To see the other types of publications on this topic, follow the link: Гендерні особливості.
Journal articles on the topic 'Гендерні особливості'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Гендерні особливості.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Svyatnenko, I. O. "Гендерна культура ортодоксального та модерністського юдаїзму." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 2(142) (April 25, 2017): 49. http://dx.doi.org/10.15421/171724.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблемі співвідношення ортодоксально-традиційних та модерністських засад в гендерній культурі юдаїзму. Підводячи підсумки проведеного дослідження, автор відзначає, що гендерні відносини в конкретній релігійній громаді багато в чому залежать від гендерної системи суспільства країни перебування. Гендерний режим релігійної громади запозичує моделі гендерно-статевих відносин, спілкування, зразків поведінки. Провідниками запозичень і їх адаптерами нерідко стають самі члени громади. Безпосередньо через їх практики і через практики їхніх сімей відбувається іноваціонування громад, їх гендерної ідеології і релігійних інституцій.Вищеперераховані практики включають в себе поняття релігійної і світської ідентичностей, сексуальності, влади, релігійної і світської освіти й інші категорії, які безпосередньо пов’язані з поняттями гендеру і гендерних відносин. При цьому особливості гендерного позиціювання істотно різняться в патріархальній та егалітарній гендерній культурах. Гендерна ідентичність юдеїв в патріархальних культурах припускає міксування релігійних та світських уявлень про гендерні ролі. Позиціонування патріархально-релігійного укладу стикається з практиками в повсякденному житті. Найбільш помітним це перетинання стає в сексуальному житті, кар’єрній активності і сімейних стратегіях жінок. Протиріччя між гендерним позиціонуванням і практиками нерідко веде до виникнення почуття провини у членів юдейських громад в патріархальних гендерних культурах суспільства оточення, яке стає частиною їх гендерної ідентичності. У той же час значна кількість практик, не схвалюваних юдаїзмом, знаходять підтримку в гендерних культурах патріархальних суспільств, що веде до розуміння цих практик як легітимних і в рамках релігійних громад. Це твердження стосується, зокрема, індивідуальних практик вивчення жінками священних текстів.В суспільствах з егалітарною гендерною культурою гендерної етнічно-релігійної ідентичності представникам ортодоксального юдаїзму маловластиві патріархальні уявлення про жіночі ролі. Протягом останніх десятиліть їх гендерна ідентичність в контексті релігійності і поза нею розвивалася більш односпрямовано. Навіть у дуже релігійних жінок поняття релігії є слабко пов’язаним з поняттями патріархату і підлеглим становищем жінок. Результати цих змін помітнимі при реалізації індивідуальних світських і релігійних практик жінками-членами громад. Спільною рисою гендерної ідентичності жінок як в патріархальних, так і в егалітарних гендерних культурах стає визначення себе як сильної статі на противагу традиційним гендерним стереотипам щодо жіночої слабкості.
2
ТАФІНЦЕВА, Світлана. "ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТУ «ГЕНДЕРНА ПСИХОЛОГІЯ»." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, no. 3 (52) (February 21, 2022): 155–61. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.22.
Full textAbstract:
У статті автором уточнено зміст поняття «форма організації навчання», з’ясовано роль форм навчання студентів під час вивчення освітнього компоненту «Гендерна психологія» у формуванні майбутнього конкурентоздатного фахівця із егалітарним світоглядом, умінням протистояти гендерним стереотипам та здатністю здійснювати професійну діяльність на засадах гендерного підходу. Здійснено аналіз форм організації навчання студентів під час вивчення освітнього компонента «Гендерна психологія». Розглянуто такі форми організації навчання студентів: конкурс студентських есе «Батьки – частина нашого світу» у номінаціях «Моя мама – професіонал» та «Мій люблячий тато»; масові відкриті онлайн-курси на інтернет-платформах Prometheus, Academic Earth, EDX, TED; гендерний кінозал з добіркою фільмів до кожної теми освітнього компонента; граодорож гендерними планетами «Маскуліність», «Феміність», «Андрогінність»; тренінг з формування гендерно-чутливої поведінки особистості з метою навчання культури толерантної поведінки; науковий студентський гурток «Гендер на тендер», спрямований на з’ясування й розуміння причин і наслідків соціокультурної та гендерної проблематики; круглий стіл «Впровадження гендерного підходу в діяльність сучасного закладу освіти» для публічного висвітлення та обговорення актуальних проблем гендерних досліджень на всіх рівнях освіти. Розкрито зміст та особливості організації зазначених форм навчання студентів. Обґрунтовано доцільність їх використання під час вивчення освітнього компонента «Гендерна психологія». Визначено, що впровадження означених форм організації навчання сприятиме розвитку навичок систематичного та критичного аналізу гендерних проблем, виявленню та протидії гендерним стереотипам, а також формуванню недискримінаційного середовища та готовності вийти за рамки традиційних соціально-рольових уявлень. Метою статті є визначення форм організації навчання студентів під час вивчення освітнього компоненту «Гендерна психологія» та конкретизація змісту й особливостей їх організації. Висновки. Обґрунтовано впровадження форм організації навчання студентів під час вивчення освітнього компоненту «Гендерна психологія» з метою формування толерантного ставлення до осіб, що мають гендерні відмінності та уміння цінувати й поважати різноманітність та мультикультурність.
3
Воротняк, Л. І. "СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ ГЕНДЕРНОЇ СПЕЦИФІКИ АНГЛОМОВНОГО МЕРЕЖЕВОГО СПІЛКУВАННЯ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 10, 2021): 26–30. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-4.
Full textAbstract:
У статті виявлено та проаналізовано гендерні особливості англомовної Інтернет-комунікації, стилістичні засоби реалізації гендерної специфіки англомовного спілкуванні у віртуальному просторі. Встановлено, що комунікація у віртуальному просторі має гендерну маркованість, яка виражається в приналежності до категорій фемінності та маскулінності. Особливі риси чоловічої та жіночої Інтернет-комунікації проявляються на лексичному, фонетичному, стилістичному та синтаксичному рівнях. З’ясовано, що в сучасному мовознавстві існують різні підходи до проблеми гендера: підхід домінування, підхід культурних розбіжностей, підхід дефіциту, а також динамічний підхід. Проаналізовано два основні поняття – стать (sex) і гендер (gender), що функціонують у рамках гендерних лінгвістичних досліджень. Встановлено, що у лінгвістиці гендер розглядається як когнітивний феномен, що проявляється як у кліше, так і в особливостях мовленнєвої поведінки комунікантів. Визначено, що користувачі різної статі вибирають різноманітні вербальні та невербальні комунікативні стратегії у своїй комунікативній поведінці. Схарактеризовано популярні жіночі та чоловічі способи увиразнення висловлювання. За результатами дослідження виявлено, що до більш жіночих стилістичних засобів належить гіпербола, експресивно-оцінні слова, евфемізми, ономатопея, еліптичні конструкції, ідіоми. Характерними стилістичними засобами чоловічої вербальної поведінки є прикметники найвищого ступеня порівняння, ідіоми, ненормативна лексика. З’ясовано, що гендерні особливості використання стилістично забарвленої лексики в мережевому спілкуванні відображають більшу чутливість жінок, порівняно з чоловіками, до комунікативних норм суспільства, прагнення жінок створити дружню атмосферу спілкування й бажання чоловіків справити враження на співрозмовника своєю ерудицією.
4
Круцевич, Тетяна, and Оксана Марченко. "Сучасний стан фізичного виховання учнівської молоді. Гендерний аспект." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 4 (May 4, 2022): 30–36. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.30-36.
Full textAbstract:
Анотація. Проблема впровадження гендерного підходу в систему сучасної освіти, зокрема у фізичному вихованні школярів, недостатньо розроблена. Нині у суспільстві існують статево-рольовий та гендерний підходи в освіті, які вважаються традиційними стратегіями соціалізації статі. У представленій статті розглянуто аспекти гендерної проблематики сучасного фізичного виховання учнівської молоді. Мета. Розглянути проблемне поле наукових досліджень крізь призму гендеру в умовах реформування системи фізичного виховання школярів. Методи. Аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання. Результати. На основі проведених власних наукових досліджень, аналізу науково-методичної літератури, документальних матеріалів було обґрунтовано та запропоновано до практичного використання кардинально новий, прогресивний підхід у фізичному вихованні учнівської молоді, який має враховувати гендерні індивідуальні особливості школярів під час формування мотивації до занять руховою активністю, а статевий диморфізм – у змістовій частині фізичного виховання: при дозуванні фізичних навантажень, рухового режиму, інтенсивності, обсягу фізичних вправ тощо. У процесі фізичного виховання учнівської молоді через впровадження системи фізичних вправ, які будуть враховувати індивідуальні гендерні особливості хлопців і дівчат, можна впливати на формування рис характеру мужності та жіночності як соціальних моделей поведінки.
Ключові слова: учнівська молодь, хлопці, дівчата, фізична культура, фізичне виховання, гендерний підхід, стать, гендер.
5
ГРИЦАНЮК, Віта, Емілія КОСТИШИН, and Вікторія ЛОГВИНЕНКО. "ДЕЯКІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ГЕНДЕРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ." Humanitas, no. 5 (January 12, 2022): 11–18. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.5.2.
Full textAbstract:
З огляду на утвердження в демократичних державах гуманістичних цінностей, які передбачають дотримання соціальної справедливості та рівні умови в реалізації прав та можливостей усіх членів суспільства, зростає значення гендерного підходу в професійній діяльності фахівців різних галузей. Для цього заклади вищої освіти мають забезпечувати гендерний компонент у професійній підготовці спеціалістів. Метою статті є теоретичне обґрунтування особливостей формування гендерної компетентності майбутніх соціальних працівників. Відповідно для досягнення мети були використані загальнонаукові методи пізнання. У статті актуалізовано необхідність формування гендерної компетентності в майбутніх фахівців соціальної роботи та використання для цього комплексного підходу. На основі аналізу наукової літератури з’ясовано зміст та структуру поняття «гендерна компетентність соціального працівника». Зазначено, що сучасний соціальний працівник має володіти гендерною сенситивністю та гендерною лояльністю, а в певних професійних ситуаціях, виступаючи як агент соціальних змін, має проявляти й навички гендерної трансформації. Обґрунтовано необхідність формування гендерної компетентності майбутніх фахівців соціальної сфери через запровадження наскрізного гендерного підходу до освітнього процесу, важливе місце в якому належить спеціалізованим навчальним дисциплінам, які розкривають прикладні аспекти гендерної рівності. Розкрито зміст навчального курсу «Гендерні аспекти соціальної роботи», що читається у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності і дає розуміння гендеру як соціального конструкту, здатність помічати та оцінювати ситуацію гендерної нерівності в різних сферах життєдіяльності клієнтів, давати оцінку гендерно-дискримінаційним практикам, із метою їх уникнення в професійній діяльності, формує навички конструктивного розв’язання гендерних проблем і потенційних конфліктів, які виникають під час роботи.
6
Bilyk, Olena. "ОБГРУНТУВАННЯ НАПРЯМКІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ГЕНДЕРНО-ОРІЄНТОВАНОГО БЮДЖЕТУВАННЯ." Public Administration and Regional Development, no. 10 (December 28, 2020): 997–1022. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.10.02.
Full textAbstract:
У статті висвітлено особливості гендерного бюджетування і необхідності його застосування в системі державного управління. Висвітлені тези щодо гендерно-орієнтованого бюджетування в державному управлінні базуються на досвіді розвинених країн світу, з врахуванням проблем, пов'язаних з гендерним бюджетуванням, з метою дослідження та обґрунтування напрямів дій на момент початку процесу інтеграції гендерного державного управління. Протягом останніх 25 років міжнародне співтовариство визнало, що ґендерна рівність має важливе значення для стійкого економічного зростання та повного соціального розвитку, і закликало країни використовувати свої бюджети для сприяння розподілу ресурсів та отримання доходів за рівною гендерною ознакою. Більше 60 країн відповіли на цей заклик, впровадивши бюджети, що враховують гендерні аспекти, на національному та субнаціональному рівнях. Доведено, що саме застосування гендерно-чутливого бюджетування в системі державного управління дозволить мінімізувати соціальні ризики, які можуть деструктивно впливати на державні фінанси. В статті розкрито можливі стратегії гендерно-орієнтованого бюджетування, а також запропоновано якісний метод визначення пріоритетності впровадження тих чи інших гендерних програм, побудованого на а/в-тестуванні.
7
Demianiuk, Olena, and Oksana Kosareva. "ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕРЦЕПЦІЇ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ)." PSYCHOLOGICAL JOURNAL 14, no. 4 (April 19, 2018): 54–67. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol14iss4pp54-67.
Full textAbstract:
В статті висвітлено гендерні особливості соціальної перцепції у студентської молоді. Термін «соціальна перцепція» у загальному вигляді означає формування у свідомості людини образу іншого. Зміст поняття включає сприймання не тільки фізичних властивостей об’єкта, а також його внутрішніх характеристик: намірів, думок, здібностей, емоцій, установок, цінностей тощо. Доведено, що існує зв’язок між такими гендерними характеристиками особистості, як фемінність, маскулінність, андрогінність та соціальною перцепцією. Для представників обох статей є притаманними гендерні соціальні стереотипи і установки, які, з одного боку, базуються на гендерних особливостях, а з іншого – підкріплюючись соціальним оточенням, призводять до прояву ще більших гендерних відмінностей в сприйманні оточуючого світу, що в свою чергу може призводити до непорозумінь та конфліктів між чоловіками та жінками.
Ключові слова: соціальна перцепція, гендерні стереотипи, студентська молодь.
8
Kodatska, N. O. "Вільний розвиток особистості через визнання та прийняття гендерних відмінностей." Grani 18, no. 2 (January 16, 2015): 73–78. http://dx.doi.org/10.15421/1715043.
Full textAbstract:
У представленій статті автором розкривається механізм реалізації індивідуальної свободи в сучасному суспільстві, виявлено основні гендерні відмінності та аналізується їх вплив на самореалізацію особистості, а також визначаються особливості рольової соціалізації та формування гендерної ідентичності. Досліджуються поняття маскулінність, фемінність та андрогінність, а також сучасні гендерні стереотипи і їх вплив на формування соціальної поведінки людини. Констатується, що емоції і почуття у чоловіків і жінок практично однакові, але у зв’язку з існуючими гендерними ролями вони висловлюються порізному. Найбільші гендерні відмінності спостерігаються всфері материнства та батьківства. Підкреслюється, що відмінності між чоловіком і жінкою мають більш психологічний, ніж фізіологічний характер. Досліджується гендерний розподіл праці, який базується на умовному розподілі праці на продуктивну та репродуктивну. Продуктивна праця (оплачувана) піднімає соціальний статус особи, оцінюється суспільством як «робота» в прямому значенні слова. Репродуктивна праця (неоплачувана) включає в себе народження і виховання дітей, піклування про членів родини, ведення домашнього господарства. Зроблено висновки, що гендерні ролі мають бути гнучкими і виконуватися різними членами сім’ї в залежності від життєвих обставин та актуальних проблем окремих індивідів, з яких складається кожна конкретна сім’я. Також гендерні ролі в суспільстві в цілому можуть бути взаємозамінними та реалізовуватися індивідами залежно від їх природних здібностей та психофізіологічних особливостей.
9
Moskalenko, Valentyna Volodymyrivna, and Kateryna Volodymyrivna Maksom. "ПІДЛІТКОВА ГРУПА ЯК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПРОСТІР ФОРМУВАННЯ ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ОСОБИСТОСТІ." SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, no. 1(13) (2019): 52–64. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2019-1(13)-52-64.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Проблема гендерної ідентичності є особливо важливою стосовно молодої людини у підлітковому віці, бо саме в цьому віці формуються гендерні якості, які визначають подальший розвиток особистості. Сьогоднішні підлітки живуть в умовах інтенсивної трансформації суспільства, що ускладнює процеси соціалізації. Постановка проблеми. Відсутність психологічних доробок, присвячених узагальненню досвіду вивчення соціально-психологічних стосунків на основі гендерних ролей у соціальнопсихологічному просторі підліткових груп. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концептуальний аналіз наукових публікацій з проблеми ідентичності дає можливість інтерпретувати її в руслі фундаментальних теоретикоемпіричних підходів таких зарубіжних авторів як А. Адлер, Р. Дженкінс, Е. Еріксон, Дж. Марсіа, С. Московічі, Дж. Тернер, Р. Фогельсон, З. Фрейд, Ю. Хабермас, М. Шеріф, та ін. Різнобічне дослідження ідентифікації та ідентичності здійснено також у працях вітчизняних вчених: Н. Антонової, Т. Буякас, Г. Васильченко, В. Васютинського, П. Гнатенка, Т. Говорун, О. Донченко, О. Єрмолаєвої, Н. Іванової, Л. Карамушки, О. Кікінеджі, Н. Кривоконь, В. Москаленко, А. Палія, Т. Титаренко, Т. Яблонської та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Більшість авторів розглядають ідентичність особистості як важливий регулятор поведінки особистості взагалі, тоді як аспекти ідентифікації в конкретній соціальній ситуації (зокрема в умовах трансформації суспільства) не є достатньо розробленою науковою проблемою. Крім того, в майже відсутні психологічні доробки, присвячені узагальненню досвіду вивчення соціально-психологічних стосунків на основі гендерних ролей у соціально-психологічному просторі підліткових груп. Постановка завдання. Проаналізувати особливості соціально-психологічного простору підліткової групи, а також визначити фактори формування гендерної ідентичності підлітків. Виклад основного матеріалу. Проаналізовано особливості соціально-психологічного простору підліткової групи однолітків як фактора формування гендерної ідентичності підлітків. З’ясовано, що особливості соціально-психологічного простору підліткової групи визначаються єдністю конкретно-особистісних та соціально-узагальнених цінностей, що існують через співвідношення «я-ми» і виявляються у нормах і артефактах, з якими ідентифікує себе особистість. Показано, що механізми гендерної ідентифікації підлітків забезпечуються завдяки відповідності визначених особливостей соціально-психологічного простору підліткових груп віковим індивідуально-психологічним властивостям та потребам підлітків. Проаналізовано вплив реакції групування на особливості формування гендерної ідентичності. Показано також роль формування гетеросоціальності підлітків у становленні зрілої гендерної ідентичності. Висновки. Відсутність відповідності між біологічною статтю особистості і її ідентифікацією з гендерною роллю ставить під загрозу адаптованість людини до умов життєдіяльності. Дослідження порушень гендерної ідентичності, особливості і причини цих порушень на підлітковій стадії соціалізації є актуальними для теорії і практики статеворольової соціалізації.
10
СУКАЛЕНКО, Тетяна. "ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ В МОВІ СУЧАСНИХ ЗМІ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 48 (March 11, 2022): 174–83. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.23.
Full textAbstract:
У статті уточнено зміст понять «гендер», «гендерний стереотип», наголошено, що гендерні стереотипи впливають на сприймання, запам’ятовування й інтерпретацію людиною інформації відповідно до сформованих у її свідомості уявлень про маскулінне та фемінне. Здійснено огляд праць українських та зарубіжних науковців з проблем вивчення гендерних стереотипів, визначено актуальні аспекти досліджень. У роботі гендерний стереотип витлумачено як узагальнене в культурі уявлення про приписувані жінкам або чоловікам риси зовнішності, характеру, статусно-рольові ознаки тощо. Розглянуто різні підходи дослідників до класифікації гендерних стереотипів у мові ЗМІ. Визначено мовні засоби вираження гендерних стереотипів у мові українських ЗМІ. Зосереджено увагу на описі зовнішніх та професійних характеристик осіб жіночої та чоловічої статі, гендерних ролей чоловіків і жінок. Наголошено, що поданий у медійному дискурсі опис зовнішності осіб чоловічої та жіночої статі відображає не лише світогляд автора, а й соціокультурні стереотипні уявлення про їхні зовнішні дані та моральні якості, особливості поведінки тощо. У текстах ЗМІ зовнішність жінок описують докладніше, ніж чоловіків. Краса жінки полягає в її природності, доглянутості, впевненості у собі. Із зовнішністю пов’язана риса сексуальної привабливості жінки. У сучасних медіа акцентовано увагу на тому, що в суспільстві зберігається стереотипне уявлення про жінку-матір та дружину, яка насамперед виховує дітей, займається побутом. Сучасні соціальні та політичні події зумовили з’яву нових гендерних ролей, зокрема жінки-воїна, жінки-військовослужбовця. У мові ЗМІ також відображено професійні характеристики жінки. Відповідно до стереотипних уявлень керівні посади посідають чоловіки. Жінка-керівник вважається винятком. Усі динамічні процеси всередині гендерного концептуального простору відбуваються внаслідок трансформацій та нового перерозподілу гендерних ролей між чоловіками й жінками. Медійний дискурс дає широкі можливості для подальшого вивчення гендерних стереотипів на тлі світових процесів гендерного розвитку, це й може слугувати предметом нових наукових студій.
11
Пантілеєнко, К. С. "ОСОБЛИВОСТІ ТЛУМАЧЕННЯ ЛЕКСИКИ В СУЧАСНОМУ СЛОВНИКУ." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 61–65. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-8.
Full textAbstract:
Мета статті – розкрити питання історичної важливості формування слів і тлумачень у словнику, а також розташування та тлумачення слів, підходи до того, як визначати критерії класифікації слів, крім тлумачень, що існують у самій реальності, а також їх вираження у змістах і поняттях. Також у статті порушено питання системного поняття в словниках і їх ідеографічні особливості, розглядаються особливості гендерної лексики російської мови на матеріалі тлумачного словника. Саме така лексика пояснює, як фактичний вплив соціально-культурних та мовних чинників визначає ставлення суспільства до чоловічого та жіночого сприйняття слів. Основними ідеографічними галузями лексики є професії, хобі і захоплення. Наукова новизна статті – розкрити традиційні та новітні підходи щодо питання ідеографічного аспекту мови, в цьому разі – на прикладі лексики, пов’язаної з гендером. У статті підкреслено універсальні закономірності та національно-специфічні розбіжності під час тлумачення понять, їх функціонування в мові та мовленні. Також досліджуються галузі стосовно різних аспектів формування дійсності свідомості і явності логіки без урахування гендерних факторів (на прикладі тлумачення професій, хобі та вподобань). У статті виокремлено універсальні закономірності та національно-специфічні розбіжності під час тлумачення понять у словнику і їх функціонування в мові. Гендерні дослідження дають можливість проаналізувати соціально- культурні та мовні чинники, що визначають ставлення суспільства до чоловіків і жінок, а також поведінку індивідів у зв’язку з причетністю до певної статі і стереотипні уявлення чоловічих і жіночих якостей, тобто все те, що переводить проблематику статі зі сфери біології у соціальну. В результаті походження, сенсу і вживання у мові суспільство коригує мовну свідомість людини, диференціюючи в мові і менталітеті соціальну природу і положення статей, наказуючи людині прагнути до певних моделей поведінки, про які спочатку вона може і не підозрювати. У практичній частині статті представлено фрагмент тлумачного словника сучасної російської мови, в якому розкрито особливості категорії роду, безпосередньо пов’язаної з категорією роду і гендерною відмінністю.
12
Куравська, Н. В., І. М. Лукеча, and В. В. Гошків. "ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ СХИЛЬНОСТІ ДО ВІКТИМНОЇ ПОВЕДІНКИ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, no. 4 (April 7, 2022): 45–50. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.9.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі віктимної поведінки у пізньому юнацькому віці. Дається визначення віктимності та тих чинників, які її зумовлюють. Йдеться про особистісні чинники, психоемоційний стан і ситуаційні чинники. Особистісні чинники включають у себе індивідуально-психологічні (характер, темперамент) і соціально-психологічні (мотиви, ціннісні орієнтації, настанови) особливості особистості. Психоемоційний стан розглядається як пусковий механізм у реалізації віктимної поведінки. Аналогічно до цього аналізуються і ситуаційні чинники. Особливий вплив на віктимну поведінку справляє чинник віку. Студентами переважно є особи пізнього юнацького віку, який вважається перехідним між дитинством і дорослим життям, а тому має низку особливостей, внаслідок яких віктимна вразливість молодих людей значно зростає. Йдеться насамперед про дефіцит життєвого досвіду і нестійкість сформованих рис і якостей, їх підвладність певним впливам. Стаття також містить аналіз результатів проведеного авторами емпіричного дослідження. На його основі зроблено висновки про гендерні особливості схильності до віктимної поведінки у пізньому юнацькому віці. Поняття гендеру і гендерних особливостей у статті розглядаються через категорію статі. Згідно із результатами дослідження схильність до віктимної поведінки у студентів виражена помірно, однак більша їх частина має досвід потрапляння у віктимогенні ситуації. Стосовно гендерних особливостей у схильності до віктимної поведінки відмінностей не виявлено, однак юнаки і юнки різняться у видах такої схильності: юнаки, на відміну від юнок, більш схильні до таких форм віктимної поведінки, як агресивна та саморуйнівна віктимність, а юнки – до залежної та безпорадної віктимності. Крім цього, виявлено, що студенти більш схильні до активних форм віктимної поведінки, а студентки – до пасивної, причому підґрунтям останньої є цілком позитивні, просоціальні особистісні риси та якості (наприклад, добросовісність, відповідальність, милосердя тощо). Серед перспектив подальших досліджень ми виділяємо вивчення впливу психоемоційного стану й особливостей віктимогенних ситуацій на схильність до віктимної поведінки студентів ЗВО.
13
Троценко, Людмила, and Таїсія Комар. "ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ТА МЕХАНІЗМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПІДЛІТКІВ ЩОДО ЇХ УЯВЛЕНЬ ПРО ЩАСТЯ." Молодий вчений, no. 1 (89) (January 29, 2020): 33–37. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-7.
Full textAbstract:
Розглянуто гендерні особливості уявлень про щастя у підлітковому віці, а саме психологічні чинники, які мають безпосередній вплив на відчуття себе щасливою та суб’єктивно благополучною особистістю. Викладено теоретичні основи дослідження – роботи вчених, які досліджували психологічний феномен переживання щастя, а також досліджували уявлення про щастя серед підлітків. Проведене автором дослідження дозволило розкрити механізми дослідження гендерних особливостей підлітків щодо їх уявлень про щастя. Основна увага спрямована на внутрішні психологічні чинники, які дозволяють підліткам відчувати себе суб’єктивно благополучними та оптимізують їх уявлення про щастя, що дозволило автору надати психолого-педагогічні рекомендації щодо формування уявлень про щастя у підлітковому віці з урахуванням гендерних особливостей.
14
Чернишов, Володимир. "Гендерні та вікові особливості вивчення правил дорожнього руху." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(53)T3 (2020): 151–63. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-3-151-163.
Full textAbstract:
За останні десятиліття проблема забезпечення безпеки руху в Україні стала особливо гострою через значне зростання в транспортному потоці частки автомобілів, збільшення інтенсивності руху, які значно ускладнюють процес руху змішаного транспортного потоку. У цих умовах першим кроком до зниження ризиків аварійних ситуацій є підготовка кандидатів у водії з урахуванням психолого-гендерних та вікових особливостей вивчення правил дорожнього руху. Актуальність дослідження підтверджується збільшенням розриву між темпами автомобілізації і розвитком вулично-дорожньої мережі, підвищенням середнього віку водія, невідповідність рівня підготовки водіїв сучасним вимогам та їхнім індивідуально-психологічним особливостям. У статті визначено психологічні чинники, що впливають на навчання водіння автомобіля. Обґрунтовано необхідність умовного поділу кандидатів у водії з урахуванням індивідуальних особливостей відповідно до статі, віку, характеру на окремі групи, що допомагає викладачеві підібрати до учнів індивідуальний підхід. Для успішного вивчення Правил дорожнього руху на основі урахування психолого-гендерних та вікових особливостей істотне значення має створення низки психолого-педагогічних умов: організація самостійної роботи майбутніх водіїв з обґрунтуванням правильності виконання предметних перетворень; використання наочно-образних і знаково-символічних моделей приватних і загальних способів дій; застосування програми психологічної допомоги на основі техніки гештальттерапії. Освоєння Правил дорожнього руху в умовах індивідуального підходу до навчання, сприяє формуванню рефлексивних компонентів мислення у відповідній предметній сфері, що виявляється в змістовному обґрунтуванні оцінки професійних якостей, що визначають успішність управління автомобілем. Встановлено, що врахування психолого-гендерних та вікових особливостей в процесі навчання дозволяє якісно підвищити рівень підготовки водія і його надійність, що, водночас, веде до зниження ризику виникнення небезпечних ситуацій на дорозі. Підвищення надійності водія досягається за допомогою оптимізації його професійного навчання і тренування навичок, що є одним із завдань організації професійного відбору і навчання. Ключові слова: індивідуальні особливості, кандидати у водії, гендерний підхід, типи темпераменту, індивідуальний підхід.
15
Бєлікова, Ю. "Гендерні особливості Інтернет реклами." Маркетинг в Україні, no. 1, січень - лютий (2015): 31–34.
Find full text
16
Матієнко, Тетяна. "Гендерні особливості професійного розвитку особистості." Entrepreneurship, Economy and Law, no. 3 (2020): 344–49. http://dx.doi.org/10.32849/2663-5313/2020.3.58.
Full text
17
Vorotniak, Liudmyla. "Гендерні особливості англомовної Інтернет-комунікації." Філологічний дискурс, no. 10 (January 15, 2020): 212–18. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.21.
Full textAbstract:
У статті виявлено та проаналізовано основні гендерні характеристики англомовної мережевої комунікації. Встановлено, що мережева комунікація має ґендерну маркованість, яка виражається у приналежності до категорій фемінності та маскулінності. Диферентні особливості чоловічої та жіночої мережевої комунікації проявляються на лексичному, фонетичному, стилістичному та синтаксичному рівнях.
18
Кодацька, Н. О. "Шлях професійної самоідентифікації: гендерні особливості." Грані 20, no. 1 (141) (2017): 21–26.
Find full text
19
Осташова, В. О. "Гендерні особливості правового самовиховання студентської молоді." Часопис Київського університету права, no. 2 (2012): 27–30.
Find full text
20
Тарасевич, Олена, Вячеслав Мулик, Жанна Гращенкова, and Дар’я Окунь. "ГЕНДЕРНІ СХОЖОСТІ І ГЕНДЕРНІ ВІДМІННОСТІ СПОРТСМЕНІВ І СПОРТСМЕНОК В ЦИКЛІЧНИХ ВИДАХ СПОРТУ." Слобожанський науково-спортивний вісник 76, no. 2 (April 6, 2020): 73–90. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-2.005.
Full textAbstract:
Мета: визначити гендерні особливості спортсменів і спортсменок, які спеціалізуються в циклічних видах спорту. Матеріал і методи: у дослідженні приймали участь 115 студентів і студенток, що займаються циклічними видами спорту і мають різну спортивну кваліфікацію. З них 54 спортсменки і 61 спортсмен. Використані методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел і інтернет-ресурсів з досліджуваної проблеми; психологічні методи: методика С. Бем «Маскулінність / фемінінність» і 16-факторний опитувальник Кеттелла; методи математичної статистики. Результати: була розглянута група циклічних видів спорту з точки зору їх впливу на формування гендерної ідентичності і виявлені гендерні схожості і гендерні відмінності у спортсменів і спортсменок. Серед досліджуваних виявлено відсоткове співвідношення маскулінних (48% юнаків, 54% дівчат) і андрогінних (52% юнаків, 46% дівчат). Фемінінних особистостей виявлено не було. Найбільш маскулінізації спортсменок сприяють плавання (67%) і лижні гонки (55%). З’ясовано схожість і відмінності маскулінних і андрогінних дівчат і юнаків, що займаються циклічними видами спорту стосовно їх особистісних якостей. Висновки: отримані результати свідчать про різний рівень особистісних якостей як у спортсменок, так і у спортсменів маскулінного і андрогінного типів. Найбільші відмінності встановлено у юнаків в показниках таких особистісних якостей як: підпорядкованість – домінантність (t = 5,38; р <0,001) та стриманість – експресивність (t = 5,63; р < 0,001) на користь спортсменів з маскулінним типом. У дівчат найбільш значуща достовірність отримана в показниках: стриманість – експресивність (t = 4,89; р < 0,001), боязкість – сміливість (t = 5,19; р < 0,001), впевненість у собі – тривожність (t = 6,17; р < 0,001) та консерватизм – радикалізм (t = 5,61; р < 0,001) з більш кращими результатами у спортсменок маскулінного типу. Ключові слова циклічні види спорту, гендерні схожості, гендерні відмінності, маскулінність, фемінінність, андрогінність.
21
Tkachuk, Taisiia, and Anhelina Miahkykh. "ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ КОПІНГ-ПОВЕДІНКИ ЧОЛОВІКІВ ТА ЖІНОК." HUMANITARIUM 42, no. 1 (November 14, 2019): 181–88. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-42-1-181-188.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано феномен копінгу в сучасній психологічній науці. Відзначено, що «копінг» або «копінг-поведінка», які вважаються синонімами, здійснюється на основі копінг-ресурсів за допомогою копінг-стратегій. Наведено результати власного емпіричного дослідження частоти вибору стратегій подолання стресу чоловіками і жінками. Зазначено, що при вивченні відмінностей у виборі шляхів подолання стресу чоловіками і жінками необхідно враховувати як біологічні, так і соціокультурні чинники, а вибір індивідом певних стратегій подолання є досить стабільною характеристикою протягом усього життя, незалежно від типу стресора. Проаналізовано три основні стратегії копінгу: розв’язання проблем, пошук соціальної підтримки та уникання проблем. Підкреслено, що жінки орієнтовані не стільки на психологічне подолання складної життєвої ситуації, скільки на адаптацію до неї; стратегії подолання чоловіків базуються на незалежних і активних діях, емоційній стійкості та самоефективності, які характеризують інструментальні стратегії, що спрямовані на розв’язання проблем. Виявлено, що проблемно-орієнтоване подолання негативно корелює з жіночим типом гендерної ідентичності, втім фемінні жінки частіше характеризуються вибором емоційно-орієнтованих стратегій та копінгом, орієнтованим на уникання проблем, однією з сторін якого є тенденція до соціальної підтримки; представники чоловічого та андрогінного типів гендерної ідентичності віддають перевагу стратегіям розв’язання проблем. Зроблено висновок, що стратегія подолання "вирішення проблем" є домінуючою у більшості досліджених чоловіків, які в стресових ситуаціях намагаються використати всі наявні особисті ресурси для пошуку можливих шляхів ефективного вирішення проблеми; жінки, навпаки, у разі виникнення важких життєвих ситуацій прагнуть знайти емоційну та інструментальну підтримку у своєму безпосередньому соціальному середовищі, що характеризує стратегію вирішення проблеми «пошук соціальної підтримки».
22
Маковійчук, Л. В. "Соціальна природа та гендерні особливості мовленнєвої поведінки." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 33 (2011): 406–10.
Find full text
23
Кучерук, О. "Гендерні особливості спілкування в етикетних мовленнєвих ситуаціях." Дивослово, no. 8 (2005): 56–58.
Find full text
24
Білас, Г. І. "Гендерні особливості копінг-поведінки в дорослому віці." Вісник Національного університету оборони України, no. 3 (46) (2015): 20–26.
Find full text
25
Анупрієнко, О. Л. "Гендерні особливості іміджу керівника в державному управлінні." Університетські наукові записки Хмельницького університету управління та права. Право. Економіка. Управління, Вип. 4 (32) (2009): 290–95.
Find full text
26
Nedelska, S. M., O. Yu Akulova, I. V. Solodova, and V. I. Mazur. "Гендерні особливості та клініко-прогностичне значення маркерів нейрогенного та алергічного запалення у хворих на бронхіальну астму дітей." CHILD`S HEALTH, no. 7.58 (December 17, 2014): 43–47. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.7.58.2014.75807.
Full textAbstract:
У статті проаналізовані гендерні особливості та клініко-прогностичне значення субстанції Р (subst. P), вазоактивного інтестинального пептиду (VIP) як маркерів нейрогенного запалення та інтерлейкінів-2, -4, -5 (IL-2, IL-4, IL-5) та інтерферону гамма (ІФН-гамма) як маркерів алергічного запалення у 34 хворих на бронхіальну астму (БА) дітей віком 10–17 років. Концентрація вказаних маркерів визначалася в сироватці крові методом імуноферментного аналізу двічі — при неконтрольованому та контрольованому перебігу БА. Доведено, що рівні нейропептиду (subst. P) та IL-2, -4, ІФН-гамма не мали гендерних відмінностей та не відображали ступінь контролю БА. Аналіз рівнів VIP та IL-5 встановив гендерну залежність їх коливань: рівень VIP був статистично нижчим, а рівень IL-5 — вищим у хворих хлопчиків із неконтрольованою формою БА порівняно зі здоровими хлопчиками. Можливо припустити, що схильність до БА та більш висока захворюваність на БА хлопчиків пов’язана зі зниженням рівня VIP як бронходилататора та підвищенням рівня IL-5 як маркера алергічного запалення. При досягненні контролю над перебігом БА спостерігалося підвищення рівня VIP та зниження рівня IL-5 до відповідних показників здорових дітей незалежно від тривалості захворювання. Можливо використовувати показники концентрації VIP та IL-5 як діагностичні маркери ефективності проведеного лікування та ступеня контрольованості перебігу БА.
27
Коць, Михайло, Ганна Ващеня, and Олена Кузьмич. "ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ." Психологія: реальність і перспективи, no. 16 (July 1, 2021): 98–105. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i16.218.
Full textAbstract:
У статті здійснено теоретичний аналіз та емпіричне дослідження емоційного інтелекту дітей з особливими освітніми потребами.
Зазначається, що для успішної соціалізації дітей з особливими освітніми потребами одним із ключових чинників є рівень сформованості емоційної сфери. Обґрунтовується важливість того, як за допомогою емоцій і почуттів дитина сприймає навколишній світ і водночас свій внутрішній світ та володіє здібностями емоційного інтелекту як запорукою успішного майбутнього життя.
У результаті емпіричного дослідження гендерних відмінностей емоційного інтелекту дітей з особливими освітніми потребами встановлено, що загальний рівень емоційного інтелекту не характеризується відмінностями між групами вибірки. У хлопців і дівчат переважають показники низьких та середніх рівнів розвитку емоційного інтелекту. Показники внутрішньо-особистісного емоційного інтелекту демонструють, що в більшості хлопців переважає середній його рівень розвитку, а у більшості дівчат – на дуже низькому рівні розвитку. Показники міжособистісного емоційного інтелекту вказують на низький та дуже низький рівень його розвитку, як у більшості дівчат, так і хлопців.
Гендерні відмінності наявні в структурних компонентах емоційного інтелекту. Так, у вибірці дівчат переважають здібності до емпатії, здатність управляти емоційними проявами. У вибірці хлопців переважають здібності до розуміння своїх емоцій, здатність використовувати емоції в діяльності, керувати чужими емоціями.
28
Sokolov, N., and A. Sukhostavets. "Гендерні аспекти підприємницької діяльності в аграрній сфері." Bulletin of Sumy National Agrarian University, no. 4 (82) (December 23, 2019): 92–97. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.4.18.
Full textAbstract:
В статті проведено аналіз особливостей підприємницької діяльності жінок в Україні, а саме в аграрній сфері. У дослідженні виявлено характерні риси, види та форми жіночого підприємництва, визначено основні причини підприємницької активності жінок, а також бар’єри та перешкоди.
Вивчено сучасний стан гендерної рівності в Україні та зазначено, що в 2019 році Україна займала 60 місце з 160 країн світу за показником індексу гендерної рівності, а в українському парламенті питома вага жінок складає 20,8 відсотка, тоді як в європейських кранах цей показник наближається до 50 відсотків, наприклад у Швеції – 47 відсотків, у Іспанії – 44 відсотка.
Доведено, що однією з перешкод підприємницької діяльності для жінок в аграрній сфері є гендерні асиметрії, що виникають в бізнес-середовищі. На даний момент підприємництво в агропромисловому комплексі має свої особливості, які пов’язані з тим, що воно охоплює не тільки саму працю в сільському господарстві, а й працю задля розвитку сільських територій та несільськогосподарське підприємництво.
Обґрунтовано причини необхідності сприяння жіночому підприємництву і запропоновано шляхи розвитку підприємництва в аграрній сфері. Основні перешкоди, які ми вважаємо важливими і які стримують розвиток підприємництва – це: низький рівень розвитку мережі соціальної інфраструктури, що створює додаткове навантаження на жінок; відсутність в напрямках аграрної політики окремих елементів, які б стосувалися підтримки жінок в веденні бізнесу; низька доступність до ринку фінансово-кредитних послуг та інше.
Вважаємо, що в державних програмах необхідно передбачити окремі заходи які б стосувалися підтримки жінок-підприємців, та які б мали дієвий, а не декларативний характер.
29
Yurtsenyuk, О. S. "ГЕНДЕРНІ ВІДМІННОСТІ ОСОБИСТІСНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТУДЕНТІВ З НЕПСИХОТИЧНИМИ ПСИХІЧНИМИ РОЗЛАДАМИ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (May 5, 2020): 202–7. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.10699.
Full textAbstract:
Проблема спеціальної діагностики особистісних особливостей студентів є актуальною протягом всіх років навчання. В статті розглянуто гендерні відмінності особистісних особливостей та їх вплив на формування непсихотичних психічних розладів у студентів.
Мета – вивчення гендерних відмінностей особистісних особливостей студентів із непсихотичними психічними розладами та здорових студентів.
Матеріал і методи. Протягом 2015–2017 рр. з дотриманням принципів біоетики та деонтології ми провели суцільне комплексне обстеження 1235 студентів. Застосовані клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний, клініко-анамнестичний, експериментально-психологічний та статистичний методи. Вивчення особистісних особливостей проводили з використанням скороченого багатофакторного опитувальника особистості (СБОО), розробленого на підставі тесту MMPI (Minnesota Multiphasic Personality Inventory).
Результати. Виявлено, що в основній групі спостерігались вищі абсолютні значення фактично за всіма шкалами (р<0,005). Найвищі абсолютні показники у жінок встановлені за ІІ (депресія) та VІІ (психастенія) шкалами – (59,32±0,97) та (59,59±0,96) балів в основній групі (N=220) та (44,22±0,37) та (46,71±0,45) балів у порівняльній групі відповідно (N=650). У чоловіків найвищі абсолютні показники були виявлені також за ІІ та VІІ шкалами – (62,90±1,56) та (61,58±1,50) балів в основній групі (N=97) та (45,46±0,52) та (48,17±0,64) балів у порівняльній групі відповідно (N=268). Істеричні особливості особистості достовірно частіше були характерними для дівчат з непсихотичними психічними розладами 16,36 % та для 13,40 % хлопців (р<0,005).
Висновки. Серед студентів обох статей з непсихотичними психічними розладами достовірно частіше зустрічалися особи з депресивними, паранояльними, психастенічними та істеричними рисами особистості, що необхідно враховувати при ранній діагностиці та побудові психотерапевтичної програми для цього контингенту хворих.
30
Кулеша-Любінець, Мирослава, and Тетяна Ляхович. "Гендерні особливості мотивації до лідерства у студентів університету." Збірник наукових праць: психологія, no. 24 (December 23, 2019): 59–68. http://dx.doi.org/10.15330/psp.24.59-68.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано основні підходи до визначення поняття «мотивація до лідерства» у молоді. Визначено складові мотивації до лідерства у студентів: індивідуальні потреби та мотиви (індикатором є мотиви лідерства); спрямованість особистості (індикатором є види спрямованості); поведінка особистості (індикатором є стилі лідерства). Зроблено висновок про гендерні особливості мотивації до лідерства у студентів університету.
31
Рубан, Л. М. "Гендерні особливості перекладу художнього тексту в наукових працях." Філологічні трактати 5, no. 4 (2013): 62–66.
Find full text
32
Богач, О. В. "Гендерні особливості вибору стратегій поведінки в конфліктах студентами." Психологія: реальність і перспективи, Вип. 5 (2015): 22–29.
Find full text
33
Radchenko, H. D., T. H. Salascheva, Yu M. Sirenko, and L. O. Mushtenko. "Гендерні особливості контролю артеріального тиску у гіпертензивних пацієнтів." HYPERTENSION, no. 2.40 (June 16, 2015): 45–56. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.2.40.2015.80475.
Full textAbstract:
Метою нашого дослідження було порівняння контролю артеріального тиску у широкій українській популяції гіпертензивних пацієнтів жіночої та чоловічої статі та визначення факторів, що асоціюються з недосягненням цільового артеріального тиску протягом тримісячного антигіпертензивного лікування залежно від статі. У дослідження були включені пацієнти (середній вік 58,90 ± 0,24 року) з артеріальною гіпертензією (n = 9821). Усі пацієнти залежно від статі були розподілені на дві групи: перша — 5944 жінки, друга — 3877 чоловіків. Лікарі (n = 531) на свій розсуд призначали хворим з артеріальною гіпертензією антигіпертензивні препарати у дозах, які вони вважали необхідними. Контроль ефективності лікування відбувався на 4 візитах протягом 3 місяців. Пацієнтам під час візитів вимірювали офісний артеріальний тиск, проводили електрокардіографію, оцінку прихильності до лікування за допомогою стандартної анкети, оцінку серцево-судинного ризику та опитування згідно з розробленою авторами дослідження анкетою. Мультифакторний регресійний аналіз застосовували для виявлення незалежних предикторів недостатньої ефективності терапії.Під час дослідження у жінок артеріальна гіпертензія асоціювалася з більшою частотою виявлення, ніж у чоловіків, таких ускладнень, як серцева недостатність (48,4 проти 45,8 %, Р = 0,02) та інсульт (17,8 проти 15,8 %, Р = 0,02), супутніх станів (цукровий діабет — 15,2 проти 12,1 %, Р < 0,001, ураження нирок — 23 проти 20,4 %, Р = 0,005) та факторів ризику (ожиріння — 37,1 проти 21 %, Р < 0,001, обтяжена спадковість — 65,6 проти 63,3 %, Р = 0,02, старший вік — 60,1 ± 0,23 року проти 58,5 ± 0,3 року, Р < 0,001, високий систолічний артеріальний тиск — 166,40 ± 0,24 мм рт.ст. проти 165,20 ± 0,27 мм рт.ст., Р = 0,001). У чоловіків частіше зустрічався інфаркт міокарда в анамнезі (15,6 проти 6,2 %, Р < 0,001). Чоловіки з артеріальною гіпертензією частіше мали шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем та сіллю). Проте додаткова фізична активність достовірно була у більшої частки пацієнтів чоловічої статі (57,2 проти 47,7 %, Р < 0,001). На початку дослідження лише 23,6 % пацієнтів першої групи та 20,9 % другої групи (Р < 0,01) мали високу прихильність до лікування. На фоні терапії спостерігалося достовірне покращення прихильності хворих до лікування в обох групах: достовірно зменшилася частка пацієнтів із низькою прихильністю та збільшилася частка з високою та помірною прихильністю. Проте наприкінці дослідження більше чоловіків, ніж жінок, характеризувалися як пацієнти з низькою прихильністю — 27,1 проти 31,4 % (Р < 0,001). У жінок контроль артеріальної гіпертензії на фоні проведення тримісячної антигіпертензивної терапії був гіршим, ніж у чоловіків, — 50,6 проти 58,3 % (Р < 0,001). Спільними для обох статей факторами, що незалежно та достовірно асоціювалися з гіршим контролем артеріального тиску, були вік, початкові рівні систолічного та діастолічного артеріального тиску, низька прихильність до лікування як на початку, так і наприкінці дослідження, відсутність статусу «працюючий». На відміну від чоловіків у жінок більший індекс маси тіла підвищував ймовірність недосягнення цільового артеріального тиску (β = 1,025, Р = 0,003), а високе споживання свіжих овочів, навпаки, зменшувало (β = 0,63, Р = 0,002). У чоловіків наявність додаткової фізичної активності зменшувала ймовірність недостатнього контролю артеріальної гіпертензіїї (β = 0,78, Р = 0,02). Таким чином, контроль артеріального тиску у нашому спостереженні був кращим у чоловіків, незважаючи на кращу прихильність до лікування у жінок. У зв’язку з тим, що дещо різні фактори у чоловіків та жінок асоціюються з недостатньою ефективністю терапії, заходи, спрямовані на покращення контролю артеріального тиску серед гіпертензивних пацієнтів, мають відрізнятися для чоловіків та жінок. Поряд із покращенням прихильності до лікування у жінок необхідно проводити модифікацію способу життя для зниження маси тіла та збільшення споживання свіжих овочів. У чоловіків значну увагу слід приділяти збільшенню фізичної активності та прихильності до лікування. Пацієнтів обох статей із більш високим рівнем артеріального тиску, більш старшого віку та тих, які не працюють, необхідно виділяти у групу більш ретельного спостереження.
34
Ponomaryova, L. I. "Особливості формування здоров’я сучасних школярів на різних етапах навчання." CHILD`S HEALTH, no. 2.53 (May 5, 2014): 35–38. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.2.53.2014.75943.
Full textAbstract:
У статті наведені результати комплексного профілактичного медичного огляду школярів у динаміці їх навчання з першого по одинадцятий клас. На підставі лонгітудинального дослідження визначено статево-вікові особливості динаміки патологічної ураженості, структури захворювань та груп здоров’я учнів на різних етапах навчання в школі. Встановлено критичні періоди та гендерні особливості формування здоров’я школярів в умовах сучасного навчального закладу.
35
Komshuk, Tetiana. "Шлуночкова система головного мозку в постнатальному онтогенезі в чоловіків." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 7(332) (December 29, 2018): 165–68. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-332-7-165-168.
Full textAbstract:
У ході морфометричного дослідження магнітно-резонансних томограм проаналізовано співвідношення розмірів окремих структур шлуночкової системи в представників чоловічої статі різних вікових періодів. Вивчено гендерні особливості та міжпівкульну асиметрію відповідних показників.
36
Oliinyk, O. O., and D. S. Pozharskyі. "ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ МІГРАЦІЙНИХ НАСТРОЇВ НАСЕЛЕННЯ В КОНТЕКСТІ ТЕОРІЇ ПОКОЛІНЬ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, no. 89 (June 4, 2020): 134. http://dx.doi.org/10.31713/ve1202012.
Full textAbstract:
В статті досліджено міграційні орієнтири жінок і чоловіків покоління X та покоління Z. Виявлено відмінності в самооцінці матеріального стану жінок та чоловіків досліджуваних поколінь. Проаналізовано гендерні особливості щодо можливих причин виїзду за кордон, термінів трудової міграції, очікувані вигоди внаслідок міграції.
37
Белов, О. О. "ГЕНДЕРНІ ТА ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ДЕПРЕСИВНІ РОЗЛАДИ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (April 29, 2021): 27–33. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1.11990.
Full textAbstract:
Мета – дослідити особливості якості життя хворих на депресивні розлади з урахуванням гендерних та вікових особливостей.
Матеріал і методи. Клінічно обстежено 107 чоловіків і 138 жінок, хворих на депресивні розлади ендогенного характеру, з використанням методики оцінки якості життя Mezzich et al. в адаптації Н. О. Марути.
Результати. Хворим на депресивні розлади притаманні низька самооцінка якості життя (ЯЖ), особливо за сферами психологічного благополуччя, загального сприйняття життя, працездатності, особистісної реалізації та фізичного благополуччя. У жінок виявлено нижчі показники ЯЖ за сферами фізичного благополуччя, психологічного благополуччя, самообслуговування і незалежності дій, працездатності, міжособистісної взаємодії та соціоемоційної підтримки, а також за інтегральними сферами суб᾽єктивного благополуччя/задоволеності та виконання соціальних ролей, і інтегральним показником ЯЖ. Оцінка ЯЖ фахівцем виявила вищі показники ЯЖ у чоловіків, при цьому значущими відмінності були лише за сферами духовної реалізації та загального сприйняття життя. Оцінка ЯЖ фахівцем була у середньому в 1,5 рази вищою, ніж самооцінка хворими. З віком показники ЯЖ за всіма сферами погіршуються.
Висновки. Депресія супроводжується вираженим зниженням ЯЖ за всіма сферами, яке суб᾽єктивно тяжче сприймається жінками, але об᾽єктивно більше виражене у чоловіків; це погіршання стає більш вираженим з віком.
38
Фомич, М., М. Кришталь, and Н. Вовк. "ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ЖІНОК У ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛАХ." Вісник Національного університету оборони України 56, no. 3 (October 17, 2020): 134–39. http://dx.doi.org/10.33099/2617-6858-2020-56-3-134-139.
Full text
39
Кісь, О. "Пережити смерть, розказати невимовне: гендерні особливості жіночого досвіду Голодомору." Українознавчий альманах, Вип. 6 (2011): 101–7.
Find full text
40
Коробейнікова, Л. Г. "Гендерні особливості прояву нейродинамічних функцій у елітних спортсменів-єдиноборців." Загальна патологія та патологічна фізіологія 8, no. 2 (2013): 272–77.
Find full text
41
Krivonis, T. G., and I. V. Zhulkevych. "ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ КЛІНІКО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ФЕНОМЕНІВ У ОНКОЛОГІЧНИХ ПАЦІЄНТІВ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (May 6, 2020): 115–19. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11078.
Full textAbstract:
Онкологічне захворювання спричиняє значні зрушення у психічному функціонуванні пацієнтів, що проявляється як донозологічними психічними реакціями та феноменами, так і клінічно вираженими психічними розладами.
Мета – вивчити особливості прояву клініко-психологічних феноменів у онкологічних пацієнтів залежно від статі.
Матеріал і методи. На основі інформованої згоди у спеціалізованих медичних закладах м. Вінниці, що надають онкологічну допомогу, було обстежено 286 онкологічних пацієнтів, з них 174 жінки (ГЖ) та 114 чоловіків (ГЧ). Хворих досліджували на різних етапах перебігу онкопатолоії, а саме, при першому зіткненні з захворюванням – 78 жінок та 51 чоловік та при поверненні хвороби – 96 осіб жіночої та 63 – чоловічої статі.
Результати. Структура клініко-психологічних феноменів у чоловіків та жінок була подібною та розподілялася наступним чином: феномен «поділу життя» (80,5 % у ГЖ та 81,6 % у ГЧ), «нового початку» (відповідно 79,3 % та 78,1 %), «сортеру» (69,5 % та 60,5 %), «маятника» (39,1 % та 33,3 %), «екстерналізації» (22,4 % та 24,6 %), «децентралізації» (20,7 % та 24,6 %) та «індукції» (18,4 % та 17,5 %). У жінок виявлено схильність до більшої вибірковості у сприйнятті психотравмуючої інформації, змін у психоемоційному стані у зв’язку із онкологічним захворюванням, формування співзалежних стосунків, тоді як для чоловіків притаманним було застосування психологічних механізмів захисту, спрямованих на винесення джерела внутрішньої напруги назовні.
Прогресування онкологічного захворювання спричиняло зростання психічного напруження, песимізму щодо прогнозів лікування, підвищення селективності у сприйнятті інформації, деформації міжособистісних зв’язків, збільшення напруженості психологічних механізмів захисту.
Висновки. Вивчення клініко-психологічних феноменів у онкологічних пацієнтів має важливе значення для організації заходів медико-психологічної допомоги. Відмінності у психологічному стані хворих, що виникають на різних етапах розвитку хвороби та в залежності від статі, визначають основу для диференціювання медико-психологічних заходів.
42
Олещенко, Г. П., and І. А. Гнатенко. "Гендерні особливості протеолітичної системи у хворих на мультирезистентний туберкульоз." Infusion & Chemotherapy, no. 2.1 (July 31, 2021): 22. http://dx.doi.org/10.32902/2663-0338-2021-2.1-19.
Full textAbstract:
Обґрунтування. Україна входить до десяти країн світу з найвищим тягарем захворюваності на мультирезистентний туберкульоз (МРТБ). Окрім цього, щороку зростає кількість хворих на МРТБ із первинною резистентністю. Останнє пов’язано зі збільшенням резервуару резистентної інфекції. Основними причинами цього є недовиявлення близько 32 % таких осіб і низька ефективність лікування виявлених хворих на МРТБ, а також слабко вивчені ланки патогенезу туберкульозного процесу.
Мета. Показати важливість подальших досліджень туберкульозу в Україні залежно від гендерних особливостей хворих.
Матеріали та методи. Було досліджено рівень нейтрофільної еластази (НЕ) в 37 хворих (25 чоловіків і 12 жінок), які мали МРТБ. Контрольна група становила 13 відносно здорових осіб – 9 чоловіків і 4 жінки. Активність НЕ в сироватці крові визначали за допомогою спектрофотометричного методу.
Результати та їх обговорення. Рівень НЕ в контрольній групі дорівнював 75,0 нмоль/хв.мл, що було прийнято нами за нормальний показник. Серед хворих на МРТБ чоловіків рівень НЕ коливався від 19,5 до 272,2 нмоль/хв×мл і в середньому становив 110,9 нмоль/хв.мл. З-поміж хворих на МРТБ жінок рівень НЕ коливався від 49,2 до 238,9 нмоль/хв×мл і в середньому дорівнював 98,9 нмоль/хв×мл. Отже, рівень НЕ був вищий за нормальний у хворих на МРТБ чоловіків приблизно в 1,5 раза (110,9 проти 75,0 нмоль/хв×мл). У хворих на МРТБ жінок рівень НЕ також був вищий за нормальний. Рівень НЕ у хворих чоловіків був вищий, аніж у хворих на МРТБ жінок (110,9 проти 98,9 нмоль/хв×мл). Тобто активність НЕ серед обох гендерних груп була вищою за нормальну, проте хворі на МРТБ чоловіки мають майже в 1,5 раза вищу активність НЕ, ніж жінки.
Висновки. Ці показники можуть свідчити про те, що у хворих на МРТБ чоловіків специфічний процес перебігає із залученням більшої активності компенсаторних сил як відповідь на агресивніший вплив резистентного збудника на чоловічий організм.
43
Mostovoy, Y. M., L. V. Rasputina, and D. V. Didenko. "ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЄДНАННЯ СТАБІЛЬНОЇ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ ТА ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ." Вісник наукових досліджень, no. 3 (October 12, 2018): 43–48. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9269.
Full textAbstract:
Дослідження демонструють динаміку гендерних особливостей ішемічної хвороби серця протягом останніх років. У випадку поєднання з хронічним обструктивним захворюванням легень клінічний перебіг патологій може змінюватись, що потребує оцінки залежно від статі пацієнтів.
Мета дослідження – визначити клініко-функціональні особливості перебігу стабільної ішемічної хвороби серця та хронічного обструктивного захворювання легень при їх поєднанні, залежно від статі пацієнтів.
Матеріали і методи. Обстежено 98 пацієнтів із поєднанням стабільної ішемічної хвороби серця та хронічного обструктивного захворювання легень, з них 78 чоловіків та 20 жінок. Проаналізовано дані загальноклінічного обстеження, тяжкість задишки за шкалою Medical Research Council (mMRC), тест з оцінки хронічного обструктивного захворювання легень (ТОХ), ЕКГ, показники спірографії, добового моніторування ЕКГ, ехокардіографії, параметри якості життя за анкетою MOS SF 36.
Результати досліджень та їх обговорення. Гендерних відмінностей за клінічними формами ішемічної хвороби серця, ступенем ураження коронарних артерій та групами хронічного обструктивного захворювання легень не встановлено. Показники функції зовнішнього дихання не відрізнялись у чоловіків та жінок, але для жінок характерна більш виражена задишка за даними анкетування mMRC (р=0,007) та ТОХ (р=0,009). Сумарний показник фізичного статусу якості життя у жінок нижче, ніж у чоловіків – 25,8±2,8 проти 38,1±2,3 відповідно (р=0,005). Визначено тенденцію до більшої кількості шлуночкових екстрасистол у чоловіків – 428 (91; 1361) на добу, тоді як у жінок, – 247 (7; 496) на добу. В усіх пацієнтів наявні ознаки ремоделювання лівих та правих камер серця, але достовірної гендерної відмінності не встановлено.
Висновки. У жінок із поєднанням стабільної ішемічної хвороби серця та хронічного обструктивного захворювання легень спостерігаються нижчі показники якості життя, більша потреба у медичній допомозі, порівняно з чоловіками, хоча достовірної відмінності між інструментальними показниками не виявлено.
44
Зимогляд, Микола, and Світлана Марченко. "Гендерні особливості розвитку швидкості на спортивно-оздоровчому етапі підготовки в кіокушинкай карате." Journal of Learning Theory and Methodology 2, no. 2 (June 30, 2021): 82–90. http://dx.doi.org/10.17309/jltm.2021.2.05.
Full textAbstract:
Мета дослідження – визначити особливості прояву гендерних відмінностей у швидкісній підготовленості школярів молодших класів, які займаються в секції карате на спортивно-оздоровчому етапі. Матеріали і методи. У дослідженні прийняли участь дівчатка 7 років (n=10), 8 років (n=10), 9 років (n=15), 10 років (n=15); хлопчики 7 років (n=10), 8 років (n=10), 9 років (n=15), 10 років (n=15). Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики обробки результатів дослідження. Результати. За результатами тестування спостерігаються статистично достовірні гендерні розбіжності за показниками тестів: біг 30м з високого старту – 9 (p=0,001), 10 (p=0,013) років; стрибок у довжину з місця – 7 (p=0,005), 8 (p=0,004), 9 (p=0,001), 10 (p=0,015) років; човниковий біг 4х9 – 8 (p=0,009), 9 (p=0,006), 10 (p=0,011) років; стрибки зі скакалкою – 10 (p=0,049) років; індексу швидкості – 9 (p=0,001) років; індекс швидкісної сили – 7 (p=0,001), 9 (p=0,0001), 10 (p=0,03) років. Висновки. Встановлено, що відмінності існують, але в кожній віковій групі вони різні. В 7 років діти мало відрізняються за гендерними ознаками, але з віком збільшується кількість структурних елементів швидкісної підготовленості за якими показники дівчат і хлопців статистично різні.
45
Dzhahunova, Olena. "Науково-педагогічні кадри Уманського учительського інституту у післявоєнні роки (1946-1954 рр.)." Eminak, no. 4(28) (December 31, 2019): 91–99. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2019.4(28).345.
Full textAbstract:
У статті показано процес відновлення, розвитку та діяльності Уманського державного учительського інституту після Другої світової війни. Показано стан забезпечення вищого навчального закладу викладацькими кадрами та ставлення до них держави у повоєнний період. Досліджено та проаналізовано динаміку кількісних і якісних характеристик науково-педагогічних кадрів, їх гендерні, національні та партійні особливості.
46
Уханова, Анастасія, and Тетяна Архипова. "Гендерні особливості агресивної поведінки в контексті психічного здоров’я старших школярів." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 2(52) (2020): 179–92. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-179-192.
Full textAbstract:
У статті висвітлено результати дослідження агресивної поведінки в контексті психічного здоров’я старших школярів. Для участі в дослідженні взято групу підлітків 10-11 класів загальноосвітньої школи № 9 м. Подільськ. Обсяг вибірки склав 80 осіб: 40 дівчат та 40 юнаків. Вік респондентів: 15-16 років. Дослідження проводилося за допомогою трьох методик: методика самооцінки психічних станів за Г. Айзенком, методика дослідження агресивності А. Басса-А. Дарки та тест агресивності (опитувальник Л. Г. Почебут). Ми припустили, що агресивна поведінка респондентів чоловічої та жіночої статі може мати відмінності. Таким чином метою дослідження було визначити гендерні особливості агресивної поведінки в контексті психічного здоров’я старших школярів. Як показало дослідження, хлопчики частіше використовують фізичну агресію, а дівчата вербальну. Нами було виявлено статистично значущий зворотній зв’язок між рівнем фізичної і предметної агресії у хлопчиків старшого шкільного віку (r = - 0,388; p <0,01). В результаті аналізу взаємозв’язку між вербальною агресією та негативізмом у групі хлопчиків було встановлено прямо пропорційний статистично значущий зв’язок (r = 0,429; p < 0,01). Також прямо пропорційний зв’язок було встановлено між рівнем розвитку дратівливості і вербальної агресії (r = 0,550; p < 0,001) і між рівнем дратівливості і негативізмом респондентів чоловічої статі (r = 0,457; p < 0,01). Прямо пропорційний статистично значущий зв’язок в групі підлітків жіночої статі встановлено між ригідністю та агресивністю (r = 0,359; p < 0,05), а також між рівнем образи та агресивністю (r = 0,420; p < 0,01). Результати роботи можна використовувати, як джерело розширення фактологічної бази у вивченні феномена агресивної поведінки. Матеріали дослідження можуть бути використані для навчання майбутніх педагогів і психологів, а також для написання інших наукових робіт, які стосуються даної проблеми. Перспективами подальшого розвитку в цьому напрямі є вивчення взаємозв’язку агресивної поведінки з чинниками психічного здоров’я старших школярів.
47
Громнацька, Н. М. "Гендерні особливості метаболічного синдрому та основних його критеріїв у дітей." Acta Medica Leopoliensia 20, no. 2 (2014): 4–8.
Find full text
48
Козуб, Л. С. "Гендерні особливості англомовного політичного дискурсу в електронних засобах масової інформації." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 24, ч. 2 (2008): 78–83.
Find full text
49
Orlyk, T. V., and V. V. Povorozniuk. "Гендерні особливості перебігу вертебрального больового синдрому в осіб різного віку." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, no. 2.72 (May 7, 2015): 103–7. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.2.72.2015.78403.
Full textAbstract:
З метою вивчення частоти вертебрального больового синдрому залежно від віку та статі, а також наявності вертебральних переломів проведено ретроспективний аналіз даних спеціалізованих медичних карток Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу 4809 осіб віком 25–89 років, із них 4213 жінок та 596 чоловіків.Встановлено, що в жінок вираженість вертебрального больового синдрому вірогідно збільшується з віком: у грудному відділі хребта — у вікових групах 60–74 років та 75–89 років, а в поперековому — у всіх вікових групах. У чоловіків рівень болю в грудному відділі з віком вірогідно не змінювався, а у поперековому був вірогідно вищим у групах 45–59 років та 60–74 років. В осіб жіночої статі без вертебральних переломів вірогідно вищий рівень болю в грудному відділі у групі 60–74 років, а в поперековому — у вікових групах 60–74 років та 75–89 років. У чоловіків рівень болю в грудному відділі був вірогідно нижчим у групах 60–74 років та 75–89 років, а в поперековому відділі вірогідно не змінювався з віком. Наявність вертебральних переломів у жінок збільшує ризик розвитку вертебрального больового синдрому в грудному відділі в 1,25 раза, у поперековому — в 1,15 раза, а в чоловіків не змінює.
50
Топузов, Олег, Олександр Малихін, and Наталія Арістова. "ФОРМУВАННЯ ГЕНДЕРНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ОСНОВА РЕАЛІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РОЗВИТКУ СТАРШОКЛАСНИКІВ." Ukrainian Educational Journal, no. 3 (September 24, 2021): 5–12. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2021-3-5-12.
Full textAbstract:
У статті висвітлюється формування гендерної культури старшокласників у закладах загальної середньої освіти. Проблема формування гендерної культури старшокласників на засадах розуміння гендеру й гендерної рівності зумовлена нагальною потребою в якнайшвидшому подоланні гендерних стереотипів і дискримінації чоловіків і жінок у сучасному українському суспільстві. На теоретичному рівні автори обґрунтовують необхідність організації освітньої діяльності старшокласників на основі усвідомлення провідних ідей гендерного підходу, що сприяє створенню необхідних умов для реалізації їхнього індивідуального потенціалу розвитку, формування навичок конструктивної міжгендерної взаємодії, і як результат, ефективно впливає на формування їхньої гендерної культури. Автори розглядають різні підходи до розуміння сутності поняття «гендер» і пропонують його власне уточнене визначення. Узагальнено принципи формування гендерної культури старшокласників, а саме: принцип доступності всіх видів і форм освітніх послуг; принцип урахування гендерних відмінностей та індивідуально-типологічних особливостей старшокласників; принцип забезпечення рівних умов для розкриття здібностей і потреб старшокласників; принцип вибору індивідуальної освітньої траєкторії.