Academic literature on the topic 'Знання та навички'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Знання та навички.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Знання та навички"
1
СУКАЛЕНКО, Тетяна. "СКЛАДНИКИ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 5 (December 30, 2021): 118–23. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.5.18.
Full textAbstract:
У статті уточнено зміст понять «комунікативна компетентність» і «мовленнєва компетентність», наголошено на тому, що комунікативна компетентність здобувача вищої освіти відображає рівень його духовного й культурного розвитку, формує світоглядні уявлення та цінності для успішної професійної самореалізації. Здійснено огляд праць українських та зарубіжних науковців із проблем вивчення комунікативної компетентності, визначено актуальні аспекти дослідження. Встановлено структуру комунікативної компетентності, у межах якої виділено мовну, дискурсивну, соціолінгвістичну, ілокутивну, стратегічну, мовленнєву компетенції. Увагу сфокусовано на мовленнєвій компетентності, яку визначено як інтегровану характеристику фахових та особистісних якостей здобувача вищої освіти, складниками якої є позитивна мотивація, володіння мовними знаннями, уміннями й навичками, необхідними для здійснення професійної діяльності. Розкрито мовний, соціокультурний, стратегічний і професійний компоненти комунікативної компетентності. Мовний компонент визначають знання, уміння, навички та здібності, завдяки яким здобувач вищої освіти будуватиме доречне мовлення відповідно до норм граматики й лексики. Соціокультурний компонент охоплює фонові знання, зокрема знання соціокультурних особливостей народу, мови, комунікативної поведінки. Стратегічний компонент комунікативної компетентності містить знання, уміння й навички, які допоможуть здобувачеві вищої освіти здійснювати ефективну комунікацію, застосовувати необхідні комунікативні стратегії та тактики. Професійний компонент містить здібності, якості, знання, уміння й навички здійснювати пошук професійно значущої інформації, визначати основне у фахових текстах, проводити презентації, опитування тощо. Охарактеризовано ключові складники комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти: обізнаність із різними комунікативними ситуаціями, здатність взаємодіяти з навколишнім світом, уміння контактувати з людьми, навички конструктивного спілкування. Визначено, що комунікативна компетентність особистості полягає у спроможності встановлювати й підтримувати контакти; це визначена система знань, навичок, умінь, позицій, думок і поглядів, за допомогою яких здійснюється ефективне спілкування. Зауважено, що для розвитку комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти необхідно розвивати навички управління комунікацією під час моделювання ситуацій спілкування, виконання спеціальних вправ, розроблення стратегій і тактик спілкування, аналізу очікуваних результатів, прогнозування поведінки комунікантів.
2
Kondratiuk, V. Ye, S. H. Shevchuk, O. A. Bychkov, and I. A. Palienko. "ВИКОРИСТОВУВАННЯ ОБʼЄКТИВНИХ ПІДХОДІВ ОЦІНЮВАННЯ ПРАКТИЧНИХ ВМІНЬ НА МОЛОДШИХ КУРСАХ." Медична освіта, no. 3 (October 15, 2020): 89–93. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.10888.
Full textAbstract:
Осучаснення традиційного навчального процесу вимагає впровадження новітніх методів оцінювання знань студентів, особливо володіння професійними навичками на перших етапах клінічної підготовки.
При оцінці знань студентів традиційно більшу увагу приділяють контролю за теоретичними знаннями, бо щоб оцінити практичні навички та вміння, треба більше часу, об’єктивності. При контролі знань студентів слід оцінити ще і комунікативні та когнітивні здібності, що досить важко для викладача, бо відсутня стандартизація в критеріях оцінки, різні за складністю завдання, деякі особистісні особливості студента. Сьогодні слід відмітити, що засвоювати практичні навички на пацієнтах стало більш складно, враховуючи етичні норми та права людини, безпеку хворих, тому слід ширше застосовувати нові форми оцінювання практичних вмінь студентів, їх вміння володіти методами обстеження пацієнтів.
Розглянуто організацію проведення ОСКІ-1 і його значення в оцінюванні клінічних практичних навичок студентами молодших курсів. ОСКІ-1 спрямований на перевірку практичних вмінь і знань студентів з пропедевтики внутрішньої медицини, загальної хірургії та педіатрії. Даний іспит дозволяє об’єктивно оцінити вміння виконувати практичні навички з обстеження пацієнта, проведення СЛР, первинної обробки рани, визначення групи крові та оцінити результат. Станції збору анамнезу в терапевтичного хворого та хворого хірургічного профілю дають можливість оцінити комунікативні навички студента, а підсумувати і визначити провідний синдром – частково дозволяє оцінити і теоретичні знання з предмета. Цей іспит є об’єктивним, викладач-спостерігач не втручається у виконання завдання певної станції, не впливає на проведення цього іспиту, лише оцінює за закритим чек-листом. Форма проведення ОСКІ залишається передовою, бо послуговує не тільки як оцінка клінічних знань і вмінь, але і як засіб корекції навчального процесу.
Перший досвід застосування ОСКІ-1 на молодших курсах приніс задоволення викладачам і студентам, він стимулює всі сторони навчального процесу до подальшого самовдосконалення у здобутті знань з клінічного обстеження пацієнтів.
3
ЯРМОЛЕНКО, Марія. "РОЛЬ ГУМАНІТАРНОЇ ОСВІТИ У РОЗВИТКУ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНИХ ФАХІВЦІВ МОРСЬКОЇ ГАЛУЗІ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, no. 1 (April 20, 2022): 232–44. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.966.
Full textAbstract:
У статті представлено міркування щодо ролі гуманітарної освіти у розвитку ключових компетентностей конкурентоспроможних фахівців морської галузі. Гуманітарну освіту визначено як сукупність знань у сфері суспільних наук і пов’язаних з ними практичних умінь і навичок. Її забезпечують дисципліни гуманітарного циклу, зокрема філософія, культурологія, соціологія, психологія, педагогіка, історія, політологія, іноземні мови. Ці дисципліни мають об’єктивний змістовий потенціал, що впливає на формування всебічно розвиненої, високодуховної, гармонійної особистості. Результатом гуманітарної освіти є ключові компетентності, які, відповідно до рекомендацій Європейського Парламенту та Ради ЄС, необхідні для особистої реалізації та розвитку, активного громадянського життя, соціальної єдності та можливості працевлаштування. Ідеться про спілкування рідною мовою; спілкування іноземними мовами; знання математики та загальні знання у сфері науки і техніки; навички роботи з цифровими носіями; навчання заради здобуття знань; соціальні та громадянські навички; ініціативність і практичність; обізнаність і самовираження у сфері культури. Гуманітарна компонента освіти має важливе значення під час підготовки майбутніх фахівців морської галузі. Це пов’язано з тим, що у вимогах Міжнародної Конвенції зі стандартів підготовки, дипломування моряків і несення вахти й однойменного Кодексу наголошується на необхідності підготовки фахівців морського транспорту з високим рівнем сформованості як професійних знань і практичних навичок, так і гуманітарних знань. Серед переліку компетентностей у цих документах містяться вимоги щодо знань, умінь і навичок, які формуються в майбутніх фахівців морської галузі під час вивчення дисциплін гуманітарного спрямування. Ідеться про знання принципів, методів і особливостей управління персоналом на судні та його підготовки; знання відповідних міжнародних морських конвенцій і рекомендацій, а також національного законодавства; знання методів ефективного управління ресурсами та вміння їх застосовувати; уміння здійснювати ефективну комунікацію, підтримувати серед членів суднової команди атмосферу взаєморозуміння та доброзичливості, дотримання загальнолюдських відносин і громадянських норм; володіння іноземною (англійською) мовою тощо. Крім цих компетентностей, майбутні фахівці мають володіти сформованими ціннісними орієнтаціями, високим рівнем загальної, комунікативної та професійної культури та бути цілісною особистістю з лідерським потенціалом.
4
Любас А. А. "ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ПРОЦЕСІ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ БОЙОВОГО ТА ОПЕРАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 49 (October 30, 2021): 159–65. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.270.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано ефективність формування міжкультурної компетентності у процесі практичної підготовки майбутніх фахівців бойового та оперативного забезпечення. У період навчання майбутніх фахівців бойового та оперативного забезпечення офіцери оволодівають навичками, вміннями, методами та формами організації професійної діяльності, а саме: вправляються у виконанні службових обов’язків у військових частинах, закріплюють теоретичні знання, розвивають навички облаштування укриття з використанням маскувальних властивостей місцевості, влаштування загородження, ведення бою тощо. На командно-штабних, тактичних навчаннях курсанти відпрацьовують методи ведення операції або бою на тлі спеціально створеної військово-політичної, стратегічної, оперативної та бойової обстановки. Звернуто увагу, що у процесі проходження практики майбутні фахівці бойового та оперативного забезпечення повинні розвивати мовні знання, такі як: полікультурні знання, знання про військово-професійні цінності, правила вербальної та невербальної комунікативної поведінки військовослужбовців. Метою їх навчання є отримання знань про стилі спілкування американських, англійських військовослужбовців та використання комунікативних стратегій для досягнення мети, вміння вести діалог з представниками інших культур. Військовослужбовці закріплюють навички толерантної комунікативної поведінки, здатність контролювати свої дії під час спілкування, зокрема вміння долати страх, етнічні та культурні стереотипиЗроблено висновки, що під час проходження курсантами навчальної і військової практики в умовах, наближених до реальних, з метою формування міжкультурної компетентності виявили проблемно-пошукові методи навчання, а саме кейс метод та навчально-рольова гра. Застосування кейс методу сприяє створенню умов для формування навичок й умінь, що є вагомими складовими міжкультурної компетентності. Навчально-рольова гра передбачає моделювання ситуацій професійно орієнтованого спілкування й має на меті навчання майбутніх фахівців бойового та оперативного забезпечення прийняттю рішень.
5
Гнидюк, Олександр. "НЕПЕРЕРВНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ: СУТНІСНО-ПОНЯТІЙНИЙ АСПЕКТ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, no. 1 (April 26, 2021): 43–59. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.629.
Full textAbstract:
У статті представлено узагальнення результатів дослідження щодо сутності базових понять проблеми неперервної фізичної підготовки офіцерів-прикордонників на різних рівнях військової освіти. З’ясовано, що неперервна фізична підготовка офіцерів-прикордонників – це постійний керований процес фізичного розвитку та самовдосконалення, набуття ними вміннями і навичками особистої безпеки, фізичної витривалості, здатності застосовувати набуті прикладні знання фізичних тренувань та фізично-вольові якості у процесі оперативно-службової діяльності, що передбачає послідовне чергування навчання на рівнях військової освіти з професійною діяльністю або практикою для формування загальної фізичної та спеціальної фізичної готовності з урахуванням сучасних вимог до фахівців з безпеки державного кордону. Метою неперервної фізичної підготовки офіцерів є опанування ними визначеним обсягом теоретичних знань, прикладних рухових навичок, формування і розвиток фізичних і психологічних якостей, тактико-технічних навичок захисту і нападу з використанням спеціальних засобів та прийомів рукопашного бою, готовність їх застосувати у необхідний момент; здатності переносити значні фізичні навантаження без зниження професійної працездатності в умовах повсякденної діяльності з охорони державного кордону України, а при необхідності – під час ведення сучасного бою; опанування методичними навичками навчання підлеглих застосовувати силу та спеціальні засоби при виконанні службових обов’язків.
Встановлено, що результатом неперервної фізичної підготовки є здатність до постійного професійного фізичного розвитку та самовдосконалення, застосовувати у процесі оперативно-службової діяльності набуті прикладні і методичні знання з фізичної підготовки, прикладні рухові вміння і навички особистої безпеки, навички захисту і нападу з використанням спеціальних засобів та прийомів рукопашного бою, уміння застосовувати фізичну силу та спеціальні засоби при виконанні службових обов’язків, фізична витривалість переносити фізичні навантаження без зниження професійної працездатності в умовах повсякденної діяльності з охорони державного кордону, а при необхідності і при веденні сучасного бою. Ця здатність охоплює фізично-вольові властивості особистості офіцера, загальну фізичну та спеціальну фізичну підготовленість з урахуванням сучасних вимог до фахівців з безпеки державного кордону.
6
Yekhalov, V. V., and O. V. Kravets. "Принцип міждисциплінарної інтеграції та апріорної мотивації в медицині невідкладних станів." EMERGENCY MEDICINE, no. 6.69 (October 21, 2015): 117–19. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.6.69.2015.78677.
Full textAbstract:
Професійна характеристика лікаря медицини невідкладних станів передбачає глибокий рівень інтегративних знань. Дидактичним способом їх формування є застосування в навчанні цілісної системи лекцій, семінарських та практичних знань, що інтегрують загальні професійні знання та навички. Це досягається ступінчастістю міжпредметних завдань та цільовою апріорною мотивацією. Такий підхід дає можливість використовувати знання та вміння в конкретних (здебільшого нестандартних) клінічних ситуаціях, формує відповідність фахівця соціальному замовленню.
7
Скирда, А. Є. "ДУХОВНЕ ПРОБУДЖЕННЯ ЯК КЛЮЧ ДО ДУХОВНОЇ БЕЗПЕКИ ОСОБИСТОСТІ І ДЕРЖАВИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, no. 3 (December 30, 2021): 315–21. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-315-321.
Full textAbstract:
Стаття розглядає історію появи інженерно-технічної освіти в США. Здатність США підтримувати інновації перш за все потребує професіоналів, які мають високу кваліфікацію в галузі науки, техніки, інженерії та математики (STEM). Ці професіонали працюють в уряді, промисловості та науці. Інженери відіграють особливо важливу роль у розробці новітніх технологічних систем та процесів. Останні десятиліття політики, роботодавці, дослідники та освітяни приділяють пильну увагу системі інженерної освіти США та відповідності отриманих інженерних навичок сучасним потребам економіки країни. Поява та розповсюдження програм підготовки інженерно-технічних спеціалістів є результатом поєднання декількох ключових чинників технологічного розвитку в Сполучених Штатах. Такими чинниками стають бажання нації залишатися головним лідером у галузі технологій та інновацій; національні звіти про стан інженерної освіти; розвиток технічних університетів; розширення програм у галузі інженерно-технічної освіти; поступовий розвиток навчальних програм, що містять більший акцент на теоретичних знаннях. Інженерні навички та знання є вирішальними чинниками для інновацій і технологічного розвитку країни. Вони також сприяють довгостроковому економічному зростанню та допомагають вирішити основні суспільні проблеми. Саме тому важливо розуміти освітній та кар’єрний шлях інженерів, які втілюють отримані навички та знання, а також систему інституцій, стратегії розвитку, ринок, трудові та інші ресурси, що разом готують, розвивають і поповнюють запас інженерів країни.
8
Житомирська, Тетяна, Андрій Геннадійович, Олег Хищенко, and Тарас Остапчук. "ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ЯК СКЛАДОВА ТЕХНІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ФАХІВЦЯ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології 9(103), no. 9(103) (November 30, 2020): 156–66. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.09/156-166.
Full textAbstract:
У статті розкрито поняття інтелектуального капіталу компанії, інтелектуальної економіки, заснованої на знаннях, інтелектуальної «навчальної організації», «колективного знання». Опрацьовано й схарактеризовано інтелектуальну складову компанії, як необхідної технічної складової загальної вартості всієї фірми. Визначено основні сучасні інтелектуальні засоби спілкування. Висвітлено моделі інтелектуального розвитку та фактори успішного «інтелектуального управління навчанням». Охарактеризовано навички сучасних інтелектуалів-менеджерів та інтелектуальні підходи практичного управління знаннями на рівні компанії. Досліджено та схарактеризовано стратегію формування технічної культури майбутніх менеджерів. Наголошено на необхідності набуття технічної культури фахівцями менеджерських спеціальностей задля полегшення процесу їхньої адаптації до фахової діяльності.
9
Стрельніков, Віктор, Леся Лебедик, and Лідія Вонсович. "ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКИХ НАВИЧОК МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ І ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ." Гуманізація навчально-виховного процесу, no. 1(100) (December 3, 2021): 34–44. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1002021.245391.
Full textAbstract:
У статті розглянуто нове розуміння сутності феноменів «лідерство» і «лідерські навички» та теоретичні засади формування лідерських навичок шляхом індивідуального підходу в навчанні майбутніх фахівців у закладах вищої і фахової передвищої освіти. Запропоновано до означених теоретичних засад віднести інтегрованість індивідуального навчання у професійну діяльність майбутніх фахівців-лідерів. Визначено, що підготовка майбутніх фахівців як керівників до лідерства у колективі є соціально-педагогічною системою, яка сприяє опануванню студентами у закладах вищої і фахової передвищої освіти трьома базовими лідерськими навичками: проведенні діагностування рівня розвитку колективу працівників, гнучкістю й партнерством. З’ясовано, що шляхом організації індивідуального навчання фахівців-лідерів формуються ще три базові навички лідерства «в собі» – кидати виклик прийнятим обмеженням, визначати рівні своєї влади й співробітничати заради успіху. Визначено, що майбутній фахівець у закладі вищої чи фахової передвищої освіти має навчитися збільшувати джерела власної влади, особливо влади знання (добре розбиратися у власній справі, комп’ютерах, іноземних мовах тощо), особистої влади (розвиваючи свою особистість і міжособистісні вміння). Доведено, що ефективне формування лідерських навичок має відбуватися на всіх чотирьох рівнях: з управління собою; окремими колегами; колективом (командою) і організацією.
10
Козлова, Ю. В., Н. С. Трясак, and А. Ю. Ляліна. "ЗНАЧЕННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТА МЕДИЧНОГО ВИЩОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ У НАУКОВО-ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ З ДИСЦИПЛІНИ «ПАТОФІЗІОЛОГІЯ»." Медична освіта, no. 2 (August 5, 2021): 87–93. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12057.
Full textAbstract:
У статті сформульовано сучасну концепцію компетентностей із патологічної фізіології для більш ефективної імплементації в науково-освітній процес вищих медичних закладів освіти України, а також для уніфікації навчання на кафедрах патологічної фізіології. Усі компетентності поділяються на інтегральні, загальні та спеціальні. Окремо виділено особливості кожної групи компетентностей, їх значення для успішного навчання, зокрема на кафедрі патологічної фізіології. Наведено шляхи формування спеціальних компетентностей студентів, що навчаються на кафедрі патологічної фізіології ДДМУ, в тому числі за умов пандемії COVID-19. Успішне оволодіння компетентностями протягом навчання з дисципліни «Патофізіологія» сприяє формуванню висококваліфікованого лікаря, оскільки формує навички клінічного мислення, аналізу, комунікації, дедукції та інші, які є необхідними в роботі лікаря будь-якої спеціальності. Адже саме патологічна фізіологія «відчиняє двері» студентам до понять «хвороба», «етіологія», «патогенез», формує загальні базові знання про різні захворювання систем і органів. Самостійна робота студентів є важливою для формування навичок самоосвіти. Це вкрай необхідно для конкурентоспроможності та відповідності сучасним вимогам. Тому лікар повинен постійно вдосконалювати свої навички, доповнювати знання новими даними, розробляти новітні заходи профілактики та лікування. Залучення студентів до наукового гуртка є важливою ланкою навчання, адже під керівництвом викладача студент опановує складну медичну літературу, написання наукових робіт, доповіді на засіданнях гуртка, участь в експериментальних дослідженнях, що проводяться згідно з запланованими кафедральними науково-дослідними роботами. Усе це в комплексі створює оригінальне та концептуальне медичне мислення, критичне осмислення проблем. Компетентнісний підхід враховано при розробці навчальної програми з патологічної фізіології для магістрів медицини та впроваджено в лекції, практичні заняття та самостійну роботу студентів.
Dissertations / Theses on the topic "Знання та навички"
1
Трайно, Вікторія Миколаївна. "Виробнича практика як засіб закріплення отриманих знань." Thesis, ВНЗ Укоопспілки "ПУЕТ", 2015. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/5022.
Full text
2
Деньга, Світлана Миколаївна, and Валерія Андріївна Деньга. "Вимоги іноземних роботодавців до випускників вузів." Thesis, ПУЕТ, 2014. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/1891.
Full textAbstract:
Сучасна вітчизняна вища освіта має дуже віддалене відношення до знань. У вузах вчать студентів що думати, замість того, щоб вчити як думати. Тобто, навчальний процес має бути переорієнтовано від викладення інформації студентам і перевірки рівня її засвоєння на вироблення професійних і командних умінь, навичок і компетенцій у майбутніх випускників.
3
Ходцева, Алла Олександрівна, Алла Александровна Ходцева, and Alla Oleksandrivna Khodtseva. "Індивідуалізація контролю при вивченні іноземної мови як фактор стимуляції самостійної роботи студентів." Thesis, Національний транспортний університет, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/62376.
Full textAbstract:
При реалізації індивідуального підходу до проведення контролю знань, навичок та компетентності студентів у процесі вивчення/навчання іноземної мови комлексно реалізуються всі його функції по відношенню до викладача та студента як рівноправних учасників начального процесу.Individual approach in ESP teaching/learning and assessment presupposes equal partnership of all the participants of the process.
4
Іванова, І. Л., Н. Л. Горбач, and Т. М. Кальченко. "Самостійна робота як складова освітнього процесу." Thesis, Тези доповідей Міжвузівського науково-методичного семінару, 26 січня 2020 року – Х: ХНАДУ, 2021. http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/10316.
Full textAbstract:
Самостійна робота як складова освітнього процесуАнотація. У роботі розглядається питання самостійної роботи курсантів як важливого компонента формування іншомовної комунікативної компетенції сучасних правоохоронців. Аналізуються точки зору науковців стосовно проблематики самостійної роботи з іноземної мови. Висвітлюються форми та методи ефективної організації самостійної роботи.
5
Бендас, В. В., and Д. В. Ротар. "Методологiя оцiнювання знань, умiнь i навичок студентiв у процесi опанування навчальною дисциплiною «мiкробiологiя, вiрусологiя та iмунологiя»." Thesis, Актуальні питання вищої медичної та фармацевтичної освіти: досвід, проблеми, інновації та сучасні технології: матеріали навчально-методичної конференції (Чернівці, 19 квітня 2017 р.), 2017. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/12780.
Full text
6
Кривецька, Інна Іванівна, and Валерій Мелетійович Пашковський. "ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ СИСТЕМИ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ УСПІШНОГО КОЛЕКТИВНОГО РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ – ДІЄВИЙ ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ." Thesis, Буковинський деравний медичний університет, 2018. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/14457.
Full text
7
Варакута, Інна Сергіївна. "Особливості участі спеціаліста-психолога при розслідуванні вбивств вчинених з особливою жорстокістю." Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4074.
Full textAbstract:
Варакута І. С. Особливості участі спеціаліста-психолога при розслідуванні вбивств вчинених з особливою жорстокістю : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 262 "Правоохоронна діяльність" / наук. керівник І. В. Єна. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 90 с.UA : Кваліфікаційна робота складається зі 90 сторінки, містить 79 джерел використаної інформації. Спеціаліст – психолог має спеціальні знання, навички та досвід, використання яких може суттєво пришвидшити розслідування та забезпечити слідство якісними доказами, на основі яких можна зробити достовірні висновки у кримінальному провадженні. Особливо актуальна участь спеціаліста-психолога при розслідуванні кримінальних правопорушень які вчинені з особливою жорстокістю неповнолітніми. Оскільки, неповнолітні є специфічними суб’єктами вчинення кримінального правопорушення, і на формування у них протиправних нахилів впливає багато факторів, в тому числі і психологічних. І задача виявити ці фактори, визначити їх вплив на формування особистості неповнолітнього злочинця, та допомогти слідчому встановити обставини вчинення кримінального правопорушення покладається саме на психолога, який залучається до участі у кримінальному провадженні, як спеціаліст. Саме цим і обґрунтовується актуальність теми кваліфікаційної роботи. Мета роботи полягає в комплексному аналізі та детальному дослідженні норм кримінального процесуального законодавства та спеціальної літератури щодо особливостей участі спеціаліста-психолога при розслідуванні вбивств вчинених з особливою жорстокістю неповнолітніми. Об’єктом кваліфікаційної роботи є суспільні відносини, які виникають між спеціалістом-психологом та іншими учасниками кримінального провадження під час здійснення розслідування вбивств, вчинених з особливою жорстокістю неповнолітніми. Предметом дослідження є норми кримінального процесуального та іншого законодавства України, які врегульовують діяльність спеціаліста (психолога) у кримінальному процесі при розслідуванні вбивств, вчинених з особливою жорстокістю неповнолітніми. Методологічною основою кваліфікаційної роботи є сукупність таких методів правового пізнання, як метод системного аналізу чинного законодавства, формально-логічний, логіко-юридичний та порівняльно-правовий, історичний, системно-структурний, системно-аналітичний, індукція, дедукція.
EN : Qualification work consists of 90 pages, contains 79 sources of information used. The psychologist has special knowledge, skills and experience, the use of which can significantly speed up the investigation and provide the investigation with quality evidence, on the basis of which it is possible to draw reliable conclusions in criminal proceedings. The participation of a specialist psychologist in the investigation of criminal offenses committed with special cruelty by minors is especially relevant. Because minors are specific subjects of committing a criminal offense, and the formation of their illegal tendencies is influenced by many factors, including psychological. And the task of identifying these factors, determining their influence on the formation of the personality of a juvenile offender, and helping the investigator to establish the circumstances of a criminal offense rests with the psychologist, who is involved in criminal proceedings as a specialist. This justifies the relevance of the topic of qualification work. This specific category includes juveniles who have committed criminal offenses. That is why the investigation of criminal offenses committed by minors requires the establishment of additional circumstances, facts and provides a separate procedure with the establishment of additional procedural guarantees for the protection of their personal rights. The purpose of the work is a comprehensive analysis and detailed study of the rules of criminal procedure law and special literature on the peculiarities of the participation of a psychologist in the investigation of murders committed with extreme cruelty by minors. The object of the qualification work is the social relations that arise between a psychologist and other participants in criminal proceedings during the investigation of murders committed with extreme cruelty by minors. The subject of the study is the rules of criminal procedure and other legislation of Ukraine, which regulate the activities of a specialist (psychologist) in the criminal process in the investigation of murders committed with extreme cruelty by minors. The methodological basis of qualification work is a set of such methods of legal knowledge as the method of systematic analysis of current legislation, formal-logical, logical-legal and comparative-legal, historical, system-structural, system-analytical, induction, deduction.
Books on the topic "Знання та навички"
1
Єременко, Олександр, and Оксана Палій. Філософсько-психологічне дослідження особистості: навчально-методичні рекомендації (для студентів факультету психології, політології та соціології НУ «ОЮА»). Національний університет "Одеська юридична академія", 2020. http://dx.doi.org/10.32837/11300.13424.
Full textAbstract:
Навчально-методичні рекомендації з курсу «Філософсько-психологічні дослідження особистості» розроблені відповідно до навчального плану і складаються з навчальної програми курсу, методичних рекомендацій із проведення практичних занять, підготовки до заліку, завдань для самостійної роботи, списку рекомендованої літератури. Вивчення дисципліни «Філософсько-психологічні дослідження особистості» допоможе студентам здобути фундаментальні знання філософських концепцій особистості, отримати кваліфікації для комплексного аналізу феномену особистості, удосконалити вміння і навички для ефективної роботи в галузі соціально-психологічних досліджень та консультування. Матеріали призначені для магістрантів факультету психології, політології та соціології Національного університету «Одеська юридична академія», які навчаються за спеціальністю «психологія».
2
Ткаченко, Олена Андріївна. Основи самостійного вивчення курсу «Психологія» : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності «Хореографія». КПІ ДВНЗ «КНУ»; ТОВ ВНП «Інтерсервіс», 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2041.
Full textAbstract:
Навчальний посібник призначений для ґрунтовного самостійного оволодіння навчальним курсом «Психологія» студентами вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальністю «Хореографія». У посібнику наведено питання для підготовки, рекомендована література, загальні дані про зміст базових тем, вправи та практичні задачі для самостійної роботи, завдання для підготовки до тестового контролю. Зміст переважної більшості представлених вправ і практичних задач мають пряме професійне спрямування, що дозволить студентам при їх виконанні не тільки систематизувати й поглибити теоретичні знання, сформувати практичні прийоми та навички, а й усвідомити важливість їх засвоєння для успішного виконання професійної діяльності. Запропоновані завдання відповідають різним рівням складності, що надає студентам можливість вибору, у відповідності до їхнього рівня інтелектуальної активності (репродуктивного, продуктивного, творчого), пізнавальних здібностей, інтересів та потреб. Навчальний посібник буде корисним для викладачів і студентів вищих навчальних закладів, хореографів різного професійного спрямування, практичних психологів.
3
Ржепецький, Василь Петрович. Дослідницькі задачі з фізики. Криворізький державний педагогічний університет, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/236.
Full textAbstract:
Посібник містить методичні рекомендації до 16 лабораторних робіт, для виконання яких достатньо знань курсу фізики середньої школи. Виконуючи ці роботи, студенти першого курсу отримують вміння і навички використання різних фізичних приладів, що сприятиме ефективному виконанню робіт практикуму із загальної фізики.
4
Гнілуша, Ніна Володимирівна, and Вікторія Вікторівна Перерва. Методичні рекомендації до проведення навчальної практики з ботаніки (морфологія рослин). Криворізький державний педагогічний університет, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4389.
Full textAbstract:
Метою практики з ботаніки є практичне опрацювання теоретичного курсу та закріплення знань студентів з анатомії та морфології рослин; навчити студента встановлювати зв’язок між особливостями місцезростання та анатомічними та морфологічними особливостями, екоморфозами рослин; надати студенту елементарні навички дослідницької роботи в природі. Серед основних завдань навчальної практики є оволодіння методиками збору альгологічного, мікологічного матеріалу у природі; гербаризації вищих рослин. Навчитися складати морфолого-біологічні описи деревних та трав’янистих рослин місцевої флори, визначати їх систематичне положення за визначником; навчитися проводити геоботанічні описи.
5
Яцишин, Наталія, Ірина Біскуб, Людмила Гусак, Юлія Гордієнко, Світлана Лобанова, Ольга Мельничук, Майя Супрун, and Ліна Сорокіна. Англійська мова. Підготовка до складання ЄВІ : training & practice. Lesya Ukrainka Volyn National University, 2021. http://dx.doi.org/10.29038/978-966-940-379-7.2021.242.
Full textAbstract:
Посібник містить практичний матеріал для підготовки до Єдиного вступного іспиту з англійської мови до магістратури: тести у форматі ЄВІ різних типів, лексичні та граматичні завдання, у додатках зібрано матеріал, потрібний для виконання тестових завдань на знання виразів з прийменниками, неправильних дієслів, вставних слів та з’єднувальних елементів у реченні. Формат, тематика та послідовність матеріалу сприяють формуванню вмінь та навичок, які необхідні для успішного виконання екзаменаційних завдань. Посібник складається з передмови, комплексу тестових завдань, тренувальних прав, додатків та списку рекомендованої літератури. Для студентів закладів вищої освіти, викладачів та широкого читацького загалу.
6
Комарова, Ірина Олександрівна. Генетика. Криворізький державний педагогічний університет, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4164.
Full textAbstract:
У навчально-методичному посібнику узагальнені сучасні уявлення про механізми спадковості та мінливості. Теоретичне обґрунтування теми супроводжується розв’язанням задач. Наведені в посібнику завдання включають елементи проблемних ситуацій, питання для самостійного опрацювання, що допомагає сформувати у студентів систему фундаментальних знань про матеріальні та молекулярні основи спадковості, надати поняття про закономірності і механізми успадкування ознак, з’ясувати типи мінливості і причини її виникнення, виробити навички застосування сучасних методів генетичних досліджень для покращення продуктивності та стійкості рослин до хвороб на основі управління їх спадковістю та спадковою мінливістю. Наведено словник основних спеціальних термінів. Навчально-методичний посібник рекомендовано для студентів та педагогічних працівників природничих факультетів закладів освіти, які готують фахівців з галузі знань 014 Середня освіта (Біологія та здоров'я людини), а також для вчителів біології та учнів старших класів шкіл і ліцеїв.
7
Макаренко, Наталя Миколаївна. Управління науковою діяльністю студентів: психологічний дискурс. Криворізький державний педагогічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3146.
Full textAbstract:
Видання презентує рекомендації щодо покращення якості наукової роботи здобувачам вищої освіти. Посібник конкретизує сучасні вимоги до оформлення основних видів наукових робіт студентів: написання курсових, освітньо-кваліфікаційних робіт, наукових статей, конспектування теоретичних першоджерел, презентацію результатів дослідження. Представлені в посібнику матеріали дають можливість систематизації, закріплення, поглиблення теоретичних та практичних знань у дослідницькій діяльності, полегшують науково-практичне застосування здобутих у процесі навчання знань і навичок для виконання системного та комплексного дослідження проблем психології. Посібник адресований здобувачам вищої освіти, викладачам, педагогічним працівникам, які цікавляться науковими дослідженнями та прагнуть до грамотного представлення отриманих результатів. Посібник також можна використовувати при самостійному оволодінні науково-дослідницькими компетенціями.
8
Дороніна, Тетяна Олексіївна, and вітлана Миколаївна Щербина. Методичні рекомендації щодо організації та проведення педагогічної (переддипломної) практики магістрантів (спеціальність: 011 Освітні, педагогічні науки). Криворізький державний педагогічний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3000.
Full textAbstract:
У методичних рекомендаціях висвітлено мету, завдання, зміст і особливості організації та проведення педагогічної (переддипломної) практики магістрантів. Визначено перелік знань, практичних умінь і навичок магістрантів, розкрито особливості оцінювання різних видів діяльності студентів під час проходження педагогічної практики; подано зміст, форми, методи виховної роботи зі студентами закріпленої студентської групи; наведено орієнтовну тематику виховних заходів з основних напрямів виховання; окреслено основні вимоги до оформлення звітної документації магістрантів. Рекомендовано магістрантам, які здобувають освіту за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки, та керівникам практики.
9
Волкова, Наталія Валентинівна, Наталія Іванівна Зеленкова, Анатолій Костянтинович Зичков, and Світлана Миколаївна Щербина. Методичні рекомендації щодо організації та проведення літньої педагогічної практики студентів ІІІ курсу в дитячих оздоровчих закладах. Криворізький державний педагогічний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3067.
Full textAbstract:
У методичних рекомендаціях висвітлено мету, завдання, зміст і особливості організації та проведення літньої педагогічної практики. Визначено перелік знань, практичних умінь і навичок студентів. Висунуто основні вимоги до контролю і оцінювання видів діяльності на педагогічній практиці, до оформлення звітної документації студентів. Висвітлено зміст нормативно-правових документів з організації діяльності в дитячих оздоровчих закладах різних типів. Розкрито зміст, форми, методи виховної роботи з дітьми і підлітками та особливості її планування в літньому оздоровчому таборі. Подано практичний матеріал, який можна використати у роботі з дітьми різного віку влітку в таборі відпочинку. Рекомендовано студентам ІІІ курсу та керівникам практики.
