Log in

Relevant bibliographies by topics / Григорій Сковорода, В.Шинкарук / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Григорій Сковорода, В.Шинкарук.

Journal articles on the topic 'Григорій Сковорода, В.Шинкарук'

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 30 journal articles for your research on the topic 'Григорій Сковорода, В.Шинкарук.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Бакай, Світлана. "ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА — «ПЕРШОРОЗУМ» ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ". NEW COLLEGIUM 116, № 4 (2024): 6–9. https://doi.org/10.34142/nc.2024.4.06.

Full text

Abstract:

Присвячено 220-й річниці від дня заснування Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди та 80-річчю від дня присвоєння ім’я Григорія Сковороди закладу освіти. Розкривається визначна роль вченого Д. Багалія як шанувальника та дослідника філософсько-педагогічної спадщини Г. Сковороди. Привертається увага до цінних архівних фотоматеріалів щодо вшанування постаті мислителя в Україні у ХХ ст. Пропонується вивчати спадщину українського «Першорозуму», акцентується увага на важливості вчительської професії

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Вербова, Роксолана. "НЕВИДИМА СУТНІСТЬ ЛЮДИНИ ЯК ПРОЯВ ПЕРСОНАЛЬНОСТІ У ФІЛОСОФІЇ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ". Grail of Science, № 25 (29 березня 2023): 290–91. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.17.03.2023.049.

Full text

Abstract:

Григорій Сковорода – геніальний український мислитель, творець українського персоналізму, що розкриває сутність людської особи крізь призму її самореалізації та самоідентифікації. Ця проблематика є досить актуальною в умовах російсько-української війни.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Бойченко, Михайло Іванович. "ЧОМУ «РУССКІЙ МІР» НЕ СПІЙМАВ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДУ". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 4, № 2 (2022): 1–8. http://dx.doi.org/10.37472/v.naes.2022.4232.

Full text

Abstract:

У статті висунуто й обґрунтовано гіпотезу, що Григорій Сковорода мав на увазі значною мірою саме «русскій міръ», коли говорив, що «світ ловив мене, та не спіймав». Доказами на користь істинності цієї гіпотези є: антиавторитарний характер філософії Григорія Сковороди; оригінальність філософії Григорія Сковороди на противагу вторинності й еклектичності філософії «русского міра»; духовна концепція українства як антипода матеріалістичності російської царської імперії; вчення Сковороди про добре і зле серце. Сковорода не просто уникав зазіхань російської імперії на його свободу, але протистояв цим

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Ушкалов, Л. "Людина межі: Григорій Сковорода в рецепції Михайла Драгоманова". Дивослово, № 10 (691) (2014): 52–57.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Ушкалов, Л. "Людина межі: Григорій Сковорода в рецепції Михайла Драгоманова". Дивослово, № 10 (691) (2014): 52–57.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Жулинський, Микола Григорович. "ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА: ДУХ, ДУША, СЛОВО В КОНТЕКСТІ ДУХОВНИХ ВІТРАЖІВ АВТОРА". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 2, № 104 (2024): 29–50. https://doi.org/10.34142/2312-1076.2024.2.104.02.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано творчість українського барокового інтелектуала Григорія Сковороди на сакральних рівнях вищих енергетичних сенсобуттєвих рефлексій, духовних ментальних концепцій, вербальної моделі пізнання істини. Таке тривимірне прочитання творів давнього мислителя є актуальним для сучасного українського літературознавства. Метою статті є наукове обґрунтування трьох ідейно-образних домінант творчості Г. Сковороди, які визначаються трьома поняттями: ДУХ (Бог, богослів’я), ДУША (серце, людина), СЛОВО (поезія, філософія). З’ясовано, що на певному етапі свого життя Г. Сковорода усвідомив,

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Бойчук, Ю., та Н. Левченко. "ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – КЛЮЧОВА ПОСТАТЬ В УКРАЇНСЬКІЙ ДУХОВНІЙ ТРАДИЦІЇ ВІД ДАВНИНИ ДО СУЧАСНОСТІ". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 1, № 103 (2024): 157–63. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2024.1.103.07.

