Journal articles: 'Економічна реконструкція'

1

Шевчук, Інна, та Леся Омельчук. "СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ СФЕРИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ОБМЕЖЕНОСТІ РЕСУРСІВ У КОНТЕКСТІ ПОЛІТИКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ". Socio-economic relations in the digital society 3, № 49 (2023): 40–50. http://dx.doi.org/10.55643/ser.3.49.2023.507.

Full text

Abstract:

У дослідженні відзначено, що нові виклики та загрози формують нові вимоги до процесу формування та реалізації державної політики у сфері економічної безпеки в умовах обмеженості ресурсів у контексті сталого розвитку країни й, відповідно, категорія «економічна безпека» перебуває в нерозривному зв’язку з категоріями «конкурентоспроможність» та «економічна стійкість». Зазначено, що оптимальними формами забезпечення економічної безпеки у важкопрогнозований період є економічна кооперація та економічний патронат. Наголошено, що національна економіка в умовах сьогодення потребує певної мілітаризації з максимально ефективним використанням міжнародної економічної допомоги за напрямами: реконструкція (відновлення) ключових об’єктів інфраструктури, застосування нових технологій відновлення базових галузей народного господарства, навчання / наймання антикризових менеджерів та спеціалістів із кібербезпеки тощо. Зокрема фрагментарність та непослідовність державної політики в економічній сфері, відсутність чітко окресленої дорожньої карти призводять до спотворення системи заходів детінізації економічних відносин. Автором акцентовано увагу, що формування та реалізація політики сталого розвитку й під час війни, і в післявоєнний час потребує чітко сформованої візії подальшого розвитку стратегічно важливих галузей економіки, протидії деструктивних випливів ендогенного та екзогенного характеру, проведення систематичного моніторингу якості виконання плану заходів стратегічних документів у досліджуваній сфері з метою забезпечення стійкості економічної системи з урахуванням зміни парадигми дослідження економічних процесів. Резюмовано, що системний аналіз та оцінка стану сфери економічної безпеки держави слугують базисом стратегічних документів для органів публічної влади, проте нормативне забезпечення потребує доопрацювання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

НІКОЛЬЧУК, Юлія, та Аліна УРБАН. "АКТИВИ ПІДПРИЄМСТВА: ТЕОРЕТИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 4 (28 грудня 2023): 318–23. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2023-10-44.

Full text

Abstract:

Актуальність обраної теми наукового дослідження визначається тим, що в сучасних умовах головним чинником, який визначає можливість провадження підприємством господарської діяльності, є його активи, які уособлюють в собі як засоби, так і предмети праці. Запорукою успішного функціонування будь-якого суб’єкта господарювання є формування достатнього обсягу його активів та їхнє ефективне використання. В статті досліджено існуючі на сьогодні наукові підходи до трактування поняття «активи підприємства». На законодавчому рівні активи трактуються як ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Вчені економісти розглядають активи як економічні ресурси чи майно, які перебувають у розпорядження підприємства і використовуються ним з метою отримання прибутку. Розглянуто практику трактування сутності активів зарубіжними вченими. Зазначено, що в науковому просторі сформувалося п’ять концепцій щодо визначення сутнісної характеристики активів. Кожна окрема з них передбачає розгляд активу як об’єкт власності, об’єкт обліку, об’єкт управління, об’єкт інвестування і економічний потенціал підприємства. Визначено та розглянуто зміст десяти основних характеристик активів підприємства, як об’єктів управління. Названо та розкрито сутність п’яти характеристик активів, які відіграють важливу роль при їхньому формуванні та використанні, а саме: вартість, продуктивність, прибутковість, оборотність, амортизація. Визначено, яким чином відбувається формування активів підприємства відповідно до різних стадій його життєвого циклу, а саме: утворення нового підприємства, розширення, реконструкція та модернізація діючого підприємства та формування його нових структурних одиниць. Подальші дослідження будуть стосуватися класифікації активів підприємства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Богданенко, Анатолій, та Володимир Гурковський. "РОЗРОБКА МОДЕЛЕЙ РОЗВИТКУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЖИТЛОВОМУ БУДІВНИЦТВІ В УКРАЇНІ". Public management 25, № 5 (2020): 31–41. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-5(25)-31-41.

Full text

Abstract:

На сьогодні житлове будівництво в України знаходиться у стані спаду, але можемо зазначити, що ця діяльність має значний потенціал для подальшого свого розвитку. В країні існує багато чинників, які сприяють цьому: стійкий попит на продукцію житлового будівництва, наявні при- родні ресурси, кваліфікована робоча сила та накопичений науковий потенціал. Гальмують процеси розвитку будівельної галузі нестабільна фінансо- во-економічна ситуація в країні, недосконале законодавство, що регулює здійснення житлового будівництва, недостатнє фінансове та інформаційне забезпечення будівельного процесу, недосконале державне регулювання процесами розвитку житлового будівництва. Удосконаленням фінансування житлового будівництва та важливим елементом соціально-економічного розвитку на сучасному етапі для України є реконструкція житлового фонду, що проявляється через деякі причини: необхідність збільшення можливостей для доступності житла, поліпшення самих умов житлового фонду, забезпечення достатньої кількості житла та державна підтримки. Через обмеженість бюджетних ресурсів та переорієнтацію пріоритетів у фінансуванні на військові витрати необхідно створити механізм, який би поєднав зусилля держави та приватного сектору з фінансування житлового будівництва та реконструкції. На даний час в Україні питання фінансової підтримки як для будівництва нового житла, так і для реконструкції існуючого житлового фонду залишається актуальним. Особливо терміновим та актуальним є питання модернізації житлового фонду, оскільки у 60–80-х роках минулого століття було побудовано понад 86 тис. висотних будинків. Ця проблема набула додаткової актуальності у зв’язку з розширенням мережі ОСББ. Не можна не зазначити, що у більшості регіонів значною є частка житлового фонду із закінченим терміном експлуатації, яка знаходиться в аварійному стані.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Сінь, Яо, Р. А. Шуляр, Л. В. Салійчук та В. Г. Кваша. "СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ РЕКОНСТРУКЦІЇ АВТОДОРОЖНИХ МОСТІВ". Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, № 42 (11 лютого 2023): 315–29. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i42.34.

Full text

Abstract:

Описані конструктивно-технологічні рішення декількох найбільш розповсюджених типів збірних залізобетонних мостів, збудованих у великій кількості за першими типовими проектами в 50-60 рр. минулого сторіччя під час переорієнтації будівельної галузі країни на масове застосування збірного залізобетону. Серед них: збірні перехресно-ребристі (діафрагмові) прольотні будови з багаторядною каркасною арматурою за ТП вип. 56; плитно-ребристі (бездіафрагмові), розроблені ПІ «Союздорпроект» в 1962 р. як вдосконалення ТП вип. 56 (ТП вип. 56д-доповнення 1962 р.); розроблені в УкрдортрансНДІ (ДерждорНДІ) прольотні будови із збірних залізобетонних попередньо напружених струнобетонних балок. Представлена загальна характеристика цих типів прольотних будов, їх переваги і недоліки, номенклатура основних дефектів та пошкоджень, як результат незадовільної експлуатації, а також умови і можливості їх використання під час реконструкції і подальшої експлуатації після неї.В проблемі проектування реконструкції мостів існує повний безлад. Низькокваліфіковані, але дешеві проектувальники, не маючи досвіду проектування реконструкції, під титулом «Реконструкція» без будь-яких техніко-економічних обгрунтувань проектують повну перебудову моста за зовсім іншою конструктивною схемою та із застосуванням зовсім інших конструкцій, що тягне за собою збільшення вартості у 3-3,5 рази порівняно з реконструкцією за умови подальшого використання існуючих конструкцій в реконструйованій споруді. Це недопустимо. Перебудова моста за іншою конструктивною схемою не повинна вважатись реконструкцією, а новим будівництвом. Для типових прольотних будов необхідно розробити типові проекти реконструкції з економічно ефективними конструктивними рішеннями. Описана досить ефективна і відносно малозатратна система реконструкції мостів, розроблена і опрацьована в ГНДЛ-88 та впроваджена на багатьох об’єктах реконструкції. Її суть зводиться до розширення прольотних будов монолітною або збірно-монолітною залізобетонною накладною плитою з великими консольними звисами до 3,5…4,0 м та одночасним підсиленням балок зміною їх статичної схеми з розрізної на нерозрізну або повністю защемлену на опорах.Проблеми реконструкції мостів потрібно вирішувати комплексно за неперервного інвестиційного процесу: проект реконструкції, проект виконання реконструкції, проект майбутньої експлуатації після реконструкції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Яо Сінь, Яо Сінь, Р. А. ,. Шуляр, Л. В. ,. Салійчук та В. Г. ,. Кваша. "СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ РЕКОНСТРУКЦІЇ АВТОДОРОЖНИХ МОСТІВ". Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, № 42 (28 листопада 2023): 315–29. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i42.034.

Full text

Abstract:

Описані конструктивно-технологічні рішення декількох найбільш розповсюджених типів збірних залізобетонних мостів, збудованих у великій кількості за першими типовими проектами в 50-60 рр. минулого сторіччя під час переорієнтації будівельної галузі країни на масове застосування збірного залізобетону. Серед них: збірні перехресно-ребристі (діафрагмові) прольотні будови з багаторядною каркасною арматурою за ТП вип. 56; плитно-ребристі (бездіафрагмові), розроблені ПІ «Союздорпроект» в 1962 р. як вдосконалення ТП вип. 56 (ТП вип. 56д-доповнення 1962 р.); розроблені в УкрдортрансНДІ (ДерждорНДІ) прольотні будови із збірних залізобетонних попередньо напружених струнобетонних балок. Представлена загальна характеристика цих типів прольотних будов, їх переваги і недоліки, номенклатура основних дефектів та пошкоджень, як результат незадовільної експлуатації, а також умови і можливості їх використання під час реконструкції і подальшої експлуатації після неї. В проблемі проектування реконструкції мостів існує повний безлад. Низькокваліфіковані, але дешеві проектувальники, не маючи досвіду проектування реконструкції, під титулом «Реконструкція» без будь-яких техніко-економічних обгрунтувань проектують повну перебудову моста за зовсім іншою конструктивною схемою та із застосуванням зовсім інших конструкцій, що тягне за собою збільшення вартості у 3-3,5 рази порівняно з реконструкцією за умови подальшого використання існуючих конструкцій в реконструйованій споруді. Це недопустимо. Перебудова моста за іншою конструктивною схемою не повинна вважатись реконструкцією, а новим будівництвом. Для типових прольотних будов необхідно розробити типові проекти реконструкції з економічно ефективними конструктивними рішеннями. Описана досить ефективна і відносно малозатратна система реконструкції мостів, розроблена і опрацьована в ГНДЛ-88 та впроваджена на багатьох об’єктах реконструкції. Її суть зводиться до розширення прольотних будов монолітною або збірно-монолітною залізобетонною накладною плитою з великими консольними звисами до 3,5…4,0 м та одночасним підсиленням балок зміною їх статичної схеми з розрізної на нерозрізну або повністю защемлену на опорах. Проблеми реконструкції мостів потрібно вирішувати комплексно за неперервного інвестиційного процесу: проект реконструкції, проект виконання реконструкції, проект майбутньої експлуатації після реконструкції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Васюренко, Л. В. "Теоретичні аспекти облікової концепції нематеріальних активів". Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, № 1 (281) (14 лютого 2024): 5–10. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2024-281-1-5-10.

