To see the other types of publications on this topic, follow the link: Емотивні засоби.

Journal articles on the topic 'Емотивні засоби'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Емотивні засоби.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Івченко, Н. С. "КАРНАВАЛІЗОВАНИЙ АНІМАЦІЙНИЙ ЕКОДИСКУРС: ЕКОЛОГІЯ ЕМОТИВНИХ МОВНИХ ЗАСОБІВ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 99–105. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-15.

Full text
Abstract:
Роботу присвячено вивченню взаємодії двох сучасних сфер наукових інтересів лінгвістики – емотіології та еколінгвістики. На їхньому стику сформувалася нова наукова галузь – емотивна еколінгвістика, яка досліджує мову крізь призму екологічної вмотивованості емоцій, що виражені емотивними засобами мови. Емоції є мотиваційною основою вербальної та невербальної поведінки, отже, безпосередньо визначають вибір засобів мовлення, які зі свого боку сприяють екологічному зростанню або знищенню. Уперше доведено, що до емотивних засобів мови належить не лише лексика, але й граматичні, стилістичні й синтакс
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Матусяк, Г. І. "ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНОГО МЕДІАКОНТЕНТУ ПРО СТАН ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 2 (11 червня 2024): 36–43. http://dx.doi.org/10.32782/tnv-pub.2024.2.5.

Full text
Abstract:
Мета дослідження – визначити особливості емотивності на лексичному й синтаксичному рівнях у текстах медіановин на матеріалі англомовного ресурсу “Sprudge”, що висвітлює функціонування підприємств, які займаються виробництвом і переробкою кави, а також закладів індустрії гостинності, що реалізують кавову продукцію. Актуальність теми полягає в тому, що наявні публікації, у яких розглядають питання емотивної лексики й синтаксису, здебільшого стосуються творів художньої літератури, тоді як специфіка емотивності в текстах медіа новин, зокрема тих, що висвітлюють стан індустрії гостинності, лишаєтьс
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

МАТУСЯК, Галина. "СИНТАКСИЧНИЙ РІВЕНЬ ЕМОТИВНОСТІ В АНГЛОМОВНИХ МЕДІАНОВИНАХ ПРО СТАН КАВОВОЇ ІНДУСТРІЇ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 56 (21 грудня 2023): 35–40. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2023.56.4.

Full text
Abstract:
Анотація. Мета дослідження – з’ясувати специфіку емотивності синтаксичного рівня в текстах медіановин на матеріалі англомовного інтернет-ресурсу “Sprudge”, що висвітлює стан розвитку виробництва кави та функціонування підприємств, які займаються її переробкою, а також закладів індустрії гостинності, що реалізують кавову продукцію. Ставимо завдання, виконання яких передбачає її досягнення: 1) ідентифікувати синтаксичні маркери емотивності в новинних текстах сайту “Sprudge” за 2023 рік; 2) систематизувати виокремлені структури; 3) виявити, з якими емоціями вони корелюють. Новизна дослідження пол
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Павлушенко, Ольга, та Олександр Ватага. "Емотивні засоби експресивности вислову в українській версії англомовного мультиплікаційного серіалу «Рік та Морті»". Scientific Notes of Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University. Series: Philology (Linguistics), № 39 (23 січня 2025): 17–35. https://doi.org/10.31652/2521-1307-2024-39-02.

Full text
Abstract:
The article addresses the issue of Ukrainian dubbing for foreign animated series. The study focuses on emotive means and their use in achieving expressiveness in speech. In the context of russia's full-scale war against Ukraine, processes of de-russification and decolonization in Ukraine's cultural space have been invigorated. This has, in turn, opened opportunities for dubbing all foreign films and animated productions released in Ukraine into Ukrainian. The emergence of numerous Ukrainian-language versions of animated series for both children and adults has drawn the attention of linguists.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Сньозик, Ганна. "ВИРАЖАЛЬНІ ЗАСОБИ ХУДОЖНЬОЇ МОВИ ФЕДОРА ПОТУШНЯКА". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 50 (2023): 408–15. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2023.2.(50).408-415.

Full text
Abstract:
У статті здійснено аналіз функціонування та особливостей вживання виражальних засобів художньої мови на прикладі епітетів і порівнянь у мовотворчості Федора Потушняка. З’ясовано, що в сучасній лінгвістиці немає узгодженості щодо визначення епітета. Більшість дослідників визначає епітет як художнє означення, акцентуючи увагу на його образно-естетичній функції. Спроби лінгвістів уніфікувати епітетну систему мотивували появу різних класи- фікацій. Усталеним є поділ епітетів на лексико-семантичні групи, з-поміж яких виділяють епітети зорової семантики; епітети внутрішньо-психологічного сприймання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Коцюба, Наталія. "СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕМОЦІЙНО-ОЦІННОЇ ЛЕКСИКИ В РОМАНІ ДАРИ КОРНІЙ «МІСЯЦІВНА»". Молодий вчений, № 6.1 (130.1) (31 жовтня 2024): 27–30. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2024-6.1-131.1-6.

Full text
Abstract:
У статті представлено семантичний аналіз емотивно-експресивної лексики у романі Д. Корній «Місяцівна». Емоційність художнього тексту стає однією із засад його існування, визнається одним із провідних мотивів комунікації. У процесі дослідження автор посилається на емотивність як одну з основних категорій художнього тексту, за допомогою якої відбувається реконструкція вписаної в художній текст програми його інтерпретації. Маркована лексика у творі «Місяцівна» Д. Корній слугує засобом вираження індивідуально-авторської мовної картини світу, через яку письменниця увиразнює сприйняття прочитаного р
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Бондарчук, О. В., та О. П. Воробйова. "ЗАСОБИ ЕКСПРЕСІЇ В АНГЛОМОВНОМУ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОМУ ТЕКСТІ Й ШЛЯХИ ЇЇ ВІДТВОРЕННЯ В УКРАЇНСЬКОМОВНОМУ ПЕРЕКЛАДІ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 32–37. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-4.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено розгляду лінгвальних засобів вираження експресивності в англомовному науково-популярному тексті та розкриттю шляхів їх відтворення в українськомовному перекладі. У статті доведено, що саме експресивність становить одну із основних відмінностей науково-популярного тексту від власне наукового. Описано функції засобів вираження експресивності в науково-популярному творі «Та ви жартуєте, містере Фейнман!: Пригоди допитливого дивака» Р. Фейнмана. З’ясовано особливості перекладу емотивної лексики та інших емотивів як різнорівневих мовних і мовленнєвих одиниць на позначення й вираже
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Андрієвська, Вікторія. "КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКОЇ КАРТИНИ СВІТУ У ФРАНКОМОВНОМУ ПІСЕННОМУ ДИСКУРСІ". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 5–10. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-1.

Full text
Abstract:
У статті досліджено індивідуально-авторську картину світу сучасного франкомовного пісенного дискурсу, здійснено його концептуальний аналіз крізь призму текстових концептів, які кодують художньо-авторську ідею твору. Використано методику концептуального аналізу художнього твору та методику дослідження текстових концептів, їх ієрархічної структури, а також методи словникових дефініцій, стилістичного, лексико-граматичного, контекстуально-ситуативного та інтерпретаційного аналізу. Визначено ключовий текстовий концепт художнього простору композиції «Respire»; простежено його розгортання у трьох тем
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Рибалка, Я., та Т. Шевченко. "ЛЕКСИКА З ЕМОЦІЙНО-ОЦІННИМ ЗАБАРВЛЕННЯМ У ПОЕТИЧНОМУ МОВЛЕННІ ОКСАНИ ЗАБУЖКО". Journal “Ukrainian sense”, № 1 (11 вересня 2024): 147–58. http://dx.doi.org/10.15421/462415.

Full text
Abstract:
Постановка проблеми. У контексті розвитку сучасної лінгвістичної парадигми пріоритетними є антропоцентричні підходи, які спрямовані на вивчення творчості вітчизняних письменників, художній доробок яких зберігає і збагачує українську мову. Соціокультурний підхід спрямовує увагу на людині та її ролі в організації мови як засобу спілкування. Категорії емоційності та оцінності є яскравими засобами передачі досвіду сприйняття. Тому актуальним є дослідження емотивних аспектів мови на прикладі творчості тих чи тих авторів. Метою статті є дослідити емоційно-оцінні компоненти у творчості Оксани Забужко
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Okulova, Liudmyla. "ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ КАТЕГОРІЇ ЕМОТИВНОСТІ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ У ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)". Modern Philology, № 2 (17 травня 2024): 17–22. http://dx.doi.org/10.32782/modernph-2024.2.3.

Full text
Abstract:
Представлене дослідження є спробою вивчити та описати особливості відтворення категорії емотивності українською мовою на матеріалі роману М. Етвуд «Оповідь служниці» та українського перекладу у виконанні О. Оксеніч. Об’єктом дослідження вибрано емотивну лексику англомовного художнього тексту та її переклад українською мовою. Предметом – перекладацькі трансформації та прийоми для здійснення адекватної передачі українською мовою емотивної інформації у досліджуваному англомовному тексті на лексичному рівні. Для досягнення поставленої мети, перш за все, проаналізовано та розкрито поняття «емот
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Мельничук, Н. О. "ЕМОТИВНІ ПРИКМЕТНИКИ У ПРОСТОРІ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (2021): 225–31. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-34.

Full text
Abstract:
Системний підхід до вивчення лексики англійської мови викликає необхідність виявлення закономірностей функціонування її окремих компонентів. У сучасних дослідженнях із лексичної семантики застосування системного підходу у вивченні певних явищ надає особливої цінності результатам конкретних наукових розвідок у лінгвістиці. Власне врахування системності мови дозволяє проводити вивчення кожного семантичного об’єднання слів як невід’ємної частини загальної системи мови, що допускає можливість моделювання семантичних відношень у лексиці. У свою чергу, контрастивне дослідження елементів мови сприяє
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Романова, Н. В. "ЕМОТИВНА ЛЕКСИКА ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ БУНДЕСКАНЦЛЕРКИ АНҐЕЛИ МЕРКЕЛЬ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 240–45. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-39.

Full text
Abstract:
Реферована стаття висвітлює особливості семантики емотивної лексики, репрезентованої в німецькомовному політичному дискурсі бундесканцлерки Анґели Меркель. Актуальність студії зумовлена потребою виявлення специфіки феномена в площині ментальних процесів, що допомагає уточнити характер взаємодії мови та мислення, з’ясувати, як вербалізуються знання політикині про емоції. Мова політичних діячів є засобом і інструментом влади, механізмом маніпуляції масової свідомості, орієнтована більшою мірою на інтелект адресата, його думки, емоції, почуття. Будучи порівняно нейтральною, ця мова відображає май
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Комарова, З. "МОВНА ЕКСПЛІКАЦІЯ ЕМОЦІЇ ГНІВУ В СУЧАСНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки, № 2(97) (28 жовтня 2022): 143–58. http://dx.doi.org/10.35433/philology.2(97).2022.143-158.

Full text
Abstract:
Сучасним напрямом у мовознавстві є дослідження текстової репрезентації емоцій і почуттів людини в художньому дискурсі та вивчення мовних засобів вираження категорії емотивності в художньому тексті. В авторській статті виявлено й проаналізовано мовні засоби номінації, дескрипції та вираження емоції гніву в романі Дарини Гнатко "Мазуревичі. Історія одного роду", що дало змогу з’ясувати індивідуально-авторську специфіку зображення емоції та тлі загальномовних особливостей її фіксації.
 На основі дослідження зроблено висновок, що в тексті твору письменниця експлікує емоцію гніву за допомогою
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Гуменюк, Інна Леонідівна, Віктор Олександрович Бондаренко та Олена Павлівна Кумеда. "МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЕМОТИВНОСТІ В АНГЛІЙСЬКОМОВНИХ ПЕЙЗАЖНИХ ОПИСАХ". Слобожанський науковий вісник. Серія: Філологія, № 7 (11 грудня 2024): 36–41. https://doi.org/10.32782/philspu/2024.7.5.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена вивченню мовних засобів вираження емотивності в англомовних пейзажних описах. Поставлено за мету виокремити мовні засоби вираження емотивності пейзажних описів в англійськомовній художній прозі завдяки проведеному контекстуальному аналізу. У праці проаналізовано реалізацію емоцій засобами фонетичного, морфологічного, лексичного й синтаксичного мовних рівнів на матеріалі описів природи, дібраних з англійськомовних прозових художніх творів. У результаті опрацювання наявних джерел визначено теоретичну базу, окреслено основні напрями наукового пошуку об’єктивації емотивності в оп
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Melnychuk, Natalia, та Anna Symaka. "ОСОБЛИВОСТІ СУФІКСАЛЬНОГО СЛОВОТВОРУ АНГЛІЙСЬКИХ АД’ЄКТИВНИХ ЕМОСЕМІЗМІВ". Причорноморські філологічні студії, № 4 (13 травня 2024): 75–79. http://dx.doi.org/10.32782/bsps-2024.4.10.

Full text
Abstract:
Емосемізми, які безпосередньо через мову виражають емоції людини, є особливим способом пізнання та відображення дійсності, в якому індивід виступає як об’єктом, так і суб’єктом сприйняття. Емоції є життєво важливими для всього, що робить людина, слугуючи засобом для експресії, комунікації, відображення, а також її когнітивного сприйняття. Категорія емотивності є базовою для формування ЛСП емотивних прикметників в англійській мові, елементи якого об’єднуються у множину на основі присутності в їхній семантиці емотивного компонента та його основного структурного елемента – емосеми, позиція якої у
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

ШЕВЧЕНКО, Ольга Костянтинівна. "ЕПІТЕТ ЯК ЕМОТИВНИЙ ЗАСІБ СТВОРЕННЯ ОБРАЗУ КРАЇНИ У ТУРИСТИЧНОМУ РЕКЛАМНОМУ СЛОГАНІ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 128–33. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237865.

Full text
Abstract:
Емотивно забарвлені епітети виступають ефективним засобом виразності мови при створенні рекламного образу країни, наголошують на її унікальності, виокремлюють суттєві ознаки, передають високий ступінь туристичної привабливості, деталізують уявлення про туристичні пам’ятки, акцентують увагу на значимих цінностях. Отже, актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення стилістичної складової офіційного туристичного слогану країни, оскільки він є найбільш експресивним видом туристичного рекламного тексту, зокрема основних лексичних і фонологічних засобів експресивної дії епітету в рекламно
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Романова, Наталя Василівна. "ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕМОТИВНОЇ ЛЕКСИКИ В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ МОВЛЕННІ". Scientific Bulletin of Kherson State University Series Germanic Studies and Intercultural Communication, № 2 (21 грудня 2023): 47–52. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2023-2-7.

Full text
Abstract:
Глобалізація та інтернаціоналізація суспільних відносин, специфіка культури мовлення та вираження фундаментальних і вторинних емоцій спонукають до всебічного дослідження сучасної німецькомовної комунікації. Одним із її різновидів є публіцистичне мовлення. З цим мовленням етнос стикається щодня і цілодобово. Активатором публіцистичного мовлення є боротьба за розум і почуття людини у всіх сферах її господарської діяльності. Будучи різновидом письмового авторського тексту, публіцистичне мовлення орієнтоване на широкий загал. Його адресант – не лише творча особистість, що виступає від власного іме
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Вавринюк, Тетяна. "Екстралінгвістичні засоби психологізму в художньому тексті". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 11 (19 вересня 2018): 109–17. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v11i0.2036.

Full text
Abstract:
У статті йдеться про мовне вираження емотивної поведінки літературних героїв. Акцентовано на тому, що у художніх текстах лексеми на позначення невербальної поведінки персонажів є засобами змалювання їх психологічного стану, стилізацією живого безпосереднього спілкування. Обґрунтовано думку, що відтворення таких екстралінгвістичних засобів, як тембр та гучність голосу, дихання, сміх тощо допомагають авторові розкрити внутрішній світ персонажів, а відтак поглиблюють психологізм твору.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Кемінь, У. В. "ПИТАЛЬНІ РЕЧЕННЯ ЯК МАРКЕРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕМОТИВНОСТІ В МОВОТВОРЧОСТІ МАРІЇ МАТІОС". Nova fìlologìâ, № 89 (18 травня 2023): 122–28. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2023-89-17.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано категорію емотивності як усвідомлену ознаку мовлення, що зумовлює використання таких мовних засобів, які цілеспрямовано виражають людську емоційність для впливу на адресата. З-поміж різнорівневих мовних засобів виокремлено синтаксичні одиниці (питальні речення) як домінантні маркери передавання емоцій та реалізації категорії емотивності. Мета статті – на багатому ілюстративному матеріалі буковинської письменниці Марії Матіос визначено функційну роль питальних речень, які слугують ефективним засобом для передавання емоційної реакції мовця на щось побачене, почуте чи висл
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Жуковська, А. В. "ПРАГМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ ТАКЕСИЧНИХ НОМІНАЦІЙ В АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 91–98. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-14.

Full text
Abstract:
Невербальне спілкування надає можливість людям передавати значний обсяг інформації, що дозволяє розглядати його як невід’ємний і рівноправний поряд із вербальним спілкуванням компонент акту комунікації. Універсальність невербального спілкування, його постійність і наявність у практично будь-якій сфері діяльності роблять його вирішальним як у житті, так і в художній літературі, оскільки автори останньої імітують у своїх творах комунікацію в реальному житті. Кожен вираз обличчя та кожен жест сприяють передачі загального змісту висловлювання, а отже, можна стверджувати, що мова тіла супроводжує к
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

КОРОТКОВА, С. В., І. П. ШАЛДУГА та І. В. ХУРТАК. "МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ЕМОЦІЙНО ЗАБАРВЛЕНИХ ВИСЛОВІВ З УКРАЇНСЬКОЇ НА НІМЕЦЬКУ МОВУ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 4 (30 грудня 2024): 45–51. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2024.4.7.

Full text
Abstract:
Запропоноване дослідження присвячене розгляду особливостей перекладу емоційно-забарвлених виразів з української мови на німецьку. Його актуальність продиктована необхідністю зберегти нашу самобутню емоційність та експресію в іншомовному світі. Емоції передають ставлення мовця до певного предмета та явища, ототожнюються з експресією, національним мисленням і світосприйняттям, тому перекладати їх досить важко. Перехід емоційно-оцінної лексики з однієї мови в іншу завжди був у полі зацікавлень лінгвістів, однак ще й досі ця тема відкрита для інтерпретації. У процесі роботи ми з’ясували сутність п
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Хома, Володимир. "КОМПЛЕКС ПУНКТУАЦІЙНИХ ЗАСОБІВ ЕКСПЛІКУВАННЯ ЕМОЦІЙ ПЕРСОНАЖІВ У ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ". Folium, № 6 (26 травня 2025): 209–14. https://doi.org/10.32782/folium/2025.6.29.

Full text
Abstract:
У статті досліджується комплекс пунктуаційних засобів як графічних засобів вираження емоцій персонажів у англомовному художньому дискурсі. Встановлено, що унікальний ідіостиль автора, окрім іншого, проявляється у графічному оформленні тексту, який у художньому творі відтворюється за допомогою пунктуаційних або розділових знаків, систематизованих пунктуацією. За допомогою знаків пунктуації у графічній композиції тексту реалізується експресивна функція та відтворюється певний додатковий смисл. У контексті експлікації різних емоційних станів персонажів графічні знаки перебирають на себе функцію п
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Сердюк, А. М. "Емотивна прагматика газетного дискурсу у французьких засобах масової комунікації". Наукові записки Інституту журналістики 38, січень - березень (2010): 127–33.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Сердюк, А. М. "Емотивна прагматика газетного дискурсу у французьких засобах масової комунікації". Наукові записки Інституту журналістики 38, січень - березень (2010): 127–33.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Свідер, І. А. "Засоби відтворення емотивних вигуків у романі Д.Г. Лоуренса "Коханець Леді Чатерлей"". Збірник наукових праць молодих вчених Кам"янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Вип. 6 (2015): 86–87.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

НАУМЕНКО, Людмила. "ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ПОНЯТТЄВОГО КОМПОНЕНТУ КОНЦЕПТУ ‘AUSSIE’ В АВСТРАЛІЙСЬКОМУ СЛЕНГУ". Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, № 46 (29 листопада 2021): 73–81. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.9.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена проблемі віднаходження лексичних засобів вербалізації поняттєвого компонента концепту ‘Aussie’ в австралійському сленгу (тж. strine, Ozspeak), яка не була ще предметом розгляду. Мета статті – дослідження поняттєвого компонента концепту ‘Aussie’ та віднаходження лексичних засобів його вербалізації в австралійському сленгу. Завдання дослідження полягають у вивченні семантики лексеми Aussie, виявленні когнітивних ознак концепту, що сформувався на базі значення ‘an Australian’ / ‘Australian people’, у диференціації когнітивних ознак на ядерні та периферійні, розгляді способів сло
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Іщук, А. А. "ФУНКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АНГЛОМОВНОГО ТУРИСТИЧНОГО ДИСКУРСУ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 99–104. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-14.

Full text
Abstract:
У статті аналізуються функціональні особливості англомовного туристичного дискурсу як видом соціальної комунікації, що досліджується як спеціалізований дискурс. Актуальність дослідження зумовлена розвитком туристичної індустрії й формування мови туризму як окремого виду дискурсу. Аналіз англомовних туристичних текстів (брошури, рекламні повідомлення, діджитальна реклама тощо) показує використання різних мовних засобів відповідно до мети, поставленої перед повідомленням. Це дає змогу визначити функції мови туризму, серед яких є основні та вторинні. Автор користується термінологією Р. Якобсона д
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Омельченко, А. Г. "СЕМАНТИКА ІМПЕРАТИВА В ПОЕТИЧНОМУ МОВЛЕННІ ЛІНИ КОСТЕНКО". Лінгвістичні дослідження, № 56 (2022): 295–305. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2022.56.22.

Full text
Abstract:
У роботі окреслено основні підходи в лінгвістиці до поняття імператива, засобів вираження його семантичного наповнення в мовленні. Здійснено спробу класифікації значень наказового способу в поетичному мовленні Ліни Костенко. Описано семантику імператива в поетичних текстах письменниці з урахуванням змін, що відбуваються під впливом використаних допоміжних мовних засобів. З’ясовано, що лірика Ліни Костенко насичена словесними формулами відповідно до традицій уживання імперативів, які несуть емоційно-оцінну характеристику модальності висловлення, сприяють поглибленню емотивної настанови автора.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Гродський, І. Я. "ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ВИБАЧЕННЯ В АНГЛІЙСЬКИХ ЛИЦАРСЬКИХ РОМАНАХ XII–XV СТОЛІТЬ". Nova fìlologìâ, № 93 (17 травня 2024): 49–54. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2024-93-7.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено дослідженню прагматичних характеристик вибачення в середньоанглійських лицарських романах. Вибачення визначається як мовленнєвий акт, що поєднує дві рівноправні складові частини іллокутивної сили вибачення: емотивну – вираження психологічного стану провини й сорому, спонукальну – прохання про вибачення. Вибачення може стримувати агресію, воно спрямоване на відновлення гармонійних стосунків. Досі увагу лінгвістів привертають формули вибачення, що виконують низку важливих соціальних функцій, спрямовані на підтримку гармонійних міжособистісних взаємин між співрозмовниками й уник
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Боднар, Р. В. "Емотивний компонент висловлювання як засіб психологічної характеристики мовця". Мовні і концептуальні картини світу, [Вип. 8] (2003): 210–14.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Боднар, Р. В. "Емотивний компонент висловлювання як засіб психологічної характеристики мовця". Мовні і концептуальні картини світу, [Вип. 8] (2003): 210–14.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Романова, Н. В. "ЕМОТИВНИЙ ПРОСТІР ОПОВІДАННЯ БРИГІТИ РЕЙМАН «DIE GESCHWISTER»". Лінгвістичні дослідження, № 58 (2023): 236–47. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2023.58.17.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто проблему парадигми людських емоцій у художньо- му творі жанру оповідання. Сукупність усіх емоцій аналізованого матеріалу сприйнято як емотивний простір текстової категорії. Виокремлено типові, перехідні й нетипові емоції. Класифікацію емоцій здійснено на основі часто- ти поширення феномену, його об’єктивація релевантна мовним одиницям на зразок слово, словосполучення, речення та стилістичним засобам – гіпер- бола, метафора, епітет. З’ясовано, що типові емоції презирство, провина, печаль, образа, гордість, інтерес актуалізовано через опис, радість та по- див – через найменув
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

ПОСЛАВСЬКА, Наталія. "ВЕРБАЛЬНІ МАРКЕРИ СУГЕСТІЇ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ ПОВІСТІ-КАЗЦІ Ю. ВИННИЧУКА «МІСЦЕ ДЛЯ ДРАКОНА»". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (11 березня 2022): 145–51. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.19.

Full text
Abstract:
У статті досліджено вербальні маркери сугестії у творі Ю. Винничука «Місце для дракона» відповідно до мовно-психологічного та педагогічного впливу сучасної авторської казки на шкільну молодь. Актуальність розвідки зумовлена потребою ґрунтовних лінгвістичних напрацювань про вербальну сугестію у шкільних програмових творах із літератури. Тема має важливе значення для подальшого вивчення ролі мовленнєвого впливу на формування здорової, цілісної, зрілої інтелектуально-творчої особистості та на інформаційну безпеку українського соціуму. Вербальна сугестія як форма мовно-психологічного впливу спрямо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Konoval, I. I. "Репрезентація емоційного стану художнього персонажа емотивно-оцінними семантичними засобами в мовотворчості Олександра Довженка". Literature and Culture of Polissya 96, № 13f (2019): 194–201. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2019-13f-96-194-201.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Ґоца, Еріка. "ЛЕКСИЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ЕМОЦІЙ СМУТКУ В ПОЕЗІЇ ПЕТРА СКУНЦЯ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 48 (2023): 128–33. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2022.2.(48).128-133.

Full text
Abstract:
Дослідження мовних засобів вираження емоцій допомагає проникнути в психологію людини, розкри- ває спосіб мислення особистості. Це викликає значний науковий інтерес до проблеми об’єктивації емоційних процесів у мові та мовленні, опису і систематизації лінгвальних маніфестацій переживань. Метою статті є виявлення й опис лексичних засобів, що відображають стан смутку, у ліриці Петра Скунця. Реалізація мети передбачає виконання таких завдань: 1) виявити в збірці «Один» П. Скунця іменники, прикметники, дієслова та прислівники, що репрезентують емоцію смутку; 2) здійснити семантичний і стилістичний
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

ДРУЖБЯК, С. В., та І. В. САВЧАК. "СТРУКТУРНІ МОДЕЛІ ТА ЕМОТИВНЕ ЗАБАРВЛЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ІЗ СТРИЖНЕВИМ КОМПОНЕНТОМ “GELD” (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ)". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 219–25. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.32.

Full text
Abstract:
У статті розглядається структура та емотивне забарвлення термінологічних словосполучень із стрижневим компонентом “Geld” у німецькій економічній термінології. Виявлено основні термінотворчі структурні моделі, які поділено на дво- та багатокомпонентні. Зафіксовано та проаналізовано нові термінологічні сполуки. Проаналізовано теоретичні засади дослідження економічної термінології, визначено структурні моделі досліджуваних одиниць, проаналізовано емотивне забарвлення цих термінологічних словосполучень та підходи до визначення термінологічних словосполучень, проведено тематичну класифікацію дослід
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Федяєва, Валентина, та Марія Пентилюк. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИХОВАННЯ ДИТИНИ ЯК МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ В РОДИННОМУ СЕРЕДОВИЩІ". Інноватика у вихованні 2, № 11 (2020): 35–47. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i11.254.

Full text
Abstract:
У статті представлено результати наукової роботи з теоретичних основ виховання мовної особистості в сім’ї у полікультурному середовищі України.
 Увага зосереджена на концептуальних засадах виховання дитини як мовної особистості в родинному середовищі, доведено, що саме в сім’ї, закладаються основи формування мовної особистості. Історично сім’я, сімейне виховання, виховання мовної особистості об’єднували і об’єднують вчених-дослідників різних наукових галузей: психології, педагогіки, лінгводидактики, соціальної психології, психолінгвістики та ін.
 Розкрито сутність поняття «мовна особ
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Бугайова, Оксана. "СЕМАНТИЧНІ ЛЕКСИКО-СЛОВОТВІРНІ ПОЛЯ В СОЦІАЛЬНІЙ РЕКЛАМІ ЯК ЗАСІБ МОВНОГО ПРОГРАМУВАННЯ". Society. Document. Communication, № 6 (27 червня 2019): 92–105. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-92-105.

Full text
Abstract:
У статті окреслено ряди спільнокореневих слів, які використовують у різних тематичних групах соціальної реклами, визначено роль семантичних лексико-словотвірних полів у досягненні іллокутивної мети соціорекламної комунікації. 
 Як основні методи дослідження застосовано методи аналізу та синтезу на етапі членування текстів соціальної реклами на окремі лексеми з однаковими коренями й групування їх за певними ознаками. Крім того, послуговувалися функційним методом з метою з’ясування ролі сем у текстотворенні відповідно до комунікативної мети й завдань соціальної реклами.
 Зроблено висно
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Hryvko, Antonina V., та Yurii O. Zhuk. "ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІКТ У ПРОЦЕСІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОТИВНО-ОЦІННОГО СТАВЛЕННЯ УЧНІВ ДО РІЗНИХ ФОРМ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ". Information Technologies and Learning Tools 70, № 2 (2019): 285. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v70i2.2621.

Full text
Abstract:
The article reflects the results of one of the stages of the study, which is connected with determining the characteristics of the influence of various factors on the effective test scores. In particular, the connection between the respondents' emotionally-estimated attitude to various forms of responses to test tasks and the results of their implementation is examined. The proposed study was conducted with using of the authors' tests in the field of Ukrainian language. To determine the generalized students' assessment of the forms of answers, proposed in these tests, we used questionnaire, de
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Микитюк, Ю. В. "ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЛІМЕНТІВ У ДІАХРОННОМУ АСПЕКТІ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 165–73. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-23.

Full text
Abstract:
Комплімент як важливий елемент соціальної взаємодії часто є об’єктом досліджень численних прагмалінгвістичних праць у різних лінгвокультурах. Проте все ще залишається поза увагою мовно-стилістичне вираження компліментів через оцінні лексеми. Саме тому метою статті є аналіз експресивної лексики з емотивно-оцінною семантикою та стилістичних тропів, що вживаються під час висловлення компліментів у німецькомовних драматичних творах протягом XVIII–XX століть. Ґрунтуючись на теорії мовленнєвих актів Дж. Остіна й Дж. Серля, досліджено лексичні особливості втілення прямих і непрямих експліцитних компл
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Саранчук, Юліанна, та Тетяна Крилова. "ВІДОБРАЖЕННЯ ЕМОТИВНИХ ДІЄСЛІВ В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ (НА МАТЕРІАЛІ ПОВІСТІ ДЖЕРОМА КЛАПКА ДЖЕРОМА «ТРОЄ В ОДНОМУ ЧОВНІ»)". Grail of Science, № 34 (16 грудня 2023): 225–27. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.08.12.2023.48.

Full text
Abstract:
Людина – складна та унікальна істота, кожна має свій емоційний спектр, що включає як позитивні, так і негативні почуття. Емоції слугують дзеркалом, що відображає реальність, яку ми сприймаємо, і яка часто формується під впливом особистих упереджень і досвіду. Взаємозв'язок між емоціями та їхнім вираженням широко вивчається в різних дисциплінах, включно з психологією, соціологією, філософією та лінгвістикою. Лінгвістика відіграє ключову роль у розумінні емотивності, оскільки мова і мовлення нерозривно пов'язані з емоціями людини і слугують засобом передавання та інтерпретації емоційних станів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Dai, Tianxiang. "ПЕРЕЖИВАННЯ ЯК ХУДОЖНЬО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН ТА ЙОГО ТИПОЛОГІЗАЦІЯ В ОПЕРНІЙ ПОЕТИЦІ". Музичне мистецтво і культура, № 39 (11 листопада 2024): 232–43. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2024-39-18.

Full text
Abstract:
переживання та довести їх методичну важливість у вивченні емоційно-почуттєвої специфіки оперної творчості. Методологія роботи спирається на комплекс психологічного, естетичного, оперознавчого підходів, передбачає наголос на типологічних ціннісних критеріях, також розвиток аксіологічного методу. Наукова новизна статті полягає у розвитку теорії переживання у двох напрямах – загальнопсихологічному та художньо-естетичному, на засадах психології мистецтва. Пропонується підхід до виокремлення та типології оперного переживання, у русі від базових звичаєвих емоцій до специфічних оперних емоційно-когні
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

ЗАРИЦЬКА, Анна, та Інна КИРИЧЕНКО. "ФОРМУВАННЯ ВОКАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙ СУЧАСНОСТІ: СИСТЕМНИЙ ПІДХІД". Fine Art and Culture Studies, № 3 (4 вересня 2023): 47–52. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2023-3-7.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто актуальні питання формування вокальної техніки здобувачів освіти в умовах сучасних інновацій вищої мистецької школи. Здійснено аналіз останніх досліджень і публікацій у галузі вокальної педагогіки в контексті системного підходу. Метою статті є обґрунтування ролі системного підходу у формуванні вокальної техніки здобувачів освіти та розкриття нових можливостей для підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі вокального мистецтва. Методологія статті базується на науковому дослідженні та аналізі літературних джерел, використанні аналітичного методу для огляду останніх дос
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Tokovenko, Oleksander Sergiiovych. "ПОЛІТИЧНА ІСТИНА ТА ІДЕАЛИ ЛІБЕРАЛЬНОГО МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМУ: СОЦІАЛЬНО-ЕПІСТЕМІЧНИЙ КОНТЕКСТ". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 4, № 2 (2021): 124–32. http://dx.doi.org/10.15421/342130.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена вивченню значення ненаукових способів набуття політичного знання з точки зору глобальної та локальної політичної правди. Мета дослідження – виявлення специфіки соціально-епістемічного контексту взаємозв’язку політичної істини та ідеалів ліберального мультикультуралізму. Охарактеризовано унікальність політико-епістемологічного підходу до аналізу етнічної політичної істини. Було підкреслено, що міркування про укоріненість епістемічних засад у соціальній реальності та свідомості мають аналіз як суспільних детермінант впорядкування знання та наукового інтересу. Проаналізовано при
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Ципердюк, Оксана. "РЕЛІГІЙНА ФРАЗЕОЛОГІЯ ЯК ЕКСПРЕСЕМА В СУЧАСНИХ МЕДІАТЕКСТАХ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОМОВНОГО ЮТУБ-КОНТЕНТУ)". PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word, № 20(74) (20 грудня 2024): 449–62. https://doi.org/10.31471/2304-7402-2024-20(74)-448-461.

Full text
Abstract:
У статті досліджено експресивний потенціал релігійних фразеологічних одиниць у сучасному медійному мовленні на матеріалі українськомовного ютуб-контенту. З’ясовано, що в медіатекстах періоду повномасштабної російсько-української війни вжито як інтертекстуальні засоби релігійні фразеологізми здебільшого біблійного та фольклорного походження. Розглянуто бібліїзми, серед яких переважають семантично та структурно трансформовані загальновідомі крилаті вислови зі Святого Письма, зрідка функціонують маловідомі фраземи й цитати. Проаналізовано релігійні народнорозмовні фразеологічні одиниці: формули х
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Баран, Іван. "ФІГУРИ ЕКСПРЕСИВНОГО СИНТАКСИСУ В ПОЕТИЧНІЙ ТВОРЧОСТІ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА". Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка 177, № 21 (2023): 141–47. http://dx.doi.org/10.58407/visnik.232123.

Full text
Abstract:
Мета статті – дослідження та класифікація фігур експресивного синтаксису, що функціонують у мові поетичних творів Василя Симоненка.Методологія. Установити роль засобів експресивного синтаксису в поетичному мовленні В. Симоненка, покласифікувати виявлені фігури за типами, розкрити причини їх використання та роль у мовотворчості поета, що забезпечує глибше зрозуміння особливостей образного мовомислення митця зокрема та літературних процесів шістдесятих років ХХ століття загалом.Наукова новизна. Уперше здійснено аналіз та класифікацію фігур експресивного синтаксису в поетичному мовленні Василя Си
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Baran, I. M. "Фігури експресивного синтаксису в поетичній творчості Василя Симоненка". Literature and Culture of Polissya 107, № 21f (2023): 128–39. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2022-21f-107-128-139.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню та класифікації фігур експресивного синтаксису, що функціонують у мові поетичних творів Василя Симоненка. Встановлено роль засобів експресивного синтаксису в поетичному мовленні В. Симоненка, покласифіковано виявлені фігури за типами, розкрито причини їх використання та роль у мовотворчості поета, що забезпечує глибше зрозуміння особливостей образного мовомислення митця зокрема та літературних процесів шістдесятих років ХХ століття загалом. З’ясовано, що експресивні фігури поетичних текстів В. Симоненка репрезентують широкий спектр емоційно-психологічних реакцій і
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Baran, I. M. "Фігури експресивного синтаксису в поетичній творчості Василя Симоненка". Literature and Culture of Polissya 107, № 21f (2023): 128–39. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2022-pp-21f-128-139.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню та класифікації фігур експресивного синтаксису, що функціонують у мові поетичних творів Василя Симоненка. Встановлено роль засобів експресивного синтаксису в поетичному мовленні В. Симоненка, покласифіковано виявлені фігури за типами, розкрито причини їх використання та роль у мовотворчості поета, що забезпечує глибше зрозуміння особливостей образного мовомислення митця зокрема та літературних процесів шістдесятих років ХХ століття загалом. З’ясовано, що експресивні фігури поетичних текстів В. Симоненка репрезентують широкий спектр емоційно-психологічних реакцій і
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Жань, Лі. "Поетапність методологічного забезпечення культури виконавського фразування у процесі навчання гри на духових інструментах". Південноукраїнські мистецькі студії, № 2 (11 вересня 2024): 46–51. http://dx.doi.org/10.24195/artstudies.2024-2.8.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовано методологію формування культури виконавського фразування майбутніх учителів музичного мистецтва та майбутніх викладачів музичних дисциплін у процесі навчання гри на духових інструментах. Представлено поетапну логіку застосування методологічного забезпечення зазначеного процесу. Основними презентованими конструктами методологічного забезпечення виступили наукові підходи та педагогічні принципи, що мають методичне спрямування. Обґрунтовано доцільність застосування мотиваційно-настановного, контекстно орієнтованого, комунікативно-креативного етапів, які за змістом та формами
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

N.I., Yelnikova. "TROLLING IN UKRAINIAN-LANGUAGE MEDIA: LINGUISTIC ASPECT." South archive (philological sciences), no. 87 (September 29, 2021): 16–20. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-87-2.

Full text
Abstract:
Goal. The aim of the study is a comprehensive analysis of a special type of speech behavior-trolling. The article characterizes the phenomenon of trolling as a kind of deviant communication. It is noted that trolling occurs as a reaction to changes in the functioning of media platforms. There are differences between trolling and flame, flood, spam, holivar, hating, cyberbullying. The linguistic means of trolling expression in the Ukrainian-language media space are analyzed.Methods. To determine and describe the lexical-semantic structure of the studied trolling comments, the structural-context
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!