To see the other types of publications on this topic, follow the link: Гематологічні захворювання.
Journal articles on the topic 'Гематологічні захворювання'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 28 journal articles for your research on the topic 'Гематологічні захворювання.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Ostapiv, D., O. Dubin, N. Kuzmina, T. Stetsko, and O. Chajkovska. "Ефективність препарату «Норнікоцин» за лікування захворювань бактеріальної етіології у собак." Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, no. 2 (September 18, 2019): 112–20. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.15.
Full textAbstract:
У статті наведені результати вивчення терапевтичної ефективності препарату «Норнікоцин» (водорозчинний порошок для перорального застосування) за лікування захворювань бактеріальної етіології у собак.
Встановлено, що за лікування інфікованих артритів лікарським засобом ветеринарного призначення «Норнікоцин» у собак поліпшився загальний стан, зникла припухлість навколо суглобів і їх болючість за пальпації, зменшилась кульгавість, яка на 7-8 добу взагалі припинилася, гематологічні показники були в межах фізіологічної норми. Клінічний огляд тварин на 14 добу від початку лікування не виявив жодних симптомів хвороби. Побічних ефектів та явищ від проведеної антимікробної терапії та рецидивів захворювання упродовж місяця після лікування у піддослідних собак не спостерігали.
За лікування гострої кишкової інфекції (ентериту) препаратом «Норнікоцин» у собаки на 7 добу нормалізувались гематологічні показники, а на 10 добу – відсутні симптоми захворювання. Результати дослідження довели, що препарат «Норнікоцин», який задавали перорально з питною водою у дозі 25 мг препарату на 1 кг маси тіла на добу упродовж 5 діб, не впливав негативно на гомеостаз організму тварини, не викликав будь-яких проявів побічних ефектів під час та після проведеного лікування.
Препарат «Норнікоцин» (водорозчинний порошок для перорального застосування), виробництва ПрАТ “Технолог” (Україна), за рекомендованого виробником дозування та способу застосування є ефективним хіміотерапевтичним засобом лікування бактеріальних інфекцій у собак, викликаних чутливими до норфлоксацину штамами мікроорганізмів.
2
Maksiv, H. Ya, and M. I. Marushchak. "ГЕМАТОЛОГІЧНІ ТА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ ТА АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (January 31, 2020): 24–28. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2019.2.10578.
Full textAbstract:
Мета роботи. Проаналізувати лабораторні показники загальноклінічного та біохімічного аналізу крові у пацієнтів із коморбідним перебігом хронічного обструктивного захворювання легень й артеріальної гіпертензії.
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 53 хворих на ХОЗЛ, 28 з яких мали артеріальну гіпертензію та перебували на стаціонарному лікуванні. Визначення показників загального аналізу крові проводили на автоматичному гематологічному аналізаторі, показники біохімічного аналізу крові визначали за допомогою стандартних наборів на автоматичному біохімічному аналізаторі фірми COBAS INTEGRA.
Результати й обговорення. При дослідженні показників загального аналізу крові у хворих на ХОЗЛ та при поєднаному його перебігу й АГ патологічних змін не було. Необхідно відмітити достовірно вищий відсоток еозинофілів та швидкості зсідання еритроцитів у хворих на ХОЗЛ стосовно контрольної групи. При аналізі рівня глюкози встановлено вірогідно вищу її концентрацію (на 29,5 %) при поєднаному перебігу ХОЗЛ й АГ проти контрольної групи. Вміст загального білка у хворих дослідних груп мав тенденцію до зниження, проте статистично значимо не відрізнявся від даних у контрольній групі. Встановлено вірогідно вищу концентрація сечовини й креатиніну в пацієнтів із коморбідним перебігом ХОЗЛ й АГ. Середні показники рівнів електролітів крові (натрій і калій) хворих на коморбідний перебіг ХОЗЛ й АГ відповідали встановленим нормам, тоді як концентрація кальцію достовірно зменшилася (на 47,6 %) стосовно контрольної групи..
Висновки. Коморбідний перебіг хронічного обструктивного захворювання легень та артеріальної гіпертензії характеризується порушенням білкового (вищі рівні сечовини і креатиніну) й вуглеводного (вища концентрація глюкози стосовно контролю) обмінів, дисбалансом електролітів (зниженням рівня кальцію) стосовно контрольної групи.
3
Ivanova, L. A., M. N. Haras, U. I. Marusyk, and А. А. Boltenkovа. "Особливості перебігу інвазивних діарей у дітей на сучасному етапі." ACTUAL INFECTOLOGY, no. 3.08 (November 5, 2015): 34–37. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.3.08.2015.78702.
Full textAbstract:
У інфекційному боксованому відділенні кишкових інфекцій обласної дитячої клінічної лікарні (м. Чернівці) обстежено 109 дітей, у яких верифіковано гострі кишкові інфекції, що викликані облігатною патогенною флорою, зокрема 76 пацієнтів, хворих на сальмонельоз, та 33 дитини, у яких діагностовано шигельоз. Основними етіологічними чинниками сальмонельозу були S. typhimurium та S. еnteritidis у співвідношенні частоти 3 : 2, шигельозу — Sh. sonnei та Sh. flexneri у співвідношенні 9 : 1. Середній вік хворих на сальмонельоз дітей становив 3,7 ± 0,5 року, хворих на шигельоз — 7,1 ± 0,7 року. У сучасних умовах перебіг сальмонельозу в дітей характеризувався типовими ознаками бактерійного ураження шлунково-кишкового тракту з розвитком локалізованої гастроінтестинальної форми захворювання (гастроентероколітичний варіант у 57,9 % пацієнтів), здебільшого середньої тяжкості (86,9 %). У 89,2 % пацієнтів початок захворювання супроводжувався температурною реакцією (фебрильні значення у 57,9 % детей) та проявами дисфункції кишечника у вигляді діарейного (77,6 %) та еметичного (57,9 %) синдромів. У переважної більшості дітей, хворих на шигельоз, захворювання перебігало у колітичній формі (75,8 %) середньої тяжкості (90,9 %) з вираженими цитоскопічними ознаками запального ураження дистальних відділів товстого кишечника. Лабораторні гематологічні показники у пацієнтів обох груп характеризувалися незначним лейкоцитозом з вираженим регенераторним зсувом з тенденцією до анемії в дітей, хворих на сальмонельоз.
4
Babinets, L. S., and Z. I. Sabat. "Вплив ендотоксикозу на вегетативний статус пацієнтів з хронічним панкреатитом." Health of Society 10, no. 3 (December 16, 2021): 77–82. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.10.3.2021.246348.
Full textAbstract:
Актуальність. Одними з визначальних типових клініко-патогенетичних синдромів формування і тяжкості перебігу хронічного панкреатиту (ХП) є синдроми ендогенної інтоксикації (СЕІ) та вегетативної дисфункції (ВД). Досліджень гематологічних індексів запалення та інтоксикації, а особливо у співставленні із параметрами вегетативного статусу при ХП нами знайдено не було, що й мотивувало до проведення даної науково-дослідної роботи. Мета дослідження: встановити взаємозв’язки гематологічних індексів запалення та інтоксикації і параметрів вегетативного статусу пацієнтів із хронічним панкреатитом. Матеріали та методи. Було обстежено 69 пацієнтів з діагнозом ХП, які лікувалися амбулаторно. Визначали наступні гематологічні індекси: лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), індекс адаптації (ІА) з подальшим визначенням типу неспецифічної адаптаційної реакції, лімфоцитарно-гранулоцитарний індекс (ІЛГ). Вивчались кореляційні зв’язки ЛІІ з параметрами психо-емоційного стану (нейротизмом, реактивною (РТ) та особистісною (ОТ) тривожністю згідно з опитувальниками Айзенка, Спілбергера-Ханіна), ВД за даними опитувальника Вейна, тривалістю захворювання. Результати. У 63 % пацієнтів з хронічним панкреатитом встановлено наявність ендогенної інтоксикації легкого та середнього ступеня тяжкості за індексом Кальфа-Каліфа, що робить необхідним застосування препаратів, спрямованих на її корекцію. Встановлено достовірні кореляційні зв’язки між ЛІІ та особистісною тривожністю (прямий слабкий r=0,23, p<0,05), нейротизмом (прямий середньої сили r=0,41, p<0,05), вегетативною дисфункцією (прямий слабкий r=0,1, p<0,05), тривалістю захворювання (прямий слабкий r=0,15, p<0,05), структурним станом підшлункової залози за УЗД-проявами у балах (прямий слабкий r=0,29, p<0,05), рівнем α-амілази панкреатичної (прямий середньої сили r=0,30, p<0,05). Отримані результати довели наявність достовірних взаємовпливів параметрів запалення та ендотоксикозу з показниками вегетативного статусу і стану підшлункової залози. Це робить необхідним призначення хворим з ХП протизапальних і вегетотропних засобів для посилення протокольного лікування. Висновки. Серед пацієнтів з ХП сприятливі адаптаційні реакції спостерігались лише у 36 % обстежених, несприятливі – у 25 %, проміжні – у 39 %, а середнє значення індекса адаптації становило – 0,48±0,18, що відповідає верхній межі реакції орієнтування. Це мотивує до додаткового призначення таким пацієнтам з ХП вегетотропних і адаптогенних препаратів. Лише у 10 % пацієнтів з хронічним панкреатитом загальна імунна відповідь не має відхилень від адекватної імунної реакції, у 48 % обстежених спостерігається нездатність імунної системи завершити запалення, у 42 % – переважання аутоімунного компоненту інтоксикації, що потребує посилити протизапальну терапію біорегуляційними препаратами з метою гармонійного завершення запалення.
5
Кручиненко, О. В., and М. О. Лісний. "ЕФЕКТИВНІСТЬ АКАРИЦИДНИХ ПРЕПАРАТІВ У ХВОРИХ НА ПСОРОПТОЗ КРОЛІВ І ЇХ ВПЛИВ НА ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2019): 191–97. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.24.
Full textAbstract:
Псороптоз кролів – надзвичайно поширене в Україні акариформне захворювання кролів. Хвороба вражає тварин, починаючи з 2-ох місячного віку, її збудником є акариформний кліщ виду Psoroptes cuniculi (Delafond, 1859). Хвороба проявляється ураженням переважно внутрішньої поверхні однієї чи обох вушних раковин, утворенням у них масивних, щільних кірок і пробок, що супроводжується виникненням різного характеру отиту, розчісуванням уражених вух кінцівками, поширенням запаль-ного процесу на шкіру основи вушних раковин, на шию та кінцівки і переходом його на середнє і внутрішнє вухо з подальшим ускладненням менінгітом. У статті наведені результати досліджень що-до лікувальної ефективності олії з часником 10 %, озонованої оливкової олії й бровермектину 2%(1 мл препарату містить 20 мг івермектину) та їхнього впливу на гематологічні показники у кролів.Для проведення досліду в умовах приватного господарства с. Бобрівник Зіньківського району Полта-вської області було сформовано 3 групи кролів (n=6) віком 9‒12 міс. породи Фландр, спонтанно ура-жених вушним кліщем P. cuniculi. Кров для гематологічних досліджень відбирали до початку ліку-вання та на 14-ту добу. Олію з часником та озоновану оливкову олію застосовували місцево тричічерез день, а бровермектин 2 % перорально впродовж 5-ти діб. Ефективність лікувальних обробокоцінювали за показниками екстенс- та інтенсефективності (ЕЕ та ІЕ) на 14-ту добу від початкулікування. Застосовані олії й офіцинальний препарат не мали побічних ефектів, що підтверджуєть-ся клінічними спостереженнями. У разі ураження кролівв кліщами P. cuniculi лікувальна ефектив-ність олії з часником 10 %, озонованої оливкової олії і бровермектину 2 % на 14-ту добу становить100 %. Псороптозна інвазія у кроликів проявляється змінами показників кровоносного русла, а саме:еритроцитопенією, лейкоцитопенією, лімфоцитопенією, зниженням вмісту гемоглобіну та моноци-тозом. Після лікування кролів на 14-ту добу показники кров’яного русла поступово приходили до но-рми, про що свідчило достовірне підвищення вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів, лейкоцитіві лімфоцитів (p<0,05) та зменшення кількості моноцитів (p<0,05).
6
Киричко, О. Б., Б. П. Киричко, Л. М. Щерстюк, and А. М. Панова. "ГЕМАТОЛОГІЧНІ ТА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ ХВОРИХ НА ПАНЛЕЙКОПЕНІЮ КОТІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РОЗЧИНУ ПОЛТАВСЬКОГО БІШОФІТУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 31, 2021): 233–38. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.31.
Full textAbstract:
У роботі було вивчено гематологічні та біохімічні показники крові хворих на панлейкопенію котів, вікові особливості сприйнятливості до захворювання та сезонність, схеми відновлення фізіологічного статусу. Вперше котам був застосований природний екологічно чистий засіб розчин полтавського бішофіту (РПБ). Для лікування тваринам контрольної групи застосовували стандартну терапевтичну схему, котам дослідної групи 1 у стандартній схемі були удосконалені антибактеріальний, вітамінний та імуностимулюючий препарати, у дослідній групі 2 – до стандартної схеми додавали застосування 2 % РПБ у дозі 1 мл/кг всередину протягом 5 діб. До початку лікування та після видужування у тварин відбирали кров для проведення гематологічних та біохімічних досліджень. У хворих тварин спостерігали зниження кількості лейкоцитів, паличкоядерних та сегментноядерних нейтрофілів, підвищення кількості лімфоцитів, ШОЕ, зниження лужної фосфатази, підвищення АЛТ та АСТ. Після одужання у крові тварин всіх груп достовірно (р<0,05) зросла кількість лейкоцитів: контрольної групи – на 13,1 %, дослідної групи 1 – на 54,4 %, дослідної групи 2 з застосуванням РПБ – на 67,8 %. Відсоткова частка паличкоядерних нейтрофілів зростає у котів контрольної групи в 3,75 рази (р<0,001); дослідної групи 1 – в 3,1 рази (р<0,001); дослідної групи 2 – у 5,0 разів (р<0,001), що достовірно вище (р<0,01) за показник у контрольній групі на 66,7 %. Відсоткова частка сегментноядерних нейтрофілів зростає у контрольних тварин в 1,07 рази; дослідної групи 1 – в 1,38 рази; дослідної групи 2 – достовірно (р<0,05) в 1,51 рази. Спостерігається зниження ШОЕ. У котів при застосуванні РПБ підвищуються кількість еритроцитів та гемоглобіну. У тварин всіх груп, після одужання загальний білок, лужна фосфатаза, АЛТ, АСТ, амілаза, креатинін, сечовина та глюкоза знаходяться у межах норми. Найменшими показники інтоксикації печінки спостерігали при застосуванні РПБ. Запропоновані методи лікування котів за панлейкопенії дали високу ефективність лікування, що підтверджувалось гематологічними та біохімічними дослідженнями фізіологічного стану організму. Найкращий результат проявила схема лікування з використанням РПБ.
7
Шевченко, Т. С. "ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ ХВОРОЇ НА ТРИХУРОЗ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ВІДПОВІДНО ДО РІЗНИХ СХЕМ ЛІКУВАННЯ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2019): 139–45. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.18.
