Academic literature on the topic 'Збут товарів'

В Україні сформувалася низка інституціонально-правових перешкод, що не дозволяють повною мірою домогтися повноцінної модернізації національного господарства і досягнення прийнятого рівня конкурентоспроможності та економічної безпеки. У статті обґрунтовано важливість системних інституціональних змін та скоординованих і ґрунтовно спроєктованих структурних реформ в економіці України, які водночас враховують повною мірою галузеві та підприємницькі аспекти. Ідентифіковано низку інституціональних і структурних перешкод модернізації та розвитку вітчизняного галузевого комплексу, зокрема сфери торгівлі. Звернуто увагу на проблеми інституціонального і структурного характеру для вітчизняного підприємницького середовища, що сформувалися у передвоєнному періоді. Визначено вектори інституціональних змін і структурних реформ в економіці України з огляду на галузеві та підприємницькі аспекти і їх врахування під час повоєнного відновлення. Основними об’єктами інституціональної та структурної перебудови національного господарства запропоновано розглядати такі, як нормативно-правове забезпечення, програмно-методична регламентація, інтеграційні процеси, антимонопольне регулювання, механізм моніторингу та аналізу розвитку галузей, розміщення капіталу та фактори виробництва, розвиток ринкової інфраструктури, фінансово-ресурсне та інвестиційно-технологічне співробітництво, альтернативні схеми фінансування бізнес-проєктів, коопераційні форми бізнесу, модернізація виробничих та торговельних об’єктів, комерціалізація продуктових інновацій та інші – інституціональний вектор; виробництво та продаж високотехнологічних і інноваційних товарів, виробничі потужності галузей, технологічні ланцюги виробництва сировини і її переробки, споживчі цінності та консюмеризм, міжгалузевий супровід та комунікація, джерела ресурсного забезпечення, збут та просування вітчизняних товарів, асортиментна структура та товарна пропозиція, інформаційно-аналітичне забезпечення, необоротний капітал бізнесу, витрати та ефективність господарювання, інвестиційні ресурси бізнесу та інші – структурний вектор.

В роботі розглянуті важливі питання планування реклами в сучасних умовах. Зокрема, проаналізована категорія непостійних споживачів конкретної торгової марки. Зазначено, що це - крайня зона цільової аудиторії. Покупці цієї групи споживають товари як досліджуваної торгівельної марки, так і товари конкуруючих марок. Якщо збільшити частоту покупок з боку цих споживачів, то можна наростити обсяг збуту продукції.Обґрунтовано, що для визначення збутового потенціалу кожного з виділених типів споживачів необхідно знати їх рівень обізнаності про товарну категорію, ставлення до неї і до конкретної торгівельної марки, можливі види поведінки при купівлі товарів. З цією метою досліджується категорія профілю як узагальненого опису особистості та стилю життя типового представника цільової аудиторії.Виокремлено поняття рекламного важеля як відношення очікуваного зростання продажів у вартісному вимірі до кошторису заходів з реклами, що можуть спричинити таке зростання. Стверджується, що на рекламний важіль впливає життєвий цикл того чи іншого товару. Показано, що для нових покупців характерним є зменшення рекламного важеля відповідно до послідовної зміни етапів життєвого циклу товару. Це відбувається у зв’язку з тим, що витрати на переконання споживачів спробувати новий для них товар є достатньо високими, хоча цей тип споживачів має високий збутовий потенціал.Визначені основні підходи до аналізу цільової аудиторії, обгрунтовані методи роботи з непостійними споживачами товару, аналізується поняття рекламного важеля. На основі матриці Россітера – Персі запропоновані стратегічні прийоми для формування ставлення споживачів до торгової марки.Запропонована низка стратегічних підходів до планування реклами, пов’язаних з формуванням мотивації споживача, особливостями сприйняття ними інформації про основні переваги товару, які подаються в рекламі.В статті окреслено, що для визначення збутового потенціалу кожного з типів споживачів, а саме: новий користувач товарної категорії, споживач лояльний до конкретної торгової марки, непостійний споживач торгової марки, непостійний споживач інших торгових марок, споживач лояльний до інших торгових марок необхідно знати їх рівень обізнаності про товарну категорію, ставлення до неї і до конкретної торгової марки, можливі види поведінки при купівлі товарів. Саме тому, цільова аудиторія повинна бути охарактеризована з точки зору демографічних, географічних, психографічних профілів.Авторами статті стверджується, що для прийняття більш обґрунтованих стратегічних рішень при виборі засобів реклами в процесі її планування бажано підключати творчий персонал. Якщо творчі та медіа рішення будуть прийматися професійною командою, то й ефективність рекламних зусиль буде вищою.Також автори статті відмічають, що географічний чинник в значній мірі ускладнює роботу фахівців з планування реклами. Адже у різних географічних зонах переваги споживачів відрізняються, навіть в одному регіоні може спостерігатися різне ставлення до торгових марок, засобів реклами. Саме ці особливості необхідно враховувати при розробці рекламного плану.

У статті розглянуто теоретичні та практичні проблеми визначення предмета незаконного виготовлення, зберігання, збуту або транспортування з метою збуту підакцизних товарів, передбаченого ст. 204 Кримінального кодексу (КК) України. З використанням догматичного методу досліджено передумови наукових розвідок кримінальної відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів. Установлено, що в судовій практиці і в доктрині кримінального права існують два підходи в тлумаченні предмета кримінального правопорушення (широкий – під предметом правопорушення розуміють не тільки підакцизні товари, але і їх аналоги; вузький – під предметом правопорушення розуміють тільки підакцизні товари). Аналіз правотворчості за удосконалення ст. 204 КК України дозволив зробити висновок про не вирішення в перспективі з боку законодавців проблеми визначеності предмета кримінального правопорушення. Проведене дослідження дозволило зробити висновок про недосконалість конструкції ч. 1 ст. 204 КК України щодо визначення предмета кримінального правопорушення (невідповідність у визначенні предмета в назві ст. 204 КК України та в диспозиції ч. 1 ст. 204 КК України). Установлено, що для вирішення вказаної кримінально-правової проблеми в доктрині кримінального права науковці пропонують різні варіанти законодавчих змін до ст. 204 КК України щодо визначення предмета кримінального правопорушення: предмети, які імітують відповідні підакцизні товари (спиртні напої або їх сурогати); певні (конкретні) види товарів; алкогольні або спиртні напої; аналоги підакцизних товарів. Підтримано наукову позицію, що предмет кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, повинен мати такі ознаки: 1) незаконність виготовлення або випуску на товарний ринок чи реалізації товару; 2) відсутність у його ціні акцизного податку. Визначено предметами кримінального правопорушення: незаконно виготовлені підакцизні товари (ч. 1 та ч. 2 ст. 204 КК України) і незаконно виготовлені підакцизні товари, що становлять загрозу для життя і здоров’я людей (ч. 3. ст. 204 КК України).

Логістика у більшості праць історичного характеру досліджується з позиції забезпечення військової діяльності різних років та епох, так для древніх греків логістика становила «логістичне мистецтво» або «мистецтво міркування, обчислення». Логістика розвивалася у різних напрямах, а саме: у промисловості, військових операціях, транспортуванні, інформаційних технологіях. У статті розглянуто сутність поняття «логістика» та «логістична діяльність» і наведено авторські визначення понять. На нашу думку, під логістикою слід розуміти комплексну систему планування, координації та контролю різних процесів, пов'язаних з управлінням потоками матеріальних ресурсів, товарів, послуг та інформації від постачання до кінцевого споживача. При цьому основною метою логістики є забезпечення оптимальної та ефективної роботи ланцюга постачання для задоволення потреб споживачів і максимізації прибутковості бізнес-процесів суб’єктів господарювання. Під «логістичною діяльністю» слід розуміти комплекс рішень, заходів та процесів, що спрямовані на організацію та оптимізацію матеріальних, інформаційних та фінансових потоків з метою досягнення цілей підприємства та задоволення запитів споживачів. Логістичне забезпечення є запорукою логістичної діяльності, і включає весь комплекс операцій та заходів, що забезпечують функціонування логістичної системи організації, зокрема: постачання / закупівлю, управління запасами, виробництво, складування, транспортування та збут. Логістичне забезпечення дозволяє менеджменту підприємств формувати необхідні логістичні потоки. Вони дозволяють гнучко реагувати на запити ринку та реалізовувати на відповідному рівніопераційні процеси. Це значно підвищує якість операційного менеджменту. Логістичне забезпечення реалізується за рахунок ефективного управління матеріальними та інформаційними потоками, і передбачає їх оптимізацію з метою мінімізації затрат, забезпечення якості та дотримання встановлених термінів.