Relevant bibliographies by topics / Етика

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Books
  4. Book chapters
  5. Conference papers
  6. Reports

Academic literature on the topic 'Етика'

Author: Grafiati
Published: 4 June 2021
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Етика.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Етика"

1

Печеранський, І. П. "Енергетична етика – прикладна етика чи не завжди етика?" Studies in history and philosophy of science and technology 29, no. 2 (December 5, 2020): 3–11. http://dx.doi.org/10.15421/272015.

Full text
Abstract:
У процесі з’ясування предметної специфіки енергетичної етики було доведено, що, незважаючи на тривалий період актуалізації моральних питань, пов’язаних з енергетичними рішеннями у глобальному та національному масштабах, її дослідницьке поле починає формуватися лише на початку ХХІ ст. й досі цей процес триває. Розглянуто моральні колізії, які закладено у питаннях виробництва й вжитку енергії, енергетичної безпеки, наявних ініціатив у царині енергоефективності та отримання чистої енергії з поновлюваних джерел, а також пов’язаних із розвитком енергетичної галузі як такої. Наголошено, що сьогодні не існує універсального керівництва чи посібника з енергетичної етики, як і жодного базового документа, який би об’єднав різні підходи та теми. У західній науці домінує тенденція до об’єднання концепту енергетичної етики та системи енергетичної справедливості, що не зовсім вірно з огляду на дезорганізованість енергетичної етики як сфери досліджень. Пріоритетним напрямком у межах студій з енергетичної етики залишається концептуалізація та стандартизація термінології. Аналіз дослідницького поля енергетичної етики й відсутність стандартизованого керівництва для створення етичних приписів до дій не дають підстави говорити про існування прикладної енергетичної етики як галузі. Тому для багатьох фахівців з енергетичних питань енергетична етика не є етикою по своїй суті, а для дослідників, які розглядають етичні аспекти, зазначена галузь перебуває у процесі становлення як етико-прикладне та проектно-орієнтоване знання, вибудовуючи архітектоніку та організаційно-методологічні засади.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Golofit, Joanna. "ETHICS IN ACCOUNTING." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 82 (June 26, 2019): 39. http://dx.doi.org/10.31713/ve220185.

Full text
Abstract:
Етика в бухгалтерському обліку є незамінним фактором, що регулює принципи і засади поведінки компетентних та надійних працівників. Мета статті – представити етику в бухгалтерському обліку та провести діагностику рівня професійної етики серед співробітників бухгалтерії. Для реалізації поставленої мети було проведено он-лайн опитування 25 осіб у Люблінському воєводстві. Проведене дослідження показало якими характеристиками має бути наділений хороший бухгалтер, дозволило визначити причини неетичної поведінки працівників та виявити рівень знання норм Кодексу професійної етики бухгалтерів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Сізов, В. В., Я. А. Славська, and О. А. Алфьоров. "«ПРОТЕСТАНТСЬКА ЕТИКА І ДУХ КАПІТАЛІЗМУ»: КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ ТРАДИЦІОНАЛІЗМ М. ВЕБЕРА ТА АКСІОЛОГІЯ ОСВІТИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, no. 3 (December 30, 2021): 286–305. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-286-305.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються ідеї М. Вебера, викладені в роботі «Протестантська етика і дух капіталізму» з позиції культурно-історичного традиціоналізму як чинника формування аксіології освіти. Відзначено, що роль і значення освіти у М. Вебера проявляється в трьох функціональних аспектах, що і утворює її аксіологічний характер: за програмними цілями (як засіб оволодіння професією); за духом (освіта сама по собі виступає як елемент раціоналізму, практицизму, індивідуалізму); за змістом (як відтворення цінностей). Освітній чинник у М. Вебера – це всього лише ілюстративний елемент його концепції, який є наслідком формування і функціонування «професійної етики», яка зі свого боку визначає аналогічні сенси «етики освітньої», тобто відношення людини і соціальної групи до освіти та засіб досягнення цілей професійної діяльності. Освітній компонент М. Вебера розглядається у змістовних характеристиках, реалізованих у Вебера в понятті «протестантська етика», яка сформувала «професійну етику» і «трудову етику». Протестантську етику в тій констеляції, в якій її показав Вебер, розглянуто як фактор, що формує світоглядну позицію спочатку окремих груп населення, а в подальшому – основної частини суспільства. Відзначено, що таким чином формувалося специфічне соціокультурне середовище на основі культурно-історичної традиції, яке і диверсифікувалося в середовище виховне (освітнє). Ставлення людини і суспільства до освіти, професії, праці, за М. Вебером, є результатом впливу цього середовища. Виділено, що М. Вебер будує свою систему доказів на основі культурно-історичної традиції, доводячи гіпотезу, що вплив релігійної ідеології формує соціальні відносини, пояснює еволюцію релігійного в світський світогляд. Відзначено, що концепція М. Вебера показує міцність традиції (як цінності) у свідомості західного суспільства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Хоружа, Людмила, and Марина Новак. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ У ПРОЦЕСІ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАДАЧ." Молодий вчений, no. 10 (98) (October 31, 2021): 296–98. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-61.

