Dissertations / Theses on the topic 'Демографічна та міграційна політика'

Тези розкривають необхідність, зміст та форми соціально-економічного впливу на міграційні процеси в умовах глобалізації The abstracts reveal the necessity, the content and the forms of the socio-economic impact on migration in the context of globalization

Кирієнка, Є. М. Вплив демографічних та міграційних процесів на управління трудовими ресурсами в Україні : магістерська робота : 073 Менеджмент / Є. М. Кирієнка ; керівник роботи Холодницька А. В. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра управління персоналом та економіки праці. – Чернігів, 2020. – 66 с.
Метою кваліфікаційної роботи є дослідження впливу демографічних та міграційних процесів на управління трудовими ресурсами в Україні. Об’єктом кваліфікаційної роботи є визначення впливу демографічних та міграційних процесів на управління трудовими ресурсами в Україні. Предметом кваліфікаційної роботи є визначення напрямків удосконалення управління трудовими ресурсами в Україні з урахуванням впливу на них демографічних та міграційних процесів. У дослідженні застосовувались такі методи: міждисциплінарний, логічного узагальнення, аналіз, синтез та узагальнення, компаративного аналізу, економіко-статистичного, структурного та економіко-математичного моделювання та прогнозування. Наукова новизна кваліфікаційної роботи обумовлена тим, що в роботі вперше досліджено взаємний вплив демографічних та міграційних процесів на управління трудовими ресурсами України та визначено актуальні методи подолання відтоку робочої сили за кордон. Практична значущість отриманих результатів полягає в можливості реалізації розроблених рекомендацій щодо подолання негативних демографічних тенденцій в Україні та відтоку робочої сили за кордон з метою удосконалення управління трудовими ресурсами в Україні.
The purpose of the qualification work is to study the impact of demographic and migration processes on the management of labor resources in Ukraine. The object of the qualification work is to determine the impact of demographic and migration processes on the management of labor resources in Ukraine. The subject of the qualification work is to determine areas for improving the management of labor resources in Ukraine, taking into account the impact of demographic and migration processes. The following methods were used in the study: interdisciplinary, logical generalization, analysis, synthesis and generalization, comparative analysis, economic-statistical, structural and economic-mathematical modeling and forecasting. The scientific novelty of the qualification work is due to the fact that for the first time the mutual influence of demographic and migration processes on the management of labor resources of Ukraine is studied and the actual methods of overcoming the outflow of labor abroad are identified. The practical significance of the obtained results lies in the possibility of implementing the developed recommendations for overcoming the negative demographic trends in Ukraine and the outflow of labor abroad in order to improve the management of labor resources in Ukraine.

У дисертації поглиблено дослідження наукового ландшафту визначення ролі та місця державної міграційної політики в системі управління національним господарством, що здійснено з використанням бенчмаркінг-інструментарію (Scopus Tools Analysis, Web of Science Analyze Results і Google Ngram Viewer) та бібліометричного аналізу (VOSviewer v. 1.6.13) у таких вимірах: змістовному (кластеризовано наукові патерни досліджень залежно від тісності їх взаємозв’язку), часовому (визначено періоди зростання публікаційної активності та основні етапи еволюції наукового доробку), просторовому (виявлено та описано інтернаціональні наукові альянси). Обґрунтовано напрямки реформування державної міграційної політики в Україні на основі формалізованих причинно-наслідкових зв’язків між рівнем чистого міграційного приросту та сукупністю параметрів розвитку національної економіки (рівні урбанізації, експортно-імпортного й бюджетного потенціалів, соціального та інфраструктурного розвитку, інноваційності, ефективності системи охорони здоров’я, фінансової стабільності) на основі результатів когнітивного моделювання. У роботі обґрунтовано основні напрями реалізації державної міграційної політики відповідно до Цілей сталого розвитку і ключових стейкхолдерів, що здійснено на основі виявлених фільтром Баттерворта флуктуацій часових рядів зміни індексу чистого міграційного приросту та ключових індикаторів досягнення Цілей сталого розвитку, а також засобами кореляційного аналізу – співпадіння/неспівпадіння виявлених трендів; Виявлено часові лаги, ретроспективні та прогнозовані зміни кількості вітчизняних емігрантів, обґрунтувати, що серед їх мотивів пошук можливостей працевлаштування домінує над потребами в зростанні добробуту. Для цього розроблено методологію дослідження трендів та структури еміграційного потоку у контексті таргетування регуляторних інтервенцій державної міграційної політики на основі результатів сценарного прогнозування (модель авторегресії та розподіленого лага ADL) динаміки зміни кількості емігрантів з України залежно від зміни рівнів безробіття та доходів на душу населення. Це дозволило виявити часові лаги, ретроспективні та прогнозовані зміни кількості вітчизняних емігрантів, обґрунтувати, що серед їх мотивів пошук можливостей працевлаштування домінує над потребами в зростанні добробуту. У роботі обґрунтовано впливу бренду країни на динаміку чистого міграційного потоку, що базується на поєднанні тестувань ANOVA, Шапіро – Уїлка та Левене, врахуванням емоційних уявлень та обізнаності потенційних мігрантів про країну, орієнтацією не на статичну, а на інтервальну оцінку сприйняття бренду країни її зовнішніми стейкхолдерами. Це дозволило на даних України та європейських країн емпірично підтвердити наявність динамічного тренду еміграційних потоків у ті країни, які сприймаються нерезидентами як такі, що демонструють більш високий потенціал, якість життя, культурні цінності та традиції. Розроблено методологію встановлення ролі конкурентоспроможності національної системи вищої освіти як детермінанти зміни міграційних процесів, яка впливає на залучення нових трудових ресурсів до країни та зменшення їх відпливу за кордон. Для цього у роботі розроблено дворівневий підхід, який на першому рівні передбачає кластеризацію європейських країн за інтегральним показником, що комплексно оцінює як кількісні, так і якісні характеристики системи вищої освіти, а також рівень її інтернаціоналізації, а на другому рівні – за допомогою logit- та probit-моделювання визначає ймовірність зміни інтенсивності міграційних процесів для кожного кластеру країн. Поглиблено наукові засади сценарного прогнозування динаміки чистого міграційного приросту населення залежно від характеру змін рівнів грамотності населення, його залученості до неформальної освіти, що на відміну від існуючих базується на поєднанні регресійного аналізу та імітаційного моделювання. На основі цього обґрунтовано напрямки синхронізації державної міграційної політики з освітніми реформами, зокрема щодо розвитку неформальної освіти та освіти впродовж усього життя. Розроблено методологічний інструментарій оцінювання впливу інтенсивності міграційних процесів на рівень економічної конвергенції України з країнами-членами Європейського Союзу, що засновано на дворівневий підхід дозволив: на основі поєднання модифікованої моделі Кобба – Дугласа та індексу Херфіндаля – Хіршмана довести, що для України та країн Вишеградської четвірки домінуючою міграційною детермінантою довгострокового економічного зростання є збільшення обсягів грошових переказів емігрантів у країну їх походження, а не зміна концентрації і поляризації населення цих країн у наслідок припливу іммігрантів; на основі моделей !- і "-конвергенції оцінити швидкість та час, необхідний для економічної конвергенції національної економіки з країнами-членами Європейського Союзу з урахуванням впливу інтенсивності міграційних процесів. Розвинуто науково-методичний підхід до оцінювання динамічного інтегрального індексу соціального прогресу як рефлектора державної міграційної політики, що базується на чотириетапному підході та передбачає оцінювання показників соціального розвитку (відібраних на основі Національної економічної стратегії на період до 2030 р.), визначення їх вагових коефіцієнтів ентропійним методом, а також дозволяє врахувати динамічний характер інтегрального індексу соціального прогресу, забезпечити однорідність та узгодженість у процесі порівняння рівнів соціального прогресу різних країн. Поглиблено методичний інструментарій оцінювання взаємовпливу індикаторів державної міграційної політики та рівня соціального прогресу країни у системі управління національної економіки, що здійснено шляхом оцінювання (узагальнюючим методом моментів Ареллано – Бонда) взаємного впливу міграційного приросту та інтегрального динамічного індикатора соціального прогресу. Це дозволило емпірично підтвердити високий рівень синхронізації державних міграційної та соціальної політик країн Вишеградської групи та відсутність такої узгодженості в Україні, обґрунтувати напрямки використання відповідних кращих бенчмарків під час реформування державної міграційної політики в Україні.
The dissertation is devoted to developing the theoretical and methodological basis for justification of the determinants and reflectors of efficiency of the government migration policy implementation, causal relationships between them, which identified the role and place it in the national economic management system. The thesis provided the bibliometric analysis using the benchmark-instruments Scopus Tools Analysis, Web of Science Analyze Results, Google Ngram Viewer and software VOSviewer v. 1.6.13. It allowed investigating the development of the scientific landscape of the role and place the government migration policy. The assessment of causal relationships (FCM-analysis) between net migration rate and indicators of economic growth (urbanization, export-import and budget potentials, social and infrastructural development, innovation, efficiency of the health care system, financial stability) confirmed the positive and negative interaction between them. The thesis developed the approach for justification of the core direction of government migration policy considering the sustainable development goals and stakeholders. It was based on Butterworth filter fluctuations of time series of the net migration rate changes and key indicators of the sustainable development goals, and the correlation analysis – coincidence/discrepancy of the revealed trends. Furthermore, the author developed an approach for assessing the links between migration and globalization processes in the reform of the government migration policy, which formalize causal relationships between the immigrants and the globalization processes (social, economic, and political dimensions) through complex a combination of ANOVA testing, least squares method and Granger test. It allowed to refute the hypothesis of globalization as a reflector of migration processes, but to confirm that political and social globalization are essential determinants of their activation, and on this basis to justify the socio-political targets of government migration policy reform in Ukraine. The author improved the methodology for studying trends and structure of emigration flow in the context of targeting regulatory interventions government migration policy, based on using scenario forecasting (autoregression model and distributed lag ADL) of emigrants from Ukraine depending on changes in unemployment and per capita income people. The author developed methodology and methodological tools (the principal components analysis and correlation-regression analysis) to assess government efficiency (both as a whole and on its separate components) as determinants of government migration policy. The hypothesis that the intensity of migration processes contributes to the acceleration of Ukraine's integration into the European community is empirically confirmed. The developed two-level approach allowed: 1) based on a combination of the modified Cobb-Douglas model and the Herfindahl-Hirschman index to prove that for Ukraine and the Visegrad countries, the dominant migration determinant of long-term economic growth is an increase in remittances and emigration and the polarization of the population of these countries due to the influx of immigrants; 2) based on the models of !- and "-convergence to estimate the speed and time required for economic convergence Ukraine with EU countries, considering the impact of migration processes intensity. Using the ANOVA test, Shapiro–Wilk and Levene tests, the methodology of justification of the country's brand impact on the net migration flow was developed. The proposed approach considers the emotional perceptions and awareness of potential migrants about the country, focusing not on static but interval assessment of the country's brand perception by its external stakeholders. It allowed empirically confirm the dynamic trend of emigration flows to those countries that non-residents perceive as those that demonstrate higher potential, quality of life, cultural values and traditions for Ukraine and European countries. The hypothesis that the competitiveness of the national higher education system is an important determinant that affects the attraction of new labour resources to the country and reduce their outflow abroad was confirmed. For this purpose, the two-level approach was applied. The first level involves the clustering of European countries by integrated indicator, which comprehensively assesses both quantitative and qualitative characteristics of higher education and its internationalization. At the second level – logit- and probit-modelling determines the probability of changing the intensity of migration processes for each cluster of countries. The scientific principles of scenario forecasting of the net migration rate of the population depending on the changes in literacy rate, population involvement in nonformal education, which is based on a combination of regression analysis and simulation, was developed. It allowed substantiating the directions of synchronization of government migration policy with educational reforms, particularly regarding the development of informal and lifelong education. The author developed the methodology for assessing the social progress of Ukraine and the Visegrad countries, which was based on a four-stage approach and involves assessing social development indicators (selected based on the National Economic Strategy until 2030), determining their entropy weights method, and also allows considering the dynamic nature of the social progress index, ensuring homogeneity and consistency in the comparing the social progress of the countries. Besides, the methodology for studying the coherence of government migration policy and social policy was improved. It assessed (using the Arellano-Bond method) the mutual influence of migration growth and social progress index.

У роботі досліджено сутність міжнародних міграційних процесів, форми та види міграції. Проведено аналіз основних тенденцій та факторів, що формують сучасну сферу міграції в країнах Європи, а також чинники, які впливають головним чином на економіку країни. Основною метою цього дослідження є розробка власних шляхів виходу з міграційної кризи, а також принципи щодо подолання негативних наслідків міграції на економіку країни.

Одним із найважливіших показників розвитку національної економіки будь- якої країни є пристосована сучасним викликам та впорядкована державна демографічна політика. Адже, саме демографічна ситуація в країні є відображенням соціально-економічного добробуту населення під впливом як минулих, так і сучасних суспільних процесів та явищ. Для України характерними є негативні демографічні тенденції такі як: депопуляція населення, скорочення тривалості життя, високий рівень дитячої смертності, погіршення стану здоров’я населення та інші. Такі негативні демографічні показники впливають на стан національної безпеки України загалом, що вимагає формування дієвої державної політики у демографічному напрямі.

Сучасний етап розвитку України відбувається в умовах потужних процесів інтернаціоналізації. Останнє десятиріччя внесло істотні корективи до міжнародних відносин, зокрема до темпів зростання обсягів міжнародного руху капіталів. Актуальність розгляду міграційних процесів для нашої країни є однією з нагальних. Одночасно ми втрачаємо робочу силу і отримуємо капітальні надходження. Визначення позитивних і негативних сторін цього процесу повинне поставати завданням номер один у країні.

У роботі досліджено сутність міжнародної міграції робочої сили, класифікація цього явища та певні стратегії міграційної політики з метою запобігання нелегальної трудової міграції. Був проведений аналіз вже існуючих стратегій міграційної політики та їх ефективності. Основною метою цього дослідження є розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності вже існуючих стратегій міграційної політики та внесення певних змін задля забезпечення їх більшої ефективності.
The master’s thesis examines the essence of the term “international labor migration”, the classification of this phenomenon and certain strategies of migration policy in order to prevent illegal labor migration. The focus was on the analysis of the existing migration policy strategies and the effectiveness of these strategies. The main aim of this research is to develop recommendations for improving the effectiveness of existing migration policy strategies and for making some changes to improve its effectiveness.

Demography (etc.-Greek δῆμος - people, etc.-Greek γράφω - write) - a science about laws of reproduction of the population, depending on the nature of the socio-economic, natural conditions, migration, studies size, geographical location and composition of the population, their changes, causes and consequences of these changes and giving recommendations for their improvement. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31048

Проблеми міграції завжди привертала увагу громадськ ості та науковців. Для вивчення цієї проблематики велике значення мают ь фундаментальні наукові праці Л. Рибаковського, О. Хомри, А. Топілі на. Ю. Колосова, В. Іноземцева, В. Тішкова. Правові аспекти нелегальної міграції висвітлені у працях вітчизняних вчених С. Бритченко, Ю. Кравченк а, О. Кузьменко, А. Мацка, Т. Назарова, В. Олефіра, П. Чалого, С. Чехов ича, В. Шаповала.

Міжнародна міграція робочої сили на початку ХХІ століття стала важливою складовою глобалізаційних процесів в світовій економіці. Вона впливає на економічні процеси в кожній країні та її регіонах. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33385

Міграційна політика Європейського союзу (далі – ЄС) становить неабиякий інтерес для України, оскільки ЄС є важливим партнером нашої держави. Крім того, саме в ЄС спрямовується великий міграційний потік наших співвітчизників. На території ЄС, головним чином, в країнах Східної та Південної Європи проживає, працює чи навчається величезна кількість українських громадян. Так, відповідно до офіційних даних Статистичної організації Європейської комісії (Eurostat) на 2013 рік в Німеччині перебувало 153,4 тис. вихідців з України, в Португалії – 44 тис. осіб, в Італії – 192,3 тис. осіб, в Іспанії – 84 тис. осіб в Чехії 107,7 тис. осіб [1]. Уже в 2016 році більшість з майже 3,4 мільйонів нових дозволів на проживання в ЄС була отримана саме українцями (близько 589 тис.). З них майже 83% осіб отримували дозвіл саме в зв’язку з працевлаштуванням.

Однією з умов розбудови Української правової держави на сучасному етапі розвитку є визначення напрямів міграційної політики та вдосконалення системи державного управління міграційними процесами відповідно до міжнародних стандартів у сфері реалізації прав людини і громадянина. Особливого значення набувають події, які негативно вплинули на соціально – економічний розвиток держави та стали підґрунтям для перегляду міграційної політики держави, а також надали підстав для реформування системи органів державного управління та подолання проґалин в діяльності відповідних органів. Одним з таких органів є Державна міграційна служба України. Відповідно до Положення «Про державну міграційну службу України» Державна міграційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України. Держана міграційна служба України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. Правова основа діяльності Державної міграційної служби України знаходиться на стадії формування й відповідно вимагає внесення певних змін, доповнень у існуючі нормативно – правові акти та прийняття нових. Слід зауважити, що на шляху розвитку та оптимізації діяльності Державної міграційної служби України існує ряд проблемних питань, які потребують вирішення, однією з таких є визначення адміністративно – правових засад діяльності Державної міграційної служби України. Що і являє собою актуальність обраної теми.

За даними Державної служби статистики України, постійне населення країни з 1990 року по 2019 рік зменшилося на майже 9,6 млн осіб або 18,6% (!), з 51,6 до 42,0 млн осіб. Цьому сприяло зниження рівня народжуваності, спричинене високим рівнем урбанізації, а також нестабільна економічна ситуаціяй негативні соціальні тенденції, що обумовили не лише скорочення рівня народжуваності, а й тривалості життя. Зазначені фактори формують таке явище, як старіння нації, що характеризується зростанням середнього віку населення відповідно до зменшення темпу спроможності до продовження роду і збільшення ймовірної тривалості життя.

Після Другої Світової війни стрімкі зміни в продуктивних силах суспільства відобразила теорія людського капіталу. Згідно з поглядами Г. Беккера, витрати на освіту, навчання, медичне обслуговування є інвестиціями в основний капітал, вони продукують людський, а не фізичний або фінансовий капітал При цьому, освіта й навчання – найважливіші інвестиції в людський капітал

Сущенко М. О. Вплив міжнародних міграційних процесів на соціально-економічний розвиток країн : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 051 "Економіка" / наук. керівник І. І. Колобердянко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 100 с.
UA : Кваліфікаційна робота: 100 с., 16 рис., 9 табл., 63 джерела, 1 додаток. Об’єкт дослідження є процес розвитку міжнародної міграції. Предмет дослідження – теоретичні та методичні основи визначення впливу міжнародних міграційних процесів на соціально-економічний розвиток країн. Мета роботи – дослідити вплив міжнародних міграційних процесів на соціально-економічний розвиток країн та розробити заходи щодо удосконалення міграційної політики в Україні. Метод дослідження – наукової абстракції, PESTEL-аналіз, аналіз та синтез, статистичний та порівняльний методи, системний підхід, метод причинно-наслідкових зв’язків, графо-аналітичний метод. У кваліфікаційній роботі магістра розкрито сутність, види та фактори міграційних процесів. На теоретичному рівні виявлено наслідки міграції для країн виїзду та приймаючих країн. Висвітлено інституціоналізацію регулювання міжнародних міграційних потоків. Проаналізовано міжнародні міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний стан країн, зокрема США, Канади та країн Європи. Здійснено оцінку міграції робочої сили в Україні та розкрито соціально-економічні ефекти міграційних процесів для України. Запропоновано напрями та заходи з удосконалення міграційної політики в Україні в контексті міжнародного досвіду.
EN : Qualification work: 100 pp., 16 figures, 9 tables, 63 sources, 1 supplement. The object of the study is the process of international migration development. The subject of the study is theoretical and methodological basis for determining the impact of international migration processes on the socio-economic development of countries. The purpose of the work is to investigate the impact of international migration processes on the socio-economic development of countries and to develop measures to improve migration policy in Ukraine. Research method - scientific abstraction, PESTEL- analysis, analysis and synthesis, statistical and comparative methods, systematic approach, method of causation, graph-analytical method. The qualification work of the MSc describes the nature, types and factors of migration processes. At the theoretical level, the effects of migration on the countries of departure and host countries have been identified. Institutionalization of regulation of international migration flows is covered. The international migration processes and their impact on the socio-economic status of countries, including the USA, Canada and European countries, are analyzed. The estimation of labor migration in Ukraine and the socio-economic effects of migration processes for Ukraine have been evaluated. Directions and measures to improve migration policy in Ukraine in the context of international experience are proposed.

Тараш Ю. В. Публічно-управлінське забезпечення реалізації державної міграційної політики України у регіоні : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 281 "Публічне управління та адміністрування" / наук. керівник І. С. Цапліна. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 94 с.
UA : Мета дослідження: вивчення публічно-управлінського забезпечення реалізації державної міграційної політики України у регіоні та детермінант для подальшої її оптимізації. Об’єкт дослідження: державна міграційна політика України. Предмет дослідження: публічно-управлінське забезпечення реалізації державної міграційної політики України у регіоні. Методи дослідження: аналіз, синтез, індукція, дедукція, структурно- функціональний, аналіз статистичних даних. Гіпотеза: покращення контролю за міграційними рухами в регіоні має відбуватися шляхом вдосконалення аналітичного забезпечення управління міграційними процесами, внесення змін до міграційного законодавства України та покращення взаємодії з іншими центральними органами виконавчої влади, які реалізують міграційну політику. Впровадження нових заходів призведе до мінімізації нелегальної міграції в Запорізькому регіоні та зміцнення національної безпеки держави. Висновки: 1. Протягом тривалого часу Україна не мала єдиного центрального органу виконавчої влади відповідального за міграційну політику в державі, нею займались різні міністерства і відомства, що стало детермінантою розвитку проблем в державній міграційній політиці у регіонах, яке потребує термінового вирішення. 2. Для реалізації державної міграційної політики на регіональному рівні, існує потреба в покращенні взаємодії між структурними підрозділами ДМС та правоохоронними органами Запорізької області, посилення пропускного контрою осіб на сході регіону, а також вирішення кадрового питання щодо збільшення спеціалістів. 3. Доцільним є вдосконалення законодавства України в сфері міграції, аналітичної бази даних ЄІАС УМП ДМС, та посилення кібербезпеки інформаційних систем.
EN : Objective of the research: study of public administration support for the implementation of the state migration policy of Ukraine in the region and determinants for its further optimization. Object of the research: state migration policy of Ukraine. Subject of the research: public administration support for the implementation of the state migration policy of Ukraine in the region. Methods of the research: analysis, synthesis, induction, deduction, structural and functional, statistical data analysis. Hypothesis: improvement of control of migration movements in the region should be done by improving the analytical support for the administration of migration processes, amending the migration legislation of Ukraine and improving interaction with other central executive bodies that implement migration policy. The introduction of new measures will minimize illegal migration in Zaporizhzhia region and strengthen national security. Conclusions: 1. For a long time, Ukraine has not had a single central executive body responsible for migration policy in the country, various ministries and agencies have been involved in it, which has become a determinant of the development of problems in state migration policy in the regions, which needs to be addressed urgently. 2. To implement the state migration policy at the regional level, there is a need to improve the interaction between the structural units of the SMS and law enforcement agencies of Zaporizhzhia region, strengthening access control in the east of the region, as well as resolving the personnel issue to increase the number of specialists. 3. It is expedient to improve the legislation of Ukraine in the field of migration, the analytical database of the UIAS for MPAS of the SMS, and strengthen cybersecurity of information systems.

Бондар Е. В. Правові стандарти еміграційної політики України: формування, сучасний стан та можливості вдосконалення : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 081 "Право" / наук. керівник: О. В. Курінний. Зaпoріжжя : ЗНУ, 2020. 96 с.
UA : Квaліфікaційнa рoбoтa склaдaється зі 96 сторінок, містить 86 джерел використаної інфoрмaції. В умовах глобальної інтенсифікації міграційних процесів, активної участі населення України в таких процесах зростає необхідність ефективного державного регулювання в зазначеній сфері, яке є передумовою використання позитивного потенціалу міграції з метою розвитку, мінімізації її негативних наслідків, забезпечення прав і свобод мігрантів та усього населення. Триваючі зміни вітчизняного законодавства обумовлені часто взаємовиключними і/або суперечливими чинниками. У зовнішній політиці нація й публічна влада часто непослідовні відносно напрямку та глибини інтеграції до регіональних та глобальних міжнародних утвоернь. У внутрішній політиці чиновникам інколи бракує компетентності і/або інших добрих намірів для зміцнення ключових показників соціальних досягнень та забезпечення сталого розвитку. Комплекс давно невирішених проблем також характерний для сфер економічної, гуманітарної, правоохоронної та оборонної політики України. У зв’язку з цим удосконалення міграційної політики повинно бути одним із пріоритетів державної політики. Внаслідок того, що Україна одночасно є державою походження, призначення та транзиту мігрантів, територією різнохарактерних, різноспрямованих та різномасштабних міграційних потоків, забезпечення державного регулювання у сфері міграції є складним завданням, розв’язання якого потребує комплексного, системного підходу, належного фінансування, кадрового та наукового забезпечення. Усі ці питання відносно правових стандартів еміграційної політики України, незважаючи на наявність відповідних наукових досліджень, проте є недостатньо повно розкритими й актуальні для висвітлення у межах нашої роботи. Метoю кваліфікаційної рoбoти є розкриття формування, сучасного стану та можливостей вдосконалення правових стандартів еміграційної політики України. Oб’єктoм дoслідження даної кваліфікаційної рoбoти є суспiльнi вiдносини, що складають зміст формування, сучасного стану та можливостей вдосконалення правових стандартів еміграційної політики України. Предметoм дoслідження є формування, сучасний стан та можливості вдосконалення правових стандартів еміграційної політики України.
EN : The qualification work volume of 96 pages contains 86 used sources of information. In the context of global intensification of migration processes, active participation of the population of Ukraine in such processes, the need for effective state regulation in this area is growing, which is a prerequisite for using the positive potential of migration to develop, minimize its negative consequences, ensure the rights and freedoms of migrants. Ongoing changes in domestic legislation are often due to mutually exclusive and / or contradictory factors. In foreign policy, the nation and public authorities are often inconsistent about the direction and depth of integration into regional and global international entities. In domestic politics, officials sometimes lack the competence and / or other good intentions to strengthen key indicators of social achievement and ensure sustainable development. The complex of long unresolved problems is also characteristic of the spheres of economic, humanitarian, law enforcement and defense policy of Ukraine. In this regard, improving migration policy should be one of the priorities of public policy. Due to the fact that Ukraine is simultaneously a country of origin, destination and transit of migrants, a territory of different, diverse and large-scale migration flows, ensuring state regulation in the field of migration is a difficult task that requires a comprehensive, systematic approach, adequate funding, human and scientific software. All these issues regarding the legal standards of the emigration policy of Ukraine, despite the availability of relevant research, are not fully disclosed and relevant for coverage within our work. The purpose of the qualification work is to reveal the formation, current state and opportunities for improving the legal standards of emigration policy of Ukraine. The object of research of this qualification work is the social relations that make up the content of the formation, current state and opportunities for improving the legal standards of emigration policy of Ukraine. The subject of the research is the formation, current state and opportunities for improving the legal standards of emigration policy of Ukraine.

Болдирева О. І. Удосконалення механізмів міграційної політики в умовах глобалізації : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 281 "Публічне управління та адміністрування" / наук. керівник О. О. Фурсін. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 108 с.
UA : В кваліфікаційній роботі розглянуто теоретико-методологічні засади формування механізмів міграційної політики в умовах глобалізації. Розглянуто особливості формування механізмів міграційної політики в умовах глобалізації. Певна увага приділяється виявленню перспектив і недоліків механізмів міграційної політики в умовах глобалізації.
EN : The theoretical and methodological bases of formation of mechanisms of migration policy in the conditions of globalization are considered in the qualifying work. Peculiarities of formation of migration policy mechanisms in the conditions of globalization are considered. Some attention is paid to identifying prospects and shortcomings of migration policy mechanisms in the context of globalization.