Relevant bibliographies by topics / Етика / Journal articles
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Етика.

Journal articles on the topic 'Етика'

Author: Grafiati
Published: 4 June 2021
Last updated: 13 June 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Етика.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Печеранський, І. П. "Енергетична етика – прикладна етика чи не завжди етика?" Studies in history and philosophy of science and technology 29, № 2 (2020): 3–11. http://dx.doi.org/10.15421/272015.

Full text
Abstract:
У процесі з’ясування предметної специфіки енергетичної етики було доведено, що, незважаючи на тривалий період актуалізації моральних питань, пов’язаних з енергетичними рішеннями у глобальному та національному масштабах, її дослідницьке поле починає формуватися лише на початку ХХІ ст. й досі цей процес триває. Розглянуто моральні колізії, які закладено у питаннях виробництва й вжитку енергії, енергетичної безпеки, наявних ініціатив у царині енергоефективності та отримання чистої енергії з поновлюваних джерел, а також пов’язаних із розвитком енергетичної галузі як такої. Наголошено, що сьогодні не існує універсального керівництва чи посібника з енергетичної етики, як і жодного базового документа, який би об’єднав різні підходи та теми. У західній науці домінує тенденція до об’єднання концепту енергетичної етики та системи енергетичної справедливості, що не зовсім вірно з огляду на дезорганізованість енергетичної етики як сфери досліджень. Пріоритетним напрямком у межах студій з енергетичної етики залишається концептуалізація та стандартизація термінології. Аналіз дослідницького поля енергетичної етики й відсутність стандартизованого керівництва для створення етичних приписів до дій не дають підстави говорити про існування прикладної енергетичної етики як галузі. Тому для багатьох фахівців з енергетичних питань енергетична етика не є етикою по своїй суті, а для дослідників, які розглядають етичні аспекти, зазначена галузь перебуває у процесі становлення як етико-прикладне та проектно-орієнтоване знання, вибудовуючи архітектоніку та організаційно-методологічні засади.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Golofit, Joanna. "ETHICS IN ACCOUNTING." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 82 (2019): 39. http://dx.doi.org/10.31713/ve220185.

Full text
Abstract:
Етика в бухгалтерському обліку є незамінним фактором, що регулює принципи і засади поведінки компетентних та надійних працівників. Мета статті – представити етику в бухгалтерському обліку та провести діагностику рівня професійної етики серед співробітників бухгалтерії. Для реалізації поставленої мети було проведено он-лайн опитування 25 осіб у Люблінському воєводстві. Проведене дослідження показало якими характеристиками має бути наділений хороший бухгалтер, дозволило визначити причини неетичної поведінки працівників та виявити рівень знання норм Кодексу професійної етики бухгалтерів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Сізов, В. В., Я. А. Славська та О. А. Алфьоров. "«ПРОТЕСТАНТСЬКА ЕТИКА І ДУХ КАПІТАЛІЗМУ»: КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ ТРАДИЦІОНАЛІЗМ М. ВЕБЕРА ТА АКСІОЛОГІЯ ОСВІТИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, № 3 (2021): 286–305. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-286-305.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються ідеї М. Вебера, викладені в роботі «Протестантська етика і дух капіталізму» з позиції культурно-історичного традиціоналізму як чинника формування аксіології освіти. Відзначено, що роль і значення освіти у М. Вебера проявляється в трьох функціональних аспектах, що і утворює її аксіологічний характер: за програмними цілями (як засіб оволодіння професією); за духом (освіта сама по собі виступає як елемент раціоналізму, практицизму, індивідуалізму); за змістом (як відтворення цінностей). Освітній чинник у М. Вебера – це всього лише ілюстративний елемент його концепції, який є наслідком формування і функціонування «професійної етики», яка зі свого боку визначає аналогічні сенси «етики освітньої», тобто відношення людини і соціальної групи до освіти та засіб досягнення цілей професійної діяльності. Освітній компонент М. Вебера розглядається у змістовних характеристиках, реалізованих у Вебера в понятті «протестантська етика», яка сформувала «професійну етику» і «трудову етику». Протестантську етику в тій констеляції, в якій її показав Вебер, розглянуто як фактор, що формує світоглядну позицію спочатку окремих груп населення, а в подальшому – основної частини суспільства. Відзначено, що таким чином формувалося специфічне соціокультурне середовище на основі культурно-історичної традиції, яке і диверсифікувалося в середовище виховне (освітнє). Ставлення людини і суспільства до освіти, професії, праці, за М. Вебером, є результатом впливу цього середовища. Виділено, що М. Вебер будує свою систему доказів на основі культурно-історичної традиції, доводячи гіпотезу, що вплив релігійної ідеології формує соціальні відносини, пояснює еволюцію релігійного в світський світогляд. Відзначено, що концепція М. Вебера показує міцність традиції (як цінності) у свідомості західного суспільства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Хоружа, Людмила, та Марина Новак. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ У ПРОЦЕСІ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАДАЧ". Молодий вчений, № 10 (98) (31 жовтня 2021): 296–98. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-61.

Full text
Abstract:
Етика – це є наука, яка вивчає мораль, суспільні норми поведінки, звичаї, а також сукупність моральних правил певної суспільної чи професійної групи. Сьогодення вимагає від педагога багато уваги до вирішення проблем, але можливості для вивчення подолання проблем не так багато як би хотілося. Педагоги дотримуються етики у будь-якій ситуації, але нажаль більшість людей у різних сферах діяльності забувають про етику спілкування, етику поведінки, а з цих двох складових і складається суспільство яке нас оточує. Ми живемо в той час коли розвивається і набуває обертів нова епоха. Це епоха комп’ютеризації. Кожна спеціальність і спеціалізація пристосовується до нових змін. Ці зміни не оминули і педагогічну діяльність. У статті розглянуто вимоги сучасного суспільства до освіти, рівня кваліфікації педагогів та якості їх професійної підготовки, оволодіння загальними і фаховими компетенціями. Серед них – етична складова діяльності педагога при розв’язанні педагогічних задач. Важливою є професійна етика і у багатофункціональній діяльності викладача вищої школи. Оскільки, завдяки рівню педагогічної підготовленості, сформованості педагогічної етики викладача відбуваються певні трансформації у культурі і свідомості студента, його соціальний та професійно-особистісний розвиток. У статті викладені результати опитування викладачів щодо удосконалення етичних норм. Опираючись на результати опитування викладачів, у статті викладено основні вимоги до викладачів, та методи розв’язання педагогічних ситуацій. Також дане дослідження проводилося ґрунтуючись на аналізі досліджень публікацій великих педагогів минулих і теперішніх часів. Опрацювавши напрацювання видатних педагогів, можна виокремити головну складову сучасних спеціалістів, а саме професійної етики. Педагог, не залежно якого рівня кваліфікації, не має права забувати про професіоналізм. А професіоналізм на сам перед складається з етики спілкування та поведінки. Педагог в першу чергу має бути взірцем не лише для тих кого він навчає, а і для всього суспільства загалом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Shramko, Yaroslav. "Основні напрямки та проблеми аналітичної метаетики". Актуальні проблеми духовності, № 22 (21 листопада 2021): 9–42. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i22.4443.

Full text
Abstract:
Для аналітичної філософії загалом типовим є метатеоретичний підхід, коли розгляду піддається не деяка предметна царина як така, а сам процес дослідження цієї царини, що здійснюється задля прояснення методології такого дослідження та розробки його загальнофілософських засад. Водночас аналітична філософія не відмовляється від власного теоретичного вивчення філософських сутностей і можливих прикладних аспектів такого вивчення. Щодо етичного знання, то тут варто розрізняти (1) розгляд конкретних людських учинків або моделей поведінки з погляду їх можливої моральної оцінки; (2) етичні системи, які визначають умови моральної оцінки поведінки та вчинків; (3) філософсько-методологічний аналіз цих систем. Як наслідок, в аналітичній моральній філософії виділяють три рівні розгляду моралі, яким відповідають три основні розділи етики (етичні дисципліни): прикладна етика, нормативна етика й метаетика. Виокремлення цих розділів етичного знання відповідає прийнятому у філософії науки розмежуванню між методологічним рівнем розгляду наукового знання та самим цим знанням, у межах якого зазвичай виділяють теоретичний і прикладний (емпіричний) рівні. Основне завдання метаетики полягає у вивченні природи моральних суджень та етичних концепцій, а також у їх всебічному обгрунтуванні. Таке обгрунтування досягається за допомогою розгляду цілого комплексу питань, які пов’язують етику з іншими розділами філософії, насамперед з онтологією, теорією пізнання, філософією мови та філософією свідомості. У межах нормативної етики розробляються конкретні етичні теорії для обгрунтування тих чи тих загальних етичних принципів, а також вирішується питання, якого роду реальність повинна підпадати під дію цих принципів. Що стосується прикладної етики, то вона займається конкретними ситуаціями, проблемами або поведінковими, як правило, суспільно значущими практиками, з погляду їх можливої моральної оцінки, і на цій основі створюються етичні рекомендації щодо їх здійснення або, навпаки, обмеження.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Москальова, Л. Ю. "Підготовка майбутніх учителів за спеціалізацією «Християнська етика»". Освітній вимір 37 (14 лютого 2013): 98–101. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3284.

Full text
Abstract:
Москальова Л. Ю. Підготовка майбутніх учителів за спеціалізацією «Християнська етика». У статті розкрито компетенції в підготовці майбутніх учителів християнської етики, представлено сутність основних вимог до викладачів, які мають забезпечити навчально-виховний процес у цьому напрямі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Саварин, П. "Етика". Українське право, № 2 (10) (1998): 31–34.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Саварин, П. "Етика". Українське право, № 2 (10) (1998): 31–34.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Саварин, П. "Етика". Українське право, № 2 (10) (1998): 31–34.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Gomonyuk, Olena. "Педагогічна етика у структурі професійно-педагогічної культури майбутніх фахівців соціономічних професій". Освітній простір України, № 11 (16 жовтня 2017): 58–63. http://dx.doi.org/10.15330/esu.11.58-63.

Full text
Abstract:
Для кожної сфери професійної діяльності характерні свої, власні вимоги для правил і норм поведінки фахівця. Педагогічна етика, що є одним із провідних елементів педагогічної культури, регулює поведінку педагога та вимагає від нього відповідального ставлення до виконання свої обов’язків. У структуру педагогічної етики входять моральна свідомість, моральні відносини та моральна діяльність. У статті розкривається значення педагогічної етики як складової професійно-педагогічної культури майбутніх фахівців соціономічної сфери.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Datsenko, Viktoriia Stanislavivna. "ДЕОНТОЛОГІЯ І ЕТИКА ЦІННОСТЕЙ В ЕТИЧНІЙ КОНЦЕПЦІЇ Б.О. КІСТЯКІВСЬКОГО". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 13, № 1 (2021): 12–21. http://dx.doi.org/10.15421/352102.

Full text
Abstract:
У статті розглядається проблема співвідношення двох етичних парадигм, репрезентованих етикою Канта і етикою неокантіанства, у творчості українського філософа початку ХХ ст. Б.О.Кістяківського. Показано, що українській філософ у своїй концепції намагається поєднати принципи етичної деонтології і етики цінностей. Це призводить до певного відходу від послідовного раціоналізму, автономії, формальності й універсальності моралі, характерних для етики Канта. Робиться висновок, що етика Б.О.Кістяківського ґрунтується на цінностях, насамперед, на цінності людської особистості, але розгортається як система етичних норм, що утворюють незалежну від природної необхідності сферу належного.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Роганов, М. Л., та М. М. Роганов. "МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, № 2 (2020): 169–78. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-169-178.

Full text
Abstract:
В статті розглядаються питання морально-етичних аспектів інформаційно-комунікаційних технологій в діяльності вчителя інформатики; наголошується, що сучасний учитель повинен не лише давати знання, а й формувати цінності, світогляд молодого покоління. Знання інформаційної безпеки, уміння ефективно використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій у житті і професійній діяльності мають стати для учнів, студентів – майбутнього нашої держави – засобом формування нового типу мислення й природним ефективним інструментом освітньо-пізнавальної, творчої, самостійної діяльності. Для формування технологічно обізнаної, культурно-розвиненої особистості запропоновано спецкурс «Морально-етичні аспекти інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності вчителя інформатики», представлений такими змістовими модулями, як «Соціальні та етичні питання інформаційно-комунікаційних технологій» та «Морально-етичні норми комп’ютерної етики» з відповідними темами, які розкривають особливості комп'ютерної етики, конфіденційність персональної інформації в базах даних; етичні проблеми і норми при формуванні інформаційного суспільства, зокрема віртуальна (інформаційна) етика, етика міжособистісного спілкування в інформаційному просторі. Все це забезпечує розуміння вчителями інформатики соціальних аспектів розробки інформаційних технологій, урахування можливих негативних наслідків і реальних цінностей, також знання етичних кодексів в сфері інформаційних технологій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Сєрих, Олена Василівна. "ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ: ПОНЯТТЯ, ОСОБЛИВОСТІ". New Ukrainian Law, № 4 (1 жовтня 2021): 104–11. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.4.16.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено дослідженню понять, особливостей професійної етики державних службовців. Державна служба як специфічний вид публічної служби має особливості етичних норм, яких мають дотримуватися державні службовці під час виконання своїх професійних обов’язків. Відсутність єдиного підходу щодо доктринального визначення поняття «професій- на етика державного службовця» також зумовлює актуальність дослідження. Проаналізовані різні визначення поняття професійної етики державних службовців. Професійна мораль дер- жавних службовців – це особливості моральної свідомості, поведінки державних службовців, взаємовідносин з іншими особами, які зумовлені державно-службовою діяльністю. Акцентується увага на тому, що визначення морально-етичних засад поведінки державних службовців неможливо без урахування особливостей державної служби та місця державного службовця в суспільній діяльності. Державні службовці мають особливе суспільне призна- чення, цілі, завдання, які зумовлені особливостями їхньої професійної діяльності. З’ясовано, що існують особливості діяльності державних службовців у залежності від їх видів. Відповід- но до видових і родових класифікацій виділяються етичні стандарти поведінки залежно від галузі проходження державної служби. Зроблено висновок, що державні службовці в професійній діяльності потенційно мають конфлікти, складні ситуації, корупційні ризики, що вимагає наявності не лише професійних (ділових), психологічних якостей, освітнього рівня, а й моральних якостей. Під час виконан- ня своїх посадових обов’язків державні службовці мають усвідомлювати, що вони зобов’я- зані вірно служити народові України й гідно нести звання державного службовця. Запропоновано під професійною етикою державних службовців розуміти систему мораль- них і правових вимог, принципів, яких повинні дотримуватися державні службовці під час виконання завдань і функцій держави на професійній основі. Професійна етика окремих груп державних службовців відображує видові та родові особливості державної служби, що має бути враховано у відповідних нормативно закріплених правилах етичної поведінки дер- жавного службовця та під час розроблення теоретичних положень етики професійних груп державних службовців.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Strelkova, Anastasija. "Етика та онтологiя людського буття у буддизмi". Актуальні проблеми духовності, № 13 (27 лютого 2017): 256–64. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i13.1822.

Full text
Abstract:
У статтi висвiтлено глибиннi фiлософськi принципи, якi лежать в основi механiзму формування буддiйської етики. Показано, що погляд на етику в буддизмi глибоко вкорiнений в уявлення про iстинну природу буття. Це пов’язано зi специфiчним, онтологiчним тлумаченням поняття страждання в буддизмi, єдино можливим способом подолання якого є реалiзацiя фiлософiї «порожнечi» або «не-я».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

О. В. Сплавська, В. М. Панькевич,. "ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ СУДОВОГО ЕКСПЕРТА". Криміналістичний вісник 30, № 2 (2018): 7–14. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2018-30-2-7.

Full text
Abstract:
З’ясовано правову природу професійної етики судового експерта, яка окреслюється поняттям професійного обов’язку, що має ґрунтуватися на моральних нормах поведінки під час виконання службових обов’язків та професійній честі, відбиваючи моральні норми, спрямовані на реалізацію загальних засад судово-експертної діяльності. Окреслено нормативно-правову регламентацію професійної етики судового експерта. Доведено необхідність ухвалення нормативного акта, що регулює питання дотримання професійної етики в судовій експертизі та механізм застосування юридичної відповідальності за її порушення. Внесено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України у сфері судової експертизи, що передбачають започаткування Етичного кодексу судового експерта, а також створення Палати (Асоціації) судових експертів, компетенцію якої становитимуть питання ефективного та оперативного реагування на порушення норм професійної етики суб’єктів проведення експертизи. Ключові слова: етика; етичний кодекс; судовий експерт; юридична відповідальність.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Naumenko, V. "Етичний зміст концепції символічного інтеракціонізму Дж.Г. Міда". Multiversum. Philosophical almanac, № 7-8 (18 травня 2018): 138–48. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.7-8.14.

Full text
Abstract:
У статті досліджуються оригінальні морально-етичні сюжети символічного інтеракціонізму, які зазвичай перебувають у тіні соціальної психології Міда та потребують висвітлення. Головна особливість Мідової етики полягає в тому, що ця етика є інтегральною частиною соціальної теорії у зв’язку з тезою про відповідність морального і соціального порядку. Автор аналізує проблематику нормативної етики, в царині якої ним здійснено спробу розв’язати суперечність між формальним і матеріальним визначенням моралі на основі прагматичного тлумачення цілі. Окреслюється перехід Міда до метаетичного дослідження природи і механізму обґрунтування етичних суджень, зокрема щодо конфліктних цінностей і цілей, які виникають у соціальному житті.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Опришко, Т. С. "Етика наукових публікацій". Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія, № 3 (2017): 50–57.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Вертій, О. "Етика Григорія Нудьги". Дзвін, № 5 (871) (2017): 143–54.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Вертій, О. "Етика Григорія Нудьги". Народознавчі зошити. Серія філологічна, № 3 (117), травень - червень (2014): 481–90.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Опришко, Т. С. "Етика наукових публікацій". Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія, № 3 (2017): 50–57.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Вертій, О. "Етика Григорія Нудьги". Дзвін, № 5 (871) (2017): 143–54.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Опришко, Т. С. "Етика наукових публікацій". Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія, № 3 (2017): 50–57.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Вертій, О. "Етика Григорія Нудьги". Дзвін, № 5 (871) (2017): 143–54.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Нужна О.А. "ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ТА ЇЇ МІСЦЕ У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ З ОБЛІКУ І ОПОДАТКУВАННЯ". Економічний форум 2, № 2 (2021): 142–46. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-18.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто актуальні питання щодо ролі та значення професійної етики у забезпеченні професійної компетентності при підготовці фахівців з обліку і оподаткування першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Мета дослідження – визначити місце професійної етики у підготовці бакалаврів з обліку і оподаткування у закладах вищої освіти та з’ясувати точку зору на значення етичних аспектів у професійній діяльності не лише кваліфікованих фахівців та науковців, а й майбутніх фахівців з обліку і оподаткування. Проведене опитування студентів-бакалаврів – випускників 2020 року спеціальності 071 Облік і оподаткування Луцького національного технічного університету з метою визначення рівня обізнаності в питаннях професійної етики та розуміння фундаментальних принципів. На основі аналізу їх відповідей на питання анкети виявлено володіння знаннями щодо етики загалом, набутими при вивченні дисциплін загальної підготовки, і розуміння окремих етичних аспектів професійної діяльності, сформованого при вивченні дисциплін професійної підготовки, де розглядались практичні ситуації та їх вирішення з урахуванням дотримання норм професійної етики. З’ясовано, що майбутні фахівці з обліку і оподаткування усвідомлюють важливість етичної поведінки у професійній діяльності. Обґрунтовано, що необхідні системні знання щодо професійної етики та фундаментальних принципів відповідно до Кодексу етики професійного бухгалтера майбутні фахівці з обліку і оподаткування зможуть отримати при вивченні такої дисципліни, як «Професійна етика». Це дасть можливість забезпечити формування необхідних загальних і професійних компетентностей відповідно до стандарту вищої освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Popova, Oksana. "Етика відповідальності та самоактуалізація у спорті як обов’язкова умова інституціонального розвитку". Multiversum. Philosophical almanac 2, № 2 (2020): 57–75. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.2.2.05.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються процеси самоактуалізації особистості у сфері фізичного виховання і спорту, формування принципів етики відповідальності у спортивному процесі, виокремлюються первинні та вторинні соціальні цінності у сфері фізичної культури і спорту. Відзначається, що у життєвому світі спортсмена, насамперед під час спортивних змагань, відбувається розвиток цінностей і принципів олімпізму та справедливої гри та процес формотворення етики нових сучасних норм комунікації. Наголошується, що у спорті, як ніде інше, особистісний фактор постає на першому плані, саме у спортивному процесі відбувається особливе сприйняття індивідом моральних установ, творення самовідповідальності окремо взятої спортивної особистості, яка, втілюючись у соціопростір, створює основу для можливості самоактуалізації інших особистостей. Стверджується, що етика комунікативного дискурсу у сфері спорту твориться шляхом поєднання індивідуальних етичних властивостей окремих спортсменів, зливаючи їх у єдиний потік особистих самоактуалізацій на засадах етики відповідальності. Спорт як надінституція створює нові форми та феномени спортивного життєсвіту, що впливають і поширюються на все суспільство, збагачуючи його глобальний Життєсвіт та формуючи новий горизонт цілей. Аксіологія майбутнього стає гарантією збереження та вдосконалення системи, її структурної цілісності. Спортивний життєсвіт взаємодіє з життєсвітом універсальним, створюючи в єднанні органічні способи комунікаційного розвитку, нову цілісність, яка прямує до відкритих форм соціальної комунікації, сприяючи створенню нових можливостей саморозвитку соціальної системи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Городенко, Л. М. "Етика в мережевих комунікаціях". Наукові записки Інституту журналістики 42, січень - березень (2011): 38–41.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Логвин, Г. "Етика реставратора і науковця". Пам"ятки України: історія та культура, № 4 (2001): 17–23.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Логвин, Г. "Етика реставратора і науковця". Пам"ятки України: історія та культура, № 4 (2001): 17–23.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Приступенко, Т. О. "Журналістська етика і вибори". Наукові записки Інституту журналістики 9 (2002): 82–92.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Шерстюк, В. М. "Професійна етика судового експерта". Бюлетень Міністерства юстиції України, № 4/5 (90/91) (2009): 137–44.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Логвин, Г. "Етика реставратора і науковця". Пам"ятки України: історія та культура, № 4 (2001): 17–23.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Городенко, Л. М. "Етика в мережевих комунікаціях". Наукові записки Інституту журналістики 42, січень - березень (2011): 38–41.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Приступенко, Т. О. "Журналістська етика і вибори". Наукові записки Інституту журналістики 9 (2002): 82–92.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Приступенко, Т. О. "Журналістська етика і вибори". Наукові записки Інституту журналістики 9 (2002): 82–92.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Krasnovа, Nataliia. "Pedagogical Ethics as a Component of Professional Ethics of a Specialist in Social Work." Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University 1, no. 1 (339) (2021): 177–90. http://dx.doi.org/10.12958/2227-2844-2021-1(339)-1-177-190.

Full text
Abstract:
This article characterizes professional ethics as a set of moral and ethical guidelines and values that define the system of norms and values that govern a particular specific professional activity, the specificity of which is that it specifies the general moral requirements for the uniqueness of a profession. , and analyzes the norms and rules of conduct, and its formation is considered as a system of moral principles, rules and norms of behavior of the specialist, taking into account the specifics of the profession and attitude to professional duty, based on a code of conduct that ensures the moral content of professional relationships; the concept of pedagogical ethics is given, which accumulates the principles of universal ethics of a specific profession and personal ethics and its structure is defined, which consists of ethical-worldview, professional-educational, cultural-behavioral, reflexive-evaluative elements; proved that the criterion of pedagogical ethics in the professional ethics of a social worker can be considered his activities aimed at improving the educational process, which is based on a humanistic orientation based on values (human life, respect for human dignity, social responsibility) and personal qualities: moral and humanistic (benevolence, altruism, tolerance, responsibility, etc.); psychological characteristics (stable mental state, emotional and volitional characteristics); psychoanalytic (self-control, self-criticism, self-assessment): psychological and pedagogical (communicativeness, empathy, perceptiveness, visuality, etc.).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Задорожна-Княгницька, Л. В. "НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ЕТИКО-ДЕОНТОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ НА ПОЧАТКУ XXІ СТОЛІТТЯ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 92, № 5 (2019): 86–96. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-92-5-86-96.

Full text
Abstract:
У статті визначено й розкрито найбільш важливі напрями розвитку етико-деонтологічного знання у сфері управління закладами освіти в Україні. Перший напрям розвитку управлінської деонтології полягає в обґрунтуванні її проблематики у площині управлінської культури. Відповідно до зазначеного підходу, управлінська культура визначається дослідниками як відповідність керівника вимогам, що ставляться до управлінської діяльності і до його особистісних якостей. Управлінська культура є універсальною і розглядається як фундамент професійної поведінки керівника, що обумовило упровадження у науковий обіг поняття «деонтологічна культура». Другим напрямом розвитку теорії управлінської деонтології на початку ХХІ ст. є «деонтологізація» управління. Науковцями розглядаються такі проблеми: механізми ціннісної та смислової детермінації управління закладом освіти, деонтологічні вимоги до керівника закладу освіти, сутність його професійного обов’язку й відповідальності, обґрунтування змісту деонтологічної етики. Третім напрямом розвитку теорії професійної деонтології є зростання інтересу вітчизняних науковців до проблем етичної та деонтологічної підготовки фахівців. Підкреслено, що у площині професійної підготовки менеджера освіти зазначена проблема висвітлюється побіжно. Причина цього полягає в розрізненості деонтологічних знань. За результатами здійсненого дослідження зроблено висновок, що проблема оформлення статусу управлінської деонтології у системі наукового знання пов’язана з нагальною потребою її виділення з площини суміжних наук в окреме проблемне поле, систематизації й узагальнення деонтологічних знань у сфері управління освітою. Ключові слова: професійна етика, управлінська деонтологія, управлінська культура, управління освітою, керівник закладу освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Кістерський, Л. Л. "Економічна етика для подолання кризи". Економіка України, № 6 (643) (2015): 98–100.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Ларіонова, В. К. "Класична етика абсолюту М.О. Лосського". Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, Вип. 24 (1995): 64–73.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Кисельов, М. М. "Етика та наука: сфери перетину". Наука. Релігія. Суспільство, № 2 (2012): 30–39.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Хижняк, Л. М. "Етика як атрибут електронної освіти". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи", вип. 37 (2016): 222–26.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Кисельов, М. М. "Етика та наука: сфери перетину". Наука. Релігія. Суспільство, № 2 (2012): 30–39.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Хижняк, Л. М. "Етика як атрибут електронної освіти". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи", вип. 37 (2016): 222–26.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Плющ, Б. О. "Етика перекладача у непрямому перекладі". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 55, ч. 1 (2015): 287–92.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Братерська-Дронь, М. Т. "Етика космізму: пошуки "інтегральної людини"". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, вип. 38/41 (2002): 86–90.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Кістерський, Л. Л. "Економічна етика для подолання кризи". Економіка України, № 6 (643) (2015): 98–100.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Рик, С. "Педагогічна етика: пошуки нової парадигми". Рідна школа, № 12 (972) грудень (2010): 6–12.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Кохан, Вер П. "Дисципліна праці і суддівська етика". Проблеми законності, Вип. 108 (2010): 240–46.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Кисельов, М. М. "Етика та наука: сфери перетину". Наука. Релігія. Суспільство, № 2 (2012): 30–39.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Хижняк, Л. М. "Етика як атрибут електронної освіти". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи", вип. 37 (2016): 222–26.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Плющ, Б. О. "Етика перекладача у непрямому перекладі". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 55, ч. 1 (2015): 287–92.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography