Dissertations / Theses on the topic 'Емпатія'

1. Баранов А.А., Рожина С.В. Психологический анализ причин подросткового кибербуллинга. Вестник Удмуртского университета. 2015. Т. 25, №1. С. 37–41. URL: https://journals.udsu.ru/philosophy-psychology pedagogy/article/view/2811 2. Гордієнко К.О. Діджиталізація психологічного насильства студентської молоді. Авіаційна та екстремальна психологія у контексті технологічних досягнень : матеріали XIІ міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 15-16 квіт. 2021 р. Київ, 2021. с. 182-187. URL: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49819 3. Гордієнко К.О. Результати вивчення самоактуалізації студентів у інтимо-сімейній сфері життєдіяльності. ПОЛІТ. Сучасні проблеми науки. Гуманітарні науки: тези доп. ХІХ міжнар. наук.-практ. конф. молодих учених і студентів (м. Київ, 1-5 квіт. 2019 р.). Київ, 2019. Т.1. С. 111-112. URL: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/54095 4. Пономарева М.А. Эмпатия как профессионально важное качество сотрудников правоохранительных органов. Современные проблемы прикладной юридической психологии : материалы I междунар. науч.-практ. интернет-конф. (г. Минск, 23 нояб. 2017 г.). Минск, 2017. С. 132-136. 5. Солдатова Г.У., Ярмина А.Н. Кибербуллинг: особенности, ролевая структура, детско-родительские отношения и стратегии совладания. Национальный психологический журнал «Психология виртуальной реальности». 2019. 3 (35). С. 17–31. DOI: 10.11621/npj.2019.0303 6. Olweus D. Bullying at school: What We Know and what we can do. Oxford: Blackwell Publishing, 1993. 152 p. 7. Pomytkin Е.О., Pomytkina Л.В., Ivanova О.В. Electronic Resources for Studying the Emotional States of New Ukrainian School Teachers during the Covid-19 Pandemic. Information Technologies and Learning Tools. 2020. 80(6). P.267–280. DOI: 10.33407/itlt.v80i6.4179 8. Sari S.V. Was it just joke? Cyberbullying perpetrations and their styles of humor. Computers in Human Behavior. 2016. 54(4). P. 555–559. DOI: 10.1016/j. chb.2015.08.053 9. Steffgen G., König A., Pfetsch J., Melzer A. Are cyberbullies less empathic? Adolescents' cyberbullying behavior and empathic responsiveness. Cyberpsychology Behaviour Society Network. 2011. Vol. 14, № 11. P.643-648. DOI: 10.1089/cyber.2010.0445
Віртуальна реальність, ефект присутності, опосередкована активність через гаджет та постійна залученість у процес спілкування дають необмежені можливості створювати й приміряти на себе, власне реальне «Я» різноманітні соціальні ролі для отримання нових відчуттів, емоцій і програвання конструктивних та деструктивних моделей поведінки. Кібербулінг ми розглядаємо як таку деструктивну модель поведінки, що систематично використовується агресором для цькування жертви через соціальні мережі. Для ґрунтовного дослідження явища, необхідно визначити його особливості активного прояву серед студентів та показники діагностики феномену.

Розвиток сучасної лінгвістики тісно пов‘язаний з відображенням почуттів у мові та способів прояву емоційного ставлення співрозмовників один до одного. Здатність комуніканта розпізнавати емоційний стан іншого, прийняти переживання як свої та надати підтримку називається емпатією. Термін ―емпатія‖ походить від грецьких en – всередині та pathos – почуття, страждання, хвороба й означає відчуття, співпереживання та розуміння психологічного стану іншої людини, вміння поставити себе на її місце. Поняття емпатії бере початок з психології, куди воно було введене Е. Тітченером та означало розглядання ситуації з точки зору співрозмовника, емоційне вчуття, розуміння сприйняття його актуального емоційного стану. Але в лінгвістиці емпатія має інші категорії та вияви.

Між політикою і мовою існує тісний зв'язок. Сьогодні надзвичайно важливу роль відіграє мова в політичному житті суспільства. Аналіз ролі мови в політиці знаходиться в центрі уваги філософів, політологів, психологів, соціологів, лінгвістів, вчених, політичних, громадських діячів та вчених всього світу. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34599

Залежно від когнітивної орієнтації людини, яка використовується для розуміння культурних відмінностей, люди можуть реагувати на неї різними способами. У процесі знайомства з різною культурою людина може відчувати різний стан міжкультурної чутливості. Щоб досягти найвищого рівня міжкультурної чутливості, людина має здобути усвідомлення різниці між культурами, виявити схожість, зрозуміти важливість міжкультурної різниці, дослідити та дослідити іншу культуру та нарешті розвинути емпатію до іншої культури.
В зависимости от когнитивной ориентации человека, используемой для понимания культурных различий, люди могут реагировать на это по-разному. В процессе знакомства с другой культурой человек может испытывать различное состояние межкультурной чувствительности. Чтобы достичь наивысшего уровня межкультурной чувствительности, человек должен осознать разницу между культурами, обнаружить сходства, понять важность межкультурных различий, исследовать и исследовать другую культуру и, наконец, развить эмпатию к другой культуре.
Depending on individual’s cognitive orientation used to understand cultural differences people can react to it in different ways. During the process of acquaintance with different culture, an individual can experience different state of intercultural sensitivity. To reach the highest level of cross-cultural sensitivity an individual has to acquire an awareness of difference between cultures, discover similarities, grasp the importance of intercultural difference, explore and research into the other culture and finally develop empathy toward the other culture.

В даній статті проаналізовано можливості самопізнання студентів з метою їх подальшого самовдосконалення та самовизначення; стимулювання співпереживання та емпатії; активізація рефлексії, самовиховання, озброєння прийомами роботи над собою; дослідження та розвиток системи ціннісних орієнтацій, що характеризують внутрішню готовність людини до здійснення певної діяльності щодо задоволення потреб та інтересів.
In this article analyzed the possibilities for students according to getting on self-knowledge with the purpose of self-perfection and self-determination in the rare future; stimulation of excitement; activation of reflection, self-education, arming with the ways of self-perfection; research and development of the system of the valued orientation which characterize internal readiness according to realization of certain activity on satisfaction of necessities of interests.

В статті ми намагаємось визначити важливість роботи з інтернаціональними студентами. Кроскультурна компетенція та кроскультурна емпатія є важливими факторами для подолання кроскультурних проблем якісно та ефективно. Ефективність зростає, коли присутня компетенція та міжкультурна емпатія розвивається, коли ви намагаєтесь відчути себе на місті іншої людини.
В статье мы пробуем определить важность работи с интернациональными студентами. Кросскультурная компетенция и кросскультурная эмпатия являются важными факторами для преодоления кросскультурных проблем качественно и эффективно. Эффективность возрастает, когда присутствует компетенция и межкультурная эмпатия развивается, когда ви пробуете представить себя на мете другого человека.
In the article, we try to define some notions important for dealing with international students. Cross-cultural competence and empathy are important capacities for coping with cross-cultural problems adequately and effectively. Effective communication can be enhanced when competence is conveyed and the ability in intercultural empathy can be developed by consistently trying to put your feet in another’s shoes.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню змісту, структури і вікових особливостей моральної самосвідомості підлітків, пошуку шляхів і засобів консультативного впливу на її розвиток. Здійснено науковий аналіз теоретичних підходів до вивчення проблем розвитку моральної самосвідомості та психологічного консультування підлітків у зарубіжній і вітчизняній психології, презентовано методичні засади вивчення зазначеного утворення. Представлено результати дослідження структурних компонентів моральної самосвідомості (когнітивного, емоційно-ціннісного і поведінкового), визначено критерії її оцінки (осмислення моральних якостей, моральна рефлексія, інтроспекція, моральні цінності, почуття відповідальності, емпатія, самоконтроль, моральні дії і вчинки) та рівні (високий, середній, низький) розвитку, уточнено сутність поняття «моральна самосвідомість» і «моральна рефлексія». Обґрунтовано та апробовано модель консультативної роботи з розвитку моральної самосвідомості підлітків, що включає різні форми консультативної роботи (групову, індивідуальну та домашні завдання). На засадах впровадження моделі консультативної роботи виявлено динаміку розвитку компонентів моральної самосвідомості підлітків, що доводить ефективність її застосування.
Dissertation research is devoted to study the content, structure, age and sexual particularities of the moral self-consciousness of teenagers, standard of judgement, searching of the ways and facilities of the consulting influence upon their development. The work presents the analysis of the scientific-theoretical approach to study the problems of the development of the moral self-consciousness and psychological consultations of teenagers in the foreign and domestic psychology, different conceptual approaches of study of this structure are considered. The results of the research of structural components of the moral self-consciousness (the cognitive, emotional-valuable and behavioural) are presented, criteria of their estimation (of the awareness of the moral quality, moral reflection, introspection, moral values, feeling of responsiblity, empation, self-verification, moral deeds and actions) and the levels (high, average, low) of the development, the essence of such meanings as «moral self-consciousness» and «moral reflection» are determined. Theoretically motivated and approved the model of the consultative work on the development of the moral self-consciousness of teenagers, which includes different forms of the consultative work: the group (in the manner of social-psychological training) and the individual forms of the consultative work and the homework. The efficiency of its use is proved on the basis of the innovation of the consultative work model which shows the dynamic of the development of the components of the self-consciousness of teenagers it also gives the quantitative and qualitative analysis of the received results.
Диссертация посвящена исследованию содержания, структуры и возрастных особенностей морального самосознания подростков, поиску путей и способов консультативного воздействия на его развитие. В работе проанализированы научные подходы к изучению проблемы развития морального самосознания и психологического консультирования подростков в зарубежной и отечественной психологии. Раскрывается специфика морального самосознания как сложноорганизованной психологической системы. В структуре морального самосознания выделены три компонента: когнитивный, эмоционально-ценностный и поведенческий, которые влияют на развитие моральной мотивации, способность действовать в ситуации морального выбора, ориентируясь на моральные нормы. Представлены результаты экспериментального исследования психологических особенностей морального самосознания в подростковом возрасте, на основе которых выделены критерии (осознание моральных качеств, моральная рефлексия, интроспекция, чувство ответственности, эмпатия, самоконтроль, моральные действия и поступки) и определены уровни (высокий, средний и низкий) его развития. Исследование позволило выяснить, что для большинства подростков характерно неравномерное усвоение моральных понятий. Они в большей степени проявляют интерес к изучению своего внутреннего мира, чем к анализу моральных ситуаций. Их уровень эмпатии зависит от степени эмоциональной близости с объектами. В развитии чувства ответственности преобладает дисциплинарная ответственность, так как дисциплинарные установки у них формируются раньше, чем ответственность за себя и других. Подростки способны контролировать свои эмоциональные состояния и поведенческие реакции, но в сложных ситуациях проявляют несдержанность. Проведенное исследование позволило изучить у подростков целостную картину развития их морального самосознания и предложить формы и методы консультативной работы его гармонизации. Созданная нами модель консультативной работы для развития морального самосознания подростков основывалась на главном положении когнитивно-бихевиорального подхода консультирования, подчеркивающим ведущую роль когнитивных структур в возникновении и формировании эмоциональных реакций и поведения личности. Процесс реализации консультативной модели в практической деятельности включал три этапа: диагностический, планирования и проведения психокоррекционных воздействий. Основными формами консультативной работы являлись индивидуальные беседы, групповые занятия и домашние задания. Групповая консультативная работа проводилась в форме социально-психологического тренинга и предусматривала участие подростков в дискуссиях и диспутах, в процессе которых рассматривались вопросы, позволяющие уточнять и дифференцировать моральные понятия. Моделирование в сознании подростков альтернативных жизненных ситуаций и их групповое обыгрывание в форме тренинговых упражнений позволило развить и укрепить когнитивные, эмоциональные и поведенческие нормативы для адекватного разрешения моральных проблем. Индивидуальная консультативная работа с подростками основывалась на использовании комплекса методов и техник, направленных на коррекцию искаженных компонентов морального самосознания, которые лежат в основе беспокоящих их проблем. Основные психологические воздействия включали коррекцию базовых компонентов морального самосознания - когнитивного, эмоционально-ценностного и поведенческого. При проведении консультативной работы у подростков наблюдались развитие процессов понимания и дифференциации моральных понятий, трансформация неконструктивных моральных взглядов в адекватные убеждения, активизация способности к моральной рефлексии, расширение объема моральных знаний, актуализация чувства ответственности и способности к эмпатии, трансформация иерархии ценностных ориентаций, развитие способности к самоконтролю. Сравнительный анализ количественных и качественных психологических характеристик до и после консультирования позволяет отметить позитивную динамику многих показателей морального самосознания в экспериментальной группе учащихся в отличие от контрольной. Апробация данной психологической модели консультативной работы, выявленная эффективность предложенных методов и приемов психокоррекционных воздействий, позволяют предложить ее для практического внедрения в работу школьных психологов, педагогов, воспитателей, методистов отделов образования и работников школ – интернатов.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника МОН України. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна МОН України, Харків, 2017. Дисертація присвячена вивченню лінвокогнітивних та прагматичних аспектів вербалізації емпатії в дитячій англомовній прозі фентезі. У роботі розкрито глибинну природу емпатії з позиції когнітивної лінгвістики, лінгвістичної емотіології та прагмалінгвістики. Вивчено особливості вербалізації емпатії в англомовній дитячій прозі фентезі, а саме: лексико-граматичні засоби вербалізації відповідних концептів та емпатійні іллокутивні типи психологічної підтримки в дискурсивних контекстах англомовної дитячої прози фентезі. Залучення результатів як прагматичних так і лінгвокогнітивних досліджень у ракурсі когнітивно-дискурсивної парадигми дозволило повною мірою описати засади концептуалізації емпатії та багатовимірність контексту емпатійних висловлень. Емпатія є універсальною довербальною когнітивно-афективною формою психічного відображення, що визначає поведінку суб’єкта в ситуації соціальної взаємодії та вербалізується знаком, набуваючи аксіологічних смислів. Будучи з одного боку зверненою на соціальне функціонування, а з іншого – на мислення та емоції, емпатія постає суспільно-психологічним подієвим концептом. Як подієвий концепт, ЕМПАТІЯ виникає у свідомості та вербальній поведінці під впливом людської діяльності в певній комунікативно-прагматичній ситуації, постаючи в різноманітті конституантів КОГНІТИВНОЇ та АФЕКТИВНОЇ парцел домену ЕМПАТІЯ та розгортаючись у двох скриптах, які представляють її активні та пасивні прояви. Інтерпретація смислу емпатії здійснюється шляхом застосування інструментарію схемного та метафоричного когнітивного мапування, а також шляхом встановлення кореляції детермінант емпатії в дискурсивних контекстах, що представляють комунікативну стратегію емпатії. Процес емпатії структурується схемним образом ШЛЯХ, де байдужість (indifference) є початковою точкою, активні прояви емпатії (compassion, tact) є кінцевою точкою, а пасивні когнітивні та афективні типи є проміжними точками. Компонентний аналіз значень виявлених у тезаурусах лексем на позначення емоційних та когнітивних станів, що пов’язуються з емпатією (симпатія, розуміння, співчуття та ін.) та їх антонімів, а також визначення ваги та ієрархії сем у словниковому визначенні, показали, що загальноприйнятий та підтверджений емпіричними дослідженнями умовний розподіл емпатії на когнітивну та афективну відображається в мові. Аналіз засвідчує наявність сем, що виражають емоційність (feeling, sympathy, sorrow) та когніцію (knowledge, ability, understanding) у визначеннях станів емпатії, та дозволяє віднести їх до афективного чи когнітивного типу емпатії відповідно. Разом з тим, ті стани емпатії, що належать до певного когнітивного чи афективного типу, не є рівнозначними за ступенем вираження емпатії. Поряд з когнітивними чи емотивними семами, деякі з них містять діяльнісні семи (doing, sharing, saying, showing) і відповідно виражають вищий рівень когнітивної чи афективної емпатії та структуризацію емпатії схемним образом ШКАЛА (SCALE), позитивний вектор якої осмислюється як ШЛЯХ (PATH) – рух ВГОРУ (UP) від байдужості до емпатії та ВНИЗ (DOWN) до станів, що характеризуються низьким рівнем вираження когнітивної чи афективної емпатії. Чинником переходу на вищий чи нижчий рівень є дія. Байдужість (indifference) в емпатії відображає середню параметричну норму, по обидва боки якої знаходяться протилежні полюси вираження ознаки. Параметрична норма збігається з об’єктивною серединою, є відсутністю ознаки, нейтральною зоною. Проте аксіологічна норма лежить не в середині шкали, а збігається з її позитивним краєм. Емоційне й раціональне в оцінці виражають два аспекти відношення суб’єкта до об’єкта. Вони співвіднесені з типами емпатії – афективною та когнітивною. Образи ШКАЛА (SCALE) та ВЕРХ-НИЗ (UP-DOWN) не лише представляють структуру лексичної репрезентації емпатії, а й виражають аксіологічні компоненти її сприйняття, де Up is Good, Down is Bad. Процес емпатії структурується схемним образом ШЛЯХ. Початковою фазою емпатії є сприйняття та резонанс. Тобто когнітивний компонент є базовим: емоційне співпереживання неможливе без попереднього когнітивного сприйняття. Байдужість (indifference) є початковою точкою, активні прояви емпатії (compassion, tact) є кінцевою точкою, а пасивні когнітивні та афективні (understanding, pity, sympathy) типи є проміжними точками. Образно-ціннісний складник концепту ЕМПАТІЇ осмислюється як сила, ліки, звільнення від тягаря, підняття настрою (EMPATHY IS MEDICINE, EMPATHY IS POWER TO FREE FROM BURDEN, EMPATHY IS POWER TO RAISE SPIRIT). На основі класифікації Г. Баретт-Леннарда та аналізу когнітивних метафор, виявлених у тексті, побудовано когнітивну модель процесу емпатії, що базується на схемному образі ШЛЯХ. Шляхом функціонально-прагматичного аналізу встановлено іллокутивний потенціал емпатійних висловлень, диференційовано конвенційні та емпатійні експресиви, проаналізовано функціонування детермінант емпатії в емпатійних висловленнях. Мовленнєві акти, спрямовані на реалізацію певних соціальних ритуалів, належать до категорії експресивів. Вони зазвичай виражаються певними соціальними формулами (вдячність, вибачення, співчуття в зв’язку із втратою, привітання тощо) і дієсловами на позначення відповідних дій, що вживаються як перформативи і завжди розраховані на позитивну емоційну реакцію. Висловлення, спрямовані на емоційну реакцію називаємо оцінними експресивами. Їхньою іллокутивною метою є вираження власного емоційного стану та/або здійснення певного емоційного впливу на адресата. Оцінні експресиви виражають почуття та ставлення, допомагаючи реалізувати інтенцію емпатії. Емпатійні експресиви спрямовані на зміну емоційного стану адресата, тоді як наративи емпатії описують вираження емоційно-когнітивного резонансу адресанта. Такі оцінні висловлення мало пов’язані з соціальними нормами і стереотипами, їх очікуваним прелокутивним ефектом є зміна емоційного стану адресата та його безпосередня емоційна реакція. Основними рисами оцінних експресивів є оцінність та експресивність. Природа перлокутивного ефекту у власне експресивах та мовленнєвих актах, спрямованих на реалізацію певних соціальних ритуалів, теж різна. У подяках, вибаченнях та інших мовленнєвих актах, що спираються на соціальні конвенції, на перший план виступає раціональне. У власне експресивах превалює емоційний фактор. Перлокутивний ефект конвенційних експресивів є опосередкованим (соціально обумовлена позитивна реакція), в той час як відповідь на оцінний експресив завжди безпосередня. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в роботі розроблено типологію емпатії та встановлено особливості її вербалізації в англомовній дитячій прозі фентезі, змодельовано шкалу градуювання емпатії та побудовано аксіологічну шкалу емпатії; на основі когнітивно-дискурсивного підходу змодельовано подієвий концепт ЕМПАТІЯ, описано концепти, котрі профілюються на фоні домену ЕМПАТІЯ на матеріалі англомовної дитячої прози фентезі; описано кореляцію детермінант емпатії в текстах англомовної дитячої прози фентезі та встановлено іллокутивний потенціал емпатійних висловлень; диференційовано конвенційні та емпатійні експресиви. Розкриття змісту концепту ЕМПАТІЯ та визначення іллокутивного й аксіологічного потенціалу емпатійних висловлень є внеском у розв`язання актуальних питань когнітивної лінгвістики, когнітивної аксіології, теорії концептуальної метафори та лінгвопрагматики. Практична цінність роботи полягає в можливості використання її результатів у лекційних курсах когнітивної лінгвістики (розділ “Когнітивна поетика”), теорії мовної комунікації, лінгвопрагматики (розділ “Прагматика ввічливості”), соціолінгвістики (розділ “Мова і суспільство”), загального мовознавства (розділи “Мова і мислення”, “Мова і мовлення”) та спецкурсах з лінгвістичної аксіології й теорії концептуальної метафори. Пропонована дисертація відкриває перспективи здійснення подальших досліджень у таких напрямах: висвітлення лінгвопрагматичних характеристик втілення емпатії в різних типах дискурсу, вивчення суб’єкта та об’єкта емпатії як мовних особистостей, дослідження гендерних маркерів реалізації емпатії, аналіз інших когнітивно-афективних утворень на основі розробленої методики.

