Journal articles on the topic 'Електронний аукціон'

The article focuses on design and development around automation processes in complex e-procurement system with auction module. The complex system was built based on microservices architecture using latest server-side and client-side technologies. Data synchronization and integration amongst system’s various modules was implemented in real time via Web Socket protocol and database triggers. Web client notification methods involved SignalR technology. Data was stored in a distributed database and cached to dramatically improve query execution time. Authentication and authorization for users, modules, and subsystems was designed according to OAuth 2.0 standard with a proprietary implementation of the Proof Key Code Exchange algorithm and Backend for Frontend approach. The web client was built as a single page application using a strongly typed managed language to simplify development and debugging process. The client application was optimized with the help of lazy-loading algorithms for key modules, among them supplier, buyer, and common module. The system was composed into a Docker container to be ready to publish on cloud services or physical servers and support any operating system. A set of unit, integration, and system tests was created for each subsystem and module. Monitoring of the complex includes a technology stack to log, store, and visualize request statuses, latency, uptime, and overall health of the system. Existing automation flows for build and deployment were improved to accommodate the needs of the complex e procurement system. The system was designed and built for key stakeholders such as private enterprises acting as buyers and people or companies acting as suppliers.

Сучасний ринок мінливий, висококонкурентний та багатоформатний. Це вимагає від бізнес-структур впровадження інноваційних технологій менеджменту на ринку, ведення підприємницької діяльності в нових перспективних формах. У статті визначені основні види ринкових процесів на ринку товарів і послуг. Зокрема: оптова та роздрібна торгівля, ярмарки та виставки, біржі, аукціони, тендери, електронна комерція, персональний продаж, лізинг, франчайзинг. Охарактеризовано їх особливості, структурні елементи, переваги, недоліки і перспективи розвитку.

Розглянуто питання застосування електронної системи Prozorro.Продажі з продажу можливості використання власних вагонів УЗ, перспективи розвитку технології вантажних перевезень з застосуванням системи Prozorro та проведення аукціонів у комерційній роботі залізниць для залучення додаткових ресурсів при організації перевезень за принципом «від дверей до дверей», вплив нових тенденцій на існуючі технології планування вантажної роботи.

The purpose of the article is to investigate the results of electronic auctions for the sale of lease rights to agricultural land in Ukraine, to identify the main trends of such transactions and the feasibility of such auctions. Research methods. An empirical method was used (comprehensive assessment of a pilot project for conducting electronic auctions for the sale of lease rights to agricultural land in Ukraine); analytical and statistical method (calculated the results of electronic bidding); graphical method (illustrative representation of the results of calculations in the dynamics); abstract-logical method (generalization and formulation of conclusions). Research results. An analysis of electronic auctions for the sale of agricultural land lease rights in Ukraine, which took place for the period from 2018 to 2019. As a result, the minimum and maximum price for the lease of 1 ha of land in Ukraine, their share of the normative monetary valuation, the number of plots and their areas, the lease rights for which were exercised. The main trends of these transactions and the feasibility of such auctions are identified. Scientific novelty. Trends and prospects for the development of electronic auctions for the sale of agricultural land lease rights in Ukraine have been identified, which creates an opportunity to formulate proposals for further introduction of such a format for the implementation of land ownership in Ukraine. Practical significance. The results of research showed that the experience of selling leases on agricultural land through electronic bidding (auctions) can be effectively used on a permanent basis not only when selling leases, but also when selling land ownership when opening a land market. Figs.: 4. Refs.: 15.

Introduction. The sale of property transferred to the state for violation of customs legislation is carried out at customs auctions and reductions in the electronic trading system. The administrator of the electronic trading system and responsible for ensuring the functioning of the electronic trading system is the state enterprise “Prozorro.Sales”. However, due to the fact that the procedure for selling goods through electronic auctions and reductions was introduced in Ukraine only at the end of 2019, the process of administration of taxes and fees during this time has many contradictions that require further study and proposal to eliminate them. The purpose of this article is to form proposals for improving the administration of taxes in the sale of property that becomes the property of the state for violation of customs legislation at electronic auctions and reductions. Results. Normative legal acts have been determined in accordance with which the sale of goods and vehicles that have become the property of the state for violation of customs legislation at electronic auctions and reductions is carried out. The current state of sales of goods at electronic customs auctions and the procedure for tax administration in transactions for the sale of property that becomes the property of the state for violation of customs legislation at electronic auctions and reductions are studied. Directions for improving the administration of taxes in the sale of property that becomes the property of the state for violation of customs legislation at electronic auctions and reductions. Conclusions. Therefore, the procedure for the sale of property transferred to the state for violation of customs legislation through electronic auctions is only being introduced in Ukraine, and therefore, the sale of goods and vehicles through electronic auctions remains isolated. In this regard, the process of selling property and administering taxes and fees during this time has many contradictory points that need further clarification and legal regulation. Despite this, the introduction of the selling goods possibility that became state property for violating customs legislation through electronic auctions and reductions has greatly simplified the procedure for disposing of property that has become state property for violating customs legislation.

