To see the other types of publications on this topic, follow the link: Динамічні експертні системи.

Journal articles on the topic 'Динамічні експертні системи'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Динамічні експертні системи.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Поліщук, Олександр Павлович, та Євген Володимирович Гожев. "Дослідження динаміки та прогнозування курсів цінних паперів". New computer technology 5 (7 листопада 2013): 77–78. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.89.

Full text
Abstract:
Розвиток людини, суспільства й економіки має спрямованість у майбутнє, що знайшло відображення у виникненні таких понять, як «передбачення», «прогноз». Прогнозування («наукове передбачення») – це та сторона пізнавальної діяльності суб’єкта, результатом якого є одержання знань про майбутні події.Моделі складних систем, таких як фінансові ринки, не завжди можуть давати однозначні рекомендації або прогноз.Серед факторів, що характеризують динаміку ринку та впливають на неї, є велика кількість даних нечислової природи, значення яких мають імовірнісну природу.Для подолання проблем, з якими доводиться зіштовхуватися при аналізі фінансової ситуації, робляться спроби застосування таких розділів сучасної фундаментальної й обчислювальної математики, як нейрокомп’ютери, теорія стохастичного моделювання (теорія хаосу) і теорія ризиків, теорія катастроф, синергетика й теорія систем, що самоорганізуються (включаючи генетичні алгоритми), теорія фракталів, нечіткі логіки й навіть віртуальна реальність.Правильне розуміння ситуації на ринку, аналіз його динаміки, прогнозування поводження ринку приводить до обґрунтованого прийняття рішень.Основна мета роботи полягала у розробці програмного забезпечення для дослідження динаміки й прогнозування курсу цінних паперів.Вiдповiдно до мети, було необхiдно вирiшити наступнi задачi:Розглянути основні підходи до аналізу ринку цінних паперів.Дослідити можливості програмного комплексу MetaTrader 4 по керуванню ринком цінних паперів.Проаналізувати можливості мови MQL 4 по створенню ринкових індикаторів і експертних систем аналізу ринку цінних паперів.Розробити й протестувати індикатор для аналізу динаміки курсів валют і експертну систему для короткочасного прогнозування й прийняття рішень на валютному ринку.Аналіз літератури з проблеми дослідження дозволив виділити наступні суттєві характеристики об’єкта дослідження:валютний ринок Forex має високу ліквідність;відсутність обмежень за часом роботи забезпечує неперервність процесу дослідження;децентралізованість забезпечує незалежність від локальних геополітичних факторів;велика кількість учасників ринку дозволяє абстрагуватися від індивідуальних особливостей гравців;об’єкт дослідження являє собою складну систему з великою кількістю нелінійних зв’язків.Виділені властивості валютного ринку дозволяють розглядати його як динамічну систему, що може бути проаналізована. Прогноз стану системи є актуальною проблемою, безпосередньо пов’язану з отриманням прибутку.Розгляд алгоритмів отримання якісних і кількісних характеристик ринку засобами фундаментального, технічного та комп’ютерного аналізу дозволив зробити наступні висновки:1. На практиці можна знайти випадки, коли кожен з представлених підходів до аналізу ринку дасть прийнятний результат. Для трейдерів, що не є ринкоутворювачами, найбільш прийнятним є комп’ютерний індикаторний аналіз з автотрейдингом за короткочасними прогнозами.2. Автоматичні індикатори є ефективним засобом графічного аналізу часових рядів, надаючи трейдеру можливість прийняття обґрунтованого рішення.3. При розробці експертної системи для робочого місця трейдера необхідно розрізняти поняття «прогнозування руху цін на ринку», з одного боку, та «ігрові робочі гіпотези», зважені за ймовірністю подій, з іншого.4. Критеріями вибору трейдингової системи є підтримка великого набору індикаторів і експертів, можливість розширення системи компонентами користувача, наявність вбудованої мови програмування та локалізація.В результаті дослідження було створено експертну систему, призначену для автоматичного ведення торгів на ринку цінних паперів. Експертна система реалізована засобами мови програмування MQL 4, що вбудована в термінал MetaTrader 4.Розгляд підходів до написання технічних індикаторів та експертних систем для підтримки прийняття рішень на основі аналізу динаміки курсу цінних паперів та короткочасного прогнозування дозволило зробити наступні висновки:Мова програмування MQL 4 має всі необхідні інструменти для забезпечення якісного технічного аналізу курсу валют.Можливість написання та тестування експертів в торговій системі MetaTrader дозволяє користувачу створити систему торгівлі, що приносить прибуток.Аналіз присутніх на ринку торгових систем виявив типові помилки в написанні експертних систем, що були враховані при розробці власного автотрейдингового експерта.Подальший розвиток даної роботи планується у напрямку дослідження динаміки валютних ринків з метою удосконалення алгоритмів прогнозування курсу та оптимізації роботи торгових експертних систем із застосування механізму нейронних мереж.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Симонов, Д. І. "ПОШУК НАПРЯМІВ ОПТИМІЗАЦІЇ В ЛАНЦЮГАХ ПОСТАЧАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ НЕЧІТКИХ КОГНІТИВНИХ КАРТ". Математичне моделювання, № 1(48) (6 червня 2023): 32–39. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(48)2023.280068.

Full text
Abstract:
У статті були проаналізовані фундаментальні математичні методи побудови нечітких когнітивних карт. Запропоновано метод побудови нечітких когнітивних карт для математичного моделювання процесів постачання з метою оптимізації роботи ланцюгів постачання. Складна проблема моделювання та управління системами досліджується за рахунок деталізації динамічних характеристик її складових частин ланцюгів постачання з використанням методів системного аналізу. Нечіткі когнітивні карти використовують, у тому числі, в випадках, коли неможливо повністю виконати завдання, спираючись лише на досвід людини. 
 Розглянутий метод вимагає використання вагових коефіцієнтів, що характеризують взаємну залежність факторів впливу на стан системи. Для побудови точної моделі складної системи пропонується використовувати досвід групи експертів та кореляційний аналіз накопичених даних. Експерти визначають кількість і вид концептів, з яких складається структура нечіткої когнітивної карти та взаємозв’язки між її концептами (факторами впливу) та перетворюють ці знання у зважений граф, що імітує систему, яка досліджується.
 Розглянутий інструмент дозволяє виявляти силу впливу стохастичних факторів на стан системи постачання та надає інформацію для особи, яка приймає рішення, о найбільш пріоритетних напрямках для впровадження оптимізаційних змін. Використання запропонованого методу розширює можливості для оптимізаційних методів, в тому числі дозволяє використовувати багатокритеріальну оптимізацію в поєднанні з методами системного аналізу, експертних оцінок, нейронних та семантичних мереж. 
 Методи аналізу з використанням нечітких когнітивних карт забезпечують простоту побудови моделі системи, легкість інтерпретації, наочність причино-наслідкових зв’язків у процесах, що дозволяє знизити рівень вимог до користувача-аналітика. Перевагою методу є простота масштабування. 
 Корисність запропонованого методу доведена наведеним прикладом розв’язання задачі побудови нечіткої когнітивної карти та інтерпретації отриманих результатів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Скляренко, І. Ю., І. М. Смирнова, О. О. Герчиков та О. Р. Сидорчук. "РОЗРОБКА І ВПРОВАДЖЕННЯ АЛГОРИТМУ БЕЗПЕЧНОГО МАНЕВРУВАННЯ СУДЕН ВНУТРІШНЬОГО ПЛАВАННЯ". Vodnij transport, № 1(32) (27 січня 2021): 134–44. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.14.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто проблеми забезпечення безпечного маневрування суден, наведено фактори впливу на маневрування суднами внутрішнього плавання, дано визначення системі автоматичного управління судном, що є основою процесу переходу до безекіпажних суден. Розглянуто види сучасних адаптивних авторульових систем управління суднами, досліджено їх основні особливості, що стало підґрунтям для розроблення системи підтримки прийняття рішень суднами. Досліджено, що для розробки логічних структурних алгоритмів прийняття рішення приділяється увага розробки методів коригування планової траєкторії при управлінні розходженням суден. При великій їх кількості завдання значно ускладняються, і судноводій змушений вирішувати тільки оперативні задачі. Оцінку ситуації зміну відносного руху описано трьома характеристиками. Представлені модель задачі прийняття рішення, схема системи самонавчання, математична модель динамічної бази знань на основі чого було побудовано алгоритм функціонування системи безпечного маневрування, що дозволяє провести побудову вирішальної функції паралельно як в автоматизованому режимі, так і на основі експертної думки. Ключові слова: система управління, маневрування, система підтримки прийняття рішень, база даних, алгоритм.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Нікіфорчин, Мар'яна. "ТЕХНОЛОГІЯ СПІРАЛЬНОЇ ДИНАМІКИ В КОНТЕКСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ДЕТЕРМІНАНТІВ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ". Financial and credit activity problems of theory and practice 3, № 44 (2022): 367–75. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.3.44.2022.3711.

Full text
Abstract:
У сучасних економічних умовах підприємства функціонують і розвиваються як складний організм. Що забезпечує життєвий потенціал кожного підприємства окремо? Відповідь на це дає інтеграція психологічної та управлінської науки. Потенціал змін кожного підприємства зумовлює не тільки відмінність між організаціями, а й визначає успіх їхнього функціонування та виживання в умовах трансформацій. Успішна діяльність підприємства також вимагає міцного підґрунтя в матеріальних, фінансових і людських ресурсах, проте особливості формування й розвитку останніх сьогодні трансформуються найбільше. Просто діагностика статики людських ресурсів фактично нічого не дає для управління. Усе більшого значення набуває категорія формування лідерського потенціалу та трансформація мотиваційних моделей персоналу в умовах пандемії, біфуркації, зміни умов життя, переходу до дистанційних моделей тощо. За останні 20 років системи ведення бізнесу в усіх розвинених країнах трансформувалися в практичні, динамічні й максимально ефективні методики. Одна з найбільш запитуваних і цікавих – спіральна динаміка. В основі це дуже складна біопсихосоціальна модель розвитку з чіткою системою розподілу, але вона красива, зручна та добре працює. Спіральна динаміка – це теорія, розроблена вченим Клером Грейвзом. Це своєрідна класифікація домінуючих типів мислення і окремої особистості, і соціальної культури будь-якого масштабу: від сім’ї до конгломерату з сотнею тисяч співробітників. На думку вченого та його послідовників, мислення людини розвивається й трансформується з одного збалансованого стану в інший. Парадигми та системи цінностей змінюються не хаотично, а відповідно до прописаних правил. Розвиток кожного попереднього стану – завжди основа для наступного. Перед бізнесом постає питання, як не просто діагностувати стан рівня розвитку спіральної динаміки компанії, а знайти правильні показники-індикатори динаміки компанії, які б чітко поєднували між собою фінансово-економічний успіх, інноваційно-технологічний розвиток і соціально-психологічні моделі корпоративної культури.Методологічною основою дослідження є система загальнонаукових та спеціальних методів, що дозволило дослідити резистентність стану стратегічного потенціалу на певний рівень спіральної динаміки розвитку. Проведене дослідження базувалося на використанні методів: порівняння, узагальнення – для уточнення та формалізації сутності поняття; кореляційно-регресійного аналізу – для побудови багатофакторних регресійних моделей, розрахунку прогнозних значень інтегральних показників лідерського потенціалу в кожній підсистемі, оптимізації підсистем, визначення ступеня впливу лідерського потенціалу на тип корпоративної культури; графоаналітичного методу – для надання наочності матеріалові та схематичності зображення низки теоретичних і практичних положень дослідження. Для проведення комплексного аналізу застосовувалися методи комп’ютерного оброблення, аналізу та відображення інформації за допомогою програм Microsoft Excel, STATISTICA. Інформаційною базою є офіційні публікації міжнародних організацій, експертні оцінки рейтингових агентств, монографічна література, фундаментальні наукові розробки вітчизняних та зарубіжних авторів, матеріали наукових конференцій, вітчизняні й зарубіжні публікації, електронні ресурси мережі Інтернет тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Погасій, Сергій. "ОЦІНКА РІВНЯ БЕЗПЕКИ В КІБЕРФІЗІЧНИХ СИСТЕМАХ". Ukrainian Information Security Research Journal 24, № 2 (2022): 81–94. http://dx.doi.org/10.18372/2410-7840.24.16933.

Full text
Abstract:
У статті наведений новий підхід оцінки ризиків та формування превентивних заходів безпеки на основі моделі Лотки-Вольтери. Запропоновані моделі безпеки кіберфізичних систем: “хижак-жертва” з урахуванням обчислювальних можливостей і спрямованості цільових кібератак, “хижак-жертва” з урахуванням можливої конкуренції зловмисників по відношенню до “жертви”, “хижак-жертва” з урахуванням взаємозв’язків між “видами жертв” і “видами хижаків”, “хижак-жертва” з урахуванням взаємозв’язків між “видами жертв” і “видами хижаків” дозволяють забезпечити погляд на можливість формування вектору загроз, а також їх залежність від розвитку цифрових технологій та нових напрямків цифрових послуг. На основі запропонованого підходу отримані коефіцієнти моделі Лотки-Вольтери α=0,39, β=0,32, γ=0,29, φ=0,27, які враховують синергізм і гибридность сучасних загроз, фінансування на формування та вдосконалення системи захисту, а також дозволяє визначити фінансові та обчислювальні можливості зловмисника по виявленим загрозам. Механізм оцінки також враховує фізичну складову кіберфізичних систем, які формуються, як правило, з двох середовищ – фізичного рівня, та рівня управління. Такий погляд на кіберфізичні системи вимагає створення багатоконтурних систем захисту інформації, а також формування об’єктивності при оцінці загроз як на внутрішній (фізичний рівень) контур системи захисту інформації, так і на зовнішній контур (рівень управління). Пропонований метод оцінки безпеки кіберфізичних систем ґрунтується на базі розробленого класифікатора загроз, дозволяє оцінити поточний рівень безпеки і в динаміці формувати рекомендації щодо розподілу обмежених ресурсів захисту на основі експертної оцінки відомих загроз. Такий підхід дозволяє проводити динамічне моделювання в оф-лайн режимі, що дозволяє на основі аналізу загроз своєчасно визначити можливості зловмисників і сформувати превентивні заходи захисту. При імітаційному моделюванні можуть використовуватися фактичні бази оцінки реальних загроз і інцидентів на кіберфізичні системи, що дозволяє провести експертну оцінку їх впливу як на окремі послуги безпеки, так і на складові безпеки (кібербезпека, інформаційну безпеку та безпеку інформації).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Білецький, Микола, Дмитро Крищенко, Анатолій Ладанюк та Василь Кишенько. "ВИКОРИСТАННЯ ГРАФОВИХ МОДЕЛЕЙ КІНЦЕВИХ АВТОМАТІВ У СИСТЕМАХ АВТОМАТИЗАЦІЇ СКЛАДНИХ НЕСТАЦІОНАРНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 4 (14 травня 2021): 215–19. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.041.

Full text
Abstract:
Управління нестаціонарними системами являється нетривіальною задачею. Однією з умов ефективного управління являється необхідність зміни та налаштування алгоритмів управління при динамічних умовах функціонування автоматизованих систем. В роботі розглядаються питання побудови системи управління на основі моделей теорії графів. В якості об’єктів дослідження виступають підходи та методи управління складними нестаціонарними системами. Розглядається підхід, заснований на класифікації факторів впливу на об’єкти управління. Розглядається управління при значних динамічних факторах зовнішнього середовища. В якості методів досліджень використовувалось імітаційне і комп’ютерне моделювання, які дозволили оцінити ефективність запропонованих підходів і методів управління. Також застосовувались методи системного аналізу та сучасні алгоритми на графах. Представлений підхід надає змогу проаналізувати динамічну поведінку нестаціонарного об’єкта управління, коли відомо, що деякі характеристики та фактори зовнішнього середовища, можуть впливати на управління об’єктами. Механізм кінцевого автомата дозволяє здійснювати автоматичне переключення алгоритмів управління в залежності від ситуації. Дослідження показали доцільність використання пропонованого підходу для управління складними нестаціонарними системами автоматизації. В роботі розглядаються основні принципи, по яким правила та алгоритми можуть та повинні змінюватися: зміна цілей управління та обмежень, зміна структури та характеристик технологічного об’єкта управління в процесі експлуатації сушарки зерна та брагоректифікаційної колони, зношення та руйнування технологічних вузлів об’єкта управління, модернізація, реконструкція та ремонт технологічного об’єкта управління, зміна властивостей та якості перероблюваних технологічними об’єктами матеріалів, зміна властивостей сигналів вимірювальної інформації та даних, які формуються людьми. В роботі розглядаються умови, в яких алгоритм управління повинен переключатись, підлаштовуватися під зміни в умовах функціонування об’єктів, якщо відома інформація або прогнози експертів, коли ці зміни відбуваються. Автори статті являються прибічниками еволюційного підходу, який заснований на додатковому дослідженні об’єктів в процесі експлуатації, та нестаціонарних нелінійних динамічних умов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Касаткін, М. В. "Стохастичне моделювання сумісного прийняття рішень “екіпаж – керівник польотів” в особливому випадку в польоті". Системи озброєння і військова техніка, № 4(64), (17 грудня 2020): 67–74. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.64.09.

Full text
Abstract:
У статті представлено моделі сумісного прийняття рішень (СDM) екіпажем повітряного судна та керівником польотів в умовах стохастичної невизначеності у вигляді дерева рішень та мережі GERT. Наведено приклад СDM в особливому випадку “Відмова лівого двигуна (відмова системи граничного обмеження температури) двомоторного літака”. Для комплексного обліку факторів, які впливають на процес СDM в особливих випадках в польоті, побудовано інтелектуальну систему підтримки СDM, що дозволяє враховувати динамічну, статичну та експертну інформацію щодо стану об’єкту управління (повітряного судна), зовнішнього середовища (характеристики зони управління повітряним рухом та аеродромів) та операторів аеронавігаційної системи (характеристики пілота, авіадиспетчера).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Попов, Михайло Олексійович, Олександр Григорович Тараріко, Софія Іоганівна Альперт та ін. "Метод прогнозування врожайності кукурудзи на зерно з використанням нечітких когнітивних карт". Ukrainian journal of remote sensing 11, № 2 (2024): 4–12. http://dx.doi.org/10.36023/ujrs.2024.11.2.261.

Full text
Abstract:
У даній роботі розглядається підхід до прогнозування врожайності кукурудзи на зерно за допомогою нечітких когнітивних карт (FCM) та експертний підхід для опису ступеня впливу одних факторів (концептів) на інші. FCMs – це методологія моделювання, заснована на досвіді. Вона включає в себе основні переваги нечіткої логіки та нейронних мереж. FCM являють собою графічну модель, яка складається із вузлів-концептів, що з’єднані ребрами. Вузли-концепти описують елементи системи, а ребра виражають зв’язки між цими концептами. FCM можна застосовувати в різних сферах, особливо для точного землеробства, моделювання та прогнозування врожайності. FCM також можна застосовувати для моделювання складних систем та використовувати в задачах прогнозування. FCM є ідеальним інструментом для моделювання динамічних систем. Основними перевагами та особливостями запропонованого алгоритму є гнучкість, простота та висока адаптованість до різноманітних умов. У цій роботі для класифікації врожайності кукурудзи було обрано підхід FCM. Ця запропонована методологія може використовувати супутникові та експертні дані для прогнозування врожайності. Розроблена модель FCM складається із вузлів, які представляють основні концепти, що впливають на врожайність, такі як: вміст калію (K), гумусу, фосфору (P), pH, вміст азоту (N), вологи, температура, NDVI (нормалізований диференційний вегетаційний індекс), LAI (індекс листкової поверхні). Калій, фосфор, pH, азот та гумус є експертними даними, а температура, вологість, NDVI і LAI є супутниковими даними. Орієнтовані ребра FCM відображають причинно-наслідкові зв’язки між концептами та врожайністю. Основною метою даного дослідження було визначити рівень врожайності кукурудзи за допомогою нечітких когнітивних карт. Наша модель була застосована для прогнозування класу врожайності між трьома можливими категоріями (низька, середня та висока) для трьох різних експертів. Було показано, що запропонований алгоритм може вирішувати задачу прогнозування врожайності кукурудзи.Слід зазначити, що даний алгоритм можна застосовувати для прогнозу врожайності інших сільськогосподарських культур. Слід зазначити, що даний алгоритм можна застосовувати для прогнозу врожайності інших сільськогосподарських культур.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

КЛЕЙН, Олександр, Вадим МЕЛЬНИК, Павло ЖУКОВСЬКИЙ та Петро ВІЖЕВСЬКИЙ. "МОДЕЛЮВАННЯ, АРХІТЕКТУРА ТА ЗАСТОСУВАННЯ КІБЕРФІЗИЧНИХ СИСТЕМ ДЛЯ КОМП’ЮТЕРНОГО ЗОРУ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 3 (29 вересня 2023): 50–56. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2023-75-5.

Full text
Abstract:
Для виявлення аномалій в зображеннях розроблено багато методів. Важливим напрямом є задачі, в яких потрібно виявити аномалії, коли об’єкти перебувають в русі. З розвитком більш досконалого обміну даними інфраструктури, такої як Інтернет речей з’явилась можливість отримання таких зображень в реальному часі з відеокамер в статичному і динамічному режимах та подальшої їх обробки. Таку систему можна реалізувати як кіберфізичну. В ній стало б можливим отримувати зображення, використання відеозасобів для збору зображень як статичних так і динамічних, а також їх обробка і подальше уточнення за потреби. Інтелектуальні системи комп’ютерного зору є одним з основних компонентів інтелектуального аналізу даних. Ці системи повинні мати можливість приймати рішення з мінімальною людською взаємодією або навіть без будь-яких людських взаємодій. Системи аналізу зору повинні розуміти місце події шляхом класифікації та відстеження об'єктів, а також вивчення їх поведінки. Однією з найважливіших частин візуального аналізу є виявлення аномалій. 
 Розроблена архітектура кіберфізичної системи комп’ютерного зору згідно розробленого методу. Кіберфізична система є централізованою системою та контролює загальний процес. Автономність агента обмежується заходами безпеки для забезпечення безпечного загального процесу. В результаті, запропоновано гібридну архітектуру системи, яка здатна масштабувати рівень автономності для кожного завдання на вимогу та інтегрувати експертні знання в систему.З розробленою кіберфізичною системою було проведено моделювання її роботи з метою визначення можливості застосування на практиці. Отримані результати підтверджують ефективність запропонованого рішення.
 Напрямами подальших досліджень є удосконалення архітектури кіберфізичної системи та методу розпізнавання зображень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Прокопенко, Євгеній, Дмитро МУЛ та Віталій РАВЛЮК. "МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ЗВ’ЯЗКУ ПІДРОЗДІЛІВ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ ЗА РАХУНОК ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИКИ ДИНАМІЧНОЇ ПРІОРИТЕЗАЦІЇ ВУЗЛІВ ЗВ’ЯЗКУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (2020): 425–37. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.485.

Full text
Abstract:
В статті проведено дослідження існуючого стану системи зв’язку тактичного рівня управління. Авторами було сформулювати наступне – вузлові елементи системи зв’язку висувають різні вимоги щодо параметрів якості обслуговування та їх часових рамок під час обміну інформацією між вузлами (програмно-технічними комплексами), причому потрібно враховувати рівень вузла зв’язку в системі управління.
 Запропоновано методику, яка вирішує завдання забезпечення якості обслуговування вузлових елементів системи зв'язку, на самому нижньому рівні системи управління. Методика дозволяє встановлювати вузлу зв'язку не тільки значення пріоритету повідомлень, але й безпосередньо створювати правила на основі інформації про оперативну (бойову) обстановку. Однією з основних особливостей цієї методики є можливість динамічного визначення правил, які враховують положення вузла зв’язку (програмно-технічного комплексу) в системі управління, важливість інформації, яка може вплинути на обстановку, та функціональне навантаження автоматизованої системи в той чи інший часовий проміжок.
 Однак, постає питання формування набору правил та необхідність у визначенні пріоритетів (призначення маркеру). В роботі на першому етапі запропоновано використання методу експертної оцінки для формування безлічі варіантів та визначення пріоритетів вузла зв'язку при компіляції різних додатків. Наступним кроком є кластеризація масиву значень пріоритетних параметрів за визначеними ознаками.
 Таким чином, розроблена методика пріоритезації вузлових елементів системи зв'язку з можливістю формування пріоритетних маркерів за рахунок використанням методів кластеризації та експертної оцінки, що дозволяє розрахувати та оптимізувати розподіл інформаційного потоку за наступними параметрами: рівень управління, зміст інформації, необхідність забезпечення управління поважною особою, тип інформації, що циркулює в телекомунікаційних мережах. Застосування запропонованої методики дозволяє значно підвищити інформаційний обмін службовими повідомленнями всіх типів на вузлах зв’язку (програмно-технічних комплексів) у всіх ланках управління.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Осінов, Сергій. "ЕФЕКТ БІОЛОГІЧНОГО ЗВОРОТНЬОГО ЗВ’ЯЗКУ У БІОТЕХНІЧНИХ СИСТЕМАХ". Перспективні технології та прилади 1, № 25 (2024): 105–10. https://doi.org/10.36910/10.36910/6775-2313-5352-2024-25-16.

Full text
Abstract:
У статті розглядається проблемні питання при синтезі технічної системи з присутністю об’єкту біологічного походження з використанням класичної теорії управління. Біологічний зворотній зв’язок відіграє ключову роль у зберіганні відносної динамічної стійкості параметрів і функцій. Для отримання програмованих властивостей системи та оцінки кількісних змін, що відбулись в системі підчас отримання якісних зрушень властивостей у біологічному об’єкті, розглянуто умови вирішення завдання зворотного синтезу сенсорної частини біотехнічної системи. Метою є формалізація причинно-наслідкових зв’язків для отримання альтернативи суб’єктивізму експертної оцінки. Відтворення поведінки системи керування розглянуто з позиції методу моделювання на основі електробіоаналогій як фактору впливу на архітектуру та функціональні принципи нейроморфних твердотільних сенсорів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Ковриго, Ю. М., та П. В. Новіков. "Двоканальний нечіткий контролер для регулювання технологічних параметрів в умовах нестаціонарності динамічних характеристик об’єкта керування". Automation of technological and business processes 11, № 1 (2019): 4–13. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i1.1328.

Full text
Abstract:
Розглянуто схему системи автоматичного керування з двоканальним нечітким контролером при регулюванні технологічних параметрів в умовах нестаціонарності динамічних характеристик об’єкта керування. Актуальність даного дослідження полягає у використанні більш складних структур керування, коли необхідно добитися малих відхилень показників якості керування за умов зміни параметрів моделі керування. Застосування схем з предикторами і алгоритмами адаптації обмежене на об’єкта теплоенергетики, зокрема прямоточних котлоагрегатах. Як вдосконалення існуючих систем розповсюдженим підходом є реалізація ПІД-алгоритму регулювання за допомогою нечіткого регулятора, а потім за рахунок підбору функцій належності і побудови бази правил відбувається вдосконалення алгоритму регулювання. На відміну від описаної схеми, в основі побудови двоканального нечіткого контролера лежить не ПІД-закон, а знання і досвід оператора при регулюванні технологічного параметра в ручному режимі. Визначені діапазони вхідних і вихідних змінних fuzzy-контролера. На основі експертних знань і аналізу дій оператора укладено базу правил для блоків нечіткої логіки. Виконано математичне моделювання спроектованої системи. Проведено порівняння одноконтурної системи при незмінних налаштуваннях регулятора і двоканального нечіткого контролера для різних режимів роботи об’єкта, що визначаються змінним навантаженням енергоблоку ТЕС. Розраховано показники якості функціонування обох систем. Застосування двоканального нечіткого контролера забезпечує сталість показників якості функціонування системи автоматичного регулювання. При цьому забезпечується робастність системи автоматичного регулювання за стійкістю в умовах параметричної нестаціонарності досліджуваного об’єкта.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Мельник, Олексій Миколайович, Євгеній Володимирович Калініченко, Д. А. Бурлаченко, Петро Володимирович Никитюк та Олександр Володимирович Колесник. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ СУДНОВОДІННЯ ШЛЯХОМ РОЗРОБЛЕННЯ СТРАТЕГІЙ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗІТКНЕННЯ НА БАЗІ «МОДЕЛІ ВІДКРИТОГО МОРЯ»". Vodnij transport, № 1(37) (25 травня 2023): 71–79. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2023.1.37.07.

Full text
Abstract:
Зіткнення суден становлять значний ризик для безпеки на морі, людських життів і навколишнього середовища. Для зменшення цього ризику, нагальною потребою є розробка та використання передових системи та технологій, які допомагають штурманському складу сучасних суден приймати ефективні рішення та уникати ситуацій надмірного зближення. Однією з таких систем є система запобігання зіткненням суден з використанням моделі відкритого моря (OSM), яка являє собою динамічне представлення морського середовища, включно зінформацією про параметри руху суден-цілей в реальному часі. У цій статті представлено огляд систем запобігання зіткненням суден з використанням моделювання, обговорюються їх компоненти, методологія та переваги. Підкреслюється необхідність розробки та впровадження систем запобігання зіткненням суден і негативний вплив потенційних наслідків зіткнень. Розглядаються основні компоненти системи, включаючи збір і попередню обробку даних. Обговорюється розвиток таких моделей, підкреслюється їх роль у представленні та візуалізації морського середовища, її природа в режимі реального часу. Представляється методологія оцінки ризику зіткнення, розрахунок параметрів руху суден, таких як найближча точка зближення і потенційні курси зіткнення. Описано процес прийняття рішень щодо уникнення зіткнення суден, включаючи генерування оповіщень, попереджень і рекомендованих дій. Крім того, в статті розглядається розробка користувальницького інтерфейсу, який візуалізує модель відкритого моря, покращуючи взаємодію з користувачем і його обізнаність про ситуацію. Також підкреслюється важливість інтеграції системи з навігаційним обладнанням судна. Втім обумовлюється складність процесу впровадження систем запобігання зіткненням суден і необхідність дотримання морських правил і норм безпеки, експертної оцінки і дотримання галузевих стандартів для забезпечення ефективної і юридично сумісної системи. Загалом, використання систем запобігання зіткненням суден надає екіпажам суден потужний інструмент для оцінки ризиків зіткнення, прийняття обґрунтованих рішень і підвищення безпеки на морі в режимі реального часу і використання передових методології сприяючих мінімізації потенційних наслідків зіткнення суден і захисту людських життів, майна і навколишнього середовища. Ключові слова:моделювання, попередження зіткнень, модель відкритого моря, ризик зіткнення суден, потенційні курси зіткнення, безпека на морі, екіпаж судна, оцінка ризиків, безпека судноводіння, керування рухом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

ЗІНОВ’ЄВА, О. Г. "ВИКОРИСТАННЯ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ В СИСТЕМАХ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ". Вісник Херсонського національного технічного університету 2, № 1(92) (2025): 71–75. https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2025.1.2.10.

Full text
Abstract:
У сучасних умовах швидкого розвитку інформаційних технологій та зростаючої складності процесів прийняття рішень все більшої актуальності набувають методи, що дозволяють враховувати невизначеність та неповноту інформації. Одним із таких методів є використання нечіткої логіки, яка забезпечує можливість формалізації та аналізу складних систем, де класичні підходи виявляються малоефективними. Дана стаття присвячена розробці методологічних засад та практичних рекомендацій щодо впровадження систем підтримки прийняття рішень на основі нечіткої логіки Досліджено ключові переваги нечітко-логічного підходу перед традиційними методами, зокрема здатність моделювати невизначеність, оперувати якісними лінгвістичними змінними та враховувати експертні знання в процесі прийняття рішень. Аргументовано, що нечітка логіка забезпечує більш природний опис реальних систем з притаманною їм неточністю і невизначеністю, що особливо актуально для СППР, які функціонують у динамічних середовищах з неповною інформацією.Окрему увагу приділено методологічним аспектам інтеграції нечіткої логіки з іншими інтелектуальними технологіями, включаючи нейронні мережі, генетичні алгоритми та методи машинного навчання, що дозволяє створювати гібридні системи з підвищеною адаптивністю та ефективністю. Проаналізовано архітектурні рішення для побудови СППР на основі нечіткої логіки з детальним розглядом етапів фазифікації, нечіткого виведення та дефазифікації.У статті представлено результати практичної імплементації запропонованих підходів у різних предметних областях, включаючи фінансовий менеджмент, медичну діагностику, управління технічними системами та екологічний моніторинг. Наведено порівняльний аналіз ефективності СППР на основі нечіткої логіки з традиційними системами за критеріями точності, швидкодії та інтерпретаціїі результатів.Практична значущість дослідження полягає в розробці конкретних методик проектування та впровадження нечітких СППР, які можуть бути застосовані фахівцями різних галузей для підвищення ефективності процесів прийняття рішень в умовах невизначеності та неповноти вхідних даних
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Yermilova, N., S. Kyslytsia та R. Tarasiuk. "РОЗРОБЛЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ОБЛАДНАННЯМ ОВОЧЕСХОВИЩА НА БАЗІ НЕЧІТКИХ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 53 (2019): 50–54. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.050.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються недоліки існуючих систем автоматичного керування (САК) роботою холодильного обладнання овочесховищ та способи усунення цих недоліків. Запропоновано відмежуватися від традиційних методів керування та перейти до використання інтелектуальних методів, які дозволять системі гнучко адаптуватися при зміні внутрішніх параметрів об'єкту та збурювальних дій в широкому діапазоні змінення їх величин. Розроблено математичні моделі окремих елементів системи – повітроохолоджувача, зволожувача повітря та холодильної камери, на базі яких створено узагальнену модель САК холодильного зберігання, котра дозволила визначити температуру та вологовміст повітря в динаміці. Проведеними теоретичними дослідженнями взаємодії охолоджувального повітря з об'єктом зберігання встановлено визначальний вплив температури на динаміку втрат продукту та визначено основний параметр регулювання – зміна холодопродуктивності компресорної установки в функції температури повітря на виході камери шляхом зміни об'ємних витрат холодоагенту, яка здійснюється регулюванням частоти обертання вала компресора. Проведений синтез нейроінформаційної експертної системи автоматичного керування холодопродуктивністю компресора, проаналізовані графічні залежності потужності на валу компресора від вхідних параметрів. Виявилося, що мінімальна потужність компресора досягається зменшенням теплонадходжень в камеру як із зовні, так і з середини холодильної камери, а масові витрати повітря впливають тільки на швидкість охолодження. Зроблено висновок, що визначення потужності компресора за допомогою нечітких нейронних мереж відповідає поставленій задачі. Запропоновано схему для апаратної та програмної реалізації САК технологічним мікрокліматом в холодильній камері з використанням системи СКАДА.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Суглобов, С. В., та А. Г. Тимошенко. "СИСТЕМА МАТЧМЕЙКІНГУ НА ОСНОВІ ПРАВИЛ". Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології 1, № 07 (2024): 103–9. https://doi.org/10.36994/2788-5518-2024-01-07-15.

Full text
Abstract:
У сучасному онлайн-геймінгу питання ефективного матчмейкінгу стає усе більш важливим для забезпечення справедливості та задоволення гравців. В умовах, коли кількість учасників у грі зростає, необхідно створювати системи, здатні не лише швидко та точно визначати склади команд, а й ураховувати безліч чинників, які впливають на якість гри. У статті представлено підхід до побудови системи матчмейкінгу, що базується на правилах. Вона поєднує у собі алгоритмічну логіку та знання експертів, забезпечуючи розподіл гравців у команді на основі попередньо заданих критеріїв, таких як рівень навичок, географічне розташування, переваги в ігрових режимах та інші параметри. Розглянуто процес роботи системи, який включає створення та обробку складних структур метаданих, відомих як схеми запитів. На першому етапі система отримує усі запити гравців, сортує їх за пріоритетом та часом створення, після чого застосовує різні правила для обчислення матриць схожості між цими запитами. Кожне правило обчислює схожість між парами елементів із вихідної та цільової схем, створюючи матрицю схожості, де кожен елемент матриці відображає ступінь подібності між двома елементами. Далі результати цих матриць агрегуються для створення єдиної підсумкової матриці схожості, з якої система відбирає найбільш схожі запити для формування команд. Останнім етапом є оцінка запропонованих варіантів матчування для забезпечення якості та збалансованості гри. Система також здатна адаптуватися до різних сценаріїв матчмейкінгу завдяки використанню правил, які можуть динамічно змінювати поведінку системи залежно від характеристик вхідних даних. Це дає змогу поліпшити точність та ефективність процесу матчування. Таким чином, розроблена система матчмейкінгу є універсальним інструментом для створення збалансованих команд, що відповідають вимогам різних геймерських середовищ.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Бохонко, Ірина, та Тетяна Хархаліс. "РОЗВИТОК ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ПІДПРИЄМСТВАХ". Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія економічна), № 2 (22 грудня 2024): 3–9. https://doi.org/10.32782/2311-844x/2024-2-1.

Full text
Abstract:
Використання інформаційних технологій є невід'ємною частиною функціонування сучасних підприємств, а попит на ІТ-продукти постійно зростає. Уміле застосування сучасних технологій дозволяє бізнесу вирішувати низку викликів, з якими він стикається в усьому світі. Підприємства Європейського Союзу та Сполучених Штатів уже активно використовують системи захисту та безпеки даних, автоматизовані системи моніторингу, штучний інтелект і хмарні технології. Водночас для розробки та впровадження інформаційних технологій потрібна зростаюча кількість ІТ-фахівців. Бізнес дедалі більше покладається на зовнішніх постачальників ІТ-послуг для підтримки своїх інформаційних систем і цифрових інновацій. Тому важливо підтримувати ІТ-підприємства в Україні та сприяти їхньому виходу на європейський ринок. Для розв'язання поставлених завдань було використано систему загальнонаукових методів дослідження. У дослідженні застосовувалися методи аналізу та синтезу, а також групування (для узагальнення послуг, необхідних підприємствам). Інформаційною базою дослідження стали нормативно-правові акти, міжнародні експертні дослідження та наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у сфері інформаційних технологій. Інформаційні технології є однією з найбільш динамічно зростаючих галузей в Україні, яка істотно впливає на економічний розвиток країни. Зі зростанням попиту на технологічні рішення як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках, інвестування в ІТ в Україні стало стратегічно важливим напрямом, що пропонує значні можливості для розвитку як бізнесу, так і країни в цілому. У статті доведено, що глобальний попит на ІТ-продукти зростає, і бізнес готовий інвестувати в інноваційні рішення. Було виявлено, що найбільш затребуваними серед підприємств є комунікаційні та ІТ-послуги. У контексті глобалізації та цифрової трансформації інвестування в ІТ-сектор є стратегічним кроком для України, який не лише зміцнить економічні позиції країни на світовій арені, а й забезпечить сталий довгостроковий розвиток.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Kozina, Zh L., I. N. Sobko, D. V. Safronov, L. V. Grin', D. O. Goptarev та V. S. Palamarchuk. "Мультимедійні технології як засіб підготовки спортсменів в студентському баскетболі". Health, sport, rehabilitation 4, № 4 (2018): 47–58. http://dx.doi.org/10.34142/hsr.2018.04.04.06.

Full text
Abstract:
Мета: розробити й експериментально обґрунтувати методику підготовки баскетбольних команд вищих навчальних закладів з опорою на застосування тактичних вправ. Матеріал та методи. В даному дослідженні було обстежено 23 баскетболістки 18-23 років. Розроблена система підготовки студентських баскетбольних команд з акцентом на застосування тактичних вправ спрямована на активізацію сприйняття елементів тактики баскетболу. Для забезпечення безпосереднього наочно-образного сприйняття при вивченні й удосконаленні техніки і тактики баскетболу були розроблені динамічні посібники. У них були відбиті основні деталі техніки і тактики баскетболу. Для цього застосовувались методи інформаційного впливу на свідомість гравців. Для створення навчальних мультфільмів застосовувалася програма «Macromedia Flash MX 2004». Flash - технології дають можливість створювання необмеженої кількості динамічних моделей. Результати. В експериментальній групі спостерігається приріст експертної оцінки на 2,55 бали в результаті застосування експериментальної методики (р<0,001). У контрольній групі приріст показника експертної оцінки техніки виконання кидка одною рукою зверху складає 0,58 бала, що вірогідно при меншому рівні значимості в порівнянні з експериментальною групою (р<0,05). Середні значення приросту кількості взаємодій, застосованих у грі у баскетболісток експериментальної групи, склали від 1,60 до 3,70 взаємодій. Дані зміни достовірні при найвищому рівні значимості (р<0,001). У контрольній групі подібні зміни кількості тактичних взаємодій, застосованих у ході гри, недостовірні (р>0,05). Висновок. Розроблена система є адекватною для рішення завдань навчально-тренувального процесу в студенток-баскетболісток і може бути рекомендована в широку практику підготовки баскетбольних команд вищих навчальних закладів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Черленяк, Іван, Маріан Токар та Федір Щуренко. "Динаміка державно-управлінської актуальності проблем суспільної консолідації та соціальної солідарності в Україні". Public administration aspects 12, № 3 (2024): 59–69. http://dx.doi.org/10.15421/152438.

Full text
Abstract:
Актуальність. Акцентовано на суспільній консолідації як багатогранній проблемі державного управління. Сфокусовано на динаміці проблеми з боку науково-експертної спільноти, посадовців влади. Доводиться, що в умовах воєнного стану виникають різні загрози та суперечності у житті держави. Смислова картина й діяльнісний принцип «суспільна консолідація» мають бути конкретизовані як система подій, зв’язків і протиріч управлінських та еволюційних процесів сучасної України. Мета: дослідження змісту й структури факторів формування аритмії процесів суспільної консолідації/деконсолідацїї України; вивчення викликів системі держуправління у сфері забезпечення соціального порядку, суспільної консолідації, соціальної солідарності й стійкості держави. Результати дослідження. Доводиться, що в роки Незалежної України суспільна консолідація розглядалася спершу як плани забезпечення питань націєтворення, концепції формування політичної нації, а згодом, через загострення боротьби з гібридною інформаційною кампанією РФ та формування нових граней консолідації/деконсолідації в Україні, як прикладний аспект державно-управлінського характеру, спрямованого на збільшення потенціалу стійкості держави. Висновки. Встановлено, що суспільна консолідація та соціальна солідарність є динамічними факторами впливу на якість і стійкість держави, що визначаються формами зв’язку в чотирикутнику «громадянин – держава – суспільство – громада». З’ясовано, що суспільна консолідація – це процес і чинник взаємодії систем організації суспільства та державно-управлінських організаційних систем. Серед найбільших загроз формування суспільної консолідації постає фрагментація суспільної свідомості та середовища, особливо, якщо вона відбувається в умовах зростання обсягів впливу інформаційних інструментів гібридної війни, директивних інструментів здійснення влади, поширення популістських інформаційних технологій. Суспільна консолідація і соціальна солідарність мають надважливе значення для стійкості України в умовах війни.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Шабля, Олександр Миколайович, та Іван Володимирович Старенький. "ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРВІСУ ОНЛАЙН-КАЗИНО “SIMPLE GAMES” ДЛЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ WINDOWS". Herald OSRIFE, № 13 (22 листопада 2023): 64–82. http://dx.doi.org/10.32782/2522-9656/2023-13-6.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто порядок та послідовність дій експерта під час дослідження програмного забезпечення “Simple Games” для операційної системи “Windows”, виявленого серед інформаційного наповнення в пам’яті побітової копії накопичувача інформації, вилученого із системного блоку, на базі якого було організовано «гральний термінал» підпільного казино. Проведено динамічний та статичний аналіз виконуючого файлу “client.exe”, що ініціалізує запуск програмного забезпечення “Simple Games”. Під час динамічного аналізу було встановлено ІР-адресу та доменне ім’я WEB-ресурсу в Інтернеті, з яким під час свого виконання намагається встановити з’єднання файл “client.exe”. Під час статичного аналізу було виявлено зв’язок виконуючого файлу “client.exe” з конфігураційними файлами, що відповідають за успішну роботу програмного забезпечення “Simple Games”, що дозволило встановити логічність у послідовності дослідницьких дій експерта під час дослідження цього програмного продукту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Соловйов, Володимир Миколайович, та Вікторія Володимирівна Соловйова. "Теорія складних систем як основа міждисциплінарних досліджень". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (2 квітня 2014): 152–60. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.424.

Full text
Abstract:
Наукові дослідження стають ефективними тоді, коли природу подій чи явищ можна розглядати з єдиних позицій, виробити універсальний підхід до них, сформувати загальні закономірності. Більшість сучасних фундаментальних наукових проблем і високих технологій тісно пов’язані з явищами, які лежать на границях різних рівнів організації. Природничі та деякі з гуманітарних наук (економіка, соціологія, психологія) розробили концепції і методи для кожного із ієрархічних рівнів, але не володіють універсальними підходами для опису того, що відбувається між цими рівнями ієрархії. Неспівпадання ієрархічних рівнів різних наук – одна із головних перешкод для розвитку дійсної міждисциплінарності (синтезу різних наук) і побудови цілісної картини світу. Виникає проблема формування нового світогляду і нової мови.Теорія складних систем – це одна із вдалих спроб побудови такого синтезу на основі універсальних підходів і нової методології [1]. В російськомовній літературі частіше зустрічається термін “синергетика”, який, на наш погляд, означує більш вузьку теорію самоорганізації в системах різної природи [2].Мета роботи – привернути увагу до нових можливостей, що виникають при розв’язанні деяких задач, виходячи з уявлень нової науки.На жаль, теорія складності не має до сих пір чіткого математичного визначення і може бути охарактеризована рисами тих систем і типів динаміки, котрі являються предметом її вивчення. Серед них головними є:– Нестабільність: складні системи прагнуть мати багато можливих мод поведінки, між якими вони блукають в результаті малих змін параметрів, що управляють динамікою.– Неприводимість: складні системи виступають як єдине ціле і не можуть бути вивчені шляхом розбиття їх на частини, що розглядаються ізольовано. Тобто поведінка системи зумовлюється взаємодією складових, але редукція системи до її складових спотворює більшість аспектів, які притаманні системній індивідуальності.– Адаптивність: складні системи часто включають множину агентів, котрі приймають рішення і діють, виходячи із часткової інформації про систему в цілому і її оточення. Більш того, ці агенти можуть змінювати правила своєї поведінки на основі такої часткової інформації. Іншими словами, складні системи мають здібності черпати скриті закономірності із неповної інформації, навчатися на цих закономірностях і змінювати свою поведінку на основі нової поступаючої інформації.– Емерджентність (від існуючого до виникаючого): складні системи продукують неочікувану поведінку; фактично вони продукують патерни і властивості, котрі неможливо передбачити на основі знань властивостей їх складових, якщо розглядати їх ізольовано.Ці та деякі менш важливі характерні риси дозволяють відділити просте від складного, притаманного найбільш фундаментальним процесам, які мають місце як в природничих, так і в гуманітарних науках і створюють тим самим істинний базис міждисциплінарності. За останні 30–40 років в теорії складності було розроблено нові наукові методи, які дозволяють універсально описати складну динаміку, будь то в явищах турбулентності, або в поведінці електорату напередодні виборів.Оскільки більшість складних явищ і процесів в таких галузях як екологія, соціологія, економіка, політологія та ін. не існують в реальному світі, то лише поява сучасних ЕОМ і створення комп’ютерних моделей цих явищ дозволило вперше в історії науки проводити експерименти в цих галузях так, як це завжди робилось в природничих науках. Але комп’ютерне моделювання спричинило розвиток і нових теоретичних підходів: фрактальної геометрії і р-адичної математики, теорії хаосу і самоорганізованої критичності, нейроінформатики і квантових алгоритмів тощо. Теорія складності дозволяє переносити в нові галузі дослідження ідеї і підходи, які стали успішними в інших наукових дисциплінах, і більш рельєфно виявляти ті проблеми, з якими інші науки не стикалися. Узагальнюючому погляду з позицій теорії складності властиві більша евристична цінність при аналізі таких нетрадиційних явищ, як глобалізація, “економіка, що заснована на знаннях” (knowledge-based economy), національні і світові фінансові кризи, економічні катастрофи і ряд інших.Однією з інтригуючих проблем теорії є дослідження властивостей комплексних мережеподібних високотехнологічних і інтелектуально важливих систем [3]. Окрім суто наукових і технологічних причин підвищеної уваги до них є і суто прагматична. Справа в тому, що такі системи мають системоутворюючу компоненту, тобто їх структура і динаміка активно впливають на ті процеси, які ними контролюються. В [4] наводиться приклад, коли відмова двох силових ліній системи електромережі в штаті Орегон (США) 10 серпня 1996 року через каскад стимульованих відмов призвели до виходу із ладу електромережі в 11 американських штатах і 2 канадських провінціях і залишили без струму 7 млн. споживачів протягом 16 годин. Вірус Love Bug worm, яких атакував Інтернет 4 травня 2000 року і до сих пір блукає по мережі, приніс збитків на мільярди доларів.До таких систем відносяться Інтернет, як складна мережа роутерів і комп’ютерів, об’єднаних фізичними та радіозв’язками, WWW, як віртуальна мережа Web-сторінок, об’єднаних гіперпосиланнями (рис. 1). Розповсюдження епідемій, чуток та ідей в соціальних мережах, вірусів – в комп’ютерних, живі клітини, мережі супермаркетів, актори Голівуду – ось далеко не повний перелік мережеподібних структур. Більш того, останнє десятиліття розвитку економіки знань привело до зміни парадигми структурного, функціонального і стратегічного позиціонування сучасних підприємств. Вертикально інтегровані корпорації повсюдно витісняються розподіленими мережними структурами (так званими бізнес-мережами) [5]. Багато хто з них замість прямого виробництва сьогодні займаються системною інтеграцією. Тому дослідження структури та динаміки мережеподібних систем дозволить оптимізувати бізнес-процеси та створити умови для їх ефективного розвитку і захисту.Для побудови і дослідження моделей складних мережеподібних систем введені нові поняття і означення. Коротко опишемо тільки головні з них. Хай вузол i має ki кінців (зв’язків) і може приєднати (бути зв’язаним) з іншими вузлами ki. Відношення між числом Ei зв’язків, які реально існують, та їх повним числом ki(ki–1)/2 для найближчих сусідів називається коефіцієнтом кластеризації для вузла i:. Рис. 1. Структури мереж World-Wide Web (WWW) і Інтернету. На верхній панелі WWW представлена у вигляді направлених гіперпосилань (URL). На нижній зображено Інтернет, як систему фізично з’єднаних вузлів (роутерів та комп’ютерів). Загальний коефіцієнт кластеризації знаходиться шляхом осереднення його локальних значень для всієї мережі. Дослідження показують, що він суттєво відрізняється від одержаних для випадкових графів Ердаша-Рені [4]. Ймовірність П того, що новий вузол буде приєднано до вузла i, залежить від ki вузла i. Величина називається переважним приєднанням (preferential attachment). Оскільки не всі вузли мають однакову кількість зв’язків, останні характеризуються функцією розподілу P(k), яка дає ймовірність того, що випадково вибраний вузол має k зв’язків. Для складних мереж функція P(k) відрізняється від розподілу Пуассона, який мав би місце для випадкових графів. Для переважної більшості складних мереж спостерігається степенева залежність , де γ=1–3 і зумовлено природою мережі. Такі мережі виявляють властивості направленого графа (рис. 2). Рис. 2. Розподіл Web-сторінок в Інтернеті [4]. Pout – ймовірність того, що документ має k вихідних гіперпосилань, а Pin – відповідно вхідних, і γout=2,45, γin=2,1. Крім цього, складні системи виявляють процеси самоорганізації, змінюються з часом, виявляють неабияку стійкість відносно помилок та зовнішніх втручань.В складних системах мають місце колективні емерджентні процеси, наприклад синхронізації, які схожі на подібні в квантовій оптиці. На мові системи зв’язаних осциляторів це означає, що при деякій критичній силі взаємодії осциляторів невелика їх купка (кластер) мають однакові фази і амплітуди.В економіці, фінансовій діяльності, підприємництві здійснювати вибір, приймати рішення доводиться в умовах невизначеності, конфлікту та зумовленого ними ризику. З огляду на це управління ризиками є однією з найважливіших технологій сьогодення [2, 6].До недавніх часів вважалось, що в основі розрахунків, які так чи інакше мають відношення до оцінки ризиків лежить нормальний розподіл. Йому підпорядкована сума незалежних, однаково розподілених випадкових величин. З огляду на це ймовірність помітних відхилень від середнього значення мала. Статистика ж багатьох складних систем – аварій і катастроф, розломів земної кори, фондових ринків, трафіка Інтернету тощо – зумовлена довгим ланцюгом причинно-наслідкових зв’язків. Вона описується, як показано вище, степеневим розподілом, “хвіст” якого спадає значно повільніше від нормального (так званий “розподіл з тяжкими хвостами”). У випадку степеневої статистики великими відхиленнями знехтувати вже не можна. З рисунку 3 видно, наскільки добре описуються степеневою статистикою торнадо (1), повені (2), шквали (3) і землетруси (4) за кількістю жертв в них в США в ХХ столітті [2]. Рис. 3. Системи, які демонструють самоорганізовану критичність (а саме такі ми і розглядаємо), самі по собі прагнуть до критичного стану, в якому можливі зміни будь-якого масштабу.З точки зору передбачення цікавим є той факт, що різні катастрофічні явища можуть розвиватися за однаковими законами. Незадовго до катастрофи вони демонструють швидкий катастрофічний ріст, на який накладені коливання з прискоренням. Асимптотикою таких процесів перед катастрофою є так званий режим з загостренням, коли одна або декілька величин, що характеризують систему, за скінчений час зростають до нескінченності. Згладжена крива добре описується формулою,тобто для таких різних катастрофічних явищ ми маємо один і той же розв’язок рівнянь, котрих, на жаль, поки що не знаємо. Теорія складності дозволяє переглянути деякі з основних положень ризикології та вказати алгоритми прогнозування катастрофічних явищ [7].Ключові концепції традиційних моделей та аналітичних методів аналізу і управління капіталом все частіше натикаються на проблеми, які не мають ефективних розв’язків в рамках загальноприйнятих парадигм. Причина криється в тому, що класичні підходи розроблені для опису відносно стабільних систем, які знаходяться в положенні відносно стійкої рівноваги. За своєю суттю ці методи і підходи непридатні для опису і моделювання швидких змін, не передбачуваних стрибків і складних взаємодій окремих складових сучасного світового ринкового процесу. Стало ясно, що зміни у фінансовому світі протікають настільки інтенсивно, а їх якісні прояви бувають настільки неочікуваними, що для аналізу і прогнозування фінансових ринків вкрай необхідним став синтез нових аналітичних підходів [8].Теорія складних систем вводить нові для фінансових аналітиків поняття, такі як фазовий простір, атрактор, експонента Ляпунова, горизонт передбачення, фрактальний розмір тощо. Крім того, все частіше для передбачення складних динамічних рядів використовуються алгоритми нейрокомп’ютинга [9]. Нейронні мережі – це системи штучного інтелекту, які здатні до самонавчання в процесі розв’язку задач. Навчання зводиться до обробки мережею множини прикладів, які подаються на вхід. Для максимізації виходів нейронна мережа модифікує інтенсивність зв’язків між нейронами, з яких вона побудована, і таким чином самонавчається. Сучасні багатошарові нейронні мережі формують своє внутрішнє зображення задачі в так званих внутрішніх шарах. При цьому останні відіграють роль “детекторів вивчених властивостей”, оскільки активність патернів в них є кодування того, що мережа “думає” про властивості, які містяться на вході. Використання нейромереж і генетичних алгоритмів стає конкурентноздібним підходом при розв’язанні задач передбачення, класифікації, моделювання фінансових часових рядів, задач оптимізації в галузі фінансового аналізу та управляння ризиком. Детермінований хаос пропонує пояснення нерегулярної поведінки і аномалій в системах, котрі не є стохастичними за природою. Ця теорія має широкий вибір потужних методів, включаючи відтворення атрактора в лаговому фазовому просторі, обчислення показників Ляпунова, узагальнених розмірностей і ентропій, статистичні тести на нелінійність.Головна ідея застосування методів хаотичної динаміки до аналізу часових рядів полягає в тому, що основна структура хаотичної системи (атрактор динамічної системи) може бути відтворена через вимірювання тільки однієї змінної системи, фіксованої як динамічний ряд. В цьому випадку процедура реконструкції фазового простору і відтворення хаотичного атрактора системи при динамічному аналізі часового ряду зводиться до побудови так званого лагового простору. Реальний атрактор динамічної системи і атрактор, відтворений в лаговому просторі по часовому ряду при деяких умовах мають еквівалентні характеристики [8].На завершення звернемо увагу на дидактичні можливості теорії складності. Розвиток сучасного суспільства і поява нових проблем вказує на те, що треба мати не тільки (і навіть не стільки) експертів по деяким аспектам окремих стадій складних процесів (професіоналів в старому розумінні цього терміну), знадобляться спеціалісти “по розв’язуванню проблем”. А це означає, що істинна міждисциплінарність, яка заснована на теорії складності, набуває особливого значення. З огляду на сказане треба вчити не “предметам”, а “стилям мислення”. Тобто, міждисциплінарність можна розглядати як основу освіти 21-го століття.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Дзевульська, Ірина, Михайло Ігнатіщев, Валентин Титаренко, Лариса Присяжнюк та Катерина Дружиніна. "ПРОЦЕС НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ В ПСИХОЛОГІЇ ТА ЙОГО ЕТАПИ". Grail of Science, № 17 (5 серпня 2022): 391–99. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.22.07.2022.068.

Full text
Abstract:
У вищих навчальних закладах згенерований великий науковий потенціал, який повинен лягти в основу формування творчо мислячих науково-компетентних спеціалістів. Для того, щоб усвідомлювати інноваційні процеси в психології та інших наукових галузях потрібно досконало володіти умінням проведення аналізу та прогнозувати перебіг подій, прийомами професійної самоосвіти й самовиховання. Зростає необхідність ефективної підготовки майбутніх науковців для опануванні дослідницької діяльності та формування особистості з творчим мисленням, системи знань про методологічні та теоретичні основи психології як науки; підвищення якості викладання психології в різних галузях суспільної діяльності, розкриття особливостей використання різноманітних засобів, форм і методів в процесі навчання, оволодіння прийомами професійного самовиховання. Майбутній дослідник повинен вміти здійснювати науково-дослідну, діагностичну, навчальну та виховну, експертну, корекційну та консультативну, культурно-освітню професійну діяльність. Необхідність формування кваліфікованих спеціалістів вимагає досконалого володіння різноманітними психологічними методиками, методами та підходами, головною метою яких є не тільки процес засвоєння отриманного наукового матеріалу, а й творчого усвідомлення й наукове пізнання на евристично-пошуковому рівні з урахуванням інтеграції різних способів осягнення знань, що дає змогу відходити від традиційних форм навчання, орієнтуючись на динамічні процеси мислення, які побудовані на нелінійній логіці інтелектуального рівня розвитку особистості, принципах детермінізму, відкритості інноваційним процесам, опанування новими інформаційними системами і технологіями, що відповідають сучасній картині світу, який охоплений глобалізаційними процесами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Пригодій, Микола, Андрій Гуржій, Олександр Радкевич та Андрій Кононенко. "НОРМАТИВНА БАЗА, МЕТОДОЛОГІЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТІ (ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВІДУ)". Professional Pedagogics 2, № 25 (2022): 32–44. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2022.25.32-44.

Full text
Abstract:
Актуальність: динамічні зміни на ринку праці впливають на підвищення рівня затребуваності роботодавцями кваліфікованих робітників з актуальних професій, що зумовлює необхідність здійснення відповідних моніторингових досліджень. Ефективному функціонуванню закладів професійної (професійно-технічної) освіти (далі – П(ПТ)О) сприятиме запровадження структурних підрозділів, що забезпечуватимуть збір та аналіз інформації про ринки праці, освітні послуги, спостереження за конкурентами, відстеження нових тенденцій розвитку П(ПТ)О та прогнозування змін у галузях економіки. Мета: визначення нормативної бази, методологічних підходів моніторингових досліджень у П(ПТ)О та обґрунтування методів, технологій аналізу результатів навчання здобувачів П(ПТ)О. Методи: аналіз та синтез для визначення стану розробленості проблеми моніторингових досліджень в П(ПТ)О; узагальнення для формулювання висновків і рекомендацій щодо технологій аналізу результатів навчання здобувачів П(ПТ)О та фахової передвищої освіти; діагностичні (анкетування, бесіда) для з’ясування методологічних підходів, методів та технологій моніторингових досліджень в професійній освіті. Результати: встановлено, що з метою сприяння модернізації системи П(ПТ)О відповідно до сучасних та перспективних потреб ринку праці, кращих міжнародних стандартів і практик для забезпечення реалізації права громадян на якісну та доступну П(ПТ)О, створення умов для формування і розвитку актуальних професійних компетентностей особи, необхідних для її успішної професійної діяльності та самореалізації, а також розвитку трудових ресурсів як фактору економічного зростання держави проводиться моніторинг регіональних ринків праці та сприяння працевлаштуванню випускників закладів П(ПТ)О; проаналізовано європейський досвід використання методів моніторингу у системі освіти та технології отримання й обробки даних системи освіти; встановлено, що у педагогічних працівників на низькому рівні сформована компетентність з прогностичних досліджень в освіті, тому рекомендується посилити теоретико-практичну підготовку майбутніх педагогів професійного навчання з питань організації моніторингових досліджень у П(ПТ)О. Висновки: в Україні існує законодавчо виважена система державного моніторингу; для ефективного здійснення моніторингових досліджень в П(ПТ)О варто дотримуватися методологічних підходів (системного, інформаційного, технологічного, кваліметричного, кластерного), що обумовлюють використання групи методів (екстраполяційного прогнозування, експертної оцінки, нормативного прогнозування, рефлексивний, прогнозування часових рядів, прогнозування за аналогією, моделювання) та технологій (онлайн-опитування та баз даних).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Дутчак, Мирослав, Дар’я Усенко та Уляна Катерина. "Професійний стандарт фітнес-консультанта: затребуваність, модель формування, обґрунтування проєкту". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (2 лютого 2022): 67–73. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.67-73.

Full text
Abstract:
Анотація. Статтю присвячено вирішенню актуального наукового питання щодо стандартизації професійної діяльності фітнес-консультанта з урахуванням особливостей розвитку вітчизняної системи оздоровчого фітнесу та передового міжнародного досвіду. Мета. Наукове обґрунтування моделі формування професійного стандарту фітнес-консультанта для визначення сучасних вимог до трудових функцій, загальних та професійних компетентностей відповідних фахівців в Україні. Методи. Теоретичний аналіз наукової літератури, структурно-функціональний аналіз, соціологічні методи (анкетне опитування, експертне оцінювання, соціальне моделювання), педагогічні методи (спостереження, тестування), методи математичної статистики. Результати. В ході дослідження визначено спільні ознаки різних науково-практичних підходів та охарактеризовано сучасні світові тенденції, що необхідно враховувати під час розробки проєкту професійного стандарту. На основі наведених вище наукових положень розроблено модель формування професійного стандарту фітнес-консультанта, що об’єднує три блоки: підготовчий, проєктний та контрольно-коригуючий. Відповідно до обґрунтованої моделі розроблено проєкт стандарту фітнес-консультанта з урахуванням частоти застосування та важливості кожної трудової дії, розподілу трудових дій за трудовими функціями, визначення переліку знань, умінь та навичок, динамічна комбінація яких визначає здатність особи до реалізації певної трудової функції. Валідність розробленого проєкту професійного стандарту підтверджено результатами експертного оцінювання. Визначено механізм та суб’єкти впровадження професійного стандарту фітнес-консультанта.
 Ключові слова: система оздоровчого фітнесу, фітнес-консультант, професійний стандарт, трудові функції, трудові дії, компетентності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Білоусова, Людмила Іванівна, та Олександр Геннадійович Колгатін. "Напрями застосування комп’ютерно орієнтованого тестування навчальних досягнень". Theory and methods of e-learning 3 (27 листопада 2013): 09–14. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.212.

Full text
Abstract:
Комп’ютерно орієнтоване тестування навчальних досягнень застосовується в навчальному процесі для вирішення різноманітних дидактичних завдань, в кожному з яких проявляються усі дидактичні функції діагностики та контролю, але деякі з них є провідними. Традиційно тестування пов’язується з реалізацією контрольної функції при оцінюванні навчальних досягнень під час поточного, тематичного або підсумкового контролю. Комп’ютерно орієнтоване тестування є потужним методом самоконтролю (провідними є функція контролю й систематизуючо-регулятивна функція). Важливим напрямом застосування педагогічного тестування є діагностика студента з метою вибору варіанту реалізації технології навчання (провідні функції – реалізація механізму зворотного зв’язку, прогностична та систематизуючо-регулятивна). Комп’ютерно орієнтоване тестування з успіхом застосовується у навчальному процесі для актуалізації опорних знань (навчальна, стимулювально-мотиваційна функції та функція контролю), застосування завдань у тестовій формі для створення проблемної ситуації під час вивчення нового матеріалу (навчальна, розвивальна та стимулювально-мотиваційна функції), відпрацювання навичок за допомогою тестів-тренажерів (навчальна та стимулювально-мотиваційна функції), організація навчальних змагань, вікторин тощо (навчальна, виховна та стимулювально-мотиваційна функції). Окремо слід відзначити комп’ютерно орієнтоване тестування високої значимості (high stake assessment), коли за результатами вимірювання здійснюється розподіл студентів або школярів, наприклад, процедура відбору абітурієнтів до вищого навчального закладу (провідними є функція контролю та прогностична функція). Кожне дидактичне завдання висуває специфічні та суперечливі вимоги до відповідної автоматизованої системи тестування, що потребує спеціалізації таких систем.Метою даної роботи є обґрунтування специфічних вимог до автоматизованих систем педагогічного тестування у відповідності з їх дидактичним призначенням.Системи тематичного й підсумкового оцінювання мають забезпечити високу надійність тестових результатів, зручні та надійні засоби їх обліку результатів, захист даних від несанкціонованого використання та спотворення. Якщо оцінка виставляється в автоматичному режимі без втручання викладача, то особливої уваги потребує процедура формування оцінки за шкалою, яку затверджено в навчальному закладі або на рівні держави. Так у загальноосвітній школі за діючими критеріями оцінювання застосовується критеріально орієнтована 12-бальна шкала за рівнями навчальних досягнень. Для правильного оцінювання за такою шкалою завдання тесту мають бути класифіковані за рівнями навчальних досягнень і автоматизована система тестування має враховувати структуру бази завдань для визначення оцінки. У вищих навчальних закладах у разі використання рейтингових шкал оцінювання, наприклад ECTS, слід застосувати нормоорієнтовану інтерпретацію результатів. Для підсумкового оцінювання доцільно застосовувати стандартизовані тести.Для забезпечення надійності тестових результатів багатоваріантного тесту доцільно застосовувати адаптивне тестування на основі моделі Г. Раша. Але підготовка такого тесту потребує створення великої бази тестових завдань і ретельної їх апробації, що пов’язано зі значними витратами. Якщо така підготовка тесту неможлива, доцільно застосовувати тест з фіксованим переліком завдань для усіх тестованих, щоб виключити розбіжність трудності варіантів тесту та забезпечити справедливе оцінювання.Тести для поточного оцінювання часто створюються безпосередньо викладачем. На виконання таких тестів у навчальному процесі відводиться небагато часу, тому вони складаються з невеликої кількості завдань і не забезпечують надійність, достатню для автоматичного оцінювання. Викладач особисто виставляє оцінку з урахуванням кількості правильно виконаних завдань тесту та результатів інших видів контролю (співбесіда, опитування, участь студента у дискусії, виконання лабораторної роботи тощо). Головні вимоги до системи автоматизованого тестування, що застосовується для поточного оцінювання – це зручність і простота інтерфейсу, зокрема зручні засоби створення та редагування завдань і тесту, відсутність зайвих сервісів і налагоджувань, збереження усіх відповідей студента для аналізу (краще на сервері викладача), зручні засоби перевірки якості тестових завдань.Важливим напрямом застосування автоматизованих систем тестування навчальних досягнень є самоконтроль. Оскільки студент може виконувати тест багаторазово, має здійснюватися випадковий вибір завдань з досить великої бази. Щоб не перевантажувати слабких студенів складними завданнями та не втомлювати добре підготовлених студентів дуже простими завданнями, система має бути адаптивною. Доцільно зберігати детальну інформацію про перебіг тестування та його результати на сервері з метою аналізу якості тестових завдань і забезпечення студенту можливості побачити власні досягнення у порівнянні з результатами інших учасників тестування. Збереження результатів тестування на сервері в умовах позааудиторної роботи студента передбачає on-line тестування із застосуванням мережі Інтернет. Доцільно поєднувати самоконтроль з педагогічною діагностикою студента, у такому разі до системи автоматизованого тестування висуваються додаткові вимоги, які розглядатимуся далі.Головним завданням автоматизованого тестування в системі педагогічної діагностики є забезпечення високої інформативності тестових результатів, накопичення даних для формування педагогічного прогнозу. Система має накопичувати результати тестування в динаміці для педагогічного прогнозування та оперативного контролю якості бази тестових завдань. Обов’язковою умовою якісної діагностики є репрезентативність завдань відповідно до структури навчального матеріалу. За результатами діагностики обирається напрям подальшого навчання, при цьому деякі шляхи утворюють цикли – студент багаторазово виконує той самий тест і система тестування має забезпечити варіативність завдань. Паралельні варіанти тесту повинні мати однакову трудність і еквівалентно відображати зміст навчального матеріалу. Сполучення вимоги варіативності з необхідністю забезпечити репрезентативність і паралельність варіантів тесту чинить суттєві перепони розробникам програмного забезпечення. Успішні кроки в напряму вирішення цієї проблеми пов’язані з систематизацією випадкового вибору завдань з бази даних. Педагогічне прогнозування базується на особливостях засвоєння матеріалу за рівнями навчальних досягнень – тому система діагностики має забезпечити окреме опрацювання результатів за рівнями навчальних досягнень. Для прийняття рішень щодо вибору доцільного варіанту реалізації технології навчання важливо знати, які саме елементи навчального матеріалу слабко засвоєні – звідси випливає необхідність окремого опрацювання результатів за елементами навчального матеріалу. Система має бути адаптивною – складні завдання мають пропонуватися тільки тим студентам, які готові до їх сприйняття.Розглянемо відомі автоматизовані системи тестування навчальних досягнень з точки зору їх відповідності до специфічної системи вимог стосовно педагогічної діагностики.Як бачимо за результатами аналізу (табл. 1), кожна вимога виконується більшістю з розглянутих автоматизованих систем, але поєднання варіативності тесту з дотриманням стабільності його трудності та, одночасно, репрезентативності системи завдань відносно структури навчального матеріалу є актуальним напрямом розробки програмного забезпечення педагогічного тестування.Таблиця 1Автоматизовані системи тестування навчальних досягнень і вимоги до їх застосування з метою педагогічної діагностики Автоматизована системаВідповідність вимогамВаріативністьРепрезентативність щодо структури навчального матеріалуСтабільність трудності тестуОкреме опрацювання результатів за рівнями навчальних досягненьОкреме опрацювання результатів за елементами навчального матеріалуОперативність опрацювання результатів та їх інтерппретаціїНакопичування всіх відповідейРеалізація адаптивного алгоритмуКритеріально орієнтований підхід до інтерпретації тестових результатів«EXAMINER-II», 1993 [1]+––––+––+«OpenTest2», 2004 [2]++–––++–+«Експерт», 2003 [3] +++++++++“WEB-EXAMINER”, 2005 [4]+–+––++++“WebTutor”, 2008-2011 роки, [5]++––+++–+«Інформаційна система ВНЗ 2.0.1», 2008 [6]++–––++–+«Телетестинг», 1999 [7]+–+––++++Moodle [8]± ––++–+UniTest System, 2001-2006 [9]++–––++
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Романюк, Н. Є., Л. М. Романюк та О. П. Нагорна. "МОНІТОРИНГ СТАНУ ЗДОРОВ’Я ЯК ОСНОВНИЙ ЕЛЕМЕНТ ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 1 (9 червня 2023): 66–69. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2023.1.13862.

Full text
Abstract:
Мета: розробити концептуальні підходи до організації та здійснення моніторингу стану здоров’я як основного механізму визначення проблем громадського здоров’я. Проаналізувати сучасні методики планування, розробки і впровадження системи моніторингу та оцінки покращення превентивних заходів у сфері громадського здоров’я на локальному рівні з урахуванням глобальних викликів і системних змін.
 Матеріали і методи. В дослідженні використані такі методи: статистичні, викопіювання статистичних даних, метод експертних оцінок і динамічний аналіз.
 Дослідження проведено на основі аналізу звітів комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр громадського здоров’я» Тернопільської обласної ради, статистичних довідників центру медичної статистики МОЗ України, оперативної та довідкової інформації центру громадського здоров’я МОЗ України, стратегічних положень «Про систему громадського здоров’я».
 Результати. Головними функціями системи та центрів громадського здоров’я є профілактика захворювань як на індивідуальному, так і на популяційному рівнях. Новостворені державні установи у сфері громадського здоров’я повинні зосереджувати свою діяльність на профілактику, безперервний моніторинг інфекційних та основних неіфекційних хвороб, які становлять значний тягар для суспільства і спричиняють значні соціально-економічні втрати. У сучасних умовах загрозливих викликів та наслідків, пов’язаних з існуючою пандемією Covid-19 та поглибленням негативних світових економічних проблем, особливо зростає роль функціонального забезпечення діяльності установ у сфері охорони громадського здоров’я.
 Висновки. Проведений аналіз та моніторинг діяльності центру показали наявність загрозливих тенденцій у стані здоров’я населення області. З року в рік фіксується зменшення чисельності населення області, зростання показників смертності та захворюваності і зниження рівня народжуваності. Також у роботі шляхом моніторингу чітко визначені стратегічні завдання та перспективи розвитку центрів громадського здоров’я в Україні.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Субіна, Т. В. "МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В ОРГАНАХ ДФС УКРАЇНИ". Ірпінський юридичний часопис, № 1(5) (7 вересня 2021): 123–35. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.1(5).2021.123-135.

Full text
Abstract:
Формування інформаційного права як науки створює базис для формування у майбутньому комплексної галузі інформаційного права, тим самим формуючи новий рівень правового регулювання суспільних відносин в інформаційній сфері із забезпеченням інформаційної безпеки суспільства і держави. 
 У статті проаналізовано генезис наукових думок щодо аналізу правового регулювання інформаційних відносин та ряду основоположних методичних, принципових положень інформаційного законодавства, яке є публічно-правовою основою такої юридичної інституції, як інформаційне право. 
 Актуальним для цього дослідження є застосування синергетичного методу до визначених передумов, що утворюють і розвивають систему інформаційної безпеки органів ДФС України. 
 Під час дослідження особливо звертали увагу на системний підхід дослідження, що полягає у з’ясуванні організації ДФС України як цілісної системи, яка має своїх суб’єктів, об’єктів, форми, методи, цілі, завдання, функції. При дослідженні системних ознак ДФС України окрема увага зверталася на статистичні, структурні, динамічні компоненти та властивості, їх внутрішні та зовнішні прояви, функціональні зв’язки, взаємодію з середовищем. При цьому також застосовано методи аналізу, синтезу та інші. 
 На нашу думку, одним із найголовніших методів дослідження інформаційної безпеки органів ДФС України є кібернетичний. Він розглядає правові реальності з позиції соціального управління. У межах кібернетичного підходу важливу роль відіграють знання законів та ін. Предмет дослідження у межах кібернетичного підходу окреслюється проблемами системності дії права, механізму правотворчості та правозастосування. 
 Досліджено природу фінансового та адміністративного права, що ґрунтується на методі кібернетики – на владному (управлінському) методі. Природа цивільного права базується переважно на методі енергетики – самоорганізації, першоджерела якої формуються у приватному праві. 
 Визначено методи евристики: формально-евристичного та інтуїтивно-евристичного. Домінуюче положення серед цих методів займають такі: експертних оцінок і оцінки критичної маси інформації. За допомогою цих методів, зокрема, здійснюється оцінка функціонування систем інформаційної безпеки, когнітології – науки про знання та морально-етичні методи.
 У статті досліджено організацію інформаційного забезпечення управлінської діяльності, яка базується на принципах логістичного підходу та герменевтичного підходу, зазначено найбільш поширений підхід дослідження – історичний, що дозволяє дослідити еволюцію розвитку та змін органів ДФС України, формально-логічний метод передбачає вивчення функціонування органів ДФС України як окремого інституту державної служби за допомогою законів формальної логіки через використання понять, суджень, висновків, аналізу, синтезу, індукції, дедукції та інших засобів формальної логіки та нормативно-логічний аналіз, який дозволяє оцінювати ефективність нормативно- правового забезпечення органів ДФС України. 
 Експеримент передбачає можливість перевірки обґрунтованості й доцільності будь- яких структурних змін в органах ДФС України. 
 Метод показників дозволяє отримувати інформацію на основі аналізу показників у різних типах документів. 
 Важливим є також використання методів економічного аналізу (балансовий, нормативний, програмно-цільовий); економіко-математичні методи (лінійного програмування, кореляційно-регресивний тощо); методи моделювання (планування, матричні, економіко-статистичні); метод історичних аналогій; метод експертних оцінок.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Редзюк, Наталія. "РОЗВИТОК СИСТЕМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В КРАЇНАХ ЄС: УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ". Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення, № 5 (4 грудня 2023): 105–12. http://dx.doi.org/10.31470/2786-6246-2023-5-105-112.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовані наукові підходи до питання системи місцевого самоврядування в країнах ЄС. Автором зазначено, що міжнародне співробітництво надає можливість уроків взаємної взаємодії, діалогу та спільної роботи. Це сприяє розбудові партнерства та обміну знаннями, що є ключовим для розвитку відкритого суспільства. Залучення міжнародних експертів та консультантів допомагає у здійсненні переходу до сучасного та ефективного місцевого управління. Адаптація уроків міжнародного досвіду до умов України є ключовим етапом у зміцненні системи місцевого самоврядування. Це охоплює розробку та впровадження законодавчих й організаційних змін, підвищення компетентності місцевих органів управління, а також залучення громадян до участі в процесах прийняття рішень.
 Автором зазначено, що розвиток системи місцевого самоврядування в країнах Європейського Союзу є динамічним та багатоаспектним процесом, з якого Україна може взяти низку цінних уроків. Здобутки ЄС у сфері місцевого самоврядування свідчать про важливість децентралізації та активної участі громадян у прийнятті рішень.
 Необхідно враховувати важливість фінансової автономії місцевих органів, щоб забезпечити ефективність їхньої діяльності. Ключовим аспектом є також впровадження інституцій, що сприяють сталому розвитку та розбудові громадянського суспільства.
 Міжнародне співробітництво є невіддільною частиною цього процесу, де обмін кращими практиками може суттєво покращити ефективність та легітимність системи місцевого самоврядування в Україні. Адаптація найкращого закордонного досвіду до конкретного контексту України відіграє ключову роль у зміцненні системи, забезпечуючи її відповідність місцевим потребам та реаліям.
 Україна може успішно використовувати вже чинні практики, підходи та механізми для побудови стабільної та ефективної системи місцевого самоврядування. Спільна робота з європейськими партнерами дозволить країні зробити кроки вперед у реалізації принципів демократії, прозорості та відповідальності на місцевому рівні, сприяючи сталому розвитку та підвищенню якості життя громадян.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Гірник, Денис Анатолійович. "Навчальна підсистема системи підтримки прийняття рішень з вибору мобільної платформи". Theory and methods of e-learning 2 (3 лютого 2014): 227–29. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v2i1.278.

Full text
Abstract:
Сьогодні мобільні технології швидко розвиваються та проникають практично в усі галузі діяльності людини: економіку, науку, освіту.Наряду з цим, розширюється модельний ряд та функціональність мобільних терміналів, спектр підтримуваного системного та прикладного програмного забезпечення, систем стільникового зв’язку, управління сканерами штрих-кодів, методів віддаленого доступу до територіально розподілених баз даних та інтернет-ресурсів тощо.Застосування мобільних технологій стає все більш складним. Вибір мобільної технології для конкретних застосувань стає нетривіальним завданням. Людина, що приймає рішення з вибору для конкретного класу задач, повинна мати належні знання у сферах, не пов’язаних із самою задачею застосування мобільних технологій. Підтримка рішень щодо вибору мобільних технологій для конкретних застосувань на сьогодні відсутня. Тому актуальною проблемою є розроблення систем підтримки прийняття рішень (СППР) з вибору мобільних технологій для визначеного класу задач [1].Розроблений алгоритм [2] прийняття рішень при виборі мобільних технологій на основі визначених класів задач та вимог до апаратних та програмних характеристик і до функціональності системи розробки власного програмного забезпечення. Основні компоненти системи підтримки прийняття рішеньщодо вибору мобільної платформи реалізовані на програмному забезпеченні з відкритим кодом у вигляді веб-ресурсу. Використана LMS Mooddle.СППР містить підсистему навчання користувачів характеристикам та можливостям вибраних мобільних платформ, які необхідні для подальшого аналізу альтернатив при виборі мобільної платформи (рис. 1).Оскільки мобільні платформи розвиваються дуже динамічно, нові версії будуються на кардинально нових принципах,з’являються нові платформи, підсистему навчання можна віднести до систем з відкритим типом контенту тобто до систем, контент яких невідомий на етапі проектування і програмної реалізації підсистеми навчання, і передбачається, що він буде додаватись і розширюватись на етапі використання [4]. Додатковий контент доступний на розподілених веб-ресурсах та у великих сховищах навчальних і довідкових матеріалів, наявних на сайтах підтримки розробників мобільних платформ та постачальників мобільних терміналів і смартфонів. Інтеграція навчальних ресурсів з актуальними навчальними та довідковими ресурсами розробників забезпечує релевантність навчання.Для швидкої перевірки знань та рівня засвоєння учбових матеріалів використовуються засоби контрольних тестувань. Контрольні тести вибору – це послідовність простих питань типу (багато варіантів / одна відповідь), які можуть бути формально перевірені. Питання з бази знань статичних тестів вибираються випадковим способом. База знань містить категорії запитань з різними рівнями складності, які використовуються в залежності від мети тестування. Перевірка знань технічно реалізована у вигляді інтерактивного компоненту з базою даних, пов’язаною з базою даних розділів і тем навчальних курсів.Оскільки тести призначені, в першу чергу, для самоконтролю, питання ідентифікації учня в даному випадку не актуальні.Розглянуті всі етапи організації та здійснення тестування [5]. На стадії підготовки: створення тестів, зберігання та вибір тестів; на стадії видачі: представлення, взаємодія, отримання відповіді та на стадії оцінки: власне оцінка, проставлення балів, забезпечення зворотного зв’язку.База знань статичних тестів формується експертом з предметної області на основі учбових курсів. Інтеграція контрольних тестів з учбовим матеріалом, що подається підсистемою навчання, дозволяє виявити програлини у засвоєнні, звернути увагу учня на конкретні поняття, які слабко засвоєні, та надати рекомендації щодо розділів навчального курсу, які необхідно вивчити повторно. Останнє забезпечує адаптивність навчального середовища.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Fedorchuk, Olha. "The formation of informatic competencies of the future specialist in theareas of social security." Pedagogical Education:Theory and Practice, no. 30 (June 14, 2021): 355–67. http://dx.doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-355-367.

Full text
Abstract:
Зосереджено увагу, що суспільству необхідні високоосвічені спеціалісти, здатні самостійно приймати кваліфіковані рішення, прогнозувати наслідки власних дій, готових до толерантного співробітництва, мобільні, динамічні, здатні до самоосвіти, спроможні не лише жити в громадянському суспільстві, але й активно створювати його. Відмічено, що провідниками соціальної політики держави виступають органи соціального захисту населення і від них, у значній мірі, залежить реалізація законів і нормативних правових актів, різного роду соціальних програм, пов'язаних із повсякденним життям і турботами багатьох людей. Обумовлено, що тільки кваліфікований, компетентний фахівець може прийняти усі виклики сьогодення і забезпечити ефективне виконання усіх завдань, що стоять перед сферою соціального захисту населення. Забезпечити підготовку такого фахівця у закладі вищої освіти можна на основі компетентнісного підходу. У зв'язку з цим важливим є формування інформатичних компетенцій та застосування інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці майбутніх спеціалістів із різних напрямків соціального захисту населення. За результатами отриманого досвіду підготовки фахівців у закладі вищої освіти маємо змогу визначити інформатичні компетенції, якими повинен володіти майбутній фахівець сфери соціального захисту населення: створення ділових документів (листів, резюме, заяв, наказів, розпоряджень тощо) засобами текстового редактора; створення та використання активних шаблонів документів; застосування електронних таблиць для створення спеціалізованих калькуляторів і проведення обчислень, а також для візуалізації числових даних; планування робочого часу; створення презентацій; користування службами та сервісами мережі Інтернет; робота з таблицями, графіками, діаграмами (створення, аналіз); компетенція мови запитів та пошуку інформації в мережі Інтернет; робота з спеціалізованими інформаційно-пошуковими системами, базами даних та знань; застосування експертних систем; використання офісної оргтехніки (сканер, ксерокс, факс). Зроблено висновок про те, що набуття інформатичних компетенцій під час навчання у закладі вищої освіти здатне сприяти формуванню кваліфікованого фахівця відповідного рівня і профілю, конкурентноздатного на ринку праці.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Дейкун, Микола. "ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я". Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка 181, № 25 (2024): 210–18. http://dx.doi.org/10.58407/visnik.242533.

Full text
Abstract:
У статті розглянута наявна (чинна) законодавча база і, в певній мірі, систематизовано взаємозв’язок існуючої законодавчої бази в сфері громадського здоров’я з реаліями демографічної ситуації, станом здоров’я населення та фактичними міграційними процесами. Запропоновано подальший напрямок розвитку законотворчого процесу в сфері охорони громадського здоров’я та його удосконалення, з метою підвищення ефективності функціонування, системи громадського здоров’я. Метою статті є аналіз існуючої законодавчої бази в сфері громадського здоров’я та запропонувати шляхи її подальшого удосконалення з метою підвищення ефективності функціонування системи громадського здоров’я в наявних соціально економічних умовах і на перспективу. Методологія. Методологія нашого дослідження базується на системному та особистісно-орієнтованому підходах, які враховують законодавчі джерела інформації та аналізують сучасний досвід реалізації права на охорону здоров’я. Використано багаторівневий системний аналіз інформаційних наукових джерел, що базується на загально-, частково-науковому та конкретно-науковому філософському рівнях пізнання. Наукова новизна запропонованого дослідження полягатиме в розгляді динамічних змін та викликів сучасності в галузі забезпечення організації та функціонування системи громадського здоров’я. Це дозволяє дослідити, як законодавче забезпечення організації та функціонування системи громадського здоров’я може покращити якість та ефективність розвитку законотворчого процесу в сфері охорони громадського здоров’я та його удосконалення, з метою підвищення ефективності функціонування, системи громадського здоров’я. Такий підхід може врахувати сучасні вимоги до підготовки фахівців та сприяти підвищенню їхньої конкурентоспроможності на ринку праці. Висновки. Створення системи громадського здоров’я в Україні розпочалося. Значним досягненням держави є те що, на законодавчому рівні, започатковано цей процес. Вважаємо, що доцільно наступними кроками врегулювати цілі, завдання та структуру Системи громадського здоров’я шляхом поліпшення політичного, соціального й економічного становища в державі та шляхом міжсекторальних стратегій; визначити конкретні індикатори, що характеризують демографічну ситуацію та стан здоров’я населення як цільові показники ефективності функціонування системи громадського здоров’я; регулювати, на законодавчому рівні, взаємозв’язок стану сфер впливу, відповідних Законів України, з наслідками реагування індикаторів, що характеризують стан громадського здоров’я те демографічної ситуації; визначити функції та повноваження головної експертної установи (Центр громадського здоров’я) у сфері громадського здоров’я як структурного підрозділу Кабінету Міністрів України безпосередньо, а не в структурі Міністерства охорони здоров’я; опрацювати ЗУ «Про здоров’я нації»; опрацювати ЗУ «Про медичну допомогу та медичну діяльність»; опрацювати ЗУ «Про медичне страхування»; вважати таким, що втратив чинність ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Радкевич, Валентина. "НАУКОВА ПЛАТФОРМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ". Professional Pedagogics 1, № 22 (2021): 104–13. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.104-113.

Full text
Abstract:
Актуальність дослідження визначається викликами постіндустріального суспільства щодо забезпечення якості професійної (професійно-технічної) освіти (далі – П(ПТ)О).
 Мета: охарактеризувати місію і завдання науково-методичного супроводу забезпечення якості П(ПТ)О в умовах її модернізації.
 Методи: теоретичний аналіз освітнього законодавства України в галузі П(ПТ)О, наукових джерел, освітньо-професійних та освітньо-наукових програм з підготовки здобувачів вищої освіти – для визначення основних напрямів і способів приведення якості професійної освіти у відповідність з техніко-технологічними та соціально-економічними викликами постіндустріального суспільства.
 Результати: виокремлено два основні вектори формування наукової проблеми забезпечення якості професійної освіти – зосередженість освітнього менеджменту на результатах освіти та умовах, необхідних для їх отримання; визначено основні завдання щодо забезпечення якості професійної освіти та необхідні для їх реалізації умови; обґрунтовано роль наукових установ у підвищенні ефективності закладів П(ПТ)О щодо забезпечення якості їхньої освітньої й управлінської діяльності та формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
 Висновки: визначено основні завдання вітчизняної професійної освіти щодо забезпечення її якості (створення ефективного освітнього середовища, підвищення кваліфікації педагогів; удосконалення освітнього менеджменту закладів П(ПТ)О; розроблення ефективної системи внутрішнього забезпечення якості освіти); показано, що важливою умовою ефективного вирішення визначених завдань є якісний науково-методичний супровід діяльності закладів П(ПТ)О, охарактеризовано його місію (підготовка фахівців нової якості, готових ефективно й успішно працювати в динамічних умовах постіндустріального суспільства) та завдання (популяризація наукових досягнень; поширення передового науково-педагогічного досвіду, підготовка педагогічних і науково-педагогічних кадрів для системи професійної освіти; здійснення наукового керівництва інноваційною освітньою діяльністю закладів П(ПТ)О; проведення інформаційно-аналітичної, експертної, консультативної і дорадчої діяльності для забезпечення впливу на освітню політику держави та практичну діяльність освітніх установ у питаннях забезпечення якості освіти).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Сідляренко, Андрій. "МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ БУДІВНИЦТВА, РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РЕМОНТУ ДОРІГ ЗА УМОВ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 3 (22 вересня 2023): 113–27. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.3.2023.287845.

Full text
Abstract:
У статті наголошується на важливості математичного моделювання в сучасних умовах будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг в Україні. Основні аспекти, які роблять це актуальним, включають фінансову нестабільність, невизначеність фінансування, а також необхідність дотримання високих стандартів безпеки на дорогах під час проведення робіт. Зазначається, що змінні фактори, такі як кліматичні аномалії, динаміка транспортного руху, технологічний прогрес у будівельній галузі та соціальні виклики, пов’язані зі збільшеним навантаженням на дороги через військовий конфлікт, вимагають нових підходів та інструментів для оптимізації будівельних процесів. Головною метою дослідження є застосування математичного моделювання для планування та виконання робіт на автомобільних дорогах і спорудах, зокрема в умовах обмеженого фінансування. Це допоможе покращити процес усунення аварійно-небезпечних ділянок та вибрати оптимальні методи неруйнівного контролю для виявлення пошкоджень у дорожньому покритті та інфраструктурі. Для досягнення цієї мети використовуються методи статистичного та системного аналізу, багатокритеріальної оптимізації та теорії прийняття рішень. Основний акцент робиться на розробленні стратегічних управлінських рішень та їх ефективності. Показано, що використання математичного моделювання в процесі планування автомобільних дорожніх робіт дозволяє ефективно розподілити фінансові ресурси, навіть при їх обмеженому обсязі. Ця практика також дає змогу динамічно змінювати рівень фінансування, враховуючи при цьому експертні оцінки важливості та ступеня завершеності робіт на об’єкті. В результаті проведеного планування робіт із виправлення аварійно-небезпечних ділянок доріг з акцентом на мінімізацію ризику дорожньо-транспортних пригод та застосування методів підвищеної безпеки був розроблений план впровадження конкретних заходів та засобів. Використання цих заходів передбачає зниження кількості дорожньо-транспортних пригод на аварійно-небезпечних ділянках в 1,4–1,6 разу, і це досягається без перевищення визначених фінансових обмежень. Встановлена оцінка якості виявлення пошкоджень на дорожньому покритті, використовуючи показник імовірності виявлення різноманітних дефектів. Детально показано, які оптимізаційні заходи дозволили підвищити цей показник з 0,891 до 0,967. У подальших наукових дослідженнях автора передбачається ретельно дослідити результати впровадження обговорюваних математичних моделей, особливо як математичної підтримки аналітично-інформаційної системи для моніторингу стану дорожньої інфраструктури.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Самарай, Р. В., В. С. Богушевский та В. П. Самарай. "НЕЧІТКА ЛОГІКА КОНТУРА САР “ТЕМПЕРАТУРА СПЛАВА”ЛПТ". Нові матеріали і технології в машинобудуванні (Праці Міжнародної науково-технічної конференції), № 6 (16 березня 2016): 126–28. http://dx.doi.org/10.20535/2519-450x.6.2015.63331.

Full text
Abstract:
Лиття під тиском (ЛПТ) – найбільш застосований до автоматизації, найефективніший, найперспективніший, найпродуктивніший спосіб литва, який дозволяє виготовляти виливки з будь-яких промислових сплавів окрім сталі та чавуну в звичайних прес-формах. Найважливіші його переваги – мінімальні припуски на механічну обробку і низька трудомісткість виготовлення виливків, а щодо якості – точність розмірів, мінімальна шорсткість поверхонь навіть без механічної обробки, відмінний товарний вигляд. Важливою відмінністю й особливістю від інших способів литва є можливість легко керувати швидкістю заповнення прес-форми і обирати режим заповнення рідким металом між ламінарним, турбулентним та дисперсним, застосовувати так званий оригінальний спосіб литва “Рідке штампування” і в тому числі можливість отримання герметичних виливків для арматуробудування у широкому діапазоні швидкостей заповнення та з тиском випробовувань корпусів і зібраних виробів запорної арматури (наприклад, кульових кранів) більш як 10 атмосфер (наприклад, зі стовідсотковою перевіркою всіх корпусів і окремо готових виробів арматури за британським стандартом BS1010). Досягти всіх вказаних переваг можливо при максимальній автоматизації ЛПТ із застосуванням найсучасніших методів системного аналізу і кібернетики, у тому числі методів штучного інтелекту (ШІ). Закордонні і вітчизняні розробники переважно орієнтуються на високу якість вихідних матеріалів, стабільну роботу обладнання і стабілізацію окремих параметрів процесів лиття, що в наших умовах практично недосяжно. При цьому практично відсутні комплексні моделі систем автоматизованого регулювання (САР) и систем автоматизованого управління (САУ), що охоплювали би декілька контурів керування ЛПТ та використовувала би декілька критеріїв оптимізації одночасно, серед яких мають бути комплексний або спеціальні критерії якості виливків, критерії енергозбереження, критерії продуктивності, тощо. Тому розробка, створення та впровадження автоматизованої системи керування технологічним процесом машини ЛПТ на базі нечіткої логіки – дуже актуальна задача. У зв’язку з суттєвою нестаціонарністю процесу ЛПТ для ефективного регулювання пропонується використати регулятор із застосуванням ШІ. Серед відомих підходів ШІ (нейронні мережі, експертні системи, методи розпізнавання образів, кластерний і дискримінантний аналізи) найважливішим і найактуальнішим залишається “нечітка логіка”. Для побудови нечіткої моделі регулятора перш за все було обрано вхідні й вихідні параметри, вивчено діапазони їх змін, визначено кількість термів та вид функцій належності. За вхідні обрано робочі параметри головних контурів керування: температура сплаву у печі; поточна температура прес-форми; час кристалізації виливка у прес-формі (витримка); три швидкості прес-поршня (плунжера) у трьох фазах пресування відповідно; кількість змащувального матеріалу і його консистенція, тиск запирання прес-форми. Для всіх параметрів запропоновано гаусові функції приналежності. Для контура “Температура сплава” моделі САР розглядалися можливості застосування варіантів з 3, 5 та 7 термами і відповідними лінгвістичними змінними. Запропоновано для лінгвістичної змінної “Помилка регулювання” використовувати 5 термів, для лінгвістичної змінної “Швидкість помилки регулювання” - використовувати 5 термів, для лінгвістичної змінної “Прискорення помилки регулювання” використовувати 3 терми, для вихідного нечіткого відгуку “Дії впливу з нагрівання або охолодження” – 5 термів. Розроблено 81 правило нечіткої логіки з можливістю зменшення до 75. Нечітку модель створювали в інтерактивній системі “MatLab” з використанням базових компонентів для побудови всіх контурів регулювання регулятора із застосуванням додаткового пакету “Fuzzy Logic Toolbox”. Поведінку параметрів в різних контурах керування описали відповідними передаточними функціями. Адекватність розроблених правил перевірена ймовірною зміною значень вхідних параметрів із досвіду (із статистичних спостережень). Задля перевірки і доопрацювання працеспроможності нечіткого регулятора було складено САР. Було проведено імітаційне моделювання в реальному часі за допомогою інтерактивного інструменту імітації, моделювання, прогнозування, діагностики, оптимізації та аналізу динамічних систем “SIMULINK”. Приклад принципа складання правил для контура управління (фрагмент від всієї АСУ) “Температура сплава в печі” був наступний:Пр.1. Якщо T=зависока & Tш=зависока & Tп=зависока то “Дуже Охолодити”; Пр.2. Якщо T=висока & Tш=висока & Tп=висока то “Дуже Охолодити”; де такі лінгвістичні змінні і терми: T= низька –температура сплава низька;T= висока – температура сплава вище норми;T= занизька –температура сплава дуже низька;T= зависока– температура сплава занадто вище норми;T= оптим – оптимальна температура (в межах норми);Tш=оптим - швидкість зміни температури майже не змінюється (=0) ;Tш=висока – швидкість зміни температури вище норми;Tш=низька – швидкість зміни температури нижче норми;Tш=зависока – швидкість зміни температури значно вище норми;Tп=занизька – швидкість зміни температури значно нижче норми;Tп=оптим – прискорення зміни температури майже не змінюється (=0);Tп=висока – прискорення зміни температури вище норми;Tп=низька – прискорення зміни температури нижче норми;“Оптим” – температура сплава не потребує втручань САР (САУ);“Нагрівати” - сплав потребує незначного підігрівання;“Охолодити” - сплав потребує незначного охолодження;“Дуже охолодити” - сплав потребує термінового значного охолодження;“Дуже нагріти” - сплав потребує термінового значного підігрівання.Висновки.1. Нечітка САР пропонується для будь-яких виливків, машин ЛПТ, сплавів;2. САР (САУ) має бути адаптована під конкретні вимоги виробництва;3. попередньо для виливків за допомогою розрахунку або моделювання визначаються технологічно необхідні температура, режими і швидкість заповнення прес-форми рідким сплавом і значення інших параметрів;4. Нечітка САР адаптується і до умов виробництва на термопласт-автоматах;5. можливе застосування ПЗ LabVIEW, EXCEL і ін. для нечіткої логіки;6. можлива організація інтерактивної САР машин ЛПТ на базі MatLab, LabVIEW, EXCEL із застосуванням датчиків, АЦП, контролерів і ЦАП.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Романюк, Н. Є., Л. М. Романюк, П. І. Скобляк та С. С. Рябоконь. "СТРАТЕГІЧНІ ЗАВДАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЦЕНТРІВ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (22 вересня 2021): 34–40. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12378.

Full text
Abstract:
Мета: розробити концептуальні підходи до організації та здійснення стратегічних завдань, визначення перспектив розвитку центрів громадського здоров’я в Україні з урахуванням глобальних викликів і системних змін.
 Матеріали і методи. У дослідженні використано такі методи: статистичні, викопіювання статистичних даних, метод експертних оцінок і динамічний аналіз. Роботу було проаналізовано на основі звіту Комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр громадського здоров’я» Тернопільської обласної ради.
 Результати. За час функціонування Комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний центр громадського здоров’я» Тернопільської обласної ради проаналізовано питання розбудови системи громадського здоров’я у Тернопільській області. Відповідно до штатного розпису в центрі функціонують такі відділи: адміністративно-господарський, інформаційно-аналітичний відділ медичної статистики, відділ стратегічного розвитку та матеріально-технічного забезпечення, відділ моніторингу і оцінки, відділ інформаційно-комунікаційної роботи. Проведені аналіз та моніторинг діяльності центру показали наявність загрозливих тенденцій у стані здоров’я населення області. З року в рік фіксують зменшення чисельності населення області, зростання показників смертності й захворюваності та зниження рівня народжуваності. Також у роботі шляхом моніторингу чітко визначені стратегічні завдання та перспективи розвитку центрів громадського здоров’я в Україні.
 Висновки. Проведений порівняльний аналіз роботи Комунального некомерційного підприємства «Тернопіль­ський обласний центр громадського здоров’я» Тернопільської обласної ради свідчить про негативні тенденції основних показників, що його характеризують. Створення центру надало можливість більш ефективно проводити адресну роботу з формування у населення області мотивації на здоровий спосіб життя, гігієнічного виховання населення, впровадження у практику роботи медичних закладів профілактичних технологій, спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я населення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Куницька, Анастасія. "Передумови розвитку та популяризації вейкбордингу в Україні на сучасному етапі". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (19 серпня 2023): 17–21. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2023.3.17-21.

Full text
Abstract:
Анотація. Сьогодні вейкбординг є одним з видів спорту, що найбільш динамічно розвивається. Популяризація його обумовлена естетичною привабливістю та емоційною насиченістю, інноваціями та технологіями, наявністю інституцій, що популяризують вид спорту, проводять спортивні заходи. Мета. Шляхом опитування визначити чинники, що впливають на розвиток та популяризацію вейкбордингу в Україні. Методи. Аналіз науково-методичної літератури та даних мережі Інтернет, опитування, систематизація та узагальнення. Результати. Серед експертів є неоднозначне сприйняття вейкбордингу як виду спорту. Більшість експертів вважають його видом спорту, проте інші розглядають як масову оздоровчо-рекреаційну діяльність чи масовий спорт. Мотивація занять вейкбордингом різноманітна і включає інтерес до розвитку фізичних якостей, як хобі, як дозвілля, технічний і екстремальний вид спорту, відновлення після роботи або навчання, переключення з одного виду діяльності на іншу та формування вольових якостей. Вейкбординг у світі та в Україні розвивається переважно за кабельною версією (80 % у світі та 97,5 % в Україні). Як професійний вид спорту вейкбординг не має значного поширення в Україні, що пов’язано з рядом факторів, таких як матеріально-технічна складова, фінансування підготовки, наявність кадрів тощо. Оптимальною кількістю тренувань з вейкбордингу на тиждень, на думку більшості респондентів, є два–три рази, а на місяць – 15–20. Оптимальним віком початку занять цим видом спорту визначено від 5 до 8 років, при цьому в сучасному спорті спостерігається тенденція його до зменшення. Основний контингент, який на сучасному етапі займається вейкбордингом в Україні, – спортсмени, які почали займатися цим видом спорту в середньому в 26,2 ± 8,08 року. Багато опитуваних спробували свої можливості в інших видах спорту, перш ніж розпочати заняття вейкбордингом. Більшість українських спортсменів, які займаються вейкбордингом, самостійно оплачують усі витрати на тренування, що в середньому становить 45,675 тис. грн на рік. Проте лише 7,3 % респондентів виділяють фінансування для участі у змаганнях, решта беруть участь власним коштом. Переважна більшість вважають, що в Україні створено умови для тренувань з вейкбордингу, і на водних базах є всі необхідні умови для проведення тренувань та змагань.
 Ключові слова: вейкбординг, тенденції, передумови, розвиток, популяризація, система змагань, фінансування, організаційна структура, мотивація.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Sumets, Alexander, Mykola Serbov, Ruslan Skrynkovskyy, Volodymyr Faldyna та Karyna Satusheva. "Аналіз факторів впливу на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, № 4 (2020): 211–31. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.04.11.

Full text
Abstract:
Мета. Метою виконаного дослідження є аналіз і систематизація факторів, які впливають на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції. Для досягнення цієї мети виконано експертне дослідження на предмет ідентифікації переліку факторів і встановлення їхньої відносної значущості; виділено структурні компоненти, які є спільними для усіх факторів, і застосовано кластерний аналіз для побудови кластеру факторів і дендриту; класифіковано фактори й побудовано метод урахування факторів під час формування обґрунтованих управлінських рішень.
 Методологія / методика / підхід. Під час виконаного дослідження застосовано метод експертних оцінок, а саме метод анкетування для збору первинної інформації, необхідної для ідентифікування переліку факторів і встановлення їх відносної значущості. Для виявлення характеру зв’язків між факторами та їх групування застосовано кластерний аналіз (метод куль, специфікацію clast_izomorf_trec ППП Microsoft Excel) і структурно-процесний науковий підхід, що надало можливість побудувати кластери і дендрит факторів. Для формування класифікації факторів і формулювання сутності понять «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення» і «траєкторія зміни умов» застосовано системно-динамічний науковий підхід.
 Результати. Доведено, що на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції впливає низка факторів, які доцільно класифікувати за змістом, характером, значущістю і структурною подібністю. Виділення цих класифікаційних ознак і відповідних їм груп факторів необхідне для уможливлення аналітичної обробки управлінської інформації. Ця інформація необхідна для прийняття управлінських рішень, що передбачають застосування технологій е-комерції. На відміну від інших, запропонована класифікація факторів побудована шляхом виявлення їхньої структурної подібності. Це стало підставою для введення в економічну науку понять «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення», «траєкторія зміни умов», а також розроблення методу урахування виділених факторів під час прийняття управлінських рішень.
 Оригінальність / наукова новизна. Уперше введено в економічну науку поняття «потенціал факторів до зміни траєкторії умов, у яких формуються підприємницькі рішення» і «траєкторія зміни умов». Ці поняття сформульовано на основі ідентифікування структурної подібності факторів і вимірювання ізоморфних відстаней між ними. У категоріально-понятійному апараті економічного аналізу ці поняття уточнюватимуть предмет параметризації факторів. Набули подальшого розвитку: а) класифікація факторів, які впливають на розвиток аграрних підприємств на основі технологій е-комерції, яка, на відміну від наявних, базується на виділенні класифікаційних ознак і, в їхніх межах, видів факторів; б) метод урахування факторів, який, відрізняється від наявних тим, що уточнює ізоморфну природу цих факторів і зв’язки між ними, що дозволяє параметризувати фактори й урахувати їх під час прийняття управлінських рішень.
 Практична цінність / значущість. Побудована класифікація факторів і, на її основі, метод урахування цих факторів під час формування управлінських рішень є прикладним інструментом вибору оптимального управлінського рішення з ряду альтернативних. Запропонована класифікація та побудований метод можуть бути застосовані для моделювання прикладних програмних продуктів у ролі специфікації наявних систем підтримки прийняття рішень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Пустюльга, С. І., В. П. Самчук, А. А. Шаповалова та Ю. В. Клак. "АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ ТА ТРЕНДІВ У ДИЗАЙНІ ІНТЕРФЕЙСІВ СУЧАСНИХ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ". Art and Design, № 4 (8 лютого 2024): 135–48. http://dx.doi.org/10.30857/2617-0272.2023.4.12.

Full text
Abstract:
Мета дослідження – критичний огляд сучасних тенденцій у дизайні інтерфейсів мобільних додатків та виокремлення основних трендів дизайну застосунків для користувачів різних вікових категорій.
 Методологія. Дослідження ґрунтуються на комплексному аналізі інформаційних джерел у сфері дизайну інтерфейсів, використано метод порівняння основних трендів дизайну сучасних мобільних застосунків та метод синтезу при розробці рекомендацій щодо покращення інтерфейсу додатків для різних категорій користувачів.
 Результати. Для досягнення мети роботи було проведено аналіз та порівняння більш ніж 50 мобільних додатків різних категорій та визначено їх спільні риси, а також популярні техніки дизайну інтерфейсів. Був досліджений досвід і проаналізовані рекомендації провідних дизайнерів та експертів в галузі мобільного дизайну. У статті досліджені основні тренди у дизайні мобільних додатків, зокрема: застосування простих та чистих інтерфейсів; використання мінімалістичного дизайну; використання нейтральних кольорів і простих елементів дизайну; впровадження ідей матеріального дизайну, який використовує візуальні ефекти для надання ілюзії реалістичної поверхні та глибини. Проаналізовано ефективність використання градієнтів та різноманітних кольорових переходів, що дозволяють створювати більш складні та динамічні інтерфейси. Досліджено застосування анімацій, які додають живості та динамічності додаткам і суттєво полегшують користувачеві розуміння процесів у додатку. Було визначено, що для покращення користувальницького досвіду мобільних додатків необхідно дотримуватися принципів зручності та доступності, враховувати потреби та очікування користувачів різних вікових категорій, а також активно використовувати новітні технології.
 Наукова новизна. Проведено критичний аналіз сучасних тенденцій дизайну інтерфейсів мобільних додатків. Виокремлено основні найбільш популярні тренди дизайну для користувачів різних вікових категорій. Розглянуто нові можливості запровадження у проєктування мобільних застосунків функціоналу дизайн-систем, тобто набору правил, компонентів та інших ресурсів, які використовуються для створення дизайну додатків.
 Практична значущість. Результати дослідження можуть бути корисними для розробників мобільних додатків, які мають на меті покращити користувальницький досвід та збільшити кількість користувачів. Практичні рекомендації дозволяють більш ефективно створювати мобільні додатки, які задовольнять потреби користувачів різних вікових категорій та відповідатимуть сучасним трендам у дизайні інтерфейсів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

МОРОЗОВА, Маргарита. "ПРОФЕСІЙНИЙ ДИСКУРС: СЕМІОТИЧНИЙ ТА КОГНІТИВНИЙ ПІДХОДИ". Актуальні питання іноземної філології, № 21 (30 грудня 2024): 84–90. https://doi.org/10.32782/2410-0927-2024-21-13.

Full text
Abstract:
Актуальність поданого дослідження зумовлена тим, що професійний дискурс відіграє важливу роль у професійній соціалізації, яка є процесом, за допомогою якого люди набувають спеціалізовані знання, навички, відносини, необхідні для ефективного виконання своїх професійних ролей. Мета даної розвідки – розглянути і проаналізувати професійний дискурс в розрізі семіотики й когнітивістики, для чого були використано методи спостереження і аналізу. У статті подано визначення професійного дискурсу та його загальна характеристика, відповідно до якої він аналізується в аспекті екстралінгвістичного середовища і соціальних чинників. Зроблено висновки про те, що професійний дискурс переплітається з науковим дискурсом, дискурсом на робочому місці, інституційним (статусно-орієнтованим) та іншими типами дискурсу, пов’язаного з професійною діяльністю; має чіткі цілі і відбувається в професійних ситуаціях, які регламентуються учасниками, місцем і комунікативною подією. Експертний характер професійного дискурсу відображається в термінології, текстових жанрах, моделях спілкування, які варіюються залежно від предметної області. Особливістю професійного дискурсу є його залежність від різних суспільних фреймових систем, таких як юридично-соціальна, техніко-економічна, соціокультурна та лінгвістична; а відмінною рисою є динамічний характер професійного дискурсу, який простежується у типі знань і навичок, необхідних для професійного спілкування на різних етапах, у швидкоплинних змінах ринку праці та політики, глобалізації економіки. Професійний дискурс поєднує в собі корпус текстів і розмов, об’єднаних професійним світоглядом, тезаурусом, темами, жанрами разом із екстралінгвістичними факторами, які зумовлені професійною діяльністю людини. Кожен тип професійного дискурсу визначає мову, що використовується у процесі спілкування. Когнітивними механізмами у професійному дискурсі виступають метафора й метонімія. Базові поняття, метафоричні моделі та типи метонімічних переносів роблять кожен професійний дискурс унікальним і специфічним. Знаковий (семіотичний) характер професійного дискурсу на метамовному рівні представлений мовою для конкретних цілей, де основна частина представлена спеціальною термінологією.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Корж-Усенко, Лариса, та Петро Рибалко. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ". Physical and Mathematical Education 29, № 3 (2021): 74–80. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-029-3-012.

Full text
Abstract:
Формулювання проблеми. Виявлення позитивів і недоліків нормативно-правового поля у галузі вищої освіти з урахуванням досвіду розвинутих європейських країн є важливою передумовою успішності започаткованих перетворень у контексті розбудови демократичного правового суспільства. Матеріали і методи. Основою дослідження стали новітні нормативно-правові акти в галузі вищої освіти України, спрямовані на адаптацію вітчизняного законодавства до європейського науково-освітнього простору. Для досягнення мети було використано методи теоретичного рівня наукового пізнання: історіографічний аналіз, порівняння, аналіз, синтез, узагальнення. Результати. Представлено структуру чинної нормативно-правової бази у галузі вищої освіти України, схарактеризовано основні групи законодавчих і підзаконних актів, що мають різну юридичну силу. Узагальнено нововведення, запроваджені новим Законом України про вищу освіту (2014 р.), порівняно зі старою редакцією зазначеного законодавчого акту. Розкрито особливості Закону «Про внесення змін до деяких Законів України щодо присудження наукових ступенів» (2021 р.), Національної рамки кваліфікацій (2020 р.) та Професійного стандарту на групу професій «Викладачі закладів вищої освіти» (2021 р.), стратегічних документів, що визначають пріоритети розвитку освіти та локальних актів закладів вищої освіти, окреслено перспективи подальшого розроблення обраної проблеми. Особливу увагу приділено аналізу Стратегії розвитку освіти України на 2021–2031 роки. Виявлено, що в умовах пандемії та цифровізації суспільства зростає значення онлайн-заходів, на яких здійснюється активне обговорення концептуальних засад реформування галузі та відкриваються нові можливості для залучення всіх зацікавлених сторін та зарубіжних експертів. Висновки. Констатовано, що впродовж останніх років відбулося динамічне оновлення нормативно-правових засад розвитку вищої освіти; було ухвалено низку законів України та підзаконних актів, що містять нові вимоги до якості професійної підготовки майбутніх фахівців, узгоджені з європейськими стандартами. Закцентовано увагу на питанні атестації науково-педагогічних кадрів та конкретизації вимог до викладачів закладів вищої освіти. Перспективними напрямами розроблення обраної проблеми є вдосконалення систем внутрішнього забезпечення якості освіти, підготовка Закону «Про дистанційну освіту» та розроблення нормативно-правового супроводу реалізації Стратегії розвитку вищої освіти України на 2021–2031 роки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

ПАВЛЮК, Оксана, Тетяна ЧОПИК, Євген ПАВЛЮК та Микола РУДНІЧЕНКО. "ВИЗНАЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ЕФЕКТИВНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ САМОВДОСКОНАЛЕННЯ ВИКЛАДАЧІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Physical Culture and Sport: Scientific Perspective, № 1 (30 березня 2023): 84–89. http://dx.doi.org/10.31891/pcs.2023.1.13.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено теоретико-експериментальному дослідженню проблеми самовдосконалення викладачів фізичного виховання у процесі професійної діяльності. Мета полягає у визначенні, теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов ефективної реалізації педагогічної технології самовдосконалення викладачів у процесі професійної діяльності. Використано комплекс методів: аналіз, порівняння, систематизація, метод експертних оцінок, спостереження, бесіди, інтерв’ювання викладачів, анкетування і тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Було визначено головні складники самовдосконалення викладачів фізичного виховання: теоретико-методична обізнаність, педагогічне спілкування, фізичне самовдосконалення та комп’ютерна грамотність. Теоретико-методична обізнаність складається з основ здорового способу життя, форм проведення занять, засобів фізичного виховання, методів контролю (самоконтролю), знання термінології, інноваційних підходів. Самовдосконалення педагогічного спілкування містить невербальний (жестикуляція, міміка, пантоміміка) та вербальні компоненти (словниковий запас, виразність мови, діалог, монолог, полілог). Фізичне самовдосконалення включає фізичні якості (силу, координацію, швидкість, гнучкість та витривалість), фізіологічні показники (серцево-судинна та дихальна системи), морфологічні показники (жировий та м’язові компоненти), рухові вміння (об’єм рухів та техніка рухів). Самовдосконалення комп’ютерної грамотності охоплює вміння працювати з інформацією (Інтернет, використання електронних ресурсів), навички роботи з комп’ютером (робота з офісними програмами, з операційною системою), вміння використовувати комп’ютерні технології (модульне динамічне об’єктно-орієнтоване середовище для навчання; електронний документообіг). З метою визначення фізичного стану викладачів підібрано тести для перевірки фізичної підготовленості; фізіологічні показники були визначені за допомогою функціональних проб; для характеристики м’язового компонента викладачів фізичного виховання був застосований індекс розвитку мускулатури. Для якісної оцінки показників фізичної підготовленості, фізіологічних та морфологічних показників розроблено оцінні таблиці за дев’ятибальною системою. Діагностика рівня теоретико-методичної обізнаності, педагогічного спілкування та комп’ютерної грамотності викладачів фізичного виховання здійснювалася за допомогою розроблених нами анкет. Визначення мотивації до самовдосконалення викладачів фізичного виховання у процесі професійної діяльності проводилося на підставі «Опитувальника для визначення джерел мотивації» (Дж. Барбуто, Р. Сколл). Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено такі педагогічні умови самовдосконалення викладачів фізичного виховання в процесі професійної діяльності: урахування індивідуальних та вікових особливостей викладачів, забезпечення вибору власної траєкторії самовдосконалення з урахуванням орієнтиру професійного самовдосконалення, посилення мотивації викладачів фізичного виховання до самовдосконалення у процесі професійної підготовки. Розроблено та науково обґрунтовано модель педагогічної технології самовдосконалення викладачів фізичного виховання у процесі професійної діяльності. Отримані результати експериментальної роботи свідчать про те, що впроваджені педагогічні умови сприяють успішному самовдосконаленню викладачів фізичного виховання у процесі професійної діяльності. На основі проведеного педагогічного експерименту відбулися статистично значущі зміни у рівнях самовдосконалення, що засвідчили позитивну динаміку самовдосконалення викладачів фізичного виховання у процесі професійної діяльності в експериментальній групі та підтвердили ефективність розробленої технології.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Наумік-Гладка, Катерина Г., Олена В. Птащенко та Дмитро Ю. Євсєєв. "БЕЗПЕКА БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ТА ДІЛОВИХ КОМУНІКАЦІЙ В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ". Journal of Strategic Economic Research, № 3 (5 жовтня 2022): 101–9. http://dx.doi.org/10.30857/2786-5398.2022.3.10.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено дослідженню актуальних питань, пов’язаних із впливом глобалізації на управління бізнес-процесами та їх подальший розвиток. Наголошується, що глобальна інтеграція проникла в усі галузі та викликала кардинальні зміни в бізнесі, політиці, економіці, соціальній сфері тощо. Крім того, досягнення інформаційних технологій за останні кілька десятиліть мали великий вплив на глобальний ландшафт та прогрес глобалізації. Встановлено, що інновації в галузі інформаційних технологій стали основним рушієм глобалізації, а на сучасному етапі інформаційні технології є ключовою складовою глобальних бізнес-стратегій компаній. Водночас зазначається, що з кожною значною промисловою та технологічною трансформацією характеристики глобалізації змінювалися. Зокрема, розглядається значення ініціативи німецького уряду та компанії Siemens, що запровадили у 2011 році термін «Industry 4.0», який ознаменував переведення виробництва від аналогових і механічних технологій до тотально цифрового. За результатами дослідження, до основних характеристик світового ринку інформаційних технологій віднесено такі: нематеріальність кінцевого продукту та невизначеність його концептуальної вартості; високу активність у виробництві нових товарів; перманентну трансформацію структури ринку; динамічний розвиток щодо інших ринків; високу інноваційність та динамічність технологічних змін; створення абсолютно нових моделей відносин між учасниками ринку; високі вимоги учасників ринку щодо якості товару; високий рівень конкуренції. Особливу увагу приділено дослідженню поняття безпеки діджиталізації бізнесу та визначено місце діджиталізації в загальній системі інформаційних комунікацій. Також у роботі розглянуто ключові особливості ділової комунікації в умовах діджиталізації на підприємствах різних сфер господарювання. Доведено, що нові стратегії безпеки, в основу яких закладено digital-технології, підвищують ефективність управлінських рішень; сприяють переходу на віртуальні робочі місця та підвищують індивідуалізацію; забезпечують створення для кожного співробітника середовища для самореалізації та розвитку, управління HiPo та замученістю; вдосконалюють здійснення аналітики безпеки та керування ефективністю. У висновках зазначається, що незалежно від пріоритетів в підходах та технологіях, ключове значення має саме людський потенціал компанії – люди, здатні генерувати інновації та керувати ними. Доведено, що інтелектуалізація докорінно змінює роботу усіх підрозділів безпеки – від функціональних виконавців до стратегічних бізнес-партнерів. Відзначено також зростаючу потребу у зверненні до наукового підходу – дедалі частіше до реалізації проєктів компанії залучаються вчені – експерти у сфері управління безпеки, зокрема активно розвиваються напрями когнітивної економіки та менеджменту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Кірін, Р.С. "Правове забезпечення оцінки та продажу об'єктів гемологічних відносин". Форум Права 78, № 1 (2024): 65–76. https://doi.org/10.5281/zenodo.10869348.

Full text
Abstract:
<strong>Постановка проблеми.</strong> Динаміці цін на гемологічні об&rsquo;єкти притаманні не лише річні коливання, обумовлені впливом попиту та пропозиції, а й достатньо суттєва реакція на гемологічні властивості каміння, геолого-мінералогічні умови його залягання, гірничо-технічні способи та засоби видобування, а також місця і форми його реалізації. Натомість діяльності щодо оцінки та продажу об&rsquo;єктів гемологічних відносин, тривалий час приділялася залишкова увага і не лише суто у експертних та/чи господарських аспектах, а й у їх правовому забезпеченні. <strong>Мета </strong>роботи<strong> </strong>полягає в аналізі актуальних питань цінової політики, системи правового забезпечення експертної оцінки та видів продажу об&rsquo;єктів гемологічних відносин в Україні. Серед <strong>методів</strong> формально-юридичний, за яким визначено зміст і специфіку оцінки та продажу бурштину; правового аналізу з вивчення і розгляду приписів чинного законодавства, що регулює операції з об&rsquo;єктів гемологічних відносин; порівняльно-правовий &ndash; розкрито спільні та відмінні особливості формування цін на необроблений бурштин в Україні та закордоном. <strong>Результати.</strong> Запропоновано розглядати поняття "ринкова ціна на бурштин", як ціну, за якою бурштин передається іншому власнику за умови, що продавець бурштину бажає передати, а покупець бажає його отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такий бурштин, а також ціни, які склалися на ринку бурштину або ідентичного каміння у порівняних економічних (комерційних) умовах. Встановлено, що порядок офлайн-продажу гемологічних об&rsquo;єктів (крім бурштину) встановлює особливості щодо: мети продажу; суб&rsquo;єкта пріоритетного права на придбання; обсягу продажу; підстав продажу; ціни гемологічних об&rsquo;єктів. Порядок онлайн-продажу бурштину на е-аукціоні характеризується визначенням: суб&rsquo;єкта і підстав проведення аукціону; підстав продажу; форм реалізації; об&rsquo;єкта продажу. <strong>Висновки.</strong> Визначено сучасну систему правового забезпечення відносин оцінки та продажу гемологічних об&rsquo;єктів: тарифи на роботи, пов'язані з проведенням гемологічної експертизи та форм висновків за її результатами; порядок продажу гемологічних об&rsquo;єктів (крім бурштину); порядок продажу бурштину на е-аукціоні; порядок продажу на аукціонах гемологічних виробів; експеримент із продажу окремих гемологічних виробів на е-аукціоні. <strong>Problem statement.</strong> The dynamics of prices for gemological objects is characterized not only by annual fluctuations caused by the influence of supply and demand, but also by a rather significant reaction to the gemological properties of stones, geological and mineralogical conditions of their occurrence, mining methods and means of extraction, as well as places and forms of their sale. Instead, the activities related to the valuation and sale of gemological objects have long received residual attention, not only in terms of expert and/or business aspects, but also in terms of their legal support. The <strong>purpose</strong> of this paper is to analyze the current issues of pricing policy, the system of legal support for expert evaluation and types of sale of gemological objects in Ukraine. Among the <strong>methods</strong> is the formal-legal one, which determine the content and specifics of amber valuation and sale; legal analysis to study and review the provisions of current legislation governing transactions with objects of gemological relations; comparative legal methods to reveal common and distinctive features of pricing for raw amber in Ukraine and abroad. <strong>Results. </strong>The author proposes to consider the concept of "market price for amber" as the price at which amber is transferred to another owner, provided that the seller of amber is willing to transfer it and the buyer is willing to receive it on a voluntary basis, both parties are mutually independent in law and in fact, have sufficient information about such amber, as well as prices prevailing on the market for amber or identical stones in comparable economic (commercial) conditions. It is established that the procedure for offline sale of gemological objects (except for amber) establishes specifics regarding the purpose of the sale; the subject of the priority right to purchase; the volume of the sale; the grounds for the sale; the price of gemological objects. The procedure for the online sale of amber at an e-auction is characterized by the definition of: the subject and grounds for holding the auction; the grounds for sale; forms of sale; the object of sale. <strong>Conclusions.</strong> The modern system of legal support for the relations of valuation and sale of gemological objects is determined: tariffs for work related to gemological examination and forms of conclusions based on its results; procedure for the sale of gemological objects (except for amber); procedure for the sale of amber at an e-auction; procedure for the sale of gemological products at auctions; experiment on the sale of certain gemological products at an e-auction.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Bugaichyk, A. A. "Проблемні питання вітчизняного кримінального процесуального закону як джерела кримінального процесуального права". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 4 (31 липня 2020): 33–41. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.04.03.

Full text
Abstract:
Кримінальному процесуальному закону, як джерелу права, приділяється фрагментарно-констатуюча увага, з аксіоматичним сприйняттям його існування. Будучи динамічною категорією, закон еволюціонує із розвитком суспільних відносин і потребує постійного правового моніторингу його якості і дієвості. Визначення й узагальнення проблемних питань застосування кримінального процесуального закону сприяє його удосконаленню та ефективному правозастосуванню.&#x0D; Метою статті є висвітлення проблемних питань реалізації кримінального процесуального закону та авторського бачення шляхів їх вирішення.&#x0D; Наукова новизна пов’язана з тим, що закон в системі кримінального процесуального законодавства покликаний визначити завдання кримінального провадження, забезпечити їх реалізацію, врегулювати порядок кримінального провадження і належну правову процедуру, при поєднанні політики держави у боротьбі зі злочинністю та дотримання прав і свобод осіб. Провівши моніторинг існуючих різновекторних думок щодо проблемних питань застосування кримінального процесуального закону в якості джерела кримінального процесуального права, узагальнено напрями його реформування та висловлено авторську думку щодо пріоритетності його удосконалення. Вказано, що виокремлення правозастосовних проблем та бачення шляхів їх вирішення відбувається за характером діяльності суб’єктів кримінальних процесуальних правовідносин, а саме – за виконанням ними відповідної процесуальної функції у кримінальному провадженні. Звідси формуються правові інститути і категорії кримінального процесуального права, що потребують законодавчого уточнення. Зауважено, що проблема закріплення в кримінальному процесуальному законі певного правила здійснення кримінального провадження і дотримання належної правової процедури встановлюється завдяки виявленню колізій і прогалин правового регулювання як на праксіологічному, так і науково-доктринальному рівні. Запропоновано критерії моніторингу колізій та прогалин законодавчого забезпечення кримінальних процесуальних відносин.&#x0D; Висновки. Підсумовано, що серед пріоритетів і перспектив кримінального процесуального закону залишаються: понятійно-термінологічне узгодження, практичні механізми забезпечення реалізації принципів кримінального провадження, розгляд справи судом присяжних, порядок перегляду вироків, за якими особи були засуджені без належної доказової бази та відшкодування завданої шкоди, питання, пов’язані із реформою адвокатури, судово-експертної діяльності, оновленням методів боротьби із злочинністю. Щодо застосування кримінального процесуального закону, його чинності (зворотної дії, аналогії) в наукових колах існують діаметрально протилежні точки зору: від беззаперечного сприйняття до категоричного заперечення. У цьому контексті правової визначеності потребує застосування аналогії у КПК України, необхідне також теоретико-методологічне оновлення сприйняття у галузевому розумінні (зокрема, поширення дії) інституту чинності закону за колом осіб. Відправною точкою удосконалення кримінального процесуального закону є системне встановлення прогалин і колізій правового регулювання кримінального провадження.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Коваль, Максим Валерійович, та Андрій Миколайович Стрюк. "Аналіз доцільності використання хмарних технологій у комбінованому навчанні магістрів з програмної інженерії". Theory and methods of e-learning 4 (28 лютого 2014): 134–39. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.381.

Full text
Abstract:
Підготовка магістрів з програмної інженерії ведеться на базі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалаврів з програмної інженерії. У зв’язку з цим майбутні магістри вже володіють навичками з розробки та тестування програмного забезпечення [4] і повинні отримати професійні компетентності, що дозволяють виконувати роботу наукового співробітника, як у галузі програмування, так і у інших галузях обчислень, та інженера у інших галузях інженерної справи, займаючи первинні посади: інженера з впровадження нової техніки та технологій; керівника виробничого або функціонального підрозділу; асистента вищого навчального закладу або викладача професійного навчального закладу.Таким чином, при підготовці магістрів з програмної інженерії передбачається посилення таких виробничих функцій, як організаційна, навчально-виховна, науково-дослідна та проектувальна. Кожна функція вимагає володіння певними вміннями згідно відповідної освітньо-кваліфікаційної характеристики. В табл. 1 показано зв’язок між виробничими функціями, типовими задачами в рамках кожної функції та уміннями, якими має оволодіти магістр з програмної інженерії.Таблиця 1Розподіл умінь магістрів з програмної інженерії згідно функцій ФункціяТипова задачаЗміст умінняОрганізаційнаКерівництво роботою виконавців та підрозділів по автоматизації обробки данихСпираючись на нормативні документи вміти: планувати та організувати роботу виконавців та підрозділів; виконувати контроль виконаних робіт по автоматизації обробки данихНавчально-виховнаОволодіння формами, методами та принципами організації навчального процесу у ВНЗСпираючись на відповідні підручники та методичне забезпечення вміти: підібрати потрібний зміст навчального матеріалу; використати оптимальні форми, методи і засоби навчання відповідно до програмиОволодіння основними дидактичними принципами педагогічних тех­нологій і процесів педагогічного проектуванняНа основі педагогічних знань вміти: контролювати і корегувати здобуті знання; застосовувати дидактичні принципи педагогічних технологійНа основі педагогічних знань вміти: застосовувати основні принципи комунікативної культури; застосовувати одержану інформацію у практичній і творчій діяльності; використовувати найновіші форми методи та прийоми у навчально-виховній діяльності на основі наукових знань, рекомендацій і комп’ютерної технікиНауково-досліднаДослідження існуючих технологій в ІС, розробка заходів по їх удосконаленню, та нових компонентівНа основі аналізу інформаційних систем (ІС) вміти: формулювати задачу дослідження; володіти методикою системного аналізу; моделювати та оптимізувати інформаційні системиВизначення актуальності наукового дослідженняВикористовуючи знання та результати аналізу наукових досліджень предметної області, вміти: обґрунтувати проблему дослідження; сформулювати парадигму, та границі дослідження; визначити мету та задачі дослідженняВизначення предмету і об’єкту дослідженняНа основі визначеної мети, задач дослідження вміти обґрунтувати предмет та об’єкт дослідженняПроектувальнаПрограмування прикладних задач мовами високого рівняУміти знаходити спільні і від’ємні риси різних систем програмування, розуміти основи побудови мов програмування високого рівня, використовувати ретроспективний аналіз для прогнозування розвитку і впровадження власних програмНавчальний план підготовки магістрів прийнято розділяти на окремі дисципліни. Так, наведені в табл. 1 уміння частково формуються під час вивчення дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки («Філософські проблеми наукового пізнання», «Вища освіта і Болонський процес», «Основи наукових досліджень»), а також при вивченні наступних дисциплін професійної та практичної підготовки:1. Інженерія ПЗ для паралельних та розподілених систем.2. Технології проектування та створення сучасних корпоративних мереж.3. Експертні технології для систем підтримки прийняття рішень.4. Розробка і дослідження інформаційних систем.5. Проектування, моделювання та аналіз інформаційних систем.6. Методи обробки експериментальних даних та планування експерименту.У той же час визначені у освітньо-кваліфікаційній характеристиці вміння є міждисциплінарними і формування їх відбувається під час вивчення не окремих дисциплін, а всього циклу підготовки. Міждисциплінарна інтеграція в рамках навчальної програми магістрів може відбуватися за наступними напрямками:1) посилення професійної зорієнтованості дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки;2) посилення діяльнісного підходу до вивчення дисциплін циклу професійної та практичної підготовки, активне застосування методів проектів та контекстного навчання, елементів проблемного навчання та навчання у співпраці [6];3) фундаменталізація підготовки магістрів програмної інженерії.В роботі С. О. Семерікова [7] підкреслюється, що подальша фундаменталізація підготовки фахівців повинна бути спрямована на педагогічну інтеграцію, подолання розриву між знаннями, отриманими студентами при вивченні різних навчальних дисциплін за рахунок істотного розвитку міжпредметних зв’язків, а одним із факторів фундаменталізації професійної підготовки фахівців з інформаційних технологій є фундаменталізація засобів навчання через надання їм властивостей мобільності. Підвищення мобільності можна досягти шляхом технологічного насиченням навчального процесу мобільними засобами ІКТ та шляхом уніфікації структури навчального матеріалу – подання його у вигляді окремих незалежних блоків, що називають навчальними об’єктами [9].Інтенсивне використання засобів ІКТ у вищій школі доцільне в умовах комбінованого навчання [8], яке передбачає системну інтеграцію традиційних та інноваційних технологій, зокрема, технологій електронного, дистанційного та мобільного навчання. Прагнення зробити навчальний процес більш гнучким, відкритим та мобільним зумовило зростання інтенсивності використання хмарних технологій у навчанні.Хмарні технології – найбільш перспективний на сьогодні напрям розвитку мобільних ІКТ [10] – передбачають доступ окремих користувачів до великого масиву легкодоступних віртуальних ресурсів (апаратних, програмних платформ та послуг) незалежно від пристрою, що використовується для доступу [2]. Обсяг хмарних ресурсів, що надається користувачу, може динамічно змінюватись, пристосовуючись до його потреб, що робить хмарні технології оптимальним інструментом забезпечення повсюдного та повсякчасного доступу до освітніх послуг.Детальному огляду впливу на вищу освіту тих змін, що пов’язані з поширенням хмарних технологій в сучасній ІТ-індустрії, присвячено дослідження авторів дослідницького об’єднання EDUCASE [1]. В дослідженні [5] розглянута реалізація ІТ-інфраструктури університету на основі хмарних технологій (рис. 1). Рис. 1. Архітектура хмари для університетів (за З. С. Сейдаметовою) Дослідження М. Ю. Кадемії та В. М. Кобисі [3] підтверджують, що технології хмарних обчислень є розвиненим засобом реалізації проектного методу навчання та формування у студентів навичок колективної роботи. В роботі Ю. В. Триуса [11] підкреслено, одним з реальних шляхів підвищення якості підготовки майбутніх ІТ-фахівців є розробка та впровадження у навчальний процес ВНЗ інноваційних технологій навчання, в основу яких покладено органічне поєднання традиційних та комп’ютерно орієнтованих форм, методів і засобів навчання, зокрема й хмарних технологій.Таким чином, аналіз доступних на сьогодні методичних підходів до використання хмарних засобів подання навчальних матеріалів та організації спільної роботи суб’єктів навчального процесу показав, що вони найбільш природно реалізують принципи комбінованого навчання та надають можливість приділити додаткову увагу формуванню специфічних професійних умінь магістрів з програмної інженерії. Хмарні технології мають стати провідним засобом підготовки магістрів з програмної інженерії з урахуванням їх доцільності для системної реалізації принципів комбінованого навчання та об’єктно-орієнтованого підходу до подання навчального матеріалу.Фундаменталізація навчання магістрів з програмної інженерії відбувається за рахунок інтеграції різних навчальних дисциплін, розвитку міжпредметних зв’язків та посилення діяльнісного підходу до вивчення дисциплін циклу професійної підготовки, активного застосування інноваційних методів навчання у співпраці на основі хмарних технології.Проведений аналіз надає можливість визначити такі напрями подальших досліджень:1. Виділити засоби і методи хмарних технологій навчання, використання яких спрямоване на реалізацію комбінованого навчання магістрів з програмної інженерії з урахуванням особливостей їх підготовки.2. Розробити методику використання хмароорієнтованих засобів у процесі комбінованого навчання магістрів з програмної інженерії.3. Локалізувати та допрацювати хмароорієнтоване програмне забезпечення для реалізації методики комбінованого навчання магістрів з програмної інженерії.4. Дослідити методи проектування та застосування навчальних об’єктів у комбінованому навчанні магістрів з програмної інженерії з використанням хмароорієнтованих засобів.5. На основі методики використання хмароорієнтованих засобів у процесі комбінованого навчання магістрів з програмної інженерії розробити методичне забезпечення дисциплін «Технології проектування та створення корпоративних мереж» та «Інженерія програмного забезпечення паралельних та розподілених систем».6. Експериментально перевірити вплив організації навчального процесу за методикою комбінованого навчання з використанням хмароорієнтованих засобів на рівень сформованості професійних компетентностей магістрів з програмної інженерії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Кіяновська, Наталія Михайлівна. "Модель використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання у фундаментальній підготовці майбутніх інженерів: досвід США". Theory and methods of e-learning 4 (28 лютого 2014): 122–33. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.380.

Full text
Abstract:
Одним із перспективних підходів до організації навчального процесу є модель інтеграції технологій навчання: традиційного та дистанційного, електронного, мобільного. Інтеграція аудиторної та позааудиторної роботи в процесі навчання можлива за рахунок використання педагогічних технологій та сучасних ІКТ, зокрема, засобів електронного, дистанційного, мобільного навчання. Для того, щоб процес інтеграції був найефективнішим, викладачу необхідно управляти, регулювати та контролювати діяльність студентів [1].З практичної точки зору класичний підхід до ІКТ в освіті включає «політику / стратегію – вклад – процес – продукт / результати». Для того, щоб інтеграція ІКТ в національні системи освіти стала ефективною, потрібно відповідне поєднання наступних політичних і практичних чинників [2]: 1) чіткі цілі та створення національної програми по підтримці використання ІКТ в освіті; 2) допомога та стимулювання як державних, так і приватних навчальних закладів до придбання обладнання ІКТ (наприклад, шляхом цільового державного фінансування, включаючи кошти на технічне обслуговування; податкових знижок на обладнання ІКТ та програмне забезпечення для навчальних закладів; інвестицій або спонсорства досліджень з розвитку недорогого обладнання та програмного забезпечення ІКТ, тощо); 3) пристосування навчальних програм до впровадження ІКТ, розвиток і придбання стандартних якісних електронних навчальних посібників та програмного забезпечення; 4) розробка програм масової підготовки викладачів до використання ІКТ; 5) умотивованість викладачів та студентів організовувати процес навчання із залученням ІКТ; 6) адекватний рівень національного моніторингу та система оцінки, що дозволяють регулярно визначати результати та дієвість, а також заздалегідь виявляти недоліки з метою підвищення ефективності стратегії.Виданий Департаментом освіти США Національний план освітніх ІКТ у 2010 році являє собою модель навчання, що базується на використанні ІКТ та включає в себе цілі і рекомендації в п’яти основних областях: навчання, оцінювання, викладацька діяльність, засоби і продуктивність [3]. Розглянемо, як інтерпретується кожна із зазначених областей.Навчання. Викладачі мають підготувати студентів до навчання впродовж всього життя за межами аудиторії, тому необхідно змінити зміст та засоби навчання для того, щоб відповідати тому, що людина повинна знати, як вона набуває знання, де і коли вона навчається, і змінити уявлення про те, хто повинен навчатися. В XXI столітті необхідно використовувати доступні ІКТ навчання для мотивації й натхнення студентів різного віку.Складні і швидко змінні потреби світової економіки говорять про необхідний зміст навчання і про тих, кого потрібно навчати. Використання ІКТ дозволяє впливати на знання і розуміння навчального матеріалу.На рис. 1 показана модель навчання, що базується на використанні ІКТ. На відміну від традиційного навчання в аудиторії, де найчастіше один викладач передає один і той же навчальний матеріал всім студентам однаково, модель навчання із використанням ІКТ ставить студента у центр і дає йому можливість взяти під контроль своє індивідуальне навчання, забезпечуючи гнучкість у кількох вимірах. Основний набір стандартних знань, вмінь та навичок утворюють основу того, що всі студенти повинні вивчати, але, крім того, студенти та викладачі мають можливість вибору у навчанні: великі групи чи малі групи, діяльність у відповідності з індивідуальними цілями, потребами та інтересами.В цій моделі навчання підтримується ІКТ, надаючи зручні середовища та інструменти для розуміння і запам’ятовування змісту навчання. Залучення ІКТ навчання забезпечує доступ до більш широкого і більш гнучкого набору навчальних ресурсів, ніж є в аудиторіях, підключення до ширшої і більш гнучкої кількості «викладачів», включаючи викладачів ВНЗ, батьків, експертів і наставників за межами аудиторії. Досвід ефективного навчання може бути індивідуальним або диференційованим для окремих однолітків, персональних навчальних мереж, онлайн навчання та керованих курсів, експертизи та авторитетних джерел, однолітків із подібними інтересами, даними та ресурсами, навчальних спільнот, засобів навчання, управління інформацією та засобів зв’язку, викладачів, батьків, тренерів та інструкторів і студентів.Для конкретних дисциплін, хоча і існують стандарти змісту навчання, модель навчання із використанням ІКТ дає зрозуміти, яким чином можна проводити навчання. Серед всіх можливих варіантів будується власний проект навчання, що розв’язує проблеми реальної значимості. Добре продумані плани індивідуального навчання допомагають студентам отримати знання з конкретних дисциплін, а також підтримують розробку спеціалізованого адаптивного досвіду, що може бути застосований і в інших дисциплінах. Рис. 1. Модель навчання із використанням ІКТ у США [3] Згідно з Національним планом освітніх ІКТ Департаменту освіти США індивідуалізація, диференціація і персоналізація стали ключовими поняттями у сфері освіти [3]. Індивідуалізація розглядається як підхід, що визначає потрібний темп у навчанні різних студентів. При цьому навчальні цілі однакові для всіх студентів, але студенти можуть вивчати матеріал з різною швидкістю в залежності від їх потреб у навчанні. Диференціація розглядається як підхід, що ураховує переваги різних студентів. Цілі навчання однакові для всіх студентів, але методи навчання варіюються в залежності від уподобань кожного студента або потреб студентів. Персоналізація розглядається як підхід, за якого вивчаються навчальні потреби студентів із урахуванням навчальних переваг та конкретних інтересів різних студентів. Персоналізація включає в себе диференціацію та індивідуалізацію.Викладачі постійно мають визначати необхідний рівень знань та вмінь студентів. На сучасному етапі в навчанні, крім знань з конкретних дисциплін, студент має володіти критичним мисленням, умінням комплексно вирішувати проблеми, бути готовим до співпраці. Крім того, студент має відповідати таким категоріям: інформаційна грамотність (здатність ідентифікувати, знаходити, оцінювати та використовувати дані для різних цілей); медіаграмотність (здатність до використання і розуміння засобів масової інформації, а також ефективного спілкування, використовуючи різні типи носіїв); можливість оцінювати і використовувати інформаційно-комунікаційні технології, відповідно вести себе в соціально прийнятних Інтернет-спільнотах, а також розумітися в питанні навколишньої конфіденційності та безпеки. Все це вимагає базового розуміння самих ІКТ і здатності використовувати їх в повсякденному житті.Навчаючи, викладачі мають враховувати те, що студенти не можуть вивчити все, що їм потрібно знати в житті, і економічна реальність така, що більшість людей будуть змінювати місце роботи протягом всього життя. Тому необхідно привити адаптивні навички навчання, що поєднують зміст знань із можливістю дізнатися щось нове.Найчастіше у навчанні прийнято використовувати такі веб-ресурси і технології, як вікі, блоги та інший вміст, що створюють користувачі для дослідження та підтримки співпраці і спілкування у роботі. Для студентів ці інструменти створюють нові навчальні можливості, що дозволяють їм подолати реальні проблеми, розробити стратегії пошуку, оцінити довіру і авторитет веб-сайтів і авторів, а також створювати і спілкуватися за допомогою мультимедіа. Так, при вивченні вищої математики, інтерактивні графіки та статистичні програми роблять складні теми більш доступним для всіх студентів і допомагають їм підключатися до навчального матеріалу, що має відношення до їх спеціальності.ІКТ можуть бути використані для забезпечення більших можливостей у навчанні у поєднанні з традиційним методам навчання. Із використанням ІКТ можна подавати навчальні матеріали, вибираючи різні типи носіїв, та сприяти засвоєнню знань, вибираючи інтерактивні інструменти, до яких відносяться інтерактивні тематичні карти, хронології, що забезпечують візуальний зв’язок між наявними знаннями і новими ідеями.Із використанням ІКТ розширюються засоби навчання студентів: 1) забезпечується допомога студентам у процесі навчання; 2) надаються інструменти для спілкування у процесі навчання (це можна зробити через веб-інтерфейс мультимедіа, мультимедійні презентації, тощо); 3) сприяють виникненню Інтернет-спільнот, де студенти можуть підтримувати один одного у дослідженнях та розвивати більш глибоке розуміння нових понять, обмінюватися ресурсами, працювати разом поза ВНЗ і отримувати можливості експертизи, керівництва та підтримки.Для стимулювання мотивації до взаємодії із використанням ІКТ можна: 1) підвищувати інтерес та увагу студентів; 2) підтримувати зусилля та академічну мотивацію; 3) розробляти позитивний імідж студента, який постійно навчається.Оскільки людині впродовж всього життя доводиться навчатися, то ключовим фактором постійного і безперервного навчання є розуміння можливостей ІКТ. Використання ІКТ в навчанні надає студентам прямий доступ до навчальних матеріалів та надає можливості будувати свої знання організовано і доступно. Це дає можливість студентам взяти під контроль і персоналізувати їх навчання.Оцінювання. В системі освіти на всіх рівнях планується використовувати можливості ІКТ для планування змісту навчального матеріалу, що є актуальним на момент навчання, і використовувати ці дані для безперервного вдосконалення навчальних програм. Оцінювання, що проводиться сьогодні в ВНЗ, спрямоване показувати кінцевий результат процесу навчання. При цьому не відбувається оцінка мислення студента в процесі навчання, а це могло б допомогти їм навчитися краще.У процес оцінювання необхідно уводити поліпшення, що включають в себе пошук нових та більш ефективних способів оцінювання. Необхідно проводити оцінювання в ході навчання таким чином, щоб мати змогу поліпшити успішність студентів в процесі навчання, залучати зацікавлені сторони (роботодавців) у процес розробки, проведення та використання оцінок студентів.Існує багато прикладів використання ІКТ для комплексного оцінювання знань студентів. Ці приклади ілюструють, як використання ІКТ змінило характер опитування студентів, воно залежить від характеру викладання та апробації теоретичного матеріалу. Впровадження ІКТ дозволяє представити дисципліни, системи, моделі і дані різними способами, що раніше були недоступними. Із залученням ІКТ у процес навчання можна демонструвати динамічні моделі систем; оцінювати студентів, запропонувавши їм проводити експерименти із маніпулюванням параметрів, записом даних та графіків і описом їх результатів.Ще однією перевагою використання ІКТ для оцінювання є те, що з їх допомогою можна оцінити навчальні досягнення студента в аудиторії та за її межами.В рамках проекту «Національна оцінка освітніх досягнень» (The National Assessment of Educational Progress – NAEP) розроблено і представлено навчальні середовища, що надають можливість проводити оцінювання студентів при виконанні ними складних завдань і вирішенні проблемних ситуацій. Використання ІКТ для проведення оцінювання сприяє поліпшенню якості навчання. На відміну від проведення підсумкового оцінювання, використання корекційного оцінювання (тобто оцінювання, що дозволяє студенту побачити та виправити свої помилки в процесі виконання запропонованих завдань, наприклад, тестування з фізики, запропоноване Дж. Р. Мінстрелом (J. R. Minstrell) – www.diagnoser.com), може допомогти підвищити рівень знань студентів.Під час аудиторних занять викладачі регулярно намагаються з’ясувати рівень знань студентів, проводячи опитування. Але це надає можливість оцінити лише незначну кількість студентів, нічого не говорячи про знання та розуміння навчального матеріалу іншими студентами. Для вирішення цієї проблеми вивчається можливість використання різних технологій на аудиторних заняттях в якості «інструменту» для оцінювання. Одним із прикладів є використання тестових програм, що пропонують декілька варіантів відповідей на питання, до складу яких включено як істинні так і неправдиві відповіді. Студенти можуть отримати корисні відомості із запропонованих відповідей на подібні питання, якщо вони ретельно розроблені.При навчанні студентів із використанням засобів Інтернет існують різні варіанти використання доступних Інтернет-технологій для проведення формуючого оцінювання. Використовуючи онлайн програми, можна отримати детальні дані про рівень досягнень студентів, що не завжди можливо в рамках традиційних методів навчання. При виконанні завдань студентами програмно можна з’ясувати час, що витрачають студенти на виконання завдань, кількість спроб на розв’язання завдань, кількість підказок даних студенту, розподіл часу в різних частинах даного завдання.У моделі навчання, де студенти самі обирають доступні засоби навчання, оцінювання виступає в новій ролі – визначення рівня знань студента з метою розробки подальшого унікального плану навчання для конкретного студента. Із використанням такого адаптивного оцінювання забезпечується диференціація навчання.В системі освіти в США на всіх рівнях застосовуються можливості Інтернет-технологій для вимірювання знань студентів, що надає можливість використовувати дані оцінки для безперервного вдосконалення процесу навчання.Для проведення вдосконалення процесу навчання необхідні наступні дії [3]:1) на рівні держави, районів необхідно проектувати, розробляти і здійснювати оцінювання, що дає студентам, викладачам та іншим зацікавленим сторонам своєчасні та актуальні дані про навчальні досягнення студентів для підвищення рівня та навчальної практики студентів;2) науковий потенціал викладачів освітніх установ, а також розробників Інтернет-технологій використовувати для поліпшення оцінювання в процесі навчання. Із використанням Інтернет-технологій можна проводити вимірювання ефективності навчання, забезпечуючи систему освіти можливостями проектування, розробки та перевірки нових і більш ефективних методів оцінювання;3) проведення наукових досліджень для з’ясування того, як із використанням технологій, таких як моделювання, навчальні середовища, віртуальні світи, інтерактивні ігри та навчальні програми, можна заохочувати та підвищувати мотивацію студентів при оцінці складних навичок;4) проведення наукових досліджень і розробок із проведення об’єктивного оцінювання (без оцінювання сторонніх здібностей студента). Для того, щоб оцінки були об’єктивними, вони повинні вимірювати потрібні якості та не повинні залежати від зовнішніх факторів;5) перегляд практики, стратегії і правил забезпечення конфіденційності та захисту даних про одержані оцінки студентів, при одночасному забезпеченні моделі оцінок, що включає в себе постійний збір і обмін даними для безперервного вдосконалення процесу оцінювання.Всі студенти повинні мати право на доступ до даних про власні оцінки у вигляді електронних записів, дізнаючись таким чином рівень своїх знань. У той же час, дані по студентам повинні бути відкритими і для інших студентів.Викладацька діяльність. Викладачі можуть індивідуально або колективно підвищувати свій професійний рівень, використовуючи всі доступні технології. Вони можуть отримати доступ до даних, змісту, ресурсів, відомостей і передового досвіду навчання, що сприяє розширенню можливостей викладачів і надихає їх на забезпечення більш ефективного навчання студентів.Багато викладачів працюють поодинці, не спілкуючись з колегами або викладачами з інших ВНЗ. Професійний розвиток зазвичай проводиться на короткому, фрагментарному і епізодичному семінарі, що пропонує мало можливостей для використання отриманих матеріалів на практиці. Основна аудиторна робота викладача на практиці зводиться до перевірки набутих знань студентами. Багато викладачів не мають відомостей, часу, або стимулу для постійного підвищення свого професійного рівня щороку. Так само, як використання ІКТ може допомогти поліпшити процес навчання та оцінювання, використання ІКТ може допомогти краще підготуватися до ефективного викладання, підвищити професійний рівень. Використання ІКТ дозволяє зробити перехід до нової моделі зв’язаного навчання.У зв’язаному навчанні викладачі мають отримувати повний доступ до даних про процес навчання студентів та аналітичні інструменти для обробки цих даних. Їм необхідно забезпечити комунікацію зі своїми студентами, доступ до даних, ресурсів і систем підтримки навчання, що дозволить їм створювати, управляти і оцінювати досягнення навчання студентів в позааудиторний час. Викладачі також можуть отримати доступ до ресурсів, що надають можливість підвищити свій професійний рівень (рис. 2). Рис. 2. Модель зв’язаного навчання викладачів Оскільки середовище навчання постійно ускладнюється, у зв’язаному навчанні забезпечу
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Корсак, Костянтин Віталійович. "Інтегроване "Природознавство" і прогрес вивчення фундаментальних наук в Україні". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (30 березня 2014): 111–17. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.413.

Full text
Abstract:
Кінець ХХ ст. в діяльності ЮНЕСКО, Світового Банку, освітніх департаментів Європейського Союзу та інших міжнародних організацій відзначений кількома важливими змінами:– безприкладним підвищенням уваги до вищої освіти та наукових досліджень як головної передумови стійкого соціального і економічного розвитку націй у ХХІ столітті (введення нових стандартів класифікації освіти в 1997 р., конференція 1998 р. в Парижі з вищої освіти та ін.);– акцентуванням проблеми вимірювання і забезпечення якості навчання і професійної підготовки, створення та поширення засобів об’єктивного оцінювання діяльності навчально-виховних закладів (здійснення проектів на кшталт PISA – масового тестування сотень тисяч учнів у десятках країн);– прискоренням розвитку фундаментальних наук і розширенням використання їх у системах освіти як незамінного засобу підготовки працівників ХХІ ст. і формування передумов для стійкого суспільно-економічного розвитку.Строго кажучи, останні два аспекти тісно поєднуються, оскільки високоякісна і сучасна освіта не може не включати вивчення точних наук і формування навичок використання новітніх інформаційних та інших “високих” технологій. Прикладом цього є рекомендації Всесвітньої конференції з точних наук, організованої під егідою ЮНЕСКО в Будапешті (26 червня – 1 липня 1999 р.) [1]. Для нас особливо важливим є та частина документів цієї конференції, де йдеться про безперспективність скорочення вивчення фундаментальних наук в системі обов’язкової освіти під фальшивим приводом їх “складності”, де пропонується змінювати й осучаснювати зміст природничо-математичної складової середньої та вищої освіти як фундаменту стійкого розвитку людства, збереження і поліпшення довкілля, забезпечення миру і стабільності.Однак, у деклараціях конференцій та інших працях експертів ЮНЕСКО мало мовиться про необхідність негайного подолання наслідків сучасного “інформаційного вибуху”, насамперед – браку в активного населення новітніх знань для ефективної й результативної діяльності. Пропонуємо називати це явище “ефект хоттабізації” на знак того, що все частіше і частіше кваліфіковані фахівці внаслідок незнання новітніх наукових досягнень повторюють дії дідугана Хоттабича, який намагався допомогти одному лінуватому підлітку скласти екзамен з фізичної географії на основі знань про довкілля, які існували за дві тисячі років до нашої ери на теренах Індії і Близького Сходу. Негативні наслідки ефекту хоттабізації загострюються тим, що нашими сучасниками є приблизно 90% всіх науковців, які жили на планеті, а продуктивність їхньої праці постійно зростає завдяки комп’ютерній техніці і створенню світових мереж для циркуляції наукової інформації та наукової співпраці (електронна пошта, Інтернет та ін.).Неусвідомлення загрози з боку ефекту хоттабізації вже привело в Україні до того, що у нас продовжують використовувати поняття “фундаментальні курси” в анахронічному аспекті як синонім тих усталених академічних знань, що датуються періодом становлення класичних наук. Наслідком цього, очевидно, стає зниження ефективності діяльності всієї системи освіти, а також певна втрата впливу наукової спільноти на громадську думку. Як відомо, цим негайно скористалися представники псевдонаук і невігласи, адепти релігійних й езотеричних вчень тощо.В Україні для вчителів шкіл і викладачів вищих навчальних закладів зникла можливість для ліквідації ефекту хоттабізації і безперешкодного отримання нових даних про результати наукових досліджень в десятках старих і молодих наук. Наукові матеріали чи повідомлення про відкриття займають маргінальне становище, зустрічаються в кількох газетах і науково-популярних журналах з мікроскопічним накладом. Не буде перебільшенням твердження, що сучасна Україна поступається більшості країн третього світу в увазі до поширення наукових знань, у виданні книг, журналів, газет, використанні спеціалізованих каналів телебачення тощо.Очевидно, що подібна деградація не віщує нам нічого хорошого у найближчому майбутньому й загрожує подальшим зниженням інтегральної виробничої компетентності населення України. Яскравий і виключно неприємний приклад стратегічно помилкових дій в освітній сфері – здійснення у нас на Кіровоградщині фінансованого зі США проекту “розвитку критичного мислення”, опис якого і перші “результати” можна знайти в статті [2]. Заокеанські “меценати” розвитку нашої школи безапеляційно оголосили всі тексти підручників “банальними й усім відомими знаннями”, а справжньою цінністю – те, що в ці книги не входить. Цим вони гранично активізували цікавість молоді до антинаукової інформації – переповідання старих релігійних текстів і псевдо-знань алхіміків, байок про легкість отримання “необмеженої енергії з вакууму” та здійснення всіх мрій людства на базі “торсійних полів”. Наслідок? Він дуже сумний – учні на заключних заняттях і залікових дискусіях затаврували всі фундаментальні науки, “довели шкідливість і помилковість” праць Ч. Дарвіна та безлічі інших геніальних вчених...Ми були б необ’єктивними, стверджуючи, що лише в Україні природничо-математичні науки страждають від активізації фанатизму і невігластва. Зауважимо, що і в зарубіжних країнах ситуація з оновленням комплексу навчальних дисциплін і врахуванням у них новітніх наукових відкриттів другої половини ХХ ст. залишається доволі строкатою. З міркувань лаконічності, вкажемо лише два приклади.На відміну від української практики 90-х років, що відзначається значним зниженням уваги до точних наук під гаслом кампанії з гуманізації та гуманітаризації діяльності системи освіти, політичне і адміністративне керівництво Франції інтенсифікувало рух у протилежному напрямі. Як свідчать останні матеріали про тенденції розвитку вищої школи Франції [7], країна обрала твердий курс на розширення охоплення молоді вищою освітою шляхом професіоналізації навчальних програм, широкого впровадження коротких професіоналізованих профілів підготовки кадрів, доповнення класичних спеціалізацій (філолога, історика тощо) додатковими – юриста середньої кваліфікації, соціолога, психолога та ін. Якщо у нас ключовим терміном є “інтелект”, то у сучасній Франції – “компетентність”. Зауважимо, що такою ж є освітня політика кількох інших розвинених країн – Фінляндії, Австрії, Нідерландів, – а також частини країн третього світу – Південної Кореї, Сінгапуру, Індії тощо.Інший приклад. Сучасна Росія, очевидно, успадкувала від СРСР не лише розташовану на своїй території мережу навчальних закладів, але й теоретично-методичний доробок науково-педагогічних дослідних установ, більшість яких концентрувалася в радянські часи у Москві. Нас особливо цікавлять досягнення в інтегруванні природничих наук, зокрема, створенні навчального курсу з інтегрованого “Природознавства”. Вже на початку 80-х років там розпочалися дослідження з диверсифікації старшої середньої школи і використання в навчальному процесі нових предметів і дисциплін.В Україні ці тенденції оновлення виявили себе у планах міністерства народної освіти ввести в майбутньому профільне навчання в старших класах середньої школи. Серед підготовчих кроків (очевидно, за дозволом Москви) воно у другій половині 80-х рр. проводило конкурс на створення програми інтегрованого предмету “Природознавство”, призначеного для заміни фізики, хімії і біології в гуманітарних профілях або потоках навчання. Протягом декількох років комісії відкинули багато невдалих варіантів. Організатори в 1990 р. запропонували автору взяти участь у конкурсі, що призвело до створення бажаної програми і закриття проблеми. Вперше нова програма з інтегрованого “Природознавства” була опублікована в №23 Інформаційного збірника міносвіти в 1991 р., а пізніше регулярно перевидавалася (напр., [3]).Ми переконані – головні ідеї цього нового предмету стають все більш актуальними. Про це свідчать і події в Росії, де експериментують з новою вузівською дисципліною “Концепції сучасного природознавства” і пропонують іншу – “Наукова картина світу” ([4] та ін.). Та вже побіжне ознайомлення з російськими варіантами інтегрованих природознавчих дисциплін засвідчує, що вони мають численні недоліки – еклектичність, відсутність певної інтегруючої ідеї, акцентування другорядної інформації та ін. Схоже, росіяни не змогли скористатися негативним досвідом країн Заходу, де у 80-х роках нова дисципліна “Наука (Science)” була найчастіше простим об’єднанням надмірно класичних фрагментів двох-трьох традиційних наук.Українська старша середня і вища школи мають врахувати вказані приклади і тенденції, створивши і використавши власний варіант дисципліни (чи групи споріднених дисциплін), де були б акумульовані й логічно поєднані в єдине ціле більшість головних відкриттів природничих наук останнього тридцятиріччя. Цей період виділений нами тому, що нові досягнення групи молодих наук дають змогу створити більш повне і сучасне уявлення про Всесвіт і довкілля, Землю і людство.Один з варіантів нових підходів ми пропонуємо у згаданому інтегрованому “Природознавстві”, яке може бути однаково корисним як у старшій середній школі, так і на базовому рівні вищої освіти.Основна особливість авторського “Природознавства” – акумуляція в ньому останніх відкриттів і досягнень цілої групи наук про природу і людину: астрофізики, ядерної і теоретичної фізики, нерівноважної термодинаміки, нелінійної хімії, геофізики і геохімії, етології, нейро- і молекулярної біології, генетики, теорії інформації, почасти, екології й ін.Розроблений варіант курсу складається з двох частин із подібними цілями, що послідовно висвітлюють сучасні уявлення про походження неживої (1-я частина курсу) і живої субстанції, їхній розвиток й постійне ускладнення, а також розглядають сучасний стан і шляхи подальшої еволюції косної і живої матерії у Сонячній системі. У центрі уваги – загальні й партикулярні закони, що детермінують цю еволюцію, а також “досягнення” людства в порушенні природної ходи подій та пошуки реального шляху ліквідації загроз його існуванню. Відсутність фінансування не дає змоги виділити півтора-два року на завершення цього досить складного проекту і створення серії підручників для навчальних закладів різного рівня (включаючи посібники для підготовки викладачів нової дисципліни). Поки-що є лише попередній текст першої частини “Природознавства” (приблизно 20 друкованих аркушів).Настільки детальна розповідь про нереалізований проект виправдана переконанням автора в тому, що в найближчому майбутньому в рамках переходу до 12-річної середньої освіти в Україні можуть активізуватися пошуки нових предметів і дисциплін для заключних рівнів первинної освіти (термін означає всю сукупність засобів і методів підготовки нових генерацій до активного життя). Наприклад, проблема адекватного викладу складних наукових аспектів сучасної екології як інтегративної науки найкраще вирішується саме в рамках ще більш інтегративного курсу “Природознавства”. Багато років автор використовував у різних комбінаціях інформацію з екології, природознавства і наукового людинознавства під час читання курсів “Вступ в екологію”, “Основи екології” і “Безпека життєдіяльності” в університетах та спеціалізованих середніх навчальних закладах Києва. Досвід показав, що учні і студенти негативно ставляться до викладу цих курсів на основі акцентування видів забруднень і правил цивільної оборони, віддаючи перевагу отриманню знань про закони живої і неживої природи та про особливості комплексних динамічних явищ довкілля.Наше заключне зауваження стосується ужитого терміну “наукове людинознавство” і, напевне, має особливе значення. Цієї науки ще немає, але існують і розширюються досить тривкі острівці наукових знань про сутність людини в рамках групи окремих молодих точних наук.Тисячоліттями сутність людини була об’єктом вивчення, аналізу і трактування гуманітарних наук і мистецтв. Накопичений ними океан знань відрізняється декількома особливостями, зокрема: а) колосальним обсягом; б) словесною або графічною формою; в) відсутністю надійного інструментарію для відділення істини від помилок і хибних гіпотез; г) непристосованістю до швидкої передачі молодим поколінням.Для автора друга половина ХХ ст. відзначена насамперед тим, що у своєму розвитку генетика, етологія, теорія інформації, нейро- і молекулярна біологія й інші точні науки “проникли” в сферу вивчення сутності людини. Багато чого з золотого фонду здогадок науковців-гуманітаріїв вони підтвердили у формі законів природи, виявивши одночасно хибність частини поширених ідей і постулатів (особливо в сфері психології й уявлень про мотиви поведінки людини, див. напр. [5,6]). Автор, зрозуміло, володіє лише частиною інформації зі сфери наукового людинознавства, але й вона чітко виявила свою виняткову ефективність у процесі виховання і викладання. Відзначимо, що окремі аналітики-прогнозисти серед педагогів-науковців (як Т. Левовицький у Польщі чи Б. Гершунський у Росії) пропонують розширити можливості педагогіки у ХХІ ст. шляхом залучення досягнень психології, соціології і кібернетики. Та значно більшого можна чекати від названих вище молодих наук, особливо етології, генетики і нейромолекулярної біології.Й досі педагоги або не підозрюють про існування, приміром, законів етології й нейрохімії людських емоцій, або, не вивчивши їх глибоко, відхиляють як небезпечну для їхньої науки єресь (“сьянтизм”). Звичайно, ці варіанти дій по-своєму логічні, але не мають перспективи з урахуванням необхідності переходу від адаптаційної до трансформаційної (існують також назви “гуманістична” і “критично-креативна”) парадигми освіти, формування в молоді потрібної в ХХI сторіччі неоцивілізаційної компетентності – фундаментальної передумови виживання людства і його стійкого прогресу.Свою частину рішення зазначених освітньо-виховних проблем може взяти на себе великий курс “Основи сучасного природознавства” як комплекс знань про походження, розвитку і сутності природи і людини, міру розумності і можливостей останнього.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Гуржій, Андрій Миколайович, Валерій Яковлевич Жуйков, Анатолій Тимофійович Орлов та ін. "Викладання фізики з використанням вітчизняної електронної цифрової лабораторії, створеної на основі ІКТ". Theory and methods of e-learning 4 (17 лютого 2014): 69–78. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.372.

Full text
Abstract:
У зв’язку із загальною інформатизацією освіти і швидким розвитком цифрових засобів обробки інформації назріла необхідність впровадження в лабораторні практикуми вищих та середніх навчальних закладів цифрових засобів збору, обробки та оформлення експериментальних результатів, в тому числі під час виконання лабораторних робот з основ електротехнічних пристроїв та систем. При цьому надмірне захоплення віртуальними лабораторними роботами на основі комп’ютерного моделювання в порівнянні з реальним (натурним) експериментом може призводити до втрати особової орієнтації в технології освіти і відсутності надалі у випускників навчальних закладів ряду практичних навичок.У той же час світові компанії, що спеціалізуються в учбово-технічних засобах, переходять на випуск учбового устаткування, що узгоджується з комп’ютерною технікою: аналого-цифрових перетворювачів і датчиків фізико-хімічних величин, учбових приладів керованих цифро-аналоговими пристроями, автоматизованих учбово-експеримен­тальних комплексів, учбових експериментальних установок дистанційного доступу.У зв’язку із цим в області реального експерименту відбувається поступовий розвиток інформаційних джерел складної структури, до яких, у тому числі, відносяться комп’ютерні лабораторії, що останнім часом оформлюються у новий засіб реалізації учбового натурного експерименту – цифрові електронні лабораторії (ЦЕЛ).Відомі цифрові лабораторії для шкільних курсів фізики, хімії та біології (найбільш розповсюджені компаній Vernier Software &amp; Technology, USA та Fourier Systems Inc., Israel) можуть бути використані у ВНЗ України, але вони мають обмежений набір датчиків, необхідність періодичного ручного калібрування, використовують застарілий та чутливий до електромагнітних завад аналоговий інтерфейс та спрощене програмне забезпечення, що не дозволяє проводити статистичну обробку результатів експерименту та з урахуванням низької розрядності аналого-цифрових перетворювачів не може використовуватись для проведення науково-дослідних робіт у вищих навчальних закладах, що є однією із складових підготовки висококваліфікованих спеціалістів, особливо в університетах, які мають статус дослідницьких.Із вітчизняних аналогів відомі окремі компоненти цифрових лабораторій, що випускаються ТОВ «фірма «ІТМ» м. Харків. Вони поступаються продукції компаній Vernier Software &amp; Technology, USA та Fourier Systems Inc. та мають близькі цінові характеристики на окремі компоненти. Тому необхідність розробки вітчизняної цифрової навчальної лабораторії є нагальною, проблематика досліджень та предмет розробки актуальні.Метою проекту є створення сучасної вітчизняної цифрової електронної лабораторії та відпрацювання рекомендацій по використанню у викладанні на її основі базового переліку науково-природничих та біомедичних дисциплін у ВНЗ I-IV рівнів акредитації при значному зменшенні витрат на закупку приладів, комп’ютерної техніки та навчального-методичного забезпечення. В роботі використані попередні дослідження НДІ Прикладної електроніки НТУУ «КПІ» в галузі МЕМС-технологій (micro-electro-mechanical) при створенні датчиків фізичних величин, виконано огляд технічних та методичних рішень, на яких базуються існуючі навчальні цифрові лабораторії та датчики, розроблені схемотехнічні рішення датчиків фізичних величин, проведено конструювання МЕМС – первинних перетворювачів, та пристроїв реєстрації інформації. Розроблені прикладні програми інтерфейсу пристроїв збору інформації та вбудованих мікроконтролерів датчиків. Сформульовані вихідні дані для розробки бездротового інтерфейсу датчиків та програмного забезпечення цифрової лабораторії.Таким чином, у даній роботі пропонується нова вітчизняна цифрова електронна лабораторія, що складається з конструкторської документації та дослідних зразків обладнання, програмного забезпечення та розробленого єдиного підходу до складання навчальних методик для цифрових лабораторій, проведення лабораторних практикумів з метою економії коштів під час створення нових лабораторних робіт із реєстрацією даних, обробки результатів вимірювань та оформленням результатів експерименту за допомогою комп’ютерної техніки.Цифрова електронна лабораторія складається із таких складових частин: набірного поля (НП); комплектів модулів (М) із стандартизованим вихідним інтерфейсом, з яких складається лабораторний макет для досліджування об’єкту (це – набір електронних елементів: резисторів, ємностей, котушок індуктивності, цифро-аналогових та аналого-цифрових перетворювачів (ЦАП та АЦП відповідно)) та різноманітних датчиків фізичних величин; комп’ютерів студента (планшетного комп’ютера або спеціалізованого комп’ютера) з інтерфейсами для датчиків; багатовходових пристроїв збору даних та їх перетворення у вигляд, узгоджений з інтерфейсом комп’ютера (реєстратор інформації або Data Logger); комп’ютер викладача (або серверний комп’ютер із спеціалізованим програмним забезпеченням); пристрої зворотного зв’язку (актюатори), що керуються комп’ютером; трансивери для бездротового прийому та передачі інформації з НП.Таким чином, з’являється новий клас бездротових мереж малої дальності. Ці мережі мають ряд особливостей. Пристрої, що входять в ці мережі, мають невеликі розміри і живляться в основному від батарей. Ці мережі є Ad-Hoc мережами – високоспеціалізованими мережами з динамічною зміною кількісного складу мережі. У зв’язку з цим виникають завдання створення та функціонування даних мереж – організація додавання і видалення пристроїв, аутентифікація пристроїв, ефективна маршрутизація, безпека даних, що передаються, «живучість» мережі, продовження часу автономної роботи кінцевих пристроїв.Протокол ZigBee визначає характер роботи мережі датчиків. Пристрої утворюють ієрархічну мережу, яка може містити координатор, маршрутизатори і кінцеві пристрої. Коренем мережі являється координатор ZigBee. Маршрутизатори можуть враховувати ієрархію, можлива також оптимізація інформаційних потоків. Координатор ZigBee визначає мережу і встановлює для неї оптимальні параметри. Маршрутизатори ZigBee підключаються до мережі або через координатор ZigBee, або через інші маршрутизатори, які вже входять у мережу. Кінцеві пристрої можуть з’єднуватися з довільним маршрутизатором ZigBee або координатором ZigBee. По замовчуванню трафік повідомлень розповсюджується по вітках ієрархії. Якщо маршрутизатори мають відповідні можливості, вони можуть визначати оптимізовані маршрути до визначеної точки і зберігати їх для подальшого використання в таблицях маршрутизації.В основі будь-якого елементу для мережі ZigBee лежить трансивер. Активно розробляються різного роду трансивери та мікроконтролери, в які потім завантажується ряд керуючих програм (стек протоколів ZigBee). Так як розробки ведуться багатьма компаніями, то розглянемо та порівняємо новинки трансиверів тільки кількох виробників: СС2530 (Texas Instruments), AT86RF212 (Atmel), MRF24J40 (Microchip).Texas Instruments випускає широкий асортимент трансиверів. Основні з них: CC2480, СС2420, CC2430, CC2431, CC2520, CC2591. Всі вони відрізняються за характеристиками та якісними показниками. Новинка від TI – мікросхема СС2530, що підтримує стандарт IEEE 802.15.4, призначена для організації мереж стандарту ZigBee Pro, а також засобів дистанційного керування на базі ZigBee RF4CE і обладнання стандарту Smart Energy. ІС СС2530 об’єднує в одному кристалі РЧ-трансивер і мікроконтролер, ядро якого сумісне зі стандартним ядром 8051 і відрізняється від нього поліпшеною швидкодією. ІС випускається в чотирьох виконаннях CC2530F32/64/128/256, що розрізняються обсягом флеш-пам’яті – 32/64/128/256 Кбайт, відповідно. В усьому іншому всі ІС ідентичні: вони поставляються в мініатюрному RoHS-сумісному корпусі QFN40 розмірами 6×6 мм і мають однакові робочі характеристики. СС2530 являє собою істотно покращений варіант мікросхеми СС2430. З точки зору технічних параметрів і функціональних можливостей мікросхема СС2530 перевершує або не поступається CC2430. Однак через підвищену вихідну потужність (4,5 дБм) незначно виріс струм споживання (з 27 до 34 мА) при передачі. Крім того, ці мікросхеми мають різні корпуси і кількість виводів (рис. 1). Рис. 1. Трансивери СС2530, СС2430 та СС2520 фірми Texas Instruments AT86RF212 – малопотужний і низьковольтний РЧ-трансивер діапазону 800/900 МГц, який спеціально розроблений для недорогих IEEE 802.15.4 ZigBee-сумісних пристроїв, а також для ISM-пристроїв з підвищеними швидкостями передачі даних. Працюючи в діапазонах частот менше 1 ГГц, він підтримує передачу даних на малих швидкостях (20 і 40 Кбіт/с) за стандартом IEEE 802.15.4-2003, а також має опціональну можливість передачі на підвищених швидкостях (100 і 250 Кбіт/с) при використанні модуляції O-QPSK у відповідності зі стандартом IEEE 802.15.4-2006. Більше того, при використанні спеціальних високошвидкісних режимів, можлива передача на швидкості до 1000 Кбіт/с. AT86RF212 можна вважати функціональним блоком, який з’єднує антену з інтерфейсом SPI. Всі критичні для РЧ тракту компоненти, за винятком антени, кварцового резонатора і блокувальних конденсаторів, інтегровані в ІС. Для поліпшення загальносистемної енергоефективності та розвантаження керуючого мікроконтролера в ІС інтегровані прискорювачі мережевих протоколів (MAC) і AES- шифрування.Компанія Microchip Technology виробляє 8-, 16- і 32- розрядні мікроконтролери та цифрові сигнальні контролери, а також аналогові мікросхеми і мікросхеми Flash-пам’яті. На даний момент фірма випускає передавачі, приймачі та трансивери для реалізації рішень для IEEE 802.15.4/ZigBee, IEEE 802.11/Wi-Fi, а також субгігагерцового ISM-діапазону. Наявність у «портфелі» компанії PIC-мікроконтролерів, аналогових мікросхем і мікросхем пам’яті дозволяє їй запропонувати клієнтам комплексні рішення для бездротових рішень. MRF24J40 – однокристальний приймач, що відповідає стандарту IEEE 802.15.4 для бездротових рішень ISM-діапазону 2,405–2,48 ГГц. Цей трансивер містить фізичний (PHY) і MAC-функціонал. Разом з мікроспоживаючими PIC-мікроконтролерами і готовими стеками MiWi і ZigBee трансивер дозволяє реалізувати як прості (на базі стека MiWi), так і складніші (сертифіковані для роботи в мережах ZigBee) персональні бездротові мережі (Wireless Personal Area Network, WPAN) для портативних пристроїв з батарейним живленням. Наявність MAC-рівня допомагає зменшити навантаження на керуючий мікроконтролер і дозволяє використовувати недорогі 8-розрядні мікроконтролери для побудови радіомереж.Ряд компаній випускає завершені модулі ZigBee (рис. 2). Це невеликі плати (2÷5 кв.см.), на яких встановлено чіп трансивера, керуючий мікроконтролер і необхідні дискретні елементи. У керуючий мікроконтролер, у залежності від бажання і можливості виробника закладається або повний стек протоколів ZigBee, або інша програма, що реалізує можливість простого зв’язку між однотипними модулями. В останньому випадку модулі іменуються ZigBee-готовими (ZigBee-ready) або ZigBee-сумісними (ZigBee compliant).Всі модулі дуже прості в застосуванні – вони містять широко поширені інтерфейси (UART, SPI) і управляються за допомогою невеликого набору нескладних команд. Застосовуючи такі модулі, розробник позбавлений від роботи з високочастотними компонентами, так як на платі присутній ВЧ трансивер, вся необхідна «обв’язка» і антена. Модулі містять цифрові й аналогові входи, інтерфейс RS-232 і, в деяких випадках, вільну пам’ять для прикладного програмного забезпечення. Рис. 2. Модуль ZigBee із трансивером MRF24J40 компанії Microchip Для прикладу, компанія Jennic випускає лінійку ZigBee-сумісних радіомодулів, побудованих на низькоспоживаючому бездротовому мікроконтролері JN5121. Застосування радіомодуля значно полегшує процес розробки ZigBee-мережі, звільняючи розробника від необхідності конструювання високочастотної частини виробу. Використовуючи готовий радіомодуль, розробник отримує доступ до всіх аналогових і цифрових портів вводу-виводу чіпу JN5121, таймерам, послідовного порту і інших послідовних інтерфейсів. У серію входять модулі з керамічної антеною або SMA-коннектором з дальністю зв’язку до 200 метрів. Розмір модуля 18×30 мм. Версія модуля з підсилювачем потужності і підсилювачем вхідного сигналу має розмір 18×40 мм і забезпечує дальність зв’язку більше 1 км. Кожен модуль поставляється з вбудованим стеком протоколу рівня 802.15.4 MAC або ZigBee-стеком.За висновками експертів з аналізу ринку сьогодні одним з найперспективніших є ринок мікросистемних технологій, що сягнув 40 млрд. доларів станом на 2006 рік зі значними показниками росту. Самі мікросистемні технології (МСТ) почали розвиватися ще з середини ХХ ст. і, отримуючи щоразу нові поштовхи з боку нових винаходів, чергових удосконалень технологій, нових галузей науки та техніки, динамічно розвиваються і дедалі ширше застосовуються у широкому спектрі промислової продукції у всьому світі.Прилад МЕМС є об’єднанням електричних та механічних елементів в одну систему дуже мініатюрних розмірів (значення розмірів механічних елементів найчастіше лежать у мікронному діапазоні), і достатньо часто такий прилад містить мікрокомп’ютерну схему керування для здійснення запрограмованих дій у системі та обміну інформацією з іншими приладами та системами.Навіть з побіжного аналізу структури МЕМС зрозуміло, що сумарний технологічний процес є дуже складним і тривалим. Так, залежно від складності пристрою технологічний процес його виготовлення, навіть із застосуванням сучасних технологій, може тривати від кількох днів до кількох десятків днів. Попри саме виготовлення, доволі тривалими є перевірка та відбраковування. Часто виготовляється відразу партія однотипних пристроїв, причому вихід якісної продукції часто не перевищує 2 %.Для виготовлення сучасних МЕМС використовується широка гама матеріалів: різноманітні метали у чистому вигляді та у сплавах, неметали, мінеральні сполуки та органічні матеріали. Звичайно, намагаються використовувати якомога меншу кількість різнорідних матеріалів, щоби покращити технологічність МЕМС та знизити собівартість продукції. Тому розширення спектра матеріалів прийнятне лише за наявності специфічних вимог до елементів пристрою.Спектр наявних типів сенсорів в арсеналі конструктора значно ширший та різноманітніший, що зумовлено багатоплановим застосуванням МЕМС. Переважно використовуються ємнісні, п’єзоелектричні, тензорезистивні, терморезистивні, фотоелектричні сенсори, сенсори на ефекті Холла тощо. Розроблені авторами в НДІ Прикладної електроніки МЕМС-датчики, їх характеристики, маса та розміри наведені у табл. 1.Таблиця 1 №з/пМЕМС-датчикиТипи датчиківДіапазони вимірюваньГабарити, маса1.Відносного тиску, тензорезистивніДВТ-060ДВТ-1160,01–300 МПа∅3,5–36 мм,5–130 г2.Абсолютного тиску,тензорезистивніДАТ-0220,01–60 МПа∅16 мм,20–50 г3.Абсолютного тиску, ємнісніДАТЄ-0090,05–1 МПа5×5 мм4.Лінійного прискорення,тензорезистивніДЛП-077±(500–100 000) м/с224×24×8 мм,100 г5.Лінійного прискорення,ємнісніАЛЄ-049АЛЄ-050±(5,6–1200) м/с235×35×22 мм, 75 г6.Кутової швидкості,ємнісніДКШ-011100–1000 °/с
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Slovak, Kateryna I. "МЕТОДИКА ПОБУДОВИ ОКРЕМИХ КОМПОНЕНТІВ МОБІЛЬНОГО МАТЕМАТИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА «ВИЩА МАТЕМАТИКА»". Information Technologies and Learning Tools 30, № 4 (2012). http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v30i4.687.

Full text
Abstract:
Актуальність матеріалу, викладеного у статті, обумовлена необхідністю розробки й упровадження у процес навчання високотехнологічного інформаційно-комунікаційного освітньо-наукового середовища. У роботі розглянуто один із прикладів такого web-орієнтованого середовища для навчання математичних дисциплін студентів ВНЗ – мобільне математичне середовище. На прикладі ММС «Вища математика» продемонстровано основні технології і засоби для побудови таких компонентів середовища, як лекційні демонстрації, динамічні моделі, тренажери, генератори навчальних завдань, навчальні експертні системи, індивідуальні домашні завдання, приклади розв’язування завдань, задачі для практичних занять тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Яровенко, Ганна. "КОНЦЕПЦІЯ СТВОРЕННЯ ЕКСПЕРТНОЇ СИСТЕМИ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ СИГНАЛІВ ПІДОЗРІЛОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СПІВРОБІТНИКІВ ФІНАНСОВОЇ УСТАНОВИ". Економіка та суспільство, № 57 (28 листопада 2023). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2023-57-130.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена концепції створення експертної системи для ранньої діагностики сигналів підозрілої діяльності співробітників фінансових установ. В роботі аргументовано актуальність цього напрямку в сучасному світі, де фінансові організації стикаються з різноманітними ризиками та викликами. Огляд літератури виявив недостатній рівень наукових досліджень з даної проблеми, що пов’язано обмеженнями публічного доступу та розголосу комерційної таємниці щодо кібербезпеки фінансових установ. Розробка експертної системи вимагає комплексного підходу та урахування різноманітних факторів, які впливають на фінансовий сектор, а також включають особливості поведінки інсайдерів. Стаття надає докладний огляд концепції, яка базується на десяти ключових етапах розробки експертної системи. Перший етап пов'язаний з визначенням мети та областю застосування та включає в себе основні цілі та завдання системи, функції, користувачів, вимоги та обмеження. На другому реалізується збір вхідних даних, який базується на їх форматі, структурі, джерелах, валідації, конфіденційності, тощо. Підготовка та очищення даних має на увазі процедури роботи з даними, необхідними для роботи експертної системи. Етап вибору технологій передбачає використання різних інструментів та середовищ програмування, які забезпечать ефективність та надійність експертної системи. Етап розробки моделей є найбільш складним, оскільки він є ключовим для виявлення підозрілої діяльності інсайдерів і потребує постійне вдосконалення на основі нових даних та розширення їхньої функціональності. Етап машинного навчання та тренування моделей описує відповідні процедури та вимагає постійного навчання системи та адаптації до нових видів загроз. Інтеграція з передовими технологіями машинного навчання та розширена обробка природної мови є необхідним етапом розробки експертної системи, оскільки дозволяє отримувати інформацію з різних підсистем корпоративної системи фінансової установи. Етап тестування та валідації гарантуватиме коректність роботи експертної системи. Впровадження та моніторинг є етапом реалізації експертної системи у життєдіяльність фінансової установи. Навчання та адаптація дозволяє системі бути динамічною та адаптуватися до внутрішніх та зовнішніх умов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!