Contents
Academic literature on the topic 'Вітрогенератори'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Вітрогенератори.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Вітрогенератори"
1
ГРЕЧИХИН, Леонид, Надежда КУЦЬ, Юрий БУЛИК, and Александр ДУБИЦКИЙ. "Транспорт и вихревой тепловой насос." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 14 (August 31, 2020): 78–85. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i14.349.
Full textAbstract:
У роботах [1, 2] для транспорту запропоновано застосувати вихровий тепловий насос на штучно створеному вітрові. В результаті показано, що такий вихровий насос перетворює не механічну енергію вітру в електричну потужність, а теплову складову потоку повітря, що прокачується. Розглянуто загальний принцип роботи такого вихрового теплового насоса. Конкретний розрахунок перетворення енергій виконаний для повітряних вітрогенераторів. Вихровий тепловий насос, який може бути застосований на транспорті, описаний якісними параметрами. У зв'язку з цим виникла необхідність провести розрахунок енергій перетворення вихровим тепловим насосом із застосуванням конкретного електричного двигуна, електричного генератора, повітряного гвинта і лопатей вітрогенератора для транспортних систем.
Вентилятор створює повітряний потік, який впливає на лопаті вітрогенератора, вітрогенератор виробляє потужність більше потужності, споживаної електродвигуном вентилятора і витраченої потужності на подолання сил тертя при обертанні якорів в електромоторах, а також тертя об повітря при обертанні лопатей вітрогенератора.
В результаті проведених досліджень встановлено, що для збільшення захоплюваної поверхні вентилятором необхідно використовувати високооборотний гвинт порівняно великого діаметра, а обертання такого гвинта повинен забезпечувати електромотор з підвищеною потужністю, але це суттєво зменшить коефіцієнт перетворення. Збільшення числа лопаток в вітрогенераторі можливе при зростанні діаметра електрогенератора, що також знижує коефіцієнт перетворення.
Встановлено, що найбільш ефективний спосіб отримання максимального коефіцієнта перетворення енергії - це збільшення швидкості руху потоку повітря до певної межі. Якщо застосувати каскадну схему шляхом розташування двох і більше лопатевих кілець в вітрогенераторі, то різко зросте коефіцієнт перетворення вихрового теплового насоса.
Ключові слова: тепловий насос, вітрогенератор, вентилятор, повітряний гвинт, лопаті, зривний потік.
2
Бєлоха, Г. С. "Перетворювач частоти в системі генерування енергії вітроенергетичних установок." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 7 (263) (December 10, 2020): 35–39. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-263-7-35-39.
Full textAbstract:
В останній час системи перетворення енергії вітру збільшують своє проникнення в електричні мережі в майже усі країни світу. Інтеграція енергії вітру в енергетичні системи спричиняє проблему з точки зору якості електроенергії. У статті розглянуто електричну систему у складі вітрогенераторних установок зі змінною швидкістю обертання ротора, щоб отримати максимальну потужність із вітру. Показано основні задачі керування вітрогенераторних установок то зони роботи вітряків. Приведено огляд перетворювачів частоти. Запропоновано перетворювач частоти (AC-DC-AC) з ланкою постійного струму. До його складу входять вхідний AC/DC перетворювач, система управління якого та регулятор швидкості генератора забезпечують оптимальну передачу енергії від вітрогенератора, і вихідний DC/AC перетворювача, виконаного на базі активного випрямляча. Між вхідним інвертором і активним випрямлячем знаходиться ланка постійної напруги (конденсатор). Система керування такого перетворювача релейна. Таке керування забезпечує з релейним керування, дозволяє забезпечити практично миттєву реакцію на відхилення від завдання. Точність відтворення (відстеження) сигналу завдання буде визначатися шириною петлі гістерезису релейних регуляторів. Таким чином забезпечується електромагнітна сумісність з мережею живлення. Представлено математичний опис електромагнітних процесів в активному випрямлячі та інверторі, які входять до складу перетворювача. За допомогою цифрового моделювання в програмі Matlab проведено дослідження режимів роботи (змінення напруги генератора, частоти струму генератора) та виконан аналіз струмів на вміст гармонік. Гармонійний аналіз показав, що запропонований перетворювач забезпечує хорошу якість споживаної енергії THD істотно менше 5% що задовольняє міжнародним стандартам на якість електроенергії.
