To see the other types of publications on this topic, follow the link: Компоненти харчування.
Journal articles on the topic 'Компоненти харчування'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Компоненти харчування.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Шахліна, Лариса, Марина Чистякова, Тетяна Коломієць та Михайло Гуска. "Особливості компонентного складу маси тіла спортсменів високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (11 червня 2024): 78–82. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2024.1.78-82.
Full textAbstract:
Резюме. Наведено дослідження особливостей компонентного складу маси тіла спортсменів високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо. Такі морфологічні показники, як маса тіла та її компонент є важливими складовими індивідуалізації процесу тренування й харчування, оцінювання підготовленості спортсменів до змагань. Мета. Визначити та охарактеризувати компонентний склад маси тіла спортсменів високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо. Методи. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури, педагогічне дослідження. Результати. Аналіз компонентного складу тіла спортсменів високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо, свідчить про їх позитивний специфічний фізичний розвиток. Порівняльний аналіз компонентного складу маси тіла спортсменів різної статі, які спеціалізуються у дзюдо, виявив вірогідні морфологічні відмінності в обміні речовин, розподілі м’язового та жирового компонентів, що вказує на виражені ознаки статевого диморфізму. Маса тіла спортсменок та її компоненти змінюються за фазами циклу та характеризуються вищим показником м’язового компонента у постменструальну і постовуляторну фази, тоді як найменший цей показник встановлено в менструальну фазу за найбільшого жирового компонента маси тіла; збільшенням маси тіла в передменструальну фазу циклу. Виявлені відмінності можуть мати прогностичне значення та бути використані для оптимізації спортивного вдосконалення в цьому виді спорту. Ключові слова: дзюдо, компоненти маси тіла, жировий компонент, м’язовий компонент, біоімпедансометрія, фази менструального циклу.
2
Слободяник, Ігор. "ТЕХНОЛОГІЇ У ВИРОБНИЦТВІ ФЕРМЕНТОВАНИХ КИСЛОМОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ З ДОДАВАННЯМ ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБКИ ЯГІДНОЇ СИРОВИНИ". Innovations and Technologies in the Service Sphere and Food Industry, № 4 (14) (18 грудня 2024): 31–34. https://doi.org/10.32782/2708-4949.4(14).2024.5.
Full textAbstract:
Сучасне суспільство найбільше серед всіх поколінь схильне до запровадження здорового способу життя, ключовим моментом якого є харчування. Правильна його організація та компоненти є важливими складниками, які впливають на зовнішній вигляд людини, її фізичний стан та ведуть до омріяного довголіття. Ключовим компонентом означеної парадигми є використання у харчуванні натуральних кисломолочних продуктів та їжі рослинного походження. Це поставило перед харчовою промисловістю нові виклики, що мають на меті використання рослинної сировини (а саме, ягідного матеріалу) у виробництві кисломолочних продуктів. Однак зміна складників пов’язана й зі змінною технологій у виробництві. Адже, у порівнянні зі штучними ароматизаторами, які не впливають критично на фізичні та хімічні особливості кисломолочної основи, уведення натуральних добавок на основі ягідної сировини змінює текстуру, термін придатності, смак та колір. Це провокує пошук нових технологій, методів через проведення експериментів. На основі вже проведених досліджень іншими науковцями у статті визначено місце ферментованих кисломолочних продуктів у лінійці харчування, вивчено користь їх вживання, поживність та склад. Класифіковано види кисломолочних продуктів за способом їх заквашування, виду закваски, який пов’язаний з використаними бактеріями. Висвітлено ключові етапи виробничого процесу, приділено увагу впливу ягідних добавок на органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні властивості продукту. Досліджено основні особливості процесу використання ягідної сировини у виробництві ферментованих кисломолочних продуктів. Наукова новизна статті полягає у систематизації висновків різних досліджень та виокремлення особливостей технологічного процесу виготовлення ферментованих кисломолочних продуктів з додаванням продуктів переробки ягідної сировини. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення технологій виробництва кисломолочних продуктів з метою створення нових функціональних продуктів харчування, що відповідають сучасним вимогам споживачів щодо якості та користі для здоров’я.
3
ПЕРЦІЯ, Лілія. "ПСИХОЛОГІЧНІ ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО СТРЕСУ У ПРАЦІВНИКІВ ІТ – КОМПАНІЙ". Psychology Travelogs, № 1 (28 березня 2024): 91–102. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2024-1-9.
Full textAbstract:
У статті представлено результати емпіричного дослідження особливостей прояву професійного стресу серед працівників ІТ-компаній. Визначено найбільш вразливі компоненти його проявів у досліджуваних респондентів. Здійснено обґрунтування авторської Програми психологічного супроводу професійного здоров’я працівників ІТ-компаній (далі – Програма). В основу побудови Програми було покладено принципи створення здорової та продуктивної робочої атмосфери для членів професійних колективів, сприяння збереженню здоров'я та благополуччя працівників.
 Перевагою реалізованої Програми є те, що вперше в комплексі заходів здоров’язберігаючих технологій застосовано елементи корекції харчування, вивчено особливості харчування та розроблено рекомендації щодо формування гігієни харчування працівників компанії, в комплексі заходів, спрямованих на профілактику та зниження впливу професійного стресу на особистість працівників.
4
Voznenko, M. A., I. I. Bondarenko, B. О. Yatsenko та O. V. Nyemirich. "ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИГОТОВЛЕННЯ ЗБИВНОЇ СТРАВИ З ПОРОШКОМ З ТОПІНАМБУРУ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (2016): 32–36. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6806.
Full textAbstract:
Як же харчування впливає на наше здоров'я? З продуктами харчування ми отримуємо основні речовини – білки, жири, вуглеводи. Однак, є ще есенціальні компоненти, від яких залежить стан нашого організму. Нутрієнти – це речовини, що надходять з їжею (вітаміни, мінерали, деякі види жирів і ін.), які беруть участь у метаболізмі і необхідні для нормального розвитку організму. Та, нажаль, в сучасному світі спостерігається дефіцит цих речовин, що пов’язано з різким зниженням енерговитрат і зміною раціону харчування, який не забезпечує сформованих фізіологічних потреб у цілій низці незамінних харчових речовин, внаслідок чого можуть виникати проблеми зі здоров’ям. Ефективним способом ліквідації дефіциту нутрієнтів є збагачення ними харчових продуктів масового споживання до рівня, що відповідає фізіологічним проблемам людини.
 Солодкі збивні страви є групою кулінарної продукції широкого асортименту (креми, десерти, пудинги, суфле тощо), які значно відрізняються за складом і споживними характеристиками. Вони мають велику популярність серед споживачів, завдяки вишуканим смаковим властивостям та неперевершеному оформленню. Споживання солодких збивних страв відіграє значну роль у повноцінному харчуванні різних вікових груп населення, особливо у дітей. Основну групу страв в даному переліку посідають креми. Значення солодких збивних страв у харчуванні зумовлено високою енергетичною цінністю, яка забезпечується значним вмістом цукрів, жирів, але їх харчова цінність обмежена. З огляду на це, проведено дослідження з розроблення технології кремів з використанням порошку з топінамбура, вершків, вершкового сиру та яєць. В якості контролю обрано вершковий крем. Обґрунтовано вибір сировини, розроблено технологічну схему з детальним описом стадій виробництва. Визначено органолептичні (зовнішній вигляд, смак та запах, колір, консистенція) та фізико-хімічні показники якості готових страв. Отриманий крем є стравою підвищеної харчової цінності, багатофункціональним та може розширити асортимент оздоблювальних напівфабрикатів закладів ресторанного господарства.
5
Тарасюк, Галина Миколаївна, та Андрій Олегович Чагайда. "Тенденції вибору збалансованого харчування споживачами послуг індустрії гостинності". Економіка, управління та адміністрування, № 1(107) (12 квітня 2024): 26–38. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2024-1(107)-26-38.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз впливу харчування на здоров’я людини та впливу на це послуг харчування. Важливим для виживання людей та їх здоров’я є складання раціону з широкого спектра потенційних продуктів, до складу яких, окрім трьох макроелементів, має входити достатньо вітамінів і мінералів. Всі ці основні харчові компоненти зазвичай перебувають у суміші в натуральних та оброблених продуктах, при цьому адекватне споживання кожного компонента є надзвичайно складним завданням, особливо для системи прогнозування та контролю. Тому важливо це враховувати закладам харчування під час формування раціонів та меню як на сучасному етапі розвитку суспільства, так і в майбутньому. Також досліджено питання впливу підвищення вартості харчових продуктів на якість харчування, що часто призводить до зміни кількості та типу продуктів, які купуються та використовуються в харчовому раціоні людей. Ще одним фактором, який привертає увагу науковців, є вплив нерегулярного харчування на термічний ефект їжі. Проведено дослідження щодо регулярності прийому їжі та харчових уподобань української молоді, зокрема серед респондентів університетського віку (18…23 роки; 44,1 % – чоловіки, 55,9 % – жінки), майже у 40 % яких кількість разів прийому їжі становила менше трьох разів за добу, при цьому абсолютна більшість нехтують сніданком. Встановлено, що тричі на день приділяють час для харчування 36,1 % респондентів, чотири рази на день – 21,3 %, п’ять разів – 3,3 %. Незважаючи на сучасні рекомендації стосовно зменшення кількості оброблених та ультраоброблених харчових продуктів 26,2 % опитаних кілька разів на тиждень споживають сосиски, 14,7 % – страви з напівфабрикатів із м’ясовмісної сировини. Що стосується споживання риби, яка вміщує необхідний для нормального функціонування організму людини набір мікронутрієнтів, то рекомендації вживати дві–три рибні страви на тиждень дотримується 18,0 % респондентів, а 26,2 % взагалі не споживають рибних страв. З перших страв 3,3 % опитаних щодня вживають суп, 50,8 % – роблять це кілька разів на тиждень, а борщ кілька разів на тиждень вживають 18,0 % респондентів. За результатами дослідження встановлено, що харчові уподобання молоді значною мірою не відповідають сучасним знанням про вплив недостатнього споживання риби, м’яса та інших необхідних мікронутрієнтів, а заклади харчування за цілим рядом причин не в змозі формувати раціони здорового збалансованого харчування.
6
Соломон, А. М., та О. В. Козлов. "АНТИОКСИДАНТНІ ВЛАСТИВОСТІ МОЛОКА ТА МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 2 (29 травня 2025): 436–42. https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2025.2.44.
Full textAbstract:
Харчування має вплив на здоров’я, продуктивність та тривалість життя людини, є одним із важливих аспектів оточуючого середовища. Правильне харчування є основою здоров’я, оскільки те, що ми споживаємо, сприяє розвитку та оновленню клітин і тканин, а також є джерелом енергії для організму, незалежно від того, чи йдеться про фізичні навантаження чи спокійний стан.Одним із перспективних напрямків розвитку молочної галузі України є створення молочних продуктів з антиоксидантними властивостями. Молоко та молочні продукти є невід’ємною частиною харчування людини та містять такі важливі компоненти, як білки, кальцій, незамінні жирні кислоти та амінокислоти, водорозчинні антиоксиданти та ряд біологічних компонентів, які украй важливі для біохімічних та фізіологічних функцій. В даний час їжа, що містить натуральні антиоксиданти, стає надзвичайно популярною у світі, оскільки антиоксиданти можуть нейтралізувати вільні радикали, нейтралізувати шкідливі наслідки. Неконтрольована активність вільних радикалів наводить до окислювальних стресів, результатом яких є руйнування життєво важливих ліпідів, білків, нуклеїнових кислот, що призводить до діабету, раннього старіння організму, пухлинних та серцево-судинних захворювань. Антиоксидантні властивості молока та молочних продуктів визначаються сірковмісними амінокислотами (наприклад цистеїном), фосфатами, вітамінами А, Е, каротиноїдами, цинком, селеном, ферментами супероксиддисмутазою, каталазою, глютатіонпероксидазою, а також молочними олігосахаридами та пептидами, які утворюються під час ферментації та дозрівання сирів. Антиоксидантна активність молока та молочних продуктів може бути посилена добавками фітохімічних компонентів. Встановлено, що антиоксидантна активність сирів зростає в процесі дозрівання та перебуває у прямій залежності від утворюються водорозчинних пептидів. Досліджено, що заквашувальні культури деяких бактерій у процесі ферментації молока продукують активні пептиди, багаторазово посилюючи антиоксидантну активність продуктів і таким чином захищаючи організм людини від окислювального стресу.
7
Тихоплав, Олександр, та Наталія Журавель. "ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧОВОГО РАЦІОНУ ДОВГОЖИТЕЛІВ ОКІНАВИ". Молодий вчений, № 3 (134) (16 травня 2025): 32–36. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2025-3-134-5.
Full textAbstract:
У статті розглядається харчова поведінка жителів острова Окінава (Японія), які відомі своєю високою тривалістю життя та психофізичним станом здоров’я на всіх етапах онтогенезу. Проаналізовано традиційні компоненти їхнього раціону – ферментовані соєві продукти харчування, морські водорості, риба та морепродукти – та впливу цих продуктів на зниження ризику серцево-судинних захворювань, онкопатологій та загального рівня смертності населення. Особлива увага приділяється ролі калорійного обмеження та якості білків в раціоні. Оцінено можливість адаптації елементів окінавської дієти до українських реалій у контексті низької тривалості життя та поширеності неінфекційних захворювань серед населення України. Підкреслено важливість педагогічного підходу до формування здорової культури харчування у школярів та молоді.
8
Разанова, Олена Петрівна, Тетяна Леонідівна Голубенко, Ірина Миколаївна Берник, Надія Володимирівна Новгородська та Алла Миколаївна Соломон. "БІОЛОГІЧНА ЦІННІСТЬ ТЕЛЯТИНИ, ОТРИМАНОЇ ВІД БИЧКІВ РІЗНОГО ПОРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ, ВИРОЩЕНИХ ЗА ТЕХНОЛОГІЙ МОЛОЧНОГО ТА М’ЯСНОГО СКОТАРСТВА". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (31 жовтня 2023): 55–62. http://dx.doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2023.3.8.
Full textAbstract:
Для споживачів хімічний склад яловичини відіграє ключову роль серед показників якості і дослідження факторів, що можуть вплинути на його компоненти, стає невід’ємною частиною в галузі. Для виробництва продуктів м’ясного харчування дітей найбільше відповідає м’ясо молодняку великої рогатої худоби, оскільки одним з основних компонентів дитячого харчування є білки тваринного походження. Виявлено, що телятина, отримана від молодняку різної породної приналежності в екологічно чистих зонах, відрізняється високою біологічною цінністю, відповідає показникам безпеки, що пред’являються до м’ясної сировини для виробництва продуктів дитячого харчування. Метою дослідження було визначити вплив породного походження молодняку великої рогатої худоби за різних технологічних умов утримання (за технологією м’ясного та молочного скотарства) на амінокислотний склад телятини. Для дослідження використовувалися зразки телятини, отриманих від телят абердин-ангуської, шаролезької та чорно-рябої порід у 6-7-місячному віці. У телятині бичків чорно-рябої породи, яких вирощували за традиційною технологією молочного скотарства, на 2,9% більше незамінних амінокислот, ніж у помісних абердин-ангусів. Телятина шаролезької породи, коли вирощували телят за технологією м’ясного скотарства, мала на 10,9% більше незамінних амінокислот. М’ясо бичків чорно-рябої породи, вирощених за технологією «корователя», мало більше на 5,7% амінокислот. Перевага за амінокислотним складом в 100 г білка телятини була на користь помісних бичків абердин-ангус х чорно-ряба. Лімітуючими амінокислотами виявилися метіонін + цистин і лише фенілаланін + тирозин у білку м’яса бичків шаролезької породи. У м’ясі піддослідних тварин вміст радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90 було значно нижчим за допустимі рівні.
9
Салавеліс, Алла Дмитрівна, Любов Миколаївна Тележенко та Сергій Миколайович Павловський. "СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ХАРЧОВІ СУМІШІ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД". Scientific Works 84, № 2 (2020): 17–22. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i84.1883.
Full textAbstract:
Харчування є невід’ємною частиною життя не лише здорових людей, проте воно може стати основою підтримкою життя людей, що знаходяться у шоковому стані, зокрема після одержання певних травм, або ті, що мають певну недостатність в результаті проведення операцій, або перенесення тяжких форм хвороб. Таке харчування вживають у вигляді ентерального або парентерального харчування, яке є спеціалізованим, та використовується для людей, які з певних причин не можуть приймати їжу фізіологічним шляхом. 
 Об’єктом дослідження є харчова суміш для ентерального та перорального харчування, в рецептуру якої закладені інгредієнти в пропорціях, що забезпечують збалансованість раціону, та хімічний склад яких дозволяє певною мірою задовольнити потреби людини в усіх макро- та мікронутрієнтах.
 Дана суміш містить наступні компоненти: безлактозний ізолят сироваткового протеїну, сир кисломолочний (жирністю 5%), кокосову та оливкову олії, риб’ячий жир, кашу вівсяну із цільнозернової крупи та мальтодекстрин.
 Предметом дослідження є оптимізація складу суміші за рахунок збалансованого вмісту білків, жирів, вуглеводів і харчових волокон в пропонованому продукті відповідно до збалансованого харчування, а також його фізико-хімічні та органолептичні показники, які характеризують відповідність продукту за нормованими показниками якості готової продукції.
 За результатами досліджень розроблені рецептурний склад і технологія виробництва спеціалізованої суміші для харчування хворих в післяопераційний період, а також вивченні фізико-хімічні та мікробіологічні показники якості розроблених сумішей.
10
Тарасюк, Марина. "ВОЛИНСЬКЕ ПОВСЯКДЕННЯ ЛИТОВСЬКОЇ ДОБИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 41–46. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.06.
Full textAbstract:
Історія повсякденності є нині популярним напрямом наукових розвідок в українській історіографії. З’ясовано, що предметом історії повсякдення є все, що оточує людину щодня: гігієна, одяг, житло, харчуван- ня, дозвілля, виробнича практика та будь-які взаємодії з іншими членами суспільства. Студії охоплюють два рівні дослідження: матеріальне життя та нематеріальне (соціальне). Основне завдання напряму – це розгляд пересічних людей, які могли не впливати на глобальну історію, але, без сумніву, відчували на собі її тиск. Зокрема, напрям використовується під час вивчення середньовічного суспільства. У зв’язку з цим у статті зроблено спро- бу з’ясувати ступінь дослідження (у цьому разі волинського) повсякдення литовської доби та окреслити основні компоненти буденності, які висвітлені в новітній історіографії. Таке узагальнення дасть змогу визначити сфери щоденного, які вдається реконструювати, та такі, що залишаються науковою перспективою. З’ясовано, що з моменту становлення людинознавчої історії сучасна українська історіографія збагатилася дослідженнями таких компонентів повсякденного життя, як гардероб, житло, виробнича практика волинян (матеріальний вимір) та з історії взаємостосунків у громадському та приватному життях, контактів між миря- нами та церквою (нематеріальний вимір або, інакше кажучи, соціальний). Встановлено, що історія волинського повсякдення литовської доби та окремі його складники аналізуються, зокрема, в розвідках краєзнавчих археологів та соціальних істориків. Через незначну представленість у науковій літературі потребують більшої уваги вче- них дозвілля волинян, їхня система харчування, житлові умови. Після аналізу усіх компонентів буденності надалі вдасться сформувати цілісне уявлення науковців про цей відрізок часу, а це, зі свого боку, сприятиме розумінню середньовічного світу ізсередини.
11
Кузьмак, І. П. "АНТОЦІАНИ Й АНТОЦІАНІДИНИ ЯК КОМПОНЕНТИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ: БІОХІМІЯ ТА ВПЛИВ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (23 лютого 2022): 111–24. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i4.12746.
Full textAbstract:
Вступ. Антоціани й антоціанідини – це два типи червоно-синіх рослинних флавоноїдів, які в основному містяться у квітках і плодах вищих рослин. Головна відмінність між антоціаніном та антоціанідином полягає в тому, що антоціанін є водорозчинним вакуолярним пігментом, тоді як антоціанідин – аналогом антоціану без цукру. Антоціани утворюються в результаті додавання цукрів до різних бічних груп іона флавілію. Пігменти перебувають у глікозильованих формах. Ціанідин, дельфінідин, мальвідин, пеонідин, петунідин і пеларгонідин – це шість поширених антоціанідинів. Крім використання антоціанідів та антоціанів як природних барвників, ці кольорові пігменти є потенційними фармацевтичними інгредієнтами, які мають різні корисні ефекти для здоров’я. Наукові дослідження, такі, як дослідження на культурі клітин, моделі на тваринах і клінічні випробування на людях, показують, що антоціанідини й антоціани мають антиоксидантну та антимікробну активність, покращують зорове і неврологічне здоров’я та захищають від різних захворювань. У цьому огляді узагальнено найновішу літературу щодо біологічних переваг дієтичних антоціанів, включаючи протипухлинну активність, протизапальну активність, нейропротекторну активність, запобігання серцево-судинним захворюванням, ожиріння та антидіабетичну активність, особливу увагу зосереджено на молекулярних механізмах дії. Даний огляд допоможе краще зрозуміти, що являють собою ці дієтичні фітохімічні речовини та як їх застосовувати на користь для здоров’я людини. У роботі використано загальнонаукові методи дослідження, що включають експертно-аналітичний огляд наукових джерел, аналіз і синтез літературних даних. Мета дослідження – узагальнити основні знання про біохімію, регулювання біосинтезу антоціанів у рослинах, молекулярних механізмів дії, висвітлити деякі аспекти, що стосуються антиоксидантної активності антоціанів та їх біодоступності, й обговорити останні експериментальні дані, пов’язані зі сприятливим впливом на здоров’я людини. Висновок. Аналіз літературних джерел обґрунтовує актуальність дослідження молекулярних механізмів дії антоціанів, важливість цих сполук як природних барвників, маркерів стресу для рослин і профілактики багатьох хронічних захворювань у людини та використання їх для запобігання ряду захворювань.
12
САЛАБАЙ, Юлія, та Назар КУРИЛЯК. "ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРОВАНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 2 (25 червня 2024): 331–35. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2024-78-38.
Full textAbstract:
Ця стаття розглядає важливість формування інтегрованих систем управління технологічними процесами з метою забезпечення безпеки продуктів харчування. Автори обговорюють актуальні проблеми, пов'язані з безпекою харчових продуктів, такі як контроль якості, виявлення та усунення ризиків забруднення. Далі в статті розглядаються ключові компоненти інтегрованих систем управління, такі як моніторинг, аналіз даних, впровадження стандартів безпеки. На основі досвіду та наукових досліджень надаються рекомендації щодо оптимального впровадження таких систем для підвищення рівня безпеки та якості харчових продуктів. Висновки статті підкреслюють важливість цих систем як інструменту для забезпечення високого стандарту безпеки харчових продуктів і викликають до подальших досліджень у цій області.
13
Куриленко, Юлія, Владислав Сухенко, Галина Андронович та Олександр Куракін. "МУЛЬТИНУТРІЄНТНИЙ ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ НАПІЙ". Innovations and Technologies in the Service Sphere and Food Industry, № 4 (14) (18 грудня 2024): 25–30. https://doi.org/10.32782/2708-4949.4(14).2024.4.
Full textAbstract:
На відміну від звичайного стресу посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) переслідує людину впродовж всього життя, часто виникаючи або погіршуючи її психоемоційний стан навіть через багато років після пережитого. Тобто він проявляється як довготермінова реакція на стрес, щонайменше після чотирьох тижнів після травматичної події. Лікування посттравматичного стресового розладу включає психотерапевтичні підходи, застосування медикаментів та харчування, оскільки неправильне харчування здатне погіршити перебіг посттравматичного стресового синдрому. В статті пропонується створення мультинутрієнтного функціонального напою на основі рослинної сировини для посилення в лікуванні ПТСР, оскільки стрес може різними способами впливати на використання організмом калорій і поживних речовин. Це підвищує метаболічні потреби організму та збільшує використання та виведення багатьох поживних речовин. Якщо людина не дотримується поживної дієти, може виникнути їх дефіцит .Для забезпечення повноцінного і збалансованого харчування з урахуванням лікувально-оздоровних функцій в раціоні кожної людини повинні бути присутні близько 600 нутрієнтів. Значна кількість таких речовин міститься в натуральній рослинній сировині: овочах, фруктах, лікарських рослинах, злакових. В статті проаналізовано, які компоненти найбільш необхідні для відновлення нервової системи людини На основі аналітичного огляду вмісту корисних речовин в продуктах харчування обґрунтовано використання рослинної сировини при створенні мультинутрієнтних функціональних напоїв. Розроблено рецептурний склад даного мультинутрієнтного функціонального напою з використанням соку яблук, апельсину та обліпихи. У результаті розробки рецептурного складу дослідного зразка теоретично визначено біологічну цінність мультинутрієнтного функціонального напою на основі рослинної сировини за вихідною сировиною. Для проведення органолептичної оцінки смаку нового напою для респондентів було проведено дегустацію де запропоновано оцінити зразки за ступенем інтенсивності кислого, солодкого, солоного, гіркого та терпкого смаків.
14
Samilyk, M. "Удосконалення технології м’якого кисломолочного сиру підвищенням біологічної цінності". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (2017): 33–37. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8007.
Full textAbstract:
Розглянуто склад молока та молочних продуктів. Акцентовано увагу на біологічній цінності і фізіологічному значенні сирів, оскільки вони містять увесь спектр поживних речовин, в тому числі й незамінних, необхідних людині для життєво важливих процесів. З огляду на узагальнення наукових позицій щодо необхідності надання продуктам функціональних властивостей виникає потреба удосконалення рецептури та традиційних методів виробництва сиру. Важливо, що це відповідає основним принципам і напрямам державної політики у сфері здорового харчування. У статті запропоновано принципово нову рецептуру і технологію виробництва кисломолочного м’якого сиру підвищеної біологічної цінності збагаченого вітамінами, мікроелементами, вільними амінокислотами, харчовими волокнами. Для сиру, виготовленого за удосконаленою технологією, передбачено використання експериментальної назви «Любомир». Представлено узагальнену функціональну схему виробництва сиру кисломолочного м’якого. Висока біологічна цінність сиру, отриманого запропонованим способом, обумовлена хімічним складом основних компонентів. Як компоненти запропоновано використовувати родзинки із зеленого винограду, волоські горіхи, яйця курячі і перераховано, джерелом яких пластичних, енергетичних та захисних речовин вони є. Висвітлено фізіолого-гігієнічне значення нутрієнтів, що входять до їх складу. Окреслено висновки та основні завдання подальших досліджень.
15
Кравченко, Ольга. "Структура готовності майбутніх фахівців з технології харчування до професійної діяльності у контексті дуальної освіти". InterConf, № 34(159) (20 червня 2023): 105–11. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.06.2023.010.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано різні підходи вітчизняних та зарубіжних науковців до розуміння змісту й сутності понять «готовність», «професійна готовність», «готовність фахівця до професійної діяльності». Розглянуто структуру готовності майбутніх фахівців з технології харчування до професійної діяльності, деталізовано її окремі компоненти. Готовність до професійної діяльності визначено як сукупність спеціальних знань, практичних вмінь, навичок, здібностей, індивідуально-психологічних особливостей, що сприяють ефективній та високоякісній реалізації фахових завдань та обов’язків, забезпечують розв’язання виробничих проблем. Формування готовності до професійної діяльності автор статті пов’язує із впровадженням дуальної освіти як практико-орієнтованої форми навчання, що інтегрує вузівську підготовку майбутніх фахівців із довготривалою виробничою практикою та працею на підприємстві. А також, змістовим, технологічним, та навчально-методичним забезпеченням дуального освітнього процесу.
16
Осадчук, Петро Ігорович. "ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ ПОЛЕ ЯК ІНТЕНСИФІКАТОР ПРИ ВТОРИННІЙ ОЧИСЦІ РІПАКОВОЇ ОЛІЇ". Scientific Works 86, № 1 (2022): 78–83. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v86i1.2407.
Full textAbstract:
Наукові дослідження багатьох лабораторій показали, що для здоров'я людини представляють небезпеку де які окремі компоненти олій і жирів, а також продукти їхнього окислювання і розпаду. Не сам холестерин викликає утворення атеросклеротичних бляшок, а продукти його окислювання, які утворюють складноефірні з'єднання з насиченими жирними кислотами. Похідні окислених холестеринових та інших ліпідних компонентів, що входять до складу нерафінованих олій, також можуть визивати виникнення важких захворювань, наприклад, ішемія та навіть рак. Однак, не завжди самі гідроперекиси небезпечні для здоров'я, а від продуктів їхнього розпаду з утворенням вільних радикалів є реальна загроза здоров'ю людини. Усі види рослинної олії, що використовуються для виробництва продуктів харчування людей повинні пройти глибоке очищення на спеціальному устаткуванні. Це необхідно для видалення з олії низькомолекулярних жирних кислот, альдегідів, кетонів і інших летючих продуктів, що визначають запах і смак продукту, а також виділення з нього небажаних чужорідних з'єднань. Високоякісні рослинні олії можуть бути отримані тільки після ретельного проведення їхнього очищення, яке можна умовно розділити на первинне і наступне, більш глибоке, назване - рафінацією. Системний аналіз енерготехнологій є ефективним інструментом зниження витрат енергії у виробництві та показав, що сучасні технології очищення рослинних олій – це складні системи, які включають ряд операцій. При глибокому очищені рослинних олій, використання хімічних реагентів та каталізаторів поліпшує якість олій та інтенсифікує процес. Однак при їх використанні виникає потреба у додаткових матеріальних витратах, оскільки ці компоненти мають постійно оновлюватись. У зв’язку з цим проведено дослідження процесу гідратації ріпакової олії застосовуючи електромагнітну обробку, з метою інтенсифікації видалення супутніх речовин, зниження енерговитрат та поліпшення якості продукції.
17
Карабанов, Євген, Едуард Сивохоп, Анатолій Конох та Віталій Осіпов. "РОЛЬ КАВИ У ПІДВИЩЕННІ ФІЗИЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ: НАУКОВИЙ АНАЛІЗ". Педагогічна інноватика: сучасність та перспективи, № 7 (26 березня 2025): 12–16. https://doi.org/10.32782/ped-uzhnu/2024-7-2.
Full textAbstract:
Кава є одним із найпоширеніших напоїв у світі та широко використовується з різними цілями, включаючи підвищення фізичної продуктивності. Основним компонентом кави є кофеїн, який відомий своїми ергогенними властивостями, тобто здатністю покращувати фізичну витривалість і ефективність під час фізичних навантажень. Однак кавовий напій містить також інші біоактивні компоненти, зокрема хлорогенові кислоти, поліфеноли, антиоксиданти, які можуть також впливати на фізіологічні процеси в організмі людини, включаючи метаболізм, відновлення після фізичних навантажень та енергетичні процеси. У даній статті здійснено огляд наукових досліджень, що вивчають вплив кави на аеробну та анаеробну витривалість, м’язову силу,швидкість відновлення після тренувань та інші аспекти фізичної продуктивності. Розглянуто питання ефективності кави як складової спортивного харчування для покращення показників витривалості, швидкості відновлення та загальної фізичної підготовленості спортсменів. Зокрема, акцентується увага на позитивному впливі кави на окислення жирів, збереження м’язового глікогену та зниження рівня втоми під час інтенсивних тренувань або змагань. Аналіз літератури також підкреслює важливість клінічних досліджень для визначення оптимальних доз та режимів споживання кави, що дозволить максимально використовувати її потенціал як ергогенної добавки. Крім того, розглянуто взаємодію кави з іншими ергогенними добавками та її можливий вплив на нейрофізіологічні показники, такі як концентрація, реакція та психофізіологічний стан спортсменів під час виконання вправ. Окрему увагу приділено індивідуальним факторам, таким як генетична схильність,звикання до кофеїну, стать та рівень фізичної підготовленості, які можуть суттєво впливати на ефективність кави як засобу підвищення спортивних результатів. Результати досліджень свідчать про необхідність проведення подальших експериментів для виявлення конкретних механізмів дії кави, що дозволить створити рекомендації щодо її застосування в спортивному харчуванні та для поліпшення фізичної продуктивності людей,що займаються фізичними вправами.
18
Желєзняк, А., В. Пташник, Р. Падюка, В. Смолінський та В. Станько. "Використання інтелектуальних інформаційних систем для управління простежуваністю сільськогосподарської продукції". Bulletin of Lviv National Environmental University Agroengineering Research, № 28 (20 грудня 2024): 166–72. https://doi.org/10.31734/agroengineering2024.28.166.
Full textAbstract:
Розвиток сільського господарства в сучасних умовах повинен враховувати не лише технологічні чинники виробництва та рівень використання ресурсного потенціалу, а й вимоги до якості сільськогосподарської продукції. На законодавчому рівні в Україні впроваджуються вимоги управління ланцюгами поставок сільськогосподарської продукції. У зв’язку з цим у виробників продуктів харчування виникає потреба в автоматизації процесу управління простежуваністю сільськогосподарської продукції. Це дасть змогу переробним підприємствам впроваджувати внутрішні стандарти якості відповідно до регламентів Європейського Союзу та законодавчих норм України. Виробники продуктів харчування можуть нести юридичну відповідальність за безпеку продуктів харчування на всіх етапах: від виробництва до збуту в роздрібній мережі, що зумовлює важливість окресленого питання для цієї категорії підприємств як користувачів інформаційних систем і технологій. Впровадження спеціалізованих інтелектуальних інформаційних технологій дасть змогу виробникам та переробним підприємствам ефективніше управляти ланцюгами поставок та бути конкурентоспроможними на внутрішньому і зовнішньому ринках. У статті здійснено аналіз перспектив використання інтелектуальних інформаційних систем для управління ланцюгом постачання та простежуваністю сільськогосподарської продукції. Розглядаються основні компоненти інтелектуальної інформаційної системи, яка б дозволяла виконувати поставлені вимоги із забезпечення простежуваності продукції від виробництва до реалізації. Здійснено опис процесів, що впливають на простежуваність продукції та можуть бути автоматизовані: ідентифікація та маркування, система ведення запасів, впровадження технологій та інструментів відстеження. Описано допоміжні технології, які можуть використовуватися для забезпечення продукції для сільського господарства. Розглянуто можливості застосування технологій безконтактного обміну даними та інструментів відстеження на прикладі RFID. Запропоновано напрями вирішення проблем простежуваності продукції для сільськогосподарських виробників з використанням інтелектуальних інформаційних технологій.
19
Bolgova, Natalia, та Katerina Krevsun. "ВИКОРИСТАННЯ ЕКСТРАКТУ ЛИСТЯ ВОЛОСЬКОГО ГОРІХА В ТЕХНОЛОГІЇ ПЛАВЛЕНИХ СИРІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(17) (2019): 219–25. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-219-225.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Сучасна харчова промисловість має вирішувати не лише завдання безпечності продукту, а й питання ролі продуктів харчування у профілактиці дефіциту йоду. Популяризація ролі харчування у профілактиці захворювань аліментарного характеру має своє відображення у стійкій тенденції збільшення об’ємів та розширенні асортименту харчових продуктів, збагачених біологічно активними добавками, зокрема йодом. Особливий інтерес і у виробників, і у споживачів викликають рослинні добавки. Постановка проблеми. Незважаючи на широту асортименту плавлених сирів, відбувається постійне його оновлення. Це зумовлено необхідністю задовольнити вимоги науки, зміною споживчого попиту, наявністю сировини, рентабельністю того чи іншого виду сиру. Підвищена зацікавленість до цієї продукції викликана її здатністю добре зберігати свої якості під час тривалого зберігання, можливістю поєднувати різні компоненти, зокрема немолочного походження, а в результаті отримати продукт високої харчової і біологічної цінності. Враховуючи наведені вище факти зауважимо, що розробка плавлених сирів із листям волоського горіха набуває важливого значення і є актуальною науково-практичною темою. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті сучасні публікації українських та закордонних науковців щодо шляхів вирішення проблеми дефіциту йоду шляхом введення в рецептуру продукту рослинної добавки. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Отже, для організації профілактики захворювань необхідне подальше вивчення та більш глибоке дослідження технологій харчових продуктів функціонального направлення. Враховуючи той факт, що плавлені сири є досить доступним продуктом для більшості населення України, вважаємо за доцільне розширити їх асортимент саме за рахунок внесення в рецептуру екстракту листя волоського горіха. Постановка завдання. Метою роботи була розробка рецептури та обґрунтування технології виробництва функціонального плавленого сиру з додаванням екстракту листя волоського горіха ТОВ «НВК Віларус», а також обґрунтування розширення асортименту плавлених сирів функціонального направлення. Виклад основного матеріалу. Розроблено рецептуру та обґрунтовано технологію виробництва плавлених сирів з рослинним компонентом. Експериментально досліджена якість та органолептичні характеристики. Розрахунковим методом встановлено кількість йоду, що буде містити розроблений продукт. Висновки відповідно до статті. Отримані результати органолептичних, фізико-хімічних та структурно-механічних досліджень дозволяють констатувати, що плавлений сир із додаванням 5 % екстракту листя волоського горіха ТОВ «НВК Віларус» є продуктом із бажаними споживчими характеристиками та підвищеним вмістом йоду. Це дозволить не лише розширити асортимент функціональних продуктів харчування, а й дасть змогу проводити профілактику дефіциту йоду.
20
Приліпко, Т. М., В. Б. Косташ та В. М. Федорів. "РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ НАПІВФАБРИКАТІВ РУБЛЕНИХ М’ЯСНИХ ЗБАГАЧЕНИХ ВИРОБІВ З ПРОЛОНГОВАНИМИ ТЕРМІНАМИ ПРИДАТНОСТІ ДЛЯ ХАРЧУВАННЯ В ДИТЯЧИХ ЗАКЛАДАХ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 33 (7 квітня 2023): 60–65. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2023-33-09.
Full textAbstract:
Наведено результати розробки технології готових до вживання кулінарних м’ясних рубаних виробів у груповій упаковці з пролонгованими термінами придатності, збагаченими вітамінами та мінеральними речовинами, призначеними для харчування дітей в умовах організованих колективів. Запропонована технологія передбачає доведення рубаних напівфабрикатів до кулінарної готовності із застосуванням щадних способів теплової обробки, що дозволяє максимально зберегти збагачувальні компоненти (вітаміни групи В і РР, йод, залізо, кальцій). або бичачий порошкоподібний «Гемобін-60», цитрат кальцію, йодований молочний білок. Найбільш висока водозв’язуюча здатність; у зразків фаршу з додаванням карбонату кальцію та трикальцій фосфату, при цьому найбільш висока вологоутримуюча здатність у зразка з цитратом кальцію. Загалом використання всіх солей підвищує водозв’язуюча здатність та вологоутримуюча здатність, порівняно з контролем, що впливає на органолептичні показники та вихід продукту після доведення до кулінарної готовності. Органолептична оцінка показала, що за показниками соковитості та ніжності зразки з цитратом кальцію та трикальцій фосфатом мали вищі бали, ніж зразки з карбонатом кальцію. Але загалом усі зразки визнані прийнятними для харчування дітей. Введення кальцію у фарш напівфабрикатів дозволило скоригувати співвідношення кальцій: фосфор у готових м’ясних виробах до значення 1:1. При розробці наступних технологічних етапів застосовувалися прийоми, що дозволяють створити продукт з пролонгованим терміном придатності (не менше 10 діб, згідно з сучасними вимогами до продуктів промислового виробництва, що використовуються в організованому харчуванні дітей), що зручно для комплектації 10-денного меню. Вироблялися зразки із застосуванням доведення до повної готовності, швидкого охолодження та групової упаковки. З наведених даних видно, що збереження всіх вітамінів і мінеральних речовин вище при тепловій обробці комбінацією, що пов’язано, мабуть, з меншою тривалістю обробки. Для упаковки продукції використовувалися термостійкі пакети Cryovac. Наповнені пакети піддавалися герметизації шляхом термозварювання з попереднім видаленням надлишкового повітря. Швидке охолодження – це процес зниження температури в центрі продукту до +2ºС протягом 90 хвилин, що запобігає розмноженню бактерій. У продукті зберігаються вітаміни та інші корисні речовини, колір та смакові властивості.
21
Прощенко, Юлія, та Анастасія Горобець. "ТЕРАПЕВТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКОЇ ДІЄТИ". Медицина та фармація: освітні дискурси, № 1 (30 січня 2025): 119–25. https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2025-1-19.
Full textAbstract:
Актуальність. Середземноморська дієта – це спосіб харчування, якого дотримуються країни навколо Серед-земного моря, такі як Італія, Іспанія, Греція, Франція та Марокко, протягом тисячоліть. Компоненти середземноморського стилю харчування включають не лише харчові вподобання, але й деякі недієтичні особливості способу життя, а також історичні традиції, знання, вміння та практики, які передавалися з покоління в покоління. Концепція середземноморської дієти була вперше представлена в дослідженні семи країн, проведеному А. Кейсом та іншими вченими у 50-х роках минулого століття. Дослідження було проведено переважно серед бідного сільського населення Криту (Греція) та південної Італії і заклало основу для гіпотези про те, що дієта та стиль життя можуть мати захисний вплив на здоров’я. Мета роботи: вивчення терапевтичних можливостей застосування середземноморської дієти на основі аналізу сучасної наукової літератури. Матеріали та методи дослідження. Проведено пошук та огляд провідних наукових публікацій, присвячених вивченню впливу середземноморської дієти на стан здоров’я та її можливим терапевтичним властивостям, у безкоштовній пошуковій системі біомедичних досліджень “PubMed”, а також у пошуковій системі відкритого досту-пу “Google Scholar”. У результаті інформаційного пошуку відібрано наукові публікації, які стали основою для фахового огляду джерел щодо терапевтичних можливостей середземноморської дієти. Результати та висновки. Середземноморська дієта корисна для здоров’я, адже має хороший баланс корисних жирів, багато свіжих продуктів і мало продуктів з високим ступенем обробки, містить багато клітковини, що робить її ситною, але не містить надлишкових калорій. Дотримання середземноморської дієти рекомендовано людям з метаболічним синдромом, надлишковою масою тіла, хворобами серця, метаболічними порушеннями, діабетом 2 типу, артеріальною гіпертензією. Цей стиль харчування має протизапальні властивості, попереджує виникнення онкологічних захворювань та покращує розумове довголіття.
22
Дзюба, Н. А., та О. В. Буняк. "ДОСЛІДЖЕННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ ЕКСТРУДАТІВ НА ОСНОВІ КРУП’ЯНОЇ СИРОВИНИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 6 (13 лютого 2023): 59–67. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.6.8.
Full textAbstract:
Великої популярності в Україні набувають продукти підвищеного ступеня готов- ності (мюслі, сухі сніданки, супи-пюре, продукти групи «інстант» тощо), тобто про- дукти, що не потребують глибокої кулінарної обробки перед вживанням. Вони прості та зручні у використанні, приготування страви з них не вимагає докладати значнихзу- силь та часудля їх приготування. Перспективною технологією, що забезпечує істотну інтенсифікацію виробничих процесів, є екструзійна обробка крохмалевмісної сировини, що дозволяє отримувати продукти харчування, повністю готові до вживання (закусочні про- дукти, сухі сніданки, пластівці і т. д.), продукти швидкого приготування. Екструзійна обробка є одним з найбільш прогресивних видів технології в сучасній хар- човій промисловості. Переваги екструзії полягають у тому, що вона максимально зберігає біологічно активні речовини сировини, що переробляється, замінює складне устаткування і багато періодичні процеси на безперервні. Сучасні екструзійні технології дозволяють створювати продукти заданого хімічного складу, цілеспрямовано змінювати структуру і технологічні властивості вироблюваної продукції, вводити необхідні біологічно активні компоненти, що додають продукту функціональні властивості. Основною сировиною для виробництва екструдованих продуктів є кукурудза, пшениця, просо, ячмінь, рис та продукти їх переробки. А використання екструдованого борошна виготовленого із екструдатів дає можливість отримати високозасвоюваний та швид- корозчинний продукт. На підставі аналізу біохімічного складу різної зернової сировини і отриманих екструдованих продуктів, визначення органолептичних показників якості нами обґрунтовано вибір сировини, дозування, оптимальні умови отримання екструдатів та їх рецептуру. Розроблені екструдати можуть бути рекомендовані для застосування підлітками, дітьми, дієтичному харчуванні та споживанні інших верств населення.
23
Слободяник, Ігор Станіславович. "РОЛЬ МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ ІЗ ДОДАВАННЯМ РОСЛИННИХ ЕКСТРАКТІВ У ФУНКЦІОНАЛЬНОМУ ХАРЧУВАННІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, № 4 (58) (12 лютого 2025): 65–68. https://doi.org/10.32782/msnau.2024.4.9.
Full textAbstract:
Наша цивілізація здавна приділяла значну увагу харчуванню з метою поліпшення його впливу на організм людини. Протягом формування культури людства змінювались системи та підходи у цьому питанні. Зрештою, сучасні біологи та нутріціологи дійшли висновку, що харчування має бути збалансованим та містити речовини, які мають лікувальні властивості без шкоди для здоров’я. У статті розглянуто основні етапи формування системи функціонального харчування – від ідеї до її юридичної фіксації; проаналізовано сучасні тенденції розробки функціональних молочних продуктів з використанням рослинних екстрактів; висвітлено вплив таких добавок на покращення поживної цінності молочних продуктів та їх позитивний вплив на здоров'я людини. Описано основні переваги застосування рослинних екстрактів. Визначено, що найбільш біологічно цінною для організму людини є молочна продукція, доказом чого стало надання першого статусу «функціональний» у 1930 р. саме продукту цього виду. Визначено вплив рослинного екстракту на організм людини та органолептичні особливості молочної сировини. Стаття акцентує увагу на потенціалі молочної продукції з рослинним компонентом як на першоджерелі здорового збалансованого компоненту функціонального харчування. Використання означеного складника відповідає запитам сучасного суспільства та підвищує популярність таких продуктів у споживача. Метою статті є визначення впливу рослинного екстракту на роль молочної продукції в сегменті функціонального, здорового харчування. У статті використано такі методи: мікробіологічні, біохімічні, органолептичні, статистичні, аналітичні. В результаті проведеного дослідження виявлено найбільш вживані рослинні похідні, серед яких стевія, плоди шипшини, борошно амаранту, солодка. Включення цих рослинних компонентів до виробництва молочної продукції дозволяє не тільки покращити смак і текстуру продуктів, але й підвищити їх біологічну цінність, що задовольняє запити сучасного ринку на функціональні та здорові продукти харчування. Таким чином, молочна продукція з рослинними екстрактами має значний потенціал у сегменті функціонального харчування, забезпечуючи баланс між користю для здоров'я, поліпшенням органолептичних властивостей продукту та привабливістю для споживачів.
24
Ляхова, Наталія Олександрівна, Ірина Анатоліївна Голованова, Дарина Василівна Штанько та ін. "ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ДІТЕЙ НА COVID-19 У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ У 2020–2022 РОКАХ І РОЛЬ ХАРЧУВАННЯ У ВІДНОВЛЕННІ ЇХНЬОГО ЗДОРОВ’Я". Public Health Journal, № 2 (27 грудня 2024): 79–86. https://doi.org/10.32782/pub.health.2024.2.9.
Full textAbstract:
Актуальність. Захворювання на COVID-19 реєструється серед дітей у різному віці, питома вага дітей у 2020–2022 роках коливалася у світі від 2% до 12% від загальної кількості хворих, що робить актуальним пошук і популяризацію методів, які дадуть змогу зменшити негативний вплив і покращити здоров’я дитячого населення. Мета – дослідити рівні захворюваності на COVID-19 серед дітей Полтавської області протягом 2020–2022 років і з’ясувати роль харчування у відновленні їхнього здоров’я. Матеріали та методи. Методи: бібліосемантичний, епідеміологічний, статистичний, аналітичний. Матеріали: аналітичні довідки Полтавського обласного центру контролю та профілактики хвороб «Аналіз захворюваності на небезпечні інфекції, проведення профілактичних та протиепідемічних заходів з інфекційних та паразитарних захворювань по Полтавській області» за 2020–2022 роки, літературні джерела й інтернет-ресурси за тематикою дослідження. Результати дослідження. У 2020–2022 роках у Полтавській області серед дітей було зареєстровано випадків захворювання на COVID-19: у 2020 – 871 (390 на 100 тис.), у 2021 – 5589 (2060 на 100 тис.), у 2022 – 6824 (2980 на 100 тис.), що становило, відповідно, 3%, 5% і 9% від загальної кількості випадків, найбільший показник захворюваності в усі роки був у віці 15–17 років. Важливим фактором одужання дітей після COVID-19 є реабілітація. Реабілітація після інфекційного захворювання – це детоксикація, контроль запальних процесів, харчування, водного балансу та сну. Підвищення імунітету, у тому числі на клітинному рівні, значною мірою визначається достатнім умістом у раціоні білково-енергетичної компоненти, омега-3 поліненасичених жирних кислот, вітамінів і мінералів, особливо таких, що визначаються антиоксидантними властивостями та сприяють їх засвоєнню, таких як ретинол, кальциферол, токоферол, аскорбінова кислота, рутин, цинк, селен, залізо, магній, мідь тощо, тобто забезпечення організму підвищеною кількістю даних субстратів і нутрієнтів, що як сприятимуть ефективному функціонуванню імунної системи, так і матимуть протизапальну дію. Зміна складу харчування є необхідним складником як відновлення здоров’я дитини після захворювання, так і її гармонійного розвитку. Тому інформування щодо цього питання потрібно покладати як на педіатрів і сімейних лікарів, так і на працівників освіти. Висновки. Поширеність COVID-19 серед дітей має досить високий рівень, найчастіше хворіють підлітки 15–17 років, а частка дітей у загальній кількості хворих протягом 2020–2022 років зросла з 3% до 9%. Одним із простих та ефективних методів реабілітації дітей після COVID-19 є організація для них збалансованого харчування й питного режиму з використанням нутрієнтів, які сприяють відновленню здоров’я та зміцненню імунітету.
25
Резвих, Н. І., О. В. Дзюндзя та Г. В. Винарчук. "ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ВИРОБНИЦТВА ЗБИВНИХ ЦУКЕРОК ТИПУ «ПТАШИНЕ МОЛОКО» В УКРАЇНІ ТА СВІТІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 3 (9 жовтня 2023): 63–69. http://dx.doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.3.8.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальному питанню аналізу сучасних тенденцій у виробництві кондитерських виробів, а саме асортименту цукерок «Пташине молоко». Кожного року підприємства модернізують власні розробки, тому якою є зараз номенклатура цих солодощів наразі невідомо. Проаналізовані три світові історичні виробництва цієї продукції та варіації, що створені на базі класичної рецептури. При цьому визначено, що інші торгові марки створюють подібні солодощі, проте називають їх інакше, оскільки не мають прав на цю інтелектуальну власність. Загалом за кордоном переважає саме класичне суфле у глазурі, тобто збивний корпус у кондитерській глазурі або шоколаді. Вивчено особливості складу кондитерських виробів типу «Пташине молоко», що вироблені на базі вітчизняних підприємств та мають відмінні від оригінальної рецептури компоненти. Зроблений висновок, що лише одна торгова марка представляє такі цукерки у рамках раціонального харчування, оскільки не містить цукор. Таким чином, асортимент у торгових мережах досить бідний, а вищевказане підприємство займає позицію лідера. З цього зрозуміла необхідність розширення номенклатури цукерок типу «Пташине молоко», а особливо підвищення їх біологічної цінності адже у цьому сегменті ринку конкуренція мінімальна. Досліджено розробки вітчизняних вчених щодо поліпшення складу зазначених солодощів. Визначено, що вони є доречними у технологічному сенсі та збільшується кількість нутрієнтів. Проте не виключається використання цукру у рецептурі, а це є суттєвим недоліком, оскільки унеможливлює споживання продукції певними групами населення. Ці наукові пошуки підтверджують припущення щодо необхідності з розробки збивних цукерок типу «Пташине молоко» без цукру та з додаванням компонентів, що підвищують вміст біологічно активних речовин.
26
Nataliia, Buialska, Yuliia Tkachenko та Denisova Natalya. "ВИКОРИСТАННЯ ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБКИ ЦИКОРІЮ КОРЕНЕПЛІДНОГО В ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА БОРОШНЯНИХ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 2 (12) (2018): 196–203. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-196-203.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Використання продуктів переробки коренеплодів цикорію у процесі виробництва борошняних кондитерських виробів особливо актуально, оскільки їхні компоненти містять унікальний набір ессенціальних нутрієнтів. Перспективність досліджень полягає в розробці інноваційних технологій кондитерських виробів із використанням порошку кореня цикорію, які здатні надати дієтичні властивості готовим виробам, можуть бути рекомендовані хворим на цукровий діабет, поліпшити якість готових виробів, знизити енергетичну цінність. Постановка проблеми. Основним прийомом у створенні функціональних продуктів є пошук і впровадження у виробництво нетрадиційних добавок рослинного походження, що одночасно мають технологічну та фізіологічну функціональність. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження використання продуктів переробки цикорію коренеплідного у виробництві продуктів харчування обґрунтовані та представлені в роботах багатьох відомих українських та зарубіжних учених. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Незважаючи на численні дослідження, у літературних джерелах недостатньо даних щодо застосування продуктів переробки цикорію на основі місцевої рослинної сировини в борошняних кондитерських виробах. Постановка завдання. Метою дослідження є пошук оптимального складу сировинних добавок на основі продуктів переробки цикорію коренеплідного в рецептурах здобного печива і вивчення їхнього впливу на споживчі властивості. Виклад основного матеріалу. Визначено оптимальний процент дозування добавки порошку кореню цикорію. Встановлено, що досліджуваний зразок із вмістом добавки 3 % характеризується кращими органолептичними та фізико-хімічними показниками. Додавання порошку кореня цикорію в кількості 3 % призводить до підвищення міцності клейковини. Висновки відповідно до статті. Доведено доцільність використання порошку цикорію для розроблення нових сортів борошняних кондитерських виробів із підвищеною харчовою цінністю, які рекомендовані як для масового споживання, так і як продукти функціонального харчування. Розроблено рецептуру та технологічну схему виробництва печива з використанням порошку цикорію коренеплідного.
27
Семеній, Наталія, та Єлизавета Коноплій. "Застосування ігрових технологій навчання для формування здорового способу життя учнів початкової школи". ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР 1, № 8 (1) (2025): 124–32. https://doi.org/10.31392/onp.2786-6890.8(1)/1.2025.11.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню формування здорового способу життя (ЗСЖ) молодших школярів шляхом використання ігрових технологій у навчальному процесі. Розглянуто роль гри як ефективного інструменту стимулювання мотивації та підвищення рівня готовності учнів початкових класів до засвоєння основ ЗСЖ. Проаналізовано основні аспекти використання ігрових технологій у сфері освіти, їхній потенційний внесок у популяризацію здорового способу життя та ефективність їх застосування для зміни поведінкових моделей. Розглянуто використання настільних і рухливих ігор, таких як «Здоровий шлях» і «Овочі та фрукти», які полегшують засвоєння учнями правил здорового харчування, рухової активності та гігієни.Окрему увагу приділено квестам і рольовим іграм, зокрема «Супергерої здоров’я» та «Лікар Айболить», які розвивають у дітей відповідальність за власне здоров’я завдяки виконанню завдань у командній роботі. У статті також висвітлено роль цифрових додатків, таких як Be Healthy, Bebbo та Kids Health, які інтегрують освітні компоненти в сучасні технології, забезпечуючи доступ до інтерактивних вправ, рекомендацій щодо харчування та фізичної активності. Підкреслено ефективність мобільних додатків у покращенні знань дітей про здоров’я та спонукання їх до активного способу життя. Розглянуто значення фізкультхвилинок у форматі гри («Повтори за мною», «Жива абетка»), а також відеоуроків із веселими руханками. Особливу увагу приділено системі заохочень, яка сприяє формуванню стійких здорових навичок у дітей. Зроблено висновок, що впровадження ігрових технологій у навчальний процес сприяє підвищенню рівня фізичної активності та усвідомленню важливості здорового способу життя.Представлені матеріали можуть бути корисними для педагогів, освітян, батьків, які прагнуть створити ефективне і цікаве навчальне середовище, що сприятиме гармонійному фізичному та емоційному розвитку молодших школярів.
28
Мірошнік, Г. О. "ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ ШЛЯХОМ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЩОДО ДОТРИМАННЯ ПАЦІЄНТАМИ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ". Медсестринство, № 3 (7 лютого 2023): 47–50. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2022.3.13528.
Full textAbstract:
У дослідженні підтримано думку про те, що здоров’я людини є тією категорією, яка, поряд із життям, становить основу, ядро соціальних цінностей людини. Перелічено такі основні компоненти здорового способу життя, як: підвищення захисних сил організму завдяки відповідній поведінці, розумний режим праці та відпочинку; раціональне харчування; фізична активність; особиста гігієна; регулювання психоемоційного стану; сексуальна культура; медичні консультації за потреби; профілактика і боротьба зі шкідливими звичками; уникнення самолікування. Розгляд проблем формування здорового способу життя як складової державної молодіжної політики є надзвичайно актуальною проблемою сучасного суспільного розвитку та, зокрема, сучасного державного управління. Наголошено на тому, що профілактична діяльність медсестринського персоналу, діяльність щодо збереження і зміцнення здоров’я населення повинні бути широкими, різноманітними та самостійними і не тільки полягати в наданні допомоги лікарю, медико-освітній роботі, а й охоплювати навчальну та консультативну діяльність. Велика самостійність та активність у цьому напрямку сприятимуть і підвищенню престижу професії медичної сестри, збільшать рівень її самоповаги та поваги з боку пацієнтів.
29
Бужанська, М. В. "ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА СПОЖИВЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЙОГУРТУ, ЗБАГАЧЕНОГО СИРОВАТКОВИМ ПРОТЕЇНОМ: ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ СПОРТИВНОГО ХАРЧУВАННЯ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 40 (30 грудня 2024): 39–44. https://doi.org/10.32782/2522-1221-2024-40-06.
Full textAbstract:
Дослідження спрямоване на оцінку фізико-хімічних властивостей та споживчого потенціалу йогурту, збагаченого сироватковим протеїном, із перспективою його використання у спортивному харчуванні. Сироватковий протеїн є високоякісним джерелом білка, що сприяє швидкому відновленню м’язів після фізичних навантажень. Основною метою проведеного дослідження є аналіз фізико-хімічних властивостей та споживчого потенціалу такого продукту, а також його відповід- ності потребам спортсменів і людей, що ведуть активний спосіб життя. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми засвідчила, що сироватковий протеїн є цінним джерелом білка завдяки його високій біологічній цінності, легкій засвоюваності та багатому амінокислотному складу. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає у зростаючому попиті на продукти з високим вмістом білка, що сприяють покращенню здоров’я та відновленню організму після фізичних навантажень. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи фізико-хімічного аналізу, зокрема вимірювання загальної кислотності, визначення рівня pH та органолептична оцінка. Об’єктом дослідження обрано йогурт, збагачений сироватковим протеїном, оскільки саме він поєднує високу харчову цінність із можливістю вдосконалення функціональних властивостей. У статті представлено результати аналізу ключових фізико-хімічних параметрів, таких як кислотність та рівень pH збагаченого йогурту. Отримані результати засвідчили, що додавання сироваткового протеїну покращує текстуру продукту та сприяє підвищенню його споживчої привабливості завдяки покращеній консистенції та смаковим характеристикам. Крім того, біоактивні компоненти сироваткового протеїну мають додаткові переваги для здоров’я, включаючи підтримку імунної системи та антиоксидантний захист. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для фахівців харчової промисловості у розробці функціональних продуктів, а також для дієтологів і спортсменів, які шукають ефективні рішення для задоволення своїх харчових потреб. Подальші дослідження мають бути спрямовані на оптимізацію рецептур продукту, вивчення довгострокового впливу його споживання на здоров’я, а також на додавання нових функціональних інгредієнтів, що розширить можливості використання збагачених протеїном йогуртів на ширшому споживчому ринку.
30
Болгова, Н. В., М. М. Самілик, Ю. В. Назаренко та В. В. Соколенко. "ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА БЕЗЛАКТОЗНОГО ЙОГУРТУ З ДОТРИМАННЯМ ПРИНЦИПІВ СИСТЕМИ НАССР". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 4 (26 листопада 2021): 33–46. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.4.4.
Full textAbstract:
Робота присвячена виробництву безлактозного йогурту з дотриманням принципів системи НАССР. Кисломолочні продукти, що створені з використанням молочнокис- лих і біфідобактерій, розглядаються як основа функціонального харчування людини, сприяють профілактиці низки захворювань. Позитивний ефект зумовлений наявністю пробіотиків та пребіотиків. Джерелом молочнокислих бактерій є кисломолочні напої, зокрема, йогурти. Йогурт отримують сквашуванням нормалізованої молочної суміші термофільними стрептококами і болгарською паличкою. Поряд з якістю потрібно вра- ховувати і безпечність продукції, в основі якої лежить впровадження та дотримання принципів системи НАССР. З метою виробництва безлактозних продуктів здебільшого використовують фермент лактазу. Під дією ферменту лактоза розщеплюється на глюкозу та галактозу, надаючи продукту солодкуватого присмаку. З урахуванням цього перед нами стоїть завдання отримати продукт з правильним смаком та функціональ- ною спрямованістю. Особливо це актуально з огляду на різновікові групи споживачів, які страждають непереносимістю лактози. Запропоновано рецептуру безлактозного йогурту з такими харчовими добавки та наповнювачами, як: сухе знежирене молоко, сукралоза, лактулоза, пектин, вітамін D, фермент лактаза. Зважаючи на проаналі- зовану інформацію, можна вважати, що запропоновані рецептурні компоненти для виробництва безлактозного йогурту забезпечують його користь та надають функці- ональних властивостей. Безлактозний йогурт виготовляють за класичною техноло- гією. Таким чином, розробка, виробництво якісної та безпечної продукції – актуальне питання не лише виробника, а й науковця. Метою дослідження є аналіз рецептури та технології безлактозного йогурту, дотримання вимог системи НАССР під час виробництва. В роботі проаналізована та обґрунтована актуальність вибраної теми. У результаті проведеного аналізу аргументовано вибір рецептурних компонентів для виробництва безлактозного йогурту. На основі літературних доказів встановлена функціональність продукту. Задокументовано результат аналізу небезпечних факто- рів та підтверджено вибір КТК.
31
Паришкура, Юлія Володимирівна, Людмила Володимирівна Гайова, Микола Іванович Пуздимир, Максим Анатолійович Костюченко та Ірина Юріївна Захарова. "ЗНАННЯ ПРО ГЛІКЕМІЧНИЙ ІНДЕКС ДЛЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ". Олімпійський та паралімпійський спорт, № 1 (24 березня 2025): 107–13. https://doi.org/10.32782/olimpspu/2025.1.20.
Full textAbstract:
Одним з важливих параметрів, що впливає на процеси енергетичного забезпечення під час фізичних вправ, є глікемічний індекс (ГІ) продуктів харчування. Знання про ГІ є важливим для майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, оскільки дозволяє оптимізувати харчування для покращення результатів, відновлення після навантажень та підтримки загального здоров’я атлетів і осіб, що займаються фізичними вправами з оздоровчими цілями.Метою дослідження є актуалізація знань про ГІ у процесі формування освітнього компоненту «Спортивне харчування» у освітніх програмах для підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту.Методологія. Теоретичні основи фізіології, біохімії та гігієни харчування. Основи раціонального та збалансованого харчування.Завдання дослідження: вивчення та аналіз наукової літератури щодо наявних даних про ГІ; інтеграція матеріалів для підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту під час формування освітнього компоненту «Спортивне харчування» у процесі його моделювання.Матеріали та методи. Метод теоретичного аналізу та узагальнення наукової літератури, моделювання.Наукова новизна дослідження полягає у узагальненні та актуалізації знань про глікемічний індекс у процесі моделювання освітнього компоненту «Спортивне харчування».Висновки. Знання про ГІ є необхідним для майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, оскільки це допомагає не лише покращити фізичну працездатність атлетів, але й підтримувати їхнє здоров’я. Врахування ГІ продуктів у складі харчування сприяє оптимальному використанню енергії, відновленню після тренувань і забезпеченню розвитку витривалості. Враховуючи це, важливо інтегрувати навчання про ГІ в освітні програми підготовки фахівців у освітньому компоненті «Спортивне харчування».
32
ШКАРАПУТА, РОМАН, ОКСАНА МЕЛЬНИК та ВІКТОР СПИЦЬКИЙ. "АНАЛІЗ СИРОВИНИ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА РОСЛИННОГО М’ЯСА". Herald of Khmelnytskyi National University. Technical sciences 337, № 3(2) (2024): 305–9. http://dx.doi.org/10.31891/2307-5732-2024-337-3-46.
Full textAbstract:
Статтю присвячено аналізу спектру сировини для виробництва рослинного м’яса, попит на яке швидко зростає у всьому світі. Одним із основних складових рослинного м’яса є білкові ізоляти (соєвий, гороховий, рисовий, машовий), які забезпечують структуру та текстуру продукту, а також забезпечують необхідну поживність. Ці інгредієнти дозволяють створювати продукти з насиченим смаком і необхідною консистенцією, які задовольнять потреби та смаки різних груп населення. Для досягнення необхідної текстури та форми м’яса використовують структуроутворювачі (модифікований крохмаль, декстрини, целюлозу, хлібні крихти, крупи, насіння чіа та льону), які допомагають зв’язувати ізоляти білку та інші компоненти, а також забезпечують необхідну щільність та структуру м’яса. Для підсилення смаку рослинного м’яса використовують різноманітні спеції та смакові добавки (куркуму, кумин, паприку, часник, цибулю, свіжі трави), для надання продукту відповідного кольору додають натуральні барвники, такі як сок буряка, куркуму, паприку. Кожен інгредієнт відіграє свою функцію, створюючи необхідну текстуру продукту, гармонійний смак та високу поживну цінність. В роботі проведено оцінку альтернативних джерел білку з бобових культут (сої, гороху, машу), які можуть забезпечити отримання високоякісного рослинного білку з визначеним вмістом незамінних амінокислот. Розробка та виробництво продуктів з рослинного м’яса має ряд переваг для збереження екології, гуманного ставлення до тварин, підвищення якості харчування та зниження ризиків виникнення аліментарних захворювань, дозволяє проектувати склад продукту з заданими властивостями, збільшувати поживну цінність та розширювати асортимент продукції даного ряду.
33
Грицевіч, Марія, та Вікторія Дорохович. "Розробка рецептур низькобілкового печива для хворих на фенілкетонурію". International Science Journal of Engineering & Agriculture 2, № 5 (2023): 31–39. http://dx.doi.org/10.46299/j.isjea.20230205.04.
Full textAbstract:
Наведено характеристику захворювання на фенілкетонурію та описано дієтотерапію. Наведено рекомендовані норми споживання фенілаланіну для дітей. Описано проблематику харчування хворих на фенілкетонурію. Досліджено існуючий асортимент найменувань низькобілкового печива закордонного виробництва та відмічено відсутність такого виробництва на території України. Аналіз сировинного складу печива показав, що традиційні компоненти печива, такі як яйце та пшеничне борошно, не можуть бути використані в низькобілковому печиві, яке задовольняє вимоги до фенілаланіну та природного білка. Наведено етапи розробки низькобілкового печива та представлено декілька варіантів розроблених рецептур. Перша рецептура виготовлена на основі крохмалю картопляного, пшеничного борошна, без додавання структуроутворювачів. Вміст фенілаланіну (ФА) в 100 г виробу становить 48,2 мг. Друга рецептура виготовлена на основі крохмалю картопляного, пшеничного борошна з застосуванням каміді гуара та каміді ксантана. Вміст ФА в 100 г виробу становить 38,4 мг. Третя рецептура виготовлена з застосуванням крохмалю кукурудзяного, без борошна, каміді гуара та каміді ксантана. Вміст ФА в 100 г виробу становить 8,8 мг. Досліджено органолептичні показники (смак, колір, запах, форма, стан поверхні, вид в розломі, консистенція) та фізико-хімічні показники (масова частка вологи, лужність, намокаємість, вміст фенілаланіну) розроблених виробів. Оцінка органолептичних показників показала, що нове печиво має відмінні, але відносно високі показники якості, але поступається традиційному печиву за консистенцією. Фізико-хімічні показники також відповідають вимогам, з вологістю як основною відмінністю.
34
Головченко, Ольга Сергіївна, Вікторія Акопівна Георгіянц, Ганна Іванівна Северіна та Наталія Миколаївна Смєлова. "ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ІЗ ПАРЕНТЕРАЛЬНИМ АБО ЕНТЕРАЛЬНИМ ХАРЧУВАННЯМ ЗА ОДНОЧАСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)". Health & Education, № 4 (27 лютого 2025): 44–53. https://doi.org/10.32782/health-2024.4.5.
Full textAbstract:
Взаємодія лікарських засобів із компонентами харчових сумішей, зокрема за парентерального та ентерального харчування, є важливим аспектом клінічної фармакології, що безпосередньо впливає на ефективність і безпеку терапії. У процесі лікування пацієнтів, що отримують спеціалізоване харчування, взаємодії між ліками та харчовими компонентами можуть змінювати фармакокінетичні й фармакодинамічні характеристики ліків, що визначають їх біодоступність і терапевтичну ефективність. Недотримання правильних комбінацій лікарських препаратів та харчових сумішей може призвести до серйозних побічних ефектів, зменшення ефективності лікування або навіть до розвитку токсичних реакцій. У статті висвітлено основні механізми взаємодії лікарських засобів з компонентами парентерального та ентерального харчування, зокрема з амінокислотними сумішами, ліпідами та вітамінно-мінеральними комплексами. Окремо розглядаються фізико-хімічні несумісності, що виникають у разі одночасного застосування лікарських засобів і харчових компонентів, і які можуть спричинити зміни стабільності лікарських форм, порушення їх біодоступності або навіть утворення небажаних токсичних сполук. Важливу роль у цих взаємодіях також відіграють температурні умови зберігання й типи контейнерів для розчинів, що використовуються під час парентерального харчування. Особливу увагу в статті приділено фармакодинамічним взаємодіям, які можуть суттєво впливати на ефективність терапії через зміни метаболізму лікарських засобів в організмі, що своєю чергою може призвести до збільшення токсичності препаратів або зниження їх терапевтичної ефективності. На основі аналізу сучасних наукових джерел запропоновано практичні рекомендації для медичних працівників щодо уникнення небажаних ефектів у разі комбінування лікарських засобів із компонентами харчових сумішей. Зокрема, стаття містить методи моніторингу фармакотерапії в пацієнтів, що отримують парентеральне та ентеральне харчування, а також підкреслено необхідність урахування індивідуальних характеристик пацієнтів під час вибору лікарських засобів та режимів їх введення. Крім цього, обговорюється вплив компонентів харчових сумішей на ефективність лікування за хронічних захворювань, зокрема таких, як діабет, серцево-судинні розлади тощо, де часто застосовуються складні лікувальні схеми, що включають фармакотерапію та нутритивну підтримку.
35
Колесніченко, С. Л., А. Д. Салавеліс, С. М. Павловський та С. О. Поплавська. "РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ПРИГОТУВАННЯ БОРОШНЯНОГО ДЕСЕРТУ З КЕРОБОМ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 27 (3 листопада 2021): 33–39. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-27-05.
Full textAbstract:
Сучасні мотивації споживачів свідчать про те, що основна увага приділяється інгре- дієнтному складу та якості продукції ресторанного господарства. Це зумовлює необхідність вироб- ництва таких страв, що відповідають вимогам превентивного та здорового харчування. Одночасно висока харчова цінність, новизна та функціональні властивості страв істотно впливають на конку- рентну здатність підприємств ресторанного господарства. Актуальним нині є збагачення борош- няних десертів незамінними вуглеводними компонентами (мінорними цукрами), які є необхідними для людського організму. Одним із таких цукрів є манноза. Маннозна недостатність впливає на процеси зниження функції імунної системи людини, що призводить до будівництва «анормальних» клітин, та є причиною всіляких дегенеративних хвороб. Поповнити вміст маннози в харчуванні можна завдяки керобу – порошку з плодів ріжкового дерева. Поживна та фізіологічна цінність керобу визначається високим вмістом протеїну, амінокислот, жирних кислот (omega), вітамінів B, A, Е, С і К, мінеральних компонентів. Загальна кількість харчових волокон у керобі сягає 40% від загальної маси. Мета дослідницької роботи полягає в розробці рецептури та технології виготовлення кондитер- ського бісквітного виробу з керобом задля розширення асортименту страв здорового харчування, що мають не тільки оздоровчі властивості, а й високі смакові якості. На основі огляду літературних джерел прототипом бісквітного виробу з керобом вибрано японський бісквіт «Кастелла». У резуль- таті проведених досліджень розроблено рецептуру та технологію приготування бісквіта з керобом. Оптимальні показники якості мав зразок із заміною половини борошна на кероб та збільшенням рецеп- турної кількості молока порівняно з контролем. Визначено позитивний вплив добавки керобу на смак та аромат бісквіта, виріб має приємний шоко- ладно-молочний присмак. Доведено мікробіологічну безпеку виробу. Таким чином проведені дослідження дозволили розширити асортимент борошняних десертів для оздоровчого харчування.
36
Герасименко, О. Ю., та Д. М. Фекете. "ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДЛЯ МІНІМІЗАЦІЇ ХАРЧОВИХ ВІДХОДІВ У МЕЖАХ КОНЦЕПЦІЇ «ZERO WASTE»". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 6 (14 лютого 2022): 3–14. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.6.1.
Full textAbstract:
Поняття «zero waste» означає концепцію, яка передбачає повну мінімізацію відходів для збереження навколишнього середовища та ресурсів планети. В Україні проблема зі сміттям стоїть дуже гостро. Зменшивши кількість відходів у сфері торгівлі харчовими продуктами та громадського харчування, можна зменшити загальну кількість сміття. У статті представлено розробку архітектури для інформаційної системи, яка покликана мінімізувати харчові відходи в межах концепції «zero waste». Під час дослідження було проаналізовано три архітектури, а саме: монолітну архітектуру, мікросервісну архітектуру та подійно-керовану архітектуру; визначено їх переваги і недоліки. Базовою було обрано подійно-керовану сервіс-орієнтовану архітектуру з використанням CQRS-шаблону, який передбачає відділення операцій читання від операцій запису. Ця система спроєктована як розподілена система з мікросервісною архітектурою та керується подіями. Публікація подій відбувається за допомогою сучасної системи обміну повідомленнями з відкритим кодом NATS. Внутрішні сервіси спілкуються за допомогою NATS, а REST-запити використовуються для комунікації між клієнтською та серверною частинами. Для збереження даних використовуються джерела подій. Впровадження CQRS допомагає максимізувати ефективність, безпечність та масштабованість додатка, дозволяє побудувати різні моделі зчитування й запису, які можуть бути оптимізовані під вимоги системи. Застосунок проєктувався таким чином, щоб у майбутньому його можна було легко масштабувати та розвивати. На початковому етапі спроєктовано високорівневу архітектуру системи, яка включає три основні мікросервіси; представлено чотири компоненти системи та один агрегат; визначено базовий функціонал системи та описано порядок взаємодії елементів системи для реалізації основного функціоналу. Подальший розвиток роботи можливий у напрямі вдосконалення функціоналу наявних сервісів та розробки нового функціоналу, доведення інформаційної системи до рівня мінімально життєздатного продукту (MVP, Minimum Viable Product).
37
Krupytska, L., L. Kaprelyants, O. Kylymenchuk та T. Velichko. "Безвідходна біотехнологія отримання симбіотика і метабіотика на основі Вifidobacterium longum – Я 3 та Propionibacterium shermanii – 4". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (2018): 148–54. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8527.
Full textAbstract:
Для усунення дисбіотичних порушень мікробіоти шлунково-кишкового тракту людини використовують препарти пробіотики. Однак в останні роки накопичуються дані про зниження ефективності класичних пробіотиків, особливо на фоні антибіотикотерапії, тому популярності набуває перспективна група пробіотиків метаболітного типу. Метабіотики містять продукти метаболізму чи структупні компоненти пробіотичних мікроорганізмів. Метою експериментальної роботи стала розробка технології безвідходного виробництва, використовуючи культуральну рідину пробіотичних мікроорганізмів як сировину для створення безклітинного пробіотика. Об’єкти дослідження – культури мікроорганізмів музею кафедри біохімії, мікробіології і фізиології харчування ОНАХТ Вifidobacterium longum – Я 3, Propionibacterium shermanii – 4, культуральна рідина зазначених пробіотичних штамів. Предмет дослідження – структурні елементи метаболічної активності пробіотичних мікроорганізмів, органолептичні,фізико-хімічні і мікробіологічні показники. Після сумісного культивування B. longum – Я 3 + P. Shermanii – PS 4 на лактозному середовищі з додаванням соєвої сироватки за температури (34 ± 1) °С протягом 24 год з титром не менше 1 1010 КУО/см3, отримували супернатант культуральної рідини шляхом центрифугування при 8000 об/хв протягом 20 хв і подальшого фільтрування через бактеріальні фільтри в асептичних умовах. Біфідогенний стимулятор росту очищували від залішків мікробної біомаси за допомогою вакуум-фільтраціі із застосуванням бактеріальних фільтрів (Millipore, 0,22 мкм). Його визначення проводили за методом газово-рідинної хроматографії з використання газового хроматографа GC-16А «Shimadzu», Японія з можливістю програмування температури до 330 °С, полум’яно-іонізаційним детектором і програмним забезпеченням «GC solution». Визначено вміст 1,4-дигидроксі-2-нафтоїнової кислоти у супернатанті консорціуму Вifidobacterium longum – Я 3, Propionibacterium shermanii – 4 у кількості 4,1 мг/л. Розроблено принципопі технологічні схеми безвідходного виробництва біологіно активних добавок на основі класичного та метаболітного пробіотика.
38
Штонь, Олена Петрівна, та Анастасія Романівна Стаднік. "ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ МАРКЕРИ РОЗМОВНОСТІ В ХУДОЖНІЙ ОПОВІДІ ОЛЕКСАНДРА ВІЛЬЧИНСЬКОГО". South archive (philological sciences), № 91 (27 лютого 2023): 6–13. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2022-91-1.
Full textAbstract:
Мета. Метою статті є виявлення й опис лінгвостилістичних маркерів розмовності в художній оповіді Олександра Вільчинського. Методи дослідження. Для реалізації мети використано такі методи та прийоми, як: описовий, семантико-стилістичний, контекстуально-інтерпретаційний, прийом кількісних підрахунків. Результати. Письменник як мовна особистість формувався на території Західної, Центральної та Південної України, що й зумовило певний склад ареалізмів у його словнику, зокрема діалектизмів та розмовно-просторічних слів. Шляхом аналізу мови його повістей «Криївка», «У степу під Авдіївкою», романів «Дерева на дахах» та «Інші двері» виявлено, що стилетвірною ознакою художньої оповіді митця є стилізація розмовності з метою відтворення живого мовлення українців. Висновки. Виразними маркерами розмовності художньої оповіді О. Вільчинського є широке вживання у його прозі таких ареалізмів, як територіальні діалектизми і розмовно-просторічна лексика. У повісті «Криївка», романах «Дерева на дахах», «Інші двері» активно функціонує діалектна лексика галицько-буковинської та волинської груп говорів на позначення осіб, одягу, взуття, побутових речей, властивостей предметів, певних дій та процесів тощо. Ці ареальні компоненти літературної мови відтворюють побут, звичаї та особливості мовлення жителів Західної України. Для стилізації соціолінгвальних умов Сходу України у повісті «У степу під Авдіївкою» письменник уводить у художню оповідь елементи суржику. Розмовно-просторічна лексика здебільшого представляє рідну для митця Тернопільщину та інші області Західної України. Найбільш частотними є іменники та дієслова, що репрезентують такі лексико-семантичні групи: назви осіб, одягу та взуття, продуктів харчування, транспорту, воєнної техніки та боєприпасів (у повісті «У степу під Авдіївкою»), процесів та дій тощо.
39
Саврасов, Микола Володимирович, та Торніке Георгієвич Касрашвілі. "ПСИХОЛОГІЧНО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ ДИСРЕГУЛЯЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ НЕРВОВОЮ АНОРЕКСІЄЮ". Ментальне здоров'я, № 4 (23 грудня 2024): 25–29. https://doi.org/10.32782/3041-2005/2024-4-5.
Full textAbstract:
У статті здійснено комплексне дослідження психологічно-теоретичних основ та особливостей емоційної дисрегуляції у пацієнтів із нервовою анорексією. Розглянуто ключові аспекти порушення емоційного контролю, які визначають психопатологічні механізми розвитку цього порушення харчової поведінки. Ми намагаємося акцентувати увагу на тому, що емоційна дисрегуляція є важливою складовою нервової анорексії, яка істотно впливає на розвиток симптомів та ускладнює процес стабілізації клієнток і клієнтів. Однією з основних проблем є порушення здатності до самоусвідомлення емоцій та важкість у їхньому вираженні, що призводить до утримання від емоційних переживань, заперечення власних потреб і емоційних станів, а також їхньої заміни поведінковими механізмами, зокрема строгими обмеженнями харчування. У статті також розглядаються теоретичні підходи до вивчення емоційної дисрегуляції, зокрема когнітивно-поведінкові моделі, які пояснюють зв’язок між негативними емоціями, харчовими порушеннями та стратегіями самоконтролю. Окрему увагу приділено аспектам когнітивних викривлень у клієнтів з нервовою анорексією, які посилюють їхні труднощі в розпізнаванні і прийнятті емоцій, що, зі свого боку, призводить до посилення симптомів порушення. Також висвітлено важливість взаємозв’язку емоційної дисрегуляції із соціальними факторами, зокрема із впливом культурних і соціальних стереотипів щодо ідеалів краси, що можуть сприяти розвитку анорексії у певних соціальних групах. Ми пропонуємо поглиблений аналіз психологічних механізмів, що підтримують дисрегуляцію емоцій у пацієнтів із нервовою анорексією, та підкреслюємо значення корекційних підходів, які орієнтовані на розвиток емоційної усвідомленості, адаптивних стратегій подолання стресу та соціальної підтримки в лікуванні цього порушення. Також зазначено, що сучасні терапевтичні методи повинні містити компоненти, які сприяють відновленню здатності до емоційного самоконтролю, забезпечуючи тим самим більш стійкі результати терапії і зменшення ризику рецидивів.
40
Моісеєва, Ю. А., М. І. Марущак, Н. В. Ліснянська та О. М. Копаниця. "ЯКІСНА ОЦІНКА ВІДНОШЕННЯ ДО ХАРЧУВАННЯ ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (22 травня 2021): 76–79. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.12090.
Full textAbstract:
Резюме. Однією із загальних цілей дієтотерапії при цукровому діабеті 2 типу (T2DM) є удосконалення знань про харчування, пов’язане з діабетом, щоб сприяти позитивним дієтичним практикам та підвищувати якість харчування.
 Мета дослідження – оцінити відношення до харчування людей, хворих на цукровий діабет 2 типу.
 Матеріали і методи. У дослідження включили 34 хворих на T2DM, які перебували на стаціонарному лікуванні в комунальному закладі «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської ради. З кожним пацієнтом проводили бесіду тривалістю 30–60 хв, під час якої дослідник з’ясовував як діагноз цукрового діабету змінив відношення до харчування, роль харчування при діабеті, зокрема були поставлені наступні запитання: чи вважаєте ви харчування компонентом забезпечення нормального стабільного життя; як змінилося ваше харчування після виявлення цукрового діабету; чи змінилося у вас відношення до їжі після того, як ви дізналися, що у вас діабет; як навколишні відносяться до того, що ви відмовляєтесь від певної їжі через діабет; як ви оцінюєте свій емоційний стан у компанії за столом; як ви організували своє харчування в сім’ї; чи отримуєте ви позитивні емоції від харчування; чи пов’язуєте ви зростання глюкози з погрішностями в харчуванні.
 Результати. При аналізі отриманих результатів встановлено, що більшість пацієнтів (61,76 %) розуміє, що харчування є вагомим компонентом забезпечення нормального стабільного життя, проте решта 38,24 % пацієнтів не задумується над якістю харчування для нормального функціонування їх організму. Практично усі хворі на T2DM змінили харчовий раціон після виявлення захворювання, при цьому 9 пацієнтів строго стежать за дієтою, 4 пацієнти зменшили тільки об’єм порцій, решта намагаються дотримуватися дієтотерапії. Після виявлення у хворих T2DM, в них також змінилося відношення до їжі, зокрема, у більшої частини пацієнтів підвищилося бажання з’їсти «шкідливі» для цієї категорії хворих продукти. Часто як пацієнти, так і навколишні почували себе незручно під час прийому їжі за одним столом.
 Висновки. Модифікація харчування є необхідним заходом для ефективного керування цукрового діабету 2 типу пацієнтами. Спільна робота медичного персоналу з хворим на діабет дозволить виробити стратегії для конкретного пацієнта, що збалансує не тільки їх харчування, але й міжособистісні стосунки під час споживання їжі.
41
І. М. ДУДАРЄВ, С. Г. ПАНАСЮК та О. М. КРАГЛИК. "ОПТИМІЗАЦІЯ РЕЦЕПТУРНИХ КОМПОЗИЦІЙ ПІЦИ". Товарознавчий вісник 1, № 15 (2022): 328–40. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-29.
Full textAbstract:
Мета статті – розроблення математичної моделі для оптимізації рецептурних композицій піци за енергетичною цінністю із урахуванням необхідного співвідношення компонентів начинки піци, вмісту білків, жирів та вуглеводів у них, а також віку споживачів та прийому їжі.
 Методика. Під час розроблення математичної моделі для оптимізації рецептурних композицій піци використовувався метод лінійного програмування.
 Результати. Трендом у ресторанному бізнесі є те, що відвідувачі цікавляться калорійністю страв та їх поживною цінністю. Тому, щоб утримати клієнтів та відповідати тенденціям розвитку галузі, ресторатори намагаються ураховувати побажання споживачів, зокрема щодо калорійності та поживності страв. Найбільш поширеною стравою в усьому світі, зокрема серед дітей та молоді, є піца. За рахунок різноманітних начинок цей багатокомпонентний продукт дозволяє задовільнити смакові уподобання будь-якої категорії споживачів. Тому важливо, щоб у піцеріях була можливість коригування та оптимізації рецептурних композицій піци із урахуванням дієти, яка рекомендується для певної вікової групи. Споживачі, які дотримуються здорового способу харчування, повинні обмежуватися споживанням порції піци з енергетичною цінністю до 2510 кДж. Для покращення раціону харчування дітей та молоді рекомендується, щоб рецептурні композиції піци формувалися на основі стандартів Системи харчового профілю Nestlé (Nestlé Nutritional Profiling System – NNPS) або на основі нормативних документів країни, де вона виготовляється. Під час складання рецептурних композицій піци необхідно знати, які обмеження в харчуванні передбачені дієтою та на які продукти можливі алергічні реакції у клієнта. Розроблена математична модель дозволяє проводити оптимізацію рецептурних композицій піци за енергетичною цінністю із урахуванням необхідного співвідношення компонентів начинки піци, вмісту білків, жирів та вуглеводів у них, а також віку споживачів та прийому їжі.
 Практична значимість. Розроблена математична модель може бути використана під час створення комп’ютерного програмного забезпечення для формування замовлення у піцерії, оскільки дозволяє самостійно клієнту закладу вибрати рецептурну композицію піци та визначити оптимальне співвідношення між обраними компонентами начинки для забезпечення рекомендованої калорійності готового виробу для вікової групи населення, яку представляє клієнт.
42
Азарова, Надія Григорівна, та Галина Всеволодівна Шлапак. "ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОТИ ЙОДОДЕФІЦИТУ". Scientific Works 82, № 2 (2019): 73–79. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1166.
Full textAbstract:
В данній статті обгрунтована актуальність досліджень для розширення асортименту м’ясних напівфабрикатів, збагаченних йодом. Приведена характеристика сировини для виробництва м’ясо-рослинних січених напівфабрикатів, які використовуються для профілактичного та здорового харчування людей, страждаючих на йодний дефіцит. Це м’ясо кролів ,та ламінарії. М'ясо кролів володіє високою харчовою цінністю, дієтичними властивостями і слабо-розвинутою сполучною тканиною, що сприяє доброму перетравлюванню і тому м'ясо кролів має велику популярність у харчуванні населення. Ламінарія (морська капуста), яка характеризується цілим рядом корисних властивостей, основні із яких це високий вміст йоду та альгінатів – природних сорбентів. Завдяки такому рослинному компоненту м’ясні січені напівфабрикати збагачуються йодом, що дозволяє використовувати їх для здорового харчування як профілактичний засіб проти захворювань щитовидної залози, крім того, ламінарія зв’язує та виводить з організму токсичні речовини, важкі метали і радіонукліди. Для розширення асортименту січених напівфабрикатів для харчування людей з йод дефіцитом були проведені дослідження на можливість поєднання дієтичного м’яса кролів і джерела йоду ламінарії в одному продукті – січених напівфабрикатах, які популярні в харчуванні населення. Проведені дослідження по встановленню змін функціонально-технологічних властивостей фаршу з м’яса кролів при додаванні різної кількості ламінарії. Допустима кількість ламінарії, яку можливо додавати у фарш, була встановлена по органолептичним показникам готових виробів. Аналіз отриманих результатів та органолептичних показників дав можливість встановити найбільш раціональну кількість ламінарії для додавання у м’ясні фарш. По результатам досліджень розроблена рецептура м’ясо-рослинних січених напівфабрикатів, які можуть використовуватися як засіб для лікування і профілактики захворювань щитовидної залози, особливо у тих регіонах, де спостерігається дефіцит йоду.
43
Чеботарьова, Н. Й. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІКО-ПОВЕДІНКОВОГО ДИЗАЙНУ РИНКУ МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ". Трансформаційна економіка, № 2 (07) (24 червня 2024): 109–19. http://dx.doi.org/10.32782/2786-8141/2024-7-18.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розробці теоретико-методичних засад економіко-поведінкового дизайну ринку молочної продукції для забезпечення продовольчої безпеки в Україні. Актуальність дослідження зумовлена значенням продовольчої безпеки як невід’ємної складової національної безпеки, що забезпечує стабільне забезпечення населення якісними та доступними продуктами харчування. У роботі досліджено сутність і структурні компоненти продовольчої безпеки, її взаємозв’язок з економічною, соціальною, екологічною та політичною стабільністю в країні. Виявлено, що забезпечення продовольчої безпеки пов'язано з багатьма факторами, такими як сільськогосподарське виробництво, ланцюги постачання, соціальний захист, гендерна рівність тощо. Проведено аналіз динаміки суспільного інтересу до проблеми "продовольча безпека - національна безпека" за допомогою Google Trends. На основі системного огляду публікацій у базах даних Scopus визначено ключові тенденції досліджень сучасних у сфері економічного та поведінкового дизайну ринків, зокрема: зростаючий інтерес до поведінкових факторів, що впливають на економічні рішення; акцент на питаннях сталого розвитку та циркулярної економіки; активне використання цифрових технологій і соціальних медіа; розробка інноваційних методологічних підходів, таких як експериментальні дослідження та агентне моделювання. Новизна роботи полягає в концептуальному поєднанні концепції "структура-поведінка-результативність" з сучасними тенденціями економіко-поведінкових досліджень для комплексного аналізу ринку молочної продукції. Авторами розроблено причинно-наслідкову схему, яка показує послідовність вирішення наукової проблеми, що включає аналіз теоретичних засад, емпіричне дослідження особливостей поведінки учасників ринку, розробку прикладних рекомендацій та обґрунтування їх впливу на продовольчу безпеку. Практична значущість дослідження у тому, що розроблені теоретико-методичні аспекти можуть бути використані для створення конкретного інструментарію державного регулювання ринку молочної продукції, спрямованого на підвищення стійкості ринку, забезпечення доступності та якості молочної продукції, стабільності її постачання, а також зміцнення продовольчої безпеки України в умовах нестабільності.
44
Калмикова, Юлія Сергіївна. "ПРОБЛЕМА МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ З ХРОНІЧНИМИ БОЛЯМИ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ: АНАЛІЗ ВПРОВАДЖЕННЯ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ВТРУЧАНЬ". Olympicus, № 2 (9 серпня 2024): 100–109. http://dx.doi.org/10.24195/olympicus/2024-2.13.
Full textAbstract:
Метаболічний синдром (МС) як сукупність абдомінального ожиріння, гіперглікемії, гіпертригліцеридемії, низького рівня ліпопротеїдів високої щільності – холестерину та гіпертензії – є фактором ризику діабету ІІ типу та вважається одним із найбільш значущих факторів ризику ССЗ, поширеність яких зростає у всьому світі. Системний аналіз спроєктованих на проблему дослідження зразків фахової літератури вітчизняного й іноземного авторства уможливив констатацію про суттєву поширеність надлишкової маси тіла, ожиріння та метаболічного синдрому серед молоді: ознаки останніх виявляє кожна четверта особа в популяції. Метою є вивчення метаболічного синдрому з болями опорно-рухового апарату, а також визначення і дослідження сучасних підходів у корекції відновлення пацієнтів з метаболічним синдромом і хронічними болями. Сучасні підходи до відновлення пацієнтів з метаболічним синдромом і хронічними болями пов’язані з тим, що всі його компоненти піддаються модифікації за допомогою немедикаментозних і медикаментозних заходів корекції. Велика увага приділяється немедикаментозним заходам корекції: підтриманню достатнього рівня рухової активності, контролю енергетичної цінності їжі, зниженню вживання жирів та підтримці адекватної маси тіла. Натепер у роботах українських і зарубіжних науковців описано багато засобів та методів реабілітаційного відновлення пацієнтів різного віку з метаболічним синдромом і хронічними болями в ОРА. У порівнянні з медикаментозним або хірургічним лікуванням навіть помірне обмеження їжі в поєднанні з підвищенням витрат під час фізичних вправ призводять до більш вираженої втрати ваги і не пов’язані з ризиком побічних ефектів. Більше того, зміна режиму харчування і фізична активність – це зміна життя, тобто гарантія стабільності втрати надмірної ваги. Зрештою, звичка до здорового способу життя – це шлях до сприятливих змін обміну вуглеводів та жирів, що має найважливіше значення в менеджменті ожиріння та зниження ризику розвитку МС.
45
Петрунів, Х. В. "КОРЕКЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СИМПТОМАТИКИ ЗМІН РУХОВОГО ПАТЕРНУ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ У ПАЦІЄНТІВ ПОХИЛОГО ВІКУ З ЕНДОПРОТЕЗОМ КОЛІННОГО СУГЛОБА У ВІДДАЛЕНОМУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 15 (14 серпня 2023): 101–10. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.13.
Full textAbstract:
Мета: оцінити ефективність впливу розробленої програми фізичної терапії на параметри функціональної симптоматики та змін рухового патерну нижньої кінцівки у пацієнтів похилого віку з ендопротезом колінного суглоба у віддаленому періоді після операції. Матеріал. Обстежено 80 осіб похилого віку. Контрольну групу склали 24 особи без ендопротезів суглобів, з відсутністю саркопенії. Групу порівняння склали особи з ендопротезом колінного суглоба та саркопенією з низьким реабілітаційним комплаєнсом щодо реабілітаційного втручання. Представники основної групи з ендопротезом колінного суглоба та саркопенією займались за програмою фізичної терапії із застосуванням функціонального тренування на платформі «Prosedos», терапевтичних вправ, масажу, кінезіологічного тейпування, корекції харчування, навчання пацієнта. Ефективність програми оцінювали за динамікою шкал Forgotten Joint Score-12 та Knee Society Score, гоніометрією колінного суглобу, мануальним м’язовим тестуванням м’язів стегна. Результати. У пацієнтів похилого віку з ендопротезом колінного суглоба та саркопенією виявлено функціональну симптоматику змін рухового патерну нижньої кінцівки у вигляді порушення структурного та функціонального стану колінного суглобу, контрактуру суглоба, зниження сили м’язових груп стегна. Розроблена програма фізичної терапії виявила статистичне покращення стану пацієнтів через вплив на компоненти рухового патерну колінного суглоба за рахунок покращення функціонального стану колінного суглоба, збільшення його гнучкості, сили м’язів стегна, зменшення болю у порівнянні із вихідними показниками за усіма досліджуваними параметрами (р<0,05); проте показників контрольної групи досягнуто не було (р>0,05). Низька реабілітаційна комплаєнтність пацієнтів групи порівняння, незважаючи на інформованість щодо ризиків поліморбідності, асоціювалась з відсутністю покращення стану через аналогічний період спостереження. Висновки. Пацієнти похилого віку із наслідками тотального ендопротезування колінного суглоба та саркопенією потребують розробки програм фізичної терапії з урахуванням та корекцією специфіки кожного стану, що підвищить загальну ефективність відновних заходів.
46
Баль-Прилипко, Л. В., М. С. Ніколаєнко, С. Г. Даниленко, І. М. Устименко, М. В. Рябовол та К. О. Петриченко. "ОБҐРУНТУВАННЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ КОНСЕРВІВ ДРУГИХ СТРАВ З ПІДВИЩЕНОЮ ХАРЧОВОЮ ЦІННІСТЮ". ПРОДОВОЛЬЧІ РЕСУРСИ 12, № 22 (2024): 28–36. http://dx.doi.org/10.31073/foodresources2024-22-03.
Full textAbstract:
Предмет. У сьогоденні спостерігається дефіцит м’ясної сировини, тому, широкого застосування при виготовлені консервів других страв набули білки рослинного походження. Сучасна структура харчування населення характеризується дефіцитом поліненасичених жирних кислот. Розширення асортименту консервів других страв – каш з м’ясом з підвищеною харчовою цінністю шляхом використання вітчизняної нетрадиційної сировини як джерело корисних речовин та есенціальних нутрієнтів є актуальним завданням в м’ясопереробній галузі. Мета. Удосконалення технології консервів других страв – каші з м’ясом з підвищеним вмістом харчових волокон та поліненасичених жирних кислот. Методи. Для оцінки якості удосконаленої технології консервів других страв – каші з м’ясом та порівняльної характеристики з контролем використовували загальноприйняті методи визначення хімічного та жирнокислотного складу. Результати. Експериментально та теоретично встановлено, що крупа спельти цільнозернова, м’ясо курки, насіння льону та сіль морська за показниками якості переважають традиційно використовувані компоненти та є перспективною сировиною для підвищення харчової цінності консервів других страв – каші з м’ясом. За результатами органолептичних показників якості, встановлено, що дослідний зразок із вмістом 19,5% крупи спельти цільнозернової, 4,5% оливкової олії, 1,0% солі морської та 3,20% насіння льону характеризується високими органолептичними показниками якості та був обраний для подальших досліджень. Встановлено підвищену масову частку харчових волокон на 3,59% у дослідному зразку порівняно з контролем. Використання у складі каші з м’ясом оливкової олії та насіння льону дало змогу підвищити вміст поліненасичених жирних кислот омега-3 та омега-6 на 1,61% та 0,91% відповідно. Наукова новизна результатів дослідження полягає в розробленні інноваційної рецептури консерви другої страви – каші з м’ясом з використанням крупи спельти цільнозернової, оливкової олії, насіння льону, солі морської. Сфера застосування результатів. За результатами дослідження доведена можливість використання крупи спельти цільнозернової, оливкової олії, насіння льону, солі морської в технології консервів других страв – каші з м’ясом, що дозволяє розширити асортимент м’ясо-рослинних консервів з підвищеною харчовою цінністю.
47
Новосьолов, Олександр. "КУХНЯ В СТИЛІ NOBU: ВІД АВТЕНТИКИ ДО НОВАЦІЇ". Innovations and Technologies in the Service Sphere and Food Industry 3, № 9 (2023): 38–43. http://dx.doi.org/10.32782/2708-4949.3(9).2023.6.
Full textAbstract:
Стаття зосереджена на випадку японського шеф-кухаря Matsuhisa Nobuyuki (松久 信幸), більш відомого як Nobu. Окреслено культурні та соціальні наслідки всесвітньої популярності японської їжі в сучасному глобальному світі. Популярність японської їжі є одним із вагомих прикладів культури харчування, яка розвинула глобальний вплив, зокрема через свою присутність у світових центрах таких як New York, London, Tokyo, Los Angeles. Випадок Matsuhisa Nobuyuki, є яскравим прикладом світового успіху. Його їжа базується на японській кухні з акцентами на південно- та північноамериканській традиції. Його практика завжди полягала в тому, щоб шукати певні смаки, які були б сприйняті місцевими жителями, де б він не працював. Метою статті є спроба визначити базові компоненти кухні в стилі Nobu, та означити її як певний феномен всесвітньої популярності впливового шеф-кухаря Matsuhisa Nobuyuki який визначає новаційні категорії азійської їжі як концепт мульти-компонентності та мульти-національності з огляду на явище глобалізації японської кухні. У певному сенсі його стиль приготування їжі можна описати як американський, оскільки його стиль змінився в Америці. Іншим важливим моментом є розташування його ресторанів. У 1987 році він відкрив Matsuhisa в Лос-Анджелесі, а до 2008 року він керував понад 20 ресторанами по всьому світу. Він створив власну мережу для роботи ресторанів у ключових містах світу. Завдяки американському смаку своїх японських страв він вплинув на поширення та визнання японської кухні в усьому світі. Стиль Nobu, заснований на його навчанні як суші-кухаря в Японії та розвинений через його особистий досвід роботи в різних місцях на американському континенті, можна розглядати як американізовану японську їжу. Він успішно створив відчуття автентичності своїх страв у вузлах світових містах і зробив внесок у всесвітню популярність японської їжі, тенденцію, яку можна описати як глобалізацію японської кулінарної культури.
48
Біленька, І. Р., Л. М. Тележенко та П. К. Біленький. "НАПОЇ ЯК НЕЗАМІННИЙ КОМПОНЕНТ РАЦІОНУ ХАРЧУВАННЯ СПОРТСМЕНІВ". Scientific Works 88, № 2 (2024): 20–31. https://doi.org/10.15673/swonaft.v88i2.3031.
Full textAbstract:
Анотація. Високим досягненням у професійному спорті передують надмірні фізичні, психоемоційні навантаження під час тренувань та змагань, при яких в організмі спортсмена відбуваються порушення гідробалансу, водно-сольового обміну та інші процеси, які призводять не тільки до втоми та погіршення самопочуття, а й до виникнення певних захворювань. Вирішити ці проблеми можливо завдяки введенню у раціони харчування спортивних напоїв, ринок яких в Україні тільки починає розвиватися, а продукція, що представлена у спеціалізованих магазинах, переважно імпортного виробництва. Слід також врахувати, що дедалі більше людей в Україні виявляють увагу до здорового способу життя, в якому заняття спортом є невід’ємною частиною. У статті наведено аналіз літературних джерел щодо використання напоїв у харчуванні спортсменів. Проаналізовано сучасний ринок вітчизняних спортивних продуктів, серед яких значне місце належить спортивним напоям спрямованої фізіологічної дії. Визначено, що вода і напої є рідинами, які мають різну дію на організм людини. Розглянуті питання, пов’язані зі споживанням різних видів спортивних напоїв в залежності від фізичного навантаження. Розглянуто вплив води на організм спортсменів як рецептурної складової напоїв з метою підтримки водного та водно-сольового балансів в організмі спортсмена. Показано, що під час занять спортом відбувається зневоднення організму спортсмена, що впливає на його аеробну працездатність. Наведена класифікація спеціалізованих спортивних напоїв в залежності від досягнення поставленої мети, приведена їх характеристика та визначено цільове призначення кожної категорії напоїв. Розглянута класифікація напоїв за вмістом вуглеводів та електролітів. Показано, що електроліти, які містяться в напоях сприяють відновленню рівня мінеральних речовин в організмі, які швидко втрачаються через потовиділення під час фізичної активності. За наявності дефіциту мінеральних речовин в організмі спортсменів їхні фізичні можливості знижуються, тому важливим є дослідження ролі мінеральних речовин в організмі спортсмена. Вказані природні джерела мінеральних речовин, які можуть бути використані в якості рецептурних інгредієнтів при розробці спеціалізованих напоїв. Спеціалізовані напої підвищують переносимість надмірних навантажень, а також опірність як до психоемоційних стресових ситуацій, так і до несприятливих зовнішніх факторів, у т.ч. пов’язаних з кліматичними змінами, де можуть відбуватися змагання. У статті привернута увага емульсійним напоям, які можуть одночасно постачати до організму людини білки, жири, вуглеводи у рекомендованому співвідношенні, а також харчові волокна, органічні кислоти, вітаміни, мікроелементи та біологічно активні сполуки. Надані рекомендації щодо використання напоїв у харчуванні спортсменів.
49
Kaziuka, N. P., V. V. Humeniuk, L. I. Semyrga та O. V. Bielan. "МІЖНАРОДНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ РОЛЬ В ПІДВИЩЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ". Actual problems of regional economy development 2, № 19 (2023): 29–41. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.19.29-41.
Full textAbstract:
У статті досліджено сутність міжнародних інформаційних систем та технологій у готельно-ресторанній сфері. Обґрунтовано необхідність інтеграції програмного забезпечення у роботу готельних комплексів та ресторанів як основи формування та посилення конкурентних переваг для суб’єктів господарювання на швидкозростаючому ринку готельно-ресторанних послуг. 
 Висвітлено роль та особливості використання окремих інструментів міжнародних інформаційних технологій та систем у готельно-ресторанному бізнесі. Описано інформаційно-комунікаційні засоби, компоненти та інструменти, що дають змогу збереження, отримання доступу, моніторингу, обробки та передачі інформації у цифровій формі.
 Розкрито сутність міжнародних інформаційних технологій та систем, їх складових для розвитку готельно-ресторанної сфери; визначено місце та роль інформаційного та програмного забезпечення у діяльності підприємств готельно-ресторанної індустрії; ідентифіковано механізм формування конкурентних переваг суб’єктів господарювання завдяки ефективному впровадженню у їх діяльність системи управління взаємовідносин із клієнтом; подано рекомендації щодо використання передових інструментів, засобів та методів інформаційних систем та технологій у роботу підприємств готельно-ресторанної сфери.
 Охарактеризовано специфіку застосування інформаційних технологій, які дозволяють оптимізувати управління бізнес процесами у готелях та ресторанах, таких як: інформаційні технології, які дозволяють оптимізувати менеджерську діяльність у готелі та ресторані (комп'ютерні системи централізованого управління готелем, системи управління внутрішніми службами, які забезпечують ефективність обслуговування клієнтів, технології оповіщення про готовність номерів, інформаційні системи, що забезпечують процеси замовлення страв у ресторанах); сервісні інформаційні системи та технології (CRM-системи та глобальні системи бронювання); інформаційні системи та технології, що застосовуються в інтернет-маркетингу.
 Описано найбільш популярні та завантажувані програми у готельно-ресторанній індустрії у світі за підсумками 2022 року. Визначено найпоширеніші тренди інформаційних систем та технологій у готельно-ресторанному бізнесі, зокрема мобільні технології (мобільні програми, чат-боти, віртуальні черги, QR-коди для меню), безконтактні платежі, інтернет речей, роботи, віртуальні тури. Проаналізовано використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємствах тимчасового розміщування та організації харчування в Україні.
50
Хребтань, Олена. "Дослідження асортименту м'ясо-рослинних консервів виробництва ТОВ «Фабрика Здорово», м. Чернігів". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(37) (2024): 181–95. https://doi.org/10.25140/2411-5363-2024-3(37)-181-195.
Full textAbstract:
У статті досліджено асортимент, особливості рецептури, технологія виробництва та показники якості м'ясо-рослинних консервів, що виготовляє ТОВ «Фабрика Здорово», м. Чернігів, для забезпечення українських військових, постачання до вітчизняної торговельної мережі і для експорту в країни Євросоюзу. М'ясо-рослинні консерви призначені для раціонального, збалансованого харчування, спроможні задовольняти добову потребу людини в рослинних і тваринних білках, що є важливим чинником у харчуванні контингенту, що знаходиться в екстремальних умовах. Консервована м'ясо-рослинна продукція має значні переваги: найнадійніше збереження харчової і поживної цінності продукції; збереження якості і безпечності харчових інгредієнтів завдяки стерилізації; значні терміни зберігання; зручність споживання харчової продукції та ін. Головним завданням поєднання м’ясної і рослинної сировини у консервованій продукції - є збагачення раціону людини білками, вітамінами, мікроелементами та іншими корисними компонентами, незалежно від пори року та умов споживання.