Relevant bibliographies by topics / Емоційна сфера людини / Journal articles
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Емоційна сфера людини.

Journal articles on the topic 'Емоційна сфера людини'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Емоційна сфера людини.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Чанчиков, І. К. "ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ РИС ОСОБИСТОСТІ ТА ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ". Journal of Modern Psychology, № 4 (6 грудня 2024): 86–92. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2024-4-10.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто результати дослідження взаємозв’язку між рисами особистості та емоційним станом, що є важливим складником психологічного благополуччя людини. Основна мета дослідження полягала у визначенні того, як окремі риси характеру можуть впливати на емоційні переживання індивідів, зокрема на позитивні та негативні емоції, а також на тривожно-депресивні стани. Для оцінки рис особистості використовувалася методика «Цінності у дії» (VIA), яка дає змогу виміряти ключові чесноти та сильні боки, орієнтовані на розвиток особистісного потенціалу. Емоційна сфера досліджувалася за допомогою «Шк
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Обелець, Інна Михайлівна. "ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЕМОЦІЙНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ СУЧАСНИХ ПІДЛІТКІВ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 3 (21 листопада 2024): 137–42. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2024.3.21.

Full text
Abstract:
У статті наведено розв’язання психологічної проблеми емоційної саморегуляції сучасних підлітків. Висвітлено проблему емоційного розвитку підлітків. Питання гармонійної єдності емоцій та когнітивних процесів є актуальним саме у цьому віці. Зазначено, що особливе значення набуває проблема діагностики та розвитку емоційної сфери у підлітковому віці. Підлітковий вік є головним ступенем для входження в доросле життя, на якому відбуваються найважливіші зміни в життя людини. Виявлено психічні новоутворення емоційної сфери особи підлітку, до яких належать: підвищена емоційна збудливість; велика стійкі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Шевченко, Юлія. "ПОНЯТТЯ «ЕМОЦІЙНА СФЕРА» В ПСИХОЛОГІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ". Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. 1, № 18 (2023): 199–208. http://dx.doi.org/10.33189/epsn.v1i18.186.

Full text
Abstract:
У статті аналізуються теоретичні аспекти загальних тенденцій та закономірностей емоційної сфери у розвитку та становленні особистості. Автор акцентує увагу на здатності емоцій породжувати емоційні переживання та психічні стани особистості. Розглядає порушення емоційно–вольової сфери та її вплив на розвиток особистості у дитячому віці. У статті розкривається природа поняття «емоційної сфери» в історичному аспекті, процеси розвитку та становлення вольових якостей особистості. Висвітлюються основні причини та фактори порушень емоційної сфери та їх вплив на формування психічних процесів у дитини,
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

УДОВІЧЕНКО, Г. М., та Г. А. САМОЙЛЕНКО. "ДЕЯКІ МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙ В СУЧАСНОМУ ІНТЕРНЕТ-СПІЛКУВАННІ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 153–59. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.22.

Full text
Abstract:
У статті зазначено, що емоційна сфера людини надзвичайно різноманітна і складна. Емоції відіграють важливу роль у житті людини і тісно взаємоповʼязані із процесами мовлення, комунікації. На мовному рівні емоції трансформуються в емотивність, тобто вербальну / невербальну реакцію людини на подразник. Демонстрація власних емоцій є природньою потребою сучасної людини у процесі комунікації. Для сучасного комуніканта, зокрема користувача соціальних мереж, притаманні різні форми і засоби вираження емоцій: фонетичні, графічні, лексичні, синтаксичні та інші засоби. Автори відзначають, що переважає гра
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Коваленко, Олена, та Тетяна Кравцова. "ЕФЕКТИВНА КОМУНІКАЦІЯ З ЛІТНІМИ ЛЮДЬМИ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ВЛАСНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ЗА СТРЕСОВИХ УМОВ (ПАНДЕМІЯ COVID-19)". UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century", № 4 (31 грудня 2021): 26–37. http://dx.doi.org/10.35387/ucj.2(4).2021.26-37.

Full text
Abstract:
Окреслено особливості програми семінару-практикуму «Ефективна комунікація з літніми людьми та збереження власного психологічного здоров’я за стресових умов (пандемія COVID-19)». Семінар-практикум призначений для осіб, які надають певні професійні послуги людям літнього віку. Це можуть бути соціальні робітники і працівники, реабілітологи, працівники торгівлі та медичної сфери, водії і кондуктори громадського транспорту, інші працівники сфери обслуговування. Зустрічаючи літніх людей, вони не завжди розуміють, що з ними відбувається, не враховують у своїй діяльності їхніх вікових і індивідуальних
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

LANOVENKO, Yu, та A. LISNYCHENKO. "НАСЛІДКИ РАННЄ-ЮНАЦЬКОЇ ЕКЗИСТЕНЦІЙНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ". Herald of Kiev Institute of Business and Technology, Vol 49 No 1-2 (2023) (24 листопада 2023): 45–68. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2023.49.05.

Full text
Abstract:
Філософсько-екзистенційні питання людського буття стають все гострішими через соціальні зміни нашого життя. Кожна людина відкрита цим питанням і прагне їх розв’язати. Екзистенційні проблеми не мають одноразового вирішення, оскільки належать до найважливіших та найглибинніших питань, звідси, їх розв’язання істотно впливає на психологічний комфорт і здоров’я людини. У теоретичних джерелах, присвячених екзистенціальному становленню особистості, підкреслено чільний наслідок: якщо дитина не виконує задачі екзистенційного становлення, то в неї не сформуються власні світоглядні та смисложиттєві позиц
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Демченко, Вячеслав. "Емоційний інтелект як засіб підвищення когнітивних та креативних можливостей молодших школярів". New pedagogical thought 108, № 4 (2022): 119–23. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-108-4-119-123.

Full text
Abstract:
У статті зроблено спробу проаналізувати можливість впливу емоційного інтелекту на розвиток когнітивних та креативних можливостей сучасних школярів початкової школи, адже ця проблема є неабияк актуальною в процесі реалізації Концепції Нової української школи з притаманною їй гуманізацією системи освіти. Наведено деякі гіпотези і припущення стосовно того, що розвинена емоційна сфера дитини сприятливо впливає на розвиток її природного потенціалу. Продемонстровано прямий зв’язок між віком дитини та ефективністю розвитку її емоційної сфери. Доведено, що емоційний інтелект необхідно розвивати з ранн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Заліток, Людмила, та Данило Березовський. "Чинники психологічного благополуччя студентів у системі освіти". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(65) 2024 Том 1 (2024): 161–74. https://doi.org/10.33216/2219-2654-2024-65-3-1-161-174.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено комплекс особистісних, емоційних і метакогнітивних чинників, які можуть впливати на рівень психологічного благополуччя студентів у сучасних умовах. Показано, що здатність планувати, відстежувати і контролювати процес навчальної діяльності (метакогнітивна залученість), а також спрямованість на зовнішній світ (екстраверсія) і вищий ступінь організованості (усвідомленість) мають позитивний вплив на рівень суб'єктивного благополуччя. При цьому виражений підтримувальний ефект має використання стратегії зміщення фокусу на позитивні сторони стресових ситуацій, пошук позитивного см
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Бохонкова, Юлія, Юрій Сербін, Олена Пелешенко та Руслан Павлов. "Історико-психологічний аналіз проблеми розвитку емоційно-вольової сфери особистості в студентському віці". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(62), Т.1. (2023): 41–49. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2023-62-3-1-41-49.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена історико-психологічному аналізу проблеми розвитку емоційно-вольової сфери особистості в студентському віці. Представлено існуючі концепції та теорії різних авторів. Надано історичне тлумачення понять «емоції», «стрес», «стресостійкість», «копінг». Проаналізовано шляхи розвитку стресостійкості.Охарактеризовано особливості розвитку емоційно-вольової сфери особистості здобувачів вищої освіти.Зроблено акцент на аналізі фізіологічних, психологічних, психо-фізіологічних, психоорганічних концепцій та теорій. Описано особливості впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на розвиток емо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

СУХОПАРА, Ірина. "ЗБАГАЧЕННЯ ЕМОЦІЙНО-ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ". Acta Paedagogica Volynienses, № 2 (13 червня 2022): 165–71. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.2.23.

Full text
Abstract:
Орієнтація освітнього процесу на гармонічне поєднання раціонально-смислової та емоційно-вольової сфер здобувачів освіти спонукає педагога до посилення емоційно-ціннісного компоненту навчання, збагачення емоційно-чуттєвого досвіду молодших школярів, що визначено завданням вивчення мовно-літературної освітньої галузі в початковій школі. Метою дослідження є теоретичний аналіз і висвітлення практичних аспектів збагачення емоційно-чуттєвого досвіду молодших школярів на уроках літературного читання. Було використано такі методи, як аналіз філософських, психолого-педагогічних наукових джерел для з’яс
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Вовченко, Ольга. "Роль емоційного інтелекту у формуванні емоційної компетентності підлітків з порушеннями розумового розвитку". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(52) (2020): 76–89. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-76-89.

Full text
Abstract:
Анотація.Стаття присвячена дослідженню складної, малодослідженої та неоднозначної категорії у спеціальній психології як «емоційний інтелект» та його вплив на формування «емоційної компетентності» у підлітків з порушеннями розумового розвитку. Динамізм сучасного українського суспільство створює нові виклики для навчання, виховання та розвитку осіб, що мають психофізичні порушення, зокрема порушення розумового розвитку. Активно змінюються пріоритети, умови життя, методика освітніх процесів, правила взаємодії між людьми в цілому. Важливим при цьому є створення, соціальних, психологічних та педаго
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Гончарук, Андрій. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ: СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ". Особлива дитина: навчання і виховання 115, № 3 (2024): 64–75. http://dx.doi.org/10.33189/ectu.v115i3.185.

Full text
Abstract:
У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми емоційного розвитку особистості, опрацьовано теоретико-методологічні аспекти проблеми емоційної поведінки, з’ясовано підходи до розуміння емоцій і почуттів. Автором проаналізовано сучасні підходи та теоретичні концепції, які визначають емоції як ключовий аспект психологічного функціонування. З’ясовано змістові засади психодинамічного, дименсійного, когнітивного, соціально-когнітивного та когнітивно-фізіологічного підходів у дослідженні емоцій. Визначено роль емоційного інтелекту у формуванні емоційної сфери, зокрема, описано системно-структурний і
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Роганова, А. І., та Ю. І. Лановенко. "Вплив діджиталізації комунікацій на психічний стан людини". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 47, № 1 (2021): 74–81. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2021.47.10.

Full text
Abstract:
Спілкування – це головна умова психічного і соціального розвитку особистості. Завдяки комунікації функціонує і прогресує суспільство. Але сьогодні практично на всі суспільні сфери впливає розвиток високих технологій: він в корені трансформує психологічну культуру відносин між людьми, тому залучення психологічної науки до вивчення цих процесів стає дедалі актуальнішим. Усі емпіричні дослідження і наукові роботи, присвячені впливу цифрових технологій на розвиток і функціонування людини, не розглядали цей процес з точки зору змін, які відбулися безпосередньо у спілкуванні між людьми. Саме на цьом
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Грицюк, Ірина Михайлівна, та Світлана Олексіївна Міліщук. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО СТАРШОГО ВІКУ". Психологічні студії, № 1 (10 липня 2023): 29–34. http://dx.doi.org/10.32782/psych.studies/2023.1.4.

Full text
Abstract:
Процеси комунікації в сучасному суспільстві характеризуються високим ступенем динамічності, інтегрованістю та глобалізованістю, що обумовлюється розвитком інформаційно- комунікаційних технологій, розширенням сфер освітянського, економічного та соціального співробітництва як в межах однієї країни, так і вселенського масштабів. Означене визначає сучасні особливості спілкування між всіма членами суспільства, починаючи з дітей раннього і завершуючи людьми зрілого віку. Постає нагальна потреба у визначенні способів оптимальної комунікації, налагодження механізмів взаєморозуміння та формування збала
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Мащак, С. О., та Н. Господенко. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПРАЦІВНИКІВ СФЕРИ ПОСЛУГ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 2 (2 липня 2025): 41–46. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.2.7.

Full text
Abstract:
У статті здійснено теоретико-емпіричний аналіз проблеми емоційного вигорання працівників сфери послуг. Констатовано, що сфера послуг – це сукупність галузей, що займається впровадженням нематеріальних продуктів. Послуги є унікальним товаром, оскільки вони рідко мають предметний характер та їх якість залежить від особистості людини, що їх надає. Дана сфера є більш трудомісткою в порівнянні з іншими, а виконання професійних завдань вимагає не лише технічних навичок, а й емоційної включеності. Тригери у працівників сфери послуг часто повторюються і викликають емоційне вигорання або стан фізіологі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Лич, Оксана. "Тренінг як найбільш екологічна форма роботи з людьми похилого віку". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)T3 (2020): 224–38. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-3-224-238.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються останні практичні надбання у розробці тренінгу як найбільш ефективної форми роботи з людьми різного віку. Аналізуються витоки створення такої психологічної практики як тренінг. Проводяться паралелі щодо розуміння різними науковцями тренінгу та його значення при особистісних змінах та внутрішніх зрушеннях, що впливають на життєдіяльності людини. Пропонується обов’язкове дотримання ключових принципів тренінгу (принцип добровільності, принцип рівноправності, принцип активності, принцип не нашкодити іншій людині, принцип зворотного зв’язку, принцип конфіденційності). Підкрес
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Яремчук, Віталія. "Гендерна толерантність особистості в кризових умовах". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(60) 2023 (2023): 39–52. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2023-60-1-39-52.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена актуальній проблемі гендерної толерантностіообистості в кризових умовах (на прикладі студентської молоді). Визначено, що гендерна толерантність – це неупереджене ставлення до представників іншої статі та людей, яким притаманна поведінка не характерна для своєї статі; недопустимість приписування людині недоліків за ознакою статі, наслідування гендерних стереотипів, прояву дискримінації за ознакою як біологічної, так і соціально-культурної статі. Це особистісна позиція, у якій виявляються установки, цінності, мотиви особистості, а на їх основі здійснюється обдуманий вибір, що є
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Рібцун, Юлія. "РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ДІТЕЙ ІЗ ТЯЖКИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ". Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. 1, № 16 (2021): 295–313. http://dx.doi.org/10.33189/epsn.v1i16.156.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена темі розвитку емоційної сфери дітей із тяжкими порушеннями мовлення, яка на сьогодні є особливо актуальною як у теоретичному, так і практичному аспектах сучасної логопедії. Мета статті − висвітлення особливостей розвитку емоцій у дітей із розладами мовлення, ознайомлення з авторською психотехнологією розвитку у вигляді «Фонетико-емоційної абетки» та фрагментом програми з емоційно-вольового та ціннісно-смислового розвитку молодших школярів. Задля досягнення поставленої мети нами були використані теоретичні (аналіз наукової психолого-педагогічної, спеціальної логопедичної, мето
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Дорошенко, Тетяна, та Лілія Сіліна. "ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ МИСТЕЦТВА ЯК УМОВИ ЇХ УСПІШНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ". Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка 175, № 19 (2023): 8–13. http://dx.doi.org/10.58407/231902.

Full text
Abstract:
У статті актуалізовано важливість формування емоційної культури молодших школярів на уроках мистецтва як умови їх успішної соціалізації. Виділено наукові тенденції, у яких представлено аналіз досліджень з проблеми формування емоційної культури та освітні документи, у яких серед обов’язкових результатів навчання молодших школярів визначено здатність регулювати власний емоційний стан засобами мистецтва, що є складовою емоційної культури особистості в цілому та умовою їх успішної соціалізації. Викладено основні положення, які висвітлюють сутність феномена «емоційна культура», надано авторське фор
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Демчук, Вадим Олександрович. "РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ПІДЛІТКІВ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА". Мистецька освіта та розвиток творчої особистості, № 1 (24 квітня 2025): 20–26. https://doi.org/10.32782/art/2025-1-4.

Full text
Abstract:
У статті розглядається проблема розвитку емоційного інтелекту підлітків як психологічної проблеми. Розвинутий емоційний інтелект допомагає розуміти оточуючих людей, розуміти та проявляти емоції, адекватно реагувати на невдачі. Вміння проявляти емоції дає підлітку можливість успішно адаптуватися до умов навколишнього середовища. Емоційний інтелект відіграє важливу роль у встановленні та підтримці здорових та гармонійних відносин з іншими людьми. Розуміння своїх та чужих емоцій, емпатія, ефективна комунікація та вміння вирішувати конфлікти є ключовими компонентами успішних міжособистісних взаємо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Перепелюк, Тетяна Дмитрівна. "ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ: ЕМПАТІЙНИЙ ДИСКУРС". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 3 (28 серпня 2023): 98–102. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2023.3.15.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано поняття «емпатія/емпатійність» та «емоційний інтелект» у процесі розвитку молодих людей, зокрема здобувачів вищої освіти. У сучасних умовах становлення особистості молодою людини одним із пріорітетних напрямків ученні вважають проблему розвитку емоційного інтелекту, зокрема, як чинника соціальної та інтелектуальної зрілості та моральної свідомості. Сьогодення вимагає від соціуму та окремо від кожної взятої особистості адекватної реакції на ситуацію кризи/ стресу, які зараз спровоковані воєнною ситуацією в Україні, що сприяють проявам агресії, страху, паніки, апатії, деп
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Стельмашук, Жанна Григорівна. "ДО ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ОСОБИСТОСТІ". Інноватика у вихованні, № 9 (11 червня 2019): 259–65. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.130.

Full text
Abstract:
У статті на основі здійсненого теоретичного аналізу розкрито сутність феномену емоційного інтелекту як особливого конструкта та здатності особистості.
 Приділено увагу вітчизняним та зарубіжним концепціям у розумінні емоційного інтелекту, їх спільним та відмінним позиціям стосовно його структури та ґенези розвитку.
 Доведено, що термін «емоційний інтелект» розглядається як здатність до розпізнання, розуміння емоцій і управління ними; служить для визначення сукупності здібностей, знань та вмінь, пов’язаних з регуляцією емоційної сфери особистості, необхідних для успішної соціалізації
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Kliuiko, Lesia. "ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФЕНОМЕНУ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТА ЙОГО ВПЛИВУ НА ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ЖИТТЯМ ОСОБИСТОСТІ". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 36–41. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.120.

Full text
Abstract:
В статті проаналізовано феномен суб’єктивного благополуччя та його вплив на задоволеність життям особистості. Проаналізовано, що психологічне благополуччя – складний, інтегральний феномен, що характеризує позитивне функціонування особистості та виражається в суб’єктивному відчутті задоволеності життям, реалізації власного потенціалу та залежить від суб’єктивної якості комунікацій особистості з оточуючими. Виявлено, що суб’єктивне благополуччя – складний психологічний феномен, що включає в себе емоційні, когнітивні і конативні компоненти. Розглянуто різні концепції розуміння суб’єктивного благо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Потапчук, Тетяна, Марія Клепар та Ольга Фабрика-Процька. "МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ". Інноватика у вихованні, № 14 (17 листопада 2021): 100–107. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.346.

Full text
Abstract:
Визначення статусу мистецтва, зокрема, музичнoго, та рoзуміння діяльнісної перспективи впливу музики на мoральність та духoвність учня, допоможе розв’язати основне питання музично-педагогічної освіти, постулатом якої стає становлення особистості (інтелектуальне та художнє) як pезультат її самopoзвитку і poзвитку її твopчих пoтенцій, що забезпечить всебічну підгoтoвку молодшого шкoляpа.
 Відомо, що музичне мистецтво має властивість не лише формувати емоційний досвід, але й просвітлювати, очищати людські переживання. Цей очищувальний вплив - катарсис - є доказом зв’язку музичної творчості з
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Демченко, Олена, та Сніжана Драбинюк. "ВИХОВАННЯ В УЧНІВ ВІДЧУТТЯ ХАРАКТЕРУ ТА КОЛОРИТУ УКРАЇНСЬКОГО ТАНЦЮ". Молодий вчений, № 12 (112) (30 грудня 2022): 65–71. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-12-112-12.

Full text
Abstract:
Показано важливість позитивної та стабільної емоційної сфери людини в її особистому житті, успішності у різних видах діяльності та подоланні кризових ситуацій. Акцентовано на необхідності виховання в учнів емоційної культури у контексті компетентнісного та інклюзивного підходів в умовах закладу освіти. Проаналізовано різні підходи до пояснення терміну «емоційна культура» і показано його зв'язок з емоційним інтелектом. Обґрунтовано важливість формування емоційної культури у дітей з особливими освітніми потребами, виділено етапи такого процесу. Розкрито афективно-почуттєвий потенціал театру як п
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

КОМАР, Таїсія, Оксана ВАРГАТА та Олександра ХОПТЯНА. "СТРЕСОСТІЙКІСТЬ ЯК СКЛАДОВА САМОЗБЕРЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ". Psychology Travelogs, № 2 (29 червня 2023): 62–72. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2023-2-17.

Full text
Abstract:
У статті розкрито актуальність проблеми стресостійкості як складової самозбреження психічного здоров’я та здоров’я фахівця соціономічного профілю. Здійснено теоретичний аналіз праць українських психологів-науковців з проблеми стресу, стресостійкості, емоційної стійкості фахівців, здоров’язбереження та самозбереження. Описано важливість підвищення рівня стресостійкості та емоційної стійкості фахівців сфери людина-людина для покращення їх ефективності й правильності вирішення професійних завдань, мінімізації робочого стресу та покращення їх психічного стану. Досліджено важливість впровадження зд
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Іванова, Т. В., Н. В. Коляда та Г. І. Гунбіна. "ФЕНОМЕН ТРИВОГИ: ПСИХОЛОГІЧНІ ТА СЕМАНТИЧНІ РАКУРСИ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 1 (24 квітня 2024): 37–41. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.1.7.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано семантичне розмаїття та психологічне сприйняття терміну «тривога», визначені суб’єктивні уявлення про тривогу та об’єктивна багаторівневість цього стану. Подана у статті інформація свідчить про те, що на сьогодні в наукових дослідженнях представлена термінологічна розмитість терміну «тривога». Зазначено, що дефініція поняття «тривога» може мати різні сенси та інтерпретації у різних контекстах та для різних людей. Вивчення образу тривоги проводилось у контексті наративного підходу на прикладі суб’єктивного персоніфікованого образу. Аналіз отриманих результатів дозволив з
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Ніколаєску, І. О., Ю. О. Соловей та А. С. Омельяненко. "ЛІТЕРАТУРНІ ВИМІРИ ПЕЙЗАЖНОЇ ЛІРИКИ У ФОРМУВАННІ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Наукові записки, № 160 (27 лютого 2025): 138–47. https://doi.org/10.31392/nz-udu-160.2025.17.

Full text
Abstract:
Дитяча література в цілому та пейзажна лірика у сприйнятті дітьми дошкільного віку зокрема – потужний об’єкт досліджень у сфері психолого-педагогічних та філологічних наук, що сприяє репрезентації особливого періоду становлення емоційної сфери особистості дитини та переходу з дошкільного віку у молодший шкільний вік. Стаття досліджує вплив пейзажної лірики на формування емоційної сфери дітей старшого дошкільного віку. Авторами наукового доробку підкреслено, що емоційний компонент присутній у всіх психічних процесах і станах людини, формуючи основу будь-якої її активності та сфери діяльності. Н
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Ортікова, Н. В., Д. Д. Димова, А. Я. Каченюк та Л. Л. Саррі. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ РІЗНОЇ ФОРМИ ДОСУГУ НА ЕМОЦІЙНУ СФЕРУ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ВІЙНИ". Problems of Modern Psychology, № 2 (16 серпня 2022): 68–73. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-8.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано теоретичні дані у вигляді актуальних проблем, досліджень та розробленості поняття дозвілля у контексті війни. Зокрема визначено, що людина під час військових дій переживає широкий спектр негативних психологічних станів, подолання яких залежить від підбору правильних копінг-стратегії та способів психологічної самодопомоги. В якості провідного фактору у подоланні негативних психологічних станів українців в умовах війни було визначено рекреаційну діяльність, а саме такі найпопулярніші її види: спостереження за природою, перегляд мемів та читання новин. Проведено дослідженн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Куцос, О. І. "КОНЦЕПТИ НА ПОЗНАЧЕННЯ НЕГАТИВНИХ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВНІЙ СВІДОМОСТІ: ПСИХОСЕМАНТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО ПОЛЯ". Nova fìlologìâ, № 89 (18 травня 2023): 155–60. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2023-89-22.

Full text
Abstract:
Проблема дослідження емоцій із лінгвістичного погляду привертає увагу вчених у різних контекстах. Разом із тим існують недостатньо вивчені лінгвістичні аспекти емоційної сфери людини. Зокрема, йдеться про дослідження концептуального поля концептів на позначення негативних емоційних станів у національній мовній свідомості. Ми вважаємо, що ефективним засобом аналізу таких концептів є дослідження результатів асоціативних експериментів із залученням розробленого автором методу психосемантичного моделювання концептуального поля. Цей метод ґрунтується на аналізі двох рівнів: психічний рівень моделюв
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Dzhedzhera, Olha. "ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ПЕРЕЖИВАННЯ СТУДЕНТАМИ АКТУАЛЬНИХ СИТУАЦІЙ". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 25–30. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.118.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються особливості емоційного реагування студентів на актуальні життєві ситуації у контексті впливу їхньої емоційної сфери на результативність навчання. Емоційні переживання, спричинені цими обставинами, розглядаються як чинник активізації або гальмування перебігу пізнавальних процесів та діяльності.
 Теоретичні висновки підтверджуються на підставі висвітлення результатів проведеного дослідження, з допомогою якого визначено переважно середній рівень задоволення студентів навчальною діяльністю, що впливає на коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу (коефіцієнт кореляції 0
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Журавльова, Лариса Петрівна, та Алла Василівна Баранова. "ЕМОЦІЙНІ ПОТРЕБИ ТА КОПІНГ-СТРАТЕГІЇ ДОРОСЛИХ УКРАЇНЦІВ В УМОВАХ ВІЙНИ". Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія, № 2 (30 грудня 2024): 20–26. https://doi.org/10.32782/psyspu/2024.2.4.

Full text
Abstract:
За часів війни потреби людей змінюються в усіх сферах – від особистих до суспільних. Важливого значення набуває психологічна та психоемоційна підтримка, адже війна залишає глибокі психологічні й емоційні травми. Прагнення задовольнити свої потреби мотивує поведінку людини, формує сукупність її інтересів і дій. Визначення цих потреб і пошук шляхів їх ефективного задоволення ускладнено особливостями психоемоційного стану в умовах війни та впливом відповідних стресових факторів. Метою дослідження було вивчення копінг-стратегій та застосування інноваційного підходу до визначення емоційних потреб д
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Готич, Вікторія Олександрівна, та Оксана Василівна Федик. "ПРОБЛЕМА АЛЕКСИТИМІЇ В СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ". Наукові записки. Серія: Психологія, № 1 (28 квітня 2025): 58–62. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-1-7.

Full text
Abstract:
У статті здійснено розгляд явища алекситимії, який є багатовимірним психологічним феноменом, що характеризується труднощами в розпізнаванні, вираженні та вербалізації власних емоцій. Визначено, що алекситимія, безперечно, впливає на емоційну сферу, комунікацію та міжособистісні взаємини особистості, характеризуючись труднощами в ідентифікації, вираженні та розумінні власних емоцій, що ускладнює соціальну адаптацію та саморефлексію.З огляду на збільшення кількості випадків психосоматичних та адиктивних розладів, які супроводжуються алекситимією, вивчення цього явища є особливо актуальним.Теорет
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Bobro, L. "ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ВАЖЛИВА ІНТЕГРАЛЬНА ЯКІСТЬ ОСОБИСТОСТІ СУЧАСНОГО ВИХОВАТЕЛЯ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Research Notes, № 3 (11 квітня 2023): 24–29. http://dx.doi.org/10.31654/2663-4902-2022-pp-3-24-29.

Full text
Abstract:
У статті розкрито актуальну проблему, яка стосується емоційного інтелекту як важливої інтегральної якості особистості сучасного вихователя закладу дошкільної освіти. Проаналізовано багато наукової літератури, у процесі аналізу виокремлено наукові підходи до досліджуваної проблематики. Розглянуто різні концепції емоційного інтелекту, виявлено та обґрунтовано зв’язок між емоційним інтелектом та управлінськими якостями особистості вихователя закладу дошкільної освіти.Проаналізовано різні наукові підходи (подібні та відмінні) до визначення змісту та сутності поняття «емоційний інтелект». У процесі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Журавльова, Лариса Петрівна, Алла Іванівна Литвинчук, Ірина Анатоліївна Гречуха та Інна Семенівна Бєдни. "Субклінічні особистісні кореляти психологічної безпеки". Insight: the psychological dimensions of society, № 9 (5 травня 2023): 94–111. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-970x/2023-9-6.

Full text
Abstract:
В умовах критичних трансформацій сучасного суспільства, коли особиста і громадська безпеки можутьбути різко та раптово втраченими, а “негативні” (деструктивні, субклінічні, асоціальні) риси особистості отримують джерела розвитку, важливо визначити особливості взаємозв’язків цих явищ. Останнімироками все більш актуальним стає вивчення темнихсторін особистості, відомих як “темне ядро”. Метоюстатті є дослідження психологічних особливостейсуб’єктивного відчуття особистої безпеки в умовахпандемії Covid-19. Методи. Для досягнення цілейдослідження застосовано опитувальник “Темна тріада” (D. L Paulhus
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Кучманич, І. М. "ПОЧУТТЯ РЕВНОЩІВ ЯК ОБ’ЄКТ ПСИХОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 2 (3 липня 2024): 63–66. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.2.12.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено особливості ревнощів як важливої складової емоційно-чуттєвої сфери особистості. Ревнощі – це негативне почуття, яке виникає у тріадних відносинах, де один із партнерів відчуває брак любові, уваги тощо, тоді як інший явно чи неявно демонструє це комусь іншому. Визначено, що необхідною умовою для появи ревнощів є три складові: наявність не менше, ніж трьох осіб, які перевувають в емоційно-близьких стосунках; суб’єкт-об’єктні вззаємини між партнерами; відчуття власної меншовартості та незначущості. Встановлено, що наявність окресленого почуття найбільш часто спостерігається в
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

I.V., Malashevska, and Lazuka M.M. "INFLUENCE OF MUSIC ON THE FORMATION OF YOUNG GENERATION INDIVIDUALITY." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 93 (February 23, 2021): 44–49. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-93-6.

Full text
Abstract:
The article touches upon the problem of the influence of music on the personality of the child and the peculiarities of his perception. It is proved that the ability of music to influence a person depends not only on the genre variety of the music itself, but also on various social and psychophysiological characteristics of the individual. The purpose of the research is to determine the specifics of music in the process of physical, aesthetic and spiritual education of a person. Research methods – analysis of literary sources on musical pedagogy, theory and methodology of psychology, defectolo
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

МІШУНІН, Ігор Володимирович, Альона Сергіївна САДИКІНА, Олена Миколаївна КРАСУЛЯ та Андрій Володимирович ІВАНЧЕНКО. "ФОРМУВАННЯ ПАТЕРНІВ ПОВЕДІНКИ МЕТОДОМ ІНТОНАЦІЙНОЇ ТЕРАПІЇ: ІНТОНАЦІЯ ГОЛОСУ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ НОВИХ ПАТЕРНІВ ПОВЕДІНКИ". Інклюзія і суспільство, № 1 (30 травня 2025): 91–99. https://doi.org/10.32782/2787-5137-2025-1-11.

Full text
Abstract:
Вступ. Інтонація голосу є важливим елементом мовлення, здатним впливати не лише на емоційний стан, але й на поведінкові реакції людини. У сучасних дослідженнях значну увагу приділяють її терапевтичному потенціалу, особливо у формуванні нових поведінкових патернів і гармонізації емоційного стану. Використання інтонації як інструмента у психології, педагогіці та медицині відкриває перспективи розроблення інноваційних підходів до роботи з емоційними та поведінковими проблемами, що обумовлює актуальність дослідження. Мета роботи – проаналізувати теоретичні підходи до пояснення впливу інтонації на
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Холмогорцева, І. С., В. В. Мацкевич та О. М. Матвійчук. "ЗАСОБИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ БАЗОВОЇ ЕМОЦІЇ СТРАХУ В АМЕРИКАНСЬКОМУ ТЕЛЕВІЗІЙНОМУ СЕРІАЛІ «ДИВНІ ДИВА»". Nova fìlologìâ, № 98 (1 липня 2025): 166–72. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2025-98-21.

Full text
Abstract:
Емоція страху належить до базових психоемоційних станів людини, що супроводжують її з давніх часів.Від античних філософських концепцій до сучасних лінгвістичних підходів дослідники неодноразово зверталися до аналізу цієї емоції. Актуальність дослідження страху в сучасному медійному просторі зумовлює необхідність аналізу вербальних засобів його вираження, зокрема в англомовному телевізійному дискурсі. Метою роботи є встановлення мовних механізмів вербалізації страху у серіалі «Stranger Things» на матеріалі мовлення американських підлітків та членів їхніх родин.У дослідженні застосовано суцільну
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Остапів, І. Л. "ВПЛИВ ЕМОЦІЙНИХ ТА ПОВЕДІНКОВИХ РОЗЛАДІВ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ДИТИНИ". Медсестринство, № 1 (28 травня 2024): 175–78. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2024.1.14674.

Full text
Abstract:
Вступ. Емоційні та поведінкові розлади становлять значну проблему в психічному здоров’ї дітей. Згідно з МКХ-10, змішані розлади поведінки та емоцій характеризуються поєднанням різних форм неприйнятної поведінки й емоційного стану, таких, як агресивність і депресія. Причини цих розладів різноманітні: генетичні фактори, стрес, травми та виховання. Такі розлади можуть негативно впливати на навчання, соціальну взаємодію та загальне самопочуття дитини. Мета роботи – дослідити вплив емоційних та поведінкових розладів на якість життя дітей віком 14–18 років, з’ясувати їх поширеність серед пацієнтів і
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

БОЙЧУК, В. М., та Н. В. ЄФРЕМОВА. "КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПРОСТІР НЕГАТИВНОЇ ТОНАЛЬНОСТІ У РОМАНІ МАРГАРЕТ ЛОРЕНС «КАМ’ЯНИЙ ЯНГОЛ»". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 1 (8 червня 2023): 53–60. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2023.1.8.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено процес профілювання домену негативної тональності в літературній прозі Маргарет Лоренс. Концептуальна сфера роману «Кам’яний янгол» відображає когнітивну систему автора та сприяє розумінню процесів індивідуально-авторського пізнання. Було виявлено, що домен негативної тональності емоційної концептосфери роману містить 11 емоційних концептів (AFFLICTION, ANGER & INDIGNATION, DESPAIR & RESIGNATION, DISGUST, EMBARRASSMENT, ANXIOUSNESS & DISTRESS, FEARS & APPREHENSIONS, HATES, MELANCHOLY & SADNESS, NERVOUSNESS, SHAME), які корелюють з основними негативними е
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

В.О., Неженцева. "ДО ПРОБЛЕМИ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ У ЛІТНЬОМУ ВІЦІ". Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Психологія, № 56 (10 вересня 2017): 139–50. https://doi.org/10.5281/zenodo.888380.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано основні теоретичні підходи до розуміння значення емоційної саморегуляції в літньому віці як основи психологічного благополуччя старіючої людини, її стресостійкості, врівноваженості, ініціативності, вміння ор-ганізовувати та регулювати власну активність. Розкрито сутність поняття саморегуляції у психологічній науці як важливого процесу, що забезпечує можливості пристосування індивіда до різних складних та кризових умов життя. Обґрунтовано значення регулятивного аспекту емоцій у системі довільної саморегуляції літніх людей. Оскільки, ніщо так сильно не змінює характеру пе
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Урбанська, Кароліна. "КУЛЬТУРНА ОСВІТА, ЯКУ ЗДІЙСНЮЮТЬ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ". Culturological Almanac, № 1 (2 травня 2024): 408–15. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.52.

Full text
Abstract:
Освіта є важливою частиною людського життя. Воно присутнє з раннього дитинства, коли дитина найбільше формує свою особистість, зазвичай закінчується в дорослому віці, коли людина робить вибір на основі минулого досвіду. Тому освіта є дуже важливою і необхідною сферою розвитку людини. Через різні форми викладання воно охоплює різні аспекти та різною мірою впливає на людину. Одним із видів освіти, який надають навчальні заклади, є культурна освіта, яка з точки зору особистості є важливим середовищем для розвитку. Вона вводить людей у світ культури, завдяки чому може збагатити їх пізнавальну, соц
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Варипаєв, Олексій, Олена Байрамова та Оксана Сільвестрова. "ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: ФІЛОСОФСЬКА РЕФЛЕКСІЯ СУБ’ЄКТНОСТІ В ПРОЦЕСАХ ПІЗНАННЯ". Philosophy and Governance, № 2(6) (25 лютого 2025): epg0032. https://doi.org/10.70651/3041-248x/2025.2.02.

Full text
Abstract:
У статті досліджено актуальні проблеми взаємозв’язку емоційного та штучного інтелекту у контексті філософської рефлексії суб’єктності та пізнавальних процесів, а також проаналізовано вплив новітніх технологій на уявлення про пізнання та суб’єкта. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі штучного інтелекту у когнітивних процесах, необхідністю осмислення змін у концепції суб’єктності під впливом технологічних трансформацій та потребою у філософському аналізі етичних аспектів взаємодії людини з ШІ. Метою є наукове обґрунтування взаємодії емоційного інтелекту та штучного інтелекту в конт
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Крижановська, З. Ю. "ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ПСИХОЛОГІВ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ З НАСЛІДКАМИ ТРАВМАТИЧНОГО ДОСВІДУ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 4 (25 грудня 2023): 19–23. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.4.4.

Full text
Abstract:
Мета. У запропонованій статті здійснено огляд сучасних психологічних досліджень щодо вивчення особливостей психоемоційної сфери психологів та чинників, які на неї впливають. Методи. Теоретична частина роботи будувалася на основі системного аналізу науково-теоретичних досліджень щодо проблеми психоемоційних порушень та їх впливу на якість професійного життя психологів. На основі здійснених теоретичних пошуків та узагальнень було розроблено програму емпіричної перевірки визначених положень. Достовірність та надійність результатів забезпечувалася науково-методологічною обґрунтованістю дослідження
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Шабаліна, Олена Миколаївна. "Маска та емоційно-тілесний інтелект в мистецтві танцю ХХ – початку ХХІ століття". Танцювальні студії 4, № 1 (2021): 51–63. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7646.4.1.2021.236223.

Full text
Abstract:
Мета дослідження – виявити роль феноменів «неомаска» та «антимаска» в мистецтві танцю ХХ – початку ХХІ ст. та у формуванні емоційно-тілесного інтелекту сучасного хореографа. Методологія. Застосування історичного, компаративного, мистецтвознавчого методів сприяло проведенню науково об’єктивного дослідження. Наукова новизна. Уведено поняття «неомаска» та «антимаска» у сферу хореографічного мистецтва, проаналізовано процеси трансформації ролі маски та формування передумов становлення поняття «емоційно-тілесний інтелект» у виставах хореографів модерного й постмодерного напрямів. Висновки. Поняття
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

СУРГУНД, Наталія, та Вікторія КАПУСТІНА. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НЕГАТИВНИХ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ В ПЕРІОД ВІЙНИ". Psychology Travelogs, № 1 (30 березня 2023): 87–96. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2023-1-9.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена проблемі подолання негативних емоційних станів в період війни. Війна викликає в людини сильний стрес внаслідок впливу різноманітних екстремальних подій та ситуацій, пов’язаних із постійною загрозою життю. У воєнний час такі екстремальні стресогенні фактори негативно впливають на психіку людини, порушують її емоційну сферу, викликаючи розвиток негативних емоційних станів, зокрема депресії та тривоги. В статті розглянуто результати емпіричного дослідження проявів симптомів розвитку депресивних станів серед жінок у період війни. На основі отриманих даних проаналізовано прояви де
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Мащак, С. О., та А. І. Олійник. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ СПЕЦІАЛІСТІВ IT-СФЕРИ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 2 (3 липня 2024): 22–25. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.2.4.

Full text
Abstract:
В статті здійснено теоретичний аналіз проблеми професійного вигорання спеціалістів в галузі інформаційних технологій. Констатовано, що професійне вигорання спеціалістів ІТ-сфери супроводжується напруженістю, тривожністю, негативними емоційними переживаннями. Складні завдання, одноманітні, рутинні операції, вплив штучного інтелекту, швидкий темп професійної діяльності, контроль якості виконання проєкту, відсутність творчої діяльності, високий рівень конкуренції та необхідність постійного самовдосконалення змушує фахівців цієї сфери підвищувати емоційний тон життя, вживаючи енергетичні напої, ка
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Найдьонова, Ганна, Ганна Афузова та Валентина Кротенко. "ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ І ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я: СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД". Журнал соціальної та практичної психології, № 3 (29 липня 2024): 100–106. http://dx.doi.org/10.32782/psy-2024-3-16.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто проблему взаємозв’язку і взаємозумовленості прив’язаності та психічного здоров’я людини. Висвітлено теоретичні основи психологічного вивчення прив’язаності у дитячому віці, типологію прив’язаності у дітей. З’ясовано, що ненадійний тип прив’язаності стає фактором ризику виникнення проблем із психічним здоров’ям у дітей лише у взаємодії з іншими факторами, зокрема соціо-економічними. Також існують зв’язки між типом прив’язаності та психологічною травматизацією у дітей. З одного боку, ненадійна прив’язаність може виникнути внаслідок повторюваного, травматичного для дитини досв
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Перепелиця, А. В., та О. Ю. Опанасюк. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕННЯ СФЕР ОСОБИСТОСТІ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ВИМУШЕНОГО ПРИСТОСУВАННЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ДО НОВИХ УМОВ ЖИТТЯ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 2 (3 липня 2024): 36–40. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.2.8.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано особливості життєдіяльності внутрішньо переміщеної особи, яка пов’язана із специфічними аспектами, які охоплюють особистісний досвід переселення, труднощі в адаптації, травматизацію психіки, наявність кризової ситуації, відчуття соціального безправ’я, відчуття самотності, порушення у емоційній, когнітивній, поведінковій, мотиваційній та комунікативній сферах особистості. Проведено аналіз психологічних особливостей соціальної ситуації внутрішньо переміщених осіб, що визначає рівень переживань психологічної травми та труднощів у соціально-психологічній адаптації. Психолог
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography