Academic literature on the topic 'Власна назва (онім)'

Мета статті – описати результати дослідження перекладу власних назв у романі Олеся Гончара «Собор» англійською мовою. Об'єкт аналізу – онімікон роману «Собор», що охоплює антропоніми, топоніми, ергоніми і інші одиниці. Предмет дослідження – способи перекладу системи імен роману англійською мовою. Визначено найбільш широко використані способи перекладу, зіставлені варіанти перекладу подібних за структурою та значенням онімів. В роботі використані метод порівняльного аналізу та описовий метод. Результати дослідження: у перекладі роману англійською мовою, створеному Ю. Ткачем та Л. Рудницьким, власні назви тексту перекладені за допомогою різних засобів та їхніх комбінацій. Висновки. Засобами перекладу онімів роману є експлікація, калька, транслітерація, традиційний відповідник та такі їхні комбінації. Вибір засобу або засобів перекладу певної одиниці залежить, як правило, від того, чи належить онім до української культури і чи є він реальним або властивим лише цьому тексту, а також до якої групи він належить за критерієм денотату. Іноді єдність засобів порушується, оскільки, наприклад, андроніми, утворені в українській мові за однаковою схемою, перекладаються трьома різними способами, а деколи виникає неправильна інтерпретація. Однак загалом більшість перекладів онімів у романі єприйнятними,у більшості випадків перекладачам вдалося підібрати адекватні відповідники.

Поява численних наукових досліджень дозволяє говорити про те, що зацікавлення мовознавців проблемою вживання власних назв у структурі художнього тексту постійно збільшується. Дослідження сполучень антропонімів у творчості поета є одним з актуальних аспектів вивчення онімосфери поетичного ідіостилю. Оніми, які використовує Борис Олексійович Чичибабін, формують онімосферу його поезії, особливий простір, що визначає зацікавлення автора тими чи іншими певними особами і топосами. Метою статті є характеристика сполучень, що складаються з імені Толстой та інших антропонімів у ліриці Бориса Олексійовича Чичибабіна. Матеріалом для статті послужили фрагменти віршів із книги «Збірка віршів». Аналіз фрагментів віршів Чичибабіна, в яких ми зустрічаємо сполучення імені Толстого з іншими антропонімами, показав, що поет зазвичай об'єднує імена відомих історичних особистостей, підкреслюючи кожен раз певну рису або якусь із характерних якостей особистостей: самопожертву заради Істини, служіння людству, гуманізм, свободу, моральність, любов, милосердя, лагідність, простоту, чесність і художність їх творчості. Всі ці риси, за розумінням Бориса Олексійовича Чичибабіна, як показує аналіз, властиві Льву Миколайовичу Толстому і акумульовані в онімі. Антропоніми − імена письменників, поетів, історичних і державних діячів − називають у сполученні з ім'ям Толстого тих, хто є для Чичибабіна яскравою особистістю, близькою по духу і за поглядами на життя і призначення людини, поява кожного з імен поруч з ім'ям Толстого значна і невипадкова. Антропонім, який називає Льва Миколайовича Толстого, в ліриці Бориса Олексійовича Чичибабіна представлений трьома структурно-семантичними моделями: одночленними − прізвище (Толстой); двухчленними − ім'я та прізвище (Лев Толстой), ім'я та по батькові (Лев Николаич). Перспективу подальших досліджень убачаємо у вивченні особливостей функціонування літературних онімів у ліриці Бориса Олексійовича Чичибабіна.

У статті викладено результати дослідження прагматичного і стилістичного потенціалу топоніма Білорусь та його варіантів в українській поезії. З’ясовано, що здебільшого вони виявляють вторинність географічної семантики, актуалізуючи культурно значущу інформацію, супроводжувану позитивно-оцінними конотаціями. Ключові слова: онім, топонім, хоронім, сема, експресивність, культурна інформація імені. Покликання Список використаних джерел Драч, Іван. Берло: Книга поезій. Київ : Грамота, 2007. Еллан-Блакитний, Василь. Поезії. Київ : Радянський письменник, 1964. Йовенко, Світлана. Безсмертя ластівки. Київ : Дніпро, 1989. Іздрик, Юрій. Після прози: поезія. Чернівці : Meridian Czernowitz ; Книги-ХХІ, 2013. Ірванець, Олександр. Сатирикон-XXI. Харків : Фоліо, 2011. Кононенко, Данило. «Українською — «джерельце», білоруською — «крынічка»!» Кримська світлиця, № 24, 2004. Крижанівський, Степан. Літопис: вибране. Київ : Дніпро, 1991. Лубківський, Роман. Рамена: поезії. Київ : Дніпро, 1969. Луценко, Дмитро. Усе любов'ю зміряне до дна: лірика, поеми, пісні. Київ : Український письменник, 1994. Малишко, Андрій. Поетичні твори. Літературно-критичні статті. Київ : Наукова думка, 1988. Малишко, Андрій. Твори. В 10 т. Київ : Дніпро, 1974. Масенко, Терень. Багряні жоржини. Київ : Дніпро, 1969. Масенко, Терень. Вибране. Київ : Дніпро, 1975. Нехода, Іван. Поезії. Київ : Радянський письменник, 1982. Олесь, Олександр. Твори. В 2 т. Київ : Дніпро, 1990. Олійник, Борис. Вибране : поезії, поеми. Київ : Етнос, 2009. Павличко, Дмитро. Вірші з Майдану. Київ : Основи, 2014. Павличко, Дмитро. Ностальгія. Поезії. Київ : Основи, 1998. Павличко, Дмитро. Твори. В 3 т. Київ : Дніпро, 1989. Рильський, Максим. Зібрання творів. В 20 т. Київ : Наукова думка, 1983-1990. Руданський, Степан. Усі твори в одному томі. Київ, Ірпінь : Перун, 2007. Сингаївський, Микола. Дорогою зорі. Київ : Молодь, 1979. Сингаївський, Микола. Заповітний хліб. Київ : Радянський письменник, 1982. Сингаївський, Микола. Родове дерево. Київ : Радянський письменник, 1988. Сосюра, Володимир. Вибрані твори. В 2 т. Київ : Наукова думка, 2000. Сосюра, Володимир. Твори. В 10 т. Київ : Дніпро, 1970-1971. Сосюра, Володимир. «Білорусь». Червоний шлях, № 7, 1928, с. 5. Українська література XVIII ст. Поетичні твори, драматичні твори, прозові твори. Київ : Наукова думка, 1983. Українська поезія. Середина ХVІІ ст. Київ : Наукова думка, 1992. Список використаної літератури Браїлко, Юлія. «Функційність топоніма Москва в українському поетичному дискурсі». Мова: класичне – модерне – постмодерне, вип. 4, 2018, с. 5–19. Данцевич, Елена. «Ассоциативное поле концепта «Беларусь» у учащихся раннего юношеского возраста». Весці БДПУ. Серыя 1 : Педагогіка. Псіхалогія. Філалогія, № 3, 2002, с. 35–8. Ільченко, І. І., і Ісачук, Н. В. «Топоніми в перекладних поезіях В. А. Чабаненка». Філологічні науки в умовах сучасних трансформаційних процесів: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 10–11 листопада 2017 року, м. Львів. Львів : ЛОГОС, 2017, с. 31–5. Красавіна, Валентина. «Від майдану до Майдану». Культура слова, вип. 82, 2015, с. 102–8. Можарова, Тамара. «Фоносемантика онімних найменувань у поезії шістдесятників». Лінгвістичні дослідження, вип. 27, 2009, с. 39–47. Слесарева, Т. П. «Онимы Яна Барщевского (на материале «Шляхтича Завальни»): семантический аспект». Наука – образованию, производству, экономике : материалы XVI(63) Региональной научно-практической конференции преподавателей, научных сотрудников и аспирантов, 16-17 марта 2011, г. Витебск. Т. 1. Витебск, 2011, с. 271–3. Степаненко, Микола. «Українська мова і суспільно-політичні трансформації сьогодення». Українська мова, № 2, 2015, с. 3–23. Чабаненко, Віктор. «Експресивно-стилістичні функції білорусизмів в українській мові». Культура слова, вип. 17, 1979, с. 15–26. Ясь, О. В. «Біла Русь (Білорусія, Білорусь, Біларусь)». Енциклопедія історії України, за ред. В. А. Смолія. Т. 1. Київ : Наукова думка, 2003.

