To see the other types of publications on this topic, follow the link: Героїчні образи.

Journal articles on the topic 'Героїчні образи'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Героїчні образи.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

ВЕЛИЧКОВСЬКА, Юлія. "ОБРАЗ КОЗАКА-ВОЇНА В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ XVIII СТОЛІТТЯ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 51 (16 лютого 2023): 22–28. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2022.51.3.

Full text
Abstract:
У статті вперше розглянуто початкові етапи формування образу козака-воїна в національній літературі XVIII століття у взаємозв’язку з фольклорною спадщиною нашого народу та світоглядними поглядами митців слова. Звернення до загальнонаукових та культурно-історичного методів допомогло з’ясувати, що величний образ козака-воїна вперше постає на сторінках літописів Самовидця, Г. Граб’янки, С. Величка, М. Плиски, Г. Покаса, «Історія русів», щоденників П. Орлика, М. Ханенка, Я. Марковича, П. Апостола, гетьманської канцелярії 1722–1723 рр., історичної драми «Милість Божія» невідомого автора, діалогу «Р
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Литвиненко, Віктор Андрійович. "Народна образність у мистецтві народно-сценічної хореографії України". Танцювальні студії 5, № 1 (2022): 29–36. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7646.5.1.2022.261606.

Full text
Abstract:
Мета – проаналізувати творчий доробок знаних балетмейстерів народно-сценічного танцю України в аспекті створення художніх образів, пов’язаних із героїчним минулим українського народу. Методологія дослідження базується на застосуванні компаративного й мистецтвознавчого методів, що дозволяє провести аналіз хореографічних постановок балетмейстерів народно-сценічного танцю України, які інсценізували народні образи в своїх композиціях. Наукова новизна. Обґрунтовано актуальність героїчних образів минулого українців (козаків, опришків), що стали уособленням волелюбного, сильного та мужнього українськ
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Кузнецова, Е. С. "СИСТЕМА ТОЧОК ЗОРУ ЯК СПОСІБ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПЕРСОНАЖА В ПОВІСТІ В.К. ЖЕЛЄЗНИКОВА «ОПУДАЛО»". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 4, № 94 (2019): 78–95. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2019.4.94.06.

Full text
Abstract:
Взаємозв’язок між наративом художнього твору і системою образів є одним з важливих аспектів дослідження сучасної наратологіі. У статті зроблено спробу наративного аналізу системи точок зору, створеної В.К. Желєзниковим у повісті «Опудало». Мета дослідження – виділити й охарактеризувати різні точки зору, які формують образ головної героїні даного твору. Протягом розвитку сюжету твору точка зору на головну героїню змінюється. Її внутрішній світ, вчинки та поведінка аналізуються крізь призму сприйняття оповідача, її дідуся, однокласника, а також за допомогою передачі її власних переживань. Викори
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Тимошенко, Альона. "Трансформація образу героя у візуальних практиках в українській культурі під впливом російсько-української війни". Питання культурології, № 44 (27 грудня 2024): 158–71. https://doi.org/10.31866/2410-1311.44.2024.318740.

Full text
Abstract:
Мета статті — дослідити вплив російсько-української війни на формування героїчного неоміфу та репрезентацію за допомогою візуальних практик образу героя, з яким сьогодні асоціюються процеси конструювання національної ідентичності. Результати дослідження. В умовах російсько-української війни, символічної еклектики, посилення ролі «медійно-візуальної мови» та медійного розмивання традиційних уявлень про героїчне можна спостерігати, що наразі в Україні відбувається відхід від романтизовано-ідеалізованої героїзації минулого та формування нового героїчного неоміфу, що підсилений національно-культур
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Павлішена, Людмила, та Тетяна Швець. "ПОЕТИКА ЗБІРКИ ОЛЬГИ САЛІПИ «ТЕРИТОРІЯ ЖІНКИ»". Молодий вчений, № 6.1 (130.1) (31 жовтня 2024): 56–60. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2024-6.1-131.1-13.

Full text
Abstract:
У статті розглядається поетика збірки віршів Ольги Саліпи «Територія жінки» на рівні думок, почуттів, образів, простору та композиційної побудови. Аналізуються різні іпостасі образу ліричної героїні відповідно до змісту п’яти частин збірки та авторської моделі території жінки. З’ясовано специфіку поетичного відображення простору, який жінка наповнює своєю енергією та любов’ю. Зазначено, що у першій частині лірична героїня ‒ молода, закохана жінка, яка проживає разом з коханим у своїй квартирі, вона щира, віддана своїм почуттям, сліпо вірить у кожне лагідне слово. У другій частині образ лірично
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Бесараб, О. "ЖІНОЧІ ОБРАЗИ ТВОРІВ Ш. БРОНТЕ: ТИПОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ". Journal “Ukrainian sense”, № 2 (22 лютого 2022): 22–33. http://dx.doi.org/10.15421/462114.

Full text
Abstract:
Анотація
 Постановка проблеми. Проблема типології жіночих образів у творчості Ш. Бронте є досить актуальною в контексті суспільно-політичних трансформацій в англійському суспільстві XIX століття, зокрема в умовах виникнення та активного розвитку жіночого руху, поширення ідей фемінізму.
 Звернення до творчого доробку Ш. Бронте дає змогу простежити трансформацію в її жіночих образах традицій романтизму, а також формування нових рис, притаманних реалістичній естетиці; розширює літературознавчі уявлення про творчість авторки.
 Жіночі образи англійської романістки Шарлотти Бронте зде
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Курбанов, Георгій. "Жінка-воїн в азійській та європейській культурі: сучасні екранні проєкції образу". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, № 36 (17 червня 2025): 165–73. https://doi.org/10.34026/1997-4264.36.2025.332819.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено дослідженню образу жінки-воїна в азійському кінематографі й анімації та його прояву в різних видах літератури та мистецтва. Мета статті – дослідження ролі жінки-воїна в культурі та мистецтві, описання соціально-культурного значення образу жінки-героїні в кінематографі та літературі через погляд таких режисерів анімації та кіно, як Пол Френсіс та Хаяо Міядзакі, а також науковців Крістіана Андерсона та Аделя Вестбрука. Методологія дослідження. У розробці теми було застосовано компаративний метод, що є необхідним для вивчення мистецтвознавчого й культурологічного аспекту даного
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

ШИНКАРЕНКО, В’ячеслав. "ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 5 (18 січня 2023): 40–44. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.5.7.

Full text
Abstract:
У статті виявлено основні завдання та знайдено шляхи їх реалізації з військово-патріотичного виховання старшокласників в закладах загальної середньої освіти. Проведено дослідження наукової літератури стосовно питання військово-патріотичного виховання старшокласників. Визначено, що військово-патріотичне виховання орієнтоване на формування глибокої патріотичної свідомості, на ідеї служіння Вітчизні, поваги до своєї країни, збереження і примноження славних патріотичних традицій. Встановлено, що нині цей напрям роботи у закладах загальної середньої освіти найактуальніший, оскільки різко впав прест
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

МАТУСЯК, Галина. "ПАТЕРНИ РОДИННОЇ ТРАВМИ В РОМАНІ АҐНЕТИ ПЛЕЄЛЬ «ЗИМА В СТОКГОЛЬМІ»". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 60 (12 березня 2025): 81–87. https://doi.org/10.24919/2522-4565.2024.60.10.

Full text
Abstract:
Анотація. У романі «Зима в Стокгольмі» Аґнета Плеєль зображує спроби головної героїні зрозуміти причини своєї внутрішньої дезінтеграції та проблем в особистому житті. Мета статті – ідентифікувати патерни родинної травми у творі шведської письменниці та визначити їхню роль у психологізації образу головної героїні. Методологічна основа дослідження – праця американського психолога М. Волінна «Це почалося не з тебе. Як успадкована родинна травма формує нас і як розірвати це коло», у якій науковець обґрунтовує транспоколіннєвий характер травматичного досвіду та пропонує шляхи до зцілення. Попри те
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Бєлєхова, Лариса Іванівна. "ЛІРИЧНИЙ НАРАТИВ: МІЖ ПОЕТИКОЮ ПОЧУТТІВ І ДОСВІДОМ ВІЙНИ В ПОЕЗІЇ ЕМІ ЛОВЕЛ". Scientific Bulletin of Kherson State University Series Germanic Studies and Intercultural Communication, № 1 (30 червня 2025): 5–8. https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2025-1-1.

Full text
Abstract:
Наукову розвідку присвячено дослідженню конструювання ліричного наративу, що реалізується у поетичному тексті. Для ліричного наративу властиві характеристики поетичного тексту, зокрема образність, емоційність, особлива ритміко-синтаксична побудова, а також стрижневі риси наративу в цілому: історія про події, що оповідається наратором крізь призму фокалізатора. У ліричних наративах зазвичай спостерігається злиття наратора й фокалізатора. На відміну від прозових художніх текстів, яким притаманне розмежування на головних і другорядних персонажів, у ліричному наративі ці фігури формують ліричний о
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Козлова, А. Г. "ЗВУКОВІ ОБРАЗИ В ПОЕЗІЇ БЕЛЛИ АХМАДУЛІНОЇ". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 2, № 72 (2022): 34–42. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2020.02.72.06.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена характеристиці особливостей втілення звукових образів в поезії однієї з найяскравіших представниць поетичної плеяди «шестидесятників» Белли Ахмадуліної. Поезія Ахмадуліної відрізняється підвищеною емоційністю, тонкістю світосприйняття й пов’язаною з цим сінестезією, яка є невід’ємним компонентом художнього мислення поетеси. Велику увагу приділяє Ахмадуліна звуковим образам. Для неї характерне і створення вербальної характеристики звуку, образа звуку, і використання звукового потенціалу поетичного слова. У віршах поетеси знаходять втілення різноманітні звуки навколишнього світ
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

ЗАБОЛОТСЬКА, Ольга. "РЕАЛІЗАЦІЯ ОБРАЗУ КУТЮР’Є В МУЛЬТИМОДАЛЬНОМУ АСПЕКТІ (НА МАТЕРІАЛІ КІНОСТРІЧОК «КОКО ДЕ ШАНЕЛЬ», «ДІМ GUCCI»)". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, № 1 (5 липня 2023): 23–29. http://dx.doi.org/10.32689/maup.philol.2023.1.4.

Full text
Abstract:
Сьогодні кінотекст і кінодискурс стають актуальним полем для лінгвістичних розвідок. Кінотекст осмислюємо як семіотично ускладнений текст, що існує у вигляді кінофільму, містить загальнотекстові характеристики й специфічні властивості, є продуктом колективного автора й призначений для аудіовізуального сприйняття реципієнтами. Невербальні засоби допомагають розкрити образ персонажів кінострічок найбільш вдало через освітлення камерою міміки обличчя, фокусуванні на певних деталях або частинах тіла героїв, показу крупним планом очей або рук кутюр’є, музикальним оформленням, підсилюючим емоційний
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Рогожа, А. "ІРАНСЬКІ ТА БРИТАНСЬКІ ГЕРОЇНІ В СИНХРОНІЇ 20-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ: ЕВОЛЮЦІЯ ТА ЗАНЕПАД (М. М. Каземі «Жахливий Тегеран» і Д. Г. Лоуренс «Згублена дівчина»)". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 1, № 103 (2024): 76–96. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2024.1.103.03.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено дослідженню та порівнянню головних жіночих образів романів британського письменника Девіда Герберта Лоуренса (1885–1930 рр.) «Згублена дівчина» (1920 р.) і перського митця Мортаза Мошфека Каземі (1904–1978 рр.) «Жахливий Тегеран» (1922 р.). У контексті романів письменники презентують новий для ХХ ст. образ жінки, яка кидає виклик застарілим поглядам на життя патріархального суспільства та починає боротьбу за свої права. Науковою проблемою є усвідомлення місця жінки в літературі заходу і сходу, так само, як і розуміння її місця в суспільстві в цілому, бо художні образи творів
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Песоцька, Діана Леонідівна, та Жанна Леонідівна Кущенко. "Топологія жіночого в романі «Жінка у дзеркалі» Е.-Е. Шмітт". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 1, № 95 (2020): 150–62. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2020.1.95.08.

Full text
Abstract:
В статті висвітлюється проблема феномену жіночого в літературі як фаза самовиявлення специфічного жіночого життєвого досвіду поза традиційною гендерною дихотомією центральне/маргінальне в культурі. Процес формування жіночої ідентичності в романі відбувається крізь призму трьох історичних епох в західноєвропейській цивілізації, яким відповідають образи трьох головних героїнь роману: Анни, яка живе в епоху середньовіччя, Ханни, чий жіночий досвід формується в умовах буржуазного Відня початку ХХ ст. і Енні, якій випало жити і творити власну особистість в сучасному Лос-Анджелісі. Кожна з героїнь к
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Чанг, Цзе. "Трансформація образу жінки в китайському німому кіно в контексті взаємодії екранного та сценічного мистецтв". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 48 (24 червня 2023): 33–42. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.48.2023.282437.

Full text
Abstract:
Мета статті – дослідити трансформацію жіночих образів у китайському німому кіно першої третини ХХ ст. у контексті взаємодії екранного та сценічного мистецтв. Результати дослідження. Аналіз розвитку кіно та театру першої половини ХХ ст. в Китаї довів, що патріархальні типи героїнь традиційного театру, які жертвують собою заради чоловіків, стають застарілими у зв’язку з загальною лібералізацією суспільного життя. Розвиток розмовної драми відкриває можливості для жінок-актрис. Натомість фемінізація акторського складу в кіно відбувається не одразу: спочатку жіночі ролі грають чоловіки, потім з’явл
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Хомишин, Ольга. "ОБРАЗИ-ХАРАКТЕРИ ЗБІРКИ НОВЕЛ Ф. ДУДКА «ДІВЧАТА ОЧАЙДУШНИХ ДНІВ»". PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word, № 18(69) (7 листопада 2023): 202–12. http://dx.doi.org/10.31471/2304-7402-2023-18(69)-202-212.

Full text
Abstract:
Мета. У пропонованій статті проаналізовано специфіку творення образів-характерів збірки Федора Дудка «Дівчата очайдушних днів», детермінованість поведінкової моделі персонажного світу ідеєю патріотизму, що пронизує ідейно-тематичний та художньо-образний рівні збірки, а також жанровою специфікою новели, за якої образ-характер розкривається в момент найвищої напруги.
 Дослідницька методика окреслюється використанням герменевтичного й інтерпретативного методів, елементів структурного підходу й біографічного методу.
 Результати дослідження засвідчують, що ідея національної самости, патрі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Сурнін, Микита. "Семантика героїчного образу в американській кінокультурі початку XXI століття". Питання культурології, № 43 (2 травня 2024): 182–93. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.43.2024.303047.

Full text
Abstract:
Мета статті — розглянути особливість семантики героїчних образів в американській кінокультурі початку XXI століття на прикладі бойовиків і кінокоміксів. Результати дослідження. Установлено, що світ кінематографу та кінокультура насичені образами героїв, вони є основою більшості повнометражних фільмів. Проаналізовано, що творці бойовиків і кінокоміксів, як носії американської культури та менталітету, усвідомлено чи несвідомо втілювали в кіноперсонажах важливі для американців цінності. Наведено приклади дій героїв на екрані, які мають цілком відповідний цим цінностям сенс, а тлумачення способу д
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Kaplenko, O. M. "До питання типології жіночих образів у прозі Марії Матіос". Literature and Culture of Polissya 98, № 14f (2020): 112–20. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-14f-98-112-120.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена презентації сучасного українського літературного процесу, зокрема творчості Марії Матіос. Мета нашого дослідження –розглянути базову тріаду типології жіночих образів на матеріалі прози мисткині. Ідеться, зокрема, про художні варіації втілення образів жінки-страдниці, жінки-матері і жінки-вигнанки. Образ жінки-страдниці розглядається за найбільш резонансним романом письменниці "Солодка Даруся", зміст якого торкається трагічних подій української історії 30‒70-х років ХХ століття. Проте історичні події – не головний предмет зображення у творі, у ньому насамперед ідеться про істо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Криворучко, Світлана. "ОБРАЗ «ПОКИНУТОЇ» У ВІРШАХ МИКОЛИ ХВИЛЬОВОГО «ТРАМВАЙНИЙ ЛИСТ»". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 2, № 102 (2023): 24–42. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2023.2.102.02.

Full text
Abstract:
Український письменник поч. ХХ ст. Микола Хвильовий (1893-1933) збагатив власними творчими відкриттями світовий модернізм. Науковою проблемою є виявлення естетичних модерністських домінант творчості М. Хвильового, в яких, окрім європейських засад, простежується становлення української національної ідентичності на мовному рівні, що спонукає вписати творчість М. Хвильового в світовий модерністський дискурс. Інтерпретація художнього жіночого образу з позиції модерністських засад (негативність дитинства, антиродинність) заповнить лакуни в осмисленні феномену сім’ї та конфлікту чоловік / жінка. Мет
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

СУР’ЯК, Микола. "ТРАГЕДІЯ КАССАНДРИ В РЕЦЕПЦІЇ ЕСХІЛА ТА ЛЕСІ УКРАЇНКИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 175–81. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.27.

Full text
Abstract:
У статті розглядається питання рецепції міфологічних образів у творчості Лесі Українки на основі драматичної поеми «Кассандра». Висвітлено формування образу Кассандри в античній літературі, а пізніше давньогрецькими і римськими трагіками. Але у жодному творі Кассандра не є центральним персонажем, цей образ не грає основної ролі в розвитку сюжетної дії. Антична Кассандра покірна долі, пасивна, вона не в силах змінити ні свою долю, ні долю оточуючих. Звернута увагу на своєрідність інтерпретації цього образу у європейському літературному просторі. Акцентується увага на психологічних аспектах обра
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Осіпенко, Н. С. "ОБРАЗ ЖІНКИ-РУКОДІЛЬНИЦІ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ (ЗА ТВОРАМИ І. КОТЛЯРЕВСЬКОГО «НАТАЛКА ПОЛТАВКА», Т. ШЕВЧЕНКА «НАЗАР СТОДОЛЯ», О. КОБИЛЯНСЬКОЇ «ЗЕМЛЯ»)". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 253–58. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-35.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу образу жінки-рукодільниці у творах І. Котляревського «Наталка Полтавка», Т. Шевченка «Назар Стодоля», О. Кобилянської «Земля». Розглядаються людські якості, які уособлюють найкращі риси жіночого характеру: доброту, сердечність і хазяйновитість. Особлива увага приділяється праці, що увиразнює людські чесноти та вдачу. У статті акцентовано увагу на жіночих образах літератури ХІХ століття, які різняться рівнем життя та поглядами. Як і в реальному світі, так і на сторінках художніх творів кожна героїня має свою долю. Відповідно до мети статті здійснено аналіз образу жінки
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Serdiuk, Daria Sergeevna. "СЕМАНТИКА ІНТОНАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ МУЗИЧНОЇ ДРАМАТУРГІЇ ОБРАЗУ (НА ПРИКЛАДІ ОБРАЗУ МІМІ В ОПЕРІ ДЖ. ПУЧЧІНІ «БОГЕМА»)". Музичне мистецтво і культура, № 38 (4 липня 2024): 70–85. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2023-38-6.

Full text
Abstract:
Мета роботи – виявити музичні засоби, які композитор використовує для відображення розвитку драматургії оперного образу (на прикладі соло – «Розповіді Мімі» з опери Дж. Пуччіні «Богема»). Розшифрувати інтонаційну семантику партитури опери стосовно образу головної героїні. Обґрунтувати взаємозв’язок між інтонаційними характеристиками та смисловим вираженням образу. Визначити взаємозалежність тембру-амплуа голосу вокаліста з влучним сценічним відтворенням образу Мімі. Методологія дослідження: порівняльний аналіз, науково-історичний та бібліографічний аналіз, методично-виконавський аналіз, образн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Kuminova, Kateryna. "The image of Toxaris in the works of Lucian of Samosata." Scientific Papers of the Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University. History 36 (July 3, 2022): 77–86. http://dx.doi.org/10.32626/2309-2254.2022-36.77-86.

Full text
Abstract:
Мета статті – проаналізувати образ Токсаріса у творах Лукіана Самосатського. Методологічна база. Дослідження ґрунтується на засадах історич- ної імагології – міждисциплінарного напрямку, що досліджує образ «чужого». Вивчення уявлень про варварів в античній культурі допомагає зрозуміти суспільство, яке фор- мує ці стереотипи. Наукова новизна полягає в акцентуванні уваги на порівнянні об- разів Анахарсіса та Токсаріса у творах Лукіана Самосатського. У статті просте- жується, як впливало походження автора новел на використання образу благородних варварів. Висновки. Лукіан Самосатський звертається
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Zeyu, Zhang. "РОЛЬ МОТИВУ НОЧІ У ФОРМУВАННІ ОБРАЗУ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ У ВОКАЛЬНОМУ ЦИКЛІ «MY SISTER – NIGHT» ЮЛІЇ ГОМЕЛЬСЬКОЇ". Музичне мистецтво і культура 2, № 36 (2023): 71–83. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2023-36-2-5.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена розгляду образу ліричного герою в камерно-вокальному циклі Ю. Гомельської «My sister – night», як з боку впливу мотиву ночі на його формування, так і з боку авторсько-індивідуального підходу до його репрезентації. Мета роботи – простежити особливості композиційно-драматургічної та вокально-виконавської інтерпретації ліричного героя в камерно-вокальному циклі Ю. Гомельської «My sister – night» та охарактеризувати засоби розкриття його образу, зокрема у зв’язку з втіленням нічного мотиву. Методологія роботи спирається на застосування літературознавчого, системно-аналітичного та
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Krupka, Viktor. "Концептуалізація земного тяжіння у збірці поезій «Купина неопалима» Ірини Небеленчук". Філологічний дискурс, № 10 (24 грудня 2019): 91–97. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.09.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто ключові мотиви та образи поетичної збірки «Купина неопалима» Ірини Небеленчук. Окреслено ідейно-естетичну природу віршів, закорінену у систему світоглядних ідеалів, мрій, цілей, сподівань, бажань, надій, вірувань, переконань, емоцій, почуттів, поглядів на сенс і мету життя, своєрідність творчої манери митця слова. Означено, що образи-концепти людини, осені, саду, кохання розкривають певні буттєві, особистісно значимі для ліричної героїні уламки свідомості, фрагменти вражень, найсвітліші точки відліку і дороговкази, настільки заглиблені у духовні досвіди, що при найменших сп
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Горбач, Наталія, та Софія Міщенко. "СЕМАНТИКА СИМВОЛУ ЧЕРЕВИЧКІВ У ПОВІСТІ М. МАТІОС «ЧЕРЕВИЧКИ БОЖОЇ МАТЕРІ»". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 215–18. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-48.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізові образу-символу черевичків у повісті М. Матіос «Черевички Божої Матері», який розглядається на трьох рівнях. На першому і другому – як елемент народної назви рослини роду бальзамінових та апокрифічної легенди про Богородицю, що й дала цю назву рослині. Тут із його допомогою розкривається внутрішній світ головної героїні дванадцятирічної дівчинки Іванки Борсук, котра мріє знайти чудодійну квітку не задля власної вигоди, а щоб з її допомогою перемогти в світі зло. Образ Богородиці постає в думках дівчинки символом людської самопожертви. Розмірковуючи про добро й зло у
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Мачинський, Назар Олегович. "ІСТОРИКО-ГЕНЕТИЧНЕ УЗАГАЛЬНЕННЯ ІДЕЙ ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО НАЦІОНАЛЬНИХ ГЕРОЇВ ОСОБИСТОСТІ". Мистецька освіта та розвиток творчої особистості, № 4 (27 грудня 2024): 60–64. https://doi.org/10.32782/art/2024-4-11.

Full text
Abstract:
У статті розглядається історико-генетичне узагальнення ідей формування ціннісного ставлення до героїв упродовж історичних періодів як важливого чинника виховання особистості, збереження історичної пам’яті та формування громадянської свідомості. У статті виділено, проаналізовано та описано ключові фази героїзації – від стародавніх часів до сьогодення. Прослідковується процес зміни парадигми висвітлення ставлення до героїчних особистостей. Стаття визначає основні характеристики героїчних образів у різні епохи: воїнська доблесть, моральний ідеал, політичне лідерство та соціальна місія, які дають
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Bondar, N. "ТЕМА ДИТИНСТВА ЯК ЗАСОБУ ЗДОБУТТЯ ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНОГО ДОСВІДУ В РОМАНІ Т. МОРРІСОН «БОЖЕ, БЕРЕЖИ МОЄ ДИТЯ»". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 1, № 103 (2024): 9–38. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2024.1.103.01.

Full text
Abstract:
У романі розглядається тема дитинства як засобу здобуття екзистенціального досвіду. Мета статті – аналіз теми дитинства та виховання як шляхи формування особистості, а також визначення функції магічного реалізму у романі “Боже, бережи моє дитя”. Цей об’єкт дослідження обраний тому, що саме через нього можна осягнути специфіку психології афроамериканської дитини та філософський аспект твору. У роботі використано комплексну дослідницьку методологію: синтез порівняльно-історичного методу, цілісного аналізу, елементи герменевтичного методу. Враховувалися постструктуралістські підходи, а також техн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Belousova, Tаtiana. "До питання щодо виконавської інтерпретації образу Марфи в опері «Хованщина» Модеста Мусоргського". Musicology of Kyiv, № 59 (9 грудня 2019): 197–213. http://dx.doi.org/10.33643/kmus.2019.59.15.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто проблему виконавської інтерпретації партiї Марфи – головної героїні опери «Хованщина» М. Мусоргського – на прикладі творчості трьох яскравих представниць оперного вокального мистецтва середини й другої половини ХХ – початку ХХI ст. – Софії Преображенської, Ірини Архипової та Людмили Шемчук.
 Мета дослідження – виявити особливості виконавського прочитання образу оперної героїні у творчості згаданих співачок на прикладі Пісні Марфи.
 Актуальність роботи зумовлена відсутністю досліджень з питань специфіки виконавської інтерпретації образу героїні опери «Хованщина», п
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Марків, Анастасія, та Руслана Манько. "ЖІНОЧІ ОБРАЗИ У НОВЕЛЛАХ ГІ ДЕ МОПАССАНА". Grail of Science, № 26 (24 квітня 2023): 329–33. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.14.04.2023.057.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто індивідуально-авторський погляд на образ жінки у творах Мопассана; проаналізовано характери, риси, моделі поведінки героїнь новел, а також зробити висновки стосовно жіночих образів у творчості письменника.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

БЕРЛІЗОВА, Ірина. "ЕВОЛЮЦІЯ ОБРАЗУ ДЖИЛЬДИ В ОПЕРІ ДЖ. ВЕРДІ «РІГОЛЕТТО»: ВІД ІНТОНАЦІЙНОЇ ПРОСТОТИ ДО ДУХОВНОЇ ГЛИБИНИ". Fine Art and Culture Studies, № 2 (26 червня 2025): 10–16. https://doi.org/10.32782/facs-2025-2-2.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу образу Джильди в опері Джузеппе Верді «Ріголетто» у контексті розвитку вокальної партії та музичної драматургії персонажа. Метою дослідження є виявлення традиційних виконавських підходів до інтерпретації партії Джильди, а також акцентування на нових змістових і художніх тенденціях, що актуалізують її образ у сучасному сценічному втіленні. Особливу увагу приділено аналізу еволюції вокальної лінії Джильди впродовж опери, зміні інтонаційних, ритмічних та регістрових характеристик у зв'язку з драматичним розвитком персонажа. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Шарабар, К. "Героїчний образ козака у творчості Миколи Лисенка". Українське музикознавство, Вип. 39 (2013): 145–63.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Yaminska, Hanna. "Українська картина світу в романі Ігоря Станойоського «Перший університетський день моєї доньки»". Acta Polono-Ruthenica 2, № XXV (2020): 61–76. http://dx.doi.org/10.31648/apr.5618.

Full text
Abstract:
Ігор Станойоський – сучасний македонський письменник, який у своїх романах поєднує різні літературні жанри. Незважаючи на своє македонське походження, майже у всіх його творах присутні персонажі українці, за допомогою яких автор показує читачеві образ світу українців. У романі Перший університет-ський день моєї доньки Станойоський через призму образів головних героїв та міста Львова проектує образ самої України. Текст роману написаний македонською мовою і призначений для македонського читача, що дозволяє поглянути на такі поняття як національна самобутність одного народу (українців) під кутом
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Макогончук, Наталія. "ЖІНОЧЕ ОБЛИЧЧЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, № 1 (2021): 251–66. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.703.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто актуальність жіночої участі у Другій світовій війні. Розкрито радянський підхід до образу жінки у війні. Війна за офіційною оцінкою не мала “жіночого обличчя”. Радянська влада розписувала різні ролі та сценарії діяльності для жінок, і лише одна сфера була закритою для жіноцтва – це участь у воєнних подіях. Жінки в СРСР не були військовозобов’язаними, хоча військове законодавство СРСР передбачало у разі потреби обов’язкове залучення жінок у ряди Червоної армії для несення служби в допоміжних військах.Проаналізовано складні життєві долі жінок на прикладі історій окремих герої
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

БОРОВИК, Світлана. "ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗУ ГОЛОВНОЇ ГЕРОЇНІ ОПЕРИ М. ВЕРИКІВСЬКОГО «СОТНИК»". Humanities science current issues 1, № 31 (2020): 96–101. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.1/31.213741.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Журавльова, Тетяна. "Репрезентація жіночності в українському кінематографі тоталітарної доби". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, № 31 (29 листопада 2022): 88–94. http://dx.doi.org/10.34026/1997-4264.31.2022.267524.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано провідні риси жіночих образів в українському кіномистецтві 1930-50-х років. Професійну першість героїнь українського екрана визначено як основну рису їхньої жіночої привабливості. Розкрито поведінкові фактори, особливості зовнішності героїнь популярних стрічок, образи яких відтворювали основні тренди мистецтва так званого соціалістичного реалізму. Акцентовано на гендерних особливостях у екранній репрезентації жіночих типів, зокрема на ролі шлюбу в соціальному статусі жінки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

НІМІЖАН-БОДНАРЮК, О. І. "ПОНЯТТЯ АНДРОГІННОСТІ ЖІНОЧИХ ПЕРСОНАЖІВ У РОМАНАХ «ГОРА» ТА «ВІДСВІТИ ПОЛУМ’Я» ВАСИЛЯ КЛИМА". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (15 лютого 2022): 73–79. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.10.

Full text
Abstract:
У статті основна увага зосереджена на провідних жіночих персонажах у романах українського письменника із Румунії Василя Костянтиновича Клима «Гора» та «Відсвіти полум’я». Зокрема, вказано на застосований автором прийом розкриття їх психоформальних виявів через андрогінну форму мислення. У зв’язку із цим образи героїнь митець специфікує через деталізацію їхньої потенційної діяльнісності, інтелектуального осягнення світу, звільнення від консервативних суспільних рамок, що формує типаж жінок нового типу. Вони поєднують у собі риси двох статей, що дозволяє їм виражати високу адаптивність до різних
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Макарова, Т. М. "БУЛІНГ ЯК ВНУТРІШНЯ МОТИВАЦІЯ ДО САМОСТВЕРДЖЕННЯ: ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ (ЗА ПОВІСТЮ Ю. ЧЕРНІЄНКО «ПОМСТА»)". Nova fìlologìâ, № 93 (17 травня 2024): 101–7. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2024-93-14.

Full text
Abstract:
У процесі аналізу повісті Ю. Чернієнко «Помста» було схарактеризовано позицію головної героїні крізь призму світогляду її однокласників і визначено причини внутрішньої мотивації Міри до самоствердження. Дослідниця доходить висновку, що основними передумовами виникнення булінгу у класі та чинниками, які посприяли зміні сприйняття дівчини та зумовили такі негативні наслідки, є: презирство до людей, відсутність власної думки, страх, зміна усвідомлення життєвих цінностей, психологічна травма через спробу зґвалтування, втрата довіри з боку дорослих (як рідних, так і вчителів). Також окреслено проце
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Черниш, Наталія. "ОБРАЗ МАТЕРІ У П’ЄСАХ БЕРТОЛЬДА БРЕХТА «МАТІНКА КУРАЖ ТА ЇЇ ДІТИ» ТА КАРЕЛА ЧАПЕКА «МАТИ»". Теоретична і дидактична філологія, № 36 (15 серпня 2023): 222–30. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1517-2023-36-222-230.

Full text
Abstract:

 
 
 У статті розкрито образ матері у п’єсах Бертольда Брехта «Матінка Кураж та її діти» і Карела Чапека «Мати». На прикладі головних героїнь – матерів та їх дітей, показано, що війна не сумісна із життям. Проаналізовано два образи матері: Анни Фірлінг, на прізвисько Кураж (п’єса Бертольда Брехта «Матінка Кураж та її діти») та Матері (п’єса Карела Чапека «Мати»), які по-різному сприймають війну, воєнні події та втрату дітей. Обґрунтовано, що письменники у своїх п’єсах виступають проти війни та кровопролить,пророчо застерігають людство від захоплення облудними ідеями, показують
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Бунзяк, Ярина. "СПЕЦИФІКА ЛІТЕРАТУРНОГО ЕТНООБРАЗУ АННИ ЯРОСЛАВНИ У РОМАНІ М.-C. MONCHAUX «LА PETITE PRINCESSE DES NEIGES ANNE DE KIEV» ТА ОКАЗКОВАНІЙ РОЗПОВІДІ І. МАЛКОВИЧА «АННА ЯРОСЛАВНА: КИЇВСЬКА КНЯЗІВНА – КОРОЛЕВА ФРАНЦІЇ»". FOLIUM, № 4 (14 червня 2024): 55–61. http://dx.doi.org/10.32782/folium/2024.4.7.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто етнообраз Анни Київської у історичному романі французької письменниці Марі-Клод Моншо та оказкованій розповіді Івана Малковича. Дослідження спирається на методологію імагології та реалізується застосуванням типологічного та рецептивно-естетичного методів, що дозволяють виявити спільні та відмінні риси у трактуванні етнообразу Анни Ярославни у французькій та українській літературі. Під літературним етнообразом розуміємо такий літературний образ, що конструює не лише індивідуальні риси, а й національну ідентичність зображуваних персонажів. Типологічне порівняння двох творів р
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Ващенко, Ю. А., Г. С. Сатановська та І. Р. Мурадова. "КОЛОРИСТИЧНИЙ ПРОСТІР РОМАНУ ГІ ДЕ МОПАССАНА «НАШЕ СЕРЦЕ»". Nova fìlologìâ, № 89 (18 травня 2023): 50–58. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2023-89-7.

Full text
Abstract:
У статті виявлено репертуар і проаналізовано художні функції колористичних образів у проблематиці й поетиці роману Г. де Мопассана «Наше серце» (1890). Встановлено, що надзвичайна концентрація образів візуального ряду пояснюється орієнтацією на візуальне сприйняття світу, а «імпресіоністичність» письма є виразним засобом створення поглибленого психологізму його пізніх творів. Розгалужена палітра колористичних образів є художньою формою втілення екзистенціальної проблематики роману Г. де Мопассана «Наше серце» (внутрішнього конфлікту особистості, яка не здатна використати свої творчі потенції,
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Олійник, Н. "РЕЧОВИЗМ У РОМАНІ О. ГОНЧАРА «ЛЮДИНА І ЗБРОЯ»: ПОЕТИКАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ". Journal “Ukrainian sense”, № 1 (2 грудня 2023): 16–22. http://dx.doi.org/10.15421/462302.

Full text
Abstract:
Постановка проблеми. Класик української літератури ХХ століття Олесь Гончар, велична і трагічна постать, яка ввібрала в себе всі потрясіння й болі епохи, хрестоматійний відомий і невідомий (після публікації «Щоденників»), завжди непростий (С. Гальченко), своєю потужною творчістю – від першого трепетного юнацького роману «Прапороносці», що чітко віддзеркалив воєнний досвід автора, до «Собору», «Берега любові», «Спогаду про океан» тощо, був націлений у день сьогоднішній.
 Мета статті – проаналізувати концептуально-стильові функції образу речі в романі «Людина і зброя» на різних рівнях дослі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Бігун, Ольга. "ІМАГОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОМАНУ ЕЛІЗАБЕТ ҐІЛБЕРТ «МІСТО ДІВЧАТ»". Folium, № 6 (26 травня 2025): 9–15. https://doi.org/10.32782/folium/2025.6.1.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються імагологічні аспекти художнього тексту у двох опціях: літературної і міжкультурної комунікації. Матеріалом дослідження є роман Елізабет Ґілберт «Місто дівчат». Завданнями розвідки є: з одного боку, виявити засоби самопроєкції автора у романі, з іншого – з’ясувати поетикальні аспекти етнічних стереотипів у системі персонажів. У статті використано теоретико-методологічні підходи літературної імагології, гендерної критики, наратології, елементи поетикального аналізу тексту. Імагологічна площина роману Е. Ґілберт «Місто дівчат» досі не були предметом досліджень, хоча у творі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

ДИМОВСЬКА, А. К. "ПРО РЕМІНІСЦЕНЦІЇ З КАЗКИ Г. К. АНДЕРСЕНА «ДІВЧИНКА З СІРНИКАМИ» У ПОВІСТІ О. КОБИЛЯНСЬКОЇ «ЦАРІВНА»". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (15 лютого 2022): 25–33. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.4.

Full text
Abstract:
У статті досліджено інтертекстуальні вкраплення з казки Г. К. Андерсена «Дівчинка з сірниками» в повісті О. Кобилянської «Царівна». З огляду на захоплення письменниці данською літературою висунуто й обґрунтовано припущення про ймовірність міжтекстової взаємодії та доцільність проведення подібних паралелей (традиційно твори О. Кобилянської вивчалися в контексті німецької та данської літератур, але без прямого зіставлення з текстами Г. К. Андерсена). Встановлено, що обидва тексти є інваріантами архетипної моделі сироти, архаїчні витоки якої сягають фольклорного мотиву молодшої доньки, пізніше тр
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

ЛЕНСЬКА, С. В. "АНТИТОТАЛІТАРНЕ СПРЯМУВАННЯ ПОВІСТІ ОЛЕНИ ЗВИЧАЙНОЇ «СЕЛЯНСЬКА САНАТОРІЯ»". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (15 лютого 2022): 48–54. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.7.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано антитоталітарний дискурс повісті Олени Звичайної «Селянська санаторія». На основі вивчення життєпису письменниці встановлено, що образ головної героїні Улянки має автобіографічну основу. Чоловік авторки, колишній військовик армії УНР, був неодноразово засуджений у 1930-ті роки і лише дивом урятувався від загибелі в тюремних таборах. Розглянуто комплекс соціально-політичних проблем твору. Показано, що в повісті відображені теми Голодомору, розкуркулення і репресій 1930-х років. Головна героїня Улянка потрапила на лікування від туберкульозу в будинок відпочинку в Ялті. Та
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Vasuk, Katerina. "ЕТНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АРХЕТИПУ ГЕРОЯ В СЛОВ’ЯНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 14, № 4 (2018): 249–60. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol14iss4pp249-260.

Full text
Abstract:
В статті здійснений аналіз уявлень про героїчну поведінку в слов’янській культурній традиції. Виділені основні характеристики образу Героя і простежений його генезис від феномену богатирства до козацтва як матеріальне втілення в епосі архетипу колективного несвідомого. Проаналізовані спільні та відмінні риси у представлені архетипу Героя в західноєвропейській та слов’янській традиціях. Доведено, що слов’янська культурна традиція має специфічні риси у визначення образу Героя, зокрема, виділені шість базових рис Героя. Також здійснене порівняння основних рис слов’янської та західної традиції, в
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

БОЙКО, Павло. "РОЛЬ КЛАРНЕТА У ТЕМБРОВОМУ ВТІЛЕННІ ОБРАЗУ ГОЛОВНОЇ ГЕРОЇНІ ОПЕРИ ДМИТРА ШОСТАКОВИЧА «КАТЕРИНА ІЗМАЙЛОВА»". Humanities science current issues 1, № 30 (2020): 71–78. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.1/30.212198.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Рогожа, Анна. "ЖІНОЧІ ОБРАЗИ В «ФЕМІННОМУ», «ФЕМІНІСТИЧНОМУ» І «ЖІНОЧОМУ» КОНЦЕПТАХ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ Д. Г. ЛОУРЕНСА «ЗГУБЛЕНА ДІВЧИНА»)". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 2, № 102 (2023): 62–75. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2023.2.102.04.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено дослідженню жіночого образу в скандальному романі англійського письменника-модерніста Девіда Герберта Лоуренса (1885-1930 рр.) «Згублена дівчина» (1920 р.). Митець зображує конфлікт сильної для тієї епохи жінки із суспільством із застарілими поглядами на життя, яке пліткує і таврує особистість, яка не підходить до загальноприйнятих критеріїв і норм. Метою статті є інтерпретація характеру гувернантки Міс Фрост з точки зору феміністичної критики: виокремлення концептів «фемінне», «феміністське» і «жіноче» в цьому образі. У ході роботи було використано комплексний аналіз, а тако
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Козлова, Алла Григорьевна, та Ирина Геннадьевна Борисенко. "ХРИСТИЯНСЬКІ МОТИВИ І ОБРАЗИ В ОНЕЙРИЧНОМУ ПРОСТОРІ РОМАНУ Л. УЛИЦЬКОЇ «КАЗУС КУКОЦЬКОГО»". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 4, № 70 (2019): 76–82. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2019.04.70.12.

Full text
Abstract:
Метою статті є характеристика онейричного простору роману Л. Улицької «Казус Кукоцького» в аспекті відображення в ньому елементів християнського світосприйняття. Хронотоп твору доволі складний, у ньому поєднані реальный світ, пов’язаний з історичним часом, «інший» простір і час («інобуття»), а також сни, які бачить героїня як в реальному часі, так і в «інобутті». Межа між останніми двома просторово-часовими локусами розмита, тому ми умовно поєднали їх в категорії «онейричний простір». Не викликає сумнівів, що створений у романі онейричний простір несе на собі відбиток християнського світосприй
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Кириченко, Віктор. "КОЛЕКТИВНІ ТРАВМИ УКРАЇНЦІВ ТА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ". Журнал соціальної та практичної психології, № 4 (27 грудня 2024): 56–60. https://doi.org/10.32782/psy-2024-4-9.

Full text
Abstract:
Анотація. У статті розглядається проблема формування національної ідентичності особистості під впливом колективних травм. Аналізуються випадки проявів трансгенеративного травматичного досвіду і його смислова артикуляція, що його українці наразі отримують в умовах війни з рф. Нації формуються та зміцнюються через боротьбу за своє існування, яка може проявлятися як у фізичному протистоянні, так і в культурно-економічних змаганнях. Протистояння України російській агресії підкреслює силу української національної ідентичності, яка стає джерелом гордості для українців. Умови війни посилюють колектив
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!