Academic literature on the topic 'Заняття плаванням'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Заняття плаванням.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Заняття плаванням"
1
Obrazhey, Olga. "Особливості побудови процесу навчання плавання молодших школярів у літньому оздоровчому таборі." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3 (43) (September 27, 2018): 56–62. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-56-62.
Full textAbstract:
Аналіз наукових досліджень свідчать про важливість пошуку та розробки нових методичних підходів до початкового навчання плавання, які б враховували всі особливості та можливості сучасної табірної зміни, давали змогу суттєво підвищити якість й ефективність навчання плавання в літніх оздоровчих таборах. У статті проаналізовано основні вимоги, які потрібно враховувати під час початкового навчання плавання. Визначено причини, які ускладнюють процес навчання плавання дітей молодшого шкільного віку, викликають дискомфорт, страх і стресову ситуацію. Також удосконалено структуру та зміст програми циклу зміни занять оздоровчим плаванням дітей молодшого шкільного віку в оздоровчому таборі. На підставі аналізу наукової літератури, узагальнення досвіду практичної роботи провідних фахівців, а також отриманих даних у ході дослідження розроблено та впроваджено методику занять плаванням із використанням дихальної гімнастики А. Н. Стрельнікової, елементами аквааеробіки, вправ із снорклинг і рятувальних вправ. Наведено організаційно-методичні умови навчання плавання молодших школярів у літньому оздоровчому таборі «Ластівка» на відкритій водоймі, порівняно з класичною методикою за М. Набатніковою. Експериментальна методика навчання плавання містить навчальний матеріал, методи й засоби, уключаючи технічні пристосування: цикл занять «Плавання – як найважливіша навичка людини», заняття з елементами тренінгу (боротьба з фобіями, що пов’язані з відкритими водоймами ), ігрова програма «Я-рятувальник». У роботі наведено результати рівня вміння плавати дітей молодшого шкільного віку, які перебували на навчально-тренувальних заняттях із плавання на базі літнього оздоровчого табору «Ластівка» у м. Скадовськ у 2016 р. протягом серпня-місяця. Упровадження експериментальної методики в навчальний процес літнього оздоровчого табору позитивно вплинула на вміння плавати. Усебічне вивчення плавальних вправ дало можливість дітям отримати нові вміння, навички й знання з порятунок потопаючих, які значною мірою сприяють безпеці перебування дітей на воді.
2
Калашнік, І. К. "ВПЛИВ ЗАНЯТЬ ІЗ ПЛАВАННЯ НА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ СПОРТСМЕНІВ ВІКОМ 13–16 РОКІВ ІЗ ДЦП." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 3 (December 14, 2021): 19–24. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-3-03.
Full textAbstract:
За останні роки дитячий церебральний параліч став одним із найбільш поширених захворювань нервової системи в дітей. Ця недуга належить до невиліковних хвороб, проте проведення своєчасної і правильної корекції ушкоджених систем організму дітей за допомогою корекційних фізичних вправ, застосування елементів спортивних ігор і спеціальних рухових режимів є передумовою для успішної побутової, навчальної, трудової та соціальної адаптації дітей до реальних умов життя, їх інтеграції в суспільство. Проаналізовано спеціалізовану літературу щодо впливу занять із плавання на організм підлітків та науково-методичну літературу про стан здоров’я підлітків, що хворі на ДЦП. Проведено оцінку рівня функціональних показників дихальної системи підлітків віком 13–16 років із ДЦП. Експериментально доведено пріоритетність використання занять із плавання для підвищення рівня показників функціонального стану дихальної системи підлітків із ДЦП. Дослідження було проведене в серпні 2021 р. на базі басейну «Мотор Січ» та Інклюзивно-ресурсного центру по Вознесенівському району міста Запоріжжя Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради. У дослідженні брали участь 20 підлітків – дві групи по 10 осіб (експериментальна та контрольна групи). В експериментальну групу увійшли підлітки з ДЦП, які професійно займаються плаванням, а в контрольну – підлітки з ДЦП, які займаються тільки лікувальною фізичною культурою та інколи проходять курси масажу. На початковому етапі дослідження підлітки за віковими й анатомо-фізіологічними особливостями майже ідентичні. Усі підлітки були обстежені в однакових умовах. Значення показників функціональних проб системи дихання підлітків із дитячим церебральним паралічем свідчать про те, що в разі систематичних занять із плавання в підлітків збільшується життєва ємність легень. Частота дихання зменшується майже вдвічі, що свідчить про правильне глибоке дихання. Результати проби Штанге показали, що підлітки з ДЦП, які займаються плаванням, затримують дихання після повного вдиху на 28 секунд більше, ніж ті, хто не займається плаванням. Після проведення проби Генчі також були отримані результати, які підтверджують користь занять плаванням для дихальної системи підлітків із ДЦП. Отримані результати свідчать про те, що заняття з плавання допомагають розвитку функціональних можливостей дихальної системи в підлітків із ДЦП.
3
Сарапук, Роман. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПЛАВАННЯ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ КАРДІОРЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНИХ ЗАПАЛЕНЬ ЛЕГЕНЬ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 36 (January 22, 2021): 53–57. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.53-57.
Full textAbstract:
Мета. Встановити вплив занять плаванням на відновлення функціональних резервів кардіореспіраторної системи після перенесених запальних захворювань легень. Методи. У дослідженні взяли участь 50 осіб (12 жінок і 38 чоловіків, середній вік 42,01±1,29 років) після завершення стаціонарного лікування з приводу запальних захворювань легень в пульмонологічному відділенні Івано-Франківського обласного фтизіопульмонологічного центру. За погодженням з лікуючими лікарями вони були скеровані у санаторії “Алмаз” і “Кристал (м. Трускавець) де основним групам (ОГ) у кількості 25 осіб чоловічої і 6 жіночої статі було створено умови для щоденних занять плаванням протягом 18 днів. Тривалість кожного заняття складала 45 хвилин, а обсяг фізичного навантаження – 400–800 м при ЧСС 120-140 уд/хв. Контрольні групи протягом перебування в санаторії плавання не використовували. Для оцінки основних показників функції зовнішнього дихання використовувався комп’ютерний спірометр Mіcrospіro HІ-501. Визначення загальної фізичної працездатності здійснювали за допомогою проби Джеймса. Обстеження здійснювали двічі (до початку і після завершення циклу занять плаванням). Результати. Порівняльний аналіз змін середніх значень дихального об’єму і життєвої ємності легень контрольної й основної групи чоловіків свідчить про те, що в основній групі ці показники зовнішнього дихання перевищують дані групи контролю на 10,9% і 4,0% відповідно (р<0,05). Аналіз засвідчує, Щодо жінок, то величини дихального об’єму та життєвої ємності легень основної групи наприкінці занять зросли у порівнянні з групою контролю на 5,0% і 12,4% відповідно. Вірогідні зміни виявлені також і в показниках хвилинного об’ємудихання, форсованого об’єму дихання та пікової швидкості видиху як у чоловіків, так і в жінок. Висновок. Застосування плавання у відновному періоді осіб, які перенесли запальні захворювання дихальної системи забезпечує нормалізацію функціонування як дихальної, так і серцево-судинної системи, що опосередковано свідчить про нормалізацію механізмів нейрогуморальної регуляції функцій організму.Ключові слова: плавання, запальні захворювання легень, функціональний стан.
