To see the other types of publications on this topic, follow the link: Капітал на покриття ризиків.
Journal articles on the topic 'Капітал на покриття ризиків'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Капітал на покриття ризиків.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Деревко, Ю. О. "ОБҐРУНТУВАННЯ РИЗИКІВ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ НЕБАНКІВСЬКИХ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 1 (77) (28 березня 2025): 81–87. https://doi.org/10.32689/2523-4536/77-11.
Full textAbstract:
Метою даної статті є дослідження щодо визначення ризиків фінансових інструментів небанківських фінансових установ та розробка пропозицій щодо їх мінімізації. У статті розглянуто основні ризики які притаманні діяльності небанківських фінансових установ та запропоновано перелік ризиків що притаманні саме фінансовим інструментам. Обґрунтовано, що система управління ризиками виконує ряд важливих завдань, зокрема: виявлення та аналіз ризиків, контроль їх рівня, визначення балансу між прибутком та ризиком, забезпечує достатність капіталу для покриття збитків, мінімізує можливості кризових ситуацій. На основі проведеного аналізу розроблено систему мінімізації ризиків та обґрунтовано необхідність запровадження широкого кола заходів що сприятиме розвитку небанківських фінансових установ. Визначено, що розроблення ефективної системи управління ризиками сприятиме підвищенню ефективності їх діяльності.
2
Кретов, Д. Ю. "ОЦІНКА ОПЕРАЦІЙНОГО РИЗИКУ ДЕРЖАВНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ". Підприємництво і торгівля, № 29 (16 квітня 2021): 35–40. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-06.
Full textAbstract:
У статті досліджено поняття операційного ризику комерційного банку, розкрито сутність системи управління операційним ризиком та розглянуто моделі, що дають змогу дати оцінку виявлених ризиків. Сьогодні операційні ризики визнаються важливими чинниками стабільності функціонування банків України. Операційні ризики, що виникають у банку, можна розглядати як потенційну можливість виникнення збитків у результаті помилок у діях співробітників, недосконалої організації бізнес-процесів і функціонування інформаційно-технологічних систем, неналежного внутрішнього контролю та впливу таких зовнішніх чинників, як: внутрішнє чи зовнішнє шахрайство, кадрова політика та безпека праці, скарги клієнтів, практика надання банківських послуг, штрафи та санкції за порушення пруденційних вимог, а також шкода, завдана матеріальним активам компанії, руйнування та проблеми в роботі систем, управління процесом. Слід зазначити, що щороку з’являються нові види операційного ризику, які впливають на діяльність кредитної установи через розвиток інформаційних та комп’ютерних систем, ускладнення інструментів фондового ринку та вдосконалення бізнес-методів, тому регулятори всіх країн намагаються постійно вдосконалювати нормативно-правову базу, пов'язану з управлінням операційним ризиком комерційного банку, виходячи з рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду. Зростання кількості випадків значних збитків та втрат у результаті реалізації операційного ризику сприяло не лише вдосконаленню процесів управління ризиками, а й установленню мінімальних вимог до капіталу банків для його покриття. У статті проведено тестовий розрахунок капіталу для покриття операційного ризику та нормативу достатності капталу з урахуванням операційного ризику банку для АТ «Ощадбанк» порівняно з іншими державними банками на підставі річних даних банків, що подаються до НБУ за рекомендованою методикою Національного банку України. На основі проведених розрахунків зроблено висновок, що в сучасних умовах у період наглядових трансформацій та посилення нормативних вимог до достатності капіталу, а також прояву кризових станів в економіці, на нашу думку, доречно буде пом’якшити вимоги до розрахунку достатності капіталу з урахуванням операційного ризику.
3
Чиж, Л. П., Н. В. Хотєєва та Є. А. Саакян. "ВЕНЧУРНИЙ КАПІТАЛ У РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 3 (62) (27 жовтня 2021): 48–54. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/62-8.
Full textAbstract:
Питання використання венчурного капіталу для розвитку інноваційних інвестицій є у центрі уваги вчених і практиків. Інноваційні розробки супроводжує значний фінансовий ризик, що впливає на наявність та вартість інвестиційних ресурсів. Іноді галузі економіки країни, які потребують розвитку, не є привабливими для венчурного фінансування. Оцінка ризику інноваційного інвестування не має однозначного вирішення. Ґрунтуючись на особливостях різних видів ризику, слід вибирати відповідний апарат для рівня ризику. Країна має не лише змінювати законодавство для поліпшення загального інвестиційного клімату, а й розвивати додаткові складники для залучення венчурних інвесторів, а саме механізмів покриття ризику.
4
Степаненко, Оксана, та Марина Грабовська. "РОЛЬ КОВЕНАНТІВ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СТАБІЛЬНОСТІ ФІНАНСОВИХ УГОД". Via Economica, № 6 (4 листопада 2024): 75–81. http://dx.doi.org/10.32782/2786-8559/2024-6-11.
Full textAbstract:
Інноваційним інструментом управління фінансовими зобов'язаннями є ковенанти, які дають змогу позичальнику отримувати вигідні умови кредитування та підтримувати фінансову дисципліну. Для кредитора ковенанти є засобом захисту його інтересів та сприяють мінімізації ризиків, які пов'язані з неплатоспроможністю позичальника. В статті досліджено зміст поняття "ковенант", визначено сфери застосування та визначено їх роль, місце та призначення в фінансових угодах. Проаналізовано класифікацію ковенант, які використовуються в практиці, виділено їх види. Обґрунтовано міжнародні підходи до використання ковенантів, виділено їх основні види: 1) співвідношення боргу до власного капіталу; 2) співвідношення боргу до EBITDA; 3) мінімальний рівень ліквідності; 4) підтримка рівня відсоткового покриття; 5) мінімальний рівень власного капіталу. Дослідження української практики показало, що найчастіше використовуються саме фінансові ковенанти, а саме: коефіцієнт ліквідності; показник рівня рентабельності; коефіцієнт оборотності власного капіталу; коефіцієнт фінансової стійкості; коефіцієнт фінансової автономії. Дослідження показало, що поряд з фінансовими ковенантами також використовуються інформаційні, які виступають інформаційною допомогою для кредитора при моніторингу здатності позичальника виконувати свої зобов'язання. Доведено, що ковенанти мають не тільки позитивну, а й негативну сторону. Негативними наслідками для позичальника є: 1) обмеження на нові запозичення; 2) обмеження на виплату дивідендів; 3) обмеження на продаж активів; 4) вимоги дотримання фінансових показників в межах нормативних значень; 5) обмеження на інвестиції; 6) контроль за управлінськими рішеннями. Обґрунтовано, що на зниження ефективності використання ковенантів у кредитора мають вплив ризики, а саме: складність моніторингу та контролю позичальника; підвищення ризику дострокового погашення боргу; конфлікт інтересів з позичальником; юридичні та регуляторні ризики; втрата гнучкості у перемовинах з позичальником; ризик надмірного контролю. Доведено, що для зниження ризиків кредиторам потрібно ретельно збалансовувати умови ковенантів та не створювати додаткових перешкод для ефективної співпраці з позичальником.
5
Богун, В. С. "ФІНАНСОВІ МЕХАНІЗМИ СТИМУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ У ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ВІЙНИ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 1 (77) (28 березня 2025): 73–80. https://doi.org/10.32689/2523-4536/77-10.
Full textAbstract:
У статті аналізуються ключові фінансові механізми стимулювання інвестицій в економіку України в умовах післявоєнного відновлення. Основна увага приділяється створенню умов для залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій, що сприятиме відбудові інфраструктури, модернізації промислових об’єктів і підвищенню економічної стійкості України. Автори розглядають широкий спектр фінансових інструментів, включно з державними гарантіями, пільговим оподаткуванням, страхуванням інвестицій від воєнних ризиків, а також партнерськими проектами з міжнародними фінансовими установами, які є критично важливими для залучення капіталу в умовах підвищених ризиків. В контексті постійної економічної нестабільності, спричиненої військовими діями, дослідження акцентує на адаптації економіки до нових викликів, зокрема через розробку інноваційних фінансових механізмів, які сприяють захисту інвесторів та зменшенню їхніх ризиків. Додатково розглядається вплив міжнародної фінансової підтримки, зокрема співпраці України зі Світовим банком, Міжнародним валютним фондом (далі – МВФ) та іншими організаціями, які надають значні ресурси на програми відновлення. У статті досліджується й правова база для стимулювання інвестицій, зокрема Закон України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями», який надає інвесторам податкові пільги, митні преференції та відшкодування витрат на інфраструктуру за умови створення певної кількості робочих місць і обсягу капіталовкладень. Також акцентується на важливості розвитку індустріальних парків і спеціальних економічних зон як осередків економічного зростання, де зосереджені інвестиції для підтримки ключових галузей і стимулювання експорту. Проаналізовано також бар’єри для інвесторів, такі як нестабільність безпеки, високий рівень корупції, недостатня кількість страхових інструментів для покриття воєнних ризиків і нерозвинутість фінансових інструментів. У статті пропонуються варіанти подолання цих перешкод шляхом створення державних програм страхування, зміцнення антикорупційної політики та розширення партнерства з міжнародними фінансовими організаціями. Загалом стаття надає ґрунтовний огляд фінансових механізмів стимулювання інвестицій, що можуть бути використані для відновлення економіки України, та надає рекомендації для подальших дій з боку уряду для створення привабливого інвестиційного клімату. Розглядаються екологічні виклики, підвищення ефективності використання ресурсів, роль аграрного сектору як інвестиційно привабливого і стабільного елемента української економіки, а також плани відновлення економіки у післявоєнний період. Стратегія стабілізації забезпечення структурних реформ, значних інвестицій, покращення інвестиційного клімату та інфраструктурних проектів. Україна має значні інвестиційні потреби для відбудови після війни, і для залучення капіталу планує реалізувати нові фінансові механізми, такі як державні гарантії, підтримка та інфраструктура, спеціальні економічні зони і програми міжнародної допомоги, включно з ініціативами ЄС та Світового банку.
6
Zborivets, Yu B., та V. V. Yakimtsov. "Фінансування відновлювальної енергетики в Україні: сучасний стан та майбутні тенденції". Scientific Bulletin of UNFU 34, № 6 (2024): 68–75. http://dx.doi.org/10.36930/40340610.
Full textAbstract:
Виявлено, що фінансування відновлювальної енергетики в Україні є критичним чинником для забезпечення енергетичної безпеки та сталого розвитку в умовах ескалації війни з боку росії. Встановлено, що загальний обсяг інвестицій у 2022 р. становив 1,4 млрд дол. США, що демонструє стійкий інтерес до галузі попри високі ризики. З'ясовано, що державна підтримка та міжнародні гранти залишаються ключовими джерелами фінансування, забезпечуючи необхідні ресурси для реалізації проєктів. Оцінено вплив Державної цільової економічної програми енергоефективності та розвитку відновлювальних джерел енергії на 2018-2025 рр., в межах якої у 2022 р. було виділено 250 млн грн на підтримку критичних проєктів. Охарактеризовано закономірності залучення міжнародної допомоги, зокрема грантів від Європейського інвестиційного банку та Агентства США з міжнародного розвитку, що сприяють стабілізації енергетичного сектору. Виявлено, що сонячна та вітрова енергетика залишаються найпривабливішими для інвесторів, підтверджуючи це зростанням обсягів інвестицій у ці сектори. Встановлено, що вартість виробництва електроенергії з сонячних електростанцій знизилася від 0,115 дол. США за кВт·год у 2015 р. до 0,094 дол. США за кВт·год у 2022 р., завдяки впровадженню новітніх технологій. З'ясовано, що високі інвестиційні ризики в умовах війни обмежують можливості залучення приватного капіталу, що потребує додаткових державних гарантій та створення страхових фондів для покриття ризиків військових дій. Оцінено вплив зелених облігацій як фінансового інструменту, які у 2022 р. залучили 100 млн дол. США, що є значним кроком вперед у розвитку фінансових інструментів. Виявлено, що прогнозовані обсяги інвестицій до 2026 р. можуть досягти 1,8 млрд дол. США на рік, за умови стабілізації ситуації. Охарактеризовано перспективи розвитку галузі, зокрема зниження вартості виробництва електроенергії до 0,085 дол. США за кВт·год для сонячної енергетики та до 0,040 дол. США за кВт·год для вітрової. Встановлено, що міжнародна співпраця, зокрема з такими організаціями, як Світовий банк, IRENA та USAID, є критичним чинником для залучення додаткових ресурсів і технологій, оскільки саме ці організації надають фінансову підтримку, передові технології та експертні знання, необхідні для успішної реалізації проєктів у сфері відновлювальної енергетики. Оцінено вплив впровадження податкових пільг і додаткових стимулів для інвесторів, що може значно підвищити інвестиційну привабливість сектору. З'ясовано, що розвиток енергетичної інфраструктури у відносно безпечних регіонах, таких як Західна та Центральна Україна, є важливим для забезпечення стабільного постачання електроенергії. Встановлено, що впровадження новітніх технологій та підвищення енергоефективності є ключовими чинниками успіху у сфері відновлювальної енергетики. Виявлено, що незважаючи на складні умови, Україна зберігає потенціал для зростання інвестицій у відновлювальну енергетику.
7
Хомa, Іринa, та Олег Лук’янський. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРAВЛІННЯ КРЕДИТНИМ РИЗИКОМ В БAНКУ". Сталий розвиток економіки, № 2(49) (2 травня 2024): 295–301. http://dx.doi.org/10.32782/2308-1988/2024-49-47.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальним питанням управління кредитного ризику в умовах повномасштабної війни. В статті визначено основні теоретико-методологічні аспекти вдосконалення управління кредитним ризиком в банку. Розглянуто базові фактори як на рівні конкретного позичальника, так і на рівні певного кредитного портфелю. Розкрито базові принципи процесу управління кредитним ризиком, а також виокремлені основні підходи до управління кредитним ризиком в умовах війни, зокрема при управлінні кредитним ризиком банк повинен здійснювати поглиблений аналіз кредитоспроможності позичальників та переоцінку застави за кредитами; змінювати ліміти за кредитним ризиком; здійснювати залучення додаткових гарантій, забезпечення за наданими кредитами; збільшувати обсяг економічного капіталу для покриття кредитного ризику за допомогою формування додаткових резервів.
8
ЗИМОВЕЦЬ, Владислав. "ТІНЬОВІ ЛІКВІДНІ КАПІТАЛИ БІЗНЕСУ: ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ". Economy of Ukraine 67, № 8 (753) (2024): 3–28. http://dx.doi.org/10.15407/economyukr.2024.08.003.
Full textAbstract:
Розміри збитків українського бізнесу з початку повномасштабного вторгнення перевищують можливості держави щодо їх відшкодування. Одним з імовірних джерел фінансування відновлення бізнесу можуть бути тіньові резерви, які тривалий час акумулювалися за межами фінансової системи. Розроблено методичний інструментарій для оцінювання обсягу тіньового ліквідного капіталу як потенційного джерела підтримки життєздатності бізнесу. Сучасні підходи до оцінювання обсягів тіньової економіки, засновані на показниках потоку, не дозволяють визначити обсяги тіньового ліквідного капіталу. Для заповнення цієї прогалини запропоновано концептуальний підхід, побудований на основі комбінування даних банківської статистики і оцінюваних обсягів нелегального відпливу капіталу. Його застосування дало змогу оцінити обсяги тіньового ліквідного капіталу, яких достатньо для покриття 2/3 прямих збитків бізнесу від війни (за оцінками на початок 2024 р.) і 100 % дефіциту робочого капіталу. Показано, що від початку повномасштабного вторгнення обсяг відпливу капіталу з України становив 40 млрд дол., і бізнес утримувався від його реінвестування. Заморожування ліквідних капіталів поза фінансовою системою країни створює загрозу для фінансової безпеки держави, генерує додаткові систематичні ризики, послаблюючи стійкість публічних фінансів і обмежуючи пропозицію капіталу на внутрішньому ринку. Під час війни протидія нелегальному відпливу капіталів є критично важливим завданням для фінансової безпеки країни. Функціональна спроможність політики протидії нелегальному відпливу капіталу і приховуванню доходів є невисокою, наявним інструментарієм охоплено менш як 2 % загального обсягу тіньових доходів. Запропоновано передбачити обов’язковість декларування доходів і майна кінцевих бенефіціарів пов’язаних з бізнесом осіб (власників тіньового ліквідного капіталу), що ускладнить реінвестування прихованих доходів і посилить контроль за кругооборотом тіньового ліквідного капіталу.
9
Ривак, О. С. "РИЗИКИ ВНАСЛІДОК ПОКРИТТЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ І ДЕФІЦИТУ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ ЗАПОЗИЧЕННЯМИ". Scientific review 2, № 82 (2022): 21. http://dx.doi.org/10.26886/2311-4517.2(82)2022.2.
Full textAbstract:
Ненадійність управління економічною системою, дискоординація діяльності економічних та політичних структур, нестабільність і громісткість чинної законодавчої бази, участь у воєнних діях, дефіцит торговельного балансу означають низьку конкурентоспроможність національних товарів на зовнішніх ринках. Перевищення попиту на іноземні товари, а отже, на іноземну валюту, зумовлює стійку девальвацію національної валюти, посилює невигідність зовнішньоекономічних відносин. Передумовою забезпечення позитивної динаміки розвитку економіки є згортання зовнішньоекономічних відносин задля забезпечення паритету купівельної спроможності національної валюти для підвищення ефективності зовнішньоекономічних відносин, застосування тарифних та нетарифних бар’єрів з метою захисту внутрішнього ринку від недобросовісної конкуренції.Ключові слова: безпекова сфера, макрофінансова допомога, довготривалий дефіцит бюджету, еволюція кіберзагроз і тероризму, державний борг, ринок праці, інвестиційний клімат, гібридна війна, забруднене довкілля, глобальне потепління, порушення міжнародного права, сеньйораж, стратифікація населення за доходами, експансія іноземного капіталу, галопуюча інфляція, податковий терор, довготривалий дефіцит платіжного балансу, девальвація, кредитні і депозитні ставки, маржа, чиста міжнародна інвестиційна позиція, зміцни чистого багатства країни і світу.
10
Васютинська, Л. А., та Т. В. Бутенко. "ТИПОЛОГІЯ ТА ВИДИ РИЗИКІВ ПРОЄКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ". Цифрова економіка та економічна безпека, № 7 (07) (31 липня 2023): 148–52. http://dx.doi.org/10.32782/dees.7-24.
Full textAbstract:
Стаття присвячена поглибленню теоретичних засад ризиків проєктного фінансування та розробці пропозицій щодо їх систематизації відповідно до типів і видів. Проаналізовано існуючі підходи до визначення класифікаційних ознак проєктних ризиків. Виявлено їх характерні особливості. З’ясовано, що для групування ризиків проєктного фінансування варто виходити з постулату, що останні впливають на можливість отримувати певні доходи, які зможуть покривати витрати проєкту на вкладений капітал й відповідно приносити прибуток. Розроблено узагальнену класифікацію ризиків проєктного фінансування з огляду на фази життєвого циклу, джерела фінансування, рівень здійсненності проєкту, а також характер виявлення, рівень значущості і допустимості ризику. Досліджено взаємовплив і взаємообумовленість ризиків. Запропоновано типізацію ризиків за областями проєктного фінансування з огляду на певні управлінські процеси з виокремленням їх видів відповідно до наведеної типізації.
11
Антоненко, Валентина, Олена Лизунова, Ольга Попова, Олена Мізіна, Ганна Панченко та Лариса Сарбаш. "ТРІАДА СТРАТЕГІЧНОГО – ТАКТИЧНОГО – ОПЕРАТИВНОГО РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ ЯК ІННОВАЦІЯ У ФІНАНСОВОМУ УПРАВЛІННІ". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 51 (2023): 118–46. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.4.51.2023.4062.
Full textAbstract:
Стаття присвячена інноваційному підходові до управлінню ризиками у фінансовій сфері. Здійснено аналіз наукових досліджень із фінансової ризикології та суміжних наук. Обґрунтований авторський підхід та напрацьовані факторні моделі щодо системного поєднання стратегічного, тактичного й оперативного фінансового ризик-менеджменту; запропоновані факторні моделі та критерії оцінки ефективності фінансових стратегічних, тактичних і оперативних рішень.Уперше введене поняття капіталізації статутного капіталу та індексу швидкості його капіталізації як індикаторів вимірювання ефективності фінансових рішень. Обґрунтовані варіанти управлінської поведінки в певних фінансових ситуаціях з урахуванням їхньої ризикованості. Завдяки факторному моделюванню визначено зв’язок капіталізації статутного капіталу з поточними фінансовими показниками, а саме прибутком підприємства з урахуванням процедури його розподілу.В оперативному фінансовому менеджменті акцент робиться на тому, що грошові кошти за раціональним їх розподілом потрібно спрямовувати: спочатку на погашення зовнішніх поточних зобов’язань, а потім – для фінансування поточних внутрішніх потреб. Для покриття зовнішніх поточних зобов’язань варто здійснювати відповідний моніторинг і рефінансування дебіторської заборгованості, а задля фінансового забезпечення поточних внутрішніх потреб – формувати відповідного розміру страховий грошовий фонд; причому ці два процеси мають відбуватися комплексно й паралельно один одному.Практичне запровадження системного фінансового ризик-менеджменту в поєднанні його складових: стратегічної, тактичної та оперативної – дозволить покращити управління фінансовою сферою, підвищить її ефективність і буде відповідати інтересам і власників підприємства, і його менеджерів.
12
KAMINSKYI, Andriy, and Denys BUTYLO. "ANALYSIS OF THE EFFECTIVENESS OF APPROACHES TO DETERMINING THE CAPITAL REQUIREMENTS FOR COVERING INVESTMENT RISKS IN PORTFOLIOS WITH INCLUSION OF ALTERNATIVE INVESTMENTS AND CRYPTOCURRENCIES." Herald of Khmelnytskyi National University. Economic sciences 320, no. 4 (2023): 344–50. http://dx.doi.org/10.31891/2307-5740-2023-320-4-51.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано використання підходів до оцінки потреб інституційних інвесторів у покриття ризиків портфелів з включенням альтернативних інвестиційних активів та криптовалют. Досліджується розвиток підходів до управління інвестиційними ризиками, з акцентом на унікальні виклики та методології, пов'язані з альтернативними активами та цифровими валютами. Стаття оцінює різні економетричні та математичні інструменти, зосереджуючись на їх застосовності та точності у визначенні ризиків в контексті портфелів з включенням альтернативних інвестиційних активів та криптовалют як окремого їх класу. Результати дослідження надають уявлення про оптимізацію стратегій управління ризиками для комбінованих портфелів та пропонують комплексний підхід до розуміння та мінімізації інвестиційних ризиків у цій динамічній галузі в контексті різних типів портфелів, залежно від обраної інвестором стратегії.
13
БЕРЕЗОВИК, Вадим. "ОЦІНКА СТРУКТУРИ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ БАНКІВ УКРАЇНИ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 2 (25 червня 2024): 93–101. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2024-12-12.
Full textAbstract:
В статті розглянуто власний капітал як елемент банківського капіталу, що відповідно до міжнародних та національних стандартів поділяється на основний та додатковий. Проаналізовано сукупний власний капіталу банківського сектору України в розрізі основного та додаткового. Аналіз стану основного капіталу в розрізі складових демострує нестабільність динаміки пов’язану з невизначеністю. Структура основного капіталу не зазнала суттєвих змін: домінантною, природньо, є частка фактично сплаченого зареєстрованого статутного капіталу. Основний капітал є основою стійкості банку, але, незважаючи на значний запас капіталу на рівні системи, окремі банки залишаються вразливими до ризиків, головним чином через потенційні додаткові кредитні збитки від війни. Аналіз темпів приросту складових додаткового капіталу банків України підтверджує нестабільний характер та захисну функцію додаткового капіталу. В структурі складових додаткового капіталу домінують розрахунковий прибуток поточного року та нерозподілений прибуток, що склалося внаслідок переважання операцій з державними цінними паперами та депозитними сертифікатами НБУ. Розглянуто міжнародного досвіду запровадження податку на прибуток та його імплементація у вітчизняну практику. Проаналізовано основні регулятивні зміни в структурі капіталу вітчизняних банків.
14
Цуркан, Артем, та Олександр Бесараб. "БІОБЕЗПЕКА ОТРИМАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ТИТАНОВИХ ІМПЛАНТІВ, ПОКРИТИХ ГІДРОКСИАПАТИТОМ". Біомедична інженерія і технологія 2, № 17 (2025): 74–82. https://doi.org/10.20535/.2025.17.332199.
Full textAbstract:
Титанові імпланти активно застосовуються в ортопедії та стоматології завдяки високій біосумісності, корозійній стійкості та міцності. Однак сам титан не стимулює кісткоутворення, тому його поверхню покривають гідроксиапатитом, який сприяє остеоінтеграції та формуванню нової кісткової тканини. Якість матеріалів є критичною для безпеки імплантів. Домішки у титані чи гідроксиапатиті можуть спричинити запальні реакції або відторгнення. Особливо важливим є надійне зчеплення гідроксиапатиту з титановою основою — слабка адгезія може призвести до відшарування покриття. Нанесення антибактеріальних шарів знижує ризик інфекцій, а рівномірність покриття впливає на довговічність і стабільність імпланта. Метою дослідження є комплексна оцінка біобезпеки титанових імплантів із гідроксиапатитовим покриттям, включно з контролем якості матеріалів, аналізом механічних і біологічних властивостей покриття, підвищенням ефективності остеоінтеграції та зменшенням ризиків інфекційних ускладнень. Чистота гідроксиапатиту та титану є визначальною для біосумісності. Домішки важких металів у гідроксиапатиті можуть бути токсичними, а неякісний титан знижує стійкість до корозії. Найкращі результати показав сплав Ti-6Al-4V. Плазмове напилення забезпечує високу адгезію покриття, хоча нерівномірність нанесення залишається проблемою. Перспективними є також електрофоретичне осадження та метод золь-гелевого занурення, які забезпечують добру якість покриття. Мікропориста структура гідроксиапатиту стимулює прикріплення остеобластів, покращує васкуляризацію та прискорює регенерацію кістки. Водночас, нерівномірність шару може призводити до його відшарування, що негативно впливає на імплант і викликає запальні процеси. Сучасні технології, зокрема 3D-друк, дають змогу персоналізувати імпланти відповідно до анатомічних особливостей пацієнта. Однак вони потребують ретельного контролю готової продукції, щоб уникнути потрапляння сторонніх частинок в організм та гарантувати безпечну інтеграцію.
