Academic literature on the topic 'Відстрочені податки'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Відстрочені податки.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Відстрочені податки"

1

Жигайло, Г. "Відстрочені податки: елементи фінансової звітності". Вісник Національного банку України, № 11 (2007): 26–30.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Малишкін, О. "Проблеми визначення витрат з податку на прибуток та відстрочених податків в умовах механізму податкових коригувань". Бухгалтерський облік і аудит, № 10 (2013): 38–45.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Осадча, Ольга, та Юрій Бабчанік. "ЕФЕКТИВНА ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОДАТКОВОГО ПЛАНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 106 (2024): 102–13. https://doi.org/10.31713/ve2202411.

Full text
Abstract:
У статті досліджено особливості податкового планування як складової податкового менеджменту підприємства. Встановлено, що методи облікової політики, які використовуються у цілях податкового планування, направлені на прискорення визнання витрат (або уповільнення відображення доходів), тобто ефект досягається через відстрочення податкових платежів. Розглянуто окремі положення облікової політики, які широко використовуються в процесі податкового планування вітчизняними підприємствами. Зокрема, описано підходи щодо використання рівня суттєвості господарських операцій та подій для збільшення витрат з метою зменшення бази оподаткування. Вивчено особливості проведення уцінки запасів з метою оптимізації податку на прибуток.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Чаплигін, Олександр. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ ЯК ІНСТРУМЕНТІВ СТИМУЛЮВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ІНВЕСТИЦІЙ". Via Economica, № 5 (26 червня 2024): 106–11. http://dx.doi.org/10.32782/2786-8559/2024-5-16.

Full text
Abstract:
У статті досліджується концепція "податкова пільга" та її застосування для стимулювання енергоефективних інвестицій. Проаналізовано різні визначення податкових пільг, та зазначено, що вони повинні бути узагальненими, вичерпними та однозначними, щоб уникнути непорозумінь і суперечностей у їх використанні. Наголошено на важливості правильного відокремлення податкових пільг від інших форм податкової оптимізації, а також на необхідності комбінування податкових стимулів з іншими методами стимулювання для досягнення більшої ефективності. У статті приводяться різні точки зору науковців щодо визначення податкових пільг, а також пропонуються напрями більш точного визначення цього поняття. В дослідженні також наголошено на проблемі визначення критеріїв податкових пільг та їх відмежування від інших форм стимулювання, що ускладнює наукове обґрунтування їх застосування для стимулювання енергоефективних інвестицій. Автори пропонують аналіз сутності поняття "податкова пільга", виходячи з загальних вимог до визначення фінансових термінів, оскільки існуючі визначення не завжди відповідають цим вимогам, так як дозволяють включати до поняття "податкова пільга" явища, які не є його складовою частиною, наприклад, оптимізацію податкових платежів або ухилення від сплати податків, розглядаються різні види податкових пільг та їхні форми, а також принципи їхнього використання і класифікації. В статті наведено огляд різних форм надання податкових пільг, таких як податкові вирахування, зниження податкової бази, зниження податкових ставок, встановлення спеціальних методів податкового обліку, збільшення податкового (звітного) періоду, зменшення суми податку, яка підлягає сплаті, відстрочення та розстрочення сплати податкових зобов'язань. Зазначається, що вибір конкретної форми податкової пільги залежить від цілей державної політики, фінансових можливостей та зовнішніх зобов'язань країни. Водночас, відзначається, що надання податкових пільг може мати як позитивний, так і негативний вплив на бюджетні надходження, робиться акцент на значущості податкових пільг як економічного інструменту для стимулювання розвитку окремих галузей та видів діяльності, а також на важливості обережного планування та регулювання їхнього використання з метою уникнення негативних наслідків для бюджету.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Трегуб, Олександр, та Веста Малолітнева. "СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ БІОЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ НА ЗАСАДАХ СТАЛОСТІ". Мiждисциплiнарнi дослiдження складних систем, № 22 (14 грудня 2023): 32–64. http://dx.doi.org/10.31392/iscs.2023.22.032.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовано, що чітко визначені в законодавстві рамки сталості необхідно одночасно розглядати як межі державної підтримки біоенергетичних проєктів. Аргументовано урахування критеріїв сталості та скорочення викидів парникових газів під час оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на використання біомаси із внесенням відповідних змін до Критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на охорону навколишнього природного середовища. Конкретизовано, що введення в дію цих критеріїв може бути повністю або частково відстрочено принаймні на період воєнного стану зважаючи на інституційні, технічні, економічні та інші ускладнення, а також першорядні потреби забезпечення енергетичної безпеки країни. Обґрунтовано, що функціональна обмеженість чинної моделі «зеленого» тарифу, яка має слабку кореляцію із векторами «зеленого» курсу та цілями сталого розвитку, погіршується загальним послабленням стимулюючого впливу на відновлювану енергетику і прогресуючим зростанням нестабільності державного регулювання. Аргументовано, що сценарій інтенсивного розвитку генерації електричної енергії з використанням біомаси та біогазу, потребує надання додаткових привілеїв для відповідної категорії виробників електричної енергії, зокрема шляхом пролонгації «зеленого» тарифу на вигідних для них умовах. Уточнено, що застосування цього засобу державної підтримки є перспективним на засадах диференційованого підходу, що здатен підвищити гнучкість і чутливість тарифу до суб’єктно-об’єктних особливостей «зеленої» генерації, значення конкретного відновлюваного джерела енергії для енергетичної системи та навколишнього середовища. Запропоновано встановити нульову ставку податку за викиди двоокису вуглецю від установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива, без прив’язки до критеріїв сталості та скорочення викидів парникових газів щонайменше на короткострокову перспективу для активізації інвестиційних процесів у галузі відновлюваної енергетики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Грудзевич, Ю. І., та О. В. Скорук. "ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНСАЛТИНГУ У СФЕРІ РОЗСТРОЧЕННЯ СПЛАТИ ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 111–15. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-15.

Full text
Abstract:
Одним із можливих шляхів зменшення податкового тиску на діяльність суб’єктів бізнесу є дослідження можливості відстрочення сплати зобов’язань за окремими видами податків. Поряд із розробкою інструментів оптимізації податкового навантаження, вивчення цієї проблеми є актуальним, потребує детального аналізування та підготовки до реалізації. У контексті дослідження важливо визначити можливість залучення, роль та вагомість впливу фахівця з податкового консалтингу. Тому в статті першочергово подано визначення, загальну класифікацію консалтингу та окремо деталізовано види консалтингу в сфері обліку, аналізу, аудиту й оподаткування, виділено ліміт повноважень та обов’язків фахівця за цим напрямом роботи. Обґрунтовано необхідність аналізування показників діяльності підприємства та доцільність розстрочення сплати податкового зобов’язання. Розстрочення сплати податкових зобов’язань має кредитну етимологію, тому в даному контексті запропоновано розглядати фіскальний орган як потенційного кредитора, а підприємство, керівники якого прийняли рішення щодо необхідності оптимізації податкових зобов’язань, як боржника. Подано структуру оцінювання фінансового стану в розрізі основних складових: загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу підприємства; оцінки фінансово-господарської діяльності та платоспроможності підприємства; фінансової стійкості та динаміки основних показників діяльності підприємства; оцінки забезпечення податкового кредиту. Також у статті звернено увагу на такі специфічні показники, як коефіцієнт загрози виникнення податкового боргу та коефіцієнт покриття. Обґрунтовано необхідність розрахунку планового обсягу коштів, які можуть надійти на рахунки підприємства протягом терміну розгляду заявки на розстрочення. Здійснено структурування основних етапів процесу отримання розстрочки сплати податкових зобов’язань.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Литвинова, Євгенія. "Досвід митно-тарифного механізму ЄС в умовах сталого розвитку". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 2 (88) (28 червня 2021): 14–17. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2021.2.3.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто міжнародний досвід митно-тарифного механізму в ЄС в умовах сталого розвитку. Проаналізовано юридичний аспект та проведено експеримент, на основі якого практично доведено, що можливе відстрочення платежу за ПДВ за використання режиму транзиту 4200 у Європейському Союзі. Процедура 4200 дає можливість імпорту товару з третіх країн на територію однієї з країн ЄС із подальшою його доставкою в іншу країну Євросоюзу з використанням скасування зобов'язання оплати податку на додану вартість під час митного оформлення. Це безпосередньо впливає на можливість зменшити витрати на закупівлю товару для покупців та отримати відстрочку сплати ПДВ, що позитивно впливає на можливість бізнесу розвиватися, а також бути більш конкурентним на іноземних ринках та у сусідніх державах. Як наслідок, це позитивно вливає на забезпечення цілей сталого розвитку, а саме: подолання бідності, подолання голоду, гідна праця та економічне зростання і партнерство заради стійкого розвитку. Досвід застосування митно-тарифного механізму ЄС у контексті сталого розвитку має велике значення для впровадження в Україні в період європейської інтеграції. Зарубіжний досвід митно-тарифного механізму може стати одним з основних інструментів удосконалення митної системи України. Переваги, які мають європейські компанії на момент допуску товарів в обіг, сприяють більш плавному готівковому та товарообігу. Чіткіші процедури для тих, хто купує товари з метою перепродажу, дають змогу торговим компаніям уникати сплати ПДВ під час перепродажу товарів, зберігаючи низьку вартість перепродажу товарів, не сплачуючи ПДВ, яке сьогодні є значним в Україні і становить 20%. В Україні всі посередники зобов’язані платити ПДВ і не мають таких переваг, тому рідше розвиваються торгові компанії, які не мають достатньої сили для перепродажу товарів із максимальним збереженням ціни. Додаткові можливості для розвитку бізнесу показують нам, як можливість несплати ПДВ дає перевагу у формуванні посередницького сектору бізнесу. Усі 17 Цілей сталого розвитку можна досягти, надавши бізнесу більше можливостей для збільшення прибутку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Терепа, С. В. "ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ ЗА ПОДАТКОВИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ". Ірпінський юридичний часопис, № 4(17) (9 січня 2025): 104–12. https://doi.org/10.33244/2617-4154-4(17)-2024-104-112.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено позицію автора щодо окремих аспектів відповідальності у сфері оподаткування. Зокрема, вказано, що поняття «фінансово-правова відповідальність» і «фінансова відповідальність» не є тотожними. Також розглянуто підходи різних учених щодо трактування ними зазначених дефініцій та їх співвідношення. Встановлено, що Податковий кодекс України не містить єдиного уніфікованого формулювання відповідальності у сфері оподаткування. Зокрема, складено дві таблиці на основі аналізу норм цього Кодексу, що стосуються формулювання поняття відповідальності та фінансової відповідальності за податкові правопорушення. З’ясовано, що норми, які визначають відповідальність суб’єктів податкових правовідносин, містяться не лише в спеціальній главі 11 розділу ІІ Податкового кодексу України, а й у деяких інших статтях кодексу. На цій основі автором виділено 4 групи суб’єктів відповідальності у сфері оподаткування, для яких законодавець деталізує порядок застосування останньої поза межами глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України. Наголошено на тому, що 2023 року до Податкового кодексу України було внесено зміни, згідно з якими податковим органам було надано додаткові повноваження в сфері застосування заходів впливу до порушників інших, ніж ті, які передбачені главою 11 розділу ІІ вказаного Кодексу. Зокрема, йдеться про повноваження податкових органів щодо анулювання ліцензій на виробництво підакцизних товарів, відмови або зупиненні повернення помилково сплачених податків і зборів, ЄСВ та інших платежів, відмови в наданні розстрочення або відстрочення податкового боргу, а також відмови чи зупиненні надання бюджетного відшкодування ПДВ. Зроблено висновок про те, що у Податковому кодексі України відсутня усталена термінологія щодо відповідальності суб’єктів податкових правовідносини, що може негативно впливати як на правозастосовну практику, так і на розвиток теорії податкового права і фінансового права України загалом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Хомутенко, Віра Петрівна, та Алла Віталіївна Хомутенко. "ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ СУДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ". Expert Paradigm of Law and Public Administration, № 1(25) (5 липня 2023): 44–50. http://dx.doi.org/10.32689/2617-9660-2023-1(25)-44-50.

Full text
Abstract:
В статті актуалізовано значення судово-економічної експертизи як пізнавальної та процесуальної діяльності на стадії попереднього адміністративного розслідування. Визначено види публічно-правових спорів у економічній сфері, які знаходяться в провадженні адміністративних судів. Розглянуто особливості призначення судової економічної експертизи в адміністративному судочинстві. Проаналізовано структуру справ, які знаходяться на розгляді судів першої інстанції. Досліджено динаміку та структуру публічно-правових спорів у економіці та фіскальній сфері в адміністративних судах за 2018-2021 роки. Окреслено межі компетенції судового експерта-економіста при проведені експертних досліджень та розкрито головні завдання економічної експертизи. Відмічено, що судово-економічна експертиза характеризується істотними особливостями, пов’язаними з великим спектром економічних питань, що вирішуються в процесі проведення досліджень.. Визначено об’єкти експертного дослідження за окремими справами щодо спорів, пов’язаних із: реалізацією державної політики в сфері економіки та публічної фінансової політики; адмініструванням податків, зборів, платежів, а також контролем за дотриманням вимог податкового законодавства; реалізацією публічної політики в сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування та соціального захисту громадян. Відмітимо, що судово-економічна експертиза характеризується істотними особливостями, пов’язаними з великим спектром економічних питань, що вирішуються в процесі проведення досліджень. Підкреслено, що під час призначення судово-економічної експертизи в адміністративному судочинстві потрібно звернути увагу на коректність питань, які ставлять перед експертом-економістом. Наведено приклади взаємозв’язків між питаннями, завданнями судових експертиз і об’єктами експертних досліджень. Зокрема були розглянуті справи: про визнання протиправними дії ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області та скасування припису щодо усунення порушень вимог постанови КМУ №869 від 01.06.2011 р. та застосування адміністративно-господарських санкцій; про визнання протиправними дії податкового органу (назва) та скасування рішення податкового органу щодо відмови з розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу); про визнання протиправними дії ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Цегельник, Ніна. "ОБЛІКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА РИЗИКИ ФОРМУВАННЯ БАЗИ ОПОДАТКУВАННЯ ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ ПОДАТКІВ В БІЗНЕСІ". Економіка та суспільство, № 63 (27 травня 2024). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2024-63-138.

Full text
Abstract:
Визначено що формування податкових надходжень до бюджетів має функціональну залежність від показників обсягів податкової бази, рівня її оподаткування, податкової ставки та структури об’єктів оподаткування. Запропоновано виокремити в системі елементів податку показник податкова база як основи для розрахунку бази оподаткування. Доведено, що основним інструментом виявлення об’єктів оподаткування в господарській діяльності платників податків є бухгалтерський облік. Встановлено, що бухгалтерський облік в процесі формування податкових платежів дозволяє попереджувати ризики та забезпечувати визнання об’єктів оподаткування, здійснення оцінювання господарських операцій для створення інформаційних ресурсів про податкову базу і базу оподаткування. Вбачається, що формування інформації про відстрочені податки та податкові коригування податкової бази необхідно здійснювати в управлінському обліку за центром відповідальності, де приймаються рішення про оптимізацію податкових платежів платника податку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Dissertations / Theses on the topic "Відстрочені податки"

1

Гейєр, Е. С. "Методичні підходи до обліку відстрочених податків". Thesis, НТУ "ХПІ", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27172.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Гейєр, Е. С., Э. С. Гейер та E. Geyer. "Методологія та організація взаємозв’язку бухгалтерського обліку й оподаткування прибутку підприємства". Diss., 2014. http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3448.

Full text
Abstract:
Дисертаційна робота спрямована на вирішення проблеми формування теоретичних, методологічних і організаційних засад, методичного забезпечення та практичних рекомендацій щодо взаємозв’язку систем бухгалтерського обліку й оподаткування прибутку підприємства. Встановлено взаємозв’язок між потребами користувачів звітності, концепціями капіталу і прибутку та вибором облікової моделі; запропоновано застосування принципів додатковості і квантифікації з метою усунення протиріччя між бухгалтерським обліком й оподаткуванням прибутку; доведено, що підсистема податкового обліку є одним з функціональних аспектів єдиного облікового процесу; запропоновано концепцію взаємозв’язку бухгалтерського обліку й оподаткування на основі інституціональної теорії. Розроблено модель обліку податкових різниць як оціночних відхилень з використанням синтетичного рахунку; запропоновано методику обліку податкових різниць і відстрочених податків та підходи до розкриття інформації про них у звітності підприємства; розроблено модель аналізу відстрочених податків.<br>Диссертационная работа направлена на решение проблемы формирования теоретических, методологических и организационных основ взаимосвязи систем бухгалтерского учета и налогообложения прибыли предприятия, методического обеспечения и практических рекомендаций по реализации концепции взаимосвязи между двумя системами. Проведен анализ концепций прибыли, установлена связь между потребностями пользователей отчетности, концепциями капитала и прибыли, выбором учетной модели. Обосновано, что применение комбинации подходов к оценке прибыли позволяет определить несколько показателей, благодаря чему достигается баланс информационных потребностей пользователей. Установлена взаимосвязь между существованием разных методологических подходов к определению прибыли, выраженных в статической и динамической балансовых теориях, и противоречиями между бухгалтерским учетом и налогообложением прибыли, с целью устранения которых предложено применение принципа дополнительности и принципа квантификации. Доказано, что выделение подсистемы налогового учета как одного из функциональных аспектов учетного процесса произошло в результате действия экстернальных и интернальных факторов. Обосновано, что в основе подсистемы налогового учета лежит функциональная дифференциация системы бухгалтерского учета в зависимости от целей пользователей, а также синтез учета с другими науками. Установлена системная зависимость реализации фискальных функций налогообложения от бухгалтерского учета, базирующаяся на эмерджентных свойствах налогового учета как области пересечения бухгалтерского учета и налогообложения. Обосновано применение институционального подхода к теоретико-методологическим и практическим аспектам развития бухгалтерского учета, основанного на функциональном взаимодополнении института бухгалтерского учета и смежных институтов. Разработана концепция взаимосвязи подсистем бухгалтерского учета на институциональной основе, предложено при решении проблем построения подсистемы налогового учета базироваться на междисциплинарных связях между учетом, налогообложением и другими институтами. Обосновано, что применение в бухгалтерском учете моделирования, системного подхода позволяет объединить разные, в том числе и фискальные, аспекты учета. Доказано, что построение подсистемы налогового учета является метамоделированием информационных потоков бухгалтерского учета, необходимых для налогообложения. На основе анализа подходов к согласованию бухгалтерского учета и налогообложения прибыли дана оценка существующих на практике моделей их взаимосвязи, предложена оптимальная модель с точки зрения задач бухгалтерского учета и налоговой системы: модель учета и управления по отклонениям как один из вариантов учета для налогообложения, встроенного в систему бухгалтерского учета. Предложенная модель позволяет системно определить прибыль для целей налогообложения, предоставить пользователям информацию о причинах, размерах и характере влияния отклонений в суммах налога на прибыль, рассчитанных по правилам бухгалтерского и налогового законодательства. Установлено, что информационная связь операций и их налоговых последствий должна отражаться с помощью отклонений бухгалтерской оценки объектов учета от их налоговой базы, то есть налоговых разниц, которые являются основой расчета отсроченных налогов, обеспечивают прозрачность системной взаимосвязи бухгалтерских и налоговых данных, позволяют сохранить методологическое единство системы бухгалтерского учета. Предложенная модель учета налоговых разниц как оценочных отклонений в системе бухгалтерского учета базируется на использовании синтетического счета «Налоговые разницы» и двойной записи, что позволяет реализовать концепцию взаимосвязи бухгалтерского учета и налогообложения прибыли. Предложена методика учета налоговых разниц и отсроченных налогов, алгоритмы их определения, применение которых обеспечит точную оценку отсроченных налогов, повышение достоверности финансовой отчетности. Даны рекомендации по совершенствованию методики отражения налоговых последствий по операциям в прочей совокупной прибыли и по статьям капитала, по операциям дооценки необоротных активов, при объединении предприятий, при изменении ставки налога. Усовершенствован подход к определению состава показателей, связанных с налогообложением прибыли, которые рекомендовано раскрывать в отчете о финансовых результатах (отчете о совокупном доходе) и примечаниях к финансовой отчетности. Разработана модель анализа отсроченных налогов, реализация которой позволит использовать результаты анализа при принятии решений внешними и внутренними пользователями отчетности об оценке финансового состояния, эффективности деятельности предприятия, эффективности его налоговой политики, при текущем и стратегическом планировании налоговой нагрузки предприятия.<br>Thesis research is aimed at solves a problem of theoretical and methodological bases forming, methodic support and practical recommendations of interconnection between enterprise income accounting and taxing systems. Іnterconnection between reporting users' needs, stock and income conceptions and accounting model choice were stated; the use of supplementarity and quantification principles aimed at elimination of contradiction between accounting and income taxing was suggested; it was proved, that tax accounting subsystem as one of the functional aspects of the whole accounting process; interconnection between accounting and taxing conception based on the institutional theory and interdisciplinary approach was proposed. Accounting model of tax differences as an evaluative deviation using synthetic account was developed; methods of tax differences and deferred taxes accounting and approaches of informing in enterprise reports were suggested; deferred taxes analysis model is developed.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!