Academic literature on the topic 'Коефіцієнт посилення'

На основі аналізу наукових досліджень виокремлено ряд педагогічних умов, що можуть сприяти формуванню й розвитку економічної компетентності майбутніх учителів технологій у процесі фахової підготовки. Сформована множина актуальних та доцільних педагогічних умов потребує визначення домінантних з них. Для забезпечення об’єктивності методом ранжування (експертного оцінювання) виявлені найбільш дієві з них. Ранжування проводилося експертною групою з числа викладачів, які викладають економічні навчальні дисципліни у закладах вищої педагогічної освіти, залучених до педагогічного експерименту. Для виявлення ступеня узгодженості думок експертів застосований коефіцієнт конкордації. Для підтвердження невипадковості отриманого результату застосований критерій узгодженості Пірсона . До дієвих педагогічних умов віднесено: посилення мотивації студентів до формування й розвитку економічної компетентності; застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі формування економічної компетентності майбутніх учителів технологій; удосконалення змісту економічної підготовки студентів; запровадження завдань економічного змісту на технологічну і педагогічну практики. Проведеними розрахунками підтверджена об’єктивність отриманих результатів. Сформований комплекс педагогічних умов визнаний таким, що може бути покладений в основу педагогічного експерименту з формування економічної компетентності майбутніх учителів технологій.

Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) поширилася по всьому світу. Оскільки у пацієнтів з COVID-19 ураження печінки зазвичай має змішаний генез, особливості перебігу коронавірусної хвороби при фонових хронічних гепатитах B (ХГВ) і С (ХГС) остаточно не з’ясовані.
 У цьому огляді наведено відомості про порівняння демографічної характеристики, результатів фізикальних і лабораторних обстежень, у т. ч. госпітальної летальності хворих на COVID-19 із супутніми ХГВ і ХГС та без цих коморбідних захворювань.
 Для вивчення факторів ризику тяжкості захворювання та летальності були використані одно- та багатозмінні логістичні та регресійні моделі Кокса.
 У більшості хворих на ХГВ COVID-19 перебігав тяжко. Крім традиційних печінкових проб (рівні аланін­амінотрансферази – АлАТ, аспартатамінотрансферази – АсАТ, лужної фосфатази – ЛФ, загального білірубіну), дослідники вивчали такі фактори, як активність лактатдегідрогенази – ЛДГ (≥245 ОД/л, коефіцієнт ризику (HR) = 8,639, 95 % достовірний інтервал (ДІ) = 2,528-29,523, р<0,001) та рівень біомаркера коагуляції крові – D-димеру (≥0,5 мкг/мл, HR = 4,321, 95 % ДІ = 1,443-12,939; р<0,005), зниження показника альбуміну (<35 г/л, HR = 0,131, 95 % ДІ = 0,048-0,361; р<0,001), а також альбуміно-глобуліновий коефіцієнт (<1,5, HR = 0,123, 95 % ДІ = 0,017-0,918; р<0,05).
 Встановлено, що у хворих на COVID-19 на фоні ХГВ значно вища ймовірність тяжкого перебігу хвороби, а також смерті. ХГС призводить до посилення вірулентності SARS-CoV-2, незалежно від початкових супутніх захворювань, лабораторних показників при госпіталізації чи ураження печінки, спричиненого SARS-CoV-2. Це може бути пов’язано з позапечінковими ефектами ХГС, що призводить до цитокін-опосередкованого запалення та ендотеліальної дисфункції. Таке поєднання захворювань є сильним предиктором внут­рішньолікарняної летальності.

В статті досліджуються можливі фактори посилення амплітуди циклічних спадів в розвинутих країнах світу в періоди глобальної фінансової кризи 2008-2009 років та пандемічної кризи 2020 року, викликаної COVID-19. Розвинуті країни в ході останніх періодів ділового циклу почали зазнавати більших економічних спадів, порівняно з іншими країнами. Особливо звертає на себе увагу те, що країни що розвиваються та країни з ризиковими ринками (еmerging markets and developing economies) в цей час продовжували економічне зростання, хоча і з нижчими темпами. І це вимагає наукового пояснення, оскільки вже стало загальноприйнятим вважати, що розвинуті економіки є конкурентоздатнішими і стійкішими, аніж країни з ризикованими ринками та країни, що розвиваються. Це явище виглядає парадоксально, бо після кейнсіанської революції продовж минулого століття людство набуло великого досвіду з регулювання національних економік та, здавалось, навчилося згладжувати амплітуду циклічних коливань. З огляду на це метою статті є обґрунтування причини посилення амплітуди циклічних коливань в країнах з розвинутою економікою. В ході дослідження було використано емпіричний метод, який включав збір інформації, спостереження явища та його аналіз, висунення гіпотези та розробку теорії, що пояснює сучасний феномен циклічності у ширшому плані. Автори статті пропонують та обґрунтовують гіпотезу про те, що причиною більшої амплітуди циклічних спадів в економіках розвинутих країн порівняно з іншими країнами, окрім всього іншого, може бути значна відмінність в структурі економік країн. Розвинуті країни вирізняються значним переважанням третинного сектору. Третинний сектор більший, має більшу прибутковість, здатний генерувати більшу додану вартість порівняно з іншими секторами економіки, але, і сильно скорочувати її в періоди рецесії. Це є силою і, одночасного, слабкістю сучасних розвинутих економік. Таким чином, ріст третинного сектору розвинутих економік призводить до посилення циклічних коливань в періоді економічного циклу. Для підтвердження цієї гіпотези було розраховано коефіцієнт кореляції Пірсона, який показав існування високої залежності між показниками динаміки ВВП та розміром третинного сектору в економіці. Тому, на думку авторів, заходи з антициклічного регулювання економік розвинутих країн мають бути спрямовані, в першу чергу, на третинний сектор. Це допоможе протистояти глобальним рецесіям, бо розвинуті країни сьогодні все частіше стають генераторами нестабільності внаслідок зростання фінансиалізації їхніх економік і росту третинного сектору загалом.

Стаття присвячена дослідженню питань діагностики рівня економічної безпеки вітчизняних підприємств. Встановлено, що особливої гостроти проблемі забезпечення економічної безпеки сьогодні надає фактор посилення кількості зовнішніх загроз через вплив глобальної пандемії та триваючої в Україні війни з російською федерацією. Розглянуто зміст понять «економічна безпека підприємства» й «діагностика економічної безпеки підприємства». Систематизовано основні підходи до проведення діагностики економічної безпеки підприємств: підхід на основі аналізу фінансового стану підприємства; прибутково-інвестиційний підхід; тримірний підхід; ресурсно-функціональний підхід; індикативний підхід; економіко-математичний підхід; комплексний (інтегральний) підхід в межах яких встановлено існування численних авторських методика діагностики економічної безпеки. В межах інтегрального підходу запропоновано для використання вітчизняними підприємствами просту та наочну методику експрес-діагностики рівня економічної безпеки, яка передбачає розрахунок інтегрального показника рівня економічної безпеки підприємства.. Показники оцінки рівня економічної безпеки в межах пропонованої методики та їх вагові коефіцієнт отримані на основі аналізу результатів діяльності промислових підприємств України, що є її перевагою. Запропоновану методику апробовано на прикладі вітчизняного підприємства ТОВ «Львівська мрія», що дозволило встановити незадовільний рівень економічної безпеки досліджуваного підприємства, що підтверджує результати аналізу, проведеного традиційними методами.