Contents
Academic literature on the topic 'Гематологічні захворювання'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Гематологічні захворювання.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Гематологічні захворювання"
1
Ostapiv, D., O. Dubin, N. Kuzmina, T. Stetsko, and O. Chajkovska. "Ефективність препарату «Норнікоцин» за лікування захворювань бактеріальної етіології у собак." Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, no. 2 (September 18, 2019): 112–20. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.15.
Full textAbstract:
У статті наведені результати вивчення терапевтичної ефективності препарату «Норнікоцин» (водорозчинний порошок для перорального застосування) за лікування захворювань бактеріальної етіології у собак.
Встановлено, що за лікування інфікованих артритів лікарським засобом ветеринарного призначення «Норнікоцин» у собак поліпшився загальний стан, зникла припухлість навколо суглобів і їх болючість за пальпації, зменшилась кульгавість, яка на 7-8 добу взагалі припинилася, гематологічні показники були в межах фізіологічної норми. Клінічний огляд тварин на 14 добу від початку лікування не виявив жодних симптомів хвороби. Побічних ефектів та явищ від проведеної антимікробної терапії та рецидивів захворювання упродовж місяця після лікування у піддослідних собак не спостерігали.
За лікування гострої кишкової інфекції (ентериту) препаратом «Норнікоцин» у собаки на 7 добу нормалізувались гематологічні показники, а на 10 добу – відсутні симптоми захворювання. Результати дослідження довели, що препарат «Норнікоцин», який задавали перорально з питною водою у дозі 25 мг препарату на 1 кг маси тіла на добу упродовж 5 діб, не впливав негативно на гомеостаз організму тварини, не викликав будь-яких проявів побічних ефектів під час та після проведеного лікування.
Препарат «Норнікоцин» (водорозчинний порошок для перорального застосування), виробництва ПрАТ “Технолог” (Україна), за рекомендованого виробником дозування та способу застосування є ефективним хіміотерапевтичним засобом лікування бактеріальних інфекцій у собак, викликаних чутливими до норфлоксацину штамами мікроорганізмів.
2
Maksiv, H. Ya, and M. I. Marushchak. "ГЕМАТОЛОГІЧНІ ТА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ ТА АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (January 31, 2020): 24–28. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2019.2.10578.
Full textAbstract:
Мета роботи. Проаналізувати лабораторні показники загальноклінічного та біохімічного аналізу крові у пацієнтів із коморбідним перебігом хронічного обструктивного захворювання легень й артеріальної гіпертензії.
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 53 хворих на ХОЗЛ, 28 з яких мали артеріальну гіпертензію та перебували на стаціонарному лікуванні. Визначення показників загального аналізу крові проводили на автоматичному гематологічному аналізаторі, показники біохімічного аналізу крові визначали за допомогою стандартних наборів на автоматичному біохімічному аналізаторі фірми COBAS INTEGRA.
Результати й обговорення. При дослідженні показників загального аналізу крові у хворих на ХОЗЛ та при поєднаному його перебігу й АГ патологічних змін не було. Необхідно відмітити достовірно вищий відсоток еозинофілів та швидкості зсідання еритроцитів у хворих на ХОЗЛ стосовно контрольної групи. При аналізі рівня глюкози встановлено вірогідно вищу її концентрацію (на 29,5 %) при поєднаному перебігу ХОЗЛ й АГ проти контрольної групи. Вміст загального білка у хворих дослідних груп мав тенденцію до зниження, проте статистично значимо не відрізнявся від даних у контрольній групі. Встановлено вірогідно вищу концентрація сечовини й креатиніну в пацієнтів із коморбідним перебігом ХОЗЛ й АГ. Середні показники рівнів електролітів крові (натрій і калій) хворих на коморбідний перебіг ХОЗЛ й АГ відповідали встановленим нормам, тоді як концентрація кальцію достовірно зменшилася (на 47,6 %) стосовно контрольної групи..
Висновки. Коморбідний перебіг хронічного обструктивного захворювання легень та артеріальної гіпертензії характеризується порушенням білкового (вищі рівні сечовини і креатиніну) й вуглеводного (вища концентрація глюкози стосовно контролю) обмінів, дисбалансом електролітів (зниженням рівня кальцію) стосовно контрольної групи.
3
Ivanova, L. A., M. N. Haras, U. I. Marusyk, and А. А. Boltenkovа. "Особливості перебігу інвазивних діарей у дітей на сучасному етапі." ACTUAL INFECTOLOGY, no. 3.08 (November 5, 2015): 34–37. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.3.08.2015.78702.
Full textAbstract:
У інфекційному боксованому відділенні кишкових інфекцій обласної дитячої клінічної лікарні (м. Чернівці) обстежено 109 дітей, у яких верифіковано гострі кишкові інфекції, що викликані облігатною патогенною флорою, зокрема 76 пацієнтів, хворих на сальмонельоз, та 33 дитини, у яких діагностовано шигельоз. Основними етіологічними чинниками сальмонельозу були S. typhimurium та S. еnteritidis у співвідношенні частоти 3 : 2, шигельозу — Sh. sonnei та Sh. flexneri у співвідношенні 9 : 1. Середній вік хворих на сальмонельоз дітей становив 3,7 ± 0,5 року, хворих на шигельоз — 7,1 ± 0,7 року. У сучасних умовах перебіг сальмонельозу в дітей характеризувався типовими ознаками бактерійного ураження шлунково-кишкового тракту з розвитком локалізованої гастроінтестинальної форми захворювання (гастроентероколітичний варіант у 57,9 % пацієнтів), здебільшого середньої тяжкості (86,9 %). У 89,2 % пацієнтів початок захворювання супроводжувався температурною реакцією (фебрильні значення у 57,9 % детей) та проявами дисфункції кишечника у вигляді діарейного (77,6 %) та еметичного (57,9 %) синдромів. У переважної більшості дітей, хворих на шигельоз, захворювання перебігало у колітичній формі (75,8 %) середньої тяжкості (90,9 %) з вираженими цитоскопічними ознаками запального ураження дистальних відділів товстого кишечника. Лабораторні гематологічні показники у пацієнтів обох груп характеризувалися незначним лейкоцитозом з вираженим регенераторним зсувом з тенденцією до анемії в дітей, хворих на сальмонельоз.
4
Babinets, L. S., and Z. I. Sabat. "Вплив ендотоксикозу на вегетативний статус пацієнтів з хронічним панкреатитом." Health of Society 10, no. 3 (December 16, 2021): 77–82. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.10.3.2021.246348.
Full textAbstract:
Актуальність. Одними з визначальних типових клініко-патогенетичних синдромів формування і тяжкості перебігу хронічного панкреатиту (ХП) є синдроми ендогенної інтоксикації (СЕІ) та вегетативної дисфункції (ВД). Досліджень гематологічних індексів запалення та інтоксикації, а особливо у співставленні із параметрами вегетативного статусу при ХП нами знайдено не було, що й мотивувало до проведення даної науково-дослідної роботи. Мета дослідження: встановити взаємозв’язки гематологічних індексів запалення та інтоксикації і параметрів вегетативного статусу пацієнтів із хронічним панкреатитом. Матеріали та методи. Було обстежено 69 пацієнтів з діагнозом ХП, які лікувалися амбулаторно. Визначали наступні гематологічні індекси: лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), індекс адаптації (ІА) з подальшим визначенням типу неспецифічної адаптаційної реакції, лімфоцитарно-гранулоцитарний індекс (ІЛГ). Вивчались кореляційні зв’язки ЛІІ з параметрами психо-емоційного стану (нейротизмом, реактивною (РТ) та особистісною (ОТ) тривожністю згідно з опитувальниками Айзенка, Спілбергера-Ханіна), ВД за даними опитувальника Вейна, тривалістю захворювання. Результати. У 63 % пацієнтів з хронічним панкреатитом встановлено наявність ендогенної інтоксикації легкого та середнього ступеня тяжкості за індексом Кальфа-Каліфа, що робить необхідним застосування препаратів, спрямованих на її корекцію. Встановлено достовірні кореляційні зв’язки між ЛІІ та особистісною тривожністю (прямий слабкий r=0,23, p<0,05), нейротизмом (прямий середньої сили r=0,41, p<0,05), вегетативною дисфункцією (прямий слабкий r=0,1, p<0,05), тривалістю захворювання (прямий слабкий r=0,15, p<0,05), структурним станом підшлункової залози за УЗД-проявами у балах (прямий слабкий r=0,29, p<0,05), рівнем α-амілази панкреатичної (прямий середньої сили r=0,30, p<0,05). Отримані результати довели наявність достовірних взаємовпливів параметрів запалення та ендотоксикозу з показниками вегетативного статусу і стану підшлункової залози. Це робить необхідним призначення хворим з ХП протизапальних і вегетотропних засобів для посилення протокольного лікування. Висновки. Серед пацієнтів з ХП сприятливі адаптаційні реакції спостерігались лише у 36 % обстежених, несприятливі – у 25 %, проміжні – у 39 %, а середнє значення індекса адаптації становило – 0,48±0,18, що відповідає верхній межі реакції орієнтування. Це мотивує до додаткового призначення таким пацієнтам з ХП вегетотропних і адаптогенних препаратів. Лише у 10 % пацієнтів з хронічним панкреатитом загальна імунна відповідь не має відхилень від адекватної імунної реакції, у 48 % обстежених спостерігається нездатність імунної системи завершити запалення, у 42 % – переважання аутоімунного компоненту інтоксикації, що потребує посилити протизапальну терапію біорегуляційними препаратами з метою гармонійного завершення запалення.
