Academic literature on the topic 'Зелені насадження'

У статті наведено результати аналізу впливу видового складу дендрофлори біотопів м. Полтави на розповсюдження і ступінь зараження листяних деревних порід омелою білою протягом 2016–2019 років у паркових зонах міста. Під час проведення досліджень використовували матеріали екскурсій-них і експериментальних досліджень у таких мікрорайонах обласного центру – Київського, Поділь-ського та Шевченківського. Проведені обстеження показали, що останнім часом у біотопах м. Полтави спостерігається негативна динаміка щодо ураження омелою білою (Viscum album L.) листяних деревних порід. Серед досліджуваних районів найбільш враженими є зелені насадження Шевченківського району (25,2 %), а найменше – зелені насадження Подільського району (12,1 %). Значний процес ураження дерев у вуличних насадженнях можна пояснити чималим антропогенним навантаженням на насадження, що своєю чергою послаблює їхній імунітет і знижує стійкість ву-личних насаджень до шкідників, хвороб і напівпаразитів. Однією з основних причин ураження дерев омелою в паркових насадженнях є близьке розташування інфікованих і здорових дерев, що посилю-ється значним антропогенним тиском та селективністю паразита до переважаючих в дендрофлорі парку видів дерев. За результатами досліджень також було визначено породи дерев, які через свої видові біолого-фізіологічні особливості найбільш уражаються і навпаки виявляють більшу стійкість до пошкоджень омелою білою (Viscum album L.). Проведений аналіз дав змогу розробити рекоменда-ції щодо оздоровлення видового складу біотопів м. Полтави, зважаючи на їхню стійкість до вра-ження омелою білою. Результати проведеного дослідження сприятимуть розробці практичних ре-комендацій, спрямованих на поліпшення ситуації з омелою білою (Viscum album L.) не тільки в мікро-районах м. Полтави, а й зможуть оптимізувати зелені насадження будь-якого населеного пункту.

Проаналізовано зелені насадження центральних вулиць Лубен, видовий склад яких налічує 52 таксони. Для покращення загального стану та видової різноманітності вуличних насаджень визначено основні заходи, які включають, зокрема, підбір стійких видів і форм деревних і кущових рослин. Відповідно до результатів проведеного аналізу, частка голонасінних становить 21 %, покритонасінних – 79 %. За походженням, види природної флори становлять 53 %, а інтродуценти – 47 %. Виявлено, що вуличні насадження здебільшого представлені алейними посадками. Встановлено, що дендрофіти вуличних насаджень відрізняються за віком у межах 10 років. Відповідно до результатів здійсненої інвентаризації, до складу насаджень центральних вулиць міста входять вікові дерева видів Quercus robur L. і Fraxinus excelsior L., вік яких становить від 135 до 400 років. Оцінено загальний стан вікових дерев, визначено необхідність проведення низки заходів для збереження вікових дерев у центральній частині міста. Відповідно до ценотичної ролі цих дерев у вуличних насадженнях – це солітери. Виявлено, що для цих дерев характерні високо підняті крони, де обрізування бічних гілок проводили на висоту 5-9 м. Зазначені об'єкти запропоновано внести до реєстру старовинних дерев і визначити стратегію догляду та проведення еколого-просвітницьких заходів. Пропонуємо надати об'єктам статус ботанічної пам'ятки природи.

Наведено результати оцінювання фітомаси компонентів крони соснових деревостанів в умовах Північного Степу України. Сформовано робочий масив даних для соснових деревостанів із врахуванням таксаційних показників та фітомаси структурних компонентів крони. Охарактеризовано закономірності статистичного розподілу фітомаси деревної зелені у свіжозрубаному стані, фітомаси гілок та фітомаси хвої в абсолютно сухому стані. Подано результати кореляційного аналізу компонентів фітомаси крони модальних деревостанів із основними таксаційними показниками насаджень. Найтісніший прямий кореляційний зв'язок простежено між фітомасами деревної зелені, гілок та хвої з показником відносної повноти деревостанів. Виявлено прямий достовірний, середньої сили зв'язок фітомаси гілок деревостану в абсолютно сухому стані із середнім діаметром насаджень. Побудовано регресійні математичні моделі для оцінки фітомаси компонентів параметрів крони, в яких вхідними аргументами є середній діаметр, середня висота та відносна повнота деревостанів. Коефіцієнти детермінації для отриманих моделей знаходяться у межах від 0,69 до 0,74. Усі розроблені моделі демонструють прямий позитивний зв’язок між фітомасою будь-якого структурного компонента крони деревостану із середнім діаметром та відносною повнотою насадження, тоді як із висотою деревостану зв'язок є оберненим. Наведено нормативні таблиці для оцінки фітомаси деревної зелені, гілок та хвої, значення яких збільшується зі збільшенням середнього діаметра, тоді як зі збільшенням середньої висоти насадження іде на спад. Проведено порівняльний аналіз показників фітомаси компонентів стовбура соснових деревостанів із результати досліджень, встановленими для інших природно-кліматичних зон України.

Висвітлено результати досліджень формування садово-паркових композиційних груп паркових насаджень міста Львова, які протягом останніх 20 років не зазнавали істотного господарського впливу. Встановлено, що паркові насадження міста хоча і створювались у різних композиційних напрямах, однак відзначаються високою насиченістю місцевими та екзотичними деревними видами. Проаналізовано в історичному аспекті фіторізноманіття паркових насаджень м. Львова. Проведено аналіз впливу основних урбогенних чинників на біорізноманіття як старовинних історичних парків міста, так і нових паркових насаджень. З'ясовано найтиповіші ураження садово-паркових композиційних груп та охарактеризовано закономірності їх санітарного стану. Наведено характеристику ґрунтових умов паркових насаджень Львова та оцінено вплив антропогенного навантаження на ущільнення ґрунтового покриву, показники яких на ділянках із підстилкою (невитоптані місця) становлять у середньому 10–12 кг/см2, а у сильно витоптаних місцях із знищеною підстилкою – до 50–60 кг/см2. Наведено результати аналізу впливу температурних градієнтів на зелені насадження Львова. Проаналізовано вплив інших метеорологічних показників на стан мікроклімату парків Львова з врахуванням різних типів підстилаючої поверхні. Окреслено найважливіші проблеми формування садово-паркових композиційних груп та узагальнено недоліки утримання та експлуатації зелених насаджень парків Львова. Визначено перспективи оптимізації видового складу та просторової організації композиційних груп паркових насаджень Львова. Зроблено відповідні підсумкові висновки.

Розраховано продуктивність дубових деревостанів Полісся України за компонентами фітомаси та продукцією в розрізі класів віку та за адміністративними областями. З’ясовано, що на території Полісся України найпоширенішими є дубові насадження у Житомирській обл. (35,3%). Насадження за участю дуба звичайного характеризується розмахом від I до XX класів віку, при цьому розподіл їхньої площі дуже нерівномірний. Значний обсяг запасу дубових насаджень зосереджений у середньовіковій групі, саме в ній вони найпродуктивніші. Фітомаса надземних компонентів дубових деревостанів Полісся фактично відображає їхню вікову структуру як за площею, так і за запасом. Встановлено, що більше половини (55,3%) надземної фітомаси дубових деревостанів зосереджено у деревині стовбура. На кору стовбура й деревину гілок припадає однакова частка (по 11,9%), частка кори гілок становить 4,7%, деревної зелені – 16,2%. Оцінено динаміку продукції дубових насаджень Полісся України за класами бонітету. З’ясовано, що її постійне зростання відбувається приблизно до 35-річного віку, потім поступово спадає. Максимальна біопродуктивність дубових насаджень, з незначними коливаннями в межах класів бонітету, припадає на період від 30 до 50 років. Загальна оцінка продукції дубових деревостанів у лісах Полісся України становить 324,7 тис. т. Територіальна мінливість нагромадження продукції за адміністративними областями визначається відмінностями в наявності площ і віковій структурі насаджень. Найбільше продукції нагромаджують дубові деревостани Житомирської обл. (111,3 тис. т), в яких значна частка продукції припадає на середньовікові насадження (78,2 тис. т). Найменшу кількість продукції нагромаджують дубові насадження Сумської обл. (7,5 тис. т). В інших областях її кількість змінюється від 21,1 тис. т. (Київська обл.) до 59,7 тис. т (Чернігівська обл.). Розподіл загальної продукції дубових деревостанів Полісся України в межах адміністративних областей та за класами віку відображає її динаміку за нормативними даними. Нагромадження обсягів продукції молодими дубовими насадженнями (I-IV класів віку) в поліській зоні України відбувається поступово й не інтенсивно. Кульмінація нагромадження продукції спостерігається у середньовіковій групі насаджень (V-VIII класи віку). Зі збільшенням віку, починаючи з пристиглої групи (IX клас віку), продукція дубових деревостанів поступово спадає. На мінливість продукції дубняків Полісся, крім зайнятої площі й віку насаджень, також впливають типи лісорослинних умов.

Проаналізовано типології зеленого простору і класифікації парків у пострадянських (Україна, Білорусь), європейської (Великобританія), північноамериканських (США, Канада), азійських (Японія, Китай, Сінгапур, Малайзія) країнах та містах Австралії. Різні країни пропонують не однакові класифікації зеленого простору, що ґрунтуються на функціональному призначенні території, фізичних характеристиках, розмірах, обсягах обслуговування населення тощо. Охарактеризовано класифікацію парків, застосованої в Україні, за місцем розташування відносно міських меж (міські парки і лісопарки) та за функціональною ознакою. Парки, залежно від характеру і призначення, поділяють на парки культури і відпочинку, районні, спортивні, дитячі, дендрологічні, історичні, національні, меморіальні, етнографічні парки-музеї, історичні, виставкові, зоологічні, парки аерофітотерапії тощо. Відсутність ієрархічної класифікації і відповідних стандартів призводить до поглинання зеленого простору міською забудовою. Здійснено пошук шляхів удосконалення класифікації озеленених територій, використовуваної в Україні. Природні території та зелені насадження обмеженого користування (шкільні ділянки, спортивні майданчики житлових масивів) є найуразливішими територіями, які першочергово підпадають під забудову в українських містах. Чітко визначена класифікація озеленених територій сприятиме їх збереженню в умовах посилення урбанізації. Рекомендовано стандартизувати українську класифікацію зелених насаджень у тому числі й за ієрархічними ознаками, що вплине не тільки на міську систему зелених насаджень, але й на ландшафтну організацію простору за межами міст.

Метою досліджень є оцінювання особливостей багаторічної та сезонної динаміки щільності мін і фенології каштанового мінера Cameraria ohridella Deschka & Dimic, 1986 (Lepidoptera, Gracillariidae) у різних типах зелених насаджень м. Харків у період 2017–2020 рр. та зіставлення цих результатів із даними 2008–2011 рр. на тлі відповідних показників перебігу температури повітря. Встановлено, що у перші роки інвазії (2008–2011 рр.) в зелені насадження м. Харків щільність мін каштанового мінера мала тенденцію до збільшення, а у парках була значно більшою, ніж у вуличних насадженнях. У 2017–2020 р. значення цього показника є близькими в усіх типах насаджень, за винятком молодих дерев у перші роки після садіння. Виліт метеликів каштанового мінера навесні відбувається після стійкого переходу температури через 10, але до її переходу через 15 °С. У порівнянні з 2008–2011 рр. вегетаційний період у 2017–2020 рр. починався раніше, середня температура на дату вильоту метеликів каштанового мінера зросла, а суми додатних, активних і ефективних температур зменшилися. Протягом вегетаційного періоду у зелених насадженнях м. Харків розвиваються три покоління каштанового мінера, причому період найбільшої щільності мін у другій декаді липня виражений найчіткіше. Щільність мін в окремі дати розвитку весняного покоління залежить від мікроклімату в місцях знаходження лялечок в опалому листі, перебігу температури в період відкладання метеликами яєць і розвитку личинок і лялечок. На щільність мін у другу половину літа впливає перекривання термінів розвитку окремих поколінь і поступовий ухід у діапаузу частини популяції. Останніх лялечок каштанового мінера виявляли у кронах на декілька днів раніше від дати стійкого переходу температури повітря вниз через 15 °С, а листя опадало у терміни, дуже близькі до дати стійкого переходу температури повітря вниз через 10 °С. Зазначені явища у 2017–2020 рр. зареєстровані пізніше, ніж у 2008–2012 рр., а суми додатних, активних і ефективних температур на дату початку опадання листя гіркокаштана звичайного у 2017–2020 рр. є більшими, ніж у 2008–2012 рр. Розраховано, що у зелених насадженнях м. Харків каштановий мінер «гарантовано» розвивається у трьох поколіннях на рік. Водночас зважаючи на зміни дат початку й завершення сезонного розвитку каштанового мінера, можна очікувати, що певна частка популяції буде розвиватися в додатковому поколінні.

Досліджено фітомеліоративну роль парків і скверів найбільш антропогенно навантаженого північного району Рівного. З'ясовано, що в межах досліджуваного району налічується три парки і сім скверів, зелені насадження яких представлені 26 родинами, 46 родами, 80 таксонами з домінуванням родин Rosaceae Juss., Salicaceae Lindl. та Oleaceae Lindl. Встановлено, що у парках та скверах зростає 24 види дерев і кущів з пилозахисними властивостями, 42 види газостійких і середньогазостійких та 8 видів слабогазостійких, 34 види деревно-чагарникових рослин з фітонцидними властивостями. Виявлено, що найвищі показники затримання пилу мають Tilia cordata L., Salix alba L. та Syringa vulgaris L. і становлять 1,903±0,246; 0,876±0,357 та 0,862±0,073 мг/см2 листка відповідно. Найменше затримує пил Sorbus aucuparia L. (0,151±0,047 мг/см2 листка). У північному районі за рівня озеленення 13,6 % росте 55,3 % газостійких видів та 44,7 % – з фітонцидними властивостями, які виконують сануючі функції. З'ясовано, що баланс продукування кисню і поглинання вуглекислого газу зеленими насадженнями парків і скверів на досліджуваній території становить 2,3 тис. т О2 та 2,03 тис. т СО2 за рік відповідно. Виявлено, що для більшості об'єктів озеленення характерний порівняно високий показник коефіцієнта фітомеліоративної ефективності від 6,166 до 8,955. Низький показник з коефіцієнтом 1,069-1,768 встановлено тільки для трьох скверів, які мають спрощену структуру фітоценозів та недостатню кількість деревно-чагарникових рослин. Запропоновано рекомендації для підвищення фітомеліоративної ефективності зелених насаджень парків і скверів досліджуваного району міста.

Представлено результати моделювання фітомаси компонентів крони дерев сосни звичайної, що формує штучні лісові насадження на території Північного Степу України. Наведено результати кореляційного аналізу та основні статистичні характеристики розподілу компонентів фітомаси крони модельних дерев. Виявлено тісний прямий кореляційний зв’язок між масами деревної зелені, гілок і хвої та значенням діаметра стовбура дерев. Розроблено математичні моделі, що описують фітомасу досліджуваних компонентів залежно від таксаційних ознак дерев сосни звичайної. Отримані регресійні моделі залежності компонентів крони від біометричних параметрів демонструють вищі коефіцієнти детермінації для рівнянь розрахунку фітомаси деревної зелені та хвої, тоді як для фітомаси гілок вони є менш значущими. Наведено результати розроблення нормативно-довідкового забезпечення для оцінювання компонентів фітомаси крони дерев сосни звичайної в абсолютно сухому стані. Значення фітомаси деревної зелені, гілок і хвої збільшується зі збільшенням значення діаметра, тоді як зі збільшенням висоти стовбура для всіх досліджуваних компонентів крони виявлено їхнє зменшення.

З розвитком техносфери вплив на навколишнє середовище стрімко зростає, природні ресурси стають дефіцитними. Щоб більш раціонально використовувати природні блага потрібно розуміти їх справжнє призначення. Зелені насадження - це сукупність деревних, чагарникових і трав'янистих рослин на визначеній території. Вони відіграють роль не тільки в озелененні міста, але є гарантом екологічної безпеки, забезпечують захист від промислових і автотранспортних викидів, шуму, пилу, снігових заметів, вітрової та водної ерозії. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31592

Сучасне містобудування характеризується поверненням до підпорядкування природному характеру території, на відміну від «насилля» над своєрідністю природних умов, яке панувало у минулому столітті. Одним з найважливіших принципів розвитку сучасних міст стає включення в їх території великих лісових масивів, водойм, парків розміром у декілька сотень гектарів, так щоб мешканцю для задоволення своєї потреби у спілкуванні з природою не обов’язково було виїздити за межі міста. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31638

Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат у 2019-2020 навчальному році". Керівник проекту: доцент, к. т. н. Бовсуновський Євген Олексійович
Об’єктом дослідження є паспортизація зелених насаджень. Мета роботи: здійснення інвентаризації та аналіз стану зелених насаджень фармацевтичного заводу. Методи дослідження: програмне забезпечення на базі Android – ON Distance, пристрій глобального позиціювання (GPS) та методи дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Дані про місце розташування кожного дерева отримували за допомогою GPS Garmin GPSMAP 64s з наступним коригуванням у програмі Google Earth Pro.

Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат у 2019-2020 навчальному році". Керівник проекту: доцент, к. т. н. Бовсуновський Євген Олексійович
Об’єкт дослідження: паспортизація зелених насаджень. Мета роботи: здійснення інвентаризації та аналіз стану зелених насаджень фармацевтичного заводу. Методи дослідження: програмне забезпечення на базі Android – ON Distance, пристрій глобального позиціювання (GPS) та методи дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Дані про місце розташування кожного дерева отримували за допомогою GPS Garmin GPSMAP 64s з наступним коригуванням у програмі Google Earth Pro.

Дисертація присвячена розробці науково-практичних засад управління екологічною безпекою територій сельбищних зон урбосистем з метою зниження техногенного навантаження у разі шумового забруднення. У результаті проведених досліджень розроблено уніфіковані схеми розташування контрольних точок із визначення рівнів шумового забруднення з урахуванням архітектурно-ландшафтного планування досліджуваних територій для проведення експериментальних досліджень. Цей підхід дозволив розробити універсальну математичну модель, що враховує інтегральний показник внеску смуг зелених насаджень у зниження шуму та може бути використана під час проєктування нових сельбищних зон або розрахунків щодо впровадження додаткових шумозахисних рішень для усіх об’єктів міської інфраструктури та транспортної мережі, не враховуючи тип та геометричну структуру зелених насаджень. Апробація математичної моделі на отриманих протягом 2016−2018 років експериментальних даних дозволила виявити низьку ефективність наявних смуг зелених насаджень у зниженні рівнів шуму. Розроблено алгоритм моніторингу рівнів шумового забруднення, в основу якого закладено науково-методичні підходи проведення експериментальних досліджень. Пропонується проведення моніторингу рівнів шуму у п’ять етапів як складової моніторингу атмосферного повітря. На п’ятому етапі моніторингу запропоновано використання системно-екологічного підходу у прийнятті рішень щодо забезпечення екологічної безпеки урбосистем та впровадження дієвих шумозахисних рішень на територіях виявлених дискомфортних зон. Практична складова роботи полягає у розвитку методичних підходів до організації комбінаторних шумозахисних рішень із додаткового локального озеленення та були впроваджені на натурних об’єктах міста Харків, ефективність яких експериментально підтверджено. Розроблені методичні підходи є ефективною складовою моніторингу рівнів шуму на етапі прийняття екологічно безпечних рішень.
Диссертация посвящена разработке научно-практических основ управления экологической безопасностью территорий селитебных зон урбосистем с целью снижения техногенной нагрузки в случае шумового загрязнения. В результате проведенных исследований разработаны унифицированные схемы расположения точек по определению уровней шумового загрязнения с учетом архитектурно-ландшафтного планирования исследуемых территорий для проведения экспериментальных исследований. Данный подход позволил разработать универсальную математическую модель, учитывающую интегральный показатель вклада полос зеленых насаждений в снижении шума, которая может быть использована при проектировании новых селитебных зон или расчетов по внедрению дополнительных шумозащитных решений для всех объектов городской инфраструктуры и транспортной сети, не учитывая тип и геометрическую структуру зеленых насаждений. Апробация математической модели на полученных в течение 2016 − 2018 годов экспериментальных данных позволила выявить низкую эффективность имеющихся полос зеленых насаждений в снижении уровней шума Разработан алгоритм мониторинга уровней шумового загрязнения, в основу которого заложены научно-методические подходы проведения экспериментальных исследований. Предлагается проведение мониторинга уровней шума в пять этапов как составляющей мониторинга атмосферного воздуха. На пятом этапе мониторинга предложено использование системноэкологического подхода в принятии решений по обеспечению экологической безопасности урбосистем и внедрения действенных шумозащитных решений на территориях выявленных дискомфортных зон. Практическая составляющая работы заключается в развитии методических подходов к организации комбинаторных шумозащитных решений дополнительного локального озеленения и были внедрены на натурных объектах города Харьков, эффективность которых экспериментально подтверждено. Разработанные методические подходы являются эффективной составляющей мониторинга уровней шума на этапе принятия экологически безопасных решений.
The dissertation is devoted to the development of scientific and practical foundations for managing the environmental safety of the territories of settlement zones of urban systems in order to reduce the man-caused impact in the event of noise pollution. As a result of the conducted researches the unified schemes of arrangement of control points on definition of levels of noise pollution taking into account architectural and landscape planning of the investigated territories for carrying out experimental researches are developed. This approach allowed to develop a universal mathematical model that takes into account the integrated indicator of the contribution of green areas in noise reduction and can be used in the design of new residential areas or calculations for the implementation of additional noise protection solutions for all urban infrastructure and transport network, regardless of type and the geometric structure of greenery. The approbation of the mathematical model on the experimental data obtained during 2016 − 2018, revealed low efficiency in reducing noise levels from the existing green areas. The algorithm for monitoring noise pollution levels has been developed, which is based on scientific and methodological approaches to conducting experimental research. It is proposed to monitor noise levels in five stages as part of atmospheric air monitoring. At the fifth stage of monitoring, the use of the system and ecological approach in decision-making to ensure the environmental safety of urban systems and the adoption of effective noise protection solutions in the areas of identified discomfort zones is proposed. The practical component of the work consists in the development of methodological approaches to the organization of combinatorial noise protection solutions for additional local gardening and were introduced at full-scale objects in the city of Kharkiv, the effectiveness of which has been experimentally confirmed. The developed methodological approaches are the effective component of monitoring noise levels at the stage of making environmentally friendly decisions.

Роботу виконано на кафедрі ком’пютерно-інтегрованих технологій Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України Захист відбудеться 23 грудня 2020 р. о 08 .00 годині на засіданні екзаменаційної комісії № 24 у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул.Руська, 56, навчальний корпус №1, ауд. 403
В магістерській роботі було проаналізовано основні аспекти технологічного процесу роботи систем автоматизованого поливу. Виявлено основні параметри, які впливають на якість роботи такої системи. Було розроблено автоматизовану систему керування роботою системи автоматизованого поливу на базі ПЛК ОВЕН150. In the master's thesis the main aspects of the technological process of automated irrigation systems were analyzed. The main parameters that affect the quality of such a system are identified. An automated control system for the operation of the automated irrigation system based on the OVEN150 PLC was developed.
ВСТУП 6 1. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА 7 1.1. Види поливу та зрошення рослин 7 1.2. Аналіз стану проблеми 14 1.3. Приклад реалізованих автоматизованих систем поливу зелених насаджень 15 1.4. Огляд проблеми вимірювання вологості грунту 17 2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 22 2.1 Опис технологічного процесу 22 3. КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА 26 3.1. Опис роботи контролера 26 3.2. Перелік контрольованих і регульованих параметрів для системи автоматизації процесу очищення метану 27 3.3. Вибір регулюючих і функціональних засобів автоматизації, їх опис 28 3.1.1. ОВЕН ПЛК150 28 3.1.2. Блок введення аналогових сигналів ОВЕН МВ110-8А 32 3.1.3. Модуль дискретного виводу МУ110-16К 34 3.2. Вибір первинних перетворювачів і виконавчих механізмів 35 3.3 Щитовое обладнання 38 3.3.1 Вентилятор EBM-PAPST 3214JH 38 3.3.2 Терморегулятор JWT 6011 + 5 ° C ... + 60 ° C 39 3.4 Проектування щита управління і монтаж засобів автоматизації 39 3.4.1 Монтаж засобів автоматизації в щиті управління Elbox EMS. 39 3.4.2 Монтаж датчиків і виконавчих механізмів. 41 3.5. Загальга схема з’єднань системи керування 42 4. НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЧАСТИНА 43 4.1 Розрахунок та дослідження параметрів енергоспоживання системи 43 4.2 Тестування саморобного датчика вологості грунту 44 5. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА 47 5.1. Розробка програмного забезпечення 47 5.2. Розробка програмного забезпечення 48 5.1.1. IF_1 - блок готовності системи до поливу 48 5.1.2. IF_2 - блок скидання таймера реального часу 49 5.1.3. IF_3 - блок таймера поливу 50 5.1.4. IF_4 - блок регулювання тривалості циклу поливу кожного клапана 51 5.1.5. IF_5 - призначений для користувача функціональний блок формування Відкладання опитування системи про готовність до поливу 54 5.1.6. MODEM3G - блок - шлюз відправки основних параметрів в мережу 55 5.2. Основна програма PLC_PRG (PRG). 57 5.2.1. Система функціональних блоків LT, GT, AND 57 5.2.2. Система функціональних блоків AND, RTC, DT_TO_REAL 58 5.3. Панелі екрану візуалізації 59 5.3.1. Панель моніторингу клапанів 59 5.3.2. Панель управління / моніторингу зовнішніх умов 60 6. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 61 6.1. Система управління охороною праці. 61 6.2. Створення і функціонування системи моніторингу довкілля з метою інтеграції екологічних інформаційних систем, що охоплюють певні території 64 6.3. Організація цивільного захисту на об’єктах промисловості та виконання заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження 67 ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ 71 БІБЛІОГРАФІЯ 72

Жванко, А. В. Адаптація системи i-Tree як інструменту партисипативної інвентаризації зелених зон (на прикладі урочища «Городище» Деснянського району м. Києва) : випускна кваліфікаційна робота : 205 "Лісове господарство" / А. В. Жванко ; керівник роботи Л. В. Дем'яненко ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра аграрних технологій та лісового господарства. – Чернігів, 2021. – 66 с.
Метою дослідження є апробація в українських реаліях системи обліку дерев з допомогою платформи i-Tree, виявлення її слабких та сильних сторін. Очікуваними цілями, на досягнення яких буде спрямована наша робота – ми визначаємо створення відкритого проекту інвентаризації ЗН, унаочнення екологічного ефекту, що його справляють ЗН на міське середовище. Також: оптимізації бюджетних витрат, залучення до співпраці з місцевою владою громадян та інститутів громадянського суспільства, створення перспективного плану роботи з ЗН. Цю мету ми будемо втілювати шляхом створення проекту інвентаризації ЗН урочища «Городище» Деснянського району Києва. Наукова новизна нашого дослідження полягає в презентації новаторського в українських реаліях інструменту. Існуючі процедури та методи паспортизації формувались в епоху, коли масовий доступ населення до електронних інформаційних ресурсів був обмежений. Останнім же часом жіжіталізація, держава в смартфоні та інші блокчейни стали буденним інструментом в одних суспільствах і транспарантом в інших. Ми пропонуємо шлях впровадження платформи, створеної зусиллями провідних асоціацій професійних робітників та інститутів урбаністів-озеленювачів США - з 2006 року i-Tree Tools функціонує в результаті спільної роботи USDA Forest Service, Davey Tree Expert Company, The Arbor Day Foundation, Society of Municipal Arborists, International Society of Arboriculture, Casey Trees, та SUNY College of Environmental Science and Forestry. Це перевірена часом платформа, яка, сподіваємось, займе належне місце в арсеналі українського суспільства.
The aim of the research is to test the system of tree accounting in the Ukrainian realities with the help of the i-Tree platform, to identify its weaknesses and strengths. The expected goals to be achieved by our work - we determine the creation of an open project of inventory of ZN, to illustrate the environmental effect of ZN on the urban environment. Also: optimization of budget expenditures, involvement of citizens and civil society institutions in cooperation with local authorities, creation of a long-term plan for work with ZN. We will implement this goal by creating an inventory project of the Horodyshche tract of the Desnianskyi district of Kyiv. The scientific novelty of our study is the presentation of an innovative tool in the Ukrainian reality. Existing procedures and methods of certification were formed in an era when public access to electronic information resources was limited. Recently, lifeization, the state in the smartphone and other blockchains have become an everyday tool in some societies and a banner in others. We offer a way to implement the platform created by the leading associations of professionals and institutes of urban planners in the United States - since 2006 i-Tree Tools operates as a result of joint work of USDA Forest Service, Davey Tree Expert Company, The Arbor Day Foundation, Society of Municipal Arborists, International Society of Arboriculture, Casey Trees, and SUNY College of Environmental Science and Forestry. This is a time-tested platform that we hope will take its rightful place in the arsenal of Ukrainian society.

Романенко, А. С. Розробка проекту улаштування рекреаційної зони мікрорайону «Масани» в місті Чернігові / А. С. Романенко; керівник роботи Тимошенко О. П.; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра аграрних технологій та лісового господарства. – Чернігів, 2020. – 71 с.
Об‘єктом дослідження є мікрорайон в місті Чернігові. Предметом дослідження є проектування рекреаційної зони в мікрорайоні «Масани». Мета дослідження полягає в створенні зони відпочинку для дітей та дорослих з різними елементами ландшафтного дизайну. Методи дослідження – монографічний, порівняльний, обстрактнологічний, та економічний аналіз. У розділі 1 обґрунтовується в загальному тема за літературними джерелами. У 2 розділі описані загальні відомості про мікрорайоні «Масани» та природно-кліматичні умови. Розділ 3 розкриває особливості проектування зони відпочинку в сучасному місті. Наведені розрахунки та кошторисна вартість проекту улаштування рекреаційної зони в мікрорайоні «Масани» в місті Чернігові. В ході проведення досліджень встановлено особливості та видовий склад насаджень, запропоновані методи улаштування зони відпочинку, улаштування квітників та розширення асортименту деревних та чагарникових культур, запропоновані реконструкційні та лісокультурні заходи, які сприятимуть покращенню рекреації в мікрорайоні міста Чернігова
The object of research is the residential district in Chernihiv. The subject of the study is to design the recreational area in the residential district "Masany". The purpose of the study is to create a recreation area with different elements of landscape design for children and adults. Research methods - monographic, comparative, abstract-logical, and economic analysis. The general topic on literary sources is substantiated in Section 1. The general information about the residential district "Masany" and its natural-climatic conditions are described in Section 2. The design features of the recreation area in the modern city is revealed in Section 3. Calculations and estimated project cost on the arrangement of a recreational zone in the residential district "Masany" in Chernihiv are represented. In the research course the peculiarities and species composition of plantations were established, methods of arrangement of recreation area, flower beds` elaboration and assortment of tree and bush cultures expansion were offered, reconstruction and forest cultural measures were proposed to improve recreation in Chernihiv district. Key words: population recreation zone, green planting, small architectural forms, planting material, flower beds‘ design.

В методичних рекомендаціях до виконання практичних робіт «Зелене будівництво та озеленення пришкільної ділянки» розглянуті основні практичні аспекти створення зелених насаджень на пришкільних ділянках в умовах посушливого клімату Криворіжжя. Методичні рекомендації розраховані на студентів зі спеціальності «Біологія та практична психологія». Водночас методичні рекомендації можуть бути корисними для вчителів, науковців та аспірантів, а також усім тим, хто не байдужий до стану довкілля нашої держави.

У навчальному посібнику «Озеленення пришкільної ділянки» розглянуті основні практичні аспекти створення зелених насаджень на пришкільних ділянках в умовах клімату Криворіжжя. Навчальний посібник розрахований на студентів зі спеціальності «Біологія та практична психологія». Водночас він може бути корисним для вчителів, науковців та аспірантів, а також усім тим, хто не байдужий до стану довкілля нашої держави.

Мета — проаналізувати флористичний склад, поширення та ботаніко-географічну характеристику деревно-чагарникових видів у садах і парках колишніх залізних рудників Криворіжжя залежно від їх сучасного соціального статусу. Матеріал та методи. Протягом 2015—2016 рр. традиційними методами досліджено сім діючих парків (Тернівський, Шахтарський, Затишний, спортивний парк імені Суворова, парк біля Палацу культури шахти «Родіна», Саксаганський, Руданівський), парк у зоні обвалення (парк шахти «Гвардійська»), сад готелю Park House. Номенклатуру таксонів наведено за С.К. Черепановим (1995) з урахуванням Міжнародного індексу наукових назв рослин (2017), географічне походження — за А.Л. Тахтаджяном (1978). Результати. Сади та парки колишніх залізних рудників Криворіжжя у 1930—1970-х роках становили основу зелених насаджень регіону, у 1980-х роках — змінили соціальний статус. На початку ХХІ ст. сад готелю «Park House» — у приватній власності, парки «Шахтарський» і «Саксаганський» — районні парки міста, парк «Тернівський» — основний парк мікрорайону. Ці парки активно відвідують, їх територія доглянута. Парки «Затишний», парк біля Палацу культури шахти «Родіна» та «Руданівський» — менше відвідують, вони другорядні для балансоутримувачів і лише частково доглянуті. Спортивний парк імені Суворова та особливо парк шахти «Гвардійська» — фактично деструктуровані та деградують. Флористичний склад деревно-чагарникових рослин представлений 93 видами і культиварами, які належать до 53 родів та 27 родин. Частка голонасінних видів становить близько 18 %. Провідні родини — Rosaceae (16 видів), Salicaceaе (9), Oleaceae (7), Aceraceae (7) та Pinaceae (6), провідні роди у голонасінних — Juniperus (4 види та культивари), Thuja (4), Picea (3), у покритонасінних — Acer (7), Populus (7), Ulmus (4). Висновки. Найбільше видове різноманіття притаманне паркам «Шахтарський» і «Тернівський», які характеризуються великою кількістю відвідувачів, а також найбільшими площами. Найменше видове різноманіття виявлене у насадженнях, які занедбані та поступово деградують (спортивний парк імені Суворова та парк шахти «Гвардійська»). За кількістю видів і культиварів інтродуковані деревно-чагарникові рослини суттєво переважають та переважно походять з Циркумбореальної, Атлантико-Північноамериканської і Середземноморської флористичних областей.