To see the other types of publications on this topic, follow the link: Засоби ураження.
Journal articles on the topic 'Засоби ураження'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Засоби ураження.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Taranetc, Alexander, and Mykola Dorofeev. "Аналіз чинників, що впливають на ефективність функціонування пункту управління артилерійською розвідкою." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, no. 3 (June 30, 2020): 135–44. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.3.12.
Full textAbstract:
Кожна війна або збройний конфлікт вносить суттєві корективи у форми і способи застосування військ (сил). Але загальним залишається те, що успіх у протиборстві залежить від уміння та можливості однієї зі сторін завдати іншій максимально можливого ураження живої сили та техніки. Основна роль у виконанні цього завдання належить засобам вогневого ураження, серед яких особливе місце посідають артилерійські засоби. Ефективність вогневого ураження противника прямо пропорційно залежить від спроможності розвідувальних підрозділів добувати та забезпечувати підрозділи вогневого ураження своєчасною та точною інформацією про об’єкти ураження (цілі). Тому розгляд питання удосконалення розвідки (артилерійської розвідки) в інтересах забезпечення участі військових частин і підрозділів ракетних військ і артилерії у вогневому ураженні противника в сучасних умовах є актуальним.
2
Расстригін, Олександр Олексійович, Андрій Леонідович Зірка, and Данило Миколайович Бєляєв. "Методика розрахункової оцінки гідродинамічної повздовжньої сили на корпусах перспективних швидкісних засобів при русі по водній поверхні різного стану." Озброєння та військова техніка 24, no. 4 (February 7, 2022): 49–55. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.4(24).49-55.
Full textAbstract:
У статті розглядаються методичні аспекти побудови вдосконаленої методики щодо оцінки гідродинамічної повздовжньої сили при розрахунках гідродинамічних характеристик швидкісних засобів, що рухаються по водній поверхні (безпілотні літальні апарати, безекіпажні надводні засоби, швидкісні судна, гідроплани, екраноплани, глісируючі засоби ураження, тощо), а також можливості обґрунтування та формування тактико-технічних вимог до них й прийняття проектних рішень на етапі їх концептуального проектування
3
Сидоренко, Р. Г., Г. В. Акулінін, and О. О. Скопінцев. "Пасивні засоби радіоелектронного захисту об’єктів від впливу сучасних та перспективних засобів ураження." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 1(26) (January 24, 2017): 156–59. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2017.26.31.
Full text
4
Андрух, О. О. "Особливості ведення протиповітряної оборони корабельними угрупованнями в англо-аргентинському збройному конфлікті 1982 року." Воєнно-історичний вісник 38, no. 4 (December 2, 2020): 284–94. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2020-38-4-284-294.
Full textAbstract:
Розкрито й узагальнено досвід організації протиповітряної (протиракетної) оборони кораблів Великобританії у Південній Атлантиці під час англо-аргентинського збройного конфлікту 1982 року. З’ясовано, що для успішного ведення воєнних дій на морі корабельне угруповання має мати надійну систему протиповітряної оборони, яка повинна включати авіаційні засоби дальнього виявлення цілей на малих висотах. Показано дії британського корабельного угруповання на рубежах протиповітряної оборони, тактичні прийоми та результати використання різних засобів ураження повітряного противника. Цей конфлікт засвідчив важливість завчасного попередження про повітряну небезпеку та взаємопов’язану і дієву радіоелектронну та повітряну розвідку при вирішенні завдань протиповітряної оборони.
Ключові слова: англо-аргентинський збройних конфлікт 1982 р., засоби повітряного нападу, протиповітряна оборона, протиракетна оборона, ешелонування системи ППО.
5
Петров, В. М., А. А. Шалигін, and А. Ф. Кудрявцев. "Методичний підхід до рішення задачі прицілювання для скидання вільнопадаючих вантажів з безпілотних літальних апаратів." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 1(38), (March 23, 2020): 84–90. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.38.10.
Full textAbstract:
У статті з використанням теорії та практики бойового застосування авіаційних засобів ураження пілотованими літальними апаратами розглядається методичний підхід до рішення задачі прицілювання для автоматизованого скидання вільнопадаючих вантажів з безпілотних літальних апаратів. Під вільнопадаючими вантажами розуміються матеріально-технічні засоби, що доставляються (скидуються) військам безпарашутним способом, та некеровані авіаційні бомби при прицільному бомбометанні для ураження об'єктів противника. У загальному вигляді завдання прицілювання полягає у виведенні безпілотного літального апарату в розрахункову точку простору, при скиданні з якої забезпечується влучення вільнопадаючого вантажу у задану точку (ціль) земної поверхні. У методичному підході, що пропонується, точка скидання вантажу розраховується з урахуванням фактичних параметрів польоту безпілотного літального апарату, що міняються: напряму заходу, висоти і швидкості скидання, напряму і швидкості вітру, балістичних характеристик вантажу.
6
Andryushchenko, V. P., D. V. Andryushchenko, and L. M. Kogut. "Антисекреторна терапія в комплексному лікуванні гострого панкреатиту: доцільність та засоби реалізації." EMERGENCY MEDICINE, no. 6.53 (October 1, 2013): 71–74. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.6.53.2013.88698.
Full textAbstract:
З метою вивчення ефективності антисекреторної дії інгібітору протонної помпи Проксіуму стосовно пригнічення гіперферментемії при гострому панкреатиті та терапевтичного впливу препарату на органічні ураження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту при даному захворюванні проведено дослідження рівня α-амілазурії у двох групах хворих при призначенні Проксіуму (46 осіб) та препаратів октреотидів (37 пацієнтів). Констатовано, що за своїм впливом на секрецію підшлункової залози вони істотно не відрізнялися. При фіброгастродуоденоскопії (62 хворих) запально-дегенеративні ураження виявлялися у 57 %, ерозивно-виразкові — у 43 % обстежених. Причому у стравоході вони спостерігалися у 25 %, у шлунку — в 55 % і у дванадцятипалій кишці — у 20 % випадків. До першої групи патологічних процесів належали еритематозні, рефлюксні, реактивні, застійні гастропатії/дуоденопатії, а також атрофічні зміни слизової оболонки. Ерозивно-виразкові ураження проявлялися поверхневими, геморагічними ерозіями та гострими виразками. Під впливом застосування Проксіуму на контрольному ендоскопічному обстеженні констатовано повне нівелювання запально-дегенеративних процесів із відновленням структури слизового шару. При гострих виразках спостерігалося загоєння їх з утворенням ніжного рубця у 87 % спостережень.
7
Писаренко, П. В., В. Л. Матюха, П. П. Писаренко, and Я. В. Антоненко. "ЕФЕКТИВНІСТЬ БАКОВИХ СУМІШЕЙ ПЕСТИЦИДІВ ПРОТИ ШКІДНИКІВ ТА ХВОРОБ У ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 26, 2021): 80–89. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.09.
Full textAbstract:
Однією із причин зниження врожаю зерна пшениці озимої паралельно із забур’яненістю є поши-реність та розвиток хвороб і шкідників при її вирощуванні. На процеси посилення або послаблення стійкості пшениці озимої до пошкодження шкідниками і ураження хворобами в сучасному землероб-стві степової зони має значний вплив загальний рівень культури землеробства та інтегрованої сис-теми захисту рослин, одним зі складників якої є сучасні засоби захисту рослин. Обмеження поши-рення хвороб і шкідників за допомогою засобів захисту рослин – це важливий агрозахід, результати-вність якого залежить від правильного вибору інсектицидів і фунгіцидів з досить широкого асорти-менту препаратів та дотриманням нормативних регламентів їх застосування для максимального впливу на шкідливі об’єкти, не забруднюючи при цьому навколишнє середовище. Рівень ушкодженос-ті всіма видами шкідників та ураження хворобами пшениці озимої був загалом на низькому рівні та в 15–20 разів нижчим за економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) по всіх шкідливих об’єктах, тоді як ЕПШ для шведської мухи (Oscinella) становить 10–15 личинок на м², хлібної жужелиці (Zabrus tenebrioides) до 2–3 шт/м², а клопа шкідливої черепашки (Eurygaster integriceps Put.) – 5–6 шт./м². ЕПШ ураження септоріозом (Septoria tritici Rob. et Desm.) становить 5 % ураженої площі посівів пшениці, борошнистої роси (Erysiphe graminis (DC)) – 10–15 %, фузаріозу (Fusarium graminearum Schwabe, Fusarium culmorum) також 10–15 % уражених рослин тощо. Максимальну ефективність у боротьбі з хворобами рослин пшениці озимої забезпечують бакові суміші препаратів фунгіциду Фалькону – 0,6 л/га з гербіцидами та фунгіциду Титулу Дуо – 0,2 л/га з гербіцидами, що призводило до практично повного знешкодження (100 %) різних хвороб. Поєднання фунгіцидів Фалькон – 0,6 л/га та Титул Дуо – 0,2 л/га з гербіцидами Монітор (20 г/га) та Примадона (0,8 л/га) покращувало ефектив-ність фунгіцидів. Адже чисті посіви від бур’янів мають вищу стійкість до хвороб через кращу аера-цію стеблостою, нижчу тут вологість повітря, а, як наслідок, гірші умови для розвитку хвороб. Максимально високі показники ефективності в боротьбі зі шкідниками забезпечує інсектоакаріцид Кінфос – 0,35 л/га у поєднанні з гербіцидом нового покоління Примадона (0,8 л/га), що забезпечує практично 100 % знищення шкідників. Порівняння даних контрольного варіанту без засобів захисту рослин із внесенням інсектоакарицидних та фунгіцидних бакових сумішей з гербіцидами засвідчує про повну необхідність використання зазначених інсектицидів у боротьбі зі шкідниками та хворобами в посівах пшениці озимої.
8
Кульчицький, Віктор, Олександр Зайцев, and Олександр Лось. "ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕМАСКУЮЧИХ ОЗНАК ОПТИЧНИХ ПРИЛАДІВ СПОСТЕРЕЖЕННЯ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, no. 2-3 (April 11, 2022): 285–99. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.867.
Full textAbstract:
Засоби, які забезпечують виявлення оптичних та оптикоелектронних приладів, стають невід’ємною складовою сучасного озброєння, оскільки вони надають інформацію щодо наявності спостереження протилежною стороною, а найголовніше дозволяють визначити точне місце знаходження засобів спостереження, зброї та техніки, яка містить їх у собі, що безперечно підвищить імовірність їх ураження вогневими засобами. Зрозуміло, що провідні країни світу мають такі засоби озброєння та вдосконалюють їх. Майже всі останні воєнні конфлікти характеризувались наявністю таких засобів – лазерних приладів оптичної протидії. Не виключенням є застосування проросійськими бойовиками подібних засобів насході на шої держави. Визначено, що однією з основних демаскуючих ознак оптичних та оптико-електронних приладів є світловітбиття, яке може бути оцінено показником світловідбиття, коефіцієнтом світловідбиття, коефіцієнтом сили світла, пеленгаційною характеристикою світловідбиття. Проведено оцінювання впливутакої характеристики, як показник світловідбиття на дальність виявлення оптичних приладів спостереження, що є на озброєнні прикордонних підрозділів. В умовах застосування противником лазерних приладів оптичної протидії однією з вимог, що висуваються до оптичних приладів, які виробляються (закуповуються) для потреб прикордонної служби, є оптичні прилади з низьким показником світловідбиття. При недостатньо низькому показнику світловідбиття або внаслідок лазерної локації в імпульсному режимі при підвищеній потужності випромінювання лазерного приладу оптичної протидії можливими варіантами щодо зниження показника світловідбиття є використання спеціальних бленд та обмеження спектрального діапазону об’єктива за рахунок використання IR-Cut фільтрів.
9
Лисиця, А. В., І. М. Тіхонов, В. В. Василенко, and В. О. Явтушенко. "Аналіз механізмів ураження цілі, яка має засоби індивідуального броньованого захисту зі стрілецької зброї на основі енергетичного потенціалу та сили удару кулі 5,45 мм, 5,56 мм, 7,62 мм." Системи озброєння і військова техніка, no. 3(63), (September 30, 2020): 69–77. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.63.10.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз захисних властивостей засобів індивідуального броньованого захисту. Досліджується зміна захисного ефекту в залежності від типу патрону на відстані стрільби в межах прямого пострілу. Дано огляд залежності кінетичної енергії та середньої сили удару кулі від відстані стрільби, зроблено висновок, щодо впливу пробивної, клиноподібної, гідродинамічної та забивної спроможності куль різних калібрів. Розглянуто актуальність ураження захищених цілей противника в умовах ведення бойових дій. Досліджено взаємозалежності енергетичних та силових характеристик типових куль вітчизняних та зарубіжних виробників на відстані стрільби зі стрілецької зброї, в межах прямого пострілу, з метою пошуку оптимальної ефективної відстані стрільби по захищених цілях. Оцінено відомі механізми ураження цілі та визначено на якій відстані стрільби домінує той чи інший механізм ураження. Запропоновано для практичного використання класифікацію заброньованого контузійного травмування, яке має місце при певній силі удару, для визначення мінімального часу на відновлення боєздатності ураженої цілі. Результати роботи можуть бути використані при формуванні вимог до правил стрільби по захищених цілях, а також при навчанні у стрільбі зі стрілецької зброї.
10
Ткачов, В. В., В. В. Камінський, Г. С. Степанов, and П. В. Оріховський. "Погляди на організацію протиповітряної оборони в сучасних умовах." Наука і оборона, no. 4 (February 24, 2022): 13–16. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2021-17-4-13-16.
Full textAbstract:
У статті на основі аналізу локальних війн та збройних конфліктів визначено, що засоби повітряного нападу стали не лише найважливішими, а й єдиними засобами досягнення поставленої мети операції. Маючи велику кількість високоточних засобів ураження дальньої дії, противник може провести стратегічну повітряну наступальну операцію. Стратегічним діям повітряного противника необхідно протиставити стратегічні дії сил оборони України у відповідь. Ці дії повинні проводитись у формі протиповітряній обороні України або у формі стратегічної операції з відбиття повітряного нападу противника. За результатами аналізу реформування протиповітряної оборони України визначено, що в сучасних умовах розмежування функцій генерування військ (сил) та їх застосування виникла необхідність перегляду і приведення системи протиповітряної оборони України до стандартів НАТО. Запропоновано модель організації протиповітряної оборони держави, засновану на принципах, які підтверджуються тривалою практикою і результатами наукових досліджень.
11
Городнов, Вячеслав, and Сергій Лазебник. "МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ ВІДНОСНОЇ КІЛЬКОСТІ ВАЖЛИВИХ ДЕРЖАВНИХ ОБ’ЄКТІВ, УРАЖЕННЯ ЯКИХ МОЖЕ БУТИ ВІДВЕРНЕНЕ ЗА РАХУНОК ЗАСТОСУВАННЯ СКЛАДОВИХ СИСТЕМИ ПРОТИПОВІТРЯНОЇ ОБОРОНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, no. 1 (February 21, 2020): 19–32. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.94.
Full textAbstract:
У методиці при оцінці відносної кількості важливих державних об’єктів, ураження яких при веденні бойових дій може бути відвернене, враховані основні складові процесу ураження і сподіваних типів ураження таких об’єктів. Наведені практичні результати розрахунків, виконані за методикою, свідчать на користь можливості її використання для оцінки ефективності функціонування підсистем зенітного ракетно-артилерійського й авіаційного прикриття у системі ППО країни.У початковий період оборонних військових дій задача угруповань військ і сил може включати відмобілізування, розгортання і створення на основних напрямках дій противника таких угруповань військ, які виявляться здатними зірвати просування противника вглиб території країни, а також захоплення їм стратегічної ініціативи у війні. Для протидії виконанню цих завдань противник може застосувати масовані удари з повітря по військах і об’єктах і використовувати пілотовані та безпілотні засоби повітряного нападу. У системі ППО для знищення ЗПН створюються підсистеми ЗРВ і ВА, а також підсистеми радіолокаційної розвідки і радіоелектронної боротьби. Такі підсистеми повинні забезпечити захист ВДО і Збройних Сил у місцях їх дислокації та розгортання, а також оперативне створення угруповань військ і сил на основних напрямках дій противника.Надійність виконання завдань системою ППО залежить від її складу, організаційної структури, дислокації, вогневої та інформаційної взаємодії елементів її підсистем, від умов пори року, доби і від погодних умов, а також від складу і дислокації об’єктів і угруповань військ, які прикриваються, і від параметрів дій повітряного противника. Частина ЗПН противника в ході ударів мають своєю метою випереджаюче ураження елементів системи ППО. Отже, система ППО захист від ударів з повітря виконує, однак гарантувати своєчасне знищення всіх ЗПН не може. Частина ЗПН противника може подолати зони дії засобів системи ППО і виконати удари по угрупованнях військ і ВДО, які прикриваються, що визначає необхідність оцінки можливих наслідків таких ударів.У методиці, поданій у статті, при оцінці відносної кількості ВДО, ураження яких при веденні бойових дій може бути відвернене, враховані основні складові процесу ураження і сподіваних типів ураження таких об’єктів. Практичні результати розрахунків, що виконані за методикою, свідчать на користь можливості її використання для оцінки ефективності функціонування підсистем зенітного ракетно-артилерійського й авіаційного прикриття в системі ППО держави.
12
Shmatenko, O. P., O. V. Pidlisny, T. V. Prykhodko, A. M. Solomennyi, R. L. Pritula, G. B. Semenchenko, and N. O. Takhtaulova. "ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ М’ЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ГНІЙНИХ РАН." Ukrainian Journal of Military Medicine 1, no. 1 (June 23, 2020): 50–63. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.1(1)-050.
Full textAbstract:
Вступ. Лікування ран та ранової інфекції є важливою проблемою як для військової, так і загальнодержавної системи охорони здоров’я України. На сучасному етапі основоположним підходом до лікування гнійних ран є патогенетична спрямованість відповідно до фази ранового процесу, що включає наступні етапи: активну хірургічну обробку; додаткову обробку післяопераційної рани; раннє закриття ранового дефекту; дренування рани; антибактеріальну терапію; усунення факторів, що уповільнюють загоєння.
Мета дослідження - аналіз сучасних технологічних підходів до створення м’яких лікарських засобів для лікування гнійних ран.
Матеріали та методи дослідження. У роботі використані національні та міжнародні літературні джерела; застосовано методи системного аналізу і бібліо-семантичного дослідження.
Результати дослідження. Узагальнено підходи Державної фармакопеї України, Європейської фармакопеї, Фармакопеї США та інтегрованих класифікацій, запропонованих рядом науковців, щодо класифікації м’яких лікарських засобів.
Визначено основні фармацевтичні фактори, що впливають на ефективність та якість м’яких лікарських засобів: фізичні властивості активних фармацевтичних інгредієнтів та допоміжних речовин, природа та кількості основи-носія і допоміжних речовин, що входять до складу лікарського засобу, вид лікарської форми і технологічні операції, здійснені при її виготовленні. Основи-носії є важливими складовими м’яких лікарських засобів, оскільки становлять 90 % і більше від загальної маси та впливають на активність лікарських речовин і реологічні властивості лікарської форми. Визначено, що відповідно до вимог Державної фармакопеї України, класифікація основ м’яких лікарських засобів проводиться за ознаками спорідненості до води та типу дисперсної системи. Фармакопеєю США використовується додаткова диференціація за здатністю абсорбувати воду, що обумовлює виділення чотирьох класів основ для мазей: вуглеводневих, абсорбційних, водно-змивних та водорозчинних.
Проведений аналіз результатів досліджень показав, що клінічно обгрунтованим для місцевого лікування ранового процесу є використання мазей на гідрофільних та емульсійних основах, яким притаманні дегідратуюча дія та здатність ефективно проводити активні фармацевтичні інгредієнти до ранових каналів та порожнин.
Висновки. М’яким лікарським засобам належить провідна роль в місцевому лікуванні гнійних ран, оскільки вони забезпечують досягнення оптимальної концентрації активних фармацевтичних інгредієнтів в ділянці ураження, забезпечуючи високу терапевтичну ефективність та пролонговану дію з мінімальними проявами побічної дії складових компонентів. Вирішальне значення при розробці м’яких лікарських засобів для лікування гнійних ран мають фармацевтичні фактори: фізичні властивості лікарських речовин, природа та кількості основи-носія і допоміжних речовин, що входять до складу лікарського засобу, вид лікарської форми і технологічні операції, здійснені при її виготовленні. На сучасному етапі доцільною є розробка комплексних препаратів для певних фаз ранового процесу, що дозволяють одночасно впливати на декілька факторів патогенезу. Визначено, що для лікування гнійних ран в першій фазі ранового процесу доцільно застосовувати м’які лікарські засоби з сильно вираженою і тривалою осмотичною активністю, у другій фазі - з помірною осмотичною активністю, у третій фазі ранового процесу лікарські засоби повинні попереджати висихання ранової поверхні, захищати і стимулювати ріст грануляцій.
13
БРИЖАНЬ, Євген, Андрій ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ, and Олександр ЗАЙЦЕВ. "АНАЛІЗ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ ЩОДО ЗАХИСТУ ОПТИЧНИХ ТА ОПТИКО-ЕЛЕКТРОННИХ ПРИЛАДІВ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ВІД ЛАЗЕРНИХ ПРИЛАДІВ ОПТИЧНОЇ ПРОТИДІЇ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, no. 1 (February 2, 2021): 195–212. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.539.
Full textAbstract:
На сьогодні збройний конфлікт може характеризується використанням сучасного озброєння, яке здатне точно виявляти такі об’єкти, як оптичні та оптико-електронні прилади спостереження, що можуть використовуватись протилежною стороною як окремо так і у складі зразків озброєння і, як наслідок підвищенням ймовірності їх знищення. Такими засобами є лазерні прилади оптичної протидії. На даний час лазерні прилади оптичної протидії, що забезпечують виявлення та ураження оптичних (спостерігачів даних приладів) та оптико-електронних приладів являються затребуваними. Так відомо, що США, Франція, Німеччина, Великобританія та Ізраїль мають та удосконалюють такі засоби. Не є виключенням і Російська федерація, яка випробовує подібні засоби на Донбасі, використовуючи його як полігон для випробування своєї сучасної (модернізованої) зброї. Неодноразово з засобів масової інформації надходили та надходять і надалі повідомлення про використання такої зброї російсько-окупаційними військами вздовж лінії розмежування, внаслідок чого військовослужбовці Державної прикордонної служби отримували пошкодження зору різного ступеню важкості. Тому питання щодо захисту оптичних та оптико-електронних приладів, а саме їх маскування та захищеності, від виявлення лазерними приладами оптичної протидії є достатньо нагальним в сьогоднішніх умовах, а для прикордонників це особливо важливо так як спостереження являється одним з основних способів несення прикордонної служби. Таким чином актуальним являється підвищення безпечності спостереження при використанні оптичних та оптико-електронних приладів за рахунок впровадження організаційних заходів та науково-технічних рішень. Метою даної роботи є саме аналіз та узагальнення науково-технічних рішень, на основі існуючих патентів та раціоналізаторських робіт, що дозволяють забезпечити в певних межах захист (зменшити помітність) оптичних та оптико-електронних приладів спостереження від лазерних приладів оптичної протидії.
14
Звиглянич, С. М., М. О. Романов, М. Ф. Линник, and Т. А. Позовна. "Оцінка можливостей комплексу озброєння в ході планування ураження виявлених об’єктів." Системи озброєння і військова техніка, no. 4 (68) (December 24, 2021): 21–25. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.03.
Full textAbstract:
В статті розглядається підхід до оцінювання бойових можливостей комплексів озброєння різних типів під час планування ураження виявлених цілей. Сучасні комплекси озброєння представляються у якості складних антропотехнічних систем, які функціонують в режимі жорсткого часового обмеження. Це, в свою чергу, зумовлює підвищення вимог як до технічної готовності комплексу озброєння по виконанню функціональних задач, так і підвищення вимог до номерів бойових розрахунків, які безпосередньо управляють цією зброєю і використовують засоби за призначенням. Запропоновано загальний підхід до оцінки можливостей комплексів озброєння різного призначення. Даний підхід опирається на цілком об'єктивні показники. Проста кількісна оцінка дає можливість на основі введених критеріїв проводити оцінювання існуючих однотипних комплексів озброєння. Цей підхід може лягти в основу методик для оцінювання готовності конкретних типів комплексів озброєння. За результатами такого оцінювання з'являється можливість прогнозування рівня готовності комплексів озброєння до бойового застосування.
15
Сівак, Вадим, Олег Воробйов, and Юрій Середа. "ПОРІВНЯННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ВПЛИВУ СУЧАСНОЇ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОЇ ЗБРОЇ І КРИТЕРІЇВ СТІЙКОСТІ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ТА РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ АПАРАТУРИ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 84, no. 1 (September 12, 2021): 254–71. http://dx.doi.org/10.32453/3.v84i1.814.
Full textAbstract:
Завдання підвищення рівня захисту технічних засобів логістичного забезпечення в сучасних умовах стає все більш актуальним. Це пов’язано з тим, що в останні роки, на основі зростання темпів науково-технічного прогресу, рівня економічної бази багатьох країн, упровадження нових технологій розширились межі розробки, виготовлення і застосування нових видів сучасної зброї. Насамперед, це зброя, що заснована на використанні альтернативних джерел енергії й на нетрадиційних фізичних принципах, до яких належить зброя електромагнітного імпульсу. Тому значно збільшується імовірність застосування противником саме цього виду зброї, через те, що об’єкти й технічні засоби логістичного забезпечення є першочерговими цілями для ураження з боку противника. З метою розв'язання цих проблем пропонується порівняти енергетичні характеристики сучасних видів зброї електромагнітного імпульсу та відповідні показники електромагнітної стійкості зразків технічних засобів логістичного забезпечення Збройних Сил України з метою визначення фізичних механізмів впливу потужного електромагнітного впливу ультракороткої тривалості на елементну базу радіоелектронної апаратури. Порівнявши приведені дані першого та другого показників, можназробити висновок, що критерії стійкості агрегатів електрообладнання та радіоелектронної апаратури, що входять до складу технічних засобів логістики Збройних Сил України, значно поступаються енергетичним показникам сучасної електромагнітної зброї. Крім того, ми бачимо тенденцію до збільшення долі електричної й радіоелектронної апаратури в наявних і перспективних технічних засобах логістичного забезпечення, що також поглиблює цю невідповідність. Взаємодія електромагнітного впливу з мікроструктурами радіоелектронної апаратури має складний характер, пов’язаний з різноманіттям фізичних процесів, що лежать в його основі. Високий ступінь інтеграції сприяє зниженню захищеності радіоелектронної апаратури. Механізми взаємодії електромагнітного впливу і надвисокочастотного імпульсу з радіоелектронної апаратури мають ряд суттєвих відмінностей. З точки зору структури полів, зазначені відмінності, передусім, обумовлені спектральними характеристиками. Дослідження елементної бази щодо дії на неї зовнішнього потужного електромагнітного впливу показали, що найбільш чутливими до таких впливів є напівпровідникові прилади (діоди, транзистори, інтегральні мікросхеми, ін.), світлочутливі прилади та елементи, термоелементи. Надалі стає завдання визначення недоліків наявного захисту радіоелектронної апаратури технічних засобів логістики з метою підвищення його ефективності.
16
Загорка, Олексій, Сергій Поліщук, and Ірина Загорка. "МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОСТОРОВОЇ СТРУКТУРИ СИСТЕМИ РАДІОЛОКАЦІЙНОЇ РОЗВІДКИ ПОВІТРЯНОГО ПРОТИВНИКА." Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, no. 1 (May 28, 2021): 5–12. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-5-12.
Full textAbstract:
Ефективність протиповітряної оборони військ і об’єктів суттєво залежить від функціонування системи розвідки повітряного противника. Своєчасність видачі інформації про засоби повітряного нападу противника зенітним ракетним дивізіонам є визначальним для їх надійного ураження. Невизначеність дій засобів повітряного нападу, а саме висот їх застосування і напрямків удару по військах і об’єктах, обумовлює необхідність при організації розвідки розглядати декілька варіантів побудови просторової структури системи розвідки повітряного противника з метою її оптимізації. У статті запропоновано методику визначення раціональної просторової структури системи розвідки повітряного противника, в якій за критерій оптимізації прийнято ефективність функціонування системи розвідки повітряного противника, що оцінюється математичним сподіванням відносної величини кількості засобів повітряного нападу зі складу удару, що виявлені і по яким своєчасно видана інформація зенітним ракетним дивізіонам. Ефективність функціонування системи розвідки повітряного противника визначається як добуток імовірності виявлення цілей системи розвідки повітряного противника та імовірності своєчасної видачі інформації по них зенітним ракетним дивізіонам. Імовірність виявлення цілі системи розвідки повітряного противника визначається із урахуванням коефіцієнта перекриття радіолокаційного поля, імовірності своєчасної видачі інформації зенітним ракетним дивізіонам із використанням нормальної функції розподілу Лапласа. При оцінювані ефективності функціонування системи розвідки повітряного противника ураховуються можливі діапазони висот застосування засобів повітряного нападу і напрямки їх ударів по військах і об’єктах. Розподіл засобів повітряного нападу за діапазонами висот застосування здійснюється за евристичним методом. Коефіцієнти важливості (небезпечності) напрямків ударів засобів повітряного нападу визначаються із використанням експертного методу ранжирування. Варіанти просторової структури системи розвідки повітряного противника відрізняються розташуванням позицій радіолокаційних станцій на місцевості. Раціональним вважається варіант просторової структури, якому відповідає максимум ефективності функціонування системи розвідки повітряного противника. Порядок використання розробленої методики визначення раціональної просторової структури системи розвідки повітряного противника показаний на прикладі. Методика може використовуватись під час організації розвідки повітряного противника органами управління радіотехнічних військ.
17
Rуabokon, O. V., O. O. Furyk, and N. S. Ushenina. "Вплив різних схем патогенетичного лікування на стан прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у хворих на гострий гепатит В із супутнім хронічним вживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах." ACTUAL INFECTOLOGY, no. 3.04 (July 1, 2014): 21–26. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.3.04.2014.82425.
Full textAbstract:
Обстежені 133 хворі на гострий гепатит В віком від 18 до 60 років. У роботі показано, що у хворих на гострий гепатит В із супутнім хронічним вживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах розпал захворювання характеризується більшими порушеннями прооксидантно-антиоксидантної регуляції за рахунок вищого рівня альдегідфенілгідразонів спонтанної окисної модифікації білків крові та нітритів, що поєднується з низьким умістом L-аргініну в сироватці крові. Період реконвалесценції в цих хворих характеризується вищим рівнем альдегідфенілгідразонів й кетонфенілгідразонів спонтанної окисної модифікації білків крові, вищим умістом нітритів у поєднанні з низьким умістом L-аргініну в сироватці крові порівняно з хворими без супутнього ураження печінки. Залучення L-аргініну гідрохлориду (Тівортін) та тіотриазоліну до лікування хворих на гострий гепатит В із хронічним вживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах сприяє поліпшенню прооксидантно-антиоксидантних процесів за рахунок зниження вмісту нітритів і кетонфенілгідразонів спонтанної окисної модифікації білків крові, підвищення вмісту L-аргініну й активності каталази в сироватці крові, сприяє нормалізації активності аланінамінотрансферази та збільшенню частоти сероконверсії HBeAg — anti-HBе порівняно з хворими, у лікуванні яких використовували лише базисні засоби.
18
МІШЕНЮК, Роман, and Вікторія ГАНАБА. "ВИКОРИСТАННЯ ЛАЗЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИВЧЕННІ ТАКТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН В НАЦІОНАЛЬНІЙ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, no. 4 (March 26, 2021): 264–75. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.599.
Full textAbstract:
Застосування сучасних високотехнологічних технічних засобів з використанням лазерних технологій в теорії і практиці тактичної підготовки і пов’язане із низкою питань, зокрема й теоретико-методологічного характеру. Одним з основних питань розвитку такої теорії – це її основи, початком для розробки якої є визначення основних методологічних принципів їх застосування. Незважаючи на велику кількість праць, присвячених дослідженню різних аспектів застосування лазерних технологій у навчальному процесі у вищих військових навчальних закладах в межах тактичних дисциплін, необхідно констатувати, що у педагогічній літературі так і не сформовано певних педагогічних умов, методів та методик навчання тактичним дисциплінам з застосуванням лазерного симулятора двостороннього вогневого контакту типу LaserTag.
Мета статті є огляд на початковому етапі педагогічних основ застосування системи лазерного симулятора двостороннього вогневого контакту типу LaserTag в системі підготовки майбутніх офіцерів прикордонників з військово-прикладних дисциплін. Розгляд та висвітлення їх різнорідного та спільного характеру для вироблення цілісного уявлення про способи розуміння та використання лазерного симулятора двостороннього вогневого контакту типу LaserTag в тактичній підготовці майбутніх офіцерів-прикордонників, а також формування власного бачення щодо оптимальної методологічної основи для застосування сучасних технічних засобів в навчанні курсантів. Встановлено, що у сучасний період подібні технологічні засоби широко застосовуються під час навчання в вищих військових та правоохоронних навчальних закладах не тільки України, але й за кордоном, під час проведення міжнародних військових навчань.
Застосування лазерних технологій у вивченні тактичних дисциплін на базі лазерного симулятора двостороннього вогневого контакту типу LaserTag дозволить об’єднати розрізнені навчальні дисципліни, де умови стрілецьких вправ пов’язані із обстановкою на заняттях з військової (тактичної) підготовки, тактико-спеціальної підготовки, тактики прикордонної служби, заняттями із захисту від зброї масового ураження, військової топографії, зв’язку та формують необхідні знання і уміння для дій у якості офіцера тактичного рівня.
19
Приміренко, Володимир. "МАТЕМАТИЧНА ФОРМАЛІЗАЦІЯ ВПЛИВУ БОЙОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ ДАЛЕКОБІЙНИХ ЗАСОБІВ УРАЖЕННЯ НА ДОСЯГНЕННЯ ВОГНЕВОЇ ПЕРЕВАГИ НАД ПРОТИВНИКОМ." Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, no. 1 (June 9, 2021): 163–68. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-163-168.
Full textAbstract:
Результати аналізу локальних війн та збройних конфліктів сучасності свідчать про стійку тенденцію, в арміях провідних країн світу, до досягнення успіху у веденні воєнних дій за рахунок збільшення дольової частки участі далекобійного озброєння у вогневому ураженні противника у воєнних діях. У таких діях загальновійськові формування виконують функцію завершення розгрому противника. Зазначене у свою чергу призвело до модернізації існуючого та розроблення нового далекобійного озброєння у частині збільшення дальності стрільби та скорострільності, яке складає основу розвідувально-ударних бойових платформ загальновійськових об’єднань військ (сил). У країнах, які обмежені у своїх можливостях щодо швидкого розвитку далекобійного озброєння шляхом збільшення обсягу вогневих завдань підрозділів, які спроможні здійснювати дальнє вогневе ураження противника є обґрунтування відповідних науково-організаційних рішень, реалізація яких дасть змогу досягти потрібного ефекту від бойового застосування таких підрозділів. У статті за залежністю імовірності досягнення вогневої переваги над противником від ступеня реалізації вогневих можливостей, залучених до вогневого ураження противника, вогневих засобів обґрунтовано шляхи підвищення ступеня реалізації вогневих можливостей підрозділів, озброєних далекобійними засобами ураження. За результатами проведеного дослідження набула подальшого розвитку сукупність показників ефективності бойового застосування підрозділів, озброєних далекобійними засобами ураження. Запропоновані показники ефективності на відміну від існуючих дають змогу встановити залежність імовірності досягнення вогневої переваги над противником від ефективності бойового застосування зазначених підрозділів та обґрунтувати можливі шляхи підвищення ефективності їх застосування.
20
Балаж, М. С., and Н. О. Шестопал. "Сучасні підходи до застосування заходів фізичної терапії осіб із вогнепальними ураженнями верхньої кінцівки." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (November 30, 2018): 68–74. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.2.68-74.
Full textAbstract:
Мета. Розглянути сучасні підходи до фізичної терапії осіб із вогнепальними ураженнями верхньої кінцівки. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення сучасних науковометодичних літературних даних про особливості застосування реабілітаційних засобів при вогнепальних ураженнях верхніх кінцівок. Результати. Складний характер вогнепальних уражень та висока частота їх ускладнень обумовлюють труднощі під час вибору тактики реабілітації. Фізична терапія є невід’ємною частиною реабілітації поранених із вогнепальними ушкодженнями верхніх кінцівок. Терапевтичні вправи знижують рівень порушень і призводять до поліпшення функції верхньої кінцівки, вірогідно сприяють покращенню активності та участі пацієнтів, проте питання уніфікації поглядів на планування, реалізацію та оцінку ефективності програм фізичної терапії в осіб із вогнепальними ураженнями досі залишаються не вирішеними. Висновки. Необхідні подальші дослідження з метою створення ефективного алгоритму моделювання програм фізичної терапії з єдиним поглядом на підбір засобів, дозування навантажень та системи оцінки ефективності відновних заходів.
21
Yavorskyi, V. V. "Оцінка стану центральної гемодинаміки за допомогою методу добового моніторування артеріального тиску при розвитку гіпертензивної енцефалопатії у хворих похилого віку." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, no. 4.74 (August 7, 2015): 51–56. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.4.74.2015.78211.
Full textAbstract:
Актуальною є необхідність розробки обґрунтованих методів, що корегують засоби підтримки й підвищення індивідуальної стійкості органів і систем організму при різних умовах його функціонування, особливо в пацієнтів похилого віку при розвитку хронічної ішемії мозку на тлі артеріальної гіпертензії (АГ). Для оцінки стану центральної гемодинаміки використовували метод добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) при розвитку гіпертензивної енцефалопатії (ГЕ) у хворих похилого віку. Аналіз ДМАТ у хворих похилого віку з ГЕ характеризувався підвищеним АТ, що вважається одним із головних факторів ризику серцево-судинних захворювань. Вірогідність зв’язку між показниками ДМАТ, ступенем ураження органів-мішеней і наявністю факторів ризику серцево-судинних ускладнень у хворих iз різним типом перебігу АГ важлива при проведеннi стратифікації пацієнтів залежно від ступеня змін добових параметрів АТ. Установлено, що варіабельність АТ знижується на тлі стабільно підвищеного АТ, тому при оцінці даних ДМАТ у таких хворих ми надавали перевагу індексам навантаження: виявлено від’ємну кореляцiю (r = –0,51) між варіабельністю систолічного АТ (САТ) (12,2 ± 0,1 мм рт.ст.) та індексом часу (76,4 ± 14,3 %) за денний період вимірів, що свідчить про наростання критичного рівня САТ за цей проміжок доби зі зменшенням показників варіабельності САТ. Проведене дослідження дозволило обґрунтувати особливості діагностики для подальшої профілактики та лікування хворих похилого віку з ГЕ на тлі АГ.
22
Horbachova, Yana. "Лабораторні дослідження впливу засобів ураження на броньову перешкоду." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 12, no. 1 (February 27, 2022): 70–80. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2022.12.1.8.
Full textAbstract:
Мета роботи: Провести лабораторні дослідження впливу засобів ураження на додаткову та основну броньову перешкоду та отримати статистичні дані, які дозволять побудувати поліноміальну залежність впливу кінетичної енергії засобу ураження на корпус бойових броньованих машин.
Дизайн/Метод/Підхід дослідження: Для оцінювання стійкості додаткового бронювання обрана методика дослідження параметрів пробою з реєстрацією ударного імпульсу, що дозволяє проводити експрес-оцінку опору матеріалів деформуванню й руйнуванню при наскрізному пробитті. Лабораторне дослідження було проведено за допомогою балістичного маятника, балістичного ствола, вимірювача швидкості та іншого необхідного лабораторного устаткування.
Результати дослідження: За допомогою лабораторного обладнання отримані статистичні дані, які дозволять, в подальшому, побудувати поліноміальну залежність впливу кінетичної енергії засобу ураження на броньову перешкоду та корпус бойової броньованої машини.
Теоретична цінність дослідження: Під час випробувань буде перевірено і підтверджено теоретичні підходи або їх спростовано щодо ефективності використання додаткового захисту, а саме додаткової броньової перешкоди, а побудовані поліноміальні моделі дадуть можливість вибирати оптимальні параметри додаткового бронювання.
Практична цінність дослідження: Результати дослідження можуть бути використані при створенні додаткового захисту бойових броньованих машин від засобів ураження кінетичної дії до 14,5мм.
Оригінальність/Цінність дослідження: Побудована в результаті багатофакторного експерименту закономірність впливу засобів ураження на броньову перешкоду вперше враховує: відстань від броньової перешкоди до броні, кут зустрічі засобу ураження із броньовою перешкодою та товщину додаткової броньової перешкоди.
Обмеження дослідження/Майбутні дослідження: Це дослідження відкриває шляхи для майбутніх досліджень стійкості броньової перешкоди до засобів ураження.
Отримані результати можуть бути використані для визначення впливу засобів ураження, а саме кулі 7,62 мм, 12,7 мм, 14,5 мм на додаткову броньову перешкоду, що дасть можливість визначати мінімально-необхідний рівень додаткового бронювання.
Тип статті: / Paper type: практичний.
23
Shved, M. I., O. A. Prokopovych, V. T. Gurskyi, B. Ya Masliy, and V. P. Vivchar. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГОСТРОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМУ, ЗУМОВЛЕНОГО ФЕНОМЕНОМ “SLOW-FLOW” (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ОПИС КЛІНІЧНОГО ВИПАДКУ)." Вісник наукових досліджень, no. 2 (April 16, 2019): 24–29. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10024.
Full textAbstract:
Феномен сповільненого коронарного кровотоку (CSFP) – це мікросудинне ураження, що полягає в сповільненні кровотоку (руху контрастних речовин) у коронарних артеріях без значного їх стенозування. Основними причинами CSFP вважають структурні й функціональні порушення в системі коронарної мікроциркуляції за рахунок ендотеліальної дисфункції, дифузної кальцифікації чи необструктивного атеросклерозу, оглушення гіпоксичної ділянки міокарда тощо. Відсутність чітких критеріїв у діагностиці та адекватних програм його лікування обґрунтовують доцільність збільшення клінічного матеріалу та дослідження механізмів його розвитку.
Мета дослідження – проаналізувати клінічний випадок розвитку гострого коронарного синдрому в пацієнтки з ангіографічно діагностованим феноменом “slow-flow”, дослідити особливості клінічного перебігу коронарного синдрому Y та оптимізувати його лікування і профілактику розвитку ускладнень.
Матеріали і методи. Застосовували методи системного аналізу, бібліосемантичного та описового моделювання на прикладі рідкісного випадку розвитку гострого коронарного синдрому в пацієнтки з ангіографічно дігностованим CSFP. Проведено огляд літератури в доступних науково-статистичних базах даних медичної інформації.
Результати досліджень та їх обговорення. Упровадження діагностичної коронарної ангіографії дає змогу провести диференційну діагностику мікроциркуляторних порушень коронарного кровотоку, а також дозволяє оцінити адекватність запропонованого лікування. Наведений клінічний випадок характеризується типовою клінічною симптоматикою гострого коронарного синдрому (ГКС) за відсутності ангіографічних атеросклеротичних змін вінцевих судин у жінки 66 років. Запропоноване лікування засобами “Небіволол”, “Розувастатин” і комбінованими метаболічними препаратами “Левокарнітин” та “Аргінін” дало швидкий клінічний ефект, який проявився зникненням ознак ішемії та відсутністю ангінозного болю за грудниною.
Висновки. У патогенезі розвитку ГКС вагому роль відіграють мікроциркуляторні порушення, зокрема феномен сповільненого коронарного кровотоку, що необхідно враховувати в діагностичному алгоритмі ведення таких пацієнтів. Основним диференційно-діагностичним критерієм у таких випадках є коронароангіографія, а в комплексне лікування доцільно включати бета-2-адреноблокатори, статин та метаболічно активні засоби – “Левокарнітин” і “Аргінін”, які мають ендотелійнормалізуючі, енерго- і кардіоцитопротекторні властивості.
24
Chuikova, O. V. "Моральна агнозія як когнітивне порушення. Трансдисциплінарнa методикa дослідження нейробіологічної обумовленості соціальної незрілості та злочинної поведінки." Grani 19, no. 4 (March 5, 2016): 39–44. http://dx.doi.org/10.15421/1716076.
Full textAbstract:
Ми визначили пряму кореляцію між етикою, моральністю та станом головного мозку, де аморальність співвідноситься з пошкодженнями певних частин головного мозку. Голдберг розробив концепцію етики, соціальної дорослості, що обумовлена саме діяльністю нейронів у лобних ділянках. Отже, лобні ділянки є вищою моральною інстанцією соціальної поведінки, соціальних емоцій сорому, співчуття, провини. Таким чином, результатом недорозвиненості або ураження лобних ділянок буде аморальність як когнітивне порушення – моральна агнозія. Голдберг пропонує нейробіологічне підтвердження аморальності людини як прояву хвороби, тобто людина, для якої засоби виправдовують досягнення мети, є носієм лобово-базального синдрому. Пацієнти з лобно-базальним синдромом мають слабкий контроль над емоціями та бажанням задовольнити свої примхи. Вони роблять те, що їм подобається робити і тоді, коли їм це подобається, не хвилюючись про соціальні табу або правові заборони. Вони не бачать наслідки їхніх дій. Голдберг пропонує кваліфікувати через поняття моральної агнозії деякі стани психіки, які підпадають під «часткову неосудність» людей. Він виходить з поняття предметної агнозії деяких пошкоджень психіки і йде далі у наступні ділянки головного мозку, які відповідають за мораль і в разі пошкодження роблять людину аморальною або нечуттєвою до питань моралі, тобто людьми з моральною агнозією. Поняття моральної агнозії виникає завдяки трансдисциплінарній методиці досліджень когнітивних порушень на межі співіснування декількох дисциплін – етика, нейробіологія, право, філософія.
25
Dzhyvak, V. G., and I. M. Klishch. "ВПЛИВ ЗБАГАЧЕНОЇ ТРОМБОЦИТАМИ ПЛАЗМИ КРОВІ НА СТАН СИСТЕМИ ПРОТЕЇНАЗИ/ІНГІБІТОРИ ПРОТЕЇНАЗ ПРИ ТРАВМАТИЧНОМУ УРАЖЕННІ М᾽ЯЗІВ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 3 (September 29, 2020): 72–79. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i3.11585.
Full textAbstract:
Порушення протеїназо-інгібіторної системи відіграють важливу роль у патогенезі багатьох патологічних процесів. Надмірний протеоліз може спричинити розвиток цілої низки патологічних станів, що супроводжуються виникненням деструктивних, запальних та імунних реакцій.
Мета – встановити особливості функціонування системи протеїнази/інгібітори протеїназ за умов травматичного ураження м᾽язів в експерименті і з᾽ясувати вплив збагаченої тромбоцитами плазми крові на стан протеазно/антипротеазної активності.
Матеріал і методи. Травму м᾽язів стегна моделювали за розробленою методикою в умовах тіопентало-натрієвого знеболювання. Дослідні тварини були поділені на три групи: І – контроль (без змодельованої патології), ІІ – тварини з травматичним ураженням м᾽язів стегна без введення збагаченої тромбоцитами плазми крові, ІІІ – тварини з травматичним ураженням м᾽язів стегна та введенням збагаченої тромбоцитами плазми крові. Тварин на 1-шу, 7-му, 14-ту, 21-шу доби після моделювання травми виводили з експерименту. Приготування PRP відбувалося двоетапно. Було проаналізовано вплив корекції збагаченої тромбоцитами плазми крові на зміни активності системи протеолізу і показників антипротеазної системи в експерименті при травматичному ураженні м᾽язів тварин, яким проводилася корекція збагаченою тромбоцитами плазмою крові. Забір біологічного матеріалу проводили на 1-шу, 7-му, 14-ту, 21-шу доби після травматичного ураження м᾽язів. Для дослідження активності протеїназної системи та вмісту інгібіторів протеолізу використані спектрофотометричні методи.
Результати. Досліджено вплив збагаченої тромбоцитами плазми крові (PRP) на показники протеїназо-інгібіторної системи крові. У тварин з м᾽язовою травмою встановлено підвищення протеолітичної активності крові на тлі незначного зростання вмісту α1-інгібітора протеаз та α2-макроглобуліну, що вказує на недостатнє посилення антипротеолітичного потенціалу для стримування розвитку деструкції. У тварин, яким після нанесення травми вводили PRP, відбувалося достовірне зростання протеолітичної активності крові на тлі більш виразного збільшення антипротеазної активності. Це призводить до зниження індексу протеолізу.
Висновок. При механічній травмі м᾽язів спостерігається інтенсивне зростання протеолітичної активності крові на тлі незначного підвищення антипротеазної активності. Застосування PRP як засобу корекції супроводжується зростанням антипротеазної активності та зниженням індексу протеолізу.
26
Shevchuk, O. O. "ВИЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ПОКАЗНИКІВ ГОСТРОЇ ТОКСИЧНОСТІ МЕЛФАЛАНУ В ЩУРІВ." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 5, 2020): 113–18. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10846.
Full textAbstract:
Вступ. Гематотоксичність та ураження слизових оболонок шлунково-кишкового тракту при лікуванні злоякісних новоутворень є основними лімітуючими факторами ефективного лікування і часто призводять до переривання та відстрочення хіміотерапії. Пошук нових ефективних лікарських засобів, біоматеріалів і речовин для пом’якшення зменшення інтенсивності побічних реакцій протипухлинної хіміотерапії є надзвичайно актуальним. Для їх апробації та проведення доклінічних досліджень необхідна модель, яка б відтворювала типові побічні ефекти поліхіміотерапії. Відомо, що найбільш виражений токсичний вплив на кістковий мозок та шлунково-кишковий тракт (а саме слизові оболонки) мають алкілуючі протипухлинні засоби з властивостями радіоміметиків.
Мета дослідження – провести скринінгові дослідження із застосуванням цитостатика мелфалану з метою визначення основних параметрів токсичності та подальшого апробування як моделі цитостатичної мієлодепресії для виконання подальших доклінічних досліджень.
Методи дослідження. Дослідження виконано на статевозрілих щурах, яких було поділено на групи. Тваринам ввели одноразово у хвостову вену мелфалан у дозах 3, 6, 9 та 12 мг/кг. Основні показники гострої токсичності (летальна доза ЛД50, 1/ЛД50 – абсолютна токсичність, ЛД84/ЛД16 – зона гострої токсичної дії, 1/(ЛД50 – S) – сумарний показник токсичності та S – функція кута нахилу (варіабельність смертельних доз)) визначали методом найменших квадратів для пробіт-аналізу кривих летальності за В. Б. Прозоровським та за методом Фінні з використанням програми StatPlus 2009 Professional 5.8.4.
Результати й обговорення. Як свідчать дані регресійного аналізу за методом Фінні, ЛД50 становила (4,22±0,62) мг/кг (нижня межа ЛД50 – 3,10 мг/кг, а верхня – 5,49 мг/кг). Показники за методом Прозоровського: ЛД50 мелфалану при одноразовому внутрішньовенному введенні – (4,765±1,003) мг/кг (від 2,63 мг/кг (нижня межа) до 6,90 мг/кг (верхня межа)).
Висновок. Для проведення експериментів, апробування моделі цитостатичної мієлодепресії та подальшого вивчення впливу чинників корекції на стан кісткового мозку і показники периферичної крові було обрано дозу мелфалану 3 мг/кг одноразово внутрішньовенно.
27
Давидько, О. Б., А. О. Ладік, В. Б. Максименко, М. І. Линник, О. В. Павлов, and Є. А. Настенко. "КЛАСИФІКАЦІЯ УРАЖЕНЬ ЛЕГЕНЬ ПРИ COVID-19 НА ОСНОВІ ТЕКСТУРНИХ ОЗНАК ТА ЗГОРТКОВОЇ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ." Біомедична інженерія і технологія, no. 6 (November 17, 2021): 19–28. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.231887.
Full textAbstract:
Реферат – Проблематика. Визначення структури ураження легеневої тканини хворих на COVID-19 по типовим ознакам «матове скло», «бруківка», «консолідація» є важливою складовою обґрунтування діагнозу та лікувальних заходів на поточний момент терапії пацієнта. Найбільш поширеним засобом визначення стадії та типу ураження дихальних шляхів є аналіз рентген зображень та комп’ютерної томографії (КТ). Оскільки особливістю вірусної пневмонії SARS-CoV-2 є швидкий перехід від легких стадій до важких з розвитком цитокинового шторму і розповсюдження вірусу в артеріальний кровотік, то надійний та швидкий аналіз КТ зображень легень пацієнта є запорукою прийняття своєчасних лікувальних заходів. В даній роботі розглядаються можливості застосування засобів штучного інтелекту для вирішення задачі класифікації уражень легень при захворюванні COVID-19. Мета. Метою роботи є створення класифікаційної системи типу уражень легень при COVID-19 по типовим ознакам «матове скло», «бруківка», «консолідація» на основі згорткової нейронної мережі CNN та текстурних ознак, джерелом яких є матриці суміжності GLCM при різних значеннях кутів напрямку аналізу. Методика реалізації. Оскільки основою відмінностей різних типів ураження легеневої тканини на КТ зображеннях є відмінності у їх текстурних характеристиках, то в основу простору ознак класифікаційної системи закладемо елементи гістограм на основі матриць суміжності областей інтересу КТ зображень легень. У зв’язку з високими якостями перетворення простору ознак до потреб задач класифікації згортковими шарами мережі, засобом побудови класифікатора пропонується застосувати згорткову нейронну мережу. Для навчання системи ДУ “«Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України» було надано 794 КТ зрізів від 20 пацієнтів із масками зображень, на яких виділені 4714 зони інтересу з означеними типами уражень легень. Була побудована модель семишарової згорткової нейронної мережі: із чотирма згортковими шарами, після перших трьох з яких йдуть агрегувальні шари. На вхід згорткової нейронної мережі одночасно подаються текстурні ознаки двох GLCM, які були отримані із сегментованих КТ зображень під різними кутами. В якості функції втрат була використана NLLLOSS. Шар активації Softmax визначає результат задачі класифікації. Результати дослідження. Побудована згорткова нейронна мережа на тестовій вибірці з 472 зображень має загальну точність класифікації у 83%, на класі «матове скло» - 90,1%, «бруківки» - 70,5%, «консолідація» – 54,2% та на робочій вибірці з 4714 ROI зображень має загальну точність у 98%, на класі «матове скло» - 98,6%, «бруківка» - 96,8%, «консолідація» – 95,4% Висновки. В роботі одержано модель з високою ефективністю класифікації типу уражень легень при COVID-19. Класифікатор побудовано на основі згорткової нейронної мережі та ознак текстури, джерелом яких є матриці суміжності областей інтересу КТ зображень легень. Ключові слова – GLCM, матриця суміжності, область інтересу, комп’ютерна томографія, COVID-19, згорткова нейронна мережа, ураження легень, матове скло, бруківка, консолідація.
28
Кошовська, Д. О., І. Р. Охотницька, К. М. Ковальчук, А. О. Стельмах, Т. К. Головата, and А. З. Миколенко. "Морфологічні особливості ураження печінки при СOVID-19 за даними власних гістологічних та літературних досліджень." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 4 (February 23, 2022): 182–85. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12777.
Full textAbstract:
Резюме. Інфекція SARS-CoV-2 є високопатогенною і тропною до тканин різних внутрішніх органів. Тяжкий перебіг COVID-19 часто супроводжується поліорганною недостатністю, у тому ж числі з ураженням печінки. Тому вивчення особливостей морфогенезу тканини печінки є актуальним завданням, оскільки з високою частотою реєструються порушення функції гепатоцитів, при цьому тяжкість захворювання пов’язана зі ступенем ураження печінки.
Мета дослідження – вивчити патоморфологічні особливості ураження печінки при COVID-19.
Матеріали і методи. Проведено аналіз наукової літератури та гістологічні дослідження тканин печінки 4-х пацієнтів, які померли від ускладнень інфекції SARS-CoV-2 в лікарнях Тернопільської області.
Результати. Доведено, що тяжкий перебіг інфекції SARS-CoV-2 супроводжується поліорганною недостатністю, у тому ж числі з ураженням печінки дистрофічного, запального та ішемічного характеру.
Висновки. Ураження печінки при тяжкому перебігу COVID-19 проявляються у вигляді вираженої великокраплинної жирової дистрофії, некрозів гепатоцитів, лімфомакрофагальної інфільтрації портальних трактів та венозного повнокров’я в судинному руслі. Ці зміни є наслідком поліорганного запалення, гіпоксії, системнї запальнї реакції, супутніх захворювань, які зумовлюють порушення роботи печінки і гепатотоксичної дії певних лікарських засобів.
29
Levagin, Gennady, Alexander Mishukov, Dmytro Lytovchenko, Serhii Riazantsev, and Ivan Hulenov. "Підвищення рухомості транспортних агрегатів засобів технічного забезпечення мобільного комплексу озброєння як перспективний шлях зменшення імовірності їх ураження." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 5 (October 21, 2021): 60–66. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.5.6.
Full textAbstract:
Запропоновано підхід щодо зменшення імовірності ураження засобів технічного забезпечення мобільного комплексу озброєння в умовах ведення бойових дій шляхом підвищення їх рухомості. Введено новий показник, що дозволяє оцінити технічну досконалість технологічного устаткування транспортного агрегату засобу технічного забезпечення.
30
Nykyforuk, A. Y., L. S. Fira, and P. G. Lykhatskyі. "ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ЗАСОСУВАННЯ ГУСТОГО ЕКСТРАКТУ З ШПИНАТУ ГОРОДНЬОГО ЛИСТЯ ЯК МЕМБРАНОПРОТЕКТОРНОГО ЗАСОБУ ЗА УМОВ ТОКСИЧНОГО ГЕПАТИТУ." Фармацевтичний часопис, no. 3 (September 9, 2019): 74–82. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.3.10407.
Full textAbstract:
Мета роботи. Дослідити мембранопротекторні властивості густого екстракту зі шпинату городнього листя за умов токсичного ураження печінки тетрахлорметаном.
Матеріали й методи. Експерименти проведені на білих щурах-самцях, яким моделювали токсичний гепатит шляхом ураження печінки тетрахлорметаном. Токсикант вводили в дозі 1,0 мл/кг маси тіла тварин. Густий екстракт зі шпинату використовували у дозі 150 мг/кг маси тіла, препарат порівняння силімарин у дозі 100 мг/кг маси тіла. Евтаназію щурів проводили під тіопенталовим наркозом на 4-ту, 7-у та 10-у добу експерименту з дотриманням усіх правил Конвенції із захисту хребетних тварин. Активність мембранодеструктивних процесів оцінювали за аланін- та аспрататамінотрансферазною, гама-глутамілтранспептидазною активністю та еритроцитарним індексом інтоксикації. Для статистичної обробки даних використовували параметричні (за Стьюдентом) та непараметричні (Вілкоксоном) методи дослідження.
Результати й обговорення. Встановлено, що ураження щурів тетрахлорметаном призводить до вірогідного підвищення у сироватці крові активності амінотрансфераз та гамаглутамілтранспептидази у всі терміни дослідження (4,7 та 10 доби від початку експерименту). У печінці щурів спостерігалось прогресуюче зниження активності ензимів, що є наслідком порушення проникності плазматичних мембран гепатоцитів. У крові щурів, уражених тетрахлорметаном, відмічено підвищення відсотку проникнення еритроцитарних мембран. Використаний густий екстракт зі шпинату городнього листя проявив ефективний вплив на досліджувані показники і за ефективністю незначно поступався препарату силімарину.
Висновки. Ураження печінки щурів тетрахлорметаном призводить до порушення проникності плазматичних мембран гепатоцитів та еритроцитів, максимальні зміни яких відмічено у кінці дослідження. Співставлення ефективності застосування силімарину та екстракту зі шпинату городнього листя підтверджує мембранопротекторні властивості даного засобу, що робить перспективним подальші дослідження його фармакологічної активності.
31
Коцюруба, Володимир, and Володимир Кривцун. "МОДЕЛЮВАННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ БЛОЧНИХ ЗАГОРОДЖУВАЛЬНИХ ПЕРЕШКОД ПІД ЧАС ПРИКРИТТЯ БЛОКПОСТІВ ТА КОНТРОЛЬНО-ПЕРЕПУСКНИХ ПУНКТІВ ВІД ВОГНЕВИХ ЗАСОБІВ ПРОТИВНИКА." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, no. 1 (February 21, 2020): 163–71. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.104.
Full textAbstract:
Забезпечення живучості важливих об’єктів, а саме мостів, шляхопроводів, базових районів, блокостів, контрольно-пропускних та контрольних пунктів в’їзду-виїзду та інших, досягається комплексним виконанням заходів з фортифікаційного обладнання та улаштування і утримання інженерних загороджень. Одним із оперативних та ефективних шляхів досягнення мети виконання цих заходів є застосування блочних загороджувальних перешкод із міцних матеріалів. Блочні загороджувальні перешкоди володіють захисними та загороджувальними властивостями і є альтернативним засобом у складних ґрунтових умовах та в умовах обмеження застосування мінно-вибухових загороджень. Розглянуто моделювання процесу впливу на блочну загороджувальну перешкоду вогневих засобів противника та спроможностей підрозділів, що обороняються та використовують її, щодо ураження вогневих засобів противника під час зустрічного вогневого впливу, а також відновлення боєздатного стану вогневих засобів противника після виходу з ладу. Наведено математичну модель щодо впливу вогневих засобів противника, переважно ударного типу, з метою зруйнування блочних загороджувальних перешкод із міцних матеріалів на блокпостах і контрольнопропускних пунктах, що займають підрозділи, які їх обороняють у районах ведення бойових дій. Математична модель, на відміну від існуючих, ураховує ймовірність виходу з ладу вогневих засобів противника внаслідок ураження під час зустрічного вогневого впливу підрозділами, що обороняються і використовують блочні загороджувальні перешкоди, та ймовірність відновлення боєздатного стану вогневих засобів противника. Запропонована математична модель ґрунтується на використанні напівмарковських процесів. Наведена в статті математична модель дозволяє дати відповіді на цілу низку питань відносно бойового функціонування системи, зокрема щодо часу перебуваня у відповідній множині станів, часу бойового функціонування вогневих засо-бів противника до моменту втрати ним боєздатного стану та блочної загороджувальної перешкоди до моменту її руйнування.
32
Nykyforuk, A. Ya, L. S. Fira, and P. H. Lykhatskyi. "ДОСЛІДЖЕННЯ АНТИОКСИДАНТНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЕКСТРАКТУ ЗІ ШПИНАТУ ГОРОДНЬОГО ЛИСТЯ НА МОДЕЛІ ТЕТРАХЛОРМЕТАНОВОГО УРАЖЕННЯ ПЕЧІНКИ." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (January 31, 2019): 36–43. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i4.9787.
Full textAbstract:
Вступ. За сучасними даними, в Україні 20–30 % усіх захворювань печінки становлять її токсичні ураження. Пошук потенційних гепатопротекторів проводять в останні роки серед великої кількості лікарських речовин різного походження та структури, проте найперспективнішими виявились антиоксиданти природного, переважно рослинного, походження через низьку вартість та високий рівень безпечності.
Мета дослідження – вивчити антиоксидантні властивості густого екстракту зі шпинату городнього листя в експериментах на щурах, уражених тетрахлорметаном.
Методи дослідження. Експерименти проведено на 60 білих щурах-самцях, яким моделювали гостре токсичне ураження печінки шляхом введення дворазово (через день) тетрахлорметану у вигляді 50 % олійного розчину в дозі 1,0 мл/кг маси тіла тварин. Об’єктом досліджень був густий екстракт зі шпинату городнього листя в дозі 150 мг/кг маси тіла. Експерименти проведено на 4-ту, 7-му та 10-ту доби розвитку токсичного гепатиту. Активність окиснювальних процесів і стан антиоксидантної системи оцінювали за вмістом ТБК-активних продуктів, 2,4-динітрофенілгідразонів, церулоплазміну, активністю каталази.
Результати й обговорення. Ураження щурів токсичними дозами тетрахлорметану супроводжувалось активацією процесів ліпопероксидації та окиснювальної модифікації протеїнів, що призвело до розвитку оксидативного стресу в організмі. За цих умов відмічали зменшення активності антиоксидантної системи, на що вказувало пригнічення активності каталази в організмі уражених тварин. Застосування з метою корекції виявлених порушень густого екстракту зі шпинату городнього листя викликало зниження активованих окиснювальних процесів та відновлення захисно-компенсаторних сил організму, про що свідчила нормалізація активності каталази та вмісту церулоплазміну. Цей екстракт за ефективністю дещо відрізнявся від відомого гепатопротектора силімарину (карсилу), але наприкінці досліджень його вплив на показники оксидативного стресу мало відрізнявся від впливу препарату порівняння.
Висновок. Густий екстракт зі шпинату городнього листя за умов токсичного ураження печінки проявляє гепатопротекторні властивості, які реалізуються через антиоксидантний ефект. Це зумовлює доцільність подальшого вивчення даного лікарського засобу.
33
Lynda, O. S., L. S. Fira, and P. H. Lykhatskyi. "ЗАСТОСУВАННЯ СУХОГО ЕКСТРАКТУ З ЛИСТЯ ХОСТИ ЛАНЦЕТОЛИСТОЇ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ ЗА УМОВ АДРЕНАЛІНОВОГО УРАЖЕННЯ МІОКАРДА." Medical and Clinical Chemistry, no. 3 (October 26, 2018): 5–12. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i3.9455.
Full textAbstract:
Вступ. Однією з особливостей розвитку серцевих захворювань є активація процесів пероксидного окиснення ліпідів, збільшення кількості прооксидантних процесів, що є наслідком впливу на живу систему гемодинамічних порушень і спричинених ними гіпоксичних явищ. Для лікування захворювань серцево-судинної системи використовують рослинні препарати на основі речовин флавоноїдної природи, які мають широкий спектр активності. Застосування лікарських засобів на основі даних речовин зумовлене вираженими антирадикальними властивостями.
Мета дослідження – встановити антиоксидантні та мембранопротекторні властивості сухого екстракту з листя хости ланцетолистої на моделі ураження міокарда токсичними дозами адреналіну.
Методи дослідження. Дослідження виконано на білих щурах-самцях, яким моделювали некротичне ушкодження міокарда шляхом введення 0,18 % розчину адреналіну гідротартрату з розрахунку 0,5 мг/кг маси тіла. Одній із груп тварин, уражених адреналіном, вводили сухий екстракт з листя хости ланцетолистої в дозі 100 мг/кг маси тіла, іншій – кардіопротектор корвітин у дозі 42 мг/кг маси тіла. У сироватці крові визначали вміст ТБК-активних продуктів, активність аспартатамінотрансферази та креатинфосфокінази, активність супероксиддисмутази і вміст церулоплазміну, в міокарді – вміст ТБК-активних продуктів та вищеназвані органоспецифічні ензими.
Результати й обговорення. Встановлено, що введення адреналіну в дозі 0,5 мг/кг маси тіла призводило до активації процесів пероксидного окиснення ліпідів у міокарді та сироватці крові щурів, на що вказувало збільшення вмісту ТБК-активних продуктів протягом 48 год від початку експерименту. Водночас відмічали зниження в сироватці крові активності супероксиддисмутази та підвищення вмісту церулоплазміну, що свідчило про глибокі порушення в ензимній ланці антиоксидантної системи. Дослідження активності аспартатамінотрансферази в щурів, уражених адреналіном, показало її зростання в сироватці крові у всі терміни дослідження та зниження в міокарді. Аналогічні зміни відзначено при вивченні активності креатинфосфокінази у тварин після розвитку адреналінової кардіопатії. Застосування сухого екстракту з листя хости ланцетолистої мало ефективний вплив на про- та антиоксидантні показники в щурів після ураження, а також привело до нормалізації активності органоспецифічних ензимів міокарда.
Висновок. Сухий екстракт з листя хости ланцетолистої проявляє антиоксидантні властивості за умов адреналінової кардіопатії, що може бути передумовою для подальших експериментальних досліджень даного лікарського засобу.
34
ЛИСИЙ, Микола, Анатолій МИСИК, Володимир ДАЧКОВСЬКИЙ, and Яна ГОРБАЧОВА. "НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ОЗБРОЄННЯ ТА ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЗАХИЩЕНОСТІ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, no. 3 (September 17, 2020): 391–408. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.483.
Full textAbstract:
У статті визначено, що аналіз застосування підрозділів та військових частин в ході ведення бойових дій на території Донецької та Луганської областей виявив, що ремонтно-відновлювальні частини (підрозділи) стикнулись з великою кількість ремонтного фонду зразків озброєння і військової техніки, які отримували пошкодження через низький рівень захищеності. Найбільшу частку пошкоджень зразки озброєння та військової техніки отримали від вибухонебезпечних предметів та від засобі ураження кінетичної дії. Тому, для вирішення даної проблеми в статті досліджено напрямки розвитку озброєння та військової техніки з підвищеним рівнем захищеності від засобів ураження.
Сутністю даної статті є проведення аналізу тенденцій розвитку озброєння і військової техніки Сухопутних військ, а саме шляхи підвищення їх захищеності від засобів ураження.
У статті розглянуто напрямки розвитку та основні конструктивні особливості бойових броньованих машин типу MRAP щодо забезпечення захисту від засобів ураження. Визначено класифікацію бойових броньованих машин типу MRAP за масо-габаритними показниками та особливості підходів щодо підвищення їх рівня захищеності. Розглянуто досвід ряду провідних країн світу та оборонного-промислового комплексу України щодо розроблення бойових броньованих машин з підвищеним рівнем захищеності. Основною особливістю розроблених бойових броньованих машин є те, що днище їх корпусу виконано V-подібної форми. Крім того, розглянуто інші науково-технічні підходи щодо підвищенні рівня захищеності бойових броньованих машин, особливу увагу з яких заслуговують використання додаткового бронювання багатошаровою бронзою та встановлення броньованої капсули всередині корпусу бойової броньованої машини. При цьому, розглянуті підходи щодо підвищення рівня захищеності озброєння і військової техніки, у першу чергу, визначаються вимогами щодо захисту екіпажу (десанту) і лише у другу – вимогами по збереженню працездатності машини, а збереження життя і здоров’я екіпажу може бути забезпечене при виконанні ряду певних умов, що наведені у висновках даної статті.
35
Fedorov, P., V. Bogycharskiy, and N. Gamaliy. "Розрахунок зон ураження зброї електромагнітного імпульсу." Озброєння та військова техніка 18, no. 2 (June 26, 2018): 75–82. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2018.2(18).75-82.
Full textAbstract:
На основі спрощеного детерміністського підходу розроблено спосіб розрахунку дальності дії та розмірів зон ураження зброї електромагнітного імпульсу. Обґрунтовано величину рівня гарантованого функціонального ураження радіоелектронних засобів, не обладнаних спеціальними системами захисту від електромагнітного імпульсу. Показано зв'язок так званого параметра ER з дальністю дії зразка зброї електромагнітного імпульсу в напрямку максимуму діаграми спрямованості його антенної системи та запропоновано формули для розрахунку цього параметра. Встановлено, що для ураження радіоелектронних засобів на максимальній площі необхідно правильно вибирати дальність спрацювання зразка зброї електромагнітного імпульсу. Отримано розрахункові співвідношення для визначення цієї оптимальної дальності. Показано, що величина максимального радіуса ураження в першому наближенні визначається лише потужністю застосованого генератора й критеріальним рівнем ураження радіоелектронних засобів і практично не залежить від вибору антенної системи зразка зброї електромагнітного імпульсу.
36
Потоцький, Олександр. "ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ УДАРНИХ ГЕЛІКОПТЕРІВ AH‑64 «АПАЧ» ЯК СКЛАДОВОЇ ЧАСТИНИ ТАКТИЧНИХ ГРУП У ВОЄННИХ КОНФЛІКТАХ НА ПРИКЛАДІ ОПЕРАЦІЙ «БУРЯ В ПУСТЕЛІ» І «СВОБОДА ІРАКУ»." Litopys Volyni, no. 25 (December 10, 2021): 93–98. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.15.
Full textAbstract:
У проблемно-хронологічній послідовності досліджено процес використання ударних гелікоптерів AH‑64 «Апач» як складової частини тактичних груп у воєнних конфліктах на прикладі операцій «Буря в пустелі» і «Свобода Іраку». Автором зазначено, що воєнні конфлікти кінця XX ст. і першого десятиліття XXI ст. характеризуються домінуючим застосуванням авіації, у тому числі армійської. Війни в районі Перської затоки достатньо повно продемонстрували правильність курсу на підвищення ролі армійської авіації в бою, а також їхньої тісної взаємодії з іншими родами сухопутних військ та тактичною авіацією. Проаналізовано вплив ударних гелікоптерів із високоточним озброєнням на загальновійськовий бій та доведено необхідність перегляду принципів застосування інших засобів вогневого ураження. Відображено злагодженість дій та налагоджену координацію засобів ураження різноманітних родів та видів збройних сил, уміння ударних гелікоптерів працювати в рамках мережецентричної моделі бойових дій. Порівняльна характеристика специфіки застосування ударних гелікоптерів як складової частини тактичних груп обох операцій дала змогу простежити еволюційні зміни гелікоптерів як засобу вогневої підтримки сухопутних військ. Доведено, що значне підвищення бойових можливостей армійської авіації було досягнуто за рахунок її використання у складі мобільних угрупувань: загальновійськових, гелікоптерних та гелікоптерно-літакових тактичних групах. Їх використання дало змогу підвищити вогневу міць і мобільність з’єднань та частин сухопутних військ з одночасним зменшенням їхнього кількісного складу та втрат особового складу, оскільки головний акцент робився на нанесенні максимального вогневого ураження противнику високоточним озброєнням на всю глибину його побудови до моменту безпосереднього зіткнення з ним. За допомогою загальнонаукових методів аналізу, синтезу та моделювання проаналізовано застосування ударних гелікоптерів як складової частини тактичних груп та визначено їхні основні завдання і способи їх виконання.
37
Neklonskyі, Ihor, and Oleg Smirnov. "Спосіб визначення зон безпеки при утилізації авіаційних засобів ураження." Problems of Emergency Situations, no. 33 (2021): 117–37. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-10.
Full textAbstract:
Обґрунтовано необхідність розроблення високоефективної технологій утилізації авіаційних бомб та способу визначення зон безпеки при утилізації відповідних авіаційних засобів ураження. Для вирішення поставленого завдання застосовано системний підхід, в межах якого використовувались наукові методи узагальнення й порівняння, аналізу і синтезу, методи математичного моделювання тощо. Для обґрунтування ефективних рішень щодо забезпечення безпечних умов організації робіт запропонований спосіб визначення зон безпеки при утилізації авіаційних засобів ураження, який дозволяє врахувати фугасну та уламкову дію авіаційних засобів ураження під час їх детонації. Для приблизного оцінювання ступеню ураження об’єктів використані узагальнені емпіричні дані, відповідні закони ураження, які представляються у вигляді залежності ймовірності ураження від параметрів, що характеризують вплив, – надлишкового тиску на фронті ударної хвилі, питомого імпульсу ударної хвилі. Практично реалізовано твердження, що надлишковий тиск та питомий імпульс є функціями маси енергоносія (вибухової речовини) та відстані до центра вибуху, що дозволяє перейти від параметричного закону ураження до координатного закону ураження. Перехід від розрахунків до графічного зображення здійснюється за допо-могою співвідношень, які пов’язують параметри вибухової хвилі з величинами відстані та тротилового еквіваленту. Під час розрахунків врахована можливість ураження об’єктів (людей) від дії уламків, що розлітаються. Для цього використаний закон зміни швидкості уламка на траєкторії. На підставі проведених розрахунків параметрів зон дії небезпечних факторів вибуху авіаційних бомб зроблені відповідні висновки щодо характеристик зон безпеки під час утилізації авіаційних засобів ураження. Запропонований спосіб визначення зон безпеки реалізує математичний апарат, який дозволяє співвідносити енергоносій до тротилового еквіваленту і може використовуватись в якості консервативної оцінки необхідної для експрес-аналізу стійкості об’єктів за умови їх розміщення в середніх і дальніх зонах від джерела вибуху
38
Майстренко, О., Л. С. Давидовський, В. Прокопенко, Р. В. Бубенщиков, and С. Стегура. "Методика збалансування сил і засобів підсистем вогневого ураження противника." Озброєння та військова техніка 18, no. 2 (June 26, 2018): 27–31. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2018.2(18).27-31.
Full textAbstract:
Проведено обґрунтування методики збалансування сил і засобів підсистем вогневого ураження противника для максимально можливої реалізації їх спроможностей, що ґрунтується на побудові функціонально-організаційної схеми системи вогневого ураження противника з урахуванням чинників, які впливають на спроможності окремого функціонального елемента в процесі вогневого ураження противника.
39
Maystrenko, О., V. Artamoshchenko, R. Bubenshchykov, S. Stegura, and L. Davydovskyi. "Підхід до визначення доцільного функціонально-організаційного об’єднання окремих функціональних елементів підсистем вогневого ураження противника." Озброєння та військова техніка 21, no. 1 (March 26, 2019): 41–46. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.1(21).41-46.
Full textAbstract:
У статті викладена методика визначення доцільного функціонально-організаційного об’єднання окремих функціональних елементів підсистем вогневого ураження противника з урахуванням затрат, яка базується на принципові збалансованості сил і засобів підсистем вогневого ураження противника та удосконаленій сукупності показників властивостей підсистем вогневого ураження противника, а також з урахуванням удосконаленого підходу до визначення чинників, які суттєво впливають на процес вогневого ураження противника.
40
Bashynskyi, V., I. Televnyi, and V. Nikitcnenko. "МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНИ ЗБИТКУ ВІЙСЬКАМ ПРОТИВНИКА ШТУРМОВОЮ АВІАЦІЄЮ З УРАХУВАННЯМ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ АВІАЦІЙНИХ ЗАСОБІВ УРАЖЕННЯ." Наукові праці Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, no. 2 (December 23, 2019): 26–32. http://dx.doi.org/10.37701/dndivsovt.2.2019.04.
Full textAbstract:
У статті запропоновано методичний підхід щодо визначення величини збитку військам (об’єктам) противника, що прикриваються угрупуваннями військ протиповітряної оборони, штурмовою авіацією з урахуванням ефективності авіаційних засобів ураження та методичний підхід для ефективного дослідження стохастичних властивостей застосування авіаційних засобів ураження по наземним цілям. Проведено аналіз наземних типових цілей та визначено, що переважна більшість цілей являють собою розосереджені на деякій площі об’єкти. Визначено основні калібри, які застосовуються штурмовою авіацією для нанесення збитку об’єктам противника. Підтверджено, що найбільш повним показником оцінки ефективності нанесення збитку наземним об’єктам, що прикриваються угрупуваннями військ протиповітряної оборони, авіацією, можна вважати математичне очікування величини збитку нанесеного авіацією об’єктам і враховує головні завдання авіації по знищенню об’єктів, ефективність застосування авіаційних засобів ураження штурмовою авіацією та важливість даних об’єктів.
41
Iohov, O., V. Maliuk, and Y. Kaplun. "ОБҐРУНТУВАННЯ ОСНОВНИХ ТЕХНІЧНИХ ВИМОГ ДО ЗАСОБІВ ЗНЕШКОДЖЕННЯ РАДІОКЕРОВАНИХ БОЄПРИПАСІВ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 65 (September 3, 2021): 130–33. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.3.130.
Full textAbstract:
Проаналізовано можливості застосування надширокосмугових сигналів для функціонального ураження радіокерованих боєприпасів для радіоелектронного захисту особового складу підрозділів НГУ. Показано, що найбільш перспективними є системи дискретно-безперервної дії, які використовують суміщений ємнісний накопичувач енергії з використанням генераторів імпульсних напруг Аркадьєва-Маркса і узгоджену з ним антенну систему, що дозволяє випромінювати електромагнітні імпульси високої інтенсивності Оцінені енергетичні та просторові характеристики антенної системи засобу функціонального ураження радіокерованих боєприпасів
42
Пущак, В. І. "Формування урожайності нуту залежно від елементів інтенсифікації та добрив в умовах західного Лісостепу." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 27, 2018): 172–76. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.02.29.
Full textAbstract:
Наведено результати досліджень щодо ефективності внесення засобів захисту рослин у технології вирощування нуту. Встановлено, що посіви нуту, на яких не використовували засоби захисту рослин, формували низьку врожайність (1,28 т/га) через сильне забур’янення та ураження рослин хворобами. Виявлено, що за внесення ґрунтового гербіциду «Рейсер КЕ» (флурохлоридон, 250 г/л), 2,5 л/га урожайність зросла до 2,30 т/га, або на 1,02 т/га. Використання інсектициду «Фастак», «К.Е.» (альфа-циперметрин, 100 г/л), 0,15 л/га не змінювало рівень урожайності.
За триразової схеми внесення фунгіцидів «Рекс Дуо», «КС» (епоксиконазол, 187 г/л + тіофанат-метил, 310 г/л), 0,5 л/га у фазі початку бутонізації, «Абакус мк.е.» (піраклостробін, 62,5 г/л + епоксиконазол, 62,5 г/л ), 1,5 л/га у фазі цвітіння та «Фолікур 250 EW», «ЕВ» (тебуконазол, 250 г/л), 1,0 л/га у фазі наливу зерна урожайність зросла на 0,90 т/га порівняно з варіантом без фунгіцидів. У цілому в досліді завдяки використанню засобів захисту рослин урожайність зросла з 1,28 т/га до 3,21 т/га, тобто на 1,93 т/га (150,8 %).
Урожайність нуту на варіанті без застосування добрив дорівнювала 2,42 т/га. Зі збільшенням норми фосфорних і калійних добрив врожайність підвищувалася на 0,18–0,67 т/га, або 7,4–27,7 %. Найвищу врожайність одержали на фоні Р40К60 + «Інтермаг бобові» + MgSO4 – 3,09 т/га.
We presented the research results on the effectiveness of applying plant protection products and mineral fertilizers in the technology of chickpea growing. It was revealed that the chickpea had a low productivity (1.28 t/ha) on sowings where plant protection products were not applied due to significant growth of weeds and infections of chickpea plants. It was discovered that the chickpea’s productivity grew up to 2.30 t/ha, or by 1.02 t/ha, when the soil herbicide «Reiser» (flurochloridone, 250 g/l) was used in a concentration of 2.5 l/ha. Using of the insecticide «Fastak» (alpha-cypermethrin, 100 g/l) in a concentration of 0.15 l/ha had no effect on productivity.
In case of the three-step application scheme of fungicides such as «Rex Duo» (epoxiconazole, 187 g/l + thiophanate-methyl, 310 g/l) in a concentration of 0.5 l/ha at the early phase of budding, «Abacus» (pyraclostrobin, 62.5 g/l + epoxiconazole, 62.5 g/l) in a concentration of 1.5 l/ha during flowering, and «Folikur» (tebuconazole, 250 g/l) in a concentration of 1.0 l/ha during seed filling, the productivity increased by 0.90 t/ha compared to the variant where fungicides were not applied. In total, due to the use of plant protection products in the experiment, the productivity increased from 1.28 t/ha to 3.21 t/ha, i.e. by 1.93 t/ha (150.8 %).
Applying phosphorous and potassium fertilizers practically had no impact on field similarity and density of plants at the stage of seedling. When P40K60 + «Intermag legumes» + MgSO4 were used, the density of plants increased before harvesting to 7 plants per m2 compared to the variant without fertilizers. The productivity of the chickpea cultivar «Pamiat’» on the variant without applying fertilizers was 2.42 t/ha. When increasing the norms of phosphorous and potassium fertilizers, the productivity rose by 0.18–0.67 t/ha, or 7.4–27.7 %. Because of optimization of the system of use of fertilizers, the productivity increased from 2.42 t/ha on the variant without fertilizers to 3.09 t/ha on the variant where P40K60 + «Intermag legumes» + MgSO4 was used, i.e. increased by 0.67 t/ha.
43
Шишанов, М., and А. Веретнов. "Методичні основи дослідження ремонтопридатності військової автомобільної техніки." Озброєння та військова техніка 23, no. 3 (September 26, 2019): 53–57. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.3(23).53-57.
Full textAbstract:
У статті проведено дослідження ремонтопридатності військової автомобільної техніки. Запропонована методика визначення імовірності ураження зразка військової автомобільної техніки від уражаючих дій противника та її вплив на ремонтопридатність ВАТ. Надана оцінка уражаючих дій противника на ремонтопридатність ВАТ. Розглянуті випадки ймовірності ураження ВАТ при контакті засобів ураження зі зразком ВАТ та ймовірність ураження від ударної хвилі великої потужності. Результати оцінки уражаючих дій противника можуть надати можливість розробити організаційно-технічні заходи з удосконалення ремонтної технологічності конструкції зразка та нормативної документації з експлуатації та ремонту військової автомобільної техніки.
44
Ustskiy, I. M., V. A. Dyshko, and O. A. Mykhailichenko. "Особливості проростання насіння та росту сіянців дерев сосни звичайної різної стійкості проти кореневої губки." Forestry and Forest Melioration, no. 134 (November 26, 2019): 154–61. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.134.2019.154.
Full textAbstract:
У сосновому насадженні V класу віку обстежено стійкі та уражені кореневою губкою дерева в осередку всихання та неуражені – за його межами (контроль). Вивчали схожість та енергію проростання насіння, зібраного з цих дерев, ефективність його передпосівної обробки Н2О2 і КMnO4 та вимірювали біометричні показники проростків, вирощених у різних ґрунтових умовах. Насіння стійких дерев відзначається вищим класом якості, кращою енергією проростання та схожістю, ніж уражених, проте поступається їм за інтенсивністю росту проростків на початку онтогенезу. Відмінностей щодо впливів різних засобів дезінфекції та ґрунтових умов не виявлено. Різниця між середніми розмірами проростків стійких і уражених дерев, вирощених у стерильних умовах, становить 2–5 %. Частки довжини коріння та охвоєної частини проростків, вирощених із насіння стійких дерев, є більшими, ніж вирощених з насіння уражених (на 6 і 2 % відповідно). Переваги якісних показників репродуктивного матеріалу дерев із підвищеною резистентністю підтверджують необхідність використання таких дерев для створення лісонасінної бази з метою залісення площ, на якиъ можлива поява осередків хвороби.
45
Lezhenko, G. O., O. V. Usachova, and I. B. Ivanova. "Ураження печінки при ієрсиніозі у дітей та сучасні можливості медикаментозної корекції." ACTUAL INFECTOLOGY, no. 4.05 (October 1, 2014): 27–31. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.4.05.2014.82481.
Full textAbstract:
У роботі наведено особливості перебігу, клінічні прояви та принципи лікування ієрсиніозу в дітей. Показано, що ураження печінки при даному захворюванні є достатньо частим симптомом, що потребує медикаментозної корекції. Обґрунтовано застосування як засобу патогенетичної терапії рослинного препарату на основі сухого екстракту артишоку Артібель.
46
Ніканоров, О., and В. Заєць. "Особливості застосування засобів фізичної терапії у осіб з пошкодженням Ахіллового сухожилля у передопераційному періоді." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (February 15, 2021): 26–30. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.26-30.
Full textAbstract:
Мета. Розробити алгоритм застосування найбільш ефективних засобів реабіліта-ції на етапі передопераційної підготовки хворих з пошкодженням Ахіллового сухожилля.Матеріал і методи. Було обстежено 120 хворих віком 41 ± 11 р. з підшкірним пошкодженнямАхіллового сухожилля. Обстежувані були розподілені на дві групи: в першій групі (n = 50)проводили стандартну передопераційну підготовку, у другій групі (n = 70) використовувалирозроблений нами підхід відповідно до стадій перебігу регенеративного процесу в організмі(застосовували лікувальну гімнастику, масаж, фізіотерапевтичні та фармакологічні методи,локальну санацію місця операції). Пацієнти обох груп під час госпіталізації крім обстеженнязони ураження (МРТ, ультразвукове дослідження, рентгенографія) проходили додатковіобстеження: рентгенографію поперекового відділу хребта, обстеження за шкалою AOFAS таBoyden; визначали обсяг рухів у надп’ятково-гомілковоюому суглобі, силу м’язів згиначів/розгиначів стопи, проводили антропометрічне вимірювання мінімального та максимальногодіаметра гомілки, подометрію, подографію за Штретгаром; визначали швидкісну витривалістьзгиначів стопи, здатність стояти на пальцях стопи, опороздатність кінцівки на місці ураженнята на здоровому боці. Висновки. Комплексне використання засобів фізичної реабілітації маєпереваги порівняно з окремим використанням різних методів відновлення. Тільки за умовисистематичного раціонального та комплексного застосування засобів фізичної реабілітаціївдається усунути негативні наслідки пошкодження та покращити рухову активність.Результати аналізу дозволяють зробити висновки, що успішне проведення лікувально-відновних заходів потребує участі широкого кола спеціалістів, котрі об’єднані умультидисциплінарну бригаду з чіткою узгодженістю та координованістю дії для забезпеченняцілеспрямованого підходу в реалізації завдань реабілітації.
47
Лисиця, А. В., С. В. Гузченко, С. М. Телюков, and Д. М. Козлов. "Аналіз впливу захисних властивостей засобів індивідуального броньованого захисту на необхідну кількість боєприпасів для пораження живої сили противника зі стрілецької зброї." Системи озброєння і військова техніка, no. 2(66) (May 21, 2021): 87–96. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.66.11.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз впливу захисних властивостей засобів індивідуального броньованого захисту на витрату боєприпасів для пораження захищеної цілі. Досліджується зміна очікуваної кількості патронів, необхідної для ураження захищеної цілі в залежності від виду зброї, типу патрону на відстані ефективної стрільби зі стрілецької зброї. Дано огляд залежності імовірності пораження захищеної цілі та очікуваної кількості патронів, зроблено висновок, щодо впливу класу захисної структури бронежилета на витрату патронів різних калібрів. Розглянуто актуальність пораження захищених цілей противника засобами індивідуально броньованого захисту виготовлених з високоякісних полімерних матеріалів: “Арус” і “Русар”. Результати роботи можуть бути використані для обґрунтування правил стрільби по захищених цілях, а також при уточненні таблиць стрільби зі стрілецької зброї: розрахунків кількості патронів, необхідних для пораження одиночної захищеної цілі.
48
Любарець, А., А. Шатров, М. Шишанов, and І. Павловський. "Методологічні основи обґрунтування структури системи підтримання справності засобів ураження, за якими не здійснюється авторський нагляд." Озброєння та військова техніка 17, no. 1 (March 27, 2018): 72–75. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2018.1(17).72-75.
Full text
49
Сівак, Вадим, Олександр Мацько, and Дмитро Марченко. "АНАЛІЗ НЕГАТИВНИХ ЧИННИКІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПОКАЗНИКИ ЖИВУЧОСТІ СИСТЕМИ ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ, ТА ВИЗНАЧЕННЯ ШЛЯХІВ ЇХ НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 84, no. 1 (September 12, 2021): 272–87. http://dx.doi.org/10.32453/3.v84i1.815.
Full textAbstract:
Завдання підвищення рівня живучості системи логістичного забезпечення в умовах ведення бойових дій в сучасних умовах стає все більш актуальним. Це пов’язано з тим, що успіх бойових дій досягається головним чином шляхом ураження військових об’єктів, до яких належать: особовий склад, пункти управління, бойова і транспортна техніка, запаси матеріальних засобів та інші об’єкти логістики. Крім того, наявністю у складі ЗС України досить великої кількості об’єктів логістичного забезпечення, рівень живучості яких не відповідає рівню розвитку і можливостям сучасних засобів ураження противника. З метою розв'язання цих проблем визначені чинники, які суттєво впливають на рівень живучості та ефективне функціонування системи логістичного забезпечення. Проведений аналіз чинників, що пов’язані з вірогідністю ураження об’єктів логістики та чинників, що безпосередньо впливають на рівень живучості логістичного об'єкта. Проаналізовано математичні складові цих чинників для того, щоб визначити шляхи їх нейтралізації та послаблення негативного впливу. Визначено, що суттєвий вплив на нейтралізацію приведених чинників та підвищення живучості об’єктів логістики мають заходи зі створення хибних об’єктів. Обґрунтовано суб’єктивні показники, які необхідно змінювати для підвищення рівня живучості. Пропонується підвищити живучість шляхом розосередження та взаємо віддаленням об’єктів логістичного забезпечення, що виключає можливість поразки одним боєприпасом більше одного об’єкту чи його елементу. Приведено необхідні математичні рівняння. Визначена невідповідність між рівнем розвитку сучасних засобів ураження і рівнем живучості об’єктів логістичного забезпечення. Водночас на практиці створюється тенденція щодо підвищення ролі важливості об’єктів логістики в забезпеченні загальної динаміки функціонування військ (сил), які є першочерговими цілями для вогневого ураження ракетами та артилерією противника та його диверсійно розвідувальними групами.Ці недоліки свідчать про т е, що в раніше виконаних дослідженнях вплив живучості об’єктів логістики на ефективність логістичного забезпечення не достатньо розглядався в теорії. Тому далі у дослідженнях необхідно проаналізувати наявні наукові підходи щодо оцінювання живучості системи логістичного забезпечення в умовах ведення бойових дій з метою визначення шляхів їх удосконалення.
50
Глєбов, Василій Васильович, Ігор Борисович Чепков, Андрій Володимирович Кучинський, and Катерина Андріївна Кучинська. "Аналіз методів підвищення рівня захисту бронетанкової техніки від ураження з верхньої напівсфери." Озброєння та військова техніка 29, no. 1 (February 9, 2022): 14–19. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2021.1(29).14-19.
Full textAbstract:
В останні роки відбувається різке збільшення кількості, номенклатури і ефективності протитанкових засобів, які уражають бронетанкову техніку з верхньої напівсфери. Тому проблема забезпечення захисту є ключовою для всіх типів та зразків бронетанкової техніки. В статті розглянуто характерні властивості боєприпасів, які атакують бронетанкову техніку з верхньоїнапівсфери та основні етапи їх застосування. Проведена оцінка можливостей існуючих методів і засобів по забезпеченню захисту об’єктів бронетанкової техніки від ураження з верхньої напівсфери і визначені напрямки їх розвитку.