Full textAbstract:
Трихуроз належить до поширених гельмінтозів тварин. Захворювання у великої рогатої худоби спричиняють два види нематод роду Trichuris: Т. ovis і Т. skrjabini, що паразитують, здебільшого, у сліпий і ободовій кишках. Трихуриси, проникаючи у слизову оболонку кишечника, спричиняють запа-лення, набряки, незворотні зміни в місцях ураження. При високому ступені інвазованості трихуроз проявляється клінічно у вигляді діареї, виснаження, інтоксикації та загибелі. У статті наведені ре-зультати досліджень змін гематологічних показників крові хворих на трихуроз телиць після засто-сування препаратів з різними схемами лікування. Для проведення досліду в умовах СПП «РВД-Агро» було сформовано 5 груп телиць 6‒18-ти місячного віку, яким задавали препарати Промектин 1 % та Альбентабс 360 за різними схемами. Кров відбирали до задавання препаратів на 5-ту та 10-ту добупісля останнього застосування лікарського засобу. До проведення досліджень у хворих телиць усіхдослідних груп спостерігали знижену кількість еритроцитів, вмісту гемоглобіну та гематокриту,що є ознакою анемії. За результатами досліджень встановлено, що ін’єкційний препарат Промек-тин 1 % є достатньо ефективним як за одно-, так і за дворазового застосування. На 10-ту добу піс-ля останнього прийому препарату тваринами кількість еритроцитів підвищувалася до рівня фізіо-логічних меж, а вміст гемоглобіну збільшився на 15 % за умови одноразової дачі препарату і на 6%при застосуванні промектину 2 дні поспіль. Альбентабс 360 виявився ефективним тільки за умовидворазового застосування. А саме, на 10-ту добу після останнього застосування препарату в дослід-них тварин кількість еритроцитів підвищилася на 11 %, досягнувши рівня фізіологічних меж, авміст гемоглобіну підвищився на 7 % та у всіх групах на кінець лікування залишався за межами фізі-ологічної норми. За умови одноразового застосування Альбентабс 360 виявився неефективним – кіль-кість еритроцитів знизилася на кінець досліду на 8 %, а гемоглобіну на 7 % порівняно з показникамидо лікування.
8
Bongo, Nataliya, and Nataliya Novosad. "Hematological and biochemical parameters of blood in patients with viral hepatitis c under different disease duration." Vìsnik Zaporìzʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu. Bìologìčnì nauki 1 (2018): 52–58. http://dx.doi.org/10.26661/2410-0943-2018-1-07.
Full text
9
Левицька, В. А., А. В. Березовський, and А. Б. Мушинський. "ДІАГНОСТИКА АНАПЛАЗМОЗУ В СОБАК." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2020): 252–58. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.32.
Full textAbstract:
Гранулоцитарний анаплазмоз – трансмісивне захворювання, що спричиняється дрібними облігатними внутрішньоклітинними бактеріями ряду Rickettsiales, а саме Anaplasma phagocytophilum. Можуть хворіти люди, собаки, коти, коні, вівці, кози, велика рогата худоба, лами. Дослідження проводили на базі ветерина-рної клініки «Фауна-Сервіс» м. Кам’янець-Подільського Хмельницької області протягом 2018–2019 років.На прийом до клініки потрапляли собаки різного віку, породи та статі. У дослідження було включено 13собак з позитивним ПЛР результатом на ДНК A. phagocytophilum. У всіх 13 собак спостерігали гоструформу захворювання. Більшість собак мали неспецифічні клінічні ознаки, такі як млявість та зни-жена рухова активність. Рідко спостерігались діарея та блювота. При фізичному огляді собаки бу-ли неактивними. Реєстрували гіпертермію (від 39,7 до 41,20 °C), тахікардію та поліпноє. Біохімічнедослідження крові виявило незначне зниження загального білка у 10 собак (53,57±1,36 г/л) і альбумінув 6 собак (23,01±1,31 г/л). Гематологічні зміни включали тромбоцитопенію в 11 собак(110,95±5,71 х 109/л) та анемію у 8 собак (кількість еритроцитів 4,55±0,36 х 1012/л; гемоглобін94,28±5,85 г/л; гематокрит 32,92 %). Також у 2 собак спостерігали лейкоцитоз (10,25±1,87 х 109/л).Крім того, найпоширенішими відхиленнями було підвищення ферментів у 8 собак та гіпербілірубіне-мія у 5 собак. Концентрація білірубіну була вище норми (23,98±6,65 мкмоль/л); лужна фосфатаза –113,53±15,58 од/л, АЛТ – 117,74±14,44 од/л, АСТ – 70,98±9,15 од/л. У мазках крові у 9 собак було вияв-лено в нейтрофілах невеликі овальні базофільні внутрішньоцитоплазматичні включення (морули) ро-зміром від 2 до 3 мкм, що відповідали A. phagocytophilum. Для остаточного встановлення і підтвер-дження діагнозу необхідне проведення аналізу крові методом ПЛР. Отже, гранулоцитарний анапла-змоз необхідно вважати як диференційний діагноз у собак у період активності кліщів у Хмельницькійобласті.
10
Paramonovа, K. V., O. V. Zakrevska, V. M. Gladun, and I. Yu Skyrda. "Діагностична значущість лабораторних досліджень при захворюваннях біліарної системи." GASTROENTEROLOGY, no. 3.49 (May 1, 2013): 64–76. http://dx.doi.org/10.22141/2308-2097.3.49.2013.86287.
Full textAbstract:
Вивчено світовий та вітчизняний досвід з питання оцінки ефективності застосування гематологічних досліджень при жовчнокам’яній хворобі (ЖКХ) і визначений необхідний обсяг лабораторних тестів при асимптомній ЖКХ, жовчній кольці та тих ускладненнях ЖКХ, що зустрічаються найчастіше: гострий холецистит, холедохолітіаз, холангіт, біліарний панкреатит.Діагноз встановлюється за допомогою методів візуалізації: ультразвукового дослідження, сцинтиграфії, комп’ютерної, магнітно-резонансної томографії, ретроградної холецистохолангіопанкреатографії та в деяких тяжких випадках — інтраопераційно.Лабораторна діагностика, що є невід’ємною частиною сучасної медицини, не втрачає своєї значущості для ведення пацієнтів із ЖКХ. Гематологічні дослідження використовуються з метою встановлення діагнозу, етіології, стратифікації ризику тяжкого перебігу, виявлення органної недостатності, визначення адекватності терапії. Зміни лабораторних показників дозволяють своєчасно запідозрити розвиток ускладнень та проводити моніторинг стану хворого. Лабораторні тести зазвичай є більш чутливими показниками стану пацієнта, ніж його самопочуття. Сукупність клінічних проявів, лабораторних даних та методів візуалізації покращує результати діагностики ЖКХ.
11
Dubova, O. A., and A. A. Duboviy. "Гепатопатія та нефропатія за бабезіозу собак: псевдогепаторенальний синдром." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, no. 83 (February 27, 2018): 102–7. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8320.
Full textAbstract:
У статті наведено результати досліджень симптомокомплексу гепатопатії та нефропатії за спонтанного бабезіозу собак. Паразитування збудників приводить до ураження багатьох життєво важливих органів завдяки втягуванню у патологічний процес ускладнень у вигляді шоку. Самі ускладнення індукуються діяльністю паразитів, в тому числі й руйнуванням еритроцитів. Потужні порушення виникають у полі мікроциркуляції. Нами було помічено, що останнім часом збільшилася кількість випадків гострої ниркової недостатності на фоні гострої печінкової недостатності у хворих на бабезіоз собак. За мету було поставлено вивчення особливостей перебігу гепатопатії та нефропатії, клінічної і лабораторної діагностики синдромів, встановлення їхнього зв’язку з загальною патогенетичною віссю захворювання. Наростання чисельності випадків симптомокомплексу гепатопатії з нефропатією було суттєвим впродовж останніх років. Синдроми супроводжуються характерними клінічними ознаками та зрушеннями у лабораторних показниках: анорексією, блювотою жовчю, жовтяницею, олігурією з подальшою анурією, гемоглобінурією з гематурією, протеїнурією, а також гіпербілірубінемією, наростанням активності трансаміназ, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази, уремією, креатинінемією. Загальні гематологічні дослідження свідчать, що в організмі хворих тварин відбувається потужний генералізований запальний процес, що підтверджується гіперлейкоцитозом та достовірним прискоренням швидкості осідання еритроцитів майже у 8 разів. Наявність синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ) підтверджується достовірним зростанням у плазмі рівня продуктів деградації фібриногена/фібрина та розчинних фібрин-мономерних комплексів, достовірною тромбоцитопенією. Циркуляторні розлади засвідчені зниженням гематокритної величини, що вказує на зниження об’єму ефективно циркулюючої крові. Синдром ДВЗ і циркуляторні розлади визначають шоковий стан. Таким чином, симптомокомплекс гепатопатії та нефропатії за бабезіозу собак є елементом шоку як загальнопатогенетичної осі ускладнень і, в силу вищевикладеного, може бути визначений як псевдогепаторенальний синдром. Такий стан вимагає негайного застосування засобів невідкладної терапії.
12
Проданчук, М. Г., Г. М. Балан, Н. В. Курділь, П. Г. Жмінько, and Н. М. Бубало. "Toxicologist`s opinion on the mechanisms of virus-induced hemoglobinopathies with toxic pneumonitis and systemic hypoxemia from COVID-19 and substantiation of rational detoxification methods." Ukrainian Journal of Modern Toxicological Aspects 88, no. 1 (June 30, 2020): 23–41. http://dx.doi.org/10.33273/2663-4570-2020-88-1-23-41.
Full textAbstract:
Коронавірусна хвороба COVID-19 у даний час є глобальною проблемою для людства, набувши характеру пандемії. З позиції токсикологів назріла необхідність узагальнити літературні дані про патогенетичні та патофізіологічні механізми формування основних клінічних проявів COVID-19 і обґрунтувати шляхи оптимізації лікувальних стратегій, використовуючи детоксикаційну терапію. Мета роботи. На підставі аналізу літературних даних виділити патогенетичні механізми формування основних клінічних синдромів COVID-19, узагальнити результати клініко-лабораторних досліджень, клінічні та гематологічні критерії прогнозування тяжкого перебігу зі смертельними наслідками при даній патології та обґрунтувати шляхи оптимізації детоксикаційної терапії. Матеріал і методи. Аналітичний огляд наукових публікацій виконаний з використанням реферативних баз даних наукових бібліотек PubMed, Medline і текстових баз даних наукових видавництв Elsevier, PubMed Central, BMJ Group та інших VIP-баз даних та охоплює період з 1 січня 2020 по 30 квітня 2020 року. Використано методи системного, порівняльного і контент-аналізу. Результати та висновки. Проаналізовано публікації щодо виявлення шляхів інфікування вірусом SARS-CoV-19, механізмів формування клінічних проявів різних варіантів перебігу хвороби COVID-19 для виділення найбільш інформативних предикторів розвитку тяжких форм захворювання, що призводять до летальних наслідків. Узагальнено літературні дані про механізми розвитку віремії SARS-CoV-19, виділені патогенетичні і патофізіологічні механізми формування вірусіндукованих гемоглобінопатій, токсичного пневмоніту, системної гіпоксемії, гіперферитинемії, цитокінової «бурі», окисного стресу і ендотоксикозу при COVID-19 і обґрунтовано шляхи оптимізації детоксикаційної терапії з включенням еферентних методів лікування, комплексутворюючих засобів для виведення надлишкових рівнів заліза та феритину, антиоксидантів і антигіпоксантів, кисневої терапії та трансфузії імунної плазми реконвалесцентів, компонентів донорської крові та стовбурових клітин. Ключові слова: коронавірусна хвороба, COVID-2019, вірусіндуковані гемоглобінопатії, пневмоніт, детоксикаційна терапія.
13
Чеканцева, Д. Ю., Н. С. Канівець, Л. П. Каришева, and В. В. Боброва. "ДІАГНОСТИКА ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ В СОБАКИ: КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК З ВЕТЕРИНАРНОЇ ПРАКТИКИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 25, 2020): 227–32. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.26.
Full textAbstract:
Панкреатит – це запалення підшлункової залози, що в собак найчастіше має гострий перебіг. Ухворих тварин виявляються блювання, кольки, скавчання, неприродна поза під час стояння, інколипроноси. Дослідження проводили в умовах клініки ветеринарної медицини міста Миколаєва. Мета досліджень – аналіз діагностики собаки у разі гострого панкреатиту. Ми дослідили і навели випадок з клінічної практики – це собака породи боксер віком 5 років масою тіла 17 кг, хвора на гострий панкреатит. Описано різні методи діагностики для постановки правильного діагнозу. В результаті проведеного обстеження брали до уваги дані анамнезу хворої тварини. Виявлено основну причину захворювання ‒ безконтрольна годівля (необмежений доступ до годівниці, у якій постійно був корм), яка спричинює надмірне споживання собакою кормів. Визначено зміни клінічного стану собаки та встановлено характерні ознаки (гіпертермію, тахіпное, тахікардію, невластиву позу під час стояння, кволість). У разі гематологічних досліджень діагностовано «запальну анемію» і помірний лейкоцитоз. Під час аналізу біохімічних показників виявлено гіперферментемію альфа-амілази, яка була майже удвічі вище за показник норми для собак. Підвищення активності в сироватці крові цього ферменту реєструється у разі ураження клітин підшлункової залози, особливо у разі гострого панкреатиту. Водночас діагностували білірубінемію та підвищення активності трансаміназ (АлАТ і АсАТ). Ультрасонографічно встановлено зміни розмірів та структури підшлункової залози. Візуалізація органу під час сонографії була нечітка та гіпоехогенна, що підтверджує набряк його тканин. На отримані результати доцільно зважати ветеринарам-практикам за необхідності диференціювання захворювань підшлункової залози.
14
Кручиненко, О. В., and А. Ю. Бридихіна. "ГЕМАТОЛОГІЧНІ ТА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ В КОТІВ І СОБАК ЗА НАЯВНОСТІ КТЕНОЦЕФАЛЬОЗУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 25, 2020): 218–23. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.27.
Full textAbstract:
Найпоширенішим ектопаразитарним захворюванням серед котів і собак є ктеноцефальоз, якийвикликається блохами роду Ctenocephalides (C. W. Stiles & B. J. Collins, 1930). Однією з особливостейцієї інвазії є хронічний перебіг, що пов’язаний з постійним нападом бліх на тварину, який супрово-джується сильним свербежем, виникненням алопецій, розвитком екзем, дерматитів тощо. Доситьчасто за паразитування Ctenocephalides spp. реєструють алергічний дерматит, залізодефіцитнуанемію й виснаження інвазованих тварин. Дослідження проводили на базі лабораторії паразитологіїкафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавської державної аграрноїакадемії та в умовах клініки ветеринарної медицини ТОВ «Біоцентр» (м. Полтава). Метою дослі-джень було з’ясувати вплив ектопаразитів Ctenocephalides spp. на гематологічні й біохімічні показ-ники сироватки крові інвазованих котів і собак. У дослідах використовували собак та котів з показ-ником інтенсивності інвазії від 17 до 42 екз. комах на тілі тварини. У крові тварин визначали: кіль-кість лейкоцитів, еритроцитів, вміст гемоглобіну, лімфоцити, вміст моноцитів, еозинофілів, базо-філів і незрілих клітин, гранулоцити, та гематокрит. Було сформовано чотири групи тварин: двіконтрольні (клінічно здорові коти і собаки) та дві дослідні (уражені паразитичними комахамиCtenocephalides spp.). Результати проведених досліджень дали змогу з’ясувати, що кровосисні кома-хи негативно впливають на організм хворих тварин. У крові інвазовиних тварин реєстрували вірогід-не зниження кількості еритроцитів (Р<0,05), вмісту гемоглобіну (Р<0,01) та гематокриту. Водно-час показник кількості лейкоцитів зростав у крові хворих котів і собак (Р<0,01). У сироватці кровіхворих тварин визначали: вміст загального протеїну, креатиніну, сечовини, глюкози, активністьаланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази та лужної фосфатази. За допомогою прове-дених досліджень з’ясували, що зміни з боку біохімічних показників сироватки крові хворих тваринвказували на наявність супутньої патології – гепаторенального синдрому, що проявлялось підвищен-ням вмісту загального протеїну, сечовини, креатиніну, активності АсАТ, АлАТ та лужної фосфата-зи (Р<0,01). Отримані результати розширюють відомі дані стосовно патогенезу за умови парази-тування бліх на котах і собаках, а також дозволять ефективно проводити лікування хворих тварин.
15
Liubarets, Tatiana. "БІОХІМІЧНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ СТАНУ НИРОК У ПАЦІЄНТІВ З ПЛАЗМОКЛІТИННОЮ МІЄЛОМОЮ, ПОСТРАЖДАЛИХ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС." Actual Problems of Nephrology 25 (March 19, 2020): 41–45. http://dx.doi.org/10.37321/nefrology.2019.25-07.
Full textAbstract:
Мета. Вивчити особливості біохімічних показників функції нирок в перебігу плазмоклітинної мієломи у пацієнтів, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.Матеріали і методи. Проаналізовано особливості перебігу захворювання у 64пацієнтів з плазмоклітинною мієломою (ПКМ), які знаходились на обстеженні та лікуванні у відділенні радіаційної онкогематології ННЦРМ протягом 2010-2017 рр. Оцінено основні клініко-лабораторні характеристики ПКМ (рівень ЛДГ, β2-мікроглобуліну, альбуміну, кальцію сироватки крові, сечовини, креатиніну та рівня гемоглобіну) з урахуванням радіаційного анамнезу (учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, евакуйовані із зон безумовного відселення, жителі контамінованих територій та група порівняння) і стадії ПКМ за класифікацією Durie-Salmon et al. (1975) та ISS (1985).Результати. Встановлено, що у хворих на ПКМ з обтяженим радіаційним анамнезом порівняно з неопроміненими пацієнтами вірогідно зростав рівень β2-мікро-глобуліну (р=0,02) та кальцію (р=0,04). Підтверджено, що найбільш інформативними характеристиками пацієнтів з ПКМ є рівень сечовини (F = 3,58; р =0,05) та альбуміну сироватки крові (F = 4,00; р = 0,05). Підтверджено суттєвий взаємозв’язок основних показників функції нирок у обстежених, з розвитком анемії та рівнем кальцію, що залежить від ступеню остеолітичного ураження кісткової тканини.Висновки. Виявлені відмінності щодо біохімічних та клініко-гематологічних показників пацієнтів з ПКМ, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, і осіб без ускладненого радіаційного анамнезу можуть скласти підґрунтя для прогнозування ефективності перебігу захворювання і потребують подальших досліджень в даному напрямку.
16
Dorosh, O. I., I. P. Tsymbalyuk-Voloshyn, R. S. Polishchuk, L. Ya Dubey, O. I. Vorobel, O. I. Kozlova, O. O. Troyanovska, et al. "Гістіоцитоз із клітин Лангерганса: особливості клініко-лабораторних проявів та перебігу хвороби." CHILD`S HEALTH, no. 5.56 (September 11, 2014): 40–49. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.5.56.2014.76242.
Full textAbstract:
Мета дослідження. Уточнити особливості клінічних симптомів, перебігу захворювання та ефективності лікування гістіоцитозу з клітин Лангерганса (ГКЛ) у дітей. Методи дослідження. Клінічний, гематологічний, біохімічний, гістологічний, імуногістохімічний, радіологічний. Результати дослідження. Проведено аналіз 25 випадків ГКЛ у дітей. Моносистемна форма ГКЛ найчастіше уражає кісткову систему. Мультисистемний ГКЛ характеризується розмаїттям клінічних проявів, значно тяжчим перебігом та високим ризиком смерті. Третину хворих із мультисистемною формою ГКЛ становлять діти першого року життя. Діти з моносистемною формою ГКЛ характеризуються повною клінічною відповіддю на терапію першої лінії. У той же час у дітей із мультисистемною формою повна відповідь на поліхіміотерапію спостерігається лише в 30,0 %. Прогноз перебігу хвороби залежить від ініціального ураження органів ризику (кісткового мозку, печінки, легень, селезінки), порушення їх функції та віку дитини на час встановлення діагнозу. Реактивація процесу в дітей із мультисистемною формою ГКЛ відбувається в перші 12 міс. із часу дебюту хвороби.
17
Pykalyuk, Vasyl, and Anna Yushchuk. "Особливості клініко-біохімічного та молекулярно-імунологічного статусу хворих на COVID-19 залежно від віку та супутньої патології." Notes in Current Biology, no. 2 (February 3, 2022): 34–39. http://dx.doi.org/10.29038/ncbio.21.2.34-39.
Full textAbstract:
Поява (СOVID-19) поставила перед фахівцями у сфері охорони здоров’я складні завдання, пов’язані зі швидкою діа-гностикою та клінічним веденням хворих із цією інфекцією. Хоч епідемія коронавірусної інфекції COVID-19 охопила весь світ, ба-гато проблем щодо епідеміології, діагностики, клініки, лікування та профілактики цієї інфекції залишаються мало вивченими та не-однозначними.
У статті подано структурну характеристику (вікову, статеву, діагностичну) хворих на COVID-19, пролікованих на базі КП «Волинська обласна інфекційна лікарня» за 2020-2021 роки, охарактеризовано особливості гематологічних та біохімічних показни-ків у хворих на COVID-19 різних вікових груп залежно від супутньої патології.
Виявлена кореляційна залежність між гематологічними, біохімічними, імунологічними та молекулярно-біологічними дослі-дженнями у хворих на COVID-19 різної статі та різних вікових категорій дозволить виробити принципи ранньої діагностики захво-рюваності, передбачити клінічний перебіг та створити персоніфікований підхід до лікування хворих з COVID-19. Результати дослі-дження дозволять підвищити ефективність діагностики та розробити критерії прогнозування щодо протікання захворювання, що надасть можливість забезпечити адекватну терапію, та збереження в подальшому здоров’я і життя хворих.
18
Довгій, Ю. Ю., and П. М. Прус. "КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЕКТОСАНУ ХВОРИМ НА ПСОРОПТОЗ ВІВЦЯМ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2020): 210–15. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.26.
Full textAbstract:
Захворювання овець на псороптоз надзвичайно поширене і пов’язане зі сприятливими умовами для паразитів на шкірі цих тварин, а також скупченим утриманням овець. Клінічно псороптоз характе-ризується ураженням шкіри у вигляді алопецій з випадінням шерсті шматками, свербіжем, розвит-ком папулярного і пустулярного дерматиту, алергічних проявів на фоні схуднення та симптомів загальної інтоксикації. У досліді виявлена інтенсивність інвазії овець кліщами Psoroptes ovis становиладо 10 кліщів на 10 см2 шкіри. У гематологічних показниках уражених тварин виявили лейкоцитоз,еозинофілію, паличкоядерну нейтрофілію, лімфоцитопенію та моноцитоз. Це свідчить про розвитоксистемного реактивного запального процесу в організмі овець у разі псороптозу внаслідок інтокси-каційного впливу збудника й алергічної реакції тварини з метою блокади антигенів кліща. Визначенепригнічення реакцій клітинного імунітету уражених овець і активізація їх системи мононуклеарнихфагоцитів є закономірним процесом у боротьбі зі збудниками дерматозоонозів. Біохімічні парамет-ри хворих на псороптоз овець показали достовірні білірубінемію і наростання активності трансамі-наз (АСТ, АЛТ). Такі зміни визначають розвиток реактивного гепатиту та печінкової недостатно-сті, як наслідок токсичного впливу збудника на організм тварини. Застосування препарату «Екто-сан» для боротьби з псороптозом призвело до зникнення симптомів захворювання через 15 днів (ін-тенсефективність становить 75–80 % на 15-у добу та 100 % на 30-у добу). Лабораторні показникикрові стабілізувалися до контрольних упродовж періоду спостереження, окрім моноцитозу та кре-атинінемії. Останні визначають залишкові патологічні процеси внаслідок впливу препарату на орга-нізм тварини, котрі не зникають упродовж періоду спостереження. Також відбулося порушенняфільтраційної здатності нирок, супроводжене наростанням рівня залишкового азоту в сироватцікрові, що посилило інтоксикацію організму овець. Моноцитоз, визначений у перехворілих овець, є сві-дченням того, що у шкірі боротьба із запаленням не завершилась упродовж місяця спостережень.
19
Yastremskaya, S. O., and N. M. Petryk. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІН ГЕМАТОЛОГІЧНИХ ІНДЕКСІВ НА ТЛІ ГЕМАТОСУПРЕСІЇ, ВИКЛИКАНОЇ ДІЄЮ ЦИКЛОФОСФОАМІДУ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 4 (February 25, 2021): 109–15. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11824.
