Academic literature on the topic 'Когнітивні процеси'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Когнітивні процеси.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Когнітивні процеси"

1

Rubanets, Oleksandra. "Когнітивна комунікація". Multiversum. Philosophical almanac, № 5-6 (18 травня 2018): 87–99. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.5-6.09.

Full text
Abstract:
У статті розглядається введення когнітивного аспекту в дослідження комунікації. Обґрунтовано необхідність введення поняття «когнітивна комунікація». Показано, що когнітивна комунікація поєднує інформаційну та когнітивну взаємодії. Розробка когнітивної комунікації спирається на сучасні когнітивні дослідження. Когнітивні дослідження виявляють значення сполученості структурних та лінгвістичних змін у процесі комунікації. Розкривається значення структурованості в когнітивній комунікації, яка виявляє її процесуальність. На відміну від передачі повідомлень, що розкриває комунікацію як інформаційну в
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Черновська, Лілія, Наталія Завацька, Олена Смирнова, Дмитро Каламайко, Володимир Новацький та Ігор Каськов. "Показники соціальної компетентності молоді у проблемогенному соціумі". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(66) 2025 (2025): 154–64. https://doi.org/10.33216/2219-2654-2025-66-1-154-164.

Full text
Abstract:
У статті розкрито соціально-психологічні чинники взаємодії когнітивного стилю та пізнавальної діяльності у юнацькому віці. Розкрито взаємозв᾿язок когнітивно-стильових і соціально-психологічних властивостей, які мають прояв у пізнавальній діяльності осіб юнацького віку. Підкреслено, що у процесі пізнавальної діяльності комплексно-прості когнітивні стилі негативно впливають на процес розуміння текстової інформації. Такий ментальний підхід до інформації слугує радше для дистанціювання від неї, ніж для її сприйняття. Таким чином, комплексно-прості способи розуміння використовуються для дистанціюва
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Тьор, Лариса, Євгенія Гейко, Вадим Завацький, Олена Блискун, Артем Сафонов та Валерій Царенок. "Соціально-психологічні чинники взаємодії когнітивного стилю та пізнавальної діяльності у юнацькому віці". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(66) 2025 (2025): 142–53. https://doi.org/10.33216/2219-2654-2025-66-1-142-153.

Full text
Abstract:
У статті розкрито соціально-психологічні чинники взаємодії когнітивного стилю та пізнавальної діяльності у юнацькому віці.Розкрито взаємозв᾿язоккогнітивно-стильових і соціально-психологічних властивостей, які мають прояв у пізнавальній діяльності осіб юнацького віку. Підкреслено, що у процесі пізнавальної діяльності комплексно-прості когнітивні стилі негативно впливають на процес розуміння текстової інформації. Такий ментальний підхід до інформації слугує радше для дистанціювання від неї, ніж для її сприйняття. Таким чином, комплексно-прості способи розуміння використовуються для дистанціюванн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Манюк, Олесь, та Едуард Балашов. "ПРОБЛЕМИ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ КОГНІТИВНИХ ПРОЦЕСІВ". Психологія: реальність і перспективи, № 21 (30 грудня 2023): 67–74. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.v1i21.349.

Full text
Abstract:
У статті здійснено теоретичний аналіз головних конструктів та моделей когнітивних процесів. Розглянуто, що у галузі когнітивної психології, мислення виступає як механізм створення нового уявного представлення. Такий процес обумовлює перебудову інформації в ході нелегкої взаємодії між уявними атрибутами судження, абстрагування, раціоналізації та розв'язання проблеми. Вивчаючи механізми, що керують орієнтацією особи при розв'язанні розумових завдань, психологи зазначили присутність регулярних помилок у мисленні, або шаблонів, відхилень у судженнях індивідів. Окреслено, що когнітивні процеси та н
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Zhulavska, Olha. "КОГНІТИВНА ОПЕРАЦІЯ ПРИВНЕСЕННЯ СИНЕСТЕЗІЙНИХ МЕТАФОР ЯК ВИЯВЛЕННЯ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРЕКЛАДАЧА". Причорноморські філологічні студії, № 4 (13 травня 2024): 34–42. http://dx.doi.org/10.32782/bsps-2024.4.5.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу привнесення синестезійних метафор під час перекладу англомовних художніх творів українською мовою. Застосування інструментарію когнітивної лінгвістики в перекладознавстві дозволяє глибше зрозуміти ментальні та концептуальні процеси, які лежать в основі перекладацької діяльності, особливо під час дослідження перекладу метафор. Основна увага дослідження зосереджена на вивченні синестезійних метафор, що були привнесені перекладачем у текст перекладу, що виявляє творчий підхід перекладача до відтворення як змісту, так і культурних аспектів, закладених автором оригінальног
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Ємельянова, Т. "ВПЛИВ ФОНОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА КОГНІТИВНІ МЕХАНІЗМИ СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ". Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems, № 53 (5 жовтня 2022): 99–103. http://dx.doi.org/10.31652/2412-1142-2019-53-99-103.

Full text
Abstract:
У статті досліджено механізм сприйняття і запам'ятовування в межах сучасногорозуміння динаміки формування когнітивного простору та визначення «сторонніх» факторів, яківпливають на процеси активізації пізнавального простору. Вивчення цієї нейрофізіологічної проблемипроводиться з позицій нейродинамічної концепції про режими локалізації метастійких хаотичних структурнейронної системи.Фонова інформація розглядається як «сторонній» фактор у навчальному процесі. Дослідженодинаміку впливу стороннього сигналу на отримання когнітивного «досвіду». Доведено, що шум, впливаючина нейрофізіологічні механізм
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

ПАВЛИК, О. "КОГНІТИВНІ ПРОЦЕСИ В ПЕРЕКЛАДІ". Current issues of linguistics and translation studies 21, № 2 (2021): 60–63. https://doi.org/10.31891/2415-7929-2021-21-40.

Full text
Abstract:
The study considers the issues of cognitive processes in translation and in the training of translators. The author analyses the Ukrainian and foreign researchers’ works that have raised the problem. Due to the complexity of cognitive processes and insufficient study of some aspects, the problem of cognitive processes in translation remains relevant and needs further research. The aim of this research is to analyze the cognitive processes in translation and their efficiency in training of translators. The author states that translation is based on the automated cognitive processes. The article
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

ВОВК, Марина. "ВПЛИВ ТРАВМАТИЧНИХ ПОДІЙ НА КОГНІТИВНІ ПРОЦЕСИ У ДОРОСЛОМУ ВІЦІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 1 (66) (28 травня 2025): 22–29. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2025.1.3.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена теоретичному та емпіричному дослідженню впливу травматичних подій на когнітивні процеси у дорослому віці. Мета статті є висвітлення результатів емпіричного дослідження впливу травматичних подій на когнітивні процеси у дорослому віці. Методи дослідження: теоретичні (теоретико-методологічний аналіз, узагальнення та інтерпретація наукових даних); емпіричні: тестування; різноманітні варіанти опитування (відкриті та стандартизовані анкети). Методи обробки експериментальних даних об'єднали: кількісні методи (статистична обробка даних); якісні методи (диференціювання та узагальнення
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Зимомря, Іван. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ ФРАЗЕМІКИ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 47 (2022): 161–66. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2022.1.(47).161-166.

Full text
Abstract:
Чинники утворення, значення, етимологія, історія та зв’язок із різними сферами діяльності людини продовжують привертати увагу нинішніх фразеологів. Вплив культури на формування й функціонування фразем вивчається нині в межах таких наук, як етнолінгвістика, лінгвокультурологія, когнітивна й контрастивна лінгвістика.
 Головною метою лінгвокультурологічного вивчення фраземного складу мови є виявлення культурномовної ком- петенції представників сучасної мовної спільноти на основі опису культурних конотацій, що містяться в концептуаль- ному змісті мовних знаків. Національна специфіка фраземи в
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Ватан, Ю. П. "СТРУКТУРА ТА СУТНІСТЬ МЕТАКОГНІТИВНОЇ АКТИВНОСТІ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 3 (17 лютого 2022): 10–14. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.2.

Full text
Abstract:
У статті порушено актуальну проблему метакогнітивних явищ. Подано результати теоретичного аналізу метакогнітивної активності як складного інтегративного утворення, основне функціональне призначення якого полягає в управлінні процесами сприйняття, збереження, обробки та відтворення інформації. На основі розгляду наявних концепцій, у яких метакогнітивні процеси усвідомлюють і як складник саморегульованого навчання, і як процесуальний компонент метапізнання, і як особливий вид саморегуляції, виявлено та описано такі їх основні ознаки, як усвідомленість, довільність, цілеспрямованість. Обґрунтован
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Когнітивні процеси"

1

Рава, В. М. "Когнітивні процеси в усному перекладі: робоча пам'ять перекладача". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86750.

Full text
Abstract:
У дослідженні переклад розцінюється як процес і результат із когнітивної та психолінгвістичної точки зору. Усі процеси, що забезпечують функціонування синхронного перекладу як специфічного виду діяльності, так чи інакше пов'язані з використанням ресурсів пам'яті людини. Робоча пам'ять вважається однією з ключових когнітивних здібностей, необхідних для здійснення якісного усного перекладу.<br>В исследовании перевод расценивается как процесс и результат с когнитивной и психолингвистической точки зрения. Все процессы, обеспечивающие функционирование синхронного перевода как специфического вида де
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Карвацька, Наталія Семенівна, Ірина Григорівна Герасим'юк та Наталя Валер'янівна Гринько. "Дослідження когнітивних процесів у пацієнтів із гіпотиреозом та непсихотичними психічними розладами". Thesis, Skleněný Můstek, Karlovy Vary, Czech Republic, 2019. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/14930.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Савка, Світлана Дмитрівна, Наталія Семенівна Карвацька та Світлана Миколаївна Русіна. "Використання різних методів викладання при вивченні психіатрії та наркології з урахуванням особливостей когнітивних процесів студентів". Thesis, ВДНЗ України "Буковинський державний медичний уніврситет", 2017. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/14067.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Чикало, Я. Б. "Моделювання процесу перестрахування на основі когнітивних карт". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75966.

Full text
Abstract:
У роботі досліджено сутність процесу активного перестрахування страхових компаній України. Основною метою дослідження у дипломній роботі є побудова моделі активного перестрахування на основі когнітивних карт.<br>The master’s thesis focuses on the essence of active reinsurance of insurance companies in Ukraine. The main aim of this research is to develop a model for active reinsurance based on cognitive maps.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Давидюк, В. Є., та В. С. Пасічний. "Когнітивна і цифрова «економіки», як дві сторони інноваційного процесу". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53367.