У статті здійснено комплексний аналіз ролі державних органів у регулюванні процедур банкрутства, а також вивчено проблеми і перспективи адміністративно-правового впливу на цей процес. Основна увага зосереджена на функціональних аспектах діяльності державних органів, включаючи організаційний механізм, контроль, інформаційне забезпечення та планування. Автор обґрунтовує важливість державного регулювання процедур банкрутства як важливої складової економічної політики, що впливає на стабільність ринку та ефективність управлінських рішень. Виявлено ключові функції державних органів, які сприяють успішному функціонуванню системи банкрутства. В рамках статті досліджуються різні аспекти діяльності державних органів у сфері банкрутства. По-перше, розглянуто механізми прогнозування, організації і контролю, які забезпечують відповідність управлінських рішень і їх реалізацію. Відзначено, що ефективне управління процедурами банкрутства потребує ретельного прогнозування та планування, що забезпечує своєчасне виявлення та корекцію потенційних проблем. По-друге, детально проаналізовано роль організації в управлінні процедурами банкрутства, включаючи створення і підтримку органів управління, підбір кадрів та функціонування електронних систем. Вказано, що організаційний механізм є основою для забезпечення ефективного регулювання та реалізації процедур банкрутства, що підтверджується прикладом використання електронних торгових систем для проведення аукціонів. По-третє, акцентовано увагу на контролі та нагляді за процедурами банкрутства. Обговорено важливість проведення планових і позапланових перевірок, що забезпечують якість виконання управлінських рішень та прозорість процесу. Висвітлено норми, що регулюють контроль за діяльністю арбітражних керуючих і проведення перевірок. По-четверте, підкреслено значення інформаційного забезпечення для функціонування системи банкрутства.

У статті розглядається вплив державного регулювання на ринок природного газу в Україні у контексті постачання газу побутовим споживачам. Пропонується далі продовжувати процес лібералізації ринку природного газу, забезпечуючи рівні умови для всіх гравців на ринку та знижуючи монопольні позиції. Зосередити увагу на розвитку власних видобуткових потенціалів, інвестуванні в інфраструктурні проекти та модернізацію газотранспортної системи. Необхідно забезпечити повну прозорість у формуванні цін на газ та зміцнити нагляд за оптовими енергетичними ринками зі сторони енергетичного регулятора, а також виключити можливість маніпуляцій, зловживань та підозрілих дій з боку учасників цих ринків, для чого імплементувати відповідні норми ЄС. Пропонується збільшення видобутку газу та буріння нових свердловин шляхом залучення незалежних суб’єктів; формування електронних аукціонів щодо вільного доступу суб’єктів, які можуть проводити георозвідувальні роботи щодо буріння свердловин та іншої діяльності націленої на збільшення видобутку газу; за критерієм досягнення енергетичної безпеки газової сфери. Автор звертає увагу на посилення ролі регулювання діяльності суб’єктів ринку газу через моніторинг, ліцензування та контроль з боку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Застосування нових форм організації взаємовідносин між важливими складовими інноваційного розвитку виробництва, освітньонауковим простором та інформацією.

This article tells about and analyses the informational and scientific potential in the use of the Internet-resources during the process of the researches over the coin circulation of the insurgent Ukraine-Hetman State, they are: electronic auctions and forum «Violity», «New Auction» and «Unc.ua», the electronic encyclopedia «Wikipedia», scientific social web «Academia.edu», social web «Facebook», and also the private «Youtube» channels. Every of the pointed resources and services has its advantages and disadvantages. 
 Using an Internet we could get a new data in the numismatics, by the way identify the new variants of the Muscovy tsar Peter the Great coins excavated on the territory of the Hetman State, put the light on the new finds of the coins evaluated as very rare in the previous Ukrainian science historiography. 
 We assume that even with the disadvantages and features and some dangers in the use of the WEB-resources, the finally have a huge informational and science potential and abilities to help in the research of the history of the monetary circulation of the U
 У статті розглянуто та проаналізовано інформаційний і науковий потенціал використання Інтернет-ресурсів у дослідженні історії грошового обігу в Україні-Гетьманщині, до яких належать: аукціони та форуми «Violity», «New Auction» та «Unc.ua», електронна енциклопедія «Вікіпедія», соціальна мережа для науковців «Academia.edu», соціальна мережа «Facebook», а також приватні канали на «Youtube». Кожен із зазначених сервісів має як свої переваги, так і недоліки. 
 Користуючись Інтернет-ресурсами, ми виявили дані, які є новими для нумізматичної науки, що, зокрема, дозволило визначити та зафіксувати раніше неопубліковані різновиди монет Петра І, що виявлені на території Гетьманщини, Це дало можливість ввести до наукового обігу нові факти про знахідки тих монет, що вважались рідкісними у вітчизняній нумізматичній історіографії.
 Зазначимо, що, попри наявні недоліки, специфічні риси та певні ризики у використанні, електронні WEB-ресурси все ж мають вагомий інформаційний та науковий потенціал у дослідженні особливостей грошового обігу Гетьманщини. Вивчення вказаних ресурсів зумовлює можливість введення до наукового обігу фактів та нових даних, що допоможуть виявити раніше невідомі сторінки цього періоду в історії України, а також конкретизувати вже частково висвітлені попередниками моменти.
 kraine-Hetman State, to put the light on the new facts and the data than will help to determinate the unknown pages of the history of Ukraine and also make certain the previous investigations.

