Academic literature on the topic 'Зовнішнє бізнес-середовище'

Розглянуто основні погляди авторів на проблематику вдосконалення міжнародної діяльності підприємства. Дослідження проведено на прикладі суб’єкта господарювання, що здійснює імпорт продукції. Надано організаційно-економічну характеристику діяльності підприємства. Запропоновано напрями вдосконалення організаційної структури підприємства із врахуванням вимог воєнного стану. Окреслено напрями вдосконалення управління міжнародною діяльністю, при зменшення доходів. Акцентовано на необхідності розробки стратегій, котрі націлені на зменшення помилок, збитків, загроз, що виникають. З метою вивчення сильних, слабких сторін, загроз та можливостей здійснено SWOT – аналіз, який дає змогу одночасно аналізувати зовнішнє та внутрішнє середовище. Застосовано модифіковано матрицю TOWS та розглянуто 4 варіанта стратегій для товариства. Особливу увагу приділено питанню державної підтримку бізнесу в умовах війни. Розглянуто інформаційний портал про державні та донорські програми, приватні ініціативи підтримки підприємців, що допоможуть зберегти бізнес, робочі місця та підтримати економіку України.

В статті розглянуто можливість застосування технологій штучного інтелекту (ШІ) та штучних нейронних мереж (ШНМ) у системі обґрунтування бізнес-рішень, зокрема стратегічних, сучасною підприємницькою організацією. Представлено архітектуру механізму прийняття збалансованих за ресурсами та ризиками управлінських рішень менеджментом підприємства на основі використання великих масивів оціночної інформації, так званих «Big Data», яка описує минуле, поточне й майбутнє як внутрішнє, так і зовнішнє (як макро-, так і безпосереднє галузево-ринкове) бізнес-середовище підприємства з огляду на його потенційні переваги чи недоліки та можливості чи загрози для нього в певному бізнесі, виявлені з допомогою ШНМ як елементу ШІ. Прийняття стратегічних рішень щодо ключових питань функціонування та розвитку підприємства на перспективу в динамічному бізнес-середовищі грунтується на пошуку та оцінюванні при допомозі ШІ оптимальних комбінацій та способів (потрактованих нами як стратагем) застосування потенційних переваг підприємства для використання можливостей та уникнення загроз, які існують чи можуть виникнути в бізнес-середовищі функціонування підприємства в майбутньому, з огляду на виявлені та найбільш вірогідні стани та тенденції розвитку такого бізнес-середовища і ризики, які в ньому можуть виникнути для підприємства. Цей пошук та оцінювання, на наше переконання, може і має здійснюватися за рахунок процедур та алгоритмів і на основі критеріїв, закладених у межах і можливостях окремих нейронів ШНМ, яка матиме вигляд моделі прецептрона Ф. Розенблата. І підтвердженням допустимості цього використання ШНМ для вирішення проблем (як зокрема, так і комплексно) стратегічного управління бізнесом слугує той факт, що провідні компанії світу для досягнення успіху в бізнесі сьогодні широко впроваджують у свою систему управління інструменти, алгоритми та процедури аналітики на основі застосування ШІ та ШНМ, які дозволяють їм розробляти загальну інформаційну програму, що дає можливість: а) краще розуміти як бізнес-процеси на підприємстві, так і процеси в бізнес-середовищі підприємства; б) зосереджуватися на найбільших і найвищих пріоритетах підприємства; в) зберегти наявні можливості для успіху та методи ведення бізнесу та конкуренції (бізнес-моделі), додаючи нові, а відтак приймати оптимальні ефективні рішення та стратегії на майбутнє.