Вальчук О. В. Педагогічні умови виховання толерантності у молодших школярів : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник Л. О. Сущенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 75 с.
UA : Робота викладена на 75 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 91 джерело. Об’єкт дослідження: процес виховання толерантних взаємостосунків у молодших школярів. Предмет дослідження: педагогічні умови виховання толерантних взаємостосунків у молодших школярів. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови виховання толерантних взаємостосунків у молодших школярів. У кваліфікаційній роботі науково обґрунтовано зміст поняття «толерантність»; з’ясовано структуру (компоненти, критерії, показники і рівні) вихованості толерантності особистості молодшого школяра; теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови виховання толерантних взаємостосунків у молодших школярів.
EN : The work is presented on 75 pages of printed text. The list of references includes 91 sources. Object of research: the process of educating tolerant relationships in younger students. Subject of research: pedagogical conditions for the education of tolerant relationships in junior high school students. The purpose of the study: to theoretically substantiate and experimentally test the pedagogical conditions for the education of tolerant relationships in junior high school students. The content of the concept of "tolerance" is scientifically substantiated in the qualification work; the structure (components, criteria, indicators and levels) of education of tolerance of the personality of the junior schoolboy is found out; theoretically substantiated and experimentally tested pedagogical conditions for the education of tolerant relationships in junior high school students.

Ячменьова Н. В. Розвиток комунікативних якостей фахівців із соціального захисту в місцевому самоврядуванні : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 281 "Публічне управління та адміністрування" / наук. керівник І. О. Кудінов. Запоріжжя : ЗНУ, 2019. 77 с.
UA : Мета рoбoти полягає у діагностиці комунікативних якостей фахівців соціального захисту. Об’єкт дослідження – є професійне спілкування фахівців системи соціального захисту. Предмет дослідження – комунікативні якості фахівців системи соціального захисту як умова професійного спілкування. Методи дослідження: аналіз, синтез, порівняльний, історичний, логічний, класифікації, описовий, опитування. Гіпотеза: структура комунікативних якостей фахівців соціального захисту є багаторівневою та складно ешелонованою. В різноманітті комбінаторних форм її можна виокремити два еталонні архетипи – продуктивний та непродуктивний. Висновки: 1. Структура комунікативних якостей фахівця соціального захисту має чотири рівні: базовими елементами першого є комунікативні здібності та уміння ставити себе на місце того хто звертається; другого – уміння слухати, дружелюбність, доброзичливість; третього – здібності невербальної комунікації ; четвертого – статусно-рольові ознаки. 2. Серед фахівців соціального захисту домінують два комунікативні архетипи – із професійно сформованими (продуктивний тип) і несформованими комунікативними якостями (непродуктивний тип). Переважна більшість відноситься до другого типу. Головними рисами останнього виступають ситуативна спрямованість на партнера, високий контроль емоцій, що заважає повному сприйняттю людини.

Савицька О. О. Особливості прояву милосердя у медичних працівників : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник Н. Ф. Шевченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 89 с.
UA : Робота викладена на 89 сторінок, 4 таблиці, 6 малюнків. Перелік посилань включає 100 джерел. Об’єкт дослідження: милосердя як психологічний феномен. у сучасному стані українського суспільства, що знаходиться на стадії перегляду цінностей та потребує активної участі у будуванні нових морально-етичних концепцій. Політичні та економічні перетворення та драматичні події останніх років показують нагальну потребу у відповідях на питання щодо того, які орієнтири мають набути особливого значення у цей непростий період. Саме на ці питання і повинна відповідати сучасна психологія, що не повинна зупинятися на проясненні ціннісної сфери особистості, а навпаки, має активно вивчати та пропонувати різні варіанти життєвих смислів та цінностей. Саме виділення феномену милосердя є необхідним для його входження до категоріальної системи психології як умови для переоцінки старих та створенням нових цінностей. Існує нагальна необхідність у визначенні поняття милосердя та відокремлення його від синонімічних понять (таких як співчуття, здатність до пробачення, доброчинність тощо), аналіз його структури, рівнів розвитку та можливостей цілеспрямованого розвитку здатності людини виявляти милосердя. Одним з напрямком розгляду цього конструкту має стати розгляд перспектив виховання милосердя засобами психологічної практики та його зв'язок із покращенням якості життя. Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у тому, що: виявлено та досліджено особливості прояву милосердя у медичних працівників; розкрито структуру милосердя як професійно-важливої якості медичних працівників; розширено, уточнено та доповнено вивчення наступних особистісних утворень: емпатія, милосердя, особистісні цінності, альтруїзм.
EN : The work is set out on 89 pages, 4 tables, 6 figures. The list of links includes 100 sources. Object of research: charity as a psychological phenomenon. in the current state of Ukrainian society, which is at the stage of revision of values and needs active participation in building new moral and ethical concepts. The political and economic transformations and dramatic events of recent years have highlighted the urgent need to answer the question of which landmarks should be of particular importance in this difficult period. These questions should be answered by modern psychology, which should not stop at clarifying the value sphere of the individual, but on the contrary, should actively study and offer different versions of life meanings and values. The very selection of the phenomenon of charity is necessary for its entry into the categorical system of psychology as a condition for the revaluation of old and the creation of new values. There is an urgent need to define the concept of charity and separate it from synonymous concepts (such as compassion, forgiveness, charity, etc.), analysis of its structure, levels of development and opportunities for purposeful development of human ability to show mercy. One of the directions of consideration of this construct should be consideration of prospects of education of charity by means of psychological practice and its connection with improvement of quality of life. The scientific novelty and theoretical significance of the study lie in the fact that: the peculiarities of the manifestation of mercy in medical workers are revealed and investigated; the structure of charity as a professionally important quality of medical workers is revealed; expanded, clarified and supplemented the study of the following personal formations: empathy, charity, personal values, altruism.

У кваліфікаційній роботі досліджується роль емоційного інтелекту працівників ресторанного бізнесу на ефективність їх професійної діяльності. Аналізуючи наукові підходи, емоційний інтелект визначається як складне структурне і багатофункціональне утворення, яке ґрунтується на конвергенції інтелекту і афекту, і реалізовується взаємодією адаптивних, когнітивних, емоційних, соціальних здібностей людини. З’ясовано, що емоційний інтелект є обов’язковою складовою професійно-важливих якостей працівника ресторанного бізнесу. Емоційний інтелект офіціанта проявляється у розумінні своїх емоцій, впевненості у собі, рефлективності, самоконтролі, стресостійкості та самовладанні. Володіння емоційним інтелектом оптимізує процес міжособистісної взаємодії і залежить від комунікативних якостей та потенціалу офіціанта. Експериментально встановлено, що характеристиками людей з високим рівнем емоційного інтелекту є наступні: емоційна сенситивність, емоційна обробка, емоційне научіння, самоповага, самореалізація, розуміння власних емоцій, самоусвідомлення, самоконтроль, емпатія, стійкість до фрустрації, оптимізм. Визначення цих складових дозволило встановити особливості вияву й розвитку професійно значущих якостей, умінь чи професійного інтелекту, визначити профіль складових емоційного інтелекту. Запропоновано тренінгову програму розвитку емоційного інтелекту працівників ресторанного бізнесу, яка передбачає здатність ідентифікувати емоції та почуття інших людей та власні переживання, активізацію емоційного контролю, комунікативності, емпатії, доброзичливості, конструктивного підходу у прийнятті рішення тощо.
The influence of emotional intelligence of restaurant business employees on the efficiency of their professional activity is studied in the thesis. Analysing scientific approaches, emotional intelligence is defined as a complex structural and multifunctional formation, which is based on the convergence of intelligence and affect, and is realized by the interaction of adaptive, cognitive, emotional and social abilities of a human. It has been found out that emotional intelligence is a necessary component of the professionally important qualities of a restaurant business employee. The emotional intelligence of the waiter is manifested in the understanding of their emotions, self-confidence, reflectivity, self-control, stress resistance and self-possession. Possession of emotional intelligence optimizes the process of interpersonal interaction and depends on the communicative qualities and potential of the waiter. It is experimentally established that the distinctive features of people with a high level of emotional intelligence are as follows: emotional sensitivity, emotional processing, emotional learning, self-respect, self-realization, understanding of their own emotions, self-awareness, self-control, empathy, resistance to frustration and optimism. The definition of these components allowed establishing the features of the manifestation and development of professionally significant qualities, skills or professional intelligence and to determine the profile of the components of emotional intelligence. A training program for the development of emotional intelligence of restaurant business employees, which provides the ability to identify the emotions and feelings of others and their own experiences, enhance emotional control, communication, empathy, benevolence, constructive approach to decision making and more is proposed.
ВСТУП...3 РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД ПРОБЛЕМИ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНОВЛЕННІ...7 1.1. Трактування емоційного інтелекту в працях відомих психологів...7 1.2. Професійно-значущі якості працівників сфери послуг...15 1.3. Емоційний інтелект як умова ефективної комунікації в ресторанному бізнесі...22 Висновки до розділу І...26 РОЗДІЛ II. ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА УСПІШНІСТЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ...27 2.1. Організація проведення констатувального експерименту ...27 2.2. Аналіз отриманих результатів дослідження емоційного інтелекту у працівників закладів громадського харчування...35 Висновки до розділу ІІ...44 РОЗДІЛ III. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ПРАЦІВНИКІВ СФЕРИ ПОСЛУГ...47 3.1. Структура навчальної програми розвитку емоційного інтелекту...47 3.2. Тренінг розвитку емоційного інтелекту...55 Висновки до розділу ІІІ...65 РОЗДІЛ IV. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ...66 4.1. Охорона праці кухара...66 4.2. Заходи безпеки в закладах громадського харчування...68 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...74 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...77 ДОДАТКИ...83

Трубач А. В. Взаємозв’язок емоційної гнучкості та задоволеності шлюбом у подружніх стосунках : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник О. А. Лукасевич. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 90 с.
UA : Робота викладена на 90 сторінок, 13 малюнків. Перелік посилань включає 123 джерела. Об’єкт дослідження − задоволеність шлюбом. Функціонування людини як живої істоти припускає реалізацію різних потреб. Деякі з них можуть бути задоволені самостійно дорослою людиною, деякі – тільки спільно з ким-небудь, а саме при створені сім’ї. Сім’я – це результат і творець цивілізації. Інститут сім'ї на сьогоднішній день зазнає значних змін, у зв'язку з цим вивчення задоволеності шлюбом буде завжди актуальним. Наукова новизна роботи полягає в тому, що був проведений комплексний аналіз емоційної гнучкості як чинника задоволеності шлюбом у подружніх стосунках та встановлений взаємозв’язок між емоційною гнучкістю і задоволеністю шлюбом у подружніх стосунках.
EN : The work is set out on 90 pages, 13 drawings. The list of links includes 123 sources. The object of research is marital satisfaction. The functioning of man as a living being involves the realization of various needs. Some of them can be satisfied as an adult, some - only together with someone, namely when starting a family. The family is the result and the creator of civilization. The institution of the family is currently undergoing significant changes, in this regard, the study of marital satisfaction will always be relevant. The scientific novelty of the work is that a comprehensive analysis of emotional flexibility as a factor in marital satisfaction and the relationship between emotional flexibility and marital satisfaction.

Мотильов І. Г. Психологічні особливості мотиваційного консультування в процесі виправлення неповнолітніх, які перебувають у конфлікті з законом : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник Ю. А. Паскевська. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 91 с.
UA : Робота виклади на 91 сторінок, 3 рисунка. Перелік посилання включає 50 джерел. Об’єкт дослідження - дослідження є вивчення процесу виправлення неповнолітніх, які перебувають у конфлікті з законом. Починаючи з 1 липня 2020 року набули чинності зміни до Кримінального кодексу України, разом з якими збільшуються штрафні санкції, поряд із злочинами з’явились проступки, а також у багатьох санкціях додається позбавлення волі, як альтернативне покарання. З огляду на те, що за стратегією реформування пенітенціарної системи України передбачається зменшення кількості установ виконання покарань, а отже перевага буде віддаватись покаранням, не пов’язаним із позбавленням волі, виконання більшості з яких покладено на уповноважений орган з питань пробації. Отже, можна констатувати, що перспективи виправлення засуджених за кримінальні правопорушення вимагатимуть відповідних інструментів роботи безпосередньо з мотивацією та перенаправленням її з протиправного напрямку на соціально-прийнятний/законослухняний. Законодавець визначив три види пробації: досудова, наглядова та пенітенціарна. Якщо перші два види можуть бути пов’язані між собою та забезпечують ефективне виправлення суб’єктів пробації, то пенітенціарна вимагає посиленої роботи в установах виконання покарань та роботи після звільнення (реінтеграція в суспільство. Наукова новизна: з огляду на реформаційні тенденції, що стосуються процесу виправлення та ресоціалізації осіб, які перебувають у конфлікті з законом, та перевага покарання без позбавлення волі, свідчать про необхідність нових методів роботи з правопорушниками.
EN : The work is 91 pages, 3 figures. The list of links includes 50 sources. The object of the study - the study is to study the process of correction of minors who are in conflict with the law. Beginning on July 1, 2020, amendments to the Criminal Code of Ukraine came into force, which increased penalties, misdemeanors along with crimes, and many sanctions added imprisonment as an alternative punishment. Given that the strategy of reforming the penitentiary system of Ukraine provides for a reduction in the number of penitentiary institutions, and therefore preference will be given to non-custodial sentences, most of which are entrusted to the probation authority. Thus, it can be stated that the prospects of correction of convicts for criminal offenses will require appropriate tools to work directly with motivation and redirect it from the illegal direction to the socially acceptable / law-abiding. The legislator has identified three types of probation: pre-trial, supervisory and penitentiary. If the first two types can be interconnected and provide effective correction of probation, the penitentiary requires increased work in penitentiaries and post-release work (reintegration into society. Scientific novelty: given the reform trends related to the process of correction and re-socialization of persons in conflict with the law, and the predominance of non-custodial punishment, indicate the need for new methods of working with offenders.

