Relevant bibliographies by topics / Емпатія

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Conference papers
  4. Reports

Academic literature on the topic 'Емпатія'

Author: Grafiati
Published: 4 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Емпатія.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Емпатія"

1

Бугайова, Наталія, and Ірина Андрющенко. "Розвиток емпатії студентів-психологів як складової майбутньої професійної діяльності." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 2(55) (2021): 5–17. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-55-2-5-17.

Full text
Abstract:
У статті проведено аналіз наукової літератури з проблеми вивчення емпатії. Надано визначення поняттю «емпатія». Розглянуто структурні компоненти емпатії. Представлено результати емпіричного дослідження розвитку емпатії студентів-психологів як складової майбутньої професійної діяльності. Графічно відображено результати дослідження за методиками психологічної діагностики емпатії. Показано, що в процесі опанування психологічними знаннями, вміннями та навичками здобувачі вищої освіти набувають досвід щодо майбутньої професійної діяльності. Дані нашого дослідження розвитку емпатії як складової майбутньої професійної діяльності свідчать про зв’язок між формуванням емпатійності і навчанням у закладі вищої освіти, а також саморозкриттям, саморозвитком. Протягом навчання здобувачі беруть участь в наукових семінарах, конференціях, соціально-психологічних тренінгах, виховних заходах, де оволодівають навичками ефективної комунікації, вчаться відчувати інших людей, будувати взаємодію, розрізняти якості та стани власного «Я», розвивають здібності щодо ефективної професійної діяльності, зокрема, емпатію. Високоемпатійні студенти свої невдачі в навчанні, міжособистісній взаємодії схильні пояснювати внутрішніми причинами, тоді як студенти з низькими показниками емпатії дають їм екстернальну оцінку. Емпатія є суттєвим психологічним елементом цілісної, системної навчальної діяльності. Збагачена відповідними інструментальними можливостями, емпатійна взаємодія у навчальному процесі дозволяє викладачеві створювати оптимальні психологічні умови для розвитку здобувача як унікального суб'єкта навчальної діяльності та поведінки. Емпатію можливо формувати та розвивати у процесі професійного навчання здобувачів при проходженні виробничих практик, за спеціально розробленими програмами, що передбачають опанування відповідною технологією взаємодії як в повсякденному житті так і в професійній діяльності. Емпатія як психічне особистісне утворення, досягнувши своєї вираженості саме у період студентства, є надалі стимулятором до самореалізації та саморозкриття, побудови професійної, моральної поведінки, необхідної при взаємодії в професійній діяльності в системі «людина-людина». Запропоновано рекомендації щодо розвитку емпатії здобувачів вищої освіти – майбутніх психологів. Ключові слова: взаємодія, емпатійні здібності, емпатійне сприйняття, емпатія, здобувач вищої освіти, ідентифікація, комунікація, моральність, навчальна діяльність, особистість, професійна діяльність, співпереживання, співчуття, тренінг.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Пілецький, Віктор. "Соціально-психологічні умови розвитку емпатії у підлітків." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)Т3 (2021): 165–79. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-165-179.

Full text
Abstract:
В статті розглянуто емпатію як специфічну психічну діяльність. Об'єктом емпатії виступають переживання іншої людини, предметом – способи, якими можна забезпечити благополуччя іншої людини. Мотивуючою потребою, що приводить в дію процес емпатії, є потреба у благополуччі іншої людини. Емпатійні дії спрямовані на надання допомоги іншій людині, яка в емпатогенній ситуації є носієм переживань неблагополуччя (горе, печалі). Тим самим, результатом емпатії для її суб'єкта виступає переживання досягнутого благополуччя. Автор визначає рівні володіння емпатійними діями: предметний, перцептивний, смисловий.Рівень розвитку емпатійних дій визначають такі критерії:ступінь усвідомленості, розгорнутості і диференційованості дій;повнота реалізації емпатійного процесу;стійкість (емпатійна чуйність стосовно різних «об’єктів»);ступінь розвитку емоційного, когнітивного і поведінкового компонентів.Проведене емпіричне дослідження дозволило автору зробити висновки, що оволодіння емпатією підлітками знаходиться на перцептивному рівні розвитку, що характеризує часткову реалізацію емпатійного процесу і найчастіше випадає ланка сприяння, іноді співчуття. Досліджувані підлітки не здатні планомірно реалізувати емпатійний процес, відчувають труднощі на тому чи іншому етапі його здійснення. Перцептивний рівень розвитку емпатії характеризується нестійкістю емпатійної чуйності. Прояв емпатії пов’язаний у них з орієнтацією на соціальні норми, на соціальне схвалення.В ході дослідження встановлено, що у досліджуваних підлітків всі три компоненти емпатійної здатності мають середній рівень розвитку (найменший розвиток має когнітивний компонент). Ключові слова: емпатія, підлітки, емпатійні дії, емпіричне дослідження, компоненти емпатії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Ганаба, Світлана. "ЕМПАТІЯ У ФЕНОМЕНОЛОГІЇ Е. ШТАЙН: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ У ПРОГРАМАХ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 13, no. 2 (February 20, 2020): 54–67. http://dx.doi.org/10.32453/5.v13i2.165.

Full text
Abstract:
У наш час питання емпатії набули особливої актуальності. Їх релевантність пов’язана із загостренням світоглядних, етнокультурних, освітніх тощо проблем, втратою під впливом стрімких науково-технічних новацій міжособистісної й комунікативної здатності людини. В умовах українських реалій питання емпатії отримують особливу значущість з огляду на військові події, які відбуваються на сході країни. У статті розглянуто засадничі ідеї філософині Едит Штайн щодо можливостей використання феномену емпатії у програмах соціально-сихологічної адаптації й реабілітації. Засадничими є ідеї про те, що емпатія (вчування) не має характеру зовнішнього спостереження,але дає нам можливість проникнення до внутрішніх станів. Вчування – це вид інтуїтивного розуміння через аналогію, це посилання на пам’ять мого Я про певне моє переживання. Моє Я співчуває з іншою людиною, тобто “співвідчуває”. У статті авторка підкреслює, що (вчування) емпатія – це розуміння почуттів та психологічних станів людини шляхом співпереживання й співпроживання. Вона виявляється у формі відгуку однієї людини на почуття У наш час питання емпатії набули особливої актуальності. Їх релевантність пов’язана із загостренням світоглядних, етнокультурних, освітніх тощо проблем, втратою під впливом стрімких науково-технічних новацій міжособистісної й комунікативної здатності людини. В умовах українських реалій питання емпатії отримують особливу значущість з огляду на військові події, які відбуваються на сході країни. У статті розглянуто засадничі ідеї філософині Едит Штайн щодо можливостей використання феномену емпатії у програмах соціально-психологічної адаптації й реабілітації. Засадничими є ідеї про те, що емпатія (вчування) не має характеру зовнішнього спостереження, але дає нам можливість проникнення до внутрішніх станів. Вчування – це вид інтуїтивного розуміння через аналогію, це посилання на пам’ять мого Я.У статті авторка підкреслює, що (вчування) емпатія – це розуміння почуттів та психологічних станів людини шляхом співпереживання й співпроживання. Вона виявляється у формі відгуку однієї людини на почуття і стан Іншого. Через емоційний відгук люди долучаються до внутрішнього стану Іншого. Емпатія заснована на вмінні правильно уявляти собі, що відбувається з внутрішнім світом іншої людини, що вона й як переживає, яким чином оцінює навколишню дійсність. Емпатія – соціально позитивна якість особистості, вона підтримується суспільними нормами, життям, але все ж таки має вибірковий, індивідуальний характер.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Вавринів, Олена. "Теоретичне обґрунтування комплексної програми соціально-психологічного тренінгу формування професійної емпатії майбутніх рятувальників." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 1(51) (2020): 34–45. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-51-1-34-45.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано погляди на емпатію, зокрема, особистісний та професійний. Розглянуто роль емпатії у професіях допомагаючого типу, а саме психологів, медиків, соціальних працівників, працівників аварійно-рятувальних служб. Встановлено, що емпатія виступає як мотив-посередник у допомагаючій діяльності та проявляється у різних формах, таких як допомога, просоціальна і альтруїстична поведінка. Теоретично обґрунтовано зміст комплексної програми соціально-психологічного тренінгу формування професійної емпатії майбутніх рятувальників. Показано, що впровадження комплексної програми соціально-психологічного тренінгу сприяло формуванню професійної емпатії майбутніх рятувальників, а також розвитку інших професійно важливих якостей, зокрема, готовність до ризику, мотивація досягнення успіху, високий рівень просторових уявлень, високий рівень нервово-психічної стійкості, впевненість, використання активних дії у стресових ситуаціях, підвищений рівень готовності до екстремальної діяльності. Оскільки при розробці тренінгу було враховано особливості професійного та особистісного становлення майбутніх рятувальників, актуальні проблеми службової діяльності, у спілкуванні та міжособистісних стосунках.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Волинчук, О. В. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЕМПАТІЇ ТА СУВЕРЕННОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОСТОРУ СТУДЕНТІВ." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, no. 4 (April 7, 2022): 87–92. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.17.

Full text
Abstract:
У статті досліджуються характеристики емпатії та суверенності різних параметрів психологічного простору студентів. З’ясовано гендерні особливості досліджуваних феноменів. Здійснено теоретичний аналіз введення поняття суверенність психологічного простору в науковий вжиток, досліджено різні підходи до розуміння феномена суверенності. Стверджується, що суверенна особистість прагне до втілення своїх здібностей, виявляє потяг до розширення своїх можливостей та набуття нових умінь, саме тому першорядною характеристикою суверенної особистості виступають сформовані психологічні межі. За допомогою меж особистість регулює міру доступності та відкритості власного психологічного змісту. Психологічні межі виконують функцію підтримки сталого образу «Я» (С.К. Нартова-Бочавер, Т.С. Леві). Встановлено рівні сформованості суверенності тіла, території, речей, соціальних зв’язків, звичок та цінностей студентів. З’ясовано, що найкраще сформованою у студентів виступає суверенність цінностей. Теоретично досліджено підходи до вивчення емпатії, розглянуто різні її види й особливості прояву. Виявлено, що студентський вік є дуже важливим для позитивної динаміки емпатії, інтеграції її в особистісну якість. У цьому віці відбувається становлення емпатійності як вікової особливості особистості. Ще у ранньому юнацькому віці емпатія стає інтегральною характеристикою особистості, у якій проявляється її ставлення до світу, людей і до власної особистості; розвиваються її найвищі форми (Л.П. Журавльова). Емпірично встановлено, що емпатія студентів перебуває на середньому рівні сформованості. Виявлено взаємозв’язки між показниками емпатії та суверенності психологічного простору. Визначено, що параметри суверенності психологічного простору переважно взаємопов’язані з показниками полікомунікативної емпатії від’ємно.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Dolynska, Larysa. "Дитяча тема та образність в хоровій музиці: художньо-комунікативний аспект." Музичне мистецтво і культура, no. 21 (December 25, 2015): 159–66. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2015-21-159-166.

Full text
Abstract:
Питання про дитячу тему та її образні складові розглядається в широкому пізнавальному діапазоні, дозволяє зачіпати відомості про історичний генезис і соціокомунікативні призначення хорової традиції. Використовуються поняття співпричетності — партиципації, співпереживання — емпатії. У контексті вивчення хорової традиції нове значення надається категорії «дитячості». Ключові слова: дитяча творчість, дитяча тема, хорова традиція, партиципація, емпатія.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Кулаков, Руслан. "РОЗВИТОК ЕМПАТІЇ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ В УМОВАХ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ." Психологія: реальність і перспективи, no. 15 (January 2, 2021): 91–96. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i15.189.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена актуальній проблемі сучасної психолого-педагогічної науки – розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку. У публікації обґрунтовано наукову й практичну значущість проблеми розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку. У статті розглядаються підходи до визначення поняття «емпатія» у психологічній науці, наводяться певні точки зору вчених на природу та онтогенетичні особливості виникнення цього соціально-психологічного явища. Визначено основні види, форми прояву емпатії, з’ясовано її основні функції. Здійснено аналіз основних рівнів розвитку емпатії. Розглядаються основні закономірності розвитку емпатії у молодших школярів в умовах навчальної діяльності у школі. З’ясовано роль педагогів в успішному розвитку емпатійності дитини молодшого шкільного віку. У публікації проаналізовано основні етапи, методи, форми та напрями психолого-педагогічного супроводу розвитку емпатії в учнів початкових класів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Гречуха, Ірина. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЯЦІЇ ЕМОЦІЙ ЛІТЕРАТУРНО ОБДАРОВАНИХ СТАРШОКЛАСНИКІВ." Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, no. 10(55) (June 10, 2020): 15–25. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.10(55).02.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено вивченню регуляції емоцій старшокласників, які займаються літературною діяльністю. Проаналізовано сучасні погляди на регулювання емоцій і шляхи й можливості здійснення ефективної емоційної регуляції. Психологічні труднощі, які виникають у школярів із регуляцією їх емоційного стану, можна пояснити за допомогою такого психологічного явища, як алекситимія, а стримуючим фактором до її розвитку є емпатія. Схарактеризовано ранній юнацький вік, як сприятливий період для розвитку емпатійності. Розвиток емпатії в ранньому юнацькому віці дає можливість літературно обдарованим школярам через літературну творчість виявити свою найвищу емпатійність, а також є ресурсом до регуляції емоцій і профілактики алекситимії в цьому віці. В статті розкрито сутність таких психологічних понять, як: «емоційна сфера», «емоційна регуляція», «алекситимія», «емпатія», «емпатійність». Проаналізовано діагностичні можливості методів вивчення когнітивної емоційної регуляції, алекситимії та емпатії в ранньому юнацькому віці. Описано результати емпіричного дослідження особливостей розвитку емпатії старшокласників (її форм і рівнів розвитку). Емпіричним шляхом встановлено, що рівень розвитку емпатії школярів, які займаються літературною діяльністю, є вищим, порівняно з пересічними школярами. Переважаючими формами емпатійного реагування в літературно творчих школярів є «Реальне сприяння не на шкоду собі» та «Альтруїзм», а в пересічних школярів – «Реальне сприяння не на шкоду собі», «Альтруїзм», «Індиферентність» і «Внутрішнє сприяння». В школярів раннього юнацького віку (як у літературно творчих, так і таких, що літературною творчістю не займаються) спостерігається низький рівень алекситимії, а також вони демонструють широкий спектр використання як адаптивних, так і неадаптивних копінг-стратегій регуляції емоцій. У літературно творчих школярів виявлено більшу кількість емпатійних корелятів когнітивних стратегій емоційної регуляції, порівняно з пересічними школярами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Shcherbakova, Оlena. "ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА АКАДЕМІЧНІ ЗДІБНОСТІ УЧНІВ СТАРШОГО ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ." Психологія: реальність і перспективи, no. 13 (December 26, 2019): 195–200. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.143.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена виявленню особливостей емоційного інтелекту в учнів з різними типами академічних здібностей. Доведено, що на рівень розвитку емпатії та здатності до управління емоціями інших позитивно позначається домінування внутрішньої мотивації у структурі типологічних профілів академічно успішних школярів. Встановлено, що нижча емоційна обізнаність, низька здатність до мотивування себе на переживання певних емоцій, слабо виражена емпатія та низька здатність до управління емоціями інших характеризують учнів з низьким рівнем академічних здібностей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Руденко, Наталія, and Ольга Козлюк. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЕМПАТІЇ У ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ." Інноватика у вихованні 1, no. 12 (November 21, 2020): 200–206. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.297.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано стан досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній літературі, охарактеризовано сутність та зміст поняття «емпатія». Розкрито особливості розвитку емпатії у дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку. Здійснено діагностику рівня емпатії у дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення ІІІ рівня та у дітей з типовим розвитком мовлення. Аналіз результатів методик з визначення всіх компонентів емпатії (емоційного, когнітивного, поведінкового) показав, що рівень емпатії у дітей з типовим розвитком вищий за рівень дітей з порушеннями мовлення. Також у здорових дітей переважає гуманістичний тип емпатії, а у дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку – егоцентричний. Розроблено та експериментально перевірено ефективність корекційно-розвиткової роботи з формування емпатії у дітей дошкільного віку з ІІІ рівнем ЗНМ засобами психологічного тренінгу. Метою програми з розвитку емпатії була профілактика агресивності; формування позитивної моральної позиції, формування емпатійних установок тощо. Корекційно-розвиткова робота базувалася на аналізі, обговоренні (емпатійне слухання, діалогічне спілкування), новому програванні (гра-драматизація), усвідомленні власних емпатійних реакцій та особливостей емпатійних ставлень інших людей (інтерпретація внутрішнього світу іншої людини) під час перегляду фрагментів відеозаписів, обговоренні емпатогенних ситуацій. Ефективність програми була підтверджена на контрольному етапі дослідження.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Емпатія"

1

Колісник, Людмила Олексіївна, Людмила Алексеевна Колиснык, Liudmyla Oleksiivna Kolisnyk, and С. Луценко. "Емпатія як джерело гармонії у суспільстві." Thesis, Вид-во СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21755.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Вавринів, Олена Степанівна. "ЕМПАТІЯ ЯК ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВА ЯКІСТЬ ПРЕДСТАВНИКІВ ДОПОМАГАЮЧИХ ПРОФЕСІЙ." Thesis, Сучасні педагогіка та психологія: перспективні та пріоритетні напрями наукових досліджень:, 2019. http://hdl.handle.net/123456789/6109.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Гордієнко, Катерина Олександрівна. "Емпатія як показник кібербулінгу серед здобувачів вищої освіти." Thesis, International Science Group, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/54289.

Full text
Abstract:
1. Баранов А.А., Рожина С.В. Психологический анализ причин подросткового кибербуллинга. Вестник Удмуртского университета. 2015. Т. 25, №1. С. 37–41. URL: https://journals.udsu.ru/philosophy-psychology pedagogy/article/view/2811 2. Гордієнко К.О. Діджиталізація психологічного насильства студентської молоді. Авіаційна та екстремальна психологія у контексті технологічних досягнень : матеріали XIІ міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 15-16 квіт. 2021 р. Київ, 2021. с. 182-187. URL: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49819 3. Гордієнко К.О. Результати вивчення самоактуалізації студентів у інтимо-сімейній сфері життєдіяльності. ПОЛІТ. Сучасні проблеми науки. Гуманітарні науки: тези доп. ХІХ міжнар. наук.-практ. конф. молодих учених і студентів (м. Київ, 1-5 квіт. 2019 р.). Київ, 2019. Т.1. С. 111-112. URL: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/54095 4. Пономарева М.А. Эмпатия как профессионально важное качество сотрудников правоохранительных органов. Современные проблемы прикладной юридической психологии : материалы I междунар. науч.-практ. интернет-конф. (г. Минск, 23 нояб. 2017 г.). Минск, 2017. С. 132-136. 5. Солдатова Г.У., Ярмина А.Н. Кибербуллинг: особенности, ролевая структура, детско-родительские отношения и стратегии совладания. Национальный психологический журнал «Психология виртуальной реальности». 2019. 3 (35). С. 17–31. DOI: 10.11621/npj.2019.0303 6. Olweus D. Bullying at school: What We Know and what we can do. Oxford: Blackwell Publishing, 1993. 152 p. 7. Pomytkin Е.О., Pomytkina Л.В., Ivanova О.В. Electronic Resources for Studying the Emotional States of New Ukrainian School Teachers during the Covid-19 Pandemic. Information Technologies and Learning Tools. 2020. 80(6). P.267–280. DOI: 10.33407/itlt.v80i6.4179 8. Sari S.V. Was it just joke? Cyberbullying perpetrations and their styles of humor. Computers in Human Behavior. 2016. 54(4). P. 555–559. DOI: 10.1016/j. chb.2015.08.053 9. Steffgen G., König A., Pfetsch J., Melzer A. Are cyberbullies less empathic? Adolescents' cyberbullying behavior and empathic responsiveness. Cyberpsychology Behaviour Society Network. 2011. Vol. 14, № 11. P.643-648. DOI: 10.1089/cyber.2010.0445
Віртуальна реальність, ефект присутності, опосередкована активність через гаджет та постійна залученість у процес спілкування дають необмежені можливості створювати й приміряти на себе, власне реальне «Я» різноманітні соціальні ролі для отримання нових відчуттів, емоцій і програвання конструктивних та деструктивних моделей поведінки. Кібербулінг ми розглядаємо як таку деструктивну модель поведінки, що систематично використовується агресором для цькування жертви через соціальні мережі. Для ґрунтовного дослідження явища, необхідно визначити його особливості активного прояву серед студентів та показники діагностики феномену.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Нефедченко, Оксана Іллівна, Оксана Ильинична Нефедченко, and Oksana Illivna Nefedchenko. "Поняття емпатії в лінгвістиці." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39998.

Full text
Abstract:
Розвиток сучасної лінгвістики тісно пов‘язаний з відображенням почуттів у мові та способів прояву емоційного ставлення співрозмовників один до одного. Здатність комуніканта розпізнавати емоційний стан іншого, прийняти переживання як свої та надати підтримку називається емпатією. Термін ―емпатія‖ походить від грецьких en – всередині та pathos – почуття, страждання, хвороба й означає відчуття, співпереживання та розуміння психологічного стану іншої людини, вміння поставити себе на її місце. Поняття емпатії бере початок з психології, куди воно було введене Е. Тітченером та означало розглядання ситуації з точки зору співрозмовника, емоційне вчуття, розуміння сприйняття його актуального емоційного стану. Але в лінгвістиці емпатія має інші категорії та вияви.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Гришко, В., Наталія Віталіївна Таценко, Наталия Витальевна Таценко, and Nataliia Vitaliivna Tatsenko. "Лексико-стилістичні аспекти емпатії в англомовному політичному дискурсі." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34599.

Full text
Abstract:
Між політикою і мовою існує тісний зв'язок. Сьогодні надзвичайно важливу роль відіграє мова в політичному житті суспільства. Аналіз ролі мови в політиці знаходиться в центрі уваги філософів, політологів, психологів, соціологів, лінгвістів, вчених, політичних, громадських діячів та вчених всього світу. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34599
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Гура, Тетяна Віталіївна. "Комунікація лідера як засіб ефективних міжособистістих взаємин." Thesis, Медоборт-2006, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22860.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Шевченко, Валентина Федорівна, and Ірина Валентинівна Полянська. "Комунікативні девіації: шляхи їх подолання у процесі викладання української / російської мов іноземним студентам." Thesis, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36161.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Підбуцька, Ніна Вікторівна. "Особливості підготовки майбутніх психологів під час вивчення дисциплини "Вступ до фаху"." Thesis, НТУ "ХПІ", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/17625.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Мугуєва, Ж. "Developing empathy in cross-cultural communication." Thesis, ФОП Левковець Н.М, 2016. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77482.

Full text
Abstract:
Залежно від когнітивної орієнтації людини, яка використовується для розуміння культурних відмінностей, люди можуть реагувати на неї різними способами. У процесі знайомства з різною культурою людина може відчувати різний стан міжкультурної чутливості. Щоб досягти найвищого рівня міжкультурної чутливості, людина має здобути усвідомлення різниці між культурами, виявити схожість, зрозуміти важливість міжкультурної різниці, дослідити та дослідити іншу культуру та нарешті розвинути емпатію до іншої культури.
В зависимости от когнитивной ориентации человека, используемой для понимания культурных различий, люди могут реагировать на это по-разному. В процессе знакомства с другой культурой человек может испытывать различное состояние межкультурной чувствительности. Чтобы достичь наивысшего уровня межкультурной чувствительности, человек должен осознать разницу между культурами, обнаружить сходства, понять важность межкультурных различий, исследовать и исследовать другую культуру и, наконец, развить эмпатию к другой культуре.
Depending on individual’s cognitive orientation used to understand cultural differences people can react to it in different ways. During the process of acquaintance with different culture, an individual can experience different state of intercultural sensitivity. To reach the highest level of cross-cultural sensitivity an individual has to acquire an awareness of difference between cultures, discover similarities, grasp the importance of intercultural difference, explore and research into the other culture and finally develop empathy toward the other culture.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Вавринів, Олена Степанівна. "Дослідження професійної емпатії майбутніх рятувальників." Thesis, Спільні дії військових формувань і правоохоронних органів держави: проблеми та перспективи Збірник тез доповідей Третьої Всеукраїнської науково-пракгичної конференції / Військова академія. м. Одеса, 2016. http://hdl.handle.net/123456789/1324.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Conference papers on the topic "Емпатія"

1

Лисенко, Людмила. "ЕМПАТІЯ ЯК КОМПОНЕНТ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ." In EDUCATION AND SCIENCE OF TODAY: INTERSECTORAL ISSUES AND DEVELOPMENT OF SCIENCES. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-19.03.2021.v.3.46.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Строчка, О. Б., and К. М. Еінер. "Особливості розвитку емпатії у студентів медиків." In Психолого-педагогічні проблеми становлення сучасного фахівця. ХОГОКЗ, 2018. http://dx.doi.org/10.26697/9786177089017.2018.105.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

"СТРУКТУРНО-ДИНАМІЧНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ЕМПАТІЇ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ." In Proceedings of the XXIV International Scientific and Practical Conference. RS Global Sp. z O.O., 2020. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_conf/25122020/7311.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

"СТРУКТУРНО-ДИНАМІЧНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ЕМПАТІЇ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ." In Proceedings of the XXIV International Scientific and Practical Conference. RS Global Sp. z O.O., 2020. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_conf/25122020/7311.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Емпатія"

1

Los, Josyp. ПЕРСПЕКТИВА СЕНСУ ТА ЕМПАТІЇ У ПУБЛІЦИСТИЦІ. Ivan Franko National University of Lviv, December 2018. http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2018.44.9356.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Великодна, Мар’яна Сергіївна. Позасвідоме психоаналітика як об'єкт емпіричних досліджень (аналіз публікацій із бази Scopus за 1 півріччя 2017 року). Науковий вісник ХДУ., 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3874.

Full text
Abstract:
Мета роботи – проаналізувати сучасні тенденції в дослідженнях позасвідомого психоаналітика сві-товою психоаналітичною спільнотою. Методи. У статті подано результати кількісного (методом контент-аналізу) та якісного (методами узагальнення й систематизації) аналізу статей, присвячених різним аспектам вивчення позасвідомого психоаналітика, опублікованих у фахових психоаналітичних журналах із переліку Scopus за І півріччя 2017 року. Згідно з ними, усього із 447 статей у 22 журналах виявлено 17 робіт, які містять результати емпіричних досліджень феноменології функціонування та прояву позасвідомого психоаналітиків. Результати. Виявлено, що переважно емпірична частина в них ґрунтується на клінічних випадках та інтерв’ю з психоаналітиками, тренінговими аналітиками й супервізорами. У них, зокрема, виявлено три загальні групи ключових понять, що є актуальним предметом вивчення в указаний період: контрпе-ренесення, ревері та позасвідома комунікація. Описано короткий огляд уведених категорій у кожній із груп, як-от: матриця перенесення-контрперенесення, нарцисичні потреби психоаналітика, аналітичний еротизм, переживання щодо закінчення психоаналізу, мовчання й оніміння психоаналітика, позасві-дома фантазія й позасвідома інтерсуб’єктивність. Висновки. Узагальнено, що позасвідоме психоаналітика та феноменологія його прояву в аналітич-ній роботі залишається в постійному фокусі досліджень, виконаних у різних психоаналітичних підхо-дах, охоплюючи не лише безпосередню клінічну практику (у тому числі зі специфічними категоріями аналізантів), а й тренінгову підготовку кандидатів і супервізорську оцінку. Класична та лаканівська школи більшою мірою зосереджені на дослідженні контрперенесення, британська школа – ревері та несвідомої фантазії, інтерсуб’єктивісти зацікавлені в дослідженні можливості і здатності психоа-налітика використовувати своє позасвідоме у створенні особливої інтерсуб’єктивної реальності між ним та аналізантом. Єдність у поглядах на позасвідоме психоаналітика відзначено в ідеях про його чутливість, про діагностичну цінність переживань, що виникають на сесіях, а також про небезпеку в нехтуванні впливом власного позасвідомого на психоаналітичний процес.Ключові слова: емпатія, контрперенесення, несвідоме, позасвідома комунікація, позасвідоме, психоаналіз, ревері, сприймання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Емпатія' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography