Academic literature on the topic 'Виробництво чавуну'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Виробництво чавуну.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Виробництво чавуну"

1

Фесенко, М. А., В. О. Косячков, А. М. Фесенко, І. В. Лук'яненко та Д. О. Михалевич. "МЕТОД ВИГОТОВЛЕННЯ ДВОШАРОВИХ ЧАВУННИХ ВИЛИВКІВ". Нові матеріали і технології в машинобудуванні (Праці Міжнародної науково-технічної конференції), № 6 (17 березня 2016): 142–43. http://dx.doi.org/10.20535/2519-450x.6.2015.63365.

Full text
Abstract:
Двошарові чавунні виливки знаходять більш широке застосування при виготовленні бронефутерувальних плит, мелющих тіл кульових млинів, щік і молотків дробарок, прокатних валків, кранових, конвеєрних і вагонних коліс та інших деталей.Робоча частина (поверхня) таких деталей повинна мати високу твердість і зносостійкість, а серцевина - в'язкість та ударостійкість.Високу зносостійкість робочої поверхні виливків в достатній мірі може забезпечити білий чавун зкарбідами заліза і інших елементів в ледебуритній евтектиці, а підвищену пластичність і ударну в'язкість - високоміцний чавун з кулястим графітом феритного класу.На практиці виробництво двошарових чавунних виливків здійснюється різними методами. Найчастіше - послідовною заливкою ливарної форми різними чавунами через дві незалежні ливникові системи з паузою між заливаннями; виливанням рідкого залишку одного чавуну з доливанням серцевини іншим чавуном; відцентровим литвом з пошаровим заливаннямрізними чавунами виливниці, яка обертається, та іншими методами.Загальними недоліками більшості відомих методів є необхідність використання спеціального обладнання та виплавляння різних чавунів у двох плавильних агрегатах, що значно ускладнюю технологічний процес і збільшує собівартість литва.На кафедрі ливарного виробництва чорних і кольорових металів Національного технічного університету України КПІ, спільно з співробітниками кафедри технології та обладнання ливарного виробництва Донбаської державної машинобудівної академії запропоновано новий метод отримання двошарових виливків з диференційованою структурою і властивостями в різних шарах, що усуває вище викладені недоліки.Сутність методу полягає у виплавляннівихідного розплаву чавуну в одній печі, і розділенні його при заливанні ливарної форми в ливниковій системі на два потоки, один з яких, що поступає в одну частину порожнини форми, модифікується в реакційній камері ливарної форми з відповідною зміною структури в процесі подальшої кристалізації.Для підтвердження реалізації запропонованого методу отримання двошарових чавунних виливків з диференційованою структурою і властивостями в нижніх і верхніх шарах (частинах) в якості об'єкта дослідження вибрали призматичний виливок розміром 240×120×50 мм і масою 10,0 кг, з двома незалежними ливниковими системи.Експериментальні виливки отримували шляхом заливання частини розплаву вихідного білого чавуну через першу ливникову систему, що підводить метал безпосередньо в порожнину ливарної форми, з подальшим доливаннямпісля тимчасової витримки вихідним білим чавуном незаповненої частини порожниничерез іншуливникову систему, що включає в себе реакційну камеру ізсфероїдизувальним феросиліцій-магнієвим (ФСМг7) модифікатором.В результаті досліджень встановили, що диференціація структури і властивостей чавуну у верхній і нижній частині виливка з товщиною стінки 50 мм і масою 10 кг, досягається в діапазоні тимчасової витримки між двома етапами заливання форми в 1,5...2,0 хв.При цьому в нижній частині виливка кристалізується білий чавуніз структурою, що складається з дендритів первинного аустеніту, між якими розташовується ледебуритна евтектика. У верхній частині виливка кристалізується високоміцний чавун з включеннями графіту кулястої форми в ферито-перлітній металевій матриці. Твердість верхньої поверхні виливка в литому стані становила 220...240 НВ, а нижньої робочої поверхні –380...420 НВ.Запропонований метод отримання двошарових виливків перспективний для впровадження на промислових підприємствах при виготовленні виливків, призначених для роботи в умовах ударних навантажень і абразивного зносу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Савуляк, В. І., О. Б. Янченко та А. В. Філіпченко. "РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕНА ТЕХНОЛОГІЯ ОТРИМАННЯ ВИСОКОВУГЛЕЦЕВИХ СПЛАВІВ НА ОСНОВІ ЗАЛІЗА ТИПУ ЧАВУНІВ З ДРІБНОЗЕРНИСТИМ КОМПАКТНИМ ГРАФІТОМ". Нові матеріали і технології в машинобудуванні (Праці Міжнародної науково-технічної конференції), № 6 (16 березня 2016): 123–24. http://dx.doi.org/10.20535/2519-450x.6.2015.63324.

