To see the other types of publications on this topic, follow the link: Диференціальні рівняння руху.
Journal articles on the topic 'Диференціальні рівняння руху'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Диференціальні рівняння руху.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Горалік, Євгеній Тадеушевич, Микола Миколайович Крюков та Тетяна Олексієвна Лупіна. "МОДЕЛЮВАННЯ РУХУ РЯТУВАЛЬНОЇ ШЛЮПКИ ВІЛЬНОГО ПАДІННЯ ПРИ СХОДЖЕННІ З ПОХИЛОЇ РАМПИ". Vodnij transport, № 1(37) (25 травня 2023): 171–78. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2023.1.37.19.
Full textAbstract:
Розглянуто задачу про рух рятувальноїшлюпкивільного падіння (РШВП) при скиданні з судна протягом фази обертання з урахуванням впливу розташуванняїї центру мас(ЦМ)як вище, так і нижчеопорнихповерхонь.Для складання диференціальних рівнянь руху РШВП впродовж фази обертання застосовано рівняння Лагранжа другого роду в полярній системі координат (диференціальні рівняння плоско-паралельного руху шлюпки в узагальнених координатах,де 𝑟–відстань від краю опори до проекції центру мас на опорну поверхню і 𝜑−кут нахилу опорноїповерхні шлюпки до горизонту).Для випадків розташування ЦМ вище і нижче опорних поверхонь напрямних брусів ЗШВП отримано розв’язувальнісистемидвох звичайних нелінійних диференціальних рівнянь другого порядку і сформульовано відповіднізадачіКоші, якірозв’язується чисельноза допомогою методу Рунге-Кутта четвертого порядку точності. Апробація запропонованогопідходу здійснена для випадку моделювання РШВПоднорідним стрижнем у формі прямокутного паралелепіпеда.Отримано відповіднірозв’язувальнісистемичотирьох звичайних нелінійних диференціальних рівнянь першого порядку в формі Коші в узагальнених координатах 𝑟𝑖𝜑.Сформульованозадачі Коші, що розв’язувались чисельнометодом Рунге-Кутта четвертого порядку точності при значенні кута нахилу рампи 𝛼=35°для стрижнів товщиною 1,0 м і довжиною 5 і 15 м при початкових швидкостях відповідно 6і10 м/с. Результати розрахунків параметрів руху свідчать, що при розташуванні ЦМ над опорними поверхнями напрямних брусів значення усіхпараметрів руху РШВП в кінці фази обертання зростають, а при його розташуванні під опорними поверхнями навпаки зменшуються. При цьому вплив зміщення зростає зі зменшенням довжини шлюпки (моменту інерції відносно центру мас). За результатами роботи зроблено висновок про доцільність використання запропонованогопідходу іпроведення чисельних експериментів для раціонального вибору параметрів руху РШВП з урахуванням вертикального зміщення їх ЦМ відносно опорних поверхонь.Ключові слова:рятувальна шлюпка вільного падіння, похила рампа, вертикальне зміщення центру мас, плоско-паралельний рух, стрижень, прямокутний паралелограм , рівняння Лагранжа другого роду, звичайні диференціальні рівняння, задача Коші, чисельне моделювання, метод Рунге-Кутта.
2
Сиваш, С. Б., та Г. В. Соколовська. "МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ В ЗАДАЧАХ ВОДНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (8 квітня 2022): 175–80. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.19.
Full textAbstract:
Різке зростання світових цін на енергоносії актуалізує завдання мінімізації витрат матеріалів, електроенергії та інших ресурсів у гідротехнічному будівництві, судноплавстві та суміжних галузях. Дослідження таких завдань має значний теоретичний та вагомий практичний інтерес. Потужними засобами розв’язання широкого кола інженерних задач з практичним змістом є математичний аналіз та диференціальні рівняння. Побудова математичної моделі процесу дає можливість застосування методів оптимізації. Вибираючи певним чином параметри управління, можна оптимізувати цільову функцію, яка залежить від цих параметрів. Формалізація практичної задачі дозволяє відкинути фактори, що не мають визначного впливу на процес. Завдяки цьому стає можливим скласти диференціальне рівняння для дослідження фізичного процесу. Доповнення задачі початковими умовами дає можливість отримати єдиний розв’язок. Зазначимо, що здебільшого отримані диференціальні рівняння є нелінійними та розв’язуються лише наближеними методами. У роботі розглянуто низку інженерних задач з практичним змістом. Зокрема, задача мінімізації поверхні каналу, що омивається; дослідження швидкості руху судна за певних умов; задача мінімізації витрат матеріалів у гідротехнічному будівництві та деякі інші задачі. Для їх розв’язання побудовано відповідні математичні моделі. Методами математичного аналізу функції однієї та декількох змінних, диференціальних рівнянь знайдено точні розв’язки цих задач. Вивчення таких задач веде до більш глибокого розуміння фізичних явищ та процесів і можливості розв’язання задач, що виникають в інженерії та суміжних галузях, зокрема, аеродинаміці, теорії гравітації та у інших областях науки і техніки.
3
Горалік, Є. Т., Т. О. Лупіна та М. М. ,. Крюков. "ДОСЛІДЖЕННЯ РУХУ РЯТУВАЛЬНИХ ШЛЮПОК ВІЛЬНОГО ПАДІННЯ ВПРОДОВЖ ФАЗИ ОБЕРТАННЯ З УРАХУВАННЯМ МИТТЄВИХ ЗНАЧЕНЬ СИЛ ТЕРТЯ". Vodnij transport, № 1(42) (30 січня 2025): 6–14. https://doi.org/10.33298/2226-8553.2025.1.42.01.
Full textAbstract:
В статті наведено короткий огляд досліджень руху рятувальних шлюпок вільного падіння (РШВП) при скиданні з судна, зокрема, розрахункові дослідження руху РШВП протягом фази обертання з урахуванням деяких конструкційних і експлуатаційних факторів виконано з використанням диференціальних рівнянь в узагальнених (полярних) координатах, отриманих за допомогою рівнянь Лагранжа другого роду.Розглянуто методику та результати дослідження руху РШВП, яка моделюється однорідним стрижнем, при сходженні з похилої рампи протягом фази обертання з урахуванням усереднених значень сил тертя. Отримано вирази для нормальної реакції рампи та сили тертя в кожний момент руху протягом фази обертання, з використанням яких запропоновано розв’язувальну систему двох звичайних нелінійних диференціальних рівнянь другого порядку. Апробація запропонованого підходу здійснена для випадку моделювання шлюпки однорідним тонким стрижнем довжиною 𝐿. Отримано відповідну розв’язувальну систему чотирьох звичайних нелінійних диференціальних рівнянь першого порядку у формі Коші в узагальнених координатах 𝑟𝑖𝜑, для якої сформульовано задачу Коші, що розв’язувалась чисельно методом Рунге-Кутта четвертого порядку точності при значеннях кута нахилу рампи 𝛼=35°і 𝛼=25°для стрижнів довжиною 5, 10 і 15 м при початкових швидкостях 6, 8 і 10 м/с відповідно. Отримані результати розрахунків відносної нормальної реакції рампи, тривалості фази обертання, кута нахилу, радіальної і кутової швидкості порівнюються з відповідними результатами розрахунків при усереднених значеннях сили тертя. Встановлено, що результати, отримані при врахуванні миттєвих значень сили тертя, мало відрізняються від результатів, отриманих при врахуванні їх усередненого значення. При цьому, характер зміни параметрів руху стрижня залежить від кута нахилу рампи 𝛼та довжини і швидкості стрижняна початку фази обертання. Ключові слова: рятувальна шлюпка вільного падіння, похила рампа, плоско-паралельний рух, стрижень, рівняння Лагранжа другого роду, звичайні диференціальні рівняння, задача Коші, чисельне моделювання, метод Рунге-Кутта.
4
Лупіна, Тетяна Олексіївна, Євгеній Тадеушевич Горалік та Микола Миколайович Крюков. "ВПЛИВ СИЛ ТЕРТЯ НА СХОДЖЕННЯ РЯТУВАЛЬНОЇ ШЛЮПКИ ВІЛЬНОГО ПАДІННЯ З ПОХИЛОЇ РАМПИ". Vodnij transport, № 2(40) (28 червня 2024): 127–37. https://doi.org/10.33298/2226-8553.2023.2.40.12.
Full textAbstract:
Розглянуто задачу про рух рятувальної шлюпки вільного падіння (РШВП), яка моделюється однорідним стрижнем, при сходженні з похилої рампи протягом першої фази падіння з наростаючим кутом нахилу (фази обертання) з урахуванням впливу сил тертя.Диференціальні рівняння руху РШВП в полярній системі координат з урахуванням сили тертя, рівної половині її максимального значення, складені за допомогою рівнянь Лагранжа другого роду. Отримано розв’язувальну систему звичайних диференціальних рівнянь і сформульовано відповідну задачу Коші.На основі запропонованого підходу проведеночисельні експерименти для визначення часу скочування РШВП, швидкості її центру мас, кутів повороту та кутової швидкості шлюпки в момент відриву від рампи при значеннях коефіцієнту тертя 0; 0,1 і 0,2,значеннях кута нахилу рампи 𝛼=35°та 𝛼=25°,довжині шлюпки 5, 10, 15 м і початковій швидкості її центру мас 6, 8, 10 м/с відповідно.Також на основі диференціальних рівнянь руху стрижня в декартовій та полярній системах координат отримано вираз для нормальної реакції рампи 𝐹𝑛та розв’язувальну систему диференціальних рівнянь в декартовій системі координат. Сформульовано відповідну задачу Коші, яка розв’язується чисельно за допомогою методу Рунге-Кутта четвертого порядку точності. Проведено розрахунки залежностей значення відносної динамічної нормальної реакції 𝐹𝑛/𝑚(Н/кг) стрижня при куті нахилу рампи 𝛼=35°, різних значеннях довжини стрижня, початкової швидкості його центру мас від часу та відстані центру мас до краю опори в процесі скочування, а також побудовано їх графіки для стрижня довжиною 5 метрів і початковій швидкості 6 м/с. Показано, що робота сил тертя протягом фази обертання не перевищує роботу сили тертя при значенні нормальної реакції, рівному половині значення нормальної реакції на початку фази обертання. Встановлено, що вплив тертя на параметри руху РШВП протягом фази обертання незначний і залежить від кута нахилу рампи. При зменшенні кута нахилу рампи вплив тертя на кут повороту і кутову швидкість РШВП зростає, а на лінійну швидкість її центру мас навпаки зменшується. Зроблено висновок про можливість використання запропонованого підходу і чисельних експериментів для врахування сил тертя протягом фази обертання та вибору параметрів руху РШВП. Ключові слова: рятувальна шлюпка вільного падіння, похила рампа, сила тертя, рівняння Лагранжа другого роду, звичайні диференціальні рівняння, задача Коші, чисельне моделювання, метод Рунге-Кутта.
5
Горалік, Є. Т., М. М. Крюков та Т. О. Лупіна. "ОЦІНКА ВПЛИВУ ЗМІЩЕННЯ ЦЕНТРУ МАС РЯТУВАЛЬНОЇ ШЛЮПКИ ВІЛЬНОГО ПАДІННЯ ВІДНОСНО ОПОРНОЇ ПОВЕРХНІ НА ЇЇ РУХ ПРИ СКИДАННІ З СУДНА". Vodnij transport, № 2(36) (12 лютого 2023): 165–75. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2023.2.36.13.
Full textAbstract:
Розглянуто задачу про рух рятувальних шлюпок вільного падіння (РШВП) при скиданні з судна з урахуванням змішення центру мас відносно опорних поверхонь протягом фази обертання – з моменту, коли центр мас шлюпки опиняється над краєм опори (крайнім роликом рампи) до моменту сходу з рампи кінця опорних поверхонь шлюпки. Для складання диференціальних рівнянь руху РШВП впродовж фази обертання застосовано рівняння Лагранжа другого роду в полярній системі координат (диференціальні рівняння плоско-паралельного руху шлюпки в узагальнених координатах,де ???? – відстань від краю опори до проекції центру мас на опорну поверхню і ???? − кут нахилу опорної поверхні шлюпки до горизонту). Отримано розв’язувальну систему двох звичайних нелінійних диференціальних рівнянь другого порядку і сформульовано відповідну задачу Коші, яка розв’язується чисельно за допомогою методу Рунге-Кутта четвертого порядку точності. Апробація розробленого підходу здійснена для випадку моделювання шлюпки однорідним стрижнем у формі прямокутного паралелепіпеда довжиною ???? і товщиною ℎ. Отримано відповідну розв’язувальну систему чотирьох звичайних нелінійних диференціальних рівнянь першого порядку у формі Коші в узагальнених координатах ???? ???? ????, для якої сформульовано задачу Коші, що розв’язувалась чисельно методом Рунге-Кутта четвертого порядку точності при значенні кута нахилу рампи ???? = 35° для стрижнів товщиною 0; 0,2; 0,4; 0,6; 0,8; 1,0 м і довжиною 5, 10 і 15 м при початкових швидкостях відповідно 6, 8 і 10 м/с. Результати розрахунків тривалості фази обертання, кута нахилу та кута тангажу, радіальної і кутової швидкості, швидкості центру мас та її вертикальної і горизонтальної складових, кута нахилу вектора швидкості центру мас до опорних поверхонь шлюпки свідчать, що при розташуванні центру мас над опорною поверхнею напрямного бруса збільшення його відстані до опорної поверхні призводить до зростання усіх параметрів руху РШВП в кінці фази обертання. При цьому вплив зміщення зростає зі зменшенням довжини шлюпки (моменту інерції відносно центру мас). За результатами роботи зроблено висновок про можливість використання запропонованого підходу і проведення чисельних експериментів для раціонального вибору параметрів руху РШВП та визначені напрями подальших досліджень.
6
Козак, Є. Б. "ЗАСТОСУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ІНТЕРПОЛЯЦІЇ КУБІЧНИМ СПЛАЙНОМ ПРИ АВТОМАТИЗАЦІЇ АЕРОНАВІГАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ". <h1 style="font-size: 40px;margin-top: 0;">Наукові нотатки</h1>, № 73 (14 серпня 2022): 259–64. http://dx.doi.org/10.36910/775.24153966.2022.73.37.
Full textAbstract:
У статті розглянуто принципи застосування математичної моделі інтерполяції кубічним сплайном при автоматизації аеронавігаційної системи. Підкреслено, що на відміну від дискретного рівняння, що описує стан і вимірювання в дискретній моделі, еволюція випадкового процесу і вимірювань в часі у стохастичній диференціальній моделі може бути описана диференціальним рівнянням стану і дискретним рівнянням вимірювання. Зазначено, що стохастичні диференціальні рівняння мають два методи аналізу: сильні рішення і слабкі рішення, і тільки деякі типи стохастичних диференціальних рівнянь відносяться до замкнутих рішень з сильним рішенням; в той час як слабке рішення є розподіленим рішенням, тобто ймовірністю в безперервному функціональному просторі. Наголошується, що у стохастичних диференціальних рівняннях броунівський рух являє собою лише рушійну силу мікроскопічних випадкових флуктуацій, а не появу у властивості макроскопічного середнього. Слабке рішення стохастичного диференціального рівняння визначається функцією передачі. Обґрунтовано алгоритм кубічного сплайна, який є одновимірним випадком, щільність ймовірності сегментована для апроксимації апріорної щільності ймовірності стану системи, він безпосередньо вирішує функцію щільності ймовірності стану системи, щоб більш чітко зрозуміти різні можливості стану. Шляхом побудови умов інтерполяції кубічним сплайном, у статті дана функція використовується для апроксимації рішення прямого рівняння Колмогорова, щоб перетворити завдання в рішення системи звичайних диференціальних рівнянь відносно коефіцієнтів в кусковій функції. Математично доведено, що оптимальне рішення оцінки стану можна отримати за формулою Байєса, але перш за все необхідно знати попередню функцію щільності ймовірності стану системи та дослідити доцільність використання методу кубічного сплайну для його вирішення. Запропоновано алгоритм інтерполяції кубічного сплайну, який перетворює часткові диференціальні рівняння щільності ймовірності стану в часі в рішення звичайного диференціала рівняння кускової функції та розв'язує стан системи в одновимірному просторі функцій.
7
Лупіна, Т. О., Є. Т. Горалік та М. М. Крюков. "РУХ РЯТУВАЛЬНОЇ ШЛЮПКИ ВІЛЬНОГО ПАДІННЯ ПРИ СХОДЖЕННІ З ПОХИЛОЇ РАМПИ". Vodnij transport, № 2(33) (14 грудня 2021): 23–35. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2022.2.33.03.
Full textAbstract:
В статті наведено короткий огляд історії створення та розробок рятувальних шлюпок вільного падіння (РШВП), призначених для термінової безпечної евакуації людей з морських суден та морських нафтодобувних платформ у випадку аварій за екстремальних погодних умов. Розглядається задача про рух РШВП, яка моделюється однорідним стрижнем, при сходженні з похилої рампи протягом першої фази падіння з наростаючим кутом нахилу (тангажу -tangage)–з моменту, коли центр мас шлюпки опиняється над краєм опори (крайнім роликом рампи) , до моменту сходу з рампи кінця опорних поверхонь шлюпки.Диференціальні рівняння руху в полярних координатах складені за допомогою рівнянь Лагранжа другого роду. Отриманорозв’язувальну систему звичайних диференціальних рівнянь і сформульовано відповідну задачу Коші, яка розв’язується чисельно за допомогою методу Рунге-Кутта четвертого порядку точності. На основі запропонованого підходу проведеночисельні експерименти длявизначення часу скочування РШВП, швидкості її центру мас, кутів повороту та кутової швидкості шлюпки в момент відриву від рампи при значенні кута нахилу рампи та різних значеннях початкової швидкості центру мас в діапазоні від 1 до 10 м/с і довжини шлюпки в діапазоні від 5 до 15 м.За результатами чисельних експериментівздійснено аналіз впливу початкової швидкості і довжини РШВП на параметри її руху при сходженні з похилої рампи. Розрахункові значення часу першої фази падіння, кута тангажу, кутової швидкості тангажу та модуля швидкості центру мас РШВП в ході виконаних чисельних експериментів змінювались в діапазоні 1,424 -0,234 с,, та м/свідповідно. При цьому зі збільшенням довжини шлюпки час першої фази падіння зростає, а зі збільшенням початкової швидкості зменшується. Кути тангажу зі збільшенням швидкості зменшуються, а зі збільшенням довжини шлюпки зростають, в той час як кутові швидкості тангажу зі збільшенням початкової швидкості так само, які зі збільшенням довжини шлюпки спадають. За результатами роботи зроблено висновок про можливість використання запропонованогопідходу і чисельних експериментів для раціонального вибору параметрів руху РШВП та напрямів подальших досліджень.Ключові слова:рятувальна шлюпка вільного падіння, плоско-паралельний рух, стрижень, похила рампа, рівняння Лагранжа другого роду, звичайні диференціальні рівняння, задача Коші, чисельне моделювання, метод Рунге-Кутта.
8
Клендій М.Б. та Драган А.П. "ОБГРУНТУВАННЯ КОНСТРУКЦІЇ РОБОЧОГО ОРГАНА ГВИНТОВОЇ СЕКЦІЇ КОМБІНОВАНОГО ҐРУНТООБРОБНОГО ЗНАРЯДДЯ". Перспективні технології та прилади, № 18 (7 липня 2021): 66–72. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2021-18-10.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз робочих органів комбінованих ґрунтообробних машин та надано рекомендації щодо побудови компонувальної схеми. Обґрунтовано конструкцію гелікоїдального робочого органу для поверхневого обробітку ґрунту поверхня якого буде відрізнятися від іншої широко відомої гвинтової лінійчатої поверхні – гвинтового коноїда. Наведено параметричні рівняння розгорнутого гелікоїда з горизонтальною віссю обертання. Складено диференціальні рівняння руху частинки поверхнею гелікоїда, і на їх основі отримано траєкторії руху частинок ґрунту поверхнею гелікоїда. Незалежно від точки вступу частинки на поверхню, вона ковзає по ній, наближаючись при цьому до внутрішньої периферії поверхні, тобто до циліндричного вала. При збільшенні швидкості руху агрегату це наближення зростає. Запропоновано конструкцію робочого органу з решітчастим валом який буде додатково виконувати функцію котка.
9
Ємел’янова, Т. А. "ДОСЛІДЖЕННЯ СТІЙКОСТІ ШАРНІРНО ОПЕРТОЇ ТРИШАРОВОЇ ПЛАСТИНКИ, ЩО ПІДКРІПЛЕНА ОДНИМ РЕБРОМ ЖОРСТКОСТІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 3 (2 листопада 2021): 133–40. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.16.
Full textAbstract:
У статті розглянуто задачу стійкості тришарової пластинки симетричної будови за товщиною з легким трансверсально-ізотропним заповнювачем, що підкріплена одним повздовжнім ребром жорсткості з урахуванням дії поздовжніх сил у серединних площи- нах зовнішніх шарів та в ребрі. Обґрунтовано актуальність питання стійкості саме підкріплених тришарових пластинок, які вивчені недостатньо. Відзначена відсутність практичних та теоретичних баз для параметричних досліджень стійкості зазначених пластинок. Зазначено, що за допомогою варіаційного принципу Остроградського– Гамільтона отримані рівняння руху тришарової пластинки симетричної будови, підкріпленої ребрами жорсткості у двох взаємно перпендикулярних напрямах з урахуванням дії подовжніх сил у серединних площинах зовнішніх шарів і ребрах, граничні умови й умови по лініях ребер. Під час виведення рівнянь передбачалося, що заповнювач легкий, а ребра мають однакову жорсткість в одному напрямку й розташовані на однакових відстанях. Для зовнішніх несучих шарів приймалися гіпотези Кірхгофа–Лява, а для заповнювача і ребер – лінійний закон зміни тангенціальних переміщень за товщиною та враховувався згин ребер у верти- кальній площині. Отримані диференціальні рівняння стійкості ділянки пластинки, яка замкнена між ребром та краями пластинки, без урахування згинальної жорсткості зовнішніх шарів. За допомогою граничного переходу отримані умови по боках пластинки та лінії ребра за наявності на опорних кромках діафрагм без урахування крутильної жорстко- сті ребер. Отримано рівняння стійкості тришарової пластинки симетричної будови з легким трансверсально-ізотропним заповнювачем, підкріпленої одним повздовжнім ребром жор- сткості. Отримані рівняння для визначення параметру жорсткості та параметру кри- тичних сил. Проаналізовані форми втрати стійкості зазначеної пластинки.
10
Кошулько, В. С., Ю. О. Чурсінов та Н. А. Сова. "ВПЛИВ ДИНАМІЧНОЇ НЕРІВНОМІРНОСТІ КОЛИВАНЬ РОБОЧОГО СТОЛУ ПАДДІ-МАШИНИ НА СЕПАРУВАННЯ ЗЕРНОВИХ СУМІШЕЙ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 49 (26 червня 2023): 90–98. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi49.1024.
Full textAbstract:
Падді-машини широко використовуються для сепарування різних сипких продуктів, але до теперішнього часу відсутні інженерні методи їх технологічного розрахунку та немає єдиної думки щодо фізичної суті процесу. Сепарування зернових продуктів та інших сипких сумішей, як правило, проходить в умовах обмеженого руху частинок матеріалу, які мають різні геометричні та фізико-механічні властивості, а також взаємодіють між собою випадковим чином. Це ускладнює опис процесу сепарування. Мета дослідження – підвищення ефективності сепарування зернових сумішей на падді-машині шляхом зменшення динамічної нерівномірності коливань робочого стола. Після дослідження схеми сил, які діють на різні складові падді-машини, зокрема сортувальний стіл, фіксуючі й несучі колеса, а також підшипник, були отримані диференціальні рівняння для плоско-паралельного руху робочої поверхні та для руху елементів падді-машини упродовж гальмування столу під час зворотно-поступального руху. Розроблено програму чисельного інтегрування рівняння руху стола, реалізація якої показала, що найбільші значення кутової швидкості виникають на початку розбігу стола та в кінці його гальмування, коли швидкість відповідає синхронній частоті обертання. Під час дослідження було встановлено, що зношування опорних поверхонь не може перевищувати 0,25 мм. Також було встановлено, що за перші 480 год роботи зношування склало 0,2 мм з кожного боку опорної рами, а за ввесь проміжок – 0,96 мм з кожного боку. Отже, загальне зношування обох боків становило 1,92 мм. На етапі перших 480 год робота стола була стійкою, однак за напрацювання 720 год почалися прояви биття, що негативно впливає на ефективність процесу сепарування. Отже, удосконалення конструкції падді-машини спричиняє значне зменшення зношення контактних поверхонь.
11
Пилипака, С. Ф., Т. М. Воліна, А. В. Несвідомін, В. М. Бабка та І. Ю. Грищенко. "РУХ ЧАСТИНКИ ПО ГОРИЗОНТАЛЬНОМУ ЦИЛІНДРУ, ЩО ОБЕРТАЄТЬСЯ НАВКОЛО ВЛАСНОЇ ОСІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, № 1(47) (20 червня 2022): 30–35. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2022.1.5.
Full textAbstract:
Циліндричні поверхні є невід’ємною частиною багатьох сільськогосподарських машин. У підйомно-транспортних машинах вони відіграють роль кожуха, всередині якого обертається активний робочий орган. Так, похилий циліндр, що обертається навколо своєї осі, використовується у барабанних зерносушарках та циліндричних сепараторах. Взаємодія частинок матеріалу з поверхнею циліндра, що обертається навколо власної осі, призводить до їх ковзання, характер якого залежить від величини кута нахилу циліндра. У статті досліджено рух частинки по внутрішній поверхні горизонтального циліндра, який обертається навколо своєї осі з постійною кутовою швидкістю. Зрозуміло, що рух окремої частинки не можна ототожнювати з рухом матеріалу, який складається з окремих частинок, але це дає можливість визначити закономірності руху, які можуть певним чином бути перенесені на матеріал. До того ж дослідження руху тіла в деяких випадках можна звести до частинки. Це стосується випадку, коли силами інерції від обертання тіла можна знехтувати через малі кутові швидкості їх обертання. При попаданні частинки на внутрішню поверхню циліндра частинка починає здійснювати коливальний рух у площині його поперечного перерізу з певною амплітудою у кутовому вимірі. Величина амплітуди залежить від точки попадання частинки, коефіцієнта тертя та початкової абсолютної швидкості. Диференціальні рівняння руху складено в проекціях на осі нерухомої системи координат. Їх розв’язано чисельними методами. За належних вихідних умов, які визначаються аналітично, частинка в абсолютному русі може бути нерухомою, знаходячись в точці циліндра на певній відстані від нижньої точки в кутовому вимірі по ходу обертання циліндра. Слід відмітити, що велике значення має величина кутової швидкості обертання. При досягненні певної її величини частинка практично «залипає». У статті детально викладено відповідні розрахунки та візуалізовано отримані результати.
12
А., Я. КУЗИШИН. "ВИЗНАЧЕННЯ РАМНОЇ СИЛИ ЕЛЕКТРОВОЗА ВЛ80 ПРИ РУСІ НА КРИВИХ ДІЛЯНКАХ КОЛІЇ". Science and Transport Progress, № 3(69) (15 червня 2017): 32–44. https://doi.org/10.15802/stp2017/104343.
Full textAbstract:
<strong>Мета. </strong>При русі локомотивів на кривих ділянках залізничної колії виникають поперечні горизонтальні сили, які призводять до притиснення гребеня колісної пари до головки рейки. Використовуючи існуючу методику розрахунку бокової сили, необхідно розробити метод визначення рамної сили, що діє на візок зі сторони кузова секції локомотива. Також потрібно встановити основні параметри, які мають вплив на величину рамної сили. Змінюючи ці параметри, побудувати залежності сили від часу руху електровоза по відповідній кривій. <strong>Методика.</strong> Представимо електровоз як багатомасову механічну систему з семи тіл: кузова, двох рам візків та чотирьох колісних пар. Для визначення бокової сили, яка діє від колісної пари на рейку, потрібно вирішити диференціальні рівняння руху локомотивного візка по кривим малого радіуса. За допомогою рівнянь кінетостатики для колісної пари візка перейти до визначення рамної сили, яка діє на візок зі сторони кузова секції локомотива. У розрахунках приймаються номінальні геометричні та масові параметри вузлів і деталей електровоза. Радіус кривої, довжина перехідної кривої, довжина кругової кривої, поздовжній ухил рейкової колії та інші параметри приймаються сталими величинами. <strong>Результати.</strong> Отримані розрахункові значення величини рамної сили електровоза ВЛ80, яка діє на візок зі сторони кузова секції локомотива. На основі отриманих результатів були побудовані залежності рамної сили від часу руху електровоза по відповідній кривій при зміні швидкості руху та відповідному підвищенні зовнішньої рейкової нитки. <strong>Наукова новизна. </strong>На основі існуючої методики розрахунку бокової сили розроблений метод визначення рамної сили, яка діє на візок зі сторони кузова секції локомотива. <strong>Практична значимість.</strong> Удосконалення методу визначення рамної сили підвищує точність розрахунків при аналізі безпеки руху та при проведенні судових залізнично-транспортних експертиз.
13
Boichuk, O. A., S. M. Chuiko та V. O. Kuzmina. "Нелінійні інтегрально-диференціальні крайові задачі з відхиленням аргументу, не розв'язані щодо похідної". Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal 74, № 9 (2022): 1170–81. http://dx.doi.org/10.37863/umzh.v74i9.6707.
Full textAbstract:
УДК 517.9 Дослідження лінійних диференціально-алгебраїчних рівнянь тісно пов'язане з численними застосуваннями відповідних математичних моделей у теорії нелінійних коливань, механіці, біології, радіотехніці та теорії стійкості руху. Таким чином, актуальною є проблема перенесення результатів, отриманих у статтях та монографіях S. Campbell, А. М. Самойленка та О. А. Бойчука, на нелінійні інтегрально-диференціальні крайові задачі, не розв'язані щодо похідної, зокрема знаходження необхідних і достатніх умов існування розв'язків нелінійних інтегро-диференціальних крайових задач із відхиленням аргументу, не розв'язаних щодо похідної з відхиленням аргументу. Знайдено конструктивні умови існування розв'язків нелінійної інтегро-диференціальної крайової задачі, не розв'язаної щодо похідної з відхиленням аргументу.
14
Симонюк В.П., к.т.н., Денисюк В.Ю., к.т.н. та Лапченко Ю.С., к.т.н. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСОКОЧАСТОТНИХ ХАОТИЧНИХ ВІБРАЦІЙНИХ ПЕРЕМІЩЕНЬ ЕЛЕМЕНТІВ РОБОЧОГО СЕРЕДОВИЩА ВІБРОБУНКЕРА". Перспективні технології та прилади, № 14 (7 грудня 2019): 125–32. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-14-22.
Full textAbstract:
В статті розглянуто результати досліджень високочастотних хаотичних вібраційних переміщень елементів робочого середовища (гранул абразиву). Встановлено, що на елемент робочого середовища (деталь або гранулу), який знаходиться у вібробункері, діють постійні вібраційні навантаження з частотою, рівною частоті зміни сили електромагніта, які передаються з боку гранул абразиву на деталь і навпаки. Одночасно на деталь діють ударні навантаження. Для цього складена динамічна модель вібраційного руху окремої гранули, яка подана у вигляді трьох поступальних парціальних динамічних підсистем. Складені їх диференціальні рівняння і знайдено імпульсні характеристики окремої гранули, що включають переміщення гранули під дією ударного навантаження. Загальне переміщення гранули знайдено як суперпозиція переміщення від окремих імпульсних навантажень у вигляді набору ударних імпульсів. Встановлено, що основою робочого процесу віброабразивної обробки є процес взаємодії деталі і гранул при ударному навантаженні вібробункера. Інтенсивність обробки деталі залежить від її випадкового положення в момент удару.
15
Воліна, Тетяна Миколаївна, Віктор Миколайович Несвідомін, Віталій Миколайович Бабка, Ірина Юріївна Грищенко та Ярослав Сергійович Кремець. "КРИВОЛІНІЙНА ВІСЬ СИЛОСОПРОВОДУ ДЛЯ ТРАНСПОРТУВАННЯ ПОДРІБНЕНОГО МАТЕРІАЛУ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, № 3 (53) (4 грудня 2023): 20–25. http://dx.doi.org/10.32782/msnau.2023.3.4.
Full textAbstract:
Після подрібнення зеленої маси ріжучим барабаном в кормозбиральних комбайнах її необхідно завантажити у транспортний засіб. Для цього використовується силосопровід, який спрямовує рух подрібненої маси в потрібному напрямі. Отже, силосопровід кормозбиральних комбайнів забезпечує потрібну траєкторію руху подрібненої маси від барабана до транспортного засобу. Траєкторія руху частинок визначається формою плоскої кривої – осі силосопроводу. Форма його осі, яка є плоскою кривою, впливає на процес транспортування. Основною характеристикою, від якої залежить цей процес, є залежність кривини від довжини дуги осі. При сталій кривині віссю є дуга кола. Однак така форма осі може не задовільняти конструктивні вимоги, оскільки при транспортуванні маси на значну відстань висота силосопроводу буде занадто великою. Керувати формою осі можна за допомогою заданої залежності кривини від довжини осі. Кривина повинна змінюватися плавно від мінімального значення до максимального і потім повинна зменшуватися. Це запобігатиме її залипанню при зустрічі із силосопроводом. Крім того, задаючи закон зміни кривини від довжини осі, можна надавати потрібної форми силосопроводу. Для аналітичного опису транспортування технологічного матеріалу, який складається з окремих частинок, використовуються різні підходи. Це пояснюється складністю процесів, що відбуваються при взаємодії частинок між собою. Тому досить часто розглядають транспортування окремої частинки, рух якої можна описати аналітично. Отримані залежності певним чином можуть бути перенесені на технологічний матеріал. У статті аналітично показано важливість закономірності зміни кривини осі силосопроводу або траєкторії руху частинок. Складено диференціальне рівняння руху окремої частинки по поверхні силосопроводу. Показано, що для осі у формі кола диференціальне рівняння має аналітичний розв’язок, для інших випадків потрібно застосовувати чисельні методи. Зроблено порівняльний аналіз процесу транспортування подрібненої маси у силосопроводах із різною формою осі. Розв’язки диференціальних рівнянь супроводжуються відповідними графічними ілюстраціями.
16
Revenko, Serhii, Edmond Tchoufack та Yurii Lebedenko. "ОПТИМАЛЬНЕ КЕРУВАННЯ БАГАТОПРИВОДНОЮ СИСТЕМОЮ КАРКАСНОЇ УСТАНОВКИ ПАРАЛЕЛЬНОЇ КОНСТРУКЦІЇ". System technologies 5, № 130 (2020): 23–29. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-5-130-2020-03.
Full textAbstract:
Стаття описує каркасну установку паралельної конструкції. Наведено формули механіки та руху каркасної установки. За допомогою залежностей визначені положення центру платформи, кут відхилення норми від вертикальної осі. Описано також співвідношення координат структури. Проаналізовано рівняння динаміки для многопріводних систем. За допомогою рівнянь Лагранжа отримана система диференціальних рівнянь, що описують оптимальне по відхиленню від заданої траєкторії рух маніпулятора.
17
Шийко, О. М., П. В. Полениця та С. В. Сергієв. "Розрахункове визначення деривації артилерійських снарядів". Озброєння та військова техніка 17, № 1 (2018): 18–20. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2018.1(17).18-20.
Full textAbstract:
Наводиться система диференціальних рівнянь для розрахункового визначення деривації артилерійських снарядів, стабілізованих обертанням, яка складається з диференціальних рівнянь руху центра мас снаряда і диференціального рівняння зміни кутової швидкості обертання снаряда при русі по траєкторії в результаті аеродинамічного тертя.
18
Kaklar, D. Hosseini. "КОЛИВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ГРАДІЄНТНОЇ ЦИЛІНДРИЧНОЇ ОБОЛОНКИ, ЩО КОНТАКТУЄ З В'ЯЗКОПРУЖНОЮ РІДИНОЮ". Проблеми обчислювальної механіки і міцності конструкцій, № 29 (27 квітня 2019): 132–44. http://dx.doi.org/10.15421/42190011.
Full textAbstract:
Розглянуті геометрично нелінійні коливання функціонально-градієнтної циліндричної оболонки, що контактує з в'язкопружньою рідиною. За допомогою варіаційного принципу Гамільтона – Остроградського визначення частоти коливань даної системи зведено до розв'язування системи диференціальних рівнянь. Рівняння руху в'язкопружної рідини отримано за допомогою векторного рівняння Нав'є – Стокса
19
Орисенко, Олександр, та Олександр Шека. "Математичне моделювання вібраційної площадки з регульованими за жорсткістю пружними опорами". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(37) (2024): 45–57. https://doi.org/10.25140/2411-5363-2024-3(37)-45-57.
Full textAbstract:
У статті описано математичну модель вібраційної площадки для віброформування малогабаритних бетонних виробів, що пов’язує амплітуди просторових коливань робочого органа із її конструктивними та технологічними па-раметрами. Математична модель створена за допомогою узагальненого рівняння руху Лагранжа другого роду, при її розробленні використані методи фізико-математичного моделювання. Для опису просторового руху коливної маси віброплощадки було прийнято кілька гіпотез, які дозволили значно спростити математичні викладки без погіршення точності кінцевих результатів. Отримана математична модель у вигляді системи трьох диференціальних рівнянь другого порядку описує просторовий рух робочого органа вібраційної площадки із середовищем завантаження як рух абсолютно твердого тіла. На основі розрахованих числових значень коефіцієнтів жорсткостей і в’язкого опору для пружних віброізоляційних елементів, що задовольняють умові налагодження далеко зарезонансного режиму роботи віброплощадки, визначено амплітудні значення лінійних та кутових вібропереміщень робочого органа, побудовано амплітудно-частотні характеристики коливної системи та графіки часових залежностей руху коливної маси за від-повідними узагальненими координатами.
20
Петренко, Олена, та Ольга Чепок. "ЩОДО РОЗРОБКИ ФАКУЛЬТАТИВНОГО КУРСУ З ЕЛЕМЕНТІВ ТЕОРІЇ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИХ РІВНЯНЬ ДЛЯ УЧНІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ". Physical and Mathematical Education 38, № 2 (2023): 43–49. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2023-038-2-007.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. За умов сьогодення володіння основами теорії диференціальних рівнянь представляється наполегливою вимогою до сучасної природничо-математичної та економічної вищої освіти. У той же час знайомство навіть з елементами відповідної теорії не передбачено неявними програмами курсів математики закладів загальної середньої освіти. При цьому в курсах фізики з інтегруванням диференціальних рівнянь учні, фактично, зустрічаються вже у дев’ятому класі, під час опанування властивостей рівноприскореного руху та радіоактивного розпаду, відповідні формули учням пропонуються без жодних обґрунтувань. Подібна ситуація аж ніяк не сприяє розвитку логічного та критичного мислення учнів, суперечить концепції впровадження у навчальний процес на рівні середньої освіти елементів дослідницького навчання. Розумним тимчасовим кроком до вирішення існуючої проблеми може стати впровадження для учнів старших класів закладів загальної середньої освіти факультативного курсу з теорії диференціальних рівнянь. Матеріали і методи. Дослідження базується на порівняльному аналізі програм і підручників з математики та фізики для учнів 9, 10 і 11 класів закладів загальної середньої освіти щодо їх узгодженості стосовно явного чи неявного використання поняття про диференціальне рівняння та його розв’язок. При цьому проводяться міркування як індуктивного, так і дедуктивного характеру. Результати. Представлено змістове наповнення запропонованого факультативного курсу для учнів 10-11 класів та методичні рекомендації щодо його впровадження у навчальний процес. Висновки. Представлені матеріали не передбачають наявності у учнів занадто глибоких знань з відповідних розділів математичного аналізу, для учнів 10-11 класів вони є цілком доступними. Водночас, їх змістове наповнення безумовно буде корисним як для усвідомлення учнями наявності глибинних зв’язків між математикою та фізикою, так і з пропедевтичної точки зору, маючи на увазі їх подальше навчання на наступному рівні освіти.
21
Stanzhytskyi, О. М., O. D. Kichmarenko, V. V. Mogylova та T. V. Koval’chuk. "Оптимальне керування системами функціонально-диференціальних рівнянь з нескінченним запізненням". Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal 75, № 1 (2023): 138–52. http://dx.doi.org/10.37863/umzh.v75i1.7365.
Full textAbstract:
УДК 517.9 Розглядається задача оптимального керування системами із нескінченною пам'яттю, моделі яких описуються функціонально-диференціальними рівняннями. Доведено теорему про існування, єдиність та продовжуваність розв'язків системи функціонально-диференціальних рівнянь, в яких інтервал запізнення є нескінченним. Отримано в термінах правих частин рівнянь руху та функції критерію якості достатні умови існування оптимальних керувань задачі оптимального керування системами із нескінченною пам'яттю.
22
А., О. Ловська, В. Фомін О. та В. Рибін А. "Дослідження динамічної навантаженості несучої конструкції піввагона з пружно-в'язким наповнювачем у хребтовій балці". Science and Transport Progress. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport, № 3(93) (15 червня 2021): 59–66. https://doi.org/10.15802/stp2021/242038.
Full textAbstract:
<strong>Мета. </strong>У роботі передбачено дослідити динамічну навантаженість несучої конструкції піввагона з пружно-в’язким наповнювачем у хребтовій балці шляхом математичного моделювання.<strong> Методика. </strong>Здійснено математичне моделювання динамічної навантаженості несучої конструкції піввагона із замкненою хребтовою балкою, заповненою наповнювачем із пружно-в’язкими властивостями. До уваги взято випадок найбільшого навантаження несучої конструкції піввагона в експлуатації – маневрове співударяння з урахуванням дії на задній упор автозчепу навантаження у 3,5 МН. Для визначення динамічної навантаженості піввагона використано математичну модель, сформовану проф. Г. І. Богомазом. У рамках цього дослідження модель доопрацьовано шляхом адаптації її до визначення динамічної навантаженості піввагона. У ній враховано сили тертя, які виникають між п’ятниками кузова та підп’ятниками візків, а також властивості енергопоглинального матеріалу. Розв’язок математичної моделі здійснено в програмному комплексі MathCad. При цьому диференціальні рівняння руху зведено до нормальної форми Коші, а потім інтегровано за методом Рунге–Кутта. Початкові переміщення та швидкості враховано рівними нулю. Розрахунок здійснено на прикладі універсального піввагона моделі 12–757 виробництва ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» (м. Кременчук) на типових візках 18–100.<strong> Результати. </strong>Отримано прискорення як складові динамічного навантаження, які діють на піввагон із замкненою конструкцією хребтової балки, заповненої наповнювачем із пружно-в’язкими властивостями. Встановлено, що за жорсткості матеріалу, яким заповнена хребтова балка, 82 кН/м, а також коефіцієнта в’язкого опору 120 кН∙с/м максимальні прискорення несучої конструкції піввагона складають близько 37 м/с<sup>2</sup> (0,37 g).<strong> Наукова новизна. </strong>Запропоновано математичну модель для визначення динамічної навантаженості піввагона із замкненою конструкцією хребтової балки, заповненої наповнювачем із пружно-в’язкими властивостями. Модель дозволяє отримати прискорення як складові динамічного навантаження, які діють на несучу конструкцію піввагона, з урахуванням заходів щодо вдосконалення за маневрового співударяння. <strong>Практична значимість. </strong>Результати проведених досліджень сприятимуть зменшенню пошкоджень несучих конструкцій піввагонів в експлуатації, скороченню витрат на їх утримання, створенню напрацювань щодо проєктування інноваційних конструкцій рухомого складу, а також підвищенню ефективності його експлуатації.
23
Fialko, N. M., A. I. Stepanova, R. O. Navrodskaya та G. O. Sbrodova. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ПЛАСТИНЧАТИХ ТЕПЛОУТИЛІЗАТОРІВ ТЕПЛОУТИЛІЗАЦІЙНИХ СИСТЕМ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (2018): 115–19. http://dx.doi.org/10.15421/40280221.
Full textAbstract:
Розроблено методику розрахунку втрат ексергетичної потужності у процесах теплопровідності під час передачі теплоти через поперечний переріз пластини газоповітряного пластинчастого теплоутилізатора за граничних умов третього роду. Методику засновано на комплексному підході, що поєднує ексергетичні методи з методами термодинаміки незворотних процесів. Математична модель досліджуваних процесів включає рівняння ексергії, рівняння балансу ексергії та ентропії, рівняння нерозривності трифазної термодинамічної системи при зміні концентрації однієї з фаз, рівняння руху фаз, рівняння енергій, рівняння балансу ентальпій, рівняння Гіббса і рівняння теплопровідності за граничних умов третього роду. Для отримання формул для розрахунку втрат ексергетичної потужності використано локальне диференціальне рівняння балансу ексергії. У цьому рівнянні одна зі складових визначає втрати ексергетичної потужності, зумовлені незворотністю процесів і пов'язані з теплопровідністю, в'язкістю фаз, міжфазним теплообміном і тертям між фазами. На підставі цього рівняння і рішення рівняння теплопровідності за граничних умов третього роду для необмеженої пластини, якою моделювалася пластина газоповітряного пластинчастого теплоутилізатора, отримано формули для розрахунку втрат ексергетичної потужності. Виконано розрахунки загальних втрат ексергетичної потужності в газоповітряному пластинчастому теплоутилізаторі за різних режимів роботи котла і втрат ексергетичної потужності у процесах теплопровідності. Встановлено, що втрати ексергетичної потужності у процесах теплопровідності в газоповітряному пластинчатому теплоутилізаторі становлять 8,6-11,6 % від загальних втрат ексергетичної потужності і залежать від режиму роботи котла.
24
Фуртат, І. Е., та Ю. О. Фуртат. "МЕТОД МОДЕЛЮВАННЯ РУХУ ТЕМПЕРАТУРНОГО ФРОНТУ ЗА НЕІЗОТЕРМІЧНОЇ ФІЛЬТРАЦІЇ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 3 (2 листопада 2021): 47–54. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.6.
Full textAbstract:
Динаміка об’єктів з розподіленими параметрами описується диференціальними рівняннями в частинних похідних параболічного типу, які з крайовими умовами є мате- матичними моделями багатьох нестаціонарних нелінійних процесів. Математичними моделями тепломасопереносу є системи рівнянь параболічного типу з такими ж гранич- ними умовами. Усі реальні процеси, як правило, є нелінійними. Вибір оптимального методу розв’я- зання тієї або іншої задачі теорії поля і технічного засобу для її реалізацій є складним питанням. У наш час найбільше поширення при математичному моделюванні складних об’єк- тів з розподіленими параметрами одержали методи дискретизації математичної моделі шляхом просторово-тимчасового квантування. Представлення математичної моделі об’єктів з розподіленими параметрами системами звичайних диференціальних або алгебраїчних рівнянь дозволяє моделювати їх на аналогових і цифрових обчислю- вальних машинах. Можна прийняти, що час роботи циркуляційної системи обмежений часом досягнення температурним фронтом експлуатаційної свердловини. Проведеними дослідженнями [1] встановлено, що теплоприток від гірського масиву, що оточує шар, у реальних пласто- вих умовах не виявляє істотного впливу на час роботи циркуляційної системи в постій- ному температурному режимі. Тому в розрахунках теплопритоком нехтуємо. У добуванні геотермальної енергії має місце напірна фільтрація, при якій величина μ має значення порядку 10-6 м-2. У зв’язку з цим система виходить на стаціонарний режим за час, малий у порівнянні з часом її роботи. У статті пропонується метод моделювання руху температурного фронту з вико- ристанням диференціальної моделі з переходом до кінцево-різницевої. Після обчислення першого наближення значення швидкості руху холодної води це значення уточнюється з використанням ітерацій за різними параметрами моделі.
25
Ольшанский, Василий. "Про рух квадратично нелінійного осцилятора з сухим тертям". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 21 (7 грудня 2020): 16–25. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.16-25.
Full textAbstract:
Робота присвячена виведенню та апробації формул для обчислення переміщення осцилятора та визначення тривалостей напівциклів коливань в умовах сухого тертя. Вивести точне рекурентне співвідношення для обчислення розмахів затухаючих вільних коливань за умови дії сухого тертям можливо й без побудови розв’язку диференціального рівняння руху, якщо використати енергетичний метод. Але визначення переміщень осцилятора у часі потребує розв’язку диференціального рівняння руху.
 В роботі Описано вільні затухаючі коливання осцилятора з симетричною квадратично нелінійною силовою характеристикою, що має лінійну складову. Причиною коливань служить початкове відхилення системи від положення статичної рівноваги, а їх затухання є наслідком дії сили сухого тертя. Розглянуто варіанти жорсткої та м’якої пружних характеристик. Для обох із них побудовано точні розв’язки рівняння руху. У підсумку переміщення осцилятора в часі виражено через еліптичні функції Якобі. Тривалість чверть і напівциклів виражено через еліптичний інтеграл першого роду, що потребує використання таблиць цих спеціальних функцій. Наведено також наближені формули для обчислення значень еліптичних функцій, де їх зведено до обчислень елементарних функцій. Проведення порівняння числових результатів, одержаних за допомогою аналітичних розв’язків та чисельним інтегруванням вихідного диференціального рівняння руху на комп’ютері. Виявлено малі розбіжності в значеннях переміщень, зумовлених наближеним обчисленням еліптичних функцій. Похибки реалізації аналітичного розв’язку пов’язані з наближеним обчисленням функції Якобі. За підсумками порівняння числових результатів підтверджено вірогідність виведених розрахункових формул стосовно переміщень і тривалостей напівциклів, що залежить від розмахів коливань.
 Встановлено, що диференціальне рівняння вільних коливань осцилятора з квадратично нелінійною силовою характеристикою та сухим тертям має точні аналітичні розв’язки, що виражаються через еліптичні функції Якобі, а отримані наближені розв’язки мають досить гарну узгодженість з чисельним інтегруванням рівнянь руху на комп’ютері.
26
Лютенко, В., та І. Бондал. "Дослідження віброударного способу заглиблення паль". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 18 (19 березня 2020): 42–53. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.18.42-53.
Full textAbstract:
Палі для будівництва фундаментів використовувалися ще в далекій давнині. Спочатку палі використовувались при ущільненні ґрунтів з метою значного підвищення несучої здатності основ фундаментів, а потім – в якості несучих елементів, які можуть передавати навантаження від плити фундаментів на ґрунт. Палі спочатку виготовляли із лісоматеріалів і забивали ручними молотами. Голови паль зрізали нижче рівня води, захищаючи, тим самим, їх від дотикання із повітрям. В даний час в фундаментобудуванні використовується більш ніж 100 типів паль, які класифікуються по трьома найбільш суттєвими признаками: це по особливістю передачі навантаження на ґрунт (палі-стійки, висячі, ущільнення, тертя); – по способу заглиблення або вбудуванні палі в ґрунт (що виготовляються раніше і заглиблюються в готовому вигляді; виготовлені в проектному положенні; комбіновані); – по матеріалу: дерев’яні, бетонні, залізобетонні, комбіновані.По особливостям передачі навантаження на ґрунт найбільше розповсюджені палі -стійки і висячі палі. Палі-стійки передають навантаження на ґрунти в основному нижнім кінцем на малостиснутих ґрунтах (скалисті, пісчані, тверді глини). Висячі палі передають навантаження на любі ґрунти нижнім кінцем , а також за рахунок сил тертя по боковій поверхні.З кожним роком все більше набуває використання віброударного обладнання, так названих вібромолотів. Ця техніка успішно використовується при спорудженні надійних фундаментів під різні споруди.Здійснення сказаного вимагає вивчення і дослідження процесу віброударного заглиблення паль. а також створення найбільш продуктивних способів його виконання.Одним із перспективних напрямків є впровадження фундаментів із паль при будівництві споруд при щільній забудові в містах і селищах.Також необхідно відмітити, що спорудження фундаментів із паль дає можливість впроваджувати комплексну механізацію і автоматизацію технологічних процесів, що значно підвищує продуктивність робіт.Віброударне заглиблення паль є одним із найбільш продуктивних способів побудови надійного фундаменту під різні споруди . Віброударне заглиблення, котре широко впроваджується на будівництві , належить до ударної технології заглиблення паль. Метод віброударного заглиблення паль полягає в тому, що при вібрації суттєво зменшуються сили виникаючого тертя і сили зчеплення між палею і ґрунтом, а в результаті значно зменшуються сили опору заглибленню палі.В даний час, при проектуванні вібромолотів динамічні фактори при їх експлуатації не враховуються. Тому надійність можна підвищити, якщо на стадії їх проектування враховувати хвильовий характер навантажень віброударної техніки.Віброударне заглиблення паль нами розглядалося у взаємодії механічних і електромагнітних процесів і в результаті була отримана математична модель динамічних процесів при роботі вібромолота, котра включала нелінійні диференціальні рівняння руху мас вібромолота і лінійне диференціальне рівняння електромагнітних явищ в двигуні приводу.Аналізуючи отриману інформацію можна акцентувати, що віброударному методу заглиблення паль мало приділено уваги і широка інформація практично відсутня. Тому являється актуальним створення продуктивних зразків вібромолотів, методик їх розрахунків і проведення наукових досліджень динаміки робочих процесів цих машин на що і направлена дана магістерська робота.В даній роботі нами теоретично досліджено, з використанням математичного застосунку MathCAD, динаміку вібромолота і отримано результати котрі можуть бути використані при проектуванні та визначенні динамічних навантажень подібних віброударних машин.При розрахунку вібромолотів на статичну й утомленуміцність коливальні процеси конструкцій та їх динамічні навантаження, в цей час, не враховуються. Однак їх несучу здатність можна значно підвищити, якщо у розрахунках при їх проектуванні враховувати їхні амплітудно-частотні характеристики. Відсутність ж уточненої методики розрахунку сучасних вібраційних машин, в тому числі і вібромолотів, для здійснення ефективного занурення різноманітних паль ускладнює їхнє проектування і експлуатацію.Метою статті є висвітлення результатів математичного моделювання коливальних процесів при заглибленні паль вібромолотом та визначення динамічних навантажень на його елементи.В роботі теоретично досліджено, з використанням математичного програмного середовища MathCAD, динаміку механізму привода вібромолота і отримано результати які можуть бути використані при проектуванні, розрахунку та визначенні динамічних навантажень подібних вібраційних машин.
27
Лимарченко, Олег. "Динаміка твердого тіла з внутрішніми степенями свободи, обумовленими рідиною з вільною поверхнею". Neliniini Kolyvannya 26, № 4 (2023): 467–83. http://dx.doi.org/10.3842/nosc.v26i4.1440.
Full textAbstract:
Задачі динаміки твердого тіла з внутрішніми степенями свободи завжди викликали теоретичний і практичний інтерес. Складність дослідження таких об’єктів обумовлено, перш за все, необхідністю проводити вивчення поведінки системи у сумісній постановці. Особливі проблеми виникають у випадках, коли внутрішні степені свободи визначають компоненти, які мають континуальну структуру. При цьому для опису поведінки системи буде потрібно використовувати математичну модель неоднорідної математичної структури (система звичайних диференціальних рівнянь для руху твердого тіла і рівняння з частинними похідними для опису континуальної складової), що є достатньо складним. Додаткові складнощі виникають у випадку руху твердих тіл із рідиною, коли рух твердого тіла описують з лагранжовими змінними, а рух рідини — з ейлеровими. Крім того, складною проблемою є також визначення сил взаємодії між компонентами. Однією з важливих у теоретичному і практичному планах є задача про рух тіла-носія з рідиною з вільною поверхнею, яку досліджуємо у цій роботі. Головну увагу приділено випадкам, коли рух механічної системи циліндричний резервуар – рідина з вільною поверхнею відбувається у нелінійному діапазоні збурень вільної поверхні рідини при значному прояві фактора сумісності руху і при кутових рухах тіла-носія. На основі проведених досліджень показано особливості розвинення резонансних процесів у системі. При дослідженні коливань системи на маятниковому підвісі встановлено, що при зменшенні довжини підвісу в системі відбувається зміна черговості розташування форм коливань при їхньому розміщенні в порядку зростання власних частот. Для всіх типів резонансів показано, що виходу системи у класичному сенсі на усталений режим коливань взагалі не відбувається, і це підтверджено експериментальними результатами.
28
СОХАЦЬКИЙ, А. В., та М. С. АРСЕНЮК. "ЧИСЛОВЕ МОДЕЛЮВАННЯ ОБТІКАННЯ МОДЕЛІ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ ТИПУ AHMED CAR". Applied Questions of Mathematical Modeling 5, № 2 (2023): 68–75. http://dx.doi.org/10.32782/mathematical-modelling/2022-5-2-8.
Full textAbstract:
Реальні течії навколо транспортних апаратів є турбулентними. Розрахунок таких течій залишається однією з найбільш складних проблем. На сьогодні в обчислювальній аеродинаміці відсутні універсальні математичні моделі турбулентності. Надійне передбачення характеристик турбулентних потоків належить до винятково важливої наукової проблеми і пов’язане зі складністю та недостатнім вивченням турбулентності як фізичного явища. Розглядається задача математичного моделювання аеродинаміки наземного транспортного засобу. Метою роботи є побудова математичної моделі, числового методу, алгоритму розв’язування задачі та створення програмного забезпечення для дослідження аеродинамічних характеристик наземного транспортного засобу типу погано обтічного тіла. Для опису течії навколо транспортного засобу використано осереднені за Рейнольдсом рівняння Нав’є-Стокса. Для замикання осереднених за Рейнольдсом рівнянь Нав’є-Стокса застосовано двопараметричну модель турбулентності SST Ментера. Модель SST за якістю перевершує ряд інших моделей турбулентності, але за обчислювальною простотою і витратами поступається моделям з одним рівнянням. Розроблено методику, алгоритм розв’язування задачі та програмне забезпечення. Для числового інтегрування системи диференціальних рівнянь використано скінченно-об’ємний метод. Задача розв’язувалася в багатоблочній постановці. Проведено тестування розробленої методики на стандартних задачах аеродинаміки. Проведено числове моделювання обтікання моделі наземного транспортного засобу типу Ahmend Car. Всі розрахунки проводилися для числа Рейнольдса Re=1,5*106. Досліджено вплив кута нахилу кормової частини моделі транспортного засобу на характер течії. Проведені дослідження показали, що величина куту нахилу кормової части істотно змінює його аеродинамічні характеристики. Подальший аналіз теоретичних та практичних досліджень показує, що аеродинамічні характеристики мають значний вплив на динаміку руху наземного транспортного засобу. Таким чином, для забезпечення потрібних параметрів динаміки руху швидкісного наземного транспортного засобу необхідно враховувати його аеродинамічні характеристики.
29
Кучеров, Д. П., А. М. Козуб та О. М. Костина. "Управління мультиагентною системою в потенціальному полі". Озброєння та військова техніка 14, № 2 (2017): 55–61. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2017.2(14).55-61.
Full textAbstract:
Розглядається рух мультиагентної системи, що складається з обмеженої кількості безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Мультиагентна система включає агента-лідера і декілька агентів – членів групи. Рух цієї системи відбувається за траєкторією, яка визначається початковими умовами, її математичною моделлю і перешкодами, що є на маршруті. Кінцева мета руху відома тільки лідеру групи. Рух цієї структури розглядається в потенціальному полі, яке визначається силами притягання і відштовхування та створюється сигналами управління шляхом вимірювання відстаней до найближчих сусідів. Це дозволяє вважати групу БПЛА агрегатом деякого розміру та описати його рух системою диференціальних рівнянь другого порядку. У роботі досліджуються умови стабілізації руху, надається моделювання пропонованого підходу.
30
Дворник, Андрій Віталійович. "АНАЛІТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ РУХУ СТРУКТУРНОГО АГРЕГАТУ ҐРУНТУ РОБОЧОЮ ПОВЕРХНЕЮ ГЛИБОКОРОЗПУШУВАЧА". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, № 4 (50) (7 квітня 2023): 24–30. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2022.4.4.
Full textAbstract:
Визначено умови руху структурного агрегату ґрунту, що визначає границю між двома режимами роботи глибокорозпушувача. Якщо швидкість руху ґрунту по поверхні глибокорозпушувача на рівні глибини обробітку менше нуля, то глибокорозпушувач працює в режимі розпушування. Кут між дотичною до напрямної у початку координат та горизонталлю – кут підйому α0 вибирається так, щоб пластичні деформації не потрапляли у дно борозни і не ущільнювали її. При цьому математична модель обробітку ґрунту складена з урахуванням допущень: рух робочого органу є поступальним, коли всі точки глибокорозпушувача мають тотожні швидкості і прискорення; глибокорозпушувач рухається з деякою середньою усталеною швидкістю, тобто в першому наближенні рівномірно; згідно експериментальних досліджень співударяння ґрунтових мас з робочою поверхнею глибокорозпушувача під час обробітку є непружними з нехтовно малим коефіцієнтом відновлення; лівосторонню систему координат, пов’язану з серединою робочого леза глибокорозпушувача, відносно якої досліджується рух ґрунту і яка поступально і рівномірно рухається разом з машинно-тракторним агрегатом під час усталеного процесу смугового обробітку, вважаємо інерційною системою відліку з високим ступенем точності; сили взаємодії окремого структурного агрегату ґрунту, рух якого досліджується, з іншими структурними агрегатами ґрунту потоку ґрунту вважаються у першому наближенні зрівноваженими, а тому не враховуються. В статті обґрунтовано, що рух структурного агрегату ґрунту не залежить від рушійних сил енергетичного засобу, а переходить у самостійний рух під дією сили ваги, сили реакції поверхні з врахуванням сили тертя структурного агрегату ґрунту по металевій поверхні, які заважають вільному руху. Для визначення величини швидкості в залежності від кута установки леза до горизонту скористались загальновідомим рівнянням рівноваги структурного агрегату ґрунту на поверхні глибокорозпушувача. Автором складено систему нелінійних диференціальних рівнянь другого порядку, яка відображає рух структурного агрегату ґрунту вздовж параболічної циліндричної поверхні глибокорозпушувача. Враховуючи, що нормальна складова реакції перпендикулярна до осі Oy , зроблено висновок, що всі прикладені сили розміщені в центральній площині симетрії глибокорозпушувачу, а тому вектори швидкості і прискорення структурного агрегату ґрунту не проектуються на вісь Oy.
31
Соколов, В. І., Є. О. Батурін та О. М. Чернікова. "Розрахунок дотичної напруги при нестаціонарному рідинному терті". Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, № 2 (272) (15 вересня 2022): 67–73. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2022-272-2-67-81.
Full textAbstract:
Важливим параметром у розрахунках гідромеханічних процесів є сила в'язкого рідинного тертя, яка характеризується дотичною напругою, що виникає в робочому середовищі, яке стикається з поверхнею рухомого елемента виконавчого, регулюючого, розподільного або допоміжного гідравлічного пристрою. За наявності зазору між поверхнями елементів дотичні напруги виникають при відносному русі цих поверхонь і руху середовища під впливом перепаду тиску.Традиційні підходи до побудови математичних моделей нестаціонарних гідромеханічних процесів здебільшого засновані на тому, що реальні потоки замінюються послідовністю змінних в часі потоків з квазістаціонарним розподілом гідродинамічних величин по живому перетину. Це дозволяє вводити до розрахунку коефіцієнти та характеристики, які отримані для стаціонарних потоків. Насправді структура нестаціонарної течії відрізняється від квазістаціонарної, причому не завжди відомо, як і за яких умов така відмінність може вплинути на зміну гідродинамічних характеристик.Тому розглянуто нестаціонарний плоский ламінарний рух нестисливої рідини у зазорі між рухомим та нерухомим елементами в декартовій системі координат. Рішення рівняння руху в частинних похідних виконано із застосуванням перетворення Лапласа. В операторній формі отримана залежність для дотичної напруги при нестаціонарному рідинному терті. Визначено передавальні функції для дотичної напруги по швидкості рухомого елемента та градієнту тиску. На основі аналізу амплітудно-частотних характеристик встановлені границі квазістаціонарного підходу для розрахунку сил нестаціонарного в'язкого тертя на рухомих елементах гідравлічних пристроїв. Отримано апроксимаційні передавальні функції для нестаціонарної дотичної напруги, що дозволяють встановити зв'язок між оригіналами у вигляді звичайних лінійних диференціальних рівнянь. Запропоновано залежність для дотичної напруги при нестаціонарному рідинному терті, яка враховує прискорення рухомої поверхні, що дозволяє підвищити точність розрахунку динамічних характеристик гідравлічних систем.
32
Пляцко, Р. М., та О. Б. Стефанишин. "Точні рівняння Матісона−Папапетру для метрики Шварцшильда з використанням інтегралів руху". Ukrainian Journal of Physics 56, № 9 (2022): 869. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.9.869.
Full textAbstract:
Отримано нове представлення точних рівнянь Матісона–Папапетру за умови Матісона–Пірані у гравітаційному полі Шварцшильда, що не містить третіх похідних від координат частинки зі спіном. Для цього використано інтеграли енергії та моменту кількості руху частинки, а також одне диференціальне співвідношення, яке випливає з рівнянь Матісона–Папапетру для довільної метрики. Запис рівнянь адаптовано для їх комп'ютерного інтегрування з метою подальших досліджень впливу взаємодії спіну частинки з кривизною простору-часу на її поведінку в гравітаційному полі без обмежень на швидкість і орієнтацію спіну.
33
Димова, Г. О. "АНАЛІЗ ДИНАМІЧНОЇ СТРУКТУРИ ОБ’ЄКТА". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 2(81) (10 квітня 2023): 9–14. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2022.2.1.
Full textAbstract:
Стаття присвячена обговоренню постановки задачі і схеми її розв’язання в найпростішому варіанті аналізу динамічної структури об’єкта – виділення в класі динамічних операторів D, що враховується при цьому заздалегідь відомим, оператором D0 , відповідного статистичним властивостям зареєстрованого сигналу. На етапі аналізу – виділення класу – необхідно вирішити загальні питання: за апріорними даними про досліджуваний об’єкт обґрунтовано обираємо один з типів оператора (функціональний, диференціальний, інтегральний або інтегро-диференціальний). При цьому необхідно враховувати і попередню інформацію, отримувану з сигналу. При дослідженні нерегульованого об’єкта має значення те, що сигнали завжди описують поведінку об’єкта як цілого і відображують індивідуальні рухи великого числа його однотипних мікрочастин. Аналіз структури автономного об’єкта за його встановленим сигналом недостатній, якщо враховувати тільки динамічну залежність від часу, навіть сама детальна реєстрація єдиного розв’язання динамічного рівняння, що встановилося не дозволяє в реальних ситуаціях розкрити структуру оператора D0 . Непристосованість звичайної схеми чорної скриньки для вивчення нерегульованого об’єкта за сигналом, що встановився, призводить до необхідності обліку внутрішніх флуктуацій в рівняннях сигналу об’єкта. Тому у статті обмежуємося розглядом автономних об’єктів, в динамічні рівняння яких час t у явному вигляді не входить. Сформульовано і обґрунтовано загальний простий принцип опису сигналу, властивості якого кількісно суттєві і регулярно проявляються за даних умов спостереження. Згідно основним положенням властивості сигналу зв’язуються між собою деякою динамічною структурою об’єкта. Дослідження статистичних властивостей відгуку динамічної системи на флуктуаційне обурення F t дозволяє оцінювати за сигналом, що встановився, динамічні характеристики нерегульованого об’єкта.
34
Трач, В. М., та А. В. Подворний. "ВПЛИВ ПІДСИЛЕННЯ АНІЗОТРОПНИМИ КОМПОЗИТАМИ СТАЛЕВИХ ОБОЛОНОК ТУНЕЛЬНИХ СПОРУД НА НАДІЙНІСТЬ ПАРАМЕТРІВ ЇХ ВІЛЬНИХ КОЛИВАНЬ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 107 (2024): 247–60. https://doi.org/10.31713/vt3202425.
Full textAbstract:
В статті, при використанні модифікованого авторами варіаційного принципу Ху – Васідзу в рамках просторової лінійної теорії пружності, представлено підхід стосовно побудови системи з шести диференціальних рівнянь руху, що описують вільні коливання товстостінних анізотропних циліндричних оболонок. На цій основі, за використання аналітичного методу Бубнова – Гальоркіна, виведено нескінчену одновимірну систему диференціальних рівнянь загального виду Коші, що дозволяє визначати частоти вільних коливань товстостінних також й шаруватих анізотропних циліндричних оболонкових конструкцій.Для реалізації одновимірної розв’язуючої системи диференціальних рівнянь, про вільні коливання анізотропних циліндричних оболонок, використано числовий метод дискретної ортогоналізації, який було відповідним чином адаптовано. Складений алгоритм і розроблений числовий програмний комплекс для персональних комп’ютерів, що дозволяє реалізовувати задачі стосовно встановлення надійних параметрів вільних коливань сталевих оболонкових конструкцій тунельних споруд, підсилених шаруватими волокнистими композитами.
35
Bulgakov, V., V. Adamchuk, I. Golovach, Z. Ruzhylo, and Je Ignat'iev. "The differential equation of root movement during its vibration excavation from soil." Visnyk agrarnoi nauky 99, no. 1 (2021): 47–54. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk202101-06.
Full text
36
Сохацький, А. В. "МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ АЕРОДИНАМІКИ ТА ДИНАМІКИ РУХУ ТРАНСПОРТНИХ АПАРАТІВ ТИПУ MAGLEV З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДУ ДИСКРЕТНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ". Systems and Technologies 65, № 1 (2023): 13–19. http://dx.doi.org/10.32782/2521-6643-2023.1-65.2.
Full textAbstract:
Перехід суспільства на якісно новий технічний рівень є, центральною ланкою сьогодення. Високі темпи науково- технічного розвитку і глобалізації економіки в XXI ст. вступає у протиріччя з невисокими темпами розвитку і можливостями модернізації існуючих транспортних систем. Необхідні ефективні якісні технічні рішення з кардинального якісного підвищення швидкостей та пропускної здатності транспортних систем. Необхідною вимогою є зниження енергетичних затрат та підвищення безпеки. Окрім цього формуються жорсткі екологічні вимоги. Економічного зростання України можуть сприяти проривні технологічні рішення в галузі транспортних систем.. Впровадження нових технологій на нових фізичних принципах може сприяти якісному стрибку економічного розвитку країни. Розробка та впровадження таких нових технологій, як Maglev та Hyperloop є необхідною умовою науково-технологічного розвитку суспільства. Проте створення такого високошвидкісного транспорту з застосування вказаних технологій вимагає вирішення цілого ряду наукових проблем. В статті розглянуто зв’язану задачу моделювання аеродинаміки та динаміки руху швидкісних наземних транспортних апаратів. Для ефективного використання аеродинамічних ефектів пропонується обладнати транспортний апарат крилом, завдяки якому будуть розвантажуватися магнітолевітаційні пристрої. Це дозволить більш зменшити енергозатрати на підтримку транспортного апарата над шляховою структурою. Окрім цього наявність несучих поверхонь можна використовувати для сприяння стабілізації руху. Моделювання аеродинамічних процесів проведено шляхом використання сингулярних інтегральних рівнянь. Для цього несучу систему транспортного апарата представлено набором приєднаних та вільних дискретних вихорів. Застосування моделі ідеальної рідини для розрахунку несучої системи магнітолевітуючого транспортного апарата дозволяє сформулювати аеродинамічну задачу як задачу Неймана для рівняння Лапласа. Транспортний засіб має складну геометричну форму, тому при моделюванні його обтікання передбачено кілька поверхонь сходу нестаціонарного сліду. Для розрахунку параметрів стійкості руху розв’язано систему диференціальних рівнянь динаміку руху транспортного апарата поблизу шляхової структури. Результати моделювання показали, що використання екранного ефекту, що формується під впливом близькості шляхової структури сприяє розвантаження магнітолевітаційних пристроїв. Близькість землі створює небезпеку зіткнення транспортного апарата з шляховою структурою при втраті динамічної стійкості. Наявність несучих поверхонь транспортного апарата сприяє покращенню параметрів стійкості.
37
ПУКАЧ, ПЕТРО, ВІКТОР ПАБИРІВСЬКИЙ, and НЕЛЯ ПАБИРІВСЬКА. "USE OF NONLINEAR MECHANICS METHODS IN THE RESEARCH OF THE MATHEMATICAL MODEL OF BENDING OSCILLATIONS OF THE ELECTROMECHANICAL SCREW." Herald of Khmelnytskyi National University. Technical sciences 331, no. 1 (2024): 390–94. http://dx.doi.org/10.31891/2307-5732-2024-331-59.
Full textAbstract:
Отримано математичну модель згинальних механічних коливань шнека із урахуванням кутової швидкості його обертання навколо нерухомої осі та відносного руху вздовж нього однорідного середовища. Розроблено методику дослідження вказаної моделі, зокрема, у випадку короткого електромеханічного шнека. Отримано рівняння у стандартному вигляді, які визначають основні параметри динаміки нелінійних коливань. Проаналізовано вплив кінетичних та фізико-механічних параметрів на характеристики динамічних процесів у одновимірній математичній моделі нелінійних коливань рухомого електромеханічного шнекового обладнання. Виведено зручні з точки зору інженерної практики розрахункові формули, що описують закономірності зміни амплітудно-частотних характеристик шнека як для нерезонансного, так і для резонансного випадку. Важливе питання дослідження впливу швидкості руху елементів механізмів на коливання одновимірних нелінійно-пружних систем досі детально не розглядалося в науковій літературі. Основною причиною цього в аналітичному дослідженні динамічних процесів були недоліки математичного апарату для розв'язування відповідних нелінійних диференціальних рівнянь, що описують закони руху цих систем. У роботі використано методи нелінійної механіки для часткового вирішення вказаної проблеми. Чисельні симуляції проведено для параметрів, близьких до тих, які використовуються в різноманітних промислових технологічних системах. Отримано умови резонансних та нерезонансних режимів роботи вказаної технологічної системи. Встановлено, що при поздовжніх коливаннях зі збільшенням поздовжньої швидкості середовища амплітуда коливань також збільшується. Встановлено також, що зі зростанням амплітуди частота поздовжніх коливань різко зменшується, а якщо система рухається з більшою швидкістю, то суттєво зменшується частота коливань. Дослідження з використанням методів нелінійної механіки дозволяють прогнозувати резонансні явища та отримувати інженерні рішення для підвищення ефективності технологічного обладнання.
38
ДЕГТЯРЬОВ, К. Г., Д. В. КРЮТЧЕНКО, В. І. ГНІТЬКО, І. О. ВЄРУШКІН та М. Т. КОРНІЙЧУК. "КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ГІДРОПРУЖНИХ КОЛИВАНЬ ЕЛЕМЕНТІВ КОНСТРУКЦІЙ ЗА НЕЧІТКИХ УМОВ НАВАНТАЖЕННЯ". Applied Questions of Mathematical Modeling 6, № 2 (2023): 49–59. http://dx.doi.org/10.32782/mathematical-modelling/2023-6-2-6.
Full textAbstract:
Сучасне обладнання зазвичай працює в умовах підвищених силових та температурних навантажень. Це потребує ще на стадії проєктування визначити міцності та динамічні характеристики елементів конструкцій з метою обґрунтування надійності експлуатації. Експериментальні дослідження дозволяють оцінити необхідні характеристики з достатньою точністю. Але проведення натурних експериментів є коштовною та не завжди безпечною процедурою. Тому актуальними є дослідження міцності та коливань елементів конструкцій, засновані на комп’ютерному моделюванні. Але параметри зовнішнього навантаження не завжди можна визначити однозначно. В цій роботі розроблений ефективний метод аналізу гідропружних коливань елементів конструкцій, заснований на застосуванні методів теорії потенціалу та елементів нечіткої логіки. Спочатку задача вимушених гідропружних коливань елементу конструкції розв’язується в детерміністичному формулюванні. Припускається, що рідина є ідеальною та нестисливою, а її рух, індукований малими коливаннями пружного елементу, є безвихровим. Тоді існує потенціал швидкостей, що задовольняє рівнянню Лапласа. Використано метод заданих форм, в якості базисних функцій обрано форми коливань елементу конструкції без врахування приєднаних мас рідини. Для знаходження тиску рідини на елемент конструкції побудовано гіперсингулярне інтегральне рівняння, числове розв’язання якого здійснено методом граничних елементів з використанням апроксимації невідомої густини сталими величинами на граничних елементах. Далі параметри навантаження були фазифіковані з використанням трикутних функцій приналежності. Потім в математичну модель була додана випадковість параметрів навантаження. Отримані нечіткі стохастичні диференціальні рівняння, які розв’язані числовим методом. Подані числові результати демонструють вплив невизначеності вихідних даних на поведінку елементів конструкцій.
39
Lyashenyk, A. V., Ye Lyutyi, L. O. Tysovskyi та Yu R. Dadak. "Теорія і практика використання циклонів на деревообробних підприємствах". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 10 (2019): 97–103. http://dx.doi.org/10.36930/40291020.
Full textAbstract:
Теоретично обґрунтовано доцільність зміни геометричних розмірів циклона та на цій основі розроблено нову конструкцію пиловловлювача. Наведено характеристику основним типам циклонів, що використовуються у деревообробній галузі. Проаналізовано наявні підходи до математичного моделювання аеродинамічних процесів у циклонах. Наведено нову математичну модель руху запиленого повітря всередині сепаратора, яка ґрунтується на сумісному розгляді рівнянь Нав'є-Стокса для в'язкої стисливої рідини (газу), рівняння нерозривності, рівнянь стану і рівнянь балансу тепла. Для циклону типу ЦН-15 записано початкові і граничні умови. Розв'язано отриману повну систему диференціальних рівнянь у частинних похідних та досліджено вплив геометричних розмірів сепаратора на експлуатаційні показники апарату. Числовий аналіз задачі проведено для циклона з фіксованими геометричними параметрами. Досліджено залежність гідравлічного опору циклона від таких параметрів, як висота циліндричної частини, глибина занурення вихлопної труби, висота конічної частини, діаметр вихлопної труби, діаметр пиловипускного патрубка. Досліджено розподіл статичного тиску всередині корпуса циклона. Під час досліджень розглядали різні діаметри пиловипускного отвору, а також різні значення висоти циліндричної частини. Досліджено поле швидкостей запиленого потоку всередині пиловловлювача, зокрема, її тангенціальна та осьова складові. На основі розробленої математичної моделі побудовано ізолінії швидкості потоку у характерних площинах, які проходять через вертикальну вісь циклона. Для підтвердження адекватності запропонованої математичної моделі результати числового аналізу підтверджено експериментальними дослідженнями. Для цього розроблено конструкцію експериментального стенда для проведення досліджень, у якій передбачено можливість зміни висоти циліндричної частини, глибини занурення вихлопної труби, площі поперечного перерізу вихлопної труби та використання різних типів конічної частини бункерів.
40
СОКІЛ, Богдан, Андрій СЕНИК, Марія СОКІЛ та Андрій АНДРУХІВ. "МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КОЛИВАНЬ ПІДРЕСОРЕНОЇ ЧАСТИНИ КОЛІСНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ НА СТІЙКІСТЬ РУХУ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 18 (2022): 167–76. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i18.773.
Full textAbstract:
Для колісних транспортних засобів розроблена методика дослідження впливу відносних коливань підресореної частини на стійкість руху вздовж криволінійних ділянок шляху. Особливістю вказаних коливань є те, що вони враховують нелінійні силові характеристики пружних амортизаторів та демпферних пристроїв. За умови, що динамічний процес вказаної частини відбувається у вертикальній площині, побудовано його математичну модель. Вона являє собою систему двох нелінійних диференціальних рівнянь другого порядку. Враховуючи, що під час руху колісних транспортних засобів максимальні значення сил опору демпферних пристроїв є значно меншими за максимальні значення пружних сил амортизаторів, побудовано наближений аналітичний розв’язок математичної моделі. Він базується на: існуванні нормальних форм коливань незбуреного руху підресореної частини; використанні періодичних Ateb-функцій для їх описання; узагальненні основних ідей методу Ван-дер-Поля на рівняння збуреного руху. Показано, що нормальні форми коливань підресореної частини, мають цю особливість, що їх частота залежить від амплітуди, параметрів, які описують пружні властивості амортизаторів та силу опору демпферів. Зокрема, для прогресивної залежності пружних властивостей амортизаторів від деформації, вона для більших значень амплітуди приймає більші значення, а для регресивної – менші. Отримані основні аналітичні залежності які стосуються нормальних коливань підресореної частини у поєднанні із основними принципами механіки використано для визначення критичної з огляду на занесення швидкості стійкого руху вздовж криволінійних ділянок шляху. Показано, що вказана величина приймає менші значення для більших величини амплітуд коливань та менших величин параметру, який вказує на відхилення пружних властивостей амортизаторів від лінійного закону і одночасно більші - для більших величин їх статичної деформації підресореної частини.
 Результати роботи можуть бути базою для вибору силових параметрів системи підвіски з метою максимального забезпечення експлуатаційних характеристик колісних транспортних засобів, а їх достовірність підтверджується відомими для граничних випадків результатами.
 Ключові слова: підресорена та непідресорена частини, нормальні форми коливань, стійкість руху, деформація, динаміка.
41
Котов, Б., Р. Калініченко, С. Степаненко та Ю. Панцир. "Математичне моделювання процесу охолодження зерна в установках з радіальною подачею повітря". Bulletin of Lviv National Environmental University Agroengineering Research, № 27 (19 січня 2024): 101–7. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2023.27.101.
Full textAbstract:
Необхідність створення або вдосконалення існуючих установок для охолодження зерна після сушіння, які функціонують окремо від зернової сушарки (виносні охолоджувач зерна) на сьогодні зумовлена вимогами підвищення продуктивності сушарок у господарствах (за рахунок використання охолоджувальних камер як сушильних) та появою в господарствах зерносушарок, агрегатованих з топками на твердому паливі, які працюють при періодичному завантаженні. Одним із шляхів розв’язання задач створення виносних охолоджувачів зерна після сушіння є використання вентильованих бункерів з радіальним розподілом зовнішнього атмосферного повітря для охолодження зерна. Для їх ефективного використання й узгодження продуктивності охолоджувача та сушарки необхідно вивчити закономірності перебігу процесу теплообміну в нестаціонарному режимі і визначити оптимальні конструктивні і режимні параметри. Такі дослідження доцільно проводити на основі створення математичних моделей нестаціонарних теплових процесів при охолодженні нагрітого і висушеного зерна. У роботі побудовано математичну модель процесу охолодження зерна в бункерних установках з радіальною повітряною роздачею за схемою дворівневої ієрархії: модель мікрокінетики і макрокінетики охолодження зерна. На рівні мікрокінетики використано рівняння нестаціонарної теплопровідності зернівки (або елементу шару зерна) з негативним джерелом теплоти з граничними умовами конвективного теплообміну. На другому рівні модель охолодження зерна представлена диференціальним рівнянням теплообміну кільцевого зерна з радіально рухомим охолоджувальним повітрям. Розв’язок рівняння реалізовано в комп’ютерному середовищі Mathematica, для двох варіантів руху повітря: від центру бункера до зовнішньої поверхні і в протилежному напрямі. Результати розрахунків графічно проілюстровані. Встановлено, що нерівномірність розподілу температури зерна за радіальною координатою в стадії завершення процесу при фільтрації шару зерна повітрям від зовнішнього циліндра до внутрішнього менша на 20-30 %, ніж при фільтрації повітря у зворотному напрямі.
42
Трач, В. М. ,., А. В. ,. Подворний та О. Г. ,. Бондарський. "ВАРІАЦІЙНИЙ ПРИНЦИП СТОСОВНО ВСТАНОВЛЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ВІЛЬНИХ КОЛИВАНЬ ТОВСТОСТІННОЇ ПРУЖНОЇ АНІЗОТРОПНОЇ ЦИЛІНДРИЧНОЇ ОБОЛОНКИ". Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, № 40 (7 грудня 2023): 191–208. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i40.025.
Full textAbstract:
В роботі, спираючись на модифікований варіаційний принцип Ху-Васідзу, отримана тривимірна система однорідних диференціальних рівнянь руху в частинних похідних лінійної теорії пружності анізотропного тіла в циліндричній системі координат. На її основі приведений підхід до встановлення частоти вільних коливань анізотропної товстостінної композитної циліндричної оболонки
43
Трач, В. М., та А. В. Подворний. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДІЙНИХ ПАРАМЕТРІВ ВІЛЬНИХ КОЛИВАНЬ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ЦИЛІНДРИЧНИХ ОБОЛОНОК, ПІДСИЛЕНИХ АНІЗОТРОПНИМ КОМПОЗИТОМ". Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, № 46 (11 листопада 2024): 327–32. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i46.37.
Full textAbstract:
В роботі, при використанні лінійної теорії пружності анізотропного тіла в циліндричній системі координат, виведена, в частинних похідних, тривимірна система диференціальних рівнянь руху. Проведено встановлення частот вільних коливань циліндричної залізобетонної оболонки. Розраховано, з метою надійного забезпечення параметрів вільних коливань, таку оболонку, що підсилена волокнистим композитом.
44
Паневник, Д. О. "МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ КОНТРОЛЮ КІНЕМАТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ЗМІШУВАНИХ ПОТОКІВ ПРИ ОБЕРТАННІ СВЕРДЛОВИННОЇ ЕЖЕКЦІЙНОЇ СИСТЕМИ". METHODS AND DEVICES OF QUALITY CONTROL, № 2(49) (26 грудня 2022): 95–102. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9981-2022-2(49)-95-102.
Full textAbstract:
Проаналізовані основні методи контролю характеристик свердловинних струминних насосів. Встановлено, що сучасний рівень розвитку непрямих методів контролю режиму роботи наддолотних ежекційних систем не враховує можливість обертання струминного насоса в свердловині, внаслідок чого знижується ефективність прогнозування технологічних процесів буріння експлуатаційних свердловин. Зважаючи на необхідність підвищення ефективності віддаленого моніторингу робочих характеристик наддолотних ежекційних систем розроблена математична модель контролю кінематичних параметрів змішуваних потоків в проточній частині струминного насоса та встановлені закономірності трансформації епюри швидкостей викликаної відносним обертанням робочого середовища. В процесі математичного моделювання характеру розподілу кінематичних параметрів диференціальне рівняння руху осесиметричного гвинтового вихрового потоку доповнене емпіричним співвідношенням між обертовою швидкістю та радіусом потоку. Після інтегрування рівняння руху робочого середовища отриманий теоретичний профіль швидкостей для випадку симетричного та асиметричного розміщення струминного насоса в свердловині. Теоретичні епюри поздовжніх швидкостей характеризуються значеннями осьової та обертової швидкості змішуваних потоків. На основі аналізу характеру трансформації розподілу кінематичних параметрів визначений коефіцієнт нерівномірності епюри швидкостей у вигляді співвідношення їх фактичних та теоретичних значень. Значення коефіцієнта нерівномірності розподілу швидкостей зростає при збільшенні швидкості обертання струминного насоса та кута закручування потоку направляючими елементами. Прогнозування величини коефіцієнта нерівномірності розподілу швидкостей дозволяє здійснювати віддалений контроль режимних параметрів при обертанні струминного насоса в свердловині.
45
Хорошун, А. С. "Про побудову керування, що глобально стабілізує рух одноланкового маніпулятора із нелінійно пружним зчленуванням в околі залежної від часу траєкторії". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 6 (6 січня 2024): 33–39. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2023.06.033.
Full textAbstract:
Отримано закон обертання електродвигуна, який забезпечує глобальну стабілізацію руху моделі одноланкового маніпулятора із пружним зчленуванням в околі заданої залежної від часу траєкторії. Пружність зчленування моделюється торсіонною пружиною, сила пружності якої вважається нелінійно залежною від зміщення. Цей факт унеможливлює застосування звичайного підходу (розрахованого на лінійність сили пружності) і значно ускладнює задачу побудови керування. Проте, застосовуючи техніку DSC (Dynamic Surface Control), отримано бажане керування. Специфічний вибір параметрів керування і констант фільтрів дозволяє уникнути зростання порядку допоміжної системи, а також явища значного ускладнення вигляду як допоміжної системи диференціальних рівнянь, так і закону керування, тобто явища “explosion of complexity”. Зниження порядку системи диференціальних рівнянь та спрощення її вигляду дозволили в даному випадку отримати в явному вигляді відповідну функцію Ляпунова та з її допомогою довести, що запропоноване керування вирішує поставлену задачу керування.
46
Кулік, Анатолій Степанович, Костянтин Юрійович Дергачов та Сергій Миколайович Пасічник. "Алгоритми стабілізації та позиціонування двоколісного експериментального балансуючого зразка". International Scientific Technical Journal "Problems of Control and Informatics" 70, № 2 (2025): 5–21. https://doi.org/10.34229/1028-0979-2025-2-1.
Full textAbstract:
Представлено підхід до синтезу лінійних оптимальних алгоритмів стабілізації та позиціонування за станом двоколісного експериментального балансуючого зразка (ДЕБЗ). Цей підхід відрізняється від аналогічних, відомих більшою системністю, що дозволяє формувати керуючі впливи, які забезпечують одночасно стабілізацію кутового положення та переміщення на площині. Дослідження особливостей руху об’єктів зі структурною нестійкістю за допомогою фізичних аналогів досить поширене при проєктуванні систем керування подібними об’єктами. Рух ДЕБЗ поділяється на дві складові — обертальний короткоперіодичний рух корпусу відносно вертикального положення та поступальний довгоперіодичний рух центру мас ДЕБЗ на площині. Для керування локальними рухами об’єкта синтезовано контур стабілізації вертикального положення і контур позиціонування руху на площині. Синтез виконано на основі принципу керування за станом і математичних моделей ДЕБЗ як диференціальних рівнянь Коші та передавальних функцій об’єкта за керуючим і збурювальним впливами. Компоненти вектора стану ідентифіковано за допомогою спостерігача Люенбергера — фільтра повного порядку. Для забезпечення компромісу між вимогами щодо стійкості та якості процесів руху ДЕБЗ розраховано коефіцієнти коригуючих зворотних зв’язків за станом та коефіцієнти спостерігачів контурів стабілізації та позиціонування з використанням оптимальних оцінок якості й стандартних перехідних характеристик. За критерій оптимальності взято інтеграл зваженого модуля похибки, що дало змогу зменшити вплив суттєвих початкових значень відхилень на якість перехідних процесів у локальних контурах керування рухом об’єкта. Значення коригуючих коефіцієнтів і коефіцієнтів спостерігачів залежать від вибору величини власної частоти коливань замкненої системи. Методом компʼютерного моделювання сумісної роботи контурів стабілізації й позиціонування визначено, що стійка реакція системи керування на вхідні ступінчасті впливи можлива при значеннях власної частоти коливань для коефіцієнтів зворотного зв’язку контуру стабілізації, що перевищують 65 рад/с. Власну частоту коливань для розрахунку спостерігача вибрано вдвічі більшою. Отримані результати свідчать про принципову можливість керування за станом рухом ДЕБЗ і можуть бути корисними при проєктуванні систем керування нестійкими об’єктами.
47
Хорошун, А. С. "Про побудову керування, що стабілізує рух нелінійної моделі TORA". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 3 (2 липня 2022): 20–28. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2022.03.020.
Full textAbstract:
Отримано закон обертання електродвигуна, який забезпечує асимптотичне прямування траєкторії руху моделі TORA до її стану рівноваги. На відміну від звичайного підходу, розглядається нелінійна залежність сили, що виникає під час деформації пружного елемента моделі, від величини деформації. Застосування техніки DSC (Dynamic Surface Control) дає змогу отримати бажане керування. Запропоновано розвиток методу DSC, який полягає у специфічному виборі параметрів і констант фільтрів. Це дає змогу уникнути зростання порядку допоміжної системи, а також явища значного ускладнення вигляду як допоміжної системи диференціальних рівнянь, так і закону керування, так званого explosion of terms. Завдяки зниженню порядку системи диференціальних рівнянь та спрощенню її вигляду в даному випадку отримано в явному вигляді відповідну допоміжну функцію і з її допомогою доведено, що запропоноване керування вирішує поставлену задачу керування. Отримані результати проілюстровані на прикладі конкретної механічної моделі.
48
Морозов, Ю. П., та А. С. Жохін. "МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ СХОВИЩА ВОДНЮ У ВОДОНОСНОМУ ПЛАСТІ". Vidnovluvana energetika, № 4(75) (22 січня 2024): 85–92. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2023.4(75).85-92.
Full textAbstract:
Пропонується математична модель підземного сховища водню у водоносному пласті, яка описує гідродинамічну взаємодію між воднем, що нагнітається через свердловину, і водою в пористих водоносних земних пластах, що витісняється з пласта тиском газу водню. Модель являє собою систему диференціальних рівнянь в частинних похідних для функцій від координат і часу потенціалу тиску й межі газо-водного контакту. Розглянуту модель пропонується використовувати в чисельних розрахунках за допомогою різницевих схем у часових і просторових координатах нестаціонарних методів наближення диференціальних рівнянь. Наведено актуальність використання і вивчення газових сховищ та їх математичне моделювання.
 Побудовано математичну модель сховища водню у водоносному пласті, яка описує витіснення рідкої води газом водню в пористому пласті в його периферійну горизонтальну область. Модель являє собою систему еволюційних диференціальних рівнянь в частинних похідних для тиску водню й руху границі між водою і водневим газом. У моделі приймається циліндрична симетрія. Для аналізу часово-просторових процесів на основі представленої моделі пропонується використовувати скінченно-різницеві чисельні методи, які дають змогу наближено дослідити й проаналізувати процеси нагнітання і викачку водню у водоносних пластах. Оскільки ці процеси відбуваються на глибині під землею і є досить складними для спостережень, використання математичної моделі допомагає прогнозувати з деякою точністю ці процеси як якісно, так і кількісно.
49
Droniuk, I. M., та O. Yu Fedevych. "ПРОГРАМНИЙ КОМПЛЕКС МОНІТОРИНГУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ТРАФІКУ ПОТОКУ В СЕГМЕНТІ КОМП'ЮТЕРНОЇ МЕРЕЖІ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 10 (2015): 295–301. http://dx.doi.org/10.15421/40251045.
Full textAbstract:
Розроблено програмний комплекс, який призначений для моніторингу, визначення та прогнозування змін параметрів трафіку потоку в єдиному домені колізій у сегменті комп'ютерної мережі. Розроблено математичну модель на основі диференціальних рівнянь коливного руху та реалізовано прогнозування трафіку потоку. Спираючись на результати прогнозування трафіку потоку в сегменті комп'ютерної мережі і максимально допустиме завантаження вузлового обладнання сегменту комп'ютерної мережі, реалізується адаптивне управління вузловим обладнанням для запобігання втратам пакетів даних.
50
Зеленський, Кирило Харитонович. "Комп’ютерне моделювання динаміки повітряних потоків у циклонних камерах". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 21 (2012): 132–45. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.21.2012.30691.
Full textAbstract:
Розглядаються процеси конвективно-дифузійного переносу повітряної суміші у циклонних камерах, що використовуються у якості сеператорів повітря від твердих домішків (пилу). Досліджується розподіл компонент швидкості руху потоку у циклонній камері, математична модель якого описується системою диференціальних рівнянь Нав’є—Стокса. На відміну від загальноприйнятих методів пошуку розв’язань цієї системи, що грунтуються на різницевих схемах, запропоновано числово-аналітичний ітераційний метод розв’язання відповідної крайової задачі. Викладено відповідний алгоритм розв’язання, що грунтується на використанні інтегральних перетворень, із його реалізацією шляхом розробки відповідного програмного забезпечення. Отримані результати є підгрунття для дослідження процесів турбулентного руху суміші та відкремлення твердих домішків із повітряної суміші.