У статті проаналізовано сучасний стан та ефективність заходів з протидії корупції в Україні, обґрунтовано актуальність дослідження досвіду протидії корупції у світі та необхідність його імплементації до вітчизняної практики. Визначено основні механізми подолання корупції у сфері публічних закупівель в Україні та першочергові заходи, що спрямовані на їх реалізацію.
 Мета статті висвітлити реальний стан і загрози від корупції у сфері публічних закупівель для економічного розвитку України та на основі зарубіжного досвіду; визначити дієві механізми протидії корупції й напрями їх імплементації в Україні.
 У ході дослідження використано та узагальнено офіційно оприлюднені результати наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів, статистичні дані, звіти державних контролюючих органів та міжнародних експертних організацій, творче осмислення яких на основі застосування системного підходу та методів статистичного та компаративного аналізу, контент-аналізу та синтезу отриманих результатів дозволило зробити обґрунтовані висновки. 
 У роботі обґрунтовано, що дієвими механізмами протидії корупції є подальший розвиток інституційного, інформаційно-технологічного контрольного та моніторингового забезпечення механізму «електронних аукціонів», які за умови їх ефективного використання та активізації громадянського суспільства здатні створити необхідне підґрунтя для зменшення обсягів та викорінення корупції як у сфері публічних закупівель, так і в інших сферах життєдіяльності держави. 
 Визначено, що нині протидія зловживанням та боротьба з корупцією у сфері публічних закупівель в Україні, перебуває на досить низькому рівні. Тому подолання корупції в системі розміщення державних замовлень є одним з найбільш важливих завдань державного управління у сфері публічних закупівель за бюджетні кошти. Позитивним у цьому напрямі є те, що держава стала на шлях вироблення нових механізмів протидії корупції – впровадження системи електронних закупівель ProZorro, запуск авторизованих електронних майданчиків та веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель, проведення постійного контролю та моніторингу операцій з державних закупівель, розміщення результатів контролю на моніторинговому порталі DOZORRO тощо. Проте неефективне використання цих інструментів призводить до збереження високого рівня корупції у сфері публічних закупівель.
 Для підвищення ефективності протидії корупції з урахуванням досвіду зарубіжних країн запропоновано: повністю відмовитися від розміщення замовлення у єдиного джерела без проведення торгів; удосконалити процедуру оспорювання угод, укладених з порушенням вимог чинного законодавства. Це дозволить зменшити кількість зловживань та обмежить можливості застосування корупційних схем у системі публічних закупівель за бюджетні кошти.
 Загалом для успішного впровадження даних заходів передусім необхідно внести зміни до інституційного механізму державного управління системою публічних закупівель та посилити роль державного моніторингу та аудиту за обґрунтованим та цільовим використанням бюджетних коштів у системі публічних закупівель.

Метою наукової розробки визначено вивчення питання нормативно-правового регулювання стратегії реформування земельних правовідносин в Україні. Визначено, що початок земельної реформи в Україні пов’язується із ухваленням Основних напрямів земельної реформи в 2001–2005 роках, що було затверджено Указом Президента України від 30.05.2001 р. № 372/2001, де було встановлено, що ціллю земельної реформи є досягнення таких умов, в яких механізм регулювання земельних відносин та державного управління земельними ресурсами відповідав б критеріям ефективності. Встановлено, що в Україні зараз триває реформа законодавства України щодо встановлення розуміння земель як об’єкту правової охорони та використання. Визначено, що реалізація наданого права купівлі земельних ділянок юридичними особами допускається за умови їх створення та реєстрації за законодавством України, а їх учасниками мають бути виключно громадяни України, українська чи територіальні громади. Акцентовано, що здійснення такої купівлі має відбуватися із дотриманням процедури електронних аукціонів, що мінімізують корупційні прояви та ризики. Зроблено висновок, що відкриття ринку сільськогосподарських земель в Україні має створити передумови для росту цін на землю, але і при цьому призведе до зростання інвестування надходжень. Обгрунтовано, що наступний етап земельної реформи в Україні передбачає надання дозволу на купівлю земель сільськогосподарського призначення іноземцям, однак процедурно такий законодавчий акт має бути ухвалено шляхом проведення Всеукраїнського референдуму, що є неможливим під час воєнного стану. Запровадження таких змін до чинного законодавства України неоднозначно сприймається суспільством і потребує вивчення та подальшої розробки.

З 1 липня 2021 року скасовано заборону на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв).
 Ми пропонуємо ознайомитися з аналітичною інформацією щодо результатів земельних відносин в умовах відкритого ринку землі починаючи з 1 липня 2021 року.
 Подано кількість укладених угод щодо купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення з конкретними показниками. Показано динаміку середньозваженої ціни на землі для товарного сільськогосподарського виробництва та землі для ведення особистого селянського господарства. Оскільки ціна є важливим показником, то їй приділялося більше уваги.
 Описано регіони з найактивнішим ринком земель під час воєнного стану за кількістю укладених угод і площею земель.
 Показано динаміку цін купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення починаючи з липня 2021 року і до квітня 2023 року.
 Також приділено увагу електронним земельним аукціонам, які є орієнтиром справедливої вартості землі та джерелом наповнення місцевих бюджетів.
 Перелічено категорії потенційних покупців земель сільськогосподарського призначення і їх можливості на отримання земельної ділянки.
 Для повної поінформованості учасників ринку земель нами описані умови земельного ринку: хто і в яких розмірах може купувати землю, як відбуваються розрахунки, пов’язані зі сплатою коштів за земельні ділянки.
 Подано перелік документів, які необхідні для купівлі-продажу землі.
 Описано повноваження об’єднаної територіальної громади (ОТГ) щодо розпорядження нею земельними ділянками, які підлягають купівлі-продажу.

У статті досліджено правовий аспект корпоратизації державних підприємств і повʼязані з цим питання правового режиму майна державних акціонерних товариств. Окреслено загально­теоре­тичні підходи до визначення правового режиму майна та його особливостей у частині державних акціонерних товариств. На підставі системного правового аналізу законодавства, що регулює порядок приватизації (корпоратизації) державних підприємств, визначено корпоратизацію способом реорганізації державного підприємства в АТ або ТОВ, у процесі якого змінюється правовий режим державного майна, переданого до статутного капіталу господарського товариства, з державної на приватну власність товариства. Управління майном, переданим до статутного капіталу дер­жавних акціонерних товариств, здійснюється на засадах корпоративного управління акціями у статутному капіталі товариства. Проаналізовано правозастосовчу практику, повʼязану з форму­ванням майна державних акціонерних товариств. Гіпотеза: майно, передане до статутного капіталу державних акціонерних товариств, є приватною власністю товариства. Інше майно використо­вується товариством на праві оренди або госпо­дарського відання. Внесками до статутного капіталу державних акціонерних компаній можуть бути також майнові права на нерухоме майно – право господарського відання, право постійного користування, оренди. Передача майнових прав до статутного капіталу не є підставою зміни правового режиму державного майна на приватну власність товариства. Способами зміни правового режиму державного майна визначено: привати­зацію майна державних підприємств, пакетів акцій (часток) держави у статутних капіталах господарських товариств, передачу ЦМК дер­жавного підприємства в оренду, приватизації (корпоратизація), продаж державного майна, передачу в найм (оренду) обʼєктів державної власності на конкурентних засадах шляхом прове­дення електронних аукціонів (публічних торгів), безоплатну передачу в комунальну власність.

У статті досліджено особливості ліберальної моделі ринку електричної енергії в Україні. Визначено слабкі сторони та наведено характеристику ринку «єдиного покупця». Охарактеризовано особливості функціонування ринку електричної енергії в Англії, Іспанії та Сполучених Штатах Америки. Визначено, що дана модель характеризується значною зарегульованістю з боку держави, оскільки більшість учасників оптового ринку електричної енергії контрольовані не тільки за рахунок алгоритму ціноутворення, але й за рахунок тарифів на продаж електричної енергії, які впливають на оптову ринкову ціну. Установлено, що в умовах лібералізації ринку електричної енергії ключовими параметрами, що впливають на ціну постачання електричної енергії для кінцевого непобутового споживача становлять: тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління; тариф на послуги з передачі електричної енергії; тариф на послуги з розподілу електричної енергії; ціна закупівлі електричної енергії; тариф на послуги постачальника універсальних послуг. Проаналізовано динаміку зміни ключових параметрів Україні за період дії «ліберальної» моделі ринку. Здійснено характеристику сегментів ринку електричної енергії в умовах функціонування «ліберальної» моделі ринку з метою ідентифікації ризиків для господарюючих суб’єктів. Досліджено динаміку кількості підприємств, які виконують функції електропостачальників на вітчизняному ринку електричної енергії упродовж 2019-2022 років. Визначено, що окремим ризиком для електропостачальних підприємств є посилення конкуренції на ринку. Проаналізовано, що в умовах воєнного стану існує ряд законодавчих обмежень у сфері виробництва та продажу електроенергії в Україні, серед яких: необхідність сплати гарантованому покупцю за послуги із забезпечення безпеки постачання електроенергії; обов’язковість отримання ліцензії для здійснення діяльності щодо зберігання електроенергії; продовження дії фіксованих цін на електроенергію для побутових споживачів; зобов’язання продавати електроенергію за двосторонніми договорами на електронних аукціонах; обмеження з використання доходів від продажу електроенергії шляхом зобов’язання обов’язковості витрат на ремонтні роботи.

Статтю присвячено дослідженню чинників, які впливають на ефективність адміністративно-правового регулювання державної політики у сфері банкрутства в Україні. Наголошено, що адміністративно-правове регулювання державної політики у сфері банкрутства в Україні наразі не є достатньо ефективним, зважаючи на недосконалість галузевого законодавства, ослаблену увагу з боку держави до процесів відновлення платоспроможності боржника, а також застосування різних протиправних діянь, що призводить до ліквідації великої кількості підприємств, чимала частка яких є підприємствами державної власності, стратегічно важливими та соціально значущими.
 Автором наголошено, що значним нормативним здобутком було прийняття парламентом Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодексу), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника -юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Разом із тим у статті розкрито й ряд критичних зауважень до Кодексу. Так, зокрема, недостатньо регламентованим є питання відкриття провадження у справі про банкрутство, проблемними також є питання щодо закриття провадження у справі про банкрутство. Неясність викликає й зміст ст. 7 Кодексу, де йдеться про концентрації справ у справі про банкрутство. Окрім вказаного, в Кодексі існує наразі й ряд інших протиріч та невизначе-ностей, як то відсутність інституту мирової угоди, що може негативно вплинути на перегляд старих справ де вона застосовувалась.
 Серед основних організаційних чинників, що негативно впливають на ефективність відносин та змісту державної політики у сфері банкрутства, на думку автора, є корупція, яка завжди завдає шкоди нормальному функціонуванню суспільства, оскільки важливі рішення приймаються на підставі прихованих мотивів без урахування інтересу громадськості.
 Показано, що основний зміст Кодексу України із процедур банкрутства спрямований на вдосконалення процедур банкрутства, що, на думку автора, сприятиме підвищенню ефективності адміністративно-правового регулювання державної політики у сфері банкрутства в Україні, в тому числі й зменшенню рівня корупційних ризиків у даній сфері. Серед вказаних заходів нормами ст. 30 Кодексу передбачено зміну підходу до встановлення і виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, збільшення розміру мінімальної грошової винагороди.
 Автор наголошує, що важлива роль у зниженні корупційних ризиків у сфері відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом належить запровадженню електронної торгової системи, яка сприятиме створенню конкурентного середовища у сфері організації та проведення аукціонів із продажу майна боржників у справах про банкрутство, а також розширенню кола потенційних покупців та підвищенню рівня погашення вимог кредиторів.
 Серед категорії політично-правових чинників, що впливають на ефективність адміністративно-правового регулювання державної політики у сфері банкрутства в Україні, автором виділено загальний стан стабільності вітчизняного громадянського суспільства.
 До переліку соціально-психологічного та морально-ідеологічного факторів належать чинники, які впливають на рівень підприємницької активності, що є однією з головних передумов створення валового внутрішнього продукту та формування економічного потенціалу держави й добробуту населення.

Мета статті – висвітлення теоретичних проблем скарбознавства як галузі нумізматики. Наукова новизна. Запропоновано авторське визначення поняття «нумізматичного скарбознавства», окреслено його об’єкт і предмет, завдання та функції в нумізматиці, розглядається й типологізується джерельна база скарбознавчих досліджень, систематизуються поняття і терміни нумізматичного скарбознавства, визначається його місце у системі нумізматики та простежуються міжпредметні зв’язки. Висновки. Сучасний стан скарбознавчих досліджень об’єктивно засвідчує, що наразі скарбознавство «переросло» статус прикладного методу і набуло рис повноцінної та самодостатньої галузі нумізматичної науки із власним об’єктом і предметом, завданнями та методами дослідження монетних скарбів, специфічною та постійно поповнюваною джерельною базою, понятійно-категоріальним апаратом і системою міждисциплінарних зв’язків. Нумізматичне скарбознавство – це галузь нумізматичної науки, що вивчає скарби монет як джерела соціальної, економічної, політичної та іншої найрізноманітнішої інформації, їх походження, типологію, функції, історію дослідження, розробляє методологію та методи вивчення монетних тезаврацій. На сучасному етапі розвитку світової та вітчизняної нумізматики дослідження монетних скарбів стало ключовим трендом розвитку цієї науки. Об’єктом дослідження нумізматичного скарбознавства є монетний скарб як історичне джерело, соціальний та культурний феномен. Предметом нумізматичного скарбознавства виступають історичні, економічні та соціальні закономірності, причини й мотиви появи монетних скарбів як особливого виду депозитів, теорія тезаврування, історія вивчення скарбів різних хронологічних періодів, методологія та методика їх дослідження. На сучасному етапі в колі завдань нумізматичного скарбознавства перебувають як теоретичні, так і його практичні (прикладні) проблеми. Зокрема, серед теоретичних завдань цієї галузі нумізматики можемо виділити: розробку основних понять і категорій, пов’язаних з дослідженням скарбів монет і монетних комплексів; дослідження теорії тезаврації в нумізматиці, дослідження ролі та функцій монетних скарбів, передумов, причин і мотивів їх приховування у різні історичні періоди; вироблення методології і методів атрибуції та дослідження монетних скарбів як джерел нумізматики, історії грошового обігу, соціальної і політичної історії. Серед прикладних завдань нумізматичного скарбознавства варто виділити: вдосконалення наукових методичних прийомів і засобів вивчення та використання скарбів, розробка методики їх джерелознавчої критики; аналітико-інформаційне вивчення окремих скарбів монет або монетних комплексів; розробка методів оцінки наукового, історичного та культурного значення (цінності) монетних і монетно-речових скарбів; дослідження проблем збереження та юридичної охорони скарбів як пам’яток історії та культури. З цього кола наукових завдань випливають дві найважливіші функції нумізматичного скарбознавства: евристична та аналітична. Скарбознавство формує власну базу документальних і наративних джерел, основу якої складають монетні скарби або інші цілісні комплекси нумізматичних знахідок. До групи наративних джерел нумізматичного скарбознавства належать: топографії нумізматичних знахідок, корпуси та каталоги відомих скарбів, короткі наукові повідомлення про їх виявлення, публікації з описами знайдених монетних та монетно-речових скарбів, дослідження окремих скарбів і нумізматичних комплексів; польові описи та звіти археологічних експедицій з даними про знайдені монетні та монетно-речові скарби; матеріали газетної та журнальної періодики з нотатками та повідомленнями про знайдені скарби; епістолярії, щоденники та мемуари археологів, нумізматів, мандрівників, скарбошукачів; мережеві ресурси електронних Інтернет-аукціонів. Понятійно-термінологічний апарат скарбознавства формувався в рамках предмету нумізматики й сьогодні становить частину понять і термінів цієї спеціальної галузі історичної науки. Функціонально у структурі понять і категорій скарбознавства логічно виокремлюються три групи. До першої групи відносимо основні (ключові) категорії («скарб», «монетно-речовий скарб», «монетний скарб» і «монетний комплекс»). Друга група термінів наукового скарбознавства стосується закономірностей виникнення скарбів, характеру та складу монетних тезаврацій. Третя група понять скарбознавства окреслена методикою дослідження монетних і монетно-речових знахідок. Як складова нумізматики скарбознавство належить до системи історичної науки (точніше, її спеціальних галузей) та має сталі предметні зв’язки з рядом суміжних дисциплін, передусім з археологією, джерелознавством, музеєзнавством, пам’яткознавством, боністикою, сфрагістикою, геральдикою, медальєрикою, фалеристикою, генеалогією, історичною географією та картографією, епіграфікою, палеографією, історичною метрологією та хронологією.

Сучасні школярі є одними із найактивніших користувачів Інтернет. За допомогою Інтернет діти не тільки шукають інформацію, але й розважаються, знайомляться, спілкуються. Активність школярів є цілком закономірною. З одного боку, діти можуть отримати безперешкодний доступ до глобальної мережі – вдома, у друзів, у школі, в Інтернет-клубах, в кафе та інших публічних закладах і користуватися послугами мережі без контролю зі сторони дорослих. Доступ до Інтернету надають і ряд сучасних пристроїв зв’язку – мобільні телефони, смартфони, планшети, кишенькові комп’ютери тощо, які є звичними для школярів і доступними у будь-який момент часу. З іншого боку, роль глобальної мережі в суспільстві поступово збільшується, й Інтернет стає впливовим джерелом інформації, зручним засобом міжособистісної комунікації, важливою складовою сучасної комерції. Збільшення ролі мережі у побуті та професійній діяльності батьків знаходить віддзеркалення у житті школяра. Сучасний школяр, як правило, вже має досвід використання пошукових систем, соціальних мереж, спілкування у форумах та чатах, застосування новітніх послуг та сервісів Інтернету для задоволення особистих потреб. У зв’язку з цим актуальності набувають питання ознайомлення школярів з можливими загрозами і формування навичок безпечної роботи в мережі Інтернет.Проблеми інформування школярів із загрозами та питання розробки концепцій щодо забезпечення безпеки школярів у глобальній мережі є предметом багатьох науково-педагогічних, психологічних, соціологічних досліджень, державних та міжнародних програм. У цьому зв’язку представляється доцільним здійснення аналізу підходів до виокремлення загроз.Найбільш повно проблема дослідження он-лайн ризиків дітей знайшла відображення в колективному дослідженні Ю. Газебрінг, С. Лівінгстон, Л. Гаддона, К. Олафсона – представників Лондонської школи економічних і політичних наук. Дослідження здійснювалося протягом 2006–2009 рр. в рамках проекту «Діти Євросоюзу в Інтернеті» (EU Kids Online).У роботі [2] ризики, з якими може зустрітися школяр, пов’язуються з можливостями Інтернет. Виокремлені можливості та ризики Інтернету наведено на рис. 1. Online можливостіOnline ризикиДоступ до глобальної інформаціїПротиправний контентОсвітні ресурсиПедофілія, переслідуванняРозваги, ігри, жартиМатеріали / дії дискримінаційного / ненависного характеруСтворення контенту користувачамиРеклама/комерційні кампанії (промо-акції)Громадянська або політична діяльністьУпередженість/дезінформаціяКонфіденційність введення данихВикористання персональних данихУчасть у суспільному житті/заходахКібер- залякування, переслідування, домаганняТехнологічний досвід і грамотністьАзартні ігри, фінансові шахрайстваКар’єрне зростання або зайнятістьСамоушкодження (самогубство, втрата апетиту)Поради особистісного, сексуального характеруВторгнення у приватне життяУчасть у тематичних групах, форумах фанатівНезаконні дії (незаконне проникнення під чужими реєстраційними даними)Обмін досвідом, знаннями з іншимиПорушення авторських правРис. 1. Можливості Інтернету для школяра та пов’язані з ними ризики Ризики і можливості, на думку авторів даної класифікації, – це дві залежні змінні, що складають «єдине ціле» діяльності школяра в мережі Інтернет. Але подібна діяльність може бути обмежена наступними чинниками: діти і молодь отримують доступ і використовують Інтернет-технології в широкому контексті – побутовому, родинному, соціальному, культурному, політичному, економічному. Багато факторів можуть впливати на їх використання в цілому, як результат і на ймовірність виникнення ризиків, з якими підлітки можуть мати зустріч. Серед чинників, що впливають на Інтернет-можливості і ризики дослідники виокремлюють незалежні від школяра (соціально-демографічні), посередницькі, контекстуальні чинники.Online можливості і ризики серед молодих користувачів, як показують дослідження вчених Європи, змінюються в залежності від віку і статі, а також соціально-економічних показників (рівня освіти батьків або міського/сільського населення). Соціально-демографічні чинники впливають на дитячий доступ до мережі Інтернет, користування Інтернетом, і пов’язаних з ними відносин і навичок. Посередницькі чинники проявляються в результаті діяльності засобів масової інформації, батьків, вчителів, однолітків. Батьки виконують роль посередника шляхом регулювання діяльності дітей в мережі Інтернет, потенційно впливаючи на формування їх досвіду діяльності в мережі Інтернет і як результат, здатні застерегти від ризиків.Дослідники Лондонської школи відзначають також ключові контекстуальні змінні, що можуть вплинути на online-досвід підлітків. Ці чинники включають: медіа-середовище, ІКТ регулювання, громадське обговорення питань використання дітьми мережі Інтернет, та можливих Інтернет-ризиків; загальні цінності і відносини в освіті, вихованні і технології, особливості системи освіти. Вплив національних особливостей на Інтернет-можливості та ризики для школярів схематично зображено на рис. 2 [2]. Рис. 2. Аналітична модель впливу факторів на процес формування online-компетентності підлітківВ результаті дослідження науковцями було розроблено узагальнену модель Інтернет-можливостей та пов’язаних з ними Інтернет-ризиків.Визначальними факторами, що впливають на можливості та ризики, є спосіб доступу до Інтернету і тривалість використання його послуг та ресурсів:спосіб доступу до Інтернету визначає рівень контролю та регулювання з боку батьків, вчителів, громадськості;тривалість використання сервісів впливає на ймовірність потрапляння в ризиковані ситуації та набуття Інтернет-залежності.Європейські вчені класифікують Інтернет-ризики (рис. 3) відповідно до ролі, яку виконує школяр в ризикованій ситуації і мотивів, якими керуються ініціатори ризикованих ситуацій (зловмисники).Комунікативні ролі підлітків:контентна – підліток виступає в якості одержувача інформації;комунікативна – підліток як учасник процесу спілкування;керівна – підліток як актор, що пропонує контент або ініціює процес спілкування.Рис. 3. Модель класифікації Інтернет ризиків Мотивації (мотиви) ініціатора ризикованих ситуацій – потенційно проблемні аспекти комунікації, надання контенту і послуг через мережу Інтернет, які призводять до ризиків.В моделі Інтернет-можливостей (рис. 4) залишаються аналогічними ролі підлітків, а чотири мотиви змінено на такі: навчання і виховання; громадянська позиція; креативність (творчість); ідентичність і соціалізація. Рис. 4. Модель Інтернет-можливостей У наукових джерелах існують й інші класифікації Інтернет-ризиків. Зокрема, робочою групою організації ОЕСР з інформаційної безпеки і конфіденційності (OECD Working Party on Information Security and Privacy – WPISP) і Комітету зі споживчої політики (Consumer Policy – CCP) визначено додаткові критерії для класифікації:джерело впливу на школяра – особа (наприклад, cybergrooming – кіберпереслідування або кібергрумінг) або комп’ютер (наприклад, збір персональних даних, азартні ігри – gambling);ризикована взаємодія між однолітками (кіберзалякування) або між дитиною і дорослим (кіберпереслідування);перенесення оnline, offline-ризиків у мережу (наприклад, розповсюдження порнографії, незаконне завантаження матеріалів тощо);вікова група – ризики, що становлять потенційну небезпеку тільки для дітей, або загальні onlinе-ризики (наприклад, шпигунське програмне забезпечення, захист персональної інформації);пристрій, з якого здійснюється вихід в мережу (наприклад, комп’ютер, мобільний телефон);кримінальний аспект – ризики, які передбачають або не передбачають кримінальну відповідальність.На основі зазначених критеріїв виділено три загальні категорії online-ризиків [3]:ризики, пов’язані з використанням сучасних технологічних приладів, що мають вихід в Інтернет. В даному випадку Інтернет є середовищем впливу інформаційної складової електронних ресурсів на дитину, або місцем взаємодії підлітків як між собою, так і з дорослими;комерційні online-ризики, коли дитина розглядається як мета електронної комерції;ризики захисту інформації і гарантування конфіденційності персональних даних користувача – саме підлітки є найбільш вразливою категорією користувачів до даного класу ризиків.Ряд досліджень щодо розкриття сутності Інтернет-ризиків було проведено вітчизняними науковцями. Зокрема, М. Л. Смульсон, Н. М. Бугайова [1] визначають дві групи ризиків (offline і online) використання сучасних телекомунікаційних засобів.До offline ризиків відносяться:всеохоплююча пристрасть школяра до роботи за комп’ютером (програмування, хакерство);offline-гемблінг – залежність від комп’ютерних ігор;offline-залежність до володіння конкретним приладом, пристроєм, які не підключені до Інтернету;До online-ризиків відносяться:нав’язливий web-серфінг й інформаційний пошук у віддалених базах даних;online-перегляд і прослуховування інформації аудіо- і відео форматів;залежність від користування конкретним мобільним приладом, що має вихід в Інтернет, наприклад, мобільним телефоном, смартфоном;гіперзахопленність індивідуальними або мережними online іграми, on-line лудоманія (патологічна схильність до азартних ігор у віртуальних казино);хакерство;кібероніоманія, що трактується дослідниками як прагнення здійснювати нові покупки в Інтернет-магазинах, без необхідності їх придбання й врахування власних фінансових можливостей і нав’язлива участь в online аукціонах;кіберкомунікативна залежність (спілкування в чатах, участь у телеконференціях);кіберсексуальна залежність (непереборний потяг до обговорення сексуальних тем на еротичних чатах і телеконференціях, відвідування порнографічних сайтів);відвідування сайтів агресивної (що пропагують ксенофобію, тероризм) або ауто агресивної спрямованості (кіберсуїцид, online суїцид, суїцидальні договори, інформаційні ресурси про застосування засобів суїциду з описанням дозування й ступеня летальності);адитивний фанатизм (релігійний – сектантство, політичний (партійний) національний, спортивний, музичний, тощо) [1, 200].Таким чином, в статі розкрито окремі підходи до класифікації Інтернет-ризиків, запропонованих як вітчизняними, так і зарубіжними науковцями. В статі представлені моделі Інтернет-можливостей і ризиків.

Стаття присвячена аналізу особливостей формування міжнародної конкурентоспроможності підприємств електроенергетики України в межах ENTSO-E. Надано характеристику учасникам ENTSO-E від України, проаналізовано правові засади їх зовнішньоекономічної діяльності. Визначено сутність, структуру та функції оптового ринку електроенергії. Описано механізм організації біржового аукціону розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів між Україною та сусідніми країнами: одностороннього добового та спільного добового. Проаналізовано приклади спільних добових аукціонів на електронних платформах НЕК «Укренерго», Joint Allocation Office (JAO), Української енергетичної біржі (УАБ). Встановлено, що остання є майданчиком для організації експорту «зеленої» електроенергії ДП «Гарантований покупець».

Розглянуто проблему «системності» критеріїв безпековості газової сфери в Україні, де обґрунтовано та проаналізовано сутнісне наповнення кожного з них. За критерієм безпековості – стимулювання діяльності надророзробників; за критерієм дотримання енергетичної безпеки –забезпечення вільного доступу усіма учасниками газового ринку до ресурсу АТ »Укргазвидобування» та пропагування дотримання конкурентних механізмів (акумуляція та активізація зусиль щодо співпраці з іноземними партнерами в напрямі розвитку підземної газової інфраструктури); збільшення видобутку газу та буріння нових свердловин шляхом залучення незалежних суб’єктів; формування електронних аукціонів щодо вільного доступу суб’єктів, які можуть проводити георозвідувальні роботи щодо буріння свердловин та іншої діяльності націленої на збільшення видобутку газу; за критерієм досягнення енергетичної безпеки газової сфери – запровадити інформативну систему «електронний паспорт ліцензіата» та мобільного додатку «Енергетика онлайн». За критерієм доступності енергетичної безпеки газової сфери – посилення ролі регулювання діяльності суб’єктів ринку газу через моніторинг, ліцензування та контроль з боку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. За п’ятим критерієм – застосування нових форм організації взаємовідносин між важливими складовими інноваційного розвитку виробництва, освітньо-науковим простором та інформацією. За шостим критерієм – збільшення власного видобутку природнього газу, а також розвідку та видобуток газу. За сьомим критерієм (безпековості газової сфери) – проєкти по редизайну газових мереж.

Цифрова економіка є важливим елементом системи публічних закупівель. Вона дозволяє підвищити ефективність, прозорість та конкурентоспроможність закупівельного процесу. Забезпечуючи підвищення прозорості (електронна система закупівель Prozorro дозволяє всім учасникам закупівельного процесу отримувати доступ до повної інформації про закупівлі, у тому числі до тендерної документації, технічних специфікацій, цінових пропозицій та результатів аукціонів, що знижує рівень корупції та зловживань), ефективності (автоматизація та оптимізація багатьох процесів закупівель, наприклад, підготовки тендерної документації, оцінка цінових пропозицій та управління контрактами дозволяє заощадити час та кошти), конкурентоспроможності (інформаційні технології допомагають учасникам закупівель краще розуміти потреби замовників, подавати конкурентоспроможні пропозиції, стимулюючи економічне зростання).

Діяльність Державної митної служби України перебуває під постійною публічною увагою через її важливість у контексті забезпечення митної безпеки України. Актуальною є проблематика ефективного та результативного управління фінансуванням Державної митної служби України, в тому числі із застосуванням публічних закупівель. Метою статті є дослідження особливостей здійснення публічних закупівель Державною митною службою України шляхом застосування різних аналітичних підходів. За даними системи публічних закупівель ProZorro визначено основні характеристики тендерів за участю Державної митної служби України: переважання частки завершених тендерів проти відмінених торгів та торгів, що не відбулися, комунальні послуги та послуги з обслуговування майнового комплексу є абсолютними лідерами серед усіх товарів/послуг, що закуповувалися Державною митною службою України, підвищення результативності публічних закупівель та збільшення частки тендерів, за реультатами яких понижено ціни під час електронних аукціонів.