Full text
Abstract:
1. Nicholas Negroponte Bits & Atoms. Переклад з английської мови. Частини 1 і 2 URL: https://habr.com/company/philtech/blog/354414/ і https://habr.com/company/philtech/blog/354418/ 2. Абдікеєв Н. М., Авєркін А. Н., Єфремова Н. А. Когнитивна економіка в еру інновацій. Вісник РЭА, 2010, № 1. 3. Кудрявцева Е.І. Когнитивна економіка и когнитивний менеджмент: нова концепція управління людськими ресурсами. Управлінська консультація. 2014. № 4(64). С. 62-69. 4. Енцо Руллані Когнитивний капіталізм. Логос № 4 (61) 2007 http://www.intelros.ru/pdf/logos_4/rulani.pdf 5. Даніелян Н.В. Когнитивний
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Крапивна, І. В., та К. Рябко. "Болонський процес: зв’язок між успішністю навчання та когнітивними здібностями студентів УАБС". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/60771.

Full text
Abstract:
Як відомо, на успішність навчання студентів у вищих навчальних закладах впливає багато факторів: передусім мотивація навчатися, матеріальне становище, стан здоров’я, вік, сімейний стан, рівень довузівської підготовки, наявність навичок самоорганізації, планування та контролю своєї діяльності (насамперед навчальної), поштовх до вибору вузу, адекватність початкових уявлень про специфіку вузівського навчання, форма навчання (очна, заочна, вечірня, дистанційна), наявність плати за навчання та її розмір, організація навчального процесу у вузі, матеріальна база вузу, рівень кваліфікації викл
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Білова, Марія Олексіївна. "Метод графоаналітичного моделювання для оптимізації системи моніторингу екологічного стану складних об'єктів в умовах неточних початкових даних". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/42541.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Савченко, О. В. "Динаміка інтегральної когнітивної структури мислення суб"єкта у процесі оволодіння професійними поняттями". Дис. канд. психол. наук, КНУТШ, 2006.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Волкова, Олена Веніамінівна, та Тетяна Михайлівна Деркач. "Формування когнітивних репрезентативних структур у процесі вивчення хімії за допомогою комп’ютерного моделювання". Thesis, ВВП «Мрія» ТОВ, 2012. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/5582.

Full text
Abstract:
роботі описані результати експерименту з визначення рівня сформованості концептуальних структур хімії у студентів хімічного факультету Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Вивчені зв'язки між успішністю засвоєння студентами хімічних знань та їх особистісними характеристиками. Наведений приклад організації цілеспрямованої навчальної діяльності студентів для формування або коригування концептуальних структур хімії за допомогою комп’ютерного моделювання у середовищі NetLogo.<br>В работе описаны результаты эксперимента по определению уровня сформированности концептуал
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Поворознюк, А. І., Олена Петрівна Черних, О. В. Двараковська та А. О. Стрюков. "Розробка системи психофізіологічного контролю водіїв". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45679.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Books on the topic "Когнітивні процеси"

1

Токарева, Наталя Миколаївна, та Анжеліка Володимирівна Шамне. Основи вікової психології. Тов ВНП "Інтерсервіс", 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1757.

Full text
Abstract:
У посібнику викладено основні теоретичні положення вікової психології як навчальної дисципліни: психологічні закономірності психічного розвитку особистості, специфіка психічного розвитку когнітивної, емоційно-вольової, поведінкової сфери суб’єкта життєтворчості в онтогенезі. Теоретико-інформаційний блок посібника доповнюють методичні рекомендації, які носять практико-орієнтовний характер: вони містять плани практично-семінарських занять до вивчення тем із вікової психології (питання для підготовки та дискусії), психологічні завдання, тести для самоперевірки, що сприяє систематизації знань при
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Токарева, Наталя Миколаївна, та Анжеліка Володимирівна Шамне. Вікова та педагогічна психологія. НУБіП, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1425.

Full text
Abstract:
Дане видання презентує основні теоретичні положення вікової та педагогічної психології як навчальної дисципліни: психологічні закономірності психічного розвитку особистості, специфічні ознаки психічного розвитку когнітивної, емоційно-вольової, поведінкової сфери суб’єкта життєтворчості в онтогенезі; розкрито закономірності особистісного становлення у просторі навчально˗виховного процесу. Навчальний посібник адресований студентам вищих навчальних закладів, а також усім читачам, які цікавляться проблемами вікової та педагогічної психології. Може використовуватися для самостійної роботи студентів
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Когнітивні процеси"

1

Гайдук, Екатерина, Олена Гніда, and Лариса Веренич. "РОЛЬ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ В ОСВІТНЬОМУ КОНТЕНТІ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ." In TRANSFORMATION OF EDUCATIONAL SYSTEMS IN WARTIME CONDITIONS: PROSPECTS FOR REFORMATION. OKTAN PRINT, 2024. https://doi.org/10.46489/toesiwc-24-42-14.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано дослідження когнітивних процесів особистості, які сприяють підвищенню навчально-пізнавальної мотивації шляхом візуалізації освітніх компонентів, а також розробку теоретичних підходів. Обґрунтовано важливість візуалізації в сучасному освітньому процесі на тлі розвитку цифрових технологій та змін у когнітивних процесах сучасної людини є актуальною темою психолого-педагогічних досліджень. Освітній процес є організованою системою та передбачає єдність усіх складових навчання. Когнітивні технології забезпечують візуалізацію навчання та ґрунтуються на унаочненому контенті. Автори зазначають, що підвищенню навчально-пізнавальної мотивації особистості допомагатимуть відповідні засоби й інструменти візуалізації. Висвітлено характеристику таких інструментів візуалізації, як: інтелект-карта, меми, пазли, хмари тегів або слів, схеми, відеоролики, віртуальні екскурсії, інтерактивні книги та підручники, ментальні карти, інфографіка Canva. Проаналізовано дослідження, що підтверджує ефективність використання візуалізації в освітньому процесі, зокрема в умовах змішаного та дистанційного навчання. Упродовж трьох місяців тривало вивчення впливу різних методів візуалізації на мотивацію та навчальну активність здобувачів вищої освіти. Наголошується на необхідності педагогічно обґрунтованого використання візуалізації, що враховує вікові, психологічні та когнітивні особливості учасників освітнього процесу. Результати дослідження підтверджують, що обґрунтоване впровадження візуальних елементів в освітній контент не лише підвищує мотивацію до навчання, а й сприяє розвитку творчого мислення, критичного аналізу, здатності до самостійного пошуку та опрацювання інформації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Polyakova, Iryna, and Olena Vasylenko. "КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ МАЙБУТНЬОГО ПРОФЕСІОНАЛА У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ." In TRANSFORMATION OF EDUCATIONAL SYSTEMS IN WARTIME CONDITIONS: PROSPECTS FOR REFORMATION. OKTAN PRINT, 2024. https://doi.org/10.46489/toesiwc-24-42-6.

Full text
Abstract:
Формування професіонала, який вільно володіє комунікативними техніками, здатний вступати в комунікацію для вирішення різних професійних завдань, а також ефективно взаємодіяти з різними соціальними групами та адаптуватися до плинних умов сьогодення, має відбуватися відповідно до комунікативного аспекту професійної підготовки. Метою статті стало обґрунтування особливостей розвитку комунікативних здібностей майбутніх фахівців у процесі професійної підготовки, що сприятиме ефективному вирішенню професійних завдань шляхом оптимізації комунікаційних процесів та навичок міжособистісної взаємодії. Автори зазначають, що у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців важливо дотримуватися таких компонентів розвитку комунікативної компетентності: когнітивний, мотиваційний, психоемоційний, конструктивно-діяльнісний. Когнітивний компонент розвитку комунікативної компетентності у майбутніх професіоналів передбачає розвиток знань та умінь про комунікацію, розуміння процесів обміну інформацією, культуру ділового спілкування, володіння та розуміння вербальних і невербальних знаків. Мотиваційний компонент стосується насамперед внутрішніх мотивів до досягнення ефективної комунікації, бажання вдосконалювати свої професійні здібності, комунікативні навички з метою вирішення особистісних і професійних цілей. Психоемоційний компонент уключає розвиток емоційної стабільності та здатності до емпатії. Конструктивно-діяльнісний компонент характеризується практичним відпрацюванням майбутніми фахівцями здобутих знань, а також комунікативних навичок, у вирішенні типових та нових (непередбачуваних) комунікативних ситуацій. Автори висвітлюють узагальнені рекомендації щодо удосконалення освітнього процесу з комунікативного аспекту для підготовки висококваліфікованих фахівців, які будуть здатними до ефективної професіональної комунікації: підвищити роль групової взаємодії; самоосвіта здобувачів; підвищення мотивації; збагачення змісту освітнього процесу іграми, моделюванням проблем тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Akimova, Olena. "ПЕДАГОГІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ." In MODERN PEDAGOGICAL MODELS OF THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF SPECIFICALLY SCIENTIFIC PEDAGOGICAL PHENOMENA. OKTAN PRINT s.r.o., 2023. http://dx.doi.org/10.46489/mpmotf-23-17-11.

Full text
Abstract:
У статті представлено педагогічне моделювання організації позааудиторної самостійної роботи майбутніх учителів початкових класів із урахуванням таких аспектів: характеристики державних стандартів, аналізу соціального запиту громади, опису методологічних підходів до розробки моделей умов, явищ і процесів. Зміст поняття «педагогічне моделювання організації позааудиторної самостійної роботи» визначено як практику суб’єкта освітнього процесу, зорієнтовану на конструювання моделей освітнього процесу, метою якої є: аналіз освітніх проблем та причин їх виникнення, з’ясування ціннісних засад і стратегій, визначення цілей та завдань розробки моделі умов, явищ і процесів, оптимальний вибір методів і прийомів здійснення педагогічного моделювання. У дослідженні педагогічне моделювання організації позааудиторної самостійної роботи розглядається як процес, спрямований на забезпечення фахової самореалізації майбутнього фахівця, досягнення високого кваліфікаційного рівня, продукування умов активізації особистісного потенціалу, що мають 423 забезпечити ресурси впровадження в практику науково-технічних досягнень. Педагогічне моделювання організації позааудиторної самостійної роботи майбутніх учителів початкових класів передбачає виокремлення таких функцій: освітньої, розвивальної, виховної. Схарактеризовано складові компоненти педагогічної моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації власної позааудиторної самостійної роботи: мотиваційний, когнітивний, процесуальний та рефлексивно-моніторинговий.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Korsikova, Kateryna. "НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СТРУКТУРНО-ЗМІСТОВОЇ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ." In MODERN PEDAGOGICAL MODELS OF THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF SPECIFICALLY SCIENTIFIC PEDAGOGICAL PHENOMENA. OKTAN PRINT s.r.o., 2023. http://dx.doi.org/10.46489/mpmotf-23-17-27.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано наукові засади формування методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі педагогічної практики та теоретично обґрунтовано структурно-змістову модель 1042 висвітленого процесу. На основі аналізу науково-педагогічних джерел досліджено значення методичної компетентності в системі підготовки майбутнього вчителя Нової української школи та важливість різних видів педагогічної практики в цьому процесі. Розроблена структурно-змістова модель формування методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі педагогічної практики має взаємопов’язані структурні компоненти методичної компетентності – когнітивний, процесуально-діяльнісний та особистісний. Презентована модель має наукове обґрунтування у вигляді описової характеристики відповідно до обраної концептуальної основи дослідження, що визначає вимоги до професійних знань, умінь і навичок, професійно значущих якостей здобувачів вищої освіти, результатів їхньої професійної діяльності під час педагогічної практики, а також принципів організації педагогічної практики та структури методично компетентності. Також описано технологічні етапи педагогічної практики, навчально-методичне забезпечення та безперервний педагогічний моніторинг успішності процесу формування методичної компетентності студентів під час педагогічної практики в межах запропонованої структурно-змістової моделі: підготовчо-мотиваційний, змістово-діяльнісний, рефлексивно-корегувальний. Відповідно до мети та завдань реалізації зазначеної моделі було науково регламентовано педагогічні умови ефективного формування методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів під час педагогічної практики. Перспективами подальших досліджень визначено логістичні потоки методичної компетентності в епоху діджиталізації освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Тарасенко, Неллі. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПЕДАГОГІЧНОЇ СФЕР ДО ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ДІТЕЙ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." In TRANSFORMATION OF THE EDUCATIONAL SPACE AMIDST WARTIME INSTABILITY. OKTAN PRINT, 2025. https://doi.org/10.46489/totesawi-25-17-16.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена вивченню й аналізу питання підготовки майбутніх фахівців соціальної та педагогічної сфер до формування здорового способу життя дітей в умовах дистанційного навчання. У статті проводиться термінологічний аналіз понять «підготовка», «професійна підготовка», «готовність» та «професійна готовність». Визначено суть і зміст підготовки майбутніх фахівців соціальної та педагогічної сфер до формування здорового способу життя дітей в умовах дистанційного навчання. Підготовку майбутніх фахівців соціальної та педагогічної сфер до формування здорового способу життя дітей в умовах дистанційного навчання визначено як комплексний процес, який передбачає інтеграцію онлайн-технологій в освітній процес для формування всіх складових (мотиваційної, когнітивної та поведінкової) професійної готовності майбутніх вчителів, вихователів, соціальних педагогів/соціальних працівників до упровадження здоров’язбережувальної діяльності з дітьми. Розроблено та класифіковано форми та методи підготовки майбутніх фахівців соціальної та педагогічної сфер до формування здорового способу життя дітей в умовах дистанційного навчання за такими ознаками: складом і кількістю учасників (індивідуальні, групові); рівнем творчості (репродуктивні, творчі); видом діяльності (пасивні, активні); характером спілкування (контактні, опосередковані); ступенем інновації (інноваційні, традиційні); ступенем складності (прості, складні); ступенем проведення (аудиторні, позааудиторні); призначенням (когнітивні, мотивувальні, поведінкові). Обґрунтовано доцільні принципи реалізації форм і методів підготовки майбутніх фахівців соціальної та педагогічної сфер до формування здорового способу життя дітей в умовах дистанційного навчання: науковості, ґрунтовності, професійної доцільності, доступності навчання, систематичності та послідовності, зв’язку теорії з практикою, наочності, інтерактивності, індивідуалізації, практичної орієнтованості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Savchenko, Lyudmila. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ В КОНТЕКСТІ ВОЄННОЇ РЕАЛЬНОСТІ." In TRANSFORMATION OF THE EDUCATIONAL SPACE AMIDST WARTIME INSTABILITY. OKTAN PRINT, 2025. https://doi.org/10.46489/totesawi-25-17-17.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню теоретичних і практичних засад формування професійної компетентності майбутніх учителів музики в умовах трансформаційних змін освітнього середовища, спричинених впливом надзвичайних соціокультурних обставин. Обґрунтовано актуальність проблеми професійного становлення здобувачів мистецької освіти, зумовлену необхідністю забезпечення безперервності освітнього процесу в нестабільних умовах. У контексті дослідження розкрито сутність поняття «професійна компетентність майбутнього вчителя музики» як інтегративної якості особистості, що охоплює когнітивно-діяльнісні, емоційно-ціннісні, комунікативні та рефлексивні компоненти. Виокремлено основні структурні елементи професійної компетентності: теоретичні знання з методики музичного навчання, практичні вміння музично-виконавської діяльності, комунікативні навички взаємодії з учнівською аудиторією, здатність до творчого самовираження та педагогічної імпровізації. Охарактеризовано основні чинники, які детермінують особливості формування професійної компетентності в умовах динамічних змін: упровадження дистанційних технологій навчання, гнучкість організації освітнього процесу, активізація самостійної роботи здобувачів вищої освіти, посилення значення психологічної підтримки та формування емоційної стійкості. Особлива увага зосереджена на розробленні ефективних педагогічних стратегій, спрямованих на розвиток адаптивності, креативності, здатності до саморегуляції та використання цифрових інструментів у професійній діяльності. У статті проаналізовано можливості інтеграції сучасних освітніх технологій, включно з елементами арт-терапії та емоційно-комунікативних практик, у процес фахової підготовки. Визначено доцільність оновлення змісту навчальних дисциплін і методичних підходів із метою підвищення ефективності формування професійних компетентностей майбутніх учителів музики в умовах непередбачуваних соціокультурних викликів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Volkova, Kateryna. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ СФЕР ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ." In MODERN PEDAGOGICAL MODELS OF THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF SPECIFICALLY SCIENTIFIC PEDAGOGICAL PHENOMENA. OKTAN PRINT s.r.o., 2023. http://dx.doi.org/10.46489/mpmotf-23-17-18.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена проблемі підготовки майбутніх фахівців педагогічної та соціальної сфер до професійної діяльності в інклюзивному середовищі. Проведено аналіз наукових праць та нормативних документів щодо стану функціонування інклюзивної освіти. Визначено актуальні проблеми розбудови інклюзивного освітнього середовища, принципи підготовки фахівців до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі. Розроблено модель формування готовності майбутніх фахівців педагогічної та соціальної сфер до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти, яка враховує специфіку професійної взаємодії із дітьми з особливими освітніми потребами. Висвітлено та обґрунтовано блоки моделі, їх змістове навантаження: цільовий (мета і завдання), теоретико-методологічний (методологічні підходи й принципи), змістово-процесуальний (педагогічні умови, зміст, форми, методи (емоційного та когнітивного впливу, набуття досвіду)), результативний (критерії, показники, рівні). Ґрунтовно прокоментовано педагогічні умови реалізації формування готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти: підтримка позитивної мотивації в майбутніх фахівців щодо прояву педагогічної творчості в професійній діяльності в процесі інклюзивної освіти; корекція на основі контекстного підходу змісту навчальних дисциплін щодо формування у майбутніх фахівців уявлення про специфіку діяльності в процесі інклюзивної освіти; активізація суб’єкт-суб’єктної взаємодії учасників освітнього процесу через упровадження інноваційних методів та форм підготовки майбутніх фахівців до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти. Висвітлені компоненти готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний), які є основою для визначення критеріїв та показників сформованості досліджуваного явища.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Davydchenko, Inna. "ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." In MODERN PEDAGOGICAL MODELS OF THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF SPECIFICALLY SCIENTIFIC PEDAGOGICAL PHENOMENA. OKTAN PRINT s.r.o., 2023. http://dx.doi.org/10.46489/mpmotf-23-17-20.

Full text
Abstract:
У статті теоретично обґрунтовано технології формування лінгвокультурологічної компетентності здобувачів вищої освіти. На основі здійснених системно-діяльнісного, компетентнісного та культурологічного підходів розроблено структурно-функціональну модель формування лінгвокультурологічної компетентності здобувачів вищої освіти, яка охоплює структурні компоненти (мотиваційно-цільовий, змістово-процесуальний та оцінно-результативний блоки), що виконують відповідні функції (цілепокладальну, діагностико-прогностичну, мотивувальну, особистісно-творчу, комунікативно-когнітивну, аксіологічну, діагностико-коригувальну, стабілізаційну й рефлексивно-стимулювальну). Технологія є динамічною, гнучкою системою застосування сукупності засобів, процедур, методичного інструментарію щодо забезпечення режиму найбільшого сприяння реалізації індивідуальних інтересів здобувачів вищої освіти, продуктивної взаємодії суб’єктів освітнього процесу, спрямованої на формування лінгвокультурологічної компетентності здобувачів вищої освіти у процесі фахової підготовки. Дослідження ґрунтується на дотриманні таких принципів: позитивного корпоративізму, культурологічного зв’язку під час вивчення української та іноземної мов, забезпечення міжнародно-стандартного рівня навченості, пролонгованої компетентності. Для досягнення мети та розв’язання поставлених завдань використано комплекс методів: теоретичних (аналізу наукової літератури, синтезу, порівняння, зіставлення, систематизації, класифікації, узагальнення) для обґрунтування змісту базових понять дослідження та вивчення стану розробленості досліджуваної проблеми в теорії та практиці; методи моделювання, прогнозування та проєктування – для розробки технології формування лінгвокультурологічної компетентності здобувачів вищої освіти; емпіричних: педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний етапи) з метою перевірки ефективності розробленої технології формування лінгвокультурологічної компетентності здобувачів вищої освіти; бесіди, спостереження, анкетування, тестування, опитування; математичної статистики – для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних, перевірки валідності та надійності отриманих результатів, а також для їх інтерпретації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Yaroslavtseva, Milena. "ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ У ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ." In MODERN PEDAGOGICAL MODELS OF THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF SPECIFICALLY SCIENTIFIC PEDAGOGICAL PHENOMENA. OKTAN PRINT s.r.o., 2023. http://dx.doi.org/10.46489/mpmotf-23-17-42.

Full text
Abstract:
У статті представлено педагогічну технологію формування професійної самореалізації майбутніх фахівців закладів дошкільної освіти у процесі педагогічної практики. Сформульовано мету, визначено основні принципи організації (прогностичності, покроковості, поетапності, нормування, зворотного зв’язку, продуктивності, культурної аналогії, саморозвитку), виокремлено комплекс завдань (формування позитивної мотивації до здійснення педагогічної діяльності, прагнення до самовдосконалення; розкриття сутності та змісту педагогічної діяльності вихователя дітей дошкільного віку в процесі проходження педагогічної практики; визначення механізмів педагогічної рефлексії, самооцінки, самоаналізу, саморозвитку в процесі формування готовності до професійної самореалізації; створення умов для професійної самореалізації здобувачів вищої освіти в процесі освітньої роботи з дітьми), концептуальні підходи дослідження (системний, діяльнісний, компетентнісний, аксіологічний, культурологічний, акмеологічний та праксеологічний). Визначено структурні компоненти технології підготовки майбутніх фахівців закладів дошкільної освіти до професійної самореалізації (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, рефлексивно-регулятивний, творчий) та етапи (мотиваційний, процесуальний, рефлексивний, творчий). З’ясовано завдання, обґрунтовано доцільність і зміст кожного етапу. За допомогою інструментарію педагогічної технології представлено методи формування професійної самореалізації: педагогічний аналіз, спостереження, бесіди, дискусії, вивчення продуктів діяльності, вивчення документацій, електронне портфоліо, екскурсії; а також форми: майстер-класи, педагогічні виставки, синектична сесія, рефлексивні тренінги. В експериментальному дослідженні описано критерії, показники та рівні сформованості професійної самореалізації здобувачів освіти, апробовано технологію формування професійної самореалізації майбутніх фахівців закладів дошкільної освіти в процесі педагогічної практики, наведено результати констатувального та формувального етапів експерименту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Balla, Lyudmila, and Тетяна Осипова. "НАСТУПНІСТЬ ДОШКІЛЬНОЇ І ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ: РЕАЛІЇ І ПЕРСПЕКТИВИ. ІНКЛЮЗИВНИЙ ПРОСТІР." In TRANSFORMATION OF EDUCATIONAL SYSTEMS IN WARTIME CONDITIONS: PROSPECTS FOR REFORMATION. OKTAN PRINT, 2024. https://doi.org/10.46489/toesiwc-24-42-10.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена актуальній проблемі сьогодення: наступності дошкільної освіти з включенням інклюзивного освітнього середовища в єдину освітню ланку дошкільна освіта – початкова школа. У статті розглянуто поняття дошкільна освіта, наступність дошкільної освіти, інклюзивне освітнє середовище закладів дошкільної освіти. Коротко окреслено характеристики й компоненти притаманні особливостям інклюзивного середовища дошкільної освіти та початкової школи. Авторами здійснено аналіз наукової літератури досліджень педагогів і психологів із зазначеної проблематики дошкільної та початкової освіти: принципи наступності, неперервності процесу, компетентності, актуальності. Висвітлено головні критерії оцінки ефективності дошкільної освіти й показники особистісного зростання дитини дошкільного віку. Особливу увагу зосереджено на педагогічних умовах організації освітньої діяльності як в закладі дошкільної освіти так і в початковій школі. Наголошено на необхідності забезпечення саме безперервності у здобутті дитиною освіти. Наступність в освіті завжди є актуальною та слугує для створення єдиного освітнього процесу, який логічно продовжується починаючи від закладу дошкільної освіти до школи тощо. Тому серйозний підхід до освітнього процесу завжди допомагає досягти цілісного розвитку особистості дитини, становлення всіх її психічних функцій і розвиток когнітивної сфери. Обґрунтовано необхідність дотримання та ведення однієї стратегічної лінії в освітній роботі з вихованцями інклюзивного освітнього середовища закладів дошкільної освіти з поступовим переходом до вимог початкової школи. У роботі виділено особливості психофізичного розвитку вікової категорії дітей старшого дошкільного віку, як складової готовності дитини до навчання у школі. Ключові слова: дошкільна освіта, діти старшого дошкільного віку, наступність, безперервність, інклюзивне освітнє середовище закладів дошкільної освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Когнітивні процеси"

1

Каращук, Влад. "ВПЛИВ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙ НА КОГНІТИВНІ ПРОЦЕСИ". У THEORETICAL AND PRACTICAL ASPECTS OF MODERN SCIENTIFIC RESEARCH. European Scientific Platform, 2025. https://doi.org/10.36074/logos-24.01.2025.102.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Адаменко, Анатолій. "МЕТОД МОДЕЛЮВАННЯ ІМПУЛЬСНИХ ПРОЦЕСІВ В КОГНІТИВНИХ МОДЕЛЯХ". У RICERCHE SCIENTIFICHE E METODI DELLA LORO REALIZZAZIONE: ESPERIENZA MONDIALE E REALTÀ DOMESTICHE. European Scientific Platform, 2024. http://dx.doi.org/10.36074/logos-26.04.2024.051.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Адаменко, Анатолій. "ОКРЕМІ ПИТАННЯ МОДЕЛЮВАННЯ ІМПУЛЬСНИХ ПРОЦЕСІВ В КОГНІТИВНИХ МОДЕЛЯХ". У GRUNDLAGEN DER MODERNEN WISSENSCHAFTLICHEN FORSCHUNG. European Scientific Platform, 2024. http://dx.doi.org/10.36074/logos-24.05.2024.044.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Mітіна, С. В. "Когнітивно-поведінкова терапія у процесі психологічної реабілітації жінок, схильних до суїцидальної поведінки". У ПСИХОЛОГІЯ СВІДОМОСТІ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Liha-Pres, 2024. https://doi.org/10.36059/978-966-397-446-0-36.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Когнітивні процеси"

1

Соловйов, Володимир Миколайович, та Наталя Анатоліївна Хараджян. Моделювання когнітивних процесів у соціально-гуманітарних системах. Брама, видавець Вовчок О.Ю., 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1151.

Full text
Abstract:
Розглянуто особливості моделювання когнітивної складової соціально-гуманітарних систем. На прикладі використання мультимасштабних, мультифрактальних і мережних мір складності показано, що ці та інші синергетичні моделі та методи дозволяють коректно описувати кількісні відмінності когнітивних систем. Пропонується використовувати мережну парадигму складності для побудови нових педагогічних технологій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Величко, Г. Г. Особливості метонімізації паралінгвальних фразеологізмів: психокогнітивний аспект. РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1440.

Full text
Abstract:
У статті розглядається специфіка метонімізації паралінгвальних фразеологізмів української мови. Ідеться про когнітивні механізми творення сталих виразів, звернено увагу на ментальні моделі ситуації спілкування, процес семантичної трансформації кінематичних мовних структур у стійкі звороти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Рейзенкінд, те. Стратегія формування когнітивних смислів як фактор професійної підготовки вчителя мистецьких дисциплін. КДПУ, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5016.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються процеси інтенсифікації професійної підготовки вчителя мистецьких дисциплін у контексті сучасних стратегій навчання. Наголошується на доцільності усвідомлення значення стратегії формування когнітивних смислів як універсального принципу пізнавальної діяльності; виокремлюються принципи, класифіковані за операційною ознакою; групи цих принципів розглядаються у якості конструктів стратегії когнітивного розвитку особистості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Дирда, І. А. Критерії, показники та рівні розвитку полікультурної компетентності студентів-іноземців у процесі навчання української мови. ФОП Маринченко С. В., 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3005.

Full text
Abstract:
У статті з’ясовано сутність понять «критерії розвитку полікультурної компетентності», «показник», «рівень розвитку полікультурної компететності»; проаналізовано погляди вітчизняних і зарубіжних науковців щодо структури полікультурної компетентності; виокремлено критерії розвитку полікультурної компетентності іноземних студентів у процесі навчання української мови (когнітивний, мотиваційно-ціннісний, поведінково-діяльнісний, аксіологічний); проаналізовано відповідність критеріїв, показників та рівнів розвитку полікультурної компетентності для максимально точної оцінки студентів-іноземців у проц
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Гостра, Катерина Вікторівна. Специфіка використання прецедентних феноменів культури на уроках російської мови як іноземної. КДПУ, 2022. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6028.

Full text
Abstract:
Іншомовна освіта в світі і в Україні наразі змінила вектор руху: стратегічною метою є не отримання знань – не заучування правил, слів і теоретичного матеріалу, а формування практичних навичок – формування компетентної особистості, здатної спілкуватися з носієм мови на рівних, тобто формування вторинної мовної особистості, яка здатна розтлумачити та використати будь-яку інформацію іноземною мовою, включаючи прецедентні феномени культури. Прецедентні феномени культури як когнітивні структури містять культурологічну, історико-культурну, соціокультурну, національну інформацію, яку неможливо перекл
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Прахова, Світлана Анатоліївна. Дослідження психологічних детермінантів виникнення фрустраційних станів учнів різних вікових груп. ТОВ "Видавництво "Десна Поліграф"", 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1927.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовується актуальність дослідження проблеми фрустрації, підкреслюється її теоретична і практична значущість. Висвітлено питання детермінації фрустраційних станів учнів різних вікових груп. Розкрито результати факторного аналізу соціально-психологічних чинників, які впливають на тип і напрямок фрустраційних реакцій. Проаналізовані факторні навантаження в кожній з чотирьох вікових груп учнів (молодші школярі, молодші підлітки, старші підлітки, юнаки). Обґрунтовується перспективність подальших шляхів дослідження детермінантів виникнення і подолання фрустраційних станів у межах різн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Перерва, Вікторія Вікторівна. Структура та рівні розвитку професійно-термінологічної компетентності майбутнього вчителя. ПУ «Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій», 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4209.

Full text
Abstract:
Розглянуто визначальне значення формування професійно-термінологічної компетентності у професійному становленні педагога. Визначено, що професійно-термінологічна компетентність є здатністю та готовністю спеціаліста грамотно застосовувати термінологію у професійній діяльності під час вирішення професійних завдань. Розуміння сутності та специфіки професійно-термінологічної компетентності передбачає її структурування і виділення єдності компонентного складу. Термінологічна компетентність представлена єдністю предметно-пізнавального, інтелектуально-рефлексивного та комунікативномовленнєвого компон
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Щербина, С. М. Формування ґендерної культури майбутніх учителів на заняттях зі спецкурсу «Ґендерна педагогіка». ВЦ КДПУ, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3099.

Full text
Abstract:
У статті зазначено, що ґендерна культура – це соціально обумовлений рівень розвитку особистості, що визначає соціальну поведінку чоловіків і жінок та взаємини між ними. Ґендерна культура майбутнього вчителя – комплексне поняття, що включає формування особистості через ґендерну інформованість, сформовані особистісні якості (егалітарна свідомість, ґендерна чутливість) та уміння й здатність до протидії будь-яким проявам ґендерної дискримінації. Автором виділені та розкриті критерії та структурні компоненти ґендерної культури майбутнього вчителя: когнітивний, емоційно-оцінний (ціннісно-смисловий)
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Перерва, Вікторія Вікторівна. Формування термінологічної компетентності майбутніх учителів біології в системі самостійної роботи. Бердянський державний педагогічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4208.

Full text
Abstract:
У статті представлено специфіку складання та використання термінологічного словника як одного із засобів формування термінологічної компетентності майбутнього вчителя в системі самостійної роботи. З’ясовано, що засвоєння професійних термінів майбутнім учителем біології забезпечує йому належну культуру фахового спілкування та задоволення професійних потреб, а правильне оперування фаховою біологічною термінологією є показником ґрунтовності професійної підготовки. Термінологічну компетентність розглянуто як складник професійноїкомпетентності і визначено як здатність фахівця послуговуватися спеціа
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!