Academic literature on the topic 'Геракліт'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Геракліт.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Геракліт"

1

Okorokov, V. B. "Мислення у своїй споконвічності та поворотні механізми європейської свідомості (деструктивний досвід М. Ґайдеґґера по пошуку першовитоку європейського мислення)". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 7 (2017): 104. http://dx.doi.org/10.15421/1717102.

Full text
Abstract:
Досліджується поворотний механізм свідомості у творчості М. Ґайдеґґера до першоджерела й споконвічності європейського мислення. Показується, що М. Ґайдеґґер не тільки творець і розробник екзистенціальної філософії, не тільки один з найвидатніших критиків європейської метафізичної культури мислення, але і один з тих європейських мислителів, який шукав шляхи подолання цих протиріч (насамперед метафізичності). Для цього аналізується, з одного боку, сам механізм зворотного руху Ґайдеґґера до першоджерел європейської думки (деструкція) і, з іншого боку – сутність його перевідкриття у сучасному просторі мислення такого споконвічного мислителя, як Геракліт. Хоча Ґайдеґґер до споконвічних мислителів відносить також Анаксімандра та Парменіда та перевідкриває їх для сучасної філософської думки, наше дослідження скоріше пов’язане із творчістю Геракліта, тому що, на наш погляд, саме в його творчості чітко прослідковуються поворотні механізми свідомості, тобто Геракліт повинен бути першопочатковим не тільки як «батько» логіки («логосності»), діалектики (способу мислення) і онтології (пошук буття природи), але й як «батько» феноменології (буття свідомості) і герменевтики (розуміння сутності буття природи).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Іщенко, Юрій. "Що сказав би Геракліт Парменідові ?" Філософська думка, № 4 (2009): 120–35.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

О.И., Невдобенко. "Концептуализация противоречия у Аристотеля, Парменида и Гераклита". Логико-философские штудии 21, № 1 (2024): 43–46. http://dx.doi.org/10.52119/lphs.2024.97.52.011.

Full text
Abstract:
В статье рассматриваются два способа концептуализации противоречия в греческой философии. Первый связан с трактовкой изменения как логически противоречивого и связан с именами Парменида и Гераклита. Второй представлен Аристотелем с его известной формулировкой принципа непротиворечия в «Метафизике». В итоге мы имеем три подхода, которые так или иначе в дальнейшем реализовались в философской и (в случае с Аристотелем) в логической традиции: изменение онтологически и познавательно нелегитимно, потому что противоречиво (Парменид); противоречие легитимно, потому что отражает структуру изменения (Гераклит); изменение познавательно и онтологически допустимо, поскольку непротиворечиво (Аристотель).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

ШВЕЦЬ, В. В. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНЕ ВЧЕННЯ: ВІД СУЧАСНОСТІ ДО ГЕРАКЛІТА". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», № 4 (22 квітня 2024): 114–21. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.4.16.

