To see the other types of publications on this topic, follow the link: Когнітивна модель.
Journal articles on the topic 'Когнітивна модель'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Когнітивна модель.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Zhulavska, Olha. "КОГНІТИВНА ОПЕРАЦІЯ ПРИВНЕСЕННЯ СИНЕСТЕЗІЙНИХ МЕТАФОР ЯК ВИЯВЛЕННЯ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРЕКЛАДАЧА". Причорноморські філологічні студії, № 4 (13 травня 2024): 34–42. http://dx.doi.org/10.32782/bsps-2024.4.5.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу привнесення синестезійних метафор під час перекладу англомовних художніх творів українською мовою. Застосування інструментарію когнітивної лінгвістики в перекладознавстві дозволяє глибше зрозуміти ментальні та концептуальні процеси, які лежать в основі перекладацької діяльності, особливо під час дослідження перекладу метафор. Основна увага дослідження зосереджена на вивченні синестезійних метафор, що були привнесені перекладачем у текст перекладу, що виявляє творчий підхід перекладача до відтворення як змісту, так і культурних аспектів, закладених автором оригінального тексту. В основу методології дослідження покладена діяльнісна концепція перекладу, яку обґрунтував О. В. Ребрій, де переклад тлумачиться як «програмована ззовні і зсередини діяльність», «творча форма комунікації». Когнітивна модель тлумачиться як відносно стала когнітивна структура, що організує досвід взаємодії «людина – світ», а когнітивна операція – як свідома, так і неусвідомлювана ментальна діяльність. У дослідженні застосована методика Л. Коваленко та А. Мартинюк, яка дозволяє не лише виявляти когнітивні моделі, які лежать у підґрунті англійських та українських дескрипцій, що актуалізують метафори, а й встановлювати, яку саме когнітивну операцію застосував перекладач. Когнітивні операції (перекладацькі процедури) класифікуємо за Шуттлеворфом (2017), зокрема виділяємо відтворення (більш конкретні концепти замінюють більш абстрактні в одній і тій самій когнітивній моделі), усунення (метафорична дескрипція мови оригіналу замінюється в перекладі відповідною неметафоричною дескрипцією), опущення (метафорична дескрипція повністю зникає з тексту перекладу), заміну (метафорична модель мови оригіналу замінюється метафоричною моделлю або її конкретизацією в мові перекладу) та привнесення (в мові перекладу з’являється метафорична дескрипція, яка була відсутня в мові оригіналу). У статті сконструйовані когнітивні моделі, які лежать у підґрунті перекладених синестезійних метафор. Проаналізовано їх вплив на сприйняття та інтерпретацію перекладеного тексту. Результати дослідження підкреслюють кореляцію стратегій перекладу для досягнення адекватного та комунікативно вдалого перекладу, який відповідає граматичним та культурним нормам цільової мови. Стаття пропонує нові перспективи для подальших досліджень у сфері когнітивного перекладознавства, особливо у контексті вивчення способів перекладу синестезійних метафор як вираження творчої діяльності перекладача.
2
Романенко, О. П. "КОГНІТИВНА ІНТЕГРАЦІЯ ДЕМІНУТИВІВ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 120–25. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-17.
Full textAbstract:
У статті розглянуто процес концептуальної інтеграції, який базується на основі об’єднання теорії концептуальної метафори та теорії концептуальних просторів. Досліджено ментальні простори як концептуальні структури оперативної пам’яті людини, що виникають в її свідомості в момент породження мовлення. Ментальні простори перебувають між собою в когнітивних зв’язках, тому концептуальні структури можуть використовуватися для утворення інших концептуальних структур, які виникають в інтегрованих просторах. Ці простори, комбінуючись, утворюють бленд, який є не просто набором елементів початкових просторів, а новою унікальною структурою. Розглянуто просторові моделі, що конструюються на основі метафори, яка актуалізує ті ознаки та смисли, що не є головними і суттєвими для прямого значення слова, але є стійкими у свідомості мовців. Зазначено, що в основі метафоризації, за теорією концептуальної метафори, лежить процес взаємодії між структурами знань двох доменів: сфери-джерела і сфери-мішені. Чим детальніше структурована понятійна сфера-джерело, тим більше номінативних можливостей у понятійної сфери-донора. Особливу увагу зосереджено на дослідженні процесу метафоричного моделювання та ознак метафоричної моделі А.П. Чудінова Творчо опрацьовано семантико-когнітивні форманти, досліджені у роботах Ю.В. Кравцової, що базуються на типах метафоричної мотивації. Представлено певні аспекти метафоричного моделювання демінутивів, що відбуваються через вербалізацію корелятивних в асоціативному плані понять, утворюючи метафоричні моделі. Метафорична модель містить вихідну і нову поняттєві сфери метафоричної проєкції та семантико-когнітивний формант, який інтегрує ці сфери за схожою рисою. Розглянуто метафоричні моделі демінутивів, які утворюються за перенесення компонента значення твірного слова на похідне слово, тобто під час взаємодії компонента значення одного концептуального простору зі значенням іншого концептуального простору, у результаті чого утворюється бленд, демінутивна одиниця. Детально досліджено метафоричну модель демінутива «котик».
3
КОРОПАТНІЦЬКА, Тетяна. "НАТУРОМОРФНА КОГНІТИВНА МОДЕЛЬ ПОРІВНЯННЯ". Humanities science current issues 2, № 28 (2020): 43–48. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.2/28.208630.
Full text
4
Салієва, Ольга Володимирівна, та Юрій Євгенович Яремчук. "Когнітивна модель для дослідження рівня захищеності об’єкта критичної інфраструктури". Ukrainian Scientific Journal of Information Security 26, № 2 (2023): 64–73. http://dx.doi.org/10.18372/2225-5036.26.14968.
Full textAbstract:
Для вирішення питань щодо забезпечення захищеності об’єктів критичної інфраструктури необхідно проаналізувати потенційні загрози, дослідити взаємозв’язки між ними та визначити вплив даних загроз на досліджувану систему. При цьому з’являються деякі труднощі пов’язані із високим ступенем невизначеності, складністю строгої формалізації та суб’єктивним характером даних задач. У зв’язку з цим у роботі пропонується використання когнітивного підходу, який не потребує великого обсягу експериментальних даних, надає можливість опрацьовувати доступну експерту інформацію та враховувати як якісні так і кількісні фактори. На основі даного підходу було створено когнітивну модель, яка базуються на нечіткій когнітивній карті та дозволяє дослідити вплив потенційних загроз на рівень захищеності об’єкта критичної інфраструктури. Здійснено оцінювання структурно-топологічних властивостей нечіткої когнітивної карти, визначено її щільність, індекс ієрархії та центральність концептів. Із сформованої експертним шляхом множини концептів виділено найбільш вагомі. Проведено сценарне моделювання впливу даних концептів на захищеність об’єкта критичної інфраструктури. Дані отримані у результаті запуску відповідних сценаріїв дозволяють дослідити відносну зміну досліджуваної системи та сприяють ефективному вирішенню питань щодо підвищення рівня захищеності об’єктів критичної інфраструктури.
5
Мельничук, О. Д. "АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ КОНЦЕПТІВ ЯК ТЕОРІЙ КАТЕГОРІЙНОЇ ПОДІБНОСТІ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 175–80. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-25.
Full textAbstract:
Стаття присвячена одній з важливих проблем сучасної лінгвістики – мовній категоризації. Запропонований семантико-когнітивний підхід опису категорій та особливостей мовної категоризації є актуальним у світлі сучасної науки, його використовують для повної характеристики представленого явища. У межах цього підходу розглядаємо також атрибутивні теорії організації категорій – класичний підхід, прототиповий та екземплярний. Представляємо та аналізуємо принципи організації та побудови різнотипових категорій, зважаючи на те, що науковці описують цей феномен з різних точок зору та в межах різних лінгвістичних теорій – денотативно-референційної, функційно-семантичної, теорії фреймової семантики та семантико-когнітивної теорії категорій. Оскільки мова використовує загальний когнітивний апарат, то і мовні категорії представляються категоріями того ж типу, що й інші категорії в поняттєвій системі, наприклад, вони демонструють прототипові ефекти та ефекти базового рівня. Однією з представлених проблем є зв’язок відмінностей, які існують в реальному світі, та відмінностей, що фіксуються засобами мови. Існування категорій зумовлене тим, що в основі їх функціонування лежать не особливості конкретної мови, а визначена модель знання. Важливим чинником є внутрішня організація категорії, яка охоплює ядро та периферію. У зв’язку з тим, що когнітивна лінгвістика – це дисципліна, яка залучає науковців різних галузей, отже заснована на когнітивному та психологічному методах, сучасна лінгвістика привносить нові пояснення щодо організації знань про світ у свідомості мовця. Когнітивний підхід до аналізу мови полягає у виявленні та поясненні процесів категоризації і концептуалізації, які відтворені в мові. Одиницею концептуалізації в когнітивній лінгвістиці є концепт (поняття), який розуміють як результат когніції (пізнання). У концепті згідно з когнітивним та лінгво-культурним тлумаченням сконцентрована не тільки семантика мовної одиниці. Концепт є одиницею ментального лексикону і становить сукупність значень, цінностей і норм як результат пізнавальної діяльності людини.
6
Дергильова, Олена. "МОДЕЛЬ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ СФЕРИ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВОЄННОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, № 1 (2021): 175–80. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-175-180.
Full textAbstract:
В умовах відсутності в обраній предметній області закінченої теорії незамінним інструментом дослідника залишається модель об’єкта чи явища, що підлягає дослідженню. Не зважаючи на конкретні особливості моделі, слід зазначити, що процес отримання необхідної моделі завжди базується на ретельному вивченні об’єкта-оригінала. Якщо механізм функціонування об’єкта-оригінала доступний для розкриття та розуміння, а його окремі складові піддаються повному (в межах дослідження) вивченню, то в такому випадку природною є побудова та подальше застосування імітаційної моделі. 
 Але теорія воєнної безпеки держави має справу з об’єктами та явищами, властивості яких в різній мірі, але завжди знаходяться в залежності від “людського фактору”, отже важко піддаються формалізації. Цей факт означає, що, як правило, “істинний” механізм функціонування об’єкту дослідження залишається для дослідника скритим, а вивчення властивостей окремих складових об’єкта дослідження в потрібній мірі неможливе. Проте і в таких випадках є потреба застосування в дослідженні відповідних моделей, причому сам об’єкт дослідження уявляється як деякий “чорний ящик”.
 Одним із різновидів видів моделювання, який враховує і притаманні певному суб’єкту особливості сприйняття ситуації, і нечіткість опису ситуації та об’єкту моделювання, та базується на застосуванні формальних методів, є когнітивне моделювання.
 В статті розглядається когнітивна модель науково-технічної сфери як складової забезпечення воєнної безпеки держави. На основі відомої моделі розглянуто способи визначення структури та параметрів моделі, її застосування для визначення найбільш впливових факторів на цілі функціонування системи, а також способи модифікації моделі для урахування поточних реалій.
7
РЕКОТОВА, ЛЕСЯ МОРОЗ. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 225–40. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-225-240.
Full textAbstract:
У статті розкрито актуальність формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, презентовано та описано динамічну модель формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, означено положення, що лягли в основу її розробки. Відповідно до структурних компонентів моделі (концептуальний, змістово-процесуальний та результативний блоки) визначено методологічні підходи (системний, синергетичний, акмеологічний та компетентнісний) з відповідними їм принципами, педагогічні умови. Окреслено етапи реалізації змістово-рпоцесуального блоку, подано форми та методи роботи. Обґрунтовано зміст, як стрижневу категорію побудови моделі формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти на основі підходу Дж. П. Гілфорда (щодо аспектів інтелектуального функціонування), етапність його реалізації (мотиваційний, змістово-перетворювальний та діяльнісний етапи) та взаємообумовленість цих етапів на засадах вітагенного навчання. Стисло охарактеризовано сучасні педагогічні технології навчання: когнітивно-орієнтовані (когнітивна технологічна модель “Критеріально-орієнтоване навчанняˮ, командного навчання), ігрової взаємодії в освітньому професі закладу вищої освіти (рефлексивні технології зняття стереотипів, ділові та рольові ігри), діяльнісно-орієнтовані (мікротренінг) та особистісно-орієнтовані (“соціодрамаˮ, тьюторинг). Ключові слова: модель, моделювання, підходи, технології навчання, педагогічні умови, формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.
8
Благун, І. І. "Когнітивна модель розвитку банківської системи України". Актуальні проблеми економіки, № 4 (142) (2013): 209–17.
Find full text
9
Грибкова, М. А. "Когнітивна модель світового ринку сільськогосподарської продукції". Європейський вектор економічного розвитку 28, № 1 (2020): 19–29. http://dx.doi.org/10.32342/2074-5362-2020-1-28-2.
Full text
10
Василь Порохня та Роман Іванов. "КОГНІТИВНА МОДЕЛЬ САМООРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОМОГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ". International Journal of Innovative Technologies in Economy, № 7(19) (30 серпня 2018): 19–24. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_ijite/30082018/6110.
Full textAbstract:

 
 
 
 The dynamics of the share of household expenditures in GDP has deteriorated over the years, indicating that threatening economic processes occurring in the structure of the Ukrainian economy. To overcome this situation, it is necessary to find mechanisms for overcoming the threats to Ukraine's economic security, which in this case are related to the activities of the main domestic economic investor of the state - the household and its interaction with the branches of production and services. One of the possible and productive approaches to addressing the pressing issues is the cognitive modeling of household development.The cognitive model of self-organization of the activity of households in Ukraine based on the evaluation of the links between the factors characterizing the processes of interaction between households and the branches of the economy provides an opportunity to assess the degree of risk decision-making aimed at efficient management of the costs of final consumption of households.
 
 
 
11
Гошилик, Н. С. "ПРОТОТИПНА КОГНІТИВНА МОДЕЛЬ ПРЕДМЕТНОЇ СИТУАЦІЇ СТАЛОСТІ (SUSTAINABILITY)". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 59–64. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-8.
Full textAbstract:
У статті побудовано прототипну когнітивну модель предметної ситуації сталості у вигляді фрейму, що реконструйований шляхом когнітивної інтерпретації семантики слів із коренем sustainability. Дослідження проведено на основі аналізу англійськомовних тлумачних словників та тезаурусів, окрім того, взято до уваги ілюстративний матеріал до аналізованих лексем із цих джерел. Сталий розвиток, сталість в усіх сферах життєдіяльності стали глобальними та парадигмальними у ХХІ ст. Для коректного розуміння цього поняття, потенційного комплексного його аналізу в різних типах дискурсу необхідно провести аналіз номінативних одиниць- вербалізаторів. У дослідженні проведено корпусний розгляд частотності використання відповідних іменника (sustainability), прикметника (sustainable), дієприкметника доконаного виду (sustained) та дієслова (to sustain) в корпусах сучасної англійської мови COCA, NOW, GloWbE. Аналіз дефініцій у тлумачних словниках та тезаурусах англійської мови дав змогу виявити компоненти (слоти) фрейму ситуації сталості, які вказують на суб’єкт дії, дію, об’єкт та час дії, суб’єкт оцінювання та наслідок дії. Також бралися до уваги втілення сталості у прикладах у відповідних словниках та тезаурусах. Предметна ситуація сталості представлена в англійськомовній картині світу через стан об’єкта протягом визначеної тривалості, а також дії певного суб’єкта, які мають певні наслідки в майбутньому. Наслідки дії передбачають її оцінювання, адже можуть бути позитивними чи негативними, а отже, імпліцитним у прототипній ситуації є суб’єкт оцінювання. У статті визначено відношення між елементами фреймової структури прототипної когнітивної моделі ситуації сталості. Виділені фрейми постають у вигляді буттєвих схем: предметний фрейм (кваліфікативна схема, темпоральна схема, локативна схема), посесивний фрейм (схема власності, схема партитивності, схема інклюзивності), акціональний фрейм (схема дії).
12
Солецький, Олександр. "Емблематичні сенси в когнітивній парадигмі". Sultanivski Chytannia, № 11 (25 травня 2022): 51–63. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2022.11.51-63.
Full textAbstract:
Мета. Статтю присвячено дослідженню емблематичних сенсів в когнітивній парадигмі. Ефект «емблеми» та пов’язані з емблематичними механізмами явища розглянуто у відповідності до когнітивних принципів. Метою статті є порівняння та інтерпретація емблематичних форм та схем у різних контекстах, виявлення функціональної спорідненості у моделюванні когнітивних сенсів. Дослідницька методика. У дослідженні використано системний підхід із застосуванням культурно-історичного, генетичного, герменевтичного та семіотичного методів. Автор опирається на наукову методику семіотики та герменевтики, використовує когнітивну теорію літератури (когнітивну поетику). Це зумовлено специфікою дослідження, його об’єктом та предметом. На основі генетичного відстеження функціональності емблематичних форм визначається їхня структуральна та когнітивна спорідненість у форматуванні та моделюванні сенсів. Результати. У статті оглянуто історію досліджень емблематичних форм, відзначено їхні різнотипні номінування та консолідовані смислові узагальнення, історію функціонування та культурологічні й когнітивні ефекти. На основі порівнянь проявленості емблематичних структур у міфотворенні, філософії, літературі визначено їхню парадигмальну роль у продукуванні, сприйнятті та інтерпретації сенсів. На основі такого огляду увиразнюється ефект «емблеми» та емблематичних механізмів у організації когнітивних моделей, структуруванні культурних та літературних сенсів. Наукова новизна. У статті узагальнюються спостереження багатьох дослідників, що вивчали функціональність емблематичних сенсів у різних контекстах, і висновується вагомість емблематичних механізмів у когнітивній парадигмі. Практичне значення. Стаття може бути використана для подальшого вивчення процесів сенсомоделювання. Наукові результати дослідження можуть лягти в основу написання курсових та дипломних робіт.
13
Ділай, І. П., та М. П. Ділай. "КОГНІТИВНА КОРПУСНА ЛІНГВІСТИКА: СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 71–78. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-10.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості сучасного когнітивно-корпусного лінгвістичного підходу та подано огляд напрямів досліджень і тенденцій його застосування на прикладі англійської мови. В останні десятиліття спостерігається тенденція до синергії когнітивно-лінгвістичних теорій і корпусно-лінгвістичної методології. З одного боку, сучасні дослідження з когнітивної лінгвістики використовують корпусні дані як потужну емпіричну базу, а корпусну методологію, зокрема корпусо-базовану, для підтвердження когнітивних гіпотез. З іншого боку, корпусна лінгвістика не може обійтися без інтроспекції, інтуїтивних суджень про мову представників когнітивної лінгвістики. Як наслідок, з’являється низка теорій і методик, які намагаються оптимально поєднати переваги обох. У руслі когнітивної лінгвістики з’являються базовані за вживанні теорії мови, які звертаються до корпусного матеріалу, зокрема даних про частотність уживання, задля вивчення когнітивних репрезентацій. Сюди належить прикладо-базована теорія мовного знання та репрезентації (Р. Ленекер, Дж. Тейлор). Течією, яка намагається поєднати когнітивну й корпусну лінгвістики, є граматика патернів С. Ганстон і Дж. Френсіс. Стрімкого розвитку набула когнітивна корпусна семантика (Д. Ґерертс, Г. Шмід, Д. Дів’як, С. Ґрайс). Корпуси актуальні для вивчення основних проблем когнітивної семантики, зокрема концептуальної метафори, полісемії, синонімії, прототипів, аналізу конструкцій тощо. Одним із популярних напрямів дослідження є вивчення концептуальної метафори із застосуванням корпусо- базованої методології (Р. Ґіббс, А. Стефанович). Корпусо-базовані методи використовуються також у дослідженні прототипів (Дж. Байбі, М. Стаббс). Поняття лексичного праймінгу передбачає, що корпусний конкорданс є своєрідною моделлю ментального конкордансу. Корпусо-керована когнітивна семантика застосовується передусім для аналізу полісемії та синонімії (Д. Ґлинн, Дж. Ньюман, Б. Аткінс, Д. Шьонефельд). Зокрема, запропоновано підхід поведінкових профілів – керованих даними семантичних описів, які застосовують до вивчення полісемії й синонімії (П. Генкс). Перспективним видається застосування мультимодальних корпусів, які інтегрують відео й аудіовиміри та дають можливість дослідити «ситуативне» мовне вживання (В. Еванс, М. Ґрін).
14
Ільїн, О. О. "Когнітивна модель оцінювання професійних і особистісних якостей випускника". Зв"язок, Вип. № 3 (127) (2017): 15–19.
Find full text
15
Шашкіна, Н. І., К. В. Соколова, Л. В. Дружиніна та I. I. Атрошенко. "ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В ЛІНГВОКОГНІТИВНОМУ АСПЕКТІ". Nova fìlologìâ, № 88 (3 березня 2023): 104–10. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2022-88-16.
Full textAbstract:
Стаття присвячена основним теоретичним поняттям термінознавства – «термін», «терміносистема», обґрунтуванню передумов дослідження базових питань, пов’язаних із визначенням терміна як основної одиниці спеціальної номінації. Інтерес до термінології зумовлюється не лише соціальною значущістю цього класу номінативних одиниць як засобу мовного представлення та кодування концептуальних знань конкретних сфер діяльності людини, але й тим, що термінологія – наймобільніша частина лексики, що відображає рух науково-технічного прогресу. Було зазначено, що роль термінів у науковому пізнанні цілеспрямовано визначає нещодавно сформований напрям – когнітивне термінознавство, у рамках якого визначається когнітивна функція термінів, установлюється зв’язок розумових процесів із процесами вивчення дійсності та передачі знань. У статті підкреслюється, що в рамках когнітивного підходу термін розглядається як результат спеціальної когнітивної діяльності людини. Значущість когнітивних ретельних пошуків зростає в разі звернення до не досить досліджених у лінгвістичному аспекті терміносистем. Застосування до дослідженого матеріалу методики фреймового аналізу дозволило збудувати концептуальну модель одного з розділів будівництва – терміносистему найменувань будівельних машин і механізмів. Було встановлено, що з усіх засобів представлення знань найбільшого поширення набуло поняття фрейму. Установлено, що загальна структурація фрейму терміносистеми «Найменування будівельних машин і механізмів» зумовлена специфікою концептуальної області, яка репрезентується. Кожен фрейм і підфрейм має складну ієрархічну структуру, що відображає концептуальний зміст понятійного апарату будівельного машинобудування. Було також виявлено, що фрейми не просто замінюють один одного або з’являються на порожньому місці. Їх виникнення відбувається на основі вже наявних тематичних єдностей, що є наслідком діалектичного процесу розвитку екстралінгвістичної реальності. Також відбуваються спеціалізація та диференціація фреймів, що входять до термінологічної системи. Ось чому кількість і склад фреймів у терміносистемі не можуть бути постійними. У статті важливо було відзначити незамкненість і відкритість меж фреймів, які проявляються у вільному вході та виході термінологічних одиниць, що, однак, не призводить до змін парадигматичної організації терміносистеми. Зроблено висновок, що концептуальна модель може бути використана як основа для подальшого розвитку та ранжування машинобудівельної термінології.
16
Хомченко, Анатолій Никифорович, Ігор Олександрович Астіоненко та Олена Іванівна Литвиненко. "«Дута» мода як когнітивна модель побудови трикутника третього порядку". Applied Questions of Mathematical Modeling 2, № 2 (2019): 110–17. http://dx.doi.org/10.32782/2618-0340/2019.2-2.10.
Full text
17
Пилипенко, Д. Р. "Когнітивна модель оптимізації маркетингових та логістичних витрат корпоративних логістичних систем". Управління розвитком, № 2 (180) (2015): 75–81.
Find full text
18
O.O., Zhulavska. "RETENTION OF THE TOUCH SYNESTHETIC METAPHORS IN ENGLISH-UKRAINIAN TRANSLATIONS OF FICTION." South archive (philological sciences), no. 88 (December 16, 2021): 64–73. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-88-7.
Full textAbstract:
Purpose. The purpose of the article is to establish and analyse the cases of synesthesia metaphors retention in English-Ukrainian translations, in which “less embodied” hearing, smell and taste sensations are mapped on “more embodied” touch sensations.Methods.Synesthesia is understood as a kind of conceptual metaphor within cognitive linguistics. Research methods applied in the article are based on the achievements of cognitive linguistics and the methodology introduced and developed by L. Kovalenko and A. Martyniuk (Kovalenko, Martynyuk, 2018), which allows us to study mental models underlying metaphorical descriptions and establish the type of cognitive operation employed by the translator. We define the cognitive operation of retention following Shuttleworth’s classification (Shuttleworth, 2017) as “translation that is essentially unchanged”. The degree of conventionality and rootedness of metaphorical models in English-speaking and Ukrainian-speaking linguistic cultures is determined within the theory of probability and statistical data obtained from the Corpus of Contemporary American English (COCA) and the General Regional Annotated Corpus of Ukrainian (ГРАК). The research material for the article encounters 100 English synesthetic metaphoric descriptions, extracted from Celeste Ng’s bestseller novels “Everything I Never Told You” (Ng, 2014) and “Little Fires Everywhere” (Ng, 2017) and retained in their Ukrainian translations (Інг, 2016; 2018).Results. The study resultsare presented by the detailed analysis of synesthetic metaphorical models’ retention examples, such as HEARING / SMELL / TASTE IS TOUCHING SOFT / SHARP / HOT SURFACE. In our article, the study of synesthetic metaphoric descriptions relative frequencies showed the semantic features, which are common and divergent in their meanings for the representatives of English and Ukrainian linguacultures.Conclusions. The conducted analysis showed that synesthetic metaphoric models are retained when the difficulties faced by the translator are minimal or absent. In this case, the translator resorts to translation with a direct dictionary equivalent. Synesthetic metaphoric models with similar conventionality degrees are retained.Key words: cognitive operation, language corpus, metaphoric model, synesthetic metaphoric description, conventionality degree. Мета статті полягає у встановленні та описі випадків відтворення синестезійних метафор в англо-українських перекладах, у яких «менш втілені» слухові, нюхові та смакові відчуття проєктуються на «більш втілені» дотикові відчуття.Методи. З позицій когнітивної лінгвістики синестезію розуміємо як поширений у мові різновид концептуальної метафори. Методологічне підґрунтя дослідження становить доробок когнітивної лінгвістики та методика Л. Коваленко та А. Мартинюк (Kovalenko, Martynyuk, 2018), що уможливлює вивчення когнітивних моделей, які лежать у підґрунті метафоричних дескрипцій, і встановлення типу когнітивної операції, що застосована перекладачем. Згідно з класифікацією М. Шуттлеворфа когнітивна операція відтворення (Shuttleworth, 2017) – це «переклад, що майже не змінений». Ступінь конвенційності і вкоріненості метафоричних моделей у представників англомовної та україномовної лінгвокультур визначаємо із застосуванням теорії вірогідності та статистичних даних, отриманих із Корпусу сучасної американської англійської мови (COCA) і Генерального регіонального анотованого корпусу української мови (ГРАК). Матеріалом дослі-дження є 100 англомовних синестезійних метафор, вилучених з англомовних текстів романів-бестселерів Celeste Ng “Everything I Never Told You” (Ng, 2014) і “Little Fires Everywhere” (Ng, 2017) та відтворених в українських перекладах цих творів («Несказане» (Інг, 2016) та «Усюди жевріють пожежі» (Інг, 2018)).Результати дослідження представлені детальним аналізом прикладів відтворення синестезійних метафоричних моделей СЛУХОВІ / НЮХОВІ / СМАКОВІ ВІДЧУТТЯ Є ВІДЧУТТЯ ДОТИКУ ДО М’ЯКОЇ / ГОСТРОЇ / ГАРЯЧОЇ ПОВЕРХНІ. Проведений аналіз відносних частот вживання синестезійних метафоричних дескрипцій показав спільні та відмінні семантичні ознаки у значеннях дескрипцій, що вкорінені у свідомості представників англомовної та україномовної лінгво-культур.Висновки. Проведений аналіз показав, що синестезійні метафоричні моделі відтворюються за умови, що труднощі, з якими стикається перекладач, є мінімальними або взагалі відсутні. Водночас перекладач вдається до перекладу за допомогою прямого словникового відповідника. Відтворюються такі моделі синестезійних метафор, у яких ступінь конвенційності в англійській та українській мовах однаковий.Ключові слова: когнітивна операція, корпус мови, метафорична модель, синестезійнаметафорична дескрипція, ступінь конвенційності.
19
Савчук, І. І., Ю. В. Лисецька та О. Р. Савчук. "ЛІНГВОПРАГМАТИЧНІ Й КОГНІТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕЙКСИСУ В АНГЛОМОВНІЙ ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ МАРКА ТВЕНА". Nova fìlologìâ, № 93 (17 травня 2024): 169–75. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2024-93-24.
Full textAbstract:
У фокусі дослідження – прагматичні й когнітивні особливості втілення дейксису в текстах англомовної художньої прозі, що потребує залучення знань із галузі теорії комунікації та когнітивної лінгвістики. Дейктики як мовні сутності належать до комунікативної ситуації, пов’язаної з висловлюванням, і розглядаються в системі координат, де точкою відліку є модель «Я-тут-зараз». І лінгвопрагматичні, і когнітивні особливості реалізації дейксису в комунікації втілюються в ставленні продуцента й реципієнта до тексту. Дейксис глибоко досліджений у прагматиці й поділяється на просторовий, часовий, персональний, дискурсивний і соціальний. Дейксис належить до прагматичних категорій, оскільки стосується зв’язку між структурою мови та контекстом, у якому вона використовується, а також використання мови в комунікації, зокрема зв’язку між мовою та її користувачами. Прагматична компетенція, яка включає знання про соціальну дистанцію, соціальний статус між учасниками комунікації та культурні знання, сприяє ефективній деконструкції контекстної інформації, пов’язаної з дейксисом. Використання дейксису передбачає, що мовець асоціює сутність із поточною мовленнєвою ситуацією, роблячи її когнітивно доступною для слухача. Зокрема, це можна пояснити як процес, коли невербальна репрезентація сутності в зовнішньому контексті стає частиною дискурсу й залучається до контексту дискурсу за допомогою інструкцій, виражених мовними одиницями. Розуміння змісту учасниками комунікативного акту опирається на їхні спільні знання, переконання й погляди, які називають пресупозицією, що створює когнітивну перспективу розташування співрозмовників. Дослідження пояснює співіснування когнітивних і прагматичних детермінантів у функціонуванні дейксису в текстах англійської художньої прози Марка Твена, виокремлюючи його основні види в контексті роману «Пригоди Тома Сойєра».
20
Печко, Н. М., та Г. І. Харкевич. "КОГНІТИВНІ АСПЕКТИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ МЕТАФОРИ В ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ (НА МАТЕРІАЛІ ІНАВГУРАЦІЙНОЇ ПРОМОВИ ДЖ. БАЙДЕНА)". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 200–206. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-28.
Full textAbstract:
Когнітивна лінгвістика трактує метафору як ідеальну модель мовного відображення базового когнітивного процесу. Вона є універсальним знаряддям мислення та пізнання світу. У політичному дискурсі метафора виступає непрямим засобом впливу на суспільну свідомість, метою якого є створення політичного іміджу, формування переконань та уявлень, продукування позитивної чи негативної емоційно-оцінної позиції. Отже, дослідження метафори та метафоризації в когнітивно-дискурсній парадигмі є перспективним і актуальним напрямом сучасних лінгвістичних студій. У статті розглянуто концептуальні аспекти метафоризації англійського політичного дискурсу. Предметом детального аналізу є когнітивні та комунікативно-прагматичні особливості метафоричних засобів, використаних в інавгураційній промові Джозефа Байдена. Виокремлено базові концептуальні метафори (UNITY IS A PURPOSE, HISTORY IS A STORY, HISTORY IS A PERSON, NATION IS AN ORGANISM, DEMOCRACY IS A WAR), які формують рамковий пропозиційний зміст політичної промови. Ці концептуальні метафори реалізуються через низку метафоричних засобів, серед яких такі: метафора-кліше, метонімія, персоніфікація, порівняння, індивідуально-авторська метафора. Фактичний матеріал підтверджує домінування оригінальної індивідуально-авторської метафори в політичному дискурсі президента, найоптимальнішим способом передачі якої є дослівний переклад із застосуванням абсолютних та відносних еквівалентів. Дослідження використаних політичних метафор здійснювалося з позиції аналізу лінгвістичних образних виразів як елементів індивідуального авторського стилю американського політичного лідера – Джозефа Байдена. Визначено комунікативну та прагматичну спрямованість використаних метафоричних засобів. Запропоновано ефективні стратегії передачі використаних американським президентом Дж. Байденом англійських концептуально-образних прийомів засобами української мови зі збереженням їхнього семантичного, прагматичного та стилістичного потенціалу.
21
Ганага, Ольга, та Тетяна Петровська. "Характеристика когнітивної сфери особистості кіберспортсмена". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (25 лютого 2023): 56–62. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2022.4.56-62.
Full textAbstract:
Анотація. Протягом багатьох років у тренувальному процесі поступово формується динамічна професійна структура психічних процесів, станів, зокрема психічних властивостей, що забезпечують результативність діяльності спортсмена в обраному виді спорту. Спортивно важливі психічні властивості є не тільки основою для побудови психологічної характеристики (психограми) спортсмена, а й основою для побудови інших компонентів психологічного забезпечення підготовки спортсменів. Психограма, також відома як психологічний профіль, – це модель «ідеального» спортсмена, в якій перераховано якості особистості, котрі вимагає певний вид спорту від спортсмена. Вона проявляється в схематичному якісному та кількісному відображенні психологічних сторін особистості спортсмена, розвиток яких необхідний для досягнення успіху саме в даному виді спорту. Мета. Дослідити специфіку діяльності особистості спортсмена у кіберспорті та обґрунтувати психоспортограму когнітивної сфери кіберспортсмена. Методи. Аналіз, синтез, порівняння, узагальнення. Результати. Визначено суть та зміст діяльності кіберспорстмена. Узагальнення теоретичного матеріалу дозволило скласти психоспортограму когнітивної сфери особистості спортсмена у кіберспорті. Змагальна діяльність у цьому виді спорту вимагає від спортсмена сформованості певних психологічних та психофізичних характеристик: стресостійкості, добре розвиненої реакції та моторики, аналітичного мислення, здатності швидко приймати рішення у нестандартних ситуаціях, креативності. Кіберспорт вимагає від спортсмена таких особистісних когнітивних особливостей, як схильність до інтелектуальних видів діяльності; хороша зорова, оперативна, рухова пам’ять; здатність зберігати концентрацію та максимальну зосередженість; уникати відволікання, до своєчасного переключення уваги; творча уява; належний рівень гнучкості, швидкості та оригінальності мислення, здатність до прийняття нестандартних та миттєвих рішень; вміння стратегічно, оригінально, аналітично, абстрактно та логічно мислити.
 Ключові слова: кіберспорт, кіберспортсмен, когнітивна сфера, психологічний профіль спортсмена, психограма.
22
Лущик, Анастасія Андріївна, та Тетяна Володимирівна Іванова. "ІНТЕГРАЦІЯ КОГНІТИВНО-ПОВЕДІНКОВОЇ ТА СХЕМА-ТЕРАПІЇ У КОРЕКЦІЇ ГЕНДЕРНИХ УПЕРЕДЖЕНЬ: КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД". Наукові записки. Серія: Психологія, № 3 (30 грудня 2024): 32–40. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-3-5.
Full textAbstract:
Дослідження спрямоване на розробку та обґрунтування інтегративного підходу до корекції гендерних упереджень, що базується на методології когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) та схема-терапії. Теоретико-методологічною базою дослідження виступає системна інтеграція положень КПТ, зокрема роботи з когнітивними упередженнями та технік когнітивної реструктуризації, та методологічних принципів схема-терапії, що охоплюють ранні дезадаптивні схеми та глибинні переконання. У роботі детально проаналізовано ключові напрямки КПТ, включаючи модифікацію когнітивних упереджень, техніки когнітивної реструктуризації та сучасні методи пом’якшення упереджень. Особливу увагу приділено розгляду основних положень схема-терапії, включаючи концепцію ранніх дезадаптивних схем, та її основних технік – когнітивних, емпіричних, поведінкових та міжособистісних. На основі теоретичного аналізу та емпіричних досліджень обґрунтовано доцільність інтеграції методів КПТ та схема-терапії для корекції гендерних упереджень. Запропоновано трирівневу модель корекції, що включає: рівень автоматичних думок (реалізується через методологію КПТ), рівень глибинних переконань (опрацьовується методами схема-терапії) та інтегративні техніки. Для кожного рівня визначено специфічний набір терапевтичних технік, що забезпечують комплексний вплив на різні аспекти гендерних упереджень. Модель передбачає системний та поетапнийпідхід: від усвідомлення та ідентифікації гендерних упереджень через психоедукацію та когнітивні техніки до глибинної роботи з ранніми схемами та травматичним досвідом, і далі до інтеграції нового досвіду та формування адаптивних поведінкових патернів. Запропонована комплексна модель забезпечує не лише корекцію поверхневих проявів гендерних упереджень, але й трансформацію глибинних механізмів їх формування та підтримки. Інтеграція когнітивно-поведінкових та схема-терапевтичних технік створює синергетичний ефект, підвищуючи ефективність терапевтичного впливу та забезпечуючи стійкість досягнутих змін. Результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності психологів та психотерапевтів для роботи з гендерними упередженнями, а також у розробці навчальних програм з подолання гендерної дискримінації.
23
Адаменко, Анатолій. "МЕТОД ПАРАМЕТРИЗАЦІЇ ДЕТЕРМІНОВАНИХ КОГНІТИВНИХ МОДЕЛЕЙ". Grail of Science, № 32 (24 жовтня 2023): 170–72. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.13.10.2023.030.
Full textAbstract:
Розглядається слабко структурована ситуація як взаємодія її “співдіючих” та/або "протидіючих" елементів (концептів). Поточний стан кожного з елементів, а також як само сукупність різних за характером впливів визначить його майбутній стан чітко формалізувати неможливо. Найбільшу практичну цінність при моделюванні слабко структурованих ситуацій здобули різні типи нечітких когнітивних моделей, зокрема, когнітивні моделі, що базуються на методах логіки антонімів (ЛА) [1]. Пропонується метод параметризації детермінованих когнітивних моделей, головною концепцією якого є представлення когнітивної карти у виді мережі логічних зв'язків між її концептами з наступною їх формалізацією методами логіки антонімів [2].
24
E.D., Akhmedova. "REPLACEMENT OF ENGLISH FICTION SIMILE MAPPINGS IN UKRAINIAN TRANSLATIONS." South archive (philological sciences), no. 87 (September 29, 2021): 78–84. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-87-12.
Full textAbstract:
The purpose of the article is to establish correlations between the presence or absence of cultural specificity of a source-text simile and its replacement with a target-text simile based on a different cognitive model. The paper rests on D.Tartt’s and M. Atwood’s novels and their translations.Methods. The research employs structural-semantic translation analysis, which allows identifying translation transformations, and cognitive translation analysis, which allows constructing cognitive propositional models of the source-text and target-text fiction similes and reveal if they are culturally specific. A simile is defined as an explicit conceptual metaphor, after G. Lakoff and M.Johnson. Cognitive propositional model of the simile is “A is like B”, where “A” and “B” are the target and source domains/concepts respectively. The research addresses the concepts of translation procedure, translation transformation and translation strategy. A translation procedure is conceived as a process of solving a translation problem, a translation transformation – as converting a text unit from one language to another and a translation strategy – as a translator’s general plan of action. Translation transformations are studied as specific linguistic instantiations of translation procedures.Results. The study differentiates between idiomatic, non-idiomatic and allusive conventional similes. It has been revealed that replacement of English fiction simile mappings applies to idiomatic, non-idiomatic and allusive similes and is embodied in the Ukrainian language by culturally specific idiomatic similes.Conclusions. Replacement of fiction simile mappings is carried out by means of lexical-grammatical transformation of holistic substitution, which serves the strategy of domestication. The domestication strategy is compulsory if the translator is limited in making decisions by linguistic and cultural specificity of the English simile, as in the case of idiomatic similes, and it is optional in the case of non-idiomatic or allusive similes that are devoid of linguacultural specificity.Key words: allusive simile, cognitive translation analysis, idiomatic simile, non-idiomatic simile, translation procedure, translation strategy. Мета статті полягає у встановленні кореляцій між наявністю/відсутністю культурної специфіки порівняння тексту оригі-налу і використанням перекладачем процедури його заміни на порівняння, що базується на іншій когнітивній моделі. Робота виконана на матеріалі романів Д.Тартт та М. Етвуд та їхніх українських перекладів.Методи. У дослідженні використано структурно-семантичний перекладацький аналіз, що дозволяє виявити способи і трансформації перекладу і когнітивний перекладацький аналіз, що лежить в основі побудови когнітивних пропозиціональ-них моделей художніх порівнянь в оригіналі і перекладі, і дозволяє встановити, чи є вони культурно специфічними. Порівняння розглядається як експліцитна концептуальна метафора за Дж.Лакоффом та М.Джонсоном, когнітивна пропозиціональна модель якого має такий вигляд: «А є як Б», де «А» є доменом цілі, а «Б» – доменом джерела. У дослідженні визначаються поняття перекладацької процедури, способів/трансформацій перекладу та стратегій перекладу. Перекладацька процедура роз-глядається як процес вирішення перекладацької проблеми, способи/трансформації перекладу – як перетворення текстової одиниці з однієї мови на іншу, а стратегія перекладу – як загальний план дій перекладача. Способи/трансформації перекладу вивчаються як специфічне мовне втілення перекладацькоїпроцедури.Результати. У ході дослідження були розмежовані ідіоматичні, неідіоматичні та алюзивні конвенціональні порівняння. Визначено, що перекладацька заміна когнітивних моделей англомовних художніх порівнянь поширюється на ідіоматичні, неідіоматичні та алюзивні порівняння і втілюється в українській мові культурно специфічними ідіоматичними порівняннями.Висновки. Заміна когнітивних моделей порівнянь здійснюється за допомогою лексико-граматичної трансформації цілісної заміни, яка реалізує стратегію одомашнення. Стратегія одомашнення є примусовою, якщо перекладач є обмеженим у прийнятті рішень лінгвокультурною специфікою англомовного порівняння, як у випадку з ідіоматичними порівняннями, або факультативною, як у випадку з неідіоматичними або алюзивними порівняннями, які не є лінгвокультурно маркованими. Ключові слова: алюзивне порівняння, ідіоматичне порівняння, когнітивний перекладацький аналіз, неідіоматичне порівняння, перекладацька процедура, стратегія перекладу.
25
Москвичова, О. А. "МІКРОСЕГМЕНТ ФРАКТАЛЬНОЇ ПОЕТИЧНОЇ МОДЕЛІ СВІТУ У ЛІНГВОКОГНІТИВНОМУ ВИМІРІ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (2021): 7–17. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-1.
Full textAbstract:
Екстраполюючи методологію лінгвопоетичного аналізу, методологію когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики, враховуючи здобутки методології фрактального моделювання у математиці, фрактальній геометрії, синергетиці й теорії систем, окреслимо методику конструювання фрактальної поетичної моделі світу, яка характеризується складною структурою у лінгвокогнітивному вимірі. Вказана складність структури зумовлена когерентністю між складовими сегментами фрактальної поетичної моделі світу, тобто узгодженням дифузійних і дисипативних процесів, котрі уможливлюють когерентну зв’язність складної хаотичної структури у єдине фрактальне ціле. Структурування фрактальної поетичної моделі світу у лінгвокогнітивному вимірі шляхом упорядкування художніх концептів і концептів та концептуальних тропів із подальшим фреймовим моделюванням і конструюванням концептуальних блендів із урахуванням методологічного інструментарію конструювання образ- схем концептуальних тропів дозволяє упорядкувати зазначені аспекти в єдиній фрактальній і лінгвокогнітивній моделі світу. У такий спосіб здійснюємо перехід когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики на новий топологічний рівень, котрий ознаменовано можливістю графічного кодування лінгвокогнітивних постулатів у складній ієрархічній фрактальній моделі, що складається із самоподібних мікро- та макросегментів, а також із фреймової мережі та мережі концептуальних смислів. Так, запропоноване моделювання фрактальної поетичної моделі світу відкриває нову галузь у сучасній когнітивній лінгвістиці та когнітивній поетиці з опорою на сукупність методологій точних і гуманітарних наук. Висновуємо, що такою новою ланкою постає когнітивна графіка, або, точніше, когнітивна фрактальна графіка, оскільки репрезентована методика дослідження поетичних текстів із подальшим конструюванням фрактальної поетичної моделі світу враховує декілька аспектів когнітивної лінгвістики, когнітивної поетики, математики, геометрії, теорії систем, синергетики.
26
Yaroshenko, O. "Метод аналізу емоційного забарвлення текстів за допомогою графових згорткових нейронних мереж". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 52 (24 вересня 2023): 119–27. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2023-52-15.
Full textAbstract:
У роботі досліджено графові згорткові нейронні мережі, як перспективний напрямок аналізу емоційного забарвлення текстів. Детально описано конструкції емоцій, їх природу та сутність. Зазначено основні способи класифікації емоцій такі як бінарна класифікація емоцій, класифікація емоцій з кількома мітками та багатокласова класифікація емоцій. Окреслено принцип формування нейронних мереж графів та наголошено, що моделі побудовані на графових нейронних мережах зазвичай не враховують семантичне значення тексту, що стосується значення, визначеного відношеннями між словами в реченні, що є важливим для класифікації емоцій тексту, що аналізується. Відокремлено поняття семантичного та синтаксичного аналізу тексту, описано підходи до реалізації. Наголошено, що семантичне представлення відображає зміст тексту в досить структурованій формі з виділенням різних представлень: представлення абстрактного значення, універсальна концептуальна когнітивна анотація, дволексичні семантичні залежності та універсальна декомпозиційна семантика. Зазначається, що модель синтаксичного аналізатора являє собою семантичний аналізатор на основі графів, який вирішує проблему синтаксичного аналізу конституентів. Охарактеризовано рівні моделі та наведено принцип роботи. Математично представлено ациклічний орієнтовний граф системи аналізу емоційного забарвлення тексту, описано матрицю ознак та матрицю суміжності. Наведено модель нейронної мережі, яка працює з графоструктурованими даними, яка складається з трьох основних шарів. Запропоновано підхід до навчання такої нейронної мережі. Наголошено, що модель використовує конкатенацію вбудованих слів і синтаксичних вбудованих елементів у якості вхідних даних. Як результат отримано згорткову нейронну мережу для аналізу емоційного забарвлення текстів та проаналізовано її характеристики порівняно з іншими типами нейронних мереж. Зроблено висновок, що хоча й точність розробленого методу є досить високою, інші архітектури нейронних мереж краще підходять для задачі сентимент аналізу.
27
Манюк, Олесь, та Едуард Балашов. "ПРОБЛЕМИ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ КОГНІТИВНИХ ПРОЦЕСІВ". Психологія: реальність і перспективи, № 21 (30 грудня 2023): 67–74. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.v1i21.349.
Full textAbstract:
У статті здійснено теоретичний аналіз головних конструктів та моделей когнітивних процесів. Розглянуто, що у галузі когнітивної психології, мислення виступає як механізм створення нового уявного представлення. Такий процес обумовлює перебудову інформації в ході нелегкої взаємодії між уявними атрибутами судження, абстрагування, раціоналізації та розв'язання проблеми. Вивчаючи механізми, що керують орієнтацією особи при розв'язанні розумових завдань, психологи зазначили присутність регулярних помилок у мисленні, або шаблонів, відхилень у судженнях індивідів. Окреслено, що когнітивні процеси та навички життєво важливі для обробки нової інформації та забезпечення того, щоб мозок забезпечував розуміння світу і створював корисні сховища даних. Але ці процеси завжди мають індивідуальний вимір, корегуються та трансформуються відповідно особистісним атрибутам та нахилам, що вкрай важливо враховувати для одержання повної картини розгортання та функціонування когнітивних процесів в цілому. Визначені основні складові архітектоніки мислення в контексті їх системних зв’язків. Продемонстровано, що когнітивна сфера людини є складним феноменом , взаємозв'язок окремих елементів якого ще не є до кінця дослідженим. З цього погляду найбільший інтерес представляє взаємозв'язок когнітивних стилів з типами розумової діяльності, які притаманні індивідам. Робиться наголос на тому, що когнітивні стилі є одним із глобальних утворень когнітивної сфери і проявляються відповідно у пізнанні, поведінці, спілкуванні, навчанні та професійній діяльності. Також відзначені структурні відношення між когнітивними процесами та ефектами когнітивних аберацій. Визначені проблеми індивідуалізації когнітивних процесів як багатофакторного феномену. Домінуючою тенденцією у аналізі проблеми індивідуалізації когнітивних процесів (на що вказують відзначені у статті роботи вчених) є партикулярна експлікація загальних складових когнітивних процесів, когнітивних стилей та когнітивних упереджень. Однак, сам феномен когніції є фундаментально нелінійним, таким, що самоорганізується, та багатовимірним. Таким чином, необхідним виміром цих процесів має бути складний когерентний зв’язок між загальними елементами когнітивних процесів, когнітивними стилями та когнітивними упередженнями. Вказані перспективи дослідження феномену індивідуалізації в контексті когнітивних процесів. Відзначено також, що фундаментальною невирішеною проблемою є прояснення когерентного взаємовідношення когніцій та упереджень, проте, що домінуючою тенденцією у аналізі проблеми індивідуалізації когнітивних процесів (на що вказують відзначені у статті роботи вчених) є партикулярна експлікація загальних складових когнітивних процесів, когнітивних стилей та когнітивних упереджень.
28
Гончарова, В. Г. "Консалтинг як когнітивна модель бізнес-аналітики для формування інтелектуально-інноваційного простору суб"єктів господарювання". Економіка та держава, № 7, липень (2020): 105–9.
Find full text
29
Vasyurenko, Larysa, та Maksym Sukhoruchenko. "НАВИЧКИ КОГНИТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ У ФОРМУВАННІ ЯКІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК АУДИТОРА". Innovations and Technologies in the Service Sphere and Food Industry 1, № 5 (2022): 44–46. http://dx.doi.org/10.32782/2708-4949.1(5).2022.8.
Full textAbstract:
У цьому дослідженні розглянуто самоефективність фахівців у сфері аудиту як показник мотивації до підвищення якості аудиту. Інституційна якість аудиту може як зменшити, так і посилити невизначеність, що виникає через неповну інформацію про поведінку економічних агентів, корпоративне управління з нижчою інституційною якістю аудиту може працювати неефективно. Ми вивчаємо взаємозв'язок індивідуальної самоефективності з ефективністю на рівні економічного агента та більш зовнішніми характеристиками при прогнозуванні когнітивної активації та управління. Позначено, що професійні навички та здібності аудиторів у вирішенні проблем вищого порядку будуть більш ефективними при використанні концепції «когнітивного менеджменту», яка більше зосереджується на розвитку ментальних моделей чи метакогнітивних навичок. Виявлено, що метод когнітивного менеджменту у професійній діяльності складається із шести кроків: моделювання, коучинг, планування, артикуляція, рефлексія та дослідження. Аудитори, які проходять підвищення кваліфікації за допомогою когнітивного учнівства, можуть набувати когнітивних навичок за допомогою дискурсивної взаємодії. Щоб активізувати дослідження в галузі управління та підвищення професійних навичок аудиторів на робочому місці, модель когнітивного менеджменту слід поєднувати з коучинговими дослідженнями, у тому числі коучинг професіоналів з спеціалістами-початківцями. Оскільки ці аспекти та метод когнітивного учнівства мають багато спільного, можна визначити види коучингової поведінки, які сприяють розвитку когнітивних та метакогнітивних навичок співробітників шляхом інтеграції когнітивного менеджменту з дослідженнями в галузі коучингу. Інтегруючи професійне зростання з когнітивною теорією, модель когнітивного учнівства можна використовувати при формуванні професійних навичок аудиторів вищого рівня, оскільки когнітивний менеджмент поєднує справжній досвід вирішення проблем з керівництвом експерта замість деконтекстуалізованого навчання. Отримані дані вказують на важливість звернення до когнітивного менеджменту щодо самоефективності аудитора.
30
K.A., Lysnyk. "THEORETICAL AND EMPIRICAL MODELS OF OVERCOMING THE HIGH LEVEL OF FEAR OF CANCER RECURRENCE IN CANCER SURVIVALS." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 2 (June 8, 2021): 144–52. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-2-17.
Full textAbstract:
he article reflects the results of a review of theoretical models presented in foreign scientific journals, that are describing the cognitive and emotional components of the causes of fear of cancer recurrence – serious problem in psycho oncology, which cancer survivals are faced to and that significantly impair their quality of life. Also we investigate goals of psychological influence to reduce the clinical level and/or overcome the fear of cancer recurrence in cancer survivals and available proven practical methods of correction of their psychological state. Purpose: to carry out a comparative analysis of the effectiveness of existing theoretical and empirical models of overcoming the high level of fear of recurrence in cancer survivals. Methods: review of existing publications on the selected topic; classification of available theoretical models for explaining the fear of cancer recurrence; analysis and description of the cognitive and emotional constructs of the course of this psychological phenomenon; generalizations about the effectiveness of practical methods of psychosocial impact on cancer survivals in order to reduce the clinical level of their fear of cancer recurrence. Results: There were identified six theoretical models of the origin and course of the fear of cancer recurrence in cancer patients and five research of the introduction of practical methods for correcting the clinical level of this fear. All existing theories and practical methods that have been proposed in foreign research so far originate from the cognitive-behavioral paradigm, but each year they become more personalized and include a social component of supporting too. Some of them are very interesting to practical psychooncologysts. Conclusions. The prospect of further research is to create a native method of reducing the fear of cancer recurrence in cancer survivals taking into account the identified models and effective methods of influence; and conducting a practical research of the effectiveness of this method in Ukrainian cancer survivals, as the fear of cancer recurrence significantly affects their subsequent quality of life.Key words: psychooncology, cognitive model of cancer desease, coping strategies, clinical level of FCR, methods of psychosocial correction. У статті відображено результати огляду іноземних наукових видань стосовно теми страху рецидиву раку в онкопацієнтів із метою виявлення теоретичних моделей, що описують когнітивні та емоційні складники причин виникнення страху рецидиву раку, з яким стикаються онкоодужуючі. Також за результатами огляду теоретично досліджено, які цілі психологічного впливу найчастіше обирають пси-хоонкологи для зниження клінічного рівня та/або подолання страху рецидиву раку відповідно до обраних теоретичних моделей. Проведено огляд та порівняння наявних апробованих практичних методів корекції психологічного стану в онкоодужуючих. Мета – здійснити порівняльний аналіз ефективності наявних теоретичних та емпіричних моделей подолання високого рівня страху рецидиву в онкоодужуючих.Методи: огляд наявних публікацій з обраної теми в іноземних наукових виданнях; класифікація наявних теоретичних моделей пояснення виникнення страху рецидиву раку; аналіз та опис когнітивних та емоційних конструктів перебігу цього психологічного явища; узагальнення ефективності апробова-них практичних методів психосоціального впливу, застосованих до онкоодужуючих у різних дослідженнях із метою зниження клінічного рівня страху рецидиву раку. Результати: виявлено шість теоретичних моделей виникнення та перебігу страху рецидиву раку в онкоодужуючих та п’ять досліджень упровадження практичних методів корекції клінічного рівня цього страху. Всі наявні теорії і практичні методи, які дотепер запропоновані в іноземних дослідженнях, походять із когнітивно-поведінкової парадигми, стаючи з кожним роком усе більше персоналізованими, та включають соціальний складник підтримки. Деякі з них становлять практичний інтерес для психоонкологів. Висновки. Перспективою подальших досліджень є створення, ураховуючи виявлені моделі та ефективні методи впливу, вітчизняної методики зменшення страху рецидиву в онкоодужуючих; проведення практичного дослідження ефективності цієї створеної методики в українських онкоодужуючих, оскільки страх рецидиву раку суттєво впливає на подальшу якість життя.Ключові слова: психоонкологія,когнітивна модель онкохвороби, поведінкові стратегії подолання, клінічний рівень FCR, методи психосоціальної корекції.
31
Череп, Алла, Євгенія Маказан, Вікторія Томарева-Патлахова, Олександр Лепьохін та Меруерт Канабекова. "МОДЕЛЬ РЕАЛІЗАЦІЇ МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ПІДПРИЄМСТВА". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 52 (2023): 504–16. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.5.52.2023.4179.
Full textAbstract:
У дослідженні розроблено та обґрунтовано модель реалізації механізму побудови корпоративної культури підприємства. Виявлено та доведено низку факторів, що впливають на формування корпоративної культури підприємства, досліджено причиново-наслідкові зв’язки впливу досліджуваних факторів на побудову корпоративної культури. Ці фактори включаються в когнітивну модель і встановлюються їх причинно-наслідкові зв’язки. Визначено вплив кожного фактора на результуючий показник і виявлено, що найбільший безпосередній вплив на корпоративну культуру мають структура персоналу, непродуктивні втрати робочого часу (абсентеїзм) і свідомість людського капіталу, а також зворотний вплив на цільову вершину здійснюють два фактори, а саме: ступінь стійкості людського капіталу до змін та корпоративно-функціональних стратегій підприємства; всі інші фактори моделі мають прямий опосередкований вплив на цільовий показник моделі. Оцінено ступінь збалансованості запропонованої когнітивної моделі побудови корпоративної культури. Установлено, що ця система є незбалансованою, що свідчить про існування взаємодії між чинниками, які впливають на корпоративну культуру та входять до запропонованої когнітивної моделі. Практична реалізація розробленої когнітивної моделі уможливила розробку та вивчення сценаріїв побудови корпоративної культури.
32
Мороз-Рекотова, Леся Вікторівна. "СУЧАСНІ ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 318–28. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.159.
Full textAbstract:
У статті подано етапність процесу формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти (мотиваційний, змістово-перетворювальний та діяльнісний), розкрито спрямованість кожного етапу, взаємообумовленість змістово-перетворювального та діяльнісного етапів на засадах вітагенного навчання. Спецкурс «Професійно-комунікативна культура вихователя закладу дошкільної освіти» визначено опосередкованим компонентом, що визначає зміст освіти та постає інтегрованим доповненням до обовʼязкових дисциплін загальної, професійної та практичної підготовки, вибіркових навчальних дисциплін.
 Схарактеризовано можливості застосування сучасних педагогічних технологій навчання у процесі формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти: когнітивно-орієнтовані (когнітивна технологічна модель «Критеріально-орієнтоване навчання», технологія командного навчання), технології ігрової взаємодії в освітньому процесі закладу вищої освіти (рефлексивні технології зняття стереотипів та формування інноваційного мислення, ділові та рольові навчальні ігри), діяльнісно-орієнтовані (мікротренінг), особистісно-орієнтовані технології («соціодрама», тьюторинг). Визначено особливість мікротренінгу, яка полягає в розкладанні складної бажаної поведінки – прояву професійно-комунікативної культури – на послідовність простих умінь, розкрито структуру, яку складають три фази (навчання, тренування та зворотного зв’язку). Обґрунтовано доцільність та ефективність тьюторингу й коуч-сесій у цьому процесі. Окреслено головне завдання тьютора, що полягає у формуванні професійної суб’єктності, здатної до власного майбутнього професійного саморуху, специфіку проведення коуч-сесій із обговорення результатів самоактуалізації професійно-комунікативної культури кожним здобувачем вищої освіти. Розкрито особливості та можливості застосування голографічного методу проєкції.
33
Красовська, І. В. "ПРОТОТИПОВІ ІНТОНАЦІЙНІ МОДЕЛІ АНГЛОМОВНОГО ДИСКУРСУ: КОГНІТИВНИЙ ПІДХІД". Nova fìlologìâ, № 96 (30 грудня 2024): 108–15. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2024-96-13.
Full textAbstract:
У статті розглядаються функції інтонації у дискурсі та систематизуються наукові підходи до розв’язання цього питання. Функціональний потенціал інтонаційних одиниць аналізується у площині структурного, функціонального, прагматичного та когнітивного підходів до вивчення інтонації та її ролі у спілкуванні. У статті описуються різні функціональні властивості інтонаційних одиниць крізь призму визначених наукових підходів. Зокрема, дається визначення таких функцій інтонації, як: структуруюча, розділова, сигнальна, стилістична та когнітивна. Основна увага зосереджена на тому, яку роль інтонаційні одиниці відіграють у когнітивних процесах, що забезпечують кодування та декодування лінгвістичної інформації у процесі комунікації. Інтонаційні одиниці визначаються як когнітивні ключі, що запускають процес аналізу акустичної інформації у свідомості мовця. При цьому когнітивна функція інтонації розглядається крізь призму прототипових інтонаційних моделей, які формують фундамент породження та сприйняття мовлення. У статті проаналізовано та систематизовано типологію та структуру мелодійних моделей, які визначаються як універсальні інтонаційні моделі, що складаються завдяки взаємодії базових інтонаційних параметрів. Поняття інтонаційної моделі розглядається під кутом зору когнітивного підходу до вивчення інтонації. У статті наведено різні типології та структурні особливості універсальних інтонаційних моделей, які визначені у межах емоційно-музикального, символічного та когнітивного підходів. Робота містить результати порівняльного експериментально-фонетичного дослідження емоційного та нейтрального англомовного дискурсу. Інтонаційні одиниці аналізуються з урахуванням того, який зміст вони передають у мовленні. Отже, у статті описана типологія і структура прототипових інтонаційних моделей, які безпомилково декодуються слухачем як такі, що реалізують певні універсальні значення, що систематизовані у межах дихотомій: спонукання / твердження; фон / фігура; мажор / мінор; схвалення / несхвалення. Наведена у роботі типологія прототипових інтонаційних моделей побудована з урахуванням функціонального навантаження у площині когнітивного механізму декодування лінгвістичної інформації і охоплює такі різновиди інтонаційних моделей: спонукальні, ідентифікуючі, інтенсифікуючі та визначаючі.
34
Stepanov, Vitalii. "The сognitive model of the POLITICS concept (on the basis of the English-language COCA corpus)". Nova fìlologìâ, № 78 (2019): 60–74. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135/2019-78-10.
Full text
35
Kliuiko, Lesia. "ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФЕНОМЕНУ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТА ЙОГО ВПЛИВУ НА ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ЖИТТЯМ ОСОБИСТОСТІ". Психологія: реальність і перспективи, № 13 (26 грудня 2019): 36–41. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.120.
Full textAbstract:
В статті проаналізовано феномен суб’єктивного благополуччя та його вплив на задоволеність життям особистості. Проаналізовано, що психологічне благополуччя – складний, інтегральний феномен, що характеризує позитивне функціонування особистості та виражається в суб’єктивному відчутті задоволеності життям, реалізації власного потенціалу та залежить від суб’єктивної якості комунікацій особистості з оточуючими. Виявлено, що суб’єктивне благополуччя – складний психологічний феномен, що включає в себе емоційні, когнітивні і конативні компоненти. Розглянуто різні концепції розуміння суб’єктивного благополуччя у науковій літературі. Виділено, що суб’єктивне благополуччя складається із когнітивної оцінки задоволеністю різними сферами власного життя та емоційної оцінки самосприйняття, із задоволеності життям, відсутності негативного афекту та наявності позитивних емоцій і є динамічною когнітивно-емоційною оцінкою людини якості власного життя загалом та окремих його сфер, що залежить, з одного боку, від неї самої та її особистісних властивостей, з іншого – від реалій її життя. Виявлено, що найпопулярнішою є трикомпонентна модель суб’єктивного благополуччя, в якій виокремлюють когнітивну (оцінка власного життя, яка виявляється у задоволеності, уявлення про власне майбутнє), емоційну (позитивні чи негативні емоції, оптимізм, задоволеність сьогоденням і минулим, позитивне ставлення до інших, самооцінка здоров’я, незалежність, аутентичність) та конативну (поведінкову, що включає в себе контроль над обставинами та наявність мети власного існування) складові.
36
СТРЕЛЬБИЦЬКИЙ, Микола, та Максим ГРИНЬ. "КОГНІТИВНА ВІЙНА РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Юридичні науки, № 1 (63) (7 червня 2023): 46–52. http://dx.doi.org/10.32689/2522-4603.2023.1.7.
Full textAbstract:
У статті аналізуються особливості виникнення і реалізації концепції когнітивної війни росії проти України. Держава-агресор використовує низку способів та методів ведення інформаційної війни, що виражається у проведенні інформаційної агресії, історико-культурної експансії та когнітивному викривленні реальності. Об’єктом військового впливу є український народ, суспільство та держава. Але, якщо протидія інформаційній агресії та експансії є очевидною необхідністю, то когнітивний аспект інформаційної війни зрідка згадується у наукових роботах та повністю відсутній в чинному законодавстві. Це є серйозною стратегічною проблемою для української держави, адже такі види пропаганди як дезінформація, інформаційно-психологічні операції чи диверсії є інструментом лише тактичного рівня або, за окремих умов, тільки відволікаючим фактором. Найбільш акцентований удар стратегічного спрямування ворог завдає в когнітивній площині, де він здатен впливати на систему моделювання мислення. Це стосується умов ментального розвитку суспільства, його біхевіорістичних моделей та формування контролю за пізнавальними процесами. Когнітивний аспект інформаційної війни, здебільшого, реалізується через поширення наративів у середовищі масової культури, науки і розважального контенту. Нездатність суспільства розрізняти відверту пропаганду від прихованої – відображає високий рівень ефективності останньої. Вплив на моделі мислення є ключовим елементом стратегії інформаційної війни російської федерації, адже дозволяє створити фундамент для будь-яких інших видів агресії, включаючи збройну, економічну чи політичну. Вираження когнітивного аспекту інформаційної війни відбувається через побудову конкретних алгоритмів мислення, звʼязків причин і наслідків, умов взаємодії стимулів та реакцій. Зазначається, як російська федерація намагається моделювати поведінку і алгоритми мислення всередині українського суспільства. Також, пропонується вдосконалення механізмів протидії інформаційно-когнітивним загрозам за рахунок впровадження нового нормативно-правового акту.
37
Абсалямова, Лариса. "ТРИВОЖНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 72 (2025): 8–21. https://doi.org/10.34142/23129387.2025.72.01.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження. Аналіз тривожності в умовах війни набуває все більшої актуальності, оскільки психологічні наслідки конфліктів можуть бути глибокими та довготривалими. Ця стаття здійснює теоретичний аналіз сучасних підходів до розуміння та лікування тривожності в умовах війни, спираючись на останні дослідження та теоретичні моделі. Основні теоретичні підходи, розглянуті в роботі, включають когнітивно-поведінкову терапію (КПТ), модель регуляції емоцій та терапію прийняття і відповідальності (ACT). Кожен з цих підходів пропонує унікальні інсайти щодо способів подолання тривожності в умовах екстремального стресу. Результати. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) акцентує увагу на усуненні дезадаптивних мисленнєвих патернів та поведінкових реакцій, що підтримують тривожність. Останні досягнення в КПТ підкреслюють важливість корекції когнітивних спотворень та зміцнення механізмів подолання для зменшення рівня тривожності в умовах війни. Модель регуляції емоцій розглядає способи, якими люди керують своїми емоційними реакціями на стресори. Терапія прийняття та відповідальності (ACT) наголошує на психологічній гнучкості та прийнятті негативних емоцій як частини людського досвіду. Умови війни значно посилюють фактори, що сприяють тривожності. Вплив таких факторів, як насильство, переміщення та втрата соціальної підтримки, може призводити до підвищення рівня тривожності та супутніх розладів, таких як ПТСР та депресія. Ефективні втручання для подолання тривожності під час війни повинні бути багатокомпонентними, охоплюючи когнітивні, емоційні та поведінкові аспекти тривожності. Уніфікований протокол для трансдіагностичного лікування емоційних розладів (UP) визнано перспективним підходом, що пропонує гнучку структуру, яка може бути адаптована до індивідуальних потреб. Висновки. Теоретичний аналіз тривожності в умовах війни підкреслює складність цього психологічного явища. Інтеграція інсайтів з КПТ, моделі регуляції емоцій та ACT дозволяє розробити комплексні та ефективні втручання. Майбутні дослідження повинні продовжувати вивчати інноваційні підходи для підтримки осіб у зонах конфлікту, спрямовані на зменшення глибоких психологічних наслідків війни.
38
Компанієць, В. В., та Л. О. Рубан. "ЗМІНИ КУЛЬТУРИ ОРГАНІЗАЦІЇ: ТРЕНДИ ЧАСУ ТА ПОВЕДІНКОВА МОДЕЛЬ ДЖ. КАТЦЕНБАХА (КРИТИЧНЕ ОСМИСЛЕННЯ)". Вісник економіки транспорту і промисловості, № 81-82 (30 червня 2023): 363–79. http://dx.doi.org/10.18664/btie.81-82.287349.
Full textAbstract:
В публікації розглянута модель зміни організаційної культури, яку пропонує Центр Катценбаха, проаналізована її концептуальна основа та основні відмінності від моделі Е.Шейна, визначені дискусійні положення та можливості застосування моделі. Ключ для зміни культури, відповідно до Катценбаха, – зміна поведінки співробітників, за якою будуть змінюватись когнітивно-мотиваційні компоненти їх психіки та вся культура організації. Модель склалась під впливом поведінкових досліджень, фахової освіти та професійної діяльності Дж. Катценбаха, швидкості та системності змін в макросередовищі. Вона містить як практично цінні рекомендації, так і дискусійні положення. Перше. Базове твердження: «поведінка формує установки, її зміна первинна по відношенню до зміни мислення». Але, когнітивний перегляд та зміна поведінки є взаємопов’язаними процесами, причому зміна поведінки повинна бути усвідомленою. Друге. Етичність застосування поведінкового підходу. На поведінку людини впливають не тільки раціональні, а й ірраціональні компоненти психіки, які можливо використати з метою маніпуляції. Третє. Модель не враховує національних особливостей культури організації, носіями якої є менеджмент та співробітники, вона вибудована в умовах американського менеджменту. Тому, в залежності від національних особливостей певної культури, модель повинна трансформуватись. Четверте. Модель стала продуктом часу швидких та глибинних змін і тому є більш поверхневою та алгоритмізованою, ніж модель Шейна. На нашу думку, модель змін культури організації Катценбаха можливо використовувати на основі творчого та критичного осмислення. Ключовим є знаходження унікальних моделей поведінки, які не заперечують етичним нормам та будуть сприяти ефективним змінам культури певної організації, та поступове, осмислене для менеджменту та працівників, впровадження цих змін.
39
Єгорова, А. В. "КОГНІТИВНІ АСПЕКТИ ПОРОДЖЕННЯ І СПРИЙНЯТТЯ ПРИРОДНОГО НАРАТИВНОГО ДИСКУРСУ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 79–84. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-11.
Full textAbstract:
В останні десятиліття дослідження наративного дискурсу привертають надзвичайну увагу науковців по всьому світу. У статті досліджується процес конструювання наративу й нарації (вербалізації наративу) як когнітивно-комунікативної події, що виникає в певному контексті. Спираючись на впливові праці Тойна ван Дейка про ментальні моделі подій і вплив контексту на процес комунікації, теорію концептуальної інтеграції Жиля Фоконьє і Марка Тернера та ідеї Роналда Ленекера про когнітивні операції конструювання, провели теоретичний аналіз з метою пояснити, як може функціонувати конкретна подія в суб’єктивній ментальній моделі мовця, який потім залежно від умов (а часто й обмежень) безпосереднього контексту комунікативної події робить певний вибір щодо того, що саме і як розповідати, спираючись на арсенал когнітивних операцій конструювання. По-перше, необхідно було дослідити механізм побудови ментальної моделі події, а також охарактеризувати її компоненти; по-друге, розглянути елементи контекстуальної моделі, які можуть впливати на те, що саме розповідає мовець при конструюванні своєї оповіді (включаючи як безпосередню комунікативну ситуацію, так і соціокультурні параметри); і, нарешті, описати когнітивні операції конструювання, які використовуються мовцем, щоб вивести на передній план – експлікувати, імплікувати, або навіть повністю приховати певні деталі подій, про які вони розповідають. У результаті аналітичної розвідки встановлено, що нарація як вербалізація наративу про певні події виникає в результаті когнітивних операцій конструювання (а саме специфікації, фокусування, промінантності й перспективізації), які дають можливість мовцю виділити з ментальної моделі подій відповідні елементи й організувати їх певним чином у розповідь, що робить наратив зрозумілим для реципієнта відповідно до прагматичних цілей мовця.
40
Волгіна, О. О. "ДИНАМІКА МЕНТАЛЬНОЇ СТИЛІСТИЧНОЇ МОДЕЛІ «LITTÉRAIRE» В СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (2021): 73–78. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-11.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню динаміки стилістичного шару «littéraire» з позиції когнітивно-комунікативної парадигми. Визначено, що стилістичні значення слів, у тому числі художні, є засобами збереження й передачі знань. Виступаючи одиницями мовної картини світу, що мають оцінну сутність, стилістично марковані вербальні знаки втілюють унікальне бачення світу носіями мови. У світлі когнітивного підходу стилістика розглядає систему знаків з позиції їх зорієнтованості на породження стилістично маркованої інформації, а апарат когнітивної лінгвістики може бути використаний для осмислення й інтерпретації глибинних ментальних механізмів, що забезпечують продукування стилістично та культурно прецедентної інформації. Стилістичне значення мовного знаку в статті розуміється як експресивно- оцінний квант знання про концепт, що ґрунтується на асоціативно- образному сприйнятті оточуючої дійсності. Отже, стилістичне значення, що становить різноаспектну сукупність знань і зафіксоване в лексикографічних джерелах, допомагає розкрити особливості концептуалізації дійсності носіями мови. З позицій сучасних когнітивних досліджень лексико-стилістичні підсистеми мови можуть бути досліджені як ментальні моделі, що співвідносяться з певними наборами лексико-стилістичних маркованих одиниць. Ці ментальні моделі містять уявлення про використання мови залежно від ситуації спілкування й формуються на основі стилістичних шарів лексики. У ході дослідження встановлено, що лексико-стилістична система французької мови має ментальну організацію, може бути представленою у вигляді когнітивних структур. З’ясовано, що найбільш репрезентативними ментальними стилістичними моделями є «littéraire», «familier», «populaire», «vulgaire» і «argot». Вони втілюють інформацію щодо специфічного вживання відповідних лексичних одиниць у певних ситуаціях спілкування. Ментальна стилістична модель «littéraire» містить інформацію про поширений ужиток слова в художньому стилі мовлення з яскраво вираженою експресивно-оцінною конотацією. Розвиток ментальної стилістичної моделі «littéraire» відбувається шляхом концептуального переосмислення реалій навколишньої дійсності, що відображається на стані французької мови загалом.
41
Гусева, О., С. Легомінова, Р. Дименко, О. Воскобоєва та О. Ромащенко. "МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТНИМИ ПЕРЕВАГАМИ НА ОСНОВІ ЗБАЛАНСОВАНОСТІ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 40 (2021): 236–47. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.245095.
Full textAbstract:
Анотація. Урахування загальносвітових тенденцій розвитку, інтеграційних і глобалізаційних процесів спонукають до пошуку та подальших розробок новітніх продуктів, послуг та управлінських механізмів. Розроблено економіко-математичну модель оптимізації параметрів типу NBIC-спрямування конкурентних переваг. Модель сформовано за критерієм максимізації чистого дисконтованого грошового потоку. На основі розробленого науково-методичного підходу запропоновано чотири типи NBIC-спрямування конкурентних переваг телекомунікаційних підприємств, які базуються на комбінації рівнів інноваційної активності підприємства (від низького до високого) та комплементарності управління грошовими потоками (від низького до високого). У результаті запропоновано типи NBIC-спрямування конкурентних переваг підприємства: адаптивно-пасивний, адаптивно-активний, об’єктно-цілеспрямований; форсайт-прогресивний. Комплементарне управління грошовими потоками передбачає збалансований розподіл грошових потоків за визначеними NBIC-компонентами, а саме: Nano-компоненти (застосування Nano-розробок для забезпечення надшвидкісних телекомунікацій), Bio-компоненти (запровадження штучного інтелекту в організаційну культуру, втілення принципів самоорганізації на підприємстві), Info-компоненти (упровадження інноваційних стандартів телекомунікаційної діяльності, інформаційного програмного забезпечення і управління бізнес-процесами), Cogno-компоненти (когнітивна гнучкість менеджерів вищої та середньої ланок, здатність персоналу до комплементарності, розвиток системи управління знаннями на підприємстві, запровадження системи безперервного навчання працівників усіх ланок). Таким чином, поєднане застосування цих компонент забезпечує збільшення обсягу грошових потоків і формує сучасну платформу проривного конкурентного розвитку підприємств. Ключові слова: управління, конкурентні переваги, грошовий потік, інноваційна активність, комплементарність. Формул: 14; рис.: 3; табл.: 2; бібл.: 15.
42
Бондзик, Дмитро. "ПСИХОЛОГІЧНІ КОНЦЕПЦІЇ РИЗИКУ ТА РИЗИКОВАНОЇ ПОВЕДІНКИ". Scientific Bulletin of Kherson State University Series Psychological Sciences, № 1 (31 березня 2025): 56–63. https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2025-1-7.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розгляду поширених у психології підходів до розуміння ризикованої поведінки. Розглянуто теорії, розроблені у психології здоров’я, праці й ухвалення рішень, проведено аналіз підходів до розуміння понять «ризик» і «ризикована поведінка» у різних галузях науки, описано особливості цих визначень та межі їх застосовності в моделях ризикованої поведінки. Мета дослідження – провести аналіз психологічних концепцій ризику та ризикованої поведінки, що представлені в науковій літературі. Особлива увага приділяється теоріям, розробленим у контексті психології здоров’я, праці й ухвалення рішень, а також визначенню особливостей понять «ризик» та «ризикована поведінка» у різних наукових галузях. Методи. У статті використовуються методи теоретичного аналізу, класифікації та узагальнення. Розглядаються психофізіологічні, когнітивні та змішані моделі ризику та ризикованої поведінки. Окрема увага приділяється суб’єктивним аспектам сприйняття ризику, когнітивним механізмам ухвалення рішень, їх залежності від контексту. Результати. Автором виявлено, що поняття ризику є багатогранним і варіюється залежно від галузі застосування. Розглянуто основні моделі, як-от гомеостатична теорія ризику, модель переконань у сфері здоров’я, теорія цілеспрямованої поведінки. Визначено, що суб’єктивне сприйняття ризику є ключовим елементом у формуванні ризикованої поведінки. Також описано механізми когнітивної обробки ризикованих ситуацій, які можуть спричиняти помилки у виборі рішень. Висновки. У роботі акцентовано увагу на складності та багатоаспектності ризикованої поведінки. Підкреслюється, що жодна з наявних моделей не є універсальною і пояснює лише окремі аспекти цього явища. Необхідність комплексного підходу до вивчення ризику та ризикованої поведінки обґрунтована як теоретичними, так і практичними викликами. Це дослідження є корисним для фахівців у галузі психології здоров’я, праці, безпеки й ухвалення рішень, а також для науковців, що цікавляться проблематикою ризику в поведінкових моделях.
43
Кулиняк, Степан Львович. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕФЕКТИВНИХ ДЕРЖАВНИХ УПРАВЛІНЦІВ: ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ОСНОВІ ДІАГНОСТИЧНОГО ОПИТУВАННЯ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 1 (30 травня 2025): 82–87. https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2025.1.12.
Full textAbstract:
У цій статті представлено знахідки емпіричного дослідження психологічних характеристик, що визначають ефективне лідерство у сфері публічного управління в Україні. В умовах стрімких соціально-політичних трансформацій і триваючої цифровізації від публічних лідерів очікується не лише стратегічне мислення та політична обізнаність, а й емоційний інтелект, стресостійкість і когнітивна гнучкість. Метою дослідження є формування психологічного портрета ефективних публічних лідерів та оцінка їхньої готовності долати виклики інституційної трансформації й цифрового врядування. З цією метою було проведено онлайн-опитування з використанням змішаного методу діагностики, в якому взяли участь 338 державних службовців середньої та нижчої ланки з різних секторів управління. Анкета, спочатку розроблена українською мовою, включала як кількісні, так і якісні компоненти й пройшла валідацію для забезпечення надійності змісту та внутрішньої узгодженості (коефіцієнт Кронбаха = 0,82). Описова статистика показала, що емоційний інтелект, стресостійкість, комунікативні навички та стратегічне мислення сприймаються як найважливіші риси ефективного лідера. Кореляційний аналіз засвідчив тісний взаємозв’язок між цими психологічними компетентностями, що підкреслює їхню синергійну природу. Тематичний аналіз відкритих відповідей акцентував ключову роль соціального навчання, механізмів зворотного зв’язку, інституційної адаптації та цифрової трансформації у формуванні лідерської поведінки. Результати дослідження свідчать, що розвиток лідерства є не лише індивідуальним психологічним процесом, але й соціальним та організаційним явищем, на яке суттєво впливають політичний контекст, бюрократичні обмеження та організаційна культура. Спираючись на отримані результати, у дослідженні представлено структурно-функціональну інтегровану модель, що пропонує цілісний синтез психологічних, соціальних та інституційних вимірів розвитку лідерства. Ця модель слугує всеохопною основою для проєктування майбутніх програм підготовки кадрів та реформ у політиці. Дослідження робить внесок у розвиток наукового дискурсу щодо публічного лідерства, поєднуючи теоретичні конструкти з практичними висновками. Перспективним напрямом для подальших досліджень є розробка та емпірична перевірка запропонованої моделі з використанням лонгітюдних методів та порівняльних даних з метою підвищення її прикладної цінності та впливовості.
44
Shymko, Vitalii. "Психолінгвістичний профайлінг як науковий напрям: Теоретичні основи та міждисциплінарна методологія". PSYCHOLINGUISTICS 37, № 1 (2025): 177–99. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2025-37-1-177-199.
Full textAbstract:
Мета дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування психолінгвістичного профайлінгу як самостійного наукового напряму, що перебуває на стику психології, лінгвістики, когнітивних наук та криміналістики. Психолінгвістичний профайлінг розглядається як інноваційна міждисциплінарна парадигма, яка ґрунтується на системному аналізі мовлення для ідентифікації психологічних, когнітивних і соціальних характеристик особистості. Особливу увагу приділено інтеграції понять ідіолекту, когнітивного стилю та мовленнєвої поведінки у вивчення індивідуальних мовних патернів. Методи та методики дослідження. У дослідженні застосовано комплексний міждисциплінарний підхід, що поєднує психолінгвістичні, когнітивно-психологічні, лінгвістичні та криміналістичні методи аналізу. Використано методи корпусної лінгвістики, контент-аналіз, якісні та кількісні методи оцінки мовленнєвих параметрів, а також елементи метааналізу емпіричних досліджень. Теоретичною основою виступають концепції мовної варіативності, ідіолекту, когнітивної складності, а також принципи інтерпретації індивідуального мовлення у юридичному та психологічному контекстах. Результати. У результаті аналізу сучасної літератури та узагальнення емпіричних даних доведено, що психолінгвістичний профайлінг є ефективним і перспективним методом вивчення особистості через мовлення. Ключовим чинником достовірності виявлено ідіолект — сукупність індивідуальних мовних характеристик, які є відносно стабільними та достатньо інформативними для профілювання. Дослідження продемонструвало, що за допомогою лінгвістичних індикаторів можливо виявити не лише психологічні риси, але й когнітивні стилі, мотиваційні установки та емоційні реакції особи, що підвищує точність і надійність профайлів. Висновки. Отримані результати підтверджують наукову новизну і практичну значущість запропонованого підходу. Психолінгвістичний профайлінг розглядається як потужний інструмент для використання у криміналістиці, судовій лінгвістиці, психологічному консультуванні, кібербезпеці, HR-менеджменті, а також у наукових дослідженнях з мовної ідентифікації. Запропоновано подальший розвиток теоретичної моделі та розширення емпіричної бази шляхом впровадження автоматизованих систем аналізу мовлення.
45
Завацька, Наталія, Максим Петренко, Ольга Лосієвська, Олена Федорова та Росіна Шевченко. "Операціоналізація структурно-функціональної моделі професійно важливих якостей особистості управлінців". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(64) 2024 (2024): 198–209. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2024-64-2-5-198-209.
Full textAbstract:
У статті розкрито особливості операціоналізації структурно-функціональної моделі професійно важливих якостей особистості управлінців із визначенням й систематизацією її структурних складових: мотиваційно-ціннісної (прогресивний тип мотиваційного профілю, мотивація досягнення успіху, мотиви самопізнання, саморозвитку, професійні цінності, узгодженість процесів цілепокладання та цілездійснення); когнітивно-емоційної (когнітивна складність, диференціація життєвого простору, ідентифікація та самопрезентація, емоційна зрілість, стенічний тип емоційного профілю); комунікативно-адаптивної (перцептивно-інтерактивна компетентність, комунікативний самоконтроль, комунікативні та організаторські схильності, особистісна зрілість, соціальна адаптивність); конативно-рефлексивної (аутопсихологічна компетентність, соціальна активність, рефлексивність, інтернальна локалізація контролю, конструктивність поведінки), від рівня розвитку яких залежить ступінь сформованості професійно важливих якостей управлінців. Виявлено статистично значущий звʼязок між показниками рівня розвитку окремих складових та організаційно-професійними (стаж; посада) і демографічними характеристиками (вік; стать) управлінців. Виокремлено соціально-психологічні чинники, що впливають на розвиток професійно важливих якостей особистості управлінців: на макрорівні (зміст професійної діяльності, галузь управління в цілому) та мікрорівні (особистість, діяльність та поведінка самих управлінців). Констатовано, що серед виділених чинників провідну роль відіграють чинники мікрорівня (сформованість мотиваційної, ціннісної, когнітивної та афективної сфер; наявність індивідуально-психологічних ресурсів у виробленні життєстійкості; високий рівень соціально-психологічної
46
Симонов, Д. І. "ПОШУК НАПРЯМІВ ОПТИМІЗАЦІЇ В ЛАНЦЮГАХ ПОСТАЧАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ НЕЧІТКИХ КОГНІТИВНИХ КАРТ". Математичне моделювання, № 1(48) (6 червня 2023): 32–39. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(48)2023.280068.
Full textAbstract:
У статті були проаналізовані фундаментальні математичні методи побудови нечітких когнітивних карт. Запропоновано метод побудови нечітких когнітивних карт для математичного моделювання процесів постачання з метою оптимізації роботи ланцюгів постачання. Складна проблема моделювання та управління системами досліджується за рахунок деталізації динамічних характеристик її складових частин ланцюгів постачання з використанням методів системного аналізу. Нечіткі когнітивні карти використовують, у тому числі, в випадках, коли неможливо повністю виконати завдання, спираючись лише на досвід людини. 
 Розглянутий метод вимагає використання вагових коефіцієнтів, що характеризують взаємну залежність факторів впливу на стан системи. Для побудови точної моделі складної системи пропонується використовувати досвід групи експертів та кореляційний аналіз накопичених даних. Експерти визначають кількість і вид концептів, з яких складається структура нечіткої когнітивної карти та взаємозв’язки між її концептами (факторами впливу) та перетворюють ці знання у зважений граф, що імітує систему, яка досліджується.
 Розглянутий інструмент дозволяє виявляти силу впливу стохастичних факторів на стан системи постачання та надає інформацію для особи, яка приймає рішення, о найбільш пріоритетних напрямках для впровадження оптимізаційних змін. Використання запропонованого методу розширює можливості для оптимізаційних методів, в тому числі дозволяє використовувати багатокритеріальну оптимізацію в поєднанні з методами системного аналізу, експертних оцінок, нейронних та семантичних мереж. 
 Методи аналізу з використанням нечітких когнітивних карт забезпечують простоту побудови моделі системи, легкість інтерпретації, наочність причино-наслідкових зв’язків у процесах, що дозволяє знизити рівень вимог до користувача-аналітика. Перевагою методу є простота масштабування. 
 Корисність запропонованого методу доведена наведеним прикладом розв’язання задачі побудови нечіткої когнітивної карти та інтерпретації отриманих результатів.
47
Ковалик, Н., та Л. Тимочко. "ФЕНОМЕН КОГНІТИВНОГО МОДЕЛЮВАННЯ У СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ". Nova fìlologìâ, № 97 (25 березня 2025): 57–67. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2025-97-8.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню феномена когнітивного моделювання у сучасній лінгвістиці, зокрема процесу когнітивного картування в екологічному дискурсі англійської наукової концептосфери. У центрі уваги – поняття когнітивного картування як одного з методів когнітивного моделювання, який використовується для візуалізації ментальних моделей та аналізу концептуальних структур у наукових дослідженнях. Вибір об’єкта дослідження зумовлений необхідністю розкриття змісту процесу когнітивного моделювання через виявлення, опис та упорядкування взаємозалежності між мовними формами та когнітивними структурами, а також аналізу взаємодії когнітивної лінгвістики з механізмом моделювання мовних одиниць для виявлення концептуальних відношень, характерних для галузі довкілля. Дослідження зосереджується на аналізі мультимовного інформаційного ресурсу EcoLexicon, який функціонує як візуальний тезаурус та базується на когнітивно-семантичних підходах до моделювання знань. У статті розглянуто теоретико-методологічне підґрунтя цього ресурсу, зокрема основи когнітивної лінгвістики Лоуренса Барсалу та елементи генеративного лексикону Джеймса Пустейовського. Під час дослідження було виявлено, що застосування когнітивно-семантичного аналізу та методів генеративного лексикону сприяє систематизації знань та ефективному аналізу взаємозалежностей між мовними одиницями. Особливу увагу приділено аналізу Qualia-структури як основного механізму генеративного лексикону, що дозволяє встановити причинно-наслідкові зв’язки між поняттями та розширити можливості концептуального моделювання у сфері екологічного дискурсу. Результати свідчать про те, що застосування когнітивних моделей у наукових дослідженнях дозволяє не лише покращити організацію знань, а й створити нові підходи до опису мовних одиниць у науковому дискурсі. Таким чином, розширення та впровадження когнітивно-семантичних методів у лінгвістиці сприяє глибшому розумінню механізмів формування значень та розвитку екологічної термінології в мультимовному просторі.
48
Стадник, Валентина, Віталій Йохна та Віталій Хрущ. "ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО МАРКЕТИНГУ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОТЕНЦІАЛУ РОЗВИТКУ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ БЕЗПЕКОВИХ ВИКЛИКІВ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 3 (29 вересня 2022): 173–81. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2022-5-25.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано авторську позицію щодо інформаційного забезпечення формування і реалізації стратегії маркетингу, яке має опиратись на підходи ціннісно-орієнтованого управління для визначення напрямів та інструментів розвитку ринкових можливостей торговельного підприємства в умовах безпекових викликів. Наведено авторське трактування сутності потенціалу розвитку торговельного підприємства. Акцентовано на тому, що потенціал розвитку торговельного підприємства ілюструє його можливість і здатність збільшувати свою присутність на ринку, що проявляється у зростанні обсягів реалізації продукції і прискоренні товарообігу. Виділено завдання стратегічного та операційного маркетингу з цих позицій і розроблено модель обґрунтування розвитку нових ринкових можливостей в системі стратегічного маркетингу торговельного підприємства. Підкреслено, що діяльність торговельного підприємства в умовах безпекових викликів, пов’язаних із війною, погіршується через звуження споживчого попиту. І розвиток ринкових можливостей потребує іншого функціонально-компетентнісного наповнення маркетингового інструментарію – використання специфічних інформаційних технологій для впливу на ринок. Їх когнітивна складова має бути здатна мінімізувати ризики відмови споживачів від придбання товарів не першої необхідності, переводячи їх споживчу цінність в іншу площину сприйняття. Охарактеризовано сукупність сучасних інструментів цифрового маркетингу для реалізації завдань формування і розвитку ринкового потенціалу торговельних підприємств з позицій ціннісно-орієнтованого підходу.
49
КРАВЕЦЬ, Лариса. "КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ВОГНЮ В УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 44 (2020): 202–7. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2020.2.(44).202-207.
Full textAbstract:
Аналіз фразеологізмів у зв’язку з психоментальними механізмами дає змогу простежити зародження змісту, перетворення його та фіксацію в мовній формі, виявити етноспецифіку мовомислення та константи лінгвокультури певного народу. Для аналізу обрано фразеологізми, що містять мовні знаки концептосфери вогонь. Когнітивна структура вогонь сформувалась на основі архетипу й характеризується складністю, багатозначністю й амбівалентніс- тю. Різноаспектні властивості вогню актуалізовані в численних фразеологізмах, що мають неоднакове емоційно-оцінне забарвлення. Мета дослідження полягає у виявленні закономірностей концептуалізації вогню в українських фразе- ологізмах. Для досягнення поставленої мети було створено модель концептосфери вогонь, зафіксовано фразеологізми української мови, що містять мовні знаки концептосфери вогонь; визначено й охарактеризовано асоціативні й психолінгвістичні засади творення фразеологізмів, що містять мовні знаки концептосфери вогонь. Структуру концептосфери вогонь визначили особливості вогню та результати його пізнання людиною. Модель концептосфери ґрунтується на загальних уявленнях про природне явище і не відображає повною мірою вузькоспеціальні знання. Зафіксовані фразеологізми за типом фразеотворення неоднорідні. Серед них наявні метонімічні, метафоричні та порівняльні конструкції. Більшість фразеологізмів, пов’язаних із концептосферою вогонь, виникла внаслідок переінтерпретації психое- моційних і фізичних станів людини та інтенсивності певних дій на основі аналогізації з вогнем у різних його виявах. Значна частина з них заснована на актуалізації небезпечних для людини властивостей вогню, що зумовлює семанти- ку стійких словосполучень. Меншу групу становлять фразеологізми, в яких акцентована колірна семантика. Окрему групу з незначною кількістю одиниць утворюють фразеологізми з семантикою світла. Усі виявлені фразеологізми ма- ють різні інтегральні значення та неоднакове емоційно-оцінне забарвлення. Значення мовних зворотів конкретизує контекст, а атрибутивні, об’єктні й обставинні поширювачі увиразнюють та поглиблюють його, водночас конотативнікомпоненти зберігають актуальність.
50
Chalyi, Serhii, та Volodymyr Leshchynskyi. "МОЖЛИВІСНА МОДЕЛЬ КАУЗАЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ ПО ВХІДНІЙ ЗМІННІЙ ДЛЯ ПОБУДОВИ ПОЯСНЕННЯ В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІЙ СИСТЕМІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 73 (2023): 138–43. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2023.3.138.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є процеси побудови пояснень для отриманих в інтелектуальній інформаційній системі рішень. Метою побудова моделі причинно-наслідкових зав'язків для побудови пояснень в умовах невизначеності щодо станів інтелектуальної інформаційної системи, якщо остання представляється у вигляді чорного ящика. Завдання: структуризація пояснення з урахуванням особливостей когнітивної діяльності людини; формування необхідної та достатньої умови щодо каузальної залежності як складової пояснення з використанням теорії можливостей; розробка можливісної моделі каузальної залежності для одної вхідної змінної, яка враховує невизначеність щодо станів інтелектуальної системи. Використовуваними підходами є: підходи до побудови пояснень у когнітивній діяльності людини, підходи до побудови пояснень у пояснювальному штучному інтелекті. Отримані наступні результати. Структуровано пояснення як елемент когнітивної діяльності людини. Показано, що пояснення може бути представлено в двох аспектах: концептуальному, шляхом порівняння вхідної інформації із існуючою системою знань людини; тлумачному, шляхом порівнянні властивостей вхідних об'єктів. Запропоновано можливісні необхідна та достатня умови для каузальної залежності на базі однієї вхідної змінної, що лежить в основі пояснення. Запропоновано модель можливісної каузальної залежності для побудови пояснення в інтелектуальній системі. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному. Запропоновано модель можливісної каузальної залежності між вхідною змінною та результатом роботи інтелектуальної системи, що поєднує необхідну умову каузальності у вигляді рівня довіри до впливу вхідної змінної на результат та достатню умову каузальності у вигляді максимальної можливості впливу значення вхідної змінної на результат інтелектуальної системи. Модель дає можливість сформувати каузально-орієнтоване пояснення на основі зв'язку вхідної змінної і отриманого результату в умовах неповноти знань модель щодо стану інтелектуальної системи.