5
Кручиненко, О. В., and М. О. Лісний. "ЕФЕКТИВНІСТЬ АКАРИЦИДНИХ ПРЕПАРАТІВ У ХВОРИХ НА ПСОРОПТОЗ КРОЛІВ І ЇХ ВПЛИВ НА ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2019): 191–97. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.24.
Full textAbstract:
Псороптоз кролів – надзвичайно поширене в Україні акариформне захворювання кролів. Хвороба вражає тварин, починаючи з 2-ох місячного віку, її збудником є акариформний кліщ виду Psoroptes cuniculi (Delafond, 1859). Хвороба проявляється ураженням переважно внутрішньої поверхні однієї чи обох вушних раковин, утворенням у них масивних, щільних кірок і пробок, що супроводжується виникненням різного характеру отиту, розчісуванням уражених вух кінцівками, поширенням запаль-ного процесу на шкіру основи вушних раковин, на шию та кінцівки і переходом його на середнє і внутрішнє вухо з подальшим ускладненням менінгітом. У статті наведені результати досліджень що-до лікувальної ефективності олії з часником 10 %, озонованої оливкової олії й бровермектину 2%(1 мл препарату містить 20 мг івермектину) та їхнього впливу на гематологічні показники у кролів.Для проведення досліду в умовах приватного господарства с. Бобрівник Зіньківського району Полта-вської області було сформовано 3 групи кролів (n=6) віком 9‒12 міс. породи Фландр, спонтанно ура-жених вушним кліщем P. cuniculi. Кров для гематологічних досліджень відбирали до початку ліку-вання та на 14-ту добу. Олію з часником та озоновану оливкову олію застосовували місцево тричічерез день, а бровермектин 2 % перорально впродовж 5-ти діб. Ефективність лікувальних обробокоцінювали за показниками екстенс- та інтенсефективності (ЕЕ та ІЕ) на 14-ту добу від початкулікування. Застосовані олії й офіцинальний препарат не мали побічних ефектів, що підтверджуєть-ся клінічними спостереженнями. У разі ураження кролівв кліщами P. cuniculi лікувальна ефектив-ність олії з часником 10 %, озонованої оливкової олії і бровермектину 2 % на 14-ту добу становить100 %. Псороптозна інвазія у кроликів проявляється змінами показників кровоносного русла, а саме:еритроцитопенією, лейкоцитопенією, лімфоцитопенією, зниженням вмісту гемоглобіну та моноци-тозом. Після лікування кролів на 14-ту добу показники кров’яного русла поступово приходили до но-рми, про що свідчило достовірне підвищення вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів, лейкоцитіві лімфоцитів (p<0,05) та зменшення кількості моноцитів (p<0,05).
6
Киричко, О. Б., Б. П. Киричко, Л. М. Щерстюк, and А. М. Панова. "ГЕМАТОЛОГІЧНІ ТА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ ХВОРИХ НА ПАНЛЕЙКОПЕНІЮ КОТІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РОЗЧИНУ ПОЛТАВСЬКОГО БІШОФІТУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 31, 2021): 233–38. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.31.
Full textAbstract:
У роботі було вивчено гематологічні та біохімічні показники крові хворих на панлейкопенію котів, вікові особливості сприйнятливості до захворювання та сезонність, схеми відновлення фізіологічного статусу. Вперше котам був застосований природний екологічно чистий засіб розчин полтавського бішофіту (РПБ). Для лікування тваринам контрольної групи застосовували стандартну терапевтичну схему, котам дослідної групи 1 у стандартній схемі були удосконалені антибактеріальний, вітамінний та імуностимулюючий препарати, у дослідній групі 2 – до стандартної схеми додавали застосування 2 % РПБ у дозі 1 мл/кг всередину протягом 5 діб. До початку лікування та після видужування у тварин відбирали кров для проведення гематологічних та біохімічних досліджень. У хворих тварин спостерігали зниження кількості лейкоцитів, паличкоядерних та сегментноядерних нейтрофілів, підвищення кількості лімфоцитів, ШОЕ, зниження лужної фосфатази, підвищення АЛТ та АСТ. Після одужання у крові тварин всіх груп достовірно (р<0,05) зросла кількість лейкоцитів: контрольної групи – на 13,1 %, дослідної групи 1 – на 54,4 %, дослідної групи 2 з застосуванням РПБ – на 67,8 %. Відсоткова частка паличкоядерних нейтрофілів зростає у котів контрольної групи в 3,75 рази (р<0,001); дослідної групи 1 – в 3,1 рази (р<0,001); дослідної групи 2 – у 5,0 разів (р<0,001), що достовірно вище (р<0,01) за показник у контрольній групі на 66,7 %. Відсоткова частка сегментноядерних нейтрофілів зростає у контрольних тварин в 1,07 рази; дослідної групи 1 – в 1,38 рази; дослідної групи 2 – достовірно (р<0,05) в 1,51 рази. Спостерігається зниження ШОЕ. У котів при застосуванні РПБ підвищуються кількість еритроцитів та гемоглобіну. У тварин всіх груп, після одужання загальний білок, лужна фосфатаза, АЛТ, АСТ, амілаза, креатинін, сечовина та глюкоза знаходяться у межах норми. Найменшими показники інтоксикації печінки спостерігали при застосуванні РПБ. Запропоновані методи лікування котів за панлейкопенії дали високу ефективність лікування, що підтверджувалось гематологічними та біохімічними дослідженнями фізіологічного стану організму. Найкращий результат проявила схема лікування з використанням РПБ.
7
Шевченко, Т. С. "ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ ХВОРОЇ НА ТРИХУРОЗ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ВІДПОВІДНО ДО РІЗНИХ СХЕМ ЛІКУВАННЯ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2019): 139–45. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.18.
Full textAbstract:
Трихуроз належить до поширених гельмінтозів тварин. Захворювання у великої рогатої худоби спричиняють два види нематод роду Trichuris: Т. ovis і Т. skrjabini, що паразитують, здебільшого, у сліпий і ободовій кишках. Трихуриси, проникаючи у слизову оболонку кишечника, спричиняють запа-лення, набряки, незворотні зміни в місцях ураження. При високому ступені інвазованості трихуроз проявляється клінічно у вигляді діареї, виснаження, інтоксикації та загибелі. У статті наведені ре-зультати досліджень змін гематологічних показників крові хворих на трихуроз телиць після засто-сування препаратів з різними схемами лікування. Для проведення досліду в умовах СПП «РВД-Агро» було сформовано 5 груп телиць 6‒18-ти місячного віку, яким задавали препарати Промектин 1 % та Альбентабс 360 за різними схемами. Кров відбирали до задавання препаратів на 5-ту та 10-ту добупісля останнього застосування лікарського засобу. До проведення досліджень у хворих телиць усіхдослідних груп спостерігали знижену кількість еритроцитів, вмісту гемоглобіну та гематокриту,що є ознакою анемії. За результатами досліджень встановлено, що ін’єкційний препарат Промек-тин 1 % є достатньо ефективним як за одно-, так і за дворазового застосування. На 10-ту добу піс-ля останнього прийому препарату тваринами кількість еритроцитів підвищувалася до рівня фізіо-логічних меж, а вміст гемоглобіну збільшився на 15 % за умови одноразової дачі препарату і на 6%при застосуванні промектину 2 дні поспіль. Альбентабс 360 виявився ефективним тільки за умовидворазового застосування. А саме, на 10-ту добу після останнього застосування препарату в дослід-них тварин кількість еритроцитів підвищилася на 11 %, досягнувши рівня фізіологічних меж, авміст гемоглобіну підвищився на 7 % та у всіх групах на кінець лікування залишався за межами фізі-ологічної норми. За умови одноразового застосування Альбентабс 360 виявився неефективним – кіль-кість еритроцитів знизилася на кінець досліду на 8 %, а гемоглобіну на 7 % порівняно з показникамидо лікування.
8
Bongo, Nataliya, and Nataliya Novosad. "Hematological and biochemical parameters of blood in patients with viral hepatitis c under different disease duration." Vìsnik Zaporìzʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu. Bìologìčnì nauki 1 (2018): 52–58. http://dx.doi.org/10.26661/2410-0943-2018-1-07.
Full text
9
Левицька, В. А., А. В. Березовський, and А. Б. Мушинський. "ДІАГНОСТИКА АНАПЛАЗМОЗУ В СОБАК." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2020): 252–58. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.32.
Full textAbstract:
Гранулоцитарний анаплазмоз – трансмісивне захворювання, що спричиняється дрібними облігатними внутрішньоклітинними бактеріями ряду Rickettsiales, а саме Anaplasma phagocytophilum. Можуть хворіти люди, собаки, коти, коні, вівці, кози, велика рогата худоба, лами. Дослідження проводили на базі ветерина-рної клініки «Фауна-Сервіс» м. Кам’янець-Подільського Хмельницької області протягом 2018–2019 років.На прийом до клініки потрапляли собаки різного віку, породи та статі. У дослідження було включено 13собак з позитивним ПЛР результатом на ДНК A. phagocytophilum. У всіх 13 собак спостерігали гоструформу захворювання. Більшість собак мали неспецифічні клінічні ознаки, такі як млявість та зни-жена рухова активність. Рідко спостерігались діарея та блювота. При фізичному огляді собаки бу-ли неактивними. Реєстрували гіпертермію (від 39,7 до 41,20 °C), тахікардію та поліпноє. Біохімічнедослідження крові виявило незначне зниження загального білка у 10 собак (53,57±1,36 г/л) і альбумінув 6 собак (23,01±1,31 г/л). Гематологічні зміни включали тромбоцитопенію в 11 собак(110,95±5,71 х 109/л) та анемію у 8 собак (кількість еритроцитів 4,55±0,36 х 1012/л; гемоглобін94,28±5,85 г/л; гематокрит 32,92 %). Також у 2 собак спостерігали лейкоцитоз (10,25±1,87 х 109/л).Крім того, найпоширенішими відхиленнями було підвищення ферментів у 8 собак та гіпербілірубіне-мія у 5 собак. Концентрація білірубіну була вище норми (23,98±6,65 мкмоль/л); лужна фосфатаза –113,53±15,58 од/л, АЛТ – 117,74±14,44 од/л, АСТ – 70,98±9,15 од/л. У мазках крові у 9 собак було вияв-лено в нейтрофілах невеликі овальні базофільні внутрішньоцитоплазматичні включення (морули) ро-зміром від 2 до 3 мкм, що відповідали A. phagocytophilum. Для остаточного встановлення і підтвер-дження діагнозу необхідне проведення аналізу крові методом ПЛР. Отже, гранулоцитарний анапла-змоз необхідно вважати як диференційний діагноз у собак у період активності кліщів у Хмельницькійобласті.
10
Paramonovа, K. V., O. V. Zakrevska, V. M. Gladun, and I. Yu Skyrda. "Діагностична значущість лабораторних досліджень при захворюваннях біліарної системи." GASTROENTEROLOGY, no. 3.49 (May 1, 2013): 64–76. http://dx.doi.org/10.22141/2308-2097.3.49.2013.86287.
Full textAbstract:
Вивчено світовий та вітчизняний досвід з питання оцінки ефективності застосування гематологічних досліджень при жовчнокам’яній хворобі (ЖКХ) і визначений необхідний обсяг лабораторних тестів при асимптомній ЖКХ, жовчній кольці та тих ускладненнях ЖКХ, що зустрічаються найчастіше: гострий холецистит, холедохолітіаз, холангіт, біліарний панкреатит.Діагноз встановлюється за допомогою методів візуалізації: ультразвукового дослідження, сцинтиграфії, комп’ютерної, магнітно-резонансної томографії, ретроградної холецистохолангіопанкреатографії та в деяких тяжких випадках — інтраопераційно.Лабораторна діагностика, що є невід’ємною частиною сучасної медицини, не втрачає своєї значущості для ведення пацієнтів із ЖКХ. Гематологічні дослідження використовуються з метою встановлення діагнозу, етіології, стратифікації ризику тяжкого перебігу, виявлення органної недостатності, визначення адекватності терапії. Зміни лабораторних показників дозволяють своєчасно запідозрити розвиток ускладнень та проводити моніторинг стану хворого. Лабораторні тести зазвичай є більш чутливими показниками стану пацієнта, ніж його самопочуття. Сукупність клінічних проявів, лабораторних даних та методів візуалізації покращує результати діагностики ЖКХ.
Dissertations / Theses on the topic "Гематологічні захворювання"
1
Шевченко, Володимир Порфирович, Владимир Порфирьевич Шевченко, Volodymyr Porfyrovych Shevchenko, and Є. Ю. Швець. "Віддалені результати ефективності спленектомії при гематологічних захворюваннях." Thesis, Вид-во СумДУ, 2005. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7290.
Full text
2
Шевченко, Володимир Порфирович, Владимир Порфирьевич Шевченко, Volodymyr Porfyrovych Shevchenko, Д. В. Голобурда, and А. С. Гримма. "Ефективність спленектомії при гематологічних захворюваннях." Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4849.
Full text