To see the other types of publications on this topic, follow the link: Коефіцієнт корисної дії.
Journal articles on the topic 'Коефіцієнт корисної дії'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 45 journal articles for your research on the topic 'Коефіцієнт корисної дії.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Закапко, О. Г., М. А. Подригало та К. Г. Яценко. "Вибір раціональних параметрів кермового приводу перспективного тракторного самохідного шасі". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(64), (15 червня 2020): 128–34. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.64.18.
Full textAbstract:
У даній статті, на прикладі кермового приводу перспективного тракторного самохідного шасі проведено раціональний вибір геометрії важільного механізму за критерієм коефіцієнту корисної дії. Метою статті є підвищення коефіцієнта корисної дії кермового приводу тракторного самохідного шасі з переднім поворотним мостом шляхом раціонального вибору його геометричних параметрів. Визначено кут початкової установки поворотного важеля. Отримано аналітичні вирази для визначення ходу штока силового гідроциліндра і крутного моменту, створюваного силовим гідроциліндром. Визначено робота сил тертя в шарнірі, який з'єднує поворотний важіль зі штоком силового гідроциліндра, що дозволило визначити цикловий коефіцієнт втрат на тертя в кермовому приводі. Визначено значення раціонального кута початкової установки поворотного важеля. Встановлено, що при обраному куті початкової установки поворотного важеля втрати на тертя в кермовому приводі знижуються. Застосування кермового приводу з двома силовими гідроциліндрами дозволяє вирівняти робочі тиски рідини при повороті, як вправо так і вліво, зменшити циклові втрати на тертя при куті початкової установки поворотного двохплечового важеля.
2
Levytskyy, T. R. "Ефективність застосування технологічної кормової добавки Гепасорбекс стосовно деяких мікотоксинів". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (2019): 48–54. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.06.
Full textAbstract:
Проведено вивчення ефективності застосування технологічної кормової добавки Гепасорбекс із функціональної групи речовини для зменшення забруднення кормів мікотоксинами в лабораторних умовах. Метою роботи було встановлення in vitro ефективності застосування кормової добавки Гепасорбекс шляхом підтвердження її здатності стримувати або знижувати поглинання мікотоксинів (фумонізинів та Т2 токсину). Ефективність специфічної дії кормової добавки визначали кількісно при різних значеннях рН, що імітують зміну кислотності середовища в травному каналі тварин. Дослідження проведено у два етапи: скринінговий – з використанням розчину мікотоксину та основний – з використанням кормової суміші, який містив мікотоксини. На скринінговому етапі кормову добавку Гепасорбекс вносили у буферні розчини, які містили відповідно фумонізини та Т2-токсин у кількості 200 мкг/г. В основному досліді досліджувану кормову добавку Гепасорбекс вносили у пробу кормової суміші з розрахунку 1, 2, 5 г/кг і ретельно гомогенізували пробу. Проведено визначення величини адсорбції (в кислому середовищі) та величину десорбції (в лужному середовищі). Критерієм оцінки ефективності був практичний коефіцієнт корисної дії, який обраховувався шляхом встановлення різниці між кількістю внесеного мікотоксину та кількістю адсорбованого мікотоксину після інкубації у кислому середовищі з врахуванням величини десорбції після інкубації у лужному середовищі. Встановлено, що при скринінгових дослідженнях практичний коефіцієнт корисної дії кормової добавки стосовно фумонізинів становив 78,0 %, стосовно Т2 токсину - 70,5 %. В основному досліді виявлено, що практичний коефіцієнт корисної дії кормової добавки в залежності від дози становив стосовно фумонізинів 69,1 – 72,3 %, стосовно Т2 токсину - 38,2 - 41,6 %. Отримані результати підтверджують те, що досліджувана кормова добавка володіє вираженими адсорбційними властивостями стосовно фумонізинів та Т2-токсину.
3
Горовий, С. О., та Г. С. Головченко. "ФІЗИЧНІ ПРОЦЕСИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ КОЕФІЦІЄНТ КОРИСНОЇ ДІЇ ТУРБОНАСОСНОГО АГРЕГАТА ПЛАСТОВОЇ РІДИНИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, № 2 (44) (5 травня 2022): 26–29. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.2.6.
Full textAbstract:
Потужні енергетичні машини з внутрішнім гідроприводом у вигляді багатоступінчатої турбіни та насосної частини з розвиненою системою автоматичного розвантаження вісьової сили – це турбонасосні агрегати пластової рідини. При цьому економічна доцільність їх використання потребує досягнення високого коефіцієнта корисної дії (к.к.д.), головна складова якого створюється максимально можливим зовнішнім об’ємним к.к.д. за рахунок проектування статично стійкої системи вісьового автоматичного розвантаження з мінімально можливими витоками робочої рідини. Транспортування рідини до місця споживання супроводжується втратами енергії рідини, які зумовлені як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками цього процесу. Значну частину цих втрат складають зовнішні механічні втрати. Ці втрати пропорційні третьому ступеню частоти обертання ротора ТНА. Реальні значення частот обертання сягають десяти тисяч обертів на хвилину, тому зовнішні механічні втрати можуть сягати десятків кіловат. Свій енергетичний внесок в значення загального к.к.д. дає як насосна, так і турбінна частини агрегата. Розрахунок загального к.к.д. турбонасосного агрегата доцільно вести методом послідовних наближень з виконанням необхідної умови балансу потужностей турбінної та насосної частин з урахуванням зовнішніх втрат енергії.
4
Сулим, А. О., О. О. Мельник, О. В. Бялобржеський та А. І. Ломонос. "Дослідження факторів та оцінка рівня їх впливу на показник питомих витрат електроенергії рухомого складу". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(268) (10 червня 2021): 118–27. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-268-4-118-127.
Full textAbstract:
В статті встановлено, що одним із актуальних питань залишається зниження експлуатаційних витрат та вартості життєвого циклу електрорухомого складу за рахунок підвищення його енергоефективності. Мета роботи – аналіз наявних факторів і дослідження рівня їх впливу на значення показника питомих витрат електроенергії на етапі розробки і виготовлення інноваційного електрорухомого складу з використанням спеціалізованого атестованого програмного забезпечення. Визначено основні фактори, що здійснюють вплив на значення показника питомих витрат електроенергії на тягу рухомого складу. Оцінено рівень впливу кожного фактору на значення питомих витрат електроенергії для рухомого складу метрополітену за результатами моделювання його динаміки руху та енергетичних процесів в спеціалізованому атестованому програмному забезпеченні. За результатами аналізу розрахунків встановлено, що для заданих умов найбільший вплив на значення питомих витрат електроенергії рухомого складу здійснює характеристика коефіцієнта корисної дії тягового приводу. Визначено, що такі характеристики та показники як сила тяги і гальмування, маса, основний опір руху, коефіцієнт інерції обертових мас рухомого складу у порівнянні з характеристикою коефіцієнта корисної дії тягового приводу, здійснюють значно менший рівень впливу на значення питомих витрат електроенергії. Виконано розрахунки можливих резервів заощаджень енергоресурсів для заданих умов за рахунок експлуатації рухомого складу метрополітену з покращеними характеристиками тягового приводу. Встановлено, що впровадження в експлуатацію рухомого складу метрополітену з покращеними характеристиками тягового приводу дозволить заощадити до 22,7 % електроенергії. Визначено термін окупності тягового приводу з покращеними характеристиками для заданих умов експлуатації рухомого складу метрополітену завдяки зменшенню експлуатаційних витрат перевізного процесу та за рахунок підвищення енергоефективності його рухомого складу.
5
Безручко, К. В., Л. І. Книш та С. В. Сінченко. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТОЧНОСТІ ОПИСУ ХАРАКТЕРИСТИК ГРУП ФОТОПЕРЕТВОРЮВАЧІВ І ФОТОЕЛЕКТРИЧНИХ БАТАРЕЙ НА ОСНОВІ ЦІЛЬОВИХ ЕКСПЕРИМЕНТІВ НА КОМПЛЕКСНОМУ ОБЛАДНАННІ". Vidnovluvana energetika, № 3(62) (28 вересня 2020): 35–41. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.3(62).35-41.
Full textAbstract:
Підвищення ефективності перетворення енергії сонячного випромінювання в електроенергію сонячними елементами є основним завданням сонячної енергетики. А сучасний інтерес до проектування і експлуатації фотоелектричних батарей на основі сонячних елементів призводить до оцінювання їх основних експлуатаційних характеристик. Для контролю якості та ефективності сонячного елемента на виробництві або в лабораторних умовах необхідно точно виміряти його вольт-амперну характеристику, яка є основним джерелом інформації про параметри та характеристики сонячного елемента, таких як коефіцієнт корисної дії, максимальну потужність, струм короткого замикання, напругу холостого ходу, струм і напругу при максимальній потужності, коефіцієнт форми тощо. При проектуванні фотоелектричних батарей великих площ, наземного або космічного застосування, виникають труднощі у визначенні різних втрат, таких як комутація фотоелементів, їх не ідентичність, нерівномірності температури і освітленості фотоелектричних батарей. Зазвичай ці втрати враховують введенням у математичну модель різних коефіцієнтів. Експериментальні дослідження в напрямку більш точного визначення всіляких втрат в фотоелектричних батареях призводять до не окупності та ускладнення проведення таких експериментальних досліджень. Для проектування і випробування фотоелектричних батарей великих площин авторами пропонується підхід, який оснований на побудові вольт-амперних характеристик фотоелектричних батарей. Запропонований підхід дозволяє з визначенням воль-амперної характеристики окремого сонячного елемента або груп фотоелектричних перетворювачів, получити моделі при різних рівнях освітленості і температури з характерними параметрами фотоелектричних батарей будь-якої площі. Авторами проведено експериментальне підтвердження запропонованої методики, а також порівняння з іншими експериментальними дослідженнями. В методиці визначені перехідні коефіцієнти математичної моделі, а також розписані особливості застосування запропонованого підходу. Бібл.6, рис. 2.