Full text

Abstract:

Протягом трьохсот років світ сприймає Сковороду як новочасного поета-містика, фундатора української “філософії серця”, мислителя, християнського філософа, який окреслив гуманістичні контури української ідентичності. Саме тому росія, намагаючись знищити Україну й українців в нинішній російсько-українській війні, прицільно вдарила ракетами в ніч на сьоме травня по будівлях, безпосередньо пов’язаних з постаттю Григорія Сковороди, який був, є і завжди буде віддзеркаленням ментальності українського народу, – Національному літературно-меморіальному музею Г. С. Сковороди в Сковородинівці, а в ніч на

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Хамітов, Назіп Віленович. "Філософське мистецтво Григорія Сковороди і дискусії щодо розвитку гуманітарної сфери України". Вісник НАН України, № 6 (27 червня 2023): 84–99. http://dx.doi.org/10.15407/visn2023.06.084.

Full text

Abstract:

У статті обстоюється ідея, що розвиток гуманітарної сфери країни світоглядно спрямовується філософією цієї країни у поліфонії її проявів у культурі — і теоретичною філософією, і філософським мистецтвом. Автор доводить продуктивність підходів філософського мистецтва Григорія Сковороди для розв’язання суперечності в дискусіях представників державницько-соціальної і ліберальної стратегій розвитку гуманітарної сфери України. Констатовано необхідність і можливість гармонійного розв’язання цієї суперечності в діалозі, шляхом виходу на метапозицію і знаходження балансу між крайнощами. Показано, що це

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Букач, Микола. "ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА ТА ГРОМАДСЬКИЙ БЮДЖЕТ ЯК ФОРМА ВЗАЄМОДІЇ ВЛАДИ І СУСПІЛЬСТВА". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 1, № 1 (103) (2022): 52–63. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2022-103-1-52-63.

Full text

Abstract:

Стаття приурочена до 300-річчя з Дня народження видатного філософа, педагога, письменника Григорія Савича Сковороди, і спрямована на організацію міжнародного фестивалю «Skovoroda fest». Метою даного фестивалю має стати популяризація спадщини Г.С. Сковороди, який є втіленням духу і мудрості України, вчителем істини і духовного життя та залучення до участі у фестивалі талановитої молоді і науково-педагогічних працівників. Результатами впровадження даного проєкту має стати підвищення соціально-культурного рівня щодо усвідомлення підростаючим поколінням величі національної культури, міжнародне про

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Levchenko, Natalia. "Екзегетичні польськомовні маркери в моделюванні обра-зів духовного й матеріального світів у системі біблійної герменевтики української барокової літератури". Roczniki Humanistyczne 70, № 7 (2022): 45–58. http://dx.doi.org/10.18290/rh22707.3.

Full text

Abstract:

Біблійна герменевтика, складена і розроблена як західними, так і східними Отцями Церкви, відіграла посутню роль у становленні української барокової літератури. Розглянуто бінарне протиставлення образів духовного і матеріального світів у системі біблійної герменевтики української барокової літератури на прикладах творів україномовних та польськомовних авторів таких як Лазар Баранович, Інокентій Гізель, Іоанник Галятовський, Стефан Яворський, Данило Туптало, Антоній Радивіловський, Григорій Сковорода та інші, які одностайно приходять висновку, що обрання Бога і Його Мудрості є джерелом земного з

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Приліпко, І. ""... Побачити філософа, не вигаданого творцями легенд...": Григорій Сковорода в інтерпретації Валерія Шевчука". Переяславські Сковородинівські студії. Філологія. Філософія. Педагогіка, Вип. 6 (2019): 124–35.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Morozova, Daria. "Боротьба візантійських шкіл в українській містичній антропології: Григорій Сковорода і Паїсій Величковський". Multiversum. Philosophical almanac 1, № 1 (2020): 57–68. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.1.05.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто вплив візантійської антропології на думку Григорія Сковороди і преп. Паїсія Величковського. За допомогою порівняльно-історичного методу та методу історії традиції (tradition history) простежено застосування українськими богословами XVIIІ ст. візантійської патристичної спадщини. Доповнюючи нещодавнє дослідження М.Ґ.Бартоліні, присвячене розробці Сковородою ідей Александрійської школи патристики, стаття аналізує мотиви, позичені ним у Антіохійської школи. Це, зокрема, своєрідна філософія дозвілля та християнський епікуреїзм, що відлунює вчення Йоана Золотоуста про легкість і

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Оклюк, Олена. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ РЕФОРМИ «НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА» У КОНТЕКСТІ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ". Наша школа: науково-практичні студії, № 3(7) (18 вересня 2024): 48–55. http://dx.doi.org/10.61339/2786-6947.2024.3(7).315938.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено концептуальні засади реформи «Нова українська школа» (НУШ) у контексті викладання української мови та літератури. Проаналізовано внесок видатних українських педагогів і мислителів, таких як Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Костянтин Ушинський, СофіяРусова та Василь Сухомлинський, у формуванні підходів до сучасної шкільної освіти. Окремо розглянуто роль національної ідентичності та її збереження через вивчення рідної мови та літератури в умовах глобалізаційних викликів. У статті підкреслено, що концепція НУШ у викладанні української мови та літератури інтегрує як націонал

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Yukhymenko, Nataliia. "Соціально-філософський вимір учення Григорія Сковороди про щастя". Sociological Studios, № 2(21) (25 грудня 2022): 14–19. http://dx.doi.org/10.29038/2306-3971-2022-02-14-19.

Full text

Abstract:

У статті здійснено аналіз учення Григорія Сковороди про щастя. Розкрито розуміння філософом феномену людини та її місця у Всесвіті. Зосереджено увагу на тому, що вся філософія Григорія Сковороди має ціль – навчити розпізнати в собі людину, ідентифікувати її й бути нею. Також визначено, що Григорій Сковорода саме людині у Всесвіті відводив основну роль завдяки здатності до самопізнання. Окреслено, що в Григорія Сковороди погляд на щастя ідеалістичний, християнський, який ґрунтується на таких складниках, як самопізнання, сродність праці, легкість (що виводиться з необхідності), чистота внутріш

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

О.В., Козорог, та Дедушек Т.В. "СКОВОРОДА И ВЕРЛЕН: «ПРИЧУДЛИВО ТАСУЕТСЯ КОЛОДА»". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 3, № 89 (2019): 88–99. https://doi.org/10.5281/zenodo.2636381.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена порівнянню творчого і життєвого шляху Григорія Сковороди і Поля Вєрлєна. Дослідження є першою спробою проникнути в складний і багатогранний контекст видатного українського філософа і пред-ставника французького симолізму – Поля Верлена в порівняльному аспекті. Особливе місце у нашому дослідженні займають загальні риси музикально-сті французького поета та українського філософа, які виражаються на рівні ритму й образів (у віршах Верлена), на рівні композиторської діяльності (у житті Сковороди). Проблема самотності, яка порушена у віршах Верлена і Сковороди, є центральним л

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Tuliakov, Oleh. "ІДЕЯ ПРО «СПОРІДНЕНУ ПРАЦЮ» ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ: ПРОБЛЕМИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 4, № 2 (2022): 1–10. http://dx.doi.org/10.37472/v.naes.2022.4210.

Full text

Abstract:

Допомога молодому поколінню у виборі професії відповідно до природних нахилів є важливим складником роботи із впровадження програми сталого розвитку сучасної України. Український філософ Григорій Сковорода на основі світоглядної спадщини античних стоїків утворив та практично втілив у життя ідею про «споріднену працю», яка набула теоретичного обґрунтування у роботах Памфіла Юркевича та інших мислителів. Початковим етапом реалізації ідеї «про споріднену працю» є ідентифікація природних нахилів особистості (ідентифікація спорідненості) до відповідної професії. Окрім описаних у статті філософських

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Розсоха, Антоніна. "ВИТОКИ СУЧАСНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ У ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ". Scientia et societus, № 3 (31 березня 2023): 74–81. http://dx.doi.org/10.31470/2786-6327/2023/3/74-81.

Full text

Abstract:

Актуальність теми зумовлена дослідженням вітчизняного філософа, педагога Григорія Сковороди та можливістю впровадження його ідей про навчання і виховання в інноваційний розвиток сучасної педагогічної освіти. Мета написання статті полягає в аналізі, осмисленні педагогічної спадщини Григорія Сковороди, його універсального світогляду та інноваційності у формуванні інтелектуальної та духовної особистості учня. Проаналізовано внесок учених у галузі філософії, педагогіки і психології щодо обґрунтування ідей і поглядів Григорія Сковороди на освіту, навчання і виховання. Аналізується застосування педа

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Ліхтей, Тетяна. "НАУКОВИЙ ДОРОБОК ЛЮБИЦІ БАБОТИ В СВІТЛІ УКРАЇНСЬКО-СЛОВАЦЬКИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ВЗАЄМИН". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 52 (2024): 222–29. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2024.2.(52).222-229.

Full text

Abstract:

Любиця Бабота (нар.1944 року)–відома в світі україністка зі Словаччини, авторка сотень наукових публікацій з проблем карпатознавства. Про її вагомий внесок у вивчення української літератури Закарпаття свідчать відгуки таких іменитих учених, як Олекса Мишанич, Василь Німчук, Олена Рудловчак, Микола Мушинка, Михайло Роман та ін. Самобутню нішу в різноплановому доробку Любиці Баботи займають розвідки, присвячені актуальним питан- ням українсько-словацьких літературних взаємин. Окреслений дискурс меншою чи більшою мірою знайшов відображення в її ґрунтовних працях «Закарпатоу- країнська проза друго

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Ластовецька, Любомира. "Творча спадщина Григорія Сковороди у вимірі українського музичного мистецтва". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 49 (15 грудня 2015): 92–98. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.49.2023.293291.

Full text

Abstract:

Мета статті – дослідити творчу спадщину Григорія Савича Сковороди (1722–1794) у вимірі національної музичної культури з позиції сучасної парадигми дослідницького дискурсу. Результати дослідження. Виявлено, що Григорій Сковорода посідає особливе місце в пантеоні визначних постатей української національної історії як неперевершений філософ, мислитель, поет, музикант, співак, педагог, богослов, просвітник доби Бароко. З’ясовано, що в кожній із перелічених царин митець зумів залишити помітний слід та важливі досягнення. Проаналізовано діяльність філософа в ділянці музичного мистецтва як автора зна

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Ластовський, Валерій Васильович. "Еволюція уявлень про міжнародні відносини в українському політичному просторі (друга половина ХVІІ – початок ХХ ст.)". Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, № 13 (26 червня 2024): 34–45. http://dx.doi.org/10.31866/2616-745x.13.2024.306855.

Full text

Abstract:

Мета дослідження полягає передовсім у необхідності проаналізувати еволюцію уявлень в українському політичному та науковому середовищі щодо міжнародних відносин, факторів, що впливали на їх розвиток, із можливістю передбачати майбутній світоустрій. У статті визначаються та характеризуються основні етапи розвитку української політичної думки. Окреслюються умови, в яких ідеї розвиваються, і те, в чому проявляється їх особливість та сутність. До творення цих ідей були причетні представники різних прошарків населення – козацької старшини та духовенства спочатку, а пізніше – української інтелігенції

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Sirtsova, Olena. "Hryhorii Skovoroda: Poetic Biography of the Philosopher in the Spiritual Spaces of Ukraine and Europe." Sententiae 37, no. 2 (2018): 183–85. http://dx.doi.org/10.22240/sent37.02.183.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Штепенко, Олександра, та Анатолій Колодний. "Персоналізація духу європейської культури та української ментальності у філософії Григорія Сковороди (до 300-річчя з дня народження)". Theoria et Historia Scientiarum 18 (4 січня 2023): 93–111. http://dx.doi.org/10.12775/ths.2021.005.

Full text

Abstract:

Григорій Сковорода (1722–1794) – видатний український філо-соф-просвітитель, життєвий шлях якого постає як цілісна концепція шукання Бога, який є «найвищою премудрістю». Єдиним цілим постають у його вченні Істинна людина і Христос. Шлях відкриття у власному серці «образу Божого» обирається мислителем як спасіння людства глубокою вірою, в якій розмежо-вується дотримання «зовнішніх» обрядів та справжня віра.Центральною куль-турно-філософською універсалією вчення Сковороди є «філософія серця», яка обертається в авторській концептосфері та перегукується з концептом «веселія серця» й образом «округ

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Бойчук, Юрій, та Наталія Борисенко. "ХАРКІВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ: ЦЕНТР ОСВІТИ СЛОБОЖАНЩИНИ". NEW COLLEGIUM 118, № 2 (2025): 109–14. https://doi.org/10.34142/nc.2025.2.109.

Full text

Abstract:

Мета статті — ґрунтовне дослідження історії становлення та діяльності Харківського колегіуму як освітнього центру Слобідської України у період з 1722 по 1817 роки. Визначено, що освіта у XVIII столітті відігравала ключову роль у формуванні інтелекту- ального потенціалу Слобожанщини. Саме у стінах колегіумів відбувався розвиток філософської думки, поезії та риторики, а викладачі й випускники цих закладів формували культурне й наукове середовищесвого часу. Харківський колегіум — давній навчальний заклад у місті Харкові, який існував упродовж 1722–1817 років. У Харківському колегіумі викладали по

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Пономарьова, Галина. "ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА: ВІЧНЕ У СЬОГОДЕННІ". Григорій Сковорода і ми українці: диво першого кроку і сила ініціативи : кол. монографія, 2023, 159–71. http://dx.doi.org/10.34142/978-966-998-596-5.2023.mg.159-171.

Full text

Abstract:

У світлі реалій, проблем і прагнень нинішнього світу людей феномен постаті Григорія Савича Сковороди особливо яскраво й актуально розкривається в уявленні про особистість, громадянина, трудівника, духовну людину в її вічному русі до пізнання, самовдосконалення, добра справедливості, моральності. Заявляючи про принципи самопізнання і внутрішню відповідність волі Божій, Григорій Сковорода вчить нинішні покоління жити за законами гармонії із собою і світом. Окреслені питання висвітлювались Григорієм Савичем в контексті тогочасної європейської соціально-політичної, етичної та філософсько-освітньої

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Рассоха, Ігор. "ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА ТА ФАРАОН ЕХНАТОН, КІБЕРНЕТИКА, ЖІНКИ, БІБЛІЯ І БОГ". Григорій Сковорода і ми українці: диво першого кроку і сила ініціативи : кол. монографія, 2023, 241–52. http://dx.doi.org/10.34142/978-966-998-596-5.2023.mg.241-252.

Full text

Abstract:

Григорій Савич Сковорода — один з найбільш шанованих в Україні людей, недарма його зобразили на 500-гривневій купюрі. Проте вражає, наскільки мало широкий загал наших навіть професійних істориків і філософів реально знає про нього. Говорячи його ж словами, Сковорода — й досі як той птах, що його ловлять та не можуть впіймати. Отже, не претендуючи на повне осягнення величі цієї фігури, додам декілька сюжетів з тих, що вразили особисто мене

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Дяченко, Катерина. "ФЕНОМЕН НАСТРОЮ У ФІЛОСОФСЬКІЙ СПАДЩИНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ І СУЧАСНІСТЬ". Григорій Сковорода і ми українці: диво першого кроку і сила ініціативи : кол. монографія, 2023, 253–64. http://dx.doi.org/10.34142/978-966-998-596-5.2023.mg.253-264.

Full text

Abstract:

Григорій Сковорода – відомий український мандрівний філософ, богослов, поет та педагог, який своєю життєтворчістю, способом мислення, пошуками Бога, Добра, Правди, Свободи, а також вмінням опановувати свої почуття та настрої в пошуках Щастя сформував безцінний світоглядний скарб для української культури. Григорій Сковорода не створював теорію про людські почуття і настрої, але крізь загальну мозаїку його ідейної спадщини та життєвої стратегії можна простежити той домінантний настрій, що формував його світовідношення й світорозуміння і, звичайно, втілювався у філософському вченні. Загальновідом

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Чекаль, Олексій. "КАЛІГРАФІЧНА СПАДЩИНА СКОВОРОДИ НА РОЗДОРІЖЖІ МІЖ ЄВРОПЕЙСЬКИМ, ГРЕЦЬКИМ ТА СЛОВ’ЯНСЬКИМ СКОРОПИСОМ XVIII СТОЛІТТЯ". Григорій Сковорода і ми українці: диво першого кроку і сила ініціативи : кол. монографія, 2023, 265–83. http://dx.doi.org/10.34142/978-966-998-596-5.2023.mg.265-283.

Full text

Abstract:

Спадщина Григорія Сковороди досліджена майже з будь-якого ракурсу, але дуже не часто хто вчені звертають увагу на рукописи українського філософа з точки зору палеографії та естетики письма. Мабуть, найбільш вичерпну бібліографію можна знайти у книзі Ушкалова «Григорій Сковорода: семінарій» [21, 269 с.] та Академічному зібранню творів [16], однак і там літери не стали предметом вивчення дослідників та пошуком місця каліграфії Сковороди у сфері барокової української ідентичності. Тримаючи в руках ці пожовклі папери, та розглядаючи як написані трактати та листи, не можна не закохатися в неспішну

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Гончарова, Ольга. "ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ГРИГОРІЯ САВИЧА СКОВОРОДИ В УКРАЇНІ". Григорій Сковорода і ми українці: диво першого кроку і сила ініціативи : кол. монографія, 2023, 142–58. http://dx.doi.org/10.34142/978-966-998-596-5.2023.mg.142-158.

Full text

Abstract:

Формування національної свідомості українців сьогодні є актуальним завданням. Не останню роль в його реалізації відіграє постійне звернення до пам’яті про визначних суспільно-політичних та культурних діячів. Однією з таких знакових особистостей для України є Григорій Савич Сковорода. З огляду на це, особливої уваги заслуговує питання збереження та увічнення пам’яті про славетного українця. Вдалося виявити, що традиції вшанування його пам’яті в Україні започатковані ще у ХІХ столітті. Пройшовши нелегкі випробування часом та змінами політики пам’яті за різних політичних режимів, в роки незалежно

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Култаєва, М. Д. "Григорій Сковорода і Йоганн Готліб Фіхте: освіта, самопізнання і наука у контекстах життєтворчості". Григорій Сковорода і ми українці: диво першого кроку і сила ініціативи : кол. монографія, 2023, 91–117. http://dx.doi.org/10.34142/978-966-998-596-5.2023.mg.91-117.

Full text

Abstract:

Розгляд філософсько-освітніх розвідок Григорія Сковороди і Йоганна Готліба Фіхте у площині порівняльного аналізу продиктовано не тільки прагненням ушанувати обох ювілярів з нагоди так званих круглих дат з дня їхнього народження, бо Фіхте, на 40 років молодший за Сковороду, фактично залишився поза увагою українських істориків філософії та педагогіки, які зосередились на шляхетному завданні актуалізації доробку нашого співвітчизника. Але співставлення поглядів обох мислителів на людину, її освіту і виховання, як буде показано нижче, може прояснити деякі сучасні тенденції розвитку останніх у світ

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Мазяр, Олег. "СМИСЛОВА АЛОГІЧНІСТЬ У ПРОЦЕСІ МИСЛЕННЯ". Науковий часопис НПУ імені М П Драгоманова Серія 12 Психологічні науки, 31 жовтня 2023, 61–69. http://dx.doi.org/10.31392/udu-nc.series12.2023.22(67).06.

Full text

Abstract:

Мета. Статтю присвячено встановленню емпіричного зв’язку смислової алогічності з іншими властивостями мислення. Алогічність визначається як змістовна протилежність суджень, що об’єктивується у суперечних тезах, які не можуть одночасно бути істинними. Автором припускається, що алогічність виступає одним із нижчих рівнів мислення й актуалізується у випадку неспроможності індивіда піднятися до операціоналізації когнітивного матеріалу за допомогою законів формальної логіки. Методи дослідження: теоретичні (аналіз процесуальних характеристик мислення); емпіричні («Методика текстових розривів»); мате

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!