Log in

Relevant bibliographies by topics / Дискурсні маркери / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Дискурсні маркери.

Journal articles on the topic 'Дискурсні маркери'

Author: Grafiati

Published: 28 May 2022

Last updated: 18 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Дискурсні маркери.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Гуменюк, І. І. "ІЛОКУТИВНА БУДОВА ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ ДІАЛОГІЧНИХ ТЕКСТІВ ІНТЕРВ’Ю". Професійно-прикладні дидактики, № 1 (29 грудня 2023): 35–40. http://dx.doi.org/10.37406/2521-6449/2023-1-6.

Full text

Abstract:

Розгляд текстів-інтерв’ю з точки зору структури, семантики та прагматики є актуальним, оскільки це дозволяє з’ясувати особливості вторинного та гібридного утворення. З погляду загальної теорії тексту дуже важливо розробити модель прототипу тексту-інтерв’ю, яка використовується в сучасній англомовній пресі. Метою даного дослідження є дослідження прототипної моделі тексту-інтерв’ю, щоб визначити дискурсні, структурні, семантичні та прагматичні аспекти тексту-інтерв’ю в сучасній англомовній пресі. У статті розглядається ілокутивна структура основної частини текстів-інтерв’ю. Система мінімальних д

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Горностаева, Ю. А., та Ю. С. Колесникова. "Мультимодальные маркеры переживания гендерного неравенства в устном испаноязычном дискурсе". Вестник ВГУ. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация, № 1 (31 березня 2024): 71–85. https://doi.org/10.17308/lic/1680-5755/2024/1/71-85.

Full text

Abstract:

Статья посвящена проблеме выявления мультимодальных маркеров переживания гендерного неравенства в устном испаноязычном дискурсе о феминизме. Актуальность проблематики обусловлена распространением гендерных исследований, а также появлением целого ряда работ, в центре внимания которых находятся мультимодальные маркеры разного рода языковых и неязыковых процессов. Исследование характеризуется научной новизной в силу его мультимодальной направленности, подразумевающей возможность диагностировать специфику переживания гендерного неравенства испаноязычными мужчинами и женщинами посредством мультикан

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Эшиева, Т. З., та С. И. Тасуева. "ДИСКУРСИВНЫЕ МАРКЕРЫ В АНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКЕ: СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ". Ежегодная научная конференция студентов и молодых ученых «Лингвистика и межкультурная коммуникация», № 1 (19 квітня 2021): 116–23. http://dx.doi.org/10.36684/39-2021-1-116-123.

Full text

Abstract:

Статья посвящена обзору теоретических подходов к дискурсивным маркерам. В ней рассматриваются наиболее распространенные структурно-функциональные характеристики дискурсивных маркеров. Эта статья предоставляет читателю знания о том, как дискурсивные маркеры работают на текстовом и межличностном уровнях дискурса. Данная статья дает основную теорию дискурсивных маркеров и их функций в облегчении и украшении речи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Трофимова, Наталия Алексеевна. "Репрезентация невербального кода коммуникации в публицистическом дискурсе Дэна Билефски и Эллен Барри (на материале газеты The New York Times)". Вопросы журналистики, педагогики, языкознания 41, № 1 (2022): 156–65. http://dx.doi.org/10.52575/2712-7451-2022-41-1-156-165.

Full text

Abstract:

Репрезентированы результаты анализа маркеров невербальной коммуникации на примере публицистического дискурса Дэна Билефски и Эллен Барри в популярной американской газете The New York Times в разделе World, посвященном передаче актуальной информации о событиях со всего мира. Выявлена высокая частотность маркеров невербальной коммуникации. Как в мужском, так и виженском публицистическом дискурсе наиболее многочисленными номинантами признаны проксемы. Установлено, что хронемы употребляются реже, однако с достаточно высокой частотой. В публицистическом дискурсе Дэна Билефски и Эллен Барри среднеча

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Kostruba, Nataliia. "Текстові повідомлення про здоров’я у релігійному дискурсі: психолінгвістичний аналіз". PSYCHOLINGUISTICS 30, № 1 (2021): 59–82. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-30-1-59-82.

Full text

Abstract:

Мета дослідження. Для виявлення основних маркерів релігійних повідомлень здійснено психолінгвістичний аналіз текстів звернень церков України про здоров’я у релігійному дискурсі.  Методики дослідження. Матеріалом для дослідження обрано публічні заяви щодо пандемії коронавірусу найчисельніших церков в Україні (православні, католики, протестанти). Загалом, було проаналізовано 8 інформаційних повідомлень, які розділялися на першу реакцію на пандемію (4 повідомлення) та офіційні рекомендації щодо поведінки у часи пандемії (4 повідомлення). Для здійснення психолінгвістичного аналізу використан

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Кабахидзе, Е. Л. "Discourse marker well in natural and political discourses: ambivalence and bifunctionality." Иностранные языки в высшей школе, no. 3(58) (November 15, 2021): 43–53. http://dx.doi.org/10.37724/rsu.2021.58.3.005.

Full text

Abstract:

Устный модус дискурса невозможно представить без богатого репертуара дискурсивных маркеров, для которых характерна ослабленность денотата, с одной стороны, и наполненность прагматическими функциями — с другой. Для выявления особенностей функционирования прагматических маркеров в политическом дискурсе и моделирования макро- и микрофункций дискурсивных маркеров были проанализированы метатекстовые и межличностные функции маркеров, разработанные в трудах отечественных и зарубежных исследователей, и на их основе, а также с учетом лексикографических источников, представлены макро- и микрофункции дис

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Бігунова, Н. "ЛІНГВАЛЬНІ МАРКЕРИ ОЦІНКИ В АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ". Nova fìlologìâ, № 97 (25 березня 2025): 19–26. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2025-97-3.

Full text

Abstract:

Пропонована розвідка спрямована на визначення лінгвальних маркерів оцінки в англомовному художньому дискурсі. До переліку завдань статті входив аналіз досліджень зарубіжних та українських лінгвістів щодо критеріїв оцінки, типів та видів оцінної семантики; уточнення поняття оцінної шкали та її полюсів; виокремлення й стислий виклад лексичних, граматичних та стилістичних засобів вираження оцінки персонажами англомовного художнього дискурсу. Оцінка вбудована у соціальний контекст та вивчається як міжособистісне значення в ракурсі дискурсивної семантики. Встановлено, що в дискурсі оцінка не буває

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Федоренко, Л. Р. "ЛІНГВОКСЕНОФОБНИЙ ВИМІР РОСІЙСЬКОГО ГЕОПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ (НА МАТЕРІАЛІ ВИКОРИСТАННЯ РАДЯНСЬКИХ ТОПОНІМІВ ЯК МАРКЕРІВ КСЕНОФОБІЇ)". Nova fìlologìâ, № 96 (30 грудня 2024): 155–65. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2024-96-19.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено аналізу лінгвоксенофобного виміру російського геополітичного дискурсу як інструменту консцієнтальної війни, що РФ веде проти України та інших незалежних держав, які колись входили до складу СРСР. Мета статті – запропонувати визначення поняття «лінгвоксенофобія», визначити його виміри на прикладах використання радянських топонімів у російському геополітичному дискурсі. Авторка пропонує ввести до лінгвістичного обігу поняття «лінгвоксенофобія», яке тлумачиться як прихована форма вербальної агресії, що реалізується за допомогою комунікативних стратегій знецінення досягнень, прин

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Кошева, Астра Шагабановна. "SEMANTICS AND FUNCTIONING OF DISCOURSE MARKER SORA IN KARACHAY-BALKAR LANGUAGE." Bulletin of the Chuvash State Pedagogical University named after I Y Yakovlev, no. 1(110) (March 30, 2021): 43–51. http://dx.doi.org/10.37972/chgpu.2021.110.1.006.

Full text

Abstract:

Предлагаемая работа выполняется в рамках текущего исследовательского проекта, направленного на описание феномена эвиденциальности в карачаево-балкарском языке. Актуальность обусловлена отсутствием исследований дискурсивных маркеров как одного из распространенных средств выражения категории эвиденциальности в карачаево-балкарском языке. Цель исследования - определение семантики и функционального потенциала отдельно взятого дискурсивного маркера карачаево-балкарского языка. Объектом выступает многофункциональный дискурсив сора. Задачи исследования - выявить особенности семантики и синтаксическог

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Moskaliuk, Olena. "АБРЕВІАТУРИ ЯК ОСОБЛИВИЙ МАРКЕР МОВЛЕННЯ В СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ". Modern Philology, № 3 (27 лютого 2025): 118–23. https://doi.org/10.32782/modernph-2025.3.17.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню функціонування англомовної термінологічної лексики в науковому дискурсі – абревіатур. Відомо, що систематично відбуваються процеси саморегуляції мови, які приводять до її dдосконалення – «еволюції». Студіювання тенденції розвитку мови є одним з актуальних напрямів сучасних наукових лінгвістичних пошуків, що і спонукало до вибору теми дослідження, де викладено класифікацію англомовних абревіатур за відповідними ознаками в науковому дискурсі. Резюмовано, що цей спосіб словотвору є дуже ефективним, оскільки його специфіка відображена в сучасних тенденціях глобалізаці

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Комаренко, В. "ХЕДЖИНГ ЯК ЗАСІБ СОЦІОЛІНГВІСТИЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ МОВЦЯ В АМЕРИКАНСЬКОМУ УСНОМУ АКАДЕМІЧНОМУ ДИСКУРСІ". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки, № 2(97) (28 жовтня 2022): 136–42. http://dx.doi.org/10.35433/philology.2(97).2022.136-142.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена проблемі соціолінгвістичної ідентифікації мовців в усному американському академічному дискурсі. Розглянуто підходи науковців-гуманітаріїв до поняття ідентифікації та ідентичності особистості, проведено паралелі між ними та окреслено дистинктивні характеристики кожного з понять. Водночас охарактеризовано поняття соціальної та особистісної ідентичностей, представлено види й форми ідентифікації. Значну увагу приділено розгляду поняття гендерної та професійної ідентичності. Проаналізовано поняття ідентитету та дискурсивної спільноти. Наведено статистичні дані щодо вживання маркер

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

ІГНАТЬЄВА, Світлана. "АНТРОПОНІМИ ЯК ВАЖЛИВІ МАРКЕРИ ЛІНГВОКУЛЬТУРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ПОЕТИЧНОГО ДИСКУРСУ ЛЕСІ СТЕПОВИЧКИ)". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 61 (30 травня 2025): 68–74. https://doi.org/10.24919/2522-4565.2025.61.8.

Full text

Abstract:

У статті доведено, що поетичний дискурс Лесі Степовички потребує особливого вивчення в ономастичному річищі, оскільки антропоніми авторки є одним з найважливіших маркерів репрезентації лінгвокультурної інформації.Антропонімійні одиниці не лише відбивають власне світобачення письменниці, а й є одним із найгостріших видів її словесної зброї, набувають нових конотацій, символізуються, стають важливим засобом емоційно-образного розгортання подій, дають естетичну зарядженість, насолоду й невичерпні можливості, відтворюють особливості її глибокого національного світовідчуття. Авторка вміло вплітає а

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Анпілогова, Є. Д. "ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ ЯК КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ АНГЛОМОВНОГО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ДИСКУРСУ". Nova fìlologìâ, № 96 (30 грудня 2024): 14–21. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2024-96-2.

Full text

Abstract:

Робота присвячена дослідженню інтертекстуальності як одного з когнітивних аспектів науково-технічного дискурсу, вивчення та аналіз якого є актуальною темою для мовознавців у зв’язку з розвитком науки, технологій та диджиталізацією суспільства. Наявність інтертекстуальних зв’язків є характерною особливістю науково-технічних текстів. Встановлено прототипну одиницю інтертекстуального зв’язку в науково-технічному тексті, яка має вигляд тріади «цитата у лапках + іменне і титульне посилання + бібліографічне посилання». Цитування є одним із засобів реалізації інтертекстуальних зв’язків у науково-техн

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

ПОНОМАРЬОВА, Людмила. "Маркери зв'язаності тексту в інституційно-правового дискурсі". EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society 3, № I (2019): 140–50. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2019.3-i.11.

Full text

Abstract:

Проаналізовано категорії когезії і когерентності в інституційно-правовий дискурсі. Розглядаються різні підходи до вивчення феноменів когезии і когерентності, розмежовуються поняття когезии і когерентності. Виділяються і розглядаються типи когезії і когерентності в інституційно-правовий дискурсі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Корнева, В. В., та Е. В. Долбилова. "Аргументативные маркеры в испанском политическом дискурсе". Вестник ВГУ. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация, № 4 (25 вересня 2020): 87–97. http://dx.doi.org/10.17308/lic.2020.4/3083.

Full text

Abstract:

Статья посвящена изучению особенностей функционирования дискурсивных маркеров в испанском политическом дискурсе как эксплицитных средств актуализации аргументации в речи испанских политиков. Рассматриваются такие важные для целей исследования проблемы, как основные подходы к пониманию политического дискурса и к трактовке дискурсивных маркеров. Особое внимание уделяется классификации дискурсивных маркеров аргументации в зарубежной испанистике, описываются основные виды аргументативных маркеров и средства их репрезентации в испанском языке. В качестве материала исследования использовались выступ

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Каліщук, Оксана, та Дарія Гусак. "КУЛЬТУРНІ МАРКЕРИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТИ (СПРОБА КОМПАРАТИВНОГО АНАЛІЗУ ДОСВІДУ / НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНИ ТА ЯПОНІЇ)". Litopys Volyni, № 32 (27 травня 2025): 139–44. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2025.32.23.

Full text

Abstract:

Вихідним пунктом дослідження уважаємо твердження, що маркерами національної ідентичности є національна свідомість, територія, історія, релігія. Аналізуючи різноманітні культурні маркери, не можна оминути питання мови. І у випадку Японії, і у випадку України саме мова виявилася чинником вибудови етнічних кордонів. У статті на підставі ґрунтовного аналізу змісту ідентичности та факторів, які на неї впливають, подана характеристика її культурних маркерів. Вихідним пунктом слід уважати багатогранність явища національної ідентичности, яке поєднує у собі суспільні, політичні, економічні та культурні

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Засєкін, Сергій Васильович. "КОГНІТИВНО-ДИСКУРСИВНІ ЧИННИКИ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ У ПЕРЕКЛАДІ". Scientific Bulletin of Kherson State University Series Germanic Studies and Intercultural Communication, № 1 (21 серпня 2023): 107–17. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2023-1-15.

Full text

Abstract:

Стаття – спроба проаналізувати когнітивно-дискурсивні чинники поширення деформувальних тенденцій, що тлумачимо як закономірності, в перекладі. Мета цього дослідження – з’ясувати когнітивні чинники появи закономірностей в перекладі художнього тексту. Перекладними закономірностями перекладу слід вважати наявні в цільовій мові інгерентні процесу перекладу й відсутні в мові першоджерела риси, кодовані мовними одиницями з процедурним значенням. За Halverson (2010), їхній характер пов’язаний зі способами обробки перекладачем мовного матеріалу. До складу цих одиниць належать не лише сполучники, прийм

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Каліщук, Діана. "Засоби реалізації стратегії негативної презентації опонентів як маркери концептуальних стилів Дж. Буша Мол. і Б. Обами". East European Journal of Psycholinguistics 4, № 1 (2017): 76–85. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2017.4.1.kal.