6
Vasiliv, Stepan, та Maksim Evseenko. "ВИКОРИСТАННЯ ДЕТОНАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК РАКЕТНИХ ДВИГУНІВ ВЕРХНІХ СТУПЕНІВ, ПОБУДОВАНИХ ЗА ВІДКРИТОЮ СХЕМОЮ". System technologies 4, № 129 (2020): 8–17. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-4-129-2020-02.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу ефективності використання відпрацьованого на турбіні генераторного газу в двигунах верхніх ступенів ракет, що побудовані за відкритою схемою. Роботи над створенням ракетних двигунів, які використовують детонаційний процес згорання палива в камері, ведуться в різних країнах вже тривалий час. Основною причиною пошуків у цьому напрямку є вищий термодинамічний коефіцієнт корисної дії детонації в порівнянні з дефлаграцією. Також привабливою є перспектива відмови від турбонасосного агрегату при використанні простої витискувальної системи подачі, оскільки детонаційний процес може відбуватися при відносно низьких значеннях тисків компонентів палива.Розглянуто варіанти вихлопу відпрацьованого турбінного генераторного газу в окреме сопло, допалювання його в дефлаграційному та детонаційному режимах. Визначено основні параметри двигунних установок з використанням цих пристроїв, порівняно їх з існуючим варіантом двигуна. Виявлено, що допалювання відпрацьованого на турбіні генераторного газу в детонаційному режимі дозволяє підвищити енергетичні характеристики ракетного двигуна побудованого за відкритою схемою та збільшити масу корисного вантажу, що виводиться на орбіту.
7
Ощипок, І. М. "УДОСКОНАЛЕННЯ КОНСТРУКЦІЇ ЦИЛІНДРО-ПОРШНЕВОЇ ГРУПИ КОМПРЕСОРНИХ МАШИН ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ". Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical sciences, № 26 (3 серпня 2021): 51–56. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-26-07.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні напрями підвищення енергоефективності систем подачі повітря в цехи харчових підприємств, удосконалення найбільш поширених поршневих компресорів. Показано, що зменшення навантаження супроводжується прогресуючим зниженням механічного коефіцієнта корисної дії ККД, причому тим різкіше, чим нижче рівень механічного ККД за повного навантаження. Розроблено метод оцінювання показників надійності експлуатації компресорів через ефективний коефіцієнт корисної дії в умовах виробництва харчових підприємств, що базується на основі прогресивної стратегії обслуговування за реальним технічним станом циліндро-поршневої групи. Доведено, що втрати на тертя між скіртом (спідницею) поршня і гільзою циліндра є важли- вим напрямом зниження механічних втрат і підвищення паливної економічності. Незначне зниження механічних втрат приводить до помітної економії енергозатрат. Розраховано відносну величину механічного ККД залежно від навантаження. Показано розподіл складових частин механічних втрат по вузлах і агрегатах компресора. Показано вплив навантаження на підвищення механічного ККД за зменшення механічних втрат на 10% за повного навантаження й вихідного рівня механічного ККД 0,8. Зменшення механічних втрат на 10% викликає зростання механічного ККД на 2%, за малого наванта- ження механічний ККД збільшується на 7–8%, тому заходи навіть за відносно невеликого зниження механічних втрат дають відчутний ефект у підвищенні механічного ККД, отже, енергетичної еконо- мічності компресора. Цей ефект посилюється за ступенем зниження навантаження під час роботи компресора в зоні режимів, властивої експлуатації. Встановлено, що на трибоспряження «поршень – циліндр» припадає до 22,4% від усіх механічних втрат сучасного компресора. Простежено етапи формування скірту поршня. Запропоновано застосувати симетричний одноопорний поршень, у якого овальний у поперечному перерізі скірт складається з верхньої і нижньої частин з різним профілем. У верхній частині більший і менший діаметри овалів рівномірно збільшуються в напрямку від камери стиснення, а в нижній частині збільшується менший діаметр овалу, більший залишається постійним. В результаті цього на скірті утворюються контактні поверхні трапецієподібної форми. Завдяки біль- шій ширині контактних поверхонь зростає зносостійкість і зменшується рівень шуму.
8
Vasyliv, Stepan, та Nataliya Pryadko. "КЛАСИФІКАЦІЯ СХЕМ ФОРСУНОЧНИХ ГОЛОВОК РОТАЦІЙНОГО ДЕТОНАЦІЙНОГО РАКЕТНОГО ДВИГУНА". System technologies 5, № 124 (2019): 151–58. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-5-124-2019-14.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемам змішування компонентів палива в камерах згорання детонаційних ракетних двигунів. Основною ідеєю, що спонукає вчених до пошуків у цьому напрямку, є вищий термодинамічний коефіцієнт корисної дії детонації в порівнянні зі звичайним горінням з дозвуковими швидкостями. Також детонаційний процес може відбуватися при відносно низьких значеннях тисків компонентів палива, що дозволяє відмовитись від важких систем живлення, а використати просту витискувальну систему подачі. Відомі експериментальні дослідження використовуються для подальших наукових пошуків шляхів вирішення проблем із сумішоутворенням.Для оцінки ефективності процесу змішування використовується комп’ютерне моделювання. Визначено масштаб турбулентності в різних схемах форсуночних головок. Проведено класифікацію схем в порядку збільшення масштабу турбулентності і, відповідно зниження ефективності двигуна. Запропоновано перехід до використання форкамер з попереднім перемішуванням компонентів палива в одному об’ємі і детонацією їх суміші в іншому.
9
Onopreichuk, D. V., V. O. Stefanov, V. V. Pashchenko, and H. O. Radionov. "Investigation of the influence of electrostatic treatment of working fluid on the efficiency factor of bulky hydraulic machines." Science and Education a New Dimension VI(179), no. 21 (2018): 62–64. http://dx.doi.org/10.31174/send-nt2018-179vi21-16.
Full text
10
Karnaukh, S. G. "Перспективні технології заготівельного виробництва та обладнання для їх реалізації". Обробка матеріалів тиском, № 2(49) (22 грудня 2019): 202–11. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2019-2(49)202.
Full textAbstract:
Карнаух С. Г. Перспективні технології заготівельного виробництва та обладнання для їх реалізації // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 2 (49). - С. 202-211.
Запропоновано новий спосіб розділення сортового прокату (труб), в якому потенційна енергія деформації деталей і приводу обладнання витрачається на здійснення корисної роботи – нанесення концентратора напружень за один робочий хід. Обладнання статичної дії працює в динамічному режимі, що забезпечує високу якість отриманих заготовок. Можливість попереднього статичного навантаження, у сполученні з високою швидкістю деформування, дозволяє створити у прокаті схему напруженого стану, яка забезпечує необхідну геометричну точність і якість заготовок. Розроблено спосіб ломки прокату, в якому зона напружень розтягу збільшується за рахунок зони напружень стиску, що створює метод навантаження, якому органічно властивий однорідний напружений стан. Це дозволяє стабілізувати траєкторію тріщини та підвищити якість заготовок, що поділяються. Запропоновано спосіб гідродинамічної ломки прокату, в якому в зоні концентраторів напружень утворюється складний напружений стан, що приводить до поділу труби на мірні заготовки (множинна ломка). Спільний вплив на заготовку гідродинамічного тиску і поздовжньої хвилі стиску дозволяє знизити величину тиску в робочій камері, спростити конструкцію вузлів ущільнення, що підвищує надійність роботи установки. Запропонована конструкція обладнання, в якому спільне застосування клиношарнірного і гідропружного приводів дозволяє усунути заклинювання і знизити необхідну потужність приводу. Це стало можливим тому, що в момент розділення сила з боку клиношарнірного механізму з увігнутим клином максимальна і далі зменшується по ходу клина. При цьому зменшується величина шкідливої енергії розвантаження обладнання. Підвищується коефіцієнт корисної дії та надійність роботи обладнання. Застосування статико-динамічного навантаження дозволяє підвищити якість заготовок, що поділяються, за рахунок створення у прокаті оптимальної схеми напруженого стану.
11
Дорошенко, О. В., В. Ф. Халак та Ю. І. Дем'яненко. "Оптимізація й прогнозування ефективності рідинних сонячних колекторів у складі систем гарячого водопостачання". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 1-2 (2020): 37–43. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i1-2.1827.
Full textAbstract:
В останні роки сонячні системи гарячого водопостачання викликають усе більший практичний інтерес. Їхнє використання дозволяє знизити пікові навантаження в традиційних системах гарячого водопостачання, альтернативно – замінити останні, забезпечуючи зниження шкідливих викидів у навколишнє середовище. Основним елементом такої системи є рідинний сонячний колектор. На ринку представлений великий вибір сонячних колекторів, проте висока вартість таких систем є одним із факторів, що стримує їх повсякденне використання. Використання полімерних матеріалів у конструкції сонячних колекторів (абсорбера й прозорого покриття) дозволяє суттєво знизити їхню вартість і вагу. Розрахункову ефективність сонячних колекторів досліджують при сонячному випромінюванні вище 800 Вт/м2, але реальні умови його експлуатації скоріш за все будуть нижче номінальних. Для кращого розуміння поведінки плоского полімерного сонячного колектору в реальному середовищі, та виборі його оптимальних геометричних і режимних параметрів, авторами було проведено порівняльне експериментальне дослідження двох таких колекторів, проте з різною величиною повітряного зазору (10 і 25 мм) між теплоприймачем і прозорим покриттям. Як результат, було визначено: коефіцієнт корисної дії, оптичну ефективність, та сумарний коефіцієнт теплових втрат. Був виконаний також аналіз розподілу температур у баку-теплоакумуляторі у верхній і нижній його частинах. За результатами експерименту було відзначено відсутність суттєвої різниці в ефективності сонячних колекторів при зменшенні повітряного зазору з 25 мм до 10 мм в однакових польових умовах. Розрахунок ефективності сонячної системи гарячого водопостачання проводився з урахуванням витраченої енергії на роботу насоса. На основі даних по будівельній кліматології для м. Одеса щодо величини сонячної радіації, авторами була визначена денна та річна теплова потужність сонячної системи гарячого водопостачання
12
Chosta, N. V. "Удосконалення обладнання з клиношарнірним механізмом з увігнутим клином для розділювальних операцій". Обробка матеріалів тиском, № 2(49) (22 грудня 2019): 212–17. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2019-2(49)212.
Full textAbstract:
Чоста Н. В. Удосконалення обладнання з клиношарнірним механізмом з увігнутим клином для розділювальних операцій // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 2 (49). - С. 212-217.
На підставі виконаного аналізу технологій та обладнання для розділювальних операцій установлено, що в якості виконавчих механізмів найбільш доцільним є використання клиношарнірних механізмів з увігнутим клином, у яких графік зміни сили навантаження найбільш наближений до технологічного типового графіка зміни сили при відрізуванні заготовок. Мета роботи – удосконалення обладнання з клиношарнірним приводом з увігнутим клином для розділювальних операцій. Заміна пар тертя ковзання на пари тертя кочення призводить до зменшення коефіцієнта тертя до величин 0,01...0,05, при цьому коефіцієнт корисної дії обладнання збільшується до 97...99 %, підвищуються техніко-економічні показники клинового преса. Обґрунтовано використання в пресах із клиношарнірним механізмом з увігнутим клином додаткового клинового механізму для забезпечення ходу наближення, що дозволяє зменшити витрати енергії на пружну деформацію й знизити динамічні навантаження. Проведені розрахунки для клиношарнірного механізму з увігнутим клином довели, що співвідношення виконавчої й приводної сил істотно залежить від кута додаткового клина. Отже, змінюючи в клиношарнірному механізмі кут нахилу додаткового клина, можна домогтися різного характеру зміни співвідношення виконавчої й приводної сил, що дозволить для різних операцій ОМТ підібрати конструкцію й режим роботи клиношарнірного механізму, який найбільш точно відповідає графікам технологічних сил. Запропонована оригінальна конструкція вузла додаткового клина, яка дозволяє змінювати кут нахилу в заданому діапазоні. З метою підвищення жорсткості обладнання для розділення сортового прокату (труб) розроблено конструкцію пристрою, який містить клиношарнірний механізм у сполученні з рамним повзуном і додатковим клином, що дозволяє знизити енергосилові витрати, зменшити величину сили, яка відповідає моменту відрізування прокату, а, отже, зменшити наслідки миттєвого розвантаження обладнання.
13
Демченко, Володимир Георгійович, та Аліна Василівна Коник. "Основні аспекти процесів теплоакумулювання". Scientific Works 84, № 1 (2020): 48–53. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1868.
Full textAbstract:
Системи та обладнання для зберігання теплової енергії є ключовими елементами при розгортанні відновлюваної теплової енергетики, актуальність якої на даному етапі розвитку набуває масштабного значення. Представлена стаття охоплює короткий аналіз сучасного стану основних технологій інтенсифікації процесів збереження теплоти, аналіз основних технологічних, технічних аспектів, що виникають при розробці теплових акумуляторів та за реальних умов їх експлуатації. Зокрема, обґрунтовано доцільність застосування теплового акумулювання, проаналізовано шляхи підвищення ефективності економії енергії, визначено основні аспекти процесів акумуляції теплоти.
При обґрунтуванні доцільності застосування теплового акумулювання проаналізовано співвідношення поверхні та об’єму теплового акумулятора, що тісно пов'язані з розмірами складових елементів та продуктивністю системи зберігання теплоти. Це співвідношення теоретично вказує, як можливо підвищити коефіцієнт корисної дії та продуктивність систем зберігання теплової енергії. Доведено підвищення ефективності та економії енергії при врахуванні сезонних факторів та пікових навантажень. Розглянуто основні аспекти технологічної інтенсифікації процесів акумуляції теплоти, які полягають у подоланні теплової стратифікації рідинних теплових акумуляторів, обґрунтуванні модульного дизайну конструкції, посиленні передачі теплоти та маси, а також в зміні властивостей матеріалу при фазовому переході.
Розглянуті аспекти при їх реалізації дозволяють оптимізувати роботу генеруючого обладнання з максимально можливим ККД системи теплопостачання, шляхом вирівнювання графіку навантаження у співвідношенні «генерація - споживання», а також розвантажити технологічне обладнання, знизити споживання паливно-енергетичних ресурсів. Як наслідок, знижується собівартість отриманої енергії та зменшуються шкідливі викиди в оточуюче середовище.
14
Sagin, S. "Зниження механічних втрат у суднових середньообертових дизелях за рахунок оптимізації роботи циркуляційних систем мащення". Herald of the Odessa National Maritime University, № 61 (8 вересня 2020): 87–96. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2020-1-87-96.
Full textAbstract:
Розглянути питання забезпечення мінімального рівня механічних втрат у суднових середньообертових дизелях. Наведені результати визначення механічного коефіцієнту корисної дії дизеля 6EY22AW фірми Yanmar у діапазоні його навантаження 35-80 % та різних умовах експлуатації його системи циркуляційного мащення. Експериментально доведено, що при оптимальному поповненні циркуляційної системи та додавання в обсяг циркуляційної системи мащення поверхнево-активної присадки з оптимальною концентрацією забезпечується 5,8-11,1 %-е зниження механічних втрат, що відображається в пропорційному збільшенні механічного коефіцієнта корисної дії дизеля.
15
Ярошенко, В. М. "Термодинамічна ефективність газодинамічного наддуву двигунів внутрішнього згоряння". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 5-6 (2020): 304–11. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i5-6.1660.
Full textAbstract:
Енергетична ефективність суднових двигунів внутрішнього згоряння суттєво залежить від ефективності систем утилізації теплоти вихідних газів, так як їх термічні потенціали складають більше половини теплового потоку, який формується при згорянні палива. Одним із ефективним методів утилізації теплоти вихідних газів являються системи газотурбінного наддуву, що дозволяє підвищити ефективний коефіцієнт корисної дії та суттєво збільшити потужність двигунів внутрішнього згоряння без допоміжного збільшення їх габаритів. При термодинамічному аналізі термомеханічних систем найбільш доцільним являється метод функцій (ексергетичний), який по відношенню до традиційного методу циклів є більш простим та універсальним, так як не потребує визначення та аналізу допоміжних моделей порівняння. Застосування ексергетичного методу при термодинамічному аналізі систем газотурбінного наддуву дозволяє враховувати не тільки кількісні показники при енергетичних перетворюваннях в процесах , але і визначати якісні характеристики енергетичних потоків. В роботі приводиться методологія розрахунку енергетичних та ексергетичних потоків в системі газотурбінного наддуву на основі турбоагрегату з газовою турбіною та відцентровим компресором, які найбільш часто використовуються в двигунах внутрішнього згоряння. Проведені розрахунки ексергетичних показників вихідного газового потоку суднового двигуна внутрішнього згоряння з системою газотурбінного наддуву та побудована на їх основі діаграма ексергетичних потоків дозволяють визначити при цьому процеси з найбільшим рівнем необоротності (рівнем деградації енергії), як в абсолютних так і в відносних показниках. Такий підхід дозволяє рекомендувати першочергові заходи для оптимізації процесів енергетичних перетворень в двигунах внутрішнього згоряння з метою підвищення їх загальної техніко-економічної ефективності
16
Дем’янюк, Катерина, Світлана Підгайчук та Вікторія Шевчук. "АНАЛІЗ ДЕФЕКТІВ ПІДШИПНИКІВ КОЧЕННЯ ТА ПРИЧИНИ ЇХ ВИНИКНЕННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, № 1 (2020): 137–50. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.102.
Full textAbstract:
Рухомі частини та вали машин установлюються у корпуси за допомогою підшипників кочення, що забезпечують високий коефіцієнт корисної дії (ККД) їх роботи. Підшипники кочення є слабкою ланкою практично будь-якої машини. Дефекти підшипників (знос кілець, викришування та ін.) володіють малою коливальною енергією, тому для виділення інформативних компонентів із зашумленого вібросигналу необхідно застосовувати спеціальні методи математичної обробки сигналу. Своєчасність та правильність визначення дефектів підшипників кочення на стадії їх зародження, зміна експлуатаційних параметрів обладнання забезпечує підвищення ефективності планово-профілактичних ремонтів (за фактичним станом обладнання) на 8–12 %. Тому розробка заходів, які б діагностували стан вузлів, є актуальною. Досвід показує, що більшість “дефектних” деталей, повернених дистриб’юторам, насправді такими не є. Зазвичай їх передчасна поломка відбувається через інші чинники: від пошкоджень, викликаних суміжними компонентами і системами, відмовою в їх роботі, неправильністю установки. У дослідженні проаналізовано виникнення несправностей в експлуатації підшипників кочення та надані етапи розвитку дефектів підшипників кочення. Проведена робота є початковим етапом розробки методики діагностування несправностей підшипників кочення та одним з етапів створення віброакустичного приладу для виявлення дефектів вузлів спеціальної техніки. Перспективою подальших наукових досліджень є розробка пристрою для діагностування вузлів обладнання спеціальної техніки на основі спектрального аналізу, який дозволить здійснити перехід в експлуатації обладнання із системи планово-попереджувальних ремонтів до ремонтів за фактичним станом, та дасть можливість визначати час та причини виходу з ладу підшипників кочення, а також дозволить ефективно застосувати бездефектні підшипники для ремонту.
17
Засельський, Володимир Йосипович, Дмитро Володимирович Пополов, Генадій Леонідович Зайцев та Марія Іванівна Шепеленко. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТРАКТІВ ПІДГОТОВКИ ВУГІЛЬНОЇ ШИХТИ ДО КОКСУВАННЯ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНОГО СОРТУВАЛЬНО-ЗМІШУВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ". Science and Innovation 17, № 3 (2021): 67–77. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.03.067.
Full textAbstract:
Вступ. В умовах існуючої кон’юнктури ринку, коли попит на металургійну продукцію залишається сталим або знижується, розвиток металургійної галузі можливий за рахунок оптимізації операційних витрат. Оскільки значною складовою собівартості готової продукції є витрати на електроенергію, середній темп зростання цін на яку за останніп’ять років склав 125 %, виникає необхідність у виконанні аналізу енергоспоживання з подальшою його оптимізацією.Проблематика. В діючій технологічній лінії виробництва коксу найбільш енергоємною технологічною операцією є подрібнення вугільної шихти, в якій не передбачено попереднє відсівання готового класу. Аналіз гранулометричного складу вугільних концентратів показав, що вхідна шихта містить лише 12,5 % фракцій, які потребують дроблення. Зважаючи що, валовий потік вугільного концентрату надходить до дробарок, це призводить до того, що коефіцієнт корисної дії використовуваних дробарок не перевищує 16—18 % та відбувається переподрібнення вугільних концентратів, що збільшує вміст фракції 0—0,5 мм, яка негативно впливає на якість коксу.Мета. Розробка науково-обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення тракту підготовки вугільної шихти до коксування та використовуваного в них необхідного обладнання задля зниження споживання електроенергії та підвищення якості доменного коксу.Матеріали й методи. Використано емпіричні методи досліджень із застосуванням математичного апарату обробки статистичних даних.Результати. Розроблено технологічну схему підготовки вугільної шихти, яка дозволяє підвищити якість доменного коксу та зменшити питомі витрати електроенергії орієнтовно в 48 раз.Висновки. Підвищення якості підготовки вугільної шихти до спікання з одночасним зниженням енерговитрат обладнання, що виконує її переробку, може бути реалізовано удосконаленням існуючих технологічних трактів шляхом організації ділянок попереднього відсіву готового класу перед дробленням.
18
Хмелевский, В. "Удосконалення конструкції вакуумного насоса для доїльних агрегатів". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (24 грудня 2020): 48–52. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).48-52.
Full textAbstract:
Приведено аналіз існуючих та нових технічних рішень, які сприяють підвищенню ефективності і надійності роботи вакуумних насосів доїльних агрегатів. Огляд і порівняльна оцінка існуючого доїльного обладнання та установок, свідчить про доцільність використання в їх складі ротаційних пластинчатих вакуумних насосів, як силового елемента. Порівняно з іншими, вони мають досить високий коефіцієнт корисної дії (0,8–0,9), низьку енергоємність (0,06–0,08 кВт год/м3), простоту конструкції і обслуговування, можливість безпосереднього з’єднання з електродвигуном. У корпусі насоса, впускний і випускний патрубки насоса до робочої камери, розміщені (в площині поперечного перерізу) близько до радіального напряму. При цьому, впускне та випускне вікна мають протяжність (в напрямі обертання ротора), а вздовж осі корпуса, вона близька до діаметра відповідних патрубків, а протяжність зони стискання повітря помітно збільшена і становить майже 180о. Недоліком такого рішення є зменшення продуктивності та підвищення енергозатрат.Проведені графічне моделювання, аналіз і узагальнення відомих технічних рішень і результатів досліджень робочого процесу вакуумних насосів ротаційного типу, стосовно обґрунтування їх конструкційно-технологічних параметрів, дозволяють відмітити, що для досягнення поставленої мети доцільно внести такі зміни в конструкцію вакуумної установки:• збільшити об’єм камери впускного та випускного вікна на внутрішній поверхні корпуса вакуумного насосу. Таке рішення дає можливість швидше заповнити повітрям об’єм, що створюється між двома пластинами ротора та забезпечити більш повний вихлоп. Дані умови сприяють підвищенню продуктивності насоса при тих же значеннях діаметра ротора і частоти його обертання;• впускний і випускний патрубки розмістити в місцях, де сили, що діють на лопатку, забезпечують максимальне притискання її до корпуса ротора (за ходом обертання ротора в площині її поперечного перерізу), та збільшити протяжність впускного і випускного вікон до такої величини, щоб кут між лопатками забезпечував захват вікон;• мінімізувати протяжність зони транспортування повітря та його стискування.
19
Очеретяний, Ю. О., та О. С. Тітлов. "Експериментальні дослідження транспортного абсорбційного холодильного приладу". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 5-6 (2020): 255–62. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i5-6.1658.
Full textAbstract:
Транспортні холодильні пристрої є невід’ємною частиною ланцюга безперервного холодильного обладнання та незамінні для туристів, мисливців та експедиційних працівників. Сучасні аналоги стиснення та термоелектрики транспортних абсорбційних холодильних пристроїв працюють від генераторів електроенергії або від акумуляторних батарей, що призводить до збільшення ваги автомобіля і, зрештою, до додаткових витрат палива. Актуальність досліджень транспортних абсорбційних х холодильних пристроїв пов'язана насамперед з можливістю їх роботи з неелектричними джерелами теплової енергії – пальними елементами. У пальниковому елементі 100% енергії згоряння викопного палива безпосередньо перетворюється на теплову енергію. При цьому коефіцієнт корисної дії сучасних генераторів електричної енергії не перевищує 20%. Тем не менш, для широкого використання транспортних абсорбційних холодильних пристроїв необхідно вживати заходів щодо зменшення споживання енергії, що сприятливо позначиться на вагових параметрах транспортного засобу. Через складність побудови теоретичних моделей експериментальним методом було обрано основний метод дослідження транспортних абсорбційних холодильних пристроїв. Об’єктом експериментальних досліджень став транспортний абсорбційний холодильний прилад «Київ» виробництва Васильківського холодильного заводу. У пальному елементі завдяки установці спеціального керамічного елемента каталізатора газ окислюється атмосферним киснем на поверхні каталізатора. Конструкція пальника дозволяє створити якісну суміш повітря-газ і рівномірно розподілити полум'я по всій поверхні каталізатора. Експериментальні дослідження показали, що: а) при роботі з етиловим спиртом і гасом необхідні умови охолодження досягаються в холодильнику; б) при рівних робочих умовах відсутність турбулайзера потоку продуктів згоряння у вентиляційному каналі генератора не дозволяє забезпечити необхідні режими охолодження. Для посилення режимів охолодження тепловіддаючих елементів холодильника (абсорбера та конденсатора) було проведено ряд експериментів із продуванням за допомогою повітряного вентилятора. При низьких температурах навколишнього середовища (16-21 ºС) ефект зовнішнього охолодження практично непомітний – падіння температур в холодильній камері становить 0,8-1,2 ºС, при температурі 22-26 ºС ефект досягає 2,6 ºС, а при 30-33 ºС – 5,3 ºС
20
Хмелевский, В. "Удосконалення конструкції вакуумного насоса для доїльних агрегатів". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (24 грудня 2020): 48–52. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).48-52.
Full textAbstract:
Приведено аналіз існуючих та нових технічних рішень, які сприяють підвищенню ефективності і надійності роботи вакуумних насосів доїльних агрегатів. Огляд і порівняльна оцінка існуючого доїльного обладнання та установок, свідчить про доцільність використання в їх складі ротаційних пластинчатих вакуумних насосів, як силового елемента. Порівняно з іншими, вони мають досить високий коефіцієнт корисної дії (0,8–0,9), низьку енергоємність (0,06–0,08 кВт год/м3), простоту конструкції і обслуговування, можливість безпосереднього з’єднання з електродвигуном. У корпусі насоса, впускний і випускний патрубки насоса до робочої камери, розміщені (в площині поперечного перерізу) близько до радіального напряму. При цьому, впускне та випускне вікна мають протяжність (в напрямі обертання ротора), а вздовж осі корпуса, вона близька до діаметра відповідних патрубків, а протяжність зони стискання повітря помітно збільшена і становить майже 180о. Недоліком такого рішення є зменшення продуктивності та підвищення енергозатрат.Проведені графічне моделювання, аналіз і узагальнення відомих технічних рішень і результатів досліджень робочого процесу вакуумних насосів ротаційного типу, стосовно обґрунтування їх конструкційно-технологічних параметрів, дозволяють відмітити, що для досягнення поставленої мети доцільно внести такі зміни в конструкцію вакуумної установки:• збільшити об’єм камери впускного та випускного вікна на внутрішній поверхні корпуса вакуумного насосу. Таке рішення дає можливість швидше заповнити повітрям об’єм, що створюється між двома пластинами ротора та забезпечити більш повний вихлоп. Дані умови сприяють підвищенню продуктивності насоса при тих же значеннях діаметра ротора і частоти його обертання;• впускний і випускний патрубки розмістити в місцях, де сили, що діють на лопатку, забезпечують максимальне притискання її до корпуса ротора (за ходом обертання ротора в площині її поперечного перерізу), та збільшити протяжність впускного і випускного вікон до такої величини, щоб кут між лопатками забезпечував захват вікон;• мінімізувати протяжність зони транспортування повітря та його стискування.
21
Білоконь, А. О., В. О. Настасенко, В. О. Проценко та М. В. Бабій. "НАПРЯМКИ ТА РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ТЕХНІЧНОГО РІВНЯ РУЛЬОВИХ МАШИН ПЛУНЖЕРНОГО ТИПУ З ТАНГЕНСНИМ МЕХАНІЗМОМ". Vodnij transport, № 3(31) (10 грудня 2020): 101–15. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.3.31.11.
Full textAbstract:
Стаття стосується найбільш поширеного типу суднових гідравлічних рульових машин (ГРМ) плунжерного типу, оснащених тангенсним важільним механізмом. Показано, що джерелом недоліків рульових машин плунжерного типу є недосконалість важільної системи, серед них зокрема її низький ККД, висока навантаженість деталей, та наявність значної кількості надлишкових зв’язків. Метою роботи є встановлення основних напрямків та оцінка резервів підвищення технічного рівня механізму ГРМ плунжерного типу. Задачі роботи полягають у наступному: визначити основні критерії технічного рівня механізму ГРМ плунжерного типу, що враховують досконалість структури, енергетичну ефективність його роботи, а також навантаженість деталей; виконати оцінку цих критеріїв для поширених конструкцій ГРМ плунжерного типу; намітити напрямки підвищення технічного рівня механізму ГРМ плунжерного типу та оцінити резерви їх застосування. Для розвантаження плунжерів та ущільнень гідроциліндрів від поперечних сил застосовують напрямні, які сполучаються з плунжерами нижчими кінематичними парами. Це забезпечує наявність в механізмі ГРМ q = 20 надлишкових зв'язків, що унеможливлюють самовстановлення ланок механізму. Резервом для зменшення кількості надлишкових зв'язків є відмова від напрямних та підвищення класу кінематичних пар механізму ГРМ. В результаті досліджень на прикладі машини прототипа YOOWON-MITSUBISHI YDFT-335-2 показано, що в ній забезпечується виникнення значних поперечних сил, що передаються від румпеля на плунжери та напрямні та сягають близько 53% від колових зусиль на румпелі. Для розвантаження плунжерів та ущільнень гідроциліндрів від поперечних сил застосовують напрямні, які здатні сприйняти лише 5...7% поперечного навантаження. Втрати на тертя плунжерів в ущільненнях серед усіх втрат на тертя в механізмі ГРМ складають 39%. Показано, що підвищення технічного рівня ГРМ, зокрема структурної досконалості, енергоощадності та зниження навантаженості деталей ГРМ має своїм ключем заміну тангенсного важільного механізму, що перетворює поступальний рух плунжерів в обертальних рух румпеля, на інший. Ключові слова: рульова машина плунжерного типу, плунжер, напрямна, румпель, момент, поперечна сила, розподіл навантаження, деформація, коефіцієнт корисної дії, структура.
22
Ladychenko, V. V., та Y. P. Maksimenko. "Старости як посадові особи системи органів місцевого самоврядування в Україні: історико-правовий аспект". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 2 (25 квітня 2019): 8–17. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.02.01.
Full textAbstract:
Мета статті. У статті розглянуто інститут старости як посадової особи в системі органів місцевого самоврядування, його генезу та функції у різні періоди правового розвитку України. Встановлено походження та роль старости як посадової особи в місцевому самоврядуванні України, а також досліджено її повноваження, запропоновано шляхи удосконалення правового статусу старости.
Наукова новизна. У зв’язку із введенням посади старости в систему органів місцевого самоврядування України пропонується вперше дослідити історико-правовий аспект інституту старости як посадової особи в системі органів місцевого самоврядування, його генезу та функції у різні періоди правового розвитку України.
Висновки. Еволюція розвитку старост поєднала в цій ланці представника громади (у тому числі місцевих інтересів перед державною владою) та адміністративної посадової особи – представника держави на місцях. Це підтверджується тим, як в різні періоди правового розвитку України державна влада підходила до формування цих посад: шляхом обрання населенням, як представника місцевого самоврядування, або призначення чи погодження державою, як державного керівника нижчої адміністрації. Саме поєднання самоврядних та державних функцій в одній ланці стало особливістю становлення та розвитку інституту старост.
Реформуючи місцеве самоврядування, держава змінює місцевий адміністративно-територіальний устрій, об’єднуючи сільради, селища і міста в громади, запроваджуючи спеціальних посадових осіб – старост, що, без попередніх конституційних змін та прийняття спеціальних законів, не є аргументовано правильним. Визначити ж справжній коефіцієнт корисної дії системи стримувань і противаг в органах місцевого самоврядування із введенням посади старости в подальшому можливо буде лише за допомогою дослідження і врахування дії чинників соціально-політичного характеру. У зв’язку з цим старостам ще потрібно буде довести свою дієвість та спроможність як посадових осіб у системі місцевого самоврядування, що обираються безпосередньо населенням, але провадять виключно виконавчу діяльність на території громад і за посадою входять до складу виконавчих комітетів місцевих рад ОТГ. На цьому шляху вже прийняті базові зміни в чинному законодавстві України. Але старостам необхідно ще пройти апробацію часом та практикою на предмет своєї дієздатності.
У перспективі законодавцю все ж таки доцільно удосконалити правовий статус старости шляхом найменування цієї посади як «сільський, селищний староста» (на зразок перейменування голів місцевих рад на сільських, селищних, міських голів у 1994 році), що відповідало б історичній спадкоємності, а також врегулювати на законодавчому рівні повноваження цих посадових осіб з огляду на приклади минулого. Це прийняття спеціального «типового положення про старосту», визначення кількісного та персонального складу виконавчого комітету ради громади (до якого входить за посадою староста), утворення в старостинських округах відповідних структурних підрозділів зі старостами на чолі (на зразок «офісів старости») з необхідними спеціалістами (наприклад, помічниками старост), а також слід передбачити у чинному законодавстві обрання тимчасовових виконувачів обов’язків старост у випадку вакантності цієї посади до проведення відповідних виборів. Вказані зміни надали б можливість забезпечити для цієї посадової особи ефективне виконання спеціальних обов’язків (вчинення нотаріальних дій, реєстрації актів цивільного стану, накладення адміністративних стягнень та ін.), а також зміцнити правовий статус цих посадових осіб, їхнє особливе місце в системі місцевого самоврядування.
23
Конох, Владимир Иванович, Игорь Иванович Калиниченко, Иван Николаевич Гордиец та Василий Васильевич Миколаевский. "ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТУ КОРИСНОЇ ДІЇ ДВОКОМПОНЕНТНОГО ПНЕВМОНАСОСНОГО АГРЕГАТУ ДЛЯ КОСМІЧНОГО АПАРАТА". Aerospace technic and technology, № 7 (10 листопада 2018): 12–19. http://dx.doi.org/10.32620/aktt.2018.7.02.
Full textAbstract:
Research has been carried out to determine the efficiency of the piston pneumatic pump unit (PPU) of two-way action for the fuel supply system of a spacecraft operating on propellants of AT and MMH (UDMH). The PPU relates to volumetric pumps, therefore, the efficiency is defined as the ratio of effective work performed by the PPU to the expended gas work. The range of total propellants flow rates from 100 to 240 g/s through the PPU is determined by the operating modes of main engine and steering thrusters. As a result of performed researches, the PPU efficiency and main factors influencing on its value were theoretically determined, namely: gas losses for filling "parasitic" volumes including the volumes that do not participate in the process of fluid displacement from hydraulic pumps (volumes associated with incomplete fit of the pneumatic pistons to the bottoms of the pneumatic cylinders, the volume of control and supply channels), but are ejected into the environment at each operation of the PPU pneumatic distributor together with the volume of gas that performed effective work; gas ejections through the drainage seats into the environment at pneumatic distributors switchings, since at pneumatic distributors switchings some cavities are connected with the power supply source by control pressure, and other ones - with environment by poppet moving from the feed seat to the drainage seat; inlet air (helium) pressure losses due to the resistance of gas channels of the pneumatic distributors; friction of seals with fluoroplastic collars of the piston blocks; resistance of the hydraulic channels which components are: pressure losses of non-return valves and hydraulic channels; displaced fluid volume decreasing by hydraulic pumps due to leakage of non-return valves, piston collars and hydraulic pumps rods. The bipropellant PPU efficiency was theoretically and experimentally determined at different operating modes. The calculated value of the efficiency is well confirmed by experiments at that the divergence does not exceed 4%. The results of this research will allow us to determine the necessary gas reserves on board of spacecraft at the stage of designing.
24
Лейко, Олександр Григорович, Олександр Іванович Тимочко, Іван Олексійович Ластівка, Ольга Миколаївна Позднякова та Дмитро Сергійович Глухов. "Зв’язок між тактико-технічними характеристиками сучасних гідроакустичних станцій активної гідролокації та їх гідроакустичними антенами і перетворювачами". Озброєння та військова техніка 31, № 3 (2022): 95–99. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2021.3(31).95-99.
Full textAbstract:
Обґрунтування тактико-технічних вимог до створюваних гідроакустичних станцій надводних кораблів або модернізації існуючих потребує встановлення залежностей між основними характеристиками ефективності гідроакустичних станцій та параметрами гідроакустичних антен і перетворювачів, які входять до їх складу.В якості характеристик ефективності гідроакустичних станцій прийняті їх енергетична дальність дії та роздільна здатність. В якості параметрів гідроакустичних антен і перетворювачів визначені частоти механічних резонансів перетворювачів, їх коефіцієнти корисної дії, питома потужність випромінювання, характеристики направленості та коефіцієнти концентрації гідроакустичних антен. Наведені аналітичні співвідношення, що пов’язують характеристики ефективності гідроакустичних станцій та параметри утворюючих їх гідроакустичних антен і перетворювачів. Визначені фізичні особливості встановлених залежностей.
25
Паляничка, Н. О., В. Г. Циб, Н. В. Лівик, and О. П. Ломейко. "STUDY OF THE USEFUL COEFFICIENT AND BALANCE OF POWER OF ACTION OF THE GRAIN CRUSHER." Proceedings of the Tavria State Agrotechnological University 20, no. 2 (2020): 88–97. http://dx.doi.org/10.31388/2078-0877-20-2-88-97.
Full text
26
Pryimak, B. I. "Vector Control of Induction Generator with Increased Efficiency." Visnyk of Vinnytsia Politechnical Institute 154, no. 1 (2021): 49–56. http://dx.doi.org/10.31649/1997-9266-2021-154-1-49-56.
Full text
27
Каращук, Наталія Миколаївна, В’ячеслав Пилипович Манойлов, Петро Петрович Мартинчук та Катерина Сергіївна Терех. "Широкосмугова антена у вигляді відрізка коаксіального хвилеводу". Технічна інженерія, № 1(87) (16 червня 2021): 110–15. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-110-115.
Full textAbstract:
Антена у вигляді відкритого відрізка коаксіального хвилеводу в режимі хвилі типу широко використовується як самостійний випромінювач. Особливістю такої антени є її погане узгодження з вільним простором. Для покращення узгодження антени у вигляді відрізка коаксіального хвилеводу застосовано діелектричний чвертьхвильовий трансформатор. Отримано формули (1)–(5) для розрахунку параметрів діелектричного чвертьхвильового трансформатора та представлено експериментальні дані, які підтверджують розрахунки. А саме: активної (1) та реактивної (2) зовнішніх провідностей відкритого кінця коаксіальної лінії; коефіцієнта відбиття хвилі в коаксіальній лінії (4) і коефіцієнта корисної дії (5). У таблиці 1 наведено значення результатів розрахунків геометричних розмірів та місця включення виготовлених зразків діелектричних чвертьхвильових трансформаторів, що підтверджені експериментально. Наведено розраховані та експериментально зняті графіки зміни коефіцієнта стоячої хвилі за напругою (КСХН) у смузі частот для різних типів діелектричних чвертьхвильових трансформаторів та діаграм спрямованості антени різних розмірів.
28
Бошкова, І. Л., Н. В. Волгушева та М. Д. Потапов. "Дослідження явищ теплопровідності при мікрохвильовому сушінні матеріалу". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 4 (2019): 205–10. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i4.1629.
Full textAbstract:
Досліджуються математичні моделі нагрівання матеріалів при дії внутрішніх джерел теплоти. Представлено модель теплопровідності, у якій дія мікрохвильового поля враховується як позитивне внутрішнє джерело теплоти. Визначається, що доцільність одержання аналітичних рішень пов'язана із практичним інтересом до мікрохвильового сушіння. Інформація про розподіл температури в матеріалі важлива для різних технологічних процесів, наприклад, сушіння зерна. Розглядається напівобмежений масив, температура якого в початковий момент часу у всіх точках однакова. Прийнято однокомпонентну модель, відповідно до якої шар розглядається як квазігомогене середовище з ефективними характеристиками. Негативне джерело теплоти враховує частку енергії, обумовлену потоком вологи випаруваної при сушінні матеріалу. Приймається експонентний характер зміни інтенсивності позитивного та негативного джерела по товщині шару. Для рішення рівняння теплопровідності застосований метод інтегрального перетворення Лапласа. Рішення диференціального рівняння теплопровідності з початковими й граничними умовами І роду дозволило одержати формулу для розрахунку температури напівобмеженого масиву, що застосовно для умов, коли температура навколишнього середовища менше температури матеріалу. Ця умова відображає реальний фізичний процес мікрохвильового нагрівання. Аналізуються результати розрахунків температури води та щільного шару зерна пшениці залежно від тривалості дії мікрохвильового поля і його питомої потужності. Показано, що для одержання достовірних результатів важливим показником є значення коефіцієнта корисної дії мікрохвильової камери. Проведені розрахунки вологовмісту й температури шару зерна пшениці для періоду постійної швидкості сушіння. Отримана залежність може застосовуватися при аналізі впливу тривалості нагрівання, вхідної потужності й початкових температур на розподіл температури по товщині шару
29
Сагін С.В., С. В. "ЗНИЖЕННЯ МЕХАНІЧНИХ ВТРАТ У СУДНОВИХ СЕРЕДНЬООБЕРТОВИХ ДИЗЕЛЯХ". Ship power plant 1 (5 серпня 2020): 5–11. http://dx.doi.org/10.31653/smf340.2020.5-11.
Full textAbstract:
Постановка проблеми в загальному вигляді. Механічні втрати енергії при передачі корисної (індикаторної) потужності від суднового двигуна внутрішнього згоряння (ДВЗ) до споживача лежать у широких межах і можуть становити 6...10 % – у разі експлуатації ДВЗ на номінальному режимі, і до 100 % – під час експлуатації на холостому ходу. Рівень механічних втрат оцінюється механічним коефіцієнтом корисної дії (ККД). Мінімізації цих втрат і забезпечення мінімальних значень протягом тривалого часу є актуальним завданням, на розв’язання якого спрямовано наукові дослідження, що проводяться як дизелебудівними корпораціями, так і окремими науково-виробничими фірмами та інститутами [1]. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Конструкційні та технологічні заходи, що забезпечують зниження механічних втрат енергії під час експлуатації суднових ДВЗ, розглядалися в різних роботах. При цьому увага приділялася модифікації поверхонь циліндро-поршневої групи, забезпеченню мінімальної витрати палива, загальній методології оцінки енергетичних витрат, регенерації властивостей робочих поверхонь основних елементів дизеля.
30
Kononov, B., та Yu Musairova. "ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ДОСТОВІРНОСТІ ОЦІНЮВАННЯ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ОКРЕМИХ ЦИЛІНДРІВ БАГАТОЦИЛІНДРОВИХ ДИЗЕЛЬНИХ ТА БЕНЗИНОВИХ ДВИГУНІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, № 51 (2018): 44–49. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.5.044.
Full textAbstract:
Наводяться рекомендації щодо підвищення достовірності оцінювання загального технічного стану дизельних та бензинових двигунів внутрішнього згоряння електроагрегатів військових електростанції при використанні в якості діагностичного параметри коефіцієнта корисної дії або питомого розходу палива. Основна увага приділяється способам оцінювання технічного стану окремих циліндрів багатоциліндрових двигунів. Пропонується при оцінюванні ступеня нерівномірності роботи циліндрів двигуна в якості діагностичного параметра використовувати ступінь нерівномірності кутової частоти обертання його вала, пояснюється, як слід вимірювати цю величину, вказується, що на достовірність результатів вимірювань впливають крутильні коливання пружної системи «колінчатий вал – циліндро-поршнева група». Наводяться варіанти технічних рішень, використання яких дозволить усунути вплив крутильних коливань на результати діагностування. Визначено, що дієвим засобом врахування крутильних коливань пружної системи «колінчатий вал – циліндро-поршнева група» при визначенні ступеня нерівномірності частоти обертання вала є використання змінної частоти генерування імпульсів, за допомогою яких здійснюють визначення часу повороту вала на зазначений кут, або визначення кута між спалахами в сусідніх за порядком роботи циліндрів за допомогою індикатора моменту вприскування палива в циліндр двигуна та датчика верхньої мертвої точки.
31
Yarmolenko, V. О., and N. V. Burennikova. "Measuring the Effectiveness of the Process of System Operation with Simultaneous Consideration for its Effectiveness in the Classical Sense and its Efficiency Coefficient: Energy Aspect." Problems of Economy 3, no. 41 (2019): 178–85. http://dx.doi.org/10.32983/2222-0712-2019-3-178-185.
Full text
32
Горбик, Юрий. "Моделювання випробувань автомобіля на паливну економічність на дорозі і на стенді з біговими барабанами". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 21 (7 грудня 2020): 156–63. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.156-163.
Full textAbstract:
Витрата палива є комплексним показником, який характеризує ефективність використання транспортного засобу, енергетичне досконалість конструкції автомобіля, рівень технічного стану машини, різноманітність умов експлуатації.
Зміна технічного стану вузлів і систем автомобіля призводить до підвищених втрат енергії, що в підсумку збільшує витрату палива і знижує потужність автомобіля. Якщо проводити контроль втрат енергії в кожному агрегаті автомобіля, то по витраті палива можна діагностувати не тільки загальний стан автомобіля, а й локалізувати несправність по агрегатам. Загальна оцінка технічного стану автомобіля може виконуватися по експериментально-розрахунковим даними витрати палива. Індивідуальна оцінка технічного стану агрегатів також може оцінюватися по приватних ККД і індикаторного витраті палива.
Метою роботи є подальше вдосконалення методики та розробка алгоритму діагностування технічного стану автомобіля зі зміни індикаторного витрати палива і ККД автомобіля.
Для вирішення цієї мети були запропоновані математичні залежності та алгоритм розрахунку витрати палива та коефіцієнтів корисної дії автомобіля по агрегатам (індикаторний і механічний двигуна, трансмісії і підвіски автомобіля).
З використанням моделювання можна вирішити такі завдання діагностики:
- оцінити якість функціонування автомобіля;
- видати рекомендації по видам і обсягам профілактичного обслуговування і ремонту для даного автомобіля;
- розробити раціональні варіанти застосування діагностичних приладів і обладнання для різних вузлів і систем автомобіля, при моделюванні їх функціонування.
Стосовно до автомобілів може здійснюватися фізичне моделювання при визначенні (нормуванні) витрати палива, токсичності ОГ, ККД автомобіля, коефіцієнта опору коченню і зчеплення з дорогою, ефективності гальмівних систем, плавності ходу і ін.
Результати моделювання витрати палива з використанням пропонованої математичної моделі, в залежності від гальмівного моменту стенду, з певним ступенем точності збігаються з результатами дорожніх і стендових випробувань автомобіля на різних режимах руху
Для забезпечення відповідності режимів випробувань автомобілів реальним необхідно, з використанням отриманих результатів, підбирати навантажувальні режими стендового діагностування так, щоб вони максимально відповідали дорожнім умовам.
33
Білоник, Ігор Методійович, Микола Миколайович Береговенко, Олексій Євгенович Капустян, Олександр Андрійович Шумілов, Дмитро Ігорович Білоник та Євгеній Яковлевич Губар. "ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОШЛАКОВОГО НАПЛАВЛЕННЯ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ МОЛОТКІВ УДАРНОГО МЕХАНІЗМУ СТРУШУВАННЯ ОСАДЖУВАЛЬНИХ ЕЛЕКТРОДІВ ЕЛЕКТРОФІЛЬТРІВ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 4 (15 березня 2021): 152–61. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2020.215690.
Full textAbstract:
У статті представлено основні дані про технологічні можливості виготовлення деталей для ударного механізму струшування осаджувальних електродів електрофільтрів. Запропоновано й аналітично обґрунтовано перспективність зміни технологічного процесу виготовлення молотка ударного механізму з метою максимального збільшення коефіцієнта корисної дії електрофільтру при одночасному збільшенні експлуатаційної надійності молотків і зниженні вартості їх виробництва. Встановлено, що процес виготовлення молотка практично можна звести до однієї операції – електрошлакового наплавлення. Водночас для вихідних заготовок (хвостовик і витратний електрод) застосовуються стандартні стали стандартного сортаменту. В результаті дослідження якості металу наплавленої ударної частини молотка встановлено, що процес електрошлакового наплавлення забезпечує формування монолітної і бездефектної структури; мікроструктура наплавленого металу – ферито-перлітна, досить однорідна і дисперсна, що характерно для литого металу в водоохолоджуваному кристалізаторі. Ударнівипробування молотків, отриманих з використанням електрошлакового наплавлення, проводили на спеціальному ударному стенді, який забезпечує енерго-кінематичні параметри удару молотка по балці струшування, аналогічні промисловому електрофільтру. Випробування показали їх високу надійність (руйнувань не було) і тим самим підтвердили можливість їх промислового застосування. Розрахований очікуваний економічний ефект від застосування технології електрошлакового наплавлення при виготовленні молотків ударного механізму струшування стосовно розробленої конструкції молотка становив близько 350–400 грн за штуку. Отриманів роботі результати можуть бути використані на виробництві, при проектуванні технологічних процесів виготовлення деталей, що мають складний технологічний процес виготовлення.
34
Рогова, Н. В., та О. В. Володько. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ПРОЦЕСУ ФЕРМЕНТУВАННЯ НАТУРАЛЬНИХ СОКІВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 5 (28 грудня 2021): 32–37. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.5.
Full textAbstract:
Мета статті полягає у висвітленні результатів дослідження параметрів процесу ферментування березового соку для отримання на його основі нових видів натуральних купажованих соків. Наведено загальну характеристику та доцільність вживання натуральних соків. Зазначено, що соки містять у незмінному вигляді та в оптимальній кількості корисні для організму речовини (вітаміни, легкозасвоювані органічні мінерали, мікроелементи, ензими, природні цукри, лужні метали, натуральні лікарські речовини, рослинні гормони, антибіотики тощо). Зокрема, березовий сік завдяки багатому складу макро- і мікроелементів є ефективним засобом від багатьох хвороб та корисним вітамінним напоєм для зміцнення імунітету й нервової системи, що особливо актуально під час пандемії COVID-19. Висвітлено результати експериментального визначення титрованої кислотності ферментованого березового соку. Розрахунки титрованої кислотності проведено за рівнянням кінетики з урахуванням визначених за експериментальними даними кінетичних коефіцієнтів. Результати показали гарну наближеність до експериментальних значень. Величина порівняної похибки дорівнює 0,24–9,45%, що цілком прийнятно для математичного опису біохімічних процесів. Визначено лінійний прямо пропорційний характер залежності титрованої кислотності ферментованого березового соку від початкової концентрації цукрів: швидкість накопичування молочної кислоти під час ферментування дуже низька на початку процесу, більша – в середній стадії та досягає найбільших значень наприкінці ферментування. Враховуючи описаний характер закономірностей кінетики накопичування молочної кислоти, рекомендована раціональна тривалість процесу ферментування впродовж 4 діб, що дозволяє досягти досить високого ступеня накопичення молочної кислоти. Подальше ж збільшення тривалості призводить до значного уповільнення процесу ферментації. Відзначено, що навіть після термічної обробки та зберігання розроблені види соків мають значну мікробоцидну активність, знижуючи кількість мікроорганізмів досліджуваних штамів у понад 30 разів.
35
Карпчук, Г. Л., та М. О. Будько. "ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ СИСТЕМИ "ПОЛІКРЕМНІЄВА ФОТОБАТАРЕЯ – ПРОТОНООБМІННИЙ ЕЛЕКТРОЛІЗЕР"". Vidnovluvana energetika, № 3(62) (28 вересня 2020): 16–26. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.3(62).16-26.
Full textAbstract:
З огляду на екологічні проблеми, проблеми балансування енергосистеми, а також концепцію «Зеленого» переходу України, постає актуальним розробка автономної енергоефективної сонячно-водневої системи, яка матиме змогу безперервно забезпечувати потреби споживача.
Мета роботи полягає у обґрунтуванні параметрів роботи системи «фотобатарея – протонообмінний електролізер» при перетворенні сонячної енергії у «зелений» водень.
Задачі дослідження наступні: аналіз підходів реалізації сонячно-водневих систем; розробка математичної моделі комплексної сонячно-водневої системи та її реалізація у програмному середовищі MATLAB; проведення експериментального дослідження для перевірки математичної моделі сонячно-водневої комплексної системи; аналіз та порівняння отриманих результатів та розробити рекомендації по підвищенню ефективності роботи системи «фотобатарея – протонообмінний електролізер».
Наукові положення, висновки та рекомендації, що сформульовані в роботі, базуються на результатах експериментальних досліджень, теоретичних і практичних положеннях про перетворення енергії Сонця в енергію водня, положеннях системного аналізу, статистичного аналізу в середовищі Microsoft Office Excel, математичних методів моделювання енергетичних процесів в програмному середовищі MATLAB.
Отримано математичну модель роботи системи «фотобатарея – протонообмінний електролізер», яка дозволяє аналізувати вплив інтенсивності сонячного випромінювання на показники виходу у реальних умовах.
Розроблено структурну блок-схему застосування автономної системи «фотобатарея – протонообмінний електролізер», яка складається з 4 можливих варіантів реалізації. Розроблені принципові електричні схеми фотобатареї, протонообмінного електролізера, комплексної системи «полікремнієва фотобатарея – протонообмінний електролізер», протонообмінного електролізера для зняття характеристики його коефіцієнта корисної дії. Розроблено методику постановки експерименту та виконання досліджень системи «полікремнієва фотобатарея – протонообмінний електролізер». Бібл. 5, табл. 2, рис. 9.
36
Морозов, Ю. П., Д. М. Чалаєв, Н. В. Ніколаєвська та М. П. Добровольський. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕПЛОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДОВКІЛЛЯ ТА ВЕРХНІХ ШАРІВ ЗЕМЛІ УКРАЇНИ". Vidnovluvana energetika, № 4(63) (28 грудня 2020): 80–88. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.4(63).80-88.
Full textAbstract:
Проведено оцінку ефективності комбінованого використання низькопотенційної теплоти ґрунту та атмосферного повітря для роботи установки теплонасосного теплопостачання. Проведено аналіз основних положень нормативних документів ЄС та законодавчих актів України в частині віднесення теплових насосів до обладнання, яке використовує відновлювані джерела енергії та вибору критерію такого віднесення. Розглянуто мінімально допустиме значення середнього розрахункового сезонного коефіцієнту корисної дії. Проаналізовано вплив тривалості температур повітря різних градацій на теплопродуктивність теплового насосу та визначено часові інтервали ефективної роботи кожного з низькопотенційних джерел. Для підвищення ефективності роботи двоконтурної теплонасосної системи запропоновано схему вилучення низькопотенційної теплоти з використанням ґрунтової теплової труби і повітряного теплообмінника на базі двофазного гравітаційного термосифону. Розглянуто вихідні дані та припущення для оцінки теплового потенціалу верхніх шарів Землі, який може використовуватись для геотермального теплопостачання з застосуванням теплових насосів. Виконано порівняння енергетичних характеристик геотермального і повітряного теплового насосу при їх автономної і комбінованої роботи протягом року в кліматичних умовах міста Києва і показано, що комбіноване використання низькопотенційної теплоти атмосферного повітря і ґрунту дозволяє в 1,2 рази збільшити річну теплопродуктивність теплонасосної системи. На підставі проведених досліджень встановлено, що перевагою повітря, як теплоносія, є те, що повітряні теплові насоси можуть працювати практично повсюди і не вимагають облаштування низькотемпературного контуру. Перспективним способом підвищення ефективності теплового насоса при річному циклі його роботи є комбіноване використання низькопотенційної теплоти ґрунту та повітря. Теплонасосна система з двома джерелами енергії забезпечує високу теплопродуктивність теплового насоса протягом всього року і має більш високий показник енергетичної ефективності у порівнянні з традиційними рішеннями. Бібл.11, табл.2, рис.4.
37
Shevchenko, N. Yu, S. G. Bagach та D. S. Potapov. "Математичне обґрунтування вибору архітектури обчислювальної мережі як елемента інформаційної інфраструктури освітнього закладу". HERALD of the Donbass State Engineering Academy, № 2 (46) (1 жовтня 2019): 165–70. http://dx.doi.org/10.37142/1993-8222/2019-2(46)165.
Full textAbstract:
Шевченко Н. Ю., Багач С. Г., Потапов Д. С. Математичне обґрунтування вибору архітектури обчислювальної мережі як елемента інформаційної інфраструктури освітнього закладу // Вісник ДДМА. – 2019. – № 2 (46). – С. 165–170.
В статті розглянуто питання ефективного використання інформаційних ресурсів через побудову інформаційної інфраструктури організації, невід'ємним елементом якої є її обчислювальна мережа. Визначені підходи до вибору архітектури обчислювальної мережі як елемента інформаційної інфраструктури освітнього закладу через визначення ефективності функціонування обчислювальної мережі за допомогою імітаційного моделювання. Зазначено, що обчислювальні мережі є дискретними системами з стохастичним характером функціонування, системами масового обслуговування, для проектування яких використовується імітаційне моделювання. Імітаційне моделювання дозволяє розробити рекомендації щодо використання топології мережі, що забезпечує найбільшу ефективність інформаційного обміну в залежності від величини внутрішньомережевого трафіку. Пропонується ефективність інформаційного обміну в обчислювальній мережі із заданою структурою оцінювати через визначення коефіцієнта корисної дії з позиції передачі інформації. Для імітаційного моделювання роботи обчислювальної мережі використаний пакет для імітаційного моделювання Simulink, а саме для імітації постійного потоку заявок використані вбудовані у SimEvents елементи псевдовипадкової генерації чисел, які базуються на формулах експоненційного та дискретно-рівномірного розподілу. За результатами моделювання встановлено, що найбільша ефективність інформаційного обміну досягається при використанні обчислювальної мережі з топологією «зірка» за умови низького інформаційного навантаження, а також при малих змінах вхідного потоку. При високому вхідному навантаженні, а також різких його змінах кращі технічні показники демонструє мережа, побудована на базі топології «бінарне дерево». Сформульований висновок, що вибір оптимальної структури обчислювальної мережі на основі оцінки якості її функціонування дозволяє підвищити ефективність інформаційного обміну
38
Shalapko, D. O. "ПОКРАЩЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ СУДНОВОЇ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ УСТАНОВКИ ТАНКЕРА ПРОЄКТУ RST27 ЗА РАХУНОК ВИКОРИСТАННЯ ВОДНЕВИХ ПРИСАДОК". Transport development, № 1(12) (3 травня 2022): 75–84. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.07.
Full textAbstract:
Вступ. З огляду на сучасний стан розвитку техніки подальше збільшення коефіцієнта корисної дії двигунів має незначний ефект, проте використання альтернативних видів палива являє собою можливість збільшити ефективність та екологічність сучасних двигунів. На сьогодні суднові двигуни використовують як паливо HFO («важке паливо»), дизельне паливо та газове паливо. Мета. Із застосуванням сучасних технологій використання паливних присадок та альтернативних палив пропонується провести модернізацію паливної системи суднових двигунів танкера проєкту RST27. Результати. Пропонується застосовувати систему невеликих добавок водню до основного палива. У результаті використання цієї технології пропонується встановити на судні сучасний електролізер та систему зберігання водню в металогідридному акумуляторі. Проведено моделювання застосування водневих домішок на головному двигуні 6L20 виробництва фірми «Wartsila». Представлено схему розташування обладнання в машинному відділенні та схему паливної системи суднової енергетичної установки. За результатами моделювання ефективна потужність двигуна збільшилася на 3,1 %, а питома ефективна витрата палива зменшилася зі 195 до 191 г/(кВт∙год). При цьому немає необхідності у значному переобладнанні як машинного відділення, так і самого головного двигуна. Електрична енергія, яка необхідна для видобутку водню, може бути використана під час часткових режимів роботи дизель-генераторів, на режимі стоянки та під час переходу. Висновки. Економічний ефект від упровадження зазначеного науково-технічного рішення отримано за рахунок використання малих домішок водню до основного палива та скорочення витрати палива двигунами енергетичної установки танкера проєкту RST27. За попередніми розрахунками економічний ефект становитиме до 200 доларів США на день, що в перерахунку на один перехід рейсовою лінією Єгипет – Україна становитиме більше 1500 доларів США з урахуванням витрат на водень.
39
Вовчук, Т., Н. Дейнеко, О. Кірєєв, О. Лєвтєров та Р. Шевченко. "Альтернативні джерела живлення та іх деградаційна стійкість в умовах надзвичайних ситуацій техногенного характеру". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(18) (10 лютого 2021): 7–13. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.4(18).7-13.
Full textAbstract:
В роботі досліджена актуальна науково-практична задача сфери цивільного захисту, а саме можливість безперебійного функціонування систем аварійної протидії в умовах обмеженого електропостачання за рахунок використання альтернативних джерел живлення.В ході рішення поставленої науково-практичної задачі проведено аналіз сучасного стану сонячних елементів для використання в якості резервного електроживлення систем аварійної протидії. Встановлено що тонкоплівкові сонячні елементи на основі телуриду кадмію (CdTe) p-типу провідності є перспективними сонячними елементами в умовах наземного застосування. Вони мають найвищий серед одноперехідних фотоелектричних перетворювачів теоретичний коефіцієта корисної дії – 29%.Для встановлення тривалості їх використання в якості резервного електроживлення систем аварійної протидії проведено аналіз деградаційної стійкості СЕ основі телуриду кадмію (CdTe) p-типу провідності. Шляхом аналітичної обробки світлових вольт-амперних характеристик були проаналізовані вихідні і світлові діодні характеристики СЕ на основі CdS / CdTe придатних для використання в якості джерела електроживлення систем аварійної протидії. Аналіз світлових діодних характеристики досліджуваних СЕ спочатку експлуатації поліпшуються, а після 7 ¬- 8 років погіршуються і повертаються майже до своїх значень в початковому стані. Встановлено, що після 8 років експлуатації величина ККД СЕ SnO2:F/CdS/CdTe/Cu/ITO практично збігається з вихідним значенням, що свідчить про високу деградаційної стійкість отриманих гетеросистем. Виявлені відмінності у вихідних параметрах і світлових діодних характеристиках СЕ SnO2:F/ CdS/ CdTe/Cu/ ITO при освітленні з боку скляної підкладки і з боку прозорого тильного електрода, обумовлені впливом тильного діода на ефективність фотоелектричних процесів в базовому шарі.
40
Bosak, M. P., M. S. Odukha, O. H. Hvozdetskiy та V. Ye Fasuliak. "Дослідження експлуатаційного режиму свердловин водозабору та водогону". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 9 (2019): 126–31. http://dx.doi.org/10.36930/40290922.
Full textAbstract:
Наведено результати гідравлічних досліджень експлуатаційних режимів роботи водогону на ділянці від водозабору до підвищувальної насосної станції. Визначено та обґрунтовано режим експлуатації водогону на підставі гідравлічних досліджень і експлуатаційних показників роботи свердловин. Через наявність рельєфного водорозділу траса водогону за довжиною знижується від водозабору на 52 м до підвищувальної насосної станції. З'ясовано експлуатаційний режим роботи насосів свердловин включно з фактичним їх напором. Встановлено, що експлуатаційний напір насосів свердловин, який становить 30 м, є надлишковим для цих умов. Отож, доцільно замінити та модернізувати насоси свердловин на насоси з нижчим напором, та вищим коефіцієнтом корисної дії. З'ясовано наявність безнапірної і напірної течії води у водогоні залежно від величини подачі води. Встановлено, що безнапірна течія характерна для витрат води, близьких до середньогодинних у діапазоні 3000-4000 м3/год. За більших витрат води у водогоні наявний напірний режим течії. Визначено необхідний напір насосів свердловин з урахуванням режиму роботи водогону. Величина подачі води у водогоні насосами свердловин водозабору і подача води підвищувальною насосною станцією переважно не збігаються, тому тиск води у водогоні змінний. Обґрунтовано доцільність експлуатації свердловин у режимі з перервою роботи насосів свердловин на 2 год за добу. Відтак водогін, у межах водозабірних свердловин, спорожниться і режим роботи свердловинних насосів буде в області малих напорів та більшої подачі води. Внаслідок цього зменшиться витрата електроенергії. Виконано порівняння економічності експлуатації насоса ЕЦВ 12-255-30 та насоса SP 270-1L-G. Запропонований режим роботи свердловин дає можливість зменшення експлуатаційних витрат електроенергії.
41
Сухий, К. М., Я. М. Козлов, О. А. Бєляновська, О. М. Прокопенко, І. В. Суха та О. В. Дорошенко. "Експлуатаційні характеристики полімерних сонячних колекторів для адсорбційних холодильних геліоустановок". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 1 (2018). http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i1.984.
Full textAbstract:
Вивчені експлуатаційні характеристики сонячних колекторів, які виготовлені зі стільникових полікарбонатних пластиків, для адсорбційних холодильних установок. Проведені натурні випробування розроблених колекторів ПСК-АВ2-3, ПСК-АВ1-2, ПСК-АВ2-1, ПСК-ВС1-2, ПСК-ВС2-2, ПСК-ВС2-3, ПСК-СТ10-ЧВ. Показана кореляція їх результатів з лабораторними випробуваннями за допомогою теплогідравлічного стенду. Визначені оптичний коефіцієнт корисної дії та приведений коефіцієнт теплових втрат полімерних сонячних колекторів. На основі залежностей коефіцієнта корисної дії сонячних колекторів від приведеної температури визначені оптимальні конструкції полімерних сонячних колекторів для адсорбційних холодильних геліоустановок в залежності від температури регенерації сорбентів. Показано, що при температурі регенерації композитного сорбенту до 50 - 60ºС доцільно використовувати колектори типу - ПСК-АВ2-1, ПСК-СТ10-ЧВ, а при температурах, вище 80ºС – типів ПСК-АВ2-3, ПСК-ВС2-3, ПСК-АВ1-2, ПСК-ВС2-2 та ПСК-ВС1-2. Показана перспективність використання полімерних сонячних колекторів при конструюванні адсорбційних холодильних установок.
42
Lebedev, S. "HOOK USEFUL ACTION COEFFICIENT OF TRACKED TRACTOR AGREGATION WITH PLOW." Technical and technological aspects of development and testing of new machinery and technologies for agriculture of Ukraine, no. 23(37) (December 2018). http://dx.doi.org/10.31473/2305-5987-2018-2-23(37)-4.
Full text
43
Холявченко, Леонід, Сергій Опарін та Сергій Давидов. "МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА КОРИСНОЇ ДІЇ ПРОЦЕСУ ПЛАЗМОХІМІЧНОЇ ГАЗИФІКАЦІЇ КАРБОНОВМІСНОЇ СИРОВИНИ". ГРААЛЬ НАУКИ, 1 жовтня 2021, 176–82. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.09.2021.34.
Full textAbstract:
В роботі розглянуто актуальність розробки плазмохімічних технологій газифікації низькопотенційної карбоновмісної сировини. Наведено перспективи та переваги алотермічних плазмохімічних термоперетворень карбоновмісної сировини в енергетичний газ. Складено енергетичні баланси та визначено енергетичні коефіцієнти корисної дії процесів пароплазмових та повітряноплазмових алотермічних технологій. На основі порівняльного аналізу енергетичних коефіцієнтів корисної дії процесів показано ефективність пароплазмової алотермічної технології термоперетворення карбоновмісної сировини в енергетичний газ
44
Бєляновська, Олена Анатолівна, Роман Дмитрович Литовченко, Костянтин Михайлович Сухий, Михайло Порфирович Сухий, and Михайло Володимирович Губинський. "PERFORMANCE CHARACTERISTICS OF ADSORPTIVE REGENERATOR OF LOW-POTENTIAL HEAT AND MOISTURE BASED ON COMPOSITE ADSORBENTS ‘SILICA GEL – SODIUM SULPHATE’ SYNTHESIZED BY SOL – GEL METHOD." Scientific Works 82, no. 1 (2018). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i1.1003.
Full textAbstract:
Досліджені експлуатаційні характеристики адсорбційного регенератора низько-потенційного тепла та вологи на основі композитних сорбентів «силікагель – натрій сульфат», синтезованих золь – гель методом. Розроблені математична модель та алгоритм визначення базових параметрів процесів експлуатації адсорбційного регенератора в умовах сектора житлово-комунального господарства. Запропонований алгоритм включає розрахунок об’єму повітря, який пройшов через шар теплоакумулюючого матеріалу, концентрації води в повiтрi на виході з теплового акумулятора, адсорбції, теплоти адсорбції, кінцевої температури холодного повітря, температури повітря після змішування холодного повітря з вулиці та теплого повітря в приміщенні при подачi, розрахунок концентрації води в повiтрi на виході з теплового акумулятора, об’єму повітря, який пройшов через шар теплоакумулюючого матеріалу, адсорбції та теплоти адсорбції, кінцевої температури теплого повітря, температури повітря після змішування холодного повітря з вулиці та теплого повітря з приміщення при викиді, визначення температурного коефіцієнта корисної дії, сумарної адсорбції та часу досягнення максимальної адсорбції. Підтверджена кореляція температур повітря біля теплого та холодного кінці регенератора, а також теплових коефіцієнтів корисної дії, встановлених за результатами розрахунків згідно запропонованого алгоритму та дослідним шляхом. Проведено математичне моделювання процесів експлуатації адсорбційних регенераторів на основі композитів «силікагель – натрій сульфат» в умовах типової системи вентиляції житлових приміщень. Показана залежність теплового коефіцієнта корисної дії від часу перемикання потоків повітря, швидкості руху потоків повітря, а також температур зовнішнього та внутрішнього повітря в стаціонарних умовах. Максимальні значення теплових коефіцієнтів корисної дії встановлені при швидкості вологого повітря близько 0,22 – 0,32 м/с та часу перемикання потоків 5 – 10 хв.. Виявлено вплив швидкості руху потоків вологого повітря на час досягнення максимальної адсорбції. Результати проведеного дослідження можуть бути використані при розробці енергоефективних вентиляційних систем та пристроїв для житлових та складських приміщень. The performance characteristics of the adsorptive regenerator of the low-potential heat and moisture on basis of the composite sorbents ‘silica gel - sodium sulfate’ synthesized by sol-gel method are studied. The mathematical model and algorithm for determining the basic parameters of adsorptive regenerator exploitive processes in the housing and communal services sector are developed. The proposed algorithm includes calculating the volume of air passed through the layer of heat-accumulating material, the concentration of water in the flow at the exit from the regenerator, the adsorption, the heat of adsorption, the final temperature of the cold air, the air temperature after mixing the cold air from the street and the warm air in the room at the warm end of the regenerator during inflow, calculation of the final concentration of water in the flow at the cold end of the regenerator, the volume of air passing through the layer of heat-accumulating material, adsorption and heat of adsorption, the final temperature of the air at the cold end of the regenerator, the air temperature after mixing of the cold air from the street and the warm air from the room at the cold end of regenerator during outflow, determining the temperature efficiency coefficient, summarized adsorption and maximal adsorption time. The correlation of air temperatures near the warm and cold end of the regenerator, as well as the thermal efficiency coefficients stated by the results of calculations according to the proposed algorithm and experimental way is confirmed. The mathematical modeling of the processes of operation of adsorption regenerators on the basis of ‘silica gel - sodium sulfate’ composites in the conditions of the typical ventilation system of residential premises is carried out. The dependences of the temperature efficiency coefficient vs. the time of switching air flows and the velocity of air flow, as well as the temperatures of external and internal air under stationary conditions are shown. The results of the research can be used in the development of energy-efficient ventilation systems and devices for residential and warehouse premises
45
Pashchenko, V. M. "КРИТЕРІАЛЬНА ОЦІНКА ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ГЕНЕРАТОРІВ ПЛАЗМИ ДЛЯ ОБРОБКИ МАТЕРІАЛІВ". Технологические системы, № 84/3 (21 січня 2019). http://dx.doi.org/10.29010/084.8.
Full textAbstract:
Проаналізована можливість встановлення універсального показника енергетичної ефективності генераторів плазми посередньої дії, які застосовуються в технологіях інженерії поверхні. Запропоноване і обґрунтоване використання безрозмірних параметрів, що характеризують повноту перетворення вхідних потоків енергії у енергію плазмового струменя: коефіцієнта корисної дії; діапазону зміни питомої ентальпії плазмового струменя; критерію, що враховує форму вольт-амперної характеристики плазмотрона. Показано, що запропонований комплексний критерій енергетичної ефективності генератора плазми може бути використаний не тільки для порівняльної оцінки різних конструкцій плазмових пристроїв, але і для оптимізації існуючих. [dx.doi.org/10.29010/084.8]