3
Sili, I., A. Azarkhov, N. Bukhlal, and V. Petrov. "HOME STATIONARY VERTICAL WIND GENERATOR PROTOTYPE." Scientific bulletin of the Tavria State Agrotechnological University 10 (2020): 24. http://dx.doi.org/10.31388/2220-8674-2020-2-24.
Full text
4
Klen, K. S., M. K. Yaremenko, and V. Ya Zhuykov. "THE INFLUENCE OF THE WIND SPEED PREDICTION ERROR ON THE SIZE OF THE STORAGE CONTROLLED OPERATION ZONE IN THE SYSTEM WITH THE WIND GENERATOR." Praci elektrodinamiki Nacionalanoi akademii nauk Ukraini Institutu 2020, no. 57 (December 2, 2020): 35–41. http://dx.doi.org/10.15407/publishing2020.57.035.
Full textAbstract:
The article analyzes the influence of wind speed prediction error on the size of the controlled operation zone of the storage. The equation for calculating the power at the output of the wind generator according to the known values of wind speed is given. It is shown that when the wind speed prediction error reaches a value of 20%, the controlled operation zone of the storage disappears. The necessity of comparing prediction methods with different data discreteness to ensure the minimum possible prediction error and determining the influence of data discreteness on the error is substantiated. The equations of the "predictor-corrector" scheme for the Adams, Heming, and Milne methods are given. Newton's second interpolation formula for interpolation/extrapolation is given at the end of the data table. The average relative error of MARE was used to assess the accuracy of the prediction. It is shown that the prediction error is smaller when using data with less discreteness. It is shown that when using the Adams method with a prediction horizon of up to 30 min, within ± 34% of the average energy value, the drive can be controlled or discharged in a controlled manner. References 13, figures 2, tables 3.
5
Струнин, И. "Доцільність використання АДЕ та розробка системи автоматизованого управління енергоресурсами підприємств." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 3(17) (December 24, 2020): 9–14. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).9-14.
Full textAbstract:
Для України найактуальнішою проблемою є необхідність зменшити енерговитрати паливноенергетичних ресурсів. Саме тому необхідно задуматися про пошук альтернативного отримання якісних та нескінченних ресурсів енергії.З можливих альтернатив, які могли доповнити або навіть замінити традиційну енергетику є сонячне випромінювання, як природне невичерпне джерело енергії, адже на Землю припадає 1020 Вт сонячної енергії на один квадратний метр, тільки 2% якої еквівалентні енергії, отриманої шляхом згоряння умовного палива. Тому, цілком можливо, що в майбутньому сонячна енергія може стати основним джерелом світла і тепла на Землі. Перспективи розвитку даного виду енергії не знають меж.Головна перешкода на шляху до широкого поширення сонячної енергетики - залежність від добового ритму, сезонної мінливості і погоди. Щоб підсилити потік сонячної енергії, потрібно збирати її з великих площ і запасати на майбутнє в акумуляторах.Через технічні проблеми, сонячна електростанція не працює вночі і недостатньо ефективно працює в ранкових і вечірніх сутінках. При цьому пік електроспоживання припадає саме на вечірні години. Для подолання цих недоліків потрібно або використовувати ефективні електричні акумулятори або створити систему яка дозволить об’єднувати надходження енергії від декілької джерел енергії в єдину мережу за рахунок прогресивного автоматизованого управління процесами контролю та використання енергоресурсів. Саме структура такої системи автоматизованого управління запропонована в даній статті, яка дає можливість об’єднати надходження енергоресурсів від сонячних батарей, вітрогенератора та інших установок АДЕ.
6
Струнин, И. "Доцільність використання АДЕ та розробка системи автоматизованого управління енергоресурсами підприємств." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 3(17) (December 24, 2020): 9–14. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).9-14.