Full text
Abstract:
Стаття розкриває ключові проблеми становлення психолого-педагогічної діяльності у ретроспекції. Метою дослідження є вивчення впливу педагога на формування трансгенераційної травми розвитку у молоді. Предметом дослідження став процес формування явища депривацій у молоді в умовах впливу навчально-виховного процесу. Основними методами дослідження стали теоретичні (аналіз та синтез, узагальнення, дедукція), системний, функціональний, конкретно-соціологічний. У статті розглянуто основні підходи розуміння виховного процесу Гераклітом. У статті здійснено аналіз розуміння педагогіки з позиції дослідження теології, філософії, психології. Розглянуто основні засади праць Геракліта. Автор наводить статистику звернень до психолога здобувачів освіти, молоддю, родинами ветеранів, що показує кількісний індикатор проблеми. Статистично-аналітична діяльність, зроблена в статті, дозволила проаналізувати основні форми діяльності педагога, що впливають на розвиток трансгенераційної травми молоді. Висунуто тезу про саморозвиток як умова відкриття знань про всесвіт, дозволила відомим митцям збагнути та презентувати закони нескінченності, відтворені у фізиці, математиці, біології, музиці. Була здійснена спроба демонстрації ролі метафор у поширенні відомих знань, популяризації закритих знань, впливу метафори на роботу двох півкуль головного мозку. У статті зроблений висновок, що історичний досвід України демонструє вічну істину, описану Гераклітом, згідно з якою війна є гармонією, формою дотримання загальної справедливості. Трактування війни молоддю з позиції процесу розуміння себе або служіння мінливим цінностям заради насолоди та вигоди є важливим аспектом у розвитку науки та збереження ментального здоров’я нації. Роль педагога на даному етапі полягає саме у підтримці здатності молоді виграти власну війну заради блага миру на Землі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Карпаш, Олег Михайлович, Максим Олегович Карпаш та Віолетта Антонівна Блощинська. "ОКРЕМІ АСПЕКТИ ЕТИКО-ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІТОГЛЯДНОСТІ В РЕТРОСПЕКТИВІ ЗАГАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ". Ecological Safety and Balanced Use of Resources, № 1(25) (18 липня 2022): 90–99. http://dx.doi.org/10.31471/2415-3184-2022-1(25)-90-99.

Full text
Abstract:
В даній статті розглядається процес злиття етики, екології та енергетичного менеджменту тривав тисячі років і є колективним продуктом пізнання світу. Природа стала розумітися як комплекс живих та неживих організмів. Все і всі поєднано в один живий важливий ланцюг. К.Ясперс звертає увагу на намагання людей отримати найбільше від природи шляхом посиленої експлуатації, насильства над оточуючим світом[1]. Гуманіст А. Швейцер вимагав розумного відношення до природи[2]. На це ж звертав увагу і еколог Леопольд Олдо[3]. Ідея космізму започаткована Фалесом Мілетським (624-547 рр.до н.е.)[4]. Термін «космос» - ймовірно ввів Піфагор (570-497 рр.до н.е.)[5]. Представник натурфілософії Геракліт Темний з Ефесу (540-480 рр. до н.е.). вважав: «Світ єдиний і цілісний. Він ніколи ніким не створений»[6]. Через тисячоліття, натурфілософія та космізм отримали «друге дихання». Німецький дослідник А. Гумбольдт (1769-1859) в книзі «Космос» сказав: « …дві планетні оболонки, повітря і море, які складають єдине ціле в природі, від них залежить все різноманіття кліматів,..впливає розподіл моря і землі», « а на планету в цілому впливає космос…»[7]. В 1915 р. О.Л. Чижевський (1897-1969) в Москві написав доповідь «Періодичний вплив Сонця на біосферу Землі»[8]. Видатний вчений академік В.І Вернадський (1863 – 1945) створив всеосяжне вчення про біосферу [9]. Саме Вернадський спонукав науковий світ інакше поглянути на проблеми людства, пов’язані з природою і космосом. Натуралістичний здобуток знань та космізм попередників був сублімований в працях американського біолога, еколога Б. Коммонера (1917-2012), професора Гарвардського університету.
 
 «Усе пов’язане з усім і одне впливає на інше.»
 « Ніщо з нічого не виникає і постійно кудись перетікає, дівається»
 «Природа знає краще, ніж людина»
 «В природі немає безкоштовного обіду». Експлуатація природи веде до виснаження ресурсів і деформації її образу»[10].
 
 Формування етико-екологічної культури – процес багатогранний і довгий. Гуманізм – обережне, чутливе відношення не тільки до людини, а й до природи. Від просвіти та виховання до розумних дій заради гармонійного життя на планеті. Людський фактор впливу на природу має бути обережним.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Кессиди, Ф. Х. "Гераклит и диалектический материализм". Вопросы философии, № 3 (2009): 142–46.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Корніюк, В. "На берегах річки Геракліта пляжів немає". Віче, № 19 (304) (2011): 70.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Шишков, И. З. "К. Поппер и досократики (Ксенофан, Гераклит, Парменид)". Историко-философский ежегодник, № 35 (16 грудня 2020): 188–210. http://dx.doi.org/10.21267/aquilo.2020.48.46.001.

Full text
Abstract:
В статье предпринята попытка осуществить реконструкцию попперовской интерпретации философских и научных идей Ксенофана, Гераклита и Парменида с целью обосновать вывод о том, что именно знакомство Поппера в юности с мыслью досократиков в лице прежде всего Ксенофана, Гераклита и Парменида оказалось определяющим в формировании критицистской методологической парадигмы и в целом философии критического рационализма. Оригинальная философская и научная мысль досократиков явилась для Поппера неисчерпаемым источником, из которого он черпал всё богатство своих мыслей на протяжении всей своей долгой творческой жизни. Его длительные штудии досократической мысли позволили ему прийти к важнейшему выводу о том, что истоки большинства фундаментальных идей как классической, так и современной науки восходят не только к ранней греческой философии и науке, но и к мифотворчеству древних. В частности, что наука Коперника, Галилея, Кеплера Ньютона была дальнейшим развитием космологии греков, а также что переход от донаучных мифов к науке стал возможным в силу нового отношения к мифам ‒ в силу критического отношения к ним. The article attempts to reconstruct Popper’s interpretation of the philosophical and scientific ideas of Xenophanes, Heraclitus and Parmenides in order to substantiate the conclusion that it was Popper’s acquaintance in his youth with the Ancient Greek Presocratic thought represented by Xenophanes, Heraclitus and Parmenides that was decisive in the formation of a critical methodological paradigm and in general philosophy of K.R. Popper. The original philosophical and scientific thought of the Presocratics was for Popper an inexhaustible source from which he drew all the wealth of his thoughts throughout his long creative life. His lengthy studies of the Presocratic thought allowed him to come to the crucial conclusion that the origins of most fundamental ideas of both classical and modern science go back not only to Εarly Greek philosophy and science, but also to the myth-making of the ancients. In particular Popper inferred that the science of Copernicus, Galileo, Kepler, Newton was a further development of the cosmology of the Greeks, and also that the transition from prescientific myths to science became possible due to the new attitude to myths: because of the critical attitude to them.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

АУХАДИЕВА, Ш. Д. "Соғыс әлеуметтік құбылыс ретінде: философиялық дискурс". Industrial transport of Kazakhstan, № 4(77) (28 грудня 2022): 166–74. http://dx.doi.org/10.58420/itk.2022.77.4.016.

Full text
Abstract:
Статья посвящена исследованию войны в философской и научной традиции как сложного социального явления. Автором рассматриваются социально-исторические и социокультурные аспекты войны в контексте историко-философской мысли. Автор останавливается на основных подходах античной философии к решению ключевых вопросов, связанных исследованием войны и отмечает, что именно в сочинениях Гераклита, Платона и Аристотеля закладываются основы «классической» парадигмы войны. Далее автор обращается к наследию Карла фон Клаузевица для того, чтобы определить основные особенности современных взглядов на войну как практику, строго закрепленную за государством. Завершается статья сравнительным обзором подходов к определению войны, характерных для современных войн. Мақала күрделі әлеуметтік құбылыс ретінде философиялық және ғылыми дәстүрдегі соғысты зерттеуге арналған. Автор соғыстың әлеуметтік-тарихи және әлеуметтік-мәдени аспектілерін тарихи-философиялық ой тұрғысынан қарастырады. Автор ежелгі философияның соғысты зерттеумен байланысты негізгі мәселелерді шешудегі негізгі тәсілдеріне тоқталып, Гераклит, Платон және Аристотельдің жазбаларында соғыстың "классикалық" парадигмасының негізі қаланғанын атап өтеді. Әрі қарай, автор Карл фон Клаузевицтің мұрасына соғыстың қазіргі заманғы көзқарастарының негізгі ерекшеліктерін мемлекетке қатаң бекітілген тәжірибе ретінде анықтау үшін жүгінеді. Мақала қазіргі соғыстарға тән соғысты анықтау тәсілдеріне салыстырмалы шолумен аяқталады. The article is devoted to the study of war in the philosophical and scientific tradition as a complex social phenomenon. The author examines the socio-historical and socio-cultural aspects of the war in the context of historical and philosophical thought. The author dwells on the main approaches of ancient philosophy to solving key issues related to the study of war and notes that it is in the writings of Heraclitus, Plato and Aristotle that the foundations of the "classical" paradigm of war are laid. Next, the author turns to the legacy of Karl von Clausewitz in order to identify the main features of modern views on war as a practice strictly assigned to the state. The article concludes with a comparative review of approaches to the definition of war, characteristic of modern wars.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Лаптева, М. Ю. "Гераклит и Гермодор в политической истории архаического Эфеса". Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 2. История, Вып. 3 (2008): 98–106.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Геракліт"

1

Шадчина, А. С. "Текстотвірні функції епістемічної модальності в давньогрецькому філософському дискурсі ( на матеріалі текстів Геракліта і Платона)". Дис. канд. філол. наук, КНУТШ. Ін-тут філології, 2005.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Books on the topic "Геракліт"

1

Тихолаз, А. Г. Геракліт. Абрис, 1995.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Костенко, Л. В. Річка Геракліта. Либідь, 2011.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Кун, Н. А. Двенадцать подвигов Геракла. Панорама, 1992.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Донцова, Д. 13 несчатий Геракла. ЭКСМО, 2004.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Шиков, А. Гераклит. Кирпичев Василий Вячеславович, 2020. https://doi.org/10.34704/bkn.2019.01.001.2019.71.85.186.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Подвиги Геракла. 1991.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Большаков, А. А. За столбами Геракла. 1988.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Большаков, А. А. За столбами Геракла. 1988.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Большаков, А. А. За столбами Геракла. 1988.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Круглов, Ю. М. Тринадцять подвигів Геракла. 1986.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Геракліт"

1

Мішеніна, Т. В. ""Млечный путь" - наша Галактика". У Одеський астрономічний календар 2022. Odesa I. I. Mechnikov National University, 2021. http://dx.doi.org/10.18524/978-617-689-514-5.2022.23.110-116.

Full text
Abstract:
Смуга, що світиться, яку ми спостерігаємо у вечірньому літньо-осінньому небі, і яка опоясує небозвід широким кільцем, зветься російською "Млечный Путь" (мал. 1). Назва російською "Млечный Путь" є калькою з латинського "via lactea" – "молочний шлях", що, своєю чергою, є калькою з давньогрецького "молочне коло". Цей вислів уходить коріням до давньогрецької легенди про молоко богині Гери, яка годувала ним Геракла. “Млечный Путь” – це не тільки позначення видимих зірок, які для спостерігача складають Чумацький Шлях, це також і назва нашої галактики – “Млечный путь” або Галактика.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Мішеніна, Т. В. "Чумацький шлях – наша Галактика". У Одеський астрономічний календар 2024. Odesa I. I. Mechnikov National University, 2023. https://doi.org/10.18524/978-617-689-569-5.2024.25.87-94.

Full text
Abstract:
Літніми і осінніми вечорами ми бачимо на небі дифузну неоднорідну смугу, що світиться, оперізує небосхил, яка називається Чумацький Шлях або Молочний Шлях (Мал. 1). Назва Молочний Шлях є запозиченням з латинської, via lactea – «молочна дорога», яке, так само є калькою з давньогрецького γάλακτος κύκλος – «молочне коло». Ця назва відбиває давньогрецьку легенду про розлите молоко богині Гери, яка годувала ним Геракла. Чумацький шлях – ця неяскрава дифузна смуга, що пронизує небо, за однією із легенд, вказувала шлях чумакам, які йшли за сіллю, на Південь.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Геракліт"

1

Мота, Валерія. "Гераклів вузол в ювелірному мистецтві Птолемеїв як синтез східної і західної ідеологій". У Десяті Платонівські читання. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2023. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-301-2-83.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Беляева, И. П. "ОТ «ОТДЫХАЮЩЕГО ГЕРАКЛА» К «РАСКАЯНИЮ КАИНА» АТРИБУЦИЯ СКУЛЬПТУРЫ В.ЛУККАРДИ". У Атрибуция предмета: интуиция, опыт, документ : сборник научных статей XXVII царскосельской конференции. Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.54764/ruscol.2021.56.50.001.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Терещенко, Е. Ю., А. М. Антипин, А. Л. Васильев, et al. "METHODOLOGY OF MULTISCALE CERAMIC ARTIFACT RESEARCH." In Вестник "История керамики". Crossref, 2020. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2020.978-5-94375-316-9.162-184.

Full text
Abstract:
Представлен комплексный подход к естественно-научным исследованиям керамических артефактов. Сочетание интегральных и локальных методов современного материаловедения позволяет изучать многофазные многокомпонентные керамические материалы с высокой степенью детализации, определяя следующие параметры: катионный состав глиняной основы, количество и элементный состав естественных и искусственных включений, минералогический состав, элементный состав вплоть до следовых примесей образцов в целом. Предложен комплексный набор параметров как прототип атласа-классификатора керамики и, на примере фрагментов античных амфор с клеймами различных производственных центров (Фасос, Синопа, Гераклея), показана возможность выявления характерных особенностей такого рода изделий. An comprehensive approach to the natural science research of ceramic artifacts is presented. The combination of integral and local advanced methods of materials sciences allows us to study multiphase poly-component ceramic materials with various degrees of detail, determining the following parameters: cationic composition of the clay base, amount and elemental composition of natural and artificial inclusions, mineralogical phases and elemental composition up to trace impurities of the samples as a whole. A set of parameters is proposed for a prototype of the atlas-classifier of ceramics. The possibility of identifying the characteristic features of ceramic products is shown on the example of fragments of antique amphoras with marks of the various production centers – Thasos, Sinope, Heraclea.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Давыдова, Л. И., and В. А. Клур. "Scientific and Restoration Work on Preservation of the Antique Sculptures of the Hermitage in 2018—2023." In Сохранение культурного наследия. Изобразительные искусства. Исследования и реставрация. Материалы V Международной научно-практической конференции. Crossref, 2024. https://doi.org/10.62625/2936.2024.49.30.004.

Full text
Abstract:
Уже многие годы Отдел античного мира Эрмитажа занимается планомерной работой по реставрации скульптур, входящих в состав постоянных экспозиций. Работа эта осуществляется лабораторией научной реставрации скульптуры из мрамора и цветного камня (заведующая С. Л. Петрова) совместно с хранителями отдела. За последние пять лет в помещении лаборатории и непосредственно в залах греческого искусства V–IV вв. до н.э. реставратором высшей категории В. А. Клур были отреставрированы три монументальные скульптуры и несколько бюстов, такие как «Голова грека», «Бюст Геракла», «Голова героя» (хранитель Л. И. Давыдова). В целом работы были направлены на расчистку статуй от поверхностных загрязнений. Продолжалось и постоянное наблюдение за состоянием металлических креплений, в необходимых случаях выполнялось их удаление, а также расчистка, склейка и мастиковка швов в местах соединения скульптурных фрагментов. For many years now, Department of Classical Antiquity of the State Hermitage Museum has been systematically working on the restoration of sculptures that are part of the permanent exhibition. This work is carried out by the Laboratory of the Scientific Restoration of Sculpture of Marble and Semi-Precious Stones (headed by S. Petrova) together with the curators of the department. Over the past five years, V. Klur, restorer of the highest category, has worked on three monumental sculptures and several busts, such as “Head of a Greek”, “Bust of Hercules”, “Head of a Hero” (curator — L. Davydova), both in the premises of the laboratory and directly in the halls of Greek art of the 5th–4th centuries BC. In general, conservation treatment was focused on cleaning the statues from surface contaminations. The state of metal fixing details inside marble has been under constant surveillance, if necessary, they were removed. The work also included cleaning, gluing and subsequently filling connecting joints of sculptural fragments with mastic compound.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!