To see the other types of publications on this topic, follow the link: Знання та навички.

Journal articles on the topic 'Знання та навички'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Знання та навички.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

СУКАЛЕНКО, Тетяна. "СКЛАДНИКИ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 5 (December 30, 2021): 118–23. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.5.18.

Full text
Abstract:
У статті уточнено зміст понять «комунікативна компетентність» і «мовленнєва компетентність», наголошено на тому, що комунікативна компетентність здобувача вищої освіти відображає рівень його духовного й культурного розвитку, формує світоглядні уявлення та цінності для успішної професійної самореалізації. Здійснено огляд праць українських та зарубіжних науковців із проблем вивчення комунікативної компетентності, визначено актуальні аспекти дослідження. Встановлено структуру комунікативної компетентності, у межах якої виділено мовну, дискурсивну, соціолінгвістичну, ілокутивну, стратегічну, мовленнєву компетенції. Увагу сфокусовано на мовленнєвій компетентності, яку визначено як інтегровану характеристику фахових та особистісних якостей здобувача вищої освіти, складниками якої є позитивна мотивація, володіння мовними знаннями, уміннями й навичками, необхідними для здійснення професійної діяльності. Розкрито мовний, соціокультурний, стратегічний і професійний компоненти комунікативної компетентності. Мовний компонент визначають знання, уміння, навички та здібності, завдяки яким здобувач вищої освіти будуватиме доречне мовлення відповідно до норм граматики й лексики. Соціокультурний компонент охоплює фонові знання, зокрема знання соціокультурних особливостей народу, мови, комунікативної поведінки. Стратегічний компонент комунікативної компетентності містить знання, уміння й навички, які допоможуть здобувачеві вищої освіти здійснювати ефективну комунікацію, застосовувати необхідні комунікативні стратегії та тактики. Професійний компонент містить здібності, якості, знання, уміння й навички здійснювати пошук професійно значущої інформації, визначати основне у фахових текстах, проводити презентації, опитування тощо. Охарактеризовано ключові складники комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти: обізнаність із різними комунікативними ситуаціями, здатність взаємодіяти з навколишнім світом, уміння контактувати з людьми, навички конструктивного спілкування. Визначено, що комунікативна компетентність особистості полягає у спроможності встановлювати й підтримувати контакти; це визначена система знань, навичок, умінь, позицій, думок і поглядів, за допомогою яких здійснюється ефективне спілкування. Зауважено, що для розвитку комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти необхідно розвивати навички управління комунікацією під час моделювання ситуацій спілкування, виконання спеціальних вправ, розроблення стратегій і тактик спілкування, аналізу очікуваних результатів, прогнозування поведінки комунікантів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Kondratiuk, V. Ye, S. H. Shevchuk, O. A. Bychkov, and I. A. Palienko. "ВИКОРИСТОВУВАННЯ ОБʼЄКТИВНИХ ПІДХОДІВ ОЦІНЮВАННЯ ПРАКТИЧНИХ ВМІНЬ НА МОЛОДШИХ КУРСАХ." Медична освіта, no. 3 (October 15, 2020): 89–93. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.10888.

Full text
Abstract:
Осучаснення традиційного навчального процесу вимагає впровадження новітніх методів оцінювання знань студентів, особливо володіння професійними навичками на перших етапах клінічної підготовки. При оцінці знань студентів традиційно більшу увагу приділяють контролю за теоретичними знаннями, бо щоб оцінити практичні навички та вміння, треба більше часу, об’єктивності. При контролі знань студентів слід оцінити ще і комунікативні та когнітивні здібності, що досить важко для викладача, бо відсутня стандартизація в критеріях оцінки, різні за складністю завдання, деякі особистісні особливості студента. Сьогодні слід відмітити, що засвоювати практичні навички на пацієнтах стало більш складно, враховуючи етичні норми та права людини, безпеку хворих, тому слід ширше застосовувати нові форми оцінювання практичних вмінь студентів, їх вміння володіти методами обстеження пацієнтів. Розглянуто організацію проведення ОСКІ-1 і його значення в оцінюванні клінічних практичних навичок студентами молодших курсів. ОСКІ-1 спрямований на перевірку практичних вмінь і знань студентів з пропедевтики внутрішньої медицини, загальної хірургії та педіатрії. Даний іспит дозволяє об’єктивно оцінити вміння виконувати практичні навички з обстеження пацієнта, проведення СЛР, первинної обробки рани, визначення групи крові та оцінити результат. Станції збору анамнезу в терапевтичного хворого та хворого хірургічного профілю дають можливість оцінити комунікативні навички студента, а підсумувати і визначити провідний синдром – частково дозволяє оцінити і теоретичні знання з предмета. Цей іспит є об’єктивним, викладач-спостерігач не втручається у виконання завдання певної станції, не впливає на проведення цього іспиту, лише оцінює за закритим чек-листом. Форма проведення ОСКІ залишається передовою, бо послуговує не тільки як оцінка клінічних знань і вмінь, але і як засіб корекції навчального процесу. Перший досвід застосування ОСКІ-1 на молодших курсах приніс задоволення викладачам і студентам, він стимулює всі сторони навчального процесу до подальшого самовдосконалення у здобутті знань з клінічного обстеження пацієнтів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

ЯРМОЛЕНКО, Марія. "РОЛЬ ГУМАНІТАРНОЇ ОСВІТИ У РОЗВИТКУ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНИХ ФАХІВЦІВ МОРСЬКОЇ ГАЛУЗІ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, no. 1 (April 20, 2022): 232–44. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.966.

Full text
Abstract:
У статті представлено міркування щодо ролі гуманітарної освіти у розвитку ключових компетентностей конкурентоспроможних фахівців морської галузі. Гуманітарну освіту визначено як сукупність знань у сфері суспільних наук і пов’язаних з ними практичних умінь і навичок. Її забезпечують дисципліни гуманітарного циклу, зокрема філософія, культурологія, соціологія, психологія, педагогіка, історія, політологія, іноземні мови. Ці дисципліни мають об’єктивний змістовий потенціал, що впливає на формування всебічно розвиненої, високодуховної, гармонійної особистості. Результатом гуманітарної освіти є ключові компетентності, які, відповідно до рекомендацій Європейського Парламенту та Ради ЄС, необхідні для особистої реалізації та розвитку, активного громадянського життя, соціальної єдності та можливості працевлаштування. Ідеться про спілкування рідною мовою; спілкування іноземними мовами; знання математики та загальні знання у сфері науки і техніки; навички роботи з цифровими носіями; навчання заради здобуття знань; соціальні та громадянські навички; ініціативність і практичність; обізнаність і самовираження у сфері культури. Гуманітарна компонента освіти має важливе значення під час підготовки майбутніх фахівців морської галузі. Це пов’язано з тим, що у вимогах Міжнародної Конвенції зі стандартів підготовки, дипломування моряків і несення вахти й однойменного Кодексу наголошується на необхідності підготовки фахівців морського транспорту з високим рівнем сформованості як професійних знань і практичних навичок, так і гуманітарних знань. Серед переліку компетентностей у цих документах містяться вимоги щодо знань, умінь і навичок, які формуються в майбутніх фахівців морської галузі під час вивчення дисциплін гуманітарного спрямування. Ідеться про знання принципів, методів і особливостей управління персоналом на судні та його підготовки; знання відповідних міжнародних морських конвенцій і рекомендацій, а також національного законодавства; знання методів ефективного управління ресурсами та вміння їх застосовувати; уміння здійснювати ефективну комунікацію, підтримувати серед членів суднової команди атмосферу взаєморозуміння та доброзичливості, дотримання загальнолюдських відносин і громадянських норм; володіння іноземною (англійською) мовою тощо. Крім цих компетентностей, майбутні фахівці мають володіти сформованими ціннісними орієнтаціями, високим рівнем загальної, комунікативної та професійної культури та бути цілісною особистістю з лідерським потенціалом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Любас А. А. "ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ПРОЦЕСІ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ БОЙОВОГО ТА ОПЕРАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 49 (October 30, 2021): 159–65. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.270.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано ефективність формування міжкультурної компетентності у процесі практичної підготовки майбутніх фахівців бойового та оперативного забезпечення. У період навчання майбутніх фахівців бойового та оперативного забезпечення офіцери оволодівають навичками, вміннями, методами та формами організації професійної діяльності, а саме: вправляються у виконанні службових обов’язків у військових частинах, закріплюють теоретичні знання, розвивають навички облаштування укриття з використанням маскувальних властивостей місцевості, влаштування загородження, ведення бою тощо. На командно-штабних, тактичних навчаннях курсанти відпрацьовують методи ведення операції або бою на тлі спеціально створеної військово-політичної, стратегічної, оперативної та бойової обстановки. Звернуто увагу, що у процесі проходження практики майбутні фахівці бойового та оперативного забезпечення повинні розвивати мовні знання, такі як: полікультурні знання, знання про військово-професійні цінності, правила вербальної та невербальної комунікативної поведінки військовослужбовців. Метою їх навчання є отримання знань про стилі спілкування американських, англійських військовослужбовців та використання комунікативних стратегій для досягнення мети, вміння вести діалог з представниками інших культур. Військовослужбовці закріплюють навички толерантної комунікативної поведінки, здатність контролювати свої дії під час спілкування, зокрема вміння долати страх, етнічні та культурні стереотипиЗроблено висновки, що під час проходження курсантами навчальної і військової практики в умовах, наближених до реальних, з метою формування міжкультурної компетентності виявили проблемно-пошукові методи навчання, а саме кейс метод та навчально-рольова гра. Застосування кейс методу сприяє створенню умов для формування навичок й умінь, що є вагомими складовими міжкультурної компетентності. Навчально-рольова гра передбачає моделювання ситуацій професійно орієнтованого спілкування й має на меті навчання майбутніх фахівців бойового та оперативного забезпечення прийняттю рішень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Гнидюк, Олександр. "НЕПЕРЕРВНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ: СУТНІСНО-ПОНЯТІЙНИЙ АСПЕКТ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, no. 1 (April 26, 2021): 43–59. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.629.

Full text
Abstract:
У статті представлено узагальнення результатів дослідження щодо сутності базових понять проблеми неперервної фізичної підготовки офіцерів-прикордонників на різних рівнях військової освіти. З’ясовано, що неперервна фізична підготовка офіцерів-прикордонників – це постійний керований процес фізичного розвитку та самовдосконалення, набуття ними вміннями і навичками особистої безпеки, фізичної витривалості, здатності застосовувати набуті прикладні знання фізичних тренувань та фізично-вольові якості у процесі оперативно-службової діяльності, що передбачає послідовне чергування навчання на рівнях військової освіти з професійною діяльністю або практикою для формування загальної фізичної та спеціальної фізичної готовності з урахуванням сучасних вимог до фахівців з безпеки державного кордону. Метою неперервної фізичної підготовки офіцерів є опанування ними визначеним обсягом теоретичних знань, прикладних рухових навичок, формування і розвиток фізичних і психологічних якостей, тактико-технічних навичок захисту і нападу з використанням спеціальних засобів та прийомів рукопашного бою, готовність їх застосувати у необхідний момент; здатності переносити значні фізичні навантаження без зниження професійної працездатності в умовах повсякденної діяльності з охорони державного кордону України, а при необхідності – під час ведення сучасного бою; опанування методичними навичками навчання підлеглих застосовувати силу та спеціальні засоби при виконанні службових обов’язків. Встановлено, що результатом неперервної фізичної підготовки є здатність до постійного професійного фізичного розвитку та самовдосконалення, застосовувати у процесі оперативно-службової діяльності набуті прикладні і методичні знання з фізичної підготовки, прикладні рухові вміння і навички особистої безпеки, навички захисту і нападу з використанням спеціальних засобів та прийомів рукопашного бою, уміння застосовувати фізичну силу та спеціальні засоби при виконанні службових обов’язків, фізична витривалість переносити фізичні навантаження без зниження професійної працездатності в умовах повсякденної діяльності з охорони державного кордону, а при необхідності і при веденні сучасного бою. Ця здатність охоплює фізично-вольові властивості особистості офіцера, загальну фізичну та спеціальну фізичну підготовленість з урахуванням сучасних вимог до фахівців з безпеки державного кордону.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Yekhalov, V. V., and O. V. Kravets. "Принцип міждисциплінарної інтеграції та апріорної мотивації в медицині невідкладних станів." EMERGENCY MEDICINE, no. 6.69 (October 21, 2015): 117–19. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.6.69.2015.78677.

Full text
Abstract:
Професійна характеристика лікаря медицини невідкладних станів передбачає глибокий рівень інтегративних знань. Дидактичним способом їх формування є застосування в навчанні цілісної системи лекцій, семінарських та практичних знань, що інтегрують загальні професійні знання та навички. Це досягається ступінчастістю міжпредметних завдань та цільовою апріорною мотивацією. Такий підхід дає можливість використовувати знання та вміння в конкретних (здебільшого нестандартних) клінічних ситуаціях, формує відповідність фахівця соціальному замовленню.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Скирда, А. Є. "ДУХОВНЕ ПРОБУДЖЕННЯ ЯК КЛЮЧ ДО ДУХОВНОЇ БЕЗПЕКИ ОСОБИСТОСТІ І ДЕРЖАВИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, no. 3 (December 30, 2021): 315–21. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-315-321.

Full text
Abstract:
Стаття розглядає історію появи інженерно-технічної освіти в США. Здатність США підтримувати інновації перш за все потребує професіоналів, які мають високу кваліфікацію в галузі науки, техніки, інженерії та математики (STEM). Ці професіонали працюють в уряді, промисловості та науці. Інженери відіграють особливо важливу роль у розробці новітніх технологічних систем та процесів. Останні десятиліття політики, роботодавці, дослідники та освітяни приділяють пильну увагу системі інженерної освіти США та відповідності отриманих інженерних навичок сучасним потребам економіки країни. Поява та розповсюдження програм підготовки інженерно-технічних спеціалістів є результатом поєднання декількох ключових чинників технологічного розвитку в Сполучених Штатах. Такими чинниками стають бажання нації залишатися головним лідером у галузі технологій та інновацій; національні звіти про стан інженерної освіти; розвиток технічних університетів; розширення програм у галузі інженерно-технічної освіти; поступовий розвиток навчальних програм, що містять більший акцент на теоретичних знаннях. Інженерні навички та знання є вирішальними чинниками для інновацій і технологічного розвитку країни. Вони також сприяють довгостроковому економічному зростанню та допомагають вирішити основні суспільні проблеми. Саме тому важливо розуміти освітній та кар’єрний шлях інженерів, які втілюють отримані навички та знання, а також систему інституцій, стратегії розвитку, ринок, трудові та інші ресурси, що разом готують, розвивають і поповнюють запас інженерів країни.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Житомирська, Тетяна, Андрій Геннадійович, Олег Хищенко, and Тарас Остапчук. "ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ЯК СКЛАДОВА ТЕХНІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ФАХІВЦЯ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології 9(103), no. 9(103) (November 30, 2020): 156–66. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.09/156-166.

Full text
Abstract:
У статті розкрито поняття інтелектуального капіталу компанії, інтелектуальної економіки, заснованої на знаннях, інтелектуальної «навчальної організації», «колективного знання». Опрацьовано й схарактеризовано інтелектуальну складову компанії, як необхідної технічної складової загальної вартості всієї фірми. Визначено основні сучасні інтелектуальні засоби спілкування. Висвітлено моделі інтелектуального розвитку та фактори успішного «інтелектуального управління навчанням». Охарактеризовано навички сучасних інтелектуалів-менеджерів та інтелектуальні підходи практичного управління знаннями на рівні компанії. Досліджено та схарактеризовано стратегію формування технічної культури майбутніх менеджерів. Наголошено на необхідності набуття технічної культури фахівцями менеджерських спеціальностей задля полегшення процесу їхньої адаптації до фахової діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Стрельніков, Віктор, Леся Лебедик, and Лідія Вонсович. "ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКИХ НАВИЧОК МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ І ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ." Гуманізація навчально-виховного процесу, no. 1(100) (December 3, 2021): 34–44. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1002021.245391.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто нове розуміння сутності феноменів «лідерство» і «лідерські навички» та теоретичні засади формування лідерських навичок шляхом індивідуального підходу в навчанні майбутніх фахівців у закладах вищої і фахової передвищої освіти. Запропоновано до означених теоретичних засад віднести інтегрованість індивідуального навчання у професійну діяльність майбутніх фахівців-лідерів. Визначено, що підготовка майбутніх фахівців як керівників до лідерства у колективі є соціально-педагогічною системою, яка сприяє опануванню студентами у закладах вищої і фахової передвищої освіти трьома базовими лідерськими навичками: проведенні діагностування рівня розвитку колективу працівників, гнучкістю й партнерством. З’ясовано, що шляхом організації індивідуального навчання фахівців-лідерів формуються ще три базові навички лідерства «в собі» – кидати виклик прийнятим обмеженням, визначати рівні своєї влади й співробітничати заради успіху. Визначено, що майбутній фахівець у закладі вищої чи фахової передвищої освіти має навчитися збільшувати джерела власної влади, особливо влади знання (добре розбиратися у власній справі, комп’ютерах, іноземних мовах тощо), особистої влади (розвиваючи свою особистість і міжособистісні вміння). Доведено, що ефективне формування лідерських навичок має відбуватися на всіх чотирьох рівнях: з управління собою; окремими колегами; колективом (командою) і організацією.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Козлова, Ю. В., Н. С. Трясак, and А. Ю. Ляліна. "ЗНАЧЕННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТА МЕДИЧНОГО ВИЩОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ У НАУКОВО-ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ З ДИСЦИПЛІНИ «ПАТОФІЗІОЛОГІЯ»." Медична освіта, no. 2 (August 5, 2021): 87–93. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12057.

Full text
Abstract:
У статті сформульовано сучасну концепцію компетентностей із патологічної фізіології для більш ефективної імпле­ментації в науково-освітній процес вищих медичних закладів освіти України, а також для уніфікації навчання на кафедрах патологічної фізіології. Усі компетентності поділяються на інтегральні, загальні та спеціальні. Окремо виділено особливості кожної групи компетентностей, їх значення для успішного навчання, зокрема на кафедрі патологічної фізіології. Наведено шляхи формування спеціальних компетентностей студентів, що навчаються на кафедрі патологічної фізіології ДДМУ, в тому числі за умов пандемії COVID-19. Успішне оволодіння компетентностями протягом навчання з дисципліни «Патофізіологія» сприяє формуванню високо­кваліфікованого лікаря, оскільки формує навички клінічного мислення, аналізу, комунікації, дедукції та інші, які є необхідними в роботі лікаря будь-якої спеціальності. Адже саме патологічна фізіологія «відчиняє двері» студентам до понять «хвороба», «етіологія», «патогенез», формує загальні базові знання про різні захворювання систем і органів. Самостійна робота студентів є важливою для формування навичок самоосвіти. Це вкрай необхідно для конкурентоспроможності та відповідності сучасним вимогам. Тому лікар повинен постійно вдосконалювати свої навички, доповнювати знання новими даними, розробляти новітні заходи профілактики та лікування. Залучення студентів до наукового гуртка є важливою ланкою навчання, адже під керівництвом викладача студент опановує складну медичну літературу, написання наукових робіт, доповіді на засіданнях гуртка, участь в експериментальних дослідженнях, що проводяться згідно з запланованими кафедральними науково-дослідними роботами. Усе це в комплексі створює оригінальне та концептуальне медичне мислення, критичне осмислення проблем. Компетентнісний підхід враховано при розробці навчальної програми з патологічної фізіології для магістрів медицини та впроваджено в лекції, практичні заняття та самостійну роботу студентів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Гриценко, Г. М., and Л. А. Кузьменко. "ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ СУДОВО-ПОДАТКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 1 (41) (May 20, 2021): 54–61. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-41-1-54-61.

Full text
Abstract:
У статті досліджено сутність та зміст спеціальних знань у контексті їх використання судовим експертом під час проведення судово-податкової експертизи. Висвітлено позиції науковців щодо визначення понять «спеціальні знання» та «спеціальні економічні знання». Констатовано, що визначення поняття «спеціальні знання» не містить жоден нормативно-правовий акт України, у тому числі профільний закон, який регулює судово-експертну діяльність, а також відсутність серед науковців єдиного підходу щодо визначення поняття «спеціальних економічних знань». Обґрунтовано, що жодне розслідування правопорушень у сфері оподаткування не обходиться без проведення судової податкової експертизи, яка є видом судово-економічної, провадження якої потребує відповідних спеціальних знань. Встановлено, що спеціальні знання судового експерта з питань оподаткування є поняттям комплексним, яке поєднує у собі знання у сфері оподаткування та права, не є загальнодоступними і загальновідомими, а також поєднують певні вміння і навички їх застосування для отримання науково-обґрунтованого, об’єктивного висновку експерта, який є процесуальним джерелом доказів. Спрямоване застосування спеціальних знань у сфері оподаткування та права дозволить якісно, всебічно, своєчасно вирішувати експертні завдання, які будуть поставлені перед судовим експертом, що, в свою чергу, забезпечить успіх в розкритті правопорушень щодо ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів. За результатами дослідження запропоновано визначити на законодавчому рівні поняття «спеціальних знань»; нормативного закріплення судово-податкової експертизи, як самостійного виду; обґрунтовано необхідність розробки відповідної методики з проведення зазначеного виду експертизи, в якій буде визначено поняття «спеціальних економічних знань» та їх складових, а також чітко окреслено межі спеціальних знань судового експерта з питань оподаткування. Ключові слова: спеціальні знання, судова експертиза, спеціальні економічні знання, судово-податкова експертиза, спеціальні знання у сфері оподаткування та права, податки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Ся, Цзін. "Принципи організації вокальної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва у закладах вищої педагогічних освіти." Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and methodology of arts education 27 (December 27, 2019): 87–93. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2019.27.14.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена висвітленню особливостей організації та змістового наповнення вокальної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах професійно-спрямованого навчання у педагогічних закладах вищої освіти України. Розкрито сутність науково-теоретичного, художньо-виконавського та музично-педагогічного напрямків вокальної підготовки студентів, серед яких виокремлено. Обґрунтовано доцільність впровадження у процес вокальної підготовки таких науково-педагогічних принципів її організації: науковості, усвідомленості, персоніфікації, інтеграції художнього і технічного компонентів, методичної спрямованості навчання. Виокремлено професійно-необхідні знання, уміння і навички, що сприяють активізації творчої самореалізації студентів, серед них навички внутрішнього слухового та виконавського інтонування; умінням аналізувати вокальні твори; знання з алгоритмізації засобів виконання творів; розробка та використання інноваційних методів вокальної роботи з учнями.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Лимар, Л. В. "СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ АНГЛОМОВНОЇ АКАДЕМІЧНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ ГАЛУЗІ «ОХОРОНА ЗДОРОВʼЯ»." Медична освіта, no. 4 (February 2, 2022): 90–96. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12491.

Full text
Abstract:
Освітньо-наукова програма навчання майбутніх докторів філософії спеціальності «Охорона здоровʼя» передбачає формування англомовної професійної комунікативної та академічної компетентності протягом навчання. Автором визначено англомовну професійну комунікативну та академічну компетентність як сукупність знань, умінь та навичок застосування загальної, медичної та академічної англійської мови при взаємодії в медичному та академічному середовищі, з метою досягнення комунікантом поставлених професійних та наукових цілей. Аналіз наявних структур та особистий досвід автора привели до формулювання структури англомовної академічної медичної комунікативної компетентності, в межах якої було визначено три підтипи компетентності: мовну (загальномовна компетентність), соціокультурну (академічна) та професійну (медична мовна). Кожний із підкомпонентів має три частини: когнітивну (знання компонента та способи його вивчення, представлене терміном знання), практичну (практичне застосування, представлене терміном уміння та навички) та індивідуальну (що являє індивідуальні особливості особи, які впливають на презентацію компонента). Визначено, що високий рівень розвитку англомовної академічної медичної комунікативної компетентності характеризується: високим рівнем (С1) сформованих знань, умінь і навичок застосування загальної, академічної та медичної англійської мови при фаховій та академічній комунікації, ефективній взаємодії комуніканта, обранням правильних стратегій комунікації, відповідно до існуючих етичних та біоетичних стандартів медичної та наукової взаємодії, позитивною комунікативною настановою, сформованою «Я-концепцією» себе як науковця і медика, здатністю до продуктивної взаємодії. Сформованість даної структури є метою вивчення майбутніми докторами філософії медичних спеціальностей курсу «Англійська мова академічного та медичного спрямування».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Шпекторенко, І. В. "Знання уміння навички у структурі професійної мобільності і державного службовця." Університетські наукові записки Хмельницького університету управління та права. Право. Економіка. Управління, Вип. 2 (26) (2008): 310–14.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Pidmohylna, N., and О. Terhanova. "Освітні вектори у сфері видавничої справи та редагування." Communications and Communicative Technologies, no. 20 (February 20, 2020): 67–72. http://dx.doi.org/10.15421/292010.

Full text
Abstract:
У статті здійснено спробу проаналізувати організацію та результати проведення навчальної практики, що є важливою складовою у процесі підготовки майбутніх фахівців із видавничої справи та редагування, для студентів, які навчаються за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти. Європейська спрямованість освіти в Україні передбачає не лише приведення до єдиного стандарту освітніх програм, а й належну професійну підготовку спеціалістів, які могли б згодом реалізувати набуті знання та навички у будь-якій європейській країні. Попри існуючі відмінності в технічному оснащенні видавничих підприємств у Європі та в Україні, особливо розташованих в провінції, є певний комплекс знань та умінь, які дозволять майбутнім фахівцям у сфері видавничої справи адаптуватися до новітнього друкарського устаткування, зреалізувати набуті навички у подальшій практичній роботі.Викладачі, які працюють на факультеті систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, докладають чималі зусилля для того, щоб подати студентам об’ємні знання як про історію соціальних комунікацій – причому не лише в межах української парадигми, а й світової, – так і про сучасні тенденції розвитку засобів мас-медіа, включаючи всі їхні форми та виявлення.У фокусі уваги викладачів знаходиться і такий важливий елемент освітнього процесу, як практика студентів, яку можна визначити як одну з форм або один із методів навчання, орієнтованих не лише на засвоєння певної суми знань, а й на здобуття відповідних умінь та навичок. Саме питання організації та результатів практичної підготовки майбутніх спеціалістів ми спробуємо актуалізувати у пропонованій роботі. Як приклад реалізації навчально-методичних пошуків в організації навчального процесу та заохочення студентів до самостійної роботи у царині видавничої справи, її історії та розвитку в Україні розглядається бібліографічний словник-довідник «Видавнича справа Придніпров’я в іменах: історія та сучасність», укладений викладачами факультету разом зі студентами за результатами проходження навчальної практики.Зазвичай знання з історії видавничої справи студенти одержують в університетських аудиторіях та студіюючи відповідні вишівські підручники, але зміст підручників формує загальне уявлення про розвиток видавництв та друкарень на різних історичних етапах, і ці знання залишаються у теоретичному підґрунті професії, тобто інформацією зі спеціальної навчальної літератури. Зовсім інша справа, коли студенти збирають матеріали з історії видавництв, видань та видавців, яка стосується того регіону, в якому вони живуть. Власноручно зібрана та впорядкована інформація міцно закарбовується у пам’яті, а також суттєво розширює уявлення про культурні та історичні процеси, що відбувалися в одній з українських культурних провінцій – на Придніпров’ї.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Плахотнікова, О. Ю. "ДИДАКТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КОРПУСУ ТРАНСКРИБОВАНОГО УКРАЇНСЬКОГО УСНОГО МОВЛЕННЯ." Лінгвістичні дослідження, no. 53 (2020): 254–62. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.53.23.

Full text
Abstract:
У статті продемонстровано основні практичні можливості Корпусу українського транскрибованого усного мовлення для дослідження фонетичних особливостей українського мовлення та обґрунтовано доцільність використання цього Корпусу в навчальному процесі (у викладанні курсу української мови для студентів-філологів). З’ясовано, що навчання студентів на основі Корпусу дало їм змогу отримати й закріпити практичні навички роботи з аудіозаписами усного мовлення та комп’ютерними програмами Praat i ELAN, а також поглибити й практично застосувати теоретичні знання з української фонетики з метою набуття фахових навичок науково-дослідницької роботи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Охотникова, Ольга. "ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ЕЛІТИ ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ ІСПИТІВ: МЕРИТОКРАТИЧНИЙ ПІДХІД." Public management 16, no. 1 (January 30, 2019): 170–79. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-16-1-170-179.

Full text
Abstract:
Розглянуто різні системи відбору на посади державного управління. Проаналізовано досвід відбору кадрів на публічну службу у Франції, Сінгапурі, Японії, Китаї. Система іспитів не дає можливості всебічно проаналізувати здатності та навички майбутнього фахівця. Так, поза увагою залишаються комунікативні здібності, а також психологічні особливості майбутнього управлінця. Таким чином, система формування управлінської еліти за меритократичним принципом має проходити кіль- ка етапів. Перший етап — це тестування до початку навчання у вищому навчальному закладі, з метою виявлення психологічних особливостей майбутнього фахівця, а також його здатності до аналітичного мислення та управління. Наступний етап — це підготовка фахівця з урахуванням по- треб суспільства в певних знаннях (економіка, державне управління, між- народні відносини, знання з історії, психології, соціології, правознавства, знання європейського та світового законодавства). Третій етап — це тестування та проходження іспиту фахівцем з метою визначення його знань, а також рівня його можливостей. Якщо фахівець має оцінки нижчі за серед- ню — йому рекомендовано або пройти повторне навчання або працювати у приватному секторі економіки. При успішному складанні випускних іспи- тів (які є іспитами на здібності майбутнього управлінця) його рекоменду- ють на призначення на певні посади.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

ХАЛАБУЗАР, ОКСАНА. "FORMING OF THE LOGICAL SKILLS WITH THE HELP OF THE SAMPLES OF FANTASY FICTION." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 319–25. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-319-325.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена особливостям процесу формування логічних навичок студентів педагогічних вищих навчальних закладів на матеріалі художніх творів літератури. Окреслено логічні знання та навички, які можна поліпшити за допомогою заздалегідь розроблених завдань із логічним навантаженням. Автор стверджує, що свідоме засвоєння логічних навичок допомагає розвивати творче мислення, розвивати аргументацію вчителя, підвищувати продуктивність і ефективність педагогічної діяльності під час роботи з уривками художніх текстів. У сучасних умовах трансформації нашої національної освіти відповідно до європейського освітнього середовища ми маємо справу з проблемою майбутньої підготовки фахівців, яка зможе конкурувати на високому професійному рівні. Цей вчитель повинен бути мобільним, творчим і логічним. Майбутній фахівець повинен уміти проаналізувати наданий матеріал, зберегти зв'язки, які з'являються серед явищ, реалізувати логічне знання. Логічні навички дають студентам необхідну можливість критично мислити, констатувати зв'язок між думками, щоб довести правду. Також варто відзначити важливість вибору та реалізації літературного змісту, який би використовувався для формулювання логічних навичок студентів у контексті професійної підготовки. Створення різних проектів, моделювання проблемних ситуацій для обговорення є дуже корисним і ефективним. У такому стані у студентів є можливість виявити свої сильні сторони, приймати комплексні рішення та обговорювати наслідки, зміцнювати власну рефлексивну позицію, аналізувати результати своєї діяльності. Сприятливі умови для формування культури логічного мислення студентів виникають під час занять з літератури, історії, мови, соціальних наук, коли викладач пропонує проаналізувати їх і поставити питання, відповіді на які мають розкрити сутність явищ. Ви можете запропонувати студентам провести «Бінарний урок», який є продовженням і розвитком проблематичного викладу матеріалу в діалозі двох викладачів. Необхідно моделювати ситуації обговорення теоретичних і практичних питань двома «експертами», які після закінчення лекції повинні проаналізувати власну діяльність і дати їм оцінку. Під час роботи над завданнями з логічним навантаженням ми підкреслюємо необхідність розвитку логічних навичок під час роботи з уривками фантастичної фантастики. Безперечно, фахова лінгвістична діяльність передбачає ціннісне ставлення до оволодіння логікою мислення, а також теоретико-практичну готовність студентів, що пов’язана з прагненням вчителя до аналізу, узагальнення, осмислення роботи, що потребує оновлення змісту завдань, їхньої модернізації та застосування сучасних інформаційних технологій під час фахової підготовки майбутніх лінгвістів. Ключові слова: логічні навички, творче мислення, власна рефлексивна позиція.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

БОРЕЙЧУК, Денис. "КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ ТА РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, no. 1 (August 17, 2020): 16–26. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.396.

Full text
Abstract:
У статті охарактеризовано критерії та показники сформованості організаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників. Щодо ціннісного критерію враховано значення цінностей Української держави, патріотизму, почуття професійного обов’язку, професійної честі та професійної гідності. Йому відповідають такі показники, як розуміння соціальної значущості організаційної культури, її ролі і місця в професійній діяльності; прийняття цінностей організаційної культури та місії прикордонного відомства; умотивованість до вивчення особливостей організаційної культури, готовність до самоосвіти з питань організаційної культури; організованість, раціональна організація своєї праці, відповідальність. З’ясовано, що когнітивний критерій сформованості організаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників характеризує сукупність знань про її специфіку, вимоги до діяльності офіцера-прикордонника. Відповідно основними показниками когнітивного критерію сформованості організаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників визначено: знання сутності організаційної культури та специфіки її прояву в органах охорони державного кордону; знання вимог організаційної культури щодо ефективного управління персоналом; знання про формальні та неформальні правила і норми діяльності, зразки поведінки у прикордонному колективі; знання теорії професійної етики та етичних вимог до професійної діяльності захисників кордону. Діяльнісний критерій стосується вмінь офіцерів-прикордонників використовувати набуті знання щодо сутності організаційної культури, організовувати свою діяльність відповідно до її вимог. Для діяльнісного критерію сформованості організаційної культури майбутніх офіцерів-прикордонників обрано такі показники: лідерський потенціал, здатність до організації виконання завдань з охорони кордону; здатність аналізували та розв’язувати проблемні управлінські або професійні ситуації, приймати управлінське рішення відповідно до вимог організаційної культури; вміння вибирати оптимальний стиль спілкування в різних ситуаціях відповідно до вимог організаційної культури; готовність до командної роботи, навички та вміння міжособистісної, внутрішньогрупової та командної взаємодії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Грабова, Уляна, Роман Товкач, and Юрій Харкевич. "ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЄКТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ЗАДАЧ ЗА ДОПОМОГОЮ ЕЛЕМЕНТІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО АНАЛІЗУ." Physical and Mathematical Education 30, no. 4 (September 13, 2021): 34–39. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-030-4-005.

Full text
Abstract:
Формулювання проблеми. Реформування української школи вимагає зміни рольових позицій сучасного педагога. Таким чином, актуалізується проблема інноваційної організації, пошуку нового інструментарію і технологій для підготовки вчителя математики за програмами бакалавра і магістра у ЗВО. Для підготовки майбутніх фахівців необхідно звертати увагу на два виміри результатів підготовки: предметні знання, уміння, навички, досвід виконання способів діяльності, предметні компетентності, та суб’єктні результати – досвід виконання творчої діяльності, загальнонавчальні уміння, ключові компетентності. У системі професійної підготовки майбутніх учителів математики робота над проєктами посідає важливе місце. Саме реалізація методу проєктів дає можливість інтегрувати одержані знання, а також розвивати пізнавальні, творчі навички студентів. Матеріали і методи. У процесі проведення дослідження було проаналізовано та узагальнено методичну літературу по проблемі дослідження; класифіковано і систематизовано отриману інформацію та досвід авторів з організації та проведення занять з методики викладання математики та функціонального аналізу. Результати. Наведено приклад проєкту реалізації знань фундаментальної математичної дисципліни «Функціональний аналіз» в ході розв’язування екстремальних задач шкільного курсу математики, що передбачає модернізацію змісту професійної підготовки майбутніх математиків. Висновки. Впровадження проєктних технологій при вивченні фундаментальних математичних дисциплін забезпечує формування професійного фахівця, який володіє предметними знаннями та сучасними практиками, технологіями, методиками, формами і методами роботи на засадах інноваційних освітніх підходів. При цьому студенти проводять самостійні дослідження, вирішують актуальні проблеми; навчання студентів проходить відповідно до їхніх здібностей, що сприяє налагодженню взаємодії між суб’єктами навчання. Описану методику можна застосувати і при вивченні інших фундаментальних математичних дисциплін, що сприятиме професійному розвитку майбутніх педагогів і дасть можливість зацікавити учнів вивчати математику і проводити наукові дослідження.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Plakhotnik, Olga, and Oleg Plakhotnik. "Професійно-особистісний імідж сучасного викладача вищої школи." Освітній простір України, no. 14 (December 21, 2018): 102–8. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.102-108.

Full text
Abstract:
У системі результатів навчання, у поєднанні з інтегрованими якостями викладача, чинне місце належить методичній компетентності. За таких умов виникає необхідність створення цілісної дидактичної системи методичної підготовки викладача, що поєднує у собі традиційні освітні методи з новітніми, відповідно до світових стандартів.Важливе значення для формування професійно-особистісного іміджу викладача вищої школи має якісна організаціяі проведення навчально-виробничої практики майбутніх фахівців, коли викладач передає свої знання, а студенти оволодівають сучасними методами, вміннями та формами організації праці, закріплюють теоретичні знання, отримані у процесі навчання, формують професійні навички і вміння під час практичної діяльності. Характеристика, яку отримують студенти після закінчення навчально-виробничої практики, є головним результатом та оцінкою їх роботи, яку надають провідні фахівці, створюючи практикантам і собі відповідний професійно-особистісний імідж.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Mosiy, I. M. "ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВИХ НАВИЧОК СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 3 (April 26, 2018): 152–55. http://dx.doi.org/10.15421/40280331.

Full text
Abstract:
Розглянуто важливість формування мовленнєвих навичок студентів у процесі викладання іноземної мови за професійним спрямуванням. З'ясовано, які методи, вправи та завдання потрібно застосовувати для розвитку мовленнєвих навичок. Описано приклади вправ і завдань, які дають змогу студентам мислити та формувати іншомовну професійну комунікативну компетенцію певної галузі та забезпечують зв'язок вивчення мови з реальним контекстом її застосування у фаховій діяльності, розвивають пізнавальну та професійну мотивацію студентів. Наголошено, що під час викладання іноземної мови за професійним спрямуванням передусім варто звертати увагу на формування мовленнєвих навичок студентів, які спрямовані на оволодіння майбутньою професією та підвищують рівень загальної та професійної культури, сприяють підготовці до міжкультурної комунікації. Проаналізовано, які методи, вправи та завдання, що пропонують на заняттях з іноземної мови за професійним спрямуванням, повинні мати проблемний характер та спонукати студентів до дискусії та висловлення власної думки. Вважають, що набуті знання піддаються змінам і щоб навчити студентів мислити, вчитися знаходити необхідну інформацію, самостійно вдосконалювати свої знання, які будуть необхідні в майбутній професії, потрібно застосовувати інноваційні методи навчання, а також важливо надати студентам можливість мислити, вирішувати проблеми, що активізує мовленнєву діяльність студентів. Зазначено, що для успішного формування мовленнєвих навичок студентів, потрібно підготувати ситуації, наближені до реально життєвих згідно з навчальною програмою, підштовхувати і мотивувати студентів, надавати їм впевненості, розширювати лексику, роблячи навчання захоплюючим та веселим, а також важливо, щоб отримані теоретичні знання у процесі навчання знайшли практичне застосування, щоб студент мав змогу розвивати й удосконалювати знання з іноземної мови та реалізовувати набуті навички іншомовної комунікації у майбутній професійній діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Стєганцева, Валерія. "ДІАГНОСТИКА ВИХІДНОГО РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ." Гуманізація навчально-виховного процесу, no. 1(100) (December 3, 2021): 118–28. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1002021.245406.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена виявленню вихідного рівня сформованості у першокласників інформаційно-цифрової компетентності як наукового орієнтиру процесу формування зазначеної компетентності у початковій школі. Виходячи з трикомпонентної структури інформаційно-цифрової компетентності молодших школярів було виділено три відповідних критерія оцінювання її рівня сформованості. Перший критерій – когнітивний – був акцентований на сформованості певної сукупності знань та вмінь про джерела інформації і способи роботи з нею, знанні понять, пов’язаних із інформацією. Другий критерій – технологічний – характеризував переважно технічні знання, вміння та навички використання комп’ютера та інших цифрових пристроїв. Третій критерій – аксіологічний – уключав до себе ціннісні (правові, етичні) аспекти он-лайн спілкування. Важливо відзначити, що діагностика сформованості у першокласників інформаційно-цифрової компетентності уключає до себе не лише письмове анкетування, але й включене спостереження, бесіди, усне інтерв’ю, що дозволило максимально уточнити зміст відповідей на письмове опитування. Аналіз даних за когнітивним критерієм дозволяє заключити, що першокласники мають найбільш загальне уявлення про джерела інформації, до яких відносяться різні цифрові пристрої, мінімальний досвід володіння окремими, найпростішими функціями, розуміють їх значення для себе як нового джерела інформації поверхнево, але орієнтуються в шкільному інформаційному просторі. У контексті технологічного критерію першокласники проявляють вміння та навички володіння простими цифровими технологіями, вміють застосовувати найпростіші та розповсюджені комп’ютерні та мобільні пристрої для розв’язання елементарних завдань, швидко освоюють способи створення простого контенту у простих форматах. Аксіологічний критерій дозволив виявити зростання прагнення першокласників до удосконалення своєї інформаційно-цифрової компетентності як значущої для них особистісної життєвої цінності. Комп’ютерне середовище розглядається ними як необхідний складник їх навчальної та позанавчальної діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Бучковська, Олена, and Олена Веремчук. "Мультикультурний підхід до професійної підготовки фахівців у закладі вищої освіти." New pedagogical thought 107, no. 3 (December 1, 2021): 60–64. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-60-64.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена проблемі мультикультурної освіти, що стала глобальною необхідністю, спеціалізованою формою навчання, котра ґрунтується на позиціях рівності, плюралізму, визнання та прийняття різноманіття соціокультурного середовища. Мультикультурний підхід до вищої освіти вимагає переосмислення сутності та переформатування змісту навчального процесу. Культурна стратегія розвитку закладів вищої освіти має бути орієнтованою на організацію мультикультурного освітнього середовища, у якому відбувається формування мультикультурної особистості студента. Включення дисциплін мультикультурного дискурсу дозволить набувачам вищої освіти здобути знання щодо моральних цінностей інших культур, розширити можливості професійного зростання та отримання досвіду в інших країнах. Мультикультурна освіта у статті розглядається як об’єктивна потреба сучасного суспільства у підготовці культурно-компетентнісного фахівця, який поряд з академічними та професійними знаннями повинен отримувати знання та навички міжкультурних взаємовідносин, культурного плюралізму, здатності жити та працювати у культурно різноманітних суспільствах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Дяченко, Алла, and Христина-Марія Поп’юк. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ДИЗАЙНУ І ТЕХНОЛОГІЙ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ." Молодий вчений, no. 1 (89) (January 29, 2021): 78–81. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-17.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто особливості професійної підготовки майбутніх учителів до застосування дизайну і технологій у початковій школі. Відмічено, що підготовка майбутніх учителів до художньо-технологічної діяльності – це складний багатокомпонентний процес. Основою якого є мотиви і потреби організації творчої діяльності учнів, а також відповідні педагогічні умови. Висвітлено необхідність системного оволодіння загальнопедагогічними, психологічними, мистецькими знаннями, уміннями і навичками, що забезпечують ефективний процес дизайн-діяльності у початкових класах. Визначаються такі необхідні складові, що повинні входити у професійну підготовку майбутніх вчителів початкової школи з дизайну і технологій, як: освоєння педагогічних технологій актуальних освітніх парадигм особистісно-орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного навчання; засвоєння знань й навичок з галузі техніки і технологій для здатності до проєктної дизайн-діяльності і змін навколишнього середовища засобами сучасних технологій; оволодіння новими дидактичними методами викладання, що засновані на співпраці (гра, різноманітні проекти тощо); набуття вмінь і навичок розвивати інші суміжні ключові компетентності в контексті галузі «Технологія»; використовувати набуті знання, вміння і навички з дизайн-діяльності для власної самореалізації, культурного і національного самовираження. У статті розглянуто і узагальнено актуальні висновки науковців щодо важливості впровадження усіх можливостей дизай-освіти задля покращення навчання у початковій школі. Відмічено, що дизайн-освіта визначається високою інтегрованістю зі змістом інших предметів і розглядається як синтез технологій і мистецтва, має міждисциплінарний характер. Встановлюється необхідність вивчення майбутніми вчителями основ дизайну – законів композиції, формотворення, кольорознавства, у контексті подальшої їх інтеграції у цикли інших предметів. Також важливою складовою у підготовці майбутніх вчителів є напрацювання високого рівня технічної майстерності, становлення самосвідомого творчого ставлення до своєї діяльності, що є результатом глибокого проникнення в актуальні тенденції мистецтва.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Suray, Inna G. "Компетентності державного секретаря міністерства в Україні." Public administration aspects 5, no. 12 (March 30, 2018): 35–41. http://dx.doi.org/10.15421/15201748.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено дослідження компетентностей (як вимоги) держсекретаря міністерства в Україні відповідно до чинних нормативно-правових актів. Доведено, що для окреслення вимог до компетентності держсекретаря міністерства в Україні за основу слід брати його компетенції щодо здійснення функцій з управління персоналом та загально-організаційних щодо апарату міністерства. Установлено, що чинні вимоги до компетентності державного секретаря міністерства в Україні не вказують на усвідомлення ним ролі й важливості його діяльності; вимога до навичок частково замінена уміннями; вимоги до професійних знань звужено до знань законодавства; не акцентується увага на навчанні як розвитку компетентності; недостатня увага приділена досвіду як вимозі до компетентності; не знайшли відображення вимоги до моральних та ділових якостей, способів мислення, професійні, світоглядні і громадянські якості, морально-етичні цінності. Зазначено, що у чинному законодавстві України, на відміну від міжнародних стандартів ISO 9001, не розкрита динамічна сутність поняття «компетентність» (як демонстрована здатність застосовувати на практиці знання та навички), а закріплена статична (яка просто має бути у особи, не акцентуючи на її реалізації). Крім того, не закріплено такий зв’язок: вимоги до компетентності держсекретаря міністерства – застосування його знань і навичок – розвиток компетентності – оцінювання впливу на якість роботи апарату міністерства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Сілков, Валерій, and Ельвіра Сілкова. "РІЗНІ ФОРМИ РОБОТИ ПРИ ВИВЧЕННІ ТАБЛИЦЬ МНОЖЕННЯ І ДІЛЕННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ." Інноватика у вихованні 1, no. 13 (June 15, 2021): 200–212. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i13.348.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються різні форми роботи при вивченні таблиць множення і ділення. У курсі математики початкової школи винятково важливе місце займає тема «Табличне множення і ділення». На думку більшості методистів головне завдання цієї теми полягає, по-перше, у формуванні в учнів повноцінних обчислювальних навичок, а по-друге, добре продуманій перспективній підготовці до введення та наступного засвоєння ними прийомів і алгоритмів усного й письмового множення і ділення. Знання таблиці множення і відповідних випадків ділення повинно бути сформоване на рівні автоматизованої навички. Засвоєння дітьми змісту того чи іншого математичного поняття повинно розпочинатися з розуміння його необхідності, корисності. Недостатня увага до цього і є однією з причин формалізму у знаннях учнів, який підсилюється завдяки недостатній увазі до мотивації навчальної діяльності кожного школяра у відповідності з його потребами. Отже, з самого початку слід показати дітям, що математичні поняття обумовлені потребами життя. Дослідженнями психологів доведено, що людина, як правило, запам’ятовує лише те, що їй цікаво, і тільки те, що має для неї особистісну значимість. Для реалізації такого завдання пропонується: показувати учням застосування математики в житті, в трудовій діяльності людини; вправляти їх у застосуванні математичних знань для виконання обчислювальних, розрахункових, графічних і вимірювальних робіт. Цим підвищується інтерес школярів до вивчення математики, закладаються основи правильного розуміння значення математики в житті людей. При складанні стовпчиків таблиць слід демонструвати учням різні «секрети» множення; розглядати традиційні та нетрадиційні способи вивчення таблиць множення і ділення; проводити вивчення таблиць множення і ділення в ігровій формі задля полегшення запам’ятовування результатів табличного множення і ділення. Завдяки такому підходові підвищуватиметься інтерес школярів до вивчення математики, закладатимуться основи правильного розуміння значення математики в житті людей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Волчанский, Владимир Владимирович. "Використання вкладених тестів для дистанційного навчання з математики." Theory and methods of e-learning 1 (November 10, 2013): 42–45. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v1i1.120.