Conference papers on the topic "Знання та навички"
1
Орел, М. Г. "Професійна підготовка державних службовців в сучасних умовах: знання, уміння, практичні навички." In NEW IMPULSES FOR THE DEVELOPMENT OF PUBLIC ADMINISTRATION AND E-GOVERNMENT: RESEARCH ISSUES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-147-3-12.
Full textReports on the topic "Знання та навички"
1
Шутько, Віктор Васильович, and Олена Іллівна Письменна. Теоретичні та методичні аспекти здоров’язбереження в освітньому середовищі. ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1964.
Full textAbstract:
Питання здоров’я підростаючого покоління – це вирішення задач організації життєвого простору дитини. Роль школи полягає в оптимальній організації навчально-виховного процесу, створення адекватних потребам дітей умов для розвитку. Школа за здоров’язбережувальним освітнім середовищем – це освітній заклад, де забезпечується рівновага між адаптивними можливостями організму дитини і середовища, що постійно змінюється. Це педагогічна система, в якій діють методики забезпечення психолого-медико-соціального супроводу учнів на кожному віковому етапі, постійна діагностика стану здоров’я і заходи щодо формування здорового способу життя школяра, методики включення учнів у здоров’язбережувальну діяльність, способи формування особистих концепцій здоров’я, вироблення умінь, що відносяться до саморегуляції емоційних станів, самоконтролю в стресових ситуаціях. Мета здоров’язбережувальних освітніх технологій навчання: забезпечити можливість збереження здоров’я за період навчання в школі, дати йому необхідні знання та навички щодо здорового способу життя, навчити використовувати отриманні знання в повсякденному житті. Чинники, що руйнують здоров’я: режим постійного сидіння; закриті приміщення, обмеження простору; робота біля комп’ютера призводить до “шизоїдної інтоксикації” свідомості; методики, що руйнують цілісне сприйняття світу тощо.
2
Семеріков, Сергій Олексійович. Стабілізація курсів інформатики як засіб фундаменталізації інформатичної освіти. Рідна школа, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/896.
Full textAbstract:
Перехід від індустріальної до постіндустріальної цивілізації, що розпочався в останні десятиліття, призводить до підвищення наукомісткості виробництва, впровадження безвідходних технологій, мініатюризації (аж до нанорівня) та гуманізації техніки. Формування інформаційного суспільства, що супроводжує цей процес, призводить до інтернаціоналізації та децентралізації виробництва, створення розподілених виробничих структур. Обумовлене цим зростання швидкості застарівання технологічних знань (особливо в інформатиці) породило концепцію “навчання впродовж усього життя”. Гуманістична спрямованість цієї концепції та відповідна технологічна підтримка роблять її дуже привабливою, особливо при реалізації в системах дистанційного навчання. Будь-який працюючий фахівець при дистанційній формі навчання може швидко оновити знання та навички із своєї предметної області, реалізуючі при цьому власні прагматичні, вузькоспеціалізовані цілі навчання, що призводить до дедалі більшого зростання ролі технологічної (прикладної) складової. Проте при цьому ми неминуче зіштовхуємося з природними обмеженнями, обумовленими відсутністю або недостатністю фундаментальної бази. Так, саме “технологічний уклін” породив одну з головних проблем, з якою стикаються викладачі інформатики – необхідність швидкого реагування на зміни в цій галузі з подальшою адаптацією програмно-методичного забезпечення відповідних курсів. При цьому практично не розрізняються суттєві зміни (такі, що вимагають модифікації окремих теоретичних положень), та несуттєві (пов’язані переважно з оновленням застосовуваного програмного забезпечення). Огляд підручників та навчальних посібників з інформатики показує, що головними причинами їх застарівання є штучне прив’язування змісту курсу інформатики до технологічної складової – використовуваного програмного забезпечення. Особливо яскраво це проявляється в курсах, пов’язаних з вивченням прикладного програмного забезпечення, операційних систем, проектування інтерфейсів користувача, системного програмування та ін. Штучно нав’язувана “мода” на постійне оновлення апаратного та програмного забезпечення, спрямована на задоволення комерційних потреб фірм-виробників, в силу свого походження не повинна впливати на зміст курсу інформатики. Наслідування їй в процесі навчання інформатики не здатне сформувати компетентного спеціаліста, тому що призводить до переорієнтацію інформатичної освіти виключно на прикладну підготовку, що не дозволяє реалізувати в процесі навчання принципи системності, науковості та міждисциплінарності, які забезпечуються саме фундаментальною підготовкою, основу якої складають загальнотеоретичні, фундаментальні та міждисциплінарні знання.
3
Дороніна, Т. О. Військова підготовка учнівської молоді у Другій Речі Посполитій у 1920-х рр. на території західноукраїнських земель. КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2996.
Full textAbstract:
У статті розглянуто історичні та педагогічні аспекти проблеми розвитку військової підготовки учнівської молоді у Другій Речі Посполитій у 20-ті роки ХХ століття на території західноукраїнських земель. Аналізуються погляди сучасних вітчизняних та польських науковців з дослідженої проблематики та виділяються недоліки проблемно-тематичного підходу у працях польських науковців. У статті висвітлено деякі методи та форми військової підготовки учнівської молоді, зокрема табори військової підготовки, створені польськими парамілітарними організаціями, що функціонували на території західноукраїнських земель. Показано роль співпраці та координації діяльності між Міністерством військових справ та Міністерством віросповідань і публічної освіти у процесі військової підготовки учнівської молоді. Схарактеризовано особливості деяких напрямків військової підготовки учнівської молоді в діяльності польських закладів середньої освіти та польських громадських парамілітарних організацій, які розподілено на дві основні групи. Продемонстровано позитивний історико-педагогічний досвід військової підготовки молоді польських парамілітарних організацій та можливості його використання у процесі реформування сучасної військово-патріотичної роботи з учнівською молоддю. У процесі дослідження враховано особливості територіальних меж дослідження – західноукраїнські землі (Східна Галичина та Західна Волинь), що перебували під окупацією Другої Речі Посполитої у міжвоєнний період. Автор дійшла висновку, що у ході військової підготовки польська учнівська молодь здобула глибокі знання у галузі військової справи, спеціальні уміння та навички, що допомогли пристосуватися до складних оточуючих умов життя в ході Другої світової війни.
4
Марчик, Валентина Іванівна, Яна Станіславівна Гладир, and Віктор Васильович Шутько. Формування навику правильної постави. Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1635.
Full textAbstract:
При дослідженні джерел інформації, що найбільш результативно впливають на формування навику правильної постави, студенти І курсу у 66% випадків визначають батьків. Майже всі респонденти вважають, що знають ознаки правильної постави та правильні пози тіла під час рухової діяльності, проте тільки три чверті з них використовують знання, самоконтроль та фізичні вправи з метою корекції. Під час поверхового огляду на предмет визначення порушень постави зафіксовано несиметричне розташування лінії плечей у 68% оглянутих студентів.
5
Пономарева, Н. С. Складові інформатичної підготовки майбутніх учителів математики. НТУ «ХПІ», October 2014. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3215.
Full textAbstract:
Сучасний кваліфікований фахівець має не тільки володіти ІКТ технологіями, але й уміти трансформувати одержані знання в інноваційні технології й набути навичок самостійного одержання знань та умінь, а також самонавчання та самоосвіти. Зазначимо, що на сьогодні опанування студентами певної системи знань і професійних умінь є недостатнім, тому є наявна потреба використовувати особистісно орієнтований підхід у навчання, який враховує індивідуальні можливості кожного студента та зорієнтований на застосуванням дослідницьких засобів та інноваційних технологій навчання.
6
Перерва, Вікторія Вікторівна. Навчально-польова практика як засіб формування професійної компетентності майбутнього вчителя біології. Public organization "The School of Adaptive Management of Social and Pedagogical Systems", 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4226.
Full textAbstract:
Розглянуто особливості навчально-польової практики як важливого етапу формування професійної компетентності майбутнього вчителя біології. Особлива увага приділяється навчально-польовій практиці як формі залучення студентів до вмотивованої пізнавальної діяльності, самостійного наукового пошуку, опрацювання методик біологічних досліджень у природі. Конкретизовано відмінності у призначенні виробничої, навчальної, польової, навчально-польової практик. Практика виступає як певний вид діяльності студента, під час якого відбувається практичне застосування набутих під частеоретичної підготовки знань, умінь, навичок, а також перевірка їх ефективності. Навчально-польову практику можна розуміти як керовану навчально-пізнавальну діяльність студентів, що спрямована на практичне застосування здобутих теоретичних знань в природних умовах, розвиток практичних умінь та навичок, засвоєння основ дослідницької роботи.Проведено аналіз змісту навчального плану та виявлення частки навчально-польових практик у підготовці майбутнього вчителя біології. Аналіз змісту та співвідношення практичної підготовки майбутнього вчителя біології виявив, що в її структурі на частку навчально-польових практик припадає 52,2% кількості годин. Польова практика є складовою частиною вивчення дисциплін природничого циклу нормативного блоку. Зазначені навчально-польові практики є логічним завершальним етапом вивчення відповідних навчальних дисциплін і призначені для закріплення набутих теоретичних знань, формування навичок ведення польових досліджень, опанування методики проведення екскурсій в природу та здійснення природоохоронної діяльності. Під час навчально-польової практики теоретичні знання використовуються в нових умовах, для вирішення конкретних завдань. З’ясовано, що польова практика належить до дослідницько-практичної діяльності, а тому має важливе значення в професійній підготовці студентів. Вона спрямована на стимулювання професійного самовиховання майбутнього вчителя біології, розвиток ініціативи, формування особистісного стилю пізнавальної діяльності з урахуванням особливостей особистості та рівня підготовки, що сприяє становленню професійної зрілості особистості студентів.
7
Бакум, З. П. Формування акцентуаційних умінь і навичок учнів. Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/416.
Full textAbstract:
Метою статті є з’ясування лінгвістичних засад вивчення словесного наголосу української мови та етапі поглиблення, узагальнення й систематизації знань з фонетики; визначення ефективних шляхів формування акцентуаційних умінь і навичок гімназистів
8
Гарлицька, Т. С. Комунікативний підхід як спосіб формування творчих здібностей майбутніх учителів англійської мови. Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3921.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню комунікативного підходу, який застосовується на заняттях з англійської мови у вищій школі. Комунікативний підхід визначається як ефективний засіб розвитку креативності студентів, який використовується в усіх видах мовленнєвої діяльності. Значення досліджуваного підходу продемонстровано на основі специфічних методів та вправ, таких як круглий стіл, рольова гра, самостійне створення студентами завдань з англійської мови, метод ситуацій, проектів та метод абсурду. Про їх зв'язок із формуванням творчих здібностей свідчить низка умінь та навичок, які студенти здобувають під час використання цих методів. Метод “круглого столу” підвищує тонус спілкування, стимулює мовну творчість та мобілізує фантазію; метод ситуацій підвищує внутрішню мотивованість студентів, створюючи умови для вираження передбачень, виявлення креативного мислення; метод проектів формує самостійність у способі викладення та презентації інформації; метод “рольової гри” допомагає розвивати комунікативні навички, сприйняття, пам'ять, уяву, спостережливість; метод абсурду вимагає від студентів таких умінь, як ерудиція, дослідницькі навички, готовність до непередбачуваних ситуацій, імпровізація, уміння подавати нові ідеї; метод створення власних завдань не лише розвиває креативне мислення, дизайнерські уміння, уяву, комунікативні навички, але й стане цінним матеріалом у майбутній професійній діяльності студентів.
9
Караман, С. О., and Н. А. Березовська-Савчук. Психологічні умови формування орфографічних умінь і навичок. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2001. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1947.
Full text
10
Андріанов, Т. В., В. І. Марчик, and В. Є. Андріанов. Формування знань майбутніх фахівців фізичного виховання. Міжнародний дослідний центр «Людина, мова, культура, пізнання», 2010. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1903.
Full text