Academic literature on the topic 'Етичне знання'

У статті розглянуто структуру, сутність та зміст підприємницької компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства. Аналіз змісту підприємницької компетентності подано в контексті компетентнісного підходу, з огляду на підприємництво як провідну форму господарювання в умовах ринкової економіки. Структуру підприємницької компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства, визначено як якість професійної підготовки майбутнього бакалавра з економіки підприємства, на яку впливає зміст загальної сучасної освіти нашої держави. В статті доведено, що підприємницька компетентність не є ізольованою одиницею навчальних планів майбутніх бакалаврів де поетапно втілюються елементи академічної та професійної освіти, закріпленою в процесі практичної підготовки на весь період навчання фахівців з економіки підприємства. За результатами дослідження ми визначили, що у структурі підприємницької компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства складають важливе місце посідають мотиваційно-ціннісний та когнітивний компоненти. Mотиваційно-ціннісний компонент – це морально-етичне ставлення особистості до підприємницьких цінностей (свобода вибору, самореалізація, ощадливість, толерантність, чесність), що визначає суб’єкт-суб’єктні міжособистісні відносини, а також суб’єкт-об’єктні відносини людини з природою. Когнітивний (або знаннєво-змістовий) компонент включає знання теоретичного й технологічного (процедурного) характеру: сукупність знань, що відображають розуміння сутності економічної сфери життя сучасного суспільства, а також теоретичні знання про основні поняття та методи підприємницької діяльності. Цей компонент враховує особливості і варіативність змісту освітніх та особистісних потреб, мотивів особистості на різних етапах її економічної та підприємницької підготовки; діяльнісний (або практико-технологічний) компонент передбачає формування практичних умінь підприємницької діяльності. За результатами наукових праць, нами з’ясовано сутність поняття «підприємницька компетентність» фахівців економістів. Під словосполученням «підприємницька компетентність» ми будемо розуміти комплекс особистісних та ділових якостей, навичок, модель поведінки, сформованість яких допомагає успішно вирішувати певні бізнес-завдання і ...

У статті розглядається поняття етичної компетентності майбутніх учителів іноземної мови в освітньому процесі. На основі аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури, сучасних концепцій уточнено поняття «компетентність» та «етична компетентність». Компетентність сприймається через призму особистих якостей, що задіюють пізнавальну та інтелектуальну діяльність особи в практичій діяльності; вона визначає рівень професіоналізму, готовність застосувати свої знання та навички. Етичну компетентність розлядають як інтегровану характеристику особистості, що представляє сукупність знань, умінь, навичок, мотиваційно-ціннісної орієнтації й особистісних якостей, що сприяють здійсненню професійної діяльності відповідно до норм та вимог професійної етики; як інтегровану характеристику особистості, що представляє сукупність знань, умінь, навичок, мотиваційно-ціннісної орієнтації і особистісних якостей, що сприяють здійсненню професійної діяльності відповідно до норм та вимог професійної етики. Головним завданням освітнього процесу є надання майбутнім фахівцям системи знань, умінь і навичок, що гарантують виконання ними своїх майбутніх функціональних обов’язків, а також забезпечення культурного і духовного розвитку особистості кожного студента, виховання молодих людей у дусі кращих загальнолюдських цінностей. Тому процеси навчання і виховання нероздільні, вони повинні бути послідовними і безперервними. Етична компетентність має істотне значення для правильної постановки цілей, завдань, вибір форм і методів навчання іноземної мови в освітньому процесі, допомагає відшукати правильну лінію в кожній унікальній ситуаційній діяльності. Недосконалість визначення поняття «етичної компетентності» майбутнього вчителя іноземної мови породжують етико-педагогічні помилки. Вони призводить до того, що майбутній педагог не може правильно обрати тактику своєї поведінки.

Надзвичайно стрімкий розвиток штучного інтелекту (ШІ) суттєво трансформував методи та принципи створення завдань і навчального матеріалу в освітній системі загалом і у вищій освіті зокрема. Інструменти на основі штучного інтелекту, такі як ChatGPT, Writesonic, Grammarly, Voicebooking і AI Studio, широко використовуються у формуванні завдань, академічному письмі, дослідженнях, узагальненні вмісту та генеруванні рішень. Ці інструменти використовують обробку природної мови (NLP) і алгоритми машинного навчання, щоб допомогти студентам і викладачам створювати добре структуровані високоякісні тексти, одночасно підвищуючи ефективність і продуктивність навчання.У статті представлено комплексний аналіз сервісів штучного інтелекту генерації тексту та їхнього застосування в сучасній вищій освіті. П’ять відомих інструментів штучного інтелекту були оцінені на основі їхніх характеристик, переваг і недоліків їхньої допомоги у створенні навчальних завдань. Проведено порівняльний аналіз їхньої ефективності у створенні зв’язного тексту, удосконаленні стилю письма, виявленні граматичних помилок, узагальненні наукових статей і покращенні доступності завдяки можливостям перетворенням тексту в мовлення.Огляд наукових джерел відображає нинішню наукову дискусію щодо сервісів генерування тексту на основі ШІ. Важливі теми, які вивчаються в них, включають те, як штучний інтелект може покращити академічне письмо, як він може запропонувати індивідуальний досвід навчання, а також етичні питання, включаючи конфіденційність даних, загрози плагіату та надмірну залежність від контенту, створеного ШІ. Навіть незважаючи на те, що інструменти на основі штучного інтелекту мають багато переваг, залишаються питання про те, як вони можуть вплинути на критичне мислення та академічну доброчесність студентів. Хоча інструменти на основі штучного інтелекту пропонують величезні вигоди та переваги, все ще існує проблема їхнього впливу на академічну доброчесність і навички критичного мислення.Щоб забезпечити етичне та успішне впровадження, навчальні заклади повинні створити чіткі правила відповідального використання штучного інтелекту та включити знання ШІ в навчальні програми, оскільки генерування тексту за допомогою штучного інтелекту продовжує розвиватися та прогресувати. Досліджуючи довгостроковий вплив штучного інтелекту на освіту та академічну доброчесність, ця стаття доповнює науковий дискурс щодо потенціалу технологій і труднощів впровадження їх у вищу освіту.

Для аналітичної філософії загалом типовим є метатеоретичний підхід, коли розгляду піддається не деяка предметна царина як така, а сам процес дослідження цієї царини, що здійснюється задля прояснення методології такого дослідження та розробки його загальнофілософських засад. Водночас аналітична філософія не відмовляється від власного теоретичного вивчення філософських сутностей і можливих прикладних аспектів такого вивчення. Щодо етичного знання, то тут варто розрізняти (1) розгляд конкретних людських учинків або моделей поведінки з погляду їх можливої моральної оцінки; (2) етичні системи, які визначають умови моральної оцінки поведінки та вчинків; (3) філософсько-методологічний аналіз цих систем. Як наслідок, в аналітичній моральній філософії виділяють три рівні розгляду моралі, яким відповідають три основні розділи етики (етичні дисципліни): прикладна етика, нормативна етика й метаетика. Виокремлення цих розділів етичного знання відповідає прийнятому у філософії науки розмежуванню між методологічним рівнем розгляду наукового знання та самим цим знанням, у межах якого зазвичай виділяють теоретичний і прикладний (емпіричний) рівні. Основне завдання метаетики полягає у вивченні природи моральних суджень та етичних концепцій, а також у їх всебічному обгрунтуванні. Таке обгрунтування досягається за допомогою розгляду цілого комплексу питань, які пов’язують етику з іншими розділами філософії, насамперед з онтологією, теорією пізнання, філософією мови та філософією свідомості. У межах нормативної етики розробляються конкретні етичні теорії для обгрунтування тих чи тих загальних етичних принципів, а також вирішується питання, якого роду реальність повинна підпадати під дію цих принципів. Що стосується прикладної етики, то вона займається конкретними ситуаціями, проблемами або поведінковими, як правило, суспільно значущими практиками, з погляду їх можливої моральної оцінки, і на цій основі створюються етичні рекомендації щодо їх здійснення або, навпаки, обмеження.