Log in

Relevant bibliographies by topics / Збереження біотопів / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Збереження біотопів.

Journal articles on the topic 'Збереження біотопів'

Author: Grafiati

Published: 28 May 2022

Last updated: 30 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 17 journal articles for your research on the topic 'Збереження біотопів.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Скобель, Н. О., В. В. Шаповал та І. І. Мойсієнко. "Охоронювані біотопи старих цвинтарів Правобережного Злакового Степу". CHORNOMORSKI BOTANICAL JOURNAL 20, № 4 (2024): 458–70. https://doi.org/10.32999/ksu1990-553x/2024-20-4-6.

Full text

Abstract:

Результати досліджень продемонстрували важливість об'єктів культурної спадщини антропогенного походження для збереження біорізноманіття. Старі цвинтарі є одним з об'єктів культурної спадщини. Ми дослідили 50 старих кладовищ у степовій зоні України, на території геоботанічного району Правобережного Злакового Степу (в межах Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської та Одеської адміністративних областей) впродовж 2007–2024 років. На старих цвинтарях представлено три біотопи з Резолюції 4 Бернської конвенції, зокрема E1.2 Багаторічні трав’яні кальцифітні груповання та степи, F3.241 Центральноє

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Borsukevych, L. M. "Збереження та невиснажливе використання заплавних лісів України з урахуванням підходів оселищної концепції охорони природи". Scientific Bulletin of UNFU 33, № 3 (2023): 13–18. http://dx.doi.org/10.36930/40330302.

Full text

Abstract:

На підставі на власних досліджень та аналізу опублікованих даних наведено класифікацію заплавних лісових біотопів України. Вони становлять велику наукову цінність, оскільки займають дедалі меншу територію, водночас мають надзвичайно важливе екосистемне значення. Проаналізовано їх характеристику у різних екологічних умовах та природних зонах України. Висвітлено сучасний стан рослинності заплав, закцентовано на їх вразливості. За результатами здійснених досліджень виявлено 6 типів біотопів заплавних лісів за Національним каталогом України, виділених на підставі аналізу структури рослинного покри

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Лавренюк, Б. В. "СМАРАГДОВА МЕРЕЖА ДОЛИНИ РІЧКИ РОСТАВИЦЯ У МЕЖАХ ХМІЛЬ-НИЦЬКОГО РАЙОНУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 25 (22 січня 2024): 22–30. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/3.

Full text

Abstract:

У контексті євроінтеграційних зобовʹязань важливим є входження України до загальноєвропейських природоохоронних мереж та подальший розвиток місцевої Смарагдової мережі. Смарагдовою мережею є система територій природоохоронного значення, що впроваджується у країнах, які ратифікували Бернську конвенцію; її задачею є охорона та збереження видів та оселищ, занесених до Резолюцій 4 та 6 Конвенції. У ході проведених досліджень визначалась відповідність ділянки річки Роставиця та її притоки – річки Фоса – у межах Хмільницького району Вінницької області до вимог, необхідних для формування SDF сайту См

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Кременецька, Євгенія Олексіївна, Михайло Григорович Голуб та Максим Володимирович Череповський. "МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТЕРИТОРІЙ ІЗ ОСОБЛИВИМИ ЦІННОСТЯМИ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ (У СХІДНІЙ ЧАСТИНІ ЛІСІВ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ)". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 44, № 2 (2022): 19–32. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.2.3.

Full text

Abstract:

Лісова сертифікація є однією із найбільш відомих у світі добровільних довкільних програм щодо сталого лісового менеджменту. Принципом 9 «Особливі цінності для збереження» добровільної лісової сертифікації за схемою FSC® передбачається необхідність прийняття спеціальних заходів із ідентифікації й збереження лісових територій із наявними особливими цінностями для збереження (ОЦЗ). Ідентифікація ОЦЗ є дієвим інструментом лісової сертифікації, який спонукає лісогосподарське підприємство враховувати інтереси широкого кола зацікавлених сторін та розробляти заходи щодо збереження біорізноманіття у лі

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Шевчик, В. Л., І. В. Соломаха, O. O. Безсмертна, В. А. Соломаха та Г. М. Бондаренко. "Знахідки Spinulum annotinum (L.) A. Haines на лівобережжі Середнього Дніпра (Україна) та можливості їх збереження й охорони". CHORNOMORSKI BOTANICAL JOURNAL, № 1 (17 квітня 2024): 91–98. http://dx.doi.org/10.32999/ksu1990-553x/2024-20-1-5.

Full text

Abstract:

У ході маршрутно-флористичних обстежень ділянок борової тераси на лівобережжі Середнього Дніпра виявлені нові п’ять місць зростаня рідкісного, охоронюваного в Україні виду Червоної книги України – Spinulum annotinum L. та відображено екологічні та ценотичні особливості його зростання на південній межі поширення. У всіх виявлених місцезростаннях виду переважали вегетативні, але повсюдно були присутні і спороносні пагони, що вказує на наявність репродуктивної спроможності в існуючих популя-ціях спорофітів. Вид зростає виключно по зниженнях із свіжими та вологими дерново-підзолистими ґрунтами. Ос

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Didukh, Ya P., and L. P. Vakarenko. "Biotope cadastre as a basis for land conservation in market relations." Visnik Nacional'noi' academii' nauk Ukrai'ni, no. 09 (September 20, 2019): 70–80. http://dx.doi.org/10.15407/visn2019.09.070.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Коплик, Яна Віталіївна. "СТЕПОВІ ФІТОЦЕНОЗИ УКРАЇНИ: ОСОБЛИВОСТІ Й ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 49, № 3 (2023): 40–48. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2022.3.6.

Full text

Abstract:

В статті наведно характеристку особливостей степових рослинних угруповань, обґрунтовано їх екологічну роль, наведено основні етапи та напрями вивчення степів, зазначено роль абіотичних і біотичних факторів у їх формуванні, зокрема механізму впливу випасання копитних тварин на степові рослинні угруповання. Зазначено, що степова екосистема формувалася під впливом диких травоїдних тварин – стад диких коней, куланів та козуль (нині їх функцію виконує домашня худоба), що є необхідною умовою для підтримання степового типу рослинності. Під час випасання зменшується накопичення мертвої рослинної біома

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Селюніна, З. В. "НАЗЕМНІ ССАВЦІ ЧОРНОМОРСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА, ЩО ЗАНЕСЕНІ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 21 (14 квітня 2021): 144–52. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/19.

Full text

Abstract:

Повний видовий список теріофауни регіону Чорноморського біосферного заповідника в даний час налічує 66 видів. 68% видів, що мешкають в регіоні заповідника, мають охоронний статус: 33 види наземних ссавців включені до списків Бернської конвенції, 5 видів – до Європейського червоного списку, 17 – до Червоного списку МСОП. У списки Червоної книги України (2009) загалом включено 67 видів ссавців, з яких 24 живуть в регіоні Чорноморського біосферного заповідника, 21 вид наземних та 3 види морських ссавців – на території заповідника. Теріофауна регіону відрізняється високою раритетністю, 36% видовог

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Ковальчук, Н. П., та С. Р. Петрук. "ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА СТАН ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ УКРАЇНИ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 49 (26 червня 2023): 117–23. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi49.1060.

Full text

Abstract:

Описано вплив факторів навколишнього середовища на сучасний стан лісів України. Однією з найважливіших проблем лісових насаджень є зміни клімату, які мають глобальний характер. Лісова галузь України потерпає від того, що дубові та соснові ліси усихають. Спостерігається пересихання заболочених лісових територій, а також боліт, що є складовими лісових екосистем. Причинами пересихання, особливо на Поліссі, є зміни клімату, що характеризуються тривалими посухами, а також меліорація заболочених регіонів, яка проведена у минулому столітті. Найбільш негативний вплив на лісові екосистеми спричинено ан

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Гамуля, Ю. Г., та Г. М. Бондаренко. "ПЕРСПЕКТИВНИЙ СПИСОК РЕГІОНАЛЬНО РІДКІСНИХ ВИДІВ РОСЛИН ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 24, № 2 (2022): 61–80. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2022.24.2.07.

Full text

Abstract:

У роботі наведено анатований список судинних рослин, які пропонується включити до наступного Офіційного переліку регіонально рідкісних видів рослин Харківської області. Список містить такі відомості: номенклатурні назви рослин та короткий опис їх поширення на території області, особливостей екології, сучасного стану популяцій у регіоні, охоронні заходи, які вжиті для збереження цих видів. У переліку наведено 164 види природної флори Харківської області. Серед них, зокрема, 19 видів, які наразі не мають охоронного статусу на регіональному рівні (Ajuga laxmannii (L.) Benkh., Aster amelloides Bes

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

V.V., Darmostuk, та Khodosovtsev A.Ye. "Старі штучні парки як осередки різноманіття епіфітних лишайників Півдня України". Chornomorski Botanical Journal 17, № 2 (2021): 148–63. http://dx.doi.org/10.32999/ksu1990-553x/2021-17-2-5.

Full text

Abstract:

Old artificial parks are an important component of the cultural heritage in Southern Ukraine which represents a significant variety of specific habitats for lichen diversity. The aim of our research was to analyze the total lichen diversity in parks as well as the representation of rare and protected species. Most of the data were collected by the authors during expeditions in Southern Ukraine during 2017–2020 in Kherson and Mykolaiv regions. Overall, we identified 108 lichen species and 21 lichenicolous fungi within 17 old parks. The highest lichen diversity was recorded in parks “Labirynt” (

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Baranovski, B. O., L. O. Karmyzova, A. F. Kulіk, I. A. Ivanko, V. V. Nikolaieva та A. V. Zhykharieva. "Флористичне різноманіття біотопів другої тераси (арени) Присамар’я". Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель 53 (30 грудня 2024): 18–31. https://doi.org/10.15421/442402.

Full text

Abstract:

Наведено характеристику різноманіття фізико-географічних умов та біоекологічну характеристику флори аренного ландшафту Присамар’я Дніпровського, яке є одним із добре збережених природних комплексів степової зони України. Друга піщана тераса (арена) займає майже половину площі долинно-терасового ландшафту Присамар’я і включає різні ділянки, які відрізняються розташуванням на геоморфологічному профілі річки Самари, що обумовлює різну міру зволоження, мікроклімату та різницю в ґрунтовому покриві та рослинності. За результатами проведеного систематичного, географічного, біологічного та екоморфічно

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Башуцька, У. Б. "Значення ландшафтів після добування бурого вугілля у Східній та Центральній Німеччині для охорони природи". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (2020): 55–61. http://dx.doi.org/10.36930/40300210.

Full text

Abstract:

Досліджено зміни ландшафту після видобування бурого вугілля у Східній та Центральній Німеччині. Проаналізовано природні сукцесії рослинних і тваринних угруповань на ділянках, які залишалися без антропогенного втручання впродовж десятиліть внаслідок відставання темпів рекультивації від темпів вугледобування за часів НДР. Зараз більшість територій є рекультивованими, а деякі райони збережені для охорони природи. Процеси ґрунтоутворення в надмірно теплих, сухих та кислих едафотопах не змінюються довгий час. Ситуація у мокрих і затоплених місцезростаннях є аналогічною. Упродовж тривалого часу в ни

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

ЗАГОРОДНЮК, НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА, та МАРИНА ЯРОСЛАВІВНА ЗАХАРОВА. "Бріофлористичний компонент фітобіоти ландшафтного заказника «Саги» (Херсонська область)". CHORNOMORSKI BOTANICAL JOURNAL 16, № 3 (2020): 240–56. http://dx.doi.org/10.32999/ksu1990553x/2020-16-3-5.

Full text

Abstract:

На території ландшафтного заказника «Саги» зростають 38 видів, 2 форми та 5 різновидів мохоподібних. В основному ці види є типовими представниками природних фітоценозів Північного Причорномор’я. Два види – Porella platyphylla, Pseudocrossidium hornschuchianum – «регіонально рідкісні» мохоподібні Херсонської області. Місцезростання мохоподібних пов’язане з псамофітними, болотними, лучними біотопами, біотопами вільхових гайків, березових саг та соснових насаджень. Особливостями бріофлори заказника є строкатий спектр родин за участі неморально-бореальних Amblystegiaceae, Mniaceae, Polytrichaceae,

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Причепа, М. В., та Ю. О. Коваленко. "ОНОВЛЕНІ ДАНІ ПРО ВИДОВИЙ СКЛАД ХРЕБЕТНИХ У ЛАНДШАФТНИХ ЗАКАЗНИКАХ «ОЗЕРО ТЯГЛЕ» ТА «ОСОКОРКІВСЬКІ ЛУКИ» (КИЇВСЬКА ОБЛ.)". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 26, № 1 (2024): 42–63. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2024.26.1.05.

Full text

Abstract:

Дослідження угруповань хребетних тварин проводилися протягом 2017–2023 рр. в двох ландшафтних заказниках м. Києва: «Озеро Тягле» та «Осокорківські луки», а також прилеглих до них територіях. Було зареєстровано 258 видів тварин, з яких 33 види занесені до Червоної книги України. Під час дослідження зроблено акцент на вивчені фауни в біотопах: луки, чагарники, водно-болотні угіддя, озерні зони та прибережні ліси. Озерні та лучні екосистеми продемонстрували найвище видове багатство 89 та 62 види, а найбільше число «червонокнижних» видів виявлено на лучних біотопах на яких зареєстровано 6 видів зе

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Kyiak, S. V. "Нові знахідки раритетного виду Dianthus trifasciculatus Kit. у складі угруповань флори Придніпровської яружно-балкової системи і Мокрої Сури". Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель 53 (30 грудня 2024): 172–81. https://doi.org/10.15421/442414.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена вивченню сучасного поширення раритетного виду Dianthus trifasciculatus Kit. у межах природних комплексів Правобережного степового Придніпров'я. У процесі досліджень флори балки Щурівської і басейну річки Мокра Сура виявлено 7 локалітетів Dianthus trifasciculatus Kit., а також низку нових місцезнаходжень рідкісних для області та регіону видів у складі псамофітних угруповань. Тут зростає 26 регіонально рідкісних видів рослин, 13 видів, занесених до Червоної книги України, 3 види з Резолюції 6-ї Бернської конвенції та Додатків Оселищної директиви, що представлені у флорі України

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Башта, А. Т. В. "Видовий склад та активність кажанів Microchiroptera над гірськими водоймами різного типу". Scientific Bulletin of UNFU 34, № 8 (2024). https://doi.org/10.36930/40340802.

Full text

Abstract:

Досліджено видовий склад та нічну активність кажанів Microchiroptera над різними типами водойм (2 ставки (площею 1,4 і 0,03 га), потік Павлів, р. Опір) на території НПП "Сколівські Бескиди" (Українські Карпати; 2021-2022 рр.). Зафіксовано 15 видів кажанів (майже 80 % видів, виявлених у цьому регіоні і 65 % видів – на території Українських Карпат). Дослідження проведено за допомогою ультразвукового детектора Song Meter Mini Bat detector; звукові сигнали кажанів опрацьовано з використанням Kaleidoscope Pro (Wildlife Acoustics). Виявлено значні відмінності у видовому складі та показниках активнос

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!