Full text
Abstract:
Провідну роль, порівняно з іншими ливарними конструкційними матеріалами в машинобудуванні, зберігають високовуглецеві сплави. За даними міжнародної організації ISSIM світове виробництво литва з високоміцного чавуну різних марок складає більше 40 млн. тон на рік та прогнозується щорічне збільшення на 1 млн. тон. Проблемою в забезпеченні таких обсягів литва є дефіцит модифікаторів, їх вартість, а також висока енергоємність процесів та їх технологічна нестабільність. Враховуючи вищенаведене, розроблена технологія отримання чавунів з дрібнозернистим компактним графітом (ЧДКГ) достатньо високої міцності із певним запасом пластичності. При цьому компактна форма графіту досягається без модифікування магнієм та іншими присадками. Технологічний процес отримання чавуну з дрібнозернистим компактним графітом має технологічно стабільну технологію виробництва з незначною чутливістю до коливань хімічного складу шихти. Компактна форма графіту забезпечується високим співвідношенням вмісту сірки та марганцю у чавуні [S/Mn], що досягається за рахунок легування чавуну сіркою при відповідному вмісті марганцю. Висунута гіпотеза сфероїдизуючої дії елементів з високою пружністю парів у Fe-C розплавах. Розглянуто механізм створення «сірчистих мостиків» на бахромі графітоїдних включень у цих розплавах.Сірка рахується шкідливою домішкою в сплавах заліза, але, у визначених співвідношеннях при легуванні чавуну, вона грає позитивну роль, прокрашуючи механічні властивості металу.За властивостями сірка – типовий металоїд, який утворює у металевих розплавах відповідні сульфіди. Згідно сучасної теорії графітизації сірка відноситься до елементів – антиграфітизаторів, акцепторів валентних електронів у сплавах. Також потрібно врахувати, що сірка у кількості до 1% відносно добре розчиняється у рідкому залізі, але дуже погано у твердих γ- та α- фазах, а також практично не розчинна у цементиті. Тому під час кристалізації вона випадає у вигляді сульфідів заліза та марганцю і фактично перестає впливати на термодинаміку графітизації, але на кінетику графітизації сульфіди можуть чинити сильний вплив.Сірка, яка практично не розчинна у цементиті, впливає на нього через активність вуглецю у системі і, таким чином, сприяє стабілізації Fe3C.Розміри сульфідних включень визначаються інтенсивністю охолодження металу від температур, при яких сірка находиться в розчині, а також від вмісту домішок, які впливають на розчинність сірки.Проведені експериментальні роботи по дослідженні чавунів з дрібнозернистим компактним графітом та підвищеним вмістом сірки показують, що легування чавуна сіркою не тільки підвищує механічні властивості чавуну, а також істотно підвищують зносостійкість, підвищують зменшують швидкість деградації виливків.В структурі чавуну з дрібнозернистим компактним графітом та підвищеним вмістом сірки утворюються сульфіди складного складу, які позитивно впливають на його антифрикційні властивості, крім того зменшують коефіцієнт сухого третя, підвищують швидкість припрацювання.Розроблена технологія отримання ЧДКГ, за рахунок підвищеного вмісту поверхнево-активного елемента (сірки) у чавунах до певного рівня, дозволяє застосовувати високосірчистий український кокс при виплавці чавуну, а також і інші недефіцитні та дешеві матеріали.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Іванов, В. Г., та Є. М. Парахнєвич. "зміна морфології графітної фази у чавунах після електрошлакового переплавлення". Нові матеріали і технології в машинобудуванні (Праці Міжнародної науково-технічної конференції), № 6 (15 березня 2016): 64–65. http://dx.doi.org/10.20535/2519-450x.6.2015.63142.

Full text
Abstract:
Прогресивним процесом покращення фізико-механічних та службових характеристик литих виробів є електрошлакове переплавлення або електрошлакова обробка, яка дає можливість значно очистити метал від шкідливих домішок і газів та підвищити властивості. Крім того електрошлакове наплавлення з успіхом використовується для отримання біметалевих заготовок або при відновлювально-ремонтних роботах у металургії, ковальсько-штампувальному виробництві, автомобільному, нафтовому та енергетичному машинобудуванні. У чавунних виливках графітна фаза у найбільшому ступені визначає властивості. Тому дослідження впливу електрошлакової обробки на характер, розміри та розподілення графітових включень у чавуні є актуальним.Вивчали вплив електрошлакової обробки сірих та високоміцних чавунів на морфологію графітної фази та структуру металевої основи. Попередньо у індукційній печі ІСТ-0,060 виплавляли чавун заевтектичного складу (мас. частка, %): 3,72 С; 3,87 Si; 0,3 Mn; 0,038 P; 0,081 S. Для отримання кулястого графіту метал у ковші обробляли нікель-магнієвою лігатурою (15 % Mg, 0,6 % Ce) у кількості 0,5 % та феросиліцієм ФС 65 у кількості 1,0 %. Вміст сірки у високоміцному чавуні знизився до 0,019 %.У графітові виливниці з внутрішнім діаметром 60 мм заливали циліндричні заготівки під штанги для електрошлакового переплавлення. Підготовлені заготівки кріпили до сталевих штанг за допомогою шпильок та зварювання.Включення графіту у сірому чавуні характеризувалися прямолінійною пластинчатою формою з рівномірним розподіленням, довжина включень графіту складала 90 – 120 мкм, кількість графіту 12 %. Кількість перліту складала 20 %. У високоміцному чавуні включення графіту були кулястої неправильної форми, рівномірно розподілені, діаметр включень складав 35 – 65 мкм, кількість графіту 12 %. Структура металевої основи містила ферит (біля 55%) та ледебурит. Електрошлакове переплавлення здійснювали на установці А550У-02 в мідному кристалізаторі діаметром 100 мм під стандартним флюсом АНФ-29. Злитки після переплавлення розрізали на зразки та піддавали металографічному дослідженню. Після електрошлакового переплавлення морфологія графітної фази суттєво змінюється. Значно подрібнюється графітові включення, фосфідна евтектика, подавляється «спадковість» структури чушкового чавуну. Розподіл графітових включень у сірому чавуні стає міждендритним точковим або пластинчастим. Крім того, спостерігається також графіт компактної форми. Структура металевої основи стає дедритоподібною, строго орієнтовною за фронтом кристалізації. Перлітні ділянки подрібнюються та стають більш дисперсними. Спостерігаються також грубі включення цементиту. Аналогічна тенденція спостерігається у високоміцному чавуні. Кулясті включення графіту також подрібнюються, структура стає дендритною. Спостерігається перетворення кулястої форми включень графіту на вермикулярну дисперсну форму.Такі зміни морфології графітної фази та структури є результатом впливу теплових факторів електрошлакового переплавлення. Швидка кристалізація чавуну у мідному кристалізаторі унеможливлює виділення грубих включень графіту і сприяє кристалізації цементиту. Уповільнення кристалізації чавуну за рахунок підбору складу шлаку, теплового режиму плавки та додаткового модифікування дозволить отримувати чавунні зливки або наплавлення з дрібним рівномірно розподіленим графітом компактної або кулястої форми гарантуючи підвищені властивості та ресурс експлуатації литих виробів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

ЧУПРИНОВ, ЄВГЕН, МАРИНА КОРЕНКО, ДАР’Я КАССІМ, ЮРІЙ РЕКОВ та ХРИСТИНА МАЛІЙ. "АНАЛІЗ ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ПРИКЛАДІ ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ». ЧАСТИНА 2. СТАЛЕПЛАВИЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО". Herald of Khmelnytskyi National University. Technical sciences 347, № 1 (2025): 566–70. https://doi.org/10.31891/2307-5732-2025-347-78.

Full text
Abstract:
У статті досліджено вплив різноманітних факторів на температурний режим киснево-конвертерного процесу в умовах ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Показано, що температура металу є критично важливим параметром. З метою з'ясування причин коливань температури та оптимізації технологічного процесу було проведено статистичний аналіз паспортів плавок. Встановлено залежності температури металу на першій повалці від температури та маси залитого рідкого чавуну, що дозволило розробити точну модель прогнозування температурного режиму. Виявлено кореляцію між температурою металу під час продування та вмістом марганцю в чавуні. Проаналізовано вплив шихти на температурний режим. Підтверджено, що скрап, спричиняє значне зниження температури. Досліджено вплив "козлового" лому, який, на відміну від брухту, не сприяє охолодженню, а також вапняку (CaCO3), що використовується для компенсації надлишкової теплоти. Оптимізація використання вапняку є важливою задачею через його відносно низьку реакційну здатність. Запропоновано комплекс коригувальних заходів для підвищення ефективності киснево-конвертерного виробництва. Рекомендовано адаптувати технологічний процес під різні види металобрухту, оптимізувати використання вапняку та коксу, застосовувати вогневе різання для "козлового" лому, здійснювати оперативний контроль температури реакційної зони та впровадити математичну модель управління процесом. Описано метод розрахунку температури випромінюючої поверхні реакційної зони на основі теплового потоку, що передається охолоджуючій воді, з урахуванням витрати кисню та положення фурми. Впровадження запропонованих рішень сприятиме підвищенню гнучкості технології виплавки сталі в умовах нестабільності шихтових матеріалів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

СМІРНОВ, ОЛЕКСІЙ, та ВОЛОДИМИР КУХАР. "ІНТЕГРОВАНА ПЕРЕРОБКА ВІДХОДІВ МЕТАЛУРГІЙНОГО ТА ВУГЛЕЗБАГАЧУВАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА З ВИКОРИСТАННЯМ МАЛОГАБАРИТНИХ ДОМЕННИХ ПЕЧЕЙ". Herald of Khmelnytskyi National University. Technical sciences 337, № 3(2) (2024): 409–14. https://doi.org/10.31891/2307-5732-2024-337-3-62.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто можливості використання малогабаритних доменних печей для комплексної переробки металургійних та вуглезбагачувальних відходів. Показано, що ці печі дозволяють знизити витрати на виробництво чавуну за рахунок застосування вуглецевмісних окатишів, виготовлених із шламів. Особливістю технології є "холодне" виготовлення окатишів без випалу, що значно скорочує витрати на енергоносії. Комплекс передбачає повну утилізацію доменного газу, який використовується для генерації електроенергії та забезпечення технологічних процесів. Проєктна потужність печей дозволяє переробляти до 200 тис. тон металургійних та до 40 тис. тон вуглезбагачувальних відходів щороку. Основною проблемою залишається нестабільність складу залізовмісних відходів, що потребує вдосконалення їх підготовки та підвищення стабільності постачання. Це забезпечить стабільну роботу комплексів протягом 15-20 років. Для ефективної роботи необхідне вдосконалення підготовки відходів та стабільність постачання сировини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Тульчинська, М. В., та Г. Є. Федоров. "ПІДВИЩЕННЯ ЗНОСОСТІЙКОСТІ СПЛАВІВ ДЛЯ РОБОТИ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ ТЕРМІЧНИМ ОБРОБЛЕННЯМ". Нові матеріали і технології в машинобудуванні (Праці Міжнародної науково-технічної конференції), № 6 (17 березня 2016): 159. http://dx.doi.org/10.20535/2519-450x.6.2015.63406.

Full text
Abstract:
Дослідженнями механічних та експлуатаційних властивостей базових, мікролегованих і модифікованих чавунів з високим вмістом хрому та марганцю установлено, що такі матеріали можуть бути використаними для виготовлення литих деталей, які здатні працювати тривалий час в умовах інтенсивного абразивного і гідроабразивного зносу. Технологічні властивості цієї групи сплавів досліджено достатньо глибоко для того, щоб їх можна було б використовувати як матеріал для виготовлення деталей будь-яких розмірів і складності литтям. Що ж стосується впливу різних режимів термічного оброблення на оброблюваність виготовлюваних із них деталей на металорізальних верстатах, а також на їх експлуатаційні властивості інформації в технічній літературі обмаль. Отже дослідження щодо впливу термічного оброблення на покращання експлуатаційних властивостей і механічного оброблення таких чавунів є досить актуальними.Метою цієї роботи є дослідження впливу режимів термічного оброблення на покращання оброблюваності виготовлюваних із хромомарганцевих чавунів литих деталей на металорізальних верстатах і підвищення експлуатаційних характеристик. Об’єктом дослідження є процеси термічного оброблення базового та мікролегованих і модифікованих хромомарганцевих зносостійких чавунів. Предметом дослідження є хімічний склад, структура, твердість і зносостійкість чавунів до та після термічного оброблення.Термічне оброблення – одна із найважливіших технологічних операцій у загальному технологічному процесі виготовлення деталей із зносостійких високохромистих чавунів, яка значною мірою визначає можливість їх механічного оброблення та експлуатаційні характеристики деталей. Для виконання операцій механічного оброблення деталі з високохромистих чавунів піддають відпалу для зниження твердості та покращання оброблюваності. На практиці часто після механічного оброблення такі деталі не піддають гартуванню на повітрі для отримання мартенситної структури, а відправляють їх на експлуатацію, що практично втроє знижує потенційну зносостійкість цих сплавів. Очевидно, що деталі із хромомарганцевих сплавів необхідно піддавати гартуванню після механічного оброблення для надання їм високої твердості. Зазначений режим термічного оброблення слід застосовувати і для виливків із цих сплавів, які не піддають механічному обробленню.Досліджено вплив різних режимів відпалу на твердість і структуру шести варіантів хромомарганцевого чавуну базового складу та додатково мікролегованого й модифікованого титаном, ванадієм, бором і РЗМ. Установлено, що твердість литих зразків, виготовлених із різних чавунів, знаходиться в межах 49…56 HRC, причому вона мало залежить від вмісту вуглецю, кремнію, хрому та модифікувальних добавок. Основним елементом, який впливає на твердість зразків у литому стані, є марганець.Після відпалу (нагрівання до температур 840 та 900 °С, витримування протягом години та охолодження разом з піччю) твердість чавунів зменшується несуттєво. Найтехнологічнішим серед досліджених режимів термічного оброблення виявився ступінчастий відпал. Твердість хромомарганцевих чавунів після ступінчастого відпалу знаходиться в межах 39,5…55,0 HRC, причому найнижчу твердість мають зразки з найменшим вмістом марганцю, а найвищу – з максимальним його вмістом. Твердість чавуну різних плавок після термічного оброблення знаходиться практично в прямолінійній залежності від вмісту марганцю і мало залежить від вмісту інших елементів у межах зміни хімічного складу. Із підвищенням вмісту марганцю від 2,5 до 4,4 % твердість термооброблених зразків зростає з 39,5 до 55 HRC.Структура зразків у литому стані складається переважно з первинних дендритів аустеніту та евтектики γ + (Cr, Fe, Mn)7C3. Різницю твердості литих зразків можна пояснити різною кількістю аустеніту внаслідок різного вмісту марганцю, оскільки останній його стабілізує. Аустеніт чавунів з мінімальним вмістом марганцю під час ступінчастого відпалу розпадається повністю на зернистий перліт – м’які продукти розпаду – різної дисперсності, що призводить до зниження твердості до 39…40 HRC. Чавуни з такою твердістю уже можуть задовільно оброблятись на металорізальних верстатах за традиційними технологіями, що підтверджено відповідними випробовуваннями.Отже за даними впливу різних режимів відпалу можна зробити наступні висновки:– для деталей, що потребують механічного оброблення, необхідно застосовувати чавуни із зниженим вмістом марганцю (до 2,5…2,7 %);– для зниження твердості хромомарганцевого чавуну до рівня 40 HRC і нижче його необхідно піддавати відпалу за одним із наступних режимів:1) нагрівання до температури 840 °C (± 20 °), витримування протягом однієї години, охолодження в печі із швидкістю не вищою за 40 °С/год;2) нагрівання до 870 °С, витримування протягом 1 год, охолодження з піччю до 610 °С, витримування протягом 3 год, нагрівання до 690 °С, витримування протягом 2 год і охолодження з піччю (ступінчастий відпал);Для досягнення максимальної твердості та зносостійкості хромомарганцевих чавунів їх необхідно гартувати з температур 900…950 °С на повітрі.Рекомендовані чавуни мають задовільні ливарні властивості. Рiдкотекучiсть цих чавунів задовольняє вимогам щодо заливання форм, навіть під час виробництва тонкостінних та складних за конфiгурацiєю виливків. За температури заливання форм 1400 ºС, чавуни мають рiдкотекучiсть 500...580 мм. Така рiдкотекучiсть перевищує рiдкотекучiсть вуглецевої сталi та трохи поступається рiдкотекучостi сірого чавуну. Лiнiйна усадка рекомендованих чавунів складає 1,72...2,20%, що вище, ніж сірого чавуну, i є приблизно такою, як середньовуглецевих сталей.Отже, за сукупністю ливарних властивостей рекомендовані чавуни є перспективними матеріалами для виготовлення зносостійких деталей, що працюють в екстремальних умовах, методами лиття.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Лютий, Р. В. "КАФЕДРА ЛИВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА – ІЗ ІСТОРІЇ В МАЙБУТНЄ". Нові матеріали і технології в машинобудуванні (Праці Міжнародної науково-технічної конференції), № 6 (29 лютого 2016): 15–18. http://dx.doi.org/10.20535/2519-450x.6.2015.61308.

Full text
Abstract:
Лютий Р.В., Гнатуш В.А., Кочешков А.С., Косячков В.О.Кафедра ливарного виробництва НТУУ «КПІ» була створена в 1925 р. До цього року інженерів-ливарників випускали в порядку дипломного проектування на останньому курсі механічного і хімічного факультетів. Тоді кафедра мала назву «Ливарна справа». До Великої вітчизняної війни нею завідували в 1925…1930 рр. професор К.С. Калиненко, а в 1930…1941 р.р. – Є.П. Бабич.Доктор технічних наук, професор К.І. Ващенко (1900 – 1992) працював на кафедрі з 1930 по 1992 р. і 30 років (1944 – 1974 р.р.) її очолював. В 1944…1958 рр. він був деканом створеного ним металургійного факультету. К.І. Ващенко нагороджений Орденом Леніна, Орденом Червоної Зірки, двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Дружби Народів, багатьма медалями та державними відзнаками.З 1974 по 1991 р. кафедрою завідував професор С.П. Дорошенко (1931 – 2009). Дорошенко С.П. був удостоєний звання «Заслужений професор НТУУ (КПІ)» (1998), а з 2007 року – довічної Державної стипендії Президента України видатним діячам освіти.В 1991 – 2000 р.р. кафедра багато в чому зобов’язана керівнику і декану факультету професору А.П. Сьомику. За видатні досягнення в галузі вищої освіти А.П. Сьомику в 1998 р. присвоєно почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України».З 2000 по 2005 рр. кафедрою завідував професор О.П. Макаревич (1937 – 2005). Результат наукової діяльності О.П. Макаревича – понад 200 друкованих публікацій, навчально-методичних розробок, авторських свідоцтв і патентів.В 2005 – 2006 р. виконував обов’язки завідувача кафедри к.т.н. доцент Л.М. Сиропоршнєв. Протягом 2006 – 2013 рр. кафедру очолював професор В.Г. Могилатенко, а з червня 2013 р. – к.т.н. доцент А.С. Кочешков.Співробітникам кафедри належить ряд вагомих наукових здобутків, які одержали світове визнання.Головним винаходом в галузі ливарного виробництва ще в 1949 році став модифікований магнієм високоміцний чавун з кулястим графітом. Першими із вітчизняних дослідників, які розвинули і глибоко дослідили цей сплав, є колектив кафедри ливарного виробництва КПІ. Впродовж 50-60-х років ХХ століття під керівництвом професора К.І. Ващенка на кафедрі було виконано комплекс теоретично-експериментальних робіт стосовно технології отримання чавунів широкої гами властивостей і сфер застосування. Наступним кардинальним кроком в удосконаленні технології виробництва виливків з високоміцного чавуну було перенесення процесу модифікування безпосередньо в ливарну форму. Внутрішньоформове модифікування чавуну було невідоме в СРСР до 1976 р., коли була подана перша заявка на винахід, а в 1978 році колектив авторів (К.І. Ващенко, В.О. Косячков, П.П. Лузан) отримали патент на спосіб модифікування чавуну в ливарній формі.Наприкінці 50-х років дискусійним був механізм утворення пригару на сталевих і чавунних виливках, існувало багато гіпотез на цю тему. Численними експериментальними дослідженнями С.П. Дорошенка було розроблено і доведено теорію утворення пригару і викладені рекомендації щодо його усунення. Викладена теорія пригару одержала визнання і дала поштовх розвитку науково-дослідницьких робіт в багатьох організаціях.Проривним напрямком роботи кафедри стало дослідження принципово нового класу формувальних сумішей – наливних (рідкорухомих) самотвердних (НСС або РСС) – і розроблення технології виготовлення з них ливарних стрижнів і форм. З цієї наукової проблематики кафедра займала провідну позицію в Союзі.Значний цикл робіт був направлений на створення безнікелевих жароміцних сталей для виливків особливо відповідального призначення. Л.І. Ростовцев, К.І. Ващенко, В.Я. Жук, В.О. Лютий розробили ряд принципово нових сплавів – ливарні жаростійкі хромоалюмінієві сталі для виробів, які працюють в агресивних середовищах при температурах до 1250оС. Сплави, розроблені співробітниками лабораторії, відзначені двома медалями ВДНГ СРСР, медаллю ВДНГ УРСР і Почесною грамотою президії Верховної Ради УРСР.В кінці 50-х років ХХ століття колективом у складі К.І. Ващенко, О.М. Фірстова та В.В. Жижченко була розроблена технологія виготовлення біметалевих виливків системи чавун-алюміній. Вперше у вітчизняному мотобудуванні на двигун мотоцикла були встановлені замість чавунних біметалеві циліндри, складені з чавунної гільзи і алюмінієвого оребрення з дифузійним зв’язком між ними.В ХХI столітті першу в світі технологію отримання біметалевих виливків із чавуну методом модифікування базового розплаву в ливарній формі двома різнорідними модифікаторами винайшли та згодом вдосконалили доценти кафедри ЛВЧКМ В.О. Косячков та М.А. Фесенко. Основа фундаментального винаходу полягає в розробленні наукових основ та прогресивних технологій виготовлення двошарових та біметалевих виливків.Разом за роки діяльності одержано понад 200 авторських свідоцтв СРСР, Патентів України і Росії, опубліковано понад 1200 друкованих праць, в т.ч. майже 50 монографій і брошур, впроваджено у виробництво понад 80 нових розробок. Зокрема, за останнє десятиріччя видано декілька нових навчальних посібників.В 2005 році з’явилася монографія «Виробництво виливків із спеціальних сталей» (Макаревич О.П., Федоров Г.Є., Платонов Є.О.), в якій узагальнені всі відомі різновиди, режими виплавлення, легування, розливання легованих сталей. Навчальний посібник «Опоки ливарні» (Дорошенко С.П., Федоров Г.Є., Фесенко А.М., Ямшинський М.М., Фесенко М.А.) узагальнює всю інформацію про конструкції та основні робочі параметри опок, призначених для різних процесів формовки. Посібник «Контроль якості продукції в машинобудуванні» (Федоров Г.Є., Фесенко А.М., Ямшинський М.М., Фесенко М.А.) розкриває всі відомі способи визначення параметрів якості литих деталей – структури, механічних властивостей, наявності дефектів. В посібнику «Ливарна гідравліка» (2010 р., Дробязко В.М., Фесенко А.М., Лютий Р.В., Фесенко М.А.) викладені особливості заповнення металом ливарних форм при гравітаційному заливанні, а також із застосуванням надлишкового тиску або вакууму. Навчальний посібник «Теоретичні основи ливарного виробництва» (2011 р., Дробязко В.М., Кочешков А.С., Ямшинський М.М., Могилатенко В.Г., Пономаренко О.І.,) є базовим для підготовки ливарників, оскільки охоплює всі теоретичні уявлення щодо причин і наслідків ливарних процесів, накопичені вченими з початку ХХ століття і до сьогодні. У двотомному підручнику «Проектування ливарних цехів» (2012 р., Федоров Г.Є., Ямшинський М.М., Могилатенко В.Г., Шинський О.Й., Гурія І.М.) викладений весь багаж досвіду в галузі будівництва, переобладнання та реорганізації ливарних підприємств викладений Наведені технічні характеристики усього відомого устаткування, правила і способи його розміщення в ливарних цехах. Монографія «Стальное литье» (2013 р., Федоров Г.Є., Ямшинський М.М., Платонов Є.О., Лютий Р.В.). стала визначною подією в науковому світі, оскільки вона об’єднала в собі весь досвід в галузі отримання виливків із сталей. Книга містить повний перелік усіх існуючих ливарних сталей і способів отримання виливків із них; характеристики устаткування, методи виготовлення ливарних форм і стрижнів, технології заливання, розрахунки ливникових систем, способи підвищення якості виливків.В 2012 р. колективами кафедри ЛВЧКМ та кафедри «Технології і обладнання ливарного виробництва» (ДДМА, м. Краматорськ) (Дорошенко С.П., Фесенко А.М., Лютий Р.В., Лойбе Г., Чайковський О.А., Федоров М.М., Фесенко М.А) виданий багатомовний термінологічний словник, який містить основні терміни з ливарного виробництва в наступній послідовності: російська – українська – англійська – німецька мови. За загальною кількістю представлених термінів (близько 20000) словник є найбільшим у галузі металургії і ливарного виробництва.Всі видання відмічені преміями і призовими дипломами МОН, вузів та Асоціації ливарників України.Кафедрою підготовлено більше 2500 ливарників. З них понад 140 захистили дисертації кандидатів технічних наук, 30 – докторів технічних наук, четверо – обрані член-кореспондентами НАН України. В списку лауреатів Державних премій СРСР і України – 7 випускників кафедри (А.Є. Марченко, І.Р. Явдощін, А.М. Шевченко, В.К. Погорський, Г.К. Голубчик, Б.А. Хлебніков, В.Є. Яковчук).За десять останніх років підготовлено понад 500 бакалаврів, 380 спеціалістів та 120 магістрів.Починаючи з 2008 року, студенти-ливарники регулярно беруть участь у щорічній Всеукраїнській студентській Олімпіаді з ливарного виробництва, де досягли значних успіхів. Команда кафедри ЛВЧКМ НТУУ «КПІ» чотири рази займала 3 місця, а в 2013 р. стала переможцем Олімпіади. В особистому заліку студенти досягли наступних результатів: 2010 р. – Суменко В.Ю. – 1 місце; 2012 р. – Козачук Є.В. – 3 місце; 2013 р. – Прокопчук М.А. – 2 місце; 2015 р. – Мисюра С.В. – 2 місце.Починаючи із 2009 року, студенти щорічно беруть участь у Всеукраїнських конкурсах наукових робіт: 2009 р. – Костін Р.С. (керівник доц. Ямшинський М.М.) – диплом ІІІ ступеню; 2010 р. – Верес І.А. (керівник доц. Федоров Г.Є.) – диплом ІІ ступеню; 2011 р. – Кужель Д.Г. (керівник доц. Ямшинський М.М.) – диплом ІІ ступеню; 2012 р. – Кеуш Д.В. (керівник доц. Лютий Р.В.) – диплом ІІІ ступеню; 2014 р. – Смольська В.С. (керівник доц. Лютий Р.В.) – диплом ІІ ступеню.Конкурси на найкращу дисертацію магістра проводяться кожні 2 роки. Студенти кафедри оцінені наступним чином: 2009 р. – Зубер О.О. (керівник доц. Кочешков А.С.) – диплом І ступеню; 2011 р. – Цибуля О.П. (керівник доц. Чайковський О.А.) – диплом ІІІ ступеню.5 лютого 2010 року на кафедрі відбулося відкриття єдиного в Україні унікального кабінету-музею художнього литва, присвяченого пам’яті видатного вченого С.П. Дорошенка. В музеї виставлена його приватна колекція художнього литва, в якій налічується більше двохсот виробів.Кафедра характеризуються високим ступенем лабораторної і практичної підготовки. Зокрема, 13 навчальних курсів містять в своєму складі заняття, які проводяться в ливарній лабораторії з плавленням і заливанням металу. З них у 2 курсах виплавляють чавун, в 2 курсах – сталь, в 9 – різні сплави на основі кольорових металів. Цим кафедра завдячує неоціненному талантові учбових майстрів. З їхніх золотих рук вийшли такі відомі пам’ятники визначним вітчизняним діячам науки і техніки – засновнику вітчизняної школи зварювання Є.О. Патону, першому в Європі винахіднику ЕОМ С.А.Лєбєдєву, видатному математику М.Ф.Кравчуку, генеральному конструктору космічних ракет С.П.Корольову, авіаконструктору І.І.Сікорському та багатьом іншим. Багато із названих литих скульптур розташовані на території парку НТУУ «КПІ», а виготовлена бронзова скульптура княгині Анни Ярославни, королеви Франції, прикрашає передмістя Парижу (м. Санліс). Асоціація ливарників України нагородила кафедру дипломом за особливі досягнення в художньому литві.За творчий доробок у сфері ювелірного мистецтва, а також за багаторічній внесок в розвиток художнього та ювелірного лиття в Україні, А.С. Кочешков у 2012 р. був нагороджений фондом Фаберже Почесним пам’ятним знаком «Орден Франца Петровича Бірбаума».У даний час на кафедрі працюють 26 співробітників, зокрема 3 професори, 11 доцентів і 2 асистенти.Колектив кафедри ливарного виробництва чорних і кольорових металів НТУУ «КПІ» повний сил і енергії для подальшої творчої педагогічної і наукової діяльності з підготовки кваліфікованих молодих спеціалістів, здатних у найближчому майбутньому вирішувати складні проблеми ливарного виробництва України і світу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Меліхова, Тетяна Олегівна, Андрій Петрович Макаренко, Євгеній Валентинович Меліхов та Ксенія Євгеніївна Скачкова. "МОНІТОРИНГ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» ЯК МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ". Scientific Journal "Metallurgy", № 2 (10 травня 2024): 72–78. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2023-2-09.

Full text
Abstract:
Металургія є базовою галуззю промисловості та відіграє вагому роль в економіці України як постачальник основних конструкційних матеріалів і індикатор соціально-економічного розвитку країни. Тому тема дослідження дуже актуальна для економіки України. В Україні металургія, з одного боку, залишається одним з основних видів промислової діяльності, забезпечуючи до 16% загального обсягу реалізованої промислової продукції, п'яту частину товарного експорту і понад 10 млрд дол. експортної виручки, понад 200 тис. робочих місць і близько 10% в загальної середньооблікової чисельності штатних працівників в промисловості, що робить її стратегічно важливою для майбутнього розвитку вітчизняної економіки. Проаналізовано стан і тенденції розвитку металургії в Україні. Основними проблемами металургійної галузі України є: зниження частки внутрішнього ринку України в світовому обсязі споживання готової металопродукції, зростання експорту, що пов’язано з надлишком сталевої продукції на внутрішньому ринку, відсутність інновацій в металургійній галузі, низька інвестиційна активність. У якості об’єкта дослідження обрано промислове підприємство ПАТ «Запоріжсталь», основним видом діяльності якого є виробництво чавуну, сталі та феросплавів. Іншими видами діяльності також є: неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, оптова торгівля металами та металевими рудами, вантажний залізничний транспорт. ПАТ «Запоріжсталь» входить до міжнародного металургійного холдінгу «Метінвест». На підставі фінансового аналізу дані наступні пропозиції для розвитку металургійних підприємств України: залучення іноземних інвесторів; залучення додаткових грошових потоків засновників через перегляд дивідендної політики виплат; модернізація основних виробничих фондів; перегляд асортименту продукції; зниження ставок оподаткування для металургійної продукції при споживанні на внутрішньому ринку; застосування сучасних технологій виробництва; скорочення продажу на експорт сировини і напівфабрикатів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Автухов, А. К., В. А. Бантковський та О. Д. Мартиненко. "ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ ВИРОБНИЦТВА НА РІВЕНЬ ЗАЛИШКОВОГО АУСТЕНІТУ В РОБОЧОМУ ШАРІ ВИРОБІВ ІЗ ХРОМОНІКЕЛЕВОГО ЧАВУНУ". <h1 style="font-size: 40px;margin-top: 0;">Наукові нотатки</h1>, № 73 (12 серпня 2022): 80–85. http://dx.doi.org/10.36910/775.24153966.2022.73.12.

Full text
Abstract:
У статті приведені вимога до великогабаритних деталей з хромонікелевого чавуну, працюючих в умовах знакоперемнных питомих навантажень і температур. Відмічено, що одним з істотних недоліків такого чавуну є наявність в нім залишкового аустеніту, який в процесі експлуатації розпадається і збільшує схильність до вифарбовування робочої поверхні. Приведені наукові напрями дослідницьких робіт в яких ведуться дослідження спрямовані на підвищення рівня експлуатаційних властивостей хромонікелевих чавунів. Відмічено, що одним з істотних недоліків такого чавуну є наявність в нім залишкового аустеніту, який в процесі експлуатації розпадається і збільшує схильність до вифарбовування робочої поверхні. Приведений методика визначення визначення змісту долі залишкового аустеніту в структурі хромонікелевих валків. Представлені результати досліджень впливу продування азотом хромонікелевого чавуну на рівень залишкового аустеніту в робочому шарі великогабаритних відливань.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Автухов, Анатолий. "Підвищення показників якості чавунних прокатних валків, що застосовуються для виробництва куль". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 22 (5 січня 2021): 255–61. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.255-261.

Full text
Abstract:
Наведено, що для виробництва куль, що мелють застосовують прокатні валки з різних матеріалів. Основними показниками якості цих інструментів є рівень механічних властивостей: твердість, ударна в'язкість, межа міцності на розрив, межа міцності на вигин, термічна витривалість. Умови роботи прокатних валків характеризуються циклічним впливом температури і питомих тисків. Тому особливо важливими є напрямки дослідження шляхів підвищення такого показнику якості прокатних валків, як термічна витривалість .Зазначено, що валки станів при виробництві куль великого діаметру (80-120мм) мають значно менші навантаження на калібри ніж при прокатці куль малого діаметра, тому для їх виробництва доцільно використовувати високоміцний чавуну з кулястим графітом. Аналіз використання чавунних прокатних валків показав, що на їх показники якості суттєво впливає форма і розмір включень графіту. Для підвищення рівня механічних властивостей і термічної витривалості чавуну шляхом одержання "правильної" форми графіту необхідних розмірів виконали дослідження з модифікування Ва розплаву валків виконання СШХНМ-46. Під час проведення досліджень було встановлено, що співвідношення барію й магнію в модифікаторі в межах ~ 1,4 : 2,0 обумовлює найбільш високий рівень пластичності за рахунок оптимального розміру графітових включень. Підвищення рекомендованого співвідношення Ва : Mg понад 2,3 веде до збільшення розмірів графітових включень (більш Граз 360) і одночасно до погіршення їх форми ( до Гф 9). Збільшення розмірів включень графіту приводить до зниження (на 23...28 %) механічних властивостей. На підставі результатів проведених досліджень визначено, що найбільш високі показники якості ‒ рівень механічних властивостей і термічної витривалості має чавун, що містить 3,8 % С, 1,84 % Si, 0,30 % Mn, 2,00 % Ni; до 0,10 % Сr, 0,30 % Мo, до 0,04 % Мg , 2,5 % Сu ; до 0,04 % Се ; до 0,08 % Ba. Термічна витривалість такого чавуну складає 3120 циклів до руйнування (20 ↔600°С). Валки із пропонованого чавуну, маючи більш високий рівень властивостей, здатні забезпечити зниження питомої їх витрати в 1.2 - 1, 5 рази та сприяти скороченню простоїв станів по перевалках.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Виробництво чавуну"

1

Астаніна, О. А., та Н. М. Великонська. "Вдосконалення методики визначення малих концентрацій цирконію та германію в металургійних об’єктах спектрофотометричним методом". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13085.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Бадулка, Владислав Володимирович. "Використання технології вдування гарячих відновлювальних газів для вдосконалення виробництва чавуну". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5408.

Full text
Abstract:
Бадулка В. В. Використання технології вдування гарячих відновлювальних газів для вдосконалення виробництва чавуну : кваліфікаційна робота магістра зі спеціальності 136 "Металургія" / наук. керівник О. Г. Кириченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 87 с.<br>UA : У роботі ставиться завдання розробити з урахуванням вже наявних технологій найбільш перспективного і економічно вигідного способу вдування гарячих відновних газів в доменну піч. Представлений літературний огляд питання вдування гарячих відновних газів; аналіз різних способів одержання гарячих відновлювальних газів та оцінки їх ефективності. Розрахунок показників доменної плавки з метою вибору оптимального складу і кількості гарячого відновного газу, який подається у піч. Наведено результати визначення оптимальної витрати гарячих відновлювальних газів у технологічних умовах України. Проведено дослідження процесу кисневої конверсії природного газу для умов доменної печі комбінату "Запоріжсталь"; представлена технічна характеристика промислової установки по конверсії природного газу; проведений розрахунок економічної ефективності застосування гарячих відновлювальних газів із температурою 1050 °С на доменній печі № 3 металургійного комбінату "Запоріжсталь".<br>EN : In this work, the task is to develop, taking into account the existing technologies, the most promising and economically profitable method for injecting hot reducing gases into a blast furnace. A literary review of the issue of injection of hot reducing gases is presented; analysis of various methods of obtaining hot reducing gases and assessment of their effectiveness. Сalculation of indicators of blast-furnace smelting in order to select the optimal composition and amount of hot reducing gas supplied to the furnace. The results of determining the optimal flow rate of hot reducing gases in the technological conditions of Ukraine are presented. Research has been carried out on the process of oxygen conversion of natural gas for the conditions of a blast furnace at the Zaporizhstal plant; the technical characteristics of an industrial plant for the conversion of natural gas are presented; the calculation of the economic efficiency of using hot reducing gases with a temperature of 1050 °C at blast furnace № 3 of the metallurgical plant "Zaporizhstal" was made.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Карюк, Анна Юріївна. "Використання технології вторинного електротермічного легування та рафінування в киснево-конверторному виробництві". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/1617.

Full text
Abstract:
Карюк А. Ю. Використання технології вторинного електротермічного легування та рафінування в киснево-конверторному виробництві : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 136 "Металургія" / наук. керівник О. В. Харченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 77 с.<br>UA : Виконано дослідження по інтенсифікації киснево-конвертерної плавки шляхом надання шлаковому розплаву конвертерної ванни негативного потенціалу. Проведено аналіз впливу низьковольтного електричного потенціалу шлаку з негативним зарядом на процеси, що протікають при окислювальному рафінуванні залізовуглецевого розплаву. Зокрема, показана можливість зменшення частки рідкого чавуну в шихті плавки і зменшення обсягу кисневого дуття при виплавці напівпродукту в конвертерній ванні.<br>EN : Studies have been carried out on the intensification of oxygen-converter smelting by imparting a negative potential to the slag melt of the converter bath. The influence of the low-voltage electric potential of slag with a negative charge on the processes occurring during the oxidative refining of an iron-carbon melt is analyzed. In particular, it has been shown that it is possible to reduce the proportion of molten iron in the smelting mixture and to reduce the volume of oxygen blast during smelting of the intermediate in the converter bath.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Гордієнко, Денис Русланович. "Проект системи очистки газів виробництва шарикопідшипникових сталей в електросталеплавильних печах з утилізацією вловленого пилу". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5041.

Full text
Abstract:
Гордієнко Д. Р. Проект системи очистки газів виробництва шарикопідшипникових сталей в електросталеплавильних печах з утилізацією вловленого пилу : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 183 «Технології захисту навколишнього середовища» / наук. керівник О. О. Троїцька. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 118 с.<br>UA : Розглянута технологія виплавки сталі в електродугових печах, описана конструкція і принцип роботи електродугової печі з точки зору утворення пилогазових викидів, визначена їх кількість і склад. Приведено обґрунтування вибору системи газоочистки відхідних газів від електродугової печі, виконаний розрахунок необхідного газоочисного обладнання. Обґрунтована економічна доцільність реконструкції системи очистки викидів в атмосферу. Виконаний розрахунок капітальних вкладень і експлуатаційних витрат на обслуговування газоочисної установки.<br>EN : The technology of steelmaking in electric arc furnaces is considered, the design and principle of operation of the electric arc furnace from the point of view of dust and gas emissions are described, their quantity and composition are determined. The substantiation of the choice of a gas treatment system for exhaust gases from an electric arc furnace is given, the calculation of the necessary gas treatment equipment is performed. The economic feasibility of reconstructing a system for cleaning emissions into the atmosphere is substantiated. The calculation of capital investments and operating costs for the maintenance of a gas treatment plant has been performed.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!