Прийняття рішень в умовах невизначеності сьогодні стало справжнім викликом для більшості підприємницьких організацій. Відтак перманентний аналіз усіх можливих та відбір найбільш вірогідних сценаріїв розвитку бізнес-середовища та бізнесу підприємства на основі великих масивів даних про зовнішнє та внутрішнє середовище підприємства і процеси, які там відбуваються, стає необхідним для обґрунтування ефективних управлінських рішень менеджерами підприємницьких організацій та окремих бізнес-проектів. Аналіз можливих ситуацій розвитку подій, так званих «Що, якщо», створює за допомогою штучного інтелекту (ШІ) змодельоване середовище, де можна випробувати різні зміни щодо умов (можливостей і загроз, переваг і недоліків) бізнесу та побачити їхній вплив і, відповідно, прийняти оптимальні можливі управлінські стратегічні і тактичні рішення для забезпечення успіху підприємницької організації в її бізнес-діяльності. В статті нами пропонується архітектоніка моделі застосування концепту штучного інтелекту (ШІ) та штучних нейронних мереж (ШНМ) для створення бізнес-організації керованої даними, зокрема в питаннях вибору перспективного бізнесу та вироблення стратегії свого розвитку в сучасних динамічних умовах. Для виконання цього завдання в межах ШНМ пропонується застосовувати методику морфологічного аналізу Фріца Цвіккі, суть якого полягає в структуруванні та дослідженні загального набору зв’язків, що містяться в багатовимірних, некількісно визначених, проблемних комплексах. В контексті розвитку ІТ, насамперед таких як ШНМ, «Біг Дата» («Big Data»), та «Дейта майнінг» («Data mining», цей метод як ніколи стає актуальним та отримав нове дихання зокрема в питаннях вибору перспективних з точки зору забезпечення майбутньої прибутковості напрямів бізнесу та вироблення стратегій для їх розвитку та забезпечення конкурентоспроможності. Застосування комп’ютерного морфологічного аналізу для структурування таких складних питань як вибір перспективного в майбутньому бізнесу та генерація стратегічних альтернатив для цього бізнесу на основі даних значно покращує, підносить на вищий рівень планування, розробку сценаріїв і стратегій розвитку підприємства. Алгоритми штучного інтелекту та машинного навчання можуть бути ефективно застосовні в рамках застосування морфологічного аналізу для того, щоб аналізувати великі обсяги даних, які вбудовані в кожне рішення, взаємодію та процес на підприємстві, у режимі реального часу, і, таким чином, виявляти закономірності, які були б неможливі за допомогою традиційних методів, а потім цю інформацію використовувати для прийняття як стратегічних, так і тактичних рішень управління.

Анотація. На розбудову тезаурусу стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів запропоновано визначення останнього, під яким пропонуємо розуміти важливий елемент системи їхнього стратегічного управління, що покликаний забезпечити реалізацію загальних стратегічних цілей, стратегічних планів розвитку їхньої економічної діяльності в розрізі її функціональних видів, стратегічних рішень у межах останніх через сукупність специфічних методів і прийомів оціночно-діагностичного та аналітично-підтверджувального характеру. З метою формування концептуальних засад стратегічного аудиту: предметом стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів пропонуємо вважати їхню економічну діяльність у динаміці в часі та просторі в певних умовах, репрезентовану через сукупність планових, прогнозних і фактичних показників у відповідних вимірниках; об’єктами стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів вважати: а) функціонально — види бізнес-процесів у межах діяльності у їхньому стратегічному розвитку; б) процесно- стратегічне планування і прогнозування, стратегічний облік, стратегічний аналіз, стратегічний контроль діяльності вказаних суб’єктів господарювання; в) векторно-стратегічне зовнішнє середовище, стратегія розвитку, стратегічні прогалини; метою стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів пропонуємо обрати опрацювання положень стратегічного економічного розвитку вказаних суб’єктів через застосування сукупності аудиторських методів і процедур задля визначення їхніх слабких сторін та послідовному створенні інформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень щодо усунення або подолання останніх на забезпечення підвищення конкурентоздатності, адаптації до мінливих зовнішніх умов функціонування і довгострокового розвитку. Запропоновано сукупність специфічних функцій і завдань, а також принципів методики та організації стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів. На розбудову базових положень організаційної площини стратегічного аудиту запропоновано систему ранжування ступеня об’єктного охоплення стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів, а також розроблено інтегрований бальний підхід щодо останнього. Ключові слова: стратегічний аудит, економічні суб’єкти, мета, предмет, об’єкти, функції, принципи. Формул: 1; рис.: 0; табл.: 4; бібл.: 26.