To see the other types of publications on this topic, follow the link: Енергосистема України.
Journal articles on the topic 'Енергосистема України'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Енергосистема України.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Підлісна, О. А., та Л. М. Чепіжко. "АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ". Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», № 26 (11 вересня 2023): 51–58. http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.26.2023.287410.
Full textAbstract:
Енергосистема України потребує відновлювальної модернізації. Виконаний аналіз інвестиційної привабливості альтернативної енергетики України за джерелами генерації, визначено підходи до формування дорожніх карт залучення інвестицій з позиції їх прибутковості і ефективності. В роботі візуалізовано вартісні преференції для потенційних інвесторів. Залучення приватних інвестицій спирається на державні гарантії економії витрат і обумовлено співставленням інвестиційної дохідності в енергосистемах країн Євросоюзу. Навантаження соціально-відповідального інвестування здійснюється через інституціональні структури ЄС, але за наявності ґрунтовного огляду альтернативної енергетики і дорожніх карт за окремими напрямами і територіями інвестпроєктів. Виконане дослідження систематизує напрями залучення іноземних інвестицій в альтернативну енергетику України з позиції самої України.
2
Бобров, Олексій Володимирович, та Яків Васильович Ярошенко. "АНАЛІЗ ГРАФІКІВ ЕЛЕКТРИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ОЕС УКРАЇНИ". Електротехнічні та інформаційні системи, № 106 (30 грудня 2024): 27–34. https://doi.org/10.32782/eis/2024-106-5.
Full textAbstract:
Режим роботи Об’єднаної енергетичної системи України (ОЕС) визначають з огляду на баланс виробництва та споживання, технічне обслуговування мережевого та генеруючого обладнання, можливості ліквідації аварійних ситуацій в генеруючому обладнанні електростанції та відключень магістральних ліній електропередачі. З метою недопущення порушення режиму роботи ОЕС України або окремих її ланок через певні фактори компанія «Укренерго» вживала необхідних заходів щодо обмеження споживання електроенергії та потужності, а також застосовувала спеціальні графіки та аварійні системи для зниження потужності. Графіки електричних навантажень використовуються для аналізу споживання електроенергії, планування генерування потужності, виявлення пікових навантажень, оцінювання ефективності енергоспоживання та інших цілей. Вони можуть бути корисними для побудови енергетичних профілів, розв’язання проблем з енергоефективністю та оптимізації систем електроживлення. Метою роботи є обґрунтування кількості маневрової генерації, яка могла б забезпечити необхідні резерви та ефективно компенсувати різке збільшення споживання електроенергії у вечірні години. Методика – розрахунок за допомогою аналізу графіків електричних навантажень, з урахуванням реальних показників об’єднаної енергосистеми України. Наукова новизна дослідження полягає у впровадженні та обґрунтуванні використання водневих накопичувачів енергії для балансування потужностей української енергосистеми. У роботі встановлено, що енергосистема України потребує широкомасштабного балансування потужності, в якому воднева енергетика здатна відігравати ключову роль у сталому розвитку всього енергетичного сектору. Для підвищення ефективності та стабільності енергетичного сектора повинна активно впроваджуватися стратегічна зміна конфігурації графіків електричних навантажень. Це передбачає використання акумулюючих потужностей, що сприятиме зниженню вартості електроенергії для кінцевих споживачів. Проведений аналіз добових графіків електричних навантажень в енергосистемі України показав, що вже натепер країна стикається з дефіцитом акумулюючих потужностей у розмірі близько 1 ГВт.
3
Шевченко, Валентина Владимировна. "Пути повышения мощности турбогенераторов при проведении работ по их реабилитации". Сборник научных трудов "Системы обработки информации" (ISSN 1681-7710) 7, № 105 (2012): 152–55. https://doi.org/10.5281/zenodo.2542147.
Full textAbstract:
<strong>На русском:</strong> [Шевченко В.В. Пути повышения мощности турбогенераторов при проведении работ по их реабилитации // Сборник научных трудов "Системы обработки информации" (ISSN 1681-7710), № 7 (105). - Украина, Харьков: Харьковский университет воздушных сил им. И. Кожедуба, 2012. - С. 152-155. https://doi.org/10.5281/zenodo.2542017] Современное состояние энергосетей Украины позволяет вести работы по увеличению единичной мощности генераторов электростанций. При этом необходимо учитывать современные изменения условий работы энергосистем. Приобретение нового оборудования для ТЭС и АЭС невозможно из-за экономического кризиса, поэтому стоит вопрос внедрения новых методов диагностики работающего электрооборудования и проведения работ по его реабилитации. <strong>Ключевые слова:</strong> энергосистема Украины, асинхронизированные турбогенераторы, реабилитация электрооборудования. На сайте издательства: сборник, статья - скачать pdf Репозиторий НТУ "ХПИ" - открыть pdf. На сайте кафедры электрических машин НТУ "ХПИ", открыть pdf Библиотека Вернадского (скачать pdf), (вторая ссылка, скачать pdf) <strong>Українською:</strong> [Шевченко В.В. Шляхи підвищення потужності турбогенераторів при проведенні робіт з їх реабілітації (рос.) // Збірник наукових праць "Системи обробки інформації" (ISSN 1681-7710), № 7 (105). - Україна, Харків: Харківський університет повітряних сил ім. І. Кожедуба, 2012. - С. 152-155. https://doi.org/10.5281/zenodo.2542017] Сучасний стан енергомереж України дозволяє вести роботи із збільшення одиничної потужності генераторів електростанцій. При цьому необхідно враховувати сучасні зміни умов роботи енергосистем. Придбання нового обладнання для ТЕС і АЕС неможливо через економічну кризу, тому стоїть питання впровадження нових методів діагностики працюючого електроустаткування і проведення робіт з його реабілітації. <strong>Ключові слова:</strong> енергосистема України, асинхронізовані турбогенератори, реабілітація електрообладнання. <strong>In English:</strong> [Shevchenko Valentina V. (2012) The ways of increase power of turbogenerators during conducting of works on their rehabilitation (rus.) / Collection of scientific works "Information Processing Systems" (ISSN 1681-7710), 7(105), pp. 152-155. https://doi.org/10.5281/zenodo.2542017] The current state of the energy networks of Ukraine allows us to work to increase the unit capacity of power plant generators. At the same time, it is necessary to take into account modern changes in the operating conditions of power systems. The acquisition of new equipment for thermal power plants and nuclear power plants is impossible due to the economic crisis, so there is a question of introducing new methods for diagnosing operating electrical equipment and carrying out work to rehabilitate it. <strong>Keywords:</strong> enegretics system of Ukraine, asynchronized turbogenerators, electrical equipment rehabilitation.
4
Komarytsia, V., O. Molchanov, T. Bilan, I. Izbenko та Yu Grudzynskyi. "Особливості електроживлення АЕС України під час збурень в об'єднаній енергетичній системі". Nuclear and Radiation Safety, № 4(100) (14 грудня 2023): 5–11. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2023.4(100).01.
Full textAbstract:
У статті розглянуто схеми електропостачання АЕС та можливі збурення в енергосистемі, які можуть вплинути на електричну частину АЕС, зокрема, відключення повітряних ліній, відхилення частоти в енергосистемі (її зменшення та збільшення), знеструмлення окремих секцій системи аварійного електропостачання, а також повне знеструмлення власних потреб енергоблока. Наведено основні положення стійкості енергосистеми та характеристики пристроїв системної протиаварійної автоматики, які застосовуються на АЕС з метою збереження стійкості роботи енергоблоків АЕС і загалом електростанції в енергосистемі, а у разі порушення її стійкості – для ліквідації порушень нормального режиму експлуатації. Розглянуто наслідки зазначених вище аварійних ситуацій в енергосистемі на роботу обладнання та необхідні дії як з боку персоналу, так і системи аварійного електропостачання.
 Зокрема розглянуто:
 вимоги щодо роботи турбіни з навантаженням власних потреб – допустимого часу такої роботи, показників тепломеханічного стану турбіни тощо;
 роботу обладнання АЕС під час аварій в об'єднаній енергетичній системі з відхиленнями частоти, відключення повітряних ліній і знеструмлення власних потреб, включно з обладнанням системи аварійного електропостачання.
 За результатами розгляду зроблено висновки щодо доцільності та коректності прийнятих проєктних рішень та організації обслуговування обладнання системи аварійного електропостачання та доцільності впровадження системної протиаварійної автоматики, яка зможе забезпечувати в реальному часі моніторинг ключових параметрів роботи енергосистеми задля підвищення безпеки експлуатації АЕС.
5
Chubai, Nazarii, та Ірина Аврука. "Роль та перспективи впровадження розумної енергосистеми Smart Grid в сучасному світі". Modeling Control and Information Technologies, № 6 (22 листопада 2023): 282–85. http://dx.doi.org/10.31713/mcit.2023.087.
Full textAbstract:
Робота присвячена обговоренню переваг впровадження розумних енергосистем у світі та їхнього впливу на зменшення викидів парникових газів. До прикладу наведено країни, які успішно впроваджують такі енергосистеми та досягли значного зменшення викидів діоксиду вуглецю. У роботі висвітлено різні аспекти розумних енергосистем, включаючи їхню ефективність, екологічність та економічну доцільність. Особлива увага приділена критичній потребі України у впровадженні таких систем для підйому енергетики.
6
Ленчевський, Є. А., О. В. Годун та П. В. Новіков. "Обгрунтування можливості забезпечення в об’єднаній енергосистемі України стабільності частоти на рівні енергооб’єднання ENTSO-E". Automation of technological and business processes 13, № 3 (2021): 22–30. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i3.2147.
Full textAbstract:
У статті розглянуто перспективну можливість вирішення актуального для об’єднаної енергосистеми України питання щодо досягнення в останній високих показників стабільності її частоти. Відомо, що досягнути високих показників стабільності частоти намагались і за існуючих традиційних методів їх формування однак, навіть на протязі декількох останніх десятиліть зробити це так і не вдалося. За результатами проведених в роботі досліджень визначено, що досягнути високих показників стабільності частоти в об’єднаній енергосистеми буде цілком можливо навіть в умовах її самостійної роботи, якщо у місцевих енерговузлах, що живляться безпосередньо від станції АЕС, забезпечити відповідні умови для формування резервів маневрених потужностей, які будуть використовувати у процесах первинного, вторинного і третинного регулювання частоти. В роботі науково обгрунтовано і перспективну можливість створення на станціях АЕС принципово нової системи протидії процесам збурення режиму. Нова система в разі появи в об’єднаній енергосистемі процесу збурення її режиму здатна буде вчасно і адекватно виконувати протидію цьому процесу, що забезпечить можливість збереження попередньо встановленого в енергосистемі режиму із попередньо встановленим значенням частоти. Можна передбачити, що за створення нових систем керування процесами первинного, вторинного і третинного регулювання частоти безпосередньо у електромережі АЕС стане цілком можливим досягнути в об’єднаної енергосистеми України нових високих показників стабільності частоти, що відповідатимуть рівню її стабільності в енергооб’єднанні ENTSO-E. Висока енергетична ефективність визначеного перспективного напрямку щодо використання електротеплових генераторів в процесах управління режимом енергосистеми була підтверджена результатами проведених досліджень, тому саме цей напрямок повинен стати одним із пріоритетних у планах подальшого розвитку ОЕС України.
7
Руш, О. С., та С. В. Войтко. "РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У СФЕРІ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 3(82) (11 квітня 2023): 200–203. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2022.3.28.
Full textAbstract:
У статті розглянуто передумови розвитку міжнародного співробітництва України та Європейського Союзу у сфері альтернативної енергетики. Вказано на основні цілі міжнародного двостороннього партнерства та шляхи їх досягнення. На основі аналізу праць вітчизняних науковців визначено, що наукові дослідження за тематикою міжнародного співробітництва України у сфері альтернативної енергетики потребують додаткового пошуку з врахуванням реалій постCOVIDної економіки. Проведено короткий графічний аналіз потенціалу сектору альтернативної енергетики в Україні. За результатами проведеного аналізу, визначено тенденції до зростання загальних встановлених потужностей об’єктів відновлюваних джерел енергії в Україні, а також розглянуто динаміку за окремими видами альтернативних джерел енергії. Акцентовано увагу на необхідності залучення обсягів інвестиційних ресурсів у розвиток альтернативної енергетики, зокрема шляхом налагодження науково-технічного співробітництва та удосконалення нормативно-правової бази у секторі енергетики. Визначено, що міжнародне співробітництво України та країн ЄС є гарантом енергетичної безпеки Європи та досягнення прогресу у техніко-технологічній та ринковій інтеграції. У результаті проведеного дослідження виявлено перспективи розвитку сектору альтернативних джерел енергії в Україні в контексті міжнародного співробітництва з ЄС, зокрема синхронізація вітчизняної енергосистеми з енергосистемою континентальної Європи ENTSOE і розвиток виробництва «зеленого» водню, з подальшим експортом у країни Європейського Союзу. Зазначено, що міжнародне партнерство України з країнами Європейського Союзу у воєнний та післявоєнний періоди надасть можливість оцінити наслідки російсько-української війни та залучити міжнародних партнерів у процес відновлення енергетичної інфраструктури України.
8
Шевченко, Валентина Владимировна, та Сергей Владимирович Пидкивка. "Разработка предложений по использованию генераторов с постоянными магнитами в энергетических установках". Сборник научных трудов Харьковского национального университета воздушных сил (ISSN 2073-7378) 4, № 26 (2010): 188–92. https://doi.org/10.5281/zenodo.2530431.
Full textAbstract:
<strong>На русском:</strong> [Шевченко В.В., Пидкивка С.В. Разработка предложений по использованию генераторов с постоянными магнитами в энергетических установках // Сборник научных трудов Харьковского университета воздушных сил (ISSN 2073-7378), № 4 (26). - Украина, Харьков: ХУВС им. И. Кожедуба, 2010. - С. 188-192. https://doi.org/10.5281/zenodo.2530417] Совершенствование процессов энергопотребления является важной задачей, нерешенность которой определяет энергетическую безопасности Украины, особенно учитывая отсутствие в стране больших запасов нефти, газа, ядерного топлива. в современной энергетике перспективно использование автономных энергоустановок, максимально приближенных к потребителю. С учетом современного развития технологии изготовления постоянных магнитов для малой энергетики следует рассмотреть возможность использования генераторов с магнитоэлектрическим возбуждением в энергоустановках. <strong>Ключевые слова:</strong> энергосбережение, автономная энергосистема, постоянные магниты, малая энергетика. На сайте издательства: сборник, статья - скачать pdf Репозиторий НТУ "ХПИ" - открыть pdf. Библиотека Вернадского (скачать pdf) <strong>Українською:</strong> [Шевченко В.В., Підківка С.В. Розробка пропозицій щодо використання генераторів з постійними магнітами в енергетичних установках (рос.) // Збірник наукових праць Харківського університету повітряних сил (ISSN 2073-7378), № 4(26). - Україна, Харків: ХУПС ім. І. Кожедуба, 2010. - С. 188-192. https://doi.org/10.5281/zenodo.2530417] Розглянуті питання енергозбереження – важливої технічної, економічної і екологічної проблеми, що визначає енергетичну безпеку України. у сучасній енергетиці перспективне використання автономних енергоустановок, максимально наближених до споживача. З урахуванням сучасного розвитку технології виготовлення постійних магнітів для малої енергетики слід розглянути можливість використання генераторів з магнітоелектричним збудженням в енергоустановках. <strong>Ключові слова:</strong> енергозбереження, автономна енергосистема, постійні магніти, мала енергетика. <strong>In English:</strong> [Shevchenko Valentina V., Pidkivka S.V. (2010) Development of suggestions on the use of generators with permanent magnets in the power plants (rus.) / Scientific Works of Kharkiv Air Force University (ISSN 2073-7378), 4(26), pp. 188-192. https://doi.org/10.5281/zenodo.2530417] The questions of saving of electric power are considered – important technical, economic and ecological problem determining power safety of Ukraine. In modern energy perspective the use of autonomous power plants maximally close to the user. Taking into account modern development of technology of making of permanent magnets for small energy it is necessary to consider possibility of the use of generators with electromagnetic excitation in power plants. <strong>Keywords:</strong> energy saving, autonomous grid, permanent magnets, small energy.
9
ГАРКАВЕНКО, Сергій. "ІНТЕГРАЦІЯ РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ УКРАЇНИ ДО ENTSO-E (ЄВРОПЕЙСЬКА МЕРЕЖА ОПЕРАТОРІВ СИСТЕМ ПЕРЕДАЧІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ)". Law. State. Technology, № 2 (1 березня 2023): 3–7. http://dx.doi.org/10.32782/lst/2022-2-1.
Full textAbstract:
У статті розкривається актуальне питання інтеграції ринку електричної енергії України до ENTSO-E (Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії). У статті аналізуються економічні здобутки від приєднання та синхронізації енергосистеми України до Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії, а також розкривається суб’єктний склад всіх операторів систем передачі, згідно адміністративно-територіального поділу в межах кордонів, що встановленні міжнародними договорами. Відображено 6 основних Асоціацій операторів систем передачі (ETSO, ATSOI, UKTSOA, NORDEL, UCTE і BALTSO) з 39 європейських країн до моменту їх ліквідації та подальшого об’єднання в ENTSO-E (Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії). Вказано основні кроки для ОЕС України на шляху інтеграції, що відображені в міжнародних деклараціях, угодах, проектах та стратегіях, які створили і забезпечили основну базу передумови для встановлення конкретних дедлайнів в досягненні кінцевої стратегічної мети – інтеграції України до ENTSO-E Європи. Одним з головних кроків, щодо досягнення енергетичної безпеки України було здійсненно 16 вересня 2014р. Верховна Рада України та Європейський Парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Чіткість та послідовність дій стали запорукою «Енергетичного безвізу», який відкриває для України Європейський ринок електричної енергії та позбавляє основної залежності української енергосистеми від енергосистеми російської федерації. Така втрата впливу рф на електроенергетику України, як одну з найбільш стратегічно-важливих галузей української економіки, дозволить Україні розвивати ринок електричної енергії на європейському ринку електроенергії та отримувати інвестиції у розбудову та модернізацію енергосистеми. Дотримання верховенства права, конкурентні умови для учасників ринку електричної енергії, прозорі правила, високі стандарти в Европейському Союзі, клієнтоорієнтованість, модернізація інфраструктури це те, що обовязково буде мати держава Україна в особі її громадян.
10
Шевченко, Валентина Владимировна. "Пути преодоления возможного энергокризиса в энергосистеме Украины". Сборник научных трудов Донецкого института железнодорожного транспорта (ISSN 1993-5579) 29 (13 березня 2012): 77–81. https://doi.org/10.5281/zenodo.2536772.
Full textAbstract:
<strong>На русском:</strong> [Шевченко В.В. Пути преодоления возможного энергокризиса в энергосистеме Украины // Сборник научных трудов Донецкого института железнодорожного транспорта (ISSN 1993-5579), № 29. - Украина, Донецк: ДонИЖТ, 2012. - С. 77-81. https://doi.org/10.5281/zenodo.2536755] Проведен анализ проблем энергосистемы Украины, проанализирована необходимость внедрения новых, современных способов, источников, технологий получения, передачи и распределения электроэнергии с непрерывным увеличением ее выработки, разработки и внедрения новых типов электрических машин. Предложены пути решения проблемы компенсации реактивной мощности в энергосистеме, реконструкции энергетического оборудования действующих тепловых электростанций. <strong>Ключевые слова:</strong> синхронный турбогенератор, синхронный компенсатор, асинхронизированный турбогенератор, реактивная энергия, электрооборудование. Репозиторий НТУ "ХПИ" - открыть pdf. Киберленинка <strong>Українською:</strong> [Шевченко В.В. Шляхи подолання можливої енергокризи в енергосистемі України (рос.) // Збірник наукових праць Донецького інституту залізничного транспорту (ISSN 1993-5579), № 29. - Україна, Донецьк: ДонІЗТ, 2012. - С. 77-81. https://doi.org/10.5281/zenodo.2536755] Проведено аналіз проблем енергосистеми України, проаналізована необхідність впрова- дження нових, сучасних способів, джерел, технологій отримання, передачі і розподілу електроенергії з безперервним збільшенням її вироблення, розробки і впровадження нових типів електричних машин. Запропоновані шляхи рішення проблеми компенсації реактивної потужності в енергосистемі, реконструкції енергетичного устаткування діючих теплових електростанцій. <strong>Ключові слова:</strong> синхронний турбогенератор, синхронний компенсатор, асинхронізований турбогенератор, реактивна енергія, електроустаткування. <strong>In English:</strong> [Shevchenko Valentina V. (2012) Ways of overcoming a possible energy crisis in the power system of Ukraine (rus.) / Collection of scientific works of the Donetsk Institute of Railway Transport (ISSN 1993-5579), 29, pp. 77-81. https://doi.org/10.5281/zenodo.2536755] The analysis of problems of the power system of Ukraine is conducted, the necessity of introduction of new, modern methods, sources, technologies of receipt, transmission and distributing of electric energy, is analyses with the continuous increase of its making development and introduction of new types of electric machines. The ways of decision of problem of indemnification of reactive power are offered in the power system reconstruction of power equipment of operating thermal power-stations. <strong>Keywords:</strong> synchronous turbogenerator, synchronous compensates, asynchronous turbogenerator, reactive energy, electric equipment.
11
Lytvynchuk, V., M. Kaplin та O. Karmazin. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ РОЗПОДІЛЕНОЇ ГЕНЕРАЦІЇ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ НА РЕЗЕРВ АВТОМАТИЧНОГО ЧАСТОТНОГО РОЗВАНТАЖЕННЯ". Vidnovluvana energetika, № 3(70) (6 січня 2023): 19–27. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2022.3(70).19-27.
Full textAbstract:
Аналіз системних аварій в європейських енергосистемах, які мають частку відновлюваних джерел в структурі генерації, виявив недоліки діючих схем автоматичного частотного розвантаження (АЧР). Важливим фактажем цього було те, що система частотного розвантаження одномоментно відключала тим самим реле частоти частину навантаження і розподілену в мережі генерацію. З аналізу аварій можна було зробити висновок, що за умов, коли в енергосистемі є частка розподіленої генерації (РГ) виникає необхідність враховувати таку особливість для вибору обсягів і принципів налаштування уставок АЧР.
 В роботі був проведений детальний аналіз організації замірів потужностей, підключених до реле частоти, параметрів схеми системи АЧР, яка діє в об’єднаній енергосистемі (ОЕС) України. На реальній схемі мікромережі було показано, що загальний обсяг розвантаження системи АЧР буде зменшуватися зі збільшенням частки потужності РГ.
12
ГОРСЬКИЙ, В. В. "ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ ПРОМИСЛОВИМИ БЛОК-СТАНЦІЯМИ ТА МОЖЛИВІ ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 3(86) (13 листопада 2023): 9–15. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.1.
Full textAbstract:
Робота присвячена висвітленню загальної проблеми забруднення повітря від промислових блок-станцій. Коли Україна стала договірною стороною Енергетичного Співтовариства, зобов’язалась виконувати поставлені вимоги Директиви 2010/75/ЄС, про обмеження промислових викидів. Для досягнення встановлених норм, необхідно значною мірою модернізувати обладнання на підприємстві, що потребує досить значних капіталовкладень. У такому випадку власникам застарілих блок-станцій, що працюють на вугіллі вигідніше вивести з експлуатації, а ніж працювати у збиток. Це може призвести до критичного дефіциту генеруючих потужностей в енергосистемі. Щоб не допустити розвитку такого сценарію, спалювальні установки, повинні сплачувати екологічний податок на викиди у розмірі, що приблизно відповідає витратам на роботу сучасних очисних установок. У роботі було розглянуто найбільші працюючі блок-станції України. Враховуючи повномасштабну війну на території нашої країни, що була підло розпочата росією, ситуація в енергосистемі стає досить невизначеною, а оскільки блок-станції також віддають надлишок на енергосистему України, то їх роль враховується у загальному балансі. Так плани по скороченню забруднюючих викидів від великих спалювальних установок, що були розроблені до початку війни, потребують повного оновлення. Більшість об’єктів генерації було зруйновано, а інша частина морально та фізично застаріла і її відновлення є недоцільним у теперішній ситуації. Таким чином після закінчення війни, повоєнне відновлення країни повинне включати будівництво та введення нових генеруючих потужностей, які будуть побудовані за новими технологіями та стандартами. Для будівництва нових об’єктів та введення їх в експлуатацію потрібні значні кошти та тривалий час. Тому виникає необхідність підтримувати працездатність працюючих блок-станцій у так званий перехідний період, до введення нових потужностей.
13
Кальниш, Юрій. ""СОНЯЧНА МАШИНА", АБО ПЕРСПЕКТИВИ ІННОВАЦІЙНОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕНЕРГОСИСТЕМИ У ВОЄННИЙ ЧАС". Grail of Science, № 39 (19 травня 2024): 67–72. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.10.05.2024.006.
Full textAbstract:
Мета дослідження, результати якого відображені в цій доповіді полягала у виявлення недоліків і переваг використання паливних генераторів і відновлюваних (переважно сонячних) джерел електрогенерації для облаштування локальних енергосистем на рівні територіальних громад і окремих домогосподарств та інноваційної модернізації національної енергосистеми України в цілому під час війни й післявоєнної відбудови. Для цього було здійснено компаративний аналіз, на основі класичного утилітаристського розрахунку, фінансової та енергетичної ефективності використання паливних і сонячних генераторів, а також аналіз сучасного зарубіжного досвіду використання на місцевому та національному рівні відновлюваних джерел електроенергії, на прикладі Республіки Польща.
14
Шевченко, Валентина Владимировна, та Святослав Валентинович Дубяга. "Роль энергетических комплексов в решении вопроса развития энергосистем Украины". Сборник научных трудов "Системы обработки информации" (ISSN 1681-7710) 2, № 109 (2013): 94–102. https://doi.org/10.5281/zenodo.2543890.
Full textAbstract:
<strong>На русском:</strong> [Шевченко В.В., Дубяга С.В. Роль энергетических комплексов в решении вопроса развития энергосистем Украины // Сборник научных трудов "Системы обработки информации" (ISSN 1681-7710), № 2(109). - Украина, Харьков: Харьковский университет воздушных сил им. И. Кожедуба, 2013. - С. 94-102. https://doi.org/10.5281/zenodo.2543706] Современная энергетика требует немедленной модернизации. Износ электрооборудования тепловых электростанций, проблемы утилизации отработанного ядерного топлива атомных электростанций, ограниченность запасов ископаемого топлива, низкая энергоэффективность возобновляемых источников энергии, пиковый характер нагрузок в энергосистемах и необходимость регулировать выработку электроэнергии в электрические сети, особенно во время провалов энергопотребления, требует вести работы по созданию энергетических комплексов. <strong>Ключевые слова:</strong> энергетика, энергетический комплекс, возобновляемые источники энергии. На сайте издательства: сборник, статья - скачать pdf Репозиторий НТУ "ХПИ" - открыть pdf. Библиотека Вернадского (скачать pdf). <strong>Українською:</strong> [Шевченко В.В., Дубяга С.В. Роль енергетичних комплексів у вирішенні питання розвитку енергосистем України (poc.) // Збірник наукових праць "Системи обробки інформації" (ISSN 1681-7710), № 2 (109). - Україна, Харків: Харківський університет повітряних сил ім. І. Кожедуба, 2013. - С. 94-102. https://doi.org/10.5281/zenodo.2543706] Розглядається питання складання енергетичних комплексів із різних джерел енергії для роботи на одну енергосистему або при їх сумісному використанні. Сучасна енергетика вимагає негайної модернізації. Знос електроустаткування теплових електростанцій, проблеми утилізації відпрацьованого ядерного палива атомних електростанцій, обмеженість запасів викопного палива, низька енергоефективність поновлюваних джерел енергії, піковий характер навантажень в енергосистемах і необхідність регулювати вироблення електроенергії в електричні мережі, особливо під час провалів енергоспоживання, вимагає вести роботи із створення енергетичних комплексів. <strong>Ключові слова:</strong> енергетика, енергетичний комплекс, поновлювані джерела енергії. <strong>In English:</strong> [Shevchenko Valentina V., Dubyaga S.V. (2013) The role of power complexes in the decision questions of the development of Ukraine’s power systems (rus.) / Collected Scientific Works "Information Processing Systems" (ISSN 1681-7710), 2(109), pp. 94-102. https://doi.org/10.5281/zenodo.2543706] The questions creation of power complexes are decision from different energy sources for work on one power system or at their sharing. Modern energy requires immediate modernization. Wear of electrical equipment of thermal power-stations, problems of utilization of exhaust nuclear fuel of nuclear power plants, narrow-mindedness of fossil block fuels, low power efficiency of renewable energy sources, character of spades of loadings in grids and necessity to regulate making of electric power in electric networks, especially during the failures of energy consumption, requires to conduct work on creation of power complexes. <strong>Keywords:</strong> energy, power complex, renewable energy sources.
15
Волянський, Володимир, та Олексій Глущенко. "Інноваційні алгоритми цифрових пристроїв РЗА для трансформації україн-ських розподільчих електромереж". Modeling, Control and Information Technologies, № 7 (7 грудня 2024): 86–87. https://doi.org/10.31713/mcit.2024.022.
Full textAbstract:
Важливість впровадження нових алгоритмів полягає в їх здатності адаптуватися до динамічних змін в мережах зі змінною генерацією з ВДЕ. Використання сучасних технологій, таких як нейронні мережі та цифрові двійники, забезпечує прогнозну аналітику та прогнозування несправностей, що покращує управління мережею та запобігає серйозним аваріям електромереж. Цифровий релейний захист відіграє ключову роль у трансформації електроенергетики України. Сучасні РЗА забезпечують гнучкість та адаптивність у роботі з розподіленою генерацією, дозволяючи більш ефективно інтегрувати відновлювані джерела енергії у Об’єднану Енергосистему України. Розробка та впровадження таких рішень сприятиме зменшенню аварійних відключень, збільшенню терміну експлуатації обладнання та створенню більш стійкої енергетичної інфраструктури, що відповідає викликам сьогодення. Таким чином, подальші дослідження та розробки в галузі цифрового релейного захисту, орієнтовані на використання штучного інтелекту, нові стандарти та вдосконалення протоколів зв'язку, стануть ключовими факторами підвищення надійності та стійкості енергосистеми майбутнього.
16
Гбур, Зоряна. "РОЗВИТОК ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ: МОЖЛИВОСТІ, БАР'ЄРИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення, № 10 (30 грудня 2024): 36–44. https://doi.org/10.31470/2786-6246-2024-10-36-44.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню розвитку відновлювальних джерел енергії в Україні, з акцентом на можливості, бар'єри та перспективи цього процесу. В умовах сучасних викликів енергетичної безпеки, зокрема через залежність країни від імпортованих енергоресурсів та потребу забезпечити стабільне енергопостачання в умовах глобальних змін, відновлювальна енергетика набуває особливої важливості. В Україні існує значний потенціал для розвитку таких джерел енергії, як сонячна, вітрова, гідроенергія та біомаса. Завдяки сприятливим природним умовам, зокрема високому рівню інсоляції та вітровим ресурсам, Україна має можливості для створення потужних сонячних і вітрових станцій. Однак для реалізації цих можливостей необхідно вдосконалити законодавчу та нормативну базу, а також стимулювати розвиток інвестиційної привабливості в галузі відновлювальної енергетики. Відповідно до даних, частка відновлювальних джерел енергії в енергосистемі України на 2023 рік становила 22%, що є значним досягненням, хоча цей показник ще відстає від середнього рівня в Європі. Проте, на шляху розвитку відновлювальної енергетики виникають проблеми, зокрема, через відсутність ефективних ринкових механізмів ціноутворення та технічні труднощі. Особливу увагу в статті приділено законодавчим ініціативам, які сприяють розвитку відновлювальних джерел енергії, зокрема «зеленому тарифу» та змінам, внесеним до законів України в останні роки. Зокрема, Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та «зеленої» трансформації енергетичної системи України» є важливим кроком у ринковій трансформації сектору, відповідаючи європейським стандартам і створюючи умови для сталого розвитку відновлювальної енергетики. Очікується, що ці заходи сприятимуть енергетичній незалежності країни та забезпечать відповідність міжнародним цілям сталого розвитку, зокрема, досягненню вуглецевої нейтральності до 2060 року. У статті підкреслено важливість формування державних планів розвитку відновлювальних джерел енергії, що дозволить збільшити частку енергії з відновлювальних джерел до 27% до 2030 року та забезпечити довгостроковий розвиток цього сектору в Україні.
17
Биконя, О. С. "Формування інтелектуальної енергосистеми України". Економіка і прогнозування, № 1 (2014): 87–96.
Find full text
18
Kudria, S., О. Riepkin, О. Rubanenkо, L. Yatsenko та L. Shynkarenko. "ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЗЕЛЕНОЇ ВОДНЕВОЇ ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ". Vidnovluvana energetika, № 1(68) (17 квітня 2022): 5–16. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2022.1(68)840.
Full textAbstract:
У роботі представлено результати теоретичних і прикладних досліджень та практичного доробку вітчизняних вчених у галузі зеленої водневої енергетики. Завдяки екологічним перевагам водневих технологій їх широке застосування є одним із перспективних сучасних напрямів декарбонізації світової енергетики.
 У рамках створення комплексних енергосистем на основі ВДЕ, починаючи з 1980 року в Україні проводились наукові дослідження щодо використання водню як енергоносія та акумулюючого середовища. Досліджувались різні форми зберігання і транспортування водню та визначались найприйнятніші методи акумулювання з урахуванням подальшого його використання в енергосистемах на основі ВДЕ: спалювання з отриманням теплової енергії, перетворення в електричну енергію в мотор-генераторах і паливних елементах, використання паливних сумішей з бензином в автотранспорті.
 На основі аналізу науково-технічної інформації та практичних напрацювань у галузі водневої енергетики було створено ряд моделей екологічно чистих систем виробництва, зберігання і використання водню різної енергетичної ємності в залежності від потужності енергоустановок на основі ВДЕ, визначено їх енергетичні параметри, економічні показники, технічне і технологічне забезпечення.
 У результаті спільної роботи творчих колективів данських і українських вчених за договором між Фолькецентром (Данія) та Інститутом електродинаміки НАН України від 1990 року на основі науково-технічних рішень з отримання водню від ВДЕ, його зберігання і подальшого перетворення в електричну і теплову енергію та використання як палива в автотранспортних засобах, створено першу в Європі вітроводневу станцію. Результати її подальших випробувань стали реальною основою для розвитку сучасної екологічно чистої галузі водневої енергетики. 
 Наведено результати сучасних досліджень у галузі зеленої водневої енергетики, енергетичний потенціал зеленого водню на території України та перспективи його виробництва і застосування. Визначено основні напрями розвитку водневої енергетики для побудови нової економічної моделі України, спрямовані на створення послідовної загальнодержавної політики, яка забезпечить застосування зеленого водню як енергетично та екологічно ефективного енергоносія – важливої складової безвуглецевого енергетичного комплексу. Бібл. 20. Рис. 3.
19
Kudria, S., О. Riepkin, О. Rubanenkо, L. Yatsenko та L. Shynkarenko. "ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЗЕЛЕНОЇ ВОДНЕВОЇ ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ". Vidnovluvana energetika, № 1(68) (17 квітня 2022): 5–16. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2022.1(68).5-16.
Full textAbstract:
У роботі представлено результати теоретичних і прикладних досліджень та практичного доробку вітчизняних вчених у галузі зеленої водневої енергетики. Завдяки екологічним перевагам водневих технологій їх широке застосування є одним із перспективних сучасних напрямів декарбонізації світової енергетики.
 У рамках створення комплексних енергосистем на основі ВДЕ, починаючи з 1980 року в Україні проводились наукові дослідження щодо використання водню як енергоносія та акумулюючого середовища. Досліджувались різні форми зберігання і транспортування водню та визначались найприйнятніші методи акумулювання з урахуванням подальшого його використання в енергосистемах на основі ВДЕ: спалювання з отриманням теплової енергії, перетворення в електричну енергію в мотор-генераторах і паливних елементах, використання паливних сумішей з бензином в автотранспорті.
 На основі аналізу науково-технічної інформації та практичних напрацювань у галузі водневої енергетики було створено ряд моделей екологічно чистих систем виробництва, зберігання і використання водню різної енергетичної ємності в залежності від потужності енергоустановок на основі ВДЕ, визначено їх енергетичні параметри, економічні показники, технічне і технологічне забезпечення.
 У результаті спільної роботи творчих колективів данських і українських вчених за договором між Фолькецентром (Данія) та Інститутом електродинаміки НАН України від 1990 року на основі науково-технічних рішень з отримання водню від ВДЕ, його зберігання і подальшого перетворення в електричну і теплову енергію та використання як палива в автотранспортних засобах, створено першу в Європі вітроводневу станцію. Результати її подальших випробувань стали реальною основою для розвитку сучасної екологічно чистої галузі водневої енергетики. 
 Наведено результати сучасних досліджень у галузі зеленої водневої енергетики, енергетичний потенціал зеленого водню на території України та перспективи його виробництва і застосування. Визначено основні напрями розвитку водневої енергетики для побудови нової економічної моделі України, спрямовані на створення послідовної загальнодержавної політики, яка забезпечить застосування зеленого водню як енергетично та екологічно ефективного енергоносія – важливої складової безвуглецевого енергетичного комплексу. Бібл. 20. Рис. 3.
20
Мателешко, Юрій. "Агентство США з міжнародного розвитку: стратегія та напрями діяльності в Україні (1992–2024)". Grani 27, № 3 (2024): 68–74. http://dx.doi.org/10.15421/172452.
Full textAbstract:
Актуальність теми пояснюється тим вагомим внеском, який зробило Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в розвиток демократії, громадянського суспільства, ринкової економіки та охорони здоров’я в Україні, а також відсутністю досліджень з цієї проблематики. Метою статті є з’ясування стратегії, цілей, напрямів та особливостей діяльності USAID в Україні протягом 1992–2024 рр. Результати. На основі аналізу базових документів з’ясовано, що стратегічною метою діяльності Агентства є демократична та економічно розвинена Україна, об’єднана навколо західних цінностей, що є однією з основ цілісної, сильної та мирної Європи. Опрацювавши близько 100 минулих та сучасних програм USAID, виокремлено та охарактеризовано головні напрями діяльності Агенства в Україні: економічний та суспільно-політичний, а також ті, що пов’язані з охороною здоров’я та наданням гуманітарної допомоги. Висновки. В основі поточної Стратегії співробітництва USAID лежить ідея, згідно якої європейські прагнення, демократичний поступ, майбутній добробут і суверенітет України можуть бути забезпечені лише за умови вирішення проблеми корупції, пом’якшення наслідків російської агресії, а також досягнення сталого економічного зростання на ринкових засадах. За більш ніж 30 років своєї діяльності в Україні USAID реалізувало понад 50 програм, що сприяли розвитку демократичного врядування, громадянського суспільства, незалежних медіа, а також підтримували боротьбу з корупцією та захист прав людини. Агентство зробило суттєвий внесок у сприяння розвитку ринкової економіки та сфери охорони здоров’я, а також у соціальний захист найбільш уразливих верств населення. Сьогодні USAID реалізує в Україні понад 40 поточних програм, серед яких особливо важливими є ті, що пов’язані з подоланням негативних наслідків повномасштабної війни (відновлення енергосистеми, продовольча безпека, гуманітарна допомога постраждалим тощо).
21
Череп, Алла Василівна, та Діана Олександрівна Василенко. "Формування стратегічних векторів використання потенціалу підприємства АТ "Харківобленерго" у період російсько-української війни та повоєнний період". International Science Journal of Management, Economics & Finance 2, № 6 (2023): 12–19. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjmef.20230206.02.
Full textAbstract:
В статті визначено, що російсько-українська війна завдала руйнівного удару по економіці країни, в тому числі по енергетиці. В умовах сьогодення енергетика України зіштовхнулась з неабиякими труднощами: удари по системі, знищення виробничої інфраструктури, перший в історії блекаут, графіки відключень, тощо. Досліджено роботу АТ «Харківобленерго» як одного з найбільших енергорозподільчих компаній в Україні, проаналізовано результати його роботи у цей складний час. Розглянуто хто найбільше споживає електроенергії та як вона впливає на роботу економічної галузі. Запропоновано напрями спрямування можливостей після воєнного відновлення, з метою побудови сильної, незалежної енергосистеми.
22
Філімоненко, Н. М., та К. В. Філімоненко. "Аналіз надійності енергосистем із огляду на наявність в їхньому складі силових трансформаторів". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 5 (269) (10 вересня 2021): 29–33. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-269-5-29-33.
Full textAbstract:
Стаття присвячена результатам дослідження щодо роботи силових трансформаторів, які входять до складу ОЕС України. Визначено причини та характер ушкоджень елементів системи, розглянуто питання надійності електропостачання енергосистеми в цілому і, зокрема, від якості роботи трансформаторів.Пошкоджуваність трансформаторів безпосередньо впливає на надійність енергосистеми в цілому, тому необхідно приділяти особливу увагу моніторингу їхнього стану та своєчасного підтримання працездатності. Підвищення надійності роботи трансформаторів є ефективним заходом запобігання аварійних наслідків в системі ОЕС України.
23
Левченко, Сергій. "ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІЧНУ БЕЗПЕКУ ЕНЕРГЕТИЧНИХ КОМПАНІЙ". Сталий розвиток економіки, № 1(46) (30 серпня 2023): 84–91. http://dx.doi.org/10.32782/2308-1988/2023-46-11.
Full textAbstract:
Метою статті є формування потрфоліо вугільної енергетики України у повоєнні роки з урахуванням особливостей енергоміксу країни, наслідків повномасштабного вторгнення рф на територію України, розпочатого процесу децентралізації енергосистеми України та можливостей залучення ESG-інвестицій. В процесі дослідження використано загально-наукові та спеціальні методи дослідження, зокрема: логічний, індукції та дедукції, монографічний – при викладенні результатів досліджень, секторального mapping – при оцінці стану енергетичної інфраструктури України. Констатовано, що високі темпи глобальних трансформаційних змін та зобов’язання щодо скорочення вуглецевих викидів потребують негайного вжиття заходів з модернізації підприємств вугільної енергетики, а отже і реалізації масштабних і капіталоємних проєктів з реконструкції обладнання ТЕС/ТЕЦ та будівництва установок з очищення димових газів. Розглянуто альтернативні варіанти забезпечення фінансування розвитку підприємств енергетики в контексті «зеленої трансформації». Обґрунтовано, що унікальною можливістю реалізації проектів з модернізації ТЕС/ТЕЦ є залучення ESG-інвестицій. Наголошено, що прийняття рішення щодо ESG-інвестування у світовій практиці здійснюється за результатами вивчення передісторії компаній та дотримання ними ESG-принципів. Доведено, що рішення щодо децентралізації системи електропостачання в Україні у повоєнні роки мають грунтуватись не лише на ініціативі муніципалітетів та територіальних громад у самозабезпеченні власною електроенергією, а й з урахуванням особливостей енергоміксу країни, наслідків повномасштабного вторгнення рф на територію України, можливостей залучення ESG-інвестицій та необхідності збалансування генерації електроенергії протягом доби. Основні результати дослідження можуть бути використані урядовцями при прийнятті рішення щодо децентралізації системи електропостачання в Україні та енергетичними компаніями при пошуку шляхів самозбереження.
24
Zhemba, A. Y. "ЕКОЛОГІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА ЯК КОМПОНЕНТИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 94 (2021): 31. http://dx.doi.org/10.31713/ve220214.
Full textAbstract:
В статті представлено дослідження екологічної та енергетичної безпеки як компоненти міжнародних економічних відносин. Оскільки водна сфера впливає на стан багатьох галузей, то проаналізовано вплив водорозподільних мереж на розвиток секторів національного господарства. Представлено базову модель водопостачання в економічній сфері, в якій виявлено фактори впливу на всі сектори економіки в кожній країні. Проаналізовано стан сфери водопостачання в Україні. Продовольчу галузь розглянуто з позиції прерогативи продовольчої безпеки в країнах, що розвиваються, що особливо стосується Економічного співтовариства країн Західної Африки.Констатовано, що бідність та продовольча безпека в Африці є головною проблемою економіки для багатьох країн. Доведено, що інтеграція є кращим інструментом для вирішення проблеми забезпечення продовольчої безпеки в країнах, що розвиваються. Запропоновано також дослідження однієї з найважливіших галузей критичної інфраструктури – енергетичної сфери. Опрацьовано оптимізацію роботи енергосистеми в КНР. Запроваджено аналіз енергоефективності в Україні. Для цього використано показник енергоємності, показник ефективності використання палива/ціни, індекс Герфіндаля-Гіршмана. За допомогою індекса енергоємності доведено, що споживання енергії в Україні стає більш ефективним. Значення коефіцієнту палива/ціни вказує на позитивну тенденцію у споживанні енергії в останні роки. Визначений індекс Герфіндаля-Гіршмана у гідроенергетиці показує, що ринкова концентрація на ринку гідроелектроенергії є середньою, що є позитивним явищем для України, однак при цьому необхідним є контроль галузі Антимонопольним Комітетом України.
25
Дьяченко, О. С. "ІНВЕСТИЦІЇ В СОНЯЧНУ ЕНЕРГЕТИКУ В ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНІЙ ЕНЕРГОСИСТЕМІ ЯК ЧИННИК ЗМІЦНЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ПІД ЧАС ВІЙНИ". Vidnovluvana energetika, № 2(77) (1 липня 2024): 73–78. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2024.2(77).73-78.
Full textAbstract:
Енергетика є стратегічно важливим сектором економіки України, від безперервної та стабільної діяльності якої залежить ефективне функціонування всіх сфер життєдіяльності країни. У цій статті ми наголошуємо на значенні інвестицій у сонячну енергетику в контексті розбудови децентралізованої енергосистеми як ключового фактора зміцнення енергетичної безпеки України, зокрема в умовах воєнного стану та в процесі поствоєнного відновлення. У центрі нашої уваги – інвестиції в розвиток сонячного сектору, які відіграють вагому роль у зміцненні енергетичної незалежності країни. Аналізуємо потенціал цих інвестицій щодо зменшення залежності від імпортних енергетичних ресурсів та їхнього впливу на забезпечення стабільного та довготривалого енергопостачання. Огляд світових трендів підкреслює динамічний розвиток відновлюваної енергетики, спрямованість урядів багатьох країн на збільшення частки «зеленої» енергії та стимулювання виробництва енергії з відновлюваних джерел. «Зелені» технології, які використовують місцеві ресурси, відіграють важливу роль у досягненні енергетичної незалежності та декарбонізації економіки. Поточний стан енергетичного сектору України вимагає негайних інвестицій у модернізацію та розвиток для створення максимально незалежної національної енергосистеми. Воєнні дії посилили цю потребу, особливо в контексті втрат потужностей відновлюваної енергетики. Маючи унікальну можливість для створення нової, сучасної національної енергетичної системи, що відповідає викликам часу та забезпечує енергетичну незалежність, Україна стоїть перед завданням знайти оптимальні умови для інвестицій. Це дозволить розбудувати незалежну та стійку енергетичну систему, використовуючи потенціал сонячної енергетики для забезпечення безпеки та стабільності енергопостачання країни в майбутньому. Війна виступає як каталізатор для розвитку та переосмислення енергетичного комплексу України, спонукаючи до швидких стратегічних змін у галузі. Ця надзвичайна ситуація вимагає не лише термінового відновлення пошкодженої інфраструктури, а й глибокого перегляду підходів до виробництва, розподілу та споживання енергії, відкриваючи вікно можливостей для впровадження інноваційних рішень, зокрема у сфері відновлюваної енергетики, яка може стати основою для стійкого незалежного енергетичного майбутнього країни.
26
Хілько, В. А. "ЗАХОДИ ПІДТРИМКИ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ". Vidnovluvana energetika, № 3(66) (30 вересня 2021): 6–17. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.3(66).6-17.
Full textAbstract:
Мета статті – визначення заходів зі сприяння розвитку відновлюваної енергетики в Україні. Надано послідовність створення пільгових ставок тарифів на електроенергію ВДЕ відповідно до законодавства України. Необхідно прийняти до уваги, що Закон України «Про альтернативні джерела енергії» є базовим механізмом підтримки системи «зелених» тарифів. Держава зобов’язується викуповувати всю вироблену за проєктами ВДЕ електроенергію за фіксованим тарифом, яка в Україні до того ж прив’язана до євро. Отже, інвестор у відновлюваній енергетиці може побудувати надійну фінансову модель проєкту й бути впевненим у поверненні своїх інвестицій упродовж тривалого строку діяльності. В статті обґрунтовано впровадження системи «зелених» аукціонів як державної схеми підтримки проєктів ВДЕ замість донедавніх «зелених» тарифів. Аукціони дозволяють залучати приватні інвестиції (вітчизняні та іноземні) за допомогою чітких та прозорих процесів. Визначено функції державного підприємства для виконання гарантованої закупівлі електроенергії з ВДЕ згідно з ринковими умовами в Україні. Надано основні організаційні переваги участі інвесторів у системі «зелених» аукціонів. Напрямком прийнятого у 2020 році Закону України N 810-IX є зменшення ставок «зелених» тарифів, що ставить під загрозу перехід країни до сталого розвитку та виконання нею своїх міжнародних зобов’язань. Дія зазначеного Закону призводить до відтермінування будівництва за багатьма новими проєктами. Незважаючи на це, системи «зелених» тарифів та «зелених» аукціонів залишаються в країні основною формою державної підтримки відновлюваної енергетики. Наразі, за результатами державної підтримки, встановлена потужність об’єктів генерації на відновлюваних джерелах енергії становить близько 8700 МВт. Ними за квітень 2021 року вироблено 1020 млн кВт-г електроенергії, що складає 8,3 % обсягу споживання електроенергії в Україні. В українській енергосистемі вже зафіксовані випадки, коли за добу з відновлюваних джерел (включно із великими ГЕС) було вироблено більше електричної енергії, ніж усіма тепловими електростанціями і теплоелектроцентралями України разом узятими. Бібл. 11, табл. 1, рис. 5.
27
Vakulenko, Ihor Anatoliiovych. "РОЗГОРТАННЯ «РОЗУМНИХ» ЕНЕРГЕТИЧНИХ МЕРЕЖ ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕНЕРГЕТИЧНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 2(18) (2019): 97–106. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-97-106.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Модернізація енергетичної системи України є ключовим завданням з огляду на показники енергоємності економіки та зниження конкурентоспроможності вітчизняної продукції на світових ринках. Вивчення доцільності та можливості використання європейського підходу модернізації енергосистеми на основі розбудови розумних енергомереж дозволить сформувати ефективних механізм трансформації енергосектору. Постановка проблеми. Модернізація енергосектору економіки країни має відбуватися системно з урахуванням світових тенденцій та стратегічного напрямку розвитку. Застосування розумних енергомереж як ключового елементу системних енергетичних трансформацій можливе лише за наявності відповідних передумов, наявність яких необхідно дослідити. Аналіз попередніх досліджень і публікації. Питання впровадження розумних енергомереж в Україні вивчали такі вчені, як: Черемсін М. М., Черкашина М. М., Попадченко С. А., Малогулько Ю. В., Дячук Д. А., Мороз О. М., Друзь В. О. та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Питання доцільності та економічної ефективності системної розбудови розумних енергомереж залишається недостатньо дослідженим у працях вітчизняних науковців. Постановка завдання. Визначення передумов розбудови розумних енергомереж як ключового фактора модернізації вітчизняного енергетичного сектору. Викладення основного матеріалу. У статті розглянуто стан енергосектору України з позицій енергоємності економіки. Визначено напрямки модернізації енергетики. Проаналізовано можливості розбудови розумних енергомереж. Висновки. Розбудова розумних енергомереж сприятиме підвищенню ефективності функціонування енергетичного сектору економіки. Енергетична стратегія України відповідає світовим тенденціям, містить окремі елементи, реалізація яких необхідна для впровадження концепції Smart Grid в Україні, проте не містить чіткого плану дій з її впровадження.
28
Gurieiev, V. O., and Y. M. Lysenko. "Topological Method for Assessing the Sensitivity to the Detection of Cybersecurity in Electrical Networks." Èlektronnoe modelirovanie 43, no. 2 (2021): 68–78. http://dx.doi.org/10.15407/emodel.43.02.068.
Full textAbstract:
Розглянуто теоретичні питання побудови топологічного методу оцінки чутливості до виявлення кібернетичних загроз в електричних мережах енергосистем за допомогою моделювання режимів роботи окремих (виділених) підсистем. Описано основні етапи побудови моделей топології енергосистем, запропоновано та реалізовано методи формування інформаційних моделей об'єктів енергосистем. Досліджено методи візуалізації результатів моделювання умов виникнення кіберзагроз. Визначено способи використання запропонованого підходу до створення системи протидії кіберзагрозам в електричних мережах енергосистем і побудови сценаріїв їх ліквідації за допомогою навчального дистанційного режимного тренажеру.
29
КОГУТ, Сергій. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ТА ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 4 (28 грудня 2023): 75–83. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2023-10-10.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано концептуальні підходи щодо формалізації змісту поняття «енергетична безпека», наведено складові національної безпеки, що в більшості своїй забезпечується станом економічної безпеки держави. Наведено динаміку показників переходу на відновлювані джерела енергії та їх долю в енергетичному наборі країни. Систематизовано основні підходи щодо концепції регулювання енергетичної безпеки 3АS. Наведено огляд сучасних тенденцій розвитку світової енергетики, регіональний розподіл ринку енергоспоживання. Представлено динаміку енергоспоживання за регіонами світу в період 1990–2022 рр. Охарактеризовано структурну трансформацію глобального ринку вугілля та представлено лідерів серед країн-експортерів вугілля з їх частками на глобальному ринку. Систематизовано та наведено авторські висновки щодо проблем і перспектив ринку світових енергоресурсів. Обґрунтовано причини та інструменти приглушення газового сектору країни агресора, такі як технологічна неможливість швидкої диверсифікації. Проте виявлено, що неохопленими санкційними інструментами міжнародної спільноти залишились вугільний та нафтовий сектор економіки. Окреслено перспективи підписання пакету угод для підтримки реалізації інвестиційного проєкту «Україна – Підвищення стійкості енергосистеми для європейської інтеграції енергомережі», яка передбачає встановлення гібридних систем з виробництва електроенергії в ПрАТ «Укргідроенерго» (УГЕ). Зазанено, що концепція та дизайн проєкту базуються на найсучаснішій технології комбінованої роботи наявних гідроагрегатів УГЕ та систем накопичення енергії (СНЕ) для забезпечення швидкого реагування на відхилення частоти та потужності в ОЕС України, що дозволить подовжити ресурс роботи гідроагрегатів, скоротити операційні витрати та в цілому покращити надійність української енергосистеми. Завдяки огляду сучасних тенденцій розвитку енергетичного сектору України встановлено, що сьогодні розпочато процес енергетичного переходу на суттєві структурні перетворення в енергетичних системах, що зумовлюють кардинальні зміни в попиті та пропозиції енергії, енергетичних балансах і цінах.
30
Matyakh, S., V. Rieztsov та Т. Surzhyk. "КОМПЛЕКСНІ РІШЕННЯ В СОНЯЧНІЙ ЕНЕРГЕТИЦІ". Vidnovluvana energetika, № 3(70) (6 січня 2023): 68–74. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2022.3(70).68-74.
Full textAbstract:
У роботі представлено результати досліджень щодо розвитку вітчизняної сонячної енергетики, напрямів використання та перспектив впровадження гібридних сонячних енергосистем. Завдяки екологічним перевагам сонячних технологій та наявності значного енергетичного потенціалу сонячного випромінювання сонячна енергетика є одним із найперспективніших напрямів декарбонізації енергетики України. Встановлення Україною 2021 року більш високих цілей щодо скорочення викидів у Національно визначених внесках передбачає використання в загальній структурі електроенергетики значної частки сонячних потужностей. Широкомасштабне впровадження різних видів сонячних технологій сприятиме виходу держави зі складної енергетичної й екологічної ситуації. Нагальним на даний час є впровадження сонячного електроенергетичного та теплового обладнання у процесі відновлення зруйнованих під час війни та побудови нових будівель приватного і промислового призначення для забезпечення автономного електро- та теплопостачання житлових і виробничих об’єктів. Оскільки в Україні з кожним роком дедалі більше зростає попит на охолодження у теплий період року, актуальним стає використання сонячних теплових колекторів та комбінованих PVT-систем не тільки для опалення та гарячого водопостачання, але й для охолодження. Під час використання гібридних систем кондиціонування повітря, що повністю або частково отримують електричне живлення за рахунок фотоелектричного джерела, пік потенційного навантаження збігається з максимальним виробленням електроенергії. Тому цей напрям використання сонячної енергії є надзвичайно перспективним для застосування у різних сферах господарювання, зокрема у транспортному секторі.
 Впровадження зразків гібридних сонячних енергосистем, компоновка яких представлена в роботі, забезпечить ефективне використання сонячної енергії в різних сферах господарювання та суттєве зменшення шкідливих викидів. Це є однією з пріоритетних задач як на сучасному етапі розвитку енергетичної галузі України, так і на довгострокову перспективу. Бібл. 20, рис. 4.
31
Шевченко, Валентина Владимировна, та Антон Викторович Строкоус. "Режимы эксплуатации турбогенераторов с учетом требований устойчивости работы энергосистемы". Общегосударственный научно-производственный и информационный журнал "Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит" (ISSN 2218-1849, eISSN 2313-8890) 2, № 145 (2016): 33–42. https://doi.org/10.5281/zenodo.2596134.
Full textAbstract:
<strong>На русском:</strong> [Шевченко В.В., Строкоус А.В. Режимы эксплуатации турбогенераторов с учетом требований устойчивости работы энергосистемы // Общегосударственный научно-производственный и информационный журнал "Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит" (ISSN 2218-1849, eISSN 2313-8890), №2(145). - Украина, Харьков: НТУ "ХПИ", 2016. - С. 33-42. https://doi.org/10.5281/zenodo.2595892] В статье проанализированы вопросы особенности эксплуатации турбогенераторов на блоках электростанций при решении ими вопросов обеспечения устойчивости работы энергосистемы. Выполнена оценка возможности использования турбогенераторов для регулирования дефицита (спада и пиков) нагрузки в энергосистеме в зависимости от типа электростанции. <strong>Ключевые слова:</strong> тип электростанции, турбогенераторы (ТГ), режим работы ТГ, параметры энергосистемы, неноминальный режим работы ТГ. На сайте издательства: сборник, статья - открыть pdf, скачать pdf. Репозиторий НТУ "ХПИ" - открыть pdf. РИНЦ (elibrary.ru): сборник, статья - открыть pdf (требуется регистрация/авторизация). Киберленинка - скачать pdf. На CORE - открыть pdf, открыть pdf. <strong>Українською:</strong> [Шевченко В.В., Строкоус А.В. Режими експлуатації турбогенераторів з урахуванням вимог стійкості роботи енергосистеми (poc.) // Загальнодержавний науково-виробничий і інформаційний журнал "Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит"(ISSN 2218-1849, eISSN 2313-8890), №2(145). - Україна, Харків: НТУ "ХПІ", 2016. - С. 33-42. https://doi.org/10.5281/zenodo.2595892] У статті проаналізовано питання особливості експлуатації турбогенераторів на блоках електростанцій при вирішенні ними питань забезпечення стійкості роботи енергосистеми. Виконано оцінку можливості використання турбогенераторів для регулювання дефіциту (спаду і піків) навантаження в енергосистемі залежно від типу електростанції. <strong>Ключові слова:</strong> тип електростанції, турбогенератори (ТГ), режим роботи ТГ, параметри енергосистеми, неномінальний режим роботи ТГ. <strong>In English:</strong> [Shevchenko Valentina V., Strokous A.V. (2016) Modes of turbоgenerators operation into account the requirements of the stability of the power system operation (rus.) / State Scientific Research, Production and Information Journal "Energy Saving. Power Engineering. Energy Audit" (ISSN 2218-1849, eISSN 2313-8890), 2(145), pp. 33-42. https://doi.org/10.5281/zenodo.2595892] In this article we have analyzed some special features of exploitation of turbogenerators on the power plants blocks during the process of power grid performance stabilization. Modern turbogenerators are intended to operate as a part of energy systems under severe conditions: at lower frequency and voltage, with systematic launches and stops, under varying dynamic effects on the unit parts. This results in faster wear and emergency outages of turbogenerators, in occurrence of torsion vibration, shock currents, inaccurate synchronization, etc. Such conditions call for the development of additional operation requirements for turbogenerators that are designed for power plants units working in nonnominal modes and are not intended to. The assessment was performed to define the possibility of using turbogenerators for load deficiency control (load decrease and increase) in power systems depending on the type of power plants. <strong>Keywords:</strong> type of power plant, turbogenerators (TG), TG operation mode, power system parameters, non-nominal TG operation mode.
32
Дунаєвська, Наталія Іванівна. "Проблеми й технології термічної переробки палив в енергетичних установках теплових електростанцій". Вісник НАН України, № 4 (28 квітня 2023): 72–84. http://dx.doi.org/10.15407/visn2023.04.072.
Full textAbstract:
У доповіді наведено результати науково-технічного супроводу процесу забезпечення безперебійної роботи вугільних електростанцій з використанням непроєктних палив. Ці роботи Інститут теплоенергетичних технологій НАН України виконує з 2014 р. і дотепер. Показано, що твердопаливна енергетика є сьогодні критично важливим чинником стабільного тепло- та енергопостачання завдяки можливості використання як місцевого, так і доступного на світовому ринку газового вугілля, а також паливної біомаси, що дає змогу забезпечити менш вразливу в умовах воєнного стану розподілену генерацію електроенергії та задовольнити значну частину потреб в опалюванні. Обґрунтовано, що в Україні, як і у світі загалом, ще як мінімум 10—20 років, крім АЕС, паралельно існуватимуть дві системи виробництва енергії — з відновлюваних джерел та з викопних палив, що пов’язано, зокрема, з необхідністю регулювання потужності в енергосистемі та забезпечення безперебійного енергопостачання в перехідний період.
33
ЙОВЧЕНКО, А. В. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТІ ЕНЕРГОСИСТЕМИ УКРАЇНИ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ОБСЛУГОВУВАННЯ ПАРКУ ЕЛЕКТРОМОБІЛІВ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 2(89) (1 липня 2024): 27–31. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.2.3.
Full textAbstract:
Зі збільшенням кількості автомобільного парку України збільшується кількість відпрацьованих газів в навколишньому середовищі. У ЄС триває розробка стандарту Євро 7. З 2035 року пропонується обмежити викиди CO2 до нуля, що робить неможливим випуск нових автомобілів з ДВЗ. Альтернативою можуть стати електромобілі. Однак, заміна всього парку автомобілів України, що працюють на ДВЗ, на електромобілі спричинить зростання споживання електроенергії і можливий її дефіцит. В даній роботі визначено кількість електроенергії, яку необхідно продукувати у випадку заміни всіх автомобілів з ДВЗ на електромобілі. Досліджено можливості енергосистеми України і оцінено її спроможність в обслуговуванні автопарку електромобілів. В наведеному випадку автомобільна промисловість посяде третє місце за споживанням електроенергії, оскільки річний обсяг виробництва електроенергії збільшиться понад 18% у порівнянні від обсягу електроенергії за 2021 рік. Розвиток електротранспорту повинен відбуватися паралельно з розвитком енергетики. Кількість зарядних станцій відповідати потребам водіїв як в містах, так і поза населеними пунктами. Розширення мережі зарядної інфраструктури є важливим завданням для подальшого розвитку сфери електромобілів. Задля уникнення дефіциту електричної енергії та необхідного екологічного ефекту потрібно збільшити виробництво «зеленої» енергетики, щоб не збільшувати виробництво електроенергії тепловими електростанціями. Наведено необхідну кількість електростанцій, що працюють для покращеного екологічного стану на відновлюваних джерелах енергії для потреб електромобілів. Побудова доступних, швидких зарядних станцій та використання при цьому відновлюваних джерел енергії є важливим завданням для розвитку електромобілів.
34
Чернявський, Микола Володимирович. "Теплові електростанції як елементи системи регулювання режимів енергосистеми України". Вісник НАН України, № 4 (28 квітня 2024): 45–57. http://dx.doi.org/10.15407/visn2024.04.045.
Full textAbstract:
У доповіді розглянуто деякі загальні та економічні проблеми енергетичної галузі з метою кращого розуміння ролі теплової енергетики, зокрема вугільної генерації, поряд з іншими джерелами вироблення електроенергії під час переходу до «безвуглецевої» енергетики. Показано, що для забезпечення прийнятних цін на електроенергію відновлювані джерела енергії та нові регулюючі потужності на природному газі слід впроваджувати поступово, використовуючи наявні твердопаливні ТЕС і ТЕЦ для балансування середньозваженої ціни і регулювання режимів навантаження енергосистеми. Наведено результати робіт Інституту теплоенергетичних технологій НАН України з науково-технічного супроводу забезпечення надійності та діапазону регулювання навантаження теплових електростанцій у воєнний час, розроблення та впровадження наукомістких технічних рішень з переведення котлоагрегатів ТЕС і ТЕЦ, котлів середньої та малої потужності промислових ТЕЦ на біомасу та газове вугілля.
35
Кириленко, Олександр Васильович. "Особливості роботи Об’єднаної енергетичної системи України в синхронному режимі з європейською континентальною енергетичною системою". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 5 (24 травня 2022): 39–44. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.05.039.
Full textAbstract:
У доповіді зазначено. що в процесі підготовки Об’єднаної енергетичної системи України до переходу на синхронну роботу з об’єднанням енергосистем європейських країн постала ціла низка науково-технічних завдань, у вирішенні яких активну участь брали профільні установи НАН України. Ці роботи виконувалися в рамках серії цільових програм наукових досліджень НАН України «Об’єднання». Отримані результати дали змогу в складних умовах успішно реалізувати перехід ОЕС України на режим повної синхронізації з європейською енергетичною мережею ENTSO-E і відокремлення від енергетичних систем Росії та Білорусі.
36
Kuznietsov, M., O. Lysenko та O. Melnyk. "ДО ОПТИМАЛЬНОГО КОМБІНУВАННЯ ВІТРОВИХ ТА СОНЯЧНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ". Vidnovluvana energetika, № 1(56) (8 серпня 2019): 10–19. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.1(56).10-19.
Full textAbstract:
Метою даної роботи є визначення оптимального співвідношення різних джерел відновлюваної енергії в гібридних енергосистемах, базуючись на оцінках випадкової складової потужностей генерації та споживання електроенергії. Для цього розглядаються короткотермінові коливання потужності, спричинені природними змінами сонячної та вітрової енергії в діапазоні менше години. Такі зміни впливають на можливості регулювання частоти й напруги, а також стійкості систем електропостачання. Предметом дослідження є пропорція вітрової та сонячної генерації, а також її загальний рівень у споживанні електроенергії, а предметом оптимізації – варіативність сукупної генерованої потужності. Особливістю роботи є синхронне співставленні рівнів генерації енергії та її споживання різними локальними споживачами. Методи дослідження – математична модель комбінації випадкових процесів та безпосереднє використання статистичних даних в якості експериментальних. Методом оптимізації обрано побудову поверхні відгуку, що забезпечує візуалізацію результатів при задовільній точності. При необхідності результат уточнюється методом дихотомії. Результати дослідження порівнюються за рівнем впливу погодних факторів, для чого розглядаються дані різних пір року. Отримані залежності дозволяють також оцінити вплив енергетичної ефективності вітрової та сонячної енергетики як технологічного фактору. Істотним результатом є оцінка впливу точності прогнозування потужностей генерації і споживання на енергетичний баланс при складанні графіків роботи енергосистеми – так, наявність добового прогнозу дозволяє в півтора рази збільшити потужність ВДЕ при збереженні рівня варіативності. Встановлено наявність оптимальних співвідношень потужності ВЕС та СЕС, при яких мінімізується загальна варіативність енергобалансу. В умовах України це складає приблизно третину номінальної потужності ВДЕ за рахунок ВЕС та дві третини СЕС, однак результати суттєво залежать від сезону. Запропоновано критерії оптимальності, що враховують випадкову природу досліджуваних процесів, це дає можливість імовірнісної оцінки результатів. Бібл. 13, рис. 6.
37
Бабак, Віталій Павлович. "Зміни в структурі енергосистеми та особливості роботи енергоринку в період відновлення України". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 8 (26 серпня 2024): 10–16. http://dx.doi.org/10.15407/visn2024.08.010.
Full textAbstract:
У доповіді наведено найважливіші результати фундаментальних та прикладних досліджень Інституту загальної енергетики НАН України з розроблення принципово нової структури і основ функціонування електротеплової системи. Ця система об’єднує ОЕС України та системи централізованого теплопостачання шляхом електрифікації теплопостачання через використання енергії автономних ВДЕ та потужностей традиційної генерації електростанцій в електричних котлах, які не потребують нормованих показників якості електроенергії. Запропоновано новий принцип самодостатності функціонування ВЕС/СЕС, що досягається завдяки введенню в їх структуру системи накопичення енергії.
38
Мірошник, Володимир Олександрович. "Підвищення ефективності функціонування виробників енергії з відновлюваних джерел у сучасних умовах ринку електричної енергії України". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 12 (19 грудня 2024): 81–87. https://doi.org/10.15407/visn2024.12.081.
Full textAbstract:
У доповіді обговорено виклики, які постали під час війни перед виробниками енергії з відновлюваних джерел унаслідок руйнування інфраструктури. Розглянуто проблеми централізованої енергосистеми і наголошено на необхідності її децентралізації з впровадженням малих і середніх електростанцій, мікромереж та систем накопичення енергії. Значну увагу приділено участі в балансуючих групах, що допомагає зменшити витрати, пов’язані з небалансами. Проаналізовано ризики та переваги виходу виробників із групи ДП «Гарантований покупець». Запропоновано методику зниження витрат, яка ґрунтується на застосуванні коригуючих коефіцієнтів прогнозних графіків та штучних нейронних мереж для збільшення точності прогнозів генерації. Отримані результати дають змогу підвищити економічну ефективність виробників електроенергії з відновлюваних джерел, що є важливим для розбудови енергосистеми на принципах децентралізації.
39
Бардик, Є. І., О. Л. Бондаренко та М. П. Болотний. "АНАЛІЗ РЕЖИМНОЇ НАДІЙНОСТІ ПРИ ПЛАНУВАННІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЕНЕРГОСИСТЕМИ". Vidnovluvana energetika, № 4(79) (10 грудня 2024): 46–58. https://doi.org/10.36296/1819-8058.2024.4(79).46-58.
Full textAbstract:
Проведено аналіз стану сучасних ЕЕС промислово розвинених країн та встановлено, що забезпечення режимної надійності відбувається в умовах значного старіння парку електрообладнання, обмеженості матеріальних ресурсів для інвестиційних вкладень. Визначено особливості забезпечення режимної надійності ЕЕС для децентралізованих систем генерації на основі ВДЕ України та умови їх застосування в процесі керування усталеними та перехідними режимами в ЕЕС. Встановлено, що децентралізація управління ЕЕС через створення розумних мереж різноманітної конфігурації потребує дослідження забезпечення режимної надійності при плануванні низьковуглецевого розвитку електроенергетики. Показано, що найперспективнішим методом для оцінки режимної надійності ЕЕС при плануванні сталого розвитку ЕЕС, що містить об’єкти генерації традиційної і відновлюваної енергетики, є використання ймовірнісних методів та критерію «n – 1». Запропоновано алгоритм оцінки кількісних показників ризику порушення нормального режиму при відмовах і плановому виведенні з експлуатації електрообладнання підсистеми ЕЕС з ВДЕ.
40
Філатов, Володимир, Олександр Топал та Ірина Голенко. "ПОРІВНЯЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ГЕНЕРУЮЧИХ ПОТУЖНОСТЕЙ ТА ЇХ ОДНОЧАСНИЙ ВПЛИВ НА РОБОТУ ЕНЕРГОСИСТЕМИ УКРАЇНИ". InterConf, № 14(113) (20 червня 2022): 386–94. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.06.2022.039.
Full textAbstract:
Визначено важливі характеристики/показники, що впливають на ефективність роботи електрогенеруючих потужностей. Виконано порівняльний аналіз типів електрогенеруючих потужностей за цими показниками. Зроблено висновки щодо можливості зміни структури та впровадження нових маневрових генеруючих потужностей виходячи з необхідності ефективного регулювання частоти в енергосистемі.
41
Микитенко, В. В., та М. О. Чупріна. "СОЦІО-ЕКОЛОГО-ЕНЕРГЕТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ: ПЕРСПЕКТИВИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ". Підприємництво та інновації, № 33 (31 жовтня 2024): 36–43. https://doi.org/10.32782/2415-3583/33.6.
Full textAbstract:
Розкрито комплекс правил забезпечення соціо-еколого-енергетичної відповідальності при реалізації проєктів енергосистем із елементами розподіленої генерації. Окреслено основні виклики, з якими стикається Україна під час впровадження таких проєктів, з урахуванням європейського досвіду, що дозволило сформувати дієвий механізм для подолання перешкод у складі з восьми типів системоутворюючих важелів та регуляторів. Ідентифіковано основні вісім видів соціо-еколого-енергетичної відповідальності суб’єктів управління розподіленою генерацією та визначено їхню сутність і роль. Деталізовано процеси забезпечення цієї відповідальності енергетичними корпораціями, акціонерними товариствами та регуляторами, що сприяє трансформації господарських енергосистем у напрямку сталого розвитку і господарювання.
42
Башинська, Юлія. "ГЛОБАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ ТА ПОЛЬЩІ". Public Management and Policy, № 3-4 (26 грудня 2024): 14–22. https://doi.org/10.70651/3041-2498/2024.3-4.02.
Full textAbstract:
Стаття присвячена представленню сучасних тенденцій розвитку відновлюваної енергетики у світі, з наголосом на порівнянні двох сусідніх країн – України та Польщі. Світовий енергетичний сектор трансформується, переходячи від викопного палива до ВДЕ. Сьогодні найвпливовішим рушієм таких змін у Європі є зелений курс і повномасштабне вторгнення Росії в Україну та подальша відмова країн ЄС купувати викопне паливо у терористичної держави Російської Федерації. Це був непростий крок, але ЄС проголосив свою мету кліматичної нейтральності та активного стимулювання розвитку відновлюваної енергії до 2035 року. Наприкінці 2024 року можна стверджувати, що ефективна політика ЄС має свої позитивні результати у швидкому збільшенні частки ВДЕ у загальному виробництві електроенергії та тепла в країнах ЄС. Наближається ключова мета – досягнення енергетичної незалежності. Проаналізовано триваючий шлях декарбонізації енергетичного сектору Польщі з поступовим заміщенням викопного палива відновлюваними джерелами енергії (далі ВДЕ). Польський досвід дуже цінний для врахування, оскільки виробництво енергії в Польщі завжди базувалося переважно на вугіллі. Сьогодні через міжнародні зобов’язання уряду Польщі необхідно прийняти відповідне законодавство та впровадити зміни в дії для досягнення кліматичних цілей країни та ЄС загалом. На додаток до вимог низьковуглецевої економіки, повномасштабна війна росії проти сусідньої України прискорює перехід Польщі на ВДЕ. В рамках загальноєвропейської цілі до 2030 року Польща декларує про досягнення 21-23 % частки ВДЕ у валовому кінцевому споживанні енергії до 2030 року (загальне споживання електроенергії, опалення та охолодження, а також для цілей транспорту). Для досягнення цих цілей уряд Польщі активно сприяє розвитку сонячної енергетики, вітроенергетичних проєктів, застосовуючи різні стимули та механізми підтримки для залучення як вітчизняних, так і іноземних інвесторів. Також у статті розкриваються особливості переходу української енергетики на ВДЕ до та під час повномасштабної війни. Важкий досвід української енергосистеми у боротьбі з викликами війни є надзвичайно важливим, оскільки жодна країна світу не функціонує з такими проблемами, як обстріли енергетичної інфраструктури, відключення електроенергії, щоденні перебої з електропостачанням, повна відмова від російського палива, газу та нафти, і водночас розвиток відновлюваної енергетики. До повномасштабної війни Україна входила до десятки лідерів за інвестиціями в «зелену» енергетику (1,2 млрд євро). В цей же період на європейському ринку інвестиції в сонячні та вітрові потужності найактивніше зростали в Іспанії, Швеції та Норвегії.
43
Марченко, Микола Володимирович. "ПОНЯТТЯ ТА ПРАВОВА ПРИРОДА ДОГОВОРУ СТРАХУВАННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЯДЕРНУ ШКОДУ". New Ukrainian Law, № 5 (8 січня 2025): 113–19. https://doi.org/10.51989/nul.2024.5.16.
Full textAbstract:
У статті досліджено особливості правової природи договору страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, надано визначення поняттю договору страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду з огляду на його правову природу. У статті продемонстровано комплексний підхід до аналізу всіх аспектів, що формують правову природу договору страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, що дає змогу краще зрозуміти сутність і напрями вдосконалення одного з основних механізмів захисту постраждалих осіб у випадку ядерних інцидентів і забезпечення виконання зобов’язань ядерних операторів. Результати дослідження мають важливе значення в контексті триваючої агресії Російської Федерації проти України, де ризики завдання ядерної шкоди зростають як через дефіцит і коливання енергії в енергосистемі, так і через погіршення умов експлуатації ядерних установок. Стаття охоплює особливості регулювання відповідної сфери правовідносин як міжнародними актами, так і національним законодавством України. Методологія дослідження особливостей правової природи договору страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду ґрунтується на юридичному аналізі міжнародних і національних правових актів, порівняльно-правовому аналізі різних систем страхування ядерних ризиків. Особлива увага приділяється фінансовим аспектам страхування, поточній динаміці витрат на страхування в Україні та моделі забезпечення виплат в разі настання страхового випадку. Основні висновки дослідження підкреслюють ефективність договору страхування як інструменту управління ризиками у ядерній сфері, водночас наголошується на необхідності подальшого вдосконалення національних механізмів, у тому числі регулювання порядку і правил укладення договорів страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, регламентації типового договору в умовах триваючої агресії Російської Федерації та імплементації міжнародних норм.
44
Артьомов, Іван, та Мар’яна Ляшко. "СУЧАСНІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ МІНІМІЗАЦІЇ". Геополітика України: історія і сучасність, № 1(32) (29 травня 2024): 47–58. http://dx.doi.org/10.24144/2078-1431.2024.1(32).47-58.
Full textAbstract:
У дослідженні проаналізовано характерні для України сучасні виклики у соціально- економічній сфері, що виникли в результаті агресії РФ, окреслено реальні механізми мінімізації негативних явищ.. Обгрунтовано, що основним стратегічним орієнтиром України у сфері забезпечення національної безпеки є зміцнення двосторонніх відносин із ключовими державами Європи, у першу чергу з Великобританією, Німеччиною, Францією, іншими країнами ЄС, а також раціоналізація взаємовідносин із США напередодні президентських виборів. Аналіз сучасного соціально-економічного стану України засвідчив, що перед соціальною сферою України постали надзвичайно серйозні виклики і проблеми. Росія знищує нашу енергосистему, промислову інфраструктуру, об’єкти освіти, науки, медичної сфери та інше, що суттєво ускладнило забезпечення функціонування соціально-економічної інфраструктури. Війна Росії проти України привела до масштабного зростання міграції. За межами України сьогодні, за різними даними, опинились від 6 до 7 млн. наших громадян. До 7 млн. людей вимушені змінити місце проживання й отримати статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Особливістю сьогодення є активні процеси, пов’язані з переміщенням із центрально-східних областей України підприємств різних видів економічної діяльності. Лише у Закарпатську область перемістилось 231 підприємство різних форм власності, а також створено близько 200 нових підприємств ВПО та суб’єктами господарювання з інших регіонів України.
45
Кудря, С. О., Яценко Яценко, Л. Я. Шинкаренко та М. Д. Ткаленко. "ЕЛЕКТРОЛІТИЧНЕ ВИРОБНИЦТВО ВОДНЮ ДЛЯ ВІТРОВОДНЕВИХ СТАНЦІЙ". Vidnovluvana energetika, № 3(74) (19 жовтня 2023): 92–100. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2023.3(74).92-100.
Full textAbstract:
Проблематика розвитку вітроводневої енергетики України полягає в необхідності створення ефективної водневої інфраструктури − систем виробництва, акумулювання, зберігання, транспортування та перетворення водню на енергію необхідної якості. Застосування водневих технологій дає змогу оптимізувати вітроенергетичну систему та досягти більшої економічної ефективності за рахунок використання надлишкової енергії, зниження втрат від вимушених зупинок вітроелектричного обладнання, оскільки забезпечується неперервність роботи генерувальної системи.
 Обладнання для отримання водню є одним із основних елементів вітроводневих комплексів, вдалий вибір якого забезпечує високу енергетичну та економічну ефективність енергосистем. Результати вивчення технічних характеристик і технологічних параметрів установок з виробництва водню показують, що найприйнятнішими для вирішення задач у комплексі з вітровими енергоустановками сьогодні є електролізні установки, на яких водень отримують методом розкладу води. Перспективи отримання та використання зеленого водню сприяли появі нових техніки й технологій електролітичного розкладу води, вибір яких допоможе під час проєктування та створення вітроводневих станцій. Завдяки достатній простоті й надійності отримання електролітичного водню, високій чистоті вироблених водню й кисню, великому ресурсу установок і можливості автоматизації процесу електролізу води використання сучасних технічних засобів сприятиме підвищенню енергетичної та економічної ефективності енергосистем.
 Використання водню, отриманого як універсальне паливо, що може замінити нафту й природний газ, сприятиме зменшенню залежності України від країн-постачальників. Особливо привабливим є масштабне виробництво електролітичного водню за допомогою офшорної вітрової енергії. Повоєнний розвиток вітроводневої енергетики забезпечить зміну структури паливно-енергетичного комплексу України шляхом збільшення в ньому вітрової енергії, підвищення стабільності роботи вітроелектричного обладнання, ефективності та надійності електропостачання, а також матиме позитивний вплив на довкілля. Бібл. 24.
46
Honchar, S. F., R. P. Herasymov, and V. V. Tkachenko. "Investigation of the Problem of Cybersquity of the United Energy System of Ukraine as a Whole." Èlektronnoe modelirovanie 41, no. 1 (2019): 43–54. http://dx.doi.org/10.15407/emodel.41.01.043.
Full text
47
Пешко, Віталій, Олексій Улітко та Сергій Ліщук. "Оцінка перевитрати палива енергоблоком 200 МВт при пусках з різних теплових станів". InterConf, № 33(155) (19 травня 2023): 296–304. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.05.2023.027.
Full textAbstract:
Через дефіцит маневрених потужностей в енергосистемі України енергоблоки 200 МВт часто експлуатуються в змінних режимах роботи. Така робота даного устаткування супроводжується погіршенням економічних, екологічних та надійнісних показників обладнання. В роботі наведено методику оцінки пускових втрат палива, теплової та електричної енергії. Проведено аналіз реальних графіків пуску енергоблоку 200 МВт з холодного, неостиглого та гарячого станів. Для пускових режимів роботи блоку 200 МВт розраховано перевитрату умовного палива та кількість електроенергії, що генерується протягом відповідного пускового режиму експлуатації.
48
Хлебинська, О. І., та Г. М. Дергачова. "СУЧАСНІ УПРАВЛІНСЬКІ ТА ПРАВОВІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ". Підприємництво та інновації, № 34 (28 лютого 2025): 154–60. https://doi.org/10.32782/2415-3583/34.24.
Full textAbstract:
У статті висвітлено сучасні управлінські та правові аспекти формування системи економічної безпеки промислових підприємств. Проаналізовано тенденції розвитку енергосистеми України в сучасних умовах. Метою статті є дослідження сучасного стану економічної безпеки підприємств енергетики України, висвітлення управлінських та правових аспектів формування системи економічної безпеки промислових підприємств в сучасних умовах. Проаналізовано підходи до розуміння поняття економічної безпеки підприємства. Узагальнено цільові індикатори, які розглядаються як результат досягнення економічної безпеки підприємства. На основі теоретичного узагальнення наукових публікацій виокремлено дві групи цільових індикаторів економічної безпеки: статичні та динамічні цільові індикатори. Дослідження управлінських та правових аспектів формування системи економічної безпеки промислових підприємств, які висвітлюються у публікації, носить практичну значущість як для впровадження в навчальний процес, так і в процесі управління промисловими підприємствами.
49
Галат, Вадим, та Вадим Крайник. "Коригування проекту Канівської ГАЕС з урахуванням сучасних вимог енергосистеми України та захисту споруд". Modeling, Control and Information Technologies, № 7 (7 грудня 2024): 88–90. https://doi.org/10.31713/mcit.2024.023.
Full textAbstract:
Викладено обґрунтування необхідності коригування проекту Канівської ГАЕС та основні напрямки цієї роботи. Розглянуті варіанти вибору основного гідросилового обладнання та захисту об’єкту від силового впливу
50
Цибка, А. А. "АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ ЩОДО ПОДОЛАННЯ ЗАГРОЗ ЕНЕРГЕТИЧНІЙ БЕЗПЕЦІ У СФЕРАХ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ ТА ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ". Kyiv Law Journal, № 4 (5 березня 2025): 101–9. https://doi.org/10.32782/klj/2024.4.14.
Full textAbstract:
Ця стаття присвячена комплексному аналізу адміністративно-правових заходів, що застосовуються державою в умовах воєнного стану з метою подолання загроз енергетичній безпеці в галузях електроенергетики та ядерної енергетики. У межах роботи використовуються різні методи дослідження, зокрема формально-правовий аналіз нормативно-правових актів, формально-догматичний метод для виявлення змісту правового регулювання енергетичної безпеки в електроенергетичній галузі та галузі ядерної енергетики, а також системний метод для розгляду конкретних адміністративно-правових заходів у ширшому контексті енергетичної безпеки України. Визначено, що наявні загрози, зокрема, масовані ракетні обстріли та атаки безпілотників на енергетичну інфраструктуру створюють серйозні виклики для стабільності енергосистеми, що вимагає оперативного адміністративно-правового реагування. Проаналізовано ключові законодавчі зміни, прийняті для регулювання ринку електричної енергії, підтримки ринку електроенергії, підвищення ефективності використання ядерної енергії та захист критичної інфраструктури. Висвітлено роль суб’єктів господарювання, які набувають особливого адміністративно-правового статусу в умовах воєнного стану, та механізми їхньої відповідальності. Підкреслюється важливість взаємодії державних органів, суб’єктів господарювання та громадян у забезпеченні енергетичної безпеки країни, а також наголошується на ролі адміністративно-правових методів переконання та інформування населення. Автор акцентує увагу на необхідності вдосконалення механізмів управління енергетичним ринком, зокрема децентралізації енергетичної системи, лібералізації ринку електроенергії, перегляду граничних цін відповідно до європейських стандартів. Окремо розглянуто перспективи розвитку ядерної енергетики як ключового елемента енергетичної безпеки країни. Висновки статті вказують на необхідність подальшого вдосконалення адміністративно-правових заходів та стимулювання розвитку децентралізованої енергетики, що сприятиме підвищенню стійкості енергосистеми України.