Contents
Academic literature on the topic 'Кисневий конвертор'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Кисневий конвертор.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Кисневий конвертор"
1
Krasnikov, Kyrylo, та Mykyta Lyzhov. "МАТЕМАТИЧНИЙ ОПИС ІНТЕНСИВНОСТІ ШЛАКОВОГО ПІНОУТВОРЕННЯ В КОНВЕРТОРІ ПІД ЧАС ПРОДУВАННЯ ГАЗОМ". System technologies 5, № 124 (2019): 116–23. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-5-124-2019-11.
Full textAbstract:
Роботу присвячено математичному опису процесу піноутворення шлаку в металургійному конверторі і визначенню оптимального об’єму газу для продування і для уникнення переповнення конвертора газошлаковою піною. Кисневі конвертори широко використовуються у виробництві сталі, тому актуальною є побудова математичної моделі для підвищення ефективності означеного процесу. Всередині конвертора розташовується товстий шар шлаку на поверхні розплавленого металу. Шар має високу в’язкість і під час продування він швидко накопичує спливаючі бульбашки, формуючи піну, яка складається з шлаку і переважно газу. Піна збільшує свою товщину і може переповнити конвертор, що є небажаною подією з загрозливими наслідками. Запропоновано математичну модель, яка включає рівняння збереження імпульсу розплаву шлаку та об’ємної частки газу в ньому з граничними умовами для розв’язання рівнянь, що дозволяє оцінити швидкість піноутворення в залежності від інтенсивності продування. Для проведення чисельних дослідів дискретизацію диференціальних рівнянь пропонується зробити методом центральних різниць і реалізувати математичну модель у комп’ютерній програмі на розповсюдженій мові програмування C#. Застосування інтерфейсу користувача у вигляді екранних форм дозволить користувачеві вводити початкові умови чисельного досліду та одержувати інформацію про поточний стан системи, а також виводити на екран статистичні дані про поля швидкості та газу із можливістю їх збереження.
2
ЛАДІЄВА, Л. Р., Б. Я. КОРНІЄНКО та О. В. ПИЛИПОН. "ОПТИМАЛЬНЕ КЕРУВАННЯ ПРОЦЕСОМ ПАРО-КИСНЕВОЇ КОНВЕРСІЇ МЕТАНУ". Applied Questions of Mathematical Modeling 7, № 1 (2024): 164–74. http://dx.doi.org/10.32782/mathematical-modelling/2024-7-1-15.
Full textAbstract:
У роботі досліджувався процес конверсії метану. У виробництві водню і його сумішей найважливішим апаратом є конвертор, який і призначений безпосередньо для конвертування метану за участю кисню та парів води. Тому саме цей реактор досліджується як технологічний об’єкт керування. Тиск в апараті підтримується витратою газів реакції на виході з конвертора, і динамічні характеристики цього параметру в подальшому не розглядаються. Також не розглядаються втрати в навколишнє середовище, оскільки корпус конвертора був передбачений для цього і є теплоізоляція. Постійними є температури і концентрації вхідних потоків. Виходячи з наведеного вище, визначальним параметром даного процесу є концентрація метану на виході з конвертора. Щоб досягти заданої концентрації, потрібно регулювати витратою кисню. При цьому забезпечується співвідношення потоків парогазової суміші і кисню. Витрати кисню входять у граничні умови математичної моделі конвертора як об’єкта з розподіленими параметрами. У роботі розроблено математичну модель динаміки концентрації метану на виході з конвертора. Визначено статичні та динамічні характеристики за каналами керування і збурення на основі створеної математичної моделі конвертора. Досліджено вплив допущень на вид і характер динамічних властивостей. Досліджено систему в просторі стану. Запропоновано критерій оптимальності. Знайдено оптимальне керування процесом конверсії метану. Синтезовано оптимальний лінійний регулятор. Даний підхід дав змогу синтезувати оптимальний лінійний закон на основі застосування нелінійного диференційного рівняння Рікатті з розподіленими параметрами. Знайдено оптимальне керування процесом конверсії метану і оптимальну траєкторію переходу стану. Наведено графічні результати дослідження.
3
Красніков, Кирило, та Микита Лижов. "ЧИСЕЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА МАТЕМАТИЧНІЙ МОДЕЛІ СПІНЕННЯ З ІНЖЕКЦІЄЮ ГАЗУ". System technologies 1, № 132 (2021): 23–30. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-1-132-2021-02.
Full textAbstract:
Кисневі конвертори часто використовуються у виробництві сталі для видалення вуглецю з чавуну за допомогою продувки киснем та для розплавлення металобрухту. Шлак на поверхні розплаву всередині конвертора уповільнює газові бульбашки, що утворює велику кількість емульсії або піни. Іноді рівень піни може перевищувати ви-соту конверторної ванни. Щоб запобігти цьому, металургам потрібно прогнозувати подібні ситуації та відповідно зменшувати вдування газу в небезпечні періоди. Після багатьох років використання кисневих перетворювачів металурги отримали досвід і знають безпечні режими цього процесу. Однак ці режими можна вдосконалити за до-помогою математичного моделювання, яке користується популярністю в наші дні, оскільки воно має менші витрати, ніж реальні експерименти на заводі чи в лаборато-рії. Гідродинамічні процеси в конверторі складні, тому математична модель повинна уникати надмірного спрощення та враховувати важливі деталі про них. У попередній роботі представлена модель з детальним описом рівнянь (Нав'є-Стокса) та граничних умов. Чисельне рішення простіше отримати, ніж аналітичне для такої складної моде-лі. Для перевірки адекватності моделі використовуються такі припущення: загальна кількість газу повинна бути збережена у випадку закритого об'єму, а також поле ти-ску повинно збільшуватися відповідно до отриманої кількості газу; у разі переміщення вільної поверхні рівень піни повинен змінюватися відповідно до приходу газу і поверта-тися до початкового значення після того, як весь газ піде з рідини.Представлені малюнки ілюструють зміну рівня піни у випадку, коли газ надходить у розплав протягом перших 20 секунд з лінійним зниженням до нуля через 20 секунд. Об-числювальна область має 72x144 комірок. Ефективність обчислень знижується, коли рівень піни зростає, оскільки в розрахунку бере участь більше клітин. На інших рисун-ках показано газове поле (кольором) і поле швидкості (стрілками) для двох випадків: коли об’єм закритий і коли поверхня розплаву рухається. У закритому об’ємі зазначені вище припущення перевірено та подано графік залежності кількості газу. На основі цього зроблено висновок про якісну адекватність моделі. 2D-візуалізація здійснюється у комп’ютерної програми, розробленої на популярній мові.
4
Румянцев, Владислав Ростиславович, Тетяна Анатоліївна Шарапова, Юрій Володимирович Куріс та Роман Миколайович Воляр. "ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПІДВИЩЕННЯ ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ КОНВЕРТОРНОГО ВИРОБНИЦТВА". Scientific Journal "Metallurgy", № 1-2 (30 грудня 2024): 54–60. https://doi.org/10.26661/2071-3789-2024-1-2-07.
Full textAbstract:
У роботі розглянуті інноваційні технології підвищення техногенної безпеки на прикладі конверторного виробництва. У сучасному конвертерному виробництві сталі використовують новітні технології для підвищення ефективності процесу. Переважним варіантом здійснення такої плавки сталі є використання комбінованої продувки, коли кисень подають до конвертера зверху, а інертний газ – знизу (через днище) одночасно, тривалість плавки зменшується до 30–35 хв. Через суттєве підвищення інтенсивності плавки та складність технологічного обладнання управління зазначеним процесом потрібно більше уваги та відповідальності робочого персоналу з метою підвищення рівня техногенної безпеки. До порушень технологічного процесу, що пов’язані з впливом зовнішніх чинників, слід віднести можливість недотримання технології підготовки металобрухту (підвищена вологість, наявність мастила), нерівномірність подавання кисню, а також перебої постачання енергії. Такі порушення можуть призвести до виплесків металу та шлаку, пошкоджень футерівки, а також небезпечних зупинок процесу плавки. Небезпечним явищем є можливість втрати металу з конверторів і сталерозливних ківшів через порушення їх герметичності. Так, у нижній частині конвертера на його футерівку систематично діють значні динамічні навантаження у період завантаження металобрухту. Зношення футерівки відбувається завдяки реакції її компонентів з оксидом кремнію шлаку, що має кислотні властивості. Порушення цілісності футерівки за певних умов може призвести до виливання металу з нижньої або бічної частини кожуха конвертера. Для пошуку раціональних засобів захисту працівників розроблено апаратурно-технологічну схему небезпечних зон процесу. Показано, що значну небезпеку представляє наявність вологи у футерівці ківшів під час заливання сталі. До нормованих параметрів безпеки процесу плавки у конвертері слід віднести стан внутрішньої поверхні футерівки конвертера; фізико-хімічні параметри шихтових матеріалів, а також фізичні параметри кисневого струменя. Порушення параметрів безпеки процесу складаються з порушень під час подавання кисню (тривалість 6,4 год.), порушень, пов’язаних з неправильним положенням кисневої фурми (тривалість 14,5 год.), а також порушень хімічного складу металу (13,5 год.)
5
Semykin, S. I., T. S. Golub, and S. O. Dudchenko. "Improving the Efficiency of the Low-Voltage Potential Application Method at Top Oxygen Blowing in Converter." Nauka ta innovacii 16, no. 2 (2020): 79–86. http://dx.doi.org/10.15407/scin16.02.079.
Full text
6
ЖЕЛДАК, Тімур, та Ілля ЗІБОРОВ. "САМОНАВЧАННЯ ПІДСИСТЕМИ ОПЕРАТОРА КОНВЕРТЕРА В ПРОЦЕСІ РАФІНАЦІЇ СТАЛІ В СКЛАДІ СППР КЕРУВАННЯ МЕТАЛУРГІЙНИМ ВИРОБНИЦТВОМ". Information Technology: Computer Science, Software Engineering and Cyber Security, № 2 (10 січня 2023): 32–40. http://dx.doi.org/10.32782/it/2022-2-4.
Full textAbstract:
Інформаційна система підтримки прийняття рішень, яка в реальному режимі часу може забезпечувати операторів конвертерного цеху металургійного підприємства рекомендаціями щодо ведення технологічного процесу, може значно допомогти знизити виробничі витрати і підвищити рентабельність виробництва. Актуальною вбачається розробка такої інформаційної системи на основі самонавчання – з використанням досвіду попередніх вдалих плавок. Метою роботи є розробка алгоритму навчання підсистеми керування плавкою інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень у контурі управління кисневим конвертером. Дана підсистема автоматизує дії оператора, оптимізує процес за економічним критерієм, а також зменшує вплив на результат людського фактору, що призводить до покращення економічних показників виробництва. Методологія забезпечення рішення полягає у формуванні рекомендацій підсистеми оператора конвертера на основі вибору і усереднення кращих з прецедентів з пам’яті, найближчих за нормалізованою метрикою. Остання включає як бажані характеристики готової сталі, так і контрольовані збурення, до яких віднесені початкові умови ведення плавки. Вектори збурень і керованих змінних розділені на ті, що визначають відстань до прецедентів, і ті що є критеріями оптимальності рішення. Наукова новизна отриманих у роботі результатів полягає в запропонованому алгоритмі самонавчання, який на відміну від відомих раніше підходів використовує не всю сукупність навчальних прикладів з бази даних попередніх плавок, а лише «найкращі» за зведеним зовнішнім критерієм серед обмеженої підмножини найближчих до поточної плавки за нормалізованою метрикою умов ведення плавки. Запропоновані вигляд зовнішнього критерію та метрика порівняння плавок у нормалізованому просторі. Висновки. Застосування запропонованого алгоритму самонавчання підсистеми оператора конвертера інтегрованої СППР металургійного виробництва дозволяє за умови наявності достатньої кількості прикладів у базі даних попередніх плавок, що охоплюють поточне замовлення, зменшити собівартість виплавленої сталі на 2,5–3,8 %.
7
Molchanov, L. S., and T. S. Golub. "Study of changes in the structural and chemical composition of periclase-carbonate refractories in the process of operation as the lining of oxygen converters." Fundamental and applied problems of ferrous metallurgy 36 (2022): 226–39. http://dx.doi.org/10.52150/2522-9117-2022-36-226-239.
Full textAbstract:
The refractory lining plays a crucial role in the performance of modern oxygen converter process, as its durability determines the life of the metallurgical unit. During the campaign, it is subjected to various extreme loads and factors of different nature. The most reliable and widespread methods of establishing the causes of the destruction of refractories are chemical research and structural research of burnt bricks after service in converters. In the work carried out, a study of changes in the lining of a 50-ton oxygen converter was carried out in order to expand the understanding of the influence of technological factors on the macro picture of the destruction of the lining. Thermodynamic analysis confirmed the fact that iron oxides have the greatest influence on lining components, especially in combination with silicon, which has a rather low melting point (1200 oC), which under conditions of elevated melt temperature leads to dissolution and cracking of the refractory working layer. In the zone of the upper cone, a significant influence of magnesium oxidation reactions was established, which is connected with its high affinity to oxygen. For the zone of the metal bath, a significant contribution to the destruction of refractories is made by the oxidation reactions of magnesium and aluminum (as antioxidants in refractories) and their interaction with sulfur, which is due to the greatest affinity of these elements with oxygen and their high activity. In the slag zone reactions of refractory carbon with monooxide of iron, magnesium oxide with magnetite, and interaction of fayalite with carbon and magnesium oxide have great influence. The results of X-ray fluorescence analysis confirm the destruction of refractory products during oxygen conversion as a result of impregnation of the slag melt components into the volume of the refractory, namely due to the interaction of iron and manganese oxides with the carbon-containing bond at elevated temperatures.
8
Golub, Tetiana, та Serhii Semykin. "Аналітичне дослідженя впливу конструкції складеного сопла на термодинаміку процесів при продувці зверху у LD-конвертері". International scientific and technical conference Information technologies in metallurgy and machine building, 23 березня 2020, 14–19. http://dx.doi.org/10.34185/1991-7848.itmm.2020.01.003.
Full textAbstract:
У киснево-конвертерній ванні протікає складний комплекс явищ, серед яких процес взаємодії газового струменя окислювача з розплавом є первинним і визначальним фактором в проходженні фізико-хімічних і тепло- масообмінних процесів при плавці. З метою підвищення ступеня якісного засвоєння кисню дуття ванною запропоновано використання складеного сопла на базі коаксіального кільцевого. Аналітичне дослідження термодинамічного показника протікання реакцій – енергії Гіббса для умов використання складеного кільцевого сопла встановило можливість більш активного протікання всіх реакцій, що протікають у первинній реакційній зоні, а особливо реакцій, що відповідають за шлакоутворення та тепловий стан ванни. Отримані результати кореспондуються зі встановленими раніше на фізичних та високотемпературних дослідах ефектами у порівнянні з роботою звичайного чотирьох соплового наконечника: більш глибоким зануренням струменя газу у рідку ванну, активним засвоєнням вапна та підвищенням температури підфурменої зони.
Dissertations / Theses on the topic "Кисневий конвертор"
1
Тимчук, Андрій Володимирович. "Автоматизована система регулювання параметрів киснево-конвертного виготовлення сталі". Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/40907.
Full textAbstract:
Проєкт містить 60 с. тексту, 33 рисунка, 2 таблиці, посилання на 26 літературних джерел та 4 конструкторських документи.
Об’єктом керування є параметри киснево-конвертного виготовлення сталі.
Предметом дослідження є система киснево-конвертної обробки сталі.
Метою дипломного проєкту є створення автоматизованої системи регулювання параметрами киснево-конвертного виготовлення сталі, створити програмні моделі об’єкта управління та контролера та забезпечити контроль за протіканням даного процесу.
У дипломному проєкті розроблено систему управління параметрами киснево-конвертерного виготовлення сталі. На протязі виконання роботи, було розглянута її актуальність, та галузь застосування. Також були оглянуті можливі рішення і на основі їх, а також навичкам, здобутим за час навчання, було обґрунтовані, та вибрані методи для досягнення мети, створені структурна та функціональна схеми, програма управління та автоматизоване робоче місце оператора. Також, був обґрунтований вибір з’єднання між елементами автоматизованої системи.
Отримані результати, можуть бути корисними при автоматизації подібних об’єктів, допрацювання та встановлення їх на реальні об’єкти по виробництву сталі.<br>The project contains 60 pages of text, 33 figures, 2 table, links to 26 literary sources and 4 design documents.
The object of control is the parameters of oxygen-envelope steel production.
The subject of the research is the oxygen-envelope steel processing system.
The purpose of the diploma project is to create an automated control system for the parameters of oxygen-envelope steel production, to create software models of the control object and the controller and to provide control over the process..
In the diploma project the control system of parameters of oxygen-converter production of steel is developed. During the implementation of the work, its relevance and scope were considered. Possible solutions were also reviewed and based on them, as well as skills acquired during training, were substantiated and selected methods to achieve the goal, created structural and functional schemes, management program and automated operator's workplace. Also, the choice of connection between the elements of the automated system was justified.
The obtained results can be useful in the automation of such objects, refinement and installation of them on real objects for steel production.
2
Тимчук, Ірина Сергіївна. "Проект системи очистки газів, що утворюються при конвертерному виробництві конструкційних сталей". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5050.
Full textAbstract:
Тимчук І. С. Проект системи очистки газів, що утворюються при конвертерному виробництві конструкційних сталей : кваліфікаційна робота магістра спеціальністі 183 "Технологія захисту навколишнього середовища" / наук. керівник Г. Б. Кожемякін. Запоріжжя : ЗНУ. 2020. 92 с.<br>UA : Виконаний аналіз існуючих технологій очищення газів киснево-конвертерного виробництва. Проведено розрахунки, за результатом яких було підібрано технологічне обладнання – апарати для очищення технологічного газу. Виконано розрахунок аеродинамічного тракту,було підібрано тягодуттєвий пристрій. Обрано апарати для утилізації газу та вловленого пилу.<br>EN : The analysis of existing technologies for cleaning gases by BOF production has been carried out.Сalculations for selection of process equipment for gas process cleaning has been implemented. Aerodynamic route calculation has been made, draft consummation has been selected. Equipment for gas recovery and captured dust has been selected.
3
Мельничук, Олена Олексіївна. "Проект системи мокрого очищення конверторних газів з утилізацією тепла та підготовкою вловленого пилу до утилізації". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/2077.
Full textAbstract:
Мельничук О. О. Проект системи мокрого очищення конверторних газів з утилізацією тепла та підготовкою вловленого пилу до утилізації : кваліфікаційна робота магістра спеціальністі 183 "Технології захисту навколишнього середовища" / наук. керівник Є. А. Манідіна. Запоріжжя: ЗНУ, 2020. 112 с.<br>UA : Кваліфікаційна робота для здобуття ступеня вищої освіти магістра за спеціальністю 183 – Технології захисту навколишнього середовища, науковий керівник Є.А. Манідіна. Запорізький національний університет. Інженерний інститут. Факультет будівництва та цивільної інженерії, кафедра прикладної екології та охорони праці, 2020.
Запроектована система мокрого очищення, яка забезпечує вловлювання пилу і утилізацію хімічної теплоти відхідних газів від конверторів. Встановлено, що в результаті застосування для охолодження конвертерного газу котла-утилізатора виробляється 250 т/годгострої пари. Кінцева концентрація пилу на виході з другої ступені очищення становить 9 мг/м3. Ухвалена система водопостачання систем газоочищення конвертерів. Визначено основні техніко-економічних показники системи очищення конверторних газів з утилізацією тепла та підготовкою вловленого пилу до утилізації.<br>EN : Qualification work for the Master's degree higher education in the specialty 183 – Environmental protection technologies, scientific director E. A. Manidina.Zaporizhzhya National University.Institute of Engineering.Faculty of Building and Civil Engineering, Department of Applied Ecology and Occupational Health, 2020.
Wet Purification System was designed. It provides dust trapping and utilization of chemical heat of Converter Gas. It is established that as a result of application for cooling of the converter gas of the boiler-utilizer, 250 t/h of sharp steam is produced. The final dust concentration at the outlet of the second purification step is 9 mg/m3. The water supply system for gas purification systems for converters has been approved. The main technical and economic indicators of converter gas purification system with heat recovery and preparation of trapped dust for disposal are determined.<br>RU : Квалификационная работа для получения степени высшего образования магистра по специальности 183 - Технологии защиты окружающей среды - Технологии защиты окружающей среды, научный руководитель Е.А. Манидина. Запорожский национальный университет. Инженерный институт. Факультет строительства и гражданской инженерии, кафедра прикладной экологии и охраны труда, 2020.
Запроектирована система мокрой очистки, которая обеспечивает улавливание пыли и утилизацию химической теплоты отходящих газов от конвертеров. Установлено, что в результате применения для охлаждения конвертерного газа котла-утилизатора производится 250 т/ч острого пара. Конечная концентрация пыли на выходе из второй ступени очистки составляет 9 мг/м3. Принята система водоснабжения систем газоочистки конвертеров. Определены основные технико-экономических показатели системы очистки конверторных газов с утилизацией тепла и подготовкой уловленной пыли к утилизации.