Full textAbstract:
Резюме. Гематосупресія, викликана дією цитостатичних препаратів, що відносяться до групи алкілуючих сполук, у гематології є частим явищем, із компенсацією даного стану за рахунок появи ділянок екстрамедулярного гемопоезу (ЕМГ) в периферійних органах кровотворення. Оцінка зміни гематологічних індексів, які виникають при ЕМГ, спрямована на розробку додаткових діагностичних критеріїв захворювань системи крові.
Мета дослідження – вивчити зміни гематологічних індексів периферійної крові при гематосупресії, викликаній циклофосфоамідом.
Матеріали і методи. Дослідження виконано на 30 статевозрілих мишах Balb/c із середньою масою тварин 25 г, яких поділили на дві групи, – інтактну і дослідну по 15 мишей у кожній. Для індукції ектрамедулярного гемопоезу використано мобілізаційний протокол, розроблений на кафедрі патології та біології розвитку Стенфордського університету [5]. Тваринам дослідної групи в перший день експеременту внутрішньочеревно вводили болюсну дозу циклофосфоаміду («Ендоксан», виробник «Baxter Oncology GmbH» (Німеччина)) – 200 мг/кг із наступними триденними внутрішньочеревними ін’єкціями людського рекомбінантного гранулоцитарного колонієстимулювального фактора G-CSF (препарат «Грастим» виробник Dr. Reddy’s (Індія)) в дозуванні 250 мкг/кг. Оцінку гематосупресії, викликаної комбінацією циклофосфоаміду та G-CSF, виконували у віддалений період на 21 добу експерименту. Для дослідження було відібрано цільну кров, забір якої здійснено з порожнини серця. Дослідження гематологічних індексів проведено на аналізаторі Horiba Yumizen H500.
Результати. Виявлено повну компенсацію анемічних проявів, викликаних гематосупресією на 21 добу експерименту, на що вказує достовірне (p˂0,025) збільшення абсолютної кількості еритроцитів на 119,34 %, із збереженням морфометричних параметрів у межах норми в новій популяції еритроцитів та незначним збільшенням їх гетерогенності, виявленого на основі достовірного (p<0,001) підвищення коефіцієнта варіації у дослідній групі на 16,12 % та стандартного відхилення на 8,72 %. Встановлено зміну тромбоцитарного гомеостазу, що полягала в утворенні надмірної кількості фракції великих тромбоцитів у дослідній групі тварин на 52,23 % (p<0,001) порівняно з показниками інтактної групи тварин. Відмічено незначне зменшення середнього об’єму тромбоцитів на 7,57 % (p<0,001). Імуносупреcія, викликана циклофосфоамідом, що призводить до виникнення гострих форми нейтропенії на 21 добу експерименту, була повністю компенсована, про що свідчить збільшення абсолютного числа нейтрофілів у 14,5 раза в дослідній групі тварин. Серед мієлоїдних клітин лейкоцитарного ряду спостерігається збільшення лімфоцитів, моноцитів, еозинофілів та базофілів на 60,32; 66,99; 68,75; 76,39 % відповідно.
Висновки. На основі змін гематологічних індексів периферійної крові ми виявили посилення гематопоезу клітин мієлоїдної та мегакаріацитарної ланки із компенсацією гематосупресії, викликаної циклофосфоамідом на 21 добу експерименту. В тварин дослідної групи діагностовано посилення еритропоезу із компенсацією анемічних проявів, активацію тромбоцитарного гемопоезу та подоланням імуносупресії, викликаної дією циклофосфоаміду за рахунок ін’єкцій G-CSF, що підтверджено збільшенням нейтрофілій у 14,5 раза.
20
Vusyk, D. O. "Зміни гематологічних та біохімічних показників крові кішок за піометри до і після лікування." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, no. 83 (February 26, 2018): 40–43. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8308.
Full textAbstract:
Серед акушерських та гінекологічних захворювань одні з перших місць займають ендометрит та піометра. Для постановки діагнозу і в якості контролю лікування широко використовують клінічний і біохімічний аналізи крові. У кішок діагностика піометри частіше базується на клінічних ознаках тому, що лабораторні методи діагностики не достатньо обґрунтовані. Дослідження проводились на кафедрі хірургії Сумського національного аграрного університету та в центрі ветеринарної медицини «Хелс» міста Суми. У роботі викладені матеріали власних досліджень авторів щодо визначення морфологічного складу крові та біохімічних показників у здорових тварин та кішок за піометри. Дослідження проводили до і після проведення терапії. Визначали діагноз загальноклінічними методами результати яких підтверджували лабораторними та спеціальними методами досліджень. Для консервативного лікування кішок за піометри використовували комбінацію препаратів алізін 10 мг/кг та галапан 0,001–0,002 мг/кг в поєднанні з кобактаном. Під час морфологічного дослідження крові визначали такі показники: кількість еритроцитів, концентрацію гемоглобіну, кількість лейкоцитів, лімфоцитів, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), лейкограму. Біохімічні дослідження крові проводили фотометричним способом на біохімічному аналізаторі-напівавтоматі StatFax 1804. Загальний білок, сечовину, креатинін, АЛТ, АСТ, діастазу, йодну пробу, глюкозу визначали за загальноприйнятою методикою. У статті описані зміни морфологічного складу крові в різні періоди прояву піометри. Встановлено, що підвищення рівня лейкоцитів не є обов’язковою ознакою при піометрі, а навпаки, при розвитку патологічного процесу рівень лейкоцитів знижується. Виражений лейкоцитоз (21,6 ± 1,12 Г/л) спостерігався лише в перші доби прояву піометри. Аналіз даних проведеного нами дослідження показало, що у кішок за піометри, на відміну від здорових самок, відбувається збільшення показників сечовини, креатиніну, АЛТ і АСТ, діастази. Йодна проба позитивна і спостерігається явище гіперглікемії. Консервативне лікування тварин за піометри сприяло зниженню лейкоцитозу, ШОЕ, нормалізації кількості паличкоядерних, сегментоядерних нейтрофілів, моноцитів та лімфоцитів. Після терапії кішок за піометри показники креатиніну, сечовини, АЛТ, АСТ, діастази та глюкози поступово нормалізувались.
21
Чечет, О. М., В. Л. Коваленко, and О. С. Гайдей. "ДОКЛІНІЧНІ ВИПРОБУВАННЯ ПРЕПАРАТУ “БІОМАГН” НА ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИНАХ ТА З ВИКОРИСТАННЯМ КУЛЬТУРИ ІНФУЗОРІЙ TETRAHYMENA PYRIFORMIS." Medical and Clinical Chemistry, no. 3 (December 14, 2021): 48–56. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i3.12581.
Full textAbstract:
Вступ. Токсикологічний контроль ветеринарних препаратів запобігає можливим порушенням обміну речовин, негативному впливу на органи і тканини, виникненню побічних дій та віддалених наслідків, створює передумови для визначення оптимальних терапевтичних доз, способів і термінів застосування, шляхів та часу виведення з організму, що, у свою чергу, сприяє розробці нових високоефективних конкурентоспроможних препаратів.
Мета дослідження – провести доклінічні випробування пробіотичного препарату “Біомагн”: визначити гостру токсичність, виявити його можливу шкідливість при одноразовому введенні в організм тварин і встановити токсичні й летальні дози.
Методи дослідження. Токсичність і шкідливість препарату визначали в дослідах на найпростіших тест-організмах інфузоріях тетрахімен піріформіс (Tetrahymena pyriformis) та на лабораторних тваринах (білих мишах). Гостру токсичність препарату “Біомагн” вивчали на білих безпородних нелінійних мишах живою масою (22,5±0,2) г, яких годували стандартним гранульованим кормом відповідно до норм правил годівлі. Токсикологічні дослідження проводили згідно з монографією “Доклінічні дослідження ветеринарних лікарських засобів” (І. Я. Коцюмбас та ін., 2006) і СОУ 85.2-37-736:2011 “Препарати ветеринарні. Визначення гострої токсичності”. Для визначення ступеня кумуляції досліджуваного засобу використовували метод Ю. С. Кагана i В. В. Станкевича.
Результати й обговорення. Під час досліджень встановлено, що імуномодулюючий пробіотичний препарат “Біомагн” на основі магнію хлориду, хітозану, суміші пробіотичних бактерій та ензимів не проявляє токсичних властивостей при взаємодії з інфузоріями впродовж 30 хв, тому що зберігається повна 100 % життєдіяльність особин культури тетрахімен, як і в контрольних пробірках. Як свідчать результати досліджень, гостра токсичність на лабораторних тваринах препарату “Біомагн” становить LD50 – 5000 мг/кг живої маси мишей. Під час клінічного спостереження за тваринами дослідних груп у всіх групах відхилень не виявлено, шкірний покрив гладкий, блискучий, відмови від корму не спостерігали, порушень роботи шлунково-кишкового тракту і центральної нервової системи в жодній із груп не відмічено, загибелі й захворювань не відзначено. Препарат “Біомагн” не має шкідливого впливу і стимулює покращення обміну речовин, що, у свою чергу, сприяє збільшенню маси тварин. Гематологічні показники периферичної крові мишей при застосуванні препарату достовірно не змінювались. Усі показники перебували в межах фізіологічної норми та залишалися такими до закінчення терміну експерименту, що вказувало на безпечність і нетоксичність досліджуваного засобу. За встановленими ознаками препарат віднесено до 4 класу щодо небезпечності. Композиція суміші пробіотичних бактерій Bacillus subtilis, Bacillus licheniformis, Enterococcus faecium, висушених продуктів ферментації мікроорганізмів Lactococcus Lactis, Bacillus subtilis, Bacillus licheniformis та магнію хлориду, хітозану, яка забезпечує нормалізацію обміну речовин тварин, впливає на підвищення загальної резистентності організму, стимулює роботу органів травлення.
Висновки. За результатами досліджень, проведених з метою визначення гострої токсичності препарату “Біомагн”, можна зробити висновок, що він не токсичний (СОУ 85.2-37-736:2011). Розведення препарату “Біомагн” у різних концентраціях є нешкідливими для найпростіших Tetrahymena pyriformis.
22
Гудь, А., and Ю. Довгій. "ПОШИРЕННЯ ТРЕМАТОДОЗІВ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ТА ЗАХОДИ БОРОТЬБИ." Аграрний вісник Причорномор'я, no. 99 (May 28, 2021). http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2021.99.13.
Full textAbstract:
Науковим дослідженням було установлено, що в господарствах Житомирської області, широке розповсюдження набули такі паразитарні захворювання: фасціольоз, парамфістоматоз та дикроцеліоз. Вони є досить поширеними на даній території і несуть значні економічні збитки для господарств.
Досліджено, що середня екстенсивність інвазії становила 38,2%, парамфістомозу 4,2% та дикроцеліозу 6,9%, при максимальній ураженості в даному господарстві складає в межах 33-42%. Встановлено, що шляхами розповсюдження даних захворювань є стоячі мілкі водоймища, що знаходяться на пасовищах де випасається велика рогата худоба. Упродовж весняного періоду трематодозна інвазія почала знижуватись і зберігалась на такому рівні влітку та восени.
Результати досліджень свідчили про зміни гематологічних показників крові у хворих тварин після введення антигельмінтика «Тектін Супер». На початку досліджень було встановлено, що у хворих тварин інтенсивність інвазії складала 12,0 яєць фасціол, 7,0 яєць дикроцелій, 4,0 яйця парамфістом в одному грамі фекалій. На 15 - добу ефективність антигельмінтика становила 100%. Було отримано задовільні результати після лікування, що підтверджується підвищенням кількості еритроцитів, сегментоядерних нейтрофілів, лімфоцитів, вмісту гемоглобіну в еритроциті, гематокриту. Гематологічні показники крові тварин відновились до фізіологічних меж.
Підвищення біохімічних показників крові до фізіологічних меж або контрольної групи, проходило за рахунок дії антигельмінтика Тектін Супер на фасціоли, дикроцелії, парамфістоми. Це проходило за рахунок припинення синтезу і проникнення в організм продуктів життєдіяльності трематод, що володіє імуносупресивною дією. Результат дії антигельмінтика на організм був позитивним.
23
Rozhkovska, N. M., P. V. Sytnyk, M. Y. Golubenko, and O. O. Sadovnycha. "ЛЕЙКОЦИТАРНІ ІНДЕКСИ У ПРОГНОЗУВАННІ КЛІНІЧНИХ НАСЛІДКІВ ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (October 4, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2017.2.7794.
Full textAbstract:
Мета дослідження – оцінка діагностичної цінності лейкоцитарних індексів у прогнозуванні клінічних наслідків запальних захворювань органів таза (ЗЗОТ) у жінок.Матеріали та методи. Проведений аналіз клінічних вислідів у 75 жінок із гнійно-запальними захворюваннями органів малого таза. Всім жінкам проведено дослідження загальноклінічних та біохімічних показників, а також фізикальні дослідження за стандартними методиками. На підставі одержаних даних розраховували стандартні лейкоцитарні індекси.Результати дослідження та їх обговорення. Усім хворим протягом двох перших діб виконані оперативні втручання (екстирпація матки, надпіхвова ампутація матки, аднексектомія, тубектомія). Післяопераційні ускладнення спостерігались у 16 (76,2 %) хворих у вигляді проявів інфекції рани, гіпертермії. Після проведеного лікування відбулася нормалізація показників лейкоцитарних індексів у більшості (88,0 %) пацієнтів. Найбільш прогностично цінними в прогнозуванні клінічних наслідків були у пацієнток із гнійно-запальними захворюваннями органів малого таза саме гематологічний показник інтоксикації (ГПІ) та лейкоцитарний індекс інтоксикації за Кальф-Каліфом.Висновки. 1. Для жінок, хворих на запальні захворювання органів малого таза характерні помірно виражена анемія, гіповолемія, лейкоцитоз із зсувом вліво, відносна моноцитопенія. 2. Найбільш високі прогностичні характеристики щодо оцінки тяжкості захворювання при даній патології має ГПІ (J=0,38), якому незначно поступається ЛІІКК (J=0,37).
24
Shostakovych-Koretskaya, L. R., K. Y. Lytvyn, O. O. Volikova, I. O. Gubar, Z. O. Chykarenko, O. A. Kushnerova, and O. V. Sheveleva. "АНАЛІЗ ЗМІН СИРОВАТКОВОГО БЕТА-2-МІКРОГЛОБУЛІНУ ТА ПОКАЗНИКІВ ГЕМАТОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ВІЛ-АСОЦІЙОВАНИМИ НЕВРОЛОГІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ." Вісник наукових досліджень, no. 3 (November 1, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.3.8092.
Full textAbstract:
Пацієнти 4 клінічної стадії ВІЛ-інфекції із неврологічними захворюваннями мають тенденцію до збільшення рівня сироваткового β2-мікроглобуліну (β2 – МГ) та значні відмінності основних показників гематологічного та імунологічного профілю порівняно з групою пацієнтів без захворювань нервової системи.Мета дослідження – визначити рівень β2-мікроглобуліну та його зв’язок з основними гематологічними та імунологічними показниками у пацієнтів 4 клінічної стадії ВІЛ-інфекції при наявності та відсутності захворювань центральної нервової системи.Матеріали і методи. У дослідження включено 77 пацієнтів із 4 клінічною стадією ВІЛ-інфекції віком від 20 до 56 років, яких поділили на дві групи: першу групу склали 38 пацієнтів із характерними для відповідної клінічної стадії захворюваннями, окрім неврологічних, другу – 39 пацієнтів, які мали ВІЛ-асоційовані неврологічні захворювання. Групу контролю становили 15 здорових донорів відповідної статі та віку. Визначення β2-мікроглобуліну проводилось за методом ІФА зі стандартними тестсистемами (вир. США ). Статистичну обробку результатів проводили за допомогою ліцензійного програмного продукту STAT IST ICA v.6.1®.Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено значну відмінність між маркерами імунного статусу та показниками гемограми. Серед тих, хто мав неврологічні захворювання (друга група), визначалась лейкопенія на рівні (3,88±0,27) Г/л проти (5,07±0,27) Г/л (р<0,01), середня кількість тромбоцитів була нижче в 1,2 раза (р<0,05), а показник ШОЕ – більшим у 2,7 раза (р<0,001), ніж у пацієнтів 4 клінічної стадії ВІЛ без неврологічних захворювань (перша група). Відносна та абсолютна кількість Т-лімфоцитів хелперів (ТЛ) у пацієнтів другої групи була у 1,9 і 3 раза меншою за відповідні показники у хворих першої групи (р<0,001). Суттєві відмінності мала загальна кількість лімфоцитів (р<0,001) і Т-лімфоцитів (р<0,01). Середній показник вірусного навантаження (ВН) РНК ВІЛ у хворих другої групи (Log10 ВН – 5,02 коп/мл) перевищував показник першої групи більше, ніж на порядок – 3,90 коп/мл (р<0,01). Дослідження маркера імунної активації β2-МГ виявило стійку тенденцію до збільшення рівня цього білка у пацієнтів із ВІЛ-інфекцією при наявності неврологічних захворювань (р<0,05 порівняно з групою пацієнтів без неврологічних захворювань). За результатами кореляційного аналізу, в пацієнтів із 4 клінічною стадією ВІЛ-інфекції, незалежно від наявності неврологічних захворювань, виявлено достовірні зв’язки між рівнем β2-МГ та ВН і імунологічними та гематологічними показниками. Так, рівень цього білка прямо корелював з ШОЕ (rs=0,42; р<0,001) та показником ВН РНК ВІЛ (rs=0,23; р<0,05). Зростання рівня β2-МГ було пов’язане зі зниженням абсолютної кількості ТЛ (rs=-0,40; р<0,001) і ТЛХ (rs=-0,39; р<0,001), загального числа лімфоцитів (rs=-0,43; р<0,001) і відносної кількості ТЛХ у сироватці крові (rs=-0,36; р<0,01). Більш виразними були кореляції у пацієнтів із ВІЛ-асоційованими неврологічними захворюваннями.Висновки. Пацієнти з ВІЛ-асоційованими неврологічними захворюваннями, мають суттєві відмінності всіх основних показників гематологічного та імунологічного профілю порівняно з групою пацієнтів без захворювань нервової системи. Тенденція до збільшення рівня сироваткового β2-МГ при наявності неврологічних захворювань паралельно зі значними змінами імунологічних та гематологічних показників може бути використана для прогностичної моделі розвитку ВІЛ-асоційованих неврологічних захворювань.
25
Boychuk-Tovsta, O. G., and M. M. Rozhko. "МІСЦЕВЕ МЕДИКАМЕНТОЗНЕ ЛІКУВАННЯ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ У ВАГІТНИХ ЖІНОК ІЗ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНОЮ АНЕМІЄЮ." Вісник наукових досліджень, no. 1 (April 27, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.1.7592.
Full textAbstract:
Захворювання тканин пародонта займають одне з перших місць у структурі стоматологічних захворювань, які виявляються під час вагітності. Ще глибші зміни в гомеостазі ротової порожнини відбуваються у разі патологічного перебігу вагітності. Одним із найпоширеніших захворювань, що ускладнює перебіг вагітності, є залізодефіцитна анемія (ЗДА). ЗДА – це клініко-гематологічний синдром, що характеризується зниженням кількості заліза в організмі (крові, кістковому мозку і депо), при якому порушується синтез гема, а також білків, які містять залізо (міоглобіну, залізовмісних тканинних ферментів).Мета дослідження – розробити місцеве медикаментозне лікування генералізованого пародонтиту у вагітних на тлі залізодефіцитної анемії.Матеріали і методи. Ефективність застосування запропонованого місцевого лікувально-профілактичного комплексу проводили за допомогою індексної оцінки пародонтологічного статусу в 32 вагітних жінок, хворих на генералізований пародонтит на тлі залізодефіцитної анемії. Досліджували динаміку змін клінічних показників стану тканин пародонта, а саме: індекс гігієни Гріна–Вермільйона, індекс кровоточивості за Muhlemann, глибини пародонтальних кішень, індекс Рамфйорда. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено ефективність місцевого застосування для полоскання ротової порожнини розчину антисептика на основі октенідину дигідрохлориду і 2-феноксіетанолу “Октенісепт”, а для аплікацій – гель на основі 0,2 % гіалуронової кислоти “Генгігель”.Висновки. Використання запропонованого способу місцевого лікування генералізованого пародонтиту дає можливість отримати стабілізацію процесу й забезпечити довготривалу ремісію.
26
Тодоров, М., and В. Кушнір. "РЕАБІТАЛІЦІЙНІ ЗАХОДИ У РАЗІ ГОСТРИХ РОЗЛАДІВ ТРАВЛЕННЯ У ТЕЛЯТ ПІД ЧАС НЕОНАТАЛЬНОГО ПЕРІОДУ." Аграрний вісник Причорномор'я, no. 99 (May 28, 2021). http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2021.99.11.
Full textAbstract:
Застосування продукту мікробіологічного синтезу зі штамів спороутворюючих мікроорганізмів кормової добавки Олін по 3г на тварину на день впродовж 10 днів після перехворювання телят на гострі розлади травлення, сприяє відновленню гематологічних показників та профілактує рецидиви шлунково - кишкових захворювань.
27
Tymchenko, A. S., S. Yu Serhutina, and V. M. Zalesskyi. "THE ROLE OF INTRAVENOUS IMMUNOGLOBULINS IN THE COMPLEX TREATMENT OF HEMATOLOGICAL AND AUTOIMMUNE SYSTEM DISEASES." Hematology & blood transfusion: interdepartamental collection, 2016. http://dx.doi.org/10.33741/0435-1991.40.20.
Full text
28
Shapovalova, А. А. "ХАРАКТЕРИСТИКА ПСИХОСОМАТИЧНОГО СТАНУ ДІТЕЙ У ПЕРІОД РЕМІСІЇ ОНКОГЕМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В ПРОЦЕСІ КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ З ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ МІНЕРАЛЬНОЇ ВОДИ «МАРІЯ»." Вісник наукових досліджень, no. 4 (January 13, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.4.8319.
Full textAbstract:
Результати аналізу даних літератури свідчать, що вживання мінеральної води (МВ) сприяє зменшенню проявів ендогенної інтоксикації, відновленню функції гепатобіліарної системи та адаптаційних механізмів. Однак це потребує додат-кових досліджень.Мета дослідження – оцінити динаміку психосоматичного стану в дітей у період ремісії онкогематологічних захворювань за комплексом реабілітації з диференційованим призначенням питного водолікування нативною МВ “Марія”.Матеріали і методи. Санаторно-курортне лікування (СКЛ) проводили в умовах дитячого санаторію “Джерело” в Трускавці. Алгоритм обстеження дітей включав загальне клінічне обстеження та лабораторні дослідження крові. Для оцінки імунологічної реактивності організму використовували інтегральні гематологічні показники. В діагностиці психологічного стану дітей застосовували спостереження, бесіди, методи психодіагностики.Результати досліджень та їх обговорення. На кінець реабілітації, за оцінкою функціонального стану дітей, відмічали зменшення від 42,5 до 19,1 % скарг на втомлюваність, зниження больового синдрому в гастродуоденальній ділянці та у правому підребер’ї від 21, до 6,4 %, головного болю – від 19,1 до 2,1 %, поліпшення апетиту – в 18,8 % дітей. Після реабілітації позитивна динаміка проявлялась зменшенням проявів бактеріальної інтоксикації: зниження частоти реакцій гіперчутливості миттєвого типу на 18,2 %, зменшення частоти показників бактеріальної інтоксикації на 9 %. Під впливом комплексу реабілітації дітей на кінець СКЛ частота неспецифічних адаптаційних реакцій організму (НАРО) низького рівня збільшилась із 45,4 % до 63,6 %, частота II ступеня напруження – від 45,4 до 72,7 % при збереженні проявів дітей реакцій спокійної активації у 90,9 %.Висновки. Є доцільною порівняльна характеристика отриманих результатів СКЛ із тими, що стосуються іншого комплексу реабілітації дітей у період ремісії онкогематологічних захворювань в санаторії для дітей із батьками, тобто сімейної реабілітації.