Full text
Abstract:
Етика – це є наука, яка вивчає мораль, суспільні норми поведінки, звичаї, а також сукупність моральних правил певної суспільної чи професійної групи. Сьогодення вимагає від педагога багато уваги до вирішення проблем, але можливості для вивчення подолання проблем не так багато як би хотілося. Педагоги дотримуються етики у будь-якій ситуації, але нажаль більшість людей у різних сферах діяльності забувають про етику спілкування, етику поведінки, а з цих двох складових і складається суспільство яке нас оточує. Ми живемо в той час коли розвивається і набуває обертів нова епоха. Це епоха комп’ютеризації. Кожна спеціальність і спеціалізація пристосовується до нових змін. Ці зміни не оминули і педагогічну діяльність. У статті розглянуто вимоги сучасного суспільства до освіти, рівня кваліфікації педагогів та якості їх професійної підготовки, оволодіння загальними і фаховими компетенціями. Серед них – етична складова діяльності педагога при розв’язанні педагогічних задач. Важливою є професійна етика і у багатофункціональній діяльності викладача вищої школи. Оскільки, завдяки рівню педагогічної підготовленості, сформованості педагогічної етики викладача відбуваються певні трансформації у культурі і свідомості студента, його соціальний та професійно-особистісний розвиток. У статті викладені результати опитування викладачів щодо удосконалення етичних норм. Опираючись на результати опитування викладачів, у статті викладено основні вимоги до викладачів, та методи розв’язання педагогічних ситуацій. Також дане дослідження проводилося ґрунтуючись на аналізі досліджень публікацій великих педагогів минулих і теперішніх часів. Опрацювавши напрацювання видатних педагогів, можна виокремити головну складову сучасних спеціалістів, а саме професійної етики. Педагог, не залежно якого рівня кваліфікації, не має права забувати про професіоналізм. А професіоналізм на сам перед складається з етики спілкування та поведінки. Педагог в першу чергу має бути взірцем не лише для тих кого він навчає, а і для всього суспільства загалом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Shramko, Yaroslav. "Основні напрямки та проблеми аналітичної метаетики." Актуальні проблеми духовності, no. 22 (November 21, 2021): 9–42. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i22.4443.

Full text
Abstract:
Для аналітичної філософії загалом типовим є метатеоретичний підхід, коли розгляду піддається не деяка предметна царина як така, а сам процес дослідження цієї царини, що здійснюється задля прояснення методології такого дослідження та розробки його загальнофілософських засад. Водночас аналітична філософія не відмовляється від власного теоретичного вивчення філософських сутностей і можливих прикладних аспектів такого вивчення. Щодо етичного знання, то тут варто розрізняти (1) розгляд конкретних людських учинків або моделей поведінки з погляду їх можливої моральної оцінки; (2) етичні системи, які визначають умови моральної оцінки поведінки та вчинків; (3) філософсько-методологічний аналіз цих систем. Як наслідок, в аналітичній моральній філософії виділяють три рівні розгляду моралі, яким відповідають три основні розділи етики (етичні дисципліни): прикладна етика, нормативна етика й метаетика. Виокремлення цих розділів етичного знання відповідає прийнятому у філософії науки розмежуванню між методологічним рівнем розгляду наукового знання та самим цим знанням, у межах якого зазвичай виділяють теоретичний і прикладний (емпіричний) рівні. Основне завдання метаетики полягає у вивченні природи моральних суджень та етичних концепцій, а також у їх всебічному обгрунтуванні. Таке обгрунтування досягається за допомогою розгляду цілого комплексу питань, які пов’язують етику з іншими розділами філософії, насамперед з онтологією, теорією пізнання, філософією мови та філософією свідомості. У межах нормативної етики розробляються конкретні етичні теорії для обгрунтування тих чи тих загальних етичних принципів, а також вирішується питання, якого роду реальність повинна підпадати під дію цих принципів. Що стосується прикладної етики, то вона займається конкретними ситуаціями, проблемами або поведінковими, як правило, суспільно значущими практиками, з погляду їх можливої моральної оцінки, і на цій основі створюються етичні рекомендації щодо їх здійснення або, навпаки, обмеження.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Москальова, Л. Ю. "Підготовка майбутніх учителів за спеціалізацією «Християнська етика»." Освітній вимір 37 (February 14, 2013): 98–101. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3284.

Full text
Abstract:
Москальова Л. Ю. Підготовка майбутніх учителів за спеціалізацією «Християнська етика». У статті розкрито компетенції в підготовці майбутніх учителів християнської етики, представлено сутність основних вимог до викладачів, які мають забезпечити навчально-виховний процес у цьому напрямі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Саварин, П. "Етика." Українське право, no. 2 (10) (1998): 31–34.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Саварин, П. "Етика." Українське право, no. 2 (10) (1998): 31–34.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Саварин, П. "Етика." Українське право, no. 2 (10) (1998): 31–34.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Gomonyuk, Olena. "Педагогічна етика у структурі професійно-педагогічної культури майбутніх фахівців соціономічних професій." Освітній простір України, no. 11 (October 16, 2017): 58–63. http://dx.doi.org/10.15330/esu.11.58-63.

Full text
Abstract:
Для кожної сфери професійної діяльності характерні свої, власні вимоги для правил і норм поведінки фахівця. Педагогічна етика, що є одним із провідних елементів педагогічної культури, регулює поведінку педагога та вимагає від нього відповідального ставлення до виконання свої обов’язків. У структуру педагогічної етики входять моральна свідомість, моральні відносини та моральна діяльність. У статті розкривається значення педагогічної етики як складової професійно-педагогічної культури майбутніх фахівців соціономічної сфери.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Етика"

1

Опанасюк, Валентина Володимирівна, Валентина Владимировна Опанасюк, Valentyna Volodymyrivna Opanasiuk, and Т. В. Бондар. "Етика бізнесу." Thesis, Видавництво СумДУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/22384.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Косенко, Юлія Вікторівна, Юлия Викторовна Косенко, Yuliia Viktorivna Kosenko, and А. В. Гавриленко. "Етика ділового спілкування." Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12930.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Sigov, Oleksiy. "Етика свідчення : герменевтичний підхід." Thesis, Lyon, 2019. http://www.theses.fr/2019LYSE3018.

Full text
Abstract:
Cette thèse tente de décrire les éléments clés du phénomène du témoignage, les éléments qui en font une partie inhérente de la culture occidentale contemporaine. Elle tente également de déterminer dans quelle mesure l'attention portée à ces éléments peut contribuer à la formation d’une nouvelle éthique de la mémoire dans une société post-soviétique, en Ukraine en particulier.La recherche est centrée sur la triade témoin (l’agent) – récit (l’objet) – auditeur (le destinataire). L’interconnexion de ces trois phénomènes clés du témoignage révèle une différence structural selon le type de discours: historique, juridique, littéraire, religieux, philosophique ou médiatique. Il y a néanmoins une caractéristique fondamentale qui est présente dans tous ces discours mentionnés: il s’agit de l’événementialité du témoignage, de ce qui ne permet pas de le réduire à un fait.En commençant par la reconnaissance de sa nature événementielle, on essaye de montrer comment une analyse herméneutique du phénomène du témoignage aide à créer des «lunettes» qui pourraient sensibiliser un citoyen européen (notamment un ukrainien) contemporain à reconnaitre l’importance de l’histoire orale (oral history) dans sa vie quotidienne, ainsi que dans sa perception des événements du passé (en particulier des catastrophes du XXe siècle qui on eu lieu en Ukraine). En d'autres termes, on cherche à décrire comment une rencontre avec le témoin permet de redécouvrir la question de l’identité.Dans notre analyse, on établi une distinction entre le témoignage sur un événement et le témoignage en tant qu'événement. On définit des critères de présence et d’influence du témoignage dans la culture et on traite la question de l’objectivité du témoignage. Ainsi on distingue trois domaines de recherche. Le premier domaine peut être qualifié en tant généalogique: il s’agit d’une analyse de l’évolution de l’idée du témoignage dans la culture occidentale. Le deuxième domaine est de l’ordre phénoménologique: c’est une analyse de la théorie du sujet par le biais de l’attestation (la notion d’attestation permet d’articuler le lien entre la dimension transcendantale du témoignage et sa dimension empirique). Le troisième domaine est pratique: il s’agit de considérer le témoignage en tant qu’un événement qui a un grand potentiel éthique (le témoignage étant un facteur clé pour la recherche d’une compréhension mutuelle)
This thesis is an attempt to outline key elements of the phenomenon of testimony, i.e. the elements that make testimony an inherent part of the contemporary Western culture. It also attempts to consider how attention to those elements may contribute to the forming of the new ethics of memory in the post-Soviet society, and in Ukraine in particular. In the center of this research is the triad of a witness (the agent of witnessing) – a narrative (the object of witnessing) – and a listener (the recipient). The interconnection between those three key phenomena of testimony reveals its relevance differently depending on the type of the discourse: historic, juridical, literary, religious, philosophic, or media. At the same time, there is one fundamental quality that reveals itself in any of the above mentioned discourses: it is the eventuality of witnessing, i.e. something that does not allow one to reduce it to mere facts. Departing from the recognition of its eventual nature, we strive to define in what way the hermeneutical analysis of the phenomenon of witnessing helps to construct “glasses” that could make a contemporary citizen of Ukraine sensitive to the presence of oral history in his/her everyday life, as well as in his/her perception of events of the past (in particular, of the catastrophic events of the 20th century). In other words, we aim to find out how an encounter with witnessing allows to raise anew the question of his/her own identity.In the analysis of witnessing we suggest making a distinction between witnessing about an event and witnessing as an event. We investigate how one can define criteria for the presence and the influence of witnessing in culture, and how one can speak about the objectivity of witnessing. According to those questions, we single out three fields of research. The first field can be designated as a genealogical one – it is the analysis of the evolution of the idea of witnessing in Western culture. The second field is phenomenological – it is the analysis of the theory of the subject through the notion of attestation (the notion of attestation allows one to articulate the connection of the transcendental dimension of witnessing with the empirical dimension). The third field is practical – it is the consideration of witnessing as an event which has a big ethical potential (witnessing as a key factor for the search of mutual understanding). Such an attention to the eventual dimension of witnessing lets one outline a constructive response to the challenge of its delegitimizing in the situation when culture of suspicion dominates. While on the informative level we observe transformation of conditions defining the existence of a testimony, on the eventual level witnessing demonstrates its ability to diagnose and articulate important trends of life of the contemporary society (growing attention to microhistory, rethinking of the role of commemorational practices, a search for ways of mutual understanding and reconciliation, the comprehension of the post-Soviet situation)
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Бондаренко, Світлана Михайлівна, and Дмитро Русланович Гончаренко. "Етика поведінки державного службовця." Thesis, ДРІДУ НАДУ, 2020. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/15943.

Full text
Abstract:
На сьогоднішній день суспільство висуває до моральності та етичності державних службовців жорсткі вимоги. Поширеною практикою є введення в дію в державних органах та органах місцевого самоврядування кодексів етики державного службовця. Державні службовці у своїй професійній діяльності повинні сприяти забезпеченню кредиту довіри громадян до державних органів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Фастунова, Л. С., and С. А. Романчук. "Етика реклами в сучасному маркетингу." Thesis, КНУТД, 2016. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/4066.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Баранова, Світлана Володимирівна, Светлана Владимировна Баранова, Svitlana Volodymyrivna Baranova, and О. Лековкіна. "Етика та естетика мовленнєвого спілкування." Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12971.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Яровець, А. І., and С. О. Краснощок. "Етика та деонтологія в хірургії." Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32618.