Full textAbstract:
Для України найактуальнішою проблемою є необхідність зменшити енерговитрати паливноенергетичних ресурсів. Саме тому необхідно задуматися про пошук альтернативного отримання якісних та нескінченних ресурсів енергії.З можливих альтернатив, які могли доповнити або навіть замінити традиційну енергетику є сонячне випромінювання, як природне невичерпне джерело енергії, адже на Землю припадає 1020 Вт сонячної енергії на один квадратний метр, тільки 2% якої еквівалентні енергії, отриманої шляхом згоряння умовного палива. Тому, цілком можливо, що в майбутньому сонячна енергія може стати основним джерелом світла і тепла на Землі. Перспективи розвитку даного виду енергії не знають меж.Головна перешкода на шляху до широкого поширення сонячної енергетики - залежність від добового ритму, сезонної мінливості і погоди. Щоб підсилити потік сонячної енергії, потрібно збирати її з великих площ і запасати на майбутнє в акумуляторах.Через технічні проблеми, сонячна електростанція не працює вночі і недостатньо ефективно працює в ранкових і вечірніх сутінках. При цьому пік електроспоживання припадає саме на вечірні години. Для подолання цих недоліків потрібно або використовувати ефективні електричні акумулятори або створити систему яка дозволить об’єднувати надходження енергії від декілької джерел енергії в єдину мережу за рахунок прогресивного автоматизованого управління процесами контролю та використання енергоресурсів. Саме структура такої системи автоматизованого управління запропонована в даній статті, яка дає можливість об’єднати надходження енергоресурсів від сонячних батарей, вітрогенератора та інших установок АДЕ.
7
Varyvoda, Yu Yu, A. M. Tymoshyk, and B. R. Tsizh. "Управління ефективністю роботи міні-ГЕС." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, no. 85 (March 2, 2018): 86–89. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8516.
Full textAbstract:
Розглядається гідро-вітроенергетична установка, у якій залежно від добових потреб електроенергії та природніх коливань напору води і сили вітру оперативно здійснюється регулювання ефективності виробленої електроенергії за рахунок ситуативного використання енергії вітрогенератора. Встановлено, що стихійні зміни параметрів енергоносіїв негативно впливають на техніко-економічні показники енергообладнання. Внаслідок цього втрати і собівартість електроенергії суттєво зростають. Підтверджено, що залежність собівартості виробництва електроенергії від числа годин використання встановленої потужності енергоустановки оцінюється коефіцієнтом екстенсивного використання Кекс, коефіцієнтом інтенсивного використання Кінт та коефіцієнтом інтегрального використання Кін = Кекс × Кінт . Запропонована схема гідро-вітроенергетичної установки, в якій механічно об’єднані процеси виробництва електроенергії через використання сили вітру і напору води. Механічно об’єднуючи (для спільного регулювання) процеси виробництва електроенергії в одній гідро-вітроенергетичній установці, можна підвищити ступінь використання встановленої потужності міні-ГЕС за рахунок збільшення тривалості безперервної роботи з максимально високим ККД. Ступінь використання встановленої потужності міні-ГЕС зростає за рахунок збільшення тривалості безперервної роботи з максимально високим ККД. У нічний період гідрогенератор з турбіною може використовуватися як насос для накопичення води у водоймищі і її подальшого використання в денний максимум навантаження. Підвищення ефективності роботи таких установок буде відчутним, коли один з генераторів буде здатний підсилювати механічною або (і) електричною енергією потужність іншого, забезпечуючи більший ступінь їх використання. Розглянуто і проаналізовано різні варіанти механічного управління роботою гідро-вітроенергетичної установки при можливих змінах напору води чи (і) вітру. Подано висновки та перспективи подальших досліджень висвітленої проблеми.
8
Асманкіна, А. А., М. Г. Лорія, and О. Б. Целіщев. "Система керування комплексу енергозабезпечення будівлі." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 4(268) (June 10, 2021): 35–39. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-268-4-35-39.
Full textAbstract:
Оптимізація використання вичерпних джерел енергії та перехід до відновлювальних набирає обертів в усьому світі. Особливо перспективними наразі стають схеми спільного використання ґрунтових теплових насосів разом із сонячними тепловими панелями (геліоколекторами) та вітрогенераторами. Це дозволяє підвищити частку використання відновлюваної енергії з навколишнього природного середовища в загальному енергоспоживанні.З сучасними досягненнями технологій почала відбуватися відкритість ресурсів, котрі раніше були поза досягненням у використанні будь-ким, крім мілітаризованої сфери. З приходом відкритості існування нових технологій прийшла ера мікромініатюризації та спрощення виробництва елементів, з яких вони побудовані. Для людства постала нова задача – навчитися використовувати відновлювані джерела енергії у повсякденному житті. З’явилась потреба у знаходженні самого підходу використання цих джерел, на ряду з тими, що ми звикли використовувати.
В результаті проведеного аналізу була підтверджена доцільність використання як відновлювальних джерел енергії, так і централізованих та не відновлювальних. Але постало нове питання – як забезпечити систему більш доступним обладнанням та уніфікованими деталями.
У статті розглянута доцільність створення комплексу енергозабезпечення будівлі, здатного працювати дистанційно і незалежно від прямих енергоресурсів, що призведе до значного підвищення рівня захищеності від нестабільності температурних перепадів і перепадів в електричній мережі. Також метою є оптимізація системи енергозабезпечення будівлі. Були розглянуті методи регресійно-корелляційної побудови математичної моделі за результатом експерименту, досліджені побудовані криві емпіричних та експериментально отриманих показників енергозберігаючою комплексної системи будівлі, приведений тепловий баланс та логічно-структурна схема оптимізації.
9
Косой, Б. В., Б. Г. Грудка, and О. В. Зімін. "Підвищення ефективності методів акумулювання енергії відновлювальних джерел." Refrigeration Engineering and Technology 57, no. 3 (October 15, 2021): 176–88. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i3.2168.
Full textAbstract:
У даний час зростає інтерес до відновлювальних джерел енергії (ВДЕ). Незважаючи на це, в енергетичних системах високої продуктивності переважно використовуються вугілля, нафта, природний газ, а також енергія, що виробляється гідроелектростанціями та атомними електростанціями. Перші три джерела сформували так звану вуглецеву енергетику, якій притаманні два основні недоліки: обмеженість ресурсів та збільшення викидів СО2 у навколишнє середовище, незважаючи на вимоги Кіотського протоколу. Більшість ВДЕ характеризуються нерівномірним виробництвом та споживанням енергії, тому необхідно забезпечувати також її зберігання. Можна зауважити, що чим більше виробляється електроенергії вітру і сонця, тим сильніше виявляється потреба в системах накопичення і зберігання цього виду енергії. Сприятливим фактором для впровадження ВДЕ при цьому є різке зниження вартості одиниці встановленої потужності, яка включає в себе експлуатаційні і капітальні витрати. У статті розглядаються відносно нові типи ВДЕ, які дають змогу зберігати енергію у вигляді води (PSHE), компримованого повітря (CAES) та кріогенних рідин – повітря та азот (CES). За допомогою цього способу можна реалізовувати всі процеси виробництва, розподілу, зберігання та застосування електричної енергії у різні періоди часу. Розглянуто питання створення ефективного обладнання для тривалого зберігання тепла, що виробляється з електроенергії, яка виробляється сонячними панелями та вітрогенераторами. Тепло, яке отримується у такий спосіб, можна довго зберігати у теплоізольованих контейнерах, що заповнюються базальтовою крихтою. Актуальність цих досліджень підтверджується міжнародним енергетичним агентством: «ВДЕ вже є другим за величиною джерелом електроенергії у світі, але їх використання все ще необхідно прискорювати, якщо ми хочемо досягти довгострокових цілей у галузі клімату, якості повітря та доступу до енергії»
Dissertations / Theses on the topic "Вітрогенератори"
1
Гармаш, Є. В. "Розрахунок вітрогенератора в сільській місцевості." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8607.
Full text
2
Lebedynskyi, Ihor Leonidovych, Игорь Леонидович Лебединский, Ігор Леонідович Лебединський, and М. О. Постол. "Актуальність використання вітрогенераторів в Україні." Thesis, Вид-во СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4274.
Full text
3
Ковтун, А. А., О. В. Шулима, Віра Вікторівна Шендрик, Вера Викторовна Шендрик, and Vira Viktorivna Shendryk. "Інструментальний засіб для підтримки прийняття рішень щодо електрифікації комплексу будівель на основі нечіткої логіки." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64743.
Full textAbstract:
Метою даної роботи є створення інструментального засобу для
оцінки критеріїв оптимальності на основі нечіткої логіки при виборі
оптимальної конфігурації ГЕСВДЕ в умовах багатокритеріальності.
Об’єкт дослідження – процес оптимізації планування енергопостачання гібридної енергетичної системи із відновлюваними джерелами
енергії.
4
Зеленський, І. Б. "Програмне забезпечення для розрахунку параметрів вітрогенератора." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7957.
Full text
5
Новгородцев, Анатолій Іванович, Анатолий Иванович Новгородцев, Anatolii Ivanovych Novhorodtsev, and И. М. Ефимов. "Эффективность использования энергии ветрогенераторов." Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14575.
Full text
6
Шавьолкін, О. О., and І. С. Діденко. "Удосконалення перетворювального агрегату вітрогенераторної установки для комбінованої системи електроживлення." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/6744.
Full text
7
Берко, И. Ю., Е. О. Кравченко, Едуард Геннадійович Кузнєцов, Эдуард Геннадьевич Кузнецов, and Eduard Hennadiiovych Kuznietsov. "Web-ориентированная система трёхмерного моделирования функционирующего ветрогенератора." Thesis, Сумский государственный университет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64575.
Full textAbstract:
Целью представленной работы является разработка информационной web-ориентированной системы, позволяющей в зависимости от
условий предполагаемой эксплуатации (господствующее направление
и сила ветра в данной местности для сезонов использования, предполагаемая высота размещения и мощность ветрогенератора и пр.) подобрать конструкцию и оснащение ветрогенератора, а также получить
анимированное изображение его трёхмерной модели.
8
Новик, К. С. "Автономні автоматизовані станції моніторингу з комбінованим джерелом живлення." Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/24808.
Full textAbstract:
Новик, К. С. Автономні автоматизовані станції моніторингу з комбінованим джерелом живлення : випускна кваліфікаційна робота : 152 "Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка" / К. С. Новик ; керівник роботи М. В. Мошель ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра електричної інженерії та інформаційно – вимірювальних технологій. – Чернігів, 2021. – 68 с.Мета – підвищення ефективності системи живлення автономних автоматизованих станцій моніторингу за рахунок обґрунтування комбінованої структури з використанням фотоелектричних панелей та малопотужних вітрогенераторів. Автономні гідрометеорологічні станції моніторингу з кожним роком все ширше використовується як Україні та і в світі. Структура станцій моніторингу та типи вимірювальних перетворювачів залежить від її призначення та безпосередньо впливає на параметри джерела живлення. Запропоновано алгоритм моделювання фізичних процесів, який дозволяє обрати оптимальну потужність фотоелектричних панелей та вітрогенераторів. Запропонований алгоритм враховує погодження графіків генерації та споживання енергії в рамках автономної станції моніторингу та статистичний аналіз інформації сайту NASA.
Purpose – increasing the efficiency of the power supply system of autonomous automated monitoring stations by substantiating the combined structure with the use of photovoltaic panels and low-power wind turbines. Autonomous hydrometeorological monitoring stations are increasingly used both in Ukraine and in the world. The structure of monitoring stations and types of measuring transducers depend on its purpose and directly affect the parameters of the power supply. An algorithm for modeling physical processes is proposed, which allows to choose the optimal power of photovoltaic panels and wind turbines. The proposed algorithm takes into account the coordination of schedules of generation and consumption of energy within the autonomous monitoring station and statistical analysis of information from the NASA website.
9
Василенко, Богдан Миколайович, and Bohdan Vasylenko. "Автономна фотоелектрична установка з розподіленою фотоелектричної генерацією." Bachelor's thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/35411.
Full textAbstract:
У представленій кваліфікаційній роботі була розглянута і спроектована система електропостачання бази відпочинку.
У першому розділі ми пропонуємо загальний опис значення РГ, огляд літератури, що відноситься до РГ, а також міжнародний досвід на прикладах Німеччини, США, Китаю. На основі рівня законодавства в країнах, які були представлені вище, всі вони мають зв'язок між урядом і власниками ВДЕ. Програми надійних стимулів державної підтримки в поєднанні з відносно високими тенденціями роздрібної торгівлі, прогресивними і адаптивними технологіями для виробництва ВДЕ привели США і Німеччину до лідируючих позиціях щодо встановленої потужності розподіленої фотоелектричної генерації. Це зростання, а також розвиток накопичувальних акумуляторів, зростання ринку електромобілів і інших технологій розподіленої енергії також привели до кількох успішних дій уряду, які спровокували ряд пропозицій і реалізації проектів ВДЕ.
У другому і третьому розділах представлено структуру гібридної автономної енергосистеми в MatLab і техніко-економічний аналіз.В кваліфікаційній роботі було представлено структуру гібридної автономної енергосистеми в MatLab і техніко-економічний аналіз. Приведено загальний опис обладнання, яке використовувалося для моделювання перехідних процесів. Результати моделювання включали в себе випадки єдиної ФЕС і розподілене монтажне виконання конструкції. Також було обговорено проблеми з якістю електроенергії і втратами електроенергії в сільських мережах. Ці результати порівнюються з випадком АСЕП без ВДЕ.
The structure of the hybrid was presented in the qualification work autonomous power system in MatLab and feasibility study. A general description of the equipment used to model the transients is given. The simulation results included cases of a single FES and a distributed assembly design. Problems with electricity quality and electricity losses in rural networks were also discussed. These results are compared with the case of APSS without RES.
Реферат 3 Вступ 6 1 Аналітичний розділ 8 1.1 Характеристики розподілу енергетики 8 1.2 Аналіз розподіленої генерації 9 1.3 Тенденції розвитку розподіленої фотоелектричної генерації за кордоном 11 1.3.1 Сполучені Штати Америки 11 1.3.2 Німеччина 15 2 Розрахунковий розділ 19 2.1 Математичне опис моделі з використанням matlab 19 2.1.1 Блок дизельної електростанції 19 2.2 Блок сонячної електростанції 21 2.3 Блок сонячної радіації і температури навколишнього середовища 26 2.4 Блок споживачів і ліній електропередачі 32 3 Проектно–конструкторський розділ 38 3.1 Техніко-економічний аналіз 38 3.1.1 Блок-схема АСЕП з розподіленою системою ФЕС 38 3.1.2 Регулювання сонячної електростанції 40 3.1.3 Інвертор 43 3.1.4 Акумуляторні батареї 49 3.1.5 Дизельна електростанція 52 3.2 Результати техніко-економічного аналізу 54 4 Безпека життєдіяльності та основи охорони праці 58 4.1 Організація охорони праці на підприємстві 58 4.2 Інфрачервоне випромінювання та особливості його дії на організм людини 59 4.3 Штучне освітлення виробничих приміщень, його нормування та види 61 Загальні висновки 63 Перелік посилань 62
10
Леуш, Богдан Михайлович, and Bohdan Leush. "Оцінка енергоефективності застосування сонячно-вітрових енергоустановок для електропостачання підприємств." Master's thesis, ТНТУ імені Івана Пулюя, 2019. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/29801.
Full textAbstract:
У дипломній роботі проведено дослідження рівня сонячної інсоляції та вітрового потенціалу в умовах Західної України. Проаналізовано наявні енергоустановки для перетворення сонячної тв вітрової енергії в електроенергію. Наведено переваги і недоліки такого перетворення. Проведено статистичний розрахунок можливого виробітку електричної енергії сонячною електростанцією та вертикальним вітрогенератором. Проведено статистичний розрахунок можливого сумарного виробітку електроенергії гібридною установкою. Здійснено кошторисний аналіз застосування гібридної енергоустановки.There has been researched, the level of solar insolation and wind potential in the conditions of Western Ukraine. The available energy installations for the conversion of solar TV to wind energy were analyzed. The advantages and disadvantages of such conversion were substantiated. A statistics’ of the possible generation of electricity by a solar power plant and a vertical wind generator was calculated. A statistical calculation of the possible total electricity generation by a hybrid installation has been carried out. The use of the hybrid power plant was estimated.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...7 ВСТУП...9 1.ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД...13 1.1.Ефективність використання сонячно-вітрової енергії...13 1.2.Розгляд та аналізів сонячно-вітрових енергоустановок...29 1.3.Перспективи розвитку сонячно-вітрових енергоустановок України та ЄС...34 Висновки до розділу 1...40 2.ОСНОВНА ЧАСТИНА...42 2.1.Розрахунок автономно-мережевої гібридної установки для електропостачання малого підприємства...42 2.1.1.Загальні принципи побудови гібридної установки сонце ‒ вітер...42 2.2.Визначення сумарної спожитої енергії за тиждень...46 2.3.Вибір вітрової установки...48 2.4.Дослідження вітрового потенціалу м. Яворів...50 2.5. Розрахунок вітроколеса...54 2.6.Дослідження притоку енергії від сонячної радіації...59 2.7.Вибір сонячних модулів...62 Висновки до розділу 2...75 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА...76 ОБҐРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ...81 4.1.Розрахунок капітальних затрат...81 4.2.Розрахунок експлуатаційних витрат...84 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ...87 5.1.Основні причини виникнення пожеж на виробництві...87 5.2.Допомога при ураженні електричним струмом...89 5.3 Підвищення стійкості роботи об’єктів енергетики у воєнний час...92 5.4.Запобігання виникненню та ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного походження на об’єктах енергетики...94 ЕКОЛОГІЯ...97 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...102 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ...103