Academic literature on the topic 'Зміцнення здоров’я'

Вступ. В умовах проведеної адміністративно-територіальної реформи та реформування системи охорони здоров’я в Україні територіальні громади являються базовим рівнем по забезпеченню збереження та зміцнення здоров’я населення. Мета дати комплексну характеристику територіальної громади як базового рівня розвитку системи охорони здоров’я регіону по збереженню та зміцненню здоров’я населення. Матеріали та методи. Дослідження проведено на базі Довжанської сільської територіальної громади Хустського району Закарпатської області. Матеріали: паспорт територіальної громади. Методи: бібліосемантичний, структурно-логічного аналізу. Результати та їх обговорення. До складу Довжанської сільської територіальної громади входить вісім населених пунктів із чисельністю населення від 109 до 7075 жителів. Всього в громаді проживає 16 575 осіб із наступною віковою структурою: 22,8% дітей, 56,0% населення працездатного віку та 21,2% населення старше працездатного віку. Найменшу частку складає населення у віці 15-18 років – 4,8% та 0-6 років – 6,5%. Відмічається несприятлива демографічна ситуація. Загальна протяжність автодоріг в межах громади становить 144,2 км, з них 70% потребують капітального ремонту та в осінньо-весняний період є умовно прохідними. На території громади функціонує комунальне некомерційне підприємство «Довжанський центр первинної медичної допомоги» в складі якого діє п’ять амбулаторій загальної практики-сімейної медицини та в трьох населених пунктах громади функціонують аптеки. На території громади розташовано пункт постійного базування бригад екстреної медичної допомоги Іршавської станції екстреної медичної допомоги. Населення трьох населених пунктів позбавлене можливості отримувати не тільки доступну первинну, а і долікарську медичну допомогу. Населення громади не має можливості отримати доступну стоматологічну допомогу, яка ВООЗ віднесена до первинної допомоги. Висновки. Аналіз комплексної характеристики населених пунктів, структури населення та інфраструктури по забезпеченню життєдіяльності та збереження та зміцнення здоров’я населення вказує на низький та нерівномірний доступ жителів різних населених пунктів громади до умов по збереженню та зміцненню здоров’я. Питання збереження та зміцнення здоров’я населення в громаді не є пріоритетним. Ситуація вимагає проведення в громадських слухань із зазначеного питання та прийняття та виконання комплексної цільової програми по забезпеченню конституційних прав населення громади на збереження та зміцнення здоров’я.

У статті розглянуто питання мотивації дорослого населення до фізкультурно-оздоровчої діяльності, зокрема через використання мобільних додатків. В умовах низької фізичної активності сучасного суспільства, що супроводжується зростанням захворюваності, викликаної малорухливим способом життя, важливим завданням стає пошук ефективних інструментів для заохочення до активності. Регулярні фізичні вправи є ключовими для зміцнення здоров’я, профілактики хронічних захворювань і підвищення якості життя. Результати дослідження вказують, що мобільні додатки для контролю фізичної активності мають значний вплив на мотивацію користувачів. Зокрема, фітнес-додатки сприяють формуванню та підтримці здорових звичок завдяки функціям моніторингу активності, встановлення персоналізованих цілей і зворотного зв’язку. Встановлено, що чоловіки та жінки мають певні відмінності в перевагах щодо використання додатків. Чоловіки частіше обирають програми, орієнтовані на розвиток витривалості та силових показників, тоді як жінки надають перевагу комплексним додаткам, спрямованим на підтримання загального тонусу, харчування і контроль ваги. Також, згідно з дослідженням, люди, які використовують додатки, демонструють вищий рівень мотивації до фізичної активності, ніж ті, хто не користується ними, зокрема, щодо зміцнення здоров'я, покращення настрою, зняття втоми та підвищення працездатності. Таким чином, мобільні додатки є ефективним інструментом для мотивації дорослого населення до фізкультурно-оздоровчої діяльності. Завдяки можливості контролю за досягненнями, нагадуванням про тренування та інтерактивним функціям, додатки забезпечують додатковий стимул для регулярних занять руховою активністю, сприяють зміцненню здоров’я та покращенню самопочуття користувачів.

У статті розглядається питання особливостей формування навичок здорового способу життя в учнів молодших класів. Формування здорового способу життя є предметом наукового інтересу широкого кола сучасних вітчизняних і зарубіжних учених, вимагаючи конкретизації в межах нашої наукової розвідки. Важливість такого дослідження закріплена численними державними документами, законами, постановами й указами, що визначають формування навичок і здібностей учня до формування, збереження і зміцнення здоров’я одним із пріоритетних завдань сучасної вітчизняної середньої школи. Належну увагу приділено розгляду питання формування культури здоров’я та здорового способу життя, збереження та зміцнення здоров’я молодших школярів та їх гармонійного розвитку. Визначено основні завдання початкової школи, щодо формування здорового способу життя молодших школярів, це формування системи знань про здоров’я та здоровий спосіб життя учнів; формування потреби у здоров’ї та свідомому ставленні до нього учнів; оздоровлення дітей; профілактика захворювань; формування моральної культури, самопізнання, умінь та навичок з фізичного та морального самовдосконалення; навчити використовувати отримані знання у повсякденному житті. Особлива увага акцентується на питанні створення оптимальних умов, які сприяють більш ефективній освітній роботі, щодо формування навичок здорового способу життя школярів початкових класів. Розкрито проблему ролі педагога у формуванні здоров’я та здорового способу життя школярів. Акцентується увага на тому, що вчитель повинен не тільки вирішувати оздоровчі завдання, планувати і використовувати педагогічні засоби, які необхідні для формування знань та умінь, але і стимулювати учнів власним прикладом до здорового способу життя. Ключові слова: здоровий спосіб життя, навички, молодші школярі, освітній процес, педагогічні умови, вчитель.

У статті здійснено науково-теоретичне обґрунтування питань щодо формування у свідомості особистості уявлень про здоровий спосіб життя, та можливостей застосування освітніх технологій з метою збереження і зміцнення здоров’я дітей підліткового віку, окреслено теоретичні аспекти тлумачення суті поняття «здоров’я» з метою розробки системи його формування у середовищі дітей підліткового віку. Виокремлено, класифіковано основні морфо-функціональні та психофізіологічні особливості змін, що відбуваються в опорно-руховому апараті, нервовій, ендокринній, імунній та серцево-судинній системах організму дитини цього вікового періоду й зумовлені дорослішанням, нервово-психічним і фізіологічним розвитком. Важливе наукове, освітнє і суспільне значення має застосування здоров‘язберігальних технологій як основний напрям у розв’язанні проблем щодо збереження та зміцнення здоров’я молоді в умовах сучасного освітнього простору. Визначальним чинником у формуванні ціннісного ставлення до здоров’язбереження, як встановлення особистості, є виховний, педагогічний аспект. Підвищений інтерес дослідників до поняття «здоров’язберігаючі технології» свідчить про актуальність проблеми, а протиріччя підходів до її визначення і місця в освітньому процесі вказує на недостатню теоретичну розробленість педагогічного феномену поняття «здоров’язберігаючі технології». Суть здоров’язберігаючих технологій є забезпечення умов фізичного, психічного, соціального та духовного комфорту, що сприяють продуктивній навчально-пізнавальній та практичній діяльності учасників освітнього процесу, заснованої на науковій організації праці та культури здорового способу життя особистості. Тому, впровадження в освітній процес загальноосвітніх закладів і ЗВО України оздоровчих технологій дає змогу розширити резерви психофізіологічних функцій організму людини, відновити її здатність до саморегуляції та самовідтворення, компенсувати наслідки функціональних порушень і навіть призупинити патологічний процес. Автор статті доходить висновку про те, що розв’язання проблеми збереження здоров’я дітей підліткового віку можливе завдяки визнанню пріоритету здорового способу життя, пошуку нових і ефективних форм та методів, що урізномаїтили б зміст оздоровчих програм та сприяли забезпеченню всебічного та гармонійного розвитку. Оскільки в сучасному розумінні метою навчання є всебічний розвиток дитини з урахуванням її вікових та індивідуальних особливостей разом із збереженням та зміцненням здоров’я, то й, відповідно, здоров’язберігаючі технології постають як єдина система організаційних форм та технологічних одиниць, головною метою яких є зміцнення і збереження здоров’я особистості. Ключові слова: здоров’я, підлітковий вік, освітній процес, психофізіологічний розвиток, здоров’язберігальні технології, здоровий спосіб життя.