Full text
Abstract:
Для організації онлайнового навчання з математики виникає необхідність визначити вхідні знання, уміння та навички учня (студента). Інакше навчання буде неефективним. Традиційні тести, пристосовані для цієї мети будуть занадто громіздкими. Тому ми пропонуємо використовувати так звані «вкладені тести».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Аніщенко, Вікторія. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ОФІЦЕРІВ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СИСТЕМИ В УМОВАХ СТУПЕНЕВОЇ ОСВІТИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ІНТЕГРАЦІЇ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, no. 3 (February 1, 2020): 6–16. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.66.

Full text
Abstract:
Процеси реформування пенітенціарної сфери нашої країни вимагають підготовки всебічно досвідчених офіцерів-пенітенціаріїв, які володіють компетентностями, що допомагають вирішувати їм службово-професійні завдання на якісному рівні. До набору сучасних професійних компетентностей належить інформаційно-комунікативна компетентність, яка дозволяє швидко обробляти велику кількість інформації, вміло складати певні службові документи, вести діловодство за допомогою систем електронного документознавства, вміти налагоджувати систему адміністративної комунікації в установах виконання покарань, встановлювати гідні стосунки в колективі, між персоналом та контингентом установ виконання покарань тощо. Сучасні підходи до формування професійних компетентностей, в тому числі й інформаційно-комунікативних, офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби в умовах ступеневої освіти повинні базуватися на нових формах і методах отримання знань, вмінь та навичок протягом навчання у закладі вищої освіти. Одним із шляхів набуття інформаційно-комунікативної компетентності є здобуття знань, вмінь та навичок за допомогою інтегративних навчальних занять. Автором подано приклади поєднання певних навчальних дисциплін, що дають змогу отримати інтегративні знання, на основі яких відпрацьовуються згодом вміння та навички для майбутньої квазіпрофесійної діяльності у пенітенціарній сфері. В статті наголошено на обов’язковому застосування інформаційних технологій для проведення інтегративних занять та запропоновані певні форми їх проведення, а саме: ділові ігри, кейс-технології, проекти та інші. Такі форми інтегративних навчальних занять вимагають від викладачів більш уважної підготовки дидактичного матеріалу за навчальними дисциплінами, що інтегруються у певні модульні інтеграційні блоки, окремі навчальні заняття, а також постійного вдосконалення власних знань, вмінь та навичок, більш високої ерудиції. Головне, що інтегровані навчальні заняття дають змогу встановити тісні міжпредметні зв’язки, здійснити синтез навчального матеріалу двох, трьох навчальних дисциплін за спорідненими темами, сформувати у майбутніх офіцерів-пенітенціаріїв об’ємне поліпредметне системне бачення, отримати певні вміння та навички користуватися сучасними інструментами інформаційних технологій для вирішення складних завдання, що потребують сучасних знань та часу для відпрацювання певних управлінських рішень тощо. Напрямком для подальших досліджень є створення інструментарію організації системної дидактико-інтегративної моделі формування професійних компетентностей майбутніх офіцерів-пенітенціаріїв.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

РУСКУЛІС, Л. В. "ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ЗЗСО: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 3 (November 17, 2021): 104–10. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.16.

Full text
Abstract:
У статті наголошено, що прерогативна мета сучасної освіти – це формування компетентного учня, який на високому рівні оволодів усіма мовними рівнями та вільно послуговується засобами української мови в усіх видах мовленнєвої діяльності; підкреслено, що граматичний рівень закладає основи для розуміння мови як цілісної системи; з’ясовано тісний взаємозв’язок граматики з фонетикою та лексикою української мови й проаналізовано чинну програму з української мови з метою визначення інформаційного обсягу, що засвоюють учні; простудійова- но поняття «граматична компетеність» й визначено, що це рівень оволодіння граматичною системою мови (мор- фемна будова слів; види морфем, способи словотвору; морфологічна й синтаксична структура української мови); оперування термінологічним апаратом; системне оволодіння граматичними поняттями й засобами вираження граматичних категорій на основі ґрунтовних знань із усіх рівнів української мови; «чуття» граматичної форми; вміння використовувати здобуті граматичні знання в процесі мовленнєвої діяльності; потрактовано системотвір- ні компоненти граматичної компетентності (мотиваційний, гностичний та особистісний; досліджено домінантні складники граматичної компетентності (граматичні навички, граматичні знання й граматична усвідомленість) та визначено, що граматичні навички – це автоматизоване оперування граматичними явищами; граматичні зна- ння – це оволодіння граматичними правилами в межах чинної програми та практичне застосування їх, а грама- тичне усвідомлення – це осмислення граматичних категорій, що засвоюються в шкільному курсі мови; висвітле- но етапи формування граматичних понять: аналіз мовного матеріалу з метою виокремлення домінантних ознак поняття; узагальнення магістральних ознак граматичного поняття, встановлення між ними зв’язків та засвоєння терміна; уточнення ознак поняття; конкретизація поняття в процесі виконання вправ (практичний аспект); роз- межовано репродуктивні та рецептивні граматичні навички та з’ясовано етапи формування їх; наголошено, що глибоке засвоєння граматичного рівня української мови неможливе без активної мовленнєвої діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

КАРПОВА, О. О., and В. В. БУБЛИК. "ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У СТУДЕНТІВ ДЛЯ БЕЗПЕРЕРВНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, no. 4 (April 19, 2022): 79–83. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.12.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто проблему формування міжкультурної компетенції у студентів для забезпечення ефективної професійної діяльності та безперервного навчання в умовах цифрової глобалізації. Наведено аналіз літератури, який показав актуальність досліджуваної теми та необхідність підготовки фахівця, здатного володіти певним набором компетенцій, у тому числі навичками міжкультурної комунікації. Автори посилаються на Європейську довідкову систему ключових компетентностей для навчання протягом усього життя, в якій культурна обізнаність та здатність вираження визначені одними з ключових компетентностей. Міжкультурну компетентність визначено як розуміння та повагу до того, як ідеї та значення творчо створюються та виражаються й передаються у різних культурах і через цілу низку мистецтв та інших культурних форм. Аналіз теоретико-методичних джерел показав, що формування навичок міжкультурної комунікації є однією з найважливіших тенденцій професійної підготовки студентів. Такі навички охоплюють свідомі знання власної культури (культурний самоаналіз), здатність аналізувати взаємодію, прогнозувати непорозуміння й адаптивну поведінку. Основними умовами професійної підготовки, що висуваються до студентів, визначено відкритість для міжкультурної спільної роботи, бажання співпраці в міжкультурних колективах, проведення міжкультурних обмінів та спілкування з питань управління міжнародною бізнес-діяльністю. Авторами вибрано такі методи формування навичок міжкультурної комунікації, як створення проєкт-презентацій із глибоким та всебічним аналізом бізнес-культур різних країн (дослідження стилю управління, культури привітань, дрес-коду, подарунків, тайм- менеджменту тощо); мозковий штурм завдяки розв'язанню кейсів, вирішенню міжкультурних дилем, обговоренню суперечливих тем та навчальні поїздки за кордон, у тому числі грантові. Наведено результати апробації визначених методів та доведено їх ефективність.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

ПОЛЯКОВА, Ірина, and Катерина КОРСІКОВА. "SOFT SKILLS: УНІВЕРСАЛЬНІ НАВИЧКИ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Й ЧИТАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 3 (October 27, 2021): 120–25. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.18.

Full text
Abstract:
У статті проводиться аналіз навичок, якими повинні володіти випускники сучасної школи, досліджується поняття м’яких навичок (soft skills) та тверді навички (hard skills). До soft skills відносять адаптивність у мінливих життєвих ситуаціях, самостійність і критичність мислення, уміння бачити, формулювати проблему і знаходити шляхи раціонального її вирішення, усвідомлення того, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючому середовищі, їх практичне застосування, здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити, уміти працювати з інформацією, бути комунікабельним, уміти працювати в команді, уміти самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, свого культурного рівня. Розглядаються здібності «4 К» як пріоритетний напрям формування soft skills на уроках української мови в початкових класах, такі як креативність, критичне мислення, комунікація, колаборація. Окреслено потенціал навички «креативність» для учня та вчителя. Креативність на уроках української мови і читання в початковій школі можна підвищувати, використовуючи когнітивні вправи на зразок мозкового штурму (швидке вигадування ідей) і віднаходження справжньої суті проблеми. Критичне мислення школярів є найпотрібнішою навичкою майбутнього, яке складається з системного аналізу, аналізу аргументів, творчого процесу та оцінки одержаних результатів. Його ще називають «спрямованим мисленням», тому що воно спрямоване на одержання бажаного результату. Складовими частинами критичного мислення є інформація як відправний пункт критичного мислення, постановка питань і з’ясування проблем, самостійне мислення, переконлива аргументація: твердження, доведення, докази, підстава, соціальне мислення. Комунікація як перспективна здібність для формування soft skills на уроках у початковій школі має усні та писемні форми реалізації. Здатність до колаборації тренує в учнів уміння співпрацювати та досягати результатів під час командної роботи. Розглядаються інтерактивні технології як способи формування soft skills в учнів початкової школи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

ВОРОХОБІНА, Діана. "ЛІДЕРСЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ З НАВІГАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ СУДНОМ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, no. 1 (April 20, 2022): 20–33. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.953.

Full text
Abstract:
У статті узагальнено результати досліджень, публікацій та нормативно-правових актів, у яких розкриваються теоретичні аспекти лідерської компетентності фахівців з навігації та управління судном. З’ясовано, що лідерство є одним з найважливіших компонентів професійної компетентності фахівців з навігації та управління судном. На це наголошується у сучасних нормативно-правових документах, що регламентують підготовку майбутніх судноводіїв. У зв’язку із цими вимогами, а також сучасними викликами і загрозами у сфері судноплавства потребують ретельного аналізу результати навчання – знання, уміння, навички, способи мислення, ціннісні орієнтації, професійно важливі властивості фахівцівз на вігації й управління суднами, які складають зміст лідерської компетентності. З’ясовано, що важливі аспекти професійної підготовки майбутніх фахівців річкового та морського транспорту неодноразово привертали увагу науковців. Однак наукове завдання щодо формування і розвитку лідерської компетентності майбутніх фахівців з навігації та управління судном у процесі професійної підготовки не було предметом окремого дослідження. Зроблено висновок, що лідерська компетентність – це інтегроване поняття, що охоплює професійну компетентність і професійну мобільність, а також здатність швидко адаптуватися до нових умов, орієнтуватися в інформаційних потоках, оптимально вирішувати професійні й соціальні проблеми, здійснювати ефективне управління персоналом і вміння працювати в команді. Лідерська компетентність фахівців з навігації та управління судном охоплює досить значний перелік компонентів, серед яких знання (психології роботи з персоналом, особливостей управління людськими ресурсами, комунікації, особливостей формування команди тощо), уміння та навички (підтримувати серед членів суднової команди атмосферу взаєморозуміння, доброзичливості, взаємодопомоги, навички керівника і вміння працювати в команді, застосовувати методи ефективного управління ресурсами, здійснювати менеджмент та мотивацію персоналу суднової команди тощо), а також лідерські якості (організаторські, професійно-ділові, емоційно-комунікативні, інтелектуально-креативні та морально-вольові). Важливе значення в умовах сучасного мореплавання є володіння капітанами суден та їх помічниками міжкультурною та етнічною толерантністю.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Puz, Iryna, and Oksana Shevchenko. "ЗНАЧЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНОВЛЕННІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ." PSYCHOLOGICAL JOURNAL 14, no. 4 (April 19, 2018): 149–64. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol14iss4pp149-164.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена розкриттю значення комунікативної компетентності у професійному становленні майбутніх психологів. Проаналізовано особливості професійного становлення майбутніх психологів на етапі професійного навчання, розкрито поняття комунікативної компетентності, висвітлено особливості прояву комунікативної компетентності у професійній діяльності психологів, визначено умови формування комунікативної компетентності у майбутніх психологів під час професійного становлення. Проведено емпіричне дослідження особливостей розвитку комунікативної компетентності у майбутніх психологів. Встановлено, що студенти-психологи старших курсів мають більш високий рівень комунікативної компетентності у порівнянні зі студентами молодших курсів. Ключевые слова: професійне становлення, професійне навчання, майбутні психологи, комунікативна компетентність, комунікативні знання, вміння та навички.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Бодрова, Ірина. "САМООСВІТА ЯК ФАКТОР ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ." Молодий вчений, no. 3 (91) (March 31, 2021): 199–202. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-43.

Full text
Abstract:
У статті розкривається сутність самоосвіти як фактора професійного самовизначення майбутніх соціальних працівників. Проаналізовано різні підходи до визначення самоосвіти. Встановлено, що самоосвіта - це цілеспрямована, добровільна і самостійна діяльність з придбання і поглиблення теоретичних знань, удосконалення наявних та отримання нових професійних умінь і навичок. Відзначено, що проблема самоосвіти найбільш актуальною стала в умовах інформаційного суспільства, де вміння отримувати необхідну інформацію та працювати з нею є найголовнішим. У сучасному мінливому світі, важливість самоосвіти значно підвищується і як необхідність в адаптації та появі конкурентної спроможності спеціаліста в будь-якій сфері. Тому особливого значення набуває безперервне навчання протягом усього життя. Доведено, що самоосвіта відіграє важливу роль в процесі професійного самовизначення майбутнього соціального працівника. Практика соціальної роботи здійснюється в контексті швидко мінливих потреб суспільства і політики, а також в умовах постійного оновлення результатів досліджень і теоретичних розробок. У зв'язку з цим, безперервне навчання дозволяє соціальним працівникам постійно оновлювати свої знання і навички, щоб надавати актуальні і ефективні послуги. Методологічною основою дослідження є методи теоретичного аналізу та узагальнення. Особливу увагу приділено ролі культурно-освітнього середовища сучасного вузу, яке здатне забезпечити становлення продуктивної самоосвітньої активності студента. Важлива задача університету полягає в тому, щоб допомогти майбутньому соціальному працівнику прийняти себе як професіонала, навчити самостійно будувати план свого розвитку як на етапі навчання в університеті, так і в майбутній професійній діяльності. Зроблено висновки, що саме в процесі самоосвіти відбувається якісний особистісний ріст фахівця, освоєння теоретичних і практичних знань, формується звичка до самостійної інтелектуальної діяльності. Зазначено, що для самоосвіти потрібно наявність активних пізнавальних потреб та інтересів, внутрішня самодетермінація і високий ступінь свідомості і самоорганізованості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Хомик, Анна. "ДИДАКТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОМУ СПІЛКУВАННІ МАЙБУТНІХ ІТ-ФАХІВЦІВ." Молодий вчений, no. 10 (98) (October 31, 2021): 78–82. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-20.

Full text
Abstract:
Дослідження визначають компетентність як інтегративну якість особистості, яка ґрунтується на взаємозв’язку теоретичних знань, практичних умінь та мотивації, зумовлює готовність індивіда до виконання певної діяльності, незалежно від контексту проблеми. У статті сформовано комплекс підходів, котрі регулюють процес формування стратегічної компетентності в усному англомовному професійно орієнтованому спілкуванні майбутніх ІТ-фахівців, також обґрунтовано вагомість оволодіння майбутніми ІТ-фахівцями інформаційно-комунікаційними технологіями та уміннями застосовувати їх за призначенням, здобувати за їх допомогою необхідні знання, навички й уміння, що у подальшому впливає на формування у цих фахівців ключових компетентностей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Mosula, L. M., L. S. Kryskiw, and T. V. Kucher. "ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФІЗИКО-ХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ У СТВОРЕННІ ЛІКІВ» У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПРОВІЗОРІВ." Медична освіта, no. 2 (August 15, 2019): 31–35. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10340.

Full text
Abstract:
Базовими завданнями вищої школи є підготовка фахівців, що володіють глибокими знаннями фундаментальних та прикладних дисциплін і вміють творчо застосовувати ці знання для вирішення різноманітних завдань. Нова дисципліна «Фізико-хімічний аналіз у створенні ліків» впроваджена в навчальний процес у 2018–2019 н. р. для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету. Цей предмет формує у студентів цілісне уявлення про створення ліків та застосування сучасних інструментальних методів для їх аналізу. Розроблена дисципліна включає курс лекцій, методичні вказівки до практичних робіт і підготовки до лекцій та занять, які доступні в системі Moodle. Лекційний курс представлений у вигляді мультимедійних презентацій з п’яти тем та охоплює методологію створення інноваційних лікарських засобів і сучасні фізико-хімічні методи аналізу (хроматографічні, спектральні, магнітні, дифракційні та гібридні). Дисципліна включає сім практичних робіт, котрі розвивають навички користування спеціальною термінологією, інструментальним обладнанням та дозволяють застосовувати на практиці знання теоретичної бази фізико-хімічного аналізу. На практикумі студенти ознайомлюються з програмними ресурсами (PASS, Discovery Studio Visualizer та HyperChem), котрі застосовуються для молекулярного моделювання та комп’ютерного прогнозування ліків. Використання програм IR Tutor дозволяє здобути навички інтерпретації інфрачервоних спектрів органічних сполук, а MestRes – для обробки, аналізу та представлення спектрів ядерного магнітного резонансу. Завершення навчальної дисципліни передбачає написання підсумкової роботи, котра містить тестові та теоретичні питання і творче завдання. Самостійна робота студентів полягає в опрацюванні переліку питань, що не розглядалися на лекціях та не опрацьовувалися на практичних заняттях, шляхом особистого пошуку інформації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Голярдик, Наталія. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ У ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ КУРСАНТІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 13, no. 2 (February 20, 2020): 68–80. http://dx.doi.org/10.32453/5.v13i2.166.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано особливості проблемного навчання у психолого-педагогічній підготовці курсантів; розкрито сутність понять “проблемне навчання”, “проблемна ситуація”; висвітлено особливості використання засобів і методів проблемного навчання курсантів.З’ясовано, що основними перевагами проблемного навчання є те, що воно розвиває здібності курсантів як суб’єктів учіння; викликає у них інтерес до навчання; робить навчальний матеріал більш доказовим і переконливішим; сприяє формуванню стійких знань; впливає на емоційну сферу курсантів, що сприяє формуванню всебічно розвинутої особистості, здатної вирішувати майбутні професійні і життєві проблеми; розвиває навички дослідницької та проблемно-пошукової роботи. Проблемне навчання сприяє реалізації таких цілей, як формування у курсантів необхідної системи знань, умінь та навичок; досягнення відповідного ступеня сформованості здібностей курсантів до самовдосконалення та самоосвіти; формування особливого стилю розумової діяльності, самостійності і дослідницької активності курсантів. Формування науково-дослідницької компетентності курсантів відбувається за допомогою таких методів: проблемний виклад, частково-пошукові та дослідницькі методи, які спонукають курсантів до активного пошуку правильної відповіді, інтелектуального розвитку, формують комунікативні та дослідницькі вміння, навички роботи у команді та діяти залежно від ситуації тощо. До цієї групи можна віднести такі методи, як алгоритмічно-дійові методи навчання (робота в малих групах, кейс-методи, мозкові штурми, дискусії, рольові та дидактичні ігри тощо). Проблемне навчання є необхідним, оскільки воно формує гармонійно розвинену творчу особистість, яка здатна до самоаналізу, саморозвитку, логічно мислити, знаходити рішення у різноманітних проблемних ситуаціях, систематизувати і накопичувати знання. Тому психолого-педагогічну підготовку курсантів варто здійснювати, активно впроваджуючи та застосовуючи методи проблемного навчання, які є дієвим фактором в контексті формування професійної компетентності майбутніх офіцерів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Іщенко, Сергій. "Формування готовності майбутніх офіцерів до виховної роботи з особовим складом у вищому навчальному закладі." Освітній вимір 41 (May 8, 2014): 62–67. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2866.

Full text
Abstract:
Іщенко С. О. Формування готовності майбутніх офіцерів до виховної роботи з особовим складом у вищому навчальному закладі. У статті розкрито сутність поняття «готовність майбутніх офіцерів до виховної роботи», основні складники готовності, визначено конкретні знання,вміння та навички, якими має володіти майбутній офіцер задля ефективного здійснення своєї професійної діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Шумовецька, С. П. "МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, no. 4 (September 30, 2019): 243–53. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-243-253.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено методичні рекомендації науково-педагогічним працівникам військового навчального закладу щодо формування у майбутніх офіцерів-прикордонників професійної культури. Детально розкрито особливості концепції і технології формування професійної культури та висвітлено основні напрями педагогічного виливу протягом чотирьох етапів: етапу ознайомлення, становлення, актуалізації та індивідуалізації. Запропоновано на першому етапі звертати увагу на розвиток у майбутніх офіцерів-прикордонників мотивації до вивчення професійної культури, ознайомлювати їх з цінностями прикордонної служби та місією прикордонника, розвивати комунікативні уміння, необхідні для професійної комунікації з громадянами у пунктах пропуску через державний кордон. Відповідно до концепції на другому етапі рекомендовано розширювати кругозір курсантів, ознайомлювати їх з інтелектуальною історією України, забезпечити прилучення до європейських цінностей прикордонної служби, вдосконалювати навички міжособистісної взаємодії. Важливими напрямками роботи на третьому етапі визначено формування у курсантів навичок роботи з інформацією та протидії ворожій пропаганді, стимулювання пізнавальної активності засобами проблемних методів, інтенсифікацію інтелектуальної діяльності з використанням можливостей інформаційних технологій. На четвертому етапі рекомендовано ознайомити курсантів з історичними засадами прикордонної безпеки, формувати у них навички самостійного здобування професійних знань на основі проектних методів, поглиблювати за допомогою дослідницьких методів знання з проблематики лідерства та управління прикордонним підрозділом. Ці заходи допоможуть розвивати у курсантів здатності до ефективного виконання складних завдань професійної діяльності, вміння нестандартно мислити, що необхідно для їх практичної діяльності та адекватного реагування на ймовірні виклики та загрози прикордонній безпеці. Ключові слова: професійна культура, офіцер-прикордонник, методичні рекомендації, концепція, технологія, педагогічні умови.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Звягольська, І. М., Т. В. Дерев’янко, and Г. А. Лобань. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МІКРОБІОЛОГІЯ З ПРОФІЛАКТИКОЮ ІНФЕКЦІЙ» ДЛЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ-ПАРАМЕДИКІВ." Медична освіта, no. 2 (October 13, 2021): 30–35. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12405.

Full text
Abstract:
Анотація. Метою нашого дослідження було розкрити завдання та особливості методичного забезпечення навчальної дисципліни «Мікробіологія з профілактикою інфекцій» у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців-парамедиків. У статті розкрито мету, завдання, форми та методи викладання і зміст навчальної дисципліни, знання, вміння та практичні навички, які отримують здобувачі освіти, програмні результати навчання. З метою високоякісної підготовки фахівців на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Полтавського державного медичного університету викладачі розробили навчально-методичний контент дисципліни «Мікробіологія з профілактикою інфекцій». Встановлено, що вивчення здобувачами освіти навчальної дисципліни «Мікробіологія з профілактикою інфекцій» є невід’ємною складовою формування професійно-комунікативної компетентності фахівця кваліфікації «Парамедик», а також особистості висококваліфікованого спеціаліста у сфері екстреної медицини. Під час вивчення дисципліни майбутні фахівці-парамедики оволодівають системою необхідних знань, вмінь та практичних навичок, які є необхідними для подальшої професійної діяльності. Впровадження інтерактивних методів підвищує мотивацію та інтерес здобувачів освіти до навчання, розвиває творче та клінічне мислення, формує усвідомлене відношення до самоосвіти, навчає швидко орієнтуватися і приймати рішення в складних ситуаціях.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

БОНДАРЕНКО, Олександр. "СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА ЗМІСТОВОЇ СКЛАДОВОЇ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВІЙСЬКОВИХ ЛІЦЕЯХ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, no. 1 (August 17, 2020): 5–15. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.395.

Full text
Abstract:
Формування готовності майбутніх офіцерів ЗСУ до професійної діяльності у військових ліцеях повинна забезпечити адекватність цілісного освітнього процесу, який має відбуватися протягом всього періоду навчання курсантів у вищому військовому навчальному закладі тактичного рівня, з використанням усього комплексу методів, форм, засобів навчання, виховання. В науковій статті розкриваються конструкти планування і структура заняття по формуванню готовності майбутніх офіцерів ЗСУ до професійної діяльності у військових ліцеях. Розроблено змістову частину (знання, навички, вміння) та методи оцінки результатів освітнього процесу підготовки майбутніх офіцерів, як складової моделі формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності у військових ліцеях на прикладі навчальних дисциплін «Науковий образ світу», «Педагогіка та військове навчання». Модель формування готовності майбутніх офіцерів ЗСУ до професійної діяльності у військових ліцеях забезпечує адекватність цілісного освітнього процесу, який має відбуватися протягом всього періоду навчання курсантів у вищому військовому навчальному закладі тактичного рівня, з використанням усього комплексу методів, форм, засобів навчання, виховання. Розроблено і науково обґрунтовано знання, навички, вміння які повинні отримати курсанти вашого військового навчального в результаті опанування навчальними дисциплінами варіативної частини «Науковий образ світу», «Педагогіка та військове навчання».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Марцин, С. О. "ТЕКСТОЦЕНТРИЧНИЙ ПІДХІД НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ: ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ." Лінгвістичні дослідження 2, no. 54 (2021): 224–34. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.2.20.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена проблемі реалізації текстоцентричного підходу на заняттях з української мови як іноземної для формування соціокультурної компетентності здобувачів освіти. Визначено лінгвістичні й лінгводидактичні засади текстоцентричного підходу, з’ясовано його роль у формуванні соціокультурної компетентності в іноземних здобувачів, окреслено основні текстологічні знання і текстотворчі вміння та навички, визначено критерії відбору текстів, запропоновано систему вправ і завдань.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

ЧОРНИЙ, Артем. "РЕЗУЛЬТАТИ ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ ПОГЛЯДІВ ВІТЧИЗНЯНИХ І ЗАРУБІЖНИХ УЧЕНИХ НА ПОНЯТТЯ «ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ»." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки, no. 4 (July 15, 2020): 240–55. http://dx.doi.org/10.32453/5.vi4.389.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено результати компаративного аналізу поглядів вітчизняних та зарубіжних учених, розглянуто теоретичні дослідження понять «професійна компетентність» та «професійна компетенція». Вказано на необхідність висвітлення сутності понять «компетентність», «компетенція». Досліджено погляди на сутність цих дефініцій з урахуванням культурного контексту, організаційної культури, соціокультурної практики та вимог раціоналістичного, пояснювального, поведінкового, функційного, багатомірного та цілісного підходів, які необхідні для розуміння характеру взаємодії знань, навичок і професійної діяльності. У статті зазначено, що вживання понять «компетентність», «компетенція» має синонімічний аспект; висвітлено зміни, які мали місце протягом кількох десятиліть щодо поняття «компетентність» у контексті ефективності життєдіяльності людини. Окреслено основу групування наукових підходів до розуміння терміну «компетенція», яке трактуємо як відповідне коло питань, в яких людина добре розбирається, має стійкі знання та певний досвід; як сукупність предметів відання, завдань, повноважень, прав і обов'язків державного органу або посадової особи, що визначаються законодавством та терміну «компетентності» як здатності відповідних фахівців в межах визначених за посадою повноважень застосовувати наявні (спеціальні) знання, уміння та навички з метою якісного виконання завдань та обов’язків, професійного та особистісного розвитку. З’ясовано несформованість єдиного тлумачення та надзвичайну різноманітність поглядів вітчизняних та зарубіжних учених на сутність понять «компетенція», «компетентність» залежно від контексту, необхідність урахування зв’язку між зростанням компетентності та системою цінностей. Зазначено, що найважливішими складовими терміну «компетентність» є здатність проводити аналіз явищ та ситуацій, ураховувати попередньо-набутий досвід, передбачати перешкоди, виявляти розумну ініціативу, особистісні характеристики, які можна змінювати й вдосконалювати.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Pavlova, Iuliia, Nataliya Sorokolit, Alla Solovey, and Roman Petryna. "Інструмент для оцінювання формування громадянських компетентностей у процесі фізичного виховання: розроблення та валідизація анкети CCPE-10." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 3(55) (September 30, 2021): 21–30. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-21-30.

Full text
Abstract:
Актуальність. Високий рівень громадянської грамотності залишається одним з основних пріоритетів освіти, оскільки це підґрунтя для розвитку демократії та зростання економіки. Фізичне виховання має значний потенціал для формування та розвитку громадянських компетентностей. Мета дослідження – розробити валідний інструмент для кількісного оцінювання рівня громадянських компетентностей та значення фізичного виховання у їх формуванні. Методи дослідження. У дослідженні взяли участь школярі, які навчались у третіх і шостих класах (n = 860, 53,72 % опитаних – дівчатка, 34,88 % – учні третіх класів). Здійснювали переклад та культурну адаптацію анкети «Громадянська позиція і цінності сталого розвитку» (СASD) та створювали спеціальний модуль «Громадянські компетентності у фізичному вихованні» (CCPE-10). Аналізували структуру анкет і їх валідність. Для цього застосовували дослідницький і підтверджувальний факторний аналіз, обчислювали значення α-Кронбаха, складений коефіцієнт надійності й середню вилучену дисперсію. Результати. У структурі анкети СASD виділено шкали «Солідарність», «Зобов’язання та відповідальність», «Діалог та повага». За результатами факторного аналізу в анкеті CCPE-10 виокремлено шкали «Навички спілкування та рефлексія», «Дії» й «Ідентичність». Отримані моделі мали задовільні критерії придатності (для СASD: χ²/ df = 2,53, CFI = 0,905, TLI = 0,902; RMSEA = 0,060, SRMR = 0,062; для CCPE-10: χ²/ df = 2,78, CFI = 0,901, TLI = 0,908; RMSEA = 0,058, SRMR = 0,064). Висновки. Отримано адаптовану й валідну українську версію інструменту для оцінювання громадянських компетентностей зі спеціальним модулем «Громадянські компетентності у фізичному вихованні». Інструмент розрахований на школярів третіх – шостих класів; містить шість шкал («Солідарність», «Зобов’язання та відповідальність», «Діалог та повага», «Навички спілкування та рефлексія», «Дії», «Ідентичність»); охоплює такі складники громадянських компетентностей, як знання, навички, рефлексія, соціальна когезія, толерантність; дає змогу кількісно оцінити значення фізичного виховання у формуванні громадянських компетентностей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Катрич, А. В., Зайцева Д.О., Медведєва О.Ю., Строєнко Н.Г., and Леонтьєва І.О. "РОЗВИТОК SOFT SKILLS МАЙБУТНІХ СУДНОВОДІЇВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ МОВИ." Vodnij transport, no. 2(33) (December 14, 2021): 133–43. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.2.33.15.

Full text
Abstract:
Автором аналізується сутність і зміст розглянутого конструкту, звертається увага на необхідність розвитку soft skills в рамках предметної підготовки з англійської мови. Пояснюється концепція розподілу професійних навичок та їх розмежування на hard skills та soft skills на прикладі судноводіїв, як: нard skills − це сукупність професійних знань та навичок роботи з машиною (судовими механізмами), soft skills − навички роботи з собою та людьми. Вивчення англійської мови базується на використанні міжпредметних зв`язків, що означається багаторівністю, поліфункціональністю, гуманітарною спрямованістю, націленістю на розвиток особистості та її професійну й соціальну адаптацію. Крім того зазначено, що формування в процесі навчання англійської мови майбутніх судноводіїв soft skills є актуальною тематикоюсучасних досліджень науковців. Тому актуальність обраної тематики потребує узагальнення вже проведених досліджень та подальшого пошуку ефективних шляхів формування soft skills судових фахівців на заняттях з англійської мови.При написанні роботи були використані загальнонаукові методи: аналіз, синтез, узагальнення наукових досліджень, спостереження за навчальною діяльністю студентів та роботою викладачів.З вище сказаного можна зробити наступний висновок: морський фахівець повинен мати певний рівень знань не лише на професійному рівні, який допомагає йому а й на виконувати свої професійні обов’язки, але й мову неофіційного спілкування. Саме це і являє собою опанування soft skills на борту судна в іншомовній команді –вміння спілкуватися, комунікувати з членами екіпажу, розумітися та плідно контактувати з іншими людьми. Так, як англійська мова є мовою міжнародного спілкування. На судах з багатонаціональною командою гарне знання та розуміння англійської -один з факторів працевлаштування. На судні не лише професійна діяльність, але і все життя моряків, їх побут і дозвілля залежать від обстановки плавання та співпраці в команді. Це підпорядковує собі всі загальні, колективні й особистісні потреби та інтереси,впливаючи на всю психічну діяльність особистості й формування психології колективу.Ключові слова: професійні навички; soft skills; розвиток soft skills; система вищої освіти; підготовка фахівців морського транспорту; навчання англійської мови.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Ronzes, Olena. "Визначення рівня цифрової компетентності як необхідної навички за умов переходу до цифрової держави." Проблеми політичної психології 24 (December 30, 2021): 313–29. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol24-year2021-83.

Full text
Abstract:
Актуальність. Наслідки поширення COVID-19 призвели до екстреної дигіталізації багатьох суспільних процесів, до чого середньостатистичний громадянин України не був готовий та що з'явилося стресогенним фактором для населення країни. Розвиток цифрової держави, який передбачає перенос багатьох суспільних процесів та процедур у кіберпростір, значно ускладняється недостатнім рівнем цифрової компетентності громадян, Метою статті є огляд основних напрямів визначення загальної цифрової грамотності, сформульованими та застосовуваними у світовому співтоваристві, у тому числі в Україні, для визначення рівня дигітальної компетенції. Методологія. Для перевірки сформованості цифрової компетентності оглянуті найпоширеніші у світі методології визначення медіакомпетенції, які стали основою тестування на державному рівні у багатьох країнах світу, також і в Україні. Показано, що для формування повноцінної цифрової держави та сучасного суспільства необхідна впевненність громадян у кібербезпеці, що є також підставою для розвитку цифрової грамотності. Визначено, що для сформування цифрової компетенції потрібна регулярна діагностика рівня цифрової грамотності. Результати аналізу практичного застосування сертифікації по системах самотестування рівня цифрової грамотності Цифрограм, DigComp та ICDL дає змогу визначити напрями їх використання для дослідження та підвищення загального рівня медіаграмотності громадян України. Варіант самооцінки своєї компетенції (Digital Competence Wheel) дає уявлення про наявний спектр затребуваних цифрову епоху навичок. Цифрограм є перевіркою актуального володіння операційною системою. Варіант конкретних практичних питань на знання та володіння дигітальними інструментами дає об'єктивне розуміння своїх реальних знань на даний момент та обсяг теми (ICDL Україна, DigComp AT Австрія). Визначення сильних сторін власної цифрової компетенції може бути основою освоєння громадянами нових навичок. Перспективи подальших досліджень. На основі отриманих результатів теоретично обґрунтована необхідність формування цифрової грамотності, яку потрібно починати з визначення рівня цифрової компетенції.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Буданова, Ліана Георгіївна. "Зміст, засоби і структура діагностування рівня підготовки майбутніх фармацевтів у вищих навчальних закладах східноєвропейських країн." Освітній вимір 46 (December 10, 2015): 247–52. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v46i0.2540.

Full text
Abstract:
Буданова Л. Г. Зміст, засоби і структура діагностування рівня підготовки майбутніх фармацевтів у вищих навчальних закладах східноєвропейських країн. У статті розкрито та проаналізовано зміст, засоби і структуру діагностування рівня підготовки майбутніх фармацевтів у вищих навчальних закладах східноєвропейських країнза рівнем підготовки, за розподілом навчальних дисциплін за циклами підготовки. Також зазначено знання, практичні навички, необхідні для діагностування підготовкифахівців фармації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Авер’янова, Ніна, and Леонід Гук. "ДИЗАЙНЕРСЬКА ОСВІТА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ." Молодий вчений, no. 2 (90) (February 26, 2021): 167–70. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-2-90-32.

Full text
Abstract:
В статті показано, що дизайн відображає культуру постіндустріального суспільства, водночас він безпосередньо впливає на перетворення культурного та економічного середовища соціуму. У наші дні дизайн постає не як складова процесу виробництва, а як метод концептуального формотворення. Аналізуються проблеми вітчизняної дизайнерської освіти на сучасному етапі. Вказується на те, що дизайнерська освіта в нашій державі значно відрізняється від дизайнерської освіти розвинених країн. Важливим показником дизайнерської освіти є затребуваність роботодавцями випускників-дизайнерів та їхня продукція на ринку конкурентоспроможності. Дизайнери в Україні можуть отримувати ґрунтовні теоретичні знання і широкі практичні навички, проте вони зовсім не підготовлені до роботи в умовах вільного ринку, що стає негативним явищем для розвитку всього українського дизайну.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Semeniv, B. S., M. М. Stahiv, I. D. Yakymyshyn, T. G. Prystavskyi, and A. L. Kovban. "Вплив психофізіологічних та фізичних факторів на структуру професійної підготовки студентів біолого-технологічного факультету." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 76 (March 5, 2017): 129–35. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7625.

Full text
Abstract:
Профільна фізична підготовка розглядається як один з напрямів системи фізичного виховання, яка повинна формувати прикладні знання, фізичні, психологічні й спеціальні властивості, уміння й навички, що забезпечують об’єктивну готовність людини до успішної професійної діяльності. Особливу увагу в засвоєнні трудових навичок і в адаптації організму молодої людини до професії займають спеціальні засоби фізичної культури, в основі яких міститься перенесення фізичних якостей і рухових навичок, що і є одним з важливих питань в теорії фізичного виховання. Перенесення фізичних якостей і рухових навичок слід розуміти як вплив занять фізичними вправами на ті чи інші види діяльності людини. В кожній руховій дії можна виділити її головну сторону, яка полягає в переважному вияві й розвитку певних якостей і навичок. Спеціально направленими методами фізичної підготовки можна тренувати ті психологічні й фізіологічні механізми, які визначають функціональні можливості людини в процесі її трудової діяльності. Завдання фізичного виховання полягає в тому, щоб вміло та цілеспрямовано використовувати спеціальну фізичну підготовку для підвищення працездатності фахівця.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography