To see the other types of publications on this topic, follow the link: Діалогічний дискурс.

Journal articles on the topic 'Діалогічний дискурс'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 44 journal articles for your research on the topic 'Діалогічний дискурс.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Малаховська, Я. І. "КОМУНІКАТИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АНГЛОМОВНОГО НАВЧАЛЬНОГО ВІДЕОДИСКУРСУ". Nova fìlologìâ, № 93 (17 травня 2024): 108–15. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2024-93-15.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена виокремленню комунікативних характеристик англомовного навчального відеодискурсу. Для досягнення мети використовуємо дискурсивний аналіз на основі прагматичного підходу, що дозволяє описати основні характеристики навчальної комунікації. В основі поняття «англомовний навчальний відеодискурс» лежать такі термінів, як «дискурс», «інституційний дискурс» і «навчальний дискурс». Англомовний навчальний відеодискурс належить до інституційного типу дискурсів. Навчальна комунікація втілена у форматі відео. Основними параметрами для аналізу є особливості учасників спілкування, мета кому
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Приходько, Г. І. "КОМУНІКАТИВНЕ ЗНАЧЕННЯ В МІЖКУЛЬТУРНІЙ КОМУНІКАЦІЇ". Nova fìlologìâ, № 93 (17 травня 2024): 157–62. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2024-93-22.

Full text
Abstract:
Когнітивно-дискурсивний підхід забезпечує органічний взаємозв’язок і взаємовплив когнітивних і комунікативних факторів процесу мовного спілкування. Дослідження мовлення в міжкультурному аспекті передбачає підхід до мовних явищ з урахуванням факторів, що знаходяться поза мовою: соціальних характеристик комунікантів, особливостей їхніх взаємин, ставлення до предмета комунікації, зовнішніх умов спілкування. Природно, що розкриття цих чинників потребує особливого матеріалу для дослідження й пошуку такого об’єкта аналізу, у якому ці зв’язки представлені найвиразніше. Цим об’єктом уважається дискурс
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Л., В. Михайлова. "СКЛАДНІ МОВЛЕННЄВI АКТИ В АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСI ТА ОСОБЛИВОСТI ЇХ ПЕРЕКЛАДУ". ВЧЕНІ ЗАПИСКИ Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» 28 (20 грудня 2022): 215–24. https://doi.org/10.5281/zenodo.7463885.

Full text
Abstract:
Об'єктом дослідження цієї роботи є складний директивний мовленнєвий акт в англомовному дискурсі. Розглядаються засоби вираження складного директивного мовленнєвого акту в англомовному дискурсі 16-20 ст., а також детально розглядаються особливості його перекладу українською мовою. Явище дискурсу вивчається в прагмалінгвістиці, соціолінгвістиці та в інших галузях знань, також це явище має багато трактувань. Мовленнєвий акт є елементарною одиницею мовленнєвої комунікації, основними його рисами є інтенціональність, цілеспрямованність і конвенціональність. Існує велика кількість класи
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Булкіна, А. В. "Аргументативно-ритуальний діалогічний дискурс: мовленнєвий "пропозиція руки та серця"". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 46, ч. 1 (2013): 190–200.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Булкіна, А. В. "Аргументативно-ритуальний діалогічний дискурс: мовленнєвий "пропозиція руки та серця"". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 46, ч. 1 (2013): 190–200.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Shulzhuk, Nataliia. "DIALOGUE DISCOURSE IN THE CONTEXT OF ECOLINGUISTIC ISSUES." Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ» 1, no. 9(77) (2020): 135–38. http://dx.doi.org/10.25264/2519-2558-2020-9(77)-135-138.

Full text
Abstract:
Basing on cognitive and discourse linguistic paradigm the author characterizes dialogue communication in the context of ecolinguistic issues. In leveled structure of dialogue discourse following O. Selivanova it has been pointed out such constituents as formal and content, interactive, onthological, social and cultural ones that cause specific features of its content verbalization. Updating interdisciplinary research gives a possibility to interpret language and speech (dialogical in particular) as an ecolinguistic phenomenon and the instrument of harmonious living activity formation. This pre
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Булкіна, А. В. "Діалогічний любовний дискурс: реалізація стратегії ввічливості в мовленнєвому жанрі "знайомство" (на матеріалі творчості Т. Гарді)". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 48 (2014): 104–13.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Невська, Ю. В. "МОВЛЕННЄВИЙ АКТ ЗГОДИ/НЕЗГОДИ У ДИСКУРСІ ОНЛАЙН-КОМЕНТАРІВ (НА МАТЕРІАЛІ СТАТТІ ДЖ. МОНБІО “COVID LIES COST LIVES ”)". Nova fìlologìâ 2, № 81 (2021): 32–37. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-4.

Full text
Abstract:
У статті досліджуються комунікативні та прагматичні характеристики мовленнєвого акту (далі – МА) згоди/незгоди в дискурсі газетних коментарів на матеріалі 452 коментарів до статті Джорджа Монбіо (George Monbiot) “Covid lies cost lives ”, опублікованої в онлайн-газеті «Ґардіан» (“The Guardian”) 27 січня 2021 року. Об’єктом дослідження є МA згоди/ незгоди в дискурсі газетних коментарів, предметом – комунікативні та прагматичні характеристики МА згоди/незгоди. У результаті дослідження встановлено, що МА згоди/незгоди у дискурсі коментарів до онлайн-статей англомовних інтернет-газет є частиною дис
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

СТОВБА, ОЛЕКСІЙ. "Сучасне природне право та динамічне праворозуміння". Право України, № 2021/01 (2021): 88. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-01-088.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються основні тенденції сучасного праворозуміння на пострадянському просторі. Нині можна спостерігати поділ правознавців на тих, хто належить до так званого класичного праворозуміння і представників некласичної (“посткласичної”) правової думки, між якими точаться палкі дискусії щодо співвідношення “класики” і “некласики” в праві. Водночас некласична філософія права на пострадянському просторі не просто некритично запозичує ідеї і принципи, розроб лені західними правознавцями, але має свою специфіку, яка може бути найбільш точно виражена у вигляді терміна “динамічне праворозумі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Ясна, Іламі. "Форми сучасного публічного філософського дискурсу. Частина 2. Експертна думка, практика, терапія, дозвілля". Grani 25, № 3 (2022): 16–24. http://dx.doi.org/10.15421/172231.

Full text
Abstract:
Стаття продовжує дослідження форм сучасного публічного філософського дискурсу. Метою є аналітичний огляд та класифікація форматів сучасного філософування поза межами університетів та академічного середовища. Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком на початку ХХІ століття нових форматів філософування, суб’єктами якого стають як представники академічної філософії, так і широка нефахова публіка. Результатом цієї, другої частини дослідження є аналітичний огляд таких форм сучасного публічного філософування, як роз’яснення та експертна думка, терапія, дозвілля та розвага. Окремо розглянуто те
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Letiucha, Liubov. "ЗАСТОСУВАННЯ СТОРІТЕЛІНГУ ЯК ТЕХНОЛОГІЇ ЕФЕКТИВНОЇ КОМУНІКАЦІЙ ЗІ СТУДЕНТАМИ-ФІЛОЛОГАМИ". Psycholinguistics in a Modern World 16 (17 грудня 2021): 184–88. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-184-188.

Full text
Abstract:
Сторітелінг – це термін, який використовують маркетологи, журналісти, психологи та вчителі, і розуміють його як комунікаційну технологію, де розповідь робить інформацію цікавою та запам’ятовуваною для одержувача. У статті аналізуються особливості явища оповідання в філологічному лекційному дискурсі. У ньому систематизовано його найбільш типові характеристики. Ми використовували такі методи дискурсивного аналізу, а також методи спостереження, систематизації та класифікації. У дослідженні виявлено та описано мовні засоби розповіді, якими користуються викладачі філології. Особливістю цього явища
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Letiucha, Liubov. "ЗАСТОСУВАННЯ СТОРІТЕЛІНГУ ЯК ТЕХНОЛОГІЇ ЕФЕКТИВНОЇ КОМУНІКАЦІЙ ЗІ СТУДЕНТАМИ-ФІЛОЛОГАМИ". Psycholinguistics in a Modern World 16 (17 грудня 2021): 184–88. http://dx.doi.org/10.31470/2706-7904-2021-16-184-188.

Full text
Abstract:
Сторітелінг – це термін, який використовують маркетологи, журналісти, психологи та вчителі, і розуміють його як комунікаційну технологію, де розповідь робить інформацію цікавою та запам’ятовуваною для одержувача. У статті аналізуються особливості явища оповідання в філологічному лекційному дискурсі. У ньому систематизовано його найбільш типові характеристики. Ми використовували такі методи дискурсивного аналізу, а також методи спостереження, систематизації та класифікації. У дослідженні виявлено та описано мовні засоби розповіді, якими користуються викладачі філології. Особливістю цього явища
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

КАЗИМІР, Ірина. "КОНТЕКСТУАЛЬНІ СИНОНІМИ ЯК МЕДІАТОРИ ПОЛІФОНІЇ У ГАЗЕТНОМУ ТЕКСТІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, № 2 (13 жовтня 2023): 40–45. http://dx.doi.org/10.32689/maup.philol.2023.2.6.

Full text
Abstract:
Мета статті – дослідити поліфонічні потенції сучасної британської періодики на матеріалі категорії контекстуальної синонімії. Новизна наукового дослідження полягає у тому, що вперше з опертям на когнітивно-дискурсну парадигму розв’язується проблема поліфонії у газетному дискурсі шляхом трактування категорії контекстуальної синонімії як посередника у соціальній комунікації. У висновках встановлено, що контекстуальні синоніми є медіаторами фрагментів картини світу носіїв мови. Виявлено, що вторинні найменування можуть експлікувати не лише відношення, позицію чи оцінку тих чи тих індивідів, а й п
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Білаш, Іван. "Особливості когнітивно-комунікативного простору монодрами як «драми дискурсу»". Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво 7, № 1 (2024): 6–15. http://dx.doi.org/10.31866/2616-759x.7.1.2024.301825.

Full text
Abstract:
Мета — дослідити особливості когнітивно-комунікативного простору монодрами та виявити основні концепти й структурні елементи, що дають змогу визначити цей жанр як «драму дискурсу». Методологія дослідження передбачає застосування мультидисциплінарного підходу, у межах якого автор опирається на теорії драматургії, жанру та дискурсу, а також послуговується феноменологічним підходом, культурно- історичним методом і методом когнітивно-дискурсивного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено спробу концептуалізувати когнітивно-комунікативний простір монодрами саме як «д
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Столяр, Марина, та Олена Колесник. "ПОЛІЛОГ ТЕОРІЙ СМІХУ В СУЧАСНІЙ ФІЛОСОФІЇ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ТА МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ". Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка 177, № 21 (2023): 40–44. http://dx.doi.org/10.58407/visnik.232107.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано методологічні засади та основні методи викладання курсу «Філософія сміху». Цей курс вивчається в Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка магістрантами спеціальності 033 «Філософія». Важливе місце в статті посідає розкриття конкретних форм навчання, що допомагають магістрантам-філософам опановувати сміхові практики різних парадигм на основі постмодерного розуміння філософського дискурсу сміху.Мета роботи: автори мають на меті розкриття семантики сучасної філософії сміху як полілогу різних теорій, в якому усі позиції, підходи та парадигми м
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Єгорова, А. В. "ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ, ІНТЕРДИСКУРСИВНІСТЬ ТА ГІБРИДНІ ЖАНРИ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 87–90. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-13.

Full text
Abstract:
У статті в рамках когнітивно-дискурсивної парадигми робиться спроба визначити категорії інтертекстуальності й інтердискурсивності й дослідити їх зв’язок із феноменом жанрової гібридизації. Обидві категорії беруть початок від ідей М. Бахтіна про діалогічність текстів і гетероглосію. Однак, як показав аналіз літератури, поняття «діалогічність», «інтертекстуальність» і «інтердискурсивність» істотно розрізняються. З одного боку, діалогічність розглядається як загальний принцип використання мови, дискурсу й пізнання, як вроджена здатність брати участь в діалозі. З іншого боку, інтердискурсивність у
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Гуменюк, І. І. "ІЛОКУТИВНА БУДОВА ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ ДІАЛОГІЧНИХ ТЕКСТІВ ІНТЕРВ’Ю". Професійно-прикладні дидактики, № 1 (29 грудня 2023): 35–40. http://dx.doi.org/10.37406/2521-6449/2023-1-6.

Full text
Abstract:
Розгляд текстів-інтерв’ю з точки зору структури, семантики та прагматики є актуальним, оскільки це дозволяє з’ясувати особливості вторинного та гібридного утворення. З погляду загальної теорії тексту дуже важливо розробити модель прототипу тексту-інтерв’ю, яка використовується в сучасній англомовній пресі. Метою даного дослідження є дослідження прототипної моделі тексту-інтерв’ю, щоб визначити дискурсні, структурні, семантичні та прагматичні аспекти тексту-інтерв’ю в сучасній англомовній пресі. У статті розглядається ілокутивна структура основної частини текстів-інтерв’ю. Система мінімальних д
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

БАЧКО, Наталія. "ЛОГОС ВІДПОВІДІ ПЕРЕД ПАФОСОМ ЧУЖОГО". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 41 (1 березня 2021): 23–38. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.41.2.

Full text
Abstract:
Метою статті є осмислення проблеми Іншого та Чужого, крізь призму респонзивності (здатності давати відповідь) як феномена людського буття. Методологічними засади дослідження є феноменологічна традиція, герменевти- ка та діалог як методи гуманітарних досліджень, які дають змогу аналізувати феномени людського буття на засадах нау- кового дискурсу. Стаття базується на концепціях діалогічного персоналізму та розвідок про Іншого та Чужого, що взасад- ничуються на етичних питаннях діалогічності і є базою для респонзивної етики (етики відповіді). Теоретичним стриж- нем роботи є ідеї про відповідь Чуж
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Yuthen, Liu. "Жанрово-стильова діалогічність камерно-вокальної творчості як предмет музикознавчого дискурсу". Музичне мистецтво і культура, № 24 (3 липня 2017): 426–38. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-24-426-438.

Full text
Abstract:
Мета статті полягає у визначенні та розмежуванні жанрових та стильових критеріїв вивчення камерно-вокальної творчості, що сформовані у музикознавчих роботах останніх років, водночас у виявленні вихідної єдності – образно-естетичної інтегративності жанрово-стильової форми камерно-вокальної музики. Методологія роботи обумовлена ​​діалогічним естетико-літературознавчим та музикознавчим підходами, орієнтована на виявлення іманентних властивостей камерно-вокального твору як художньо-виразової єдності жанрових передумов та стильових чинників, що реалізується специфічним композиційним шліхом. Наукова
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Ареф'єва, Анна Юріївна. "ПОСТРЕФЛЕКСІЯ МУЗИЧНОГО СИНТЕЗУ В ТВОРЧОСТІ КОМПОЗИТОРІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ". Humanities Studies, № 12(89) (1 листопада 2022): 9–15. http://dx.doi.org/10.26661/hst-2022-12-89-01.

Full text
Abstract:
Актуальність теми дослідження. Стаття присвячена визначенню творчості композиторів, які відрефлектували музично-сценічні досягнення Дягілевських сезонів та створили синтетичні твори як певний рефрен, діалогізуючу тканину музичного синтезу. Глобалізація культури загострила проблему культурного діалогу. Освітній дискурс як персоніфікована форма діалогу культур визначився у сезонах С. Дягілєва, як настанова передання креативних настанов творчості. Постановка проблеми. Проблема інтерпретації діалогу культур в контексті пострефлексії (це концепт, який допомагає осмислити діалогічну систему синтезу
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Філіпчук, Наталія. "ПРОБЛЕМА МУЗЕЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ У НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 17, № 1 (2020): 152–60. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(17).2020.152-160.

Full text
Abstract:
В оглядовій статті актуалізовано проблему впровадження музейної культури в зміст сучасної освіти, адже музей розглядається як важливий соціальний інститут, носій духовних цінностей та ідей, необхідних для виховання людини. Зазначено, що музейна педагогіка стає суспільно важливою дисципліною як інтегрований, міждисциплінарний дискурс у багатофункціональній системі націєдержавотворчого процесу, зокрема національно-патріотичного виховання молоді. Громадянськість, патріотизм, національна ідентичність, українськість, європейськість – якісні характеристики, цінності, які слід виховувати й утверджува
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Корольова, В., та В. Самойленко. "ПРИСВЯТА Й ЕПІГРАФ ЯК КОМПОНЕНТИ ГЕТЕРОГЕННОЇ СТРУКТУРИ ХУДОЖНЬОГО ДИСКУРСУ ДЛЯ ДІТЕЙ". Journal “Ukrainian sense”, № 1 (30 листопада 2023): 34–43. http://dx.doi.org/10.15421/462204.

Full text
Abstract:
Постановка проблеми. Особливого значення сьогодні набуває поняття гетерогенного тексту, що актуалізує проблему текстової неоднорідності. Художній дискурс для дітей дає змогу говорити не лише про гібридність змісту (подікодовість тексту), а й про гібридність форми, що зумовлює актуальність вивчення гетерогенності структури дискурсивного простору. Численні новітні терміноназви (креолізований текст, супертекст, полікодовий текст, мегатекст, контамінованйи текст, ізовербальний комплекс, інтерсеміотичний текст) фіксують зацікавлення лінгвістів проблемою вивчення тексту як «матерії», для якої хараке
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

КОНДРАТЕНКО, Наталія. "ТРАНСФОРМАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ В УКРАЇНСЬКОМУ МЕДІАДИСКУРСІ ЯК РЕАЛІЗАЦІЯ ІГРОВОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 44 (2020): 468–73. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2020.2(44).468-473.

Full text
Abstract:
У статті досліджено трансформовані фразеологізми, що є репрезентантами ігрової комунікативної стратегії взаємодії автора і читачів в українському медіадискурсі. Наголошено, що заголовкові комплекси виконують функцію привернення уваги читачів і визначають їхню подальшу інтенцію – ознайомитися з текстом повідомлення чи припинити читання. Наявність в заголовках трансформованих фразеологічних одиниць репрезентує ігрову комунікативну стратегію взаємодії автор з читачем: читач декодує первинну форму фразеологізму та вступає з автором в діалог, актуалізуючи всі смислові шари заголовка. Основна мета п
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Xiaoshuang, Do. "Проблема художнього синтезу у камерно-вокальних циклах Д. Шостаковича." Музичне мистецтво і культура, № 25 (20 грудня 2017): 239–49. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-25-239-249.

Full text
Abstract:
Мета статті полягає у визначенні головних чинників художнього синтезу у камерно-вокальній творчості Д. Шостаковича та виявленні характерних жанрових та стильових ознак при вивченні камерно-вокальної творчості, як семантичної усталеності жанрово-стильової форми камерно-вокальної музики. Методологія роботи обумовлена текстологічним, семантичним та музикознавчим підходами, орієнтована на виявлення характерних властивостей камерно-вокальних циклів Д. Шостаковича як художньої єдності жанрових передумов та стильових чинників, що реалізується специфічним шляхом художнього синтезу. Наукова новизна ста
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Гамор, Марта Анатоліївна. "ПОЛІТИЧНИЙ АНЕКДОТ У МОВНІЙ КАРТИНІ НІМЕЦЬКОМОВНОГО СВІТУ". South archive (philological sciences), № 94 (10 листопада 2023): 63–68. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2023-94-8.

Full text
Abstract:
Мета. Статтю присвячено вивченню лінгвокультурної специфіки політичного анекдоту у Мовній картині німецькомовного світу. Метою статті є дослідження впливу політичного анекдоту на динаміку формування Мовної картини світу та її взаємодії з елементами Культурної картини світу задля репрезентації результатів політичної діяльності в межах цільової лінгвокультури. Методи. З метою отримання вірогідних результатів дослідження застосовано традиційні методи лінгвістичних досліджень, зокрема: компонентний з метою експлікації культурного компонента значення у політичному анекдоті та описовий задля виявлен
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Denysenko, Nataliia, та Tetiana Shchyrytsia. "Соціальна етика: теоретичний і практичний аспекти парадигмальних змін". Multiversum. Philosophical almanac 2, № 2 (2021): 47–69. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2021.2.2.4.

Full text
Abstract:
У статті йдеться про філософсько-практичні проблеми соціальної етики в контексті тенденції «реабілітації практичної філософії» та етизації філософського знання, спричинених переходом від філософії свідомості монологічно-егоцентричної парадигми індивіда до філософії комунікації як розвитку діалогічних комунікативних практик (дискурсів). Розглянуто соціально-історичні зміни, які зумовили новий контекст етичної рефлексії норм і цінностей. Встановлено важливість лінгвістично-герменевтично-прагматично-семіотичного повороту у філософії для конституювання змістового поля соціальної етики, цінності і
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

ЛІМОНЧЕНКО, Віра. "ТРАГІЗМ ПОЛІТИКИ ЯК ОСОБЛИВОГО ОБРАЗУ ДІЇ: ПЕРЕЧИТУЮЧИ РАНС’ЄРА". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 45 (10 січня 2023): 89–111. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.45.7.

Full text
Abstract:
Мета роботи. Ставиться завдання виявити у естетичних візіях Ранс’єра домінантну мотивацію звільнення світу від наявної на певний момент форми упорядкування суспільного буття, проте очевидно, що всупереч ствердженню повернення політики, те, як Ранс’єр трактує її, говорить про інше – власне політичні звичні засоби безпорадні, що назване «трагізмом», але при цьому установка на зміну зберігається і реалізується по-іншому. Методологія. У статті застосований метод поглибленого рефлексивного читання, що передбачає таку критико-аналітичну експлікацію, яка стосується не стільки самого твору, скільки ти
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

М.О., Петренко. "ФІЛОСОФІЯ СВОБОДИ В КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСЬКОЇ ГІДНОСТІ". Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди «Філософія», № 49 (22 листопада 2017): 142–56. https://doi.org/10.5281/zenodo.1064671.

Full text
Abstract:
В статті досліджується трансформація сучасної філософії свободи в контексті осмислення проблеми людської гідності. Доводиться, що найістотнішим прагненням людей мусить бути створення такого справедливого, гідного світу, в якому людина матиме свободу слова та переконань, звільниться від страху та злиднів, а кожний індивід та суспільні інституції сприятимуть дотриманню основних прав і свобод. Встановлено, що в умовах кризового суспільства, істотних змін глобального та вітчизняного простору свободи і усвідомлення її в якості істотного виміру людського буття, актуалізуються новітні філософські дис
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Kuzmenko, Volodymyr, та Tetyana Ivasyshyna. "ПАМФЛЕТ І. БАГРЯНОГО «ЧОМУ Я НЕ ХОЧУ ВЕРТАТИСЯ ДО СССР?» ЯК ЛИСТ У ВІЧНІСТЬ". Причорноморські філологічні студії, № 4 (13 травня 2024): 52–60. http://dx.doi.org/10.32782/bsps-2024.4.7.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано та обґрунтовано жанровий код одного з публіцистичних творів українського письменника-емігранта І. Багряного – памфлет «Чому я не хочу вертатися до СССР?» крізь призму жанрової матриці листа у вічність. Представлено дискурс теоретичних стратегій представників класичної та новітньої генології, а також епістолографів щодо вивчення жанрів памфлету, письменницького епістолярію загалом і відкритого листування зокрема. Лист як первинно мовленнєвий жанр, володіючи внутрішньою діалогічною структурою, створює особливу форму викладу матеріалу, притаманну лише епістолярній комуніка
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Гоцалюк, Алла, Тетяна Цой та Анжеліка Семененко. "АКСІОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МИСТЕЦТВА У МІЖКУЛЬТУРНОМУ ДІАЛОЗІ: ВІД ТРАДИЦІЙ ДО СУЧАСНИХ ФОРМ ВИРАЖЕННЯ". Philosophy and Governance, № 2(6) (25 лютого 2025): epg0039. https://doi.org/10.70651/3041-248x/2025.2.09.

Full text
Abstract:
В дослідження зазначається, що аксіологічна парадигма мистецької сфери у контексті міжкультурного дискурсу виявляє поліфонічну структуру смислів, що трансформуються під впливом соціокультурних мутацій. Генеза художніх кодів у процесі транскультурації демонструє синтез архаїчних семантичних пластів із неоавангардними експресивними модусами, що актуалізує проблематику аксіологічного конструювання реальності засобами мистецької артикуляції. Відзначається, що у межах аксіологічного аналізу естетичних феноменів простежується взаємодія сакрально-ритуальних та профанно-еклектичних компонентів, що мод
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Оляндер, Луїза. "Концептуальний погляд на життя 90-х рр. у спогадах професора Романа Гром’яка «Вертеп» і «Вертеп-2»: наратив та поетика". Sultanivski Chytannia, № 11 (25 травня 2022): 93–106. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2022.11.93-106.

Full text
Abstract:
Мета. Стаття присвячена аналізу концептуальних поглядів на життя видатного українського вченого Романа Теодоровича Гром’яка (1937–2013) у денниках «Вертеп» (1992) та Вертеп-2 (1995), які розглядаються через поетику. Дослідницька методика. У процесі аналізу використаний синтез основоположних методів і принципів наукового дослідження, серед яких передусім герменевтичний, текстовий, типологічний, поетологічний, біографічний у їхніх взаємозв’язках та доповнюваності. Результати дослідження. У статті послідовно і всебічно розкривається проблема соціальних, політичних та філософських поглядів ученого
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

ПРИГОДА-ДОНЕЦЬ, Таміла. "ТАНЕЦЬ ЯК ФОРМА ХУДОЖНЬОГО МИСЛЕННЯ І КУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ". Fine Art and Culture Studies, № 4 (20 листопада 2023): 191–98. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2023-4-26.

Full text
Abstract:
Тілесність – первинна реальність і базова характеристика людського буття у світі, вона поєднує матеріальні і ментальні чинники освоєння світу людиною. Сучасні інтерпретації тілесності передбачають мультидисциплінарні підходи та альтернативні дискурси для осмислення тілесно-комунікативних стратегій людської життєтворчості, для пошуків адекватних моделей їх реалізації. В цьому контексті танець розглядається як ефективна тілесно-комунікативна й ментальна практика, як власне людський спосіб розгортання людської присутності у світі. Мета статті – проаналізувати поняття танцю, тілесності і мислення
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Kupina, Daryna. "КИТАЙСЬКА ОРГАННА МУЗИКА ХХ – ХХІ ст.: ЗАХІДНІ КООРДИНАТИ ТВОРЧОСТІ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ДІАЛОГУ КУЛЬТУР". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 21 (30 грудня 2021): 196–209. http://dx.doi.org/10.33287/222137.

Full text
Abstract:
Мета статті – визначення особливостей органної творчості китайських композиторів в контексті її діалогічних відносин з західно-європейською органною музикою в ретроспективно-перспективному дискурсі. Методологія наукової розвідки представляє поєднання історико-культурного, жанрового, стильового та також компаративного методів аналізу, сукупність яких дозволяє визначити особливості побутування китайської органної музики та перспективи її подальшого розвитку. Наукова новизна роботи обумовлена відсутністю музикознавчих робіт, в яких би розглядалася органна творчість китайських композиторів та вико
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Ovsiannikova-Trel, Oleksandra Andriivna. "ПОНЯТІЙНИЙ АСПЕКТ СТИЛЬОВОГО ФЕНОМЕНУ «НОВОЇ ПРОСТОТИ»". Музичне мистецтво і культура 1, № 31 (2020): 132–46. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-1-11.

Full text
Abstract:
Мета статті – позначити системні стильові рівні «нової просто- ти» як явища сучасного музичного мистецтва в контексті змістовного сенсу його понятійного аналога. Методологія дослідження спирається на комплексне використання системного і структурно-функціонально- го методів, компаративістики, музично-історичного підходу, а також музикознавчого методу жанрово-стильового аналізу. Наукова новизна дослідження зумовлена теоретичною розробкою жанрово-стильових нормативів «нової простоти» в аспекті їх системної взаємодії та ін- дивідуально-стильових проявів. Висновки. Основним фактором новизни в стиль
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Савош, Г. П., та А. В. Правоторова. "ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ: ФІЛОСОФСЬКИЙ ВИМІР СУЧАСНОЇ НАУКИ". ВЧЕНІ ЗАПИСКИ Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» XXXI (28 квітня 2025): 148–59. https://doi.org/10.5281/zenodo.15427804.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена виявленню того, як філософські підходи впливають нанаукову діяльність, сприяють формуванню міждисциплінарних знань тавизначають етичні межі технічного прогресу. У рамках цієї теми розглядаютьсяпитання формування наукових теорій, їх практичне впровадження, а такожвплив технологічних інновацій на суспільство та довкілля. Це дозволяє виявитинові перспективи розвитку науки в умовах глобальних змін та постійноготехнологічного оновлення. Дослідники підкреслюють, що бурхливий розвитоксучасної науки, поширення її впливу майже на всі галузі суспільствавикликають потребу в аналізі наук
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Кульбіда, Світлана. "НА ШЛЯХУ ІННОВАЦІЙНОГО ПОСТУПУ. ДОСВІД ПРОВЕДЕННЯ БІНАРНИХ УРОКІВ ДЛЯ УЧНІВ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ". Особлива дитина: навчання і виховання 110, № 2 (2023): 106–28. http://dx.doi.org/10.33189/ectu.v110i2.140.

Full text
Abstract:
Дослідницький пошук сучасної педагогіки (сурдопедагогіки) в контексті Нової української школи переживає період переосмислення підходів, поступово відмовляється від усталених поглядів і традицій. Прагнення сучасних майстрів педагогічної справи удосконалити педагогічний, інтегрований, жестовий двомовний процес обумовило позитивну тенденцію у розробленні бінарних уроків. Мета статті: представити методичні засади проведення бінарного уроку вчителем жестової мови та вчителем-предметником у спеціальних закладах для учнів з порушеннями слуху. Результати статті. Сутність бінарного уроку полягає у побу
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Слюсар, В., Г. Христокін та А. Ястребова. "ЧИ МОЖЛИВИЙ ДІАЛОГ В ЕПОХУ ПОСТПРАВДИ? (МЕДІАФІЛОСОФСЬКІ ТА СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНІ СТУДІЇ)". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 1(93) (27 червня 2023): 29–40. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(93).2023.29-40.

Full text
Abstract:
Предметом дослідження є постправда як явище сучасних медіа та можливість діалогу в умовах семантичного плюралізму. Методологія роботи ґрунтується на роботах представників комунікативної та наративної філософії з використанням методологічних принципів деконструкції та методології аналітичної філософії. Мета дослідження полягає в аналізі можливості діалогу учасників медіа в медіадискурсі епохи постправди. У статті встановлено, що неправда в епоху постправди імітує правду за рахунок формальної правильності висловлювань. За цих умов діалогічність комунікації має формалізований характер. Діалог в т
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

ЛЯШЕНКО, Сергій. "ДІАЛОГ ЯК ЗАСІБ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, № 1 (11) (28 червня 2024): 38–42. http://dx.doi.org/10.32689/maup.philol.2024.1.7.

Full text
Abstract:
У статті досліджуються мовна особистість як учасник освітнього дискурсу може активно функціонувати тільки на засадах діалогічності. Міждисциплінарний статус проблеми самореалізації призводить до різноманіття трактувань цього поняття, однак в них можна виділити загальні ключові моменти. Одним з таких моментів є обумовленість самореалізації спілкуванням з іншими людьми, на що вказують деякі сучасні дослідники, звертаючи тим самим увагу на комунікативний аспект проблеми, який на цей момент недостатньо осмислений. Філософія діалогу досліджує ставлення людини до іншої людини, які можуть бути втілен
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Гладка, Ірина Анатоліївна, Вікторія Леонідівна Романюк та Окана Богданівна Кодалашвілі. "Формування комунікативних навичок та вмінь студентів-філологів 1 курсу на заняттях з англійської мови за допомогою методу дискусії". 29 серпня 2024. https://doi.org/10.5281/zenodo.13383660.

Full text
Abstract:
<strong><em>Мета статті</em></strong><em> полягає в дослідженні методики застосування дискусії як методу інтерактивного навчання на практичних заняттях з англійської мови студентів першокурсників. Основні </em><strong><em>завдання статті:</em></strong><em> розглянути особливості дискусії як методу інтерактивного навчання у процесі навчання іноземної мови; виокремити етапи формування комунікативної компетентності в говорінні у контексті застосування методу дискусії на практичних заняттях з англійської мови; запропонувати комплекс вправ із використанням дискусії для формування комунікативної ком
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Остапович, М. О. "АЛЮЗІЯ ЯК ЗАСІБ ДЕМОНСТРАЦІЇ ІРОНІЧНОЇ ІНТЕНЦІЇ НАРАТОРА У ТВОРАХ СТАНІСЛАВА ДИГАТА". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство", 2019, 140–51. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2019.1-2.91-92.11.

Full text
Abstract:
В статті проаналізовано підходи до вибору алюзій, що слугують засо-бами творення авторської іронічної інтенції, окреслено їхню роль в тексті як світоглядних, стилістичних, національних маркерів, подано можливі шляхи до трактування смислового навантаження, яке вони несуть. Дискурс роману проаналізовано за допомогою методів компаративістики (зіставлен-ня алюзії, втіленої в художньому образі авторського тексту та можливому джерелі даного засобу), історично-порівняльного підходу (аналіз конкретних історичних реалій, зображених у романі, прийомів творення тексту, притаманних даній епосі та польські
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Власенко, Олег Олександрович. "Педагогічні умови формування комунікативної компетентності майбутніх учителів історії у процесі професійної підготовки". 12 травня 2025. https://doi.org/10.5281/zenodo.15391256.

Full text
Abstract:
<em>Сучасні трансформації освітнього простору, вплив цифровізації та розвиток відкритого суспільства актуалізують проблему формування комунікативної компетентності як основного компонента професійної підготовки майбутніх учителів. Особливого значення вона набуває у підготовці педагогів суспільно-гуманітарного профілю, зокрема учителів історії, оскільки ефективне оперування історичними фактами, джерелами, контроверсіями та концептами вимагає розвинених навичок комунікації, аргументації та ведення професійного діалогу. <strong>&nbsp;Мета </strong>дослідження полягає у визначенні та науковому обґ
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Zlativ, Lesia. "Формування у магістрантів-філологів умінь аналізувати науково-навчальний мовознавчий текст". Лінгвостилістичні студії, 20 грудня 2019, 52–61. http://dx.doi.org/10.29038/2413-0923-2019-10-52-61.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано різні підходи до визначення поняття «науково-навчальний текст» у науковій літературі, сформульовано дефініцію термінологічного сполучення «науково-навчальний мовознавчий текст» під кутом зору лінгводидактики вищої школи, обґрунтовано необхідність формування у магістрів-філологів умінь здійснювати аналіз науково-навчального мовознавчого тексту за структурно-семантичними й комунікативно-прагматичними параметрами, розроблено схему аналізу, запропоновано систему текстових завдань аналітико-синтетичного типу для формування таких умінь у межах дисциплін лінгвістичного циклу В
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Волкова, Наталія Павлівна, Оксана Олексіївна Резван, Ірина Вікторівна Олійник та Світлана Іванівна Мединська. "Підвищення культури наукового мовлення майбутніх докторів філософії з професійної освіти як основа їх педагогічної майстерності". Педагогічна Академія: наукові записки, № 17 (19 квітня 2025). https://doi.org/10.5281/zenodo.15256927.

Full text
Abstract:
<em>Сучасні вимоги до професійної підготовки докторів філософії у сфері професійної освіти передбачають не лише глибокі наукові знання, а й високий рівень культури наукового мовлення. Це обумовлено необхідністю ефективної наукової комунікації, написання та представлення результатів досліджень, а також викладання навчальних дисциплін на високому академічному рівні.</em> <em>Культура наукового мовлення є важливою складовою педагогічної майстерності, оскільки забезпечує здатність чітко й аргументовано формулювати думки, дотримуватися норм академічної доброчесності, а також адаптувати зміст науков
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Redya, Valentyna. "Philosophy of music analysis or a constantly receding horizon." National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, no. 1 (April 20, 2021). http://dx.doi.org/10.32461/2226-3209.1.2021.229608.

Full text
Abstract:
Кожне покоління дослідників прагне розширити обрії методологічного дискурсу тієї чи іншої галузі наукового знання. Науковці, які займаються проблемами музичного мистецтва, спрямовуються, як правило, на більш глибоке розуміння як класичної спадщини, так і процесів, що відбуваються у сучасній музичній творчості, намагаючись, по можливості, уникнути «уторованих шляхів» (особливо якщо це стосується вже опрацьованого в цілому матеріалу). Анастасія Кравченко успішно вписується в означену тенденцію, відкриваючи нове для об’єкта вивчення дослідницьке поле, що і стає у її монографії джерелом нових сенс
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!