Сто година од избијања Првог свјетског рата био је повод да се у крат-ком временском периоду објави низ монографија које обрађују широк спектар тема, од одговорности за избијања сукоба и ратних дешавања до улоге поједи-них личности. Поред старих и нових дјела српске историографије, домаћи читаоци добили су прилику да се упознају и с научним достигнућима страних аутора. Један од њих је Џон Рел, британски историчар који је предавао на уни-верзитетима у Хамбургу, Фрајбургу и Сасексу. Истраживачки се бави њемач-ком историјом другe половинe XIX вијека, односно оним периодом који је Ерик Хобсбаум назвао добом империја. Њемачка након пада Бизмарка била је тема његове докторске дисертације, коју је преточио у књигу Њемачка без Бизмарка. Криза власти 1890–1900, објављену 1967. Услиједило је дјело Од Бизмарка до Хитлера. Проблеми континуитета у њемачкој историји 1970. Посебну истраживачку пажњу показао је за личност њемачког владара Вилхел-ма II (1859–1941), коме је посветио неколико радова. Врхунац тог интересова-ња је тротомна биографија (Кајзеров рани живот 1859–1888, Кајзерова лична монархија 1888–1900, Пут у амбис рата и егзила 1900–1941) објављена на њемачком језику између 1993. и 2008. Енглеско издање објављено је између 1998. и 2014. Ово капитално дјело има више од 4000 страница, које су већини читалаца непремостива препрека. Стога се приступило изради једног сажетијег једнотомног издања, у коме није испуштено ништа битно за разумијевање кај-зерове улоге. Дјело Kaiser Wilhelm II: A concise life објављено је 2014, и већ сљедеће године преведено је на српски језик.

Мороз К. В. Текстотвірна й стилетвірна функція антрополексем у творах М. Матіос “Нація” та “Солодка Даруся” : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник Л. М. Стовбур. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 72 с.
UA : Об’єктом дослідження стала літературно-художня антропонімія творів М. Матіос “Нація” та “Солодка Даруся”. Предметом вивчення слугували склад, структура та функціонально-стилістичні можливості українських літературно-художніх антропонімів у книгах М. Матіос “Нація” та “Солодка Даруся”. Наукова новизна роботи полягає у з`ясуванні особливостей використання антропонімічних назв у творах М. Матіос “Нація” та “Солодка Даруся”, основні її положення та висновки можуть бути використані при дослідженні літературно-художньої антропонімії інших письменників, у лексикографічній практиці, зокрема при укладанні словника української літературно-художньої антропонімії.
EN : The object of the study were the literary and artistic anthroponymys of the work by M. Matios “Nation” and “Solodka Darusya”. The subject of the study were the composition, structure and functional-stylistic possibilities of Ukrainian literary and artistic anthroponyms in the book by M. Matios “Nation” and “Solodka Darusya”. In the artistic-figurative system of a work, taking into account their associative-meaning connections in Maria Matios's novel “Solodka Darusya”; to find out how the writer's individual style preferences influence the qualitative and quantitative composition of her literary and artistic anthroponymic. Scientific novelty of the study is to find out the peculiarities of the use of anthroponymic names in the works of M. Matios “Nation” and “Solodka Darusya”, its main provisions and conclusions can be used in the study of literary and artistic anthroponymy of other writers, in lexicographic practice, in particular in writing dictionary of Ukrainian literary and artistic anthroponymy.

Кременчуцький В. Ю. Ономастикон іншосвіту та особливості його відтворення при перекладі (на матеріалі фентезі Т. Пратчетта “The Truth”) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник І. О. Андрєєва. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 94 с.
UA : Дипломна робота – 94 стор., 79 джерел. Об’єкт дослідження: ономастикон іншосвіту у творі англійського письменника Т. Пратчетта “The Truth”. Мета роботи: визначення базових стратегій передачі англомовного ономастикону в україно- та російськомовних перекладах творів жанру фентезі. Теоретико-методологічні засади: ключові положення ономастики та перекладознавства у контексті літературного жанру фентезі. Отримані результати: найбільш продуктивними способами відтворення власних назв у творі Т. Пратчетта “The Truth” є транслітерація, транскрипція, калькування, транспозиція і прямий переклад. Іншими вживаними стратегіями відтворення ономастики є синонімічна заміна та смисловий розвиток. При цьому у значній частині перекладених онімів виявляється одночасне вживання принаймні двох способів перекладу. У своїх перекладах український і російські перекладачі прагнули перш за все відобразити колорит оригінального твору, а також адаптувати його до цільового читача та правил мови перекладу. Попри наявність деяких недоліків переклад власних назв як О. Михельсоном, так і М. Берденніковим та О. Жикаренцевим у цілому можна вважати адекватним.
EN : The present study investigates the means of the rendering of the otherworld onomasticon in translation. The object of the paper is the onomasticon of “The Truth”, a fantasy book by T. Pratchett. The aim of the research lies in determining the basic strategies of the rendering of the English otherworld onomasticon in the works translated into Ukrainian and Russian. It can be accomplished by meeting the following objectives:  provision of the definition of fantasy, onomastics and proper name;  analysis of the peculiarities of fantasy and proper names;  classification of fantasy types and proper names;  description of the difficulties in the course of rendering the onomasticon;  determination of the basic translation strategies for the proper names of fantasy. The definitions of the principal notions are provided in the study. The process of the rendering the onomasticon involves a considerable number of aspects. The translators should preserve the character of the original work and consider the specifics of the target language and audience. Transliteration, transcription, loan translation, replacement, and direct translation appear to be the most frequent translation strategies. Synonymous substitution and sense development can also be applied. The scientific novelty of the present work consists in the attempt to determine the basic translation strategies for the proper names of fantasy.

Лавринець І. В. Власні назви, як засіб творення образів у романі Івана Вазова «Під ігом» : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник І. І. Ільченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 61 с.
UA : Текст роботи містить 61 сторінку. Для виконання дипломної роботи дібрано понад 400 онімів, опрацьовано 58 наукових джерел. Об’єктом дослідження – став ономастикон історичного роману «Під ігом» І. Вазова. Предметом дослідження – були ономастичні групи та функції власних назв роману Івана Вазова у зображені історичних подій. Мета роботи полягає у системному аналізі поетонімії роману, що враховує всебічну характеристику досліджуваних онімів, функціонально-стилістичну роль власних назв, їх участі у створенні художнього цілого. У процесі дослідження реалізувалися такі завдання: 1) виявлено всі власні назви, використані письменником; 2) виділено всі тематичні класи онімів історичного роману; 3) з’ясувано роль поетонімів кожного ономастичного класу в процесі створення художнього мікросвіту; 4) визначено особливості функціонування онімів у романі. Методи дослідження. Головним методом став описовий. Застосовано також елементи компонентного та стилістичного аналізу для встановлення значеннєвої та функціонально-стилістичної специфіки онімів.
EN : Thesis of the educational and qualification level "Master" "Proper names as a means of creating images in the novel by Ivan Vazov "Under the Yoke "contains 61 pages. To complete the thesis, more than 400 onyms were selected, 58 scientific sources were processed. The object of research was the onomasticon of the historical novel "Under the Yoke" by I. Vazov. The subject of the research was onomastic groups and functions of proper names of Ivan Vazov's novel in the depiction of historical events. The purpose of the work is a systematic analysis of the poetonymy of the novel, which takes into account the comprehensive characteristics of the studied onyms, the functional and stylistic role of proper names, their participation in the creation of the artistic whole. In the course of research the following tasks were realized: 1) all proper names used by the writer are revealed; 2) all thematic classes of onyms of the historical novel are selected; 3) the role of poetonyms of each onomastic class in the process of creating an artistic microworld is clarified; 4) identified features of the functioning of onyms in the novel. Research methods. Descriptive became the main method. Elements of component and stylistic analysis were also used to establish the semantic and functional-stylistic specificity of onyms.

Іонова О. М. Оніми через призму історичного в художній системі творів В. Шкляра “Чорний Ворон” та “Маруся” : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник І. І. Ільченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 67 с.
UA : Для виконання кваліфікаційної роботи дібрано 315 власних назв, опрацьовано 61 наукове джерело. Об’єктом дослідження стали ономастикони творів “Чорний Ворон” та “Маруся” В. Шкляра. Предметом вивчення були функції власних назв романів В. Шкляра у зображенні історичних подій. Мета роботи: комплексний зіставний аналіз ономастиконів історичних романів В. Шкляра “Чорний Ворон” та “Маруся”. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше проведено зіставний аналіз власних назв творів В. Шкляра “Чорний Ворон” та “Маруся”, визначенo особливості використання онімів в ідіостилі письменника та окреслено їх стилістичні функції.
EN : To fulfill the thesis 315 lexical units were selected, 61 scientific sources were studied. The object of the study were a set of proper names in the novels by V. Shklyar “Black Raven” and “Marusya”. The subject of the study were the functions of the proper names in the novels by V. Shklyar in the process of depiction of historical events. The aim of this study were the complex comparative analysis of proper names in V. Shklyar's novels “Black Raven” and “Marusya”. Scientific novelty of the study is that at first time the comparative analysis of proper names in the novels by V. Shklyar “Black Raven” and “Marusya” had carried out, the specificity using proper names in individual style of writer had established and stylistic features of proper had clarified.

Загріва В. В. Особливості перекладу онімів (на матеріалі англомовних серіалів) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник М. В. Воробйова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 74 с.
UA : Дипломна робота — 74 стор., 67 джерела, 4 додатки. Об'єкт дослідження: переклад онімів (антропонімів, ергонімів, фіктонімів, хрематонімів) із сучасних англомовних телесеріалів. Мета: виявлення особливостей перекладу та способів перекладу онімів з англійської на українську та російську мови, виявлення найпродуктивніших способів перекладу онімів у медійному жанрі. Теоретико-методологічні засади: ключові положення ономастики (О. Суперанська, О. Матвєєв, В. Бондалетов, В. Ніконов, Дж. Кетфорд, Ю. Найда, Ч. Тейбер, А. Гардінер) та теорії перекладу (А. Федоров, Ю. Найда, Ч. Тейбер, І. Корунець). Отримані результати: найбільш продуктивним способом перекладу онімів у медійній сфері є калькування. У роботі ми зосередили увагу на ергонімах, фіктонімах та хрематонімах та з’ясували, що проблема відтворення та засвоєння іншомовних онімів виникає через те, що у початковому мовному середовищі оніми мають складну смислову структуру, часто імпліцитне значення, унікальні особливості форми та етимології, чисельні зв’язки з іншими одиницями та категоріями мови. При передачі імені чи назви іншою мовою більшість таких властивостей втрачається. Незнання чи ігнорування таких властивостей тільки ускладнює ідентифікацію особи, чи предмету, яким належить та чи інша власна назва. Традиційні правила перекладу онімів не є релевантними при роботі із медійним матеріалом (особливо при перекладі онімів із телесеріалів). Оніми у художніх текстах — це, перш за все, образні імена, тому задля адекватного та еквівалентного перекладу, спеціаліст повинен простежити етимологію оніма, порівняти граматичну, фонетичну та морфологічну складові власної назви, для того, щоб правильно підібрати відповідник у мові перекладу.
EN : The presented paper is dedicated to the analysis of such a topical problem as the translation of proper names, especially anthroponyms, ergonyms, charactonyms and chrematonyms. The object of the work can be defined as the translation of onyms (anthroponyms, ergonyms, charactonyms and chrematonyms) from modern American TV series. The main aim of the paper work consists in identification of the main characteristics of onyms’ translation and in analysis of the methods of onyms’ translation from English to Ukrainian and Russian, determination of the most productive ways of onyms’ translation in the media genre. In the paper, we focused on translation of ergonyms, charactonyms and chrematonyms and found out that the problem of reproduction and assimilation of foreign-language onyms arises because in the initial linguistic environment proper names have complex semantic structures as well as unique features of form and etymology. When we translate a proper name from one language to another a lot of these features might be lost. Traditional rules for onyms’ translation are not relevant when we have to deal with onyms from TV series. Onyms in literary texts are figurative names therefore for adequate and equivalent translation a translator (or an interpreter) should trace onyms’ etymology; compare the grammatical, phonetic and morphological components of both languages, in order to create the most appropriate translation. The scientific novelty of the presented research lies in the attempt to investigate the peculiarities of translation of different onyms from modern American TV series from English to Ukrainian and Russian