Full text

Abstract:

Інтелектуальна власність стає найпотужнішим економічним ресурсом, що генерує надходження економічних вигод, що гарантує платоспроможність і збереження економічного потенціалу організації, а також відповідним елементом оцінки бізнесу, об'єктом інвестування. У зв'язку з цим права на об'єкти інтелектуальної власності можуть і повинні знаходити адекватне відображення у фінансовому обліку та звітності підприємств з метою забезпечення достовірності характеристик їх фінансового становища та економічної привабливості для інвесторів. Проблемні області дослідження, серед яких важливе значення має врегулювання взаємин між суб'єктами та об'єктами інтелектуальної власності, що набуває особливої актуальності і специфіки в сучасних реаліях економічного розвитку. Юридична та економічна трактування власності у взаємозв'язку дозволяють ідентифікувати інтелектуальну власність в якості активів. На даний час актуальні питання розробки теоретичних і методологічних підходів до бухгалтерського обліку інтелектуальної власності, що дозволяють розкрити її правову природу і економічний зміст, питання створення концепції обліку інтелектуальної власності, орієнтованої на більш повне задоволення інформаційних потреб користувачів фінансової звітності. Тому в статті окреслено необхідність реконструкції у складі бухгалтерської інформації юридичної природи та економічного змісту інтелектуальної власності в її нерозривній єдності як факторів, які впливають на фінансове становище та перспективи розвитку бізнесу, що, на відміну від усталеного в практиці орієнтиру на правовий аспект, забезпечує користувачам фінансової звітності можливість всебічного аналізу економічного потенціалу. Зазначено, що основні підходи до поняття концепції обліку інтелектуальної власності, дозволяють розкрити її правову природу та економічний зміст, створення концепції обліку інтелектуальної власності, орієнтованої на більш повне задоволення інформаційних потреб користувачів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Хіменес, Христина Робертівна, Тарас Орестович Тимчій, Мар’ян Петрович Пітин, Галина Олексіївна П’ятничук та Дмитро Васильович П’ятничук. "СУЧАСНИЙ СТАН МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКОЇ СПОРТИВНОЇ ШКОЛИ ІМЕНІ АНАТОЛІЯ ДІДУХА (М. ЛЬВІВ)". Olympicus, № 1 (25 березня 2024): 178–86. http://dx.doi.org/10.24195/olympicus/2024-1.24.

Full text

Abstract:

Досвід з пошуку нових напрямів модернізації матеріально-технічного забезпечення може бути застосований дитячими спортивними організаціями різних форми власності. Це може бути вагомою ланкою подальшого ефективного розвитку сфери фізичної культури та спорту. Мета: охарактеризувати сучасне матеріально-технічне забезпечення комунального закладу дитячо-юнацької спортивної школи імені Анатолія Дідуха (м. Львів). Методи: теоретичний аналіз та узагальнення, аналізування документальних матеріалів, порівняння, методи математичної статистики. Результати. Державні спортивні установи, на балансі яких є спортивні споруди можуть отримувати пільги на використання комунальних послуг від місцевих державних адміністрацій. Останні також надають фінансові ресурси для функціонування цих споруд. Виявлено зростання бюджету ДЮСШ в поточному десятилітті згідно фактичних даних, водночас економічна криза та інфляція зрівняли закупівельну спроможність в країні загалом та зокрема для досліджуваної ДЮСШ. Сьогодні потреби щодо фінансування залишаються значними. На веслувальній базі вдалося здійснити: ремонт споруд (тренерських, роздягалень, приміщення для зберігання та ремонту інвентарю) та створення просторів; ремонт санвузлів, відновлення водопостачання та водовідведення; проведення опалення у приміщеннях бази;облаштування паркінгу під авто та автобус; освітлення території веслувальної бази; реконструкція спортзалу (у процесі); умовний поділ простору на зони: тренувальна, відпочинку (шатро, гамаки тощо), розваг (настільний теніс, бадмінтон, sup-бординг). Висновки. Витрати на матеріально-технічне забезпечення зокрема на інвентар та обладнання упродовж поточного десятиліття були в діапазоні від 0 (у 2022р.) до 5,92% (у 2020 р.), тоді як витрати на матеріали та інструменти для реконструкції та ремонту веслувальної бази, котра знаходиться на балансі школи були в межах 1,72% (2020 р.) до 4,32% (у 2023 р.). Усі інші ресурси ДЮСШ ім. Анатолія Дідуха спрямовувала на оплату праці та інші статті видатків.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

ТЕКУТ’ЄВ, Михайло. "СВІТОВІ СТАНДАРТИ ЗАХИСТУ МАЙНОВИХ ПРАВ ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ". Law. State. Technology, № 3 (25 жовтня 2024): 68–74. http://dx.doi.org/10.32782/lst/2024-3-11.

Full text

Abstract:

Метою наукової статті визначено встановлення світових стандартів захисту майнових прав переміщених осіб. Визначено, що реституція майнових прав внутрішньо переміщених осіб державами-членами має через: забезпечення ефективності відшкодування через реституцію або компенсацію (де це потрібно) вартості залишеного майна шляхом прийняття таких заходів: компенсація моральної шкоди, пов’язаної з обставинами, через які сталося або затяглося переміщення та виселення; відшкодування шкоди, завданої внаслідок переміщення та відсутності доступу до полишеного майна, як-от втрата доходу та витрати, яких не було б, якби вони не були змушені покинути свій дім; компенсація за незаконне знищення чи пошкодження нерухомого майна чи втрата значного рухомого майна, спричинені діями або бездіяльністю органів влади, до юрисдикції яких належить таке майно; заходи для допомоги та відновлення, що сприяють довготривалим рішенням, як-от створення безпечних умов, реконструкція будинків та інфраструктури в місцях, куди повертаються люди, соціальна й економічна підтримка всіх переміщених осіб, незалежно від того, чи повернуться вони у свій дім; публічне визнання органами влади відповідальності за порушення прав людини, пов’язаних із переміщенням, детальне розслідування та розголошення інформації про такі порушення, а також порушення, за які окремих винуватців потрібно притягнути до відповідальності. Зроблено висновок, що держави-члени відповідно до Резолюції ПАРЄ № 1708 (2010) мають забезпечувати ефективні засоби правового захисту та відшкодування за втрату доступу та прав на майно включені в ширші програми компенсації за неодноразові порушення прав людини. Підкреслено, що висвітлені стандарти із захисту майнових прав переміщених осіб є нормативним підґрунтям для напрацювання та поступового впровадження механізму реституції для громадян України, що постраждали внаслідок російської збройної агресії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Шао, Мейюй, та Марія Барабаш. "ІННОВАЦІЙНЕ ЗАСТОСУВАННЯ МОДИФІКАТОРІВ АСФАЛЬТОБЕТОНУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ЗМІЦНЕННЯ ФУНДАМЕНТУ В СКЛАДНИХ ГРУНТОВИХ СЕРЕДОВИЩАХ". Airport Planning, Construction and Maintenance Journal, № 3 (13 травня 2024): 78–84. http://dx.doi.org/10.32782/apcmj.2024.3.11.

Full text

Abstract:

Ця стаття висвітлює інноваційне застосування модифікаторів асфальтобетону та технологій зміцнення фундаменту в складних ґрунтових середовищах. Ми обговорюємо проблему скорочення терміну експлуатації асфальтобетонних покриттів на дорогах, мостах, аеропортах і пов’язуємо це зі збільшенням автомобільного руху та динамічними навантаженнями. Відомо, що термін служби асфальтобетонних покриттів доріг, мостів і аеропортів за останні кілька десятиліть скоротився в 2–3 рази; більше 90% матеріально-трудових та енергетичних ресурсів, що виділяються на дорожню галузь, спрямовуються не на нове будівництво, а на ремонт та реконструкцію старих асфальтобетонних покриттів. Така ситуація гальмувала розвиток мережі доріг з твердим покриттям. Ситуація ускладнюється постійним зростанням вантажопідйомності та інтенсивності автотранспорту, що призводить до значного зростання динамічних навантажень на дорожнє покриття. У цій статті детально розглядається модифікація каучуку та гумових сумішей за допомогою різних добавок, у тому числі багатостінних вуглецевих нанотрубок (MWCNT), для покращення їхніх властивостей. У ньому обговорюється, як багатошарові вуглецеві нанотрубки можна використовувати як модифікатори в різних еластомерних матрицях для підвищення міцності та термостійкості. У цій статті представлені експериментальні дослідження гумових композитів, модифікованих різними концентраціями вуглецевих нанотрубок, зосереджені на їхніх фізичних, механічних і термічних властивостях. Використання гуми, модифікованої вуглецевими нанотрубками (CNT) для асфальтобетону, було особливо досліджено, і були відзначені такі переваги, як підвищена довговічність, зниження шуму та екологічність. На характеристики модифікованого гумою асфальту впливають такі фактори, як співвідношення гума-асфальт і розмір частинок гуми. Крім того, останнім часом актуальним питанням стала реконструкція наземних споруд. Сьогодні зміна клімату, швидка урбанізація, старіння та застарілість будівель попереднього покоління поставили на порядок денний реконструкцію наземних споруд. Економічний розвиток, соціальний прогрес і поява нових технологій також забезпечили можливість для реконструкції наземних споруд у цьому складному ґрунтовому середовищі. У статті наведені конкретні рішення цієї проблеми. Підводячи підсумок, у цьому документі пропонуються рішення для зміцнення фундаменту та реконструкції конструкції тротуарів у складних ґрунтових умовах, підкреслюючи перспективність модифікованого вуглецевими нанотрубками асфальту для цих застосувань.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

L.V., Lozova. "ANALYSIS OF THE DEVELOPMENT STRATEGY OF KHERSON CITY TERRITORIAL COMMUNITY UP TO 2030." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Geographical Sciences, no. 15 (January 19, 2022): 17–26. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2021-15-2.

Full text

Abstract:

Since 2015, the PROMIS project, supported by the Ministry of International Affairs of Canada, has been implemented to strengthen Ukraine’s municipal sector, effective democratic governance, and accelerate the country’s economic development. This project has become a prototype of modern Strategies for the development of cities and territorial communities of Ukraine. Its main aspects were the transformation of each of the development strategies, which were specially developed in accordance with each territorial community of Ukraine. The key development goals were: economic growth of the region; socio-political protection of the population; urban and demographic growth; labor market reform and competitiveness of labor resources; decentralization of power.The article analyzes the Strategy for the Development of the Kherson Territorial Community until 2030 through the prism of theories and concepts of urban development and in the context of implementing the Sustainable Development Goals until 2030 (in particular, CRS 11 “Make cities and towns open, safe, stable, modern”). The economic development of the regions is focused on small and medium-sized businesses, which is why a number of reforms have been introduced, which include: reform, taxation and business transparency. Promoting the development and formation of small and medium-sized businesses within the region. Due to the received taxes from small and medium business, each of the regions individually develops its business infrastructure. The example of Kherson region is: reconstruction and improvement of port facilities, modernization of educational institutions, cultural and historical heritage sites, improvement of transport arteries, laying of new asphalt pavement, reconstruction of the Black Sea recreational area to develop competitive tourism in the region. The obligatory point of each strategic plan was the ecological balance of the region and its socio-economic stability. Improving the quality of life in the region. Development of partnerships in economic, trade and cultural and tourist areasKey words: strategy, development, Kherson city, territorial communities, urban planning. Із 2015 року для зміцнення муніципального сектору України, ефективного демократичного врядування та прискорення економічного розвитку країни було впроваджено проект «ПРО-МІС», який створено за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади. Саме цей проект став прототипом сучасних Стратегій розвитку міст та територіальних громад України. Головними його аспектами стали трансформації кожної зі стратегій розвитку, що були спеціально розроблені у відповідності для кожної територіальною громади України. Ключовими цілями розвитку стали: економічний зріст регіону; соціально-політичний захист населення; урбаністичне та демографічне зростання; реформа ринку праці та конкурентоспроможність трудових ресурсів; децентралізація влади.У статті через призму теорій і концепцій урбаністичного розвитку і в контексті реалізації Цілей сталого розвитку до 2030 року (зокрема, ЦРС 11 «Зробити міста та населенні пункти відкритими, безпечними, стабільними, сучасними») здійснено аналіз Стратегії розвитку Херсонської територіальної громади до 2030 року. Економічний розвиток регіонів орієнтується на малий та середній бізнес, саме для цього було запроваджено низку реформ, які в себе включають: реформування, оподаткування та прозорість бізнесу, сприяння розвитку та становленню малого та середнього бізнесу в межах регіону. За рахунок отриманих податків з малого та середнього бізнесу кожен із регіонів індивідуально розвиває свою бізнес-інфраструктуру. На прикладі Херсонщини це: реконструкція та удосконалення порто-вих об’єктів, модернізація закладів освіти, об’єктів культурної та історично-природної спадщини, покращення транспортних магістралей, прокладання нового асфальтного покриття, реконструкція причорноморської рекреаційної зони з метою розвитку конкурентноспроможного туризму в регіоні. Обов’язковим пунктом кожного стратегічного плану стала екологічна збалансованість регіону, його соціально-економічна стабільність, підвищення рівня якості життя в регіоні, розвиток партнерських відносин в економічному, торгівельному та культурно-туристичних напрямках Ключові слова: стратегія, розвиток, місто Херсон, територіальні громади, урбаністика.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Vysotska, Natalia, Andrii Kalashnikov, Svitlana Sydorenko, Serhii Sydorenko та Vadym Yurchenko. "Екосистемні послуги полезахисних лісових смуг як основа компенсаційних механізмів їхнього створення та утримання". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 22 (10 червня 2021): 199–208. http://dx.doi.org/10.15421/412118.

Full text

Abstract:

 Досліджено основні переваги та проблеми екосистемних послуг, які надають полезахисні лісові смуги (ПЛС). Здійснено економічну оцінку екосистемних функцій ПЛС за двома групами послуг: забезпечення; регулювання та обслуговування. За попередньою еколого-економічною оцінкою, в Україні вартість корисних функцій, які надають ПЛС, становить 39,8 млрд грн / рік. Частка послуг забезпечення становить 0,3%, послуг регулювання та обслуговування – 99,7%. Встановлено, що вартість матеріальних ресурсів ПЛС становить близько 117,3 млн грн/рік. За умови впровадження сучасних економічно-рентабельних практик створення ПЛС, вартість матеріальних ресурсів потенційно можна збільшити на 60-70%. Вартість кисню, що виділяють ПЛС, оцінена за гуртовими цінами і становить 16,7 млрд грн/рік. Внаслідок впливу ПЛС, збільшення вартості сільськогосподарської продукції щорічно становить близько 17,3 млрд грн/рік. Компенсаційні механізми запровадження заходів зі створення та утримання полезахисних лісових смуг можуть містити прямі державні виплати та податкові стимули, а також прямі приватні виплати. Схеми оплати таких заходів можуть містити компенсацію вартості поглинутого вуглекислого газу, зниження податкового навантаження, пільгове кредитування проєктів створення та реконструкції ПЛС, які охоплюють використання рослин-медоносів або лікарських рослин, відшкодування вартості садивного матеріалу тощо.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

РАЧКЕВИЧ, В. С., В. Г. КВАША та Л. В. САЛІЙЧУК. "КОМПЛЕКСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАЛІЗОБЕТОННОЇ БАЛКОВОЇ ПРОЛЬОТНОЇ БУДОВИ МОСТА ПІД ЧАС ЇЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ". Наука та будівництво 16, № 2 (2019): 68–77. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v16i2.39.

Full text

Abstract:

Представлені конструктивні рішення реконструкції залізобетонної прольотної будови автодорожнього моста за типовим проектом ТП вип. 56. Реконструкція включала розширення габариту прольотної будови та забезпечення її вантажопідйомності за вимогами чинних норм проектування нових мостів. Для розширення габариту застосована розроблена Галузевій науково-дослідній лабораторії № 88 НУ «Львівська політехніка» конструкція монолітної залізобетонної накладної плити. Одночасно з влаштуванням накладної плитивиконане підсилення головних балок найменш затратним способом – зміною статичної схеми з балкової вільнообпертої на защемлену на опорах.Зважаючи на новизну прийнятих конструктивних рішень реконструкції, проведені комплексні експериментальні дослідження прольотної будови під час її реконструкції: 1-й етап – в існуючому стані після видалення елементів облаштування мостового полотна, тобто при мінімальному постійному навантаженні; 2-й етап – після зміни статичної схеми з вільнообпертої на защемлену на опорах; завершальний етап – після включення в роботу з існуючими балками залізобетонної накладної плити та завершення реконструкції.Проведені комплексні дослідження підтвердили техніко-економічну доцільність прийнятих конструктивних рішень та можливість експлуатації реконструйованої споруди без обмежень нормованої вантажопідйомності з дотриманням вимог чинних норм із проектування нових мостів. В цілому реконструйований міст придатний для подальшої експлуатації на нормовані тимчасові навантаження А15 і НК-100, а також підтверджує можливість продовження терміну експлуатації реконструйованих мостів за ТП вип. 56, співставного з новими мостами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

КОВБАТЮК, Георгій Олександрович. "РЕСПУБЛІКА КОРЕЯ: ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТА ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ". Economic Synergy, № 3 (29 вересня 2023): 85–97. http://dx.doi.org/10.53920/es-2023-3-6.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано досвід економічного зростання економіки Республіки Корея після військових конфліктів та обґрунтовано можливість його використання для відбудови економіки України. Його застосування може допомогти Україні у післявоєнній відбудові та дати поштовх у розвиненні технологічної та економічно потужної держави. Досліджено історичний та економічний аспекти розвитку Республіки Корея в різні періоди часу, хронологія яких обумовлена військовими конфліктами. Визначено, що після корейської війни для надання економічної допомоги Південній Кореї було створено Агентство ООН з реконструкції Кореї (UNKRA), більшу частину коштів якого надали США. Діяльність UNKRA припинилася в 1958 році, але надзвичайна допомога ООН та допомога від інших міжнародних добровільних організацій продовжувалася. Головним ключовим фактором успішної відбудови Південної Кореї стало далекоглядне керівництво, яке прийшло після війни і реалізувало низку амбітних планів економічного розвитку, відомих як «Диво на річці Хан». Ці плани передбачали розвиток індустріалізації, зростання за рахунок експорту та розвитку освіти. Уряд впроваджував політику, спрямовану на відбудову інфраструктури країни, відродження промисловості та розвиток людського капіталу. Були залучені іноземні інвестиції, створено експортно-орієнтовані галузі та відбувся розвиток культури інновацій і підприємництва, що заклало основу для економічної трансформації країни й проклало шлях до її майбутнього успіху. Відбудова економіки Південної Кореї, яка перетворилася у високотехнологічну індустріальну державу, є яскравим прикладом ефективної економічної політики і заслуговує на уважне вивчення з боку України. Особливої актуальності цьому надає той факт, що на сьогодні Республіка Корея є активним гравцем у глобальному економічному і політичному просторі і досягла значних результатів в цьому напрямі розвитку. Досвід Південної Кореї надає цінну інформацію для країн, які прагнуть подолати виклики післявоєнної відбудови та досягти сталого розвитку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Покровська, Н. М. "Концептуальні засади післявоєнного відновлення України, економічні аспекти". Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, № 4 (274) (10 листопада 2022): 41–47. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2022-274-4-41-47.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена повоєнному відновленню економіки України в умовах глобалізаційних змін світової економіки, спрощених безпрецедентною агресією Росії. Конкретизовано основні концептуальні засади моделювання напрямів відбудови економіки країни з подальшим вступом України до Європейського союзу. Сформульовано авторський підхід до розуміння властивостей та особливостей стадій повоєнної відбудови, які мають бути основною складовою соціально-економічної системи модернізованої країни. Автор вважає, що необхідно враховувати не тільки попередній досвід відбудов, де за основу моделювання покладено ієрархічність і комунікативність, але й сучасний цифровий вплив на економічні явища. У статті проаналізовано попередній досвід грантових допомог постраждалим країнам, а також проілюстровано економічнізміни, які відбулися в країні після російського вторгнення.Виокремлені основні складові, що характеризують ефективність програмпіслявоєнного відновлення з економічної кризи. Через брак прозорих механізмів реалізації реформ економічних процесів, ми звертаємоокрему увагу, на вирішення цього питання, через залучення процесів цифровізації суспільства. Стрімкийрозвитокцифрових послуг в економіці потребуватимерозробкисистеми запобігання та нейтралізації ризиків, створеннявідповідної нормативно-правової бази в цій сфері, що є основним важелем при подоланні корупції, яка є однією з головних перешкод при повоєнній відбудові. При відбудові, стадії післявоєнної реконструкції повинні бути максимально ефективні та викликати довіру суспільства й міжнародних донорів, а особливо маючи зелений шлях до вступу у ЄС. Зауважено, що на сьогодні вже проводиться постійна підтримка міжнародним співтовариством тавиділяються кошти для зменшення зовнішнього фінансового тиску на Україну, поліпшення її платіжного балансу та забезпечення бюджетних потреб, а також підсилення її позиції за валютними резервами. Виходячи з сучасного стану української економіки в процесі глобалізаційних змін та подальшого вступу України до Європейського союзу запропоновано заходи щодо її вдосконалення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Kuzheliev, Mykhailo, та Alina Nechyporenko. "ВПЛИВ МОНЕТАРНИХ ІНСТРУМЕНТІВ НА РИНОК ПРАЦІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 12 (2023): 135–43. https://doi.org/10.32750/2023-0210.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто питання щодо впливу монетарних інструментів на ринок праці України в умовах війни. Проаналізовано рівень безробіття в Україні впродовж 2013-2022 рр. та зроблено висновки про тенденцію до його зростання, що яскраво прослідковується у 2020 році через поширення пандемії COVID-19 та у 2022 році через повномасштабне вторгнення рф. Окреслено наслідки для національного ринку праці, до яких призвела військова агресія рф. Зазначено, високий рівень безробіття не дозволяє національній економічній системі ефективно використовувати трудовий потенціал для вирішення питань соціально-економічного розвитку та негативно впливає на економічну спроможність держави. Представлено динаміку реальної заробітної плати та реального наявного доходу населення за 2013–2022 рр. Визначено, що ключовою проблемою, яку треба вирішувати терміново стає перетворення існуючої системи організації ринку праці на позитивний потенціал соціально-економічного відновлення країни. А це передбачає ґрунтовний аналіз негативних внутрішніх та зовнішній факторів, які чинять вплив на фінанси домогосподарств, підприємств та держави, тобто несуть пряму загрозу економічній безпеці України. Встановлено, що центральним завданням для уряду під час повоєнної відбудови країни має стати збільшення зайнятості населення. Велику роль в цих процесах можуть зіграти саме монетарні інструменти, особливо в контексті створення нових робочих місць. Це буде сприяти реконструкції економічної системи через зростання купівельної спроможності населення та скороченню кількості бідних громадян. Обґрунтовано, що на ринку праці слід принципово змінити парадигму фінансування та нормативно-правового регулювання. Для того, щоб ефект на ринку праці мав довгостроковий позитивний характер монетарні інструменти мають застосовуватися доволі тривалий час.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Шубалий Олександр та Лучечко Юрій. "ОЦІНКА РОЗВИТКУ СОЦІО-ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ ПОЛЬЩІ ТА УКРАЇНИ ЗА ГРУПАМИ ІНДИКАТОРІВ СВІТОВОГО РОЗВИТКУ". Економічний форум 1, № 3 (2022): 25–38. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-3-4.

Full text

Abstract:

У статті узагальнено питання оцінки розвитку соціо-еколого-економічних систем Польщі та України на основі груп індикаторів світового розвитку. Основною метою дослідження є проведення порівняльної оцінки розвитку соціо-еколого-економічних систем Польщі та України за групами індикаторів світового розвитку, які поширює Світовий банк, а також виявлення основних елементів соціо-еколого-економічних систем, на які були спрямовані реформи в Польщі для врахування позитивного досвіду у процесі формування політики повоєнної відбудови України та прискорення європейської інтеграції. Вивчення наявних баз статистичних даних (ООН, Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Євростату, Європейського банку реконструкції та розвитку) свідчить про те, що багато індикаторів, які пропонують ці інституції є ідентичними, але є також і ряд відмінностей обчислення та представлення ряду показників. Актуальність даного дослідження полягає в тому, що важливе значення має вибір найбільш прийнятного джерела отримання даних відповідно до завдань, які поставлені перед дослідником. Виявлено, що для оцінки розвитку соціо-еколого-економічних систем, крім традиційних трьох груп показників (соціальних, економічних та екологічних), які випливають з самої назви даної системи, можна виділяти додаткові групи, які доповнюватимуть або уточнюватимуть змістовно-смислове навантаження, яке має дане поняття відповідно до теорії систем. Дослідження проведено в такій логічній послідовності: формування зведеної таблиці індикаторів розвитку Польщі та України, проведення порівняльного аналізу та оцінки цих показників; виявлення відхилень, обґрунтування висновків та пропозицій для подальшого врахування досвіду. Масив статистичних даних охоплює наявні офіційні дані Польщі та України за десятилітні періоди починаючи з 1990 року (перед початком ринкових реформ). Об’єктом дослідження є соціо-еколого-економічні системи Польщі та України. У статті представлені результати порівняльної оцінки розвитку соціо-еколого-економічних систем Польщі та України, яка показала, що для України потрібно зробити правильні висновки з негативного досвіду попередніх ринкових реформ та взяти до уваги успішний досвід Польщі щодо залучення додаткових прямих іноземних інвестицій, відновлення промислового виробництва, стимулювання розвитку прогресивних технологій, освіти і науки, розвитку експортно орієнтованих галузей тощо. Дослідження емпірично підтверджує, що Польща досягнула вищого рівня розвитку соціо-еколого-економічної системи, ніж Україна за рахунок проведення ефективних ринкових реформ. Результати дослідження можуть бути корисними для формування політики повоєнної відбудови економіки України на основі врахування польського досвіду проведення ринкових реформ до та після вступу до ЄС.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Приступлюк, Богдан Олегович. "ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНДУСТРІАЛЬНИХ ЗОН У БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЖИТЛОВІ КОМПЛЕКСИ: МІЖНАРОДНИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД". Airport Planning, Construction and Maintenance Journal, № 1 (23 квітня 2025): 111–16. https://doi.org/10.32782/apcmj.2025.1.13.

