To see the other types of publications on this topic, follow the link: Зелені насадження.
Journal articles on the topic 'Зелені насадження'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Зелені насадження.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Піщаленко, М. А., О. В. Бараболя, and Т. О. Чайка. "ВПЛИВ ВИДОВОГО СКЛАДУ ДЕНДРОФЛОРИ БІОТОПІВ М. ПОЛТАВИ НА ПОШИРЕННЯ ОМЕЛИ БІЛОЇ (VISCUM ALBUM L.)." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2020): 99–109. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.12.
Full textAbstract:
У статті наведено результати аналізу впливу видового складу дендрофлори біотопів м. Полтави на розповсюдження і ступінь зараження листяних деревних порід омелою білою протягом 2016–2019 років у паркових зонах міста. Під час проведення досліджень використовували матеріали екскурсій-них і експериментальних досліджень у таких мікрорайонах обласного центру – Київського, Поділь-ського та Шевченківського. Проведені обстеження показали, що останнім часом у біотопах м. Полтави спостерігається негативна динаміка щодо ураження омелою білою (Viscum album L.) листяних деревних порід. Серед досліджуваних районів найбільш враженими є зелені насадження Шевченківського району (25,2 %), а найменше – зелені насадження Подільського району (12,1 %). Значний процес ураження дерев у вуличних насадженнях можна пояснити чималим антропогенним навантаженням на насадження, що своєю чергою послаблює їхній імунітет і знижує стійкість ву-личних насаджень до шкідників, хвороб і напівпаразитів. Однією з основних причин ураження дерев омелою в паркових насадженнях є близьке розташування інфікованих і здорових дерев, що посилю-ється значним антропогенним тиском та селективністю паразита до переважаючих в дендрофлорі парку видів дерев. За результатами досліджень також було визначено породи дерев, які через свої видові біолого-фізіологічні особливості найбільш уражаються і навпаки виявляють більшу стійкість до пошкоджень омелою білою (Viscum album L.). Проведений аналіз дав змогу розробити рекоменда-ції щодо оздоровлення видового складу біотопів м. Полтави, зважаючи на їхню стійкість до вра-ження омелою білою. Результати проведеного дослідження сприятимуть розробці практичних ре-комендацій, спрямованих на поліпшення ситуації з омелою білою (Viscum album L.) не тільки в мікро-районах м. Полтави, а й зможуть оптимізувати зелені насадження будь-якого населеного пункту.
2
Tymoshenko, L. М., and R. М. Fedko. "Вікові дерева у складі вуличних насаджень міста Лубен." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 7 (September 27, 2018): 66–69. http://dx.doi.org/10.15421/40280714.
Full textAbstract:
Проаналізовано зелені насадження центральних вулиць Лубен, видовий склад яких налічує 52 таксони. Для покращення загального стану та видової різноманітності вуличних насаджень визначено основні заходи, які включають, зокрема, підбір стійких видів і форм деревних і кущових рослин. Відповідно до результатів проведеного аналізу, частка голонасінних становить 21 %, покритонасінних – 79 %. За походженням, види природної флори становлять 53 %, а інтродуценти – 47 %. Виявлено, що вуличні насадження здебільшого представлені алейними посадками. Встановлено, що дендрофіти вуличних насаджень відрізняються за віком у межах 10 років. Відповідно до результатів здійсненої інвентаризації, до складу насаджень центральних вулиць міста входять вікові дерева видів Quercus robur L. і Fraxinus excelsior L., вік яких становить від 135 до 400 років. Оцінено загальний стан вікових дерев, визначено необхідність проведення низки заходів для збереження вікових дерев у центральній частині міста. Відповідно до ценотичної ролі цих дерев у вуличних насадженнях – це солітери. Виявлено, що для цих дерев характерні високо підняті крони, де обрізування бічних гілок проводили на висоту 5-9 м. Зазначені об'єкти запропоновано внести до реєстру старовинних дерев і визначити стратегію догляду та проведення еколого-просвітницьких заходів. Пропонуємо надати об'єктам статус ботанічної пам'ятки природи.
3
Lakyda, Petro, and Viktoriia Lovynska. "Нормативи оцінки продуктивності крони соснових деревостанів в умовах Північного Степу України." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 18 (March 28, 2019): 101–8. http://dx.doi.org/10.15421/411910.
Full textAbstract:
Наведено результати оцінювання фітомаси компонентів крони соснових деревостанів в умовах Північного Степу України. Сформовано робочий масив даних для соснових деревостанів із врахуванням таксаційних показників та фітомаси структурних компонентів крони. Охарактеризовано закономірності статистичного розподілу фітомаси деревної зелені у свіжозрубаному стані, фітомаси гілок та фітомаси хвої в абсолютно сухому стані. Подано результати кореляційного аналізу компонентів фітомаси крони модальних деревостанів із основними таксаційними показниками насаджень. Найтісніший прямий кореляційний зв'язок простежено між фітомасами деревної зелені, гілок та хвої з показником відносної повноти деревостанів. Виявлено прямий достовірний, середньої сили зв'язок фітомаси гілок деревостану в абсолютно сухому стані із середнім діаметром насаджень. Побудовано регресійні математичні моделі для оцінки фітомаси компонентів параметрів крони, в яких вхідними аргументами є середній діаметр, середня висота та відносна повнота деревостанів. Коефіцієнти детермінації для отриманих моделей знаходяться у межах від 0,69 до 0,74. Усі розроблені моделі демонструють прямий позитивний зв’язок між фітомасою будь-якого структурного компонента крони деревостану із середнім діаметром та відносною повнотою насадження, тоді як із висотою деревостану зв'язок є оберненим. Наведено нормативні таблиці для оцінки фітомаси деревної зелені, гілок та хвої, значення яких збільшується зі збільшенням середнього діаметра, тоді як зі збільшенням середньої висоти насадження іде на спад. Проведено порівняльний аналіз показників фітомаси компонентів стовбура соснових деревостанів із результати досліджень, встановленими для інших природно-кліматичних зон України.
4
Melnychuk, N. Ya, and Ya V. Henyk. "Еколого-біологічні основи формування садово-паркових композиційних груп парків міста Львова." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 6 (June 27, 2019): 9–13. http://dx.doi.org/10.15421/40290601.
Full textAbstract:
Висвітлено результати досліджень формування садово-паркових композиційних груп паркових насаджень міста Львова, які протягом останніх 20 років не зазнавали істотного господарського впливу. Встановлено, що паркові насадження міста хоча і створювались у різних композиційних напрямах, однак відзначаються високою насиченістю місцевими та екзотичними деревними видами. Проаналізовано в історичному аспекті фіторізноманіття паркових насаджень м. Львова. Проведено аналіз впливу основних урбогенних чинників на біорізноманіття як старовинних історичних парків міста, так і нових паркових насаджень. З'ясовано найтиповіші ураження садово-паркових композиційних груп та охарактеризовано закономірності їх санітарного стану. Наведено характеристику ґрунтових умов паркових насаджень Львова та оцінено вплив антропогенного навантаження на ущільнення ґрунтового покриву, показники яких на ділянках із підстилкою (невитоптані місця) становлять у середньому 10–12 кг/см2, а у сильно витоптаних місцях із знищеною підстилкою – до 50–60 кг/см2. Наведено результати аналізу впливу температурних градієнтів на зелені насадження Львова. Проаналізовано вплив інших метеорологічних показників на стан мікроклімату парків Львова з врахуванням різних типів підстилаючої поверхні. Окреслено найважливіші проблеми формування садово-паркових композиційних груп та узагальнено недоліки утримання та експлуатації зелених насаджень парків Львова. Визначено перспективи оптимізації видового складу та просторової організації композиційних груп паркових насаджень Львова. Зроблено відповідні підсумкові висновки.
5
Bala, Oleksandr, Petro Lakyda, Liubov Matushevych, and Ivan Lakyda. "Продукція фітомаси дубових деревостанів Українського Полісся." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 17 (October 25, 2018): 85–92. http://dx.doi.org/10.15421/411823.
Full textAbstract:
Розраховано продуктивність дубових деревостанів Полісся України за компонентами фітомаси та продукцією в розрізі класів віку та за адміністративними областями. З’ясовано, що на території Полісся України найпоширенішими є дубові насадження у Житомирській обл. (35,3%). Насадження за участю дуба звичайного характеризується розмахом від I до XX класів віку, при цьому розподіл їхньої площі дуже нерівномірний. Значний обсяг запасу дубових насаджень зосереджений у середньовіковій групі, саме в ній вони найпродуктивніші. Фітомаса надземних компонентів дубових деревостанів Полісся фактично відображає їхню вікову структуру як за площею, так і за запасом.
Встановлено, що більше половини (55,3%) надземної фітомаси дубових деревостанів зосереджено у деревині стовбура. На кору стовбура й деревину гілок припадає однакова частка (по 11,9%), частка кори гілок становить 4,7%, деревної зелені – 16,2%.
Оцінено динаміку продукції дубових насаджень Полісся України за класами бонітету. З’ясовано, що її постійне зростання відбувається приблизно до 35-річного віку, потім поступово спадає. Максимальна біопродуктивність дубових насаджень, з незначними коливаннями в межах класів бонітету, припадає на період від 30 до 50 років.
Загальна оцінка продукції дубових деревостанів у лісах Полісся України становить 324,7 тис. т. Територіальна мінливість нагромадження продукції за адміністративними областями визначається відмінностями в наявності площ і віковій структурі насаджень. Найбільше продукції нагромаджують дубові деревостани Житомирської обл. (111,3 тис. т), в яких значна частка продукції припадає на середньовікові насадження (78,2 тис. т). Найменшу кількість продукції нагромаджують дубові насадження Сумської обл. (7,5 тис. т). В інших областях її кількість змінюється від 21,1 тис. т. (Київська обл.) до 59,7 тис. т (Чернігівська обл.).
Розподіл загальної продукції дубових деревостанів Полісся України в межах адміністративних областей та за класами віку відображає її динаміку за нормативними даними. Нагромадження обсягів продукції молодими дубовими насадженнями (I-IV класів віку) в поліській зоні України відбувається поступово й не інтенсивно. Кульмінація нагромадження продукції спостерігається у середньовіковій групі насаджень (V-VIII класи віку). Зі збільшенням віку, починаючи з пристиглої групи (IX клас віку), продукція дубових деревостанів поступово спадає. На мінливість продукції дубняків Полісся, крім зайнятої площі й віку насаджень, також впливають типи лісорослинних умов.
6
Yukhnovskyi, Vasyl, and Olga Zibtseva. "Типологія і класифікація як методи категоризації зеленого простору." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 17 (October 25, 2018): 51–60. http://dx.doi.org/10.15421/411820.
Full textAbstract:
Проаналізовано типології зеленого простору і класифікації парків у пострадянських (Україна, Білорусь), європейської (Великобританія), північноамериканських (США, Канада), азійських (Японія, Китай, Сінгапур, Малайзія) країнах та містах Австралії. Різні країни пропонують не однакові класифікації зеленого простору, що ґрунтуються на функціональному призначенні території, фізичних характеристиках, розмірах, обсягах обслуговування населення тощо. Охарактеризовано класифікацію парків, застосованої в Україні, за місцем розташування відносно міських меж (міські парки і лісопарки) та за функціональною ознакою. Парки, залежно від характеру і призначення, поділяють на парки культури і відпочинку, районні, спортивні, дитячі, дендрологічні, історичні, національні, меморіальні, етнографічні парки-музеї, історичні, виставкові, зоологічні, парки аерофітотерапії тощо. Відсутність ієрархічної класифікації і відповідних стандартів призводить до поглинання зеленого простору міською забудовою.
Здійснено пошук шляхів удосконалення класифікації озеленених територій, використовуваної в Україні. Природні території та зелені насадження обмеженого користування (шкільні ділянки, спортивні майданчики житлових масивів) є найуразливішими територіями, які першочергово підпадають під забудову в українських містах. Чітко визначена класифікація озеленених територій сприятиме їх збереженню в умовах посилення урбанізації. Рекомендовано стандартизувати українську класифікацію зелених насаджень у тому числі й за ієрархічними ознаками, що вплине не тільки на міську систему зелених насаджень, але й на ландшафтну організацію простору за межами міст.
7
Швиденко, І. М., Є. С. Кардаш, and М. С. Колєнкіна. "ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ ЩІЛЬНОСТІ МІН І ФЕНОЛОГІЇ КАШТАНОВОГО МІНЕРА (CAMERARIA OHRIDELLA DESCHKA & DIMIC, 1986) У ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕННЯХ М. ХАРКІВ." Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 2, no. 22 (2020): 60–70. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2020.22.2.07.
Full textAbstract:
Метою досліджень є оцінювання особливостей багаторічної та сезонної динаміки щільності мін і фенології каштанового мінера Cameraria ohridella Deschka & Dimic, 1986 (Lepidoptera, Gracillariidae) у різних типах зелених насаджень м. Харків у період 2017–2020 рр. та зіставлення цих результатів із даними 2008–2011 рр. на тлі відповідних показників перебігу температури повітря. Встановлено, що у перші роки інвазії (2008–2011 рр.) в зелені насадження м. Харків щільність мін каштанового мінера мала тенденцію до збільшення, а у парках була значно більшою, ніж у вуличних насадженнях. У 2017–2020 р. значення цього показника є близькими в усіх типах насаджень, за винятком молодих дерев у перші роки після садіння. Виліт метеликів каштанового мінера навесні відбувається після стійкого переходу температури через 10, але до її переходу через 15 °С. У порівнянні з 2008–2011 рр. вегетаційний період у 2017–2020 рр. починався раніше, середня температура на дату вильоту метеликів каштанового мінера зросла, а суми додатних, активних і ефективних температур зменшилися. Протягом вегетаційного періоду у зелених насадженнях м. Харків розвиваються три покоління каштанового мінера, причому період найбільшої щільності мін у другій декаді липня виражений найчіткіше. Щільність мін в окремі дати розвитку весняного покоління залежить від мікроклімату в місцях знаходження лялечок в опалому листі, перебігу температури в період відкладання метеликами яєць і розвитку личинок і лялечок. На щільність мін у другу половину літа впливає перекривання термінів розвитку окремих поколінь і поступовий ухід у діапаузу частини популяції. Останніх лялечок каштанового мінера виявляли у кронах на декілька днів раніше від дати стійкого переходу температури повітря вниз через 15 °С, а листя опадало у терміни, дуже близькі до дати стійкого переходу температури повітря вниз через 10 °С. Зазначені явища у 2017–2020 рр. зареєстровані пізніше, ніж у 2008–2012 рр., а суми додатних, активних і ефективних температур на дату початку опадання листя гіркокаштана звичайного у 2017–2020 рр. є більшими, ніж у 2008–2012 рр. Розраховано, що у зелених насадженнях м. Харків каштановий мінер «гарантовано» розвивається у трьох поколіннях на рік. Водночас зважаючи на зміни дат початку й завершення сезонного розвитку каштанового мінера, можна очікувати, що певна частка популяції буде розвиватися в додатковому поколінні.
8
Денисюк, Н. В., and В. Й. Мельник. "Оцінювання фітомеліоративної ролі зелених насаджень парків і скверів північного району міста Рівне." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 2 (June 4, 2020): 38–43. http://dx.doi.org/10.36930/40300207.
Full textAbstract:
Досліджено фітомеліоративну роль парків і скверів найбільш антропогенно навантаженого північного району Рівного. З'ясовано, що в межах досліджуваного району налічується три парки і сім скверів, зелені насадження яких представлені 26 родинами, 46 родами, 80 таксонами з домінуванням родин Rosaceae Juss., Salicaceae Lindl. та Oleaceae Lindl. Встановлено, що у парках та скверах зростає 24 види дерев і кущів з пилозахисними властивостями, 42 види газостійких і середньогазостійких та 8 видів слабогазостійких, 34 види деревно-чагарникових рослин з фітонцидними властивостями. Виявлено, що найвищі показники затримання пилу мають Tilia cordata L., Salix alba L. та Syringa vulgaris L. і становлять 1,903±0,246; 0,876±0,357 та 0,862±0,073 мг/см2 листка відповідно. Найменше затримує пил Sorbus aucuparia L. (0,151±0,047 мг/см2 листка). У північному районі за рівня озеленення 13,6 % росте 55,3 % газостійких видів та 44,7 % – з фітонцидними властивостями, які виконують сануючі функції. З'ясовано, що баланс продукування кисню і поглинання вуглекислого газу зеленими насадженнями парків і скверів на досліджуваній території становить 2,3 тис. т О2 та 2,03 тис. т СО2 за рік відповідно. Виявлено, що для більшості об'єктів озеленення характерний порівняно високий показник коефіцієнта фітомеліоративної ефективності від 6,166 до 8,955. Низький показник з коефіцієнтом 1,069-1,768 встановлено тільки для трьох скверів, які мають спрощену структуру фітоценозів та недостатню кількість деревно-чагарникових рослин. Запропоновано рекомендації для підвищення фітомеліоративної ефективності зелених насаджень парків і скверів досліджуваного району міста.
9
Lakyda, P. I., and V. M. Lovynska. "ФІТОМАСА КОМПОНЕНТІВ КРОНИ ДЕРЕВ PINUS SYLVESTRIS L. ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ." Forestry and Forest Melioration, no. 133 (December 3, 2018): 85–92. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.85.
Full textAbstract:
Представлено результати моделювання фітомаси компонентів крони дерев сосни звичайної, що формує штучні лісові насадження на території Північного Степу України. Наведено результати кореляційного аналізу та основні статистичні характеристики розподілу компонентів фітомаси крони модельних дерев. Виявлено тісний прямий кореляційний зв’язок між масами деревної зелені, гілок і хвої та значенням діаметра стовбура дерев. Розроблено математичні моделі, що описують фітомасу досліджуваних компонентів залежно від таксаційних ознак дерев сосни звичайної. Отримані регресійні моделі залежності компонентів крони від біометричних параметрів демонструють вищі коефіцієнти детермінації для рівнянь розрахунку фітомаси деревної зелені та хвої, тоді як для фітомаси гілок вони є менш значущими. Наведено результати розроблення нормативно-довідкового забезпечення для оцінювання компонентів фітомаси крони дерев сосни звичайної в абсолютно сухому стані. Значення фітомаси деревної зелені, гілок і хвої збільшується зі збільшенням значення діаметра, тоді як зі збільшенням висоти стовбура для всіх досліджуваних компонентів крони виявлено їхнє зменшення.
10
Потоцька, С. О. "Зелені насадження Чернігова: природно-історичні особливості формування, шляхи збереження та відновлення." Екологічний вісник, no. 2 (71), березень - квітень (2012): 29–32.
Find full text
11
Потоцька, С. О. "Зелені насадження Чернігова: природно-історичні особливості формування, шляхи збереження та відновлення." Екологічний вісник, no. 2 (71), березень - квітень (2012): 29–32.
Find full text
12
Dmitrieva, T. P. "GREEN PLANTING IN ARCHITECTURE AND URBAN PLANNING OF ODESSA." Regional problems of architecture and urban planning, no. 13 (December 20, 2019): 31–38. http://dx.doi.org/10.31650/2707-403x-2019-13-31-38.
Full text
13
Толочко, Л. "Зелені насадження на території Києво-Печерського монастиря і проблема вирішення озеленення у монастирських комплексах." Київська старовина, no. 6 (2007): 30–41.
Find full text
14
Толочко, Л. "Зелені насадження на території Києво-Печерського монастиря і проблема вирішення озеленення у монастирських комплексах." Київська старовина, no. 6 (2007): 30–41.
Find full text
15
Кушнеренко, В. Г., and Ю. С. Котовська. "Зелені насадження як спосіб зменшення теплового стресу у великої рогатої худоби в умовах змін клімату." Аграрні інновації, no. 7 (September 24, 2021): 65–72. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.11.
Full textAbstract:
Висвітлено проблеми зміни клімату, які безпосеред- ньо стосуються виробництва продуктів тваринництва. Мета – дослідити, яким чином погодно-кліматичні умови впливають на правильний вибір технології розведення й утримання тварин, організації та благоустрою тварин- ницьких ферм і приміщень. Проблема теплового стресу надзвичайно актуальна в регіонах, де погода характе- ризується високою плюсовою температурою та воло- гістю. Таке поєднання негативно впливає на відтворну здатність корів, перебіг тільності та функціональний стан новонародженого молодняку. Методи. За допо- могою загальноприйнятих методик дослідження зоогі- гієнічних показників мікроклімату тваринницьких при- міщень і погодних умов на території ферми доведено спосіб зниження кліматичних ризиків у веденні молоч- ного скотарства, визначено, які потенційні екологічні стресори (температура навколишнього середовища, вологість, теплове випромінювання, швидкість вітру) можуть безпосередньо впливати на функціонування організму тварини, її здоров’я, реалізацію генетичного потенціалу. Незважаючи на те, що біокліматичні умови для повновікової великої рогатої худоби характеризу- ються як комфортні, спостерігається збільшення кілько- сті днів із середнім рівнем теплового стресу. Організм тварини неможливо представити поза навколишнім середовищем і без взаємодії з ним. Сезонні коливання в надоях і якісних показниках молока відбуваються через вплив прямих і непрямих чинників навколишнього середовища. Прямий ефект в основному пов’язаний із впливом високих температур на продуктивність корів, а непрямий – з негативними наслідками дії теплового стресу. Результати. Проведені дослідження дають мож- ливість стверджувати, що зниження температури пові- тря на території тваринницьких підприємств завдяки збільшенню площі зелених насаджень є дієвим спосо- бом запобігання тепловому стресу у тварин. Висновки. Охолодження позитивно впливає на продуктивність і відтворення корів. У його результаті спостерігається покращення показників: збільшується середньорічний надій; покращується конверсія корму; підвищується вміст жиру та білка; зменшується кількість соматичних клітин у молоці; зростає запліднюваність; зменшується смертність телят.
16
Myklush, Stepan, Yuriy Myklush, Serhii Havryliuk, Iurii Debryniuk, and Volodymyr Savchyn. "Стиглі букові деревостани у різних категоріях лісів рівнинної частини України." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 22 (June 10, 2021): 156–64. http://dx.doi.org/10.15421/412113.
Full textAbstract:
За матеріалами обліку лісового фонду визначено площі стиглих букових насаджень у виділених лісовпорядкуванням 21 категорії лісів та лісових ділянок. Встановлено, що понад 57% стиглих деревостанів за площею зосереджено в експлуатаційних лісах та 15,7% – у лісогосподарській частині зелених зон. Стиглі букові насадження ростуть у букових, дубових, ялицевих та соснових типах лісу, але переважають в умовах свіжої грабової бучини займаючи понад 10 тис. га та вологої грабової бучини – 8,5 тис га. Насадження формуються за частки бука лісового у складі від 2 до 10 одиниць. В окремих регіонах поряд з буком у складі беруть участь дуб звичайний, ялиця біла, сосна звичайна, а супутниками найчастіше є граб звичайний, клени явір та гостролистий, береза повисла, осика. В експлуатаційних лісах зосереджено понад 52% чистих за складом деревостанів як за площею так і за кількістю ділянок. Найпоширенішими є насадження з відносною повнотою 0,5, що охоплюють площу майже 7,4 тис. га (1762 ділянки) та з повнотою 0,7, площа яких 7,3 тис. га, і які ростуть на 1150 ділянках. Найвищою продуктивністю стиглі букові лісостани характеризуються в лісогосподарській частині лісів зелених зон, де їхні запаси в окремих насадженнях сягають 590-661 м3∙га-1.
Виконання буковими насадженнями різнопланових функцій потребує застосування лісогосподарських заходів, які найповніше відповідають меті господарювання, постійному збереженню лісового середовища, посиленню виконання насадженнями визначених функцій, вчасному та якісному природному відновленню лісових ділянок. У більшості категорій лісів і лісових ділянок, зокрема, у рекреаційно-оздоровчих лісах і лісах, що виконують екологічні та охоронні функції, вимагається здійснення заходів для поступового переформування одновікових букових лісостанів у різновікові складної структури.
17
Мирончук, К. В., and М. П. Курницька. "Пилозахисна функція живоплотів на прикладі урбоекосистем Чернівецької області." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 4 (September 9, 2021): 48–53. http://dx.doi.org/10.36930/40310407.
Full textAbstract:
Зелені насадження сучасних урбанізованих територій виконують важливі середовищетвірні та середовищезахисні функції, серед яких можна виділити їх пилозахисну здатність. Живоплоти, як невід'ємні елементи міського і позаміського озеленення, роблять свій вагомий внесок не тільки в естетизацію середовища, але й у вирішення його екологічних проблем. Досліджено пилозатримувальну здатність живих огорож, сформованих з найпоширеніших для них видів деревних рослин: свидини білої (Cornus alba (L.) Opiz.), граба звичайного (Carpinus betulus L.) та пухироплідника калинолистого (Physocarpus opulifolia L.), що ростуть на території міст і селищ Чернівецької області під дією різного антропогенного навантаження. За результатами порівняльного аналізу акумулювання пилу на листках досліджуваних живоплотів з'ясовано, що його кількість закономірно збільшується паралельно до погіршення екологічних умов від І до IV ЕФП. Встановлено, що за умов найменшого урбогенного впливу досліджені живоплоти осаджують від 0,0001 до 0,00017 мг/см2 пилу, а на їх листках вздовж завантажених транспортом міських вулиць кількість пилу збільшується у 3,1-4,3 раза. Виявлено високий рівень седиментації пилу на листкових пластинках усіх досліджуваних видів, особливо Carpinus betulus, оскільки вид має складну фактуру поверхні листкової пластинки. Зауважено, що кількість пилу на фітомасі живоплотів залежить від типу прилеглого до насадження надґрунтового вкриття. Запропоновано асортимент газостійких видів для формування живоплотів у цьому регіоні з найкращим пилозатримувальним ефектом. Розроблено практичні рекомендації з покращення функціональної здатності живих огорож, основними з яких для 25 % дослідних живоплотів є оновлення, для 67 % – доповнення у місцях втрати структурних одиниць, здебільшого – формувальні та санітарні обрізування. Узагальнено доцільність ширшого запровадження живоплотів у систему озеленення населених пунктів як індикаторів техногенного забруднення і потужного пилового бар'єру.
18
Kovalevskyi, S. B., and H. A. Kryvokhatko. "Комплексна оцінка декоративності рослин культиварів Thuja Occidentalis L." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 2 (March 28, 2019): 23–25. http://dx.doi.org/10.15421/40290204.
Full textAbstract:
Основна екологічна роль в озелененні міст належить деревним рослинам. З декоративними насадженнями тісно пов'язані функціональне зонування міських територій, система транспортних та пішохідних магістралей, прокладення інженерних комунікацій. На сьогодні важливу роль відіграють ті деревні види рослин, які здатні виконувати одночасно декілька функцій: стійкість до умов зростання, не втрачати декоративність впродовж року, відновлювати крону після обрізки. До таких деревних рослин належать рослини Th. occidentalis L. та її декоративні культивари, які вирізняються різноманітністю габітусу крони, будовою та забарвленням хвої, невибагливістю до родючості ґрунту, тіньовитривалістю. Представлено результати комплексної оцінки декоративності рослин культиварів Thuja occidentalis L. в умовах м. Києва за розробленою інтегральною шкалою А. С. Власенко, яка не містить показників зимостійкості, морозостійкості, посухостійкості та жаростійкості рослин. Оцінку декоративних ознак деревних рослин здійснювали за чотирма основними блоками. Перший – це оцінка загальної декоративності рослини, яка включає період декоративності, декоративні ознаки крони (форма, щільність, фактура) та тривалість квітування та облистнення. Другий блок – це оцінка декоративності кори, її фактури та забарвлення. Третій – це оцінка декоративності хвої за формою, розмірами, забарвленням і сезонністю її змін. Четвертий – це оцінка декоративності генеративних органів, яка ґрунтується на розмірах, забарвленні, рясності мегастробілів, а також формі, величині, забарвленні та рясності шишок. Дослідними об'єктами були рослини Th. occidentalis та її культивари, а саме: Th. oc. 'Wagneriana', Th. oc. 'Wareana Lutescens', Th. oc. 'Ericoides', Th. oc. 'Ellwangeriana', Th. ос. 'Lutescens', Th. ос. 'Columna', Th. oc. 'Globosa', Th. oc. 'Spiralis', Th. oc. 'Smaragd'. Аналіз декоративних властивостей представників виду туя західна свідчить про перспективність та доцільність подальшого розширеного введення досліджуваних видів у зелені насадження м. Києва під час створення садово-паркових об'єктів.
19
Бойко, Т. О. "Фітосанітарний стан зелених насаджень міста Херсон." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 4 (September 17, 2020): 67–72. http://dx.doi.org/10.36930/40300412.
Full textAbstract:
Проаналізовано фітосанітарний стан зелених насаджень міста Херсон, багатий видовий склад дерев і кущів якого зумовили широкий спектр патогенних організмів та шкідників, що їх уражають. З'ясовано, що підвищення техногенного навантаження в урбанізованих екосистемах призвели до зниження життєздатності деревних рослин-едифікаторів Херсона. Встановлено, що патогенними організмами уражаються 45 видів досліджених деревних рослин міста. Виявлено, що найбільш вразливими до патогенних організмів є Acer negundo L., A. platanoides L., A. saccharinum L., Quercus robur L., Tilia cordata Mill., Aesculus hippocastanum L., Juglans regia L., Fraxinus excelsior L. За інтенсивністю пошкодження, яке впливає на життєвий стан рослин та їх декоративність, найбільш вразливими до дії фітопатогенів та ентомошкідників виявились Aesculus hippocastanum L., Buxus sempervirens L., Buxus sempervirens (Du Roi) Moench, Prunus divaricata Ledeb., Rosa canina L., Pinus pallasiana D. Don, Picea pungens Engelm., Juniperus virginiana L. З'ясовано, що низка дерев і кущів (Quercus rubra L., Betula pendula Roth, Betula pubescens Ehrh., Cotinus coggyria Scop., Sophora japonica L., Gymnocladus dioicus (L.) Koch, Mahonia aquifolium (Purh.) Nutt., Maclura acuminata L., Populus simonii Carr., Eucomia ulmoides Oliv., Albizia julibrissin Durazz, Symphoricarpos albus (L.) Blake, Ginkgo biloba L., Taxus baccata L.) є стійкими до дії шкідників та хвороб. Дослідження показали, що різні типи насаджень відрізняються за видовим складом патогенних організмів, а також за інтенсивністю пошкодження рослин-господарів. У паркових насадженнях частіше трапляються хвороби та шкідники листя або хвої деревних рослин. У вуличних насадженнях деревні рослини частіше пошкоджуються збудниками стовбурових і кореневих гнилей, листя рослин пошкоджуються американським білим метеликом та комахами-мінерами. Появі уражень та захворювань сприяють перестиглий вік насаджень, велике рекреаційне навантаження на зелені зони, а також відсутність регулярного кваліфікованого догляду за насадженнями. Тому на території дослідження рекомендовано проведення рубок формування та вибіркових санітарних рубок, а також регулярне та своєчасне здійснення агротехнічних заходів.
20
Zibtseva, O. V. "Озеленення забудованих територій малих міст у контексті дотримання державних будівельних норм." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 10 (November 29, 2018): 28–31. http://dx.doi.org/10.15421/40281005.
Full textAbstract:
Стале міське землекористування передбачає дотримання чинних національних стандартів. Відстежено дотримання вимог державних будівельних норм (ДБН 360-92. Планування і забудова міських і сільських поселень) щодо планування міст у частині формування системи зелених насаджень на прикладі території малого історичного міста Вишгород Київської області. Виявлено слабкі місця у нормативному документі та рекомендовано заходи з озеленення забудованих територій з метою подальшої оптимізації містобудівного планування в Україні. Дослідження виконано у чіткій послідовності відповідно до вимог, викладених у ДБН-360-92 з порівнянням реальної ситуації на території міста, визначеної способом натурних обстежень. Методи дослідження – експертно-аналітичні. Встановлено, що на території дослідного міста зазначені нормативні рекомендації порушують або взагалі ігнорують. Не дотримано мінімальні відстані насаджень дерев і кущів від будівель і споруд, вуличні насадження мають обмежений асортимент кущових рослин. Ущільнене будівництво зазвичай здійснюють за рахунок територій зелених насаджень, зокрема центрального парку міста. Не дотримано рекомендації щодо максимального збереження ділянок із існуючими насадженнями. Нормативи з влаштування майданчиків різного функціонального призначення на прибудинкових територіях житлових масивів давно забуто, що, можливо, потребує перегляду самих нормативів, викладених у ДБН.
21
Melnyk, Yu A., H. H. Hrynyk, and O. M. Hrynyk. "Підсумки інвентаризації зелених насаджень дендропарку "Поділля" міста Хмельницький." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 7 (September 26, 2019): 101–7. http://dx.doi.org/10.15421/40290720.
Full textAbstract:
Наведено результати проведення інвентаризації зелених насаджень дендропарку "Поділля" міста Хмельницький, за якими встановлено видову (флористичну) структуру деревно-чагарникових рослин дендропарку, а також його загальний санітарний стан. Загалом на території дендропарку "Поділля" представлено 149 таксонів дерев і чагарників, відповідно – з відділу Покритонасінні 114, класу Хвойні – 35. Серед деревних рослин дендропарку "Поділля" найбільшу частку становлять такі види, як береза повисла, граб звичайний, липа дрібнолиста та ялина європейська. Важливим компонентом паркового насадження є трав'яний ярус, який часто є визначальним для формування середовища. За матеріалами ландшафтної таксації обліковано 38 видів трав'яних рослин. Окрім цього, визначено фітосанітарний стан зелених насаджень дендропарку, здійснено його зонування: виділено виділи та підвиділи, а також здійснено їх ландшафтну характеристику. За типом лісопаркового ландшафту серед виділених таксаційних ділянок переважає 34 виділи та підвиділи з типом ландшафту 1а, тобто у парку сформувалися переважно закриті повнотні насадження горизонтальної зімкнутості 0,6-1,0. Загалом рекреаційна оцінка паркових насаджень є середня. Деякі компоненти потребують нескладних заходів з покращення умов відпочинку, пересування в окремих напрямках обмежене. Опрацьовано нові підходи щодо способів комплексного оцінювання ландшафтно-планувальної структури території.
22
Lavrov, V. V., O. I. Slobodeniuk, and L. A. Savchuk. "Стан зелених насаджень міста Умань." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 8 (October 31, 2019): 25–30. http://dx.doi.org/10.36930/40290802.
Full textAbstract:
Досліджено вплив діяльності людини на рекреаційно-оздоровчі, захисні і природоохоронні деревостани Умані. З'ясовано ступінь, діагностичні і просторові особливості їх порушення залежно від їх функціонального призначення, лісівничо-таксаційної характеристики, розміщення у ландшафті, відносно об'єктів комунікації та атрактивних центрів скупчення і відпочинку людей. Встановлено, що в районах найпривабливіших об'єктів дендропарку "Софіївка" дерева механічно пошкоджені, витоптується травостій і ґрунт, що на крутих схилах призводить до площинної і вертикальної ерозії ґрунту. Більше деградовані ґрунтозахисні та водоохоронні насадження міста у захисних смугах річок. Поблизу кладовища з могилою духовного наставника хасидів насадження дуба звичайного інтенсивно засмічені, витоптані, дерева мають механічні рани, пошкоджені вогнем. Біля заплави річки Уманки деревостани починають всихати. Це може активізувати розвинену у минулому на схилах систему ярів. У передмісті Мішанка захисні насадження середньо та інтенсивно пошкоджені лише біля річки Олександрівки, що спричинило активізацію розмивів ґрунту. Необхідне удосконалення організації зон відпочинку і регулювання їх відвідування з урахуванням ландшафтно-екологічних, урбоекологічних та природоохоронних норм. Актуальним є збереження пріоритетних захисних функцій досліджуваних насаджень.
23
Yukhnovskyi, V., and O. Zibtseva. "Порівняльний аналіз класифікацій зелених насаджень населених пунктів України та пострадянських країн." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 16 (May 31, 2018): 90–98. http://dx.doi.org/10.15421/411810.
Full textAbstract:
Окреслено сучасні підходи до озеленення урбосередовища: концепції зеленого простору, зеленої інфраструктури та сталість поглядів в Україні, де збереглися традиції з радянських часів. Обґрунтовано доцільність структурування зелених насаджень з компонентами, які виокремлюють фізичний вигляд, просторову мозаїчність, соціальну функцію, доступність, екосистемні послуги, збереження біорізноманіття, антропогенний вплив, функціональне призначення. Охарактеризовано поняття зеленої інфраструктурної мережі як сукупності різних видів рослинності і відкритих просторів, інтегрованих у здоров’я та якість життя людей, що підтримують і посилюють природні та екологічні процеси. Проаналізовано трансформацію класифікації зелених насаджень населених пунктів України та інших пострадянських країн. Виявлено принципові відмінності у переліку класифікаційних груп насаджень та проаналізована їхню доцільність. Виявлено недоліки класифікації зелених насаджень, використовуваної в Україні: суперечливий розподіл за групами насаджень, не чітко прописані переліки груп, наявність у двох категоріях незрозумілих «інших» насаджень. Встановлено, які саме теоретичні аспекти та деталі функціональної класифікації доцільно запозичити в інших пострадянських країнах. Розглянуто основні показники озеленення, коректність їх визначень, а також динаміка мінімальних розмірів зелених насаджень загального користування: парків, садів, скверів. Зазначено, що нормативне зниження у 5-7,5 раз мінімальної площі парків і у 25 разів – мінімальної площі скверів призводить до небажаної фрагментації зелених просторів. З’ясовано, що показники озеленення потребують чіткішого визначення та сучасної аргументації щодо їх нормативних кількісних значень. Підкреслено переваги класифікації зелених насаджень, використовуваної у Білорусії.
24
Leshcheniuk, O. M., and M. Yu Mazura. "Зміна анатомічних показників листків Forsythia Europaea Degen & Bald. за дії викидів автотранспорту." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 5 (November 25, 2021): 29–35. http://dx.doi.org/10.36930/40310504.
Full textAbstract:
На сьогодні під час високої автомобілізації актуальним є дослідження впливу інгредієнтів автотранспортних викидів на зелені насадження в мегаполісах, які підтримують екологічну рівновагу в урбоекосистемі та слугують індикаторами забруднення довкілля. Forsythia europaea Degen & Bald. поширена у фітодизайні Києва у різноманітних місцях, де піддається постійному антропогенному пресу. Тому доцільним є анатомо-морфологічне дослідження структури листків F. europaea для визначення стійкості виду в умовах Київського мегаполісу та моніторингу забруднення довкілля. Матеріалом дослідження слугували рослини F. europaea, відібрані з п'яти моніторингових ділянок Києва, які різнилися інтенсивністю транспортних потоків та віддаленістю від автострад: слабко забруднені (середня часова інтенсивність руху автотранспорту менш ніж 1000 авто/год, точка 1 та 3 – вулиці Ф. Максименка та Жмеринська) та дуже сильно забруднені (інтенсивність руху перевищує 4000 авто/год, точка 2 – проспект Перемоги, точка 4 – вул. Генерала Жмаченка, точка 5 – Одеська площа). Встановлено особливості анатомо-морфологічної будови листків F. europaea за різних умов зростання. Виявлено, що листки гіпостоматичні, покриті кутикулою з обох сторін, адаксіальний та абаксіальний епідерміси утворені одним шаром клітин, мезофіл дорзовентральний, багатошаровий. З'ясовано, що у варіантах, де рослини зазнавали інтенсивнішого впливу інгредієнтів автотранспортних викидів, відбувалися зміни показників гістологічної структури листка у бік ксероморфності, а саме: потовщувалася кутикула, зменшувалися розміри продихів, ступінь їх відкритості, збільшувалася щільність клітин абаксіального епідермісу та продихів, зростали показники продихового індексу та індексу ксероморфності, з'являлися поодинокі продихи на адаксіальній поверхні листків. Такі зміни показників анатомічної структури листкової пластинки F. europaea можна розглядати як адаптивну реакцію рослин до зростання в антропогенно трансформованому середовищі, що свідчить про пластичність виду та достатній рівень життєвості в умовах забруднення. Вважаємо, що параметри гістологічної структури листка F. europaea можна використовувати як тест-показники для індикації аерогенного забруднення довкілля.
25
Леонтяк, Г. П., М. Ю. Осіпов, С. А. Масловата, and Ю. В. Майборода. "Проект благоустрою та озеленення присадибної ділянки в місті Умань." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 2 (June 4, 2020): 14–18. http://dx.doi.org/10.36930/40300202.
Full textAbstract:
У містобудуванні озеленення є складовою частиною загального комплексу заходів щодо планування, забудови і впорядкування населених місць. Зелені насадження є основними елементами художнього оздоблення населених пунктів, естетичне та емоційне значення яких зумовлене можливістю з їхньою допомогою чергувати враження від навколишнього простору, вводити в урбанізоване середовище природні елементи. У процесі передпроєктних досліджень встановлено, що ділянка має прямокутну форму та рівнинний рельєф, прокладену дорожньо-стежкову мережу, бесідку, водойму, будинок, гараж і санвузол. Площа об'єкта озеленення становить 2725,8 м2. Газонне покриття єднає загальну композицію, а мульчувальні матеріали, зокрема кора (289,9 м2) та гравій (161,6 м2), підкреслюють і виділяють рослинні композиції. Житлова зона – житловий будинок площею 180,9 м2 з доріжками, що з'єднують та забезпечують доступний прохід. Цю зону поділено на дві частини: передню, що веде до партерної частини та задню – для з'єднання із зоною відпочинку. До будинку та навколо нього розміщується плиткова дорожньо-cтежкова мережа, загальною площею 798,3 м2, прокладена до кожної із наведених зон. Зону відпочинку відповідно поділено нa: прогулянкову зону, садову зону, з водяних рослин, зону барбекю, садову зону. Дорожньо-стежкова мережа й архітектурне рішення спрямовані на проектування ділянки у регулярному стилі. Створення садово-паркового об'єкта із врахуванням особливостей природно-кліматичних умов, побажань замовника та функціонального зонування надасть території завершеного вигляду та слугуватиме місцем для відпочинку усієї родини. На ділянці не проглядається загальний задум, тому пропонуємо розмістити наведені рослини відповідно до їх функціональних зон. Таким способом вдасться раціонально використати загальну площу з уже прокладеною дорожньо-стежковою мережею та створити зручне зонування для експлуатації всієї території. Рослини підібрані так, щоб додати унікальності цьому об'єкту, підкреслити кожну запропоновану зону, але водночас зберегти цілісність загальної задумки та композиції всього об'єкта. Декоративність кожної рослини підкреслюється сезонно, тому мешканці цієї ділянки зможуть милуватися композиціями в будь-яку пору року. Вся територія з композиціями гарно освітлюється, чим підкреслюється фактура рослин та їх форми.
26
Мельничук, Н. Я., Я. В. Геник, С. П. Мельничук, and М. М. Паславський. "Природні процеси розвитку та взаємовідносини компонентів садово-паркових екосистем в урбанізованому середовищі." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 1 (February 27, 2020): 60–65. http://dx.doi.org/10.36930/40300110.
Full textAbstract:
Розкрито особливості формування зелених насаджень урбанізованих екосистем. Визначено видовий склад лісопаркових і паркових насаджень міста Львова та їх просторовий розподіл. Досліджено та узагальнено фітоценотичні особливості міських насаджень, зокрема, їх флористичну, вікову та екологічну структури, а також візуально-естетичні якості. Встановлено, що процеси урбанізації спричинили формування в лісопаркових і паркових насадженнях Львова нових рослинних асоціацій та появу у фітоценозах інтродукованих деревних видів. Встановлено, що видова різноманітність трав'яного вкриття лісопаркових і паркових зон безпосередньо залежить від топографічних, мікрокліматичних і ґрунтових умов місцевості, а також від видового складу деревного намету та його зімкнутості. Проаналізовано мікрокліматичні характеристики різних за видовим складом фітоценозів лісопаркових і паркових насаджень. З'ясовано, що найбільш контрастними показниками мікрокліматичних особливостей лісопаркових і паркових фітоценозів, порівняно із показниками відкритого простору, характеризуються насадження із щільним наметом з перевагою у складі Carpinus betulus L., Quercus rubra Du Roi, Аcer platanoides L., Acer pseudoplatanus L. та Quercus robur L. За особливостями мікрокліматичних показників у лісопаркових і паркових фітоценозах та відкритого простору виділено три групи рослинних асоціацій: за різницею температур і вологістю повітря – "холодні-вологі", "помірні" та "теплі-сухі"; за вітровим режимом – "комфортні", "середнього комфорту" та "некомфортні"; за освітленістю надґрунтової поверхні: "темні", "середньої освітленості" та "світлі". Встановлено, що більш прогрітим є верхній шар ґрунтового покриву у фітоценозах "теплого-сухого" угруповання з перевагою у складі Pinus sylvestris L., Robinia pseudoacacia L., Betulla pendula Roth., Larix decidua Mill. та Аcer negundo L. Визначено, що проективне трав'яне вкриття у рослинних асоціаціях, віднесених до груп "темних", або зовсім відсутнє, або не перевищує 5 %, а у "світлих" фітоценозах становить 95-100 %. Видове фіторізноманіття у "світлих" і "теплих-сухих" фітоценозах є вищим порівно із фітоценозами "середньої освітленості" і "помірних", а природне поновлення деревних видів у "темних" і "холодних-вологих" рослинних угрупованнях зазвичай відсутнє. Охарактеризовано групи рослинних асоціацій за шкалою естетичної цінності та санітарно-гігієнічними умовами згідно з виділеними кліматопами. Висвітлено значення відновлення фітоценотичної структури лісопаркових і паркових насаджень в оптимізації зелених зон урбанізованих екосистем.
27
Kobets, O. V., and Yu L. Bredykhina. "Проєкт реконструкції плодового саду Хортицької національної академії міста Запоріжжя." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 3 (April 29, 2021): 57–62. http://dx.doi.org/10.36930/40310308.
Full textAbstract:
В Україні проблема реконструкції зелених насаджень урбанізованих територій, зокрема насаджень обмеженого користування, є актуальним питанням сьогодення. Більшість міських зелених насаджень, зокрема закладів освіти, закладали ще за радянських часів. На сьогодні ці насадження застаріли і тому потребують заходів з їх оптимізації. Плодовий сад Хортицької академії було закладено у 1961 році. Натепер сад втратив свої функціональні властивості, тому виникла необхідність його відновлення і реконструкції. Результати інвентаризації показали, що на ділянці налічується 73 деревні рослини. З них плодові дерева (Armeniaca vulgaris Lam., Juglans regia L., Pyrus communis L., Сerasus vulgaris Mill., та Prunus domestica L.) складають 71,2 % (52 екз.), рослини спонтанного походження (Robinia pseudoacacia L., Acer platanoides L., Elaeagnus angustifolia L., Syringa vulgaris L.) у загальній кількості 21 екз., що становить 28,8 % від загальної кількості рослин. Більша частина (36 екз.) плодових дерев перебуває у задовільному стані, 16 – у незадовільному. Декоративних квіткових рослин на території немає. У проєкті запропоновано створити сад вільного пейзажного планування з елементами благоустрою, що поєднає плодові культури з декоративними, також видалити частину старих дерев і деревно-чагарникової спонтанної рослинності. Для дерев, що залишаються, рекомендовано кронування. Ці дерева слугуватимуть основою оновленого саду. Проєктом передбачено збільшення асортименту плодових культур загальною кількістю 3 види (Сerasus vulgaris, Malus domestica L., Malus Niedzwetzkyana Dieck. ex Koehne). Асортимент ягідних культур формуватимуть 11 видів (Cornus mas L., Hippophae rhamnoides L., Ribes nigrum L., R. rubrum L., R. uva-crispa L., Rubus caesius L., Viburnum opulus L. та інші). Квіткове оформлення передбачено у вигляді облямування прогулянкових доріжок вільного планування гарноквітучими багаторічниками (Lavandula angustifolia Mill., Monarda didyma L., Thymus serpyllum L., Rudbeckia speciosa Schrad, Echinacea purpurea (L.) Moench., Nepeta × faasenii Bergmans ex Stearn). Трав'яний покрив запропоновано відновити шляхом підсіву посухостійкої суміші газонних трав. Завдяки реалізації проєкту на території закладу освіти з'явиться оновлена зелена зона, яка буде виконувати не тільки санітарно-гігієнічні і рекреаційні функції, а й стане невід'ємною частиною організації науково-дослідної та навчально-виховної роботи Хортицької академії.
28
Matsiakh, Iryna, and Volodymyr Kramarets. "Інвазії комах-філофагів на територію України." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 20 (June 4, 2020): 11–25. http://dx.doi.org/10.15421/412001.
Full textAbstract:
Інвазійні види комах є важливим чинником, який суттєво впливає на стан дерев у лісах і насадженнях населених пунктів. Встановлено видовий склад найбільш небезпечних видів інвазійних комах-філофагів (фоліофагів), які проникли на територію України. Охарактеризовано біологічні особливості інвазійних філофагів із груп: комахи із гризним ротовим апаратом, комахи мінуючі, комахи із колюче-сисним ротовим апаратом, галоутворюючі комахи. Виявлено найбільш небезпечні види інвазійних комах філофагів та охарактеризовано їхній вплив на стан лісів і зелених насаджень населених пунктів. Серед комах-інвайдерів є види, які успішно акліматизувалися, поширилися практично всією територією України та суттєво впливають на стан лісів і насаджень населених пунктів: Hyphantria cunea, Camerarіa ohrіdella, Macrosaccus robiniella. В останні роки значну небезпеку становить подальше поширення та наростання чисельності низки комах: Aproceros leucopoda, Corythucha arcuata, Metcalfa pruinosa. Окрім цього, у зелених насадженнях населених пунктів масово поширюються та завдають шкоди Cydalima perspectalis, Corythucha cіlіate, Halyomorpha halys, Igutettix oculatus. Основним шляхом поширення інвазійних комах в Україні є торгівля садивним матеріалом та декоративними рослинами. Використання хімічних і механічних методів для боротьби з поширенням інвазійних комах-філофагів не забезпечує достатнього ефекту. Природний контроль над інвазійними комахами можливий у випадку формування ефективного паразитарного комплексу, який, у поєднанні з іншими заходами, у майбутньому може стати основою інтегрованого захисту лісів та зелених насаджень населених пунктів.
29
Musienko, S. I., V. A. Lukyanets, V. V. Bondarenko, M. H. Rumiantsev, and O. V. Kobets. "Типологічне різноманіття рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 5 (November 3, 2020): 31–35. http://dx.doi.org/10.36930/40300505.
Full textAbstract:
Вивчено типологічне різноманіття рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України за природними зонами: Лівобережне Полісся; Лівобережний Лісостеп та Лівобережний Степ. Досліджено різноманіття типів умов місцезростання рекреаційно-оздоровчих лісів залежно від їх розташування: у межах міст, селищ та інших населених пунктів; у межах округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій і курортів; у межах поясів зон санітарної охорони водних об'єктів у лісах; зелених зон навколо населених пунктів; поза межами лісів зелених зон. Встановлено, що для рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України характерна вся широта як трофогенного, так і гігрогенного рядів. Найбільша частка площі та запасу насаджень зосереджена в умовах дібров, а найменша – в умовах борів. Найбільше значення середнього запасу на 1 га відзначено в умовах суборів, а найменше – в умовах дібров. Серед гігротопів панівне становище займають насадження, що ростуть в свіжих умовах. Незначною є частка насаджень, що ростуть в дуже сухих умовах. Визначено, що більшість насаджень в рекреаційно-оздоровчих лісах ростуть в умовах свіжих грудів. У Лівобережному Поліссі переважають борові умови за трофністю і свіжі – за зволоженням. У Лівобережному Лісостепу найбільші площі займають лісові ділянки в умовах свіжих грудів. Насадження Лівобережного Степу ростуть переважно на багатих та зволожених ґрунтах. Ці особливості потрібно врахувати під час планування та здійснення відповідних лісогосподарських заходів, спрямованих на вирощування високопродуктивних, стійких, довговічних і високодекоративних насаджень, які ефективно виконуватимуть важливі еколого-захисні функції. Перспективним залишається питання щодо збільшення видового різноманіття в рекреаційно-оздоровчих лісах Лівобережної України, зокрема за рахунок інтродукованих деревних та чагарникових видів, для підвищення їхніх екологічних та естетичних властивостей.
30
Osipov, M. Yu, Yu A. Velichko, S. A. Maslovata, and V. L. Kulbitskyi. "Проект реконструкції Шахтарського бульвару в місті Вугледар Донецької області." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 6 (June 27, 2019): 49–53. http://dx.doi.org/10.15421/40290610.
Full textAbstract:
Проаналізовано сучасний стан озеленення території Шахтарського бульвару в місті Вугледар Донецької області. Ландшафтний аналіз території об'єкта показав, що Шахтарський бульвар, розташований у центрі міста Вугледар Донецької області, має регулярний стиль планування. Встановлено, що в балансі території бульвару споруди займають 1,3 %, дорожньо-стежкова мережа – 27,8 %, деревно-кущові насадження – тільки 5 %, квітники – 1,5 %, деградовані газони та пусті ділянки – 64,4 %, що не відповідає нормативам озеленення, прийнятим в Україні. Окрім цього, відсутні водні облаштування; недостатньо таких елементів благоустрою, як: лави, ліхтарі та урни; відсутній тротуар вздовж південної сторони бульвару. Проведено інвентаризацію деревних і чагарникових порід. Складено інвентаризаційну таблицю зелених насаджень, на основі якої зроблено висновки та внесено пропозиції щодо реконструкції та відновлення зелених насаджень та благоустрою території. Реконструкція озеленення території Шахтарського бульвару полягатиме у створенні нових декоративних насаджень. Для озеленення території підібрано асортимент рослин згідно з ґрунтово-кліматичними умовами району. Планування території здійснено за допомогою застосування різних типів і форм рослинних насаджень: алей, груп, солітерів, газонів, живоплотів та бордюрів, квітковим оформленням ділянки та вертикального озеленення. Проектними пропозиціями передбачено висадження 438 саджанців дерев, 4512 кущів, 24 ліани, 758 саджанців троянд і 746 однорічників, цибулинних квітів і трав'яних багаторічників.
31
Matkovska, S. I., M. M. Svitelsky, A. V. Ishchuk, T. V. Pinkina, M. I. Fedyucka, and V. D. Solomatina. "Екологічна роль представників роду Acer L. у зелених насадженнях міста Житомир." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 1 (February 28, 2019): 70–73. http://dx.doi.org/10.15421/40290115.
Full textAbstract:
Досліджено еколого-естетичну роль дерев видів: клен ясенелистий (Acer negundo L.) та клен гостролистий (Аcer platanoídes L.) роду Acer L. у зелених насадженнях Житомира. Визначено, що фітосанітарний стан дерев клена гостролистого (Аcer platanoídes L.) у 83 % досліджених екземплярів добрий, у 12 % виявлено механічні пошкодження, 5 % дерев перебувають у пригніченому та фаутному станах. З'ясовано, що дерева клена гостролистого (Аcer platanoídes L.) основну масу дрібного коріння накопичують у верхньому 30-сантиметровому шарі ґрунту, на глибині 0–10 см зосереджено до 38 % фізіологічно активного коріння, на глибині 10–20 см – до 26 %, на глибині 20–30 см розташовується до 17 % фізіологічно активного коріння. Коренева система клена гостролистого (Аcer platanoídes L.) у віці 30–35 років проникає в ґрунт на глибину до 90 см, бокові корені, які розташовуються ближче до поверхні, – розгалужені та добре розвинені. Більшість екземплярів клена гостролистого в зелених насадженнях Житомира мають високі декоративні властивості, повною мірою виконують фітомеліоративні функції, сприяють очищенню атмосферного повітря від пилу, газів та знижують шумове навантаження. Встановлено, що дерева клена ясенелистого (Acer negundo L.) в групових насадженнях перебувають у задовільному стані, за фітосанітарними показниками 52 дерева із 56 є в доброму стані, мають високу декортивність та естетичну привабливість. Водночас відзначено раннє омертвіння скелетних гілок у дерев у 25–30 років та формування порослевих насаджень із сплячих бруньок, що спричиняє здичавіння та інвазію клена ясенелистого (Acer negundo L.) в зелених насадженнях Житомира.
32
Melnychuk, N. Ya, and Ya V. Henyk. "Ландшафтно-екологічні особливості формування зелених насаджень у Львівській урбоекосистемі." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 9 (December 26, 2019): 9–14. http://dx.doi.org/10.36930/40290901.
Full textAbstract:
Розкрито ландшафтно-екологічні особливості структури Львова та їх вплив на формування еколого-біологічних особливостей зелених насаджень міста. Проведено аналіз картографічного матеріалу, цільове натурне обстеження садово-паркових об'єктів міста Львова, їх ландшафтно-планувальну та типологічну структуру. Проаналізовано елементи ландшафтної структури на рівні макрорельєфу та мезорельєфу, які зберегли свою ідентичність, а тому певною мірою репрезентують ландшафтний аспект природного середовища Львова. Досліджено фітоценотичну структуру 10 дослідних ділянок комплексної зеленої зони міста Львова. З'ясовано еколого-біологічні відмінності та особливості формування просторових природних явищ у певному фітоценотичному угрупованні. Встановлено, що формування фітоклімату над окремою територією є наслідком інтегрованої взаємодії основних кліматотвірних чинників, що включають в себе надходження сонячної радіації, особливостей атмосферної циркуляції та підстильної поверхні. Виявлено, що знаючи кліматотвірні властивості едифікаторів головної синузії, можна формувати паркові та лісопаркові фітоценози, які володіють високою естетичною цінністю та сприятливими санітарно-гігієнічними умовами. Окреслено негативні явища впливу на різноманітні елементи ґрунтового покриту та рослинного вкриття урбанізованованих екосистем. Встановлено, що негативні наслідки рекреаційного природокористування підсилюються сезонністю, а також зосередженням рекреантів у найбільш освоєних паркових насадженнях. Відзначено, що Львівська урбосистема потребує зменшення рекреаційного навантаження на паркові та лісопаркові рослинні угруповання.
33
Holovchak, A. V., and Ya V. Malenko. "ВИДОВИЙ СКЛАД ХВОЙНИХ РОСЛИН ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ МЕТАЛУРГIЙНОГО ТА ДОВГИНЦIВСЬКОГО РАЙОНIВ МIСТА КРИВИЙ РIГ." Екологічний вісник Криворіжжя 6 (December 9, 2021): 72–91. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v6i0.4562.
Full textAbstract:
Площа та якiсний стан зелених насаджень визнанiмiжнародним iндикатором вiдповiдностi iнфраструктури мiста принципамсталого розвитку. Багатофункцiональнiсть зелених насаджень визначаєїх архiважливе, стратегiчне значення в галузi благоустрою промисловихмiст завдяки здатностi нейтралiзувати та зменшувати несприятливийвплив рiзних факторiв антропного i техногенного походження, створюватикомфортнi умови для вiдпочинку, забезпечувати конституцiйнi правагромадян на життя у сприятливому середовищi. Особлива роль у складiзелених насаджень мiста належить хвойним видам. Бiологiчнi, екологiчнi,санiтарно-гiгiєнiчнi, декоративнi особливостi та властивостi цих рослинвизначають їх високу господарську цiннiсть, є передумовою актуальностiпроведення деталiзованих дослiджень, спрямованих на комплексневивчення таксономiчного фонду Хвойних зелених насаджень певногофункцiонального призначення конкретних районiв мiста Кривий Рiг iзметою їх оптимiзацiї.Дослiдження таксономiчного складу хвойних рослин реалiзованi в межахзелених насаджень загального й обмеженого користування. Пiд часвиконання роботи обстежено 33 дiлянки Металургiйного та 25 дiлянокопису Довгинцiвського адмiнiстративно-територiальних районiв мiста.Результати аналiзу демонструють вузький спектр видiв хвойних рослин,що використовуються в озелененнi. Так, у межах дiлянок дослiдженнязареєстровано лише 10 видiв хвойних, що є представниками 6 родiвi 3 родин. Бiльш рiзноманiтним за асортиментом є склад зеленихнасаджень загального користування, де зустрiчаються гнiздовi групиз Picea abies (L.) Karst., Thuja occidentalis L., Pinus sylvestris L.,наявнi алеї з Picea abies (L.) Karst. та Picea pungens Engelm., Pinussylvestris L. На територiях закладiв охорони здоров’я наявнi груповiпосадки з Thuja occidentalis L., Picea abies (L.) Karst. та Picea pungensEngelm., Pinus sylvestris L. Слiд зауважити, що в зелених насадженняхобмеженого користування, розташованих на територiях закладiв охорониздоров’я, хвойнi, навiть у невеликiй кiлькостi таксонiв, присутнi завжди.Найменше рiзноманiття видiв зареєстровано у складi зелених насадженьобмеженого користування закладiв освiти. Найбiльшого поширеннянабули представники родин Pinaceae та Cupressaceae, зафiксованi взелених насадженнях рiзного функцiонального призначення.Аналiз результатiв дослiджень засвiдчує потребу розширення асортиментухвойних рослин зелених насаджень загального й обмеженого користуванняза рахунок вже адаптованих до специфiчних умов промислового регiонувидiв iз використанням можливостей конiферетуму Криворiзькогоботанiчного саду НАН України. Перспективними для озеленення можнавважати: Cryptomeria japonica Thunb. ex L.f., Juniperus squamata Lamb.,Juniperus procumbens, Pinus nigra ssp. pallasiana, Pseudotsuga menziessii(Mirb.) Franco., Рinus strobus L., Abies alba Mill., Picea оmorica (Panc.)Purkyne, Chamaecyparis lawsoniana Parl.
34
Кузьович, В. С., Д. І. Бідолах, С. М. Підховна, О. Б. Тиманська, and Ю. Г. Гринюк. "Аналіз стану насаджень лісопаркової зони у місті Галич та перспективи її розвитку." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 2 (April 29, 2021): 9–15. http://dx.doi.org/10.36930/40310201.
Full textAbstract:
Наведено результати дослідження стану зелених насаджень лісопаркової зони на території пам'ятки архітектури національного значення "Замок Галицький". Встановлено, що на досліджуваному об'єкті зростає 25 видів дендрофлори. Оцінювання якісного стану дендрофлори засвідчило, що 17 % рослин перебувають у доброму стані, 58 % – у задовільному і 25 % – у незадовільному. Водночас, 25 % дерев потребують вилучення з насадження. Серед них 72 % рослин мають видимі ознаки фаутності, зокрема виявлено такі види змін: викривлення стовбура (46,0 % від кількості фаутних дерев), дво- та більше верхівковість (18,4 %), дупла (2,0 %), обдир кори (4,3 %), суховерхівковість (4,1 %), стовбурова гниль і наявність плодових тіл патогенних грибів (20,4 %), капи (4,8 %). Із санітарних міркувань ці рослини потребують вилучення. За результатами здійснених досліджень розроблено проєктну документацію, яка обґрунтовує необхідність покращення озеленення та благоустрою території пам'ятки архітектури, доцільність поліпшення транспортно-пішохідних зв'язків, що сприятиме рекреаційній привабливості об'єкта загалом. Розроблено шляхи планування рекреаційної інфраструктури та низку проєктних рішень щодо благоустрою території для ефективної організації відпочинку на призамковій території. За результатами дослідження виявлено 0,3942 га незаліснених схилів призамкової території, на яких відбуваються зсувні процеси з невисокою активністю. Для цієї частини пам'ятки архітектури запропоновано створити меліоративні захисні насадження для інженерного захисту схилів проти зсуву шляхом їх закріплення кореневими системами із одночасним виконанням ними декоративних функцій. Наведено доцільність використання матеріалів дистанційного зондування Землі, що отримані за матеріалами знімання з безпілотного літального апарата та інтерпретуються в геоінформаційній системі для вивчення стану зелених насаджень. У ході проєктування опрацьовано процес геоінформаційної інтерпретації результатів інвентаризації фітоландшафтів для підготовки структурованої реляційної геоінформаційної моделі лісопаркової зони, яка дала змогу покращити якість визначення віддалей та площ в умовах складного рельєфу.
35
Sydorenko, S. V., O. V. Zinchenko, Yu Ye Skrylnyk, O. M. Kukina, and S. H. Sydorenko. "Ентомокомплекс і санітарний стан полезахисних лісових смуг ДП «ДГ “Елітне” ІР ім. В. Я. Юр’єва НААН України»." Forestry and Forest Melioration, no. 136 (June 25, 2020): 184–93. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.136.2020.184.
Full textAbstract:
Полезахисні лісові смуги (ПЛС) забезпечують формування біологічної повноцінності сільгоспугідь і баланс біогеоценозів, підвищують фауністичне біорізноманіття. Таксаційні дані, породний склад і санітарний стан полезахисних насаджень визначають специфічне середовище існування певних видів комах і формування відповідних ентомокомплексів. Метою роботи було визначення санітарного стану дерев у полезахисних лісових смугах та уточнення складу ентомокомплексу на найпоширеніших деревних породах. Польові дослідження проводили впродовж вегетаційного періоду з використанням загальноприйнятих ентомологічних і лісівничих методів. Досліджувані лісові смуги за санітарним станом були ослабленими та сильно ослабленими (індекс санітарного стану насаджень становив від ІІ,1 до ІІІ,0). У результаті ентомологічного аналізу визначено 45 видів комах із 32 родів і 13 родин. Із них комахи-ксилофаги представлені 23 видами, комахи-філофаги – 21 видом. Загалом, зрідка траплялися 43,2 % видів, масовими та звичайними були 25 і 22,7 % видів відповідно, поодиноко траплялися 9,1 % видів. Ясен звичайний мав індекс санітарного стану IV,1, ясен зелений – III,6, клен гостролистий – III, 9. Виявлено, що недогляд та нехтування проведенням лісівничих та агротехнічних заходів у ПЛС спричинили часткове всихання дерев у насадженні, внаслідок чого поширилися збудники захворювань і шкідливі комахи, які заселяли окремі дерева у насадженні.
36
Sydorenko, S. V., and S. H. Sydorenko. "СУЧАСНИЙ СТАН І РІСТ ПОЛЕЗАХИСНИХ ЛІСОВИХ СМУГ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ЇХНЯ МЕЛІОРАТИВНА ЕФЕКТИВНІСТЬ." Forestry and Forest Melioration, no. 133 (December 3, 2018): 39–53. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.39.
Full textAbstract:
Наведено результати досліджень росту та стану 68–70-річних полезахисних лісових смуг, в яких частка дуба звичайного (Quercus robur L.) становить від 2 до 10 одиниць. Визначено таксаційні показники та лісомеліоративні характеристики лінійних полезахисних насаджень. Виявлено, що конструкція полезахисних смуг із часом змінилася з проектної продувної та ажурно-продувної на щільну та ажурно-щільну. У породному складі насаджень частка дуба зменшується до 2–3 одиниць. Дуб звичайний витісняється ясенем зеленим та кленом гостролистим. Фактична ширина полезахисних лісових смуг за проекціями крон є у 1,5–3,5 разу більшою від запроектованої ширини смуг унаслідок інтенсивного розростання крайніх рядів у напрямку поля. Середній діаметр дерев крайніх рядів лісосмуг є на 10,2–20,9 % більшим, якщо порівняти із середнім діаметром насадження. Найкращий санітарний стан відзначено в дерев клена гостролистого (1,0–2,7 бала). Встановлено, що на ажурність нижньої частини профілю впливає наявність та густота великого та середнього підросту та підліску (R2 = 0,37).
37
Петришин, Г. П., and Г. Б. Лукащук. "Історичний генезис та структура дендрофлори курортного парку у Брюховичах біля Львова." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 4 (September 9, 2021): 36–42. http://dx.doi.org/10.36930/40310405.
Full textAbstract:
Наведено результати історичного аналізу та еволюції зелених насаджень курортного парку у смт Брюховичі, площею 10 га, закладеного на зламі ХІХ-ХХ ст. під керівництвом головного садівника Львова Арнольда Рерінга. Встановлено, що колишній курортний парк на сьогодні не є цілісним об'єктом та не має жодного природоохоронного статусу. З'ясовано, що територія парку зазнає значного антропогенного впливу, що позначилось на його фрагментації, деградації планувальної структури та поширенню забудови. Водночас спостерігається інтенсифікація його неконтрольованого заростання. У процесі історичного аналізу дендрофлори виявлено, що соснові насадження на території парку є зразком антропогенної сукцесії, яка розвивалася значно швидше, ніж лісова, а особливо в її третій стадії, коли в парку вже на початку ХХ ст. з'явилось багато листяних видів. За архівними та літературними джерелами проаналізовано планувально-стилістичні риси об'єкта та його дендрофлору. З'ясовано, що під час закладання парк формувався у пейзажному стилі, однак його видовий склад не оновлювався впродовж багатьох років, що призвело до втрати естетичності та декоративності. Виявлено, що сучасну дендрофлору парку формують 28 видів дерев і кущів, що належать до 13 родин. Встановлено, що вікова структура паркових насаджень є нерівномірною. Молоді і середньовікові особини охоплюють у середньому 20 % насаджень. Виявлено вікові особини Quercus petraea Liebl., Quercus robur L., Pinus sylvestris L. та Fagus sylvatica L., які потребують охорони. Вікові особини Quercus petraea, разом з молодими особинами формують унікальне для Львова оселище. З'ясовано, що на території парку місце декоративних видів зайняли лісові: Sambucus nigra L., Corylus avellana L., Euonymus verrucosa Scop. та E. europaea L., види роду Rubus L. Проаналізувавши дендрофлору за біоморфологічною структурою, виявлено, що панівною є група дерев – 20 видів. Із загальної кількості групи дерев переважають листопадні – 17 видів; вічнозелених є тільки 3 види. Група кущів – 8 видів, серед яких переважають листопадні (6 видів). Рівень збереженості цього парку оцінено на два бали. Об'єкт потребує подальшого моніторингу зелених насаджень та розроблення проєкту відновлення, впорядкування території та надання відповідного охоронного статусу.
38
Bidolakh, D. I., A. M. Bilous, and V. S. Kuziovych. "Визначення параметрів горизонтальних проекцій крон дерев за матеріалами зйомки безпілотними літальними апаратами." Forestry and Forest Melioration, no. 135 (March 25, 2020): 123–29. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.135.2019.123.
Full textAbstract:
Опрацьовано можливість використання результатів зйомки дерев із безпілотного літального апарата (БПЛА) DJI Phantom 4 для визначення горизонтальних проекцій їхніх крон. Встановлено, що такий підхід дає змогу підвищувати якість, точність і швидкість визначення площі горизонтальної проекції крони за актуальним картографічним матеріалом, опрацьованим у середовищі ГІС. Апробацію запропонованого способу проведено на базі лісових масивів і садово-паркових насаджень міста Бережани в Тернопільській області шляхом порівняння результатів, отриманих з використанням цього підходу й традиційним способом вимірювання. Виявлено, що запропонований спосіб дає можливість отримувати результати високої точності внаслідок кращої передачі конфігурації крони фотографічними матеріалами БПЛА-зйомки в порівнянні з традиційними вимірювальними методами, які дають інформацію лише про її радіуси. Такий підхід дає змогу визначати горизонтальні проекції крон дерев за допомогою програмних засобів із мінімізацією трудомістких польових робіт і створює умови для збереження інформації в цифровому форматі. Він може бути використаний для потреб лісо- та парковпорядкування, вивчення взаємодії деревних рослин у насадженні, визначення зімкнутості деревостану, проведення інвентаризації зелених насаджень та інших наукових досліджень.
39
Kotsun, Larysa, Iryna Kuzmishina, and Borys Kotsun. "Натуралізація деревних інтродуцентів у культурфітоценозах Волинської області." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 13(362) (July 9, 2018): 62–68. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-362-13-62-68.
Full textAbstract:
За результатами багаторічних ботанічних обстежень культурфітоценозів Волинської області виявлено 338 видів та 14 гібридів деревних рослин, 275 серед яких – це інтродуценти. Більшість деревних екзотів, що використовуються в зелених насадженнях, не становлять інвазійної загрози, проте 75 видів деревних рослин повністю натуралізувалися. Серед них за ступенем натуралізації переважають епекофіти (64 види). Агріофітів нараховується 11 видів. За ступенем інвазійності найбільші ризики для існування культурфітоценозів становлять 15 видів інтродуцентів. До категорії «високоінвазійний вид» належать Acer negundo L., Amorpha fruticosa L., Lycium barbatum L., Padus serotina (Ehrh.) Ag., Robinia pseudoacacia L. Для попередження інвазій і збереження первісного стилю паркових насаджень, цінних аборигенних видів потрібно обмежити або зовсім відмовитися від використання в озелененні деревних інтродуцентів із високою фітоценотичною активністю.
40
Бесеганич, Інна, Ярослава Гасинець, Роман Кіш, Андрій Сойма, and Михайло Вакерич. "Парки та сквери історичного мікрорайону «Малий Ґалаґов» м. Ужгорода." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія, no. 49 (December 5, 2021): 7–35. http://dx.doi.org/10.24144/1998-6475.2020.49.7-35.
Full textAbstract:
Публікація продовжує цикл досліджень зелених насадженьм Ужгорода, їхній асортимент та сучасний склад і є другою завершальною частиною роботи, присвяченоюдеревним і чагарниковим породам історичного мікрорайону «Малий Ґалаґов». У роботі представлено аналіззелених насаджень скверів, парків, партеру та набережної в мікрорайоні. На теперішній час у межахмікрорайону нараховується дев’ять парків і скверів. За часом створення сім із них відноситься до періодувходження Закарпаття до складу Чехословацької республіки (1919-1939), дендропарк Лаудона – до австро-угорських часів, один – радянського періоду. Розглянуто історію створення парків і скверів, відбиті зміни таетапи їх реконструкції впродовж сторіччя. Детально проаналізований сучасний видовий, сортовий і кількіснийсклад, співвідношення інтродукованих та аборигенних видів деревно-чагарникових насаджень кожного парку іскверу, виконано оцінку та охарактеризовано їхній загальний стан. Особлива увага зосереджена нанайстарішому парку мікрорайону та одному з найбільш давніх в Ужгороді – закладеного ще у 1886 р.дендросаду Лаудона, збережений фрагмент якого сьогодні є парком-пам`яткою садово-паркового мистецтвамісцевого значення. Висвітлено історію закладання парку, динаміку зміни його площі та асортиментувпродовж сторіччя, відображений сучасний стан насаджень, зокрема, вказані висота та діаметр стовбура вусіх збережених деревних видів дендросаду.
41
Rohovskyi, S. V., O. G. Oleschko, K. V. Jychareva, J. V. Strunynska, and O. V. Kolotnicka. "Сучасні проблеми інвентаризації рослин у міських насадженнях і досвід їх вирішення." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 5 (November 25, 2021): 60–66. http://dx.doi.org/10.36930/40310509.
Full textAbstract:
Розглянуто сучасні проблеми інвентаризації деревних рослин у міських насадженнях України. Проаналізовано сучасний стан, тенденції розвитку та проблеми інвентаризації зелених насаджень, наведено законодавчі акти, що регламентують інвентаризацію та їх відповідність сучасним інформаційним технологіям і новітнім методам. Обґрунтовано потребу вдосконалення нормативно-правової бази інвентаризації з урахуванням досвіду останніх 15 років і розвитку комп'ютерних технологій. Показано причини низької ефективності робіт з інвентаризації в містах і селах. Запропоновано шляхи комплексного вирішення проблем, пов'язаних з інвентаризацією багаторічних зелених насаджень, зокрема, вдосконалення інструктивних вимог до інвентаризації, використання сучасних приладів і технологій. Показано, що передумовою якісної інвентаризації є попереднє геодезичне знімання дерев та інших елементів ландшафту на території садово-паркового об'єкта. Узагальнено досвід створення комп'ютерної програми, яка дає змогу проводити інвентаризацію з використанням GPS навігації смартфона і передавати дані на спеціальний сайт з нанесенням на електронну карту міста місця знаходження рослини і даних про неї, що охоплює розміщення рослини на інтерактивній мапі міста та її фотографії. Програма проходить випробування в містах Біла Церква та Одеса і потребує певного вдосконалення, яке полягає у тому, що проведення інвентаризації та редагування результатів, які вносяться в базу даних, має здійснювати фахівець-дендролог за спеціально розробленою методикою. Розроблені пропозиції щодо удосконалення програми. Зокрема, запропоновано чітко визначити категорію насаджень та передбачити відповідні коміри для заповнення в електронному бланкові. Бланк для електронного заповнення повинен містити такі показники, як: вік деревних рослини, її розміри (діаметр стовбура і крони, висота), санітарний стан та естетична і господарська цінність. Інвентарний номер повинен присвоюватися тільки деревам, які пройшли верифікацію фахівцем і нанесені на електронну карту міста. Бажано закласти в програму можливість збільшувати масштабування плану, що спростить уточнення місць зростання рослин під час верифікації результатів інвентаризації.
42
Лакида, П. І., Д. І. Бідолах, and В. С. Кузьович. "Просторова база даних урболандшафтів на прикладі зелених насаджень міста Бережани." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 4 (September 17, 2020): 51–56. http://dx.doi.org/10.36930/40300409.
Full textAbstract:
Наведено загальні принципи створення просторової бази даних обліку урболандшафтів для формування геоінформаційної моделі даних зелених насаджень. Встановлено доцільність використання в цьому процесі матеріалів дистанційного зондування Землі, зокрема отриманих за результатами зйомки з безпілотного літального апарата, що інтерпретуються в геоінформаційній системі. Розроблено архітектуру тематичних шарів інформації для просторової бази даних зелених насаджень та схему структури геоінформаційної моделі урболандшафтів. Встановлено, що запропонована архітектура тематичних шарів просторової бази даних зелених насаджень дає змогу компанувати їх у довільному поєднанні, оперувати ними відповідно до завдань, які ставляться у процесі їх впорядкування, та забезпечувати просторове подання потрібного аспекту наявної у базі даних інформації. Визначено, що запропонована структура геоінформаційної моделі урболандшафтів створює умови для покращення якості та удосконалення процесу впорядкування зелених насаджень. Опрацьовано процес інтерпретації бази просторових і атрибутивних даних зелених насаджень у геоінформаційній системі QGis 3 зі з'ясуванням можливостей їх візуалізації. З'ясовано, що структура даних подібних моделей, завдяки використанню засобів оброблення інформації геоінформаційних систем, дає змогу виконувати різні обчислення, фільтрування, геометричні перетворення та інші операції за потрібними параметрами всередині кожного тематичного шару. Здійснені дослідження дали змогу також опрацювати теоретичні та прикладні аспекти процесу формування геоінформаційної моделі зелених насаджень, а також провести перевірку можливості поєднання різних типів і видів даних в єдину взаємопов'язану систему. Встановлено, що розроблені підходи до геоінформаційного моделювання зелених насаджень дають змогу покращити процес їх впорядкування, а також об'єднати різні типи і види даних в єдину взаємопов'язану систему.
43
Didur, O. O., Yu L. Kulbachko, and M. I. Krushen. "Зоогенні тенденції буферної здатності ґрунту як складова екологічної реабілітації урбоґрунту в межах паркової зони мегаполіса." Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель 46 (June 6, 2019): 106–14. http://dx.doi.org/10.15421/441718.
Full textAbstract:
Розглянуто пертинентну роль ґрунтових сапрофагів на прикладі трофометабо-лічної функції представників дощових черв’яків (Lumbricidae) у формуванні буфер-них властивостей міських ґрунтів на території зони рекреації – парку «Зелений гай»(м. Дніпро, Україна). З’ясовано, що кислотно-основна буферна ємність ґрунтовихновоутворень зоогенного походження (копролітів дощових черв’яків) статистичнодостовірно більша, ніж вихідних ґрунтів (урбоґрунт, верхній гумусований шар чор-нозему звичайного) у кислотному діапазоні зовнішнього навантаження на 22,9 %, улужному – на 18,4 %, в сумарному кислотно-лужному відношенні – на 20,6 %. Отже,такі ґрунтові сапрофаги як дощові черв’яки в умовах мегаполіса у зоні рекреації натериторії міських парків у зелених насадженнях виступають активним факторомпертиненції, одним із природних чинників екологічної реабілітації урбоґрунтів таоптимізації їх екологічних властивостей.Ключові слова: пертинентна функція сапрофагів, урбоґрунт, буферна здатність ґрун-ту, кислотно-основна буферність, потенціал елементів родючості, міський парк, мегаполіс
44
Ворон, В. П., С. Г. Сидоренко, Є. Є. Мельник, and І. М. Коваль. "Запаси лісової підстилки приміських лісів Харківщини як основного горючого матеріалу в чистих сосняках." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 29, 2019): 27–34. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.01.03.
Full textAbstract:
Мета статті – виявити особливості кількісних і якісних змін у лісовій підстилці чистих сосняків зелених зон міста Харків із віком, що впливають на пожежну небезпеку.
Методика дослідження. Дослідження проведено у чистих одновікових сосняках різного віку, що ростуть в умовах свіжого субору, на 9 пробних площах. На кожній пробній площі підстилку для аналізу відбирали на 9 площадках площею 1 м2 за мікрозонами – під стовбуром, на межі крони та у міжкроновому просторі. Запаси підстилки визначали зважуванням усієї маси кожного з шарів мінералізації, після чого відбирали середні зразки, які висушували у лабораторних умовах до повітряно-сухого стану. Одержані дані аналізували статистично методами варіаційної статистики, кореляційного регресійного аналізу.
Результати дослідження. Встановлено, що товщина підстилки становила від 0,7 до 10,3 см та достовірно збільшувалася з віком насадження. Виявлено тренд збільшення запасу лісової підстилки з віком насаджень від 172,2 до 675,9 ц/га. Виявлено, що частка нижнього гуміфікованого шару збільшується з віком, особливо інтенсивно відбувається його акумуляція з 35 до 82 років. У перестійних сосняках запас підстилки помітно мінімізується, через зниження повноти насадження та зменшення щорічного надходження хвої з опадом. Вологість підстилки достовірно відрізнялася за шарами: найнижча – в опадовому, найвища – у нижньому гуміфікованому.
Елементи наукової новизни. Вперше висвітлено закономірності накопичення та розподілу лісових горючих матеріалів у найбільш пожежонебезпечних приміських сосняках Харківщини.
Практична значущість. Прогнозування ймовірності виникнення, розвитку та поведінки пожежі є неможливим без достовірних даних щодо закономірностей накопичення різних типів лісових горючих матеріалів (ЛГМ) та динаміки їхньої вологості, тому вивчення ЛГМ є першочерговим завданням пірологічних досліджень в Україні.
45
Rohovskyi, S. V. "Сучасні проблеми створення та утримання зелених насаджень у населених пунктах України." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 1 (February 28, 2019): 9–15. http://dx.doi.org/10.15421/40290101.
Full textAbstract:
Проаналізовано сучасні проблеми створення і утримання багаторічних зелених насаджень у населених пунктах України. Показано, що в умовах глобального потепління кліматорегулювальна роль та містотвірне і декоративне значення деревних насаджень, розташованих у містах, зростають. Встановлено, що основними чинниками, що впливають на стан багаторічних насаджень, є: старіння дерев та кущів, масове заселення багатьох видів Viscum album, самосійне поширення адвентивних видів рослин, масове порушення "Правил утримання зелених насаджень", інвазії шкідливих організмів, погіршення кліматичних умов. Існуючі проблеми зумовлені нормативно-правовими, фінансовими, організаційними, екологічними, біологічними, науковими, кадровими, культурно-історичними, ментальними причинами. Проведений аналіз причинно-наслідкових зв'язків причин і наслідків дав змогу запропонувати комплекс заходів, реалізація яких сприятиме вирішенню існуючих проблем. Зокрема запропоновано на законодавчому рівні закріпити охоронний статус міських зелених насаджень, визначити їхні площі, провести інвентаризацію та закріпити за балансокористувачами. Внесено пропозиції щодо покращення перспективного та поточного планування, поліпшення кадрового забезпечення та рівня наукових досліджень. Необхідно організувати постійний науковий моніторинг стану довкілля і насаджень як основи ефективних заходів, спрямованих на поліпшення стану насаджень. Наголошено на необхідності врахування культурно-історичних особливостей та ментальності населення різних регіонів України під час озеленення міського середовища.
46
Sokolova, I. M. "Фенологічні особливості в’язового листоїда в зелених насадженнях Харкова." Forestry and Forest Melioration, no. 135 (March 25, 2020): 193–98. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.135.2019.193.
Full textAbstract:
У статті розглянуто фенологічні особливості в’язового листоїда Galerucella luteola Mül. на підставі дворічних (2018–2019 рр.) спостережень у насадженнях м. Харків та у лабораторних умовах. Залежно від погодних умов у Харкові можуть розвиватися 2–3 покоління жуків в’язового листоїда на рік. Жуки зимують у щілинах кори, дуплах чи в підстилці. Із місць зимівлі виходять під час розпускання листя на в’язах (наприкінці квітня –початку травня). Період відкладання яєць є подовженим, покоління перекриваються. Розвиток яєць триває 6–10 діб, личинок – 18–29, лялечок – близько 10 діб. За результатами проведених спостережень складено фенологічний календар.
47
Лялін, О. І., В. В. Бондаренко, С. І. Мусієнко, О. М. Тарнопільська, Л. І. Ткач, and А. В. Бабенко. "Сучасний стан насаджень дендропарку "Володимирівський" ДП "Гутянське лісове господарство" та перспективи його розвитку." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 4 (September 17, 2020): 62–66. http://dx.doi.org/10.36930/40300411.
Full textAbstract:
Визначено сучасний стан, виявлено назрілі проблеми та встановлено пріоритети подальшого розвитку дендропарку "Володимирівський" державного підприємства "Гутянське лісове господарство". Проведено збір даних і впорядкування відомостей про досліджувану дендрологічну частину парку. На підставі аналізу дослідних даних визначено найважливіші цінності дендрологічної частини: природні, соціально-економічні, культурні, рекреаційні, естетичні, еколого-освітні; окреслено пріоритети щодо їх збереження, охорони та відтворення. Проаналізовано фактори впливу на цінності та функціональність дендрологічної частини лісового фонду із ранжуванням проблем. Виділено 21 просторовий складовий елемент. Територія дендропарку поділена на дві частини – заповідну (лісову прогулянкову) зону та зону регульованої рекреації, що умовно розділені модриновою алею, яка бере свій початок від центральної брами в північній частині парку і закінчується біля бесідки для відпочинку відвідувачів у південній частині. Підтверджено, що особливої природної цінності та неповторності парк набуває завдяки 12 дубам-велетням 100-річного віку, із середнім діаметром 56 см і середньою висотою 23,5 м, що утворили куртину площею 0,21 га. Проаналізовано стан панівної за площею породи Pinus sylvestris L. і встановлено, що насадження цієї рослини штучного походження 50-60-річного віку із чагарниковим підліском займає площу 0,28 га, а природні 8-12-річного віку – 3,35 га, що разом становить 3,63 га, або 51 % від площі дендропарку. Відзначено, що на площі 1,1 га сосна звичайна зростає із природним поновленням Betula pendula Roth., Populus tremula L., Acer platanoides, Acer negundo. З'ясовано, що серед зелених насаджень парку переважають деревостани ІІ класу віку, а переважаючою повнотою насаджень парку є повнота 1,0. За результатами оцінювання сучасного стану подано рекомендації щодо розвитку території дендропарку.
48
Кузнецов, С. І., Р. Я. Татарчук, and В. М. Татарчук. "Диференційований підхід до використання кам'янистих садів у різних категоріях міських зелених насаджень та на Наддніпрянських схилах міста Києва." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 1 (February 27, 2020): 14–18. http://dx.doi.org/10.36930/40300102.
Full textAbstract:
На основі літературних даних та результатів натурного обстеження досліджено сучасний стан кам'янистих садів Києва як перспективного напряму в садово-парковому будівництві. Проаналізовано екологічні особливості потенціальних місць розташування кам'янистих садів та наддніпрянських схилів за наявними даними. Оцінено особливості типів кам'янистих садів в урбанізованому середовищі. Запропоновано способи використання різних типів кам'янистих садів у міських умовах. Наведено рекомендації та варіанти побудови кам'янистих композицій у насадженнях різного функціонального призначення: кам'янистий сад на плоскому рельєфі, терасований кам'янистий сад, японський сад, рокарій, рокарій із папоротями, кам'янистий міксбордер, гравійний сад, мініатюрний рокарій, припіднята клумба, кам'яниста рабатка, альпінарій. Виконано порівняльний аналіз наявних типів кам'янистих садів, методів та підходів за їх використання в різних категоріях міських зелених насаджень, а також на наддніпрянських схилах. Встановлено, що в разі вмілого підбору деревних і трав'яних рослин перше квітування в кам'янистих садах можна спостерігати вже в квітні, а останнє – навіть у вересні-жовтні, тому вони є досить перспективними для покращення стану парків, скверів, вулиць, схилів Києва. Результати досліджень будуть використані для практичної діяльності студентів спеціальності 206 "Садово-паркове господарство" та наукових працівників.
49
Гринь, Х. Ю., and Я. В. Геник. "Класифікації скверів та їх розподіл у комплексній зеленій зоні Львова." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 2 (June 4, 2020): 28–32. http://dx.doi.org/10.36930/40300205.
Full textAbstract:
Наведено результати досліджень репрезентативної вибірки скверів міста Львова та висвітлено їх роль в урбанізованому середовищі. За натурними дослідженнями та картографічними матеріалами розроблено класифікацію скверів Львова за ознаками – зовнішнім виглядом, розташуванням, функціями та часом створення, а також за групами та підгрупами. Наведено кількість, площe та приналежність скверів міста до адміністративних районів міста. Здійснено класифікацію скверів за орографічною приналежністю та місцем створення. Проведено розподіл скверів міста за зовнішнім виглядом – розміром-площею, формою, плануванням і за складом насаджень. Здійснено класифікацію скверів Львова за функціями – транзитні, відпочинкові, буферні, спортивні, лікарняні, декоративні, пам'ятні, а також за часом створення – старовинні (до початку ХХ ст.), старі (від початку до 50-х років ХХ ст.), нові (від 50-х років до кінця ХХ ст.), новітні (2000-2015 рр.) та сучасні (2015-2020 рр.). Встановлено, що за орографічною приналежністю найбільша кількість скверів у Львові розташована на останцевих горбах і виступах (49,49 % за площею), а за місцем створення – вздовж вулиць (47,06 % за площею). З'ясовано, що за зовнішнім виглядом у місті переважають сквери: за розміром – малої площі до 0,5 га (31,66 % території скверів), за формою – прямокутні (39,62 % за площею), за плануванням – регулярні (51,74 % площі скверів) та за складом насаджень – мішані з наявністю хвойних і листяних деревних видів рослин (97,68 % за площею). Визначено, що за функціональним призначенням більшість скверів у Львові виконують транзитну (64,74 % за площею) та відпочинкову (53,43 % площі скверів) функції. Встановлено, що за часом створення переважна частина скверів міста Львова сформована у другій половині ХХ ст. (68,28 % за площею). Розроблена класифікація скверів урбанізованих територій сприятиме формуванню нових продуктивних й естетично привабливих зелених насаджень у міському середовищі та забезпечуватиме ефективне проведення заходів з інвентаризації насаджень комплексної зеленої зони міста Львова.
50
СТАДНІК, Вероніка. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ КВІТКОВИХ ТРАВ’ЯНИСТИХ РОСЛИН ДЛЯ ОЗЕЛЕНЕННЯ ДИТЯЧИХ МАЙДАНЧИКІВ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ." Проблеми хімії та сталого розвитку, no. 3 (November 18, 2021): 57–62. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-9.
Full textAbstract:
Хаотичне розміщення дитячих ігрових майданчиків призвело до того, що значна їх кількість не відповідає нормам. Ускладнює ситуацію той факт, що майданчики перебувають на балансі різних установ. Особливо гостро постала проблема озеленення їх території, адже наразі відсутній єдиний документ, що регламентує вимоги до озеленення дитячих ігрових майданчиків, та відсутній перелік рослин, які рекомендовано використо- вувати для створення захисних смуг зелених насаджень. Мета статті – оцінити ефективність використання квіткових трав’янистих рослин для створення захисних смуг зелених насаджень на дитячих ігрових майданчи- ках великих міст України. Вперше проведено дослідження ефективності використання високорослих квіткових трав’янистих рослин та ліан для озеленення територій дитячих майданчиків, що підтверджує наукову новизну роботи. У статті проаналізовано переваги та недоліки використання високорослих квіткових трав’янистих рослин і ліан для озеленення дитячих майданчиків урбанізованих територій та наведено результати досліджен- ня пилофільтрувальної функції таких рослин. Методологія базується на результатах фундаментальних дослі- джень ефективності захисних смуг зелених насаджень. За допомогою промірів та нанесення контурів на мілі- метровий папір були визначені площі листових пластин квіткових рослин. У подальшому на експериментальній ділянці було визначено кількість пилу, осадженого на листі рослин. Застосовуючи метод «пилової бурі», було про- ведено оцінку здатності листя зелених насаджень утримувати пил. За результатами досліджень можна дійти висновку, що деякі види рослин здатні утримати до 1,1 мг пилу на см2, такий результат збігається з ефектив- ністю деяких видів дерев і чагарників, які використовують для створення смуг зелених насаджень. Результати дослідження були впроваджені на контрольній ділянці – території дитячого майданчика у м. Харків, що підтвер- джує практичну значущість цієї роботи. Таким чином, дослідження зазначеної теми допоможе удосконалити сферу озеленення та благоустрою прибудинкових територій. Окреслена тема може зацікавити спеціалістів галузі охорони навколишнього середовища, урбаністики та містобудування.