Full text

Abstract:

У статті розглянуті мовленнєві маніпуляції як інструментальне вираження персуазивності у мовленні. Маніпуляцію розглядають як особливу комунікативно-мовленнєву стратегію здійснення впливу в політичному дискурсі, яка реалізується через низку тактик. Вибір тактик зазнає впливу концептуального стилю автора політичного дискурсу. У статті проаналізовані тактики реалізації стратегії негативної презентації «інших», зокрема, тактики «Надгенералізація» та «Екземпліфікація», як маркери концептуальних стилів президентів США Дж. Буша мол. та Б. Обами. Доведено, що особливості мовлення носіїв різних стилів

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Dumanska, Viktoriia. "ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ МАРКЕРИ ДИСКУРСУ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ". Psycholinguistics in a Modern World 15 (25 грудня 2020): 72–76. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2020-15-72-76.

Full text

Abstract:

In thesises the analysis of psycholinguistic markers of hybrid war is carried out, its verbal dimension is considered. The meaning of the term «language of aggression» is also revealed, examples of its use in Ukraine and Russia are given. The means of presenting information on Russia’s hybrid war with Ukraine have been formalized. It was determined that Russia very often uses propaganda methods of empathy and works with programmed reactions. So in order to resist the aggression of the Russian Federation, Ukraine must improve its own information field, primarily by improving the verbal componen

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Dumanska, Viktoriia. "ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ МАРКЕРИ ДИСКУРСУ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ". Psycholinguistics in a Modern World 15 (25 грудня 2020): 72–76. http://dx.doi.org/10.31470/2706-7904-2020-15-72-76.

Full text

Abstract:

In thesises the analysis of psycholinguistic markers of hybrid war is carried out, its verbal dimension is considered. The meaning of the term «language of aggression» is also revealed, examples of its use in Ukraine and Russia are given. The means of presenting information on Russia’s hybrid war with Ukraine have been formalized. It was determined that Russia very often uses propaganda methods of empathy and works with programmed reactions. So in order to resist the aggression of the Russian Federation, Ukraine must improve its own information field, primarily by improving the verbal componen

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Ерекешева, Лаура Гибратовна. "Интеллектуальный дискурс нациестроительства: национализм и осмысление истории в Индии". New Research of Tuva, № 4 (29 листопада 2024): 310–24. http://dx.doi.org/10.25178/nit.2024.4.20.

Full text

Abstract:

В статье анализируются вопросы, связанные с интеллектуальным дискурсом нациестроительства в Индии, который рассматривается в контексте теорий национализма, «третьего пространства» / гибридности и деколониальности. На примере анализа работ индийских исследователей, посвященных изучению древней и современной истории Индии, выделяются основные закономерности, связанные с актуализацией рассматриваемых теоретических дискурсов. Показывается, что актуализация вопросов в сфере разработки знания, смыслов и значений в Индии по отношению к своему древнему прошлому и настоящему проходила определенные этап

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Комкова, Е. В. "Joy: Markers of Emotion in Mongolian Folklore." ТРАДИЦИОННАЯ КУЛЬТУРА 24, no. 3 (2023): 90–97. http://dx.doi.org/10.26158/tk.2023.24.3.007.

Full text

Abstract:

Статья посвящена лексико-стилистическим маркерам эмоции «радость» в текстах монгольского фольклора, собранных Центром типологии и семиотики фольклора РГГУ в ходе экспедиций 2006–2008 гг. Анализируются количество и частота использования соответствующих слов-маркеров (эмонимов), коммуникативные ситуации их появления. Как выясняется, они встречаются сравнительно редко (вообще выражение в текстах положительных эмоций регистрируется реже отрицательных) — обычно в сказочных и поэтических жанрах, а также в сообщениях, имеющих установку на достоверность, чаще всего в «мужских» текстах. Зачастую понима

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Шилихина, К. М., та В. В. Смирнова. "УЗУС И ЯЗЫКОВАЯ МОДА: МЕТАДИСКУРСИВНЫЕ КОНСТРУКЦИИ КАК ТЕПЕРЬ/СЕЙЧАС ПРИНЯТО ГОВОРИТЬ/НАЗЫВАТЬ И КАК ТЕПЕРЬ/СЕЙЧАС МОДНО ГОВОРИТЬ/НАЗЫВАТЬ". Вестник ВГУ. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация, № 4 (26 вересня 2024): 38–46. https://doi.org/10.17308/lic/1680-5755/2024/4/38-46.

Full text

Abstract:

Статья посвящена анализу конструкций «как теперь/сейчас/нынче принято/модно говорить» и «как теперь/сейчас/нынче принято/модно называть». Данные конструкции функционируют как метакоммуникативные комментарии, которые направляют внимание участников дискурса на лексический выбор говорящего. Исходя из семантики конструкций, можно предположить, что для говорящего важно подчеркнуть, что выбранный способ номинации, с его точки зрения, является либо общепринятым, либо модным, т.е. более престижным. Однако анализ данных Национального корпуса русского языка позволяет говорить о наличии дополнительных пр

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

ШКВОРЧЕНКО, Наталія. "ДИСКУРСИВНЕ ПОРТРЕТУВАННЯ ТОКСИЧНИХ ПОЛІТИКІВ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ, ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ Й УКРАЇНИ (АУДІОВІЗУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ)". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 251–59. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.34.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено визначенню культурно-специфічних маркерів токсичності в дискурс-портретах сучасних політиків Сполучених Штатів Америки, Великої Британії й України. Об’єкт дослідження – політичні дискурси Сполучених Штатів Америки, Великої Британії й України, предмет – культурно-специфічні (вербальні та невербальні) маркери токсичності як компоненти дискурс-портретів Дональда Трампа (Сполучені Штати Америки), Найжела Фаража (Велика Британія), Олега Ляшка (Україна). Під дискурс-портретом токсичної мовної особистості розуміємо таке дискурсивне утворення, що містить сукупність смислових, стиліст

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

ПЛЕГУЦА, Аліна. "ДИСКУРСИВНІ МАРКЕРИ. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА ФУНКЦІЇ". Humanities science current issues 3, № 29 (2020): 96–100. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.3/29.209556.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Lychuk, M. "Маркери-ідентифікатори англомовного міжнародно-правового дискурсу". Mìžnarodnij fìlologìčnij časopis 12, № 3 (2021): 21–25. http://dx.doi.org/10.31548/philolog2021.03.021.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Касаткин, Петр, та Анастасия Романенко. "Риторика политических лидеров России и США: сравнительный анализ". Полис. Политические исследования, № 5 (2019): 167–80. http://dx.doi.org/10.17976/jpps/2019.05.12.

Full text

Abstract:

Статья представляет собой обобщение результатов исследования роли межкультурной коммуникации в политическом дискурсе России и США. Объектом исследования выступила межкультурная коммуникация ведущих политиков этих стран, предметом – анализ общего/различного в использовании российскими и американскими политиками речевых стратегий и тактик, выразительных средств как функциональной основы политического диалога. Национально-культурные маркеры речевых стратегий политиков рассматриваются авторами, с одной стороны, как механизмы вербального поведения политиков; с другой, как отражение выбора политикам

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Cкорик, Ірина Геннадіївна. "РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ТІЛЕСНОСТІ У МОДНІЙ ФОТОГРАФІЇ ХХІ СТОЛІТТЯ: АФЕКТИВНИЙ АСПЕКТ". Ukrainian Art Discourse, № 2 (4 серпня 2023): 114–20. http://dx.doi.org/10.32782/uad.2023.2.14.

Full text

Abstract:

У статті розглядається наративно-смислова трансформація модної фотографії у ХХІ столітті. Явище фешн-фотографії перебуває на межі кількох тематичних дискурсів: економічного, оскільки вона рекламує річ для споживачів, соціального, бо формує маркери престижу, та культурно-естетичного, транслюючи смаки та ідеали історичної епохи або періоду. Якщо традиційний погляд на моду бере до уваги одяг і символічні маркери, що ним виражаються, то постмодерний підхід все більше акцентує увагу на тілі, що проглядає з-під одягу. Якщо фешн-акцентом початку ХХІ століття було ідеальне жіночне тіло супермоделей, я

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Ясіоните-Мікучонене, Еріка. "ЧАСТИНКИ-МАРКЕРИ ВІДПОВІДІ В ЛИТОВСЬКОМУ ДИСКУРСІ І МОВНИХ ЗВОРОТАХ". Мова: кодифікація, компетенція, комунікація 1, № 9 (2023): 26–44. http://dx.doi.org/10.24025/2707-0573.9.2024.292852.

Full text

Abstract:

The paper deals with response particles in Lithuanian conversation. The results of the analysis provide evidence that sequential environments response particles are used in turn out to be central. Thus, the distinctive usages and functions of the particles are investigated in the following sequences: questions-answers, assertions-reactions and directives-reactions. The paper considers similarities and contrasts among the Lithuanian affirmative as well as negative particles. The results of the analysis show that the particles mainly appear in positive responses, thus the inventory of the affirm

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Kuzmin, V. V. "Понятійно-категоріальний апарат соціології кар’єри". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 10 (2017): 48–54. http://dx.doi.org/10.15421/1717132.

Full text

Abstract:

Автором відзначено, що поняття «кар’єра» – складне й багатомірне. На сьогодні це поняття в соціологічному дискурсі залишається недостатньо дослідженим. Визначено, що це сталося тому, що за радянського та пострадянського історичних періодів дослідження здійснювалось у межах соціології економіки та соціології праці. У рамках роботи було проаналізовано поняття «кар’єра» та його похідні в рамках соціологічного дискурсу і скориговано його з урахуванням сучасних соціологічних знань. У статті розглянуто контекстність вживань поняття «кар’єра» та його ґенезу. Наведено приклади конкретних соціальних ма

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Онуфрієнко, Г. С. "ЗАГОЛОВКОВИЙ КОНСТРУКТ В АРХІТЕКТОНІЦІ СУЧАСНОГО НАУКОВОГО ТЕКСТУ: КРИТЕРІЇ ВЕРБАЛЬНОГО МОДЕЛЮВАННЯ". Nova fìlologìâ, № 93 (17 травня 2024): 128–33. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2024-93-18.

Full text

Abstract:

Висвітлена у статті проблема є надзвичайно актуальною для сучасного наукового дискурсу загалом з огляду на інтенсивність процесів інформатизації у глобальному масштабі. Автор фокусує наукову увагу на найпершому маркері й обов’язковому компоненті архітектоніки наукового тексту – заголовковому конструкті, від якості формулювання якого природними мовами безпосередньо залежать обсяг і результативність трансляційного потенціалу самого тексту як науковому продукту й ідентифікація його базових понять у пошуковій парадигмі сучасного інформаційного простору. Обґрунтовано актуальність саме комплексної в

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

ШАБАТ-САВКА, Світлана. "ФРАЗЕОЛОГІЗОВАНІ ПИТАЛЬНІ КОМУНІКАТИ В ДІАЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 44 (2020): 366–72. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2020.2.(44).366-372.

Full text

Abstract:

Прагнення до успішної вербалізації комунікативних інтенцій стимулює мовця як основного субʼєкта комунікації, як представника тієї або тієї етнокультури й лінгвоментальності до пошуку адекватних мовних засобів, що відповідають його намірам та вподобанням. У статті проаналізовано питальні речення фразеологізованої структури, що слугують оптимальними маркерами вираження мовленнєвих інтенцій, увиразнюють субстанцію українського мовця і за своєю синтаксичною природою становлять ідіоматичні побудови, особливі формули-реакції та моделі кому- нікування в діалогічному дискурсі.За допомогою лінгвістично

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

КАРЧОВА, Юлія. "НАРОДНОПІСЕННЕ ВИКОНАВСТВО У СУЧАСНОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ МУЗИКОЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ". Fine Art and Culture Studies, № 1 (4 квітня 2023): 32–38. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2023-1-5.

Full text

Abstract:

Народнопісенне виконавство – атрибутивний маркер українського художнього простору, феноменологічна та онтологічна специфіка якого завжди була у фокусі уваги музикологічного знання. Мета статті – виявлення провідних концептуальних спрямувань у музикологічному дискурсі щодо питань народнопісенного виконавства. Методологія дослідження має основою засади системного підходу, аналізу та синтезу. Наукова новизна полягає у систематизації та окресленні новітніх спрямувань сучасного музикологічного знання, спрямованих на висвітлення феноменологічної та онтологічної специфіки народнопісенного мистецтва.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Геляева, А. И., та Т. Т. Макитова. "Особенности репрезентации категории согласия/несогласия в дискурсе научной монографии". Current Issues in Philology and Pedagogical Linguistics, № 1 (2020) (25 березня 2020): 40–50. http://dx.doi.org/10.29025/2079-6021-2020-1-40-50.

Full text

Abstract:

В статье представлены результаты анализа научной монографии с точки зрения специфики объективации в ней категории согласия/несогласия. Особое внимание уделяется анализу не эталонных средств репрезентации данной категории, а актуальных для научной монографии способов и средств, которые как репрезентанты функционально-семантического поля согласия/несогласия выявляются на основе целостного структурно-семантического анализа текста. Обосновывается новизна исследования, которая заключается в выявлении и описании представленных в жанре научной монографии способов непрямого выражения категории согласи

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

I.V., Pavlichenko. "ІМПЛІЦИТНІ ЗНАЧЕННЯ ДИСКУРСУ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО ДОПИТУ". South archive (philological sciences), № 86 (29 червня 2021): 76–81. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-86-12.

Full text

Abstract:

The purpose of the study is to examine, investigate and analyse the implied meanings in police interrogation discourse from the perspective of the role markers of participants in communication (a police officer and an interrogated person) at the stage of pre-trial interrogation. The following research methods have been applied in the study: pragmatic and semantic analyses including the concepts of “face” and “politeness”, methods of identification of conversational implicatures to describe pragmatic indices of communicative roles; in the format of discursive analysis a special place belongs to

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Ильичева, Н. В. "Когнитивный потенциал предложений с генерализованным субьектом в англоязычном публицистическом дискурсе". Вестник ВГУ. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация, № 4 (21 грудня 2021): 126–34. http://dx.doi.org/10.17308/lic.2021.4/3820.

Full text

Abstract:

В статье рассматриваются вопросы когнитивного потенциала предложений с генерализованным субъектом. Такой тип предложений характеризуется определенным набором формальных маркеров, которые заимствованы ими у других грамматических категорий. С точки зрения семантики субъект генерализованных предложений обозначает любое лицо или предмет, который обобщает и репрезентует всех и каждого члена сообщества в ситуации временной нелокализованности. Прагматическая установка высказываний с генерализованным субъектом соответствует двум основным целям публицистического дискурса: информирование и влияние. В ис

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Дубчак, И. Е. "Эмотивно-оценочный компонент как маркер спортивного дискурса". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 16, кн. 1 (2005): 102–5.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Васиљевић, Анђела. "Дискурсни маркери en effet, effectivement, en fait и њихови српски функционални еквиваленти". Зборник Матице српске за филологију и лингвистику 63, № 2 (2020): 165–89. http://dx.doi.org/10.18485/ms_zmsfil.2020.63.2.9.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

ПАТЕН, Ірина. "ВІД ДАВНІХ ТЕКСТІВ ДО СУЧАСНОСТИ: БІБЛЕЇЗМИ В СУЧАСНОМУ МАСМЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 61 (30 травня 2025): 132–37. https://doi.org/10.24919/2522-4565.2025.61.15.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто роль біблеїзмів у масмедійному дискурсі; доведено, що релігійна лексика наділена потужним виражальним, емоційно-оцінним і сугестивним потенціалом, а в публіцистиці посилює емоційний вплив, підвищує переконливість тексту та часом є засобом маніпуляції свідомістю; акцентовано на характерних ознаках масмедійного дискурсу: динамічності, доступності для широкої авдиторії, одночасному поєднанні офіційності й експресивності; підкреслено, що сучасний медіадискурс є складною комунікативною системою, яка інтегрує різноманітні лінгвокультурні елементи, серед яких особливе місце посіда

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

РОМАНЧЕНКО, Алла Петрівна. "ВЕРБАЛЬНА МЕРЕЖА КЛЮЧОВИХ АД’ЄКТИВІВ У СТРУКТУРІ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ НАТАЛКИ ДІДЕНКО". Мова, № 35 (29 липня 2021): 123–28. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237856.

Full text

Abstract:

Мета пропонованої розвідки – розкрити семантико-функційну специфіку стрижневих слів (кліматичний, метеорологічний, прогностичний, синоптичний), що репрезентують метеорологічний дискурс і відбивають фрагмент його вербальної мережі. Об’єктом дослідження є вербально-семантичний рівень мовної особистості синоптика Наталки Діденко, а його предметом – вербальна мережа відсубстантивних ад’єктивів. Джерельною базою дослідження послугували тексти прогнозів погоди, представлені всоцмережі «Фейсбук» на персональній сторінці Наталки Діденко – головного медіасиноптика країни. У роботі використано компонент

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

ХОМА, Володимир. "ШРИФТОВА ВАРІАЦІЯ ЯК ЗАСІБ ВІДТВОРЕННЯ ЕМОТИВНОСТІ У ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 60 (12 березня 2025): 165–70. https://doi.org/10.24919/2522-4565.2024.60.19.

Full text

Abstract:

Анотація. У цій розвідці проаналізовано використання засобів шрифтової варіації з метою відображення емоційного стану, ставлення й поведінки персонажів, які у рамах художнього дискурсу отримують втілення у категорії емотивності. Мета дослідження полягає у розгляді феномену емотивності та розкритті потенціалу засобів шрифтової варіації, використовуваних для експлікації цього феномену в англомовних науково-фантастичних творах. У рамках дослідження потверджено, що категорія емотивності відтворює комунікативну діяльність персонажів на всіх мовних рівнях (фонетичному, морфологічному, лексичному і с

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Горбалев, А. Н. "О природе и функциях маркеров дискурса". Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Педагогічні науки, Вип. 92 (2011): 68–70.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Lytvyn-Kindratiuk, Svitlana. "ІНВЕКТИВНІ СТРАТЕГІЇ В КОНТЕКСТІ КОНФЛІКТНОГО ДИСКУРСУ ВІЙНИ". Psycholinguistics in a Modern World 17 (23 грудня 2022): 69–73. http://dx.doi.org/10.31470/2706-7904-2022-17-69-73.

Full text

Abstract:

У статті розглядається реалізований психолого-історичний підхід до вивчення інвективних практик, який ґрунтується на положеннях соціального конструкціонізму та соціального екзистенціалізму в соціальній психології. Інвектива інтерпретується як складова конфліктного дискурсу в межах повсякденного та екстремального модусів існування. Застосування методу психолого-історичної реконструкції дозволило окреслити маркери конструювання інвектив в умовах мирного життя та екстремальних умовах. Показано, що використання обсценної лексики у спілкуванні молоді відповідає деформаціям взаємодії поколінь, її де

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Piatnytska-Pozdnyakova, Iryna. "СЕМАНТИЧНІ СТРУКТУРИ ЯК МАРКЕРИ ФОРМУВАННЯ СМИСЛУ В МУЗИЧНОМУ ТВОРІ: АНАЛІТИЧНИЙ ПІДХІД". Музичне мистецтво і культура 2, № 32 (2022): 78–89. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2021-32-2-7.

Full text

Abstract:

Мета роботи – виокремлення семантично значущих структур музичного тексту, що яскраво представляють оригінальний композиторський стиль, але не з погляду їхньої унікальності, а як складний багатошаровий семантичний простір. Методологія дослідження. Запропонована методика аналізу дозволяє не тільки зрозуміти складні семантичні процеси, які розгортаються в музичній тканині твору, виявити різностильові складові частини, сюжетні схеми та конструктивні моделі, що утворюють його інтертекстуальний простір, у якому віддзеркалено різні культурні тексти та позатекстова реальність, але й вийти на рівень ус

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Каустов, А. В. "Мовні маркери та мовленнєві прийоми реалізації тактики наклепу в англійському художньому дискурсі XVIст." Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія : Філологія 15, № 1 (2012): 68–74.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Никитин, М. Ю., И. С. Карабулатова, and О. М. Пахоменкова. "MARKERS OF LINGUO-CONFLICTOGENICITY OF MODERN MASS MEDIA DISCOURSE IN RUSSIA IN THE POST-TRUTH ER." Vestnik of Russian New University. Series "Man in the modern world", no. 2 (May 31, 2022): 110–16. http://dx.doi.org/10.18137/rnu.v925x.22.02.p.110.

Full text

Abstract:

Представлен анализ репертуара конфликтогем, циркулирующих в современном массмедийном дискурсе России. Сложность изучения маркеров лингвоконфликтогенности предопределена социальной «аурой» стигмы самого феномена конфликта, что повлияло на лакунарность лингвистических исследований. Понимание приемов манипулирования, используемых в разжигании конфликтов, необходимо не только для осуществления запретительных мер, но прежде всего для определения фронта превентивных работ по стабилизации социальных настроений в обществе. Рассматривается «пусковой механизм» конфликта в социуме в связи с использование

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Татьяна Александровна, Тригулова. "ТОПОНИМЫ КАК ЛЕКСИКО-ДИСКУРСИВНЫЕ МАРКЕРЫ В АНГЛОЯЗЫЧНОМ МЕДИАПОЛИТИЧЕСКОМ ДИСКУРСЕ". Advances in Science and Humanities 1, № 01 (2025): 30–32. https://doi.org/10.70728/human.v01.i01.009.

Full text

Abstract:

В статье рассматриваются функции топонимов в англоязычном медиаполитическом дискурсе на примере освещения торговых и внешнеполитических конфликтов между ЕС, США, Китаем, Канадой и Россией. Анализ основывается на подходах критического дискурс-анализа и прагмалингвистики. Выявлено, что топонимы выступают как персуазивные и идеологически нагруженные элементы, выполняющие функции метонимии, символизации, антагонизма и легитимации.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Капранов, Олександр. "Дискурсивні маркери в корпоративних звітах про зміну клімату Банку Англії: кількісний аналіз". Scientific Notes of Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University. Series: Philology (Linguistics), № 39 (23 січня 2025): 51–63. https://doi.org/10.31652/2521-1307-2024-39-05.

Full text

Abstract:

The issue of climate change is one of the fundamental problems that the humanity faces and needs to overcome (Gjerstad & Fløttum, 2021; Kapranov, 2022). One of the ways of overcoming the negative consequences of climate change is to inform the public at large and other relevant stakeholders of the measures to mitigate it. In this regard, it should be observed that financial institutions and, in particular, The Bank of England, which is considered a leading financial institution worldwide, inform their stakeholders of the measures they undertake in climate change mitigation and/or ameliorat

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

ПРІМА, РАЇСА, ДМИТРО ПРІМА та КАТЕРИНА ШОВШ. "ПРОБЛЕМА ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННЯ В УГОРЩИНІ: ГЕНЕЗА Й МАРКЕРИ ДЕФІНІЦІЮВАННЯ". Comparative Professional Pedagogy 14, № 2 (2024): 25–31. https://doi.org/10.31891/2308-4081/2024-14(2)-3.

Full text

Abstract:

У статті окреслено деякі аспекти ґенези й основні маркери дефініціювання ключових понять дослідження проблеми здоров’язбереження в Угорщині. У площині розкриття ґенези порушеної проблеми завдяки аналітичним матеріалам зосереджено увагу на появі періодичних видань, які пропагували здоров’я та здоровий спосіб життя, перших відомостей про збереження здоров’я в Угорщині, висвітлення питань, що стосувалися санітарної освіти, значної концептуальної трансформації в теорії освіти щодо формування уявлень про здоров’я, розширення інституціоналізації санітарної освіти Угорщини впродовж XVIII – ХХ столітт

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Шадурський, Максим. "Коли «людський характер змінився»: 1910 рік і національний дискурс". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 1, № 95 (2020): 181–93. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2020.1.95.10.

Full text

Abstract:

У своєму есе «Містер Беннет і Міссіс Браун» (1924) Вірджинія Вулф стверджує, що «приблизно від грудня 1910 року людський характер змінився». Це відоме висловлювання стало провісником початку епохи модернізму в англійській літературі та мистецтві, пізніше – історичним маркером. Проте, проблематика цього есе Вулф не вичерпується літературознавчим чи мистецтвознавчим контекстом. Не зважаючи на чисельність інтерпретаційних, біографічних та історичних праць, науковці не брали до уваги вплив політичної історії Великобританії і національного дискурсу на це твердження письменниці. Оскільки Вулф визнач

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!