Full text

Abstract:

У сучасних умовах швидкої урбанізації та економічних трансформацій багато міст стикаються з проблемою раціонального використання занедбаних індустріальних територій. Значна частина цих просторів, які раніше використовувалися для промислових потреб, поступово втрачають своє функціональне значення через зміну економічної структури, впровадження нових технологій і перенесення виробничих потужностей за межі міських агломерацій. У зв’язку із цим усе більшої актуальності набуває питання ревіталізації та реновації індустріальних зон із метою їхньої інтеграції в сучасне міське середовище. У цій статті розглядається процес трансформації колишніх промислових територій у багатофункціональні житлові комплекси на основі міжнародного й українського досвіду. Висвітлюються ключові принципи та стратегії ревіталізації, що передбачають адаптивне повторне використання будівель, створення змішаних функціональних просторів, розвиток сталої інфраструктури та збереження історико-культурної спадщини. Особлива увага приділяється соціально-економічним і екологічним аспектам цих перетворень, які відіграють важливу роль у формуванні гармонійного та комфортного міського середовища. Стаття аналізує досвід реалізації успішних реноваційних проєктів у таких містах, як Лондон (район King’s Cross), Гамбург (HafenCity), Нью-Йорк (Hudson Yards), Париж (район La Défense) та ін. Ці приклади демонструють різні підходи до перетворення індустріальних зон на сучасні житлові, офісні та громадські простори з урахуванням принципів сталої урбаністики, екологічної безпеки та соціальної інклюзії. Окремий розділ присвячений аналізу українського досвіду реновації промислових територій у таких містах, як Київ, Львів, Дніпро та Харків. Розглядаються конкретні кейси, включно з трансформацією території заводу «Арсенал» у Києві, реконструкцією річкового порту в Дніпрі та створенням інноваційних технологічних парків у Львові. Визначаються основні виклики, які стоять перед Україною в процесі реалізації таких проєктів, зокрема законодавчі обмеження, потреба в залученні інвестицій, екологічна реабілітація забруднених територій та інтеграція нових житлових кварталів у загальну міську інфраструктуру. Дослідження базується на аналізі наукових публікацій, аналітичних звітів міжнародних організацій, статистичних даних і реальних проєктів реновації. Отримані результати можуть бути корисними для міських планувальників, архітекторів, девелоперів, інвесторів і представників органів місцевого самоврядування, які займаються питаннями розвитку міських територій. На основі проведеного аналізу сформульовано рекомендації щодо впровадження ефективних механізмів ревіталізації промислових зон в Україні з урахуванням міжнародного досвіду. Запропоновано комплексні підходи до інтеграції реноваційних проєктів у загальну стратегію міського розвитку, що дасть можливість створювати комфортне, екологічно безпечне й економічно ефективне міське середовище для мешканців.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Гаврилюк, Іванна. "ПЕРСПЕКТИВИ ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО ФІНАНСОВОГО ПОТОКУ В УКРАЇНІ ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ ВІЙНИ". Сталий розвиток економіки, № 2 (53) (2 травня 2025): 405–10. https://doi.org/10.32782/2308-1988/2025-53-56.

Full text

Abstract:

Попри складні умови війни, Україна залишається привабливою для іноземних інвесторів, оскільки інвестиції можуть стимулювати економічне зростання, створення нових робочих місць та впровадження сучасних технологій. Іноземні інвестори шукають можливості для вкладення в сектори, що здатні забезпечити високий прибуток і конкурувати на світовому ринку. У майбутньому Україна повинна зосередити зусилля на підтримці позитивних відносин з країнами-інвесторами та залученні додаткових фінансових ресурсів для відновлення після війни. Для цього необхідно фокусуватися на пріоритетах, таких як реконструкція інфраструктури, розвиток ключових галузей економіки, вдосконалення правової системи, спрощення регулювання бізнесу, а також створення прозорих та стабільних умов для ведення бізнесу в країні. Важливим аспектом є також забезпечення підтримки інвесторів на всіх етапах реалізації проектів, що дозволить збільшити їхню впевненість у довгострокових перспективах. Крім того, успішна інтеграція України в міжнародні фінансові та економічні структури забезпечить стабільний потік інвестицій і дозволить прискорити відновлення країни.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Геєць, В. "РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ СОЦІАЛІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ ТА У ПОСТ-СТАБІЛІЗАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ". Science and Innovation 19, № 6 (2023): 3–18. http://dx.doi.org/10.15407/scine19.06.003.

Full text

Abstract:

Вступ. Війна 2022—2023 рр. з поки що незрозумілими термінами її закінчення, спричинила в Україні широкоформатні умови нестабільності у більшості, якщо не у всіх сферах життєдіяльності суспільства, держави, населення.Проблематика. Дослідження, зокрема й соціологічного характеру таких змін, дають підстави говорити про наявність суттєвої трансформації «укорінених» у довгостроковому відношенні культурологічних вимірів українського суспільства, зокрема, таких як дистанція влади та індивідуалізм на фоні значного підвищення довіри до влади, міжособистісної довіри, зниження фінансових вимог до життя тощо. Через зміни такого характеру відбулася реструктуризація процесів соціалізації населення України на фоні збігу особистих і суспільних інтересів. Мета. Дослідити причини та за яких умов пост-стабілізаційного періоду відновлення та реконструкції, зокрема економіки, не виникатимуть довоєнні протиріччя і не відбуватиметься падіння довіри до влади.Матеріали й методи. Використано матеріали та дані статистичних спостережень Державної служби зайнятості, Державного комітету статистики України, міжнародних та національних соціологічних обстежень; застосовано методи: абстрактно-логічний, монографічний, статистичних та соціологічних спостережень, порівняльний, балансовий,графічний.Результати. Охарактеризовано складові соціальної та економічної політики, що спрямовані на трансформаціюпроцесів формування соціалізації населення з тим, щоб забезпечити соціальний і економічний прогрес у довгостроковій перспективі, використавши вікно можливостей, що відкривається і буде залишатися певний час у повоєнних умовах.Висновки. Загроза формування так званої «культури бідності» як одного із можливих процесів соціалізації в повоєнних умовах розвитку має розглядатися в економічній політиці як засаднича форма життєдіяльності через інтеріоризацію можливостей, які розширюють соціальну базу і мотивують до праці шляхом підвищення інтересів населення до більш високого рівня задоволення потреб.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Жилінков, Олесандр. "МЕТОД ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНИХ ЗБИТКІВ ТРАНСПОРТНІЙ ІНФРАСТРУКТУРІ І МІСЬКИЙ МЕРЕЖІ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ВАНТАЖНИХ АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ". Наука та виробництво, № 24 (9 грудня 2022): 285–91. https://doi.org/10.31498/2522-9990242021250847.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто актуальні питання оцінки загальних економічних втрат від здійснення вантажних автомобільних перевезень. Запропоновано метод оцінки економічних збитків транспортній інфраструктурі і міській вулично-дорожній мережі при здійсненні вантажних автомобільних перевезень з урахуванням всіх витрат і величини шкоди, що завдається. В основу розробки прийняті окремі методи і методики розрахунків, які використовуються в європейських країнах і країнах СНД. Метод кількісної оцінки являє собою сукупність окремих економічних розрахунків різних витрат і сум збитків. Проведено оцінку та виконано ряд попередніх розрахунків з визначення витрат на ремонти, відновлення, реконструкцію, утримання та експлуатацію дорожнього господарства, на ремонт, відновлення рухомого складу, збитку через зменшення його продуктивності, збитку від аварійності на дорогах і витрат на ліквідацію наслідків ДТП, наведених екологічних збитків. До наукової новизни слід віднести те, що вперше запропоновано укрупнений метод розрахунку (кількісної оцінки) сумарного збитку, який наноситься вантажним автомобільним транспортом інфраструктурі і транспортній мережі регіонів, промислових вузлів, міст та інших населених пунктів. Практична значимість полягає в тому, що метод кількісної оцінки дозволить об'єктивно оцінювати економічні збитки, витрати і втрати в системах вантажних автомобільних перевезень. Впровадження запропонованих розробок сприятиме вибору більш ефективних варіантів організації перевезень, застосуванню більш раціональних типів рухомого складу, повному або частковому виключенню шкідливого впливу автомобільного транспорту

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Хорольський, Михайло. "Стратегія виживання підприємства у кризових умовах". InterConf, № 40(183) (20 грудня 2023): 532–40. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.12.2023.052.

Full text

Abstract:

В статті наведені основні заходи керівництва державного підприємства «Дніпропетровський філіал Всесоюзного науково-дослідного інституту еластомерних матеріалів і виробів» щодо його виживання в кризових умовах після розпаду колишнього СРСР. До розпаду підприємство займалося розробкою гумотехнічних виробів переважно для об’єктів ракетно-космічної техніки і їх складових частин. З цього напрямку діяльності у підприємства проблем замовлень і фінансування не було. Але після розпаду наступила економічна криза, заборгованість з виплати заробітної плати сягнула п’яти місяців. Вжиті керівництвом заходи щодо пошуку нових сфер діяльності за рахунок диверсифікації допомогли вийти з економічної кризи, погасити заборгованість з виплати заробітної плати, зберегти науково-технічний потенціал та забезпечити подальший розвиток підприємства. Так, використовуючи свій досвід і знання, підприємство здійснило цілу низку розробок гумотехнічних виробів для будівництва тунелів метрополітену, для комплектації нового танка Т-80УД, будівництва і реконструкції шляхопроводів, використовуючи гумоармовані опорні частини, для комунального транспорту, суднобудівної промисловості тощо.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Виговська, Валентина, Жанна Дерій, Ірина Кичко, Вікторія Маргасова, Алла Холодницька та Анатолій Приступа. "ПРОБЛЕМИ АНТРОПОТЕХНОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ГІДРОСФЕРУ В КОНТЕКСТІ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ВОДОКОРИСТУВАННЯ: ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 47 (2022): 341–51. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.6.47.2022.3939.

Full text

Abstract:

У статті визначені ключові фактори антропотехногенного впливу на гідросферу. Систематизовано фінансово-кредитні інструменти регулювання впливу на гідросферу. Зазначається, що посилений негативний вплив на водні ресурси та нераціональне природокористування спричиняють виснаження запасів питної води, зниження рівня трудового потенціалу, скорочення тривалості життя, стрімкий демографічний спад, інтенсифікацію міграційних процесів; підвищують рівень актуальності вирішення критичних соціально-економічних проблем збереження навколишнього середовища та природних ресурсів, безпеки водокористування з метою задоволення потреб сучасного та наступних поколінь. Авторами систематизовані компоненти та складові еколого-економічної безпеки водокористування. Зазначається, що загрозами безпеці водокористування є забруднення водних об'єктів скотомогильниками, відходами виробництва, зливовими та талими водами, вирубування лісів, розорювання земель, забудова житловими та промисловими об'єктами прибережних територій, діяльність підприємств житлово-комунального господарства, порушення режимів експлуатації водозаборів тощо. Дослідження проведені за даними Чернігівської області. Зокрема, вивчена гідрографічна мережа області, основні підприємства-водокористувачі, а також підприємства-забруднювачі водних ресурсів, проаналізовано загальний забір води, фактори впливу на екологічний стан поверхневих вод області, обґрунтовані основні проблеми при очищенні зворотних вод. Запропоновано з метою раціоналізації водокористування в Чернігівській області (у межах Програми охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області на 2021-2027 роки) сукупність заходів, спрямованих на нейтралізацію негативних екологічних та соціально-економічних наслідків антропотехногенного впливу, зокрема проведення паспортизації водних об`єктів області, реконструкції очисних споруд, гідротехнічних споруд та водойм; будівництво локальних очисних/мініочисних споруд, елементів каналізаційних систем (колекторів, насосних станцій, мереж), облаштування джерел та криниць.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Луців, Р. С., О. М. Кузьменко та О. В. Яценко. "РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУЦІЙ В СТАБІЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ". Цифрова економіка та економічна безпека, № 3 (12) (27 травня 2024): 19–25. http://dx.doi.org/10.32782/dees.12-4.

Full text

Abstract:

У статті розглядається значення міжнародних фінансових інституцій (МФО) у стабілізації економіки України. На тлі економічної нестабільності та проблем, з якими стикається Україна, це дослідження заглиблюється в багатогранний внесок міжнародних фінансових організацій. Завдяки комплексному аналізу ролі таких установ, як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), у статті досліджується, як їх фінансова допомога, політичні поради та ініціативи з розбудови потенціалу вплинули на економічну стабільність України. Спираючись на емпіричні дані та тематичні дослідження, стаття містить уявлення про динаміку розвитку відносин між Україною та міжнародними фінансовими організаціями, висвітлюючи як виклики, так і можливості для підвищення економічної стабільності та стійкості в регіоні. Розуміння ролі МФО у стабілізації національної економіки вимагає вирішення ряду наукових і практичних завдань, включаючи аналіз політики, управління ризиками, сталий розвиток, реформу управління та глобальну співпрацю. Практична цінність статті полягає в дослідженні ролі міжнародних фінансових інституцій у стабілізації економіки України. Розуміння того, як міжнародні фінансові установи сприяють стабілізації економіки України, допомагає сформулювати ефективні стратегії управління економічними проблемами, такими як коливання валют, бюджетний дефіцит і управління боргом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Hulai, Vasyl, Serhii Nikolaiev та Valeriia Yelshynova. "ДОСЛІДЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ НА ПРИКЛАДІ КРАЇН З ПЕРЕХІДНОЮ ЕКОНОМІКОЮ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (8) (26 листопада 2020): 276–93. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-02-276-293.

Full text

Abstract:

У вступі розкрито актуальність теми дослідження та сформульована наукова проблема. Проведено аналіз основних публікацій та досліджень. Сформульовано мету та поставлено основні дослідницькі завдання роботи. Описано методику дослідження системи міжнародних відносин та одного з явищ сфери міжнародних економічних відносин – інвестиційна привабливість. Основну частину статті становить дослідження та опис категорії приватні іноземні інвестиції та їх роль, значення для країн з перехідною економікою. Світова практика неодноразово доводила доцільність використання прямих іноземних інвестицій як одного з ключових елементів економічного та соціально-політичного розвитку держави. Країни- резиденти, що отримали фінансування від іноземних компаній, міжнародних інституційних установ або ж країн акумулювали дані активи з метою подальшого покращення виробничих потужностей, розвитку науково-технічної бази, погашення зовнішнього боргу тощо. Дані дії прямо чи опосередковано позитивним чином вплинули на добробут країн. Особлива увага звертається на проблему взаємозалежності економічного зростання національної економіки та прямих іноземних інвестиції, яка досі не втратила своєї актуальності, особливо для країн з перехідною економікою. Інвестиційна привабливість для останніх є має фундаментальне значення при створенні порядку денного. Особи, що приймають рішення щодо інвестування тих чи інших проектів мають свої системи координат. Однак, в контексті міжнародних відносин до головних критеріїв відносять інституційні, економічні, фінансові та соціально-політичні чинники. Для більш ширшого розкриття та дослідження проблеми була змодельована ситуація, за якої один з інституційних інвесторів, а саме Європейський банк реконструкції та розвитку, застосовуючи багатокритеріальний порівняльний аналіз обирає одну з трьох інвестиційно привабливих країн з перехідною економікою. Пошук рішення відбувався завдяки застосуванню математичних методів оцінювання та прикладних програм. Критерії, що порівнювались мали як якісний, так і кількісний характер, а тому, особа, що приймає рішення, за даної покладалась на власне суб’єктивне бачення ситуації, за наявності знань та досвіду визначала їх роль та значимість виводячи тим самим оптимальне рішення в досліджуваній області. Важливим є також й те, що спочатку було проведено обрахунки згідно першої категорії даних – макроекономічні показники країн, далі згідно другої – показники економічної свободи. Вихідні результати згідно двох перших обрахунків відрізнялись та не надали одностайного рішення. Оптимальний варіант було знайдено тільки після уніфікації обох систем. На завершення, автори аналізують переваги та недоліки застосованого методу, надають рекомендації для країни, що отримала найменше значення. Розуміння та послідовне усунення негативних факторів, які зменшують інвестиційну привабливість зміцнить та покращить міжнародне економічне положення. Отже, довгострокові капіталовкладення в національні господарства є однією з форм здійснення міжнародної політики. Інвестування є двостороннім процесом, а тому країні-резиденту необхідно зважати та рівень власної інвестиційної привабливості, максимізуючи позитивні якості та мінімізуючи негативні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Дорош В.Ю. та Московчук А.Т. "ОЦІНКА ФІНАНСУВАННЯ РЕКОНСТРУКЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ КРАЇН ЄВРОПИ У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, № 21(83) (2025): 80–91. https://doi.org/10.36910/2707-6296-2024-21(83)-8.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню фінансування реконструкції соціальної сфери країн Європи після Другої світової війни. Соціальна сфера, яка охоплює охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, будівництво житла, культуру, побутове обслуговування потребувала значних ресурсів для відновлення. Джордж Кетлет Маршалл у червні 1947 р. запропонував країнам Європи, що зазнали втрат, у тому числі інфраструктурних, використовуючи власний потенціал, зважаючи на територіальні особливості та інфраструктурні втрати у війні, сформувати програму відновлення за сприяння США (План Маршалла). План Маршалла надав країнам Західної Європи значні фінансові ресурси для відновлення та модернізації. Програма передбачала не лише фінансову підтримку, але й сприяла економічному зростанню, зміцненню інституцій і поліпшенню міждержавних зв’язків у регіоні. У статті проведено кластерний аналіз отриманої фінансової допомоги, що дозволив ідентифікувати три основні групи країн-реципієнтів на основі обсягів отриманих коштів та стратегічної значущості. Виявлено, що країни з високим рівнем допомоги, зокрема Велика Британія та Франція, досягли значного прогресу у відновленні соціальної інфраструктури та посиленні політичної стабільності. Країни із середнім рівнем допомоги, такі як Німеччина, Італія та Нідерланди, змогли відновити економіку та соціальні послуги, що забезпечило їм стійке економічне зростання в довгостроковій перспективі. Країни з низьким рівнем допомоги отримували базову підтримку для стабілізації економіки, що забезпечило мінімальні умови для інтеграції у нову післявоєнну політичну структуру Європи. У підсумку стаття висвітлює, що післявоєнна модернізація соціальної інфраструктури сприяла формуванню європейської моделі добробуту, яка до сьогодні забезпечує соціальну стабільність і високий рівень життя. Досвід повоєнного відновлення показує, що ефективне управління державними і міжнародними ресурсами у кризові періоди має вирішальне значення для довгострокового розвитку та стійкості соціальних інституцій. Міжнародна підтримка та інвестиції в соціальну інфраструктуру є важливими елементами для досягнення економічної та соціальної стабільності, забезпечення якості життя та довготривалого розвитку суспільства. Цей досвід може бути використаний в повоєнній реконструкції соціальної сфери в Україні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Kruhlov, V. V. "ДЕРЖАВНІ КОРПОРАЦІЇ ЯК КЛЮЧОВИЙ ІНСТРУМЕНТ У РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ". Public administration and social work 1 (11 грудня 2024): 11–16. https://doi.org/10.32782/3041-1319/2024-1-2.

Full text

Abstract:

У статті розглядається роль державних корпорацій як ключових інструментів реалізації державної політики у сфері транспортної інфраструктури. Дослідження зосереджено на аналізі діяльності державних корпорацій у розвитку та модернізації транспортних мереж в умовах зростаючого попиту на якісну та стійку інфраструктуру. Проблематика полягає у необхідності подолання розриву між потребами в розвитку сучасної транспортної інфраструктури та обмеженими бюджетними можливостями. Мета роботи полягає у дослідженні державних корпорацій як інструментів реалізації державної політики у сфері транспортної інфраструктури та розробці пропозицій щодо підвищення їх ефективності. Результати дослідження показують, що державні корпорації мають значний потенціал у розвитку транспортної інфраструктури, особливо в таких напрямках, як створення нових об’єктів та реконструкція існуючої інфраструктури. Ефективність їх діяльності залежить від чітко визначених параметрів співпраці, розподілу ризиків та інноваційних механізмів фінансування. Запропоновано підхід до оцінки діяльності державних корпорацій як інструментів реалізації державної політики у сфері транспортної інфраструктури, що враховує сучасні виклики, інноваційні механізми фінансування та управління ризиками, а також пропонує адаптивні стратегії для забезпечення довгострокової стійкості інфраструктурних проєктів в умовах економічної нестабільності. Рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності державних корпорацій у сфері транспортної інфраструктури включають удосконалення нормативно-правової бази, впровадження прозорих структур управління, диверсифікацію джерел фінансування та стимулювання інновацій. Наголошується на необхідності адаптивного підходу до управління інфраструктурними проєктами, особливо в умовах економічної нестабільності та воєнного стану. Підкреслено важливість врахування соціально-економічних та екологічних показників для забезпечення довгострокової стійкості проєктів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Стендер, Світлана, Оксана Булкот, Олеся Ястремська, Володимир Саєнко та Юлія Перегуда. "ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ". Financial and credit activity problems of theory and practice 2, № 55 (2024): 333–45. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.55.2024.4328.

Full text

Abstract:

Це дослідження має на меті проаналізувати безпосередній вплив цифрової трансформації на ключові економічні та соціальні сегменти в Україні. Це підкреслює критичну роль адаптованих цифрових рішень у підтримці економічної життєздатності. Розвідка зосереджена на наданні державних послуг, підприємницькій діяльності, розвиткові інфраструктури, психічному здоров’ї та єдності суспільства, і все це розглядається через призму цифрової стійкості.Використовуючи комплексну методологію, що включає формалізацію, абстрактне міркування й принцип Парето, дослідження використовує аналіз ABC та лінійне масштабування для оцінки та визначення пріоритетів впливу різних цифрових аспектів у контексті поточного сценарію війни. Результати розкривають нюанси впливу в різних секторах: поширення суспільних послуг має скромний бал 0,32, що вказує на необхідність термінового вдосконалення. Підприємницька активність демонструє помірну адаптивність із рейтингом 0,43. Реконструкція інфраструктури відстає на 0,28, виявляючи критичну вразливість. Відновлення психічного здоров’я (0,56) і соціальна згуртованість (0,51) відображають більш міцну цифрову інтеграцію.Дослідження показує, що визначення пріоритетів та інвестування в цифрові ініціативи, особливо в царинах із вищими балами, може забезпечити суттєву підтримку для стабільності та сприяння зростанню. Ці практичні ідеї особливо актуальні для політиків і зацікавлених сторін, оскільки вони підкреслюють негайні та вимірювані переваги цільових цифрових стратегій у воєнних умовах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Шкурат, М. Є., та В. О. Постоловський. "Післявоєнна реконструкція європейських країн (План Маршалла): роль міжнародної економічної співпраці". Економіка і організація управління, № 2 (2024): 109–21. http://dx.doi.org/10.31558/2307-2318.2024.2.10.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Кудрявцев, В’ячеслав, та Сергій Макаренко. "ОСОБЛИВОСТІ ПОСЕРЕДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 32 (30 червня 2024): 81–92. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2024.32.81.

Full text

Abstract:

УДК 339.56; JEL Classification: F10 Кудрявцев В. М., Макаренко С. П. ОСОБЛИВОСТІ ПОСЕРЕДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ Мета. Розглянути особливості залучення посередників та їх функціональні можливості у міжнародній торгівлі для підвищення економічної ефективності зовнішньоторговельних угод. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячені розгляду питання посередництва в міжнародній торгівлі. В роботі використано метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, графічний метод. Результати. Вибір фірми-посередника (комісіонера, агента, дистриб'ютора тощо) ― це вельми важливе і відповідальне завдання для постачальника, комітента, принципала, при цьому необхідно звертати увагу на нижченаведені питання: досвід роботи потенційного посередника в цьому сегменті ринку; вивчити репутацію і діловий імідж фірми на ринку його країни; рівень платоспроможності фірми-посередника; з якими фірмами, потенційними конкурентами, працює посередник зараз на цьому ринку; у якому сегменті ринку цей посередник працює досить успішно; чи має можливість цей посередник брати участь у наданні додаткових послуг, пов'язаних із сортуванням, пакуванням, складуванням і транспортуванням товару на місцевому ринку. Розглядаючи питання про залучення торговельного посередника, виробник (постачальник товару) завжди повинен чітко оцінювати для себе можливу економічну (фінансову) вигоду, порівняно з тією, яку він може отримати за умови самостійного виходу на ринок цієї країни. Оцінюючи роль і значення посередників на зовнішньому ринку, слід мати на увазі, що вони практично незамінні під час їхнього залучення до організації та проведення міжнародних торгів (тендерів) на здійснення великих інвестиційних проєктів зі створення, реконструкції та модернізації чинних виробничих підприємств та об’єктів інфраструктури, включно з переданням ліцензій і ноу-хау. Наукова новизна: було проаналізовано особливості залучення посередників та їх функціональні можливості у міжнародній торгівлі, що дозволить підприємствам підвищити їх економічну ефективність при укладанні зовнішньоторговельних угод та виходу на міжнародні ринки. Практична значущість: було визначено, що при вирішенні питання щодо залучення посередника слід керуватися тим, що основна мета залучення посередників у зовнішньоторговельній діяльності – підвищення економічної доцільності та ефективності зовнішньоторговельних угод.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Sahaidak, Mykhailo. "РЕВІТАЛІЗАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК УРБАНІСТИЧНОГО РЕГІОНУ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 14 (2024): 317–27. https://doi.org/10.32750/2024-0229.

Full text

Abstract:

Процеси ревіталізації урбаністичного регіону, особливо у період повоєнного відновлення, супроводжуються численними викликами, пов’язаними зі знищенням чи суттєвим пошкодженням критичної інфраструктури, екологічними проблемами, проблемами соціальної інклюзії, управління відходами, озеленення населених місць тощо. Формування стратегії ревіталізації (відновлення та перетворення) міських територій, має на меті покращення якості життя, стимулювання економічного зростання та створення стійких екосистем урбаністичних регіонів. Основними аспектами дослідження є аналіз елементів стратегії ревіталізаційного розвитку міст, інтеграція економічних, екологічних, соціально-культурних аспектів та участь громади в процесах розробки рішень, а також використання інноваційних підходів до планування і реалізації пріоритетних кроків у досягненні ревіталізаційного розвитку урбаністичних регіонів України у повоєнний період. Методи. Наукові методи дослідження: аналізування літературних джерел та аналітичних звітів з досліджуваної проблематики, успішних практик ревіталізації для формування ефективних стратегій їх адаптації до українських умов; порівняння та узагальнення — для вивчення процесів та формування стратегії ревіталізаційного розвитку, тобто відновлення і перетворення міських територій у екосистеми, зокрема у повоєнний період; системний підхід, що передбачає інтеграцію економічних, екологічних, соціально-культурних аспектів у процесі розробки рішень з розвитку урбаністичного регіону; моделювання — при розробці пріоритетних кроків у досягненні ревіталізаційного розвитку та визначення компонент формування екосистеми урбаністичного регіону внаслідок ревіталізації з урахуванням різних стратегій відновлення, що дозволяє прогнозувати наслідки різних рішень. Мета. Метою дослідження є розробка та обґрунтування комплексного підходу до формування і реалізації стратегії ревіталізаційного розвитку урбаністичних регіонів України у повоєнний період. Результати. У статті аналізується змістовно-сутнісне розуміння понять «ревіталізація» та «ревіталізаційний розвиток», досліджуються ключові процеси ревіталізаційного розвитку, а саме відновлення інфраструктури, соціально-економічне відновлення та культурна ревіталізація. Визначено і структуровано елементи стратегії ревіталізаційного розвитку урбаністичного регіону з подальшим плануванням заходів, узгодженням дій та моніторингом оцінки прогресу реалізації стратегії. Виділено та обґрунтовано ключові кроки для відновлених територій міст України у повоєнний період і подальшого їх розвитку. При розробці комплексного плану ревіталізації має бути враховано потреби громади, потенціал регіону та фінансово-економічні можливості. Доведено, що однією із альтернативних перспектив розвитку урбаністичного регіону внаслідок ревіталізації є формування екосистеми, що включає економічні, соціальні та екологічні компоненти. Висновки. Формування екосистеми урбаністичного регіону має відбуватись з дотриманням інтеграційного підходу, який передбачає комплексне планування, розробку стратегій, що враховують усі аспекти екосистеми, партнерство та співпрацю між державними органами, бізнесом та громадськістю для досягнення спільних цілей; впровадження системи моніторингу для оцінки ефективності реалізованих заходів і коригування стратегій. Ревіталізаційний розвиток урбаністичних територій у повоєнний період має суттєву перевагу, яка полягає в тому, що відбудовувати доцільно не так як було, а з використанням кращих доступних практик, у т.ч. використовуючи концепцію «розумного» міста (Smart city). Ревіталізаційні процеси за підтримки міжнародних організацій та впровадження підходів екологічної та сталої реконструкції країни (Green Recovery), нададуть Україні шанс для технологічного стрибка, що дозволить створити стійку економіку з нейтральним викидом вуглецю. Дії з відновлення урбаністичних технологій орієнтовані на «зелений» перехід, а також на трансформацію економіки і суспільства, передбачають підтримку відновлення міст на основі екологічної оцінки та аналізу впливу, з використанням сучасних технологічних рішень. Результати дослідження можуть стати основою для формування політики, спрямованої на сталий розвиток та покращення життя в урбаністичних територіях як екосистемах у повоєнний період.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Добровольська, О. Г., та П. Б. Чудновський. "Застосування ефективних технологій відновлення мереж транспортування води у післявоєнний період". Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, № 19 (19 липня 2023): 58–67. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2023-9(19)-07.

Full text

Abstract:

Досліджено гідравлічні та техніко-економічні характеристики мереж транспортування води із трубопроводів з різних матеріалів. За результатами досліджень розроблені рекомендації, які дозволяють комунальним підприємствам за результатами визначення вузлових тисків з урахуванням матеріалу трубопроводів при проєктуванні мереж та при реконструкції окремих її ділянок, визначати кількість та місця розташування контрольних вузлів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Карпенко, Є. О. "ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЗАХИСТУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ 1917–1921 РР." Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 4 (15 квітня 2022): 61–67. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.4.9.

Full text

Abstract:

У статті здійснено дослідження історичних умов реалізації публічного управління у сфері захисту економіки України у період національно-визвольних процесів і українського державотворення 1917–1921 років. Проведена історична реконструкція особливостей публічного управління у сфері захисту української національної економіки та здійснена аналітична інтерпретація механізму державного впливу на стан її захищеності в умовах воєнної агресії проти України у досліджуваний період. Основними методами проведеного дослідження є історично-правовий, який дозволив виявити історичні закономірності формування інституціоналізації публічно-адміністративних механізмів на українських землях у досліджуваний період; метод моделювання, який надав можливість оцінити дієвість управлінських впливів урядів на систему захисту економіки, внутрішніх механізмів функціонування органів публічної влади щодо посилення економічної спроможності промисловості, аграрного сектору та торгівлі; системний метод, за допомогою якого здійснено дослідження комплексної проблеми формування системи механізмів публічного управління у сфері захисту економіки у часи національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. Результатом дослідження став висновок про те, що всі чотири державні формування: Українська Народна Республіка (часів президентства М.С. Грушевського), Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава (часів гетьмана П.П. Скоропадського), Українська Народна Республіка (часів Директорії С.В. Петлюри) здійснювали консолідацію у сфері економічної діяльності з метою її стабілізації. Проведений аналіз інструментів впливу надав можливість допустити, що головним вектором централізації була аграрна сфера, на яку спрямовувалися законодавчі ініціативи і спектр адміністративно-правових впливів. У результаті дослідження резюмовано, що недостатній рівень системності і контрольованості елементів публічного управління у сфері забезпечення захисту економіки України в умовах Національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. призвів до вразливості економіки, що в умовах воєнної агресії призвело до руйнування економічних інституцій і державності загалом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Юрченко, Оксана, Валентина Нестеренко та Володимир Демченко. "ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ КОШТОРИСНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ЗА УКРУПНЕНИМИ КОШТОРИСНИМИ НОРМАМИ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ВАРТОСТІ БУДІВНИЦТВА". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 30 (11 липня 2023): 14–25. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.14.

Full text

Abstract:

УДК 338.534:69.003; JEL Classification: L11 Юрченко О.В., Нестеренко В.Ю., Демченко В.В. ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ КОШТОРИСНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ЗА УКРУПНЕНИМИ КОШТОРИСНИМИ НОРМАМИ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ВАРТОСТІ БУДІВНИЦТВА Мета. Метою дослідження є пошук шляхів зниження трудомісткості розробки економічної частини проєктів за складом та змістом на основі розробки алгоритму послідовності складання кошторисної документації на основі укрупнених кошторисних норм (УКН). Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних науковців, присвячені дослідженню ринкового ціноутворення будівельної продукції в умовах українського підрядного ринку. В роботі використано метод теоретичного узагальнення; системний підхід; метод аналізу і синтезу; графічний метод. Результати. В роботі наголошено на актуальності реалізації основних завдань щодо формування кошторисної вартості будівельних проектів, зокрема скороченні термінів розробки кошторисів; повноцінного включення до зведеного кошторисного розрахунку усіх глав і статей витрат; отримання більш реальних техніко-економічних показників. Виділено особливості розроблення кошторисної документації на технічне переоснащення і реконструкцію об’єктів будівництва. Окремо розписано послідовність складання усіх різновидів кошторисів (локальних, об’єктних, зведених) в межах алгоритму послідовності розробки кошторисної документації на основі УКН. Наукова новизна. Отримав подальший розвиток науково-методичний підхід щодо визначення вартості будівництва шляхом розробки алгоритму послідовності розробки кошторисної документації на основі укрупнених кошторисних норм, що є перспективним напрямком зниження трудомісткості процедури формування економічної частини проєктів за складом та змістом. Практична значущість. Запропонований алгоритм послідовності розробки кошторисної документації на основі УКН забезпечує чітке засвоєння базису ціноутворення об’єктів промислового та цивільного будівництва, а також та спрощують роботу кошторисника.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Ольшанський, Олександр. "ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ ЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ". Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення, № 11 (14 квітня 2025): 108–17. https://doi.org/10.31470/2786-6246-2025-11-108-117.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовані сучасні механізми державно-приватного партнерства як основи залучення приватних інвестицій у вирішення проблеми економічної модернізації країни. У сучасних умовах, коли державні бюджети часто обмежені, державно-приватне партнерство стає ефективним способом залучення інвестицій для реалізації масштабних суспільно важливих проєктів. Завдяки державно-приватному партнерству можна забезпечити модернізацію інфраструктури, розбудову транспортних мереж, розвиток енергетичних проєктів та покращення соціальних послуг. Приватні компанії, маючи більшу гнучкість та інноваційний підхід, здатні оптимізувати витрати та підвищити ефективність управління проєктами. Крім того, державно-приватне партнерство сприяє зменшенню фінансових ризиків для держави, оскільки розподіл відповідальності та обов’язків дозволяє уникнути значних бюджетних витрат. Це особливо важливо в контексті глобалізації та швидких економічних змін, коли держава прагне зберегти стійкість економіки та забезпечити стабільний розвиток. Державно-приватне партнерство пропонує декілька потенційних переваг, особливо в контексті післявоєнної реконструкції та економічного розвитку України. До основних переваг включаємо залучення капіталу, інновації та ефективне управління ресурсами. Для підвищення ефективності державно-приватного партнерства в Україні необхідні декілька заходів: законодавча реформа (спрощення правової бази та усунення прогалин у чинному законодавстві); розвиток потенціалу професійної компетентності державних фахівців (забезпечення навчання та підтримки державних службовців і фахівців приватного сектору, залучених до проєктів державно-приватного партнерства); використання цифрових технологій для звітності (підвищення прозорості у відборі, закупівлі та реалізації проєктів); упровадження системи управління ризиками (розробка надійної оцінки ризиків і стратегій пом’якшення); опора на міжнародне співробітництво (використання підтримки та досвіду міжнародних організацій і фінансових установ); розширення та заохочення участі суб’єктів змішаної (державно-приватної) форми власності; забезпечення високих вимог до приватних кандидатів, які вступають у відносини державно-приватного партнерства; оновлення регулювання (вдосконалення регулювання діяльності державно-приватного партнерства та оцінка впливу на навколишнє середовище та страхування). Державно-приватне партнерство є потужним інструментом економічного розвитку, що дозволяє залучити приватний капітал та зменшити бюджетні витрати на реалізацію суспільно важливих проєктів. Для досягнення максимальної ефективності необхідно враховувати правові, економічні та соціальні аспекти впровадження державно-приватного партнерства. Спираючись на найкращі міжнародні практики та вирішуючи специфічні виклики, з якими стикається Україна, державно-приватне партнерство нині може відігравати ключову роль у післявоєнному відновленні та довгостроковому розвитку країни.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Антонюк, Д. А., та В. В. Жуков. "СВІТОВИЙ ДОСВІД ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ: УРОКИ ДЛЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ". Управління змінами та інновації, № 12 (20 грудня 2024): 137–43. https://doi.org/10.32782/cmi/2024-12-22.

Full text

Abstract:

В статті досліджено світовий досвід відбудови після військових конфліктів для визначення ключових чинників успіху та викликів, а також розробки рекомендацій для планування й реалізації повоєнного відновлення України. Використано метод аналізу літературних джерел, історичних кейсів реконструкції з Європи, Азії та Близького Сходу, на основі чого проведено узагальнення та порівняння прикладів повоєнної відбудови. Визначено ключові фактори успіху післявоєнного відновлення, серед яких: міжнародна підтримка, соціальна згуртованість, відновлення інфраструктури та інтеграція постконфліктного населення. Сформульовано рекомендації для України, спрямовані на пріоритизацію соціальних програм, економічну модернізацію та екологічну стійкість. Практична значущість полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані для розробки національної і регіональних стратегій відновлення, залучення міжнародної допомоги та впровадження ефективних програм реконструкції країни.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Данік, Наталія, та Анна Татко. "Удосконалення механізму забезпечення фінансової стабільності банківської системи України". International Science Journal of Management, Economics & Finance 1, № 5 (2022): 1–9. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjmef.20220105.01.

Full text

Abstract:

Соціально-економічні та політичні тенденції свідчать про те, що сучасна глобальна економіка скоро суттєво зміниться. Це може створити нові виклики для розвитку банківських структур. Невирішеність значної кількості проблем підприємств пострадянського простору в країнах, що розвиваються таких як: відсутність модернізації; відсутність енергозберігаючих технологій; відсутність інновацій; низький рівень інвестицій; відсутність власних фінансових ресурсів для розвитку ускладнюються наслідками домінування пандемії в сучасному світі та військовими діями агресора на території нашої країни. Одним з ефективних шляхів їх вирішення є розвиток банківської діяльності. Банківська система та її продукти є важливим і неодмінним атрибутом країни, що функціонує на засадах ринкової економіки, оскільки вона надає право на ефективну систему захисту особистих та майнових інтересів громадян та юридичних осіб, їх прав, а також підтримує соціальну стабільність. Відновлення та підтримання належного рівня фінансової стійкості банків можливе лише в умовах реконструкції системи виявлення, класифікації, локалізації та регулювання банківських ризиків у контексті змін зовнішнього середовища. Діяльність банків в умовах ринку підпорядковується його загальним закономірностям, тому необхідно розробити відповідні механізми управління фінансовою діяльністю, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності банків. Важливу роль відіграє вміння керівників банку визначати рівень фінансової стійкості власного банку, банків-конкурентів і контрагентів. Тому основою подальшого інтенсивного розвитку банківської системи України і, відповідно, шляхом вирішення проблем перехідного етапу розвитку національної економіки є пошук шляхів оптимізації фінансового стану банків. У статті розглянуто шляхи підвищення ефективності діяльності банківських установ з урахуванням досліджень фахівців у галузі економічної науки. Для забезпечення фінансової стабільності суспільства необхідна довгострокова трансформація всіх механізмів публічної фінансової системи, що в принципі може викликати питання, що вимагають конкретних рішень. В умовах інтеграції України до європейського фінансового простору вибір правильного напрямку покращення фінансового стану банківських установ є важливою передумовою сталого зростання української економіки. Значущість зазначених питань, логічна незавершеність їх висвітлення та нагальна потреба дослідження механізму забезпечення покращення фінансового стану банку зумовили актуальність досліджуваної теми, її мету, завдання, методи та напрями дослідження. Отже, попри широке коло дослідників та їх наукові висновки по даній темі, питання покращення фінансового стану банку, вивчення сучасних тенденцій, визначення особливостей і перспектив розвитку залишається актуальним і на сьогодні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Kolodiichuk, Irina. "ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РЕЦИКЛІНГУ ВІДХОДІВ В УКРАЇНІ". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 1, № 25 (2021): 151–60. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-01-151-160.

Full text

Abstract:

Проведено аналіз існуючих в Україні технологій перероблення побутових. Наголошено на наявності низки проблем щодо їхньої функціональності. Акцентовано увагу на наявності потужних сировинних ресурсів для впровадження рециклінгу. Виділено основні проблеми місць видалення відходів: відсутність їхньої паспортизації через невідповідність чинним стандартам і продовження нагромадження відходів всупереч вичерпанню термінів експлуатації; вольових рішень щодо закриття техногенно ризикових полігонів; пошуку альтернативних шляхів поводження з відходами. Здійснено порівняльну еколого-економічну оцінку технологій перероблення відходів. Зазначено, що актуальним для розвитку системи управління відходами є використання інноваційних технологій спалювання відходів через реконструкцію та оснащення переробних підприємств сучасними системами горіння і фільтрації відпрацьованих газів для зведення до мінімуму екологічних ризиків. Визначено найефективніший напрям інноваційного оновлення – розвиток потужностей на основі технології стерилізації відходів в автоклавах та сортування ТПВ для рециклінгу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Ірина Перевозова та Оксана Лісова. "НЕЗАЛЕЖНА ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТІВ З МОДЕРНІЗАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ". International Journal of Innovative Technologies in Economy 2, № 5(17) (2018): 53–60. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_ijite/01062018/5674.

Full text

Abstract:

   The article is intended to update the problems of managing the safe operation of objects of gas transportation as sources of technogenic and ecological danger, which is identified as one of the priority directions of development of NJSC «Naftogaz of Ukraine». The analysis of applied prerequisites for the use of economic expertise as a controlling instrument at the enterprises of the oil and gas industry of Ukraine has been carried out. The basic elements of the economic expertise concerning the projects of reconstruction, modernization and re-equipment of objects of the gas transportation system are determined. It is proved that the issue of determining and assessing the economic feasibility of incurred expenses for such measures is the subject of economic examination. The expediency of conducting it besides the obligatory departmental expertise was considered for ensuring completeness and objectivity in the part of both designing and direct reconstruction.  

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

ПАРШИНА, Олена, Наталія НЕБАБА, Максим КОРНЄЄВ, Олександр СТАХІВ та Сергій ВЕСНІН. "НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ". Development Service Industry Management, № 2 (15 травня 2025): 239–44. https://doi.org/10.31891/dsim-2025-10(31).

Full text

Abstract:

Визначено особливості забезпечення економічної безпеки підприємств (ЕБП) в умовах нестабільності зовнішнього середовища. Приділено увагу аналізу впливу зовнішніх і внутрішніх загроз на стан економічної безпеки. В ході дослідження зазначено про необхідність визначення системи пріоритетів, спрямовану на формування основи економічної стабілізації, післявоєнної відбудови та розвитку підприємств реального сектору економіки. Досліджено сучасні інструменти підтримки з боку держави та міжнародних партнерів, особливо у межах програми Ukraine Facility. Представлено аналіз можливостей програми Ukraine Facility та рамкової інвестиційної програми Ukraine Investment Framework. Визначено основні напрями підтримки відновлення та реконструкції України, зокрема відновлення енергетичного комплексу, відновлення інфраструктури, а також підтримки малих та середніх підприємств. Сформовано основні напрями з визначенням пріоритетів, які спрямовані на відновлення та забезпечення ЕБ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Геєць, Валерій Михайлович. "Про оцінку економічних втрат України внаслідок збройної агресії РФ". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 5 (24 травня 2022): 30–38. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.05.030.

Full text

Abstract:

У доповіді наведено попередню оцінку втрат економіки України внаслідок збройної агресії Російської Федерації, яку було виконано із застосуванням розробленого в Інституті економіки та прогнозування НАН України модельного апарату. Зазначено, що крім оперативного державного планування іншою важливою складовою економічної політики воєнного часу має бути розроблення стратегічного плану заходів з реконструкції галузевої інфраструктури та відновлення нормального функціонування енергетики в умовах післявоєнного соціоекономічного розвитку. до роботи над яким повинні долучитися фахівці НАН України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Новик, Тетяна. "ПОВОЄННА ВІДБУДОВА УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ ДОВОЄННИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОБЛЕМ". Grail of Science, № 30 (15 серпня 2023): 44–49. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.04.08.2023.004.

Full text

Abstract:

стаття присвячена проблематиці повоєнної відбудови економіки України в контексті довготермінових тенденцій формування національного господарства. Розроблення та успішна реалізація стратегій повоєнної відбудови України вимагають наукового осмислення та практичного врахування проблем і особливостей економічного розвитку, які сформувалися в довоєнний період і загострилися під час війни. В статті акцентовано увагу на вирішенні довгострокових завдань повоєнної реконструкції для подальшого розвитку економіки, зміцнення її міжнародної конкурентоспроможності. Визначено, що вирішення цих проблем шляхом впровадження системних реформ і зміни моделі економічного розвитку становить обов’язкову передумову збереження та розвитку України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Волянська, Лариса, Галина Нікітіна, Валерій Ратинський та Іван Бабічев. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СТАНЦІЇ В УМОВАХ ЗМІННОГО НАВАНТАЖЕННЯ". Science-based technologies 62, № 2 (2024): 209–18. http://dx.doi.org/10.18372/2310-5461.62.18818.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена питанню дослідження підвищення ефективності газорозподільних станцій за рахунок модернізації та технічного переозброєння. Розглядається проблема ефективного використання потенційної енергії природного газу на газорозподільних станціях систем газопостачання. Зниження тиску газу при переході від магістрального газопроводу до системи розподілу здійснюється в процесі дроселювання газу у вузлу редукування газорозподільної станції. В такому процесі потенційна енергія газу втрачається, не виконуючи роботи. У статті пропонується підвищити ефективність перетворення потенційної енергії газу в електричну енергію за рахунок впровадження турбодетандерних установок. Утилізуючи системи, засновані на турбодетандерних електрогенераторних установках та агрегатах, забезпечують одночасно зниження та регулювання тиску газу при його розширенні в машині, а також отримання механічної роботи на валу з перетворенням її на електроенергію. Підвищення ефективності газорозподільних станцій можливе за рахунок повної модернізації станції за умови економічної доцільності, або з використанням обмежених маловитратних заходів з реконструкції окремих вузлів або трубопровідної обв’язки станції. У статті проаналізовано підвищення енергетичної ефективності технологічних процесів газорозподільної станції шляхом застосування маловитратних заходів. Виявлення резервів пропускної здатності газорозподільної станції і реконструкція окремих ділянок станції з метою підвищення пропускної здатності дають можливість використовувати станцію в умовах збільшеного навантаження, тобто забезпечити відповідність проектної і експлуатаційної продуктивності газорозподільної станції. Сформовано математичну модель дослідження течії газу в газопроводі лінії редукування після регулятора тиску газу та встановлено граничні умови для проведення розрахунків. За допомогою математичної моделі виконано моделювання течії газу в лінії редукування після клапана регулятора тиску за різних умов роботи. Наведено термодинамічний розрахунок одного з варіантів маловитратного заходу. Наведено результати, що підтверджують можливість утилізації енергії стисненого природного газу в процесі редукування навіть за високої нерівномірності відбору газу споживачами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Шенгер, М. І., та І. М. Грінько. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАЛУЧЕННЯ ПІІ У БУДІВЕЛЬНУ ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ ТА КРАЇНИ ЄС". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 29 (15 травня 2024): 111–17. http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.29.2024.308821.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена питанням іноземних інвестицій у будівельну галузь України та країн ЄС, оскільки ефективне залучення ПІІ у провідний сектор виробництва для України на поточному етапі та у післявоєнний період має важливе значення для реконструкції країни та її інтеграції в європейський соціоекономічний простір. У дослідженні обґрунтовано передумови для залучення приватного капіталу, проаналізовано обсяг прямих інвестицій у будівельну галузь України за період 2010-2021 років. Використовуються статистичні методи для визначення структури та динаміки прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності та країнами-інвесторами, виділяються періоди найбільш значних коливань, встановлюються причини, що вплинули на такі зміни. Проведено аналіз будівельної галузі та її діяльності в останні роки; характеризуються основні структурні зрушення. Визначено вплив іноземних інвестицій на розвиток економік країн; наведено актуальні проблеми процесу іноземних інвестицій в Україні. Виділено основні напрями покращення інвестиційного клімату в Україні та конкретні шляхи стимулювання залучення іноземних інвестицій у будівельну галузь. Під час дослідження визначено, що централізована координація використання ПІІ в будівельній галузі має бути якомога незалежною від політичної системи. Цей фонд (бюро, агентство) буде відстежувати ефективність використання коштів, підтримувати розробку якісних проектів, їх оцінку, пріоритетне впровадження пріоритетних, забезпечувати прозорість при визначенні виконавців робіт і вартості робіт, інформувати суспільство, у якого буде велика довіра до агентства. Важливо документувати завдання, щоб зібрати інформацію про всі руйнування та притягнути агресора до відповідальності. Деякі міста зазнали таких руйнувань, що їх доведеться практично відновлювати з нуля. Ця реконструкція повинна бути поступовою, модернізованою, а не сліпим відтворенням того, що було зруйновано. Фінансування між проєктами має проводитися відкрито та об'єктивно, з урахуванням не лише бажань влади, але й суспільства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Prykhodko, Nataliia, Василь Турченюк, Анатолій Рокочинський та Павло Волк. "Економіко-математичне моделювання динамічних процесів при запровадженні проектних рішень на Придунайських рисових системах". Modeling Control and Information Technologies, № 6 (22 листопада 2023): 221–23. http://dx.doi.org/10.31713/mcit.2023.068.

Full text

Abstract:

Сформульовані підходи до вибору складу та черговості запровадження комплексу розроблених режимних, технологічних та технічних заходів з підвищення ефективності функціонування Придунайських РЗС. Виконано оцінювання економічної ефективності запропонованого комплексу заходів та інвестиційна оцінка черговості впровадження варіантів проектних рішень. На підставі застосування динамічного програмування розроблено науковий підхід та обґрунтовано оптимальний склад заходів і черговість їх реалізації в процесі реконструкції діючих РЗС.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

ФЛИС, Іван. "ЕКОНОМІЧНА ДИКТАТУРА У ПОВОЄННОМУ ВІДНОВЛЕННІ – ПЕРЕСТОРОГИ ТА РИЗИКИ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Юридичні науки, № 2(65) (3 листопада 2023): 48–55. http://dx.doi.org/10.32689/2522-4603.2023.2.7.

Full text

Abstract:

Засадничою метою статті є спроба екстраполювати основні причини допущених прорахунків довоєнного планування в управлінні економічними процессами країни, послідовна реалізація яких реконструювала б стару модель та надала динамічного розвитку на перспективу новоствореній. Акцентовано увагу на передбачення НАН України, ведучих наукових закладів країни у 2015 р. оцінки соціальноекономічних втрат і пріоритетних напрямів державної політики в стратегію повоєнного відродження певних регіонів. Вказано на продуктивні та перспективні наукові розвідки наукових закладів Укаїни щодо векторного визначення підтримки та розвитку вітчизняної економіки. (Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, Інститут економіки промисловості НАН України, Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Інститут соціології НАН України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, ДУ “Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього” та ДУ “Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України”). Проаналізовано досвід економічного відновлення та розвитку європейських країн, а також Японії та Південної Кореї у повоєнний період та вказано на основні чинники, що сприяли їхньому економічному успіху. Опираючись на досвід відновлення як приклад, показано базову демократичну геополітичну доцільність моделі економічної реконструкції країни та висвітлено наслідки авторитарного управління / керування економікою у повоєнний час, позитивний і не зовсім, показано наслідки реалізації виробленої стратегії. Вказано на те, що успіх повоєнної відбудови України можливий лише в тому разі, якщо заходи економічної політики держави реалізовуватимуться в руслі чіткої та послідовної стратегії, спрямованої на дерегуляцію економіки та створення сприятливого інвестиційного клімату.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Кралюк, Петро, Володимир Лавренчук та Федір Баландін. "Шлях королеви: реконструкція маршруту Анни руської з Києва до Франції". New pedagogical thought 110, № 2 (2022): 62–67. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2022-110-2-62-67.

Full text

Abstract:

У статті здійснюється реконструкція шляху київської княжни Анни, дочки Ярослава Мудрого, із Київської Русі до Франції. Метою поїздки було не лише одруження Анни Київської із французьким королем Генріхом І, їхній шлюб у Реймському соборі та коронація, а й дипломатична місія, зокрема налагодження релігійно-культурних, економічних і політичних зв’язків між Києвом та іншими європейськими державами.  Писемні джерела, досліджені у статті, детально висвітлюють інформацію про маршрут, міста і країни, через які пролягав шлях княжни, а також про стосунки правителів держав та окремих земель із Київською Руссю.  На основі хроніки монастиря Святого Петра Живого, глосів «Псалтиря Одальрика» та «Вандомських аналів» визначено орієнтовну дату і час подорожі. Схарактеризовано оточення Анни, що, з одного боку, було представлено людьми з княжого двору, які виконували дипломатичну місію, а з іншого, ймовірно, єврейськими купцями-раданітами.  Розглянуто маршрут Анни Ярославни, що міг пролягати між Дунайським басейном, а також із Кракова до Праги, звідки у південному напрямку простягався так званий «бурштиновий шлях». З’ясовано, що на цьому шляху для майбутньої королеви Франції існувало безліч небезпек, адже на той час у Європі велися феодальні війни.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Вовк, С. М., та Т. В. Вовк. "ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ". Підприємництво та інновації, № 9 (30 грудня 2019): 131–35. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/9.21.

Full text

Abstract:

Однією з важливих проблем розвитку конкурентного середовища в регіонах України є соціальна сфера. Формування конкурентного середовища соціальної сфери повинно охоплювати не тільки традиційні ринки, а й може сприяти вирішенню багатьох соціальних проблем, які стосуються суспільства у цілому. Слід відзначити, що поступово, у міру продовження економічних реформ, здійснюватиметься перерозподіл функцій між органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями у сфері будівництва, реконструкції та утримання житла з метою їх децентралізації. Для розроблення стандартів соціального захисту населення в сучасних економічних умовах необхідно впроваджувати інновації, спрямовані на підвищення продуктивності ресурсів, які роблять підприємства й організації більш конкурентоздатними.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Ilnytskyi, Hrynyk та Starka. "ОСОБЛИВОСТІ ГРОШОВОГО ОБІГУ ТА ФІНАНСОВИХ ДОКУМЕНТІВ У КАРПАТСЬКОМУ КРАЇ ОУН (1945–1954)". Ukrainian Numismatic Annual, № 7 (27 грудня 2023): 202–20. http://dx.doi.org/10.31470/2616-6275-2023-7-202-220.

Full text

Abstract:

Попри значний інтерес науковців до історії визвольного руху актуальність дослідження грошового забезпечення членів ОУН та вояків УПА беззаперечна, позаяк фінансові питання, особливо у межах окремих адміністративно-територіальних утворень діяльності ОУН та УПА, залишаються малодослідженими, незважаючи на достатні згадки про них у джерельному комплексі. Мета статті охоплює аналіз і характеристику грошового забезпечення націоналістів Карпатського краю ОУН та впливу на цей процес поширення фінансових документів – бофонів. Методологічну основу становлять загальнонаукові, історичні та нумізматичні методи дослідження. Результати та висновки. Наголошено, що фінансова сфера українського визвольного руху характеризувалася максимальною конспірацією, що ускладнює процес реконструкції грошового обігу загалом і на території Карпатського краю ОУН зокрема. Акцентовано увагу на звітах, повідомленнях, записах працівників радянських силових структур, оскільки такі документи дають змогу ширше дослідити окреслену проблему. Відзначено різні шляхи, до яких вдавалися члени ОУН та вояки УПА з метою забезпечити економічне підґрунтя подальшої боротьби. Окреслено особливості виготовлення і розповсюдження бофонів, а також їхні стильові та художні особливості. Аналіз та характеристика грошового забезпечення націоналістів Карпатського краю ОУН дає підстави говорити про складну фінансову ситуацію в регіоні, яка була зумовлена їх орієнтацією виключно на власні матеріальні ресурси – допомогу та підтримку місцевого населення. Репресивна політика радянської влади негативно позначалася на добровільності цього процесу, що змушувало повстанців і підпільників вживати більш радикальних заходів, які змогли б забезпечити економічну основу для подальшої боротьби проти окупаційної влади. Відтак підпілля використовувало усі можливі шляхи поповнення казни. У цьому контексті чи не найбільшу роль відіграв процес поширення фінансових документів – бофонів, який легітимізував процес грошових зборів серед цивільних та мобілізував процес матеріального забезпечення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Лавров, Р. В. "НАПРЯМИ ПІСЛЯВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ ЕКОНОМІКИ МІСТА ЧЕРНІГОВА: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ". Economics and Management, № 4 (2022) (23 грудня 2022): 15–23. http://dx.doi.org/10.36919/2312-7812.4.2022.15.

Full text

Abstract:

Наукова стаття присвячена комплексному аналізу напрямів післявоєнного відновлення економіки міста Чернігова, розгляду основних викликів реалізації плану відбудови та можливостей, які дозволять прискорити його економічний розвиток. Мета статті – оцінити перспективи повоєнного відновлення економіки Чернігова й окреслити напрями вирішення ключових проблем фінансування. У дослідженні були використані загальнонаукові методи пізнання, зокрема метод критичного вивчення літератури. Опрацьовано офіційні звіти щодо залучення фінансових ресурсів і планів відбудови Чернігова. Шляхом синтезу інформації виявлено головні ризики й труднощі виконання програми розвитку. Методами індукції та дедукції визначено можливості поствоєнного відновлення економіки міста Чернігова. Так, наголошено, що умовою надання фінансової допомоги з боку міжнародних партнерів є необхідність формування спеціального Фонду реконструкції під наглядом представників громадянського суспільства і країн-донорів, які будуть координувати направлення коштів та визначати найбільш важливі потреби. Відповідно до діючих програм фінансування, впродовж 2022-2025 рр. фінансуватимуться проекти з відбудови критичної інфраструктури й забезпечення стабілізації фінансового стану міста і області, а в 2025-2032 рр. – здійснюватимуться інвестиції в модернізацію поточного обладнання. Водночас, сподіваючись на отримання грантової підтримки, Чернігову наразі доводиться розраховувати переважно на кредитні кошти, які потрібно буде повертати. Тому доцільно створити в регіоні спеціальну (вільну) економічну зону, що привабить потенційного інвестора та пожвавить розвиток економіки. Результати дослідження показують загальний аналіз руйнувань економіки міста Чернігова, а також напрями фінансування післявоєнного відновлення з урахуванням різних джерел, основні виклики й можливості. Дослідження має вагоме практичне значення, адже може використовуватися посадовими особами під час розроблення плану відбудови економіки Чернігівщини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Іванова, Р. Ю. "ЮРИДИЧНІ АСПЕКТИ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З МІЖНАРОДНИМИ ФІНАНСОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ". Kyiv Law Journal, № 1 (24 березня 2025): 103–7. https://doi.org/10.32782/klj/2025.1.15.

Full text

Abstract:

У цій статті розглядаються правові аспекти співпраці України з різними міжнародними фінансовими організаціями (МФО), такими як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Відносини України з цими інституціями базуються на правовій основі, як-от договори, меморандуми про взаєморозуміння (МОВ) та угоди про співпрацю. Ці інструменти визначають умови, на яких надаються фінансові ресурси, і деталізують взаємні зобов’язання щодо досягнення прозорості, підзвітності та економічних реформ.Серед ключових сприятливих фінансових програм – Механізм розширеного фінансування (EFF) МВФ та ініціатива Світового банку Позика на політику розвитку (DPL). Ці програми допомагають вирішити дефіцит бюджету України, стабілізувати обмінний курс і сприяти макроекономічним змінам. Крім того, висвітлюється внесок ЄБРР у фінансування інфраструктурних, енергетичних та управлінських проектів України, показуючи, як ця допомога вплинула на економічну стабільність.Зрозуміло, що одним із акцентів співпраці України з IFO є антикорупційна діяльність та фіскальна співпраця. Більш важливою є фінансова допомога з боку МВФ і Світового банку, оскільки вона змушує Україну проводити певні реформи, спрямовані на покращення державного управління та управління боргом. Створення Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) показує, як транснаціональні правопорядки впливають на внутрішні процеси та політику країн.Незважаючи на те, що підтримка іноземних організацій має першочергове значення для відновлення економіки України, щодо розміру державного боргу є занадто багато скепсису. У цій статті автор аналізує вплив зовнішньої допомоги на фіскальний баланс України та наслідки покладення на зовнішню допомогу в довгостроковій перспективі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Економічна реконструкція'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles