To see the other types of publications on this topic, follow the link: Втрата теплоти.
Journal articles on the topic 'Втрата теплоти'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Втрата теплоти.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Габрінець, В. О., та Л. В. Накашидзе. "НОВА ПРОЄКТНА МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ СОНЯЧНОГО КОЛЕКТОРА". Journal of Rocket-Space Technology 31, № 4 (2023): 167–73. http://dx.doi.org/10.15421/452321.
Full textAbstract:
Анотація. Запропонована нова методика розрахунку конструкції сонячного геліоколлектора, який перетворює сонячну енергію для отримання тепла. В ній пропонується застосовувати коефіцієнт заміщення, який означає відношення теплоти, отриманої системою в результаті сонячного випромінювання, до повного теплового навантаження всієї системи, тобто приймити до уваги не тільки теплові втрати самого геліоколектора, но і втрати самої системи на яку працює геліоколлектори. Це дозволяє розраховувати ефективність усієї системи перетворення сонячної енергії в теплову. Пропонується класифікація систем, які використовують сонячну енергію з використанням колектора для вироблення тепла, Розглянуто різні варіанти принципових схем геліоколектора, а також різні варіанти його теплосприймаючої поверхні. Розглянуто вплив конструкції геліоколлектора на величину теплових втрат. Під час визначення коефіцієнта теплових втрат геліококолектора застосовується метод послідовних наближень. Під час визначення теплових втрат необхідно враховувати нерівномірність розподілу температури в перерізі геліоколектора. Для цього пропонується вираз для відповідного коефіцієнта. Зниження теплових втрат поглинаючої поверхні досягають встановленням прозорого покриття, яке повинно добре пропускати крізь себе сонячне випромінювання і утворювати повітряний прошарок, виконуючий роль термічного опору. Крім цього, покриття захищає теплосприймаючий елемент від дощу, снігу, граду і тому має бути достатньо міцним. Запропонована проектна методика розрахунку сонячного колектора дозволяє отримати такі його параметри: площу геліоколектора, кількість модулей, що входять до складу геліоколектора , теплові втрати в геліоколекторі, корисну потужність, надану теплоносію в геліоколекторі, температуру теплоносія на виході зі сонячного колектора. Вміння якісно розраховувати такий основний елемент сонячної енергоустановки, як геліоколектор, має велике практичне значення. Воно дозволяє швидко і досить точно розраховувати основні параметри всій сонячної енергетичної установки (СЕУ) в різних випадках її широкого застосування.
2
Бошкова, І. Л., Н. В. Волгушева, К. О. Капауз, А. І. Фелонюк та О. С. Бондаренко. "Аналітичне дослідження сушки щільного шару сипких матеріалів у мікрохвильовому полі". Refrigeration Engineering and Technology 58, № 2 (2022): 98–105. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v58i2.2379.
Full textAbstract:
Аналітично досліджується нагрівання щільного шару сипких (гранульованих) матеріалів у мікрохвильовому полі. Представлено математичну модель процесу сушіння у вигляді диференціальних рівнянь переносу стосовно необмеженої пластини. Модель враховує ослаблення впливу внутрішніх джерел у процесі сушіння за рахунок зміни діелектричних характеристик вологого матеріалу. Враховується, що втрата вологи у матеріалі підпорядковується експоненційному закону. Розглянуто фізичний сенс складових рівнянь перенесення теплоти та маси. Описано процедуру отримання розрахункових залежностей для визначення середньої температури та вмісту вологості шару за граничних умов третього роду (тепловіддача на границі). Отримані залежності дають можливість розраховувати значення вмісту вологи і температури матеріалу при мікрохвильовому нагріванні. Проведена апробація математичної моделі сушіння щільного шару сипкого матеріалу при різних значеннях коефіцієнта тепловіддачі і питомої потужності мікрохвильового поля. Наведено результати зіставлення розрахункових даних з результатами експериментів, які демонструють зміну температури та вмісту вологи в часі. Показано, що розрахункові та експериментальні дані задовільно сходяться. Зазначається, що експериментальні криві свідчать про наявність автоколивального процесу зміни температури при сушінні, що пояснюється дифузійним опором матеріалу виходу вологи. Сумісність експериментальних та розрахункових результатів свідчить про відповідність математичної моделі реальним процесам перенесення теплоти та вологи при нагріванні шару матеріалу в мікрохвильовому полі. Апробація аналітичних залежностей для середньої температури шару та вологовмісту дозволяє стверджувати, що їх можна рекомендувати для оцінки технологічних параметрів процесів перенесення теплоти та вологи при нагріванні шару матеріалу в мікрохвильовому полі
3
Gvozdeckiy, Oleksandr, Olha Milanko, Roman Tkachenko, Anna Yuzbashyan та Serhii Romanenko. "РОБОТА ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ В УМОВАХ «ЗНИЖЕНОГО» ОПАЛЮВАЛЬНОГО ТЕМПЕРАТУРНОГО ГРАФІКА". Collection of Scientific Works of the Ukrainian State University of Railway Transport, № 211 (22 квітня 2025): 60–74. https://doi.org/10.18664/1994-7852.211.2025.327173.
Full textAbstract:
У статті розглянуто роботу розподільних теплових мереж з різними температурами теплоносіями в системі теплопостачання за опалювальним температурним графіком якісного регулювання. Порівняно теплові та гідравлічні втрати зі зміною температур опалювального температурного графіка з постійним наявним діаметром теплової мережі. Збільшення температури теплоносія призводить до зменшення його витрат, а отже, зменшення гідравлічних втрат у сучасних теплових мережах. Крім того, ремонтуючи або реконструюючи теплову мережу, можна зменшувати її діаметри. Однак збільшення температур теплоносія в деяких випадках може призвести до додаткових витрат, пов'язаних із необхідністю влаштування індивідуальних теплових пунктів із вузлами змішування або встановлення теплообмінних апаратів за незалежної схеми підключення систем опалення до теплових мереж, для необхідного зниження температурного потенціалу. Також використання «зниженого» температурного графіка в сучасних системах опалення забудови ХХ століття призводить до зменшення тепловіддачі наявних нагрівальних приладів, які були запроєктовані та встановлені в умовах роботи за температурними графіками, застосовуваними раніше. Наведено заходи, необхідні для використання «зниженого» температурного графіка в сучасних системах опалення. До них можна віднести реконструкцію системи опалення, пов'язану зі збільшенням площі нагріву нагрівальних приладів; модернізацію будівлі, пов'язану з підвищенням її енергоефективності, шляхом влаштування теплової ізоляції огороджувальних конструкцій, встановлення сучасних склопакетів тощо, що знизить необхідне теплове навантаження системи опалення.
4
Нікульшин, Володимир, Алла Денисова, Сергій Мельнік, Віктор Височин та Анатолій Андрющенко. "Енергетичні втрати в переробному відділенні виробництва цукру". International Science Journal of Engineering & Agriculture 2, № 1 (2023): 10–18. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjea.20230201.02.
Full textAbstract:
Наведено основні енергетичні показники типової схеми виробництва цукру продуктивністю 3000 т цукру на добу. Проведено детальний аналіз споживання теплоти переробним цехом, яка пов'язана з необхідністю підігріву сировинної стружки від початкової температури до температури процесу дифузії. Витрата тепла при відборі дифузійного соку є регенераційними втратами, оскільки це тепло не відводиться з технологічного процесу, а лише переходить з дифузійного відділення у відділення сокоочищення. Але процес дифузії бажано проводити таким чином, щоб температура дифузійного соку була якомога нижчою, оскільки це дає можливість більш повно використовувати низькопотенційні вторинні джерела тепла (тепло пари, конденсатів і пари з сатураторів), а також дозволяє збільшити швидкість випаровування в МВУ. Найбільшу частину втрат можуть становити втрати тепла з сирою целюлозою. Вони досягають 75...85% тепла, яке було витрачено на нагрівання стружки до температури процесу дифузії. При відведенні сирої пульпи в пульпову яму все це тепло повністю втрачається, і для забезпечення необхідного температурного режиму процесу дифузії необхідно компенсувати ці втрати. Щоб зменшити ці втрати тепла, доцільно віджимати пульпу в пресах і повертати пресову воду жому в дифузний процес. Пресування доцільно як з технологічної точки зору, оскільки дає змогу зменшити втрати цукру в меззі, так і з термодинамічної, оскільки дає змогу в 1,5. .5 разів зменшити втрату тепла з мезгою, залежно від ступеня його здавлення. Найбільше надходження тепла в дифузний процес відбувається з живильною водою - 67...73% від загальної кількості, що відповідає майже третині всієї кількості пари, що надходить з ТЕЦ на цукровий завод.
5
Терещук, М. Б., Я. М. Михайлович, Г. О. Четверик, Н. М. Цивенкова, А. А. Голубенко та І. С. Омаров. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ТЕПЛОВОГО РЕЖИМУ РОБОТИ КАМЕРИ ФЕРМЕНТАЦІЇ". Vidnovluvana energetika, № 4(71) (17 лютого 2023): 71–82. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2022.4(71).71-82.
Full textAbstract:
Представлено конструкцію камери ферментації для виробництва компосту з органічної сировини. Досліджено тепловий режим роботи камери на субстраті, який є сумішшю соломи, гною ВРХ, пташиного посліду і деревної тирси. Вологість субстрату становила 62 %. Установка була встановлена на відкритому повітрі. Дослідження виконувалися при температурі від 10 до –10 °С. З метою уникнення теплових втрат камеру ферментації зовні було термоізольовано. Повітря для аерації субстрату підігрівалося до температури від +20 до +60 °С. Введено поняття балансової теплоти. На основі рівняння теплового балансу розроблено математичну модель. Методом проведення багатофакторного експерименту встановлено залежність балансової теплоти від температури повітря аерації суб-страту, товщини шару термоізоляційного матеріалу та температури повітря навколишнього середовища. Встановлено умови, за яких з енергетичної точки зору має місце автономний процес ферментації субстрату: температура повітря на аерацію субстрату – 18…24 °С; температура повітря навколишнього середовища – 1…5 °С; товщина шару ізоляційного матеріалу – 100 мм. Результати експериментального дослідження мають високу відповідність аналітичним даним. Коефіцієнт детермінації склав 0,99. Представлені результати можуть бути використані для подальших досліджень теплового режиму роботи камер ферментації з виробництва компосту з органічної сировини об’ємом до 250 л. Отримані результати дозволяють встановити оптимальну товщину шару ізоляційного матеріалу з урахуванням температурних умов навколишнього середовища, що зменшить непродуктивні втрати теплоти установкою і підвищить ефективність ферментаційної установки в цілому. Подальші дослідження плануються проводитися в напрямі визначення впливу частоти обертання камери ферментації барабанного типу та кількості повітря аерації субстрату на якість виробленого компосту. Бібл. 21, табл. 2, рис. 5.
6
Бошкова, І. Л., Н. В. Волгушева, Л. З. Бошков та М. Д. Потапов. "Тепловий розрахунок плоского сонячного колектора-водонагрівача". Refrigeration Engineering and Technology 58, № 3 (2022): 156–65. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v58i3.2487.
Full textAbstract:
Перетворення сонячної енергії на теплову характеризується високою ефективністю, екологічністю і є економічно вигідним. Енергія випромінювання Сонця перетворюється на теплову енергію у пристрої, що називається сонячним колектором. Сонячні колектори відрізняються від інших типів теплообмінників низькими щільностями теплових потоків. Проаналізовано сучасні уявлення про методи підвищення ефективності конструкції плоского сонячного колектора. Встановлено, що раціонально розглянути конструкцію сонячного колектора з розташуванням труб на поверхні пластини, що поглинає, і під одним прозорим покриттям із загартованого скла. Методика розрахунку плоского сонячного колектора складена на основі математичних уявлень процесів теплоперенесення з урахуванням залежностей для розрахунку ефективності. Основними елементами плоского сонячного колектора, що беруть участь у методиці, є: поверхня (пластина), що поглинає енергію сонячного випромінювання та передає її рідини; труби, в яких протікає рідина, що нагрівається; прозорі для сонячного випромінювання покриття, розміщені над поглинаючою поверхнею та зменшують втрати теплоти в атмосферу за рахунок конвекції та випромінювання; теплової ізоляції. Наведена методика апробована при конструюванні плоского сонячного колектора для кліматичних умов, що відповідають Одеській області. Розрахунки проводилися за допущення стаціонарного режиму роботи колектора. В результаті базового розрахунку за найбільш несприятливих умов отримані геометричні характеристики колектора. Площа поверхні колектора, що отримується в результаті такого розрахунку, є основою для визначення його робочих характеристик в інших умовах. Розрахунки проведені для умов січня як найбільш холодного місяця та липня як найбільш спекотного. Варіаційні розрахунки дозволяють визначити умови зниження теплових втрат і підвищення ефективності колектора
7
Мисак, Степан. "ІНТЕГРАЦІЯ ФОТОЕЛЕКТРИЧНИХ І ТЕПЛОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СОНЯЧНИХ КОЛЕКТОРАХ: ПІДХІД ДО ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГІЇ". Всеукраїнська науково-практична конференція молодих учених і студентів «Екологічна безпека держави» 18 (18 червня 2024): 57–59. http://dx.doi.org/10.18372/2786-8168.18.18546.
Full textAbstract:
Анотація. Розроблено модель гібридного теплового фотоелектричного геліоколектора (ГТФГК) у SolidWorks для ефективного перетворення сонячної енергії. Досліджено теплову динаміку системи: температура теплоносія зростає до 38,5°C, миттєва питома теплова потужність стабілізується на рівні 706 Вт/м². Встановлено, що вдосконалення конструкції та застосування повітряних шарів зменшують теплові втрати. Визначено, що теплова ефективність ГТФГК досягає 0,78. Результати дослідження демонструють потенціал гібридних сонячних технологій для покращення енергетичної безпеки караїни.
8
Криворучко, М. Ю., А. В. Антоненко, Р. А. Расулов, А. Т. Ратушенко, А. О. Горкун та О. Г. Тонких. "ОСОБЛИВОСТІ СТРАВОВАРИЛЬНИХ КОТЛІВ У РЕСТОРАННОМУ БІЗНЕСІ ТА ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 3 (23 вересня 2024): 109–17. http://dx.doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.3.11.
Full textAbstract:
У статті описано особливості теплового варильного технологічного устаткування. У роботі розглянуто особливості взаємодії теплового варильного устаткування з продовольчою сировиною та харчовими продуктами та дано огляд застосування для різних технологічних процесів у харчовій промисловості та закладах ресторанного господарства. Незважаючи на велику кількість наукових праць, присвячених темі технологічного обладнання, зокрема варильного устаткування, в Україні це недостатньо висвітлена тема, яка потребує дослідження, враховуючи сучасні умови в національній економіці. Розглянуто будову та принципи дії стравоварильних котлів з прямим і непрямим нагрівом у закладах харчування. Використання котлів дає змогу прискорити процес варіння; питомі витрати енергії та втрати теплоти менші, порівняно з плитами. Під час варіння у сучасних каструлях теплові втрати перевищують 50 % від використаної потужності конфорки. Робоча камера котла оточена пароводяною оболонкою, де перегріта пара під тиском ефективно передає теплоту вмісту варильної ємності крізь усю поверхню стінки. Щільна кришка на варильній ємності запобігає втратам теплоти згори. Стравоварильні котли встановлюються в їдальнях, ресторанах, інших пунктах харчування з великою кількістю відвідувачів. Електричні котли з непрямим нагріванням оснащені парогенератором для виробництва пари з дистильованої води. Нагрівальними елементами є ТЕНи, які закріплюють на фланці спільним блоком. Блок приєднують до корпусу парогенератора за допомогою гвинтів. В закладах ресторанного господарства переважно використовують електричні і газові котли, рідше – парові. Показники роботи котлів залежать від режиму роботи та правильної експлуатації. Усі показники роботи впливають на коефіцієнт корисної дії котла або залежать від нього. Експлуатаційні характеристики котлів покращуються, якщо варильна ємність нагрівається двома групами нагрівачів, розміщеними біля днища та стінок, та за умови правильного налаштування терморегуляторів, які запобігають бурхливому кипінню рідини, в тому числі під час неповного заповнення робочої камери. Коефіцієнт корисної дії зростає зі збільшенням коефіцієнта завантаження варильної ємності під час нагрівання вмісту котла до кипіння, оскільки знижується питома поверхня теплообміну.
9
Бошкова, І. Л., Н. В. Волгушева, І. І. Мукмінов, О. С. Бондаренко та О. А. Паскаль. "Вивчення перспектив застосування цеолітів для теплових акумуляторів". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 3 (2021): 196–205. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i3.2171.
Full textAbstract:
В дослідженні аналізується ефективність застосування цеолітів для акумулювання теплоти. Зазначається, що принцип роботи теплових акумуляторів на цеолітах ґрунтується на виділенні теплоти адсорбції при зволоженні цеолітів у процесі безпосереднього контакту з водою або з вологим повітрям. Коли вода адсорбується, цеоліт виділяє тепло адсорбції. Для видалення та використання тепла, накопиченого у шарі цеоліту в процесі адсорбції (термічне розвантаження), через ємність пропускають холодне та вологе повітря. Це дозволяє цеолітам адсорбувати воду з повітря, осушити його та нагріти. У процесі десорбції шар цеоліту продувається гарячим сухим повітрям, з шару цеоліту повітря виходить охолодженим і вологим. Визначено, що адсорбційні теплоакумулюючі системи все ще знаходяться на ранніх стадіях розробки та не повністю комерціалізовані, однак деякі конкретні системи для побутових потреб уже вийшли на ринок. Технологія, що ґрунтується на використанні цеолітів, дозволяє зберігати тепло без втрат у мінімальних обсягах протягом тривалих періодів часу. Поглинаючі накопичувачі з нанопористих матеріалів, таких як цеоліти, можуть успішно застосовуватися як теплові акумулятори в промисловості. Цеоліти зустрічаються в природі та отримані штучно. Для підготовки їх до роботи, а також для регенерації цеолітів як штучного, так і природного походження необхідна стадія сушіння. Встановлено, що при мікрохвильовому сушінні сорбційна ємність цеолітів значно збільшується внаслідок того, що застосування мікрохвиль призводить до отримання дрібніших зерен. Як правило, це сприяє зростанню пористості та покращенню механічних властивостей. Ефективність мікрохвильового нагріву залежить від хімічного складу цеоліту та його діелектричних властивостей. Для розрахунку температурного поля у шарі цеоліту при мікрохвильовому сушінні визначено аналітичну залежність. Швидкість сушіння при проведенні розрахунків визначається даними експериментів відповідно до типу цеоліту
10
Kravets, I. P. "Дослідження процесу пропарювання букових заготовок і пиломатеріалів". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (2019): 98–101. http://dx.doi.org/10.15421/40290620.
Full textAbstract:
Зменшити втрати деревини від грибкових пошкоджень під час зберігання і транспортування можна завдяки проведенню теплової стерилізації. Теплову обробку деревини використовують у багатьох деревообробних процесах: виробництво лущеного і струганого шпону, у лісопильному виробництві, процесах гнуття та пресування. Одним із видів теплової обробки деревини є пропарювання. Відсутність процесу пропарювання букових пиломатеріалів після лісопилення є причиною значних втрат деревини від розтріскування, враження грибами та комахами. У виробничих умовах, під час пропарювання, не враховують багато чинників: особливостей будови деревини бука, її густини, теплових та механічних властивостей. Все це призводить до зайвих втрат матеріалу, теплової енергії та якісних показників букових пиломатеріалів. Тому дуже важливо досліджувати режими та технології пропарювання букових пиломатеріалів із збереженням їх фізико-механічних властивостей. Дослідження проведено з використанням пропарювального ковпака виробничого зразка. Здійснено експериментальні дослідження пропарювання букових заготовок та пиломатеріалів, яке охоплює початковий прогрів, сам процес пропарювання та охолодження. Внаслідок проведення експериментальних досліджень вибрано оптимальні режими пропарювання, які зберігають якісні фізико-механічні показники, такі як: запобігання втратам деревини під час зберігання і транспортування, вирівнювання забарвлення або надання деревині потрібного кольору, покращення міцності та пластичності, прискорення подальшого сушіння.
11
Лавренченко, Г. К., О. Г. Слинько, В. М. Галкін, С. В. Козловський та А. С. Бойчук. "Термодинамічний цикл комбінованої воднево-паротурбінної установки". Refrigeration Engineering and Technology 58, № 3 (2022): 164–72. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v58i3.2488.
Full textAbstract:
На зміну вуглецевій енергетиці, що суттєво біо- і тепло- забруднює атмосферу Землі, йде екологічно чиста воднева енергетика. Тому будь-які зусилля, спрямовані на прискорене просування водневої енергетики в практику, актуальні й виправдані. В даній роботі розглядається один з можливих варіантів використання водню у якості палива комбінованої воднево-паротурбінної установки (КВПТУ) з ізохорним процесом його окиснення в повітрі камери згоряння. В установці також використовується гідродинамічний спосіб перетворення води в насичену пару та ізохорний процес її перегріву за рахунок теплоти згоряння водню. У циклі реалізовані ізохорні процеси згоряння водню у повітрі і перегрів насиченої пари, що утворюється з води, яка дроселюється на поверхню камери згоряння водню. Це зменшує кількість теплоти, яка затрачується для досягнення максимальних заданих значень температур та тисків води і водню наприкінці відповідних процесів. Для ілюстрації можливості та ефективності пропонуємого способу перетворення теплоти згоряння водню в повітрі в роботі виконані теплові розрахунки зразкових «ідеалізованих» термодинамічних циклів двох варіантів установки: в першому варіанті паро-азотна суміш розширюється до атмосферного тиску, у другому – нижче атмосферного тиску. Гідродинамічний спосіб перетворення малої кількості води в насичену пару виключає втрати теплоти, які властиві класичному паровому котлу і необхідні для введення його в робочий режим. Крім того, виключаються втрати теплоти в навколишнє середовище як з викидними газами, так і від неповноти згоряння палива. Це забезпечує значення термічного ККД ηt такої комбінованої воднево-паротурбінної установки рівним 0,4818. При секундній витраті водню МH2 = 90 г/с, теоретична потужність NT такої установки складає 6064 кВт, а питома витрата bТ водню становить 0,05337 кг/(кВт∙год)
12
Козицький, С. В., О. І. Швець, and С. В. Кіріян. "ASSESSMENT OF KINETIC ENERGY LOSSES IN CRANK ROD MECHANISM." SHIP POWER PLANTS 43, no. 1 (2021): 158–66. http://dx.doi.org/10.31653/smf343.2021.158-166.
Full textAbstract:
Перетворення внутрішньої (теплової) енергії палива у механічну енергію руху, наприклад, судна супроводжується як тепловими, так і механічними втратами. Таке перетворення у судновому двигуні внутрішнього згоряння здійснюється шляхом використання кривошипно - шатунного механізму (КШМ). Аналіз публікацій. Кінематика та динаміка КШМ досліджена та описана детально, наприклад, у посібнику [1]. Також досліджені та описані теплопередача та тепловий баланс [1] в процесі роботи КШМ. Одначе, нам не відомі дослідження по втратам механічної енергії у двигуні за рахунок руху складових КШМ. Мета роботи – оцінка втрат механічної енергії у КШМ на кінетичну енергію руху складових (з урахуванням мас та форми), без врахування втрат на тертя.
13
Козицький, С. В., О. І. Швець, and С. В. Кіріян. "ASSESSMENT OF KINETIC ENERGY LOSSES IN CRANK ROD MECHANISM." SHIP POWER PLANTS 42, no. 1 (2021): 42–49. http://dx.doi.org/10.31653/smf42.2021.42-49.
Full textAbstract:
Постановка задачі. Перетворення внутрішньої (теплової) енергії палива у механічну енергію руху, наприклад, судна супроводжується як тепловими, так і механічними втратами. Таке перетворення у судновому двигуні внутрішнього згоряння здійснюється шляхом використання кривошипно - шатунного механізму (КШМ). Аналіз публікацій. Кінематика та динаміка КШМ досліджена та описана детально, наприклад, у посібнику [1]. Також досліджені та описані теплопередача та тепловий баланс [1] в процесі роботи КШМ. Одначе, нам не відомі дослідження по втратам механічної енергії у двигуні за рахунок руху складових КШМ. Мета роботи – оцінка втрат механічної енергії у КШМ на кінетичну енергію руху складових (з урахуванням мас та форми), без врахування втрат на тертя.
14
Бошкова, І. Л., Н. В. Волгушева, Л. З. Бошков, О. С. Бондаренко та А. П. Гречановський. "Експериментальне дослідження сушіння цеоліту «4а» у мікрохвильовому полі". Refrigeration Engineering and Technology 59, № 3 (2023): 197–204. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v59i3.2658.
Full textAbstract:
Цеоліти широко використовуються у багатьох галузях промисловості: у водоочисних приладах у якості адсорбентів, іонообмінників, молекулярних сит, у вакуумних насосах сорбційного типу. Також цеоліти використовують у якості каталізаторів багатьох процесів нафтохімії і нафтопереробки. Для ефективного застосування цеолітів необхідно вибрати не тільки правильний тип цеоліту, а й організувати їх регенерацію, тобто видалення вологи, яка здійснюється у процесі сушіння. В даний час сушіння цеолітів здійснюється за використання гарячого повітря, яке нагрівається від електричного нагрівача, або використовується відпрацьоване тепло промислових підприємств. Застосування мікрохвильового нагрівання якісно змінює процес десорбції. Зазначається, що застосування мікрохвильового нагріву дозволяє вести процес набагато швидше, чистіше та з нижчою енергоємністю порівняно з традиційними методами. Крім того, мікрохвильове сушіння може сприяти зменшенню втрати цеоліту. Проведено дослідження кінетики циклічного та безперервного мікрохвильового сушіння цеоліту 4А з насипною щільністю ρ = 780 кг/м3 та рівноважним вологовмістом 13,4 %. Представлено методику експериментальних досліджень та описано експериментальне обладнання. Наведено результати експериментальних досліджень десорбції цеоліту при мікрохвильовому підведенні енергії до зразків з масою 100, 200 та 300 г. Проведено порівняльний аналіз кривих зміни вологовмісту та температури за часом. Наведено результати розрахунків основних теплових характеристик процесу сушіння: теплоти випаровування вологи, теплоти нагрівання матеріалу, корисного теплового потоку, ККД. Проаналізовано можливі причини перерозподілу теплових потоків на випаровування та нагрівання в процесі сушіння. Хід кривих ККД вказує на зміну діелектричних характеристик цеоліту в процесі сушіння
15
Sytnyk, S. A., та I. V. Rula. "Термічний аналіз деревини та кори робінії несправжньоакації в деревостанах Північного степу України". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (2018): 125–28. http://dx.doi.org/10.15421/40280625.
Full textAbstract:
За допомогою методів термогравіметрії – термогравіметричної кривої (ТГ), диференціальної термогравіметричної кривої (ДТГ), або кривої інтенсивності зміни маси досліджуваного зразка, досліджено термічну деструкцію деревини і кори головної лісотвірної породи штучних лісових насаджень Північного Степу України – робінії несправжньоакації (Robinia pseudoacacia L.). Термічний аналіз зразків деревини і кори здійснено в окиснювальній (повітря) атмосфері. Встановлено стадії термічного розкладання деревинної речовини і кори в умовах програмованого нагріву до 600 оС зі швидкістю 10 оС/хв (ТГ/ДТГ/ДТА), їх температурні інтервали, втрату маси, інтенсивність втрати маси та теплові ефекти. На основі аналізу величин енергії активації на окремих стадіях термічного розкладання, залежності енергії активації від ступеня конверсії деревини і кори, а також із порівняння втрати маси на відповідних стадіях термодеструкції, теплових ефектів, залишкової маси і інших параметрів ТГ/ДТГ, охарактеризовано деревину і кору робінії. Деревина робінії характеризується значнішою термостабільністю, ніж кора. Запропоновано математичні моделі для оцінювання залежності втрати маси від температури деструкції складників надземної фітомаси (кори, деревини) досліджуваного деревного виду.
16
Bucharskyi, V. L., V. G. Alekseenko та O. S. Cherniavskyi. "МЕТОДИКА ОПТИМІЗАЦІЇ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ВИТРАТ СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ АВТОНОМНИХ СПОРУД". Journal of Rocket-Space Technology 30, № 4 (2023): 125–36. http://dx.doi.org/10.15421/452216.
Full textAbstract:

 
 
 У даній роботі пропонується методика оптимізації експлуатаційних витрат при роботі системи опалення автономних центрів зондування Землі, командних пунктів та інших установ, які забезпечують функціонування ракето-космічного комплексу України за рахунок оптимізації масових витрат теплоносія та твердого палива в представленій автономній споруді загальною площею 25 м2. У якості палива використовується біопаливо у вигляді пелет. Для обраної споруди була спроектована система опалення, для якої визначена цільова функція для мінімізації експлуатаційних витрат. Були отримані вирази для теплових і гідравлічних втрат при роботі системи опалення. Визначені теплові втрати споруди через стіни та стелю. Також були проведені розрахунки гідравлічних втрат системи опалення. Отримано математичні моделі елементів системи опалення (твердопаливного котла та батареї опалення). Побудована математична модель для знаходження закономірностей змін теплофізичних параметрів в елементах нашої системи. Розглянуто моделі радіаторів, твердопаливного котла та теплових втрат через огородження споруди. Поставлена і вирішена задача оптимізації експлуатаційних витрат при роботі системи опалення. Результати свідчать про можливість значного зменшення витрат на опалення за рахунок вибору оптимального режиму роботи системи опалення. Отримані результати можуть бути використані при оптимізації експлуатаційних витрат при роботі системи опалення не тільки при використання біопалива у якості джерела енергії у вигляді пелет, а й при використанні традиційних видів палива, таких як природний газ та вугілля.
 
 
17
Гратій, Т. І., та О. С. Тітлов. "Розробка апаратів для первинної термічної обробки і холодильного зберігання харчових продуктів". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 3 (2021): 126–37. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i3.2163.
Full textAbstract:
Проведено експериментальні дослідження комбінованих холодильних агрегатів абсорбційного типу (АХА) з додатковою нагрівальною камерою (ДНК), яка забезпечує теплову та холодильну обробку харчових продуктів у побуті. Для забезпечення теплового зв'язку між теплорозсіювальними елементами АХА (дефлегматором) використовується двофазний випарний термосифон (ДФТС). Показано, що теплова потужність, яка відводиться у процесі проведення випробувань АХА з ДФТС, закріпленого на підйомній магістралі дефлегматора, не перевищувала 7 Вт, а в середньому становила 4...5 Вт; величини теплового потоку, що відводиться з дефлегматора АХА за допомогою ДФТС, достатньо тільки для підтримки в ДНК температури на рівні 50 °С; для підтримки у ДНК рівня температур 70 °С і 100 °С потрібні додаткові енерговитрати; величина додаткових енерговитрат для 70 °С становить 3,5 Вт, а для 100 °С – 8,7 Вт, при цьому добові енерговитрати холодильника зростуть відповідно на 4,9% і 12,3%; за повного використання теплоти дефлегмації для обігріву ДНК можливе гарантоване забезпечення її теплових режимів у діапазоні температур 50...100 °С; у разі використання у якості робочого середовища ДНК повітря виникають проблеми при теплопередаванні від конденсатора ДФТС до внутрішнього об'єму камери – у цьому випадку необхідно підтримувати перепад температур між нагрівальною панеллю і повітрям в ДНК близько 25...35 °С а величина панелі повинна становити не менше 0,200×0,285 м; у разі використання води у якості робочого середовища ДНК доцільно використовувати нагрівальні панелі заввишки 0,2 м, шириною 0,02...0,03 м, а для інтенсифікації процесів теплопередавання при нагріванні води нагрівальну панель необхідно розташовувати в нижній частині ДНК; у разі використання повітря в ДНК його охолодження через втрату тепла до навколишнього повітря йде в 32 рази швидше, ніж при використанні води при початковій температурі 50 °С і в 11 раз швидше при початковій температурі 70 °С
18
Fialko, N. M., A. I. Stepanova, R. O. Navrodskaya та G. O. Sbrodova. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ПЛАСТИНЧАТИХ ТЕПЛОУТИЛІЗАТОРІВ ТЕПЛОУТИЛІЗАЦІЙНИХ СИСТЕМ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (2018): 115–19. http://dx.doi.org/10.15421/40280221.
Full textAbstract:
Розроблено методику розрахунку втрат ексергетичної потужності у процесах теплопровідності під час передачі теплоти через поперечний переріз пластини газоповітряного пластинчастого теплоутилізатора за граничних умов третього роду. Методику засновано на комплексному підході, що поєднує ексергетичні методи з методами термодинаміки незворотних процесів. Математична модель досліджуваних процесів включає рівняння ексергії, рівняння балансу ексергії та ентропії, рівняння нерозривності трифазної термодинамічної системи при зміні концентрації однієї з фаз, рівняння руху фаз, рівняння енергій, рівняння балансу ентальпій, рівняння Гіббса і рівняння теплопровідності за граничних умов третього роду. Для отримання формул для розрахунку втрат ексергетичної потужності використано локальне диференціальне рівняння балансу ексергії. У цьому рівнянні одна зі складових визначає втрати ексергетичної потужності, зумовлені незворотністю процесів і пов'язані з теплопровідністю, в'язкістю фаз, міжфазним теплообміном і тертям між фазами. На підставі цього рівняння і рішення рівняння теплопровідності за граничних умов третього роду для необмеженої пластини, якою моделювалася пластина газоповітряного пластинчастого теплоутилізатора, отримано формули для розрахунку втрат ексергетичної потужності. Виконано розрахунки загальних втрат ексергетичної потужності в газоповітряному пластинчастому теплоутилізаторі за різних режимів роботи котла і втрат ексергетичної потужності у процесах теплопровідності. Встановлено, що втрати ексергетичної потужності у процесах теплопровідності в газоповітряному пластинчатому теплоутилізаторі становлять 8,6-11,6 % від загальних втрат ексергетичної потужності і залежать від режиму роботи котла.
19
ДЕШКО, В. І., І. Ю. БІЛОУС, Н. А. БУЯК та А. О. САПУНОВ. "ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГІЇ В ДИТЯЧОМУ САДКУ, ТА ЙОГО ВПЛИВ НА РІВЕНЬ ТЕПЛОВОГО КОМФОРТУ". Technologies and Engineering, № 2 (13 вересня 2023): 27–35. http://dx.doi.org/10.30857/2786-5371.2023.2.3.
Full textAbstract:
Вступ. Люди проводять близько 90% свого часу в приміщенні, тому комфортне теплове середовище в приміщенні має важливе значення для високого рівня продуктивності і гарного самопочуття. Оцінка теплового комфорту в приміщенні є ключовим моментом при проектуванні і експлуатації системи опалення і вентиляції, а також при підвищенні енергоефективності будівель.
 Мета. Підвищення енергоефективності будівель та оцінка зміни теплового комфорту для високочутливих верств населення на прикладі відвідувачів дитячого садочку при покращенні теплового захисту.
 Методика. Дослідження виконуються з використання комп’ютерного моделювання у програмному забезпечені DesiqnBuilder.
 Результати. За допомогою комп’ютерного моделювання визначили енергопотребу, додаткові теплові надходження та теплові втрати будівлі з різним рівнем теплового захисту та з різними режимами роботи опалення та вентиляції. Дослідили вплив підвищення рівня енергоефективності на тепловий комфорт.
 Наукова новизна. Дослідження впливу підвищення рівня ефективності споживання енергії будівлі на рівень теплового комфорту за допомогою комп’ютерного моделювання.
 Практична значимість. За допомогою комп’ютерного моделювання побудовано 3D модель і визначено енергоспоживання будівлі до та після підвищення рівня ефективності споживання енергії а також вплив модернізації будівлі на рівень теплового комфорту.
20
ШАПОВАЛ, С. П., та С. Й. МИСАК. "ДОСЛІЖЕННЯ ТЕПЛОВОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ГІБРИДНОГО ТЕПЛОВОГО-ФОТОЕЛЕКТРИЧНОГО ГЕЛІОКОЛЕКТОРА". Вісник Херсонського національного технічного університету 1, № 1(92) (2025): 278–84. https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2025.1.1.37.
Full textAbstract:
У статті досліджується ефективність використання гібридного теплового фотоелектричного геліоколектора (ГТФГК) у системі теплопостачання. Головною метою роботи є аналіз основних параметрів, що визначають теплову ефективність гібридного геліоколектора, а також аналіз його конструкції для підвищення теплопродуктивності. Розглянуто основні проблеми та виклики, пов’язані з використанням традиційних джерел енергії, а також необхідність переходу на відновлювані джерела відповідно до європейських екологічних ініціатив. Визначено, що сучасні фотоелектричні панелі перетворюють лише 15–20 % поглиненої сонячної енергії в електричну, а решта втрачається у вигляді тепла. Це вимагає розробки інноваційних рішень для підвищення загальної ефективності систем енергопостачання, зокрема вдосконалення гібридних геліоколекторів. У рамках дослідження було проведено серію експериментів для аналізу впливу ключових факторів – інтенсивності сонячного випромінювання, кута нахилу геліоколектора та масової витрати теплоносія – на теплову та електричну ефективність ГТФГК. Отримані результати підтверджують, що зі збільшенням інтенсивності випромінювання теплова ефективність геліоколектора знижується. Виявлено, що застосування концентраторів сонячного випромінювання та наявність хорошої теплоізоляції сприяє зниженню теплових втрат і підвищенню коефіцієнта корисної дії системи. На основі дослідження запропоновано конструктивні рішення для гібридних колекторів, що дозволяють підвищити ефективність перетворення сонячної енергії та забезпечити стабільніше енергопостачання. Використання таких технологій сприятиме зниженню залежності від викопного палива, зменшенню викидів парникових газів і досягненню цілей сталого розвитку.
21
ПРОЦ, Л. А., Ю. І. ФОРДЗЮН та Є. М. ЛЮТИЙ. "ІНТЕГРАЦІЯ ТЕПЛОТЕХНІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ПРОЄКТУВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ МАШИНОБУДІВНИХ СИСТЕМ". Вісник Херсонського національного технічного університету 1, № 1(92) (2025): 190–97. https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2025.1.1.24.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано сучасні підходи до проєктування машинобудівних систем із врахуванням теплотехнічних процесів. Це зумовлено необхідністю підвищення енергоефективності та зменшення екологічного впливу. Актуальність дослідження пояснюється зростанням вартості енергоресурсів, посиленням екологічних стандартів та необхідністю вдосконалення промислових систем для забезпечення їхньої відповідності вимогам сталого розвитку. Установлено, що традиційні підходи до проєктування машинобудівних систем не враховують динамічних умов експлуатації, що спричиняє значні теплові втрати та знижує ефективність роботи обладнання. Метою дослідження є визначення основних факторів, які впливають на енергетичну ефективність машинобудівних систем, та розробка рекомендацій щодо впровадження інтегрованих теплотехнічних рішень для зниження енергетичних втрат і підвищення продуктивності. У ході дослідження використовувались методи аналізу сучасних підходів до проєктування машинобудівних систем, визначення важливих факторів впливу на енергоефективність, а також експериментальні дослідження із застосуванням типового теплообмінника. Оцінено вплив теплоізоляції трубопроводів і автоматизації насосного обладнання. Теоретичне узагальнення отриманих результатів сприяло формулюванню практичних рекомендацій. Результати дослідження підтверджують, що застосування теплоізоляції трубопроводів зменшує теплові втрати до 20 %. Водночас упровадження автоматизованих систем управління насосами дає змогу знизити енергоспоживання на 10–15 %. Виявлено, що найвагоміший вплив на енергоефективність мають теплообмінні характеристики матеріалів, геометрія теплообмінників і режими роботи насосного обладнання. Розроблено рекомендації щодо модернізації систем, які включають використання сучасних ізоляційних матеріалів, удосконалення конструкцій теплообмінників та впровадження автоматизації технологічних процесів. У висновках обґрунтовано доцільність упровадження інтегрованих теплотехнічних рішень для підвищення енергоефективності машинобудівних систем. Перспективами подальших досліджень визначено розробку адаптивних моделей для аналізу теплових процесів у реальному часі, створення нових матеріалів із покращеними теплоізоляційними властивостями та вдосконалення автоматизації управління технологічними процесами. Зазначені напрями сприятимуть підвищенню ефективності машинобудівних систем та забезпеченню їхньої відповідності вимогам сталого розвитку.
22
Fialko, N., A. Stepanova, R. Navrodska, and S. Shevchuk. "Localization of exergy losses in the exhaust gases heat-recovery exchanger of gas-fired heat plants." Energy and automation, no. 3(49) (June 11, 2020): 5–17. http://dx.doi.org/10.31548/energiya2020.03.005.
Full textAbstract:
The problem of increasing the thermodynamic efficiency of power plants can be solved only by using a complex approach using methods based on modern methods of exergy analysis in combination with methods of heat transfer theory, theory of linear systems, structural-variant methods, multi-level optimization methods, etc. The analysis of the possibility of applying the discrete-modular principle and the corresponding complex method for analyzing the efficiency of the exhaust gases heat-recovery exchanger of a cogeneration unit heat engine is performed in the paper. The aim of the work is to analyze the localization of exergy losses, their differentiation, and the establishment of the relative contribution of various types of losses to the general exergy losses in the exhaust gases heat-recovery exchanger of a cogeneration unit heat engine. The structural features of the heat-recovery exchanger and the exergy properties that reflect the essence of exergy methods: universality and additivity, made it possible to use the discrete-modular principle and a complex method based on exergy-dissipative functions for efficiency analysis. The advantage of this method is the ability to analyze the localization of exergy losses in separate modules of the heat-recovery exchanger and to differentiate the exergy losses associated with nonequilibrium heat transfer between the heat-transfer agents and the wall, heat conduction and the movement of heat-transfer agents. Using the chosen complex method, the analysis of the localization of exergy losses in the heat-recovery exchanger was carried out and the exergy-dissipative functions of each of the eight modules of the heat-recovery exchanger were calculated. Differentiation of exergy losses was carried out and the relative contribution of exergy losses associated with the processes of heat transfer from flue gases to the wall, from wall to water, in heat conduction processes, as well as exergy losses associated with the movement of heat-transfer agents, in the general exergy losses was analyzed. To determine the exergy losses due to nonequilibrium heat transfer between the heat-transfer agents and the motion of the heat-transfer agents, the differential exergy equations, the equations for the heat flow densities between the heat-transfer agents and the wall, the equation for the heat flow density due to heat conduction through the wall and the equations of motion are used. It has been established that the localization of maximum exergy losses in all modules of the heat-recovery exchanger is associated with losses due to heat transfer from flue gases to the wall.
23
Терещук, М. Б., C. В. Клюс, Н. М. Цивенкова та В. В. Чуба. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРОЦЕСУ КОНВЕРСІЇ БІОСИРОВИНИ В ЗАКРИТІЙ КАМЕРІ ФЕРМЕНТАЦІЇ". Vidnovluvana energetika, № 1(64) (30 березня 2021): 87–97. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.1(64).87-97.
Full textAbstract:
Зброджування біосировини в закритих камерах ферментації є одним з перспективних методів виробництва компостів, що інтенсивно розвивається. Однак, одним з невирішених питань процесу зброджування субстратів на основі біосировини в закритих камерах є низька ефективність, пов’язана із втратами енергії. З метою дослідження енергетичних параметрів процесу зброджування біосировини розроблено та представлено конструкцію камери ферментації закритого типу. Встановлено, що саме температурний режим на кожній з фаз зброджування субстрату є вагомим чинником впливу на ефективність усього процесу виробництва компосту. Експериментально визначено, що оптимальними температурами на кожній з фаз зброджування є: фаза розігрівання субстрату – до 20 °С; мезофільна фаза – від 20 до 42 °С; термофільна фаза – від 42 до 65 °С; фаза дозрівання – від 65 °С до температури навколишнього середовища. Забезпечення вказаного температурного режиму на кожній з фаз зброджування дозволяє зробити процес компостування керованим та отримувати компости високої якості відповідно до біотехнологічних норм. Експериментально досліджено, що найбільше енергії втрачається через конвекцію на термофільній фазі компостування. Найвищі значення коефіцієнту конвекційного теплообміну становили 1,6…1,7 Вт/(м2·°С) при температурі процесу рівній 61…62 °С і мали місце на 108…132-й годинах тривання процесу компостування. При цьому на 132-й годині тривання процесу значення коефіцієнта тепловиділення становило 8,5 Вт на кілограм органічної речовини субстрату, а сумарна кількість теплоти, виділена з кілограму органічної речовини субстрату, досягала 2 МДж/кг. Хоча під час термофільної фази компостування біосировини внутрішня енергія субстрату різко зростала, на забезпечення енергетичних потреб процесу витрачалося лише 5 % цієї енергії. Аналіз параметрів процесу свідчить, що близько 95 % від виробленої в процесі компостування теплоти втрачається через конвекцію, теплове випромінювання та під час аерації субстрату повітрям. Ці втрати можна зменшити, розробивши відповідні термопідтримуючі засоби – теплоізоляційне покриття зовнішніх поверхонь камер, використання нагрівачів. Бібл. 14, рис. 5.
24
Корінчевська, Тетяна Володимирівна, та В’ячеслав Аврамович Михайлик. "ДЕСТРУКЦІЯ ТКАНИН ДЕЯКИХ ЯГІД ТА ФРУКТІВ ПРИ НАГРІВАННІ". Scientific Works 88, № 1 (2024): 4–10. https://doi.org/10.15673/swonaft.v88i1.2952.
Full textAbstract:
Ягоди та фрукти є важливим елементом у здоровому харчуванні завдяки високому вмісту біологічно активних речовин. В той же час вони містять у своєму складі до 90% води. Це призводить до того, що в процесі зберігання вони можуть швидко псуватись та втрачати свою природню цінність. Тому для мінімізації втрат урожаю плодово-ягідну сировину піддають термічній переробці. З метою оптимізації теплової обробки сировини методами термічного аналізу були проведенні дослідження процесів деструкції, що відбуваються при нагріванні матеріалу. Проаналізовано 17 видів ягід та фруктів, широко представлених в літній сезон на ринку України. Дослідження подрібнених зразків з їстівної частини свіжих плодів проведено в дериватографі при нагріванні з постійною швидкістю до 250 °С. Результати термічного аналізу свідчать, що першим етапом деструкції є дегідратація матеріалу, яка супроводжується поглинанням теплоти. В результаті аналізу отриманих даних були визначені вологість, характерні температури, швидкість та умовний тепловий ефект зневоднення зразків. Встановлено, що кінетика процесу дегідратації та величина умовного теплового ефекту залежить від вмісту вільної та зв’язаної води в продукті і їх співвідношення. Показано, що вміст зв’язаної води визначається хімічним складом, в якому вуглеводи відіграють головну роль. Встановлено, що після повного видалення води відбувається деструкція органічних речовин, яка протікає з поступовою втратою маси зразків та з наростаючим виділенням теплоти. Виявлено, що досліджені фрукти та ягоди можна умовно поділити на дві групи за характером розкладання термолабільних складових органічних речовин. Визначено термічну стабільність досліджених ягід та фруктів, як граничну температуру, після досягнення якої спостерігається розкладання органічних речовин в продукті. Дана температура є одним з основних режимних параметрів термічної обробки плодово-ягідної сировини, що забезпечує високу якість продуктів переробки. Припущено, що термічна стабільність залежить від вмісту моно- та дисахаридів, що входять до складу.
25
Vasylieva, O. E., Ya Ya Kozak та O. M. Koval. "ІМІТАЦІЙНА МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСОВИХ ПАРАМЕТРІВ ПОЖЕЖНОГО СПОВІЩУВАЧА". Fire Safety 42 (19 червня 2023): 16–22. http://dx.doi.org/10.32447/20786662.42.2023.02.
Full textAbstract:
Постановка проблеми. Одним із радикальних шляхів, що забезпечують зниження втрат від пожеж, є ідентифікація небезпечних чинників пожежі на початковій стадії. Найефективніше це можна здійснити лише за допомогою автоматичних систем виявлення пожеж. Ефективність таких систем визначається передусім досконалістю технічних характеристик датчиків первинної інформації – пожежних сповіщувачів, а також ефективністю системи їх експлуатації. Одним із різновидів пожежних сповіщувачів є теплові пожежні сповіщувачі, які найбільш поширені. Експлуатація теплових пожежних сповіщувачів передбачає визначення їхніх основних технічних характеристик, що здійснюється при їх випробуваннях. Але якщо така часова характеристика як час спрацьовування пожежних сповіщувачів визначається лише при їх стаціонарних випробуваннях, то інша часова характеристика – постійна часу, не визначається ні при стаціонарних, ні при об’єктових випробуваннях теплових пожежних сповіщувачів. У зв’язку із цим актуальним завданням є створення методів визначення часових характеристик (параметрів) теплових пожежних сповіщувачів – часу спрацьовування і постійної часу, які орієнтовані на їх реалізацію при об’єктових випробуваннях.Мета роботи. Розробити імітаційні моделі із використанням пакету Simulink з метою визначення часового параметра – постійної часу пожежних сповіщувачів із терморезистивним чутливим елементом.Методи дослідження. Під час проведення наукових досліджень розроблено імітаційні моделі із використанням пакета Simulink для процесу визначення часового параметра – постійної часу пожежних сповіщувачів із терморезистивним чутливим елементом.Основні результати дослідження. Здійснено дистанційне моделювання, метою якого було визначення оптимальної тривалості одиночних імпульсів електричного струму, за допомогою яких формується тепловий вплив на терморезистивний чутливий елемент пожежних сповіщувачів.Висновки. В імітаційних моделях, розглянутих у статті, реалізовано формування теплового впливу внаслідок протікання через нього імпульсів електричного струму у формі чверті косинусоїди та прямокутного трикутника із амплітудою, що зменшується в часі. Показано, що розроблений метод дає можливість визначати кількісні оцінки часових параметрів пожежних сповіщувачів із терморезистивним чутливим елементом в автоматичному режимі і безпосередньо на об’єкті, що охороняється.
26
Койфман, Олексій, Максим Горобченко, Євгеній Клімов та Данило Доля. "ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО АНАЛІЗУ АРХІВНОЇ БАЗИ ДАНИХ АСУТП В УПРАВЛІННІ БЛОКОМ ДОМЕННИХ ПОВІТРОНАГРІВАЧІВ". Наука та виробництво, № 23 (1 січня 2021): 327–36. https://doi.org/10.31498/2522-9990232020241189.
Full textAbstract:
Огляд наукових публікацій за останні кілька десятиліть, що стосуються автоматизації роботи доменних повітронагрівачів, показує, що однією з основних тенденцій у розвитку систем управління є використання інтелектуального аналізу даних з метою виявлення нових залежностей між технологічними параметрами. Більшість блоків повітронагрівачів обладнані системами автоматичного управління, в яких значення технологічних параметрів записуються в поточну базу даних, а далі - в архівну, що дає можливість для вивчення стану повітронагрівача під час зміни режимів його роботи. При управлінні нагріванням насадки повітронагрівача не враховується його тепловий стан при різній тривалості перемикання і втрати тепла в навколишнє середовище. Розроблено програму для вилучення з архівної бази даних значень параметрів технологічного процесу нагріву доменного дуття про стан повітронагрівача під час перемикань. Зроблено аналіз зміни температури куполу і низу насадки під час перемикання повітронагрівача і вплив перемикань на температуру дуття. Перемикання з дуття на нагрів мають однаковий характер для всіх повітронагрівачів блоку, тривають в середньому 5 хв, при цьому температура куполу знижується на 15 - 20 °С. Перемикання з нагріву на дуття мають однаковий характер, при цьому для двох повітронагрівачів тривають 8 хв, а для одного - 14 хв, температура куполу знижується на 20 - 25 °С. Розроблено програму розрахунку втрат теплоти під час перемикання повітронагрівачів з режиму на режим. Запропоновано структуру системи автоматичного керування нагріванням доменного дуття з використанням підсистеми інтелектуального аналізу даних, яка на підставі поточної технологічної інформації відстежує зміну режимів роботи повітронагрівачів, аналізує стан повітронагрівачів під час перемикань, порівнює з архівною інформацією та вносить коригування в режими роботи блоку повітронагрівачів.
27
Тітлов, О. С., І. Л. Бошкова, В. М. Дорошенко, В. М. Світлицький, Т. А. Сагала та О. А. Морозов. "Аналіз енергетичних перспектив охолодження природного газу в магістральних газопроводах за допомогою абсорбційних холодильних машин". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 3 (2021): 147–57. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i3.2165.
Full textAbstract:
Для транспортування природного газу магістральними трубопроводами на компресорних станціях (КС) встановлені газоперекачувальні агрегати (ГПА), енергоносієм для яких, в більшості випадків, є природний газ, що транспортується. На привід ГПА витрачається (спалюється) 0,5...1,5 % від обсягу газу, що транспортується. Для поточної економічної ситуації на ринку газу України добове зниження експлуатаційних витрат у типових магістральних газопроводах при зниженні температури газу перед стисненням у ГПА на 20 К становить від 1800 до 3360 $. Одним з перспективних напрямків зниження експлуатаційних втрат у магістральних газопроводах є попереднє охолодження компримованого газу за допомогою тепловикористальних абсорбційних холодильних машин (АХМ), які утилізують скидне тепло відпрацьованих продуктів згоряння газоперекачувальних агрегатів. Відповідно до розробленого алгоритму було виконано розрахунок нагнітача для різних температур природного газу перед компримуванням. Показано, що використання типового магістрального газопроводу штучного охолодження потоку газу перед всмоктуванням дасть економію витрати паливного газу 79 кг/год. Виконано термодинамічний розрахунок циклів АХМ різного типу. Показано, що незважаючи на більш високий тепловий коефіцієнт у бромістолітієвих АХМ (0,808), слід вибрати водоаміачні АХМ з тепловим коефіцієнтом 0,477, тому що тільки водоаміачні АХМ можуть забезпечити прийнятний рівень температур охолодження (258 К) природного газу перед компримуванням, на відміну від бромістолітієвих АХМ з температурою охолодження не вище 280 К. Виконано конструкторський (тепловий) розрахунок теплообмінника-охолоджувача (ТОО) природного газу перед стисненням у нагнітачі. Проведено розрахунок конструкції теплообмінника з коаксіальним розташуванням ребер з боку газового потоку. Матеріал ребер – алюміній
28
Huber, Yu M., Zh Ya Humeniuk та I. V. Petryshak. "Експериментальні дослідження тепловтрат через огородження сушильної камери". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 11 (2018): 85–90. http://dx.doi.org/10.15421/40281116.
Full textAbstract:
Наведено методику та результати дослідження кількості тепла, що втрачається через огородження сушильної камери за допомогою тепловізійного обстеження в умовах виробництва способом отримання термограми – зображення об'єкта в інфрачервоному спектрі, що показує картину розподілу температурних полів. Для визначення найбільших втрат тепла в сушильній камері застосовано тепловізор марки Fluke TI10. За наведеними тепловими знімками можна зробити висновки, що найбільші втрати тепла в основі сушильної камери – через фундамент. Також значні втрати є за периметром воріт для завантаження матеріалу та ревізійних дверей. Незначні втрати спостережено на бокових огородженнях. За результатами аналізу теплознімків найкритичнішими місцями виявлено периметр самих воріт та дверей, що пояснено властивостями використовуваних матеріалів та їх конструкцією: в місцях прилягання до стін сушильної камери всі елементи виготовлені з металу, який є добрим провідником тепла і поганим теплозберігаючим матеріалом. Сама конструкція не допускає можливості застосування менш надійних енергозберігаючих матеріалів. Для теплоізоляції застосовують алюмінієві касети з теплоізолювальним наповнювачем – імпрегнованою мінеральною ватою. Для зменшення втрат тепла можливим є збільшення теплоізолювального шару та уникнення в такий спосіб теплових містків у конструкції камери. Для порівняння проведено розрахунки для теплоізолювального шару товщиною 100 і 150 мм. За результатами досліджень найбільшу економію від збільшення товщини теплоізоляційного шару спостережено в холодні пори року: від 1979 до 2282 кВт-год за один цикл процесу сушіння. Втрати теплової енергії залежать від середньої температури в камері. На останніх етапах процесу сушіння, де температура найвища, спостережено найбільший ефект від збільшення теплоізоляційного шару – від 1,92 до 3,12 кВт на годину. Зменшення втрат тепла через огородження із збільшенням товщини теплоізоляційного шару від 100 до 150 мм становить 32 %.
29
ВОЙЧИШИН, Юрій, Євгенія ЯКОВЕНКО, Орест ГОРБАЙ, Костянтин ГОЛЕНКО та Михайло БУР’ЯН. "Моделювання теплового комфорту міського автобуса PMV-методом за допомогою CBE Thermal Comfort Tool". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 19 (2022): 32–41. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i19.901.
Full textAbstract:
Системи забезпечення мікроклімату (опалення, повітрообміну та кондиціонування) формують комфортні умови перевезення. Вони є важливими з точки зору охорони здоров’я і умов праці, і тому є обов’язковим компонентом будь-якого сучасного транспортного засобу. Основні дослідження по цій тематиці проводились для автобусів, електробусів та трамваїв і приміських електричок у напрямку удосконалення роботи систем опалення, повітрообміну та кондиціонування. Метою даного дослідження є визначення сприйняття водієм теплового комфорту в салоні автобуса при компоновці, коли водій відділений перегородкою від всього салону. Було розраховано теоретичне значення метаболічної теплової енергії по кількості спожитого кисню з врахуванням метаболічних процесів в організмі людини. Згідно стандартів ASHRAE за допомогою онлайн програми CBE Thermal Comfort Tool було проведено розрахунки по PMV-методу, враховуючи основні параметри мікроклімату. Побудовано ряд діаграм, зокрема: психрометричні діаграми, діаграми залежності вологості та теплових втрат від температури. У психрометричній діаграмі для кожної точки температура за сухим термометром зона комфорту являє собою комбінацію умов з тими самими DBT і MRT, для яких PMV становить від -0,5 до +0,5. Аналіз нормативно-правової бази України з обраної тематики схиляє до висновку, що в Україні як такої її нема, а документи, які використовуються, виготовлені за кордоном або застарілі. Результати цієї роботи зможуть використовуватися для досліджень режимів роботи водія міських, приміських і автобусів дальнього прямування. На основі подальших практичних досліджень, запланованих провести на основі вищезазначеної теоретичної роботи, можна буде створити методологічні основи формування теплових режимів у кабіні водія та салоні конкретної моделі автобуса та визначити проблемні «точки» систем опалення і вентиляції великогабаритних транспортних засобів.
 Ключові слова: мікроклімат, тепловий комфорт, метод PMV, сприйняття тепла, теплові виділення, теплопередача.
30
Нікульшин, Володимир, Алла Денисова, Сергій Мельнік, Віктор Височин та Анатолій Андрющенко. "ЕНЕРГЕТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА ЕНЕРГОСБЕРЕГАЮЧІ ОПЦІІ В СИСТЕМАХ ВИРОБНИЦТВА ЦУКРУ". International Science Journal of Engineering & Agriculture 1, № 3 (2022): 143–51. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjea.20220103.12.
Full textAbstract:
Розраховані основні енергетичні показники типової схеми виробництва цукру продуктивністю 3000 т цукру на добу, аналіз яких показав, що найбільшими є втрати з парою, яка направляється в конденсатори з вакуум-апаратів та останнього корпусу випарної установки. На підставі цього аналізу сформовано три групи енергозберігаючих опцій. Опції, які використовують вторинні енергоресурси: – використання гарячого соку на клерювання жовтого цукру; використання утфельної пари; обігрів вакуум-апаратів утфельною парою; використання теплоти конденсатів для нагрівання відтіків у продуктовому відділенні; застосування конденсату для нагрівання дифузійного чи дефекованого соку; – Застосування конденсату для нагрівання соку 1-ї сатурації перед фільтрацією (відстійниками); використання конденсату для нагрівання соку перед 2-ою сатурацією та соку перед випарною установкою; використання теплоти сатураційних газів; використання деамонізованих конденсатів та жомопресової води для живлення дифузійних установок; використання утфельної пари для нагрівання дифузійного чи дефекованого соку. Опції, що змінюють параметри енергоносіїв: компресія вторинної пари; зниження температури відбору дифузійного соку; зниження температури гарячої дефекації, процесу 1-ї та 2-ї сатурації; використання теплоти газів, що не конденсуються; зниження повернення нефільтрованого соку 1-ї сатурації, у тому числі повернення густої суспензії; застосування комбінованої пробілки цукру; підвищення розрідження у вакуум-апаратах за рахунок зниження підсмоктування повітря, поліпшення роботи конденсаційної установки, зниження аеродинамічних втрат у трубопроводах. Опції, що ґрунтуються на конструктивно-компонувальних рішеннях (структурні зміни): застосування гідродинамічного випарника; перенесення паровідбору на кінцеві корпуси; збільшення числа корпусів МВП; покращення циркуляції утфелю у вакуум-апараті вдуванням пари, аміачних газів, повітря; нагрівання відтіків у продуктовому відділенні в пластинчастих підігрівачах; зниження надходження пари з останнього корпусу в конденсатор; покращення теплової ізоляції обладнання та трубопроводів; відведення пропарювання вакуум-апаратів у клерувальні мішалки. Неважко бачити, що виявлені потенціали енергозбереження можуть бути основою подальшого пошуку раціональних варіантів схем виробництва цукру. Однак, слід враховувати, що реалізація більшості з них (наприклад, використання утфельної пари, компресія вторинної пари МВУ, перенесення паровідбору на кінцеві корпуси, збільшення числа корпусів МВУ тощо) вимагатиме суттєвих капітальних вкладень. Тому остаточне рішення про застосування конкретних енергозберігаючих опцій вимагає проведення відповідної термоекономічної оцінки, яка, як відомо, передбачає проведення термодинамічного аналізу системи з розрахунком відповідних ексергетичних потоків та втрат ексергії як в окремих елементах цукрового виробництва, так і в системі в цілому.
31
Мороз С.А., Чалий В.Д., Лишук В.В., Ткачук А.А. та Горайчук А.А. "АНАЛІЗ ФАКТОРІВ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ЧУТЛИВІСТЬ ПІРОЕЛЕКТРИЧНИХ ПРИЙМАЧІВ ТЕПЛОВОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ У ДАВАЧАХ РУХУ". Перспективні технології та прилади 1, № 24 (2024): 71–75. http://dx.doi.org/10.36910/10.36910/6775-2313-5352-2024-24-11.
Full textAbstract:
В статті проведений аналіз одного з різновидів давачів, які використовуються в технологіях Smart City. Зокрема розглянуті давачі на основі піроелектричних приймачів , що реєструють теплове випромінювання, зокрема випромінювання людського тіла. Встановлено, що для оцінки ефективності роботи приймачів випромінювання використовується ряд характеристик, досить важливими з яких є чутливість та поріг чутливості. Наведені математичні відношення, які описують чутливість приймача як комплексну частотну характеристику, що пов’язує реакцію піроелектричного приймача та вплив на нього у вигляді гармонійного потоку. Представлені характеристики порогу чутливості приймача та формули для визначення даної характеристики. Встановлено, що для визначення порогу чутливості піроелектричних приймачів теплового випромінювання необхідно знати рівень шумів його чутливого елемента. Для виведення відповідних формул представлена еквівалентна схема піроелектричного приймача. Встановлені джерела шумів піроелектричних елементів, зокрема тепловий (джонсонівський) шум навантажувального опору, тепловий (джонсонівський) шум опору діелектричних втрат чутливого елементу, шумова ЕРС вимірювальної схеми, ввідний шумовий струм вимірювальної схеми, температурний шум чутливого елементу. Подана графічна залежність величини шумів від різних джерел для типового детектора з електричною та тепловою постійними часу. Зроблені відповідні висновки за результатами аналізу.
32
Kuzyk, M. P., та M. F. Zayats. "Пасивна система сонячного теплопостачання". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 5 (2019): 111–14. http://dx.doi.org/10.15421/40290522.
Full textAbstract:
Досліджено розрахунковим способом пасивне сонячне теплопостачання енергоощадного будинку в Чернівцях з розташованою в ньому стіною Тромбе-Мішеля, південна поверхня якої площею 8×2,7 м2 нахилена до площини горизонту під кутом 67 о і відділена від навколишнього середовища подвійним склінням. Будівля є одноповерховим двокімнатним приміщенням з опалювальною площею 50 м2 і опалювальним об'ємом 150 м3. У підвалі будинку розташовано тепловий щебеневий акумулятор, який здатний зберігати до 2 ГДж теплоти за температури 75 оС. Влітку для зарядки акумулятора прогріте в проміжку між стіною Тромбе-Мішеля та склінням повітря відбирається вентилятором, продувається через акумулятор тепла, нагріваючи цим самим його теплоакумулятивну насадку. У жовтні-листопаді забране вентилятором з кімнати повітря проходить через акумулятор і нагріте повертається у приміщення. Встановлено сезонну залежність сумарного добового приходу тепла з урахуванням радіаційних втрат і використанням закумульованого тепла. Наведено розрахунок ефективності пасивної системи сонячного опалення розглянутої будівлі у Чернівцях за вказаних її об'єму, розміру стіни Тромбе-Мішеля і ємності теплового акумулятора, визначено коефіцієнти заміщення, з яких видно, що ступінь підтримки теплопостачання в осінні та весняні місяці може становити, залежно від значень теплового навантаження γ (Вт/(м3∙град)), від 25 до 100 %.
33
Kаrp, I. N. "Energy-Saving Technologies for Technical Re-equipment of Plant Process Furnaces Based on a Thorough Utilization of Secondary Heat and Heat Loss Reduce." Nauka ta innovacii 9, no. 3 (2013): 39–45. http://dx.doi.org/10.15407/scin9.03.039.
Full text
34
Мельник, В., та Б. Цимбал. "Аналіз конструкцій фундаментних паль". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(13) (6 лютого 2020): 6–23. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.3(13).6-23.
Full textAbstract:
В роботі представлено аналіз конструктивних особливостей, недоліків та переваг фундаментних паль з теплообмінниками та без них їх. Встановлено, що більшість паль має складну форму теплообмінника або самої палі. Теплообмінники можуть бути одинарні, подвійні та потрійні U-подібної, W-подібної та спіральної форми. Найбільш перспективними є палі з U-подібними теплообмінниками. Їх застосування виключає механічне навантаження на стіни будівлі. Немає додаткових втрат на буріння свердловини. Вони мають збільшену теплову ефективність і низькі гідродинамічні втрати на перекачку теплоносія. Особливо це справедливо при використанні теплообмінників з паралельними подвійними U-подібними трубами. В таких конструкціях проблема порушення герметичності зведена до мінімуму і, відповідно, досягається належний рівень екологічної безпеки. Водночас, використання рідини як теплоносія, за рахунок зміни температури, тиску та її об’єму може призвести до руйнування, спочатку труб теплообмінників, а потім і конструкції палі. Наявність розчиненого кисню в рідинному теплоносії сприяє появі наскрізної корозії труб теплообмінників і, як наслідок, руйнуванню залізобетонної конструкції палі в цілому. Використання труб теплообмінників у якості арматури також може приводити до їх ушкодження і, відповідно, до приведених вище проблем. Проведений аналіз відомої інформації стосовно фундаментних паль дозволяє сформувати вимоги до перспективних конструкцій енергетичних паль і в перспективі дасть можливість розробити нову конструкцію забивної палі з U-подібним теплообмінником в якій враховані всі приведені в роботі недоліки. Перш за все потрібно провести оптимізацію конструкції теплообмінника, а саме, геометрію поперечного перетину труб, форму укладки труб в тілі палі, методи фіксації труб тепло-обмінника в тілі палі та кількість таких фіксаторів.
35
КРИШТОПА, Святослав, Людмила КРИШТОПА, Іван МИКИТІЙ, Марія ГНИП та Федір КОЗАК. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗНИЖЕННЯ ВТРАТ ЕНЕРГІЇ В АГРЕГАТАХ ТРАНСМІСІЇ ПІДЙОМНИХ УСТАНОВОК ДЛЯ РЕМОНТУ СВЕРДЛОВИН". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 17 (2021): 89–103. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.638.
Full textAbstract:
Стаття спрямована на вирішення проблеми зниження втрат енергії в трансмісійних агрегатах підйомних установок для ремонту свердловин. Були проаналізовані основні напрямки з скорочення енергоспоживання підйомних установок для ремонту свердловин. Проведений аналіз особливостей конструкції трансмісій підйомних установок для ремонту свердловин. Виконані дослідження в'язкісно-температурних характеристик сучасних трансмісійних олив та температурного режиму в трансмісійних агрегатах. Був запропонований метод швидкого прогріву та підтримання оптимального температурного режиму в трансмісійних агрегатах підйомних установок за рахунок використання теплоти відпрацьованих газів. Досліджена типова механічна трансмісія підйомної установки для ремонту свердловин на колісному шасі. Наведена методика та засоби експериментальних досліджень енергоефективності трансмісій підйомних установок. Виконані експериментальні дослідження реалізації запропонованого методу зниження втрат енергії в трансмісійних агрегатах. Встановлена залежність зміни температури трансмісійної оливи в коробці перемикання передач при різних режимах обертання первинного валу коробки передач. Одержана залежність втрат потужності в коробці перемикання передач підйомної установки моделі УПА 60/80А в залежності від температури та сорту трансмісійної оливи. Наведені результати розрахунків перевитрат палива в коробці перемикання передач підйомної установки моделі УПА 60/80А з різними силовими приводами та за різних температур трансмісійної оливи.
 Ключові слова: підйомна установка для ремонту свердловин, нафтогазовий технологічний транспорт; дизельний двигун; трансмісійний агрегат; коробка перемикання передач; утилізація теплоти; відпрацьовані гази; потужність; питома витрата палива.
36
Середа, В. В., Ян Лю та Т. Л. Подстєвая. "Експериментальне дослідження оптимальної продуктивності плівкового зволожувача для термічної системи опріснення". Refrigeration Engineering and Technology 61, № 1 (2025): 25–36. https://doi.org/10.15673/ret.v61i1.3135.
Full textAbstract:
У статті наведені особливості низькопотенційного термічного опріснення води за допомогою технології зволоження та осушення повітря. Розглянуто класифікацію, переваги і недоліки зволожувачів – тепломасообмінних апаратів, у яких водяна пара із солоного джерела частково випаровується у повітряний потік. Обґрунтовано необхідність подальших досліджень оптимальних конструкцій зволожувачів. Проведено експериментальне дослідження гідродинаміки, тепло- та масообміну зволожувача плівкового типу – вертикальної акрилової трубки висотою 2 м і діаметром 26 мм. Діапазон експериментальних змінних встановлено таким чином: витрата повітря становить 7,4…35 кг/год, витрата води – 10…80 кг/год, температура води на вході – 28…59 °C, втрати тиску повітря – 19…324 Па, втрати тиску води – 22,3 кПа та теплота, підведена в нагрівачі, – 90…554 Вт. Визначено оптимальні режимні параметри для отримання максимальних показників продуктивності і енергетичної ефективності системи зволоження-осушення повітря. Встановлено, що найбільш ефективний режим досягається за поверхневої фазової швидкості 0,34, коефіцієнта масової витрати 2 та температурі води 60 °C. Такі показники дають змогу досягти максимальної швидкості випаровування - 642 кг/(м³·год). Проведено порівняння енергетичної ефективності плівкового теплообмінника з іншими поширеними конструкціями зволожувачів. Показано, що плівковий зволожувач забезпечує найвищий рівень випаровування (більше 500 кг/м³·год) за однакових коефіцієнтів масових витрат та температури води, маючи при цьому найменші втрати тиску по воді (22,3 кПа) і повітрю (25 Па/м). Застосування прямого контактного теплообмінника плівкового типу сприяє зниженню споживання електричної енергії, необхідної для циркуляції води та повітря в опріснювальній системі, без зменшення її продуктивності
37
Бошкова, І. Л., Н. В. Волгушева, Е. І. Альтман, І. І. Мукмінов та А. П. Гречановський. "Аналіз ефективності тепличного ґрунтового регенератора з гранульованою насадкою". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 3-4 (2021): 133–39. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1946.
Full textAbstract:
Акутальним в наш час є пошук ефективних акумуляторів сонячної енергії для обігріву приміщень в умовах значного добового перепаду температур. В якості акумулюючого тіла доцільно застосовувати щільний шар гранульованих матеріалів. Вивчено можливість застосування теплообмінного апарату регенеративного типу з гранульованою насадкою у вигляді щільного шару. Нагрівання гранульованої насадки здійснюється потоком повітря з внутрішнього простору. Проектований регенератор призначений для підтримки необхідного температурного рівня. Ідея створення ґрунтового регенератора ґрунтується на відомостях про інтенсивність нагріву повітря в теплиці від сонячного випромінювання в денний час і ефективності контактного теплообміну між повітрям і шаром частинок. Пропоноване схемне рішення передбачає забір повітря з верхньої частини теплиці, що забезпечує подачу потоку повітря в канал при максимальній температурі. Розглядається застосування щільного шару щебню в якості теплообмінної насадки. Представлені результати теплового розрахунку регенератора, проведені для теплиці з площею основи 18 м2. Кліматичні умови відповідають регіонам з помірним кліматом, наприклад, Одеській області. Для середнього рівня інсоляції, характерного для квітня, і заданої тривалості нагріву шару, визначені основні геометричні характеристики теплообмінних каналів. Наведено результати попереднього розрахунку теплових втрат від теплиці в нічний час і час, протягом якого теплота, акумульована регенератором, буде йти на обігрів внутрішнього обсягу теплиці. Отримано, що акумульована теплота дозволяє підтримувати допустиму температуру в теплиці протягом 2,5 години без застосування інших засобів обігріву. При підвищенні температури навколишнього середовища час роботи регенератора буде збільшуватися, що сприяє більшому зниженню енергетичних витрат на підтримку клімату в теплиці
38
Тімошенко, Сергій. "ЧИСЕЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ РІШЕНЬ ЗНЕВУГЛЕЦЕВЛЕННЯ Й ШЛАКОВОГО РЕЖИМУ В ДУГОВІЙ СТАЛЕПЛАВИЛЬНІЙ ПЕЧІ". Науковий Журнал Метінвест Політехніки. Серія: Технічні науки, № 1 (10 вересня 2024): 45–50. http://dx.doi.org/10.32782/3041-2080/2024-1-7.
Full textAbstract:
В рамках сучасного двостадійного виробництва рідкої сталі електродугова піч (ДСП) є установкою для інтенсивної виплавки напівфабрикату з подальшим доведенням сталі до заданої марки методами ковшової металургії. Технологічний регламент ДСП передбачає отримання низьковуглецевого розплаву в енергозберігаючому режимі спіненого газовими бульбашками шлаку. Зменшення коефіцієнта форми сталеплавильної ванни (відношення діаметру до глибини) за незмінної місткості рідкої сталі спрямовано на підвищення енергоефективності ДСП через зниження теплових втрат випромінюванням поверхні розплаву на водоохолоджувальні панелі робочого простору. Перехід до «глибокої» ванни сприяє інтенсифікації процесів тепломасообміну в умовах примусового перемішування розплаву, зокрема, інертним газом. Шляхом чисельного моделювання досліджено, що з позицій енергоефективності ДСП вплив «глибокої» ванни на процес зневуглецевлення сталі на бульбашках аргону й СО і утворення спіненого шлаку за інтенсивної технології. Застосовано модель одиночної бульбашки і відомі емпіричні співвідношення для коефіцієнтів масопереносу реагентів за умов дифузійної стехіометрії. Щодо промислової 120-т ДСП показано, що зменшення коефіцієнта форми ванни до оптимального за критерієм енергоефективності приводить до збільшення швидкості зневуглецевлення металу на 5–18% за рахунок інтенсифікації процесів масопереносу реагентів в системі «залізовуглецевистий розплав – спливаюча газова бульбашка». На основі відомих експериментальних даних, за умов оптимального поверхневого натягу та в’язкості шлаку, отримано рівняння регресії для висоти стійкої шлакової піни від швидкості потоку технологічного газу через межу «метал – шлак». За допомогою чисельної моделі радіаційного теплообміну показано, що фактор «глибокої» ванни в цьому контексті сприяє зменшенню радіаційних втрат теплоти з водою на 4% за рахунок більш ефективного екранування спіненим шлаком випромінювання електричної дуги на водоохолоджувальні панелі ДСП.
39
КРАСНІКОВ, Кирило, та Максим ХРОМЧЕНКОВ. "ДОСЛІДЖЕННЯ НА ОСНОВІ КОМП’ЮТЕРНОЇ МОДЕЛІ ПРОЦЕСУ НАГРІВУ СТАЛІ З МЕТОЮ ЗНИЖЕННЯ РЕСУРСОВИТРАТ". Computer systems and information technologies, № 4 (28 грудня 2023): 75–80. http://dx.doi.org/10.31891/csit-2023-4-10.
Full textAbstract:
Сталь – один з найважливіших матеріалів у сучасному світі, який використовується в різних галузях промисловості та будівництві. Виробництво сталі починається з нагрівання металевого розплаву в сталерозливних ковшах – обладнанні, що використовується в металургійній промисловості для виробництва різних видів сталі. Ковш відіграє ключову роль у цьому процесі, оскільки саме в ньому відбувається нагрівання металевого розплаву. Пошук раціональних технологічних схем, що забезпечують економне використання матеріальних і енергетичних ресурсів при виробництві високоякісної металопродукції, є актуальним науково-технічним завданням, що стоїть перед інженерно-технічним персоналом сталеплавильного виробництва і якісної конкурентоспроможної металопродукції. Випадкові підвищення і зниження температури сталі можуть призвести до погіршення якості сталі, прискореної ерозії вогнетривких матеріалів і підвищених енерговитрат. Теплові втрати сталі залежать від теплового стану ковша, теплофізичних властивостей металевого розплаву та шлаку. Тепловий стан і теплофізичні властивості розплавленої сталі та шлаку необхідно визначати кількісно, щоб краще контролювати виробничий процес, кінцевий склад розплаву і бажану температуру розливання.
40
Ващишак, Ірина, та Віталій Цих. "ВИЗНАЧЕННЯ ВТРАТ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ ПІДЗЕМНИми ТЕПЛОВИми МЕРЕЖами З УРАХУВАННЯм ВОЛОГОСТІ ГРУНТУ". SWorldJournal, № 18-01 (30 березня 2020): 54–61. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2023-18-01-063.
Full textAbstract:
Розглянуто актуальність дослідження енергетичної ефективності теплових мереж теплопостачальних підприємств з метою виявлення понаднормативних втрат теплової енергії та визначення рівня втрат теплової енергії. Проаналізовано методику розрахунку нормативни
41
Цапко, Ю. В. ,., О. П. ,. Бондаренко, О. Ю. ,. Цапко та А. C. ,. Марціх. "ВСТАНОВЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХИСТУ ДЕРЕВИНИ ВІД ДІЇ ВОГНЮ ПРОСОЧУВАЛЬНИМИ КОМПОЗИЦІЯМИ". Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, № 46 (11 листопада 2024): 135–42. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i46.16.
Full textAbstract:
Наведено результати досліджень параметрів горіння деревини та вплив на них вогнезахисних речовин. У результаті досліджень доведено, що процес тепло ізолювання дерев’яної конструкції полягає в утворенні сажоподібних продуктів на поверхні природного горючого матеріалу. При дії полум’я пальника на захищений зразок, оброблений просочувальними розчинами на основі суміш фосфату амонію з антисептиком, температура газоподібних продуктів горіння становила 230 ºС, а втрата маси не перевищила 9 %, натомість деревина, що оброблена композицією з карбаміду, фосфорних кислот та крохмалю, показала температуру 160 ºС з втратою маси 3,6 %. Показано, що при дії високої температури покриття забезпечує значний коефіцієнт спучення, сприяє утворенню теплоізолювального шару коксу, що запобігає вигоранню деревини і проходженню високої температури до матеріалу. Встановлено, що вогнезахист покриттями забезпечує низьку швидкість вигорання зразків деревини і при підвищенні температурного впливу та переводить її у важкогорючий матеріал, який не поширює полум’я поверхнею.
42
Lys, S. S., M. M. Semerak та O. H. Yurasova. "Розроблення методу розрахунку процесу газифікації низькосортного палива у суцільному шарі на основі експериментальних досліджень". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (2019): 87–92. http://dx.doi.org/10.15421/40290119.
Full textAbstract:
Розроблено метод розрахунку процесу газифікації низькосортного палива, який дає змогу провести розрахунок параметрів робочого процесу в газифікаторі зі суцільним шаром, який є найбільш технологічно та конструктивно простим. Проаналізовано фізичні моделі процесу газифікації твердого палива, які дають змогу побудувати методику розрахунку параметрів робочого процесу у газифікаторі, засновану на рівняннях теплового і матеріального балансів, вигорання і газифікації вуглецю, що сприяє підвищенню екологічних показників та модернізації наявних інженерних методів розрахунку. Використано стандартизовані методи проведення досліджень процесу газифікації низькосортного палива. У процесі розроблення газогенераторної установки, що дає змогу виробляти синтез-газ, застосовано сучасні методи використання відповідних контрольно-вимірювальних пристроїв. Використано математичне планування експериментальних досліджень. Розроблено метод розрахунку процесу газифікації деревини, який дає змогу провести розрахунок параметрів робочого процесу в газифікаторі зі суцільним шаром, засновану на рівняннях теплового і матеріального балансів. На основі експериментальних досліджень складено матеріальний і тепловий баланси процесу газифікації деревини породи сосна (Pinus sylvestris). Показано, що під час газифікації соснової деревини невеликі втрати тепла виходять внаслідок винесення пилу і втрат вуглецю із золою і шлаком.
43
Григорський, С. Я., та О. В. Іванов. "Розрахунок фізичних властивостей суміші природного газу з воднем на основі фундаментального рівняння стану AGA-8". Oil and Gas Power Engineering, № 1(37) (30 червня 2022): 60–68. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9868-2022-1(37)-60-68.
Full textAbstract:
Досліджено вплив мольної частки водню в природному газі на його основні фізичні властивості із застосуванням рівняння стану газу на основі вільної енергії Гельмгольца (AGA-8). Із використанням методів регресійного аналізу, лінійної алгебри, теоретичних та методологічних основ гідравліки і газової динаміки, методів теорії розрахунку фізичних властивостей газів отримано відповідні уточнені математичні моделі термічних та калоричних властивостей газу в суміші з воднем. Розглянута задачу на розрахунок основних фізичних властивостей природного газу із заданим компонентним мольним складом при додаванні до його складу водню із фактичним мольним вмістом після змішування із газом. Проведено порівняння між собою нормативних методик розрахунку фізичних властивостей газу відповідно до багатокомпонентного рівняння стану реального газу AGA-8 та класичної методики розрахунку властивостей газу з урахуванням фактичного вмісту водню у складі природного газу. Встановлено, що при визначенні густини та нижчої теплоти згоряння і числа Воббе газоводневої суміші за нормальних умов можна без суттєвої втрати точності використовувати спрощену класичну методику розрахунку (за молярною масою газу чи за густинами окремих компонентів газу за нормальних умов). При зміні мольної частки водню в газі від 0 до 40 % кінематична в’язкість газу за нормальних умов збільшується майже на 60 %. При цьому відповідне значення динамічної в’язкості газу зростає лише на 2 %. Тобто при гідравлічних розрахунках газових мереж можна нехтувати зміною динамічної в’язкості газу за нормальних умов, а враховувати лише зміну густини газу. Густина, нижча об’ємна теплота згоряння та відповідне число Воббе за нормальних умов адекватно описуються лінійними залежностями від мольної частки водню в складі газу. Динамічну та кінематичну в’язкість газу за нормальних умов можна описати за допомогою полінома другого степеня від мольної концентрації водню.
44
Гратій, Т. І., та О. С. Тітлов. "Підвищення енергетичної ефективності комбінованих абсорбційних холодильних приладів". Refrigeration Engineering and Technology 59, № 1 (2023): 14–31. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v59i1.2616.
Full textAbstract:
У статті наведено результати експериментальних та теоретичних досліджень комбінованих побутових холодильних приладів, що поєднують функції охолодження та підігріву. У процесі проведення експериментальних досліджень показано можливість роботи цих приладів, які містять у своєму складі як камери з низькими температурами (ХК та НТО), так і з підвищеними (теплову камеру). Визначено найбільш раціональне місце відведення викидного тепла дефлегмації для забезпечення температурних режимів нагрівальної камери. Проведено добірку ДФТС для забезпечення ефективного теплового зв'язку дефлегматора АХА та теплової камери. Для забезпечення ефективного теплового зв'язку дефлегматора АХА і ДФТС було використано пористий стиснений матеріал на основі міді. Експериментальним шляхом було отримано залежність ефективної теплопровідності пористого матеріалу від ступеня стиснення. Показано, що за максимального ступеня стиснення (близько 8) досягається чисельне значення ефективної теплопровідності 166,9 Вт/(м·К). У різних режимах підведення теплового навантаження на генератор АХА виконано тестування теплових режимів незавантаженої теплової камери. Показано, що ДФТС, пов'язаний у тепловому відношенні з дефлегматором та тепловою камерою, успішно працює в режимі термостатування теплової камери. Визначено темп нагрівання досліджуваної теплової камери. В умовах проведення експерименту було визначено добове енергоспоживання – 1,43 кВт·год , що у 6,9 % менш, ніж в холодильного приладу у традиційному виконанні. Запропоновано новий енергозберігаючий спосіб роботи генератора-термосифона АХА. Для часткової компенсації теплових втрат з підйомної частини, запропоновано встановити додатковий двофазний термосифон. Доведено, що такий спосіб роботи легко може бути реалізованим та дозволяє економити до 7...8 % теплового навантаження, що підводиться
45
Kayukov, Yurii, Viktor Ivanov, Vadym Ryzhkov та Irina Nazarenko. "ДО ОБЧИСЛЕННЯ СПРЯЖЕНОГО ТЕПЛООБМІНУ У ПОЛУМЕНЕВИХ ПЕЧАХ КАМЕРНОГО ТИПУ". Scientific Journal "Metallurgy", № 1 (17 лютого 2021): 97–102. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2020-1-14.
Full textAbstract:
Розроблено математичну модель нагрівання сталевих заготовок у полуменевихпечах камерного типу. Задачу теплообміну вирішено за допомогою зонального методу зурахуванням наявності факела, руху нагрівального середовища, втрат теплоти через ого-родження печі, а також акумульовано кладкою. Досліджено вплив довжини факела, а та-кож імпульсного режиму опалювання печі на якісні показники нагрівання металу. Встанов-лено, що достатньо рівномірного нагрівання металу досягнуто за довжини факела, яка єзіставленою із шириною робочого об’єму камери, та під час реалізації імпульсного режимуопалювання печі у період витримки.
46
Довбненко, О. Ф. "РЕЗУЛЬТАТИ ВИРОБНИЧИХ ВИПРОБУВАНЬ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕНННЯ МІКРОКЛІМАТУ В ПРИМІЩЕННІ ДЛЯ УТРИМАННЯ КРОЛІВ". Effective rabbit breeding and fur farming, № 5 (2 травня 2020): 51–64. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2019.5.51-64.
Full textAbstract:

 
 
 Обґрунтовано переваги застосування УФБ ламп низького тиску для очищення повітря тваринницьких приміщень від шкідливих домішок. Установки на основі УФБ ламп здатні очистити повітря від вірусів та мікробів до 99,9%, а озон ефективно знешкоджує патогенну мікрофлору, аміак (NH3), сірководень (H2S), метан (CH4), вуглекислий газ (CO2), знижує вологість повітря. Застосування УФБ установок забезпечує скорочення повітрообміну із зовнішнім середовищем, що призводить до зменшення втрат теплоти з викидним вентиляційним повітрям, зменшення об’ємів вентиляції та підвищує ефективність рекуперації теплоти. 
 Обґрунтована необхідність застосування припливно – витяжних установок рекуперативного типу, в яких за рахунок теплоти викидного повітря відбувається сухий підігрів припливного повітря без змішування потоків. В тваринницьких приміщеннях доцільно застосовувати теплоутилізатори на основі полімерних матеріалів, стійких до агресивного повітряного середовища тваринницьких приміщеннях. 
 Обґрунтована функціональна схема системи технічних засобів для створення енергоощадного мікроклімату тваринницьких приміщень, яка складається з літньої вентиляції, припливно-витяжних установок з утилізацією теплоти вентиляційних викидів та УФБ установок для очищення повітря від шкідливих домішок. 
 
 
 
 Приведені технічні характеристики експериментальних зразків енергоефективного обладнання для забезпечення мікроклімату: припливно – витяжної установки з рекуперацією теплоти РТВ-2,5, УФБ рециркулятора РПБ 1,8-6/30 та пристрою для скорочення емісії шкідливих речовин на основі люмінесцентних УФБ ламп низького тиску. 
 Приведено результати виробничих випробування УФБ установок енергоефективної системи забезпечення мікроклімату в приміщенні для утримання кролів. За результатами випробувань встановлено: 
 Припливно-витяжна система вентиляції приміщення на базі рекуперативного теплоутилізатора забезпечує повітрообмін кролеферми до 2500 м3/год та скорочення витрат енергоресурсів на підігрів припливного повітря в опалювальний період 42 ...45 %. 
 Рециркулятор – очищувач повітряного середовища тваринницьких приміщень забезпечує обробку від патогенної мікрофлори та шкідливих домішок до 1800 м3/год повітря з ефективністю очищення від аміаку 44,8%. 
 Пристрій для скорочення емісії шкідливих речовин в зоні накопичення біологічних відходів забезпечує скорочення емісії аміаку до 59,6%. 
 Очікуване скорочення витрат енергоресурсів за опалювальний сезон при застосуванні енергоефективної системи - до 80%. 
 
 
 
 
 
47
Borshch, V., O. Borshch, V. Khaniukov та Y. Oliinyk. "ЕНЕРГООЩАДНИЙ ІНКУБАТОР ДЛЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ТА ПРИСАДИБНИХ ГОСПОДАРСТВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (2019): 32–36. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.032.
Full textAbstract:
Проаналізовані виробничі можливості сучасного парку промислових, фермерських та домашніх інкубаторів; визначені основні технічні проблеми їх конструкції. Недосконале обладнання вітчизняних побутових та практична відсутність фермерських інкубаторів а також відносно висока їх енергозатратність суттєво стримують виробництво продукції сільського птахівництва. На основі аналізу рівняння теплопередачі через стінки огороджувальної конструкції інкубатора визначені основні чинники, що суттєво впливають на втрати теплової енергії ним. Зроблений висновок про зменшення теплових втрат шляхом виготовлення огороджувальної конструкції інкубатора на основі сучасних теплоізоляційних матеріалів та заміни електромеханічної системи обертання інкубаційного матеріалу. Описано конструкцію оригінального енергоефективного інкубатора, що може бути виготовлений як у фермерському так і побутовому виконаннях і використаний на малих фермерських та присадибних господарствах. Для автоматичного локального та дистанційного керування параметрами мікроклімату інкубатора розроблена «інтелектуальна» автоматична система. Використання персонального комп’ютера в комплексі з мережею приладів «ТРЦ 02 Універсал+» вітчизняного виробництва дозволяє представляти вимірювані значення параметрів технологічного процесу інкубації в цифровій і графічній формах, а також локально та дистанційно керувати параметрами. В якості механізму перевертання інкубаційного матеріалу використаний лоток з гравітаційним перевертанням, що зменшує споживання електроенергії та спрощує процес перевертання інкубаційного матеріалу.
48
Ощипок, Ігор Миколайович. "Математичне моделювання дії теплового випромінювання на термічну обробку ковбасних батонів". Scientific Works 84, № 1 (2020): 42–47. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1867.
Full textAbstract:
У статті досліджено використання теплоти інфрачервоного випромінювання яке є одним з ефективних шляхів інтенсифікації теплової обробки ковбасних батонів і дозволяє значно скоротити тривалість її обробки і підвищити якість готових виробів. На основі сучасного підходу вирішене завдання пов'язане з тепловою обробкою, яке полягає в дослідженні тих способів і режимів, забезпечуючих необхідну інактивацію мікрофлори, максимальне збереження харчової цінності продукту. На основі визначених передумов розглянута математична модель спільного тепломасопереносу і теплової обробки ковбасних батонів циліндричної форми в обсмажувальній установці з інфрачервоним (ІЧ) -нагріванням. досліджені такі способи і режими, які забезпечували б, разом з необхідною інактивацією шкідливої мікрофлори, максимальне збереження харчової цінності продукту. досліджено комплекс параметрів, які мають безпосередній вплив на хід процесу теплової дії на ковбасні батони. Враховане загасання променистого потоку, що проникає в продукт, яке описане параболічним законом. Реалізовані ефективні шляхи інтенсифікації теплової обробки ковбасних батонів з використання енергії і підвищення якості готових виробів на основі математичної моделі дії теплового електромагнітного поля ІЧ діапазону. Поставлена і аналітично вирішена задача спільного тепло- і масопереносу при інфрачервоному нагріванні ковбасного батона циліндричної форми. Отримані результати дозволять розрахувати поля температури і вмісту вологи, усереднені значення відповідних потенціалів перенесення, температури нагрівання, витрати тепла в процесі теплообміну, а також одержати формули, зручні для інженерних розрахунків. Запропоновані аналітичні конструкції дають можливість визначати час, необхідний для досягнення продуктом певної температури і вмісту вологи, забезпечуючи втрати маси при підсушуванні в діапазоні 0,5-1,8 % при тривалості процесу від 3 до 30 хвилин.
49
Masalykin, S., та L. Knysh. "МОДЕЛЮВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ВТРАТ ПРИ РОЗФОКУСУВАННІ СОНЯЧНИХ ПАРАБОЛОЇДНИХ КОНЦЕНТРАТОРІВ". Vidnovluvana energetika, № 2(69) (20 вересня 2022): 26–31. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2022.2(69).26-31.
Full textAbstract:
Модифіковано математичну модель для розрахунку щільності теплового потоку, що надходить від параболоїдного концентратора на теплоприймач. У моделі враховано помилку розфокусування, що виникає при механічних пошкодженнях або програмних неточностях системи стеження за Сонцем. Досліджено вплив помилки розфокусування на щільність теплового потоку і розмір фокальної плями на поверхні теплоприймача. Визначено критичну величину кута розфокусування, при якій щільність теплового потоку стає мінімальною. Змодельовано і порівняно значення теплових потоків для математично ідеального та реального концентраторів з абераціями поверхні й помилкою розфокусування. Розраховано і порівняно середню щільність теплового потоку для різних комбінацій помилки розфокусування й аберацій поверхні у системі.
50
Пазюк, В. М., В. В. Дуб та К. В. Сєдих. "ФАКТОРИ ПІДВИЩЕННЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ СУШІННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 5 (12 січня 2024): 123–30. http://dx.doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.5.14.
Full textAbstract:
При сушінні зернових культур основним завданням є підвищення інтенсивності процесу із зниженням енергетичних витрат. Інтенсивність процесу сушіння обмежена якісними характеристиками матеріалу, тому необхідність застосування високотемпературного сушіння має обмеження. Найбільш поширені технології із конвективним сушінням зерна в шахтних та колонкових зерносушарках з високою продуктивністю, також в них передбачено окремо рух теплоносія та зернового шару вздовж сушильної шахти, що має характер перехресного руху і збільшує інтенсивність. Швидкість руху теплоносія можна регулювати зміною обертання та потужністю вентилятора, а швидкість руху зернового шару частотою відкривання випускного шиберу внизу сушильної шахти. Разом з конвективним сушіння зерна в шахтних зерносушарках також реалізується кондуктивне сушіння на підігрітих коробах шахт сушарки, тобто в них реалізується конвективно-кондуктивне сушіння, що додатково інтенсифікує процес, але може привести до перегрівання матеріалу. Інтенсифікація процесу сушіння може досягатися різними способами, але основною умовою при виборі та вдосконаленні процесу сушіння зерна є отримання максимального економічного ефекту, що в свою чергу пов’язано з низькими енергетичними витратами. Енергоефективність процесу сушіння зерна оцінюється наведеними заходами із зниження витрат енергії на процес сушіння зерна. Вони поділені на три групи: заходи направлені на зменшення витрат теплоти в шахтній зерносушарці, використання нетрадиційних джерел енергії та вдосконалення експлуатації та управління роботою зерносушарки. За наведені формулами розраховані витрати теплоти в зерносушарці ДСП-32от, де втрати теплоти поділяються наступним чином: на випаровування вологи (53,2%), з відпрацьованим теплоносієм (23,9%), на нагрівання зерна та транспортних пристроїв (15%), від нагрітих поверхонь корпусу зерносушарки (6,9%) та від неповного згоряння палива (1%). Проведений аналіз заходів з зменшення питомих витрат при роботі шахтних зерносушарок, що може значно покращити енергоефективність обладнання і були запропоновані заходи направлені на вдосконалення, правильної експлуатації зерносушарки та управління процесом сушіння зерна. Реалізація заходів з інтенсифікації та енергоефективності процесу сушіння значно зменшить тривалість процесу, а також дозволить створити ефективну економічну сушильну установку із витратами теплоти значно менші за аналоги в межах 3000… 3800 кДж/кг вип. вологи.