Log in

Relevant bibliographies by topics / Конвергенція / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Конвергенція.

Journal articles on the topic 'Конвергенція'

Author: Grafiati

Published: 3 May 2022

Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Конвергенція.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Гурочкіна, В. В. "КОНВЕРГЕНЦІЯ ЯК БАЗИС ЕМЕРДЖЕНТНОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ." Підприємництво та інновації, no. 9 (December 30, 2019): 89–92. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/9.14.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено трактування поняття «конвергенція», проаналізовано гіпотезу конвергенції та особливості її становлення. Виділено ефекти конвергенції економічних систем, які мають у подальшому прояви емерджентності за рахунок пролонгації конвергенційних властивостей частин цієї системи. Зображено систему конвергенційних та емерджентних властивостей економічної системи. Розглянуто емерджентні прояви системи, що виникають під час конвергенції нанотехнологій, біотехнологій, інформаційних технологій і технологій, соціуму, заснованих на когнітивних науках, із тригерами та драйверами. Наведено механізм об‘єднань зазначених частин в єдину систему, що наділена «новими» якостями – ефектами емерджентності. Запропоновано класифікаційні ознаки: конвергенція емерджентна NBIСSЕ та конвергенція адитивна NBIСSА.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Костюченко, Валентина, and Анаcтаciя Знамeрoвcька. "КОНВЕРГЕНЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ В ІСПАНІЇ." Молодий вчений, no. 3 (91) (March 31, 2021): 364–67. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-76.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена процесу конвергенції бухгалтерського обліку та фінансової звітності Іспанії до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). У статті розглянуто систему регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності у Іспанії. Описано зміни, які відбулися в системі національних стандартів бухгалтерського обліку Іспанії. Визначено відмінності між іспанським GAAP та МСФЗ. Конвергенція зумовлена зростанням ділової активності в країнах і на ринках капіталу в умовах глобалізації, яка загострює проблему порівнянності фінансової звітності, підготовленої на основі національних стандартів. Для вирішення цієї проблеми необхідно застосовувати єдину систему стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності для всіх учасники циклу міжнародного фінансового і інвестиційного капіталу. Застосування єдиного набору міжнародних стандартів фінансової звітності поліпшить інвестиційний клімат країни і сприятиме вільному переміщенню фінансових ресурсів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Перга, Т. "Екологічна конвергенція: регіональна специфіка." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 5 (123) (2014): 37–41.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Науменко, Ж. Г. "Конвергенція та дивергенція в регіональній економіці." Економічні інновації, Вип. 52 (2013): 255–61.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Метелиця, В. М. "Регуляторна конвергенція бухгалтерської професії в Європейському Союзі." Облік і фінанси, no. 2 (64) (2014): 41–55.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Поліщук, Л. С. "Економічна конвергенція ЄС в умовах глобальної нерівномірності." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 110, (ч. 2) (2012): 9–13.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Поліщук, Л. С. "Економічна конвергенція ЄС в умовах глобальної нерівномірності." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 110, (ч. 2) (2012): 9–13.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Баюра, Д. О. "Конвергенція систем корпоративного управління в умовах глобалізації." Фінанси України, no. 2 (2008): 26–35.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Кучерова, І. М. "Конвергенція національних податкових систем: здобутки та перспективи." Сталий розвиток економіки, no. 4 (21) (2013): 400–404.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Вертелєва, О. В. "Економічна конвергенція країн ЄС та перспективи євроінтеграції України." Економіка та держава, no. 11, листопад (2014): 97–100.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Вертелєва, О. В. "Економічна конвергенція країн ЄС та перспективи євроінтеграції України." Економіка та держава, no. 11, листопад (2014): 97–100.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Нікішина, О. В. "Принципи формування логістичних ланцюгів товарних ринків: конвергенція підходів." Економіка харчової промисловості 11, вип. 3 (2019): 3–15.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Данильченко, Л. "Аналіз динаміки міжнародного цифрового розриву: конвергенція чи дивергенція?" Наука молода, Вип. 11 (2009): 57–65.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Данильченко, Л. "Аналіз динаміки міжнародного цифрового розриву: конвергенція чи дивергенція?" Наука молода, Вип. 11 (2009): 57–65.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Chemerus, V., К. Kutsab–Bonk, and М. Yankiv. "ІНФРАСТРУКТУРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНВЕРГЕНЦІЇ ЕКОНОМІКИ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ В УКРАЇНСЬКО–ПОЛЬСЬКОМУ ТРАНСКОРДОННОМУ РЕГІОНІ." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, no. 2 (September 1, 2016): 176–82. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6934.

Full text

Abstract:

Розглядаються основні проблеми економічного розвитку прикордонних сільських територій України в умовах активізації транскордонного співробітництва з Польщею. Доводиться, що конвергенція економіки сільських територій в українсько–польському транскордонному регіоні виступає важливим чинником поглиблення інтеграції між обома державами та індикатором успішності євроінтеграційного поступу України. Вона забезпечує інтенсифікацію руху товарів і фінансових ресурсів між сусідніми прикордонними територіями обох держав. Крім того, завдяки конвергенції відбувається зближення стандартів ведення аграрного бізнесу, що створює сприятливі передумови для реалізації спільних транскордонних інвестиційних проектів у межах сільських територій українсько–польського прикордоння. Особливу увагу акцентовано на необхідності удосконалення інфраструктурного забезпечення сільських територій в українсько–польському транскордонному регіоні. Обґрунтовано, що модернізація інфраструктури чинить суттєвий позитивний вплив на ефективність використання потенціалу сільських територій України в умовах транскордонного співробітництва із Польщею. Акцентовано увагу на актуальності інноваційного розвитку прикордонної, транспортно–логістичної, інформаційної та маркетингової інфраструктури, передусім з огляду на економічні виклики, породжені сучасним етапом європейської інтеграції. Доведено, що особливо важливого значення з погляду поширення конвергенції в українсько–польському транскордонному регіоні сьогодні набуває розвиток інституційної інфраструктури, яка забезпечує укорінення нових форм економічної інтеграції між суб’єктами аграрного ринку. Запропоновано заходи, орієнтовані на першочерговий розвиток інфраструктури сільських територій в українсько–польському транскордонному регіоні. Зокрема, з метою стимулювання конвергентних процесів між прикордонними сільськими територіями України та Польщі пропонується здійснити низку заходів, пов’язаних з модернізацією транспортних комунікацій, включаючи розбудову транспортно–логістичних центрів, покращити рівень інформаційного забезпечення сільських територій у прикордонних регіонах України, передусім на основі покращення доступу до Інтернету та мобільного зв’язку, а також стимулювати процеси сільськогосподарської кооперації та налагодження сучасних форм транскордонних економічних взаємодій між господарюючими суб’єктами аграрної економіки, локалізованими по різні боки кордону.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Гиріна, Т. С. "Трансформація та конвергенція в діяльності українських редакцій міжнародних радіостанцій." Вісник Харківської державної академії культури. Серія: Соціальні комунікації, вип. 53 (2018): 158–68.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Кубатко, О. В. "Еколого-економічна конвергенція регіонів як напрям забезпечення сталого розвитку." Економіка та держава, no. 9 (81) (2009): 45–48.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Тіщенко, А. "Конвергенція традиційних та інноваційних форм професійного розвитку молодих бібліотекарів." Бібліотечний форум: історія, теорія і практика, no. 3 (5) (2016): 17–21.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Дикий, О. В. "Конвергенція маркетингу та стратегії підприємства в умовах глобалізації бізнесу." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 89, ч. 2 (2010): 65–70.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Bezruchuk, Svitlana. "The convergence of dualism of qualitative reporting characteristics." Scientific Bulletin of the Odessa National Economic University 5-6, no. 282-283 (2021): 70–76. http://dx.doi.org/10.32680/2409-9260-2021-5-6-282-283-70-76.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Yakovlev, Oleksandr. "Транснаціональні гуманітарні проекти в синергії культурного простору України." Музичне мистецтво і культура, no. 19 (October 10, 2014): 82–90. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2014-19-82-90.

Full text

Abstract:

В статті представлена проблема синергії культурного простору сучасної України. Окреслені шляхи реалізації міжнародних гуманітарних стратегій у пілотних проектах Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : «Діалог культур: Україна – Греція - Сербія», «Мистецький Арсенал», «Старовинна клавірна музика – інструментарій і виконавство», «Електронне зображення і візуальні мистецтва». Обґрунтовуються синергетичний та кластерний підходи в системі європейського культурного обміну.Ключові слова: культурний простір України, синергія, конвергенція, кластер, стратегічний і проектний підходи, міжнародні гуманітарні стратегії, транснаціональні проекти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Блануца, В. И. "ПЕРСПЕКТИВНЫЕ ЭКОНОМИЧЕСКИЕ СПЕЦИАЛИЗАЦИИ ДЛЯ РОССИЙСКИХ РЕГИОНОВ В СТРАТЕГИИ ПРОСТРАНСТВЕННОГО РАЗВИТИЯ: КЛУБЫ КОНВЕРГЕНЦИИ." Экономика. Информатика 47, no. 2 (July 29, 2020): 233–43. http://dx.doi.org/10.18413/2687-0932-2020-47-2-233-243.

Full text

Abstract:

В «Стратегии пространственного развития Российской Федерации на период до 2025 года» приведены перспективные экономические специализации для каждого региона и сформулирована цель в виде сокращения межрегиональных различий. В статье проанализировано соответствие между декларируемой целью и распределением экономических специализаций по российским регионам. Методологической основой исследования стала концепция экономической конвергенции, согласно которой траектории развития множества регионов сходятся к одному (абсолютная конвергенция) или нескольким (относительная конвергенция) уровням. Предложена мера сходства регионов по сочетанию перспективных экономических специализаций. Расчеты показали, что гипотеза абсолютной конвергенции российских регионов по перспективным специализациям не подтвердилась. Сделан вывод о несоответствии между распределением специализаций по регионам и целью пространственного развития. Для проверки гипотезы относительной (клубной) конвергенции использовался кластерный анализ. Российские регионы по сходству специализаций объединены в шесть клубов конвергенции. Первый клуб можно считать экономически устойчивым по множеству специализаций. Остальные пять клубов имеют мало специализаций и в условиях экономического кризиса могут быть неустойчивыми. В стратегии выявлен ряд концептуальных и эмпирических ошибок. Для обнаружения и исправления других ошибок предложено провести независимую экспертизу стратегии.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Ревчун, Б. Г. "Конвергенція макро- та мікроекономічних теорій як засіб формування єдиної науки "економікс"." Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки, вип. 24 (2013): 31–36.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Королюк, Катерина. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ СХЕМИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД): КОНВЕРГЕНЦІЯ ТРАДИЦІЇ ТА ІННОВАЦІЇ." Public management 21, no. 1 (May 29, 2020): 133–50. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-133-150.

Full text

Abstract:

Зазначено, що єдність нації — це стратегічний план безпеки і продуктивного розвитку сучасної держави, що в Україні формується посту- пово. З’ясовано поєднання традицій та інновацій у сучасних підходах щодо розвитку держави як інституту, що забезпечує суспільний розвиток. Вико- ристано методи аналізу та синтезу, аналізу документів, знакове моделюван- ня, компаративний (синхронний) аналіз. Було розглянуто коеволюційний етап розвитку суспільства та поняття індивідуального “Я” і колективного “Ми” як домінуючих суб’єктів соціальних інтеракцій на різних етапах од- ного циклу суспільного розвитку. Зміна традиційної концепції управління на нову втілюється у програмі діджіталізації (“Держава у смартфоні”) як засіб полегшення надання адміністративних послуг населенню. Яким саме є рівень готовності суспільства сприйняти ці зміни? Почуття спільної й осо- бистої відповідальності — сприяє розвитку колективного “Ми”. Показано, що тенденції, які підтверджують позитивні зміни в Україні спостерігаються через виникнення багатьох волонтерських рухів, краудфандингових плат- форм, зростання кількості громадських організацій протягом останніх років. Разом з тим, зростає власна відповідальність індивіда за своє благополуччя. Чим розвиненішим є суспільство, тим активніше інновації впроваджуються у сферу суспільних відносин, значно оновлюючи їх. З’ясовано, що залуче- ність громадян до суспільного сектору частково обумовлена публічним ін- тересом та тенденцією зростання попиту на зайнятість у публічному секторі і здійснення соціально значущої професійної діяльності. На основі здійсне- ного аналізу, було розроблено формулу, що прораховує індекс колективного “Ми”. Розуміння необхідності розвитку суспільства шляхом конвергенції традицій та інновацій — важлива частина у плануванні державної та соці- альної політики України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

VINOGRADOVA, OLENA, and NATALYA YEVTUSHENKO. "MARKETING INNOVATIONS AND TELECOMMUNICATIONS: CONVERGENCE OF SERVICES." State University of Telecommunications, no. 1 (2019): 26–32. http://dx.doi.org/10.31673/2415-8089.2019.012632.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Vasylyk, Lyubov. "Convergence and cross-media: discourse term logic paradigm." Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Journalistic sciences 2017, no. 1 (June 2017): 3–9. http://dx.doi.org/10.23939/sjs2017.01.003.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Ланциери, Джампаоло. "Наблюдается ли конвергенция рождаемости в странах-членах Европейского Союза?" Демографическое обозрение 1, no. 2 (November 20, 2014): 110–39. http://dx.doi.org/10.17323/demreview.v1i2.1819.

Full text

Abstract:

В статье показывается важность учета дополнительных ограничений при разработке прогнозных гипотез для группы стран. В случае рождаемости, рассматриваемой в данной статье, это может быть выражено в виде конвергенции демографического поведения стран в будущем, что должно найти отражение в прогнозных гипотезах. Такое «международное» ограничение может иметь как теоретические, так и эмпирические основания.В статье представлен анализ различных концепций конвергенции, предложенных в литературе, а также соответствующие показатели. Предложен авторский метод анализа и новый простой индикатор конвергенции, используемый для оценки наличия конвергенции в 27 странах ЕС. Автор анализирует возможное влияние присоединения новых стран к ЕС на конвергенцию в рождаемости. В заключении обсуждается возможность использования предложенного подхода при разработке прогнозов.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Хорошаєв, Є. "Бета-конвергенція як один з напрямів дослідження процесу зближення фіскальних моделей у Європейському Союзі." Україна: аспекти праці, no. 6 (2006): 44–47.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Швіндіна, Г. О., А. Є. Артюхов, Ю. М. Петрушенко, В. В. Мотречко, and Д. А. Півень. "Пом’якшення феноменів «розтрати мізків» і «відтоку мізків» в Україні: конвергенція економічних та освітніх трансформацій." Економіка і організація управління, no. 2 (2021): 46–53. http://dx.doi.org/10.31558/2307-2318.2021.2.5.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Иванова, Елена Викторовна, Екатерина Владимировна Оботнина, and Марина Юрьевна Евпак. "PECULIARITIES OF RENDERING STYLISTIC CONVERSION (ON THE BASIS OF L. TOLSTOY’S “ANNA KARENINA” AND ITS TRANSLATION IN ENGLISH)." Tomsk state pedagogical university bulletin, no. 5(211) (September 7, 2020): 57–64. http://dx.doi.org/10.23951/1609-624x-2020-5-57-64.

Full text

Abstract:

Введение. Проанализированы способы передачи стилистической конвергенции при переводе с русского языка на английский. Явление конвергенции стилистических приемов недостаточно подробно изучено ни стилистикой с точки зрения ее языковой реализации, ни переводоведением в плане передачи в переводе всего объема семантической, стилистической и прагматической информации, транслируемой автором с использованием указанного феномена. В научных исследованиях нередко рассматривается проблема передачи того или иного стилистического приема, но не их совокупности, что, несомненно, усложняет работу переводчика. Постановка такой проблемы в рамках данного исследования необходима для определения наиболее эффективной переводческой стратегии передачи конвергенции стилистических приемов в тексте перевода. Цель статьи – выявить и проанализировать способы передачи конвергенции стилистических приемов с языка-источника на язык перевода в плане сохранения ее прагматической функции. Материал и методы. Материалом исследования послужил роман Л. Толстого «Анна Каренина» и его перевод на английский язык, выполненный Маргарет Ветлин и опубликованный изданием Progress Publishers в 1978 г. Объектом исследования является конвергенция стилистических приемов, предметом – способы ее передачи с русского языка на английский. В работе нашли применение общенаучные и лингвистические методы исследования, в том числе описательный и сравнительно-сопоставительный. Результаты и обсуждение. Выявлено, что полное сохранение конвергенции в переводе встречается редко в силу лексических и структурных особенностей двух языков. Из 70 выявленных единиц текста 24 % составляют те, в которых стилистическая конвергенция была полностью сохранена при переводе. Передача стилистической конвергенции методом замещения или добавления некоторых ее элементов при переводе также встречается довольно редко (12 и 17 % соответственно). Наиболее частотным является способ передачи стилистической конвергенции с опущением при переводе тех или иных стилистических приемов оригинала (47 %). Что касается прагматических функций стилистической конвергенции, то они, в большинстве своем, сохраняются при переводе, при этом усиливая или, наоборот, ослабляя стилистический эффект текста оригинала. Заключение. В работе дан краткий обзор истории изучения явления стилистической конвергенции и приведены основные определения данного феномена. В ходе анализа материала исследования рассмотрены стилистические приемы, формирующие стилистическую конвергенцию в художественном тексте, проведен сопоставительный анализ текстовых единиц с применением конвергенции стилистических приемов в тексте оригинала и тексте перевода, выявлены наиболее частотные способы передачи стилистической конвергенции с русского языка на английский. Кроме того, проанализированы прагматические функции стилистической конвергенции и рассмотрены возможности их сохранения при переводе. Introduction. This article carries out the analysis of the ways the stylistic convergence is rendered from Russian into English. The phenomenon of convergence has been thoroughly studied neither by the stylistics as far as its speech implementation is concerned, nor by the theory of translation taking into account all the semantic, stylistic and pragmatic information expressed by the author by means of convergence that needs to be rendered in translation. Quite often, scientific research studies the problem of transferring a particular stylistic device rather than their converged group which obviously complicates the translator’s work. The problem thus stated is aimed at revealing the most effective translation strategy for rendering the stylistic convergence in the target text. Aim and objectives. The aim of the article is to single out and analyze the ways the convergence of stylistic means is rendered from the source language into the target language maintaining its pragmatic function. Material and methods. The material for the study is the novel “Anna Karenina“ by L. Tolstoy and its translation in English by Margaret Wettlin published by Progress Publishers in 1978. The object of the research is convergence of stylistic means, the subject is the ways of its transference from Russian into English. The basis of the methodology lies in the scientific and linguistic methods including the descriptive and comparative ones. Results and discussion. The research has shown that the complete transference of the convergence is rather rare due to the lexical and structural peculiarities of the two languages. Having analyzed 70 text units we have come to the conclusion that 24 % of them are those in which the stylistic convergence is preserved in the target text. The stylistic convergence is rendered by substituting or adding some of its components in 12 % and 17 % of units respectively. The most frequent (47 %) are the cases when some of the converged stylistic means of the source text are omitted in translation. As for the pragmatic functions of the stylistic convergence, they are in most cases retained in the target text enhancing or, on the contrary, weakening the stylistic effect of the original text. Conclusion. The article gives a short historical overview of studying stylistic convergence and covers its main interpretations. The analysis of the research material includes the study of stylistic means that form the stylistic convergence in the literary text, the comparative analysis of the text units containing the stylistic convergence both in the source text and in the target text. We revealed the most frequent ways of rendering the stylistic convergence from Russian into English. In addition, we analyzed the pragmatic functions of the stylistic convergence as well as the ways they can be retained in translation.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Куцалб-Бонк, К. "Конвергенція соціально-економічного простору транскордонного регіону між Україною та ЄС в умовах поглиблення Європейської інтеграції." Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України, Вип. 1 (117) (2016): 37–40.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

PANFILOVA, Tamara. "CONVERGENCE AND DIVERGENCE OF THE SPHERE OF PUBLIC FINANCES OF THE EU MEMBER STATES AND UKRAINE." Economy of Ukraine 2020, no. 7 (August 12, 2020): 108–20. http://dx.doi.org/10.15407/economyukr.2020.07.108.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Mushnykova, S. A. "Convergence as a System Basis for Building the Conception of the Security Management of Industrial Enterprise Development." Business Inform 11, no. 502 (November 2019): 336–42. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2019-11-336-342.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Ястребов, М. В., Е. Н. Глаголева, and И. В. Ястребова. "Конвергенции в архитектонике мускулатуры трематод и соотношение понятий “конвергенция” и “параллелизм”." Биология внутренних вод, no. 6 (2020): 528–37. http://dx.doi.org/10.31857/s0320965220060200.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Stakhurskyi, I. V. "Особливості становлення та перспективи розвитку європейської стратегічної культури." Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, no. 11(139) (October 7, 2016): 46. http://dx.doi.org/10.15421/1716120.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню особливостей формування європейської стратегічної культури у контексті вивчення механізмів розвитку Спільної безпекової та оборонної політики (СБОП) Європейського Союзу. Використовуючи конструктивістський підхід, розкрито концепт стратегічної культури та його застосування у політичній науці. Розглянуто процес становлення та основні характеристики стратегічної культури Євросоюзу. У дослідженні показано як відбувається конвергенція національних стратегічних культур та які основні перешкоди виникають при формуванні загальноєвропейської стратегічної культури. На основі обраних чотирьох критеріїв (рівень громадської підтримки СБОП, преференції методів кризового менеджменту, готовність до здійснення інтервенції, місце СБОП у безпековій політиці країн-членів ЄС), з’ясовано питання, чи вдалося ЄС розвинути сильну стратегічну культуру. Встановлено, що до основних норм, які визначають поведінку ЄС у сфері безпеки та оборони, належать схильність до мультилатералізму, відкидання військових засобів у розв’язанні конфліктних ситуацій, прерогатива гуманітарних миротворчих місій, правова легітимність. Зроблено висновок, що повільний процес утворення європейської стратегічної культури перешкоджає Спільній безпековій та оборонній політиці стати дієвим інструментом кризового менеджменту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Мarkush, M. A. "Конституційно-правові основи кримінально-процесуальної доктрини в аспекті засади змагальності." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 2 (April 25, 2019): 28–41. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.02.03.

Full text

Abstract:

Наукове осмислення конституційно-правової суті та функціональності засади змагальності у кримінальному процесі може бути сутнісним тільки тоді, коли здійснюється через аналіз правових традицій, її місця у системі права та правовій доктрині. В умовах реформування правової системи України у рамках євроінтеграційного процесу відбувається конвергенція вітчизняної правової системи з правовою системою ЄС, тому актуальність дослідження доктринальних основ кримінального процесу об’єктивно посилюється. Метою статті є наукове обґрунтування конституційно-правової природи кримінально-процесуальної доктрини в аспекті засади змагальності. Наукова новизна полягає у визначенні поняття доктрини змагального кримінального процесу та її місця у правовій доктрині. Висновки. Конституційний правопорядок в Україні ґрунтується на засадах Конституції та забезпечується її верховенством. Основний Закон є політико-правовою й ідеологічною основою правової доктрини, конституалізації усіх її складових, структурних (галузевих, інституційних) елементів, що отримує розвиток у проекціях та положеннях конституційно-правової доктрини. Конституція України та конституційна доктрина виступають джерелом і базисом кримінально-процесуальної доктрини, яка є категорією галузевою, водночас підпорядковується ідеї єдиного конституційного правопорядку в силу дії відповідних системоутворюючих конституційних конструкцій, у даному разі – засаді змагальності судочинства. З урахуванням змістовно-кваліфікаційних ознак і функціональних властивостей цієї засади вказану галузеву доктрину визначено як доктрину змагального кримінального процесу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

L.V., Ponomarova. "STRUCTURAL MODELS OF COMPLEX TERMS IN INSTITUTIONALLY LEGAL DISCOURSE." South archive (philological sciences), no. 86 (June 29, 2021): 34–37. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-86-5.

Full text

Abstract:

Goal. The aim of the study is to identify structures typical for the speech realization of terminological compounds in the institutionally legal segment of judicial discourse. The article presents an analysis of terminological compounds of different quantitative structure.Methods. To bring the need for terminological spoluks as more detailed and unambiguous forms of the term are supplemented by advanced methods: for the definition and description of the semantic structure of the previously described terminological spheres of the methodists; spiritual and visual signs of pre-visualized structures appeared for the additional statutory method; kіlkіsny method vikoristano for the value of the frequency of implantation of terminological spoluks in the texts of the institute and legal discourse.Results. The result of the investigation was the classification of terminological compounds of institutionally legal discourse by syntactic and semantic indicators. In modern terminology, the problem of modification, loss of properties of the term as a result of convergence of terminology with common vocabulary is relevant. This convergence is especially noticeable in legal discourse, due to its proximity to everyday communication. For this reason, so-called illusion of understanding the text appears. This is especially noticeable in the use of terminological compounds, where part of them is common vocabulary. Conclusions. Given the functional approach to the definition of the term, it can be stated that multicomponent terminological compounds meet all the requirements for the term, namely, are lexicalized phrases of special function, are included in all semiotic relations, and so on. They also perform a number of other functions that are uncharacteristic of one-word terminology. The functions of multicomponent terms are determined by the needs of institutionally legal discourse, and are related to the methods of word formation, each of which affects the coherence, connectivity and other characteristics of the text. The choice of terminology allows to provide absolutely comprehensive, detailed and accurate information.Key words: terminological connection, terminological system, professional vocabulary, common vocabulary, term structure. Мета. Метою дослідження є виявлення структур, типових для мовленнєвої реалізації термінологічних сполук в інституційно-правовому сегменті юридичного дискурсу. У статті представлений аналіз термінологічних сполук різної семантичної структури.Методи. Довести необхідність термінологічних сполук як більш вичерпних та деталізованих і однозначних форм терміна допомогають такі методи: для визначення і опису семантичної структури досліджуваних термінологічних сполук використовувався структурний метод; спільні і відмінні ознаки досліджуваних структур виявлялись за допомогою зіставного методу; кількісний метод використано для визначення частотності вживання термінологічних сполук у текстах інституційно-правового дискурсу. Результати. Результатом розвідки стала класифікація термінологічних сполук інституційно-правового дискурсу за синтаксичними та семантичними показниками. У сучасній термінології виникає проблема видозмінювання, втрати властивостей терміна в результаті конвергенції термінології із загальновживаною лексикою. Ця конвергенція помітна у юридичному дискурсі через його наближеність до повсякденного спілкування. Із цієї причини виникає так звана ілюзія розуміння тексту. Висновки. Зважаючи на функціональний підхід до визначення терміна, можна констатувати, що багатокомпонентні тер-мінологічні сполуки задовольняють всім вимогам, що пред’являються до терміна. Вони також виконують ряд інших функцій, які невластиві однослівній термінології. Термінологічна сполука має чітку дефініцію та структуру, завдяки чому усувається можливість неоднозначності. Семантична структура зазначених одиниць визначається потребами інституційно-правового дискурсу і пов’язана з методами словотворення, кожен з яких впливає на зв’язність, з’єднаність й інші характеристики тексту. Ключові слова: термінологічна сполука, терміносистема, професійна лексика, загальновживана лексика, структура терміна.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

ЗЕЙКАН, ЯРОСЛАВ. "Адвокатура – служіння громадське." Право України, no. 2019/12 (2019): 42. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-12-042.

Full text

Abstract:

Стаття стосується етичних норм, на яких базується робота адвокатів, вимог до публічної поведінки адвоката в умовах молодої української держави. Мета статті – окреслити громадське призначення професії адвоката в умовах реформування правосуддя. У статті зазначається, що адвокатура, поряд із прокуратурою, є невід’ємною частиною системи правосуддя. Для успішної роботи адвоката та надання громадянам кваліфікованої юридичної допомоги адвокат повинен володіти прийомами адвокатської техніки, тобто сукупності методів, технічних прийомів, навичок, які він використовує у процесі своєї діяльності як захисник, для того, щоб надавати своїм клієнтам кваліфіковану правничу допомогу. Судова реформа, яка здійснюється в Україні, запозичення у кримінальний процес елементів англо-американської системи права, розширення можливостей адвокатів шляхом впровадження принципу “отруєного дерева, яке дає отруєні плоди”, змагальності, права захисника на вступну промову поставило перед адвокатурою вимоги щодо переосмислення своєї ролі у судовому процесі. Істотні зміни, внесені у Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 р. (КПК України 2012 р.), поставили на порядок денний нові, додаткові теоре тичні та практичні завдання і перед підготовкою студентів вищих юридичних закладів. Це означає, що юридична освіта повинна органічно поєднувати доктринальні знання і практичний досвід. Зазначається, що нині відбувається конвергенція (зближення) континентальної системи права з англо-американською. Наголошено, що у КПК України 2012 р. зі змінами це зближення реалізовано. Відзначено існування феномену очевидного перебільшення місця і ролі досудового слідства в Україні як у доктрині, так і на практиці. Звертається увага на те, що адвокати повинні враховувати ідеологію американської доктрини, в якій ідеться, що судовий процес – це спектакль, поставлений двома режисерами: прокурором й адвокатом. Підтримано позицію представниці Харківської школи права А. Панової про доцільність використання замість поняття “докази” словосполуки “фактичні дані” на етапі досудового слідства. Наведено приклад незаконних методів слідства, які ще трапляються у практиці правоохоронних органів. Критично оцінюється позиція поданого до Верховної Ради України законопроєкту про можливість звільнення судді за скасоване рішення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Шарков, Феликс. "Конвергенция элементов политического медиапространства." Полис. Политические исследования, no. 3 (May 24, 2017): 135–43. http://dx.doi.org/10.17976/jpps/2017.03.09.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Пак, Е. М. "Конвергенция жанров сетевой журналистики." Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 9. Филология. Востоковедение. Журналистика, Вып. 2 (2012): 268–76.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Palahnyuk, Olha. "Соціальна солідарність в контексті пошуку шляхів досягнення і збереження цілісності суспільства: міждисциплінарний аналіз." Проблеми політичної психології 24 (December 30, 2021): 73–94. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol24-year2021-66.

Full text

Abstract:

Актуальність статті визначається необхідністю поглиблення соціально-психологічних уявлень про соціальну солідарність, її структуризацію і особливості функціонування в умовах суцільних диференціацій, дизінтеграцій і конфліктів та пошуку шляхів досягнення й збереження цілісності суспільства. Метою статті є вивчення структуризації соціальної солідарності з акцентуацією уваги на сучасних підходах та перспективах її розроблення в межах соціальної психології в умовах поглиблення соціальної диференціації і трансформаційних змін українського суспільства. Методологія та наукові підходи: метатеоретична концепція діалогічної форми солідарності (Ю. Габермаса, 2000); положення теорії соціального порівняння, за яким утворення великих соціальних груп є основою ідентифікації як оцінювання їхніми членами точності своїх особистих переконань і поглядів (Л. Фестінгер, 1999); положення про соціальні трансформації, які виступають «наскрізною рамкою аналізу» (Н. Богомолова, 2002); положення про тотальну індивідуалізацію життя, становлення рефлексуючого суб’єкта (Бек, 2000); визначення спільнот як особистих мереж, які більше не обмежуються географічними районами і мають можливість надавати різні види підтримки, що виступають проявами солідарності (Wellman and Wortley, 1990). Результати. Визначено, що соціальна солідарність – це специфічна властивість суспільства, що виникає стихійно або керовано на основі інтеграції особистісних потенціалів солідарності більшості його членів, завдяки чому відбувається конвергенція суспільних процесів на спільній меті та формується згуртованість на рівні великих груп. Встановлено, що солідарність як згуртованість великих груп уможливлює ефективне вирішення проблем та досягнення цілей сталого розвитку; що є потреба в новому погляді на поняття та механізми солідарності пов’язана з тим, що багато феноменів сучасних солідаризаційних процесів сьогодні неможливо пояснити виключно на засадах класичних теорій солідарності. Загальноприйнятим визначено поняття «нова солідарність», яке втрачає територіальну, класову заангажованість, перестає відтворювати постійну спільність інтересів, цінностей. Висновки. Психологічне структурування соціальної солідарності уможливлює розмежування її особливостей на різних соціальних вимірах. Акцентування уваги на соціальній взаємодії, комунікації, ролі довіри, соціальної відповідальності та толерантності у процесах солідаризації розкриває специфіку різновекторної площини досягнення і збереження соціальної солідарності. Особистість формує своє усвідомлене ставлення до певних перспектив суспільного життя, психологічним осередком якого виступає «особистісний потенціал солідарності». Солідарність як згуртованість великих соціальних груп досягається за рахунок дії таких механізмів, як переживання співпричетності, полілогу спільнот, висхідної та низхідної ініціатив та динамічного балансу процесів конкуренції і кооперації спільнот.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Fedoniuk, Serhii, and Anastasia Tkachuk. "КОМУНІКАТИВНИЙ СКЛАДНИК СУЧАСНИХ ПРОТЕСТІВ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (9) (February 9, 2021): 174–88. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-174-188.

Full text

Abstract:

У цій статті встановлено особливості комунікації сучасних протестних рухів в аспекті масового співробітництва. Зокрема показано, що сучасні соціальні й політичні протести розвиваються на основі масової комунікації між потенційними учасниками, які не спираються на оформлені організаційні структури, протест є самовідтворюваним процесом, що ґрунтується на сугестії алармізму засобами масової комунікації. У зв’язку з цим високу ефективність як рушійний фактор масових протестів почали відігравати соціальні мережі, здатні швидко поширювати такі алармістські настрої серед їх учасників. Великі масові демонстрації останнього десятиліття були організовані шляхом мобілізації через соціальні мережі, а потім показали свою силу масовою присутністю людей на вулиці. У свою чергу протестні настрої сприяють розвитку соціальних мереж з їх спільнотами. Встановлено, що основну роль у цьому процесі відіграє комунікація протесту, яка по своїй суті є комунікацією відкритого (масового) співробітництва. Вона формується на основі індивідуальних інформаційних контактів між суб’єктами, які реалізують їх в середовищі соціальних мереж. Така комунікація має інтерактивний характер і розвивається завдяки залученню інформаційних ресурсів з мережі. Для неї характерна відсутність системно-структурної організації і об’єктна орієнтація. Другою характерною рисою є конвергенція засобів і учасників комунікації. Більше значення має не наявність спеціалізованих і кваліфікованих комунікаторів зі сфери традиційних засобів масової інформації, а залучення великої кількості інформаційних прос’юмерів (професійних споживачів інформації), тобто активних генераторів контенту з числа представників аудиторії. Комунікаційні процеси в соціальних мережах розвиваються як низка подій, у якій кожна наступна подія залежить від попередньої. Як правило, такий підхід не здатний створити послідовність, у якій би спостерігалась якась тенденція і для досягнення планованого результату потребує утворення фокусів впливу. У практиці протестної комунікації таке фокусування здійснюється за допомогою підключення традиційних (інституційних) ЗМІ. Результатом взаємодії інтерактивної комунікації і офлайну є внесення консолідуючого чинника, який має усе більше гуртувати однодумців проти табору опонентів. Зазначені особливості протестної комунікації проявляються в ефективній взаємодії соціальних мереж із сектором традиційних ЗМІ. Ці властивості характеризують протест, що розвивається на основі інтерактивної комунікації як відкриту систему, орієнтовану на взаємодію з оточенням а не на внутрішні ресурси, що властиво для масового співробітництва.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Клименко, Р. В. "Феномен NBIC-конвергенцii." Гуманітарні студії, Вип. 31 (2018): 32–46.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Клименко, Р. В. "Феномен NBIC-конвергенцii." Гуманітарні студії, Вип. 31 (2018): 32–46.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Корнев, М. М. "Методи дослідження конвергенції економічних систем." Держава та регіони. Економіка та підприємництво, no. 1 (64) (2012): 10–15.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Величковский, Б. "Конвергенция сознания и технологический прогресс." В мире науки, no. 1 (2012): 12–18.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Козин, С. А., and А. А. Макаров. "Конвергенция концепций патогенеза болезни Альцгеймера." Молекулярная биология 53, no. 6 (2019): 1020–28. http://dx.doi.org/10.1134/s0026898419060107.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Renkas, Kh A. "ЕКОНОМІЧНА СВОБОДА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА КОНВЕРГЕНЦІЮ КРАЇН." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 7 (September 24, 2015): 246–50. http://dx.doi.org/10.15421/40250738.

Full text

Abstract:

Визначено поняття "конвергенції" та "економічної свободи". Проаналізовано залежність зростання якості життя населення від індексу економічної свободи в різних країнах. Досліджено, які країни і чому змогли досягти конвергенції з розвиненими. Визначено зміни ВВП на душу населення після здійснення ринкових реформ та лібералізації економіки у деяких постсоціалістичних державах. Проведено порівняння розвитку країн за рівнем середньодушового прибутку або випуску у різних економічних системах: ринковій, плановій та змішаній.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Шаяхметова, Кульшария Оракпаевна, and Арсений Сергеевич Крикунов. "Гармонизация экономических измерений как механизм обеспечения сопоставимости объектов инвестирования в условиях глобализации." Journal of Corporate Finance Research / Корпоративные Финансы | ISSN: 2073-0438 11, no. 2 (June 30, 2017): 46–54. http://dx.doi.org/10.17323/j.jcfr.2073-0438.11.2.2017.46-54.

Full text

Abstract:

Статья посвящена возрастающей значимости нефинансовой отчетности для устойчивого развития предприятия. Авторами изучается процесс гармонизации учета с позиций увеличения прозрачности и сопоставимости отчетности, повышения эффективности работы мировых рынков и в целом упрощения процедур ведения международного бизнеса. Пристальное внимание уделено стандартизации отчетности по корпоративной социальной ответственности (КСО) в силу широкого спектра ее пользователей и того факта, что стандарты КСО в состоянии принимать разные формы. В качестве поддержки корпоративного баланса предприятия и его реали-стичной оценки стейкхолдерами рассматривается социальный баланс. В работе предлагается авторское определение социального баланса, рассматриваются принципы его подготовки на основе национальных, союзных и международных концепций, а также специальных европейских нормативных ссылок устойчивого развития. Авторы освещают вопросы учета социальных и экологических факторов деятельности предприятия совместно с МСФО, отмечая, что в настоящее время не существует международного стандарта финансовой отчетности, который был бы посвящен исключительно вопросам экологии в ежегодных корпоративных отчетах. Отмечается растущая потребность в едином согласованном стандарте нефинансовой отчетности или же принятии системы взаимного признания стандартов. В этой связи в рамках анализа лучших практик подготовки корпоративной социальной отчетности изучается взаимовлияние международных стандартов нефинансовой отчетности друг на друга. Фокусируя внимание на таких наиболее признанных стандартах КСО, как GRI’s G4, AccountAbility’s AA1000-Principles Standard, UN Global Compact COP, предполагающих подготовку внешних отчетов по соци-альным и экологическим вопросам, а также ISO 26000, авторы приходят к выводу, что их конвергенция или же принятие единого глобального стандарта должны учитывать, какой из ныне существующих стандартов КСО является наиболее жизнеспособным. В статье делается заключение, что выявленное множество совместных усилий между организациями по стандартизации в области КСО уже само по себе может представлять раннюю фазу процесса конвергенции

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Sidorov, A. A., and A. V. Volkov. "Дивергенция и конвергенция в рудноформационном анализе." Bulletin of the North-East Science Center, no. 2 (2019): 22–28. http://dx.doi.org/10.34078/1814-0998-2019-2-22-28.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!