Academic literature on the topic 'Емоційні порушення'

Анотація.Стаття присвячена дослідженню складної, малодослідженої та неоднозначної категорії у спеціальній психології як «емоційний інтелект» та його вплив на формування «емоційної компетентності» у підлітків з порушеннями розумового розвитку. Динамізм сучасного українського суспільство створює нові виклики для навчання, виховання та розвитку осіб, що мають психофізичні порушення, зокрема порушення розумового розвитку. Активно змінюються пріоритети, умови життя, методика освітніх процесів, правила взаємодії між людьми в цілому. Важливим при цьому є створення, соціальних, психологічних та педагогічних умов для відповідного фізичного, інтелектуального, психічного та соціального рівня життєдіяльності дитини з особливими потребами, зокрема для підлітків з порушеннями розумового розвитку. Автором наголошено та розкрито сутність, важливість у формування особистості з порушеннями розумового розвитку саме емоційного інтелекту на формування емоційної компетентності. Оскільки одним із домінантних порушень, що виникає під впливом порушення розумової діяльності, є дисфункція процесів регуляції емоцій. В динамічний та гормонально активний період пубертату саме становлення емоційно-вольової сфери у підлітків з порушеннями розумового розвитку впливає на загальний розвиток особистості, її входження у соціум та адаптацію у ньому. Знання особливостей розвитку емоційно-вольової сфери на етапі становлення особистості, зокрема такої компоненти особистості як емоційний інтелект дає можливість цілеспрямовано управляти емоціями особистості, підбирати відповідний психологічний супровід та сприяти всебічному, повному розвитку цієї сфери. Для розв’язання завдань і забезпечення достовірності положень та висновків було використано загальні (аналіз, синтез) та специфічні наукові методи дослідження, зокрема методи психодіагностики, що дали можливість визначити компоненти емоційної компетентності та вплив на них емоційного інтелекту. Виявлення стану сформованості емоційної компетентності здійснювалося відповідно до виокремлених компонент. За результатами досліджень було констатовано рівень розвитку емоційного інтелекту у підлітків з порушеннями розумового розвитку; визначено стан сформованості емоційної компетентності, шляхом виявлення основних компетенцій; визначено основні чинники становлення емоційної компетентності у підлітків з порушеннями розумового розвитку; встановлено умови та способи впливу емоційного інтелекту на формування емоційних компетенцій, та загалом емоційної компетентності підлітків з порушеннями розумового розвитку.

Конcтановано, що сприйняття, оцінка і інтерпретація будь-якої ситуації має для людини різну значущість, емоційну оцінку і наслідки. Переживання складної життєвої ситуації здатне трансформувати часову перспективу. Метою дослідження є емпіричне вивчення і порівняння особливостей часової перспективи юнаків, що мають різний досвід переживання складних життєвих ситуацій. Методи дослідження: шкала оцінки впливу травматичної події , опитувальник травматичних ситуацій, методика часова перспектива, експрес-методика Кассандра. Результати. Встановлено, що юнаки мають різний досвід в переживанні складних життєвих ситуацій. Розподілено досліджуваних на дві групи з високим та низьким рівнем впливу травматичної події за критерієм статистично значимих розходжень за шкалами вторгнення та уникнення. Встановлено події, що мали травматичний характер: розлучення батьків, емоційна зневага і приниження однолітками, економічна нужда, емоційні порушення близьких. Зазначено, що юнаки з низьким рівнем впливу травматичних подій вказують майже на ті ж самі травматичні події, але вплив їх менший. Продемонстровано, що ведучими часовими перспективами у юнаків з низьким рівнем впливу травматичних подій є майбутнє і позитивне минуле, а в юнаків з високим рівнем – теперішнє та негативне минуле. Показано, що юнаки з високим рівнем впливу травматичних подій мають ризик наркотизації, що підтверджено наявністю високого рівня за шкалами «Особистісні передумови», «Психосоціальні передумови». Висновки. Досвід переживання майже однакових травматичних подій (розлучення батьків, емоційна зневага і приниження однолітками, економічна нужда, емоційні порушення близьких) проявляється у юнаків по-різному. У юнаків, з високим рівнем впливу травматичних подій відбуваються реакції вторгнення і уникнення, що вірогідно впливає на переважання часової перспективи теперішнього і негативного минулого, а також імовірно є предиктором ризику наркотизації. У юнаків з низьким рівнем впливу травматичних подій визначено статистично менше реакцій вторгнення і уникнення, переважає часова перспектива майбутнього і позитивного минулого.

У статті розглянуто питання емоційних проблем та невротичних станів у подружніх парах і їх впливу на порушення сімейного функціонування при адюльтері. Установлено депресивне реагування в усіх кризових групах. У групі з адюльтером виявлено почуття провини, ранкове пробудження, знижений настрій, психічна тривога, обсесивні та компульсивні розлади; у жінок – знижений настрій, почуття провини, труднощі під час засинання, безсоння, збудження, психічна тривога, соматичні порушення шлунково-кишкового трак­ту, загальносоматичні симптоми, іпохондричні розлади. Зі свого боку, у чоло­віків без адюльтеру діагнастовано безсоння, ранкове пробудження, загальмо­ваність мислення, збудження, психічну та соматичну тривогу, розлади сексу­альної сфери, іпохондричні розлади, обсесивні й компульсивні розлади. У жі­нок простежено знижений настрій, почуття провини, труднощі під час заси­нан­ня, безсоння, збудження, психічну та соматичну тривогу, порушення шлунково-кишкового тракту, загальносоматичні симптоми, розлади сексуальної сфери, іпохондричні розлади. У групі з адюльтером тривожний розлад відповідав легкому та середньому ступеням виражності, у групі без адюльтеру – середньому й тяжкому. Указано, що чоловіки та жінки обох кризових груп «приховували» симптоми тривоги. За ступенем виражності серед досліджених з адюльтером переважали «психічні» симптоми тривоги над «соматичними», у групі без адюльтеру «соматичний» радикал тривоги переважав над «психічним». Зі свого боку, психоемоційна сфера респондентів з анамнезом адюльтеру «не усвідомлювала та заперечувала» наявність психологічного конфлікту в родині. У досліджених без адюльтеру виявлено схильність до сприйняття широкого кола ситуацій як загрозливих для власної самоповаги. Аналіз невротичних станів виявив тривожні, астенічні й істеричні симп­томи, що вказує на конверсійне нозогенне психологічного реагування, а також депресивно-фобічні та вегетативні прояви в групі досліджених з адюльтером. Зі свого боку, у групі без адюльтеру встановлено тривожно-фобічні прояви в рам­ках астенічного реагування, вегетативні прояви конверсії, виснаження, астено-депресивні й іпохондричні прояви. Відокремлено значущі симптоми як мішені психотерапевтичної роботи. Зазначено, що перспективним подальшим дослі­дженням у цьому напрямі є наукове обґрунтування й розробка заходів специ­фічної допомоги у вигляді сімейного консультування порушень життєдіяльно­сті в родині при адюльтері.

Обстежені 55 хворих на цукровий діабет 2-го типу з неалкогольною жировою хворобою печінки й енцефалопатією, із них 31 жінка (56,4 %) і 24 чоловіки (43,6 %). У процесі обстеження оцінювали показники психометричних тестів за результатами проведення тесту MMSE+. Методика MMSE+ полягала в модифікації стандартного тесту MMSE: сумовані бали вищезгаданого тесту й тестів зв’язування чисел, малювання годинника і п’яти слів. Проведена також оцінка емоційного стану за допомогою методики самооцінки депресії Цунга. При аналізі результатів дослідження когнітивних функцій отримані клінічно значимо низькі бали в жінок порівняно з чоловіками (p < 0,01). Модифікована методика MMSE+ виявила когнітивні порушення середнього ступеня тяжкості у хворих на цукровий діабет 2-го типу з неалкогольною жировою хворобою печінки у 70,4 % пацієнтів на відміну від стандартного тесту MMSE, за результатами якого встановлені когнітивні порушення середнього ступеня тяжкості лише у 29,6 % хворих. Згідно з результатами застосування методики самооцінки депресії Цунга встановлено, що депресія більш віражена в жінок. Модифікована методика MMSE+ має високу чутливість при діагностиці ранніх когнітивних порушень у хворих на цукровий діабет 2-го типу з неалкогольною жировою хворобою печінки. Порушення когнітивних функцій, а також емоційні порушення у вигляді депресії частіше трапляються в жінок.

У статті розглядається проблема сексуального здоров’я людини під час перебування в ситуації соматичного захворювання. Хвороба може виступати тим стресовим чинником, яка впливає на сексуальну активність. Виходячи з розуміння стресу як неспецифічних змін, які виникають в організмі внаслідок інтенсивних або тривалих сторонніх впливів і призводять до надмірного напруження вроджених неспецифічних механізмів організму, хвороба розглядається як одна зі стресових чинників, яка викликає відчуття внутрішнього неспокою, що безпосередньо пов’язане з суб'єктивно пережитими емоціями – напругою, нервозністю, страхом, тривогою. Прояви цього стану можуть мати різну інтенсивність і обумовлюються не лише ступенем емоційної реакції на стресову ситуацію, а й здатністю до сприйняття і реагування на зовнішні подразники, а будь-яке соматичне захворювання обов’язково змінює психічний стан пацієнта внаслідок появи нових, відсутніх до хвороби форм реагування на саме захворювання. Сексуальне здоров’я залежить від певного комплексу складників, які забезпечують людину в прояві її сексуальності як уродженої потреби людського організму, – соматичні, емоційні, інтелектуальні та соціальні складники статевого існування особистості. Більшість пацієнтів, перебуваючи в стані хвороби або її хронічному перебігу, мають певні труднощі в задоволенні своїх сексуальних потреб. Це пов’язано не тільки з можливими фізичними обмеженнями чи сексуальними реакціями, а й власне сприйняттям себе та свого тіла у стані хвороби. У відносинах багатьох пар у цей період виникають проблеми після того, як один із партнерів опиняється в ситуації соматичного захворювання. Тому одним із важливих напрямків роботи фахівців у сфері охорони психічного здоров’я є психоедукація та сексологічна освіченість пацієнтів із соматичним захворюванням із метою зняття стресової напруги та для забезпечення вільного вираження своїх сексуальних почуттів та задоволення сексуальних потреб навіть у стані ослабленого фізичного здоров’я.

У статті охарактеризовано психологічні особливості емоційної сфери дитини дошкільного віку, окреслено основні умови повноцінного розвитку емоційної сфери особистості дитини. Визначено, що емоції суттєво впливають на особистість, призводять до формування і закріплення певних емоційних рис. Проаналізовано, що процес формування особистості дитини дошкільного віку напряму пов’язаний з розвитком емоційно-вольової сфери дитини, що своєю чергою залежить від соціального середовища, в якому відбувається формування та розвиток, від взаємин дитини зі значущими для неї дорослими, мотивів поведінки. Для розв’язання визначених завдань у статті використано комплекс методів дослідження, який включає: аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури, синтез, порівняння, систематизацію, узагальнення з метою обґрунтування вихідних положень дослідження, виявлення особливостей емоційної сфери дитини дошкільного віку. Підтримка і всебічний розвиток якостей, специфічних для дошкільного віку, надзвичайно важливі, оскільки унікальні умови більше не повторяться і набуте в цей період буде важко або й неможливо надолужити. Любов до дитини, її визнання та безумовне прийняття, тобто задоволення базової людської потреби, є необхідною умовою комфортного самопочуття дитини, формування її активності та самостійності. Саме в дошкільному дитинстві відбувається формування емоційного світогляду дитини, емоції дитинства можуть залишити великий слід у майбутньому. Акцентовано увагу на тому, що емоційні розлади виникають у дошкільників унаслідок негативних впливів на психіку зовнішніх стресогенних чинників та індивідуальних особливостей. Емоційні розлади можуть призводити до порушень соціальних контактів дитини і потребують системи коригувальних впливів із боку дорослих. Можемо констатувати, що наше сучасне суспільство не усвідомлює належним чином важливість розвитку емоційної сфери дитини дошкільного віку, гострої потреби дбати про її розвиток не менше, ніж про розвиток інтелектуальної сфери. У зв’язку з цим мусимо зазначити, що, на жаль, емоційне виховання є другорядним елементом освіти сьогодення, хоча саме воно має бути стрижневим компонентом освіти, що забезпечує осягнення дітьми себе самих та людей, що їх оточують.

У статті наведено опис психологічних особливостей дітей, що мають адаптаційні розлади. Розглядаються також методи, методики їх корекції. Стаття присвячена опису різновиду теоретичних розвідок з означеної проблематики. Проаналізовано емоційні порушення у дошкільників, що входять до структури неврозів, неврозоподібних розладів, і є корелятом передхворобливих станів. Визначено основні принципи і етапи психологічної корекції дітей з адаптаційними розладами, які є квінтесенцією психокорекції дітей у цілому, оскільки вони ґрунтуютьсяна закономірностях динаміки їхньої афективно-емоційної сфери.Висвітлюється практика роботи психоаналітичних груп дітей з адаптаційними розладами.Акцентується увага на поведінковій терапії, яка знаменна для корекції дітей з адаптаційними розладами та концентрацією уваги на редукцію окремих симптомів (тривоги, фобій, зниженого настрою), і де є активне залучення батьків у процес терапії.В статті робиться акцент на впливі саме сімейної психотерапії. Вказується, що сім'я є важливою структурою для дитини та головним інститутом соціалізації, і будь-які зміни у ній обумовлюються і супроводжуються динамікою всіх її рівнів та функцій. Визначено, що ефективність психотерапії дітей з адаптаційними розладами є складною проблемою сьогодення із за неспецифічних труднощів та специфіки динаміки цього процесу.

Вивчено характер і частоту когнітивної дисфункції, особливості психоемоційної сфери і нейровізуалізаційну картину пацієнтів із різним ступенем атріовентрикулярних блокад. За допомогою нейропсихологічних методик встановлено зниження когнітивних функцій у вигляді погіршення виконавчих функцій, слухомовної пам’яті, просторового гнозису, сприйняття, концентрації уваги, зниження швидкості психомоторних процесів. Ці розлади в більшості випадків носили характер легких (42,7 %) та помірних (32,9 %). Більше ніж у половини пацієнтів з атріовентрикулярними блокадами відзначалися емоційні порушення переважно у вигляді легких або помірно виражених тривожних і тривожно-депресивних розладів. Емоційні розлади впливали на когнітивні функції, але не мали зв’язку з ураженням білої речовини півкуль головного мозку. У 75,6 % пацієнтів з атріовентрикулярними блокадами виявлялися субкортикальний та перивентрикулярний лейкоареоз, у 26,8 % пацієнтів — поодинокі безсимптомні лакунарні інфаркти. Встановлено кореляційний зв’язок між вираженістю ураження білої речовини головного мозку і зниженням когнітивних функцій, показниками частоти серцевих скорочень, віком пацієнтів. Легкі та помірні когнітивні розлади у пацієнтів з атріовентрикулярними блокадами являють собою перший прояв хронічної судинної патології головного мозку. Вони обумовлені підкірковою лобною дисфункцією внаслідок ураження білої речовини півкуль головного мозку.

Oprya Ye.In the paper it was presented the results of the clinical and psychopathological study of the presence and pecularity of emotional disturbances, perception and functioning of the emotional sphere of patients with schizophrenia and obesity. 44 patients which previously were diagnosed with schizophrenia and obesity were investigated in a comparative aspect with patients with schizophrenia but without obesity and other concomitant somatic pathology (50 patients). It has been established that the combination of obesity with schizophrenia is characterized by a certain specific sensation disorder, perception and emotional functioning, manifested by the presence in the clinical picture of schizophrenia senestopathy and complex hallucinations (which along with auditory and visual hallucinations also include visceral hallucinations and hallucinations of the skin sensation), rigidity of emotional reactions, the presence of distinct emotional disturbances of the depressive spectrum and dysphoric mood disorders.Key words: schizophrenia, obesity, sensation and perception, emotional disturbances РезюмеОСОБЛИВОСТІ РОЗЛАДІВ ВІДЧУТТІВ, СПРИЙНЯТТЯ ТА ЕМОЦІЙНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ У ХВОРИХ НА ШИЗОФРЕНІЮ З ОЖИРІННЯМОпря Є. В роботі представлено результати клініко-психопатологічного дослідження наявності та особливостей розладів відчуттів, сприйняття та функціонування емоційної сфери хворих на шизофренію з ожирінням (досліджено 44 хворих на шизофренію з діагнозом ожиріння) в порівняльному аспекті з хворими на шизофренію без ожиріння та іншої супутньої соматичної патології (50 хворих). Встановлено, що поєднання шизофренії з ожирінням характеризується певною специфікою розладів відчуттів, сприйняття та емоційного функціонування, що виявляються наявністю в клінічній картині шизофренії сенестопатій та комплексних галюцинацій (що наряду зі слуховими та зоровими включають також вісцеральні галюцинації та галюцинації шкірного відчуття), в’язкістю емоційних реакцій, наявністю виразних емоційних порушень депресивного спектру та дисфоричних розладів настрою.Ключові слова: шизофренія, ожиріння, розлади відчуттів та сприйняття, емоційні порушення РезюмеОСОБЕННОСТИ РАССТРОЙСТВ ОЩУЩЕНИЙ, ВОСПРИЯТИЯ И ЭМОЦИОНАЛЬНОГО ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ У БОЛЬНЫХ ШИЗОФРЕНИЕЙ С ОЖИРЕНИЕМОпря Е. В работе представлены результаты клинико-психопатологического исследования наличия и особенностей расстройств ощущений, восприятия и функционирования эмоциональной сферы больных шизофренией с ожирением (исследовано 44 больных шизофренией с диагнозом ожирения) в сравнительном аспекте с больными шизофренией без ожирения и другой сопутствующей соматической патологии (50 больных). Установлено, что сочетание шизофрении с ожирением характеризуется определенной спецификой расстройств ощущений, восприятия и эмоционального функционирования, которая заключается в наличии в клинической картине шизофрении сенестопатий и комплексных галлюцинаций (которые наряду со слуховыми и зрительными включают также висцеральные галлюцинации и галлюцинации кожного чувства), вязкостью эмоциональных реакций, наличием выраженных эмоциональных нарушений депрессивного спектра и дисфорических расстройств настроения.Ключевые слова: шизофрения, ожирение, нарушения ощущений и восприятия, эмоциональные нарушения

Мета: розкрити погляди на сучасне бачення психосоматичних розладів, що виникають у дітей старшого шкільного віку в умовах сучасного інформаційно насиченого та агресивного середовища. Висвітлити результати емпіричного дослідження з цієї тематики. Проаналізувати різноманіття досліджень, що стосуються впливу стресу на дітей старшого шкільного віку та виникнення у зв’язку зі стресовими ситуаціями психосоматичних розладів. Визначити психологічні і психосоматичні аспекти впливу стресу на життя та здоров’я дітей старшого шкільного віку. Опираючись на погляди відомих науковців, зокрема З. Фройда, про те, що всі органічні страждання мають психологічну зумовленість, розкрити своє бачення впливу емоційної стійкості та самооцінки на функціонування внутрішніх органів. Методи: теоретичні (аналіз проблеми на підставі вивчення наукової літератури, систематизація та узагальнення одержаної інформації). Та емпіричні: психодіагностичні методики (Гісенський опитувальник соматичних скарг, контрольний перелік ознак психопатії, тест-опитувальник Г. Айзенка для діагностики властивостей і типу темпераменту, шкала психологічного стресу RSM-25, малюнковий тест «Автопортрет»), що дозволили нам розкрити наше бачення впливу стресу на появу психосоматичних порушень. Результати: у ході теоретичного аналізу виявили, що погляди на сучасну психосоматику виходять за рамки уявлень лише про здоров’я чи хворобу. Так само і поняття «стрес» виходить за рамки розуміння «погано» чи «добре». Зазначено про необхідність враховувати, що більшість людей, в тому числі й діти, в сучасному суспільстві знаходиться під впливом стресу, бо в часи науково-технічної революції, в які ми живемо, посилюється психічна діяльність людей. У результаті дослідження також проаналізовано особливість дітей старшого шкільного віку засвоювати й переробляти великий обсяг інформації, необхідність швидкої адаптації, перші пошуки професійної реалізації, пошук себе тощо. Розглянуто виникнення проблеми емоційного стресу, тобто напруження й перенапруження фізіологічних систем організму під впливом емоційних чинників, як причини психосоматичних розладів. Аналіз отриманих даних полягав у виявленні відмінностей між представниками двох груп – групи емоційно стійких респондентів (середня емоційна стійкість та висока емоційна стійкість) з низьким рівнем стресу та групи емоційно нестійких респондентів (висока емоційна нестійкість та дуже висока емоційна нестійкість) з середнім рівнем стресу. Значна увага приділена опису психологічної картини хвороби, оскільки від такого знання залежать наступні терапевтичні заходи. Висновки. В умовах стресу, а також з урахуванням нестійкої або заниженої самооцінки діти старшого шкільного віку більш схильні до психосоматичних розладів серцево-судинної системи, системи органів травлення. Узагальнили результати впливу психологічних і соціальних факторів, яким є, власне, стрес. Прийшли до розуміння афективно-емоційних факторів впливу на виникнення психосоматичних порушень.

Манідін В. С. Формування емоційних станів учнів з інтелектуальними порушеннями : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник Н. О. Губа. Запоріжжя : ЗНУ, 2021.105 с.
UA : Робота викладена на 105 сторінок, 14 табл., 4 додатка. Перелік посилань включає 126 джерел. Об’єкт дослідження: емоційні стани учнів з інтелектуальним порушенням спеціальної школи-інтернату. Проблеми сьогодення обумовлений соціально-економічною нестабільністю, особливо хворобливо позначається на долі соціально незахищеного суспільства. Різкі зміни ціннісних орієнтації в суспільстві, психічна дезадаптація значної частини населення, зниження етичних норм негативно позначаються на всьому процесі соціалізації дітей і підлітків з інтелектуальним порушенням. У результаті багатьом з них так і не вдається нормально включитися в життя суспільства.Соціальна адаптація цих дітей у значній мірі залежить від корекції їх емоційно-поведінкових розладів і ефективності системи педагогічних заходів, направлених на попередження відхилень у розвитку особистості. Важливу роль у виникненні емоційної депривації дітей, що виховуються в умовах спеціальної школи, грає недостатність спілкування, внаслідок чого у них не розвиваються адекватні форми комунікативної поведінки. Як наслідок цього, багато вихованців спеціальних установ відрізняються малою контактністю у поєднанні зі зовнішньою розгальмованістю, нав’язливістю, емоційною збудливістю, агресивністю. Наукова новизна роботи полягає в тому, що було розроблено рекомендації щодо корекційної роботи по формуванню емоційних станів у розумово відсталих учнів.
EN : The problems of today are due to socio-economic instability, especially painful for the fate of socially disadvantaged society. Dramatic changes in values in society, mental maladaptation of a large part of the population, lowering ethical norms have a negative impact on the whole process of socialization of children and adolescents with intellectual disabilities. As a result, many of them are not able to properly integrate into society. The social adaptation of these children largely depends on the correction of their emotional and behavioral disorders and the effectiveness of a system of pedagogical measures aimed at preventing abnormalities in personality development. Lack of communication plays an important role in the emergence of emotional deprivation of children brought up in a special school, as a result of which they do not develop adequate forms of communicative behavior. As a result, many inmates of special institutions are characterized by low contact in combination with external inhibition, obsession, emotional excitability, aggression.

Педурян Я. С Корекція емоційних порушень у дітей дошкільного віку : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 012 «Дошкільна освіта» / наук. керівник О. М. Байєр Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 70 с.
UA : Робота викладена на 70 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 75 джерел. Обʼєкт дослідження:емоційні порушення у дітей дошкільного віку. Предмет дослідження: психолого-педагогічні умови, що забезпечують здійснення корекції емоційних порушень у дітей старшого дошкільного віку. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити психолого-педагогічні умови здійснення корекції емоційних порушень у дітей старшого дошкільного віку. У роботі експериментально досліджено стан емоційного розвитку та емоційного благополуччя у дітей дошкільного віку; обґрунтувано вплив корекції емоційних порушень дошкільників в умовах закладу дошкільної освіти; розроблено і впроваджено в освітній процес корекційно-розвивальну освітню програму з проблеми емоційних порушень у дітей дошкільного віку.
EN : The work is presented on 70 pages of printed text. The list of links includes 75 sources. Object of research: emotional disorders in preschool children. Subject of research: psychological and pedagogical conditions that provide for the correction of emotional disorders in older preschool children. The purpose of the study: to theoretically substantiate and experimentally test the psychological and pedagogical conditions for the correction of emotional disorders in older preschool children. The state of emotional development and emotional well-being in preschool children was experimentally studied in the work; the influence of correction of emotional disorders of preschoolers in the conditions of preschool education institution is substantiated; developed and implemented in the educational process correctional and developmental educational program on the problem of emotional disorders in preschool children.