Academic literature on the topic 'Компетентності інженерів'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Компетентності інженерів.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Компетентності інженерів"

1

Ткачук, Вікторія. "Розвиток ІКТ-компетентності майбутніх інженерів-педагогів у ВНЗ України". Освітній вимір 41 (8 травня 2014): 286–92. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2921.

Full text
Abstract:
Ткачук В. В. Розвиток ІКТ-компетентності майбутніх інженерів-педагогів у ВНЗ України.
 У статті розглянуто поняття компетентності інженера-педагога, визначено умови, що необхідно забезпечити для підвищення якості освіти з упровадженням ІКТ. Акцентовано на ІКТ-компетентності, як такій, що є ключовою для студентів інженерно-педагогічного профілю в сучасному інформаційному суспільстві. Ураховано позицію, що розвиток ІКТ-компетентності майбутніх інженерів-педагогів відбувається у процесі вивчення інформатичних дисциплін, відповідно розглянуто програму навчального курсу «Комп’ютерні технології в навчальному процесі» для напряму підготовки 6.010104 «Професійна освіта (за профілем)».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

ЗАГОРОДНЯ, Тетяна. "ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Освітні обрії 55, № 2 (2023): 74–79. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.55.2.74-79.

Full text
Abstract:

 У статті проаналізовано сучасний стан професійної підготовки інженерів-електриків у технічному університеті. Визначено основні компетентності, якими має володіти інженер-електрик спеціальності 7.05070103 "Електротехнічні системи електроспоживання". Описані складові, що можуть впливати на підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців. Запропоновано підхід до оптимізації процесу засвоєння навчального матеріалу, процесу набуття потрібних інженеру-електрику компетентностей, що полягає у створенні найбільш ефективних умов для досягнення цілей навчання без додаткових затрат часу і фізичних зусиль. Автором охарактеризовано основні компетентності, які дозволили шляхом оптимізації параметрів навчальних занять, а саме кількості та складності питань, що виносяться на самостійне опрацювання студентами, додатково підвищити сформований рівень компетенцій на 25– 30%.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Кошук, Олександр. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ З МЕХАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АСПЕКТ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 14 (21 вересня 2018): 51–60. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2017.14.51-60.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена висвітлитленню основних положень концепції цілеспрямованого формування професійної компетентності майбутніх інженерів з механізації сільського господарства в аграрному вищому навчальному закладі. Розкриваються головні ідеї, мета, завдання, гіпотеза, методологічні підходи, прнципи, фактори, педагогічні умови системного формування феномену. Охарактеризовано провідні ідеї концепції: визнання унікальності й цінності особистості студента, який має бути суб‘єктом освітнього процесу; ідеї формування культурної особистості з урахуванням її потреб та інтересів, узгоджене з потребами суспільства; концепт пріоритетних цілей у підготовці висококваліфікованого фахівця, спроможного у своїй соціально-професійній діяльності до самоактуалізації, самореалізації, самоуправління й саморозвитку. В основу запропонованої концепції формування професійної компетентності майбутніх інженерів з механізації сільського господарства покладено ідею психологів розглядати це особистісне утворення як інтегративну властивість особистості, що виявляється в інженерно-технічній діяльності, поведінці та вчинках людини і зумовлює готовність і здатність фахівця кваліфіковано виконувати функції інженера аграрного виробництва за рахунок збалансованого поєднання комплексу знань, умінь, потреб та мотивів самовдосконалення, моральноетичних цінностей та необхідних особистісно-професійних якостей. Визначено провідні напрями формування професійної компетентності майбутніх інженерів з механізації сільського господарства: технологізація професійної підготовки майбутніх інженерів; інформатизація освітнього процесу аграрного вищого навчального закладу, створення інформаційноосвітнього середовища; науково-дослідна робота студентів; педагогічна інтеграція; стандартизація аграрноінженерної освіти; практико-орієнтована підготовка студентів. Наведено концептуальну модель педагогічної системи, що унаочнює напрями розв‘язання проблеми, слугує засобом визначення стратегії подальшого наукового пошуку та інструментом більш детального вивчення феномену.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Романчук, Наталія, та Олександр Майборода. "Тенденції реалізації компетентнісного підходу в процесі професійної підготовки майбутніх інженерів: науково-дослідницький вимір". Нові технології навчання, № 98 (8 жовтня 2024): 183–91. http://dx.doi.org/10.52256/2710-3560.98.2024.98.22.

Full text
Abstract:
У статті розглядається сучасний стан реалізації професійної підготовки майбутніх інженерних фахівців у закладах вищої технічної освіти на компетентнісних засадах. Досліджується проблема формування науково-дослідницьких компетентностей майбутніх інженерів як складової загальної професійної компетентності фахівця технічної галузі. Висвітлюється досвід роботи студентських наукових об'єднань Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова у напрямку формування науково-дослідних компетентностей майбутніх фахівців технічної галузі. Характеризуються сучасні тенденції, зміст, особливості й мета професійної підготовки майбутніх інженерів у закладах вищої технічної освіти. Професійна компетентність майбутнього фахівця технічної галузі визначається як здатність творчо застосовувати здобуті знання й досвід у практиці виробничого процесу, вміння здійснювати науково-дослідну діяльність у галузі промислового виробництва, виявляти ініціативу в розв’язанні виробничих завдань, здатність організовувати роботу колективу. Виокремлюється науково-дослідна компетентність як важлива складова професійної компетентності фахівця технічної сфери. Науково-дослідна компетентність визначається як інтегрована якість особистості майбутнього інженера, здатної до цілеспрямованої наукової, дослідницької діяльності в галузі промислового виробництва на основі сформованих знань, умінь, досвіду та ціннісного ставлення до професії, колег, державних природних ресурсів. Характеризуються цільовий, мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний аспекти науково-дослідної компетентності майбутнього фахівця технічної галузі. Доводиться ефективність залучення майбутніх інженерів до науково-дослідної діяльності з метою формування навичок та досвіду продукування раціоналізаторських, винахідницьких ідей під час розв'язання аналітичних, пошукових, проєктувальних та конструкторських завдань.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Михайлюк, М. І. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ІНЖЕНЕРІВ У КОНТЕКСТІ ВИМОГ БРИТАНСЬКИХ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ІНЖЕНЕРНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА АСОЦІАЦІЙ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 99, № 6 (2020): 84–94. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-99-6-84-94.

Full text
Abstract:
У статті висвітлені питання професійної підготовки інженерів у контексті вимог британських та європейських інженерних організацій та асоціацій.
 З’ясовано роль і пріоритетні напрями діяльності відомих міжнародних організацій, асоціацій, освітніх комітетів, Рад, центрів, фондів, комісій щодо сприяння розвитку інженерної освіти в світі.
 Розглянуто діяльність деяких відомих організацій, не тільки у Європі, але й в усьому світі: Європейська федерація національних інженерних асоціацій, яка співпрацює з іншими загальновідомими організаціями у сфері вищої технічної освіти як Світова федерація інженерних організацій, Міжнародна Асоціація неперервної інженерної освіти, Європейське товариство інженерної освіти, Європейська Асоціація вищої технічної та професійно-технічної освіти, Асоціація інженерів Німеччини та інші.
 Розглянуто діяльність Європейської мережі акредитації інженерної освіти та визначено шість акредитаційних агентств, що входять в Європейську мережу акредитації інженерної освіти.
 Визначено три рівні кваліфікацій: інженер, інженер-технолог і технік, які розрізняються по рівню компетенцій в різних видах діяльності.
 Розглянуто роль Технічної ради Великої Британії, яка затверджує та підтримує міжнародні стандарти інженерної професійної компетентності та етики. Вони детально описані у Великій Британії стандартом професійних інженерних компетенцій.
 У статті визначено, що Конгрес міжнародного інженерного альянсу займається проблемами розробки та використання спільних стандартів в інженерній освіті. З’ясовано, що Світовий Конгрес затвердив офіційні міжнародні стандарти у сфері інженерної вищої освіти, які допоможуть студентам, викладачам, молодим інженерам та науковцям зорієнтуватися, до чого потрібно прагнути, чого необхідно досягти, які знання та вміння необхідні для сучасного інженера.
 Проведено аналіз літературних джерел та зроблені висновки щодо особливостей функціонування інженерної освіти в країнах ЄС.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

ЛИТВИН, Ольга. "ДИНАМІКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ДИЗАЙНУ ДИСТАНЦІЙНИХ КУРСІВ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ". Human Studies Series of Pedagogy, № 47 (2 лютого 2023): 37–42. http://dx.doi.org/10.24919/2413-2039.13/47.5.

Full text
Abstract:
У ході дослідження в статті виявлено спеціальні комунікативні ІКТ-компетенції та відповідні їм освітні результати; розроблено методику дистанційної творчої взаємодії здобувачів освіти та викладачів, що спільно реалізують навчально-методичні та дослідницькі проєкти. Проведене дослідження показало, що створені дидактичні умови практико-орієнтованої підготовки майбутніх інженерів-педагогів на основі організації дистанційної співпраці з викладачами з освоєння та застосування в реальному освітньому процесі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій на основі принципів педагогічного дизайну забезпечують позитивну динаміку розвитку ІКТ-компетентності майбутніх інженерів-педагогів. Експериментальним шляхом доведено ефективність запропонованого підходу для розвитку спеціальних комунікативних ІКТ-компетенцій майбутніх інженерів-педагогів. Узагальнюються умови ефективного розвитку дистанційної взаємодії майбутніх інженерів-педагогів в процесі навчання та викладачів на основі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Визначено, що систематизовані знання, необхідні майбутньому інженеру-педагогу для успішної діяльності в якості педагогічного дизайнера, але отримати їх він може лише за чіткої логічної послідовності вивчення навчального матеріалу, коли навчальний матеріал вивчається в певній системі при організації всього освітнього процесу. Забезпечення цілості системно-організованого комплекту навчальних матеріалів може дозволити повноцінно вивчити курс в умовах скорочення контактів з викладачем, а педагогічні засоби забезпечували продуктивне засвоєння навчальних знань та здатність формувати узагальнені способи дій. Статті на меті має визначення рівня сформованості у майбутніх інженерно-педагогічних кадрах інформаційно-комунікативних компетентностей щодо розробки та впровадження педагогічного дизайну в освітній процес з використанням інформаційних оболонок дистанційного навчання спрямовано на розробку формування підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійного навчання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

РОМАНЧУК, Н. О. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ У ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», № 2 (2 вересня 2022): 25–30. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2022.2.4.

Full text
Abstract:
Сучасні тенденції соціально-економічного розвитку держави, стрімка інформатизація та модернізація промислового виробництва зумовлюють потребу посилення ролі вищих технічних закладів освіти як генераторів інноваційної діяльності в галузі підготовки майбутніх фахівців інженерного профілю. Провідним шляхом реформування професійної підготовки майбутніх інженерів у вищих технічних закладах освіти визначається її реалізація на засадах компетентнісного підходу. У статті розглядається проблема формування математичних компетентностей як необхідної умови підготовки компетентних, соціально та професійно мобільних інженерних фахівців, які вільно володіють професією й готові до постійного особистісного та професійного розвитку. На основі аналізу сучасних концепцій, підходів, принципів реалізації компетентнісного підходу в освіті обґрунтовується математична компетентність майбутніх інженерів. Виділяються особливості реалізації математичної підготовки майбутніх інженерів у вищих технічних закладах освіти. Математична компетентність майбутнього інженера визначається як інтегративна професійна якість особистості, яка виявляється у теоретичній готовності і практичній спроможності до самостійного, відповідального й ефективного застосування набутих математичних знань з метою виконання завдань промислового виробництва. Акцентується увага на ціннісному ставленні майбутніх інженерних фахівців до професії інженера. Професійно-ціннісні орієнтації випускників вищих технічних закладів освіти визначаються як системний компонент загальної професійної культури фахівця інженерного профілю через його готовність до майбутньої професійної діяльності відповідно до високих духовних цінностей. Показано важливість реалізації принципу професійної спрямованості підготовки майбутніх інженерів у процесі формування їх математичної компетентності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Бех, Олександр Володимирович. "Математична компетентність у системі загальнонаукових компетентностей майбутніх інженерів". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, № 3 (2015): 34–58. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i3.984.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано поняття математичної компетенції у системі загальнонаукових компетентностей підготовки бакалаврів інженерного напрямку. Розглянуто питання загальнонаукових та загальнопрофесійних компетентностей, побудовано модель загальнонаукових компетентностей майбутніх інженерів, визначено поняття математичної компетентності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Степанов, Сергей, та Елена Баранова. "ПОВЫШЕНИЕ КАЧЕСТВА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ ИНЖЕНЕРОВ В КОНТЕКСТЕ ПРОЕКТИРОВАНИЯ И СТРУКТУРНОЙ КОМПЕТЕНЦИИ". Modern engineering and innovative technologies, № 09-02 (29 жовтня 2018): 72–77. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-09-02-016.

Full text
Abstract:
В роботі розглянуто основні складові проектно-конструкторської компетентності майбутніх інженерів. Представлено структуру та компоненти проектно-конструкторської компетентності інженерів. Визначені критерії оцінки сформованості проектно-конструкторської к
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Філімонова, Ірина. "Формування фахової компетентності майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення професійно зорієнтованих дисциплін". Освітній вимір 42 (13 листопада 2014): 87–91. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v42i0.2801.

Full text
Abstract:
Філімонова І. А. Формування фахової компетентності майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення професійно зорієнтованих дисциплін.
 Сучасне харчове виробництво вимагає не лише високого рівня освіти та професійної майстерності майбутніх фахівців, а й готовності до інноваційної діяльності та до постійного самовдосконалення. Одним із ефективних напрямів модернізації освіти у професійній педагогіці визнано компетентнісний підхід, метою якого є формування в майбутнього інженера-педагога фахової компетентності та формування відповідних компетенцій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Компетентності інженерів"

1

Гура, Тетяна Віталіївна. "Психолого-педагогічний механізм формування компетентності інженерів". Thesis, НТУ "ХПІ", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/17647.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Рудевіч, Наталія Валентинівна. "Ключові професійні компетентності інженерів з автоматизації енергосистем". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26047.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Копач, Галина Іванівна, та Аліна Леонідівна Хрипунова. "Формування енергетичної складової екологічної компетентності майбутнх інженерів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2008. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40578.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Пришупа, Юлія Юріївна. "Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки". Thesis, NAU, 2016. http://er.nau.edu.ua:8080/handle/NAU/19100.

Full text
Abstract:
Пришупа Ю. Ю. «Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки.» – на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – Теорія і методика професійної освіти – Національний авіаційний університет. – Київ, 2016. Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки. У результаті дослідження розкрито зміст і структуру самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників; визначено та обґрунтовано педагогічні умови формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки; розроблено структурно-функціональну модель формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки та експериментально підтверджено її ефективність; уточнено сутність поняття «самоосвітня компетентність майбутніх інженерів-будівельників»; визначено критерії, показники та рівні сформованості самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників. Ключові слова: самоосвітня компетентність, майбутні інженери-будівельники, самоосвітня діяльність, педагогічні умови, професійна підготовка.<br>Pryshupa Y. Y. The formation of self-educational competence of future civil-engineers in the process of professional education. – Manuscript. Dissertation for the degree of candidate of pedagogical sciences, specialty 13.00.04. – Theory and Methods of Professional Education. – National aviation university. – Kyiv, 2016. The thesis is dedicated to the problem of formation of self-educational competence of future civil-engineers in the process of professional education. The thesis outlines the present state of theory and practice of formation of self-educational competence, provides scientific substantiation of organizational and pedagogical conditions and develops a structural and functional model of self-educational competence of future civil-engineers in the process of professional education. Effectiveness of the experimental model and improved methods of forming of future civil-engineers’ self-competence in the process of professional education have been proved. The thesis clarifies the essence and meaning of the notion “self-educational competence of future civil-engineers”, defines its component structure. Criteria, indicators and levels of the studied phenomenon have been concretized.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Дімітрова-Бурлаєнко, Світлана Дімова. "Шляхи формування креативної компетентності майбутнього інженера". Thesis, Львівська педагогічна спільнота, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47286.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Гура, Тетяна Віталіївна. "Творчість як необхідна складова управлінської компетентності інженера". Thesis, НТУ "ХПІ", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/17623.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Малинка, Микола Миколайович. "Вплив загальнокультурної компетентності на формування майбутнього фахівця з комп’ютерної інженерії". Thesis, Посвіт, 2020. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/16363.

Full text
Abstract:
У роботі зосереджується увага загальнокультурній компетентності, формування якої сприяє вихованню конкурентоспроможного, всебічно розвиненого, стресостійкого фахівця будь-якої спеціальності, у тому числі й з комп’ютерної інженерії. Автор наполягає, що завдяки цій компетентності аналізуються й оцінюються досягнення в галузях науки й культури. Стверджується також, що процес формування загальнокультурної компетентності у майбутнього спеціаліста ІТ-технологій включає в себе оволодіння знаннями з гуманітарних дисциплін, оскільки саме вони допоможуть майбутньому випускнику закладу вищої освіти вільно зорієнтуватися в сучасному соціокультурному просторі, вміти вибудовувати толерантні взаємовідносини з представниками різних народів, релігій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Рудевіч, Наталія Валентинівна. "Каузальні засоби формування професійних компетентностей майбутніх інженерів з автоматизації енергосистем". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інчтитут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45626.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Дімітрова-Бурлаєнко, Світлана Дімова. "Креативна компетентність як складова професійної компетентності сучасного інженера". Thesis, Класичний приватний університет, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47282.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Ситник, Олександр Георгійович, та Оксана Анатоліївна Левківська. "Вивчення проблеми підвищення рівня компетентності інженерно–технічного складу авіаперсоналу". Thesis, К.: НАУ. 2012. – С, 2012. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/11177.

Full text
Abstract:
ВСТУП. На сьогоднішній день багато говориться про брак льотного складу, при цьому робляться значні, часом навіть надмірні зусилля по заповненню цього дефіциту. В цей же час практично поза увагою залишається питання про досвідченність і компетентність інженерно-технічного складу (ІТС) у вітчизняній авіації України. Всяка стаття про дефіцит авіаційних кадрів зводиться до нестачі пілотів, лише злегка торкаючись інженерно-технічного складу авіаперсоналу ї теми підвищення їх рівня компетенції.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Book chapters on the topic "Компетентності інженерів"

1

Дяденчук, А., та Л. Халанчук. "Формування професійної компетентності інженерів-механіків засобами інформаційних технологій". У СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЄВРОЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ. Заклад вищої освіти «Подільський державний університет», 2022. http://dx.doi.org/10.32782/978-966-289-635-0-28.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Білецький, Володимир, and Ганна Онкович. "ЕЛЕМЕНТИ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОЇ МЕДІАОСВІТИ У РОЗВИТКУ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «НАФТОГАЗОВА ІНЖЕНЕРІЯ»." In Theoretical foundations of pedagogy and education. International Science Group, 2022. http://dx.doi.org/10.46299/isg.2022.mono.ped.2.5.6.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Люльченко, Вячеслав, Ларіса Сусло, and Ольга Орлова. "ФОРМУВАННЯ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ІНЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА ХАРЧОВОГО ПРОФІЛЯ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ЕФЕКТИВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." In Theoretical foundations of the functioning of Education. Ways to improve the effectiveness of educational activities. International Science Group, 2021. http://dx.doi.org/10.46299/isg.2021.mono.ped.ii-554-560.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Компетентності інженерів"

1

Іванченко, Євгенія. "ДО ПИТАННЯ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВІЙСЬКОВИХ ІНЖЕНЕРІВ". У TENDENZE ATTUALI DELLA MODERNA RICERCA SCIENTIFICA. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/05.06.2020.v2.14.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Беспарточна, О., та Н. Кормильченко. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ТЕХНОЛОГІВ У ПРОЦЕСІЇ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ В ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ". У VIІ Міжнародна науково-практична конференція «Психолого-педагогічні, правові та соціально-культурні проблеми сучасного суспільства». Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, 2023. http://dx.doi.org/10.32782/fphisn.2023.2.67-68.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Компетентності інженерів"

1

Пилипенко, О. С. STEM-компетентності: сутність та структура. [б. в.], 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4535.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню проблеми моделювання структури та змісту математичної компетентності та компетентності у галузі науки, технологій та інженерії (STEM-компетентностей) учнів. Автором зазначено, що для України сьогодні актуальною постає проблема активного творчого розвитку учнів, які вміють мобілізувати знання на практиці та швидко адаптуватися до нестандартних ситуацій. Це зумовлює пошук забезпечення високої якості освіти на всіх рівнях. Можливим рішенням цієї проблеми є організація STEM-навчання, що вимагає формування в учнів STEM-компетентностей. Автором здійснено аналіз існуючих в наукових публікаціях та офіційних документах означень понять компетенція, компетентність, STEM-компетентності. З’ясовано компоненти STEM-компетентності, серед яких когнітивна, рефлексивно-аналітична, операційно-діяльнісна, ціннісно-мотиваційна. У статті визначено основні складові STEM-компетентності, яка складається зі здатності визначити проблему, умінні логічно розмірковувати, обґрунтовувати свої дії, розуміти та аналізувати різні точки зору у вирішенні проблем, вмінні нетрадиційно вирішувати проблему, здійснювати аналіз та оцінку отриманих результатів, формулювати дослідницьке завдання та визначати шляхи його вирішення, застосовувати знання в різних життєвих ситуаціях. З’ясовано, що методики, які спрямовані на формування STEM-компетентності учнів мають ґрунтуватися на застосуванні компетентнісного, діяльнісного та системного підходів до організації навчання. У роботі наголошується, що ключові компетентності за державний стандарт базової середньої освіти в Україні ґрунтуються на рекомендаціях Ради Європейського Союзу. Автором здійснено порівняння ключових компетентностей для навчання протягом усього життя в Україні та в Європейського Союзі, детально розглянуто уміння та ставлення пов’язані з STEM-компетентністю. Виявлено, що математичну компетентність та компетентність у галузі науки, технологій та інженерії в Європейському Союзі виділяють як єдине ціле, на відмінну від України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Бакум, З. П., В. С. Моркун та Л. О. Цвіркун. Проблеми формування проектно-конструкторської компетентності гірничого інженера в процесі графічної підготовки. Криворізький державний педагогічний університет, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/391.

Full text
Abstract:
У статті з’ясовано проблеми формування проектно-конструкторської компетентності гірничого інженера в процесі графічної підготовки, зазначено, що однією з найбільших є стан графічної підготовки на етапі навчання у школі; розглянуто методи та прийоми графічного навчання із застосуванням комп’ютерних технологій автоматизованого проектування, спрямованих на формування та розвиток проектно-конструкторської компетентності гірничого інженера.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!