15
Yevtushenko, Aleksandr, та Tetyana Lushahina. "СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ СПРОМОЖНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В ХОДІ РЕФОРМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ". Public Administration and Regional Development, № 15 (8 квітня 2022): 104–23. http://dx.doi.org/10.34132/pard2022.15.05.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні теорії соціального капіталу та їх практичне значення для ефективного функціонування спроможних територіальних громад в Україні. Зокрема, з’акцентовано увагу на ідеях соціального капіталу П. Бурдьє, Дж. Коулмана, Г. Лоурі, Р. Патнема, Ф. Фукуями, Л. Хеніфен. В процесі аналізу розвитку ідей соціального капіталу, приділено увагу його функціям, рівням та складовим. Підкреслено, що соціальний капітал є як позитивним ресурсом для розвитку громад, так може набувати деструктивних форм при неправильному чи маніпулятивному використанні. Виокремлено необхідні передумови для формування соціального капіталу – високий рівень довіри серед громадян і органів місцевої влади, наявність міцних соціальних зв’язків, що можуть виступати ефективними каналами інформування.
 Зазначено, що саме поняття «соціальний капітал» відповідно до різних підходів набуває різних смислів і дефініцій. Тому досить важко сформувати єдиний алгоритм вимірювання соціального капіталу для громад. Безумовно, в процесі становлення ОТГ в Україні, формування соціального капіталу є одним із головних напрямків розвитку соціальної сфери громад. Адже, соціальний капітал не може існувати відокремлено від фізичного і людського капіталу, а становить важливу складову ресурсності громади. Формування соціального капіталу і якісне його впровадження стає можливим за умови партнерських відносин між публічною владою та громадою.
 В подальших дослідженнях пропонується звернути увагу на створення моделі соціального капіталу ефективного для українських громад, також системи вимірювання соціального капіталу та його можливих ризиків.
16
Коваль, Т. Р. "УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ БАНКУ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ". Economics and management, № 3 (2023) (20 жовтня 2023): 93–104. http://dx.doi.org/10.36919/2312-7812.3.2023.93.
Full textAbstract:
Дана стаття присвячена банківському ризик-менеджменту в сучасних умовах. Дослідженя поняття банківського ризику, досліджено ризики існуючої банківської системи в Україні та наведено класифікацію банківських ризиків. Представлено основні методи управління банківськими ризиками. Проаналізовано систему управління ризиками банку та її ефективність. Було продемонстровано важливість стрес-тестування для управління ризиками в банках. Проведено стрес-тестування кредитного ризику та проаналізовано результати. Результати аналізу можуть бути використані в реальній діяльності банківських установ. Доведено, що для для успішного управління банківськими ризиками необхідно забезпечити: постійний моніторинг ризиків, запобігання прийняттю неконтрольованих рішень, удосконалення методики розрахунку резервів на покриття можливих збитків, ефективну систему використання інформації, поліпшення правових умов. Запропоновано у складних умовах банківської кризи та військової агресії важливо не допустити відпливу ресурсів із банківської сфери, акумулювати готівкові кошти та активно використовувати можливість вигідних операцій із торгівлі валютою і цінними паперами, вжити всіх можливих заходів для підвищення довіри з боку іноземних і вітчизняних інвесторів, а також розробити програми реструктуризації банків залежно від характеру проблеми. Одним зі шляхів оптимізації банківських ризиків є також страхування депозитів.
17
СТОЖОК, Людмила. "СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВРАЗЛИВОСТІ ПРАЦЕЗДАТНОГО НАСЕЛЕННЯ". Economy of Ukraine 67, № 9 (754) (2024): 64–94. http://dx.doi.org/10.15407/economyukr.2024.09.064.
Full textAbstract:
Україна – соціальна держава, у якій питання захисту соціальних прав є першочерговими і становлять основу сталого розвитку країни. Попри масштабність соціальних реформ, у країні не зменшилася соціальна нерівність, а якість програм соціального захисту не відповідає потребам. З огляду на таку проблематику, досліджено динаміку соціальної вразливості працездатного населення задля осучаснення її змістовності, що є основою забезпечення реалізації захисту соціальних прав за принципом соціальної справедливості з урахуванням інклюзії. Використано методи обробки даних, аналізу, системного підходу, узагальнення. Методологія дослідження ґрунтується на залученні даних електронних джерел і відкритої статистики. Дослідження динаміки факторів соціальної вразливості працездатного населення свідчить про незмінність соціальних ризиків та їх посилення. Їх нашарування – це каталіз, що спричиняє і спричинятиме зростання соціальної нерівності. Аналіз дає можливість виокремити такі індикатори низької ефективності дій, що є підґрунтям соціальної вразливості: за достатнього рівня продуктивності праці – низький рівень заробітної плати, за високого рівня охоплення освітою населення – невисокий рівень якості робочої сили, за великою кількістю навчальних закладів – незмінна проблема першого працевлаштування серед випускників, невідповідність між попитом і пропозицією на ринку праці. Посилення вразливості до наслідків нових ризиків (передчасне вилучення з ринку праці, зниження працездатності й мобільності, знецінення людського капіталу, втрата покоління працездатного віку) є неминучим, тому головне завдання – недопущення загострення синдрому відкладеного життя на невизначений проміжок часу. Нині особливо гостро постає потреба в оцінюванні чутливості соціальної вразливості, оскільки ніхто не може бути захищеним від наслідків непередбачуваних ризиків. Відповідно, пріоритетом у соціальному захисті має бути не соціальне утримання, а надання можливостей ефективно використовувати й накопичувати людський капітал.
18
ШУЛЬГА, Наталія, та Володимир ОМЕЛЕНЧУК. "ESG-РИЗИКИ БАНКІВ". Foreign trade: economics, finance, law 133, № 2 (2024): 101–19. http://dx.doi.org/10.31617/3.2024(133)06.
Full textAbstract:
Країни єврозони почали активно запроваджувати Європейський зелений курс, що базується на підтримці запропонованих трьох ключових опор з погляду компоненти "фінанси": Регламенті про таксономію, Директивах та Регламентах щодо формування нефінансової звітності та додаткових Регламентах пруденційного регулювання з боку Європейського банківського нагляду (ЄБН). Зазначене обумовило потребу в імплементації ESG (Еnvironment, Social та Governance) міркувань у діяльність вітчизняних банків та їхніх клієнтів з огляду на останні напрацювання європейської фінансової спільноти, яка невпинно рухається за проголошеним зеленим курсом. Найближчим часом вітчизняні банки, особливо ті, що належать до категорії малих і середніх, можуть стикнутися з труднощами здійснювати оцінку кредитоспроможності позичальників з урахуванням їх ESG-факторів, а також сформувати інфраструктуру ризик-менеджменту з орієнтацією на стале фінансування, основною складовою якого є "зелене" кредитування. Метою статті є розкриття ESG-ризиків закордонних банків у контексті дотримання ключових опор європейського зеленого курсу, запропонованих у частині фінансової складової, а також впровадження їхніх напрацювань у діяльність вітчизняних банків з урахуванням національних особливостей. У ході дослідження використано сукупність загально відомих методів наукового пізнання: порівняння, аналізу та синтезу, групування, абстрагування, спостереження тощо. Зазначено зміст запропонованих ключових опор підтримки Європейського зеленого курсу з погляду компоненти "фінанси". Ідентифіковано ESG-фактори та визначено їх вплив на традиційні ризики банків. Розглянуто практику врахування ESG-факторів у процесі управління ризиками окремих європейських банків. Ідентифіковано труднощі, з якими можуть стикнутися вітчизняні банки за здійснення комплексної оцінки ESG-ризиків своїх позичальників. Для їхнього подолання обґрунтовано заходи на макрорівні (сформувати механізми страхового, державного та приватного захисту переходу країни до Європейського зеленого курсу); мікрорівні (визначити ризик-апетит та імплементувати ESG-ризики в операційну діяльність банків; розробити інструментарій оцінки ESG-ризиків, процедури формування резервів на покриття очікуваних втрат з урахуванням "екологічної" складової позичальників та емітентів цінних паперів; оцінити рівень ESG-ризиків позичальників і здійснити їх кластеризацію; розробити внутрішньо управлінську звітність щодо сталого фінансування).
19
Болгар, Тетяна, та Юрій Гуляєв. "УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ". Grail of Science, № 41 (26 липня 2024): 108–15. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.05.07.2024.013.
Full textAbstract:
У науковій статті досліджені важливі завдання з поглиблення теоретико-методологічних засад, удосконалення методичних підходів і розробки практичних рекомендацій з розпізнавання загроз і усунення ризиків у забезпеченні фінансово-економічної безпеки банківських установ України. Розглянуто діяльність і особливості організаційних підходів на прикладі двох банків АТ КБ "ПриватБанк" і АТ "УКРСИББАНК" у напряму удосконалення безпечної роботи фінансових установ, оскільки, робота в банківській сфері є престижною та надзвичайно відповідальною і пов’язана не тільки з фінансами, але й із довірою клієнтів, що є ключовим показником у діяльності кожного банку. Стабільні, довгострокові та взаємовигідні стосунки з клієнтами у сучасних умовах господарювання можуть забезпечити лише висококваліфіковані банківські спеціалісти, застосування сучасних технологій, розширення продуктового ряду та безпечне функціонування установи в цілому. У статті на прикладі функціонування підрозділу комплаєнс в АТ "УКРСИББАНК" визначені переваги у роботі щодо виявлення і мінімізації як фінансових, так і функціональних ризиків, які прямо чи опоседковано впливають на фінансово-економічну безпеку банку. Від надійного функціонування фінансової системи та банків залежить добробут населення та його впевненість у майбутньому. Банки розширюють фінансові можливості для людей та підприємств, надаючи їм необхідні ресурси. Вони зберігають, перерозподіляють та примножують капітал у країні, сприяючи швидшому зростанню економіки.
20
ШУЛЬГА, Наталія, та Лідія БЕЛЯНКО. "Ризик-апетит у банках". Herald of Kyiv National University of Trade and Economics 145, № 5 (2022): 138–52. http://dx.doi.org/10.31617/1.2022(145)09.
Full textAbstract:
Вступ. Коронакриза і згодом введення військового стану в Україні внаслідок агресії російської федерації зумовили зростання рівня ризиків, що загрожує порушенню фінансової стабільності банків. Це потребує налагодження ефективного управління ризик-апетитом банку. Проблема. У процесі своєї діяльності банки наражаються на численні види ризиків. З метою їх обмеження вони визначають ризик-апетит – як загальний, так і за окремими видами ризиків. Під впливом складної економічної ситуації в країні набуває актуальності дослідження питань, пов’язаних з управлінням ризик-апетитом банків. Метою статті є розкриття сутності термінів категоріального апарату ризик-менеджменту, пов’язаних з ризик-апетитом, виявлення окремих компонентів управління ризик-апетитом по зарубіжних і вітчизняних банках, а також розроблення напрямів його вдосконалення. Методи. Використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання економічних процесів і явищ: структурно-логічні, порівняння, групування. Результати дослідження. Проаналізовано різні методичні підходи до тлумачення окремих понять ризик-менеджменту, визначено взаємозв’язок між ризик-ємністю, ризик-апетитом, толерантністю, профілем, лімітами ризиків. Досліджено практику встановлення, затвердження та перегляду ризик-апетиту в окремих зарубіжних та вітчизняних банках, а також надано рекомендації щодо її удосконалення. Запропоновано структуру Положення про управління ризик-апетитом банку. Окреслено напрямки розвитку концептуальних засад управління ризик-апетитом у вітчизняних банках. Висновки. З метою вдосконалення управління ризиками в банках України розроблено спеціальне положення про управління ризик-апетитом, яке складається з таких розділів: загальні положення; фактори та індикатори ризик-апетиту; ризик-апетит по бізнесах, банківських продуктах та транзак-ціях; мандат на прийняття управлінських рішень; управлінська звітність та моніторинг ризик-апетиту; вплив ризик-апетиту на прибуток, капітал, ліквідність та репутацію банку; прикінцеві положення.
21
Климук, Н. Я., та Н. О. Кравець. "ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (30 жовтня 2024): 89–92. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2024.3.14954.
Full textAbstract:
Мета: з’ясування впливу військових дій на страхові послуги. Матеріали і методи. Матеріалами для дослідження слугували наукові статті українських і закордонних вчених, дані сайтів страхових компаній. Також застосовані методи структурування, аналізу та узагальнення інформації. Результати. Ключовим нововведенням нинішнього етапу діяльності страхових компаній України стало те, що якщо, як правило, воєнні дії виступають підставою для відмови в страхуванні, то після 24 лютого 2022 р. більша частина страхових компаній ухвалила рішення проводити виплати у випадку одержання ушкоджень у результаті військових дій (йдеться щодо цивільних осіб). Водночас неодмінним пунктом виступає застереження щодо того, що прийняття рішення стосовно покриття приймається за кожним випадком індивідуально із врахуванням усіх обставин. На сьогодні, наприкінці другого року повномасштабної війни рф проти України, практично всі головні гравці українського страхового ринку створили продукти, які передбачають страхування громадян та майна від воєнних ризиків. Такі страховки представлені у найбільших компаній – «Княжа VIG», ІНГО, «Універсальна», СГ ТАС, «Метлайф», ARX, ВУСО, «Арсенал Страхування» тощо. Але варто зазначити, що такі страхові поліси мають безліч обмежень. Практично для всіх компаній винятком є регіони, в яких безпосередньо відбуваються бойові дії – для них страховки не оформлюються. Хоча, для прикладу, компанією ARX пропонується програма «Бронезахист», котра працює без географічних обмежень по країні, та для учасників бойових дій така страховка не є доступною. Незважаючи на те, що за нинішнього етапу велика кількість компаній надає послуги страхування від воєнних ризиків, страхування військовослужбовців, із травня 2023 р., здійснює тільки СК «TAS-Life», хоча має значення, залежно від того, чи знаходиться військовослужбовець у зоні підвищеної небезпеки на момент настання страхового випадку, чи ні. Висновок. Таким чином, із початком повномасштабного вторгнення рф на територію України, українські страхові компанії відгукнулися на запит громадян та бізнесу, у зв’язку з чим цими компаніями було розроблено нові продукти, котрі страхують здоров’я, життя, рухоме і нерухоме майно від ризиків, які пов’язані якраз із воєнними діями, але страхування військовослужбовців здійснює тільки СК «TAS-Life».
22
Шепиленко, Вікторія. "ІНВЕСТИЦІЙНІ РИЗИКИ В ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 2 (92) (27 грудня 2022): 24–29. http://dx.doi.org/10.32782/bsnau.2022.2.3.
Full textAbstract:
Забезпечення безперервного процесу виробництва потребує постійного фінансування виробничих та збутових процесів, поточних та капітальних витрат. Під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів організація бізнес-процесу може ускладнюватись тимчасовим браком фінансових ресурсів, потребу в яких підприємства можуть компенсувати за рахунок інвестування. При цьому, підприємницькі структури можуть мати наявний грошовий ресурс, однак вилучити його з обороту на кожному конкретному етапі розвитку неможливо без виробничих втрат. Тому, варто констатувати, що інвестиційна діяльність є необхідною передумовою розвитку підприємств розвинених країн світу. Вона характеризується розгалуженою системою інструментів залучення фінансових ресурсів, розвиток якої зумовлений метою та напрямком інвестиційної діяльності. Основним спонукальним фактором використання інвестиційної складової є прагнення підприємств до зростання власного підприємницького капіталу. У статті автор розглядає теоретичний аспект формування інвестиційних ризиків, які виникають на підприємств у ході реалізації бізнес-процесів: від початку втілення ідеї до її реалізації у кінцевому товарі. Ризики як явище характерні для життєдіяльності як фізичних, так і юридичних осіб. Їх поділ здійснюється в залежності від сфери виникнення, проте кожен із них пов'язаний із певними втратами (капітал, технологій, майбутня вигода, імідж, валютні втрати). Однак втрати, які виникають у процесі інвестування, представники підприємницького кластеру несуть значно більші ніж пересічні громадяни. У зв'язку з цим на підприємствах існує система управління ризиками, спрямована на поетапне та послідовне планування та прогнозування поточних та перспективних результатів. Крім того, автор розглядає ряд методів мінімізації ризиків та наголошує на їх комплексному підході, розглядає переваги та недоліки їх застосування. В сучасних умовах розвитку для підприємств України характерним є процес внутрішнього інвестування (самофінансування), орієнтація на власний розвиток. Зроблено висновки щодо необхідності залучення інвестиційних ресурсів у процеси виробництва.
23
Berzhanir, I. А. "ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВА: ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ". Actual problems of regional economy development 2, № 19 (2023): 78–86. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.19.78-86.
Full textAbstract:
Метою статті є дослідження теоретичних положень і розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення бухгалтерського обліку власного капіталу підприємства.
 У процесі дослідження використано такі методи: методи індукції та дедукції, метод порівняння, метод узагальнення – для розкриття й уточнення економічної сутності власного капіталу та здійснення його класифікації з метою бухгалтерського обліку; системний підхід – для побудови облікового забезпечення управління власного капіталу; статистичні методи дослідження – для оцінки структури та динаміки власного капіталу підприємства; графічний – для наочного представлення результатів дослідження.
 Інформаційну базою наукового дослідження є наукові праці вітчизняних вчених-економістів та нормативні акти з питань організації бухгалтерського обліку власного капіталу підприємства.
 У статті розглянуто економічну сутність та структуру власного капіталу через призму національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Проведено діагностику складу та структури власного капіталу підприємства та проаналізовано чинники, що вплинули на його зміну. Розглянуто теоретичні та методологічні основи організації обліку власного капіталу та його відображення в звітності в контексті національних та міжнародних стандартів.
 Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні та розкритті напрямів удосконалення організації обліку власного капіталу з метою збільшення його оборотності; застосування автоматизованих систем для обліку власного капіталу; використання компромісного підходу для фінансування активів суб’єкта господарювання; скорочення термінів дебіторської заборгованості, що прискорить оборотність капіталу; використання аудиторських послуг для оптимального обліку резервів.
 Одержані результати дослідження можуть бути використані для створення ефективної моделі обліку власного капіталу, що дасть змогу уникнути ризиків неплатоспроможності.
24
Краєвський, Володимир, Ольга Панасюк та Тарас Мегедь. "ОПТИМІЗАЦІЯ ЛАНЦЮГІВ ПОСТАЧАННЯ ЧЕРЕЗ ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ КРЕДИТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ". Сталий розвиток економіки, № 2 (53) (1 квітня 2025): 37–43. https://doi.org/10.32782/2308-1988/2025-53-5.
Full textAbstract:
У статті досліджено концептуальні підходи до оптимізації ланцюгів постачання через ефективне управління кредиторською заборгованістю як ключовим елементом фінансової стратегії підприємств. Здійснено аналіз сучасних теоретичних засад Supply Chain Finance (SCF), що дозволяють інтегрувати фінансові потоки в операційні процеси з метою підвищення ліквідності, мінімізації фінансових ризиків та покращення загальної стійкості підприємств до макроекономічних коливань. Досліджено фінансовий цикл постачальників та стратегічний вплив строків платежів на ліквідність підприємств. Визначено, що надмірне подовження періоду обороту кредиторської заборгованості створює ефект касового розриву, що може призводити до порушення фінансової рівноваги та загострення ризиків платоспроможності. Водночас оптимізація показника DPO (Days Payable Outstanding) дозволяє підприємствам ефективно керувати фінансовими зобов’язаннями, знижуючи навантаження на оборотний капітал. Окреслено вплив міжнародних стандартів фінансового регулювання, зокрема Basel III та IFRS 9, на трансформацію системи управління борговими розрахунками. Встановлено, що посилення вимог до капіталу та управління ризиками банківських установ призводить до зміни умов кредитування корпоративних клієнтів, що безпосередньо впливає на фінансування ланцюгів постачання. Підкреслено, що в таких умовах компанії змушені шукати альтернативні фінансові інструменти, серед яких особливу роль відіграють реверсивне фінансування (reverse factoring), динамічне дисконтування дебіторської заборгованості та інноваційні FinTech-рішення. Особливу увагу приділено глобальним трендам у сфері фінансового управління постачальницькими екосистемами. Виявлено, що політика ESG (Environmental, Social, Governance) поступово формує нові вимоги до управління фінансовими потоками, стимулюючи використання зеленого фінансування для підтримки стійкості ланцюгів постачання. Результати дослідження доводять, що ефективне управління кредиторською заборгованістю в сучасних умовах потребує комплексного підходу, що включає оптимізацію фінансових показників, стратегічне управління строками платежів, застосування сучасних цифрових технологій та адаптацію до регуляторних змін.
25
Kolesnyk, К. К., V. М. Oksentyuk та A. P. Kushnir. "УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В НАФТОДОБУВНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ СИСТЕМИ KIBANA". Bulletin of Lviv State University of Life Safetyі 27 (23 червня 2023): 86–94. http://dx.doi.org/10.32447/20784643.27.2023.10.
Full textAbstract:
Вступ. Управління ризиками – це добре відома концепція в галузях з підвищеним рівнем небезпеки, таких як нафтогазова та хімічна промисловість. Однак межі виникнення ризиків нечіткі. На щастя, за останні кілька років появилося більше досліджень і статей про Barrier Management (Управління бар’єрами). Одним із ключових аспектів цих останніх статей є те, що їх автори намагаються визначити Barrier Management щодо того, що дане програмне забезпечення повинно робити. Концептуально, управління бар’єрами є частиною управління безпекою процесів, яке є частиною корпоративного управління, оскільки вся організація має бути залучена до процесу з ефективного управління бар’єрами.Динамічне рішення з управління бар’єрами вирішує вищевказані проблеми та дає змогу в режимі реального часу переглядати кумулятивний ризик у різних областях та активах, забезпечуючи при цьому управління бар’єрним порогом за допомогою єдиного, простого у використанні інтерфейсу.Сьогодні кілька компаній використовують візуалізацію даних для спілкування з клієнтами та інвесторами. Вони роблять це, щоб вирішити проблеми клієнтів і залучити капітал для проектів розширення бізнесу. Візуалізація даних також допомагає нафтовим компаніям знаходити нові місця для розвідки та розробляти нові продукти для ринку. Хоча візуалізація даних ще не стандартизована, вона є цікавою практикою, яка набирає обертів у багатьох галузях. Його можуть використовувати інженери, науковці, геологи та всі інші, хто працює з числовими або фізичними даними. Його також можуть використовувати професіонали з маркетингу, які хочуть спілкуватися з клієнтами або залучити капітал для проектів розширення бізнесу.Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розроблення методів інтерактивного управління із запобігання аварійним ситуаціям в нафтодобувній промисловості. Задачі дослідження є такими:1. Проаналізувати існуючі методи аналізу ризиків.2. Забезпечити збір інженерних даних за допомогою системи Elasticsearch та ознайомитися з особливостями отримання таких даних.3. Візуалізувати за допомогою Vega скриптованих візуалізацій на інформаційних панелях зібрані дані за необхідними критеріями.4. Розробити інформаційну панель для загального порівняння та аналізу отриманих результатів.Основні результати досліджень. За допомогою методу краватка-метелик реалізовано відповідну інтерактивну діаграму для збору даних та аналізу ризиків в нафтодобувній промисловості. Для її побудови задіяно систему Kibana та граматику Vega. Для інтерактивного управління ризиками плагін Kibana зручний у використанні, оскільки при зміні даних в інформаційній базі, вони будуть автоматично відображати на графіку, що дає змогу проаналізувати таким чином техногенну ситуацію в реальному часі.Висновки. Інтерактивне управління ризиками за допомогою системи Kibana дає змогу опрацювати широкий спектр даних для прогнозування майбутніх проблем, що корисно для своєчасного прийняття рішень і уникнення непотрібних втрат. Цей тип програмного забезпечення для управління ризиками використовує інтерактивний графік для візуалізації результатів аналізу, що дає змогу висвітлювати проблеми до того, як вони стануть надто серйозними. Плагін Kibana працює на будь-якому комп’ютері з підключенням до Інтернету. Він дає змогу автоматично відображати результати після внесення будь-яких змін до бази даних. Плагін, який був обраний для цієї роботи, був найпопулярнішим із систем, які ми розглядали, дозволяючи відображати дані в реальному часі, швидко виявляти помилки під час аналізу даних і правильно їх відображати. Для клієнтів така панель є відмінним помічником для аналізу великих масивів даних. На основі таких панелей можна відразу виправляти помилки в побудові конструкції обладнання нафтопереробної промисловості. У рамках цієї роботи була побудована система інформаційних панелей, що дозволяє здійснювати інтерактивне управління ризиками, аварійні попередження та моніторинг обладнання, яке є на обслуговуванні. Також розроблено та впроваджено новий метод інтерактивного моніторингу ризиків за допомогою bowtie charts та системи Azenzus.
26
Zhytar, Maksym. "ТРАНСФОРМАЦІЯ РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ: ВИКЛИКИ, РИЗИКИ ТА СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ СТАБІЛІЗАЦІЇ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 15 (2025): 48–58. https://doi.org/10.32750/2025-0105.
Full textAbstract:
У статті розглянуто ключові аспекти трансформації ринку праці в контексті забезпечення економічної безпеки держави. Аналізуються виклики, що постають перед ринком праці в умовах глобалізації, цифровізації, автоматизації та демографічних змін. Основна увага приділяється стратегічним напрямам стабілізації ринку праці, які включають адаптацію освітніх систем, підтримку інноваційного підприємництва та розвиток нових секторів економіки. Автором досліджено наслідки міграційних процесів, зростання неформальної зайнятості та підвищення попиту на гнучкі форми роботи. Запропоновано комплексний підхід до розвитку ринку праці, орієнтований на подолання ризиків, пов’язаних із технологічним безробіттям і соціальною нерівністю. Висвітлено роль державної політики у забезпеченні збалансованого розвитку ринку праці, зокрема через інвестиції в людський капітал, стимулювання зайнятості у високотехнологічних галузях та модернізацію системи соціального захисту. Підкреслено важливість формування адаптивних моделей управління ринком праці, здатних реагувати на нові виклики. Особливу увагу приділено аналізу впливу цифровізації та автоматизації, які, поряд із позитивним ефектом для економіки, супроводжуються значними соціальними ризиками. Зроблено акцент на необхідності професійної переорієнтації кадрів і впровадження дуальної освіти для підготовки працівників до нових умов праці. Запропоновані підходи можуть слугувати основою для розробки ефективної політики у сфері зайнятості, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності національного ринку праці в умовах глобальних змін. Подальші дослідження мають зосередитися на кількісній оцінці впливу впровадження інноваційних технологій, демографічних змін і міграційних процесів на зайнятість.
27
Серебрій, А. Ю. "СУЧАСНЕ ІНВЕСТУВАННЯ У БУДІВНИЦТВО ЖИТЛА В УКРАЇНІ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ТА ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНОГО ЗАХИСТУ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 3 (29 липня 2024): 71–80. http://dx.doi.org/10.32782/tnv-pub.2024.3.9.
Full textAbstract:
У статті розглядаються організаційно-правові форми інвестування у будівництво житла в України, висвітлюється шлях трансформації таких форм та їх розповсюдженість, яка притаманна саме ринку нерухомості. У статті наголошується на важливості створення достатніх інвестиційних умов для залучення іноземних та національних інвестицій, створення достатніх гарантій для покриття ризиків інвесторів. Будівельна галузь є стратегічною галуззю економіки будь-якої країни. Вона в собі поєднує всі галузі економіки, так як всім галузям потрібні об’єкти нерухомості для ведення своєю комерційної та некомерційної діяльності. Будівництво житлової та комерційної нерухомості напряму впливає на економічний та соціальний розвиток всієї країни. Дана сфера тісно пов’язана із іншими видами підприємницької діяльності, такими як: імпортування, виробництво, продаж будівельних матеріалів, оздоблювальних матеріалів, побутової техніки, іпотечного кредитування, сектору інвестування тощо. Показники ефективності котрих безпосередньо впливають на кількість та якість робочих місць, податків до бюджету, розвитку інфраструктури, транспортного сполучення, інженерних мереж, інфляцію, фінансовий сектор економіки, тощо. Висновки та пропозиції автора спрямовані на удосконалення нормативно-правового регулювання у сфері будівництва, що має сприяти розвитку галузі, підвищенню якості будівельних робіт та створенню сприятливих умов для інвестування. Реалізація запропонованих заходів може значно покращити стан будівельної галузі в Україні та забезпечити її стійкий розвиток у довгостроковій перспективі.
28
Vilenchuk, Oleksandr. "Трирівневий аналіз функціонування ринку аграрного страхування в Україні". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 4, № 2 (2018): 19–36. http://dx.doi.org/10.51599/are.2018.04.02.02.
Full textAbstract:
Мета. Метою статті є виявлення сучасних тенденцій становлення аграрного страхування в Україні з огляду на потенційні можливості його розвитку, враховуючи об’єктивні потреби виробників сільськогосподарської продукції в посиленні їх страхового захисту. 
 Методологія / методика / підхід. Методологія представленого дослідження базується на загальноприйнятих принципах формування страхових відносин у суспільстві. Інтеграція сучасних наукових поглядів на роль страхування в цілому та аграрного зокрема, свідчить про унікальність і незамінність використання цього фінансово-економічного інструмента в процесі протидії та запобігання негативних проявів ризиків навколишнього середовища. У процесі дослідження використовували методи індукції та дедукції – для формування цілісного відображання ключових умов функціонування ринку аграрного страхування; методи порівняння, групування, аналізу й статистики – для виявлення сучасних тенденцій розвитку страхових відносин в аграрній сфері; абстрактно-логічний метод сприяв узагальненню авторської позиції щодо дальшої активізації вітчизняного ринку аграрного страхування.
 Результати. Трирівневий аналіз функціонування національного ринку аграрного страхування дає підстави констатувати наявність позитивних тенденцій розвитку соціально-економічних взаємовідносин між учасниками страхового процесу. Водночас актуальними залишаються питання щодо розширення страхового покриття сільськогосподарських ризиків, диверсифікації можливих джерел сплати страхових платежів та зростання рівня капіталізації страхових компаній.
 Оригінальність / наукова новизна. Оригінальність наукового дослідження полягає у використанні трирівневого аналізу показників розвитку страхового ринку в сегменті аграрного страхування. Для узагальненого діагностування та виявлення закономірностей розвитку страхового ринку, дослідженням охоплено десятирічний період (2006–2016 рр.). Аналіз територіального, галузевого та інституціонального рівнів функціонування ринку страхування сільськогосподарської продукції здійснено за період 2012–2016 рр. Наукова новизна полягає у використанні креативного підходу до аналізу ключових показників розвитку аграрного страхування в Україні. 
 Практична цінність / значущість. Практична цінність зумовлена розробкою авторських пропозицій, спрямованих на підвищення ділової активності учасників страхового ринку як основи для збалансування їх наявних страхових інтересів.
29
Пахольчук, А. М. "ФІНАНСОВА БАЗА ПОЕТАПНОГО СТВОРЕННЯ БІЗНЕС-ЕКОСИСТЕМ БАГАТОНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ". Трансформаційна економіка, № 2 (07) (24 червня 2024): 71–75. http://dx.doi.org/10.32782/2786-8141/2024-7-12.
Full textAbstract:
У сучасних реаліях глобалізованої економіки спостерігається тенденція до формування потужних багатонаціональних корпорацій (далі - БНК), діяльність яких виходить за межі окремих галузей та національних кордонів. Ці гіганти еволюціонували від звичайних компаній до складних бізнес-екосистем, що інтегрують численні взаємопов'язані організації. Однак, побудова та ефективне функціонування таких комплексних економічних утворень вимагає ретельно спланованого та стратегічного підходу, підґрунтям якого є міцна фінансова база. Дане дослідження присвячене вивченню поетапних фінансових стратегій, що забезпечують створення та розвиток життєздатних екосистем багатонаціональних корпорацій. На основі міждисциплінарного синтезу фінансової теорії, організаційної економіки та принципів стратегічного управління запропоновано новаторську концептуальну модель. Представлена модель деталізує специфічні фінансові передумови, пріоритети алокації капіталу та методи мінімізації ризиків, характерні для послідовних стадій формування, експансії, оптимізації та безперервного розвитку бізнес-екосистем. На початковому етапі формування критично важливим є застосування інструментів фінансової інженерії для інтеграції різнопланових джерел доходів, вибудовування симбіотичних зв'язків через інвестиції в акціонерний капітал та узгодження системи стимулів, а також підтримання необхідного рівня ліквідності для реалізації перспективних проектів злиття/поглинання. У міру розширення молодої бізнес-екосистеми постає завдання збалансованого фінансування подальшого зростання, із залученням як публічного так і приватного акціонерних капіталів, позиковий важіль або реінвестування операційних грошових потоків з метою масштабування всієї інтегрованої мережі. На етапі оптимізації, після досягнення критичної маси, необхідно розробити комплексні механізми трансфертного ціноутворення та хеджування фінансових ризиків для максимізації синергетичного ефекту в межах єдиної екосистеми. Нарешті, для сталого розвитку та довгострокового функціонування потрібні сталі фінансові моделі, орієнтовані на постійні інновації, з метою динамічної адаптації бізнес-екосистеми багатонаціональної корпорації. Деталізуючи фінансову архітектуру, притаманну кожній стадії розвитку бізнес-екосистеми, дане дослідження розкриває фінансові стратегії, які дозволяють багатонаціональним корпораціям трансформуватися у складні міжгалузеві інтегровані структури. Отримані результати мають практичне значення для корпоративних стратегів, фінансових менеджерів та регуляторів, які діють в умовах взаємозалежної глобальної економіки.
30
ШУЛЬГА, Наталія, та Сергій САВЛУК. ""Екологічний" ризик-менеджмент банків як детермінанта сталого фінансування в країнах ЄС". Foreign trade: economics, finance, law 131, № 6 (2023): 56–71. http://dx.doi.org/10.31617/3.2023(131)04.
Full textAbstract:
23 червня 2022 р. прийнято рішення про надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі (ЄС), що передбачає трансформацію усіх сфер життєдіяльності нашої країни відповідно до принципів та законодавства Євросоюзу. У цьому контексті важлива роль відводиться дотриманню Україною стандартів екологічних, соціальних та корпоративного управління, а також їх фінансовій підтримці (сталому фінансуванню), які діють у ЄС. Європейська Комісія останнім часом ухвалила низку важливих документів стосовного впровадження у країнах ЄС політики сталого фінансування, ключовим драйвером реалізації якої є налагодження у фінансових установах насамперед банках системи управління кліматичними, соціальними та управлінськими ризиками (Еnvironment, Social та Governance, або ж сфери довкілля, суспільства та управління – ESG-ризиками). Відповідно до підходів Європейського Союзу передбачено: імплементацію "екологічного" ризик-менеджменту в бізнес-стратегії банків; запровадження механізму стрес-тесту-вання ESG-ризиків та визначення їх впливу на капітал; забезпечення транспарентності інформації стосовно "сталого" ризик-менеджменту та інші. Запровадження цих та інших заходів у процес інтегрованого управління ризиками в банках України сприятиме їх поступовій інтеграції в європейську екологічно-фінансову архітектуру. Мета дослідження полягає у виявленні сучасних трендів екологізації ризик-менеджменту в банках ЄС, визначенні інструментарію дослідження можливостей і векторів його запровадження у вітчизняну банківську практику. Дослідження базується на методах: теоретичного узагальнення, аналізу, синтезу, абстрагування, індукції та дедукції. Розкрито ключові положення управління ESG-ризиками, які реалізо-вуються ЄЦБ. Ідентифіковано проблеми "екологічного" ризик-менеджменту у вітчизняних банках та розроблено пропозиції стосовно запровадження найкращої європейської банківської практики в їх діяльність. Визначено, що банки країн – членів ЄС активно реалізують політику сталого фінансування, включаючи управління ESG-ризиками. Для зʼясування ступеня реалізації "екологічного" ризик-менеджменту в проєкції політики сталого фінансування банків України запропоновано анкету за трьома аналітичними блоками питань, відповіді на які дозволять визначити їх відношення як до власних, так і до клієнтських ESG-ризиків; виявити наміри стосовно різних форм банківської підтримки екологічного відродження країни та вирішення кліматичних, екологічних і соціальних проблем суспільства.
31
Руденко, В. В., Н. В. Добіжа та В. М. Мирончук. "ТУРИСТИЧНЕ СТРАХУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ПОДОРОЖУЮЧИХ ГРОМАДЯН". Цифрова економіка та економічна безпека, № 6 (15) (25 листопада 2024): 261–67. https://doi.org/10.32782/dees.15-40.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню сутності понять «страхування у туризмі» та «туристичне страхування», а також їх співвідношенню, що дозволило виявити суттєві відмінності між цими дефініціями за змістом і функціональним призначенням. Запропоновано авторське визначення туристичного страхування як системи фінансового захисту, яка спрямована на покриття ризиків, пов’язаних із життям, здоров’ям, майном та відповідальністю туристів під час подорожей, з метою мінімізації непередбачених витрат і забезпечення комфортного здійснення поїздок. Обґрунтовано завдання туристичного страхування, серед яких гарантія відшкодування витрат у разі настання страхових подій, підвищення фінансової безпеки туристів та забезпечення їхнього захисту в критичних ситуаціях. Здійснено аналіз двох основних видів туристичного страхування: обов’язкового, яке регулюється законодавством, та добровільного, що надає туристам додаткові можливості. Проведено порівняльну характеристику цих видів страхування, що підкреслила їх взаємодоповнюючу роль у підвищенні рівня фінансового захисту подорожуючих. Запропоновано напрями вдосконалення туристичного страхування у сучасних умовах. Загалом дослідження є вагомим внеском у теоретичне розуміння туристичного страхування та пропонує практичні шляхи його розвитку.
32
Brazhnуk, L. V. "Зовнішній державний борг України: тенденції та взаємозв’язок з економічним розвитком". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (14 лютого 2020): 99–105. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.01.10.
Full textAbstract:
У статті розглянуто проблеми забезпечення погашення зовнішніх зобов’язань державного сектору. Визначено основні чинники впливу на зовнішній державний борг та боргу на економіку країни. Проаналізовано динаміку та структуру державного боргу України. Досліджено взаємовплив і взаємозв’язок динаміки зовнішнього державного боргу та ВВП. Визначено ризики зростання рівня зовнішнього державного боргу.
 Метою статті є розгляд тенденцій формування зовнішніх боргових накопичень державного сектору економіки України та вивчення взаємозв’язку впливу величини зовнішнього державного боргу та ВВП.
 Наукова новизна. Обґрунтовано взаємовплив і залежність динаміки зовнішнього державного боргу та ВВП, що дало змогу виявити силу впливу та спрямованість взаємозв’язку між аналізованими показниками, а також тенденції їхньої динаміки, які дозволять розробляти вектори зовнішньої боргової політики з урахуванням економічного розвитку держави.
 Висновки. Для моніторингу, аналізу і контролю стану зовнішнього боргу, мінімізації пов’язаних із ним ризиків доцільно розробити відповідну систему показників і їх граничних значень, яка могла би своєчасно сигналізувати про наростання кризових явищ у вказаній сфері і необхідність прийняття відповідних заходів, спрямованих на усунення негативних тенденцій.
 Незважаючи на зазначені негативи, державний борг є основним джерелом покриття бюджетного дефіциту практично всіх країн. Єдине застереження в даному випадку – це розумні межі як дефіциту бюджету, так і запозичень, оскільки надмірна заборгованість означає, що борг країни перевищує очікувані можливості його погашення, а очікувані платежі з обслуговування боргу можуть все більшою мірою залежати від обсягу виробництва.
33
Ольшанський, Олександр. "ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ ЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ". Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення, № 11 (14 квітня 2025): 108–17. https://doi.org/10.31470/2786-6246-2025-11-108-117.
Full textAbstract:
У статті проаналізовані сучасні механізми державно-приватного партнерства як основи залучення приватних інвестицій у вирішення проблеми економічної модернізації країни. У сучасних умовах, коли державні бюджети часто обмежені, державно-приватне партнерство стає ефективним способом залучення інвестицій для реалізації масштабних суспільно важливих проєктів. Завдяки державно-приватному партнерству можна забезпечити модернізацію інфраструктури, розбудову транспортних мереж, розвиток енергетичних проєктів та покращення соціальних послуг. Приватні компанії, маючи більшу гнучкість та інноваційний підхід, здатні оптимізувати витрати та підвищити ефективність управління проєктами. Крім того, державно-приватне партнерство сприяє зменшенню фінансових ризиків для держави, оскільки розподіл відповідальності та обов’язків дозволяє уникнути значних бюджетних витрат. Це особливо важливо в контексті глобалізації та швидких економічних змін, коли держава прагне зберегти стійкість економіки та забезпечити стабільний розвиток. Державно-приватне партнерство пропонує декілька потенційних переваг, особливо в контексті післявоєнної реконструкції та економічного розвитку України. До основних переваг включаємо залучення капіталу, інновації та ефективне управління ресурсами. Для підвищення ефективності державно-приватного партнерства в Україні необхідні декілька заходів: законодавча реформа (спрощення правової бази та усунення прогалин у чинному законодавстві); розвиток потенціалу професійної компетентності державних фахівців (забезпечення навчання та підтримки державних службовців і фахівців приватного сектору, залучених до проєктів державно-приватного партнерства); використання цифрових технологій для звітності (підвищення прозорості у відборі, закупівлі та реалізації проєктів); упровадження системи управління ризиками (розробка надійної оцінки ризиків і стратегій пом’якшення); опора на міжнародне співробітництво (використання підтримки та досвіду міжнародних організацій і фінансових установ); розширення та заохочення участі суб’єктів змішаної (державно-приватної) форми власності; забезпечення високих вимог до приватних кандидатів, які вступають у відносини державно-приватного партнерства; оновлення регулювання (вдосконалення регулювання діяльності державно-приватного партнерства та оцінка впливу на навколишнє середовище та страхування). Державно-приватне партнерство є потужним інструментом економічного розвитку, що дозволяє залучити приватний капітал та зменшити бюджетні витрати на реалізацію суспільно важливих проєктів. Для досягнення максимальної ефективності необхідно враховувати правові, економічні та соціальні аспекти впровадження державно-приватного партнерства. Спираючись на найкращі міжнародні практики та вирішуючи специфічні виклики, з якими стикається Україна, державно-приватне партнерство нині може відігравати ключову роль у післявоєнному відновленні та довгостроковому розвитку країни.
34
Внукова, Наталія, та Олена Сиплива. "Оцінка динаміки змін сучасного стану банківської системи України". Acta Academiae Beregsasiensis. Economics, № 5 (27 червня 2024): 281–92. http://dx.doi.org/10.58423/2786-6742/2024-5-281-292.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню динаміки змін сучасного стану банківської системи України. Метою роботи є аналіз ключових показників діяльності банків, таких, як активи, пасиви, капітал, прибутки та витрати, а також динаміка їх змін протягом останніх років. У роботі здійснено аналіз основних фінансових показників, розраховано додаткові співвідношення. За результатами дослідження встановлено, що між активами та пасивами, доходами та витратами існує тісний зв’язок. Даний аналіз показує динаміку, як змінюється фінансовий стан банківської системи України за 2018-2022 рр., та з чим пов’язані дані зміни. Проведений аналіз дав змогу визначити, як падіння або зростання тих, чи інших показників впливає на стійкість та ефективність роботи банків, та який вплив це має на економічну ситуації в країні в цілому. Встановлено, що значення досліджуваних показників мали динаміку як до зниження, так і до зростання, що потребує додаткового дослідження та виявлення причин таких змін. Так як банківська система України стає більш стійкою та прибутковою, подальші дослідження цієї теми можуть сприяти кращому зрозумінню факторів, що впливають на розвиток банківської системи України. Результати даного дослідження можна використати для моніторингу та регулювання банківської системи, для розробки нових методів аналізу та прогнозування розвитку банківської системи, а також для підготовки фахівців у сфері банківської справи та фінансів, або ж для підвищення фінансової грамотності населення. Подальші дослідження будуть спрямовані на дослідження конкуренції на банківському ринку України, вивчення інновацій в банківській системі та аналізу ризиків, з якими стикається банківська система. Перспективні дослідження цієї теми можуть бути пов’язані із визначенням факторів впливу на її розвиток в умовах воєнного стану і обмеженості діяльності, розробленням рекомендацій з удосконалення для підвищення стійкості банківської системи.
35
ДОЦЕНКО, Інна. "УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМИ РИЗИКАМИ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 1 (28 березня 2024): 156–62. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2024-11-22.
Full textAbstract:
Воєнні дії на території України спричинили значні та непередбачувані зміни, як в економіці так і в фінансовій сфері. Діяльність банківських установ в умовах воєнного стану нерозривно пов'язана з різними видами ризиків, серед яких домінуюче місце займає кредитний ризик. Втрати від кредитного ризику можуть вплинути не лише на фінансову стійкість окремого банку, але й на стабільність банківської системи загалом. Тому обґрунтування теоретичних положень і методичних засад управління кредитним ризиком банку для забезпечення стабільності банківського сектору стає важливим завданням, вирішення якого дає можливість забезпечити стабільність банківського сектору, що є першочерговою задачею для економіки будь якої країни. В статті здійснено аналіз динаміки величини непрацюючих кредитів банківської системи України в умовах війни. Проаналізовано динаміку питомої ваги непрацюючих кредитів (NPL) у кредитному портфелі банківського сектору. Досліджено розмір покриття банками державного сектору непрацюючого кредитного портфелю фізичних та юридичних осіб кредитним ризиком в 2024 році. Розглянуто особливості управління кредитними ризиками банківської установи. Визначено основні методи оцінки кредитоспроможності позичальника банківськими установами. Запропоновані напрями вдосконалення управління кредитними ризиками банку в умовах воєнного стану, серед яких: формування політики управління ризиками для визначення стратегії та підходів до управління кредитними ризиками; посилення вимог до структури власності банку та процедур укладання кредитних угод для забезпечення прозорості та відповідності нормативам; збільшення контролю за операціями банку з кредитування для ризикових галузей та регіонів; розроблення системи банківських лімітів для ефективного розподілу кредитного ризику; визначення системи показників для оцінки кредитного ризику та розроблення системи його моніторингу.
36
Купира М.І. та Киришко М.В. "ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Економічний форум 1, № 3 (2020): 104–10. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-16.
Full textAbstract:
У статті доведено, що формування фінансової стратегії як основи стійкого та конкурентоспроможного розвитку у довгостроковій перспективі вимагає чітко побудованого алгоритму з врахуванням сучасних тенденцій. Встановлено, що під фінансовою стратегією в системі забезпечення конкурентоспроможності підприємства важливо трактувати загальний план окреслення точковості фінансових цілей та завдань на довгострокову перспективу через формування фінансових ресурсів у векторному напрямку фінансовою стійкості.
 Проведено теоретичний розбір сутнісного наповнення фінансової стратегії в процесі формування, реалізації та коригування з виділенням структурних елементів фінансової стратегії в частині результативності.
 Розроблено архітектуру формування фінансової стратегії в системі забезпечення конкурентоспроможності через матричний аналіз та фінансовий ефект.
 Доведено, що фінансова стратегія в частині результативності діє через принципи та етапність щодо формування і впровадження та працює за виведеним алгоритмом: Управління = капітал + активи + інвестиції + грошові кошти+ прибуток + ризики. Узгодженість та ефективність управління на кожному етапі створює вектор прибутковості в процесі гнучкої фінансової політики. В першу чергу, в систему закладають достатній обсяг фінансових ресурсів, методи ефективності використання капіталу, оптимізація його структури та швидке реагування й нейтралізація ризиків на довгострокову перспективу.
 Запропоновано матрицю вибору фінансової стратегії в частині ефективного стратегічного управління підприємства через синергію та дисбаланс з визначеним рівнем ефективності кожного структурного елементу та розраховано фінансовий ефект від вбудованих інноваційних інструментів у фінансову стратегію, який лише підсилить конкурентні позиції підприємства на ринку.
 Фактично, фінансова стратегія є тією основою, яка забезпечує векторне фінансове підґрунтя для фінансово-економічного розвитку в частині нарощення прибутковості. Її ефективність окреслюється моментами, за яких стратегічні цілі ґрунтуються на реальних фінансових показниках та можливостях підприємства, чіткій системі управління, гнучкості та прозорості.
37
Добрянська, Наталія. "ОПТИМІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОЇ ПОВЕДІНКИ ВІТЧИЗНЯНИХ ДОМОГОСПОДАРСТВ НА ВНУТРІШНЬОМУ РИНКУ ДЕРЖАВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ УКРАЇНИ В РЕАЛІЯХ СЬОГОДЕННЯ". Збірник наукових праць Державного податкового університету, № 2 (28 листопада 2024): 14–21. https://doi.org/10.32782/2617-5940.2.2024.3.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження пояснюється необхідністю активізації процесів залучення тимчасово вільних коштів домогосподарств в інвестиції, використовуючи сучасні фінансові та цифрові інструменти, що функціонують на фінансовому ринку України, передусім облігації внутрішньої державної позики та військові облігації, які в умовах повномасштабної війни перетворюються у вагомий ресурс для підтримки обороноздатності країни зокрема та розвитку публічних фінансів загалом. Метою написання статті є дослідження питання залучення заощаджень вітчизняних домогосподарств на внутрішньому ринку державних запозичень та пошук напрямків активізації населення до інвестиційних процесів в умовах війти та у період повоєнного відновлення. При написанні статті використовувались методи логічного і порівняльного аналізу, діалектичний та логічний методи, метод аналізу і синтезу та інші. У результаті дослідження було охарактеризовано особливості окремих державних цінних паперів як джерела покриття дефіциту державного бюджету та інвестиційного інструменту для домогосподарств в умовах цифровізації та повномасштабної війни, узагальнено основні переваги облігацій внутрішньої державної позики, які зумовлюють їх популярність серед інвесторів, проведено аналіз динаміки вкладень населення в облігації внутрішньої державної позики в умовах воєнного часу, виявлено основні фактори, що впливають на фінансову поведінку в умовах війни, визначено основні чинники інвестиційної привабливості та недоліки облігацій внутрішньої державної позики в умовах цифровізації та воєнного стану, охарактеризовано ризики для домогосподарств при вкладанні коштів в окремі державні цінні папери. Оригінальність та цінність дослідження полягає у тому, що визначення та обґрунтування основних переваг, недоліків та ризиків інвестування заощаджень домогосподарств в облігації внутрішньої державної позики та військові облігації у період повномасштабної війни дозволили обґрунтувати вплив такого інвестування на функціонування публічних фінансів в Україні та окреслити основні шляхи активізації інвестиційних процесів на рівні вітчизняних домогосподарств в сучасних реаліях.
38
Мовсесянц, Артем, та Дмитро Козенков. "Управління психологічними ризиками інвестування на ринку криптовалют". International Science Journal of Management, Economics & Finance 4, № 2 (2025): 137–55. https://doi.org/10.46299/j.isjmef.20250402.13.
Full textAbstract:
У сучасному світі цифрової трансформації ринок криптовалют став однією з найдинамічніших і найбільш волатильних платформ для інвестування. Незважаючи на великий потенціал отримання прибутків, цей ринок характеризується значними психологічними факторами, що впливають на поведінку інвесторів і часто призводять до ірраціональних рішень. У статті розглядаються ключові психологічні ризики, які виникають під час інвестування на ринку криптовалют, а також пропонуються практичні стратегії для їх ефективного управління. Основні психологічні ризики, які впливають на інвесторів, включають такі явища, як страх пропустити можливість, панічні продажі, страх втрати, ефект стада та когнітивні спотворення, наприклад, упередження підтвердження, ефект прив'язки та надмірна. Ці фактори можуть призвести до ірраціональних дій, таких як купівля на піку або продаж під час падіння ринку, що призводить до значних фінансових втрат. Особливо важливим є вплив соціальних мереж, які можуть призводити до масових реакцій та формування емоційних бурхливих ситуацій. Для ефективного управління психологічними ризиками на ринку криптовалют стаття пропонує комплексний підхід, який включає три основні групи методів: технічні, психологічні та соціальні. Технічні методи, такі як "Стоп-Лосс", "Тейк-Профіт", диверсифікація портфелю та автоматизація торгівлі, допомагають обмежити емоційний тиск та зменшити ризики. Психологічні методи, такі як практика усвідомленості, саморефлексія, ведення журналу та психологічна консультація, допомагають керувати емоціями та приймати обґрунтовані рішення. Соціальні механізми, такі як групові взаємодії та робота в команді, дозволяють отримувати підтримку та обмінюватися досвідом. Крім того, важливим є управління інформаційним потоком, що дозволяє фільтрувати зайву інформацію та використовувати лише перевірених джерел, щоб уникнути маніпуляцій та неправильної інтерпретації даних. Навчання та самоосвіта також є ключовими для успішного інвестування на ринку криптовалют, оскільки вони допомагають інвесторам отримувати базові знання та практичні навички. Загалом, стаття підкреслює важливість комплексного підходу до управління психологічними ризиками на ринку криптовалют, який враховує всі аспекти: технічні, психологічні та соціальні. Такий підхід допомагає не лише зберегти капітал інвесторів, але й підвищити ефективність їхніх рішень у довгостроковій перспективі. Додаткові дослідження слід зосередити на вдосконаленні існуючих методів та розробці нових технологій для прогнозування та мінімізації психологічних ризиків, що стануть важливою основою для розвитку фінансового сектору у майбутньому.
39
Litvinova, O. V., та O. V. Posilkina. "АКТУАЛЬНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ ЗІ СТВОРЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ СОЦІАЛЬНО ЗАГРОЗЛИВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ". Фармацевтичний часопис, № 1 (2 квітня 2019): 79–87. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.1.9931.
Full textAbstract:
Мета роботи. Аналіз стану і тенденцій розвитку державно-приватного партнерства (ДПП) за кордоном при рішенні глобальних проблем при створенні інноваційних лікарських засобів (ЛЗ) для лікування соціально загрозливих захворювань, узагальнення світового досвіду щодо доцільності використання певних інструментів ДПП і розробка системи індикаторів для оцінювання результативності ДПП у фармації.
 Матеріали і методи. У процесі дослідження використано загальнонаукові методи пізнання, зокрема, системний підхід з використанням методів ретроспективного та системно-логічного аналізу, контент-аналіз.
 Результати й обговорення. Визначені умови ефективної реалізації проектів ДПП, найбільш застосовані в різних країнах державні інструменти підтримки ДПП. Проаналізовані переваги і ризики застосування механізмів ДПП при реалізації інноваційних проектів, спрямованих на розробку ЛЗ, призначених для лікування соціально загрозливих захворювань. Запропоновано систему індикаторів оцінки результативності ДПП в фармації за напрямами: співпраця, дослідна активність, практичні знання, людський капітал, фінанси.
 Висновки. Розвиток ДПП для активізації процесів створення інноваційних ЛЗ для лікування соціально загрозливих захворювань (гепатит, ВІЛ, онкопатології, антибіотикорезистентність, туберкульоз та ін.) сприяє об’єднанню унікальних інноваційних ресурсів та розподілу ризиків, пов’язаних із високим ступенем невизначеності результатів інноваційній діяльності; нарощуванню інноваційного потенціалу фармацевтичної галузі в процесі спільної діяльності організацій; дозволяє розширити фінансові ресурси, необхідні для реформування системи охорони здоров’я, сприяє оптимізації бюджетних витрат, підвищує ефективність інвестицій в охорону здоров’я, що в кінцевому підсумку сприяє підвищенню якості медичних і фармацевтичних послуг.
40
МУНЬКО, Анна. "СУЧАСНІ ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ РОЗВИТКУ ГРОМАД: ВІДХІД ВІД БЮДЖЕТНОГО ПАТЕРНАЛІЗМУ". Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Екологія. Публічне управління та адміністрування», № 3 (19 червня 2023): 129–34. http://dx.doi.org/10.32782/2786-5681-2023-3.17.
Full textAbstract:
Метою статті є обґрунтування застосування доцільності застосування фінансових інструментів для реалізації проєктів розвитку громад та їх характеристика. Методологія дослідження базується на теоретичних положеннях щодо фінансового забезпечення реалізації проєктів розвитку громад. Для вирішення поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: методи аналізу, синтезу та формалізації; системно-структурний аналіз; абстрактно-логічний метод – для здійснення теоретичних узагальнень і формулювання висновків дослідження. Наукова новизна роботи полягає у комплексній характеристиці застосування сучасних фінансових інструментів для розвитку громад України, що включає визначення особливостей фінансової діяльності в управлінні розвитком громад, об’єкта, суб’єктів, ключових характеристик і оцінювання управління фінансовими інструментами розвитку громад. Висновки. Доведено, що фінансова діяльність виступає необхідним складником механізму управління розвитком громад, забезпечуючи напрями формування централізованих і спеціальних фондів грошових ресурсів, використання фінансових ресурсів у відповідних галузях. Фінансові інструменти можна поєднувати між собою та з іншими формами підтримки розвитку громади, серед яких: кредитні гарантії, венчурний або ризиковий капітал, програми технічної допомоги, оскільки вони пов’язані із залученням фінансування та зменшенням проєктних ризиків. Виявлено, що все більшої популярності набуває випуск муніципальних облігацій як альтернативи фінансування місцевого боргу. Обґрунтовано, що конкурентна перевага кожної громади міститься, насамперед, у використанні набору унікальних матеріальних та нематеріальних ресурсів і визначається публічно-управлінською здатністю органів місцевого самоврядування до їх ефективного комбінування задля утримання конкурентної позиції та її поліпшення.
41
Тарасенко, А. Б. "СТРАТЕГІЯ МАЙБУТНЬОЇ УКРАЇНИ: ТРАЄКТОРІЯ ЕКОНОМІЧНОГО ВІДРОДЖЕННЯ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 76 (5 квітня 2024): 146–52. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1205-2024-76-18.
Full textAbstract:
Жорстокий військовий конфлікт в Україні продовжує залишати по собі безпрецедентну у сучасній Україні кількість зруйнованої інфраструктури, понівечених підприємств та скалічених людських доль, що спричиняє спустошення та втрати, однак дух стійкості є незмінним, що підживлюється рішучістю не просто відновити, а заново уявити, винайти власне майбутнє, яке натхненне економічним зростанням та розвитком на всіх рівнях країни. Цей важкий шлях до національного відродження розгорнеться в мережі викликів, що вимагають багатогранного підходу. Розуміння та розпізнавання ризиків і того, як із ними боротися, - тільки так можна увійти в успішне майбутнє, що й визначає суттєву актуальність дослідження. В аналізі відображено кількісну оцінку вже наявних втрат країни. Зниження ВВП, збільшення інфляції та реального безробіття - не просто показники; це вже установлені передумови важкого шляху до відбудови, який попереду. Розуміння складного переплетення таких явищ матиме вирішальне значення для формування ефективної економічної політики. Запланований обсяг фінансування плану відновлення України у розмірі 750 млрд доларів є дійсно амбітним, але він є необхідним для того, щоб країна могла повноцінно відновитися після війни. План передбачає залучення коштів із різних джерел, включаючи гранти, кредити та приватні інвестиції, репарації. Найбільші суми фінансування будуть спрямовані на відновлення інфраструктури, модернізацію енергетичного сектору та підтримку фінансової системи. Саме вони є пріоритетними напрямами для відновлення України, оскільки складають основу країни. Цей підхід є ефективним, однак його повна реалізація в умовах невизначеності може виявитися далекою від гарантованої. Важливо, аби для відновлення України був складений добре скоординований план «Б», що дозволить забезпечити мінімальні та найбільш важливі потреби країни та населення. Не менш важливою є і пріоритезація інвестицій у людський капітал, що дасть можливість посилити довіру населення та ефективніше боротися з безробіттям. Дотримуючись прозорості, підзвітності та орієнтуючись у складнощах глобального економічного ландшафту, Україна здатна прокласти шлях до стійкішого та дійсно справедливого майбутнього. Підбиваючи підсумок, варто зазначити, що запланований обсяг фінансування плану відновлення України є важливим першим кроком у бік вирішення поставленого питання. Однак існує ряд ризиків, через які значна кількість необхідних ресурсів, імовірно, не зможе бути залучена. Вирішення цих викликів стане найбільш суттєвою задачею. Аналіз інших викликів при більш індивідуальному підході до сфер інвестицій являє собою головний простір для дослідників, які мають продовжувати невтомно працювати над їх вирішенням для забезпечення м’якого входу у майбутнє для України.
42
Ахмедова, Олена Олегівна. "ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ (ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД)". Public management, № 2 (30) (8 вересня 2022): 10–15. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-2(30)-1.
Full textAbstract:
Мета роботи полягає у науковому обґрунтуванні та дослідженні становлення й визначення теоретичних та прикладних засад державної політики у сфері забезпечення безпеки туристичної галузі з точки зору вітчизняного та закордонного досвіду. Методологія. Теоретичною базою дослідження були праці вітчизняних і зарубіжних учених, наукові дослідження щодо розвитку та забезпечення державного регулювання безпеки туризму. Використано такі методи дослідження, як аналіз, синтез, наукова абстракція; системно-структурний аналіз та порівняльний. Питання формування державного регулювання в туристичній сфері досліджували й вітчизняні науковці Р. Алоян, В. Антонова, О. Білотіл, М. Біль, О. Борисенко, А. Горецький, А. Дєгтяр, С. Домбровська, І. Драган, Л. Івашина, В. Ковальчук, О. Крюков, М. Латинін, І. Лопушинського, С. Майстро, Г. Ортіна, О. Парубчак, А. Помаза-Пономаренко, О. Радченко, Н. Рибальченко, С. Сисоєва, В. Сиченко, В. Степанов, І. Черниш, Е. Щепанський та ін. Незважаючи на те, що питанням оцінки й визначення напрямків розвитку туристичної сфери приділена значна увага як у науково-теоретичних, так і в практичних дослідженнях, проблема визначення механізмів державної політики у сфері забезпечення безпеки туристичної галузі України потребує комплексного методологічного дослідження Наукова новизна. За результатами комплексного та системного аналізу представлено якісно-нові концепції та підходи до визначення ролі і місця державних інститутів і недержавних структур у визначенні й оцінюванні ризиків, викликів і загроз розвитку туристичної сфери, що трансформується у соціально-економічний капітал територій. Крім того, зроблено проведено системний науковий аналіз засобів, методів, організаційного, правового та іншого ресурсного підґрунтя розвитку цієї сфери за наявних і можливих тенденцій, зокрема й в контексті теоретико-прикладних аспектів на вітчизняному та міжнародному досвіді. Висновки. Акцентовано увагу на тому, що серед усіх сфер державно-управлінського розвитку та функціонування забезпечення безпеки у сфері туризму є одним із пріоритетів державної політики будь-якої держави, що має забезпечуватись крізь призму міжнародних стандартів з урахуванням національних інтересів та потреб.
43
Shynkaruk, Oksana, Eugeniy Imas, Lolita Denysova та Viktor Kostykevich. "Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на фізичне та психічне здоров’я людини". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(42) (26 липня 2018): 13–24. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-13-24.
Full textAbstract:
У сучасних умовах актуальними питаннями продовжують залишатися взаємозв’язок здоров’я людини та інформаційних технологій, порушення соматичного й психічного здоров’я населення, зумовлені інформаційними та психоемоційними навантаженнями. Мета статті – визначити особливості використання інформаційно-комунікативних технологій у повсякденному житті й досліджувати їх вплив на фізичне та психічне здоров’я людини. Станом на 31 грудня 2017 р. 4,15 млрд людей у світі підключені до мережі Інтернет. В Україні 52,5 % осіб є користувачами мережі Інтернет. Це становить 3,5 % від загальної кількості користувачів у Європі. 96 % дітей користуються Інтернетом, який став для них природною частиною життя. Комп’ютер є не лише розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку особистості. Сучасних дітей і молодь Інтернет приваблює різноманітним спілкуванням, угамуванням інформаційного голоду, пошуком нових форм самовираження, анонімністю й віртуальною свободою, почуттям спільності та приналежності до групи. Вони засвоюють нові цифрові технології й учаться вільно орієнтуватися в інформаційному просторі. Діти не можуть реально оцінювати рівень достовірності та безпеки інформації, що міститься в Інтернет-просторі. За останні півроку у світі збільшилося покриття Інтернетом на 7 %. За даними статистики, понад третина користувачів в Україні мають вік до 29 років. Більше 60 % дітей і підлітків щодня спілкуються в Інтернет-чатах. Надання переваги віртуальному світу чинить негативний вплив на психіку й здоров’я дитини та може погіршити не лише зір, поставу й сон, але й викликати тривожність, дратівливість, соціальну дезадаптованість і залежну поведінку. Відзначено підвищення високого рівня тривожності, ригідності та екстравертності в інтернет-користувачів. Лише 24 % дорослих перевіряють, які сайти відвідує їхня дитина. 11 % батьків знають про такі онлайн-загрози, як «дорослий» контент, азартні ігри, онлайн-насилля, кіберзлочинність. 79 % дітей упевнені в тому, що вони достатньо обізнані щодо ризиків в Інтернет-мережі. Розглянуто п’ять основних видів інтернет-залежності: комп’ютерна залежність, компульсивна навігація в мережі, перевантаженість інформацією, кіберсексуальна й кіберкомунікативна залежності. В Україні поширена саме друга (кіберкомунікативна) залежність. Так, згідно з проведеними дослідженнями, перше місце за відвідуваністю займають саме соціальні мережі (27 % у цілому серед молоді), у дівчат показник вищий (29,8 %), порівняно з хлопцями (23,9 %).
44
Ільченко, В. М., К. С. Ільченко та Г. С. Кулькіна. "ІННОВАЦІЇ ТА ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ПІДПРИЄМНИЦТВІ". Підприємництво і торгівля, № 40 (18 квітня 2024): 43–48. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1256-2024-40-06.
Full textAbstract:
В статті розглядаються впровадження інновацій та штучного інтелекту в підприємництво. Досліджено питання впливу штучного інтелекту на підприємництво і те, як він змінює спосіб функціонування бізнесу. У сучасних умовах спостерігається стрімкий розвиток технологій. Напевно, сьогодні немає жодної галузі, в якій би не проводилися різноманітні розробки та дослідження, в результаті яких було відкрито щось нове. Однією з найбільш домінуючих галузей сьогодні є ІТ-технології. Більш того, в останні роки чи не найбільша частка уваги приділяється розвитку та популяризації штучного інтелекту. Штучний інтелект – це здатність механічних систем аналізувати отриману інформацію, обробляти її і на основі цього імітувати людські здібності, знання та навички. На сьогоднішній день, найпопулярнішим штучним інтелектом є ChatGPT. Звичайно, автоматизація різних систем і розвиток нових технологій роблять наше життя простіше. Це було їх головною метою з самого початку. Проте разом із зростанням уваги до них з’явилися потенційні ризики, які можуть негативно вплинути на економічне середовище країни, світу та людства в цілому. Найважливішим ризиком є зміна рівня зайнятості населення, яка відбудеться з двох причин. По-перше, зниження рівня освіти відобразиться на вміннях і навичках співробітників, їх кваліфікації і т.д. По-друге, популяризація штучного інтелекту призведе до масових звільнень працівників по всьому світу, оскільки з'являється все більше різних систем. кожен день, який може замінити людину в різних сферах діяльності. Якщо раніше під загрозою була переважно сфера послуг, то сьогодні розвиток штучного інтелекту поширюється і на фізичну роботу. В Україні проблема безробіття вже є досить гострою, і менша кількість вакансій початкового рівня сприятиме скороченню можливостей для молодих спеціалістів почати кар’єру. Звідси виникає нова проблема – ризик зниження рівня доходів і життя населення, що, як наслідок, тягне за собою появу ризику втрати платоспроможності. Проблема безробіття призведе до втрати населенням постійного доходу, а отже, і платоспроможності. З одного боку, це могло б стимулювати розвиток підприємництва, але з іншого — потенційним підприємцям знадобиться початковий капітал, джерела якого будуть вкрай обмежені. Саме зниження рівня платоспроможності призведе до занепаду економіки країни в цілому. Щоб уникнути негативного впливу потенційних ризиків, пов’язаних із широким використанням штучного інтелекту, його потрібно використовувати «для людини» та «щоб допомогти людині», а не «замість людини». Саме тоді впровадження штучного інтелекту буде безпечним і створить найбільш позитивний ефект для діяльності компанії.
45
Міловська, Надія Василівна. "НОРМОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ". New Ukrainian Law, № 2 (15 червня 2022): 66–72. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2022.2.9.
Full textAbstract:
У статті визначено особливості нормотворчої діяльності у сфері гарантування вкладів фізичних осіб в умовах воєнного стану в Україні, а також надано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання у відповідній сфері правовідносин. Встановлено, що в умовах дії воєнного стану та посилення економічної нестабільності спостерігається зростання банківських ризиків, реалізація яких може спричинити виникнення проблем платоспроможності банків і можливості неотримання вкладниками своїх заощаджень, розміщених на банківських рахунках. У зв’язку із цим захист прав і законних інтересів вкладників потребує впровадження додаткових гарантій шляхом перегляду та удосконалення нормативно-правового регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб в Україні та забезпечення стабільності фінансової системи. При цьому обґрунтовано, що дотримання принципу юридичної визначеності у процесі нормотворчої діяльності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості), оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі. Встановлено, що на час дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення чи скасування Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодовує кожному вкладнику банку кошти в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку. Акцентовано увагу на тому, що запровадження повного покриття банківських вкладів гарантіями, так звана «бланкова гарантія» є світовою практикою, коли протягом кризового періоду певна держава гарантує повернення повної суми депозитів фізичних осіб. Зроблено висновок, що у процесі подальшої нормотворчої діяльності у сфері гарантування вкладів фізичних осіб важливим є вивчення позитивного іноземного досвіду захисту прав та законних інтересів вкладників, зокрема щодо можливості існування поряд із Фондом гарантування вкладів фізичних осіб державної форми власності недержавних фондів гарантування вкладів, координації дій та обміну інформацією між банками як учасниками системи гарантування вкладів, оптимізації строків здійснення відшкодувань за вкладами, зняття обмежень із вкладів у банківських металах, надання можливості отримання вкладником відшкодування у валюті вкладу, обмеження кола осіб, вклади яких не підлягають відшкодуванню тощо, що сприятиме підвищенню довіри населення до банківської системи та прискорить процеси правової адаптації нормативно-правової бази України до норм і стандартів ЄС у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.
46
Єгоров, Б., О. Клименко, А. Єгорова та А. Лапінська. "НАУКОВО-ПРАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ЗЕРНОВОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ". Grain Products and Mixed Fodder’s 24, № 1 (2024): 4–12. http://dx.doi.org/10.15673/gpmf.v24i1.2874.
Full textAbstract:
В статті показано, що продовольчо-сировинне забезпечення є найважливішим ринковим і стратегічним ресурсом, необхідним для збереження та розвитку держави. Обґрунтовано важливість ефективного функціонування вітчизняної зернової галузі, яка історично є основою функціонування національного агропродовольчого сектора, носить системоутворюючий характер для інших галузей економіки країни і служить своєрідним індикатором економічного благополуччя, продовольчої безпеки держави. Обґрунтовано необхідність удосконалення зернового сектору в Україні з врахуванням сучасних тенденцій, змін та викликів у сфері економіки, торгівлі, екології, технології, якості та безпеки кінцевої продукції, зважаючи на численні сприятливі чинники для функціонування (сприятливі природно-кліматичні умови, науково-технічний, технологічний, виробничий потенціал) та його стратегічне значення. Встановлено, що досягнення високої ефективності зернового сектору і забезпечення конкурентоздатності продукції неможливо без глибокої технологічної модернізації підприємств, інфраструктури загального користування і інвестицій в людський капітал, інтегрованості науки та практики, створенні центрів розробки та впровадження сучасних технологій, тісної співпраці підприємств, профільних галузевих організацій, міністерств та відомств, наукових установ, закладів освіти та ін. Показано необхідність забезпечення стабільного функціонування зернової галузі в умовах невизначеності, потребу оперативного вирішення цілої низки проблем, з якими постійно стикаються підприємства галузі, актуальність інформаційного забезпечення для ефективного вирішення усіх поточних завдань та викликів, усунення ризиків діяльності. Показано ефективність заходів та доцільність співпраці Одеського національного технологічного університету (ОНТУ), Асоціації елеваторів України, ГК «ПроАгро» для науковопрактичного забезпечення стабільного функціонування, підвищення ефективності зернового сектору України. Одеський національний технологічний університет є провідним закладом освіти України, що забезпечує галузь зберігання і переробки зерна фахівцями найвищого рівня кваліфікації (починаючи з 1902 року, випущено більше 15 000 випускників, які успішно працюють на підприємствах галузі, науково-дослідних, проектних та ін. організаціях), здійснює наукове консультування підприємств, проводить курси підвищення кваліфікації, реалізовує проєкти по модернізації та підвищенні ефективності виробництва. Інформаційна-аналітична ГК «ProAgro Group» – один з лідерів українського ринку аграрних ЗМІ, аграрної аналітики, провідний організатор ділових подій для фахівців АПК, впродовж 22-х років успішно проводить масштабні, найбільш представницькі на аграрному ринку країни заходи для підвищення рівня комунікації усіх учасників ринку (представників влади, урядових та галузевих структур, організацій; власників, керівників та інших посадових осіб підприємств, суміжних організацій та споживачів послуг) для вирішення нагальних питань та викликів в галузі. Проаналізовано результати проведеного компанією «ProAgro Group» спільно з Українською зерновою асоціацією, Співтовариством виробників і споживачів бобових України, Українською аграрною конфедерацією, Українсько-європейським бізнес хабом й Асоціацією елеваторів України, за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства, форуму Grain Storage Forum ELEVATOR та AGRO UKRAINE SUMMIT. Проаналізовано ефективність проведених в рамках форуму Курсів підвищення кваліфікації від школи елеваторників «Grain Storage School», організованої компанією «ProAgro Group» та Одеським національним технологічним університетом.
47
Стеценко, Є. В. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ СТРАХУВАННЯ ВІЙСЬКОВИХ РИЗИКІВ В УКРАЇНІ". Economics and Management, 5 червня 2024, 114–21. https://doi.org/10.36919/2312-7872.2.2024.114.
Full textAbstract:
У статті досліджується актуальне питання страхування військових ризиків в Україні, яке стало особливо важливіш в умовах поточного військового конфлікту. Війна, що триває, спричинює масові руйнування інфраструктури, значні людські втрати та великі економічні збитки. В таких умовах страхування стає ключовим інструментом для забезпечення фінансового захисту громадян і бізнесу. Мета статті полягає у всебічному аналізі доступних на українському ринку страхових продуктів, які покривають військові ризики, включаючи страхування нерухомого та рухомого майна. Особливу увагу приділено порівнянню умов страхування, обсягів покриття, розмірів страхових премій та виплат, а також географічних обмежень. Дослідження включає аналіз основних проблем, з якіми стикаються страхові компанії під час надання таких послуг, зокрема питання перестрахування, фінансової стійкості, оцінки ризиків та визначення страхових тарифів. У статті також розглядаються специфічні умови страхування майна від воєнних ризиків, такі як відстань до окупованих територій та умови припинення страхового покриття у разі наближення лінії зіткнення. Стаття спрямована на виявлення основних викликів і проблем страхування військових ризиків та пропонування шляхів для його подальшого розвитку і вдосконалення. Стаття надає грунтовний аналіз поточного стану ринку страхування військових ризиків в Україні, висвітлює загальні тенденції та перспективи розвитку цього сегмента ринку. Висновки дослідження можуть бути кориснішії для страхових компаній, урядових органів та інших зацікавлених сторін, які прагнуть забезпечити ефективне функціонування ринку страхування в умовах військового конфлікту та сприяти його стабільності і розвитку.
48
Стеценко, Є. В. "СТРАХУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІД РИЗИКІВ ТЕРОРИЗМУ НА ПРИКЛАДІ ІЗРАЇЛЯ ТА УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ". Economics and Management, 23 травня 2024, 132–39. https://doi.org/10.36919/2312-7872.1.2024.132.
Full textAbstract:
Ця наукова стаття присвячена аналізу системи страхування ризиків тероризму в Ізраїлі та можливості адаптації цього досвіду для України. Автор здійснює комплексне дослідження ізраїльської системи страхування від терористичних ризиків, враховуючи її історичний розвиток, сучасні виклики та механізми ефективного реагування. Розглядаються особливості створення цієї системи, її еволюція відповідно до змінюючихся умов та реакція на сучасні загрози. Ізраїльський досвід страхування ризиків тероризму єунікальнім через специфічний історичний та геополітичний контекст, у якому ця країна функціонує. Автор робить висновки про уроки, які можуть бути кориснішії для України та інших країн, іцо стикаються з подібними викликами. Зокрема, розглядаються можливі шляхи адаптації ізраїльських практик до українських реалій, з метою забезпечення ефективного страхового покриття для захисту економічної діяльності від ризиків тероризму. Враховуючи зростання частоти та тяжкості терористичних актів у світі, а також їхній вплив на економічну стабільність, страхування терористичнихризиків стає все більш актуальніш. Страхування терористичних ризиків є важливою складовою загальної системи національної безпеки, оскільки дозволяє зменшити фінансові втрати та забезпечити стабільність в умовах невизначеності. Ізраїльський підхід, який включає обоє 'язкове страхування та державну підтримку), демонструє ефективність у забезпеченні фінансової стабільності та швидкому відновленні після терористичних актів. Такі заходи можуть бути кориснішії для України, яка стикається з подібнішії загрозами, і можуть допомогти у побудові стійкої системи страхування терористичнихризиків. Досвід Ізраїлю у страхуванні терористичних ризиків може служити важливою моделлю для інших країн, зокрема для України. Державна підтрішка, обоє 'язкове страхування та ефективні механізми розподілу ризиків можуть забезпечити необхідний захист економічної діяльності та сприяти стабільності вумовах терористичних загроз.
49
Єгоричева, Світлана, та Богдан Таранець. "ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО СТРАХОВОГО РИНКУ". Вісник Університету банківської справи, № 3(39) (29 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(39)2020225565.
Full textAbstract:
Досліджено зміст та особливості інноваційного розвитку українського страхового ринку. Підтверджено, що історичний розвиток страхування одночасно виступає процесом упровадження інновацій, що суттєво прискорився останнім часом. Визначено зміст та основні класифікаційні ознаки страхових інновацій. На основі інформації вебсайтів та управлінської звітності страхових компаній — лідерів вітчизняного ринку визначено основні тенденції їхнього інноваційного розвитку. Доведено, що основними видами інновацій, які впроваджуються, є продуктові, пов’язані з поліпшенням споживчих якостей страхових продуктів на основі комбінування покриття ризиків, кастомізації та диджиталізації. Найбільш інноваційним видом страхування на українському ринку визнано автострахування. Відмічено достатньо швидке реагування страхових компаній на нові види ризиків, пов’язаних із кібертехнологіями, пандемією COVID-19, розвитком малого і середнього бізнесу. Зазначено недостатнє використання страховими компаніями сучасних можливостей розвитку комунікацій із клієнтами, а також застосування інформаційних технологій для вдосконалення внутрішніх бізнес-процесів. Констатовано низький рівень розвитку InsurTech сегменту на страховому ринку України, а також використання цих технологій для інноваційного розвитку страхових компаній. Зазначено роль прогресивного державного регулювання для підвищення рівня інноваційності вітчизняного страхового ринку.
50
Бутирін, Ігор. "ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ГЛОБАЛЬНА НЕРІВНІСТЬ: НОВІ ВИКЛИКИ ДЛЯ РОЗПОДІЛЬЧИХ ВІДНОСИН". Економіка та суспільство, № 72 (24 лютого 2025). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-72-99.
Full textAbstract:
Досліджено вплив штучного інтелекту (ШІ) як складової технологічної екосистеми на глобальну нерівність і розподільчі відносини в умовах трансформації господарських систем, що переходять до інформаційно-мережевої моделі. Встановлено, що автоматизація інтелектуальної праці, характерна для цього етапу, трансформує ринкову динаміку та суспільний продукт, змінюючи саму природу економічної взаємодії. ШІ підвищує продуктивність і економічні можливості, але поглиблює нерівність, обмежуючи людський капітал і створюючи диспропорції в доходах. Підкреслено потребу в інтегрованому підході, що поєднує економічну ефективність і соціальну справедливість як базові компоненти нової системи відтворення. Запропоновано переосмислення розподільчих відносин через інвестиції в освіту та базовий дохід для мінімізації ризиків і забезпечення соціально-економічної рівноваги в умовах загострення глобальної нерівності.