Log in

Relevant bibliographies by topics / Дистинкція / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Дистинкція.

Journal articles on the topic 'Дистинкція'

Author: Grafiati

Published: 28 May 2022

Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 18 journal articles for your research on the topic 'Дистинкція.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Кольцов, В. М. "Дистинкція методологічних і теоретико-методологічних підходів щодо дослідження політичної опозиції". Держава і право. Серія "Політичні науки", вип. 75 (2017): 3–14.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Астащенко, Елена Васильевна. "Лингвистический компонент термина А.М. Евлахова ирреализм как дистинкция". ГУМАНИТАРНЫЕ НАУКИ, № 12 (2021): 117–21. http://dx.doi.org/10.37882/2223-2982.2021.12.01.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Гравин, Артём Андреевич, та Юлия Юрьевна Анохина. "Дистинкция εἶδος и ἰδέα в тезаурусе философии «раннего» А.Ф. Лосева". Платоновские исследования 1, № 22(22) (2025): 198–217. https://doi.org/10.25985/pi.22.1.11.

Full text

Abstract:

В статье рассматривается значимая для тезауруса работ «раннего» Лосева дистинкция понятий эйдоса и идеи, а также оценивается ее роль в его лингвофилософии («Философия имени» (1923, 1927)) и в философской рецепции античного платонизма («Очерки античного символизма и мифологии» (1930)). Базовой интуицией Лосева в «Очерках» является осмысление идеи как интегрального понятия, а эйдоса как дифференциального. Вместе с тем в «Философии имени» содержится иная (феноменологическая) интерпретация термина «идея», что порождает вопрос об эволюции или динамичности его семантики. При сопоставлении характера

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Romanovskaya, Elizaveta. "Distinction (on affinity) by Guy d’Evreux." St. Tikhons' University Review. Series III. Philology 82 (March 20, 2025): 73–90. https://doi.org/10.15382/sturiii202582.73-90.

Full text

Abstract:

This publication offers a translation of a distinction (from latin — distinctiones) from Summa Guiotina, the collection of sermons extremely popular in the late Middle Ages. The translation is accompanied by an article presenting the genre of distinctiones. There is also a background to Summa Guiotina and its author, Guy d'Evreux, who lived during the second half of the thirteenth century. The translation presented is based on the transcription of a Parisian manuscript BnF, Ms. lat. 15966 originating from the Sorbonne College.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Kasimov, Ruslan Kh. "Nation and Civilization: The Classical Distinctions." Vestnik of Northern (Arctic) Federal University. Series Humanitarian and Social Sciences 22, no. 5 (2022): 94–101. http://dx.doi.org/10.37482/2687-1505-v226.

Full text

Abstract:

The theory of nation and the theory of civilization attract considerable attention in the field of political and social sciences as well as in philosophy. However, the categories of nation and civilization are usually regarded separately, due to the fact that these two approaches have developed independently. Key thinkers of the theory of nation, as a rule, either ignore the category of civilization or give it only formal attention. The leading figures of the theory of civilization, on the contrary, could not but consider the distinction between nation and civilization. It should be noted that

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

В., М. Кольцов. "ПОЛІТИЧНА ОПОЗИЦІЯ В АВТОКРАТИЧНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ РЕЖИМІ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИОКРЕМЛЕННЯ ТА ПОЗИЦІОНУВАННЯ". Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки 1, № 13 (2017): 94–106. https://doi.org/10.5281/zenodo.580277.

Full text

Abstract:

<em>Проаналізовано теоретико-методологічні особливості виокремлення і позиціонування політичної опозиції в автократичному політичному режимі. Аргументовано, що політична опозиція в автократичному політичному режимі може бути як формалізованою або навіть інституціоналізованою, так і неформалізованою. На цьому фоні запропоновано дистинкцію політичної опозиції в умовах демократії та автократії, а також визначено основні функції політичної опозиції в умовах автократичного режиму. Підтверджено, що автократичний режим може генерувати два види поступок політичній опозиції – матеріальні (більше власти

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Энди, Бланден, та Майданский Андрей Дмитриевич. "Гегельянские истоки культурно-исторической теории деятельности". NOMOTHETIKA: Философия. Социология. Право 45, № 3 (2020): 427–36. http://dx.doi.org/10.18413/2712-746x-2020-45-3-427-436.

Full text

Abstract:

Показано, что по крайней мере четыре основополагающих понятия культурно-исторической теории деятельности были сформулированы уже Гегелем, а именно: (1) единица анализа как ключевое понятие в аналитико-синтетическом познании, (2) ключевая роль действий, опосредованных артефактами, (3) разграничение цели и мотива в деятельности и (4) дистинкция истинного понятия и псевдопонятия. Подход Выготского – развивающий, а не основанный на неизменных категориях, и этот подход к реальности был инициирован Гегелем. Эти четыре концептуальных идеи не исчерпывают пути, на которых Выготский, Леонтьев и их после

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Ilyina, Anna. "Нормативне і конвенційне у трансцендентальному, прагматичному і трансцендентально-прагматичному дискурсах Стаття 1. Феномени нормативності і конвенційності у сучасних філософських тлумаченнях: прагматичний напрям". Multiversum. Philosophical almanac 1, № 1(181) (2025): 132–52. https://doi.org/10.35423/2078-8142.2025.1.1.8.

Full text

Abstract:

У статті досліджується специфіка прагматичного підходу до проблем нормативності й конвенційності. У дослідженні встановлено, що значення поняття нормативного передусім розкривається через дистинкції норм і фактів, нормативності й дескриптивності, нормативізму й натуралізму. Звертаючи увагу на різнобічність наявних концептуалізацій понять нормативного і конвенційного у сучасній філософії наголошується на особливій значущості названої проблематики для філософії прагматичного спрямування, оскільки феномен дії як у буквальному значенні (поведінкова дія), так і у небуквальному (мовна дія) передбача

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Иванов, Виталий Львович. "Metaphysica." Платоновские исследования 2, no. 17(17) (2022): 260–90. http://dx.doi.org/10.25985/pi.17.2.13.

Full text

Abstract:

Данная публикация представляет читателям русский перевод первой части («Пролог» и главы 1-7) книги iii «Метафизики» Николая Бонета. Николай Бонет (ум. 1343) - оригинальный францисканский философ и теолог, принадлежащий к первым поколениям последователей Иоанна Дунса Скота в Высокой схоластике. Его «Метафизика» в девяти книгах - один из первых больших систематических трактатов о метафизике в схоластической традиции и первое в истории философии сочинение, названное «Метафизикой» самим автором. Книга iii завершает собой рассмотрение предмета метафизики (которым является, согласно Бонету, сущее, п

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Ivanov, Vitaly L. "Questions on the modes of distinctions. <Question 7>." Philosophy Journal 16, no. 2 (2023): 144–64. http://dx.doi.org/10.21146/2072-0726-2023-16-2-144-164.

Full text

Abstract:

This publication is a translation of a Latin text by the Franciscan philosopher and theologian of the first third of the 14th century, Petrus Thomae (c. 1280–1340). Petrus Thomae is one of the early followers of the philosophy and theology of John Duns Scotus and probably the most interesting and important metaphysician belonging to the emerging among the Franciscan scholars in the 1310s–1330s “schola Scotica”. We have translated the text of the 7th question from the metaphysical treatise of Petrus Thomae “Questions on the modes of distinctions” (written around 1325). This question is an expl

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Ilyina, Anna. "Теоретичний вимір свободи в кантівському трансценден-талізмі". Multiversum. Philosophical almanac 2, № 1 (2021): 55–80. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2021.2.1.04.

Full text

Abstract:

У статті досліджуються форми і особливості виявлення ідеї свободи в теоретичному вимірі кантівського трансценденталізму. Аналізуючи ґрунтовні праці Л. У. Бека і М. Коля з проблеми свободи в кантівській філософії, в яких артикулюються проблеми множинності значень Кантового поняття свободи (Бек) та свободи емпіричного мислення (Коль), авторка звертає увагу на необхідність підважування жорсткої опозиції між царинами природи і свободи та можливість тлумачення в термінах свободи судженнєвої активності розсуду. Акцентується значущість концепту спонтанності як такої форми втілення ідеї свободи, що ха

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Glazkov, N. S. "THE MEANING OF THE DISTINCTION BETWEEN FANTASY AND IMAGINATION FOR THE CONSERVATIVE DISCOURSE: THE PHILOSOPHY OF ROGER SCRUTON." RUDN Journal of Philosophy 21, no. 4 (2017): 592–601. http://dx.doi.org/10.22363/2313-2302-2017-21-4-592-601.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Марченко, Іван. "Формат і медіум у цифрову епоху: трансформації аудіовізуального мистецтва". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, № 36 (17 червня 2025): 190–98. https://doi.org/10.34026/1997-4264.36.2025.332824.

Full text

Abstract:

Мета статті – простежити еволюцію аудіовізуальних форматів під впливом технологічного прогресу, уточнити теоретичні поняття «медіум» та «формат» у контексті аудіовізуальних мистецтв, проаналізувати новітні форми (VR, AR, інтерактивні інсталяції, 360-відео, ШІ-генероване мистецтво), їхні типи та особливості, а також роль міжнародних фестивалів у їх легітимізації. Дослідити вплив цифрової трансформації, зокрема стрімінгових платформ і соціальних медіа, на виробництво та споживання контенту. Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі наукових публікацій, історико-культурному підход

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Ivanov, Vitaly L. "The ontological constitution of res as simul totum and the doctrine of distinctions in Metaphysica of Nicholas Bonetus, OFM." Philosophy Journal 15, no. 3 (2022): 50–69. http://dx.doi.org/10.21146/2072-0726-2022-15-3-50-69.

Full text

Abstract:

The article examines the doctrine of thing in the “Metaphysics” created in the early 1330s by an original Franciscan theologian and philosopher Nicholas Bonetus. The article points to the historical-philosophical significance of this work. In the scholastic tradition, Bonetus’s “Metaphysics’ is argued to be one of the first large and independent treatises on metaphysics, i.e. it is not related to the tradition of commenting on Aristotle. It is also the first treatise in the history of philosophy under the title “Metaphysics”, named so by the author himself. First, we present the biography of t

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Нехаенко, Ф. В. "АНГЕЛЫ В ВЕЧНОСТИ, А ДЕМОНЫ В НЕБЕСНОМ ЭМПИРЕЕ? OPUS II, DISE 2 ГУГО СЕН-ШЕРСКОГО". Средние века, № 1 (2024): 26–38. http://dx.doi.org/10.7868/s0131878024010021.

Full text

Abstract:

Гуго Сен-Шерский (ок. 1190-1263) закончил свое «Сочинение» (Opus), подготовленный в Париже комментарий на «Сентенции» Петра Ломбардского, в 1231-1234 гг. Доминиканец предвосхитил схоластический поворот к рассмотрению абстрактных проблем, независимых от оригинальных «Сентенций». Настоящая статья является предисловием к публикации транскрипции и перевода второй дистинкции второй книги «Сентенций» Гуго. На основе обширной рукописной традиции комментариев на «Сентенции» я анализирую вклад Гуго в схоластическую теологию, его отношение с предшественниками и современниками, подход к источникам, а так

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Иваник, Виктор В. "Ecclesiology of V. N. Lossky in the Perspective of Personalism of Archpriest Sergius Bulgakov." Вопросы богословия, no. 2(8) (December 15, 2023): 56–71. http://dx.doi.org/10.31802/pwg.2022.8.2.004.

Full text

Abstract:

В статье проанализирована персоналистическая и экклесиологическая концепция В. Н. Лосского сквозь призму учения о личности прот. Сергия Булгакова. Выявлено, что антропология Булгакова имеет в своём основании различение ипостаси и индивидуальности. Первая категория, по Булгакову, непосредственно связана с богообщением. Вторая категория связана, по Булгакову, с падшим состоянием человека и необходимостью его индивидуализации. Рассмотрена экклесиологическая перспектива такой антропологии, где соборная личность способна к собственному самобытному осуществлению в Церкви. В статье также показано, чт

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

СЕДНЕВ, В. В., та ВО «ДОНАУИГС» ФГБОУ. "КРИМИНОЛОГИЧЕСКАЯ ОБСТАНОВКА И КРИМИНОЛОГИЧЕСКАЯ СИТУАЦИЯ: СООТНОШЕНИЕ ПОНЯТИЙ". 24 липня 2023. https://doi.org/10.5281/zenodo.8176919.

Full text

Abstract:

КРИМИНОЛОГИЧЕСКАЯ ОБСТАНОВКА И КРИМИНОЛОГИЧЕСКАЯ СИТУАЦИЯ: СООТНОШЕНИЕ ПОНЯТИЙ / В. В. СЕДНЕВ // Сборник научных работ серии «Право».  Вып. 30 : Правовое обеспечение деятельности органов государственной власти и местного самоуправления в современных условиях. – Донецк : ФГБОУ ВО «ДОНАУИГС», 2023. - С. 226-234. Рассмотрены объѐм и содержание понятий криминологической обстановки и криминологической ситуации. Проведено сопоставление основных точек зрения на предмет исследования. Предложены дистинкции изученных понятий, их содержание и объѐм. Ключе

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Тариева, Лилия Увайсовна. "Расширенный фрейм интенции аффективного эгоцентрика в эргативном языке". 28 лютого 2021. https://doi.org/10.5281/zenodo.4599688.

Full text

Abstract:

<em>В статье представлен расширенный мультифакторный фрейм интенциональности лица Созерцающего, связанный с категоризацией онтогенетической функции лица с эпистемическим гу ʽвижуʼ статусом высказывания в субъект смысла. Лицо Созерцающее коррелирует, на наш взгляд, с Наблюдателем номинативных языков. В процессе исследования моторики линейных страт прежнего фрейма выяснилось, что он был неполным. В эргативном языке за зрительное восприятие отвечает лицо Созерцающее, восходящее к глубинной понятийной категории к антропоцентрику хоалу саг ‘человеку чувствующему’, т.е. к homo sentiens,

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!