Бичок К. О. Формування толерантності в умовах професійної підготовки майбутніх медичних сестер : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» / наук. керівник Т. В. Турбар. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 105 с.
UA : Робота викладена на 105 сторінках друкованого тексту, містить 7 таблиць, 3 рисунка. Перелік посилань включає 86 джерел. Об’єкт дослідження: толерантність у професійній діяльності медичної сестри. Предмет дослідження: особливості формування толерантності як риси особистості, необхідної у професійній діяльності медичної сестри. Мета роботи: обґрунтувати необхідність та експериментально перевірити можливість формування толерантності у студентів медичного коледжу. В роботі проаналізовано підходи до розуміння толерантності та шляхів її формування; розкрито специфіку професійної діяльності медичних сестер; визначено особливості формування толерантності у студентів медичних закладів; проведено дослідження впливу тренінгу на процес формування толерантності студентів медичного коледжу. Наукова новизна полягає в тому, що уточнено сутність поняття «толерантність»; заповнено прогалини у вивченні шляхів формування професійно важливих особистісних якостей медичних сестер на етапі навчання.
EN : The work is presented on 105 pages of printed text, contains 7 tables, 3 figures. The list of references includes 86 sources. The object of the study: tolerance in the professional activity of a nurse. Subject of research: features of tolerance formation as a personality trait necessary in the professional activity of a nurse. Purpose: to substantiate the need and experimentally test the possibility of forming tolerance in medical college students. The paper analyzes the approaches to understanding tolerance and ways of its formation; the specifics of professional activity of nurses are revealed; features of formation of tolerance at students of medical institutions are defined; a study of the impact of training on the process of forming tolerance of medical college students. The scientific novelty is that the essence of the concept of "tolerance" is specified; gaps in the study of ways to form professionally important personal qualities of nurses at the training stage.

Виличко Е. Е. Особливості взаємодії в діаді «клієнт-консультант» в умовах дистанційного психологічного консультування : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник Л. В. Спіцина. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 81 с.
UA : Робота викладена на 81 сторінці, 1 таблиця. Перелік посилань включає 59 джерел. Об’єкт дослідження: взаємодія в діаді «клієнт-консультант». В наш час у зв'язку з пандемією, економічними і культурними подіями в нашій країні особливого значення набуває знання психологічних умов, що забезпечують ефективність взаємодії між людьми. Взаємодія пронизує всі сфери життя людей, виступаючи необхідною умовою зміни як самої людини, так і суспільства в цілому. Специфіка взаємодії в діаді «клієнт-консультант» полягає в тому, що одна сторона (консультант) змушена вступати у взаємодію незалежно від свого психологічного стану і дотримуватись певних правил поведінки, а інша сторона (клієнт) вільна в своєму виборі. У сучасній психологічній науці досліджені окремі сторони ефективної взаємодії в діаді «клієнт-консультант». У роботах багатьох психологів відзначено, що консультанту необхідно кваліфікаційно надавати допомогу клієнту, допомогти клієнту прийняти рішення, побудувати інтеракцію так, щоб взаємодія задовольняла мету двох суб'єктів. Наукова новизна полягає в тому, що була побудована психологічна модель взаємодії в діаді «клієнт-консультант» і досліджено умови оптимізації цього процесу.
EN : The work is presented on 81 pages, 1 table. The list of links includes 59 sources. Object of research: interaction in the dyad "client-consultant". Nowadays, in connection with the pandemic, economic and cultural events in our country, the knowledge of psychological conditions that ensure the effectiveness of interaction between people becomes especially important. Interaction permeates all spheres of human life, acting as a necessary condition for change as the person and society as a whole. The specifics of interaction in the dyad "client-consultant" is that one party (consultant) is forced to interact regardless of their psychological state and follow certain rules of conduct, and the other party (client) is free to choose. In modern psychological science, some aspects of effective interaction in the dyad "client-consultant" have been studied. In the works of many psychologists it is noted that the consultant needs to provide qualified assistance to the client, help the client to make decisions, build interaction so that the interaction satisfies the purpose of the two subjects. The scientific novelty is that a psychological model of interaction in the dyad "client-consultant" was built and the conditions for optimizing this process were studied.

Роботу присвячено проблемі розвитку емоційної сфери старших дошкільників. Проаналізовано психолого-педагогічну літературу з досліджуваної проблеми; розглянуто теоретичні підходи до вивчення емоційної сфери дітей старшого дошкільного віку; розкрито поняття «емоційна сфера»; з’ясовано психолого-педагогічні особливості емоційної сфери у дітей старшого дошкільного віку; охарактеризовано можливості казкотерапії як засобу оптимізації розвитку емоційної сфери старших дошкільників. З’ясовано умови ефективного використання казкотерапії як засобу розвитку емоційної сфери старших дошкільників; запропоновано шляхи практичного використання казкотерапії і розроблено розвивально-корекційну програму розвитку емоційної сфери старших дошкільників із залученням батьків.
The work is devoted to the problem of development of the emotional sphere of senior preschoolers. The psychological and pedagogical literature on the researched problem is analyzed; theoretical approaches to the study of the emotional sphere of older preschool children are considered; the concept of "emotional sphere" is revealed; psychological and pedagogical features of the emotional sphere in older preschool children are clarified; the possibilities of fairy tale therapy as a means of optimizing the development of the emotional sphere of older preschoolers are characterized. The conditions of effective use of fairy tale therapy as a means of developing the emotional sphere of older preschoolers are clarified; the ways of practical use of fairy-tale therapy are offered and the developmental-correctional program of development of emotional sphere of senior preschoolers with involvement of parents is developed.