4
Liashenko, Valentyna, Valentyna Zubko, Olena Hatsko, Nataliia Hnutova, and Olena Lakhtadyr. "Формування мотиваційно-вольових здібностей у студентів, які займаються плаванням у процесі фізичного виховання." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 1(53) (April 1, 2021): 49–56. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-01-49-56.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження. Значення мотиваційно-вольових здібностей і їх вплив на формування осо- бистості студентів є актуальними на сьогодні, оскільки під впливом мотивації формується світогляд особистості, поведінкові реакції, внутрішній емоційний світ. Під час занять із плавання в процесі фізичного виховання студентів ЗВО є можливість застосувати елементи психологічної підготовки, які будуть спрямовані на формування основних компонентів мотиваційно-вольових здібностей, що безпосередньо впливають на як відвідування занять, так і підвищення спортивних результатів. Мета дослідження – оцінка ефективності засобів формування мотиваційно-вольових здібностей у студентів, які займаються плаванням. Матеріал і методи дослідження. У ході дослідження нами застосовано такі методи: аналіз науково-методичної літера- тури, тестування, педагогічний експеримент. Обробку статистичних даних проводили за допомогою методів математичної статистики. Учасники дослідження. У дослідженні брали участь студенти 1 курсу «Київ- ського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського» (26 осіб), які дали згоду на участь в експерименті. Результати дослідження. На початку експерименту в експериментальній та контрольній групах досліджувані були майже однакового рівня розвитку мотиваційно-вольових здібностей, тобто результати обох груп не мали достовірних відмінностей. Після проведення експерименту та використання розробленої методики спостерігали приріст показників компонентів мотиваційно-вольових здібностей, але в експериментальній групі студентів, які займаються плаванням, показники виявилися вищими (р <0,05; р <0,01). Висновки. За результатами нашого дослідження всі показники компонентів мотиваційно-вольових здібностей зазнали достовірного підвищення в студентів експериментальної групи, а найбільші зміни спостерігали у вольовому компоненті, який на високому рівні становив 36 % в експериментальній групі, а в контрольній – 12 %; студентів із низьким рівнем в експериментальній групі залишилося 28 %, у той час, як у контрольній – 64 %. Отримані результати свідчать про те, що заняття плаванням позитивно впливає не лише на фізичний розвиток людини, але й на формування її особистості, розвиваючи такі риси, як цілеспрямованість, наполегливість, рішучість, сміливість.
5
Kachynska, Tetіana, Diana Vasyluk, Anna Trofymchuk, and Irina Panasuk. "Особливості часових параметрів варіативності серцевого ритму в школярів у процесі курсу занять плаванням." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 8(381) (February 19, 2019): 89–95. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-381-89-95.
Full textAbstract:
Ураховуючи той факт, що оцінка показників варіабельності серцевого ритму є одним з основних показників вивчення адаптаційних можливостей, а також індивідуальною характеристикою спортсменів різної спортивної спеціалізації, актуальним постає питання вивчення особливостей вегетативної регуляції серця в спортсменів-плавців. Мета роботи – виявити вплив занять плаванням на часові показники варіативності серцевого ритму в школярів різних вікових груп на початку та в кінці тренувального року. У дослідженні варіабельності серцевого ритму брали участь 20 учнів чоловічої статі двох вікових груп (11–12 та 15–16 років). Запис ВСР здійснювали за допомогою комп’ютерного кардіографічного комплексу «Кардіолаб» до занять плаванням і після на початку та в кінці тренувального року. Аналізували часові (статичними й геометричними) показники варіативності серцевого ритму: mRR, ВАР, SDNN, RMSSD, pNN50, Mo, Amo, ІН (SI). У школярів середньої вікової групи до кінця тренувального сезону відбувалося зниження показників ВСР – BAP, SDNN, RMSSD, pNN50, AMo, SI, показники mRR та Mo зростали. У хлопців старшої вікової групи знижувалися BAP, SDNN, SI, а mRR, RMSSD, pNN50, Mo, AMo – зростали. У юнаків 15–16 років у процесі тренувального сезону за показниками ІН(SI) відзначено врівноваженість вегетативної нервової системи в управлінні серцевим ритмом, тоді як для школярів середнього віку характерні компенсований дистрес та психоемоційна напруженість. Помірний рівень мобілізаційного й відновлювального потенціалів простежено в учнів 11–12 років у кінці тренувального сезону після заняття плаванням.
6
Golovkina, Victoria. "Вплив занять плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування на фізичну підготовленість дівчат 11–12 років." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3 (43) (September 27, 2018): 41–48. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-41-48.
Full textAbstract:
Мета дослідження – встановити комплексний вплив тренувальних занять, у яких використано елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування, на спеціальну фізичну підготовленість дівчат-плавчинь 11–12 років. Матеріал. У дослідженні брали участь 64 спортсменки віком 11–12 років, спортивний стаж яких – 2–3 роки. Результати. Протягом 24 тижнів на різних етапах дослідження (через 8, 16 і 24 тижні) вивчено працездатність у зонах анаеробного алактатного й лактатного енергозабезпечень, а також у зоні аеробного енергозабезпечення. Уперше комплексно застосовано елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування в тренувальному процесі юних плавців. Доцільність такого нововведення пояснюємо мінімізацією негативного впливу на організм дітей вправ із розвитку сили в умовах водного середовища з одночасним покращенням функціональних можливостей організму. Ефективність комплексного застосування в тренувальному процесі плавців елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування з дівчатами 11–12 років підтверджується вірогідною різницею між показниками працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення (на 2,43 %), працездатності в зоні анаеробного лактатного енергозабезпечення (на 6,67 %) і потужності анаеробних систем енергозабезпечення (на 21,69 %) у представниць груп КГ та ОГ2 та показниками працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення (на 2,31 %) і потужності анаеробних систем енергозабезпечення (на 15,00 %) у представниць груп ОГ1 та ОГ2 на користь останніх через 24 тижні занять за запропонованими нами програмами. Установлено, що тренувальні заняття плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування за допомогою апарату «Ендогенік-01» сприяють покращенню показників працездатності в зоні анаеробного алактатного й анаеробного лактатного енергозабезпечення, працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення й потужності анаеробної алактатної системи дівчат 11–12 років. Висновки. Доведено ефективність комплексного застосування в заняттях плаванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування. Доцільність такого поєднання доведено зростанням показників працездатності в зонах аеробного, анаеробного алактатного й лактатного енергозабезпечення.
7
Исаева, М. И. "ПЛАВАНИЕ КАК СРЕДСТВО ОЗДОРОВЛЕНИЯ УЧАЩЕЙСЯ МОЛОДЕЖИ." Известия Чеченского государственного университета, no. 3/23 (September 25, 2021): 166–73. http://dx.doi.org/10.36684/12-2021-23-3-166-173.
Full textAbstract:
Плавание – вид спорта, в котором двигательные действия выполняются циклично. Занятия плаванием позволяют добиться высокого оздоровительного эффекта, так как двигательные действия совершаются в водной среде. В процессе систематических занятий плаванием существенно повышаются резервные возможности организма, а также отмечается тенденция увеличения уровня физических способностей. Применение плавания на занятиях по физической культуре со студентами в вузе позволяет решить большой круг задач, среди которых основной является оздоровление учащейся молодежи для повышения двигательного потенциала будущего поколения. Материалы статьи рассматривают вопросы организации и оценки эффективности оздоровительных плавательных упражнений со студентами в рамках академических занятий по физическому воспитанию в вузе.
8
Obrazhei, Olha, Іryna Маliarenko, Оlha Коltsova, and Borys Кеdrovskyi. "Структура процесу початкового навчання плавання молодших школярів у літньому оздоровчому таборі." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 1 (49) (March 31, 2020): 90–95. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-01-90-95.
Full textAbstract:
Вступ. Формування позитивної мотивації в молодших школярів для успішного оволодіння навичкою плавання має важливе значення. Однак у повсякденному житті ця проблема до сьогодні залишається недостатньо вивченою. Відчувається нестача конкретних рекомендацій і розробок, упровадження яких мало сприяти більш свідомому та успішному оволодінню навичкою плавати молодшими школярами, тим самим залучати їх до фі- зичної активності як підвищення якості життя дитини. Мета дослідження – розробити структуру процесу по- чаткового навчання плавання на відкритих водоймах у літньому оздоровчому таборі, як стимулювання молодших школярів до занять із плавання. Для досягнення мети використано такі методи дослідження: аналіз даних науково-методичної літератури, нормативно-правових документів, узагальнення досвіду передової педагогічної практики, соціологічні та статистичні методи дослідження. У статті представлено результати дослідження з указаної проблеми, а саме: результати анкетування дітей молодшого шкільного віку, які перебували на базі літньо- го оздоровчого табору «Ластівка» у місті Скадовськ, 2018 р., протягом однієї зміни (14 днів) у червні місяці, а також бесід із ними й спостережень, що відбувались у реальних умовах проведення навчальних занять із плаванням. Визначено причини відвідування та причини небажання навчатися плавання молодшими школярами під час перебування в літньому оздоровчому таборі. Розглянуто основні прийоми виховання інтересу дітей молодшого шкільного віку до виконання плавальних вправ. Висновки. Розроблено структуру процесу початко- вого навчання плавання як стимулювання молодших школярів до занять із плавання та заохочення досягнень кожної дитини – Акварозряди. Основними завданнями запропонованої структури процесу початкового навчання плавання на відкритих водоймах у літньому оздоровчому таборі є сприяння розвитку гармонійної особистості, організація дозвілля та активного відпочинку, підвищення мотивації до регулярних занять плаванням.
9
Furman, Yurii, Viktoriia Holovkina, Svitlana Salnykova, and Oleksandra Brezdeniuk. "Вплив елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування на динаміку відновлення функції серцево-судинної системи плавчинь." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 3(55) (September 30, 2021): 117–22. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-117-122.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Зростання результатів з усіх видів спорту зумовлене підвищенням ефективності навчально-тренувальних занять за рахунок упровадження в системній підготовці спортсменів новітніх технологій. Оздоровча дія фізичних вправ у воді пов’язана з високою енергетичною вартістю роботи, гравітаційним розвантаженням тіла, позитивним впливом на функцію серцево-судинної та дихальної систем, наявністю стійкого ефекту загартовування. Удосконалення майстерності плавців повинно відбуватися шляхом комплексного застосування додаткових засобів з урахуванням вікових та функціональних можливостей спорт- сменів. У статті досліджено вплив занять із плавання із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування на динаміку відновлення частоти серцевих скорочень після дозованих фізичних навантажень циклічного характеру дівчат-плавчинь 11–12 років. Мета дослідження полягала у визначенні динаміки відновлення частоти серцевих скорочень після дозованих фізичних навантажень шляхом застосування в навчально-тренувальному процесі плавчинь 11–12 років елементів аквафітнесу й методики інтервального гіпоксичного дихання (ІГД). Методи дослідження – педагогічне спостереження; педагогічний експеримент; фізіологічні методи; методи математичної статистики. У дослідженні взяли участь 62 спортсменки жіночої статі віком 11–12 років, спортивний стаж яких становив 2–3 роки. Протягом 24 тижнів на різних етапах дослідження вивчали динаміку відновлення частоти серцевих скорочень після дозованих фізичних навантажень в осіб, які застосовували в навчально-тренувальному процесі елементи аквафітнесу й методику ІГД. Результати роботи. Установлено, що застосування елементів аквафітнесу та методики ІГД зі спортсменками основної групи прискорює відновлення показників частоти серцевих скорочень після навантажень циклічного характеру. Висновки. Доведено ефективність комплексного застосування в заняттях плаванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування з плавчинями 11–12 років, що підтверджено прискоренням відновлення показників частоти серцевих скорочень після дозованих циклічних навантажень.
10
Holovkina, Viktoriya, and Yuriy Furman. "Вплив занять плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування на функцію зовнішнього дихання дівчат 11–12 років." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 2(46) (June 30, 2019): 99–104. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-02-99-104.
Full textAbstract:
Актуальність. Складовою частиною фізичної підготовки юних плавців є застосування в тренувальних заняттях вправ, які сприяють покращенню силових здібностей. Однак зловживання вправами силового спрямування в залі сухого плавання може негативно вплинути на функціональний стан кардіореспіраторної системи юних плавців. Тому вдосконалення майстерності юних плавців повинно відбуватися за умов комплексного підходу до процесу вдосконалення фізичної підготовленості та з урахуванням вікових функціональних можливостей спортсменів. У статті подано результати дослідження об’ємних і швидкісних показників функції зовнішнього дихання дівчат-плавчинь 11–12 років. Мета роботи. Науково обґрунтувати доцільність комплексного застосування в тренувальному процесі плавчинь 11–12 років методу інтервального гіпоксичного тренування й елементів аквафітнесу шляхом дослідження динаміки показників функції зовнішнього дихання. Методи дослідження. Обстежено 62 спортсменки віком 11–12 років, спортивний стаж яких становив 2–3 роки. Дослідження функції зовнішнього дихання здійснювалося за допомогою спірографічного методу із використанням спірографа відкритого типу «CARDIO SPIRO» протягом 24 тижнів. Реєстрували частоту дихання, об’ємні та швидкісні показники зовнішнього дихання. Результати роботи. Установлено, що в плавчинь під впливом занять плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування вірогідно покращилися показники дихального об’єму, частоти дихання, максимальної вентиляції легень, життєвої ємності легень на вдиху та видиху, резервного об’єму дихання на вдиху та видиху, а також швидкісні показники функції зовнішнього дихання, які підтверджують покращення пропускної спроможності великих бронхів. Висновки. Рекомендовано для покращення функції зовнішнього дихання плавчинь 11–12 років на етапі початкової базової підготовки комплексно застосовувати елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування.
Dissertations / Theses on the topic "Заняття плаванням"
1
Ястремская, Н. И., and А. Е. Бондаренко. "Использование плавания в повышении уровня физического здоровья школьников." Thesis, Сумский государственный университет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/79249.
Full textAbstract:
Исследование морфофункциональных особенностей растущего детского организма является одним из аспектов физического воспитания. Подбор средств и методов физической культуры учащихся общеобразовательной школы, необходимо осуществлять только на основании объективного анализа данных об особенностях физического развития, функциональной и двигательной подготовленности занимающихся [1, с. 47–64]. Следует учитывать фактор изменения работоспособности школьников в зависимости от влияния окружающей среды и сезонных колебаний уровня работоспособности организма. Кроме того, существует взаимосвязь между двигательной активностью школьников и характером улучшения состояния функциональных систем организма и физических кондиций [6, с. 191]. Одним и средств повышения уровня физической работоспособности школьников является оздоровительное плавание. Плавание на уроках физической культуры общеобразовательных школ входит в учебную программу предмета. Наряду с обязательным обучением плаванию, в школах, где есть бассейны либо если бассейны находятся в шаговой доступности, плавание входит в программу третьего урока. В этом случае, наряду с оздоровительным аспектом, программа подразумевает и совершенствование плавательных умений и навыков. Это подразумевает планирование специальных физических нагрузок с использованием методов контроля уровня работоспособности учащихся. Одним из таких методов контроля является оценка механизмов срочной и долговременной адаптации организма учащихся к плавательной деятельности.
2
Ковальова, Ю. А. "Переваги занять повільним плаванням з метою коригування ваги тіла." Thesis, КНТУ, 2012. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6250.
Full textAbstract:
В даній роботі, на основі власної практичної роботи з плавання та узагальнюючи досвід провідних спеціалістів, розглянуті рекомендації для занять повільним плаванням з метою коригування ваги тіла. Вони розраховані на конкретний контингент людей і мають позитивний результат.
3
Антошків, Ю. М., and М. І. Парфьонов. "Розвиток психофізичних та вольових якостей майбутнього рятівника під час занять з плавання." Thesis, Ч.: АПБ ім..Героїв Чорнобиля, 2009. http://hdl.handle.net/123456789/2310.
Full text
4
Босько, Василь Миколайович, Василий Николаевич Босько, and Vasyl Mykolaiovych Bosko. "Особливості техніки безпеки під час проведення навчально-тренувальних занять у басейні з дітьми з наслідками ДЦП." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/53991.
Full textAbstract:
У процесі проведення дослідження з проблеми навчання дітей з наслідками дитячого церебрального паралічу (ДЦП) спортивним способам плавання на етапі початкової підготовки ми виявили ряд проблем організації та проведення занять з плавання з такими дітьми [1]. Відзначимо, що заняття з плавання з дітьми з наслідками ДЦП відрізняються своєрідністю та вимагають застосування особливих методів та засобів.
5
Руденко, Таісія Сергіївна. "Вплив секційних занять з плавання на виховання фізичних якостей школярів." Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/1944.
Full textAbstract:
Руденко Т. С. Вплив секційних занять з плавання на виховання фізичних якостей школярів : кваліфікаційна робота магістра спеціальність 017 "Фізична культура і спорт" / наук. керівник В. В. Дорошенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 80 с.UA : Кваліфікаційна робота – 80 сторінок, 12 таблиць, 4 рисунка, 60 літературних посилань. Об’єкт дослідження – секційні заняття з плавання. Мета дослідження полягала у вивченні ефективності впливу секційних занять з плавання на показники фізичного розвитку та фізичної підготовленості школярів середнього шкільного віку. Методи дослідження – теоретичний аналіз і узагальнення науково – методичних джерел за темою дослідження, педагогічні спостереження, педагогічний експеримент, визначення показників фізичного розвитку, визначення показників фізичної підготовленості, методи математичної статистики. Визначено, що найбільший відсоток приросту у дівчаток експериментальної групи у показниках проби Генче (12,00%) і проби Штанге (11,22%), найменший – у показниках артеріального тиску (АТс – 1,85%, АТд – 2,62%). Найбільший відсоток приросту показників фізичної підготовленості у дівчаток експериментальної групи спостерігається у показниках підтягуванні у висі (60,93%) та нахилу вперед із положення сидячи (94,28%). Найменший у показнику біга на 1000 м контрольної групи (2,4%). У показниках фізичного розвитку та фізичної підготовленості дівчат експериментальної групи спостерігається позитивна динаміка, визначено достовірні відмінності за всіма показниками.
EN : Thesis – 80 pages, 12 tables, 4 figures, 60 literary references. The object of the study – section swimming lessons. The purpose of the study was to study the effectiveness of the impact of section sessions on swimming on the indicators of physical development and physical fitness of middle school students. Research methods – theoretical analysis and generalization of scientific and methodological sources on the topic of research, pedagogical observations, pedagogical experiment, determination of indicators of physical development, determination of indicators of physical fitness, methods of mathematical statistics. It was determined that the highest percentage of increase in girls of the experimental group in the parameters of the Genche sample (12.00%) and the Stange sample (11.22%), the lowest - in the indicators of blood pressure (ATs – 1.85%, ATd – 2.62% ). The highest percentage of increase in fitness in girls of the experimental group is observed in the indicators of lifting in the height (60,93%) and tilting forward from a sitting position (94,28%). The smallest in the run of 1000 m of control group (2.4%). In the indicators of physical development and physical fitness of the girls of the experimental group, there is a positive dynamics, significant differences in all indicators are identified.
6
Русаков, Владислав Володимирович. "Побудова тренувальних занять силової спрямованості у плавців 12-13 років на етапі спеціалізованої базової підготовки." Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5403.
Full textAbstract:
Русаков В. В. Побудова тренувальних занять силової спрямованості у плавців 12-13 років на етапі спеціалізованої базової підготовки : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 017 "Фізична культура і спорт" / наук. керівник О. І. Верітов. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 52 с.UA : Кваліфікаційна робота: 52 сторінки, 12 таблиць, 48 літературних джерела. Об’єкт дослідження – тренувальний процес плавців на етапі спеціалізованої базової підготовки. Мета роботи – експериментальне обґрунтування методики побудови тренувальних занять силової спрямованості у плавців 12-13 років на етапі спеціалізованої базової підготовки. Методи дослідження: аналіз літературних джерел, природний експеримент, педагогічний експеримент, опитування, метод експертних оцінок, математичної статистики. В рамках дійсного дослідження, за допомогою традиційних методів дослідження проведено експериментальне обґрунтування методики розвитку силових здібностей у плавців 12-13 років на етапі спеціалізованої базової підготовки. Наведені в роботі дані свідчать, що запропонована спортсменам програма тренувальних занять плавців 12-13 років на етапі спеціалізованої базової підготовки найбільш раціонально поєднує інтервальний, повторний та рівномірний методи тренування.
EN : Thesis: 52 pages, 12 tables, 48 literary source. The object of study – training process of swimmers at the stage of specialized basic training. The aim of the work is experimental substantiation of the method of the training lessons of power orientation in swimmers 12-13 years old at the stage of specialized basic training. Research methods: literature analysis, natural experiment, pedagogical experiment, survey, expert evaluation method, mathematical statistics. In this study, using traditional research methods experimental substantiation of a technique of development of strength abilities in swimmers 12-13 years old at the stage of specialized basic training. Given data testify that the proposed athletes program training sessions swimmers 12-13 years on the stage of specialized basic training the most efficient combination of interval, repeated and uniform training methods.
Conference papers on the topic "Заняття плаванням"
1
Харченко-Баранецька, Людмила. "МОТИВАЦІЙНИЙ КОМПОНЕНТ БАТЬКІВ ДІТЕЙ З СИНДРОМОМ ДАУНА ДО ЗАНЯТЬ СПОРТИВНИМ ПЛАВАННЯМ." In WIELOKIERUNKOWOSC JAKO GWARANCJA POSTĘPU NAUKOWEGO. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/21.02.2020.v2.36.
Full text
2
Петрунина, С. В. "Формирование мотивации к занятиям по адаптивному плаванию лиц с ДЦП и нарушениями психического развития." In XI Всероссийская научно-практическая конференция. Нижневартовский государственный университет, 2021. http://dx.doi.org/10.36906/fks-2021/79.
Full textAbstract:
В статье представлены результаты исследования в процессе обучения адаптивному плаванию, показано формирование мотивации к занятиям адаптивного плавания людей с ДЦП и с нарушениями психического развития.
3
Котцова, О. Н., И. Н. Крайнова, and М. Ю. Смирнова. "Особенности сердечно-сосудистой системы у девочек на начальном этапе занятий плаванием." In Научный диалог: Вопросы медицины. ЦНК МНИФ «Общественная наука», 2018. http://dx.doi.org/10.18411/spc-18-01-2018-05.
Full text
4
Киселева, Е. В. "Влияние занятий плаванием, проводимых в форме творческой игры на развитие дыхательной системы дошкольника." In ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ. НИЦ «Л-Журнал», 2016. http://dx.doi.org/10.18411/lj2016-5-3-07.
Full text
5
Гайфетдинова, М. В., and А. В. Гайфетдинов. "Организация и содержание занятий адаптивным плаванием с детьми, имеющими нарушения опорно-двигательного аппарата." In XI Всероссийская научно-практическая конференция. Нижневартовский государственный университет, 2021. http://dx.doi.org/10.36906/fks-2021/21.
Full textAbstract:
В статье представлены результаты проведенного исследования по выявлению эффективности применения средств и методов обучения адаптивному плаванию детей с ДЦП на начальном этапе. Проведенное исследование показало важность разработки программы обучения плаванию детей с ДЦП. Полученные результаты тестирования и анкетирования дают возможность говорить о важности правильного подбора средств в процессе начального обучения плаванию детей с заболеванием ДЦП, что способствует повышению их физической подготовленности и улучшению координационных способностей.
Reports on the topic "Заняття плаванням"
1
Макаренко, Н. Г., М. Д. Буян, and К. Ю. Гриценко. Готовність першокурсників до занять з плавання. Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1684.
Full textAbstract:
В роботі, в якій досліджувалася готовність першокурсників педагогічного вузу до занять з плавання, показано, що 57% студентів виявили готовність відвідувати заняття, а 38% студентів із числа досліджуваних не будуть відвідувати басейн із поважних причин.
2
Письменний, Олександр Миколайович. Плавання як важливий фактор розвитку фізичних здібностей студентів. Криворізький державний педагогічний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2238.
Full textAbstract:
Визначені роль та місце занять плаванням в системі фізичного виховання студентської молоді та забезпечення дотримання нею основ здорового способу життя. Розглядаються методичні особливості побудови занять з плавання зі студентами вищих навчальних закладів та їх вплив на розвиток фізичних здібностей і функціональні можливості організму людини. Наведені результати дослідження щодо визначення динаміки розвитку фізичних здібностей та фізичної підготовленості студентів віком 18 та 19 років, необхідних для виконання ефективних дій в умовах середньостатистичного ВНЗ, з урахуванням застосування засобів фізичної підготовки в процесі занять плаванням.
3
Марчик, Валентина Іванівна, Ірина Леонідівна Мінжоріна, Любов Миколаївна Заславька, and Ірина Федорівна Жедунова. Оздоровчий вплив фізичних вправ при різноманітних формах занять. Луганський обласний методичний кабінет учбових закладів культури і мистецтва, 1993. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2192.
Full text
4
Марчик, В. І. Потреби студентської молоді у фізичному вдосконалені. Криворізький національний університет, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1867.
Full textAbstract:
В роботі вивчали задоволення потреб студентів у фізичному вдосконалені через навчальний процес фізичного виховання у вузі. Серед студентів, що мають активну позицію до занять фізичними вправами пріоритети пропонованих видів спорту розподіляються за пріоритетом так: легка атлетика, спортивні ігри, плавання. Студенти з нейтральною позицією до занять не виявили явних пріоритетів з пропонованих видів спорту. Ідея існування спортивного клубу у вищому навчальному закладі з більшою різноманітністю видів фізичних вправ та їх вільним вибором не є популярною серед студентської молоді. Проведене дослідження дає підставу стверджувати, що переважна більшість студентів задовольняють свої потреби фізичного вдосконалення через існуючу систему організації фізичного виховання у вузі.