Relevant bibliographies by topics / Вітрова ерозія

Contents

  1. Journal articles
  2. Conference papers

Academic literature on the topic 'Вітрова ерозія'

Author: Grafiati
Published: 3 June 2025
Last updated: 6 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Вітрова ерозія.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Вітрова ерозія"

1

Слюта, В.Б., Є.В. Алекса та Ю.О. Маловічко. "Лісомеліоративні заходи боротьби з дефляцією в умовах північного лісостепу на прикладі басейну річки Удай". Наукові записки Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка. Географічні науки, № 9 (1 травня 2018): 101–6. https://doi.org/10.5281/zenodo.1228384.

Full text
Abstract:
Розглянуто особливості розвитку вітрової ерозії, механізм її дії та впливу на підстилаючу поверхню, методи та засоби боротьби з нею в межах плакорних території, вододілів та на меліорованих землях в умовах лівобережної частини Північного Лісостепу на прикладі басейну ріки Удай. Проаналізовано розміщення лісонасаджень залежно від їх виду та виконуваних функцій, розташування на місцевості відносно напряму пануючих вітрів. Розкрито деякі аспекти розвитку пилових (чорних) бурь. Наведено практичні схеми розміщення захисних насаджень для боротьби з дефляцією на меліорованих землях. Розглянуто роль окремих видів дерев та їх захисні функції в лісонасадженнях та розташування в захисних смугах. Звертається увага на необхідність планування та організації території при веденні сільськогосподарських робіт, наводиться ряд загальних рекомендацій, спрямованих на запобігання розвитку дефляційних процесів та явищ на сільськогосподарських угіддях.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Налобіна, О. О., М. В. Голотюк та В. С. Пуць. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ УЩІЛЬНЕННЯ ҐРУНТУ НА ЙОГО ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 49 (26 червня 2023): 39–45. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi49.1017.

Full text
Abstract:
Основними проблемами землеробства є: руйнування структури та ущільнення ґрунту; водна та вітрова ерозія ґрунтів; втрата гумусу; руйнування ґрунтових екосистем. Деградація ґрунтів – це проблема сучасності. Одним із факторів, що спричиняє деградацію ґрунтів є ущільнення. Ущільнення ґрунту на полях є наслідком використання важкої сільськогосподарської техніки. Під час вирощування сільськогосподарських культур машинно-тракторні агрегати здійснюють 5–15 проходів полем, ущільнюючи орний та підорний шари ґрунту. Це спричиняє погіршення аерації, умов життєдіяльності ефективних ґрунтових мікроорганізмів та поглинання рослинами елементів живлення із ґрунту і, як наслідок, спричиняє погіршення розвитку кореневої системи рослин. У статті викладено результати оцінювання показників щільності сірого опідзоленого легкосуглинкового ґрунту на різних глибинах у польових умовах господарств Рівненської області (Україна) та впливу ущільнення ґрунту на його фізико-механічні та біотичні характеристики. Дослідження проходили в рамках першого етапу реалізації проєкту, який виконується згідно з угодами щодо співпраці із провідними аграрними господарствами Рівненської області (Україна). Показник щільності ґрунту визначався в колії колісних тракторів та трактора з гусеничною ходовою системою після одного, двох і трьох проходів. Встановлено, що найбільше зростання щільності ґрунту спостерігається на глибині 20–30 см після першого проходу трактора незалежно від виду ходової системи. Після другого та, особливо, третього проходів ущільнення, за умови використання тракторів із різною ходовою системою, зростає на різних глибинах. Проведено оцінювання впливу зміни щільності ґрунту на його водопроникність. Досліджено вплив щільності ґрунту на його біотичні характеристики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Писаренко, П. В., Б. В. Матвійчук та Н. Г. Матвійчук. "ДЕФЛЯЦІЙНІ РИЗИКИ ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2020): 112–19. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.13.

Full text
Abstract:
Найбільшою гетерогенністю за чутливістю до вітрової ерозії характеризуються болотні та торфувато-болотні ґрунти на різних породах та алювіальних відкладах, торфовища низинні та то-рфово-болотні ґрунти та дернові карбонатні ґрунти переважно на елювії щільних карбонатних порід. Найбільш гомогенними за цим показником є чорноземи середньоглибокі легкосуглинисті, чорно-зем опідзолений середньосуглинистий та чорноземи глибокі середньосуглинисті. Найменш чутливи-ми до вітрової ерозії є болотні та торфувато-болотні ґрунти на різних породах, торфовища низин-ні та торфово-болотні ґрунти та дернові карбонатні ґрунти переважно на елювії щільних карбона-тних порід. Найменш чутливими до вітрової ерозії є ґрунти півночі області, у яких є дуже високийвміст органічної речовини. Також помірний рівень чутливості до вітрової ерозії є характерним дляпівденної частини області, де ґрунти мають більш важкий механічний склад. Найменша часткафракції, чутливої до вітрової ерозії, встановлена у ґрунтах Горохівського (0.42), Любешівського(0.42) та Іваничівського (0.43) районів. Найбільш однорідні умови в аспекті чутливості ґрунтів доерозії за показником коефіцієнту варіації вмісту фракції ґрунту, яка може зазнати вітрової ерозії, єв Луцькому (CV=5.12 %), Горохівському (CV=6.24 %) та Ківерцівському (6.8 %) районах. Найбільшнеоднорідні умови за цим критерієм у Любешівському (CV=18.18 %), Ратнівському (CV=13.47 %) таШацькому (11.45 %) районах. Найбільший рівень вітрової ерозії прогнозовано для адміністративнихрайонів області, які знаходяться на заході та північному заході області. Прогнозована площа зпрактично відсутньою або малою дефляцією щонайбільше характерна для південно-східних районів.Співвідношення між площами з малим та помірним рівнями повітряної ерозії визначають середнійрівень ерозійних втрат ґрунту по адміністративному району.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Чорний, С. Г. "Кількісна оцінка вітрової ерозії грунту: можливості WEQ". Агрохімія і грунтознавство, Вип. 87 (2018): 23–28.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Zubov, O. R., L. H. Zubova та A. O. Zubov. "Оцінювання впливу териконів на екологічний стан агроландшафтів". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 9 (2018): 50–59. http://dx.doi.org/10.36930/40290909.

Full text
Abstract:
Охарактеризовано міграційні процеси забруднювальних речовин в аграрних ландшафтах вугледобувних регіонів, кількісну оцінку ступеня забруднення ґрунтів і його впливу на біопродуктивність ландшафтів та якість сільськогосподарської продукції. Проаналізовано космічні знімки, здійснено моніторинг процесів водної ерозії, фізичне моделювання вітрової ерозії відвальної породи, математичне моделювання, застосовано емісійний спектральний та інші методи хімічного аналізу ґрунтів та рослинної продукції. Внаслідок проведення дослідження отримано кількісні показники винесення відвальної породи внаслідок водної та вітрової ерозії, встановлено закономірності відкладення частинок відвальної породи залежно від відстані до відвалу. Доведено, що породні відвали вугільних шахт є джерелами надходження в агроландшафти надмірної кількості забруднювальних речовин, що спричиняють несприятливу екологічну ситуацію внаслідок забруднення ґрунтів і рослинної продукції важкими металами. Показано, що для отримання просторового розподілу ступеня забруднення ґрунтів потрібно використовувати геосистемний підхід. Розглянуто теоретичні та практичні підходи до застосування геосистемного аналізу до процесів міграції і розсіювання забруднювальних речовин у ландшафті. Зроблено аналіз парагенетичних геосистем териконових ландшафтів Донбасу. Запропоновано показники для оцінення умов розсіювання речовин, що надходять з відвалів. Доведено, що геосистемний підхід із використанням цих показників дає змогу виявити найбільш небезпечні щодо забруднення ділянки ландшафту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Чорний, С. Г. "Кліматичний фактор вітрової ерозії ґрунту в Степу України: просторовий аналіз". AgroChemistry and Soil Science 97 (27 грудня 2024): 25–30. https://doi.org/10.31073/acss97-03.

Full text
Abstract:
Wind erosion in the Steppe of Ukraine, which depends on a number of natural and anthropogenic factors, is largely determined by specific climatic conditions. These conditions, in addition to wind strength and constancy, include air temperature, precipitation, and evaporation. These parameters collectively determine the water balance of the soil. Wet surfaces are stable enough to resist strong winds, while a dry soil layer with low moisture is enough to initiate wind erosion. To achieve the goal of the study – spatial analysis of wind erosion hazard – the climate factor (C) from the Wind Erosion Equation (WEQ) mathematical model used to estimate the average long-term soil loss by wind. For this purpose, we used standard data on wind speed, temperature, and precipitation from meteorological stations in the Ukrainian Steppe, as well as published generalizations of long-term average wind speed, monthly precipitation, and temperature. To estimate the climatic parameter for wind erosion, we used meteorological observation data from 33 stations in the Steppe of Ukraine, as well as from adjacent territories in Moldova and the Russian Federation. The calculations and mapping of the climate factor from the WEQ model showed that its values depend on the spatial distribution of all its components – the average wind speed and the Thorntheit "effective precipitation" index. In the northern Steppe of Ukraine, where the value of the effective precipitation index is highest and wind speed remains stable between 3 to 5 m/s, the climatic factor for wind erosion is minimal – less than 10. In the coastal regions of Odesa, Mykolaiv, and Kherson oblasts, as well as in the steppe Crimea, where the effective precipitation index is minimal (30 – 45) and the average long-term wind speed exceeds 6 m/s, the C index ranges from 25 to 35. Considering the anti-deflation resistance of the soil, the areas with sod-sandy soils, clay-sandy soils, and soil-like sandy substrates in the lower reaches of the Dnipro River (Oleshky Sands) are the most wind erosion-prone areas in the entire Ukrainian Steppe. These areas have the lowest resistance to strong winds and, despite their relatively high value of the climatic factor of wind erosion (C), are the most vulnerable to wind erosion.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Chornyi, S. G. "Quantitative estimation of soil wind erosion: possibilities of WEQ." AgroChemistry and Soil Science, no. 87 (2018): 23–28. http://dx.doi.org/10.31073/acss87-04.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Матвійчук, Б. В., та Н. Г. Матвійчук. "ФАКТОР ВІТРУ У ПРОСТОРОВО-ЧАСОВІЙ ДИНАМІЦІ ВІТРОВОЇ ЕРОЗІЇ У МЕЖАХ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Ukrainian Journal of Natural Sciences, № 2 (2022): 167–73. https://doi.org/10.32782/naturaljournal.2.2023.167-173.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Воровка, В. П., В. П. Коломійчук та В. О. Демченко. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗРОБКИ МІСЦЕВИХ (РАЙОННИХ) СХЕМ ЕКОМЕРЕЖІ НА ПРИКЛАДІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 21 (14 квітня 2021): 47–51. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/5.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються особливості та проблеми, виявлені авторами у процесі надання по-слуг з розробки місцевих схем екомережі 14 адміністративних районів Запорізької області. Аналіз сучасної ситуації показав, що територія області сильно трансформована сільськогос-подарською діяльністю, а ландшафти з відносно збереженим природним рослинним покри-вом зосереджені переважно в межах територій природно-заповідного фонду, на стрімких схи-лах річкових долин та ерозійної мережі, по річкових заплавах. З'ясовано, що за основу клю-чових територій місцевої екомережі найбільш доцільно брати порівняно значні за площею території природно-заповідного фонду. Основою для розміщення сполучних елементів міс-цевої екомережі нами обрано нерозорані днища та схили балок, заплави і схили річкових до-лин. При цьому межі сполучних елементів уточнювалися з використанням якісних космічних знімків та публічної кадастрової карти України. Відновлювані території виділені за ознакою значної еродованості як результату інтенсивного прояву процесів вітрової і водної ерозії. Ви-явлена проблема невідповідності контурів, меж та площ територій природно-заповідного фо-нду, що свідчить про необхідність першочергової інвентаризації об'єктів і територій приро-дно-заповідного фонду області.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Швагер, Н. Ю., М. В. Домнічев, ОМ Нестеренко та О. Ю. Близнюкова. "Шляхи скорочення виносу пилу з поверхонь діючих хвостосховищ". Екологічний вісник Криворіжжя 3 (12 квітня 2018): 32–36. http://dx.doi.org/10.31812/ecobulletinkrd.v3i.6823.

Full text
Abstract:
Технологія видобутку корисних копалин з подальшим збагаченням бідних руд, потребує значних територій під облаштування спеціальних місць для розміщення відходів збагачення (хвостів). Сьогодні, найбільшого поширення набув «мокрий» спосіб їх складування, (гідровідвалоутворення) [1]. Понад 70% видобутої залізорудної сировини у Кривбасі переробляється на п’яти гірничо- збагачувальних комбінатах, відходи збагачення яких складуються до хвостосховищ, загальною площею більше 4700 га. Більшість хвостосховищ регіону сьогодні є діючими. Після намиву карти, у зонах випуску хвостової пульпи на хвостосховищах утворюються сухі ділянки. Хвости на ділянках укосів швидко віддають вологу, висихають і при швидкостях вітру більше 3,0 м/с, піддаючись вітровій ерозії, стають джерелами винесення пилу до атмосферного повітря. Переважна більшість хвостів за своїм фракційним складом належить до ерозійно-небезпечного пилу, близько 90% якого становлять частинки діаметром менше 50 мкм [2]. Проблема постійного виносу пилу, є надзвичайно актуальною для нашого регіону. Аналіз екологічного ризику від впливу хвостосховищ показав, що пил, який потрапляє в селітебну зону, негативно впливає на довкілля та здоров’я людей, що постійно мешкають на територіях житлових мікрорайонів. Захворюваність органів дихання у дітей, вища в 4 рази, ніж у дорослого населення. Рівні захворюваності дітей на хвороби органів дихання, вищі в середньому у 1,3 рази.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Conference papers on the topic "Вітрова ерозія"

1

Manushkina, Tetiana, Iryna Smirnova, Yurii Zadorozhniy, and Ihor Bulba. "Consequences for the agricultural sector after the destruction of Kahovsky HPP." In Scientific-practical conference dedicated to World Meteorological Day "At the Frontline of Climate Action" and World Water Day "Water for a Peaceful and Sustainable Future". Ukrainian Hydrometeorological Institute of the State Emergency Service of Ukraine and the National Academy of Sciences of Ukraine, 2024. http://dx.doi.org/10.15407/conf_uhmi_cgo_2024.065.

Full text
Abstract:
Одним з найбільших водосховищ в Україні являється Каховське, яке вміщує 18 млрд м3 води. В результаті військової агресії росії Каховська ГЕС була зруйнована. Під водою опинилися 600 км2 території. Середній рівень підтоплення склав 5,61 м. Підтоплено було 46 населених пунктів. За оцінками Мінекономіки, на будівництво нової ГЕС потрібно близько $ 1 млрд. (встановлення нових агрегатів, відновлення цілісності величезної греблі). Від Каховського водосховища залежала нормальна робота зрошуваних каналів, які наповнювалися цією водою і забезпечували високі врожаї на Півдні України. Після підриву ця вода заповнила канали ущерть, залляла поля. А коли вона зійде, канали пересохнуть – спорожніле Каховське «море» не зможе більше їх наповнювати. Через відсутність води почне зменшуватись рослинний покрив, що призведе до посилення водної та вітрової ерозії ґрунтів. Підрив греблі значно порушив екосистему Каховського водосховища та водних об’єктів які в нього впадають й де відбувався підпір води, пониззя Дніпра, Дніпровського лиману і порушення екосистем пригирлової ділянки Чорного моря...
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Вітрова ерозія' for particular source types:
Journal articles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography