Journal articles on the topic 'Змішані курси'

У статті аналізуються методичні особливості створення електронного навчального курсу “Іноземна мова (англійська, рівень В1) за професійним спрямуванням”, який був реалізований під час здійснення дистанційного навчання в умовах карантину. Розкрито сутність поняття “електронний навчальний курс”, визначено його основні характеристики та структуру, систему оцінювання і контролю виконання всіх видів навчальної діяльності студентів. Охарактеризовано головні методичні правила змішаної форми навчання дистанційного курсу. Описано позитивні моменти використання освітньої платформи MOODLE, для вивчення іноземної мови студентами економічних спеціальностей. Відзначено затребуваність високого рівня цифрової грамотності та ІТ-компетентності з боку викладачів та студентів.

У статті проаналізовано використання методики змішаного навчання на заняттях з англійської мови у закладах вищої освіти (на прикладі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, факультету фізики, математики та інформатики). Зазначено, що в сучасному освітньому середовищі змішане навчання передбачає використання інформаційно-освітніх ресурсів, що дозволяє одночасно використовувати сильні сторони очної форми навчання та переваги дистанційних технологій. З’ясовано ставлення студентів до використання змішаного навчання на заняттях з іноземної мови (англійської). Для проведення дослідження автори використали метод опитування з метою збору та аналізу персональної інформації про респондентів. Зібрана інформація виражала думку студентів щодо вивчення англійської мови в процесі реалізації методики змішаного навчання, їх належну підготовку до його використання на заняттях. Опитування студентів факультету фізики, математики та інформатики Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини продемонструвало наявність таких недоліків: змішане навчання вимагає більших витрат часу, ніж традиційні курси через використання електронної пошти або дошки обговорень; повільне підключення до Інтернету, що створює багато проблем для студентів. Водночас результати проведеного дослідження показали, що змішане навчання має і свої переваги: допомагає студентам зрозуміти їх навчальні матеріали на заняттях з англійської мови шляхом перегляду онлайн відео за участі носіїв мови; використання персональних пристроїв, таких як мобільний телефон, mp3 плеєр тощо; дозволяє їм користуватися різними комп’ютерними програмами; допомагає студентам засвоїти курс (матеріал) та отримати більше інформації; надає можливість ділитися власними думками зі своїми одногрупниками на форумах. Наголошено, що використання змішаного навчання на заняттях з англійської мови сприяє підвищенню ефективності освітнього процесу, оскільки дозволяє вирішувати коло завдань, які важливі не тільки для викладачів, а й для студентів. Перспективи подальших досліджень полягають у діагностиці системи організаційно-педагогічних умов, що забезпечують подолання професійно значущих комунікативних бар'єрів студентів немовних спеціальностей.

У статті розглядаються актуальні питання, пов'язані з комерційною діяльністю у контексті змішаних комбінованих перевезень, та шляхи покращення системи тарифів на прикладі автомобільного та залізничного транспорту. Один з основних способів вдосконалення тарифної системи – це її диференціація залежно від класу якості перевезень і інших транспортних послуг, а також поступове припинення практики «перехресного» фінансування та субсидування нерентабельних видів діяльності за рахунок прибуткових. На сьогодні транспортний сектор здатен забезпечити лише базові потреби населення та економіки щодо обсягів перевезень, але не щодо якості. Сучасний стан транспортної галузі не повністю відповідає вимогам ефективної реалізації євроінтеграційного курсу України та інтеграції національної транспортної мережі в Транс'європейську транспортну мережу. Для підвищення ефективності та конкурентоспроможності транспортного сектору необхідно вдосконалити правовий механізм державно-приватного партнерства, посилити взаємодію між державним та приватним сектором, органами державної влади та місцевого самоврядування, а також здійснити необхідні реформи, включаючи впровадження децентралізації за допомогою скоординованих ініціатив державної політики. Це створить міцну основу для сталого розвитку транспортної галузі та відкритого конкурентного ринку транспортних послуг. Згідно з чинним законодавством, рівень тарифів у транспорті визначається виходячи з нормативних затрат на одиницю транспортної роботи, рівня рентабельності та податкових зобов'язань. Розрахунки зі споживачами послуг транспорту загального користування проводяться відповідно до діючих тарифів згідно з кодексами (статутами) окремих видів транспорту, іншими законодавчими актами України, а також відповідно до міжнародних конвенцій, яких дотримується Україна, та міждержавних угод у сфері транспортних послуг. Авторами запропонована методика встановлення тарифів на змішані комбіновані перевезення, що базується на оцінці ефективності функціонування всієї транспортної системи. Оскільки змішані комбіновані перевезення, зокрема контрейлерні, поєднують точність автомобільного транспорту з витратами, подібними до залізничних, то тариф на них повинен бути в межах між тарифом для традиційних залізничних перевезень та автомобільних.

Обґрунтовується доцільність використання потижневої структури побудови інтегрованого дистанційного курсу з навчальної дисципліни «Методика навчання математики» для студентів фізико-математичного факультету педагогічного університету, реалізованої у відкритій системі дистанційного навчання Moodle.

Вступ Сучасні методи проектування дистанційних курсів базуються на розвинених інформаційних освітніх ресурсах і, в першу чергу, відкритих освітніх ресурсах. Кожен університет має концепцію розвитку своїх інформаційних освітніх ресурсів, які полегшують викладачеві використання технологій дистанційного навчання у навчальному процесі, як очному, так і заочному.Інформаційний освітній простір забезпечує:– доступність інформаційних ресурсів університету, системну інтеграцію;– комунікації між студентами, викладачами, науковим співтовариством;– створення інформаційного співтовариства;– інформаційну підтримку прийняття рішень, функціонування органів управління університету.Велику роль у формуванні інформаційного освітнього простору відіграють відкриті освітні ресурси ‑ навчальні або наукові ресурси, які розміщені у вільному доступі, або мають ліцензію, яка дозволяє їх вільне використання або переробку.До відкритих освітніх ресурсів можна віднести навчальні курси, окремі матеріали курсу і модулі курсу, посібники, навчальне відео, програмне забезпечення та інші засоби, матеріали або технології.Використання відкритих освітніх ресурсів зменшує вартість доступу до навчальних матеріалів, підвищує активність учасників навчального процесу, створює ефективну навчальне середовище, розвиває компетенції викладачів при підготовці навчальних матеріалів та проведенні навчального процесу.Відкриті освітні ресурси забезпечують прозорість прав інтелектуальної власності та авторських прав, забезпечують високу якість авторських робіт, сприяють підвищенню ефективності управління системою зберігання даних для освітніх ресурсів університету.Рівень розвитку інформаційних освітніх ресурсів університетів України можна оцінити за досягненнями у міжнародному рейтингу сайтів університетів Webometrics (http://webometrics.info). На жаль, сайти університетів України в цьому рейтингу розташовуються в кінці першої тисячі і нижче. Це створює великі проблеми при розвитку дистанційного навчання.Для успішного проведення навчального процесу кожен університет на базі інформаційних освітніх ресурсів повинен мати кампус, який іноді називають мобільним кампусом. Мобільний кампус ‑ це, насамперед, можливість бути частиною навчального співтовариства в будь-який час і в будь-якому місці. Він потрібен для того, щоб створити в навчальному закладі колективно-рефлексивний вимір неформальної навчальної діяльності, опосередкованої мобільними технологіями.У такому мобільному кампусі процес навчання може починатися коли завгодно; тривати скільки завгодно; він може бути раптово припинений або перерваний і може бути продовжений з будь-якого місця. Це дозволяє встановлювати індивідуальний розклад, створює ефект присутності і породжує явище віртуального університету.Педагогічне проектуванняВ останній час відбулися великі зміни в дистанційному навчанні, зокрема, з’явилися нові педагогічні теорії, соціальні сервіси, методи навчання і масові відкриті он-лайн курси (МВОК), тому необхідно переглянути методи проектування дистанційних курсів.Перш за все, проектування ‑ це процес створення нового об’єкта для задоволення потреб особистості. Мета проектування ‑ започаткувати зміни у навколишньому штучному середовищі людини.У техніці існують неформальні визначення «проектування» [1]:Цілеспрямована діяльність по розв’язанню задач (Арчер).Прийняття рішень в умовах невизначеності з тяжкими наслідками в разі помилки (Азімов).Моделювання передбачуваних дій до їх здійснення до тих пір, поки не з’явиться повна упевненість в кінцевому результаті (Букер).Здійснення дуже складного акту інтуїції (Джонс).Натхненний стрибок від фактів сьогодення до можливостей майбутнього (Пейдж).Проектування – це процес, а методи проектування ‑ це методологія, яка вимагає комплексного застосування різних наукових напрямків та теорій.З інших робіт з проектування слід звернути увагу на роботи Я. Дітріхса і Г. С. Альтшуллера.Г. С. Альтшуллер розглядав проектування як алгоритм розв’язання винахідницьких задач (АРВЗ – http://www.triz-ri.ru/triz/triz02.asp#a4), пізніше сформувавши теорію розв’язання винахідницьких задач (ТРВЗ). АРВЗ ‑ це інструмент для мислення і вирішення нестандартних задач. Наступні роботи І. Л. Вікентьєва з розвитку ідей Г. С. Альтшулера показали, що ці підходи добре працюють в бізнесі, журналістиці, освіті та інших напрямках.АРВЗ орієнтований на вирішення нестандартних, новаторських задач, які зараз дуже потрібні в освіті і складається з етапів:Аналіз задачі;Аналіз моделі задачі;Визначення ідеального кінцевого результату і фізичного протиріччя (ФП);Мобілізація та застосування ресурсів;Застосування інформаційного фонду;Зміна чи заміна задачі;Аналіз способу усунення ФП;Застосування отриманої відповіді;Аналіз ходу рішення.Педагогічне проектування ‑ це застосування та розвиток ідей технічного проектування на педагогічну діяльність з використанням усіх існуючих педагогічних теорій.Педагогічне проектування ‑ це методологія створення новаторських освітніх ресурсів.Традиційно педагогічне проектування базується на ADDIE: аналіз (Analyzing) потреб організації; проектування (Designing) системи для потреб організації; розвиток (Developing) системи з використанням аналізу вихідних даних; виконання (Implementing) процесів системи; оцінка (Evaluating) проекту створення та виконання.Комплексне застосування педагогічного проектування та методології АРВЗ дозволить створювати унікальні дистанційні курси, наприклад, МООК.Методи навчанняПоява нових соціальних сервісів впливає на розвиток освіти і, зокрема, на дистанційне навчання. Переглядаються психолого-педагогічні підходи до навчання, особливо, якщо вони мають відношення до корпоративного навчання. Не залишилися без уваги і формальне, неформальне, інформальне і соціальне навчання.Розгляд видів робіт спеціаліста дозволяє визначити співвідношення формального і неформального навчання [2]. При виконанні рутинних робіт частка неформального навчання мінімальна і зростає до видів діяльності, що потребують вирішення варіативних (творчих) завдань (рис. 1).Формальне навчання (відповідно до визначення CEDEFOP [3]) ‑ це структуроване (з точки зору цілей і часу) навчання, яке зазвичай надається навчальним закладом і призводить до сертифікації. Формальне навчання є навмисним, з точки зору учня. Рис. 1 Формальне та неформальне навчання Інформальне (informal) навчання [3] ‑ це щоденне навчання, пов’язане з роботою, сім’єю або відпочинком, не організоване і не структуроване (з точки зору мети, часу та підтримки). Інформальне навчання в більшості випадків ненавмисне з точки зору учня і не призводить до сертифікації.Неформальне (non-formal) навчання (автором є Малкольм Ноулз 1970 р.) [3] ‑ це навчання, яке вбудовано в заплановані заходи, але явно не призначено (з точки зору цілей, часу та підтримки) і містить важливий елемент навчання. Неформальне навчання є навмисним з точки зору учня і приводить до сертифікації.В даний час спостерігається підйом неформального навчання [4], що пов’язано з бурхливим розвитком е-Learning ‑ предтечею неформального навчання, збільшенням інновацій в бізнесі, підвищенням продуктивності. Неформальне навчання, яке можна відстежувати і вимірювати, забезпечує рентабельність передачі знань, компетенції, сприяє підвищенню організаційної ефективності. Дослідження показують, що 70% навчання є неформальним, а 30% формальним. Внаслідок цього створюється думка, що при правильній організації неформального навчання можна скоротити витрати на навчання.Поява соціальних сервісів і розвиток теорій навчання показує, що поєднання формального і неформального навчання дозволяє зробити процес навчання успішним, коли [5]:– не все навчання організоване у курсі;– існує безліч підходів для доставки курсів;– при необхідності використовуються змішані рішення;– навчання вбудовано в процес роботи;– тренери виконують функції «керівництво на стороні», а не «мудреці на сцені».При цьому необхідно передбачати неформальне (non-formal) навчання на робочому місці [6]:– моделювання соціальної поведінки, обміну;– моделювання корпоративного зв’язку;– створення простої в освоєнні і використанні системи;– інтеграція використання системи в робочий процес співробітника;– заохочення обміну інформацією;– створення почуття гумору.Модель підтримки неформального навчання (OODA) [7] включає спостереження, орієнтацію, прийняття рішення, дію. Реалізується ця модель через персональне навчальне середовище (ПНС), яка дозволяє інтегрувати формальне і неформальне навчання. На першому етапі через різні канали йде сканування навколишнього середовища з використанням різних фільтрів. Організація може створювати інформаційні портали для різних категорій службовців і сприяти формуванню у них ПНС.На другому етапі виконується цикл синтезу даних та інформації у якийсь уявний образ з урахуванням старих образів. Це найбільш складний етап. Проблемами на цьому етапі можуть бути знання бізнесу, глибина сканування інформації і культура організації, тому важливо організувати зворотний зв’язок. На третьому етапі, використовуючи можливості ПНС, розглядаються всі можливі варіанти рішень, які реалізуються на останньому, четвертому, етапі.Соціальне навчання [3] ‑ це придбання знань у соціальній групі або процес, в якому люди спостерігають за поведінкою інших людей і її наслідками, і відповідним чином змінюють свою поведінку.Соціальне навчання базується на соціальній теорії навчання А. Бандури [8] і включає спостереження, моделювання поведінки, ставлення і емоційну реакцію. До елементів навчання можна віднести увагу, закріплення, активне самостійне відтворення, мотивацію, характеристику спостерігача. Остання включає [9] автономність, самостійність, самоорганізацію, самоврядування і самоконтроль.Основними принципи теорії А. Бандури є: кодування змодельованої поведінки; змодельована поведінка дає цінний результат; модель зрозуміла і близька студенту та має функціональну цінність.Теорія соціального навчання Бандури дає наступні рекомендації:– вчити зразковим пізнавальним процесам і поведінці, які базуються на реальних проблемах;– використовувати прості приклади та порівняння для вивчення послідовності процесів сприйняття і засвоєння;– використовувати робочі приклади як метод моделювання процесу розв’язання проблеми;– повторення виконання з варіаціями.Численні дослідження показують, що соціальне навчання [10] здійснюється на роботі ‑ 70%, в спілкуванні з колегами і керівниками ‑ 20% і від вивчення курсів та книг ‑ 10%. Для реалізації цього принципу необхідна підтримка навчального процесу на робочому місці, поліпшення навичок навчання співробітників та створення сприятливої організаційної культури.Навчанню на робочому місці сприяє застосування нових знань і навичок в реальних ситуаціях, виділення нових робіт в рамках існуючої ролі, збільшення кола обов’язків та сфери контролю, завдання, спрямовані на нові ініціативи, робота в складі невеликої групи, можливість проводити дослідженні та експертизу.Навчанню у спілкуванні з колегами сприяють зворотний зв’язок для нових підходів до старої проблеми, участь у формальному і неформальному наставництві, заохочення до участі у дискусіях, висловлювання думок, роботи у команді, побудови навчальної культури.Куратор змістуУ даний час спостерігається невпинне зростання інформації в мережі: кожну хвилину завантажується на YouTube 72 годин відео, щодня створюється 340 млн. твітів, кожен місяць на Facebook створюються 25000 млн. одиниць контенту [11], і таких прикладів можна наводити безліч. Тому з’явилася потреба в новій діяльності в мережі, яку здійснює куратор контенту або куратор змісту ‑ людина, яка дає користувачеві повну інформацію для певної теми з коментарями на вимогу. Ця назва походить від Сontent сurator ‑ хранитель музею. Куратор змісту забезпечує зберігання вмісту (content curation) ‑ процес категоризації великої кількості контенту та подання її в організаційній функції для конкретної предметної області.Термін «куратор змісту» з’явився кілька років тому і привернув увагу користувачів Інтернет. З одного боку ‑ це кваліфікація, з іншого, можливо, спеціальність. Одне зрозуміло, фахівців цього профілю зараз обмаль і їх необхідно готувати.Зберігання змісту відіграє велику роль у розвитку сучасного інформаційного суспільства [12]. Оцінки показують, що понад 90% навчання на робочому місці відбувається за рамками формальної програми. Зберігання змісту ‑ це не кількість ресурсів, а їх якість. Куратор змінює шум на прозорість і ясність. Обмін вмістом може бути більш важливим і ефективним для вашої аудиторії, ніж створення контенту.Робота куратора змісту не може бути ефективною, якщо він не знайомий особливостями побудови сучасної електронної бібліотеки, наукометричними продуктами. В даний час в Інтернет можна знайти (http://www.scopus.com/) понад 19 тис. поточних журналів та 45 млн. публікацій з журналів (87%) і конференцій (11%). Поповнення складає понад 2 млн. публікацій щорічно.Робота куратора змісту можлива тільки, якщо у нього сформовано ПНС, в яке входять найбільш поширені соціальні сервіси, що охоплюють усі сфери його діяльності. Класифікація соціальних сервісів дозволяє визначити, які сервіси необхідно засвоїти для успішного курування змісту. Куратор змісту повинен уміти використовувати соціальні сервіси мобільних пристроїв.Наявність у куратора ПНС дозволяє сформувати персональну навчальну мережу, яка включає всі можливі зв’язки куратора змісту.Функції куратора змісту [13]:– оптимізує, редагує назви;– форматує зміст;– вибирає і додає відповідне зображення;– коментує текст для його розуміння;– додає вступ для конкретної аудиторії;– класифікує з використанням метаданих;– інтегрує посилання;– перевіряє першоджерела;– фільтрує вхідний зміст;– пропонує елементи інших кураторів;– шукає новий відповідний зміст і джерела;– дає поради та інформацію з краудсорсингу.Ефективне курування передбачає управління увагою, візуалізацію матеріалу, встановлення ритуалів, рефлексію, управління поштою, управління фізичним простором і багато іншого.Інструменти куратора: Twitter, Facebook, Google +, Paper.li, Scoop.it, Netvibes.com, RSS reader, DIIGO та багато інші.Курування змісту може бути використане в маркетингу, бізнесі, бібліотечній справі. В освіті ‑ це професійна і педагогічна діяльність викладача, навчальна діяльність студента.Проектування масового відкритого онлайн курсуВ теперішній час поширюються масові відкриті онлайн курси (МВОК), але поки дуже мало публікацій про особливості їх проектування. В роботі [14] відзначається, що у таких курсах цільова група невизначена та головна увага приділяється технологічним особливостям проектування курсу: реєстрації, вибору хештегу, сайту, агрегатора, форуму.Більше інформації про проектування курсу можна знайти в роботі С. Даунса [15]. Він зазначає, що МВОК ‑ це курс без змісту і важливо створити надлишкову інформацію. Кількість посилань до кожної теми повинно перевищувати число Данбара (зазвичай 100-230, приймається 150) (http://en.wikipedia.org/wiki/Dunbar’s_number/). Число Данбара ‑ це когнітивні обмеження на кількість людей, з якими можна підтримувати стабільні соціальні відносини. Вибір такої кількості джерел змушує слухача вибірково читати запропоновані матеріали.Розробник повинен вміти вибирати зміст, брати уча

У статті висвітлено досвід впровадження змішаного навчання в музичні навчальні заклади Китаю. Визначено змішане навчання як гібридне онлайн- та офлайн-навчання, як нова тенденція у реформуванні та розвитку музичної освіти Китаю в майбутньому. Зазначено, що успішність впровадження змішаного навчання залежить від створення відповідної інфраструктури, розробки якісного цифрового контенту та забезпечення належної методичної підтримки. Ключовими елементами ефективної реалізації змішаного навчання є спеціалізовані освітні платформи, високоякісні навчальні відео, віртуальні лабораторії та системи онлайн-оцінювання. Описано три етапи впровадження змішаного навчання у музичні заклади. Зроблено висновок, що змішане навчання надає можливість для ефективної інтеграції традиційних та інноваційних освітніх ресурсів, впровадженню інноваційних дидактичних підходів, зокрема відкриті курси, перевернутий клас та інші. Наголошено що фокус наукових досліджень з проблеми змішаного навчання спрямовано на теоретичні та методичні засади ефективності означеного підходу.

Стаття присвячена аналізу технологічної складової тренінг-курсу «Здійснення змішаного навчання у ЗВО педагогічного профілю» у межах реалізації проєкту (2022.01/0098) «Максимізація ефективності ресурсів змішаного навчання в закладі вищої педагогічної освіти у воєнний час і повоєнного відновлення України» за грантової підтримки Національного фонду досліджень України. Особливу увагу приділено ролі технологій у створенні гнучкого освітнього середовища, яке відповідає потребам сучасних студентів і викладачів, а також забезпечує неперервність навчання навіть в умовах війни. Теоретична основа дослідження базується на сучасних концепціях змішаного навчання, системного підходу до інтеграції технологій у освітній процес і міжнародних дослідженнях, які висвітлюють найкращі практики використання цифрових інструментів у навчанні. Методологія включає аналіз результатів реалізації тренінг-курсу, опитування учасників, узагальнення міжнародного досвіду та систематизацію рекомендацій для вдосконалення підходів до навчання. Охарактеризовано ключові аспекти тренінг-курсу, зокрема технологічну складову, що акцентує увагу на використанні цифрових платформ (Moodle, Zoom, WeStudy), імерсивних технологій (VR/AR) та інтерактивних підходів (гейміфікація, BYOD). Учасники тренінгу – викладачі педагогічних університетів – отримали практичні знання й навички щодо інтеграції інноваційних інструментів у змішане навчання. Окреслено, важливість використання платформи WeStudy з можливістю створення особистих кабінетів, що забезпечило доступ до освітніх матеріалів у різних форматах (відео, аудіо, інтерактивні вправи) та у будь який час, що сприяло індивідуалізації освітнього процесу. Сформульовано рекомендації щодо впровадження змішаного навчання у закладах вищої освіти педагогічного профілю, зокрема щодо розробки курсів, які орієнтовані на розвиток цифрових навичок, інтеграцію різних цифрових технологій та створення гнучких освітніх середовищ. Встановлено, що тренінг-курс сприяв підвищенню якості освіти, зокрема через формування у викладачів компетенцій щодо організації інтерактивного та інклюзивного змішаного освітнього середовища.

У статті зазначається, що перший рік навчання студентів є дуже важливим для подальшого успішного подолання навчального навантаження, встановлення дружніх відносин з одногрупниками та знаходження порозуміння з викладачами. Якщо студент швидко проходить адаптаційний період, його емоційна сфера стає стабільною, а вся активність спрямовується на засвоєння навчального матеріалу. Студентам першого року навчання необхідно адаптуватися не тільки до нових вимог у навчальному процесі, а й до нових соціальних умов. Особливо це складно зробити, коли форми навчання швидко змінюються з аудиторної форми на змішану та зі змішаної на онлайн-форму навчання. З огляду на те, що дистанційне навчання сьогодні є основною формою освіти в університетах, важливим стає питання рівня емоційної напруженості студентів під час такої форми навчання. У статті звертається увага на те, що адаптація – це багатокомпонентній процес, який відбувається на соціальному, фізіологічному та психологічному рівнях. Успішна адаптація студентів, з одного боку, залежить від особливостей емоційної сфери студентів; з іншого боку, характер адаптаційних процесів впливає на виникнення негативних емоційних станів. Мета роботи полягає у встановленні рівня тривожності та схильності до стресу у студентів-психологів першого курсу навчання в період онлайн-навчання. У результаті емпіричного дослідження встановлено, що студенти-першокурсники мають високий рівень адаптивних можливостей. Вони легко переходять від аудиторної до дистанційної форми навчання. Водночас виявлено, що третина вибірки має високий і дуже високий рівень ситуативної та особистісної тривожності під час онлайн-навчання. Окрім того, 50% студентів-першокурсників схильні до переживання стресу під час дистанційного навчання. Встановлені високі показники вказують на нестабільність емоційної сфери студентів першого курсу під час дистанційного навчання та переважання в них негативних емоцій.

Сучасними освітніми технологіями, які в даний час активно розвиваються та вдосконалюються, є технології, що дозволяють забезпечувати дистанційне та змішане навчання. Визначальними чинниками, які сприяли такому ходу подій у світі в цілому та в Україні зокрема, є бурхливий розвиток інформаційно-комуні- каційних технологій, карантинні обмеження пов язані з COVID-19 та необхідність створити безпечні умови навчання у воєнний та повоєнний час. У статті визначено проблему розробки якісних електронних курсів для забезпечення дистан- ційного та змішаного навчання. Коротко охарактеризовано сучасні освітні технології та зосереджено увагу на платформі дистанційного та змішаного навчання Moodle, яка є однією з найбільш популярних систем управління нав- чанням в Україні та світі, оскільки дозволяє створювати електронні курси, розмі- щувати навчальні матеріали та завдання, підтримувати зв язок із здобувачами незалежно від часу та їх місця знаходження, оцінювати роботи та вести журнал оцінювання. В роботі висвітлено основні функціональні можливості системи Moodle та вказано критерії, які вона задовольняє. Зосереджено увагу на проблем- ній-орієнтованості даної системи. Визначено ресурси та діяльності, які можуть бути використані викладачем при розробці курсу під час різних фаз проблемного навчання. Також на прикладі системи управління навчанням Moodle розглянуто можливі способи організаційної структури навчальних електронних курсів під час дистанційного та змішаного навчання. Основна увага зосереджена на двох форматах: тематичному (модульному) і тижневому. Визначено особливості створення та наповнення курсів для кожного з вищезгаданих форматі, переваги та недоліки даних форматів як для викладача, так і для студентів, а також особливості взаємодії користувачів в межах кожного з них. Читачі отримають рекомендації по налаштуванню курсу для тематичного та тижневого форматів і дізнаються, у яких ситуаціях їх доцільно використовувати та як підтримувати пізнавальну активність здобувачів освіти. Сформульовано перспективи подаль- ших наукових пошуків щодо використання системи Moodle під час дистанційного та змішаного навчання.

Висвітлено підходи до організації навчально-пізнавальної та дослідницької діяльності студентів закладів вищої освіти в умовах змішаного навчання. Визначено, що змішане навчання як форма організації навчання поєднує технології традиційного та електронного навчання і передбачає проведення традиційних занять в аудиторії, організацію різних видів діяльностей за допомогою технологій дистанційного навчання. В умовах змішаного навчання та використання інформаційних технологій організацію навчально-пізнавальної діяльності доцільно розглядати в межах відповідних онлайнових середовищ, які можна поділити на категорії. Зокрема залежно від мети їх використання розрізняють засоби: управління навчальною діяльністю; подання навчальних матеріалів; організації зворотного зв’язку учасників освітнього процесу; моніторингу, контролю та оцінювання результатів діяльності; організації інших видів діяльностей (індивідуальна, групова, колективна). Автором запропоновано використання навчального електронного курсу як платформи для подання навчального матеріалу, завдань для виконання, представлення робіт студентів, а також організації окремих видів діяльностей (наповнення глосарію, обговорення на форумі), оцінювання результатів роботи студентів тощо. Електронний навчальний курс також слугував відправною точкою для доступу до зовнішніх онлайнових сервісів, що розширюють спектр інструментальних засобів і в такий спосіб урізноманітнюють види навчально-пізнавальної та дослідницької діяльності. У роботі описано організацію таких видів діяльності, як-от: «Створення карт знань», «Колективне оцінювання карт знань», «Робота з глосарієм», «Проведення майстер класу» із залученням інструментарію як електронного навчального курсу, так і зовнішніх онлайн-сервісів. Організацію дослідницької діяльності описано на основі моделі змішаного навчання «Зміна станцій», яка передбачає зміну режимів діяльності: традиційний в аудиторії та електронний (комп’ютерно-орієнтований, дистанційний, мобільний). У даній моделі використовуються різні режими роботи, але обов’язковим є організація дистанційного.

У статті розглядається застосування однієї із популярних форм сучасної освіти для студентів інженерних спеціальностей, як «змішане навчання», яка поєднує дистанційну форму навчання в умовах сьогодення та традиційне аудиторне навчання. Розглянуто реалізацію технології змішаного навчання на прикладі курсу для студентів-матеріалознавців у Сумському державному університеті через середовище із застосуванням комп’ютерних технологій МІХ, яке об’єднує всі навчальні ресурси університету.

Стрімкий розвиток інформаційних технологій та глобалізаційних процесів зумовлює зміну сучасної освітньої парадигми. Провідні заклади вищої освіти впроваджують інноваційні технології, а викладачі та студенти в процесі навчальної взаємодії все частіше створюють новітні освітні середовища. З-поміж інноваційних освітніх трендів помітно вирізняється дистанційне та змішане навчання, охарактеризоване інтеграцією кращих практик традиційної та електронної освітньої взаємодії на рівні окремої освітньої програми курсу або дисципліни. У статті акцентовано увагу на корисності, зручності G Suite for Education (це Google Classroom, Google Meet та набір інших інструментів) – безкоштовного пакета хмарного програмного забезпечення й цифрових інструментів від компанії Google для організації дистанційного навчання, для забезпечення якого в умовах карантину та створення єдиного інформаційного середовища навчального закладу, педагогічні працівники та адміністрація Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка перейшли саме на використання пакета даних хмарних сервісів. Хмарно орієнтовна платформа Google Classroom G Suite for Education робить навчання більш продуктивним: дозволяючи зручно публікувати й оформляти завдання, організувавати спільну роботу й ефективну взаємодію всіх учасників освітнього пpoцecy. Створювати курси, роздавати завдання i коментувати роботи студентів – все це можна робити в одному cepвici. Google Classroom є зручною платформою для навчання, за допомогою якої сиcтeмy освіти можна зробити максимально гнучкою, інтерактивною i персоналізованою. При цьому кожен студент може підібрати темп сприйняття матеріалу, обробки та засвоєння інформації, що, у свою чергу, сприяє підвищенню зацікавленості, а отже, і збільшенню мотивації до навчання, кращому засвоєнню матеріалу та спонукає до саморозвитку і самоосвіти. Ключові слова: дистанційне навчання, електронна платформа, цифрові інстументи, Google Classroom, G Suite for Education.

У статті запропоновано сценарій змішаного навчання під час вивчення теми «Творчість Оноре де Бальзака» у курсі історії зарубіжної літератури для вищих навчальних закладів. Подано опис організації різних етапів навчального процесу з використанням модулів системи MOODLE: лекція, навчальне відео, індивідуальні завдання, тест, аудиторна робота тощо. Зазначено актуальність проблеми використання технології змішаного навчання під час викладання у вищому навчальному закладі. Підкреслено, що змішане навчання є пріоритетною формою вивчення навчальних дисциплін на сучасному етапі.

У статті проаналізовано особливості трансформації дистанційних курсіву процесі переходу до змішаної форми навчання у вищій освіті України,зокрема на прикладі освітньої практики Харківського гуманітарногоуніверситету «Народна українська академія». У фокусі дослідження – змінапідходів до організації навчального процесу із застосуванням електронногосередовища Moodle, що стало базовою платформою для створення й адаптаціїдистанційних курсів у період пандемії COVID-19, а надалі – одним із ключовихінструментів підтримки змішаного навчання. У статті визначено етапитрансформації курсів: від формального перенесення навчальних матеріаліву цифровий простір до розроблення структурованих, інтерактивних освітніхсередовищ, орієнтованих на активне залучення студентів. Розглянуто ключовікомпоненти дистанційних курсів: модульна організація, поєднаннятеоретичного матеріалу з практичними завданнями, тестування, само-контроль, обговорення у форумах. Підкреслено важливість асинхронногоформату виконання завдань, що дає змогу враховувати індивідуальні темпинавчання та забезпечувати гнучкість у засвоєнні матеріалу. Значну увагуприділено ролі викладача, який виступає не лише як джерело знань, а й якмодератор, консультант і наставник у цифровому середовищі. Наголошенона труднощах змішаного навчання, пов’язаних зі слабкою мотивацієюстудентів, їхньою несамостійністю при виконанні завдань, низьким рівнемкомунікації в групі. У статті розглянуто організаційні та методичні виклики,зокрема потребу в регулярному оновленні контенту курсів, у розробцізрозумілих інструкцій, у системі зворотного зв’язку та в оцінюваннірезультатів. Обґрунтовано необхідність інтеграції педагогічних інновацій,підвищення цифрової грамотності викладачів і формування сталої методичноїпідтримки для ефективного використання дистанційних курсів у змішаномуформаті навчання.Ключові слова: дистанційний курс, дистанційне навчання, змішаненавчання, онлайн-платформа Moodle.

Перехід на дистанційну та змішану форми навчання в більшості закладів вищої освіти в період пандемії COVID-19, а потім дії воєнного стану в Україні спонукав викладачів до створення власних електронних освітніх ресурсів та електронних навчальних курсів, за допомогою яких передається зміст навчальної дисципліни. У статті висвітлені підходи до оцінювання якості електронних навчальних курсів. Виокремлено основні структурні компоненти електронного навчального курсу для закладів вищої освіти: техніко-технологічний, нормативно-організаційний, методичний, змістовий, результативно-оцінювальний, які можна вважати факторами або чинниками, що впливають на його якість. Визначено, що техніко-технологічний фактор характеризується можливістю та зручністю встановлення електронного навчального курсу на ПК і мобільні пристрої, сумісністю електронного навчального курсу з різними OC, наявністю та якістю інструкції щодо встановлення/запуску електронного навчального курсу, наявністю опису технічних характеристик електронного навчального курсу і контактів його розробника(ів); критеріями нормативно-організаційного фактора є нормативні акти, що стосуються навчального курсу, рецензії на електронного навчального курсу, анкети для здобувачів вищої освіти та викладача щодо визначення якості електронного навчального курсу; ознаки методичного блоку – інструкції для користувачів електронного навчального курсу, методичні матеріали для здобувачів вищої освіти щодо виконання основних видів завдань, методичні рекомендації для викладача електронного навчального курсу, зворотний зв'язок; змістовий фактор характеризується текстами лекцій, презентаціями до кожної теми, мультимедійними матеріалами, термінологічним словником, завданнями (практичними, інтерактивними, для самостійної роботи, творчими, дослідницькими), проєктними роботами, довідниковими матеріалами, списком основних і додаткових джерел, додатковими навчальними матеріалами, глосарієм. Запропоновано базову факторно-критеріальну модель оцінювання якості електронного навчального курсу для закладів вищої освіти, що дозволяє здійснити об’єктивне кількісне оцінювання якості електронного навчального курсу та виявити можливі недоліки з метою їх вчасного усунення, яку можна використати під час розроблення та оцінювання електронних навчальних курсів для закладів вищої освіти з різних навчальних дисциплін.

Сучасне суспільство вимагає конкурентоздатних фахівців, здатних спілкуватися професійно іноземною мовою за своїм фахом. Знання іноземної мови підвищує рівень професійної компетенції фахівців. У статті розглянуто використання технологій змішаного навчання на заняттях з англійської мови у закладах вищої освіти (на прикладі Поліського національного університету, факультету інформаційних технологій, обліку і фінансів). Визначено, що застосування змішаного навчання передбачає використання інформаційно-освітніх ресурсів, що дає змогу використовувати переваги очної та дистанційної форм навчання одночасно. Проаналізовано ставлення студентів до впровадження змішаного навчання на заняттях з англійської мови. Для проведення дослідження було використано метод опитування з метою збору та аналізу персональної інформації про респондентів. Описано результати анкетування студентів, що висловлювали думку респондентів щодо вивчення англійської мови в процесі реалізації змішаного навчання. Опитування студентів Поліського національного університету, факультету інформаційних технологій, обліку і фінансів продемонструвало низку недоліків: змішане навчання вимагає більших витрат часу порівняно з очними курсами через необхідність використання електронної пошти, дошки оголошень, можливі труднощі роботи Інтернету. Водночас проведене дослідження показало низку переваг змішаного навчання для студентів, серед яких – можливість удосконалення мовленнєвих навичок під час вивчення курсу «Ділова іноземна мова (англійська)» шляхом перегляду онлайн-відео за участі носіїв мови, можливість працювати в індивідуальному темпі незалежно від групи, можливість освоїти поглиблений курс та отримати результати тестування онлайн. Наголошено, що використання технологій змішаного навчання під час вивчення англійської мови сприяє підвищенню ефективності освітнього процесу. Перспектива подальших досліджень полягає у діагностиці умов, які забезпечать подолання комунікативних бар’єрів студентів немовних спеціальностей.

У 2022-2023 навчальному році студенти та викладачі Національного медичного університету імені О.О. Богомольця зіткнулися з новим викликом – переходом до змішаного формату навчання в екстремальних умовах сьогочасності. Пристосовуючись до нових викликів і зважаючи на безпекову складову студентів і викладачів, ми продовжуємо готувати майбутніх лікарів з перших днів повномасштабної інтервенції. Потрібно було опанувати невідомі раніше освітні платформи, змінити формат і методи викладання зокрема дисципліни «Медична біохімія». Врахування ставлення та досвіду студентів і викладачів у такій надзвичайній ситуації є джерелом для прийняття рішень щодо покращення вивчення дисципліни «Медична біохімія».

У статті розглянуто основні шляхи розвитку критичного мислення у здобувачів вищої освіти, в процесі навчання яких використовуються сучасні інформаційні технології. Визначено принципи та характеристики навчання студентів за змішаною моделлю. На прикладі електронного навчального курсу, розробленого на платформі Moodle, продемонстровано реалізацію відомих педагогічних технологій, які сприяють розвитку критичного мислення.

У статті проаналізовано досвід використання платформи Moodle в освітньому середовищі українських університетів. Запропоновано стислу характеристику навчально-методичного забезпечення курсу ділової української мови, структурні компоненти якого можуть використовуватися усіма зарахованими учасниками як матеріали для самопідготовки. Підкреслено, що в умовах змішаного навчання такий підхід є оптимальним для певних категорій здобувачів, які навчаються у форматі онлайн. На особливу увагу заслуговують авторські навчальні видання, електронні версії яких вміщують систему лекцій, вправ та завдань з української мови. Наведено приклади завдань підсумкового тесту, розміщеного в системі з обмеженням дати і тривалості виконання. Спираючись на дослідження науковців, автор розглядає позитивні і негативні аспекти електронного підсумкового тестування. У статті пропонується поєднувати різні форми аудиторного та дистанційного контролю знань з урахуванням індивідуальних планів навчання окремих студентів та на засадах академічної доброчесності. Ключові слова: дистанційна освіта, змішане навчання, інформаційно-навчальна платформа Moodle, навчально-методичне забезпечення курсу «Ділова українська мова», підсумковий тестовий контроль.

Представлена стаття розкриває зміст особливостей викладання «Медичної психології» студентам-іноземцям, представникам різних східних культур, віросповідань, стилів життя: Ірану, Іраку, Індії, Південної Кореї, Японії, Афри- ки, Єгипту. Особливостями досвіду змішаного викладання дисципліни для майбутніх лікарів – студентів третього курсу Інституту Біології та Медицини було те, що навчальний процес розпочався традиційно до впровадження лок- дауну на Україні саме перед початком поширення Covid-19. Після офіційного розпорядження адміністрації Київсько- го національного університету імені Тараса Шевченка навчальний процес проходив дистанційно до кінця навчально- го 2018–2019 року із застосуванням комплексних мультимедійних засобів: інтернету, електронної пошти кожного учасника навчального процесу, активного користування мобільним зв’язком (месенджер, вайбер, телеграм, фейсбук, інстаграм), скайп-відеоконференції. Авторським напрацюванням слід вважати створену навчальну групу на фейсбук «Medical Psychology” (Медична психологія) Інститут Біології на Медицини КНУ імені Тараса Шевченка (2020)» (https:// www.facebook.com/groups/522233258413026/about) із включенням усіх навчально-методичних матеріалів, результатів навчання студентів: текстів презентацій, скайп-відеолекцій, захистів презентацій студентів, результатів вивчення дисципліни «Медична психологія». Для більш динамічного й зрозумілого сприйняття змісту статті включено сім малюн- ків із виділенням академічного розвитку актуальності питання застосування Facebook у навчально-виховній, науковій діяльності й сучасних способах поширення інформації в одній із популярних мереж світу за тривалий період упродовж 2007–2021 років. Ключовим питанням роботи є поширення досвіду викладання / навчання “Medical Psychology“ зміша- ної форми навчання та пошук однодумців. Таким, чином, було проведене змішане навчання для 15 студентських груп, всього 129 студентів. Усі бажаючі можуть проглянути рекомендовану сторінку на фейсбук, висловити своє вражен- ня, відзначити в коментарях найкращі презентації студентів, відеовиступи, рекомендовані першоджерела.

У статті розглянуто проблему проектування дидактичних моделей навчальних курсів, що входять до навчальних планів підготовки студентів-майбутніх психологів. Мета дослідження – критичний аналізу досвіду проектування змісту і структури на прикладі навчального курсу «Загальна психологія» у вищих навчальних закладах України. Завдання дослідження: визначити вихідні теоретичні позиції щодо специфіки і особливостей викладання курсу «Загальна психологія»; проаналізувати змістову складову робочих програм з навчального предмету «Загальна психологія», який викладається у ряді вищих навчальних закладів України; співставити логіку визначення структури курсу (базові теми, порядок їх представлення в змісті програм); здійснити критичний аналіз відповідних теоретичних моделей, узагальнити досвід проектування відповідної дидактичної моделі; визначити оптимальну структуру курсу. Методи дослідження: 1) теоретичні: аналіз, синтез, розгляд індуктивного чи дедуктивного способу презентації навчального матеріалу, порівняння, теоретичне узагальнення; 2) педагогічні спостереження, аналіз діяльності студентів в процесі вивчення відповідного предмету, оцінка результатів навчання. У результаті дослідження розкрито специфіку навчального предмету «Загальна психологія», його роль у професійній підготовці майбутніх студентів, завдання, що виконуються у процесів вивчення. Проаналізовано дидактичні моделі, що розроблені і впроваджені у ряді закладів вищої освіти України, а також відображені в ряді навчальних підручників. Виявлено типові особливості їх проектування. На основі проведеного критичного аналізу виділено три основні стратегії проектування: індуктивна, дедуктивна і змішана. Аргументовано доцільність побудови змісту навчального предмету «Загальна психологія» на індуктивній основі. Виходячи з результатів проведеного аналізу, визначено нормативний зміст і структуру курсу «Загальна психологія», ефективність якої була підтверджена в процесі викладання цієї дисципліни в процесі професійної підготовки майбутніх психологів

У статті зосереджено увагу на побудові й упровадженні моделей, що забезпечують формування спеціальних і надпрофесійних компетенцій у середовищі динамічних цифрових змін. Головна мета дослідження полягає у визначенні ефективних підходів до підготовки кадрів, здатних швидко опановувати інноваційні технології, організовувати роботу в мультидисциплінарних командах і пропонувати оригінальні рішення в умовах нестримного оновлення технологічного ландшафту. Для досягнення поставленої мети використано комплексний методологічний підхід, що включав аналіз теоретичних джерел, емпіричні спостереження й залучення практичного досвіду ІТ-компаній. У дослідженні застосовано дані, отримані під час структурованих інтерв’ю з представниками IT-компаній та аналізу результатів 94 випускників авторського курсу «Налаштування пошукової реклами в Google» на платформі Udemy. Застосовано порівняльно-описовий метод для характеристики різних моделей навчання (змішана освіта, дуальна форма, проєктно-орієнтовані курси), а також методи експертного оцінювання з метою виявлення ефективності формування надпрофесійних навичок (критичне мислення, креативність, лідерство, командна взаємодія). Результати дослідження засвідчили, що інтеграція активних методів навчання (проєктна робота, гейміфікація, групові обговорення), поєднана із систематичним залученням корпоративних партнерів, помітно підвищує рівень адаптивності студентів і стимулює їхню мотивацію до саморозвитку. Виявлено, що успішність упровадження таких моделей зростає в разі регулярного оновлення освітніх програм відповідно до вимог цифрового ринку, а також за умови тісної співпраці між університетами й високотехнологічними підприємствами. Залучення елементів змішаного навчання дає змогу індивідуалізувати процес підготовки, підсилюючи як технічний складник, так і гнучкі навички. На основі проведеної експертизи встановлено, що поєднання технічних дисциплін із курсами з розвитку креативного мислення й управлінських умінь найкраще сприяє формуванню фахівців, які здатні розв’язувати складні завдання та ініціювати інновації. У результаті дослідження сформульовано рекомендації щодо оптимізації навчальних програм і вдосконалення методів оцінювання надпрофесійних навичок. Розроблені моделі можуть слугувати основою для систематичної модернізації освітніх процесів, орієнтованих на розвиток комунікації, креативності, проєктного підходу й лідерства в умовах невпинної цифрової еволюції. Такий підхід сприятиме появі більш гнучких спеціалістів, здатних успішно реалізовувати себе у високотехнологічному середовищі та підтримувати конкурентоспроможність вітчизняних компаній на глобальному ринку.

У статті визначені особливості застосування методики змішаного навчання (blended learning) в процесі іншомовної підготовки майбутніх вчителів нефілологічних спеціальностей у закладах вищої освіти Польщі та Чехії. Здійснено аналіз публікацій європейських, здебільшого польських і чеських, вчених-дидактів, які досліджують різні методики комп’ютерної підтримки вивчення іноземних мов. Наведено основні подібності та відмінності між традиційним, електронним і змішаним навчанням іноземним мовам. Показано, що вивчення іноземної мови значно спрощується за умови використання сучасних ІКТ, які дають можливість поєднати технічні та гуманітарні науки, що, своєю чергою, дає можливість створити відповідне середовище для вивчення мови, поєднати традиційні та інноваційні методи вивчення мови. Використання змішаного навчання (blended learning), в основі якого знаходиться концепція об’єднання аудиторного навчання і технологій електронного навчання, створює сучасному викладачеві необмежені можливості в процесі викладання предмету іноземна мова професійного спрямування. Завдяки гнучкості та доступності, даний метод навчання дозволяє розширити можливості студентів, прийняти до уваги індивідуальні потреби, ритм і темп засвоєння матеріалу, який вивчається; стимулювати утворення активної позиції студента, підвищення його мотивації, самостійності, соціальної активності; зробити процес навчання більш індивідуальним і в той же час персоналізувати навчальний процес. Це допомагає студенту самостійно визначати свої цілі та методи їх досягнення, в той час, як викладач виступатиме в ролі наставника. При розробці курсу за методикою blended learning викладачеві необхідно враховувати багато важливих елементів, щоб забезпечити якість та ефективність навчальної програми, на якій базуються цей курс. Процес розробки, як правило, відбувається у кілька етапів: докладне планування курсу; розробка навчальних матеріалів; розміщення розроблених матеріалів на платформі електронного навчання. За умови правильного розроблення та організації навчання за методикою blended learning, студенти отримують можливість навчатися в своєму власному темпі, в зручному місці та в зручний для них час, а також можливість брати на себе персональну відповідальність за власне навчання. Найбільша перевага комплементарних навчальних курсів полягає в тому, що вони ставлять студента в центр процесу викладання та навчання.

У статті розглядається використання цифрових ресурсів для організації самостійної роботи учнів у дистанційних та змішаних форматах навчання. Відтак акцентується увага на засобах для організації самостійної роботи: системах управління навчанням, онлайнових ресурсах для програмування, інструментах для проєктів, моделювання, тестування та опитувань, а також платформах для відеозв’язку. Описано структуру електронного курсу “Інформатика”, який інтегрує усі цифрові ресурси, які пропонуються учню для опрацювання та використовується у процесі самостійної роботи. Аналізується ефективність обраних цифрових інструментів, наводяться приклади інтерактивних завдань, які сприяють співпраці та зворотному зв’язку між учнями та вчителями.

Анотація. У статті наведено досвід організації дистанційної освіти на кафедрі госпітальної хірургії Запорізького державного медичного університету з впровадженням новітніх технологій навчання по хірургічній спеціальності.
 Microsoft Teams – центр командної роботи в сервісі Microsoft Office 365. Тут інтегровано користувачів, вміст та інструменти, необхідні команді для ефективної роботи і взаємодії. Для студентів завантажені електронні матеріали для підготовки. Автоматичний підрахунок процента правильних відповідей нівелює суб’єктивність оцінювання. Інтерактивні відеоконференції у режимі реального часу дають можливість повноцінного усного опитування та розбору клінічних випадків з одночасною презентацією фото- та відеоматеріалів.
 На базі платформи edX ЗДМУ створено онлайн-курси за вибором, серед яких студент самостійно обирає той, що складає для нього найбільший інтерес. Для написання історії хвороби використовується віртуальний симулятор пацієнта Body Interact. Останній укомплектований різноманітними сценаріями з клініки та невідкладних станів.
 Внаслідок проведеного аналізу автори дійшли висновків, що розвиток інформаційних технологій розширює можливості як для самоосвіти студентів, так і для впровадження новітніх форм викладання в педагогічний процес. Успішна педагогіка та ефективна освіта мають бути інтерактивними. Обговорення є однією з найефективніших форм навчального процесу і, вірогідно, саме тому залишається незмінною складовою освіти. Анонімне анкетування та спільні круглі столи (в тому числі в онлайн-відеоформаті) викладачів та студентського активу щодо освітнього процесу є дієвим механізмом для гнучкого розвитку освіти й ефективного компромісу між існуючими карантинними обмеженнями та потребами студентства.

В статті розглянуто проблему математичної підготовки студентів нематематичних спеціальностей в кризових умовах. У ході підготовки статті були використані такі методи дослідження: порівняльний аналіз теоретичних положень, розкритих у науковій та навчально-методичній літературі; спостереження за математичною підготовкою майбутніх фахівців нематематичних спеціальностей; бесіди із студентами; узагальнення педагогічного досвіду викладання курсу вищої математики студентам нематематичних спеціальностей в умовах військового стану. На основі аналізу теоретичних джерел та практики викладання вищої математики підтверджено висновок про зниження якості математичної підготовки майбутніх фахівців різних напрямків підготовки. Визначено особливості організації навчального процесу в кризових умовах. Розроблено методичні рекомендації навчання вищої математики студентів нематематичних спеціальностей в умовах військового стану. Обґрунтовано висновок про доцільність та ефективність використання освітньої технології «перевернутого класу» (за формою) та програмованого навчання (за змістом) у процесі навчання студентів вищої математики в кризових умовах життя суспільства. Запропоновано методичні рекомендації щодо використання принципів програмованого навчання (системний відбір навчального матеріалу, розміщення його в чіткій логічній послідовності; усунення несуттєвого, розподіл матеріалу на певні частини; точні й конкретні вказівки щодо виконання завдань, необхідних для засвоєння кожної порції матеріалу тощо) при структуруванні навчального матеріалу з курсу вищої математики. Обґрунтовано ефективність використання елементів технології «перевернутого класу» (за схемою: практичне заняття – лекція – практичне заняття) у процесі організації навчання вищої математики при дистанційній (або змішаній) формі в умовах військового стану.

Актуальність: сучасні умови провадження освітньої діяльності актуалізували дистанційне та змішане навчання; більшість педагогічних працівників закладів професійної освіти обрали платформу Google Classroom та інструмент для відеоконференцій Google Meet для забезпечення навчального процесу, однак нема єдиної методики проєктування електронних навчальних курсів з використанням цих цифрових інструментів. Мета: визначення основних складових та етапів методики проєктування електронних навчальних курсів для професійної освіти. Методи: аналіз – для визначення стану розробленості проблеми; узагальнення – для формулювання висновків щодо основних складових та етапів методики проєктування електронних навчальних курсів для професійної освіти. Результати: встановлено, що 84,4 % педагогічних працівників закладів професійної освіти проводили заняття та надавали завдання з використанням платформи Google Classroom, а 74,5 % опитаних для організації відеоконференцій обрали Google Meet. Методика проєктування електронних навчальних курсів для змішаного навчання в системі професійної (професійно-технічної) освіти у воєнний та повоєнний час опирається на цифрові інструменти середовища Google Workspace for Education, оскільки ними користуються більшість педагогічних працівників закладів професійної освіти. Ці інструменти легкі в застосуванні, адаптивні, враховують різні умови та технічні можливості учасників навчального процесу, дають змогу врахувати індивідуальні особливості та навчальні потреби учнів. Українські педагоги та вчені виділяли від чотирьох до восьми етапів проєктування електронних навчальних курсів, і визначали різне функціональне наповнення цих етапів. Методика проєктування електронних навчальних курсів для змішаного навчання має п’ять основних етапів (ADDIE: Analysing, Designing, Developing, Implementing, Evaluating), розширених та адаптованих для потреб змішаного навчання в закладах професійної освіти у воєнний та повоєнний час. Висновки: Методика проєктування електронних навчальних курсів для змішаного навчання в системі професійної (професійно-технічної) освіти у воєнний та повоєнний час визначається як сукупність взаємопов’язаних методів, форм і засобів розроблення електронного навчального курсу в середовищі Google Workspace for Education. Вона має п’ять основних етапів проєктування ADDIE, з врахуванням педагогічних процесів, необхідних для змішаного навчання в закладах професійної освіти у воєнний та повоєнний час. Ця методика дає можливість розроблення чіткого алгоритму взаємодії між викладачами й учнями, організації та супроводу педагогічних процесів в електронному навчальному курсі, врахування особливостей навчального процесу та індивідуальних особливостей учнів.

У статті розкрито авторський підхід до підготовки й проведення лекційних занять у закладах вищої освіти в умовах змішаного навчання. Визначено, що розвиток цифрових технологій, впровадження інфор-маційно-комунікаційних технологій в освітній процес, поширення електронних освітніх ресурсів відкри-того доступу, а також необхідність дотримання парадигми компетентнісного підходу в процесі підготовки фахівців зумовлюють пошук нових форм взаємодії викладачів і студентів. На основі аналізу наукових досліджень виявлено, що лекція як форма заняття посідає важливе місце в системі підготовки фахівців протягом багатьох століть. Беручи до уваги, що у сучасному цифровому суспільстві лекція перестає бути єдиним джерелом отримання знань, акцентована цінність її з боку ознайомлення студентів з основними науковими й теоретичними положеннями предметної галузі. Зауважено, що зменшення кількості годин на лекційні заняття і збільшення їх на самостійну роботу не вирішує проблему пасивності студентів під час слухання лекцій, адже самостійну роботу важко контролювати, а за відсутності у студентів мотивації до навчання і навичок самостійно вчитися якість їх підготовки значно страждає. Обґрунтовано, що застосу-вання інтерактивних лекцій ефективне за умов попереднього ознайомлення студентів з матеріалом теми, за наявності у них навичок критичного мислення й вироблення комунікаційних умінь. Автором наголошено, що змішане навчання сприяє підвищенню ефективності самостійної роботи, організації різних форм і методів активного пізнання й творчої роботи студентів, у тому числі й під час лекційних занять. Наведено результати експериментальної роботи з провадження технологій змішано-го навчання у підготовці й проведенні лекцій з курсу «Методика навчання інформатики». Запропоно-вано авторську структуру підготовки до проведення лекцій за допомогою електронного середовища LMS Moodle, приклади різнорівневих завдань, які варто пропонувати перед лекцією, під час її читання і після неї. Результати дослідження дали змогу автору зробити висновки, що змішане навчання компен-сує невеликі часові обсяги лекційних занять за допомогою інформаційної підтримки у вигляді елек-тронного освітнього ресурсу, забезпечить налаштування інтерактивної взаємодії студентів і викладача у процесі навчання, а використання системи Moodle допоможе педагогу наповнити курс різноманітни-ми завданнями та налаштувати комунікацію зі студентами з метою збільшення продуктивної взаємодії лектора з аудиторією та перевірки рівня засвоєння матеріалу. The article reveals the author’s approach to the preparation and conduct of lectures in institutions of higher education in a mixed learning environment. It is determined that the development of digital technologies, the introduction of information and communication technologies in the educational process, the spread of electronic educational resources of open access, as well as the need to comply with the paradigm of competence-based approach in the process of training specialists determine the search for new forms of interaction between teachers and students. Based on the analysis of scientific research, it is revealed that the lecture as a form of occupation holds an important place in the system of training specialists for many centuries. Taking into account that in the modern digital society, a lecture is no longer the only source of knowledge, its value from the side of familiarizing students with the main scientific and theoretical provisions of the subject area is emphasized. It is noted that reducing the number of hours for lectures and increasing them for independent work does not solve the problem of students’ passivity while listening to lectures, because independent work is difficult to control, and in the absence of students’ motivation to learn and skills to learn independently, the quality of their training significantly suffers. It is proved that the use of interactive lectures is effective if students are first acquainted with the material of the topic, if they have critical thinking skills and develop communication skills. The author notes that mixed learning contributes to the effectiveness of independent work, the organization of various forms and methods of active learning and creative work of students, including during lectures. The results of experimental work on the implementation of mixed learning technologies in the preparation and conduct of lectures on the course “Methods of teaching computer science” are presented. It is offered to implement author’s structure of preparation for lectures using the electronic environment LMS Moodle, examples of multi-level tasks that should be offered before the lecture, during the reading and after it. The results of the study allowed the author to conclude that mixed learning will make up a small temporary amounts of lectures through information support in the form of e-learning resources, ensure the setup of interactive communication between students and the lecturer in the learning process, and the use of Moodle helps educator to fill a variety of course tasks and to configure the communication with students to increase productive interaction of the lecturer with the audience and test the level of mastering the material.

У статті розкрито значення змішаного навчання як інноваційної освітньої стратегії, спрямованої на формування ключових професійних компетенцій, що відповідають вимогам сучасного суспільства. Особливу увагу приділено необхідності комплексного підходу до інтеграції теоретичних знань, практичних навичок і цифрових інструментів у навчальний процес. Здійснено детальний аналіз чинних підходів до впровадження змішаного навчання. Запропоновано авторську модель, яка включає чотири основні компоненти: теоретичний, практичний, цифровий і самостійну роботу студентів. Упровадження цієї моделі сприяє не лише підвищенню ефективності освітнього процесу, а й створенню умов для розвитку самостійності, критичного мислення й адаптивності студентів. Акцент зроблено на використанні цифрових технологій, зокрема таких інструментів, як інтерактивні симуляції, онлайн-курси, віртуальні платформи для дистанційного навчання. Завдяки їм студенти можуть отримувати доступ до навчальних матеріалів у будь-який час і з будь-якого місця, що сприяє гнучкостій доступності навчання. Однак у процесі впровадження змішаного навчання виникають значні виклики, а саме: недостатня технічна база навчальних закладів, низький рівень цифрової грамотності студентів і викладачів, а також відсутність чітких методичних рекомендацій для викладачів. Додатково розглянуто необхідність систематичного підвищення кваліфікації викладачів і створення програм з розвитку цифрової грамотності студентів. У статті акцентується увага на важливості забезпечення технічної та методичної підтримки для всіх учасників освітнього процесу. Надано практичні рекомендації для закладів вищої освіти, які передбачають модернізацію технічної бази, розроблення навчальних програм, орієнтованих на змішане навчання, організацію тренінгів для викладачів і створення інтерактивного освітнього середовища. Упровадження таких підходів сприятиме якісному вдосконаленню освітнього процесу, розвитку в студентів цифрових компетентностей і підготовці висококваліфікованих фахівців, здатних ефективно працювати в умовах сучасного ринку праці.

Анотація. Вимоги, зумовлені реформуванням системи медичної освіти у зв’язку зі вступом нашої країни до єдиного європейського і світового простору, і водночас умови війни та пандемії визначають підвищену потребу пошуку ефективних методів підготовки майбутніх фахівців. Дана робота присвячена аналізу результатів анонімного опитування студентів 6 курсу медичного факультету, спеціальність 222 «Медицина», які завершили дисципліну «Педіатрія» на кафедрі педіатрії № 2 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, щодо оцінки засвоєння дисципліни, форм і методів навчання. На думку студентів, змішана форма навчання є найбільш ефективною системою організації навчального процесу при вивченні педіатрії на сучасному етапі. Аналіз результатів анкетування виявив певні труднощі у студентів при вивченні окремих розділів педіатрії (кардіології, нефрології), опануванні надання екстреної допомоги дітям при деяких невідкладних станах, навичок маніпуляцій та інтерпретації результатів інструментальних методів дослідження. Серед ймовірних причин труднощів під час вивчення педіатрії переважна більшість студентів зазначила брак часу для вивчення теми, недостатній рівень засвоєння знань при вивченні попередніх дисциплін та недостатню кількість аудиторних занять. Найбільш ефективним методом навчання переважна більшість студентів вважає вирішення та обговорення клінічних кейсів. Водночас самостійне вирішення клінічних завдань є складним для значної кількості студентів. Збільшення застосування можливостей цифрових технологій у навчальному процесі, посилення інтегративних міждисциплінарних зв’язків та пререквізитів, надання можливості студентам додаткових тренінгів з опанування маніпуляцій є потужними інструментами підвищення ефективності засвоєння педіатрії.

Сучасна освіта потребує інноваційних підходів, які здатні підвищити ефективність навчання та залучення студентів. Одним з таких підходів є гейміфікація, яка дозволяє інтегрувати ігрові елементи у навчальний процес для підвищення мотивації та залученості учнів. Водночас існує необхідність дослідження рівня обізнаності вчителів з питань гейміфікації та її впливу на освітній процес. Метою даної статті є дослідження рівня обізнаності вчителів з питань гейміфікації, розробка та апробація авторського курсу для підготовки педагогів до ефективного використання, проєктування та реалізації гейміфікації в освітньому середовищі. У дослідженні використано методи: анкетування, спостереження, аналіз літературних джерел, а також методи кількісного та якісного аналізу для оцінки ефективності впровадження гейміфікації в навчальний процес. Результати. Вивчення рівня обізнаності вчителів з питань гейміфікації показали, що респонденти усвідомлюють актуальність окресленої проблеми, зацікавлені в отриманні якісної інформації про можливості гейміфікації, вбачають її поліпшувальним чинником для мотивації та залученості учнів до навчання, особливо в умовах змішаної та дистанційної освіти, але у більшості своїй мають фрагментарні уявлення про гейміфікацію, як сучасну освітню технологію, плутають з організацією дидактичних ігор, не мають системного розуміння та досвіду впровадження гейміфікації в освітній процес. У статті пропонується організація відповідного навчання для педагогів в межах дисципліни «Гейміфікація освітнього процесу». Представлений зміст, організація електронного навчального курсу, моніторинг сформованості компетентностей (когнітивний, мотиваційний, діяльнісний компоненти) щодо впровадження гейміфікованого підходу в освіті дозволило нам зробити висновки, що гейміфікація сприяє підвищенню мотивації та залученості здобувачів, а також розвитку критичного мислення, командної роботи та інших м’яких навичок. Гейміфікація має значний потенціал для покращення якості освітнього процесу, але вимагає обережного та зваженого підходу. Подальші дослідження можуть зосередитися на удосконаленні змісту та методів впровадження гейміфікації в освітньому середовищі.

Анотація. У статті розглядаються питання формування професійних компетентностей магістрів хімії у вищій освіті України в умовах трансформації освітнього процесу. Сучасні реалії ситуації в Україні, нові економічні виклики, соціальні вимоги до вітчизняної освітньої практики спрямовують на переосмислення зробленого та посилення компетентнісного підходу у процесі підготовки майбутніх фахівців. Автором здійснено аналіз і визначено умови процесу формування професійних компетентностей магістрів хімії у вищій освіті України в умовах трансформації освітнього процесу. Окреслено принципи впровадження компетентнісного підходу в хімічній вищій освіті. Проаналізовано освітньо-наукову програму галузі знань 10 Природничі науки, спеціальності 102 «Хімія» Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна щодо здійснення підготовки майбутніх фахівців хімії другого (магістерського) рівня вищої освіти. Уточнено вимоги до організації процесу навчання у дистанційному та змішаному форматах. Педагогічна цінність проведеного дослідження полягає у визначенні умов організації процесу формування професійних компетентностей магістрів хімії у вищій освіті України в умовах трансформації освітнього процесу: формування ціннісно-особистісного ставлення майбутнього фахівця хімії до оволодіння професійними компетентностями, до сфери діяльності, а також розуміння свідомої відповідальності за свої дії. Обґрунтовано, що практичне значення має врахування означених принципів у впровадженні компетентнісного підходу в хімічній вищій освіті (відображення повноцінних й актуальних компетентностей за ступенем; надання здобувачам дієвої педагогічної підтримки в освітньому процесі; забезпечення ефективності освітніх ресурсів; відкритість процесу трансформації компетентностей в навчальні курси, освітні навчальні цілі та оцінювання отриманих результатів навчання здобувачів; безпечність і надійність процедури оцінювання навчальних досягнень здобувачів). Наголошено на важливості підвищення інформаційно-цифрової грамотності усіх учасників освітнього процесу, зокрема науково-педагогічних працівників, які реалізують вищу хімічну освіту; урахування вимог до ефективної організації освітнього процесу в дистанційній та змішаній формі, оцінювання рівня освітніх втрат здобувачів вищої хімічної освіти.
 Ключові слова: освітній процес; здобувачі вищої освіти; магістри хімії; компетентнісний підхід; освітні втрати.

У статті розглянуто ефективність поєднання різних форм навчання, оцінено рівень засвоєння матеріалу та практичних навичок, а також виявлено основні труднощі, з якими стикаються студенти при оволодінні техніками масажу. Особливу увагу приділено порівнянню традиційних і альтернативних методів масажу, їхньому впливу на професійну підготовку та практичне застосування. Метою роботи є аналіз та оцінка ефективності інноваційних підходів до навчання масажним технікам у сучасній освітній системі та професійній практиці. Завдання: дослідити традиційні та інноваційні освітні підходи, що використовуються у підготовці масажистів; визначити ефективність використання онлайн-ресурсів, відеоінструкцій, інтерактивних симуляторів та VR-технологій у освітньому процесі; виявити вплив поєднання онлайн-та офлайн-форматів навчання на рівень засвоєння матеріалу студентами. Результати дослідження свідчать про високу ефективність інтегрованого підходу до навчання масажу, що поєднує цифрові освітні ресурси, індивідуальні консультації та практичну роботу. Використання інтерактивних симуляторів і відеоматеріалів дозволяє студентам детально ознайомитися з техніками масажу перед безпосередньою практикою, що сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Змішане навчання, що включає онлайн-компоненти поряд із традиційними практичними заняттями, дозволяє студентам контролювати власний темп навчання.Оцінка рівня володіння масажними техніками до і після курсу демонструє суттєве покращення навичок студентів та їхню готовність до самостійної практики. Отримані результати можуть бути корисними для вдосконалення освітніх програм з масажу, розробки нових методик навчання, орієнтованих на підвищення ефективності засвоєння матеріалу та професійного розвитку студентів. Подальші дослідження можуть бути зосереджені на вдосконаленні інтеграції цифрових технологій у практичне навчання.

Анотація. У статті обґрунтовано, що на основі з’ясування сутнісних характеристик інформаційного простору через концепти інформаційної реальності та інформаційної можливості розкриваються основні ризики інформаційного суспільства: маніпулювання інформаційним масивом із метою дезінформації населення, зловживання можливостями віртуального середовища, штучного інтелекту, порушення балансу інформаційно-енергетичного обміну в системі «індивід – суспільство – природа». Вебінари, онлайн-курси, відкриті навчальні ресурси та платформи дозволяють здобувати знання незалежно від місця проживання, що сприяє доступності освіти та її якості. Особливо це показово відображається на засвоєнні медичних програм, комп’ютерно-інформаційних систем і програмної інженерії. Виділено значимість цифрових технологій, що полегшують міжкультурний обмін, дозволяють студентам з різних університетів взаємодіяти й обмінюватися знаннями, досвідом, ідеями та культурами. Це створює нові можливості для розвитку глобального співробітництва у науці, бізнесі та культурі. Обґрунтовано роль гуманології, яка може сприяти розробці технологій, що покращують доступність та ефективність в інформаційному просторі, зокрема, для студентів медичних факультетів. Вона включає новітні технології для студентів, які навчаються за за змішаною формою, допомагає якіснішому засвоєнню програмного матеріалу, пом’якшує шляхи адаптації до університетського громадсько-наукового життя та соціальної інтеграції. Сучасні університети та їх стдентсько-викладацькі потенціали, це – локомотив майбутнього інтелектуального, культурного і духовного статусу власної країни, що виражається в кадровому забезпеченні державного організму та поліпшенні процесів прийняття рішень. Відзначено, що завдяки аналізу масштабної і громіздкої інформації, зменшенню куромпованих схем, гуманологія може допомогти у розробці інструментів для покращення прийняття рішень на рівні владних інституцій, органів місцевих громад та інших організацій. Виділено значимість прогнозування як в процесі навчання, так і аналіз соціальних процесів та виявлення потенційних проблем.

Статтю присвячено організаційно-методичним та етико-деонтологічним особливостям навчального процесу студентів – ветеранів війни, для яких навчання виконує також профілактично-реабілітаційну функцію. Аналіз наукової та науково-методичної літератури показав недостатній рівень представленості такої тематики в україномовному сегменті, попри вагомий пул англомовних робіт, що демонстрували досвід університетів інших країн щодо значущості модифікованого до потреб студентів-ветеранів навчального процесу в реадаптації, ресоціалізації та збереженні / відновленні психічного здоров’я. У статті показано, що процес навчання ветеранів супроводжується численними викликами для них, пов’язаними з певним шоком адаптації до цивільного життя, психологічними особливостями й міжособистісною взаємодією: стигматизацією, труднощами соціалізації та тригерними факторами. Зміна умов середовища, відмінності між військовим і академічним життям, а також наявність можливих психологічних травм потребують адаптованих підходів до навчання. Основними методами викладання для ветеранів у медичних закладах є адаптивне навчання, проблемно-орієнтоване навчання, комбіновані методи та інтерактивні підходи. Окрему роль відіграють методи емоційної підтримки, менторства та рефлексії, які допомагають ветеранам легше адаптуватися до освітнього процесу. Форми навчання можуть передбачати очні й онлайн-курси, змішане навчання, тренінги, роботу в малих групах, проєктне навчання та взаємодію з ментором. Організація навчального процесу також потребує уваги до просторових і звукових факторів: розташування меблів, рівня шуму, освітлення й особливостей невербальної комунікації. Почуття безпеки ветеранів значною мірою залежить від правил взаємодії з викладачем і групою та навіть від їх місця в аудиторії. Зважаючи на особливості військового досвіду, викладач має сприяти розвитку критичного мислення та самовираження у ветеранів. Оцінювання має враховувати особливості сприйняття інформації ветеранами, зокрема їх схильність до стислого викладу думок. Ефективне навчання ветеранів війни базується на принципах психологічної підтримки, практичної орієнтації, гнучкості, соціальної інтеграції, партнерства та саморозвитку. Наголошено на необхідності дотримання принципу індивідуального підходу, принципу структурованості навчання, а також створення сприятливого середовища для успішної адаптації ветеранів до академічного життя.

У статті обґрунтовано специфіку вивчення дисциплін математичного циклу в закладі вищої освіти (ЗВО). Схарактеризовано особливості вивчення дисциплін математичного циклу в ЗВО в умовах змішаного навчання. Обґрунтовано переваги змішаного навчання перед дистанційним навчанням. Доведено ефективність поєднання онлайн- і офлайн-форматів навчання математичних дисциплін, що дає змогу задовольнити освітні потреби здобувачів освіти, такі як необхідність індивідуалізації навчання, наявність постійного контакту з викладачем, можливість збільшення часу, що виділяється на засвоєння матеріалу й виконання завдань.
 Змішане навчання дисциплін математичного циклу розглядається як самостійна, відкрита, розгалужена система, яка у взаємодії з інформаційно-освітнім середовищем забезпечує обов’язкове досягнення як нормативних, так і індивідуалізованих цілей.
 З позицій викладання дисциплін математичного циклу схарактеризовано моделі змішаного навчання, як-то: ротаційна модель (ротація за станціями, ротація за лабораторіями, модель «перевернутого» класу, індивідуальна ротація), гнучка модель, модель самостійного змішування, модель збагаченого віртуального навчання.
 Обґрунтовано використання різних онлайн-сервісів під час вивчення дисциплін математичного циклу в ЗВО, як-то: платформи Moodle, Google Meet, Zoom; виокремлено їх переваги й недоліки.
 Проаналізовано можливість використання під час змішаного навчання дисциплін математичного циклу низки актуальних онлайн ресурсів, як-то: математичної програми GeoGebra, платформи GIOS (Global Innovative Online School), сервісу «Мій клас», курсу сайту студії онлайн-освіти EdEra «Математика. Просто», сервісу LearningApps.org, математичного калькулятору Desmos, шаблонів Pattern-shapes й ін.
 Доведено, що для ефективного засвоєння знань з предметів математичного циклу необхідність поєднання онлайн і офлайн-форматів навчання є найбільш доцільним для успішного оволодіння здобувачами відповідними компетентностями й програмними результатами навчання.

В статті проаналізовано сучасні підходи когнітивно-педагогічного характеру. Цей ряд доповнюється коннективізмом – теорією навчання у цифрову епоху. Саме до неї звертаються при створенні дистанційних курсів. Пропонується таксономію Б. Блума, на яку спираються при створенні дистанційних курсів, розглянути крізь призму компетенцій нової парадигми освіти – парадигми розуміння.

Завдання сучасної вищої медичної освіти полягає у підготовці висококваліфікованих, конкурентоспроможних медичних працівників, які володіють знаннями, ставленням та вмінням надавати якісні медичні послуги й ефективно комунікувати з пацієнтом. У кризових умовах формат навчання як для студентів, так і для інтернів та лікарів вимушено змінюється на дистанційний чи змішаний, що унеможливлює процес оволодіння та відпрацювання практичних навичок за класичним підходом біля ліжка хворого чи в сучасних центрах симуляційних технологій. Тому метою даної роботи було проаналізувати існуючі підходи у медичній освіті для вирішення проблеми навчання практичних навичок за умов недоступності класичних підходів та провести пошук адаптованих методів навчання в сучасній вищій медичній освіті. У режимі змішаного чи дистанційного навчання рівень медичної освіти не повинен знижуватись, що забезпечується адаптивними підходами для здобуття, відпрацювання та вдосконалення практичних навичок на різних рівнях до- та післядипломної медичної освіти. Такою альтернативою є використання тренажерів для самостійного відпрацювання практичних навичок, які не передбачають перебування слухача в симуляційному центрі, застосування габаритних манекенів чи муляжів, та постійного наставництва викладачів: робота може виконуватися в домашніх умовах за умов самостійного придбання тренувального матеріалу або ж у приміщенні читального залу за умов надання в користування тренажерів ЗВО. Для повноцінного підвищення знань та вмінь лікарі й інструктори екстреної медичної допомоги повинні мати змогу проходити онлайн-курси з БПР на основі віртуальних сценаріїв та реалістичних, нестандартних клінічних завдань. У результаті роботи з симуляційними тренажерами вищих рівнів складності слухач отримує достатній досвід виконання та відтворення практичних навичок, зворотний зв’язок і доступність до практичної роботи у будь-який час, чого наразі не забезпечує класичний підхід у викладанні практичних навичок.

Повномасштабна агресія російської федерації проти України змусила багатьох людей покинути свої домівки, створивши численні виклики, пов'язані з нестабільністю, втратою професійних навичок і обмеженими можливостями для подальшого особистісного і професійного розвитку. У цьому контексті освіта дорослих стає критичним інструментом, який не тільки забезпечує базові знання, але й сприяє відновленню життєвих стратегій і розвитку загальних і фахових компетентностей, необхідних для успішної інтеграції в нове середовище. У статті проаналізовано основні аспекти реалізації програм освіти дорослих як важливого ресурсу соціальної адаптації ВПО. Матеріал подано на прикладі досвіду Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Серед них варто назвати такі: курси професійної підготовки, що дозволяють ВПО оволодіти новими навичками. Вони реалізовуються у межах діяльності кафедр і регіонального центру змішаної освіти «Сковорода-ХАБ». Зміст курсів охоплює широкий спектр напрямів і спеціалізацій, наприклад, технологічний, адміністративний, педагогічний, інформаційний; психологічна підтримка, що відіграє ключову роль у процесі адаптації ВПО, оскільки воєнні дії та вимушене переселення часто супроводжуються серйозними психоемоційними травмами. Психологи і соціальні педагоги університету, працюючи з ВПО, розробляють комплексні програми підтримки, які передбачають індивідуальні та групові консультації, психотерапевтичні сеанси, а також тренінги з управління стресом і розвитком резилієнтності; соціальна інтеграція, що включає заходи, спрямовані на створення умов для повноцінної участі ВПО в економічному, соціальному і культурному житті громад; громадянська освіта, що здійснюється через навчання основам прав людини, демократичним цінностям, законодавству, яке регулює діяльність громадських організацій; формуванням і розвитком національної ідентичності ВПО; залучення ВПО до участі у громадському житті, роботі в громадських організаціях, волонтерських рухах. Ключові слова: освіта дорослих; соціальна адаптація; внутрішньо переміщені особи; воєнний стан; професійна перекваліфікація; психологічна підтримка; соціальна інтеграція.

Пандемія COVID-19 показала можливість швидкого переходу до дистанційного навчання більшості закладів вищої освіти в режим «виключно онлайн». Але інші заклади вищої освіти надали перевагу змішаній моделі навчання. Таке рішення було прийнято на підставі вираження волі здобувачів вищої освіти (ЗВО), яка полягала в бажанні навчатися очно. Це рішення також спрямоване на те, щоб зберегти контингент ЗВО та уникнути різноманітних конфліктів.Безперечно, пандемія COVID-19 стала каталізатором переосмислення існуючих моделей викладання та навчання. Нові освітні моделі повинні сприяти осмисленому навчанню в електронному форматі, а також розробці нових педагогічних моделей і стратегій навчання, що поєднують співпрацю, розмірковування, тематичні / ділові ігри або інше моделювання навчальних завдань у фізичному чи цифровому навчальному просторі.Основна суть інноваційних методів у викладанні спеціальних економічних дисциплін у морських закладах вищої освіти, на прикладі Херсонської державної морської академії, полягає в тому, щоб організувати навчальний процес у формі діалогу. Саме це допоможе ЗВО навчитися висловлювати свої думки, аналізувати проблемні ситуації та знаходити ефективні шляхи їх вирішення. Такі методи дозволяють підвищити рівень освіти, розвивають ЗВО, формують навички та вміння, які використовуватимуться ними у подальшій професійній діяльності.На заняттях з використанням даного методу застосовуються різні ситуаційні завдання, виробничі ситуації, які безпосередньо зустрічаються на підприємствах морської галузі. Наприклад, у курсі дисципліни «Економічна теорія та економіка морської галузі» для ЗВО Херсонської державної морської академії (ХДМА) ступеня вищої освіти «Бакалавр», галузі знань 27 «Транспорт», спеціальності 271 «Річковий та морський транспорт», освітньо-професійної програми / спеціалізації «Навігація та управління морськими суднами» кейси застосовуються за такими темами: ресурси судноплавної компанії та ефективність їх використання (оборотний капітал); людський капітал морської галузі; оплата та стимулювання праці у морській галузі; витрати підприємств морської галузі; ефективність експлуатації суден тощо.

У статті проаналізований стан викладання дисциплін та перспективи їх розвитку на кафедрі вірусології, патанатомії та хвороб птиці факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету. Показано, що за змішаною та дистанційною формою навчання максимально ефективним є комплексне використання електронних засобів комунікації «Moodle», «Zoom», «Viber», за допомогою яких організовано безперервність навчального процесу. Наповнення системи «Moodle» складовими дисципліни, включаючи лекційний та практичний матеріал для персональної підготовки, з можливістю самоконтролю в тестовому вигляді, з відповідних тематичних модулів та атестації, дозволяє студенту навчатися як в синхронному та і в асинхронному режимі. А створення на базі месенджера «Viber» спеціалізованих груп з вказаних предметів дозволяє здійснювати оперативний обмін інформацією між студентами та викладачем, опрацювання питань та відповідей на них. Проведення лекційних та лабораторно-практичних занять на платформі «Zoom» в режимі он-лайн,не порушує розклад занять і забезпечує живе спілкування зі студентами. При розробці навчальних програм, стратегії навчання та оцінювання студентів, викладачі кафедри ставлять за мету забезпечення випускників необхідними компетенціями, на основі яких вони зможуть опанувати фах лікаря ветеринарної медицини. При створенні нових навчальних курсів провідне значення надається сучасним методологічним підходам, як у викладанні предметів, так і наповненні дисциплін світовими досягненнями. Приділяється увага науково-обґрунтованому розподілу годин для аудиторного, самостійного та обов’язковому наочному (практичному) вивченню циклів дисципліни. Впровадження комплексного підходу з використанням базових понять методології викладання дозволяє покращити засвоєння матеріалу студентами, що впливає на набуття конкретних вмінь та навичок майбутніх спеціалістів. Співробітники кафедри здійснюють допомогу випускникам факультету, лікарям ветеринарної медицини господарств та ветеринарних клінік з питань діагностики хвороб птиці, дрібних тварин їх утриманні і лікуванні, та патологоанатомічної діагностики і судової ветеринарії. Кафедра має перспективи і в майбутньому планує створити та викладати курси: ветеринарна криміналістика, практична цитологія, використання ветеринарних технологій в промисловому рибництві, ветеринарно– санітарні технології в акваріумістиці тощо.

Мета дослідження полягає в аналізі й обґрунтуванні фахових компетентностей учителя в умовах трансформації його функціональних обов’язків, зумовлених екстреним переходом до дистанційних форм освіти. Методи. Для отримання достовірної інформації нами застосовані методи аналізу й узагальнення інформації, класифікації отриманих теоретичних результатів для конкретизації основних понять дослідження. Спостереження надало можливість виокремити позитивні аспекти трансформації основних функцій сучасного вчителя. Результати. У статті обґрунтовано ключові причини, що визначають необхідність трансформації функцій учителя: технологічний прогрес, оновлення змісту, гнучкість та індивідуалізацію освітнього процесу, розвиток цифрових навичок і підтримку соціально-емоційного розвитку всіх суб’єктів освіти. Результати екстреного переходу української системи освіти на дистанційне та змішане навчання аналізуються з педагогічного, психологічного, соціального, економічного й інших поглядів. Це дає змогу виокремити деякі наслідки такого переходу, як позитивні, так і негативні. З метою вивчення суб’єктивного ставлення вчителів до педагогічної діяльності в нових умовах і усвідомлення тих викликів, які сприяють оновленню їхніх функцій, нами розроблено й організовано анкетування вчителів початкових класів. Аналіз результатів дозволив, по-перше, виокремити оновлені функції педагогів (навчальну, виховну, адміністратора навчальної системи, розробника курсу, організатора, модератора, самоосвітню), по-друге, виявити основні проблеми, з якими стикаються вчителі-практики. До них респонденти віднесли значні часові навантаження з огляду на трансформацію освітнього контенту в цифровий формат; зниження навчальної мотивації здобувачів через відсутність традиційних соціальних механізмів групової роботи; ускладнення добору різнорівневих практичних вправ для опанування змісту навчального матеріалу; перегляд норм і форм домашнього завдання з метою мінімізації онлайн-часу; проблеми емпатії та впливу вчителя на особистість учня через відсутність фізичного контакту. Висновки. Функції вчителя змінюються в умовах дистанційної освіти, цей процес потребує наукового обґрунтування, створення моделі трансформації функцій учителя в умовах дистанційної освіти та пошуку ефективних шляхів її реалізації, конкретних методичних рекомендацій для органічного поєднання традиційних основ педагогіки та сучасних вимог цифрового суспільства.