Academic literature on the topic 'Достовірность інформації'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Достовірность інформації.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Достовірность інформації"

1

Zelenko, Yurij Mihajlovich. "ОСОБЕННОСТИ ВЫДЕЛЕНИЯ НАФТОГАЗОМАТЕРИНЬСКИХ ПОРОД ПО ДАННЫМ ГИС". Научный взгляд в будущее, № 08-01 (31 січня 2018): 44–47. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2018-08-01-025.

Full text
Abstract:
Для прогнозування нафтогазоматеринських порід успішно використовують інформацію з відбивної здатності вітриніту, але підвищення достовірності виділення можливо за рахунок додаткової інформації, якою є результати геофізичних досліджень в свердловинах. В ро
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

ХУМБАТОВ, Е. А. "ПРОБЛЕМИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР: ДЕЗІНФОРМАЦІЯ, НЕДОСТОВІРНА ІНФОРМАЦІЯ ТА МОВА ВОРОЖНЕЧІ". Вісник Кримінологічної асоціації України 32, № 2 (2024): 483–92. http://dx.doi.org/10.32631/vca.2024.2.36.

Full text
Abstract:
У статті досліджуються проблеми дезінформації, недостовірної інформації та мови ворожнечі, що впливають на інформаційний простір. Встановлено, що існує дві основні проблеми у запобіганні та правовому регулюванні дезінформації та недостовірної інформації. По-перше, є прогалини в механізмі перевірки достовірності інформації, що поширюється в мережі. Проблемним питанням є визначення суб’єкта, який вирішуватиме, яка інформація є неправдивою, а яка – правдивою. Хоча регулювати таку ідентифікацію на національному рівні можна, перевіряти достовірність усієї інформації, яку поширюють користувачі з різних країн на різних платформах, недоцільно. По-друге, посилення боротьби з дезінформацією та недостовірною інформацією може створити серйозні обмеження свободи слова. Дуже сувора нормативна база обмежувала б те, що люди можуть робити на соціальних платформах, придушувала б інновації. Тому боротьба має вестися не лише в межах повноважень державних органів, а й на рівні співпраці між усіма учасниками – громадськими інституціями, платформами, представниками громадянського суспільства. Щодо мови ворожнечі, то ця форма негативного вираження в більшості правових норм асоціюється з дискримінацією, має ширший зміст. У статті представлено альтернативний нормативному підхід, на основі аналізу законодавчої бази різних держав, щодо протидії поширенню мови ворожнечі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Чкана, Ярослав, та Владислав Пономаренко. "МАЙБУТНІ ВЧИТЕЛІ МАТЕМАТИКИ У ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ: ВМІННЯ ПОШУКУ, ПЕРЕВІРКИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЇ". Education. Innovation. Practice 13, № 4 (2025): 91–98. https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol13i4-013.

Full text
Abstract:
У статті досліджено особливості роботи майбутніх учителів математики з інформацією у цифровому середовищі: їхні навички пошуку, перевірки достовірності та критичного аналізу даних. Метою статті є аналіз взаємодії з інформацією майбутніх вчителів математики, визначення труднощів у критичному оцінюванні даних, а також зіставлення їхніх уявлень про інформаційно-цифрову компетентність і критичне мислення з фактичними практиками роботи з інформацією в цифровому середовищі. Для досягнення мети застосовано комплекс методів дослідження, зокрема, анкетування студентів фізико-математичного факультету щодо їхніх практик пошуку, перевірки та використання інформації; контент-аналіз курсових і кваліфікаційних робіт для оцінки рівня критичного осмислення та обґрунтованості використання джерел; порівняльний аналіз самооцінки студентів і фактичних результатів їхньої роботи з інформацією. Результати дослідження дозволили виявити особливості роботи студентів з інформацією у цифровому середовищі. Проаналізовано основні тенденції у виборі інформаційних ресурсів, способи оцінювання їхньої надійності та характер використання в навчальній і дослідницькій діяльності. Встановлено низку труднощів, пов’язаних із критичним осмисленням інформації, обґрунтуванням висновків і застосуванням цифрових технологій для аналізу даних. Отримані результати можуть слугувати основою для вдосконалення освітнього процесу, спрямованого на розвиток навичок критичного мислення та ефективної взаємодії з інформацією у професійній діяльності майбутніх учителів математики. Результати дослідження показали, що студенти активно використовують цифрові ресурси для навчання, зокрема відеоуроки, освітні платформи та підручники, однак звернення до наукових статей і спеціалізованих баз даних є менш поширеним. Виявлено особливості перевірки достовірності інформації студентами, а також труднощі у систематичному порівнянні альтернативних підходів до розв’язання математичних задач. Аналіз академічних робіт засвідчив певні проблеми роботи студентів із джерелами, пов’язані з способами їх використання та аргументуванням висновків. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення навчального процесу, спрямованого на розвиток критичного мислення та інформаційної грамотності студентів. Запропоновано рекомендації щодо розширення практичних завдань із перевірки достовірності інформації, формування навичок аргументованого аналізу та застосування цифрових технологій у процесі підготовки майбутніх учителів математики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Чуйко, Галина, та Ян Чаплак. "КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК ЗАСІБ АДЕКВАТНОГО СПРИЙНЯТТЯ МАНІПУЛЯЦІЇ ІНФОРМАЦІЄЮ". Grail of Science, № 35 (27 січня 2024): 479–81. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.19.01.2024.087.

Full text
Abstract:
Людина звикла довіряти інформації, отриманій з джерела, яке цілком, на її думку, заслуговує на таку довіру. І якщо раніше таку функцію виконувала друкована продукція переважно рідного для людини суспільства, то в наш час глобалізаційних змін у світі та розвитку інформаційного суспільства в нашій державі зокрема роль головного довірчого в плані достовірності інформації джерела випала виконувати всесвітній електронній павутині – вмістилищу максимального обсягу різноманітної інформації. Проте, звертаючись за потрібними відомостями до Інтернет-мережі, людина насправді не може повністю оцінити, наскільки надійну, вірогідну чи повну за ступенем охоплення проблеми інформацію отримає [2], зокрема, враховуючи її кліповий формат і хаотичну форму подачі [3], однак бажання перевірити цю інформацію на змістовність і достовірність та реальну інформативність – зазвичай не виникає. Тоді як застосування критичного мислення у такій і схожих ситуаціях гостро необхідно. На нашу думку, саме розвинене критичне мислення людини може сприяти тому, щоб вона зрозуміла зміст і смисл, приховані за кліпово-фрагментарною формою подачі електронної інформації, поєднуючи окремі розрізнені кліпи інформації у цілісну та послідовну систему реальних подій / фактів; щоб вона була здатна відрізнити справжню, правдиву інформацію від фейкової, розуміючи її маніпулятивний характер.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Морушко, О. О., та Н. О. Химиця. "Особливості інформаційного обміну: соціонічний аспект". Scientific Bulletin of UNFU 33, № 5 (2023): 93–98. http://dx.doi.org/10.36930/40330512.

Full text
Abstract:
Досліджено важливість інформації як основного ресурсу для забезпечення існування інформаційного суспільства. Зазначено, що це складний процес, який можна розглядати з різних точок зору. Наголошено на ролі практичної психології у вивченні цих процесів, зокрема з точки зору наявної теорії інформаційного метаболізму. Розглянуто процеси обміну і поширення інформації в соціумі, ефективності її передачі з точки зору соціонічної теорії. Обґрунтовано тезу про різну інтенсивність обміну інформацією між представниками соціуму, залежно від інтертипних стосунків і психологічної дистанції. Наведено принципи утворення базових шістнадцяти соціонічних типів і формування на їх основі чотирьох квадр. Зазначено психічні функції, які є цінностями кожної з чотирьох квадр, та перераховано, якими із них передається інформація із квадри в квадру. Наведено представників інволюційного та еволюційного кільця прогресу, розкрито механізм руху соціальної інформації як за годинниковою, так і проти годинникової стрілки. Подано означення підтипів у межах соціонічних типів і розкрито їхню роль у процесах інформаційного обміну в соціумі. Обґрунтовано роль рівня інтелекту в процесі передачі інформації та комунікації між учасниками інформаційного обміну. Описано умови ефективного лідерства в колективі та обрання оптимального керівника в разі його формування за квадральним або іншим принципом. Зазначено важливість розуміння керівниками колективів правильної інформаційної комунікації з підлеглими та потребу в достовірності і достатності цієї інформації. Обґрунтовано засади подальшого вивчення процесів інформаційного обміну у суспільстві для забезпечення повноцінного інформаційного обміну в соціумі. Проаналізовано можливість подальших наукових досліджень у межах зазначеної проблематики та сфери практичного застосування отриманих результатів досліджень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Petrenko, O. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ МЕГАПОЛІСУ". Theory and Practice of Public Administration, № 4 (67) (26 листопада 2019): 26–33. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.04.03.

Full text
Abstract:
Узагальнено концептуальні основи вдосконалення державного регулювання пасажирського транспорту мегаполісу. Доведено, що основою регулювання процесів пасажирських перевезень, особливо на транспорті загального користування, фінансування якого здійснюється з бюджету міста, є інформація про планові та фактичні показники транспортної роботи перевізників, а правильність управлінських рішень залежить від достовірності первинної інформації. Відповідно для підвищення ефективності управління транспортним комплексом на рівні мегаполісу необхідно забезпечити достовірність первинної інформації про виконання транспортної роботи, а також доступність до первинних даних усіх структур, що забезпечують транспортний процес. Назріла необхідність створення ефективної міської інформаційної системи у сфері транспорту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Савлюк, Михайло. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія 1, № 15 (2023): 60–68. http://dx.doi.org/10.32782/2312-1815/2024-1-8.

Full text
Abstract:
У статті йдеться про перехід України від постіндустріального суспільства до інформаційного, що ставить перед країною нові виклики та загрози. Російська Федерація використовує в Україні гібридну війну, яка передбачає інформаційні атаки шляхом поширення неправдивої або частково правдивої інформації, маніпулювання фактами, сіяння паніки та розбрату. Метою роботи є дослідження алгоритму інформаційної атаки противника та розробка програми протидії агресору. Використані методи дослідження – аналіз, синтез, емпіричне пізнання та порівняння. За результатами дослідження було розроблено алгоритм визначення достовірності поширюваної інформації та виявлення інформаційних атак противника. Цей алгоритм допомагає відрізнити справжню інформацію від результату ворожих інформаційних операцій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

РОМАНИШИНА, Людмила, Олександр ГАЛУС та Оксана РОМАНИШИНА. "РОЛЬ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У ФОРМУВАННІ ІНФОРМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ". Physical Culture and Sport: Scientific Perspective 2, № 1 (2024): 195–202. http://dx.doi.org/10.31891/pcs.2024.1.69.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовано, що розвиток інформаційних технологій, зростаючі можливості комп’ютерної техніки та її проникнення у всі сфери людської життєдіяльності зумовили використання інформаційних та комунікаційних технологій у галузі освіти. Сучасні педагоги повинні орієнтуватися у колосальних потоках інформації, бути здатними до її критичного аналізу, узагальнення, синтезу та застосування в педагогічній діяльності. Для вирішення цих завдань необхідно формувати в майбутніх учителів інформативну компетентність з опорою на критичне мислення. Мета статті полягає в теоретичному дослідженні критичного мислення як базової складової в структурі інформатичної компетентності сучасних учителів. Для визначення теоретичних основ досліджуваного явища використано сукупність взаємопов’язаних методів дослідження, зокрема методи аналізу та синтезу, порівняння, класифікації та узагальнення наукових підходів до проблеми дослідження, представлені у філософських, соціологічних, психологічних, педагогічних джерелах. Результати дослідження. Сьогодні всі види педагогічної діяльності учителів безпосередньо пов’язані з інформаційно-технологічними компетентностями, для реалізації яких необхідне критичне мислення. Критичне мислення розглянуто одночасно як процес – процес оцінки правильності, достовірності інформації, на основі співвіднесення її з наявною інформацією, науковими званнями, сформованою науковою картиною світу та як результат – сформована інтегративна здатність чи комплекс умінь. Уточнюючи поняття інформатичної компетентності акцентовано на її вияві в готовності застосовувати педагогічні знання, вміння та навички, а також засоби інформаційно-комунікаційних технологій для здійснення пошуку, критичного аналізу та синтезу інформації, вирішення складних завдань у професійній та предметній сферах. Вміння аналізувати та обирати необхідну інформацію є одним із ключових умінь в умовах інформатизації суспільства, а рівень цього уміння детермінований рівнем розвитку критичного мислення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Мокрицька, А. "Інструментальні можливості розпізнавання достовірності інформації: історичний екскурс". Актуальні проблеми правознавства, Вип. 4 (16) (2018): 77–81.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Варнавська, І. В. "ОСНОВНІ ЧИННИКИ УПРАВЛІННЯ ІМІДЖЕМ ПІДПРИЄМСТВА". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 19 (29 березня 2024): 208–14. http://dx.doi.org/10.32782/2708-0366/2024.19.25.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто чинники позитивного іміджу, що надає можливість підприємству забезпечити зростання благонадійності та сприяння партнерів, співробітників, клієнтів, влади та засобів масової інформації. Успішною діяльністю з формування іміджу слід керувати, тому управління іміджем може проводитися як на рівні спеціального підрозділу зв'язків з громадськістю, так і на рівні менеджменту підприємства. Зазначено, що керівник підприємства має згуртувати зусилля всіх підрозділів свого підприємства та узгодити їх діяльність із зовнішньою комунікацією, щоб сформувати позитивний імідж. Запропоновано стислу характеристику моделям змін, що називаються "Провідник", "Реформатор", "Філософ" і "Командир". Вибір певного підходу чи його комбінації залежить від обсягу підприємства, його історії, і навіть від стилю управління керівництва. Визначено, що у процесі дослідження іміджу, залежно від методу виконання, необхідно враховувати фактор автентичності та надійності інформації. Чим ширше і потужніше впроводиться опитування, тим конкретнішою і достовірнішою буде інформація. Доведено, що метод анкетування характеризується найменшим рівнем достовірності, оскільки не виключено, що більшість респондентів можуть надати питання в анкетах вигадані відповіді. Інформацію про своє підприємство можна отримати і частинами, що теж відноситься до методів досліджень. Зокрема, повторна інформація із соціальних мережах, спеціальних програм чи рубрик, що займаються порівнюванням, дегустацією чи тестуванням товарів. Кількісні методи у дослідженні іміджу дають можливість отримати: асоціативний профіль, домінуючі властивості в асоціативному сприйнятті підприємства, динамічний процес показників іміджу, ранжування мотивів вибору. Наголошено, що аналізувати імідж потрібно практично завжди, і у разі, якщо підприємство не має іміджу, і при старті кампанії з розробки нового образу. Потужну роботу варто проводити навіть при достньо сформованому іміджі, оскільки з плином певного часу або в результаті певних обставин, пов'язаних з підприємством, імідж піддається застарінню або може погіршитися. У боротьбі за клієнта конкурент так само не стоятиме на місці, а намагатиметься зміцнити свої позиції, вивчаючи ринок і своє місце на ньому.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Достовірность інформації"

1

Тарасенко, К., та K. Tarasenko. "Епістемічна модальність і способи її вираження в сучасній англійській мові". Thesis, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020. http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/5471.

Full text
Abstract:
В статті розглянуто епістемічну модальність, в семантиці якої відображується знання мовця про те, що повідомляється, та його ставлення до цієї інформації з погляду її достовірності. Основними засобами вираження епістемічної модальності, які є досить різноманітними й належать до різних мовних рівнів (лексичного, синтаксичного, морфологічного та просодичного), є модальні лексеми, до яких відносять модальні слова й частки, модальні дієслова, функційно близькі до них словосполучення і речення, а також предикати думки й сприйняття. В статье рассмотрена эпистемическая модальность, в семантике которой отображается знания говорящего о том, что сообщается, и его отношение к этой информации с точки зрения ее достоверности. Основными средствами выражения эпистемической модальности, которые достаточно разнообразны и относятся к разным языковым уровней (лексического, синтаксического, морфологического и просодического), являются модальные лексемы, к которым относят модальные слова и частицы, модальные глаголы, функционально близкие к ним словосочетания и предложения, а также предикаты мнения и восприятия. The article deals with epistemic modality, the semantics of which reflects the speaker's knowledge about what is being communicated and his/her attitude towards this information in terms of its trustworthiness. The main means of epistemic modality expression, which are rather diverse and belong to different linguistic levels (lexical, syntactic, morphological and prosodic), are modal lexemes, which include modal words and particles, modal verbs, functionally similar to them word combinations and sentences, as well as opinion and perception predicates.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Михайлів, Ярослав Андрійович. "Аналіз достовірності вихідної інформації, розрахункових моделей та методів оцінки надійності розподільних мереж". Master's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/35759.

Full text
Abstract:
Актуальність теми. Проблема надійного забезпечення споживачів електричною енергією є однією з найважливіших при вирішенні задач проектування та експлуатації систем електропостачання (СЕП) міст, промислових підприємств та окремих об’єктів. Вимоги з питань надійного електропостачання визначаються відповідними нормативними документами і мають бути беззаперечно враховані і виконані. І споживачам, і підприємствам електричних мереж завдається істотна шкода внаслідок вимушених перерв живлення. На будь-якому рівні інфраструктури електроенергетики забезпечення надійності електропостачання споживачів завжди було важливою науково-технічною проблемою, дослідженню і вирішенню якої присвячено численні роботи вчених та науководослідних і проектних організацій (КПІ, ТГУ, МЕІ та ін.). Основні напрямки досліджень: отримання, систематизація та опрацювання статистичної інформації, оцінювання її достовірності; розроблення адекватних розрахункових моделей з оцінювання та оптимізації надійності елементів, схем та системи електропостачання вцілому; визначення ефективних системних показників надійності та методів їх розрахунку і прийняття оптимальних рішень; економічні показники втрат споживачів та електропостачальних організацій від недоотримання та недовідпуску електричної енергії. Загальний аналіз роботи електричних мереж на даний момент показує, що технічний їх стан є незадовільним, спостерігається старіння обладнання, що прогресує, та, відповідно, зниження показників надійності елементів та систем електропостачання. Більш того, постійне ускладнення структури та поява нових елементів мереж потребує розвитку теорії вирішення задач оцінювання і підвищення надійності енергозабезпечення. Відповідно, з’являється необхідність розробки методології прийняття рішень на стадіях будівництва, реконструкції та експлуатації розподільних електричних мереж (РЕМ). При оцінюванні надійності систем електрозабезпечення споживачів зазвичай розглядають такі показники, як ймовірність випадкової події перерви в електропостачанні, випадкова величина недовідпуску електричної енергії споживачам (що мала місце за результатами подій, що відбулися, або прогнозована, розрахункова), реальні або прогнозовані збитки споживачів або електропостачальної організації. Проведений аналіз свідчить про те, що показники пошкоджуваності елементів розподільних мереж та значення збитків, що несуть споживачі, практично завжди залежать від конкретних умов. Більш того, навіть для одних і тих же умов експлуатації мають місце коливання інтегрованих за рік показників пошкоджуваності елементів мереж в рази, тобто більш ніж на 100 відсотків. Це свідчить про те, що в умовах кожної системи необхідно проводити аналіз даних аварійної статистики з визначенням реальних факторів впливу на вихідні розрахункові показники (довжин ліній, схемних рішень, кількості вузлів та інші) Так само має розглядатись і враховуватись при визначені збитків (що мали місце або прогнозованих) їх суттєва залежність від сезону, часу доби, а також в значній мірі – від того, скільки часу тривала перерва в живленні споживача. Аналіз статистичної інформації свідчить про суттєву нестабільність, нестаціонарність показників, що використовуються при формуванні розрахункових моделей, оцінюванні надійності схем. Системний підхід до питання розроблення більш ефективних моделей та методів оцінки надійності розподільних мереж є як ніколи актуальним. Мета та завдання дослідження. Метою роботи є формування методології оцінювання достовірності вихідних параметрів надійності РЕМ, що визначаються по обмеженим обсягам даних аварійної статистики, та впливу прийнятих розрахункових моделей на результати обчислення показників надійності мережі. Відповідно до мети, в роботі вирішувались наступні завдання:  аналіз інформації щодо функціонування розподільних електричних мереж;  оцінка достовірності вихідних показників надійності, визначення і урахування впливових факторів, законів розподілу випадкових величин;  вибір та порівняння розрахункових моделей оцінювання надійності розподільних електричних мереж напругою 6-10 кВ на підставі опрацювання отриманих даних аварійної статистики;  послідовність реалізації системного підходу до аналізу статистичної інформації та здійсненню оцінювання надійності електропостачання. Об’єкт дослідження – розподільні мережі систем електропостачання міст. Предмет дослідження - математичні моделі та методи оцінки надійності систем електропостачання, з урахуванням особливості умов експлуатації та обсягів отримуваної вихідної інформації. Методи дослідження. Основу виконаних досліджень склали такі методи: – нелінійне програмування – метод дискретного покоординатного спуску для прийняття рішень з оптимізації точок розмикання мережі; – теорія ймовірності – використовується для оцінки впливу похибок вихідної інформації на точність визначення втрат потужності і значення ймовірного недовідпуску електричної енергії споживачам при розрахунках показників надійності; – математична статистика – для побудови гістограм розподілу згідно даних аварійної статистики, а також визначення законів розподілу та їх параметрів; для опису кривих, що показують залежність можливої похибки розрахунку значень від об’єму статистичних даних що стосуються показників надійності; – метод статистичних випробувань (Монте-Карло) – для визначення впливу похибок вихідної інформації на прийняття рішень за умови мінімізації недовідпуску електричної енергії споживачам. Елементи наукової новизни одержаних результатів. 1. Реалізовано комплексний підхід при вирішенні питань оцінки похибок вихідної інформації та їх впливу на розрахункові моделі, а саме на достовірність. 2. Запропонована методологія оцінювання впливу достовірності вихідної інформації на значення розрахункових показників надійності розподільних мереж при використанні заходів та методів уточнення показників, які визначаються. 3. Проведено згладжування статистичних розподілів даних аварійної статистики та порівняльний аналіз розрахункових моделей, що враховують індивідуальні фактори. 4. Оцінено вплив прийнятих розрахункових моделей на результати оптимізації режимів розподільних мереж виходячи з мінімізації втрат потужності і врахування надійності забезпечення споживачів електричною енергією. Практичне значення одержаних результатів. У магістерській дисертації отримано наукові результати, що мають цінність для підприємств електричних мереж у питаннях збору, систематизації інформації для її подальшої обробки для отримання параметрів розрахункових моделей. Завдяки цьому значно підвищується достовірність вихідної інформації, розрахункових моделей, а також безпосередньо розрахунків показників надійності розподільних мереж.<br>Actuality of theme. The problem of reliable supply of electricity to consumers is one of the most important in solving the problems of designing and operating power systems (EPS) of cities, industrial enterprises and individual objects. Requirements for reliable electricity supply are defined by the relevant regulatory documents and must be clearly considered and implemented. Both consumers and businesses are seriously harmed by forced power outages. At any level of electricity infrastructure, ensuring the reliability of electricity supply to consumers has always been an important scientific and technical problem, the research and solution of which is devoted to the numerous works of scientists and research and design organizations (KPI, TSU, MEI, etc.). Main directions of research: obtaining, systematization and processing of statistical information, evaluation of its reliability; development of adequate calculation models for evaluation and optimization of reliability of elements, circuits and power supply system as a whole; determination of effective systemic reliability indicators and methods of their calculation and making optimal decisions; economic indicators of losses of consumers and power supply organizations from under-receipt and under-release of electricity. General analysis of the operation of electrical networks at the moment shows that their technical condition is unsatisfactory, there is an aging equipment, progressing, and, consequently, a decrease in the reliability of the elements and power systems. Moreover, the constant complexity of the structure and the emergence of new network elements requires the development of a theory of solving the problems of estimating and improving the reliability of energy supply. Accordingly, there is a need to develop a decision-making methodology at the stages of construction, reconstruction and operation of distribution grids (DG). In assessing the reliability of consumer electricity systems, such indicators as the probability of an accidental event of a power outage, the accidental magnitude of unavailability of electricity to consumers (which occurred as a result of events that have occurred or are predicted, calculated) are usually considered, real or projected losses of consumers or electricity supply organization. The analysis shows that the damage rates of the elements of distribution networks and the value of losses borne by consumers almost always depend on the specific conditions. Moreover, even for the same operating conditions, fluctuations in the integrity indicators of network elements are occasionally fluctuated, by more than 100 percent. This indicates that in the conditions of each system it is necessary to analyze the data of the accident statistics with the determination of the real factors of influence on the original design indicators (lengths of lines, circuit decisions, number of nodes, etc.) It should also be considered and taken into account when determining the losses (which occurred or projected) their essential dependence on the season, time of day, and also - to a large extent - on how long the break in the power supply of the consumer. The analysis of statistical information indicates a significant instability, non-stationarity of indicators used in the formation of calculation models, evaluation of the reliability of schemes. The systematic approach to developing more efficient models and methods of assessing the reliability of distribution networks is more relevant than ever. The purpose and tasks of the study. The purpose of the work is to develop a methodology for evaluating the reliability of the original parameters of the reliability of the SEM, which are determined by the limited amount of data of the accident statistics, and the influence of the adopted calculation models on the results of calculating the network reliability indicators. Research objectives:  analysis of information on the functioning of distribution electric networks;  assessment of reliability of baseline reliability indicators, determination and consideration of influential factors, laws of distribution of random variables;  selection and comparison of calculation models of reliability estimation of distribution electric networks with voltage of 6-10 kV on the basis of processing of received data of emergency statistics;  sequence of implementation of the systematic approach to statistical analysis information and assessing the reliability of electricity supply. Object of research - Distribution networks of power supply systems of cities. Subject of research - Mathematical models, methods for assessing the reliability of power supply systems, taking into account the peculiarities of operating conditions and the amount of received information. Research methods. The basis of the performed research was the following methods:  nonlinear programming - a method of discrete coordinate descent for making decisions on the optimization of network breakpoints;  probability theory - is used to estimate the effect of initial information errors on the accuracy of determining power losses and the value of the probable non-release of electricity to consumers when calculating reliability indicators;  mathematical statistics - for plotting distribution histograms according to emergency statistics, as well as determining distribution laws and their parameters; to describe the curves showing the dependence of a possible error in the calculation of values on the volume of statistics relating to reliability indicators;  statistical test method (Monte Carlo) - to determine the impact of errors of initial information on decision making, while minimizing the lack of electricity to consumers. Elements of scientific novelty of the obtained results. 1. A comprehensive approach was implemented in addressing the issues of estimation of source information errors and their impact on the calculation models, namely reliability. 2. A methodology for estimating the impact of the reliability of the source information on the value of the calculated reliability indicators of the distribution networks when using measures and methods of refining the indicators that are determined is proposed. 3. Smoothing of statistical distributions of data of emergency statistics and comparative analysis of calculation models taking into account individual factors is carried out. 4. The influence of the adopted calculation models on the results of the optimization of the modes of distribution networks is estimated, based on the minimization of power losses and taking into account the reliability of providing consumers with electricity. The practical value of the results. In the master's thesis the scientific results are obtained that are of value for the enterprises of electric networks in the issues of collection, systematization of information for its further processing in order to obtain the parameters of the calculation models. This significantly increases the reliability of the source information, the calculation models, as well as directly calculating the reliability of distribution networks.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Макаренко, Інна Олександрівна, Инна Александровна Макаренко, Inna Oleksandrivna Makarenko, Юлія Сергіївна Серпенінова, Юлия Сергеевна Серпенинова та Yuliia Serhiivna Serpeninova. "Надання впевненості щодо звітності зі сталого розвитку як гарантія достовірності інформації для стейкхолдерів". Thesis, Одеська державна академія будівництва та архітектури, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66311.

Full text
Abstract:
Надання впевненості аудиторами щодо звітності зі сталого розвитку виступає інструментом гарантування відображення у ній інформаційних запитів стейкхолдерів та дозволяє підтвердити достовірність і точність інформації компанії за екологічним, економічним та соціальним вимірами.<br>Предоставление уверенности аудиторами по отчетности по устойчивому развитию выступает инструментом обеспечения отражение в ней информационных запросов стейкхолдеров и позволяет подтвердить достоверность и точность информации компании по экологическим, экономическим и социальным измерениями.<br>Providing confidence of auditors in reporting on sustainable development is an instrument to ensure that it reflects the information requests of stakeholders and allows us to confirm the reliability and accuracy of the company's information on environmental, economic and social dimensions.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Достовірность інформації"

1

Ширін, Леонід, Рішард Стасевич та Інесса Жигайло. "ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ДОСТОВІРНОСТІ ТА ТОЧНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ КОМЕРЦІЙНОГО ОБЛІКУ МЕТАНУ ВУГІЛЬНИХ РОДОВИЩ". У Ukrainian School of Mining Engineering. Dnipro University of Technology, 2023. http://dx.doi.org/10.33271/usme16.049.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Достовірность інформації"

1

Малюга, Н. М. Медійний простір 2020 року: моделювання події як прецесія самої події. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5676.

Full text
Abstract:
У статті йдеться про порушення основних принципів журналістської діяльності (збалансованості та неупередженості подачі інформації), наголошено на потребі дотримання професійних та етичних стандартів представниками ЗМІ. Проаналізовано тексти, що містять вербальну агресію, пропагують нетерпимість, нав’язують протистояння, експлуатують ідею “кола своїх”, мають дискримінаційний характер. Представлено авторський погляд на вимогу достовірності інформації, її неупередженого подання, моральності міркувань журналіста. Закцентовано на потребі медіа відповідально ставитися до вивчення своєї аудиторії, розв’язання проблеми інформаційної гігієни.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Potyatynyk, Borys. ВИКОРИСТАННЯ ШІ В АНАЛІЗІ МЕДІАПОТОКІВ: МОЖЛИВОСТІ ТА ОБМЕЖЕННЯ. Ivan Franko National University of Lviv, 2025. https://doi.org/10.30970/vjo.2025.57.13290.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена використанню штучного інтелекту (ШІ) для аналізу медійного контенту, зокрема оцінки відповідності журналістських матеріалів етичним стандартам. Актуальність теми полягає в тому, що ШІ стає невід’ємною частиною медійного ландшафту, відкриваючи нові можливості для аналізу журналістських матеріалів. Проведено експериментальне дослідження, щоб визначити, наскільки ефективно ШІ може аналізувати публікації різних інформаційних агенцій з погляду дотримання журналістських стандартів. Автор розглядає застосування мовних моделей Claude та Google-PaLM для аналізу висвітлення саміту БРІКС у матеріалах Reuters, Укрінформу і ТАСС. Проаналізовано 19 публікацій, які представляють різні точки зору на події саміту. Методологія дослідження включає двоетапний аналіз: спочатку оцінка матеріалів системами ШІ, а потім перевірка висновків за допомогою людини-дослідника. Результати показують різні оцінки матеріалів від різних систем. Наприклад, Google-PaLM позитивно оцінив матеріали Reuters за їхню точність і об’єктивність, тоді як висвітлення ТАСС викликало суперечливі думки різних систем. Дослідження виявило, що ШІ здатен ідентифікувати базові порушення, як-от маніпулятивність чи відсутність збалансованості, проте має труднощі з розумінням політичного та соціокультурного контексту. Обидві моделі ШІ аналізували контент на предмет достовірності, об’єктивності та неупередженості, проте їхні висновки іноді відрізнялися. Зокрема, Claude виявився менш критичним до матеріалів ТАСС, тоді як Google-PaLM наголошував на упередженості російського джерела. Автор зазначає, що хоча технології ШІ розширюють можливості медіааналізу, людський контроль залишається необхідним для врахування складного контексту. Загалом дослідження демонструє, що інтеграція ШІ в медіааналіз є перспективним напрямом, який потребує подальшого вдосконалення моделей та глибшого вивчення їхньої ефективності. Залишається відкритим питання про здатність ШІ об’єктивно аналізувати інформацію в умовах політичних і соціальних нюансів. Ключові слова: штучний інтелект (ШІ); журналістська етика; медіааналіз; саміт БРІКС; Укрінформ; ТАСС; Reuters.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!