Full text
Abstract:
В епоху, коли все дедалі більше посилюється технократизація медицини, загострюється боротьба за економічну доцільність діяльності лікаря, питання біоетики та деонтології набувають все більшої актуальності. Безумовно, не викликає сумніву той факт, що обличчя сучасного лікаря визначається не тільки технічним боком його діяльності, але й поведінкою біля ліжка хворого, манерою спілкування, ефективністю його взаємодії з пацієнтами, їхніми родичами, своїми колегами, а також молодшим медичним персоналом. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32618
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Овчаренко, Катерина Федорівна. "Християнська етика як предмет релігієзнавчого дослідження." Diss. of Candidate of Philosophical Sciences, М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2013.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Рихліцька, О. Д. "Екологічна етика: традиції і сучасні тенденції." Diss. of Candidate of Philosophical Sciences, КНУТШ, 2004.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Безарова, Галина Іванівна. "Християнська етика та проблеми формування моральності." Thesis, Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Полтава, 2012. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/1562.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Етика"

1

Фіолевський, Д. П. Юридична етика. Київ: Алерта, 2011.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Васянович, Г. П. Педагогічна етика. Київ: Академвидав, 2011.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Ліщинська-Милян, О. І. Прикладна етика. Львів: Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2010.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Гах, Й. Етика ділового спілкування. Київ: Центр навчальної літератури, 2005.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Гах, Й. Етика ділового спілкування. Київ: Центр навчальної літератури, 2005.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Гах, Й. Етика ділового спілкування. Київ: Центр навчальної літератури, 2005.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Корню, Д. Етика засобів масової інформації. Київ: К.І.С., 2004.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Левківський, Б. К. Юридична етика та деонтологія. Київ: [Юсип"юк В.Д.], 2009.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Єрмоленко, А. М. Соціальна етика та екологія. Київ: Лібра, 2010.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Корню, Д. Етика засобів масової інформації. Київ: К.І.С., 2004.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Book chapters on the topic "Етика"

1

Прњат, Александар. "Етика аутентичности и секуларизација." In Транскултуралност и библиотеке. 2 / 16. Међународна научна конференција MELISSA, Београд, 29. септембар - 1. октобар 2017., 217–24. Београд: Филолошки факултет, Универзитет у Београду, 2017. http://dx.doi.org/10.18485/melissa.2017.16.2.ch13.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Сук, Олена, Ольга Холодова, and Тетяна Ярмак. "АКАДЕМІЧНА ЕТИКА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА ЦІННІСТЬ ОСВІТИ." In Theoretical foundations of pedagogy and education, 446–52. International Science Group, 2021. http://dx.doi.org/10.46299/isg.2021.mono.ped.iii.4.11.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Етика"

1

Козловська, Христина. "ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА." In SCIENTIFIC PRACTICE: MODERN AND CLASSICAL RESEARCH METHODS, chair Лілія Квак. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-15.10.2021.20.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Корчак, Н. М. "Етика державного службовця: антикорупційні вимоги." In BEST PRACTICES OF PUBLIC ADMINISTRATION: INTERNATIONAL EXPERIENCE. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-121-3-18.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Севрук, І. І., Ю. В. Соколовська, and Н. Ю. Чупринова. "«Етика збройної боротьби» в системі компетентностей офіцера в сучасній Україні." In CURRENT TRENDS AND FACTORS OF THE DEVELOPMENT OF PEDAGOGICAL AND PSYCHOLOGICAL SCIENCES IN UKRAINE AND EU COUNTRIES. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-80-8-2.26.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Галустян, Кирилл. "А.Ф. КОНІ ЯК ОДИН З ОСНОВОПОЛОЖНИКІВ ЮРИДИЧНОЇ ЕТИКИ." In LES TENDANCES ACTUELLES DE LA MONDIALISATION DE LA SCIENCE MONDIALE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/03.04.2020.v3.17.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Васиньова, Надія. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ УКРАЇНИ." In PUBLIC COMMUNICATION IN SCIENCE: PHILOSOPHICAL, CULTURAL, POLITICAL, ECONOMIC AND IT CONTEXT. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/15.05.2020.v2.13.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Femić, Radoje. "Тоталитаристичка дехуманизација породичне етике у драми „Огњиште” Жарка Команина." In Србистика данас. Faculty of Philology, University of Banja Luka, 2019. http://dx.doi.org/10.21618/srb1904089f.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Зайченко, Н. І. "Про деякі категорії християнської етики в іспанській педагогіці на межі ХІХ – ХХ століть." In PEDAGOGY AND PSYCHOLOGY IN THE MODERN WORLD: INTERACTION VECTORS. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-078-0-16.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Етика"

1

Inman, Kris. Враќање кон основите во: истражувањето на насилниот екстремизам. RESOLVE Network, November 2021. http://dx.doi.org/10.37805/rve2021.5.

Full text
Abstract:
Во ова поглавје се разгледуваат основите на истражувањето, од формулирањето на истражувачкото прашање до истражувачката етика, која лесно може да се превиди во примените истражувања што се спроведуваат за да се разбере борбата против насилниот екстремизам (CVE). Во поглавјето се даваат примери на добри и лоши истражувачки практики, како и на практични начини за унапредување на проектите за истражување преку враќање кон основните принципи за квалитативно и квантитативно собирање и анализа на податоци. Иако поглавјето може да послужи како практичен водич за добар проект за истражување, тоа ги надминува основните практични детали на истражувањето и разгледува зошто се важни овие најдобри истражувачки практики за креаторите на политиките и за унапредување на нашите знаења за борбата против насилниот екстремизам.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Явір, В. В., and Н. Г. Каневська. Формування основ етики мовлення у І класі. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5396.

Full text
Abstract:
Стаття є спробою допомогти педагогу методичними порадами, добором лінгводидактичного матеріалу і творчих вправ; визначити систему роботи для їх найоптимальнішої реалізації за вимогами програми. Проаналізовано особливості навчання школярів одного з найнеобхідніших елементів культури — мовного етикету.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Балута, Галина Анатоліївна. До проблеми феноменологічного обґрунтування соціальних змістів професійної етики. Львівський національний університет імені Івана Франка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3712.

Full text
Abstract:
На засадах феноменологічного підходу та принципів сучасного етичного дискурсу здійснюється спроба перегляду низки визначень професійної етики в контексті актуальних проблем соціальної етики і подається його оновлений інваріант.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Мельник, Н. Г. Соціально-побутова пісенність заробітчанської тематики: етико-естетичні модуси. Криворізький державний педагогічний університет, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1568.

Full text
Abstract:
У статті досліджується проблема відображення етико-естетичних принципів народу в соціально-побутовій пісенності заробітчанської тематики. Суспільно-побутова (станова) пісня конденсує в собі народні оцінки суспільних явищ та репрезентує систематизоване, узагальнене сприйняття представників різних соціальних груп . Акцентовано на синкретичному поєднанні етичного та естетичного в фольклорному тексті та філософсько-психологічному характері заробітчанського фольклору. У бурлацькій та сирітсько-наймитській пісні якнайкраще репрезентовані народні уявлення про залежність долі людини від її соціальної та економічної приналежності, специфічно потрактовано категорію свободи. Осмислення ролі та поведінки цих соціальних типів підпорядковане побутуванням у народі традиційних уявлень про активність, значимість особистості, сформованих в козацькому середовищі. Тип козака як ідеального чоловіка, що вирішує глобальні суспільні завдання, відповідального за долю країни, диктує народні оцінки, зумовлені високими вимогами щодо діяльності особистості. Емігрантська пісенність – одна з найцікавіших гілок заробітчанського фольклору, оскільки відображає світогляд особистості, яка перебуває в соціальних та етнографічних умовах, відмінних від усталених, унормованих. Емігрантська пісня утверджує народне переконання в тому, що людина, позбавлена рідного мікрокосму, стає національно та морально дезорієнтованою, загубленою, втрачає ознаки своєї духовної сутності. Вміння цінувати рідне, традиційне набирає в емігрантській пісенності моральної валідності, в той час як бажання залишити рідну домівку, навіть із причин цілком вмотивованих, викликає в народному середовищі негативну оцінку. Образ батьківщини набуває рис ідеалізації, чужина часто осмислюється через концепт «неволя». Побутові деталі, рідні краєвиди, усталені, унормовані традиційні стосунки між людьми набувають особливого значення, стають естетичною потребою емігранта. Роздуми про важливість забезпечення духовних та матеріальних потреб особистості в мовах рідної країни, необхідність суспільної активності у власній державі – провідні в емігрантській пісенності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Онікієнко, І. М. С. Жадан - виразник національної ідеї в епоху другого модерну. Аксіома, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1491.

Full text
Abstract:
У статті висвітлюється творчість С. Жадана як одного з яскравих представників української літератури епохи Другого модерну, яку маркують потреба створення нових принципів і правил міжнародного порядку, вироблення етики глобальної відповідальності та відродження національної ідеї, підкріпленої основними християнськими цінностями. Представлено художню специфіку відображення у поетичній збірці «Життя Марії» образів гібридної війни на Сході України